| Сторінки (1/98): | « | 1 | » |
Нічого такого не сталось.
Бо хто ти для мене? сторонній ....
Життя соталось, соталось
Гіркими нитками іронії ....
(Ліна Костенко)
Нічого не сталось, - десь знов осідає туман,
Десь вранішнє сонце шепоче незримо молитви.
І пахне вночі навесні пелюстками троянд,
І хочеться знов попри долі іронії жити…
І хочеться знов не коритись сумнівним словам,
Не мати надій лиш на завтра; хай буде сьогодні…
Нічого такого не сталось, - хай віриться Вам.
Бо хто Ви для мене? Для мене Ви тільки сторонній.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413704
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
Якщо далечінь нерозмінна на тисячу літ,
і дикі моря не засохли від браку терпіння,
то, може, і нам не зав’яжеться сірий цей світ,
що радісним був і таким безтурботним первинно.
Якщо глибина не міліє на денці очей,
І сонця тепла вистарчає на вичахлі квіти.
То дай же мені ще зігрітись, коли не пече,
А потім я все заберу й без повернення піду.
Якщо півжиття буде мало, щоб стерти сліди
Любові, чи то, швидше, просто хмільної отрути.
То нащо тоді це наївне чиєсь «назавжди»?
Нема «назавжди», так як нам не судилося бути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411470
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2013
Комусь до кави не треба цукру,
Для когось спокій – метро в час пік.
Мені ж без тебе життя – то мука,
Одна година за цілий рік.
Хтось не чекає проходу буднів,
Комусь не треба високих слів.
Мені ж без тебе й сміятись нудно,
І все на світі мені «напів».
Мені без тебе холодне літо,
І захід сонця без тебе зблід.
…Комусь не треба для щастя квітів,
Комусь самотність – вже цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=402031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2013
Так чи інакше, у плавання йдуть кораблі,
І літаки розтинають безкраї маршрути.
Може, комусь для любові простори малі,
Нашій чомусь не судилося просто побути.
Так чи інакше, минатиме ще один рік,
Світу цілого замало спинити й хвилину!..
Ти на печаль моє серце самотнє прирік,
І відтоді воно тихо страждає і гине.
Так чи інакше, повернеться знову весна,
Спогади всі виринатимуть з мрій без пом’якшень.
Може, любов – лиш для мене сліпа таїна,
Або міраж серед привидів. Так чи інакше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=399411
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.02.2013
Пробач, та я не витримала бою,
Дороги наші різні і чужі.
Хоч осінь буде пахнути тобою,
Моє затишшя кине на ножі.
І заболить мені твоя осмута, -
Наприкінці розставити б крапки.
Пробач, та все могло не так би бути,
То в мене серце було затривким.
Бували дні, вмивалися грозою,
А зараз – штиль. І тільки не поруш!..
Пробач, та я не витримала бою,
Я не пройшла єднання наших душ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=397406
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.02.2013
Наперекір сумному падолисту
В твоє життя ввірватись хоч на мить!..
Скажи, що все для нас обох не пізно,
Скажи, що все тобі також болить.
Або мовчи… Хай буде непорушна
Оця хитка манірність гри без слів.
Ти ж знаєш сам: життя без тебе – суша,
І листопад лиш зборище вітрів.
А поруч – все свого набуло змісту:
Бодай в осінні сни мої прийди…
Наперекір сумному падолисту
В твоє життя ввірватись назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2013
…Лише тонка невичерпана грань,
До неї не дотягнуся насхильці.
Мені у сни вриватись перестань,
Чи з них бодай один коли здійсниться?..
Чи то все я придумала, а ти
Живеш собі в своїм далекім світі…
Усі мої наївності прости:
Без них душа могла би здичавіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392246
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2013
Цей мороз пробрався до кісток:
Так тебе бракує… До знемоги!..
Де лишився твій застиглий крок?
Де твоя простелиться дорога?
Я ж пройду крізь терни й манівці,
Я здолаю всі камінні стіни!..
Аби там, на самому кінці,
Ти мене обіймами зустрінув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389695
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.01.2013
…Ти запитаєш – я затремчу:
Не треба більше ховати розпач.
Не смій вдавати, що ти не чув
Як я широко закрила очі.
Вторгатись в душу забудь. Спинись…
Я так хворію дощем жовтневим.
«Я-ти» – сьогодні, а «ми» – колись,
Під снігом мерзнуть сліпі дерева.
Усе застигло. І жаль мені
За тим, чого в нас тепер не буде…
Наївні мрії залиш весні, –
В мені ж панує холодний грудень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387646
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012
За роком рік… Тікають поїзди,
Минає все, і навіть вічне небо.
О, не кажи мені про «назавжди»,
Що десь в душі відлунням б’є про тебе.
А кожен день – маленький маскарад:
В чужих очах твоїх не розпізнати…
Он закінчився вчора листопад,
Лише в думках тобою пахне м’ята.
А на душі – лиш пригорщ полину:
І я нічим себе не заспокою…
Зимовий сон насниться про весну,
Що так мені відлунням б’є тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385535
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2012
За твої руки – навіть півжиття:
На стінах танцювали тіні танго.
Не загірчить й краплина каяття,
коли на них твій поцілунок-манго.
Коли вуста припали в такт до вуст,
А серце ладне битись до нестями,
Я прошепчу: «Нічого не боюсь,
Лише того, що все помре між нами» ...
Що жар твоїх таких дбайливий рук
Не по моїй спині запалахкоче,
Що це магічне з’єднання сполук
Замре в чиїмсь із нашого «не хочу»,
Що вже не ти торкнешся до грудей
Й ми не заснем в солодкому безсиллі.
Я так боюсь самотності ночей
І спраги за тобою в себе в тілі.
Що не моє п’яниш серцебиття,
І не назвеш так ніжно-ніжно: «Янгол»…
За твої руки – навіть півжиття,
А якщо хочеш, то й гаряче танго.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383688
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.12.2012
…Грудневий сніг оманливий до болю, -
Він опадає й тане в ту же мить.
Недавно небо плакало грозою,
А зараз легко й весело сніжить.
Біжать кудись такі квапливі люди:
Їх не лякає перша ожеледь.
Ще кілька днів – і стільки снігу буде,
Стежки засипле білим пухом вщерть.
На вікнах грають ніжні візерунки,
Що по-мистецьки виплекав мороз.
Зима на сцену! Осінь – за лаштунки!
Писав виставу справжній Віртуоз.
Ще де-не-де ярить горобиною,
І снігурі клубочуться з-під стріх.
…А перший сніг оманливий до болю,
Такий чудний грудневий перший сніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382537
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.12.2012
А знаєш, йди… Мені болить душа.
Твої слова неначе ніж у серце.
Чи то любов така в твоїх віршах,
Чи то мені прощання дзвін здається?
А знаєш, йди… Вертай чи навпростець.
Нехай я знаю тільки щастя хвилі.
Таке життя: у всього свій кінець,
На «некінець» з тобою ми безсилі.
А знаєш, йди… На віддалі очей
Твоя любов мені така знайома…
Чому ж вона безжально обпече,
А у душі така гірка оскома?..
А знаєш, йди… Ти втомлений, мабуть.
Напевно, я також не маю сили.
Забудь про все. Мене також забудь.
