| Сторінки (13/1222): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
(за мотивами)
"Страшні слова, коли вони мовчать,
коли зненацька ніби причаїлись,
коли не знаєш, з чого їх почать,
бо всі слова були уже чиїмись"
Ліна Костенко
Буває, важко довгий час мовчати,
і так нелегко все тримати у душі,
думки, немов зачинені за грати,
і рій шалений різних слів у голові…
Чому мовчу і не пишу публічно,
не виставляю більше правду напоказ –
тому що все здається прозаїчним
і сказаним задовго вже до нас…
Тому що все ділю на до і після,
не розумію, де свої, а де чужі,
коли слова, неначе гостре вістря,
безжалісно шматують серце, як ножі…
Настав жорстокий час нерозуміння,
коли чужий серед своїх і навпаки,
одні в глибокій стадії сп`яніння,
а інші на межі і навіть жебраки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821483
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 15.01.2019
«Я скрізь своя, і я ніде не дома.
Душа летить у посвіті епох.
І де цей шлях почався, — невідомо.
І де урветься, знає тільки Бог»
#Ліна_Костенко
Я скрізь своя, водночас і чужа –
така вже доля чи підступна карма,
завжди у всьому є своя межа,
що грає роль суворого жандарма…
Чи зазирала за межу хоч раз?
Я не зізнаюсь вам про це публічно,
перелік злетів і гучних образ
зі мною з часом відлетять у вічність…
Я сумніваюсь, чи існує Бог,
або можливо він зовсім незрячий -
не бачить війни протягом епох,
не помічає злочини звірячі…
Прощає всім підряд страшні гріхи -
чи це розумна місія Господня?
Здається, до молитви став глухий -
між нами нині виникла безодня…
Звичайно, згодом нас розсудить час -
у кожного відбудеться прозріння,
хтось мріє полетіти на Парнас,
когось тримає на землі тяжіння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817476
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.12.2018
"Сніги метуть. У вікнах біле мрево.
Антени ловлять клаптики новин.
На білий вальс запрошую дерева,
на білий вальс вітрів і хуртовин"
#ЛінаКостенко
Сьогодні справдились синоптиків прогнози -
три дні підряд на нас чекає сніговій!
Але не будуть дошкуляти нам морози,
і лиш сьогодні буде сильний вітровій…
Мете хурделиця, тополі гне додолу,
і рвучко шарпає оголене гілля,
встелила білим полотном самотнє поле,
нарешті задрімала змучена рілля…
І тиша неймовірна в сніговій пустелі,
раптово зникли звуки, галас, голоси,
сховалась на ніч я у затишній оселі,
де рясно плачуть вікна краплями роси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817292
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2018
(за мотивами ❞Пока мы живы ❞, Эдуард Асадов)
Допоки ми живі, все можна виправити, усвідомити помилки, покаятися в гріхах, пробачити все своїм кривдникам. Не варто мститися ворогам, а з коханими лукавити, тих, кого несправедливо відштовхнули, краще повернути…
Допоки ми живі, можна озирнутися на пройдений шлях і перевірити, чи ми не схибили, чи не заблукали, щоб вчасно зупинитися перед прірвою, до якої дійшли…
Допоки ми живі, зізнаймося собі, що не завжди достатньо берегли своїх близьких і рідних, і вже не повернути тих, хто назавжди пішли в далекий світ, а ми попросити пробачення так і не встигли й не змогли…
Мабуть вони вже давно пробачили нас за не дзвінки, не зустрічі, за те, що не так часто були поруч у свята і в скрутну годину, за болючі слова, сказані в пориві відчаю та гніву…
Невимовний біль і туга поселилися в душі, від холоду самотності судомить тіло, тому що не встигли зробити для них щось життєво необхідне і важливе. Спраглі вуста шепочуть молитву і вже вкотре просять прощення, і наші рідні, знайомі і друзі, гадаю, прощають нам, бо насправді прощає гріхи сам Бог, але ми самі себе пробачити не можемо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2018
Люблю тебе на відстані років,
сьогодні знов мені наснився,
що маєш ти дочку і двох синів,
один із них вже одружився…
Хоча у тебе все для щастя є:
дружина, діти та онуки -
ще й досі пам'ять спогади снує,
як міцно обіймають руки…
Як догорав за морем небосхил,
ледь чутно хвилі гомоніли,
тоді нам бракувало тільки крил,
а то б у небо полетіли…
Ця зустріч і розлука водночас
була лиш мить сердець єднання,
палке кохання, щире, без прикрас
від вечора і до світання…
В полоні почуттів і ніжних слів,
вуста пили нектар медовий,
на рейді силуети кораблів
вітали обрій світанковий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2018
(спогад)
Цілий день було спокійно і в повітрі тихо,
Сонця промені грайливо зазирали у вікно,
А під вечір налетіло звідкись справжнє лихо,
Все навколо закружляло, засніжило, замело…
Сипав вихор сніг колючий в очі та у вуха,
Вила звіром хуртовина, і сміявся сніговій,
Лютувала завірюха, сильний вітер в спину дмухав,
Рвучко вихором кружляв в ефірі білосніжний рій…
Згодом стихло у повітрі, зникли звуки вітру,
Хвилі снігу у заметах задрімали залюбки,
В небі зорі й місяць усміхалися привітно,
Спокій ночі тишком-нишком проникав в мої думки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816277
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2018
«Сама втекла в сніги, у глухомань,
щоб віднайти душевну рівновагу,
а віднайшла гірку печаль світань,
і п'ю, немов невиброджену брагу»
#Ліна #Костенко
Щодня уперто йду, як на заклання,
аналізую прожите життя,
шукаю відповідь на запитання
про головне – «У чому винна я?»
Шукаю захисток в безлюднім місці,
не витрачаю час на метушню,
найкращі друзі – сонце, зорі й місяць,
їм довіряю серця маячню…
Саме втекла, можливо повернуся -
душевні рани сильно так ятрять!
Настане час - у вірші усміхнуся,
Мої думки інакше зазвучать…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816010
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018
Стоїть надворі тиша неймовірна,
сніжить молочний ранок за вікном,
зима, вельможна пані і манірна,
крокує, поряд сильний вітролом…
Стежини вкриті пухом лебединим,
кришталь висить прозорий на дахах,
дерева квітнуть біло, мов жоржини,
в товстих заметах заховався шлях…
А я, пірнувши у міцну дрімоту,
чекаю знов, коли настане день,
медовим чаєм розпочну суботу,
відразу зникне смуток і мігрень…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815858
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2018
Я – нічия, і ти мені, на жаль, ніхто,
Мороз скував думки і тіло,
Моє життя, останнім часом, шапіто,
Минулим ти жонглюєш вміло…
Самотність затаїлась у моїй душі,
Так сумно в лабіринтах, темно,
Блукають спогади наосліп, мов чужі,
Приходять уві сні щоденно…
Надривно тужить зимний вітер за вікном,
Хтось стукає тихенько в двері,
Мабуть це ніч шукає світло і тепло –
Дрімають вірші на папері…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815082
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2018
«Уста запам'ятають силуети
твоїх таких сподіваних нестям.
І десь там на околицях планети
насняться білі заздрості світам»
#Богдан_Томенчук
Розхристане ліжко і ніч за вікном,
Волосся зміїлось і кликали очі,
Повільно вуста смакував, мов вино,
І зваблював ніжно принади дівочі…
Пірнав у глибини, до самого дна,
Наосліп блукав лабіринтами тіла,
Бриніла у грудях надривно струна,
І серце скажено, як шторм, шаленіло…
А потім летіли удвох в небеса
Пашіли від радості щоки рум’яні,
І сльози іскрились в очах, як роса -
Закоханим заздрили зорі багряні…
#Ольга_Шнуренко
P.S. Дякую Богдану Томенчуку за натхнення...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2018
Життя гортає списані сторінки -
події, дати, пройдені дороги,
звучать слова то голосно, то дзвінко,
то раптом замовкають від тривоги…
Міняються пейзажі дивовижні,
світлини сильних вражень незабутніх,
минають дні, складаються у тижні,
а між рядками - мрії про майбутнє…
Приємні спогади дарують радість,
блокує пам`ять горе і страждання,
коли прийде в мій дім самотня старість,
мене зігріють вірші про кохання…
У них реальність, почуття шалені -
немає приводу себе жаліти,
я спогади візьму в обидві жмені,
і пригорну до серця, ніби квіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814476
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2018
Осінь ластиться руда, як кішка,
листячком торкається до ніг,
вітер в листя кидає горішки,
в небі світить сонце-оберіг…
Зморщився, висить на голім гіллі
темно-синій, дикий виноград,
знов шпаки танцюють на весіллі,
а в повітрі - ягід зорепад…
Спіле яблуко жовтить боками,
світить між гілками, як ліхтар,
тулиться, як сирота, до брами,
мов бездомний, сірий пес-туман…
Знов танцює осінь листопадом,
кожен день трапляються дива,
небо тішить щедро сонцепадом,
і душа від сонця ожива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814473
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2018
"За сонцем хмаронька пливе,
червоні поли розстилає
і сонце спатоньки зове
у синє море..."
