Деміен Вінсачі

Сторінки (1/16):  « 1»

світ зачекає

не  ворушись

ти  не  знаєш,  що  твій  портрет  
уже  давним-давно  готовий
сказати  тобі  про  це?  -  
все  одно,  що  зізнатися:  "а  от  зараз  я  готовий  померти"

для  тебе  усе  закінчиться  просто
ты  надягнеш  пальто  та  підеш

ні  вже
ще  трошечки,  ну,  може,  пару  вічностей?

світ  зачекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317159
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.02.2012


Віддай мою рану

Навіщо  телефонні  номери
Ти  знайдеш  мене  за  кривавою  стежкою

Кінець  серпню,  задушлива  темінь
Помираю  біля  твого  порога

Гаразд,  гаразд
Забирай  собі  серце
Але  вимагаю
Віддай  мою  рану

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308328
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.01.2012


заховаю надворі я рану…

заховаю  надворі  я  рану

 ідучи  за  краплинками  крові,
 знайди,  друже,  мою  домівку

 може,  вже  і  не  встигнеш

 тоді
 знайди  хоча  б  домовину
 тоді
 доведеться  вже  випити  пляшку
 а  не  половину

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266408
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.06.2011


падати можна не тільки вниз

падати  можна  не  тільки  вниз
 але  не  бійся
 у  піднебессі  не  задихнешся

 ось  воно,  поруч
 хіба  не  заманливо  -
 отримати  опіка  від  зірки?

 ось  вона,  тут
 дивиться  вночі  на  твоє  ложе
 чекає  на  твою  відвагу

 прокидайся,  сновидцю
 натягай  чоботи  та  стрибай  з  даху  уверх

 ...чуєш,  як  вирастають  крила  на  твох  п'ятах?..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266405
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.06.2011


астрофiзик

але  ж  раніше  я  могла  передбачити  все
 і  загадати  бажання
 до  того,  як  упаде  і  розіб'ється  зірка

 чому  ж  зараз
 ніч  із  звичного  мерехтливого  куполу
 перетворилася  на  безодню

 ти  кажеш
 він  каже
 їдь  додому
 там  над  головою  не  буде  неба
 відпочинь,  назавтра  сонце  розіб'є  твої  плани

 де  ж  вам,  любі  мої,  зрозуміти
 що  життя  моє  належить  цій  землі  менше
 аніж  отому  уламку  загиблої  зірки
 що  приземлився  у  якихось  двохстах  метрів
 у  якійсь  вічності
 від  мене

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262340
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 29.05.2011


солоне

грайливе
 зелене
 блискуче

 я  так  довго  до  тебе  ішов
 що  загубив  ім'я  своє
 десь  там,  у  пісках
 під  ворожими  зорями

 але  зараз  вони  позаду
 забули  про  мене  в  ту  мить
 коли  вітер  прихопив  останній  мій  слід  із  поверхні

 і  я  тут
 я  до  тебе
 прийшов  гинути  від  спраги
 твоє  співчуття  занадто  солоне

 хто  з  моїх  ворогів  тебе  виплакав?
 нещасний
 я  пробачаю  йому  усе

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257198
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 02.05.2011


хиже море

ти  на  мапі  його  не  шукай
бо  плине  воно  подалі  від  усіх
окрім  тебе
вільне
бурхливе
ніякі  береги  не  в  змозі  спинити  його
але  воно  віддано  крокує  за  тобою
дев’яносто  шість
а  може,  далеко  за  сто  
градусів  за  Фаренгейтом
а  над  поверхнею  іще  більше
у  ньому  немає  води
лише  піт
і  трохи  сліз  (кільканадцять  повних  жменьок)
гаряче
грайливе
небезпечне
стогне
реве  
і  кожна  хвиля  мріє  збити  тебе  з  ніг
і  не  думає  про  те,  що  станеться  з  тобою  далі
чи  ти  захлинешся
чи  знову  вийдеш  на  волю
широченне
пекуче
сотні,  тисячі  хвиль
гойдаються  в  унісон
але  ж  одночасно  б’ються  одна  з  одною
за  право  першою  торкнутися  тебе
боязно
лячно
було  би  багатьом,  але  тільки  не  тобі
тобі  це  нічого  не  варто
розбігтися
та  стрибнути
підхоплять
та  почнуть  гойдати
передавати  одна  одній
якби  ж  могли
залишили  б  у  себе  назавжди
кожній  по  перлині
у  тебе  закохані
бо  на  високій  скелі  стоїш
але  хіба  можна  вгадати  той  момент
коли  тобі  заманеться  стрибнути  униз
туди,  де  галасує  прибій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256218
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 26.04.2011