Ти обітнув мені у злеті крила.
А знаєш, йди… Нікому не кажи,
Що я була колись в твоєму серці…
Чи то любов така, як міражі,
Чи то мені прощання дзвін здається?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381586
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2012
Якщо би за останній подих в світі
Дозволили до тебе доторкнутись,
То я б воліла попелом зітліти
І ним тобі скотитися на груди…
Або легким мовчанням повз зіниці
Розквітнути і в ту же мить змарніти…
То я б воліла бути, а не снитись!..
Якщо би за останній подих в світі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380333
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.11.2012
Бо я не можу ось так, як ти,
Свою вбивати маленьку душу.
В кінці стосунків стоять хрести,
А я своїм – і хреста не мушу.
А я не винна тобі журби:
Лише осмута в пустих зіницях.
Невже ти скажеш: «Завжди любив»?
Хіба ти зовсім би не змінився?
В моєму серці нема жалю,
І ти не смій в тім робити докір.
Невже скаж́у: «Я тебе люблю»?
Хіба в душі не з’явився б спокій?
Дні не вартують болючих фраз,
Це ми окличні глухі відтінки.
…Бо я не можу ось так, без Вас, -
Яке безумство простої жінки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379844
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012
А раптом завтра впаде перший сніг,
І злий мороз скує брудні калюжі?..
Я не спитаю зміг ти б чи не зміг
До мене стати скілечку байдужим.
Якщо б не зміг, - то Бог мені суддя:
Я на краю пішла по лезах долі.
І вже нема нічому вороття,
Лиш в венах пульс викрикує: доволі!
А якщо б зміг – то я не прокляну,
Цю бурю злив приборкаю негожу.
Залиш лише тоді мене одну,
А я вже якось житиму… я зможу.
А потім не вертайся на поріг:
В моїм житті тобі немає місця…
…А раптом завтра впаде перший сніг
По голих й мертвих вуличних обійстях?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378045
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012
Ти просто йди і більше не приходь,
І не тривож свою намарне душу.
Бо осінь вже змінила позолоть
І скоро сніг засипле чорну сушу.
Ти не шукай тепер в моїх очах,
На милість Бога, іскорку любові…
Не збіглась ліній стежка на руках,
Від болю губи скусані до крові…
Якщо простіше, хочеш, - прокляни,
І вже не клич: вертатися не хочу.
Не нам з тобою снились віщі сни
Щасливих днів, хмільних солодких ночей.
…Та і не нам змінити хід життя,
А ми у нім така коротка казка…
Ти просто йди, без слів і співчуття,
Не повертайся, не боли, будь ласка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376909
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.11.2012
Якщо я тебе не знайду в цім шаленому світі,
Не зможу ось так навіть поглядом стріти між всіх.
То хай мені Бог не дозволить одній зачерствіти,
І з відчаю хай не дозволить поринути в гріх.
Напевно, ніхто без любові не зміг обійтися, -
Хоч, може, не раз говорив, що свобода – то рай…
Як нашим шляхам не судилось і миттю зійтися,
То ти, не мене, але все таки сильно кохай.
…Птахи махом крил досягають вершин піднебесся:
І навіть вони у самотності падають вниз.
Якщо нам з тобою зустрітися так й не прийдеться,
То я відживу у солоному морі від сліз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2012
Якщо Ти мене чуєш, то пробач:
Та то не я малюю людям долі.
В мені іде запекла боротьба
Любові і, напевно, нелюбові.
І хто кого? Нехай розсудить час,
Мені не раз ще випаде жаліти,
Що так невчасно я зустріла Вас,
Що пізно так колись мене зустрів Ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371065
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 15.10.2012
Знову довгі рядки, які ледве вміщаються в строки;
На холодний асфальт теплим ранком спустилася мла.
Не торкайся до ран: дай на хвильку послухати спокій,
Я ж колись і його, як тебе, в слушну мить не знайшла.
Так, ти правий, мабуть, не зійшлися далекі планети,
І нам складно було б уживатись щохвилі разом.
Та чому в темну ніч моє серце зривається: «Де ти?»,
Бо самотність моя зараз зовсім таки не в сезон.
Не просила обійм, бо мене обійматиме вітер:
Знаєш, навіть життя бракуватиме поміж рядків.
На холодний асфальт вже розсипались зірвані квіти:
Ну, а ти, як завжди, зрозуміти мене не зумів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=369735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2012
На моїй шкірі пахнуть твої руки,
Твої вуста залишили сліди…
Яка ж нестерпна відстань у розлуки,
А все би мало бути назавжди.
Ти не питай: мені немає місця.
Клітинка кожна дихає ім’ям.
І кожну ніч мені твій образ сниться,
А все би мало бути тільки нам.
За горизонт ховаються бажання,
Горю вогнем, який мені дав ти…
Мовчи тепер. Погасла зірка рання.
А все би решта мало перейти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368955
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2012
Насип мені у жмені трохи щастя,
Бо досить з нас гіркого полину.
Ось осінь так розкішно зодяглася,
Вона мені нагадує весну.
Блакитне небо ще таке високе,
І ранки тішать ще своїм теплом.
Налий мені у душу ніжний спокій,
Бо в неї стільки снігу намело…
І тільки промовчи про недосяжне:
Он бачиш, листя жовте і рябе…
А я лише всміхнусь і тихо скажу:
«Ця осінь принесла мені тебе».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368217
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.10.2012
Відпусти, іди собі, забудь, -
Я тепер гартована зі сталі,
В мене протікає в жилах ртуть,
А думки – самотні вертикалі.
В мене радість – погляд з-під брови,
Йти вперед і більш не оглядатись.
Ти мене ніколи не любив?..
А мені тепер це навіть в радість!..
А тепер для мене все це гра;
І про друзів варто помовчати.
Думаєш, ти сенс життя забрав?
Чи про сенс тепер казати варто?
Я – залізна. В мене в грудях скло.
Зашкарубле серце біль не чує.
Краще, мабуть, статись не могло.
Я такого просто не вартую.
Не вагаюсь. Впевнена. Мабуть,
Ти мене такою ще не бачив.
Відпусти, іди собі, забудь,
Бо такі, як я тепер, не плачуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012
Ну доторкнись… застиг тремтливий подих,
Затерпло серце… знову на межі,
Коли ти вже спускаєшся по сходах,
Коли ми знов безпросвітно чужі.
Коли ніхто… На вулиці, на людях…
Затерпло серце… Як же може йти?..
Ну доторкнись… Мені болить у грудях,
Бо поруч ти. Бо десь далеко ти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364554
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.09.2012
У тишині загублених слідів
Зашурхотіло теплим листопадом.
Останній клен на землю облетів,
І кількасот квапливих днів позаду.
А озирнутись – встелений туман,
Неначе вчора були низько зорі.
На пам'ять лиш янтарний талісман,
І сльози щастя щирі та прозорі.
Та журавлиний клекіт в дальню путь,
Де не запахне спаленим бадиллям.
Вже голі верби воду з річки п’ють,
Таке чудне осіннє божевілля…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=364552
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.09.2012
Не забарися, осінь золота,
В мій тихий сад, в його квапливе місто.
Щоб він без слів в очах моїх читав,
Про що тепер казати надто пізно.
Про що змовчать затерплістю уста,
І вересневе небо раптом зблідне.