Тарас Шевченко
Побіля сонця хмара-бригантина
розправила вітрила, легкокрила,
і кличе сонце спати, мов дитину,
за синє море в затишну хатину…
Йому там заспіває колискову,
закутає в м’яку, легку перину,
і з мудрим Богом поведе розмову,
до ранку з сонцем разом відпочине…
Але туман, немов підступний ворог,
закрив рожеву хмару й синє море,
у темряві довкілля б’є на сполох,
та вранці знову день відкриє штори…
І сонце зазирне промінням в душу,
розвіє смуток і нічні тривоги -
я вірити у світле завтра мушу,
і до кінця пройти життя дороги…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814274
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.11.2018
Минули дні осінні, золоті й пістряві,
Коли світило сонце лагідно з небес,
Мигичили дощі, розмірені та мляві,
Блукав усюди вітер, як бездомний пес…
Здавалось, що пора осіння буде вічно,
Та раптом листям вкрив довкілля листопад,
Зима морозом усміхнулася цинічно,
Здійснила сніжний і манірний променад…
Від люті скаженіли літні авто-шини,
Сумні новини сповіщав телеекран,
Затори в місті і розбиті вщент машини,
У вічі сипав снігом вітер-хуліган…
У відчаї кричали змучені клаксони,
Тому що в місті виник надзвичайний стан,
Дарма, що сніг лиш трішки вкрив міські газони,
Для більшості це був шалений ураган…
І хто із них в колапсі цьому дійсно винен,
Халатні водії чи вибрики зими?
Чому завчасно не вдягли зимові шини -
Босоніж мали намір бігти до весни?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814267
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 18.11.2018
"Не оплакуй ні мрій, ні згадок,
загуби своїм прикростям лік...
Щастя треба - на всякий випадок.
Сила треба - на цілий вік"
#Ліна_Костенко
Я не оплакую своє минуле, ні!
До мене спогади приходять уві сні...
Не можу сновидіння зупинити,
Щоночі мушу все це пережити.
Гостросюжетні і болючі драми
погіршують мою кардіограму.
Тепер я знаю – щастя швидкоплинне,
Не варто йти за почуттям хвилинним,
Пірнати у шалений вир кохання,
І сліпо вірити в слова зізнання!
Коли втрачаєм у житті координацію,
Лиш тільки розум має завжди рацію…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2018
Моє життя, немов осінній сад,
Оголена душа і нерви,
Іду, гортаю прілий листопад,
І згадую весни шедеври…
Коли буяло цвітом все навкруг,
Сміялось небо сонце-граєм,
Вкривався малахітом ближній луг,
Пташиний спів котився гаєм…
Та з плином часу відцвіла весна,
Прийшло спекотне щедре літо,
Тулилися черешні до вікна,
Рясніли клумби розмаїто…
За літом осінь завітала в сад,
Поспіли яблука і груші,
Парфумив медом білий виноград,
П`яніли щастям наші душі…
Та згодом щезла чарівна краса,
В обіймах смутку квилить осінь,
Дощем так часто плачуть небеса,
Сад засинає в безголоссі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814142
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2018
Бур`янами заросло подвір`я й сад,
Де-не-де ще є тюльпани і нарциси,
Обіймає хату дикий виноград,
А під тином рясно зацвіли іриси…
У дворі скрипить колодязь-раритет,
І сміється сонце в синій високості,
На веранді у куточку силует,
Мабуть він когось давно чекає в гості…
Білі стіни посіріли від дощів,
Зморшки-тріщини, немов болючі рани,
Крізь асфальт до світла пнуться спориші,
А раніш було подвір`я бездоганним…
Стогне сумно на даху старий димар,
Згадує минуле, як курив щоранку,
І торкався димом до пухнастих хмар,
Їм співав щоночі ніжну колисанку…
Промайнули швидко золоті літа,
І давно слабкими стали мої крила,
Поселилась в рідній хаті самота,
Перед Богом каюсь - дуже завинила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813998
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2018
Живу чи лиш існую – не мені судити,
Але продовжую життя своє любити,
Долаю вперто негаразди й перешкоди,
І час від часу маю радість насолоди…
Прошу у Бога не зламатись передчасно,
Не хочу знати, коли зірка моя згасне,
Ще хочу вірити в дива, як у дитинстві,
Солодкі сни щоночі бачити барвисті…
Дай мені сили, Боже, все перетерпіти,
Хай замість болю в серці сяють самоцвіти,
Які зігріють душу неймовірним світлом,
І я, мов птаха, полечу в обіймах з вітром…
Прости, мій Боже, всі гріхи мої щоденні,
Ганебні вчинки та емоції шалені,
В такі хвилини ніби я не я, хтось інший
вселяється скажений, лютий і найгірший…
Навчи мене спокійно все і всіх сприймати,
І замість сварки мовчки рідних обіймати.
Хай ця молитва лине в небеса до Бога,
І згасне назавжди в душі моїй тривога…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813996
рубрика: Поезія, Духовна поезія
дата поступления 16.11.2018
(спогад)
О, скільки марних слів промовили вуста!
На сторінках лежать вони, як мертві квіти,
І воскресити їх спроможна лише та,
Яка в життєвій драмі в ролі Кармеліти…
А скільки слів, які ще й досі в голові,
Глухонімі і скривджені, мовчать роками,
Відновлені старі думки, немов сліпі,
блукають у пітьмі тернистими стежками…
Давним-давно, була я вільна, наче птах,
Казала щиру правду, дивлячись у вічі,
Сьогодні в кожнім слові зачаївся страх,
Перш ніж сказати, я подумаю аж двічі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813915
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.11.2018
(спогад)
Минають дні, біжать швидким алюром,
І час летить, неначе птаха, вдаль,
Накрила землю ніч м’яким велюром,
Приспала знов осінню пастораль…
Ця темінь не лякає, бо я вдома,
Так затишно й безпечно тут мені,
Лиш тільки серце, в ритмі метронома,
Розбурхує неспокій вглибині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.11.2018
(спогад про юність)
Коли вечірні сутінки настануть,
і тиша запанує у оселі,
згадаю знову той чарівний ранок,
коли були щасливі та веселі…
Чарівна ніч була для нас хмільною,
на плесі неба зорі майоріли,
щербатий місяць плив над головою,
твої вуста ледь чутно шепотіли…
Але слова тоді не мали сенсу,
лиш тільки ніжні дотики кохання,
мені казав, що схожа на принцесу,
всю ніч гуляли містом до світання…
Була ця ніч шалена, незабутня,
ще й досі спогад душу зігріває,
в житті твоєму нині я відсутня,
але та ніч була казковим раєм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813776
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2018
(спогад про дитинство)
В обіймах оксамиту винограду,
у купелі прозорої роси,
на фоні білосніжного фасаду,
промінчик сонця ранок воскресив…
У затишку подвір`я на осонні
розкрили квіти сонні пелюстки,
в простенькій сукні вийшла в двір босоніж
білявка невимовної краси…
До ніг спориш м`який торкався ніжно,
земля ще прохолодною була,
сіяли очі радісно й утішно,
усмішка щастя на вустах цвіла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813759
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.11.2018
"Нема кому сказать: "Кохаю",
Нема кому сказать: "Прийди".
Сама усіх я обминаю,
або заплутую сліди"
#Ліна_Костенко, збірка "Проміння землі"
У самотності багато привілеїв -
забаганки дозволяю без вагань,
найвірніші друзі – ямби і хореї,
віршування, як оазис для бажань…
Я давно забула, що таке кохати,
і пірнати у чуттєвий океан,
зачинила двері у душі пенати -
не проникне в мушлю жоден ураган…
Усміхаюся привітно перехожим,
попри те, що інша думка в голові,
обережна в спілкуванні, на сторожі -
від людей завжди тримаюсь в стороні…
Але час від часу думка серце крає -
ти даруєш миті щастя не мені,
у твоїх обіймах інша завмирає,
і згорає, ніби Фенікс, у вогні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
(за мотивами)
«The falling leaves drift by my window
The autumn leaves of red and gold
I see your lips, the summer kisses
The sunburned hand I used to hold»
(фрагмент пісні «Autumn leaves»)
Осінній смуток за моїм вікном,
вальсує листя золоте й червоне,
вуста я бачу і твоє чоло,
цілунки літа на твоїх долонях …
З тих пір без тебе стали довші дні,
і скоро зазвучить зима в ефірі,
осінній смуток бачу у вікні -
це дощ осінній грає на клавірі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2018
«В епоху спорту і синтетики
людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
торкнуть вам серце і вуста»
#ЛінаКостенко
Кому із вас і в чому завинила?
Ніколи і нічого не просила.
Весь час чомусь всі копирсають душу,
І я терпіти це насилля мушу...
Що власне маю з вами я ділити?
Це ж кожен вибирає сам, як жити,
У кожного своя в житті стежина,
До тіла ближча власна одежина…
Я відмовляюсь далі це терпіти,
На доступ до душі стоять ліміти,
Життєві буревії оминаю,
На лицемірство очі закриваю…
Я знаю, не свята й небездоганна,
Поезія - проста і безталанна.
На геніальну роль не претендую!
Невже вам популярності бракує?