Щоб він мене ніколи не спитав:
«Для чого ти мене вбиваєш, рідна?»
Щоб тільки мить, і знов – міста, міста…
Осінній щем залиш комусь назавтра.
Щоб він мені хоч подумки шептав,
Про що сказати я тепер нездатна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363983
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2012
А знаєш, набридло ховатись від смутку дощу,
Хоч кажуть, що там, вище неба, озонові діри.
Я буду як лід… Я на повну тобі відімщу,
І помста моя не пізнає безпечної міри.
Чи можна топтати в душі те, що й так не цвіте?
Останні уламки для тебе – холодний наркотик.
Я буду безжальна, якщо ти наваживсь… Проте,
На крок я підійду і ти вже попросиш про дотик.
Ти думав, все просто. Для мене ж то була не мить,
І зимні слова все розбили. Як метеорити…
Я буду, мов камінь… І Бог мені, знаю, простить.
Бо прагну одного і марю одним – відімстити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363165
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.09.2012
До тебе долетять мої слова,
Мої слова, - глибокі і далекі.
Прийми моє обдумане: «Бувай».
Повір, мені далось воно нелегко.
Життя таке цікаве і складне,
І нам не раз ще стрінуться вибої.
Нехай тебе нещастя омине,
Нехай не рве зсередини надвоє.
Мені таки дорога в інший бік.
Не ті зірки для нас пересіклися…
А вечір знов комусь на плечі ліг,
А в серці біль пожовк кленовим листям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362291
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.09.2012
Ти можеш загрузнути в цьому життєвому циклі
тоді, коли я буду десь на просторах Тоскани.
Мені не подзвониш, як завжди. Ну що ж, я вже звикла,
що в тебе на місяць вперед заготовані плани.
І стоси паперів тобі будуть знов арбітражем
в той час, коли я пакуватиму тісно валізи.
І глянеш з-під лоба, як завжди. Ну що ж, я ще скажу,
та тільки, боюся, тоді буде надто вже пізно.
Я сяду в літак, в стюардеси замовлю мартіні
тоді, коли ти усвідомиш, що тиснеш на рани.
Пром́овчу, як завжди. Ну що ж, ти вже вкотре невинний,
а я просто знову самотня в просторах Тоскани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=357720
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2012
Вкотре цьому дощу зупинитись чомусь дуже важко,
Він по вікнах сумних тарабанить, немов дикий звір.
А я знову сама, наче в клітці налякана пташка,
Тріпочуся крильми всьому світові наперекір.
Що довести? Кому? Та чи варто воно стільки сили?..
Я втомилась одна, - так чекаю міцної руки…
Нам з тобою чомусь ще ні разу ось так не щастило,
Щоб в долоні згори покотились гарячі зірки…
Нам з тобою чомусь без пояснень сказали: «Не пара».
І усе, що в нас є – то любов крізь холодні рядки…
Тільки небо усе розмальоване темінню, в хмарах,
І цей дощ, що йому зупинитися так невтямки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.08.2012
Як гарно сонце променем чола
Торкається несміло, невагомо…
О, скільки я би зараз віддала
За те, щоб ти чекав на мене вдома.
Щоб знову теплу іскорку в очах
Для мене дарував, одній-єдиній…
Бо скільки би ти часу не мовчав
Я знатиму, що ти чекаєш вірно.
Що в серці не росте чортополох,
Хоч цвіту теж у ньому вже не видно…
О, скільки б я віддала, аби Бог
З тобою нас навіки звів, мій рідний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2012
Дивна сьогодні ніч…
Зовсім не хочу спати.
Зорі в вікні сумні,
наче у душу встряли.
Можеш змовчати все.
Ранок наступить завтра,
Ну, а сьогодні все
я би тобі віддала.
Знаєш, я вже не та.
Тільки не треба болю.
Навіть безмежне «все»
знайде своє «ніколи».
Просто скажи: «Люблю»…
і відпусти на волю.
Небо в своїй красі
знову про себе молить.
Зовсім не так було…
Та не могло не бути.
Не забарись тепер
вчасно стоп-кран зірвати.
Ти ще не думав, що
буде для нас покута?..
Можеш змовчати ще.
Нам говорити завтра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355943
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2012
А мало що змінилося… Проте
Я вперто прагну все якось змінити.
Чому мені весна не розцвіте,
Чому мені таке холодне літо?..
Я ж так шукаю пристані, тепла,
Яке ніхто не зможе відібрати.
О, як до нього близько я була,
О, як далеко я зуміла стати!..
І смішно аж до болю… Я ж собі
Давно колись про зміни обіцяла…
Мені ж не треба слави і скарбів,
Мені ж для щастя треба зовсім мало…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=355041
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2012
Ви, боронь Боже, лиш не зачепіть
Плеча зненацька, а чи навіть пальця,
Бо гра пристойна обернеться вмить
На те, чого так прагнуть і бояться…
(Людмила Гнатюк)
Сонце зігріти ось так, наче ти, не зуміє,
Може, до мене йому невимовно далеко.
Ти – в моїм серці, нехай там немає надії,
Я не синиця в руках, я у небі лелека!..
Дощ цілувати ось так, наче ти, не спроможний,
Може, й дотла він пронизує руки і губи.
Так тільки ти мою душу хмільну розтривожиш,
А через мить вже свій слід у тумані загубиш.
Небо ціле мене так обгорнути не здатне:
То тільки ти обіймаєш до хрускоту в пальцях.
Що це було?.. Мабуть, варто нам просто змовчати -
Те, чого прагнуть, і те, чого дуже бояться.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354512
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2012
Зітри хоча би всі свої сліди,
Бо паморозь не здатна їх сховати, -
Ти знов мені по ранах походив,
За що, скажи, за що я цього варта?
Чи я коли зробила щось не так,
Що вітер знов розхристує волосся?..
Для чого серце стиснуте в кулак, -
Я ж чую це. А ти мені: «Здалося…»
Та не здалось. Натягнута струна,
О, як же я жадаю все порвати!..
Бо ти – один, то що ж – і я одна,
Чи це для нас така вагома втрата?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
Без Вас це місце втратило свій шарм,
Куточок кожен з розпачу пустує.
Тепер тут зустрічатися не нам, -
Під вітами берези, дуба й туї.
Та хтось колись приходитиме ще,
Така краса, така безмовна втіха!..
Ми з Вами розлучались під дощем,
Що сльози лив за нас тривожно й тихо.
Не знаю, чи прийду сюди колись,
Вже надто Вас мені тут забракує...
Це місце, де всі мрії не збулись,
Під вітами берези, дуба й туї.
Та спогадів нікому не віддам, -
Ось це і все, що Ви мені лишили.
Без Вас це місце втратило свій шарм,
Тепер воно нічим мені не миле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352919
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.07.2012
мене тримати так ніхто й не зміг, -
то я сама, (сама!), чомусь трималась…
із вуст злітає сміх, болючий сміх
біжать кудись бездомні вертикалі…
і їм ти не несешся навздогін:
таке банальне вигадане щастя…
я так хотіла змін, хоч трохи змін,
сама створити, або в когось вкрасти
або розмалювати полотно,
отак без страху, болю… без оглядки
чому мені насправді все одно?..