Ольга Шнуренко
P.S. "Кожна прикрість відкриває очі, але закриває серце й душу…"
«Я вирішила більше не існувати в некомфортній атмосфері цинізму, лицемірства, ненависті, скандалів, брехні і дешевої, нещирої похвали.
Я більше не хочу витрачати час на те, що не задовольняє мене, або що зачіпає, завдаючи мені болю.
У мене більше немає бажання задовольняти тих, кому не подобаюся я, любити тих, хто не любить мене, і посміхатися тим, хто не стане посміхатися мені у відповідь.
Я більше не потерплю тих, хто не заслуговує мого терпіння».
(Меріл Стріп, американська актриса театру, кіно, телебачення, кінопродюсер. На думку кінознавців і критиків, вона вважається однією з найвидатніших актрис сучасності).
P.S. текст оригіналу частково змінений під час перекладу
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753735
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.10.2017
Вдень ще літо, а надвечір — осінь.
В склепі ночі похорон тепла.
#Ліна_Костенко
Подекуди ще інколи здається,
Що літо десь поблизу затаїлось -
То сонце раптом вранці засміється,
То понад вечір небо зашарілось…
Проміння сонячне, як кіт ласкавий,
Яскраві клумби мріють на осонні,
Та осінь колір вибрала жовтавий,
Червлений бродить сік у виногроні…
Блукає, як примара, літо в полі,
Шукає затишок в тенетах лісу,
Його ялинки кличуть довгополі,
Запрошують зігрітися гульвісу…
Та все частіше сірі дні - холодні,
Мигичить дощ осінній монотонно,
Тепло зникає у небес безодні,
І вітер в трубах виграє синхронно…
Вночі морози водять хороводи,
Тонкі й ажурні в’яжуть візерунки -
Присвячують поети вірші й оди
порі осінній в образі чаклунки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753636
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.10.2017
"Душа пройшла всі стадії печалі,
Тепер уже сміятися пора"
#Ліна_Костенко
«Чи довго будеш скніти й сумувати ?» -
промовила знервовано душа,
«І важко припини весь час зітхати,
Бо смуток твій не вартий і гроша!
Коли відчуєш, ноша непосильна,
Звільняй життя від зайвих тягарів,
У кожного є сила молодильна,
Вона захована у щедрості дарів…
Це фрукти, овочі, горіхи, зерна,
Магічний, справжній чорний шоколад,
Найгірший ворог - лінощі та скверна,
Найкращі ліки – це мажорний лад!»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753472
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.10.2017
Ось і жовтень нарешті господарем став,
Затремтіло довкілля - повітря вже зимне,
Ще недавно туман, ніби шаль, обіймав,
А сьогодні від холоду плачуть жоржини…
Розмаїта палітра на кронах дерев,
Залилися рум’янцем засмучені клени,
Біля східців музею замріяний лев,
А навкруг кольорові лежать гобелени…
Кожна квітка і дерево має свій шарм,
Дивовижні відтінки осінньої гами -
Зігріває мене кашеміровий шарф,
Шарудить золотий листопад під ногами…
Полиново гірчать невеселі думки -
Мало часу лишилось до ранніх морозів,
І журливо співають змілілі струмки,
Відчувають, сувора зима вже в дорозі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753427
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.10.2017
Щодня читаю й бачу - все уже було,
Нічого нового, хоч іншими словами,
Життя буденне, поруч і добро, і зло,
І люди йдуть до світла правди манівцями…
А скільки нечисті й напасті звідусіль,
Одні жирують і танцюють, інші плачуть,
Змішалися до купи драма й водевіль,
І дні галопом, наче дикі коні, скачуть…
Що може тішити у цей жорстокий час?
Звичайно, люди кажуть, музика й картини,
Краса природи первозданна без прикрас,
А що ж тоді врятує нас від самотини?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753426
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.10.2017
Тобі завдячую життям -
Хоча було не з медом,
Нема жалю, лиш каяття,
І правда – моє кредо…
Село квітуче, наче рай,
Волошки й маки в житі,
Колючий на горбах курай
і ковила, росою вмиті…
Світанки сонячні мої,
І ночі в оксамиті -
А як співали солов’ї
в передранковій миті!
Я дякую тобі за все:
за радісні хвилини,
за рук тепло і за добро,
що я росла в родині…
Пробач, що може щось не так,
Чи може завинила,
Подай мені із неба знак,
Що ти мене простила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2017
Мабуть, у нас різняться сни і мрії,
Можливо, ваші не такі мінорні,
Зігріта літеплом, земля радіє,
Осінній вітер грає на валторні…
Вогненна пристрасть майже догоріла,
Та залишки її бринять у кронах,
Багряним листям осінь зажевріла,
І сонце мріє в неба на долонях…
А літо спить, стомилося від спеки
і від турбот в садах і на гор`оді,
Вже не кружляють біля гнізд лелеки -
Разючі зміни нині у природі…
Висять дозрілі яблука та груші,
Цілує сонце виноградні грона,
А равлики сховалися у мушлі,
Трава і квіти сохнуть на газонах…
Ганяє вітер в небі чорні хмари,
Дрібним дощем вмивається довкілля,
Вже перший іній, як зими примари,
Мережить уночі траву і гілля…
Солодкі сни рятують душу й тіло,
Муркоче колискову кіт під боком -
Все, ніби свічка, уві сні згоріло,
А ранок напоїв цілющим соком…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753118
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.10.2017
(рімейк переспіву)
Зірки блищать на небі мерехтливі,
«Тебе люблю» шепоче синій терен,
Смок`овницю втішає спів пташиний -
Про мене мрій, хоч трохи мрій про мене!
Цю ніч п’янку ми вип’єм до останку -
Хай світять нам негаснучі вогні!
В твоїх обіймах ніжних до світанку,
Скажи мені, «Люблю», скажи мені!
Спокійний сон, чарівний і глибокий,
Хай прожене твій смуток незбагненний!
Вночі і вдень, коли ти одинокий,
Про мене мрій, хоч трохи мрій про мене...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2017
Світанки росяні, як спогад, бережу,
І ночі, замережані зірками,
Окраєць місяця скотився на межу,
Холодне світло ллє з небес струмками…
Густі тумани млосно мліють за селом,
Обійми їхні теплі та ласкаві,
Повітря чисте і прозоре, як нейлон,
Регочуть жаби у мілкій заплаві…
П’янкі, духмяні аромати за вікном -
Фруктовий сад і клумба їх дарує,
А на столі домашній хліб і молоко,
І мама у печі обід готує…
Солодкі спогади, немов чарівний сон,
Реальність - неспокійна і бурхлива,
Сільське життя змінила на міський фасон,
Але, на жаль, не стала я щаслива…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751775
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.09.2017
"Найвище уміння – почати спочатку
життя, розуміння, дорогу, себе"
© Ліна Костенко
Здавалось, недавно була я щаслива,
Літала у небі, як птах,
Завадою стало, що дуже вразлива,
І нині життя в полинах…
Зруйноване все, що мене зігрівало,
І серце моє, як граніт,
Зневірена, зраджена в безвість втікала,
Подалі в незвіданий світ…
Але, як раніш, небеса голубіють,
І сонце цілує блакить,
Радію, душа, наче хліб, не черствіє,
І згодом усе відболить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751772
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 22.09.2017
У світі злому і холодному,
де щастя зіткане з прощань,
чи ми пробачим одне одному
цю несподівану печаль?
#ЛінаКостенко
Літо догоріло в сонячнім промінні,
Швидко чахне листя і трава,
Осінь смуток принесла у животіння,
Знов моя душа напівжива…
Тіло, як вогонь безжальний, обпалила
сильна спека літньої пори,
Втратила енергію, живучу силу -
Осене, прошу тебе, зціли!
Час від часу, літній дощ у порятунок
лив цілющу воду з висоти -
Бог із неба присилав живильний трунок,
Бо зміліли ріки без води…
Спить старий колодязь у німій зажурі,
Корба - в тріщинах, ланцюг - в іржі,
В небі сірі хмари купчаться похмурі,
Закривають неба вітражі…
В лісі вже не чути стоголосих арій,
Кличуть в путь далеку небеса,
Скоро листя стане, як сухий гербарій -
Молодість не вічна і краса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751301
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2017
«Я научилась просто, мудро жить,
Смотреть на небо и молиться Богу…»
Анна Ахматова
На жаль, не вмію просто й мудро жити,
Звертаюся до Бога не завжди,
Хоч кажуть, може Він мене зцілити,
Та не прошу «Спаси і відведи»…
Безсонні ночі - це моя нірвана,
Тривоги й смуток не ділю ні з ким,
Звичайно грішна я, небездоганна,
Згорьована душа життям жорстким…
Мене самотність зовсім не лякає,
Стомилася від світу суєти,
Коли душа у натовпі блукає,
Але сама несе свої хрести…
Не завжди вірші радісні, в мажорі,
Життя насправді різне і складне,
І вічно світять тільки в небі зорі,
А сонце зігріває божий день…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2017
Це так природно — музика, і час,
і Ваша скрізь присутність невловима,
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
#Ліна_Костенко
В дворі жоржини, айстри, хризантеми -
Відгомін літа й осені кураж,
Нові мелодії, сюжети й теми
дарує нам осінній ермітаж…
Здавалось би радіти і радіти
в оазі розмаїтих кольорів,
але не тішать кволу душу квіти,
вогонь бажання вже давно зотлів…
Та раптом за вікном concerto grosso,
Чарівні звуки - соло скрипаля,
Вівальді увірвався стоголосо,
Немов живильний вітер звіддаля…
Куди й поділись всі мої турботи,
Душевний біль і гіркота образ,
Як водограй, лилися з неба ноти,
І я згадала в той момент про Вас…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751073
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.09.2017
Сьогодні я стою на перехресті -
Куди іти, і вірити кому?
Куди поділась щира правда й чесність?
Що вибрати - чи світло, чи пітьму?
Дивлюсь на світ, і наче бачу вперше -
Невже настав фінальний час доби?
На білому коні небесний Вершник
сакральний меч у битві загубив…
Осіннє небо вкрили чорні хмари –
Куди поділось сонце золоте?
І барабанить грім в гучні литаври -
Вже скоро рання осінь відцвіте…
На роздоріжжі вибір є у мене,
Йти до людей, а чи в безлюдний світ,
Чи відігріти серденько студене,
Чи хай летить в останній свій політ?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=751071
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.09.2017
Мене не вабить ані море, ані річка -
давно закохана у сонячні Карпати,
мене до себе кличуть сосни і смерічки,
і невеличка на поляні стара хата…
Засмучена стоїть самотньо на узліссі,
соснові гілки в шибки стукають ночами,
і голосно пташки цвірінькають у стрісі,
гірський прудкий струмок дзюркоче за горбами…
Сумую також за маленьким водограєм,
Який від спеки рятував мене щоденно,
Солодкий спогад серце й досі зігріває,
І очі, як раніше, світяться блаженно…
А скільки в різнотрав’ї квітів розмаїтих,
Повітря чисте і п’янке на полонині,
Раділи сонцю й небу в горах, наче діти,
Усмішка квітне на вустах моїх донині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=744769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2017
(присвячення Б.Б.)
Закохана у світ ця жінка дивовижна,
Блакитні очі тішать чашечки тюльпанів,
Для неї цвіт картоплі, ніби квітне вишня,
Як молоко парне, тумани на світанні…
Вона щоденно обирає різні ролі -
У зорану ріллю зерно пшеничне сіє,
Танцює в полі з вітром на роздоллі,
Весь час про щось казково-феєричне мріє…
Гарбуз звичайний на городі - кінь буланий,
Як душ, рясне весняне сонячне проміння,
Для неї ліс дрімучий - світ обітований,
Який від хаосу рятує безгомінням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2017
Нарешті я звільнилася від віршів,
Спокійно сплю спекотними ночами,
Чи краще стало у душі чи гірше?
Ця таїна залишиться між нами…
Мої думки пішли на відпочинок,
Емоції затихли після зливи,
Загас вогонь, скінчився поєдинок,
І настрій став стабільний, не мінливий…
Пробачте ненаписані поеми,
Не вистачало слів для вас і сили,
Була чи не була в рядах богеми?
Мене найближчі друзі зупинили!
Я їм безмежно вдячна за спасіння,
За те, що завжди правду говорили,
І ось настав момент мого прозріння,
Сам Бог мене підтримав і окрилив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=743247
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.07.2017
Цілий день у небі дощ збирали хмари,
Сонце часто визирало і зникало,
Нас давила спека, як удав примарний,
Змучене довкілля також потерпало…
Лиш під вечір дощ пішов короткочасний,
Вітер прохолодою війнув у двері,
В небі барвами розквітли дві прекрасні
сестри-райдуги у сірій атмосфері…
В небесах щось дивовижне відбувалось,
Попри сутінки, які сіріли всюди,
Сонця світло в надвечір’я увірвалось,
Нам подарувало сонячні етюди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742900
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.07.2017
Так часто в небі я мандрую уві сні,
Чому стомилася ходити по землі?
Чому так жадібно ловлю небесне світло? -
Його проміння гріє лагідно й привітно…
Я прагнула пізнати ширше білий світ,
Хотіла мандрувати і на схилі літ,
Розбились хвилі мрії об тверді пороги,
Тепер щодня прошу у Бога допомоги…
Люблю вечірні зорі - затишно вночі,
Мені дарує небо чарівні ключі,
Раніш любила літні росяні світанки,
І сонце радо зустрічала спозаранку…
Тепер для мене храм святий на небесах,
Життя і смерть давно лежать на терезах,
Щодня кладу маленькі гирі чудодійні,
Щоб переважило життя в жорстокій бійні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742630
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.07.2017
Прохолодні дні в обіймах ніжних літа,
та надалі буде спека шаленіти.
Можна заховатися - чкурнути в гори,
чи в красивий заповідник, чи на море…
Відключити мозок від думок мінорних,
не купатися у мріях ілюзорних,
а реально милуватись краєвидом,
не блукати у кімнатах, як сновида…
Упиватись швидкоплинною їздою,
і щоденно бути в злагоді з собою,
щоб іскрилась радість, як вино ігристе,
тішили долини й поле золотисте…
Обіймала прохолода на світанні,
кожний божий день сприймати, як останній.
ніби риба, мандрувати в теплім морі,
і літати в мріях у нічнім просторі…
Що нам заважає, попри всі турботи,
їхати удвох за місто щосуботи,
і стосунки відновити романтичні,
щоб з’явилися етюди поетичні…
То ж збираймося в дорогу чим скоріше,
і нехай натхнення подарує вірші!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2017
Приємний дотик ранку, ще вологий,
Гірчить ядучий запах джунглів полину,
Трава в росі цілує мої ноги,
Зелена смуга лісу кличе в глибину…
В повітрі запах меду, гречки, й квітів,
Дубовий ліс в промінні сонячнім блищить,
Коктейлем свіжим напуває вітер,
Вузенька стежка лісова у даль біжить…
Так швидко час летить, і сонце - вище,
Роса зникає на траві, спекотний день
повзе довкіллям, вітер вже не свище,
і знов настало пекло там, де був едем…
Аж раптом серед лісу непомітний
задзюркотів мелодію швидкий струмок,
до мене усміхнувся він привітно,
і дав мені води живильної ковток…
А потім вітер налетів шалений,
Здригнулося повітря, гримнув грізно грім,
Набігли чорні хмари і вогненний
вгорі з’явився блискавичний дивний німб…
І полилась з небес потужна злива,
Так темно й страшно стало навкруги,
Коли скінчився дощ, була щаслива,
Чарівно пахли в лісі ягоди й гриби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742076
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.07.2017
(навіяне)
Розпечене сонце скотилось за обрій,
і вечір пожежу у морі втопив,
боролись із полум’ям хвилі хоробрі,
і зорями небо сам Бог окропив…
Повітря рікою текло над землею,
так дихати легко і вільно було,
заснули на клумбі розкішні лілеї,
і ніч нас накрила небесним крилом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=742049
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.07.2017
Небо хмарами лякало аж три дні,
Спека і задуха сильно дошкуляли,
В небі чорний дим курився вдалині,
В танці вітер і пилюка гарцювали…
Квіти знітились і зблідли без води,
Листя зморщилось у сонце-пеклі літа,
Соком переспілим налились плоди,
Сумно нудьгували горобці на вітах…
Раптом злива увірвалась у двори,
Дощ періщив, стрімко йшов густий стіною,
Небо лляло воду, як з відра, згори,
Тишу вітер різко розірвав струною…
Злива струменіла прямо і навскіс,
Землю заливала, реготала громом,
Дощ приємну прохолоду нам приніс,
Не лякав сьогодні грізним буреломом…
З часом злива стихла, вгамувався грім,
Морок чорних хмар розвіяв вітер-спринтер,
Знову Божа благодать прийшла в мій дім,
Сам Господь мої страждальні сльози витер…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741890
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.07.2017
Не розродилося дощем спекотне літо,
Лиш вітер скаженів, на шмаття рвав гардини,
На небосхилі квітли хмари білоцвітом,
Вони були реально схожі на жоржини…
Десь там за лісом часто блискало й гриміло,
Передчуття дощу мене не залишало,
Частково небо раптом трішки потемніло,
Та сонце темно-сірі хмари розігнало…
Дощу не дочекалась, іншим шляхом злива
пішла, змарнілу землю щедро напоїла,
А в мене під вікном рясніє синя слива,
Страждає, як і я - нас спека отруїла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741687
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.07.2017
(присвячення)
Дощем омию твою душу,
твій біль на волю відпущу,
і усміхатися спокушу
веселкою після дощу…
Легкий, як вітер, ніжний дотик,
солодкі, ніби мед, вуста
я цілувати буду доти,
допоки щезне пустота…
Промінням сонячним зігрію,
і зникнуть, як роса, рясні,
солоні сльози, зазоріють
і зазвучать нові пісні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=741496
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.07.2017
[color="#ff0000"][b]ОЛЕНКО, ЩИРО ВІТАЮ ТЕБЕ З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ! [/b][/color]
Мені дуже хочеться подарувати тобі цілий світ, тому я дарую тобі ніжний світанок, щасливий безтурботний день і чудовий вечір. А вночі я кину до твоїх ніг величезне зоряне небо, де кожна зірка буде світити тільки для тебе.