я ж так хотіла все життя… спочатку…
а зараз хоч у безвість… ти прости
мене за всі страждання і тривоги…
не прошу все забути, - відпусти!..
бо так було завгодно навіть Богу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352028
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.07.2012
На мить мене, наївну, обдури,
Що так буває. Так в житті буває!..
І світ собі поверне кольори
Захмеленого свіжого розмаю.
На крок один до мене підійди,
Нам більше не дозволено мовчати.
Бо наші зупинились поїзди,
А ми ж з тобою тільки на початку.
На подих, на звабливий порух брів
Наблизитись дозволь посеред мрії.
Щоб ти мені тихенько шепотів
Про те, у що повірити не смію.
На мить мене, наївну, обдури,
Що це неправда! Так не може бути!..
І щось у серці швидко догорить,
Бо той обман така п’янка отрута..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012
...А якщо розірветься струна
від такої дикої напруги,
можеш знов з'являтись в білих снах,
тільки будь мені не просто другом.
Тільки не поруш цієї гри:
щось назавше в корені змінилось.
Спершу мою душу підкори,
що зцілитись вірою зуміла б.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350338
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2012
Мабуть, не в тому справа, що закінчилась злива,
що з-поза хмар високих вийшло гаряче сонце...
Хочу життя без смутку!.. Хай би цю мить щасливу
не наполохав вітер, не обпалив би стронцій.
Хай би комусь не стати тільки уламком мрії,
болем терпким, слідами на полотні осмути...
Мабуть, вся справа в тому, що я ніяк не вмію
бути для когось чудом, але комусь - не бути...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012
Шкода, життя не змотане, як плівка
І стрілок нам, на жаль, не перевести.
І скільки було відчаю!.. І скільки
Пройшло сумних і осеней, і весен.
Не раз були на зболенім розпутті,
І по слідах шукали щось незнане.
І скільки нам хотілося б забути,
Але для цього сил, мабуть, не стане.
Якби ж її, ту плівку, відмотати,
Чи наперед прискорити хвилини,
То скільки кожен виграв би, чи втратив,
То скільки б залишилося незмінним?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012
Ось ці місця, де так запахла м’ята,
Де слід згубився в травах й споришах,
Бо не знайти таких іще на карті,
Де так би легко дихала душа.
І я про них хотіла розказати
Високим мальвам в баби під вікном.
Заради цього сонця жити варто,
Заради дня і ночі заодно.
Ось ці місця, на цьому видноколі
Така п’янка, безмежна широта...
Бо не знайти таких мені ніколи
По всіх чужих дорогах і світах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012
Тебе зустріли пальмові гілки,
А проводжав вінок колючий з терню.
І руки продірявили дірки
Тих душ, в які Ти сіяв чисті зерна.
За жменьку проржавілих срібняків
Тебе на хрест понесли на покуту.
Але ж за що? Так Голос повелів,
Так сказано і так вже мало бути.
І Ти нам всім пробачив. До небес
Роздався грім по всій планеті грішній...
А в третій день Ти з тлінного воскрес,
Бо Ти – Господь. Тобі осанна в вишніх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328834
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012
Така непоправима суєта, -
У кожного свій біль, своя тривога,
Тяжка вага в житті свого хреста,
Заслуженого, мабуть, чесно в Бога.
Чиясь душа – простягнута рука,
А в когось зачерствіла. Скажуть – камінь.
Дорога щастя зовсім нелегка,
Вона, здається, встелена голками.
Вона незрозуміла. Навмання
Ми знову зупиняємося. Досить.
Якби не було тіні незнання,
То як би загартовувався досвід?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327633
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012
Прийшла весна. Дивись, яка весна!
На неї ждуть дуби широкоплечі,
На неї верби моляться у снах,
Про неї навіть квіти перші шепчуть.
Але вона не квапиться прийти,
Вона дощем припрошує до танцю.
А темні хмари, мабуть, то щити,
Які сховали чисте небо вранці.
Воно так є... Хіба ж то дивина,
Що в квітні теж бувають злі морози...
Прийшла весна. Дивись, яка весна!
Яка чудна для нас метаморфоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326540
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2012
Неважливим колись стане факт призупинення часу,
Навіть те, що зірки не світитимуть в чистій воді.
Ми живем тільки раз, але жити виходить нечасто, -
Наше серце чомусь таке вперте до зважених дій.
І доводиться знов існувати в мережах ілюзій,
Суперечити всім, та найгірше, що спершу – собі.
Попрощатись із кимсь найріднішим на цій злітній смузі,
Вгамувавши печаль і розлуки прощальної біль.
Дорікати чомусь всім умовам, обставинам, світу…
Тільки в думці нестись за таким недосяжним теплом.
А за кілька хвилин вже потягне, неначе магнітом,
До безмежності хмар так невчасно… Напевно, на зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012
Червоний вечір. Перша тепла ніч.
Чиясь весна. Чиєсь останнє літо.
Чарівний погляд. Вперше цьогоріч
Чумацький Шлях заплутався у вітрі.
Чавунна тиша. Навіть не боюсь
Чомусь її, хоча вона, як повінь.
Чи цілий світ зійшовся би на прю,
Чи смуток свій сховав би в осінь знову?
Чи розтеклися б вичахлі моря,
Чортополох чи вицвів би в осонні?
Чекай мене. Десь вештаюся я...
Червоний вечір. Мокрі теплі скроні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322512
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012
І знову сніг. І знов навколо біло,
Хоча весна вступила у права.
Мені чомусь до болю захотілось,
Щоб стопи легко ніжила трава,
Щоб небо засміялось росянисто,
А сонце щоб купалося в зірках.
І бруньками заквітло сіре місто,
І квітів захотілось в пелюстках.
До радощів, до мрій, до божевілля
Мені чомусь так хочеться весни!..
І серце б’ється пташкою щохвилі,
Торкаючись таємної струни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319911
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.03.2012
«Я потребую вийти з берегів...»
(Галина Мирослава)
...І знову вечір снігом побілів,
Вдалечині горять маленькі вікна.
Я потребую вийти з берегів,
Бо в берегах загублюсь,
Знищусь,
Зникну.
Бо наче айсберг, втоплений в глибінь,
Не схаменюсь підводними шляхами.
Як біла ніч в продовженій добі,
Я буду миттю,
Вічністю,
Роками.
Або як суша спраглих островів,
Попід небесним встеленим покровом...
Я потребую вийти з берегів,
В останній раз,
Чи вперший,
Або знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316615
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2012
Я хочу написати як люблю
затишшя на моєму підвіконні,
і дзенькіт від гірського кришталю
і неба неозорого бездоння.
А ще, либонь, зимову заметіль
і повний місяць, наче на долонях,
і навіть вічно тліючий цей біль,
а з ним таке пригнічене безсоння.
Як тішуся щораз новому дню,
і вірю у любов, немов в тяжіння.
Я вже давно нікого не виню,
і вже не скаржусь. Так. Достатньо сильна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012
Присвячується Щ.Л., матері її дітей
…Те серце материнське не спинити,
Не вирвати, не викреслити з болем.
Тобі несуть сьогодні штучні квіти,
І нам вже не зустрітися ніколи…
Як мало було радісних усмішок,
І теплих слів, що встигла ти сказати.
У кого ж запитати би – навіщо
Господь забрав найближчу в світі – матір?..
І он воно… за мить осиротіла,
І серце розривається у грудях…
Матусенько, твої надійні крила…
Ну як без них, ну як без них я буду?..
Пробач, рідненька, болі і тривоги,
Для мене ти за всіх найближча в світі…
І я щодня молити буду в Бога…
…Бо серце материнське не спинити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310423
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012
Все повертається. Все стало на місця.
Нема для мене іншого маршруту,
Як тільки лиш з одним тобою бути...
Гірка усмішка так не до лиця...
Навперебій гарячим почуттям,
Що душу вже давно мою тривожуть,
Я повернуся. Впевнена, - я зможу!
У тому ти мене запевнив сам.
Лиш не питай про зронену сльозу
І про слова, що шепотом завмерли.
На тятиву́ збираю знову перли,
Як наші дні побачень і розлук.
Нехай простить Всемилостивий Бог,
На те Його судилась, видно, воля,
Я не йому оспівана, як доля, -
Сама собі німий чортополох...
Лише тобі всміхнусь крізь гіркоту,
Пробач, якщо я видадусь байдужа...
Але тепер... тепер, мій ніжний друже,
Перед собою бачиш вже не ту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307559
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 19.01.2012
Як складно розламати грубу кригу
Байдужості, що вкутує серця.
Чи варто сподіватись на відлигу,
Чи буде так до самого кінця?..
Як легко говорити за очима,
Не вдаривши хоч пальцем для мети.
У вас на все віднайдеться причина,
Бажання ж вам ніколи не знайти.
Як міцно закувала і надійно
Душевна безпросвітна глухота...
Замерзнімо... Затухнім же... Зігниймо...
Стулімо на замок свої вуста.
Як складно промінь світла в ваші душі
Пролити над безоднею пітьми.
Чи люди ті, які такі байдужі?..
Як складно називати вас людьми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304235
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.01.2012
Усе до болю вийшло прозаїчно:
така печаль всю душу обгорта...
Я думала, ти більше не покличеш
мене в думках, а хоч би у листах.
Я думала, що все тобі минулось, -
ти відболів в холодну заметіль,
а спогади і ті покрились мулом,
і сухоцвітом вичах дикий біль.
Не переймайсь, я також відболію:
мені нема зворотнього шляху.
Я думала, то тільки сніговієм
твою любов засипало ветху...
Хотіла так... А вийшло все інакше:
старий закон не діє у житті.
Я думала, ти більше не побачиш
мою іскру в бездонній самоті.
Я думала, а все того не варто...
Розбиті вщент казкові вітражі.
Бо ти сказав до слова, напівжартом,
що ми тепер далекі і чужі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2011
Згадай мої слова... Або не згадуй,
нехай горять в зіницях міражі.
Для чого нам така смертельна правда, -
мовчи. Мовчи... Нічого не кажи.
З тобою нам, одначе, не звикати
в одну ріку вже вкотре увійти...
І я переживу якось цю втрату,
й якось переживеш цю втрату ти.
Згадай мої слова... Або не згадуй, -
нема для мене більшої ваги
як тільки закувати в серці правду,
як чорну землю сковують сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301491
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.12.2011
Ця дивна ніч, зірками перелита,
Чумацький Шлях подавсь в північний сон.
Мені тебе судилося зустріти,
І всю себе віддати в твій полон.
Здійснилось все: забудь колишні болі,
Твоя рука так гріє на плечі...
Така вже нам судилась, видно, доля, -
Нелегкий путь відважних шукачів.
Минає все в шумнім коловороті,
Життя - його не поле перейти...
Ця дивна ніч відклала все на потім,
Бо все – ніщо, коли є поруч ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2011
...Між нами пролетіла чорна зграя
сумних круків. Нема шляхів назад.
І день злощасний врешті догорає,
і облітає жовтий листопад.
В твоїх очах мій світ давно згубився,
нема на карті навіть сторони...
Застигла тінь німа на наших лицях,
але ніхто й сльози не проронив.
Одні круки над голим кладовищем
проворончать безладно на весь світ.
А в нас в думках така могильна тиша,
а у серцях нікчемний пустоцвіт.
Ти не посмів на щастя посягати,
і от вони, - ці втрачені роки...
Вони такі ж самотні і крилаті,
немов оці зажурені круки.
Вже не питай того, чого не знаю, -
мені бракує просто зараз слів.
Між нами пролетіла чорна зграя,
і листопад наш жовтий облетів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2011
Спинімось тут. На тлі самого краю,
де цілий світ зійшовся на стики.
Скупа зима життя перегортає,
немов книжок роздерті сторінки.
Спинімось тут. Дорогу перекрито, -
ось це він є - з тобою наш причал.
Здійме до хмар цей біль розлучник-вітер...
Ох, краще б він навіки замовчав...
Спинімось тут. Струною одізветься
чиясь душа на шахматних рядах,
не заболить у когось хворе серце,
не заросить у когось на очах.
Спинумось тут. Не можна прогинатись
під смак солодких трунків і отрут.
Ми навчимося долю пробачати,
як і себе колись. Спинімось тут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293610
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2011
З сірих холодних рим
можна впізнати осінь.
Став ти мені чужим...
Годі брехати. Досить!..
Сповна віддячив час:
надто аж справедливо.
Більше не буде "нас",
в серці у когось зливи...
Й навіть якщо твій біль
буде палати ясно,
він же не той, що мій
випав, мов град, невчасно.
Помах руки в вікні,
хай нам пробачать люди...
Ти став чужим мені
вчора, сьогодні, всюди.
Смак пріснуватих фраз,
вибач, я вже не зможу
жити, як в другий раз,
жити, мов на сторожі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292720
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.11.2011
Я якось тихо піду, без валіз,
без гучності від цокоту підборів,
ще досі не знайшовши сили волі,
щоб втримати в очах солоних сліз.
Про себе не згадаю, промовчу.
Годинник відбиватиме мій відчай.
Ми - різні. Ми - чужі. Ми зовсім інші.
Ти ж знав про це, та вдав, що не почув.
А я німа. Ти бачиш, я німа?
Коли все вислизає з-під контролю,
в останній раз тобі й собі дозволю
втекти туди, де інших всіх нема.
Та що там їм? Їм справді все одно,
що ця розлука нам у спину дише,
залишивши нічну безжальну тишу...
Я якось тихо піду, як в кіно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292393
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.11.2011
Зимовий ранок дихає в плече,
на склі мені лишивши візерунки.
Я вкутаюсь від холоду плащем
й до кави я зігрію зимні руки.
Всміхнусь до позолочених листків,
що памороззю вибиті на вікнах,
не осінь вже, лише зима - напів
вторгнулася в природу непомітно.
А хтось вчорашню проповідь забув,
притишеного вітром, падолисту,
й мені його розпуку і журбу
морозом фарбував над раннім містом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291024
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2011
Ти навіть не спитав мене чому
зелене листя вкрилося снігами,
лиш погляд твій холодний перейму
і знищу відстань голими руками.
На згадку ти мені віддав свій страх, -
мені ж то й свого, друже, забагато.
Ти навіть не спитав: для чого так?
Ти просто побоявся запитати.
А зараз щось вишукуєш в собі...
Ти думав, що не може бути пізно.
Лиш снігом притрусило. Далебі,
нам Бог призначив дві дороги різні.