Нехай сьогодні не буде людини, щасливішої від тебе. Загадай своє найпотаємніше бажання, і нехай воно неодмінно здійсниться.
На жаль, мені не вдалося зловити золоту рибку, але, думаю, що тобі під силу і без сторонньої допомоги багато мрій зробити реальністю. Бажаю, щоб у тебе завжди були високі прагнення і цілі.
Щоб не тільки сьогодні, а завжди поруч були віддані, вірні, люблячі тебе рідні та друзі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740665
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2017
(присвячення Олені Артеменко, за мотивами віршів нової збірки "Магічна міцність незнайомства")
Авторська сторінка Олени:
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=22802
Твій дім – душа, підкорена фортеця, зажура юності в твоїх віршах, але ще й досі ти літаєш в романтичних снах…
У творах завжди є твоя присутність, незрима, явна чи уявна, меланхолійна осінь в зоряній безодні, а ти така ж, як і була учора, і як є сьогодні…
Постійний пошук позитиву, тендітна ніжність, пристрасть і любов до чоловіка, пастельні акварелі почуттів чарівних, і ти в обіймах мрій, така наївна…
Ти заблукала в мареві ілюзій, вмираєш від кохання, воскрешаєш уві сні, і завдяки фантазії, звичайні будні – кольорові, а вірші, як пісні….
Сумуєш часом – на порозі осінь, в минулому кохання і весна, буває в серці, ніби дощ голосить, і навіть в натовпі чомусь немов сама…
Присвячуєш йому чуттєві вірші, чи знає він про це, чи ні? В твоїй душі приватна ніша, і лиш йому співаєш ти свої пісні…
Трояндові слова і соловейка спів, душа твоя розквітла в розмаїтті поетичних слів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=740196
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2017
***
День на межі, скінчилися турботи,
Прийшла пора солодкої дрімоти,
Накрила землю ніч ожиновим рядном
Медові зорі зазирають у вікно…
***
Півмісяць на тарелі неба,
Немов солодка скибка дині,
А Ніч в обіймах у Ереба
довічно в статусі рабині…
***
Світанок наливає сонце з глека,
Колише вітер шовкові гардини,
Мене сьогодні не лякає спека,
Смакую спілі ягоди малини…
***
Розлив туман молочний літній ранок,
Черешні спілі засмагають у садку,
Росу збирають трави на сніданок,
Квітують маки у розкішному вінку…
***
Живу віднині між землею й небесами,
Радію кожній миті, мов мала дитина,
Літаю птахом над полями і лісами -
Земля, немов заквітчана, жива картина…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739797
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.06.2017
***
Місяць-сновида по небу блукає,
Мружить засмучені очі,
Хмари кошлаті притулок шукають,
Мріють зірки-поторочі…
***
У лісі озеро блищить люстерком,
Купають верби гілля у воді,
Вночі тут зорі світять феєрверком,
Сумує місяць в неба висоті…
***
Проміння сонячне купається в калюжах,
цвіте під тином дивовижна, пишна ружа,
черешні переспілі ваблять перехожих,
а серце тішить літній день, ясний, погожий…
***
Парує свіже молоко у горщику,
виблискують боками з сиром пиріжки,
блищать черешні, вмиті літнім дощиком,
до рота просяться з морозивом ріжки...
***
Тішить око зелень кучерява
і колючі ранні огірки -
я колись на грядці їх збирала,
а тепер ростуть там бур’яни…
***
Спекотний день на обрії згасає,
червоне сонце поспішає на спочинок,
а вранці діамантами засяє
у міріадах росяних краплинок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2017
На небі хмари паслись, мов отара,
З’явилось раптом сонце полум’яно,
Туман молочний зникнув, як примара,
І сад мене зустрів п’янким дурманом...
Вишневий цвіт додолу падав сніжно,
Встеляв траву так щедро пелюстками,
Здавалось, квилять пелюстки капіжно,
І сумно плаче вітер між гілками…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739374
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.06.2017
Я марила тобою уві сні, мов бранка,
безмовно непритомніла в твоїх обіймах,
мелодія кружляла з нами аж до ранку,
трояндами лягала на мої коліна…
У скрипки мабуть є душа, як у людини,
Лише вона так може плакати й радіти,
Чарівні звуки, сльози, мов дощу краплини,
В душі моїй розквітли, наче диво-квіти…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=739355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2017
Пишу у віршах часто – «Літо не люблю!»
Насправді, це стосовно тільки спеки,
Як можна не любити вранішню росу,
Яку нам небо наливає з глека…
Та й сонце не завжди таке жорстоке,
Буває й лагідне, коли пройдуть дощі,
Люблю я щиро небо синьооке,
І літні зорі, що нам світять уночі…
Я хочу, як хмаринка, мандрувати
в безмежно синім океані висоти,
І з неба дощ частіше посилати,
Щоб краще все могло рости й цвісти!
Щоб я була для всіх чарівна фея,
Кохання квіти дарувала уві сні,
В обіймах теплих ніжного Орфея,
Під звуки ліри слухала його пісні…
Для мене літній дощ, як поцілунки,
Магічний шепіт вітру чути за вікном,
Втікає день спекотний за лаштунки,
Аромить свіжість молодим, п’янким вином…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738692
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.06.2017
Весна – пора кохання, факт давно відомий,
що можу ще сказати я, хоча би слово
про те, як набухають бруньки несвідомо,
як квітнуть на вустах цілунки пурпурово…
А ще про те, як швидко почуття зникають,
весна - лиш мить, а потім знову пекло літа,
палкі емоції, як вогнище, згасають,
як кажуть люди, «ля комедія фініта»…
Весна і молодість - не вічні, дуже шкода,
хоча ніхто не знає, добре чи погано,
що в’яне, ніби квіти, неймовірна врода -
краса весь час не може бути бездоганна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=738661
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2017
Солов’їні хорали гучні
розірвали нічне безголосся.
Ти до мене прийшов уві сні,
чи це тільки, як завжди, здалося?
Доторкнулася ніжно рука
до спекотного млосного тіла,
відчуття розлилось, мов ріка,
і від дотиків я затремтіла…
Життєдайним струмочком текла
світанкова мелодія літа,
замість спеки приємність тепла -
у вікно залетів свіжий вітер...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736971
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2017
Симфонію стихії грає Чорне море,
Оркестром вітер диригує віртуозно,
І суплять брови хмари в небі неозорім,
Пливуть поважно, ніби пави, граціозно…
Кричать тужливо чайки з морем суголосні,
Штурмують берег грізні, невгамовні хвилі,
Думки рояться в голові важкі і млосні,
І страх проймає, коли грім на небосхилі…
Аж раптом дощ, як із відра, мов плач із неба,
Біжать струмки, рятують нас від спеки літа,
Пісок їх поглинає швидко, як амеба,
Танцює злива, мов циганка Кармеліта…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736914
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.06.2017
Духмяна липа двір заполонила,
Робінія парфумить в унісон,
Півонія вуста свої відкрила,
Дощу краплини п’є її бутон.
Росою густо вкрились буйні трави,
Купається в тумані сонний луг,
Проміння сонця, неба сині барви,
Прикрасили довкілля все навкруг.
На озері прокинулось латаття,
А в очереті - жаб хоральний спів,
Горить далекий обрій, як багаття,
А зорі й місяць - у полоні снів.
Перисті хмари, ніби павутина,
Ранкову тишу жайвір розбудив,
Блукає привид, судно-бригантина -
Це срібний лайнер в небі заблудив.
За мир і спокій моляться в соборах,
Свята молитва лине в небеса,
Надія й Віра – для людей опора,
Любов до Бога творить чудеса!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735246
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 27.05.2017
Приємний спогад - ночі романтичні,
Прогулянки у горах до світанку,
І почуття шалені, магнетичні,
Коли пили кохання до останку…
А літні зорі падали у море,
Шовкові хвилі пестили так ніжно,
На небо таємниче, неозоре
у сяйві місяця дивились втішно…
Холодні вітру дотики до шкіри,
Волосся мокре, як морські медузи -
Я відчувала повністю довіру,
Пірнаючи в приємний світ ілюзій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2017
Що дійсно нас тримає на землі?
Невже лиш гравітація взаємна?
Блукаю, як сновида, уві млі,
шукаю невідоме і таємне…
О, скільки часу стратила дарма
на різні забаганки і розваги!
Щаслива, що втекла я від ярма –
достатньо було сили і відваги…
Тепер я вільна! Не страшна зима,
яка на скронях інеєм біліє,
радію, ще одна цвіте весна,
і я від пахощів її хмелію…
На лавці біля райського куща,
у білосніжнім мареві жасмину,
співає пташкою моя душа,
і в небо поривається нестримно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=734201
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.05.2017
Неначе звуки скрипки, вітру свист,
На струнах неба грає цей артист,
Періщить дощ, товче у барабани,
І заливає вулиці й майдани…
Біжать у ринвах краплі дощові,
Квітки змокріли наскрізь, ледь живі,
Краплини бісером вкривають листя,
І вітер проникає у розхристя…
То вовком виє, то замовкне враз,
то шаленіє й плаче водночас.