А як колись боліло і пекло,
і в грудях як щеміло від утрати,
коли в твоїх зіницях тьмяне скло
завадило про щось мене спитати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2011
…Там наші душі кволі і німі,
Розхристані всіма вітрами долі,
Замучені неспокоєм, самі,
Яким забракло дещо сили волі.
Поборені нікчемним співчуттям,
Запалені небаченим світилом.
Там душі поміж смертю і життям
З останніх сил розправлять в небо крила
І знайдуть свій далекий Оріон, -
Те вимріяне жадане обійстя.
Наткнувшись на гранітний бастіон,
Там наші душі знов відчують вістря,
А далі заніміють, заболять…
Зависнуть поміж небом і землею.
Там наші душі криком промовчать
Й на спомин нам напишуть епопею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290017
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2011
Скільки сказано вже, скільки зроблено, скільки прожито, -
Хоч така ще мала та насичена горизонталь,
За завісою днів заховалося страчене літо,
Але то не печаль, то ще зовсім, повір, не печаль.
Десь навшпиньки пройшло мимо нас заворожене щастя,
Не тривож зайвий раз свою пам'ять моїм співчуттям.
Вже холодна земля перед небом приймає причастя,
Наче власні гріхи, розкидаючи в простір сміття.
Все стається колись. За законом земного тяжіння
Приземлило мене, - ти тепер мій туманний міраж.
Навіть тиші глухій часом бракне простого терпіння,
І в ту згублену мить я промолю в думках «Отче Наш».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288398
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
Не докоряй моїй бездумній вірі,
Що все у нас закінчиться й мине.
Сьогодні вечір грає на клавірі
Щось дуже гарне, хоч таке сумне…
В моє волосся вплутується осінь:
Пробач, що я здавалась саме ТА.
Мені отруту в келиху приносить
Заплакана і вірна самота.
А в тебе розквітатимуть жоржини, -
Та віра як гранітний обеліск.
І вечір зазвучить на клавесині
Так легко, хоч в душі роздався тріск.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285473
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 10.10.2011
Напевно, я тобі вже не потрібна.
Не треба слів... Не треба стільки слів!..
Мої зіниці з відчаю не збліднуть,
тому що ти їх раптом розлюбив.
Мої зап'ястя не заледеніють,
бо ти вже не торкаєшся до них.
Пробач, що я розплакатись не вмію
і кинутись від розпачу до ніг.
Ти ж знав, що не буває ненавмисних
нікчемних боязких порожніх втеч.
Все буде добре. Просто в грудях стисне,
бо я люблю не просто... всупер́еч.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=285187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2011
...а мене турбує зовсім інше
не минають в безвість сиві дні
я зненацька пишу дивні вірші
ти ж - блукаєш в неба сіризні
всі гріхи спокутую безсонням
втомлено шукаю свій Парнас
бачиш на моїх блідих долонях
римою застиг невпинний час...
і кричать грозою фіолети
як моя сполохана душа
де ти музо вигадана... де ти
не губись в приречених віршах
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283995
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011
Сміється день жовтневим передзвоном,
Хоч ще жива безхмарністю блакить.
Злітає лист й замовкли голі крони,
Бо ось вона – свята осіння мить.
Самотній став укритий щедро рястом,
Лелечий ключ проніс журливий клич.
Чому ця осінь в нас хотіла вкрасти
Таку ще теплу й довгу літню ніч?..
Тріпоче дуб, обшитий омелою,
Туман приліг березам до колін…
Вже осінь ця привела за собою
Близький мені жовтневий передзвін.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283244
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.09.2011
Не пишуться, не пишуться слова,
а десь на півдорозі слід свій гублять...
А вітер ніжно хмари цілував,
а вітер цілував і їх не слухав.
Самотньо обгорів гіркий полин,
хилилися додолу верболози.
А вітер сумував в степу один,
а вітер стих до першого морозу.
Вже осінь розстеляла полотно,
і фарби на палітрі були різні...
А вітру просто стало все одно,
а вітер повернувсь занадто пізно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279082
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2011
А у мене бажання земні,
І зорю діставати не треба.
(Тетяна Фролова)
Може, мріям моїм не судилось і зовсім збуватись?
Може, надто палке сподівання у грудях щемить?
А я хочу лишень на поріг до батьківської хати,
Чи на росяних трав, перелитий дощем, оксамит.
Чи то щось неземне – обіймати тендітно за плечі,
І на сонячний схід милуватись як місяць зійде?..
Може, мрії мої в цьому світі такі недоречні,
Може, надто сліпе сподівання в білісінький день?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=277147
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.08.2011
Біжать від мене будні навздогін,
Шелесне десь останнім зорепадом.
Проб’є глухий далекий передзвін
Минулих днів, - чиясь сліпа відрада.
Тікає час… Куди його несе,
В які світи колись закине доля?..
Безмежне небо, виткане усе,
Як те життя, поділене на ролі.
А у думках гірчить ворожий страх, -
І вирвати його мені не в силах…
Та вже в вікно крилом трепече птах,
А я ще тут, - тримаюсь за перила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276903
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.08.2011
Які високі пафосні слова
із різних уст зриваються сьогодні.
Що Україна є! Вона жива,
у мить свою сміється великодну.
Що Україна є! Зробімо вид,
що нам живеться добре і щасливо!..
А хтось змовчить. Комусь вже остогид
манірний тон, улесливо-брехливий.
А хтось змовчить. У серці запече
ота чудна прикрашена промова.
Які слова! Який бурхливий щем,
Бо Україна є! Така чудова...
Які слова!.. Тримайте при собі
і не роніть при першому трапунку.
Бо хтось вмирав за неї в боротьбі,
але ж сьогодні все це за лаштунком.
Бо хтось вмирав. Новина не нова.
Салютний марш у вись небесну лине.
Які високі пафосні слова
в урочий день для тебе, Україно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276781
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.08.2011
Не цвітуть на вікні герані…
(Олена Теліга)
На самотнім вікні розквітає червона герань,
Наче перша любов – розквітає шалено і палко,
І вмирає сама після перших сумних розставань
За лаштунками слів у осінньому вічному парку.
Відмирає той цвіт. У тривожну прозору блакить
Журавлем без крила відлітає в далеку мандрівку.
Тільки спогад п’янкий ще собою згадає, зболить,
І впаде пелюстком пурпуровим на голу бруківку.
Як відчути її – ту тонку, ту мереживну грань,
У обійми сліпі свої руки комусь розпростерши?..
На самотнім вікні розквітає червона герань,
Наче наша любов – найсолодша, найбільша. Найперша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=276279
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.08.2011
Напевно, світ вже зовсім знавіснів
В шаленості свого круговороту.
І кожен день, то день, як на війні,
Де світле «за» вбиває чорне «проти».
І мрії мруть, як скошена трава,
Слізьми зайшовся шурхіт падолисту.
Усе життя ми ділимо на два:
Що було «до», і що буд́е «опісля».
А там, диви, і виходу нема,
І знов крутись у плесі швидкоплиннім,
Всміхаючись крізь сльози, й надарма
Плазуючи на стовчених колінах.