І навпростець летить, мов божевільний,
Ламає вщент і знищує довкілля…
Дощ, як і люди, має різний стан,
То лагідний і ніжний, то буян,
Та все ж його люблю я до нестями -
Він обдаровує мене піснями!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733817
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.05.2017
Хмари кучеряві сонце увібрали,
Обрій хмурився - збирався в небі дощ,
Сірі сутінки у вікна зазирали,
Вітер замітав піском поверхню площ…
Жевріла надія, дощ мине подвір’я,
Хмари понесуть його у далечінь,
Ніч запалить в небесах рясні сузір’я,
Принесе нам звуки тихих шепотінь…
І блукатимуть до ранку світлотіні
таємничих, нерозгаданих примар,
вогники живі в сліпому мерехтінні -
свічки запалив у церкві паламар…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733750
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.05.2017
(переказ)
Земля, компостом нагодована, піснями цвіркунів оспівана, волошками і маками заквітчана, сережками берези заколисана…
Радіє поле влітку косовицями, стоять на варті велетні-копиці, пшениця на току на сонці гріється, ріка, напоєна дощами, тішиться…
Ногами босими іду у поле на світанні, цілую квіти розмаїті первозданні, очима обіймаю мальовничі пасторалі, і байдуже мені, що буде далі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733683
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2017
Для когось вірші - це свята молитва,
Для інших – римування, гра словами,
У когось слово, ніби гостра бритва,
А в інших, ніби ніжні руки мами…
Буває, вірші квітнуть, як троянди,
Росою вмиті, сонечком зігріті,
Слова з любов’ю сплетені в гірлянди,
І образи, як на стіні графіті…
І кожний автор має власні фарби,
Свій стиль, і лексику в душі плекає,
А потім нам дарує вірші-скарби,
відгомін в наших душах викликає…
Але життя – не тільки оперета,
Сюжет веселий, радість, спів і танці…
Іде війна! Болить душа поета,
І в голові думки, як сіроманці…
І кожне слово у душі ятриться,
Кричить, голосить, небеса благає -
Хай небо мирне сонцем золотиться,
І більш ніхто від кулі не вмирає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733357
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 14.05.2017
Так багато в зелені відтінків!
Бачу я щоденно із вікна
розфарбовані дерев верхівки -
їх у колір одягла весна…
Зелень - світла, срібна і жовтава,
де-не-де квітує білим гай,
дивовижна і така яскрава
декорація весни і виднокрай…
День скінчився, обрій, як заграва,
вечір тінню покриває все,
ніч крокує, горда й величава,
сон і спокій в рукаві несе…
Всім дарує сновидіння щедро,
пісню колискову для дітей,
накриває землю чорним пледом,
пригортає до своїх до грудей…
Спить довкілля, вітер не шелесне,
тишу розривають цвіркуни,
вранці знову новий день воскресне,
в небо відлетять чарівні сни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732605
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 09.05.2017
Річка Рось у повінь - швидкоплинна,
в ній бурхлива, норовлива течія,
русло то мілке, а то глибинне,
горда річка, нескорима, нічия…
Рось цілує мальовничі кручі,
вкриті лісом крутобокі береги,
і стрибають зайчики блискучі
на дзеркально-синім полотні ріки…
Де-не-де, порослі очеретом,
мріють серед річки баржі-острови,
жовто-білим чарівним букетом
виросло латаття з глибини води…
Ловлять ряску каченята й мама,
В глиб пірнають жовтобокі поплавці,
Тішить акварельна панорама -
Сльози щастя знов рясніють на щоці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732420
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.05.2017
На жаль, залежить настрій від погоди,
Буває радість грає водоспадом,
Сьогодні в гості буревій приходив,
Сипнуло небо і дощем, і градом…
Змокріли наскрізь ноги у калюжах,
По тілу бігли дрижаки й мурахи,
Але мені все це було байдуже,
Повзла додому, ніби черепаха…
У небесах лунали грізні звуки,
Мов дим, клубочилися хмари-маври,
В душі безмежний біль і крик розпуки,
Тривожно в серці гуркали литаври…
Капіж дощу співав дитячим альтом,
У мідних ринвах біг стрімким галопом,
прудкими ручаями по асфальту,
а на дорогах вирував потопом…
Стихія дуже довго бушувала,
Калічила цвітіння на деревах,
І сходи на городах попсувала,
А вітер спричинив повсюди рейвах…
Коли ж настане спокій в піднебессі,
І зникнуть війни на землі страждальній,
Чи довго жити ще в страху і стресі,
В жахливій катастрофі соціальній?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732172
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.05.2017
(за мотивами вірша улюбленого поета)
Стара верба схилилась до води і плаче,
Дощать слізьми похмурі небеса незрячі,
Сховалася журба в прозорому тумані,
Верхівки гір від перших променів рум’яні…
Така краса довкруж! Від щастя серце мліє,
Латаття на воді лелітками біліє,
Розсіється туман і сонячне проміння
одягне в ніжну позолоту володіння…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=732018
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.05.2017
Я знову поринаю у минуле,
В те незабутнє романтичне літо,
Ті ночі в полі й досі не забула,
Коли цвіло кохання горицвітом…
Дурманив аромат копиці сіна,
І цвіркуни співали серенади,
В нічному небі Бог зірки засіяв,
А вранці розбудили нас рулади…
Босоніж бігли до стрімкої річки,
І ноги цілували трави в росах,
А верболози заплітали стрічки
У воду опускали довгі коси…
Розбурхав тишу плескіт риби й весел,
Латаття квіти-кошики розкрило,
В’язав осику вітер в перевесла,
І жаби в очереті голосили…
Від щастя серце в грудях шаленіло,
І очі усміхалися грайливо,
Над нами небо ніжно голубіло,
Пливли перисті хмари неквапливо…
На жаль, ніколи так уже не буде,
Коли раділи тиші у безлюдді,
Кохання не наповнить сонцем груди,
І замість свята будуть сірі будні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731916
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2017
Настали знову теплі дні веселі -
Купаюся в блакитній акварелі,
Тюльпани усміхаються привітно –
Це травень завітав на зміну квітню…
Так лагідно колише вітер віти,
Святкова пісня лине понад світом,
Тремтить повітря в сонячнім промінні,
Лише душа завмерла в безгомінні…
Мене бентежив спокій у затишші,
Так довго не писала власні вірші,
Блукала в хаосі чужих емоцій,
І спотикалася на кожнім кроці…
Що я шукала там, не знаю й досі,
Можливо музику у суголоссі,
Чи може мріяла знайти натхнення,
І повернути радість сьогодення…
Літала, як метелик, серед віршів,
Одним раділа, оминала інші -
Не можу довго жити у чужому,
Стомилася, вернулася додому…
Насмілилась думки заримувати,
Слова вдягнула у розкішні шати,
Які чаклунка-ніч подарувала,
А я у вірш до купи їх зібрала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=731487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.05.2017
епіграф
[b]"Вона не любить сонце, а ніч її страшить,
Вуста - черешні спілі, в очах - ясна блакить,
Весна надворі квітне, у серці – заметіль,
Усмішки штучні, всюди маски – у серці біль"[/b]
***
Вікно, як монітор, за ним життя вирує.
Чому не хочеться виходити з квартири,
Чому суєтний натовп так її дратує?
Тут відповідь проста, як двічі два – чотири…
Бо народилась у селі в обіймах тиші,
Життя панує там розмірене, спокійне,
Ночами шарудять, скребуться в нірці миші,
І не потрібно пити кожен день снодійне…
Щоденно спогади її гірчать полином,
Вона блукає, мов примара, у тумані,
До себе в гості кличуть річка і долини,
Троянди у дворі, від сонечка рум’яні…
І тішиться душа минулими роками,
Розбурхує уява радісні картини -
Знов небо за вікном, усіяне зірками,
І ніч самотня завітала на гостину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729707
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.04.2017
Зачаїлися, заклякли верболози,
затремтіли лячно молоді гілки,
невтямки мені, чому прийшли морози,
і покрились снігом доли і горбки…
І не віриться, що зовсім нещодавно
зеленіли рясно і цвіли сади,
що весна у володіння повноправно,
як ґазди́ня, завітала назавжди…
Може гнів небесний, а чи Божа кара,
це стихійне лихо в розквіті весни,
колобродить снігом, як бліда примара,
зазомбована пародія зими…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729585
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.04.2017
На клумбі знову розцвіли тюльпани:
червоні, білі, сонячні, рум’яні,
та прийде час, вони, на жаль, зів’януть,
і будуть інші у весни ґердани…
За сонцем повертаються голівки,
пелюстками всміхаються яскраво,
тримають стан граційно, величаво,
зникає сонце, гнуться до долівки…
І серце завмирає від печалі -
тюльпани схожі на моє кохання,
згадала біль і всі мої страждання,
що доля написала на скрижалі…
Весна мене відчула і відразу
в обійми ароматів запросила,
і, як мольфарка, диво сотворила -
зцілила грішну душу від образи…
Дивлюсь на небо, мов дитя, радію,
так хочеться від радості літати,
як соловейко, пісню щебетати,
що знову маю віру і надію!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2017
Чи думав той, хто створив «лайки», що люди будуть їх використовувати бездумно?
Чи дійсно знаки і символи можуть замінити слова підтримки і розуміння?
Як можна бути «у захваті», коли від болю кричить душа поета і чекає на наше співчуття?
Так часто за поетичною вишуканою формою ми не помічаємо реальні почуття і відчуття конкретних людей…
Навчіться розмовляти з авторами дописів, бо з плином часу ви можете стати німі і черстві…
Розмова – це не тільки гучні оклики, а, перш за все, обмін думками, які виникають у власній душі.
Якщо ваші думки дійсно розумні і об’єктивні, пишіть, якщо сумніваєтеся в їх адекватності, краще промовчіть…
У цьому звертанні немає нічого особистого, тому що я іронічно ставлюся до цих «колобків», але ж на сайті так багато віршів про війну, про загиблих та поранених воїнів, про горе матерів, про глибокий сум батьків, про моральні та матеріальні втрати людей у зоні АТО, про невимовний біль у серцях ваших друзів чи знайомих…
[b]Люди, схаменіться і зупиніться, добре подумайте, перш аніж вибрати відповідний «лайк»!
[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729139
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2017
Посеред ночі свято зустрічаю,
Молитвою освячені вуста -
Сьогодні християни величають
Повернення Ісуса до життя.
Воскрес син божий на світанні -
Від землетрусу корчилась земля,
Небесний ангел зрушив камінь,
Ісусу відчинив до світла шлях.
І тут явився голос із небес
І сповістив усім – "Ісус воскрес!"
Великдень – свято воскресіння!
Душа, очищена в молитві каяття,
В цей день прекрасно розумію,
Що після смерті справді є життя!
P.S. [b][color="#ff0000"]Звістка радісна лунає!
Світ Ісуса величає
Великоднім дзвоном, співом,
Чистим серцем повним віри,
Ясних, добрих сподівань,
Великодніх Вам світань![[/color]/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=729001
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 16.04.2017
Я вчора заблукала в мареві весни,
За рогом цвітом сад сусідський заряснів,
Мене вітали в небі журавлі крильми,
І погляд мій нарешті сонцем прояснів…
У кошиках суцвіття ніжився нектар,
Хмеліли бджоли від солодкої роси,
Ловили сонячне проміння, як радар,
І славили весну пташині голоси…
Додому я прийшла, весела і хмільна,
З собою принесла весняний аромат,
Солодкий напій саду випила до дна,
Душа зігрілась знову звуками сонат…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728883
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.04.2017
по мотивам "Запах розовых лилий"
Владимир Зозуля
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727296
(фрагмент)
Сам Блок посылал мне в бокале аи
те чувства, что в сердце бродили,
Моне подарил мне картину любви,
безумие розовых лилий…
Кто был со мной рядом, быть может, Золя,
когда размышлял я о Боге,
как тень, средь берез вечерами гулял,
как странник, по лунной дороге…
И звезды сияньем пленили меня,
все было наивно и просто,
небес серебро осыпалось, звеня,
и воздух искрился от блёсток…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2017
за мотивами
Charles MacKay "No Enemies?"
Якщо ти недругів не маєш до цих пір,
Гордитись цим, вважаю, недоречно,
Мабуть, як боягуз, програв важливий бій,
А потім плазував, вклонявся ґречно…
Якщо не встиг нажити клятих ворогів,
То мало справ зробив у цьому світі,
Боротися, як звір, за правду не хотів,
Ніколи не кусав себе за лікті…
Можливо, зло й добро не завжди розрізняв,
І честь та совість на валюту проміняв…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728681
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 13.04.2017
Весняний дощ ритмічно грає на литаврах,
Танцює на дахах і на міських бруківках,
Біжить бурхливими струмками на бульварах,
В калюжах, як амфібії, пливуть автівки…
Сиджу біля вікна, біжать прудкі краплини,
Ковзаються по склу, мов спритні фігуристи,
Висять на ринвах рясно дощові перлини,
У трубах вітер їм співає голосисто…
Дитинство згадую в такі хвилини часто,
Тоді ми не ховались від дощу ніколи,
Босоніж бігали в калюжах, і горласто
весну вдихали легеневі альвеоли…
Я, як і ви, люблю весняний дощ безмежно,
Але, на жаль, життя ламає нас безжально,
Я стала стримана і дуже обережна,
відносини з дощем змінились кардинально…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728148
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2017
Весна тримає у долонях білий світ,
Вже скоро вибухне цвітінням все довкруж,
Поки-що в лісі тішить погляд первоцвіт,
В обіймах сонця гріє спину сонний вуж…
Солодка млість у тілі - хвоя і смола
дурманять голову. Проміння золоте
крізь крони проникає, жалить мов бджола,
імла зникає, настрій у душі цвіте…
Блукає усмішка блаженна на вустах,
Волошками синіє у очах блакить,
Душа моя сьогодні, ніби вільний птах,
На крилах вітру в небо голубе летить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=728115
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.04.2017
Дощить надворі, чи в душі – не розумію…
Я знаю, хто цей смуток знов мені навіяв!
Навіщо я йому відкрила знову двері?
Хай краще б залишався віршем на папері…
Весна п’янка мене дурманом напоїла,
Надія в серці знову сонцем зазоріла,
Та раптом звинувачення, неначе злива,
Мене просякли наскрізь злісним негативом…
Тепер між нами знову мури мармурові,
Знайду собі розраду в поетичнім слові,
Я вмію швидко забувати і прощати,
І свою душу від образи очищати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.04.2017
Люблю цей світ, де все квітує і голосить,
Де ранок сонячний купається у росах.
Туман прозорий чи молочний – неважливо,
Для мене головне спіймати вчасно диво…
Не завжди радісна моя душа й щаслива,
Життя жорстоке часом і таке мінливе,
Тому слова римую і малюю казку,
Отримавши від долі ляпас чи поразку…
Здається, я й весна - немовби рідні сестри,
Для нас звучать у небі зоряні оркестри,
Скриплять дерева, листя шелестить від вітру,
Тримає сонце міцно у руці палітру…
Фарбує у зелене трави оксамитні,
А небеса вкриває кольором блакитним,
У розмаїтті всіх відтінків сяють квіти,
І пісня журавлина лине понад світом…
** посестра - найближча подруга
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727648
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.04.2017
***
Кохання перше – світле й незабутнє,
Хоча коханців може бути тьма*,
Коли коханий - не твоє майбутнє,
То не марнуй прекрасні почуття…
***
Коли кохаєш, все довкруж чарує,
Життя, неначе рай, і гріх – святий,
Безмежну радість почуття дарує,
Цілує промінь сонця золотий…
***
Закохані не ходять, а літають,
Їм затишно удвох на небесах,
Їх очі невимовним щастям сяють,
І в погляді відсутній сум і страх…
***
Якщо кохання у житті не маєш,
Зроби нарешті вірний вибір свій,
Або активно почуття шукаєш,
Або чекаєш у полоні мрій…
* тьма - велика кількість
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727493
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2017
Наснилась юність. Бігла навпрошки
по полотні заквітчаного лугу,
в густій траві губилися стежки,
чимдуж спішили ноги в лісосмугу…
Куйовдив вітер коси золоті,
і обіймав так ніжно і несміло,
біля дороги в поля на межі
чекали там мене черешні спілі…
Після дощу краплинками ряснів
солодкий рай фруктового нектару,
лунали серенади цвіркунів,
розвіяв вітер сірих хмар отару…
Губами рвала черешневий плід,
трималася на дереві руками,
гуляла в полі, поки день не зблід,
і вечір небо запалив свічками…
Ще змалечку любила самоту,
в обіймах сонця я була щаслива -
тепер лиш сон про золоту добу,
коли життя було, як справжнє диво…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727453
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.04.2017
(наслідування)
Між персами до ранку заблукав,
і марив щастям, як мала дитина,
всю ніч в один клубок думки збирав -
бажання двох злилися воєдино…
Легкі стежки на тілі не шукав,
блукав у хащах спідньої сорочки,
від дотиків до персів помирав,
росу збирав губами на горбочках…
У глиб пірнав і згодом виринав,
емоцій шквал, мов буря в океані,
як дикий звір поранений стогнав,
заснув під ранок на святій поляні…
Чи це був тільки сон, чи наяву,
що він тривав ті перса у долонях,
її очей небесну глибину
так часто бачив у часи безсоння…
Якби ж він знав, де нині ти живеш,
стояв би аж до ранку під балконом,
дивився, як виходиш із одеж,
відчув себе могутнім Посейдоном*…
Аж до світанку сон оберігав,
приборкував нестримні нереїди,*
і подумки між персами блукав
дочки богів Нерея і Доріди…
На жаль, йому це зараз не дано,
герої вірша навіть незнайомі,
але чому ввижається вікно,
яке горить в небесному каньйоні?