Чи то й усе, що маємо – плисти
Без спину за німою течією,
І ставити промовисті хрести
На інших по дорозі за трофеєм?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275808
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.08.2011
ти знав що непідвладна темна ніч
захоче доторкнутись до обличчя
тоді назавжди підем врізнобіч
за вигадане кимось потойбіччя
залишиться торкатись до дзеркал
і знову одягатись в однотонне
де хтось когось колись чомусь шукав
долаючи сумбурні перепони
де хтось когось шукав… напевно в сні
нагадував про щось невідборонно
а вранці вже ті спогади смішні
полинно протікатимуть по скроні
мов сутінки мов начерки пожеж
по тілу протікатиме знемога
ти знав що непідвладна ніч?.. авжеж
а зараз йди… молю тебе… на Бога
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275402
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.08.2011
Ти будеш непорушним, мов стіна,
В думках хмільних вимолюючи спеку,
І знову у своїх таємних снах
Вертатимеш під висохлу смереку.
Розм’якнути вільготно не даси, –
До поглядів лишень окраєць милі.
Кудись тікаєш втомлено, й що сил
Самотньо потопаєш у безсиллі.
Яка терпка й солодка боротьба
На тебе чатувати підозріло,
Сумління знов нашіптує: «Ганьба!»,
Бо я тебе приборкати не вміла.
І тільки на тонке байдуже тло
Із темряви просочує осоння.
Та все відкриє зморщене чоло
Й спітніла від твоїх бажань долоня.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275032
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.08.2011
Самотній Бог розсипав блискавицю,
Тепер вона здається не страшна,
Коли в таких сполоханих зіницях
Своїм теплом торкаюся до дна.
Без сумніву, не стерти, не забути
На тлі образ вчорашню заметіль.
Та нині щось розжарене у грудях
Свій закуток віднайде в суєті.
Пробачення лунають, мов відгомін
Поразок злих чи добрих перемог.
В сумних очах залишиться на спомин
Щаслива мить, що дав самотній Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2011
На асфальті застигли сліди
Позолочених тонко підборів, -
Це вже осінь вертає сюди,
Розсипаючи листя надворі.
Ще застиг на вустах аромат,
І хвилюється бабине літо,
Але осінь вертається в сад,
Щоби заново вкотре ожити.
І яка пролетить пилина
Понад, втомленим спекою, полем.
Повертається осінь. Вона
Вже присіла у парку за столик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273950
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2011
Нині сонце смутне знов постукало променем в шибку,
Сколихнувши в мені ностальгічну печальну струну.
У солодких думках я промокла від щастя до нитки,
І чи збулось воно наяву, то й сама не збагну.
Мабуть, літа тепло зачепило у серці неспокій,
Наче вчора сама, – а сьогодні все зовсім не так.
Тільки сонце мені заглядає в вікно ненароком
І промінням своїм посміхається легко навзнак.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2011
Плакала жінка на східцях до храму.
Сльози — мов вервиця.
(Галина Крук)
Хтось затуляється кволо руками, -
І не обернеться.
Плакала жінка на східцях до храму,
Сльози – мов вервиця.
Шепотом з розпачу щось гомоніла, -
Тихо молитвою.
Зморене тіло під одягом білим,
Світлою свитою.
В пальцях тримала своїх медальйон, -
Лик Богородиці.
Але не спитав з перехожих ніхто
Чом вона молиться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273052
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2011
Дозволь мені у серпні загубитись,
У купелі таких пахучих трав,
Де з каменя ростуть бузкові квіти
І райдуга сміється до заграв.
Де шурхотом сухого сінокосу
Повіює над заспаним ставком,
І затінок у свій прихисток просить,
І пахне всюди медом й молоком…
Де бджоли щось вишукують у айстрах,
І м’ята загубилась в споришах.
Дозволь мені торкнутися до щастя,
Немов крилом до неба сизий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272558
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.07.2011
опівночі для нас застигне світ
щоб ще хоч раз торкатися несміло
ми зірвемо із душ колючий дріт
і визволимо виснажене тіло
ми іскрами розжарених зіниць
спадатимемо попелом на груди
і серце обірветься долілиць
і захід сонця пурпуровий буде
цілунками розсиплемось… трьома
словами на обніжених зап’ястях
коли ні в кого сили вже нема
чекати на трамвай чужого щастя
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272154
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.07.2011
Безродной грустью в небе тучи
Нарисовали твой портрет.
Ты несомненно – самый лучший,
Такого в мире больше нет.
Тоскою сладостной все крепче
Томятся мысли в неглиже,
А мне теперь намного легче,
А мне не плачется уже!..
Пускай мечтам сбываться рано,
Смыкая новый трудный круг,
Но я стою уже за гранью,
И понимаю, что не вдруг
Себе сама кажусь безродной,
Как свежий ветер в жаркий зной…
А ведь в душе моей – свобода,
Что потеряла б я с тобой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271051
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.07.2011
прийде ще час – в рукава розсипатимуть зорі
медом зросять тінь минулих протрачених днів
очі без сліз підійматиму з радістю вгору
десь на душі буде просто і легко мені
знаю не сном марять дзвінко тривожні повіки
привидом мрій ненаситно полюють серця
ще кілька хвиль і назавжди печаль моя зникне –
просто мені вона зовсім є не до лиця
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270693
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2011
Тут синє небо зорями сміється,
про щось мовчать таємно береги.
Великі Мости - радість мого серця,
де все для мене рідне навкруги.
Приспів:
Там, над рікою Ратою, місто моє старе,
років дитинства-юності спогади не зітре.
Полонили звабили вечори-світанки
і красою-вродою ніжні мостівчанки.
Тут кожна стежка стоптана ногами,
яка веде до теплого крила.
Бо там чекають щирі очі мами, -
мій оберіг від заздрощів і зла.
Чекай мене без натяку прощання,
згадай мені, як пахнуть спориші.
В тобі усе: весна, життя, кохання,
Великі Мости - цвіт в моїй душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270229
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.07.2011
…усе не так. Для чогось так вже склалось,
А може, хтось за це все відповість?
Діапазон всього у дві октави,
Хоча й вони і то не збереглись…
…не відбулись. В тенетах тих інвенцій
Застряли між незрощених думок.
І тільки щось вогнем заниє в серці,
То був, либонь, на зустріч сотий крок…
…і він минув. І далі йти не можна,
У хащах всіх дурних перипетій…
І все би так, та знов чомусь тривожно,
На морі – штиль, а в серці – буревій…
…і надарма. Хай вже не дме на руки,
На душу тих, що зібгана в кулак.
То була мить тривоги і розлуки,
А нині добре, добре… Та не так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268556
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2011
Знаю, нестримне щастя - зиск обважнілих рук,
так щоби в дим густий - заново і без смутку,
Аби у грудях бив швидше на долю стук,
і щоби ти п'янів вишнями з цього звуку.
Не зупиняй мотив - більше нема страху,
в безвість зникає щем, швидко проходить злива.
Усмішок, сліз, розлук - з подиву не рахуй,
знов біля тебе я, отже тепер щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267781
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2011
І як туман… Те сяйво від знамен,
І спогади терпкі, болючі, давні…
Підносять ветеранам до рамен
Розквітлі оберемки цвіту в травні.
А їм хіба потрібна та яса,
Коли ще пам'ять кулями розшита?..
А їхня юність – чорні небеса,
І кров’ю розфарбована їх свита…
У грудях їхніх й досі рветься клич –
Вогонь терпкий палає нездоланно.
А їхня доля – то червона ніч,
То як туман, що підло встелить ранок.
Чи їм та слава честі не гірчить,
Коли заниють їх тілесні рани?..
А їхнє щастя – то зрадлива мить,
Про що промовчать сиві ветерани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267683
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.06.2011
Не тисни на курок, - я поки що зовсім не готова,
Десь у центрі зіниць застигає непрошений страх.
Ти – солоним дощем по щоках моїх знову і знову,
Ти – разючим вогнем по вишневих солодких губах.
Не чекала тебе серед розпалу п’яного літа,
Серед купелю трав і духмяних покосів в житах.
Я – у клапті вогню твоїм поглядом диким одіта,
Я – нестримністю снів перелита у всіх на очах.
Забери ж бо від скронь револьверне заряджене дуло,
Екіпаж з трьох коней саме вчасно до ґанку прибув.
Я – холодна вода, що нічого в собі не забула,
Ти – ранковий туман, робиш вигляд, що легко забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2011
Не ти мій світ ламаєш на кавалки,
вміщаючи його в скупі рядки.
Давай, коханий, попрощаємсь в парку,
але тепер назавжди. На віќи.
Пересторог нема, в чотири боки
від мене денним світлом попливи.
Давай сьогодні вислухаєм спокій,
а вже від завтра будемо на "ви".
Не ти мій світ в друзки розіб'єш кволо,
а я в собі усе перетерплю.
Давай для всіх розійдемось в ніколи,
бо я тебе, вже вибач, не люблю.
І без образ, яким немає змісту,
сюди нема для мене вороття...
Давай на гальма з мужності натиснем,
щоб не на смерть, а тільки на життя.
Не ти мій світ. Забудь моє обличчя,
і дотик рук, і губ, колін, чола...
Давай уб'єм без остраху цей відчай,
тому що я тебе не вберегла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2011
Лише вогні не гаснуть опівнічні,
самотній сад замовк під пахощ лип,
Здавалося, що мить триває вічно,
І темряви прозорий натяк зник.
У мальвах заквітчалась наша доля
В тремтінні об’єднались два життя
Я певна, це зовсІм не мимоволі,
що небо прагне знову вороття.
І я прийду, мов росяне намисто
прийду, немов до місяця зоря...
Надія заіскриться промениста
В твоїх руках щаслива стану я.
Кохання перепілкою злітає
І просить долю тихо: «Відпусти»
Без тебе і мене, повір, немає,
я знову жду із трепетом листи
і зустрічей під стогін верболозу,
для тебе дику відстань перетну...
Забудь про заздрість і чужі прогнози
Та принеси мені в вустах весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2011
Давай с тобой красиво разойдемся,
Пусть даже с блеском гордости в глазах,
В последний раз – друг к другу прикоснемся,
В последний раз – со страстью на губах.
Нам ветра зной шептал тоскливо - жадно,
Когда-то столь прекрасное «Люблю»,
Но вся листва в наряде не парадном,
К ногам слалась прощально сентябрю.
Давай, на миг забудем наши ссоры,
Сегодня их нет смысла вспоминать.
Все в прошлом, и обиды и укоры.
Как плохо, что пришлось нам так страдать.
Не слеп туман. Неси желтее розы,
Ты не дарил цветов мне так давно…
Давай хоть раз свои не скроем слезы
О том, что нам совсем не всё равно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2011
І стояв він, тупий, плечистий
І байдужий, немов колода.
І здалося — на ціле місто
Заридала вона на сходах.
(Василь Симоненко)
Оніміло дзвінке провалля,
І не гріє глуха хода.
На обличчі – туман печалі,
А у серці – себе шкода.
Остовпілий холодний погляд,
І гіркі від образ вуста,
Ще раз болем жагучим вколе
Це байдуже: «Бо ти не та».
Наче липень опав багрянцем,
Як планета згубила вісь.
Ми відбулись останнім танцем,
Так як першим давно колись.
Десь за нами тривожні будні,
А вже завтра ти будеш сам…
Як ніколи в душі паскудно,
Що пора закінчитись «нам».
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2011
Заколихані вітром думки,
Ті думки, що як гості непрошені…
Дим печалі полинно гіркий, -
Перевтілення. Відчай. Спустошення.
Перетертий у попіл пісок…
Цей занедбаний дім поза ти'нами.
Промовчати – вуста на замок…
Божевіллям. Піснями. Картинами.
Збайдужіти на сотню хвилин,
Нічиєю побути окрасою.
Ми дістались найвищих вершин,
І тепер ми зникаємо. Гаснемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266254
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2011
Не можу, брате, вибрати слова,
Тому доречно гірко промовчати.
Тобі до скронь хилилася трава
Й передзвін куль божився гартувати.
Ти не просив для себе світлих днів,
Хоча весна розквітла у рамена.
І пригорщ сліз сховають матері,
Й солодких фраз не скаже наречена.
Лише пройде відгомін сих тополь,
І в тихім сні свою побачеш хату.
І скільки вас, війною вбитих доль,
Чи хтось колись насмілиться сказати?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266006
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2011
А ти мені навіщось дорікнув:
«Що не рядок – любов, любов, кохання…»
(Наталя Горішна)
…Не треба, милий, зайвих нарікань,
Що знову душу снігом пополощуть,
Що є відбитком смути і страждань,
І вічних почуттів уламки, мощі.
Хіба тебе болять мої вірші?
Вони – німі осколки серед бурі,
Вони – забиті пилом стелажі,
Що так тебе безжалісно одурять…
У тих віршах, де я – чиясь любов,
Де серце тільки гріється думками,
Де мрії визволяються з оков,
З широкими своїми рукавами…
Чи там де я, чи там тебе нема?
Це ти – у кожній літері і комі…
А ти сказав: «Поетом будь сама»,
А я ж тебе так кликала на поміч…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265974
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2011
Захрустять сліди у мерзлій піні.
І чиєсь задивиться вікно, —
Як ступають поруч наші тіні,
Що колись не стрінулись давно…
(Скиба Роман)
Минають днів шалених естафети,
згорає ніч на мареві зірок,
щасливий сон на клаптики подертий
між диких зграй сполоханих думок.
В твоїм вікні, мабуть, щасливі лиця.
Вже інша роль, не вернемся назад.
І пилом мрій сумує на полиці
тобою подарований агат.
Яке чудне незношене намисто!..
Земних бажань розірвані стежки.
А ми ж колись зустрілись ненавмисно,
а як мені далось воно взнаки...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2011
Вже давно відцвіли яблуневі сади і діброви,
І хрущі не гудуть, тільки зрідка грозою роздасться.
А мені би у сни легкокрилі, дзвінкі, кольорові,
Щоби знов на вустах відізвалося усміхом щастя.
Десь на кінчиках мрій загубилась весняна надія,
Де ти спраглим дощем опадаєш на здимлені груди.
А мені би туди, де сміливі тіла не старіють,
Щоб у вічність твою перетліти з чужого «нікуди».
Той бузковий дурман непомітно сполохав всі сили,
Чуєш, он під вікном той цвіркун знов не має спокою?..
А мені би – як птах, розпростерти приборкані крила,
Щоби в неба всього безкінечність, та тільки з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265678
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.06.2011