Вночі у мріях лине в небеса
удвох в обійми зоряні Дельфіна*,
в сузір’ї світиться її краса,
фантазія - це доза ендорфіна…
* Посейдо́н - в давньогрецькій міфології -
Бог-володар світових вод
* Нереїди - морські німфи, дочки Нерея і Доріди -
Фетіда, Амфітріта й Галатея
Метафорично "нереїди" — морські хвилі
* сузір'я Дельфін - Посейдону сподобалася
нереїда Амфітріта, яка злякалася його залицянь
і втекла в Атлаські гори. Посланий до неї
Посейдоном дельфін переконав втікачку
вийти заміж за Бога вод. На подяку Посейдон
помістив образ дельфіна серед зірок у вигляді
сузір'я Дельфіна
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=727128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2017
Весняний ранок сонячно, яскраво
замерехтів промінням золотистим,
і кольори у росянім намисті
відтінками всміхалися лукаво…
У небі білі хмари вальсували,
мережили блакить напрочуд гарно,
вони кружляли в танці філігранно,
і згодом, ніби привиди, зникали…
А ліс ще й досі бачив сни казкові,
хоч поряд голосили в церкві дзвони,
скрипіли й хилитались голі крони,
лунали в хащі звуки загадкові…
Долини сонячні сплели віночки,
сп’янів від пахощів весняний вітер,
і народилися слова із літер,
а потім заспівали, мов дзвіночки…
На зміну ранку день прийшов весняний,
заголосив у лісі хор пташиний,
і рій завис над квітами бджолиний,
їх вабив аромат весни духмяний…
Стояла мовчки, ніби під гіпнозом,
кудись завіялись думки мінорні,
лиш дивні звуки вітру у валторні
порушили мій стан анабіозу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726941
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.04.2017
Намалюй мені весну на полотні,
хай висить постійно в мене на стіні,
і дарує радість ніжна пастораль,
сонце ллє проміння у Святий Грааль…
Подаруй мені мелодію весни,
хай її зіграє ніжно клавесин,
в суголоссі оркестрових партитур
прочитає власні вірші трубадур…
Якщо хочеш завжди бути «янь та інь»
полети зі мною в неба височінь,
щоб пізнати почуттів глибинну суть,
і побачити з небес земну красу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2017
Куди не гляну, скрізь весна
у перших проявах несмілих,
ще недостатньо голосна,
земля під сонцем розімліла…
Так швидко березень минув,
і ось вже на порозі квітень,
грайливо сонцю підморгнув,
і вітром обійняв привітно…
Змиває пил рясним дощем,
блищать смарагди у краплинах,
парує млістю чорнозем,
прокинувся зі сну в стеблинах…
Воскресло на гіллі життя -
проклюнулись дрібні листочки,
а на осиках омела,
як малахітові клубочки…
У квітні птахи гнізда в’ють ,
пісні лунають стоголосо,
і вишні у садах цвітуть,
а також ніжні абрикоси…
Курличуть в небі журавлі -
весна до нас прийшла раніше,
«кум-кум» лунає уві млі -
для жаб пора ця наймиліша…
Вже скоро розмалюють сад
нарциси, крокуси, тюльпани,
ще й досі голий виноград,
і мироточать слізно рани…
Весна - улюблена пора,
моє кохання, ніжне й чисте,
у травні народилась я,
весна скупала у любистку...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726722
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.04.2017
Пила цілющий сік берези на світанку,
Купалася в ряснім промінні сонце-зливи,
Мене весняний ранок ніжив, мов коханку,
Вуста і очі усміхалися щасливо…
Блакить небесна у перистім хмаровинні,
Космічна височінь, прозора й безневинна,
Цілунки сонця на щоках у ластовинні,
І радість у душі, як океан, глибинна!
П’янить повітря соком «фреш» із трав і квітів,
І виростають в мене крила непомітно,
Співає пісню в небесах весняний вітер,
А я лечу в солодких мріях понад світом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726488
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.03.2017
Солодке марево ілюзій
і кольорові міражі,
прозріння - на прощальній смузі,
і розуміння – ми були чужі…
Шалений шквал і вир емоцій,
А потім знову повний штиль,
Для мене був ти морем, сонцем,
І порятунком серед хвиль…
Мене хвилює запитання,
Куди зникають почуття?
Невже обман - твої зізнання,
ілюзія - моє життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=726347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2017
(за мотивами пісні "Червоний місяць",
вик. - гурт "Die Irrlichter")
У Срібне Озеро червоний місяць задивився,
Вогню вуглинки зігрівають чай із трав студений,
Старий сосновий ліс в обіймах ночі зажурився,
тому що новий день ще не прокинувся знаменний...
На неба полотні сузір’я бавляться грайливо,
Шукають, де дрімає ніч, коли на небі сонце,
Смарагдова країна мріє, дика і красива,
Співають оду небесам «залізні» охоронці…
Прокинулись зі сну каміння сіре, мох і верес,
В тумані загубився прохолодний літній ранок,
Над замком прапор майорить, пташиний чути вереск,
Росу збирає сонце у прозорий дзбанок…
Ірландія прокинулась зі сну!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725599
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 26.03.2017
Так сталося, так збіглося у мене -
весни початок і важлива купа справ,
тому в реальність бігла я щоденно,
як тільки ранок крізь гардини зазирав…
І сумували капці і піжама,
мій кіт благав очима, муркотів – «Не йди!»,
для нас розлука - справжня мелодрама,
хоч кажуть люди, що не люблять нас коти…
От навіть зараз поряд він чатує,
суворо зиркає очима на екран,
його нічна поезія дратує,
бо хоче, щоб пішла хутчіше на диван…
Там задрімає у моїх обіймах
рудий, пухнастий, теплий, ніжний воркотун,
для мене Тигрик мій, немов снодійне,
а вдень – такий хитрун, бігун, стрибун, пустун…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725568
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 26.03.2017
Чим березень мене потішив,
які дарунки принесла весна?
Про це вже написали інші -
не знаю, чи знайду нові слова…
Молочна хмара білопінна
пливе поважно в синій вишині,
і ніч весняна, безгомінна
розсипала рубінові вогні…
Вже вкотре я не сплю, римую,
моє безсоння тишу стереже,
і знов на самоті сумую -
мене тривожить ніч за вітражем…
Попри сюрпризи й забаганки,
які чекають вранці нас щодня,
з’явилися смішні веснянки
на зблідлих взимку, змучених щоках…
Сумні новини - на екранах,
життя і смерть висять на терезах,
і люди, і земля - у ранах,
не розберу, де сльози, де роса…
Та знаю, сонце життєдайне
розтопить лід у зболених серцях,
то ж прокидаймося негайно,
і хай засяє сонце на вустах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=725325
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.03.2017
Синю сукню з оксамиту ніч на себе одягла,
зорі рясно прикрашали всю безмежність полотна.
Жовтий місяць круторогий між зірками мандрував,
час від часу світлом сонця сонну землю чарував…
Знов блукали, як сновиди, хмари в синій глибині,
Шлях Чумацький Андромеді усміхався вдалині.
В небі, у пітьмі кромішній, є зоря-дороговказ,
шле вона мені щоночі «месидж» поетичних фраз…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724695
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 21.03.2017
День весняний догорів на рубежі,
в променях вечірньої заграви
купол неба, ніби в храмі вітражі,
зорі - свічки в золотій оправі…
Мирно спить у небі вітер-ворожбит,
Місяць зачепився за хмарину,
Ніч фарбує землю в темний колорит,
Зорями гаптує скатертину…
Сяйво місяця – доріжка до села,
Шлях Чумацький – зоряна домівка,
Кличуть знову чари ночі до вікна,
І до ранку - зоряна мандрівка…
Космос подарує тему і сюжет,
Всі слова й думки складу в катрени.
Що це буде: вірш, поема чи сонет,
пісня зір чи радісні рефрени...
Може краще оду напишу весні,
Фарби запозичу у палітрі,
Вітер подарує звуки голосні,
І розквітнуть ноти на пюпітрі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724381
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.03.2017
Блукала містом, як сновида, до світанку
Чіплялися до ніг брудні калюжі,
Клаксони кликали мене безперестанку,
І світло ліхтарів цвіло, як ружі…
Звабливо сяяли привабливі вітрини,
І зазивали двері ресторанів,
Де танцювали дивні звуки тамбуринів,
Смачні чекали страви на гурманів…
А я пливла назустріч романтичним мріям,
Мені - байдужі світські забаганки,
У натовпі самотність – це моя стихія,
Приємна роль нічної полонянки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724311
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 19.03.2017
(відгомін на вірш)
"HATRED"
автор - Августин Біловус
https://www.facebook.com/victor.spivak.56
Не мучить сумнів, і відсутній страх,
Коли за поясом сталевий ніж.
Мій друже, час для помсти вже настав,
Готуй отруту ворогам хутчіш!
Чи варто жити, як бездушний плід,
Що важливіше, аніж Божий суд,
Хіба не краще зореносний слід,
Аніж жахливий побутовий бруд?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724145
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2017
Світанок, потім сонце у зеніті, настане вечір і засяє зоре-град. Життя біжить, як кіноплівка, за кадром кадр.
Фрагменти днів складаються в роки, час без упину все складає у сценарій, у когось – листопад подій, а в інших - лиш гербарій. Хтось пожинає щедрий урожай, а в декого - безпліддя у фіналі…
Що там мене чекає на межі – прозріння чи туманні міражі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=724135
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 18.03.2017