не треба

я  добре  пам’ятаю  той  момент,  коли  захворіла
ми  з  тобою  тоді  поспішали
кудись  на  важливу  зустріч
і  все  складалося  якнайліпше
вільні  дороги
прозоре  повітря
і  море  зеленого  світла  попереду
ти  був  такий  замріяний
такий  упевнений
ти  відчинив  усі  мої  вікна
і  кинув  чудернацький  виклик  вітрові
мовляв,  спробуй  вкради  мене
а  він  лише  грався  волоссям  твоїм,  мов  безтілесна  дитина
на  обрії
ось-ось  мав  народитися  дух  якогось  свята
зелені  бісики  загорілися  у  тебе  в  очах
ми  могли  їхати  уперед,  могли  летіти
і  саме  тоді  я
я  зрадила
ти  подумав,  я  жартую
невдало,  невчасно
прошепотів,  мабуть,  лише  вдруге  за  все  моє  життя
«дівчинко»
сподіваючись,  що  я  прислухаюсь
і  пожалію  –  тебе,  нас
і  зараз  –  ось,  лише  секунда!  -  знову  бігтиму  широким  шосе
а  я  чула  тебе
на  прозорому  чолі  моєму  вже  розливалося  червоне  світло
вогонь  заборони
і  ти  зрозумів,  що  сьогодні  ми  нікуди  не  доберемося
повз  нас  проносилися  інші
такі  успішні
такі  швидкі
а  ти  стояв  біля  мене
і  набирав  чиїсь  номери  –  один  за  іншим  -  на  телефоні
а  я  була  поряд
і  не  могла  рухатися
щось  зламалося
якась  дрібничка  всередині  мене
хіба  ж  цьому  нема  вороття?
я  спробувала  підморгнути  тобі
і  тоді  з  мене  вирвався  дим
а  ти  лише  звірявся  з  годинником
де  пунктуальна  стрілочка  нагадувала
що  якась  доленосна  зустріч  проходить  зараз  без  твоєї  участі
ти  подивився  кудись  удалину
і  в  дзеркалі  моєму  відобразилося  чиєсь  чуже  обличчя
куди  ж  тобі  помітити
як  я  вкрилася  інеєм
де  ж  тобі  зрозуміти
що  бувають  і  такі  сльози
летючі
райдужні
так,  бензинові
як  у  мене  зараз
ти  не  чекатимеш  на  мене
навіть  не  намагатимешся  дістатися  моєї  серцевини
щоб  зрозуміти,  що  там  не  так
цим  займуться  якісь  чужі  люди
а  ти
ти  будеш  щасливий
з  нею,  іншою
з  новенькою  яскравою  шевролеткою
або  із  самовпевненою  інфініті
чиє  ім'я  так  безрозсудно  присягається  у  вірності
та  й  навіть  і  з  поступливим  нісанчиком
або  з  роувером-домінантом
що  ж,  їдь  собі
і  щасливих  тобі  доріг
тільки  забери  з  собою
цю  крихітну  іконку
та  не  забудь
там,  у  бардачку,  напівпуста  пачка  французьких  цигарок
може,  мене  і  можна  було  вилікувати
але  ти  вирішив  інакше
знаєш,  краще  б  ти  вдарив  мене
крикнув  би:  заводься,  ст.рво!
а  що  ж  я  згадаю  тепер
коли  буду  гинути  під  пресом
або  коли  від  мене  віддиратимуть  сріблясті  шматки
або  якщо  все  ж  таки  виживу
та  дістануся  якомусь  дурному  неуважному  юнакові
тільки  це
ранок
зелене  світло
обіцянка  чогось  прекрасного  на  обрії
і  щось  завмирає  всередині  мого  серця
а  ти  схиляєшся  до  мене
і  шепочеш  так,  щоб  ніхто  не  почув
«дівчинко  моя
ну  не  треба»
не  треба…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255787
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 24.04.2011


не ховай обличчя, старий

не  ховай  обличчя,  старий
сльози  видно  ще  ясніше
коли  вони  прокладають  собі  шлях
крізь  шрами
доведеться
все  ж  таки  повернутися  до  цієї  хворої  кімнати
хтось  повинен  закрити  йому  очі
комусь  доведеться
перейняти  від  нього  краплю  старості
це  все
що  він  може  тобі  дати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255786
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 24.04.2011


чорна пiр’їна

імена  
 нащо  вони  нам?
 щоб  відрізнити  сіре  від  сірого  
 це  лише  штампи  зі  співучим  звучанням
 давньогрецькі  слова,  чиє  значення  давно  забуте
 рідні  епітети  без  жодного  сенсу
 аристократичні  прізвиська,  взяті  з  авантюрних  романів
 ми  всі  такі  гарні  на  папері
 ну  і  чим  заслужили  це?
 не  встигнемо  народитися  –  і  нас  уже  вносять  до  реєстру
 не  можемо  вимовити  слова  –  а  нас  уже  кличуть
 ми  ще  не  розібралися
 де  у  цьому  світі  верх,  а  де  низ
 а  нас  уже  викарбували  у  сотні  якихось  грамот

 і  зараз  ми  не  можемо  уявити  собі
 що  десь  
 таємними  стежками
 бігає  дитя
 яке  зовсім  не  має  імені
 іде  йому  сьома  весна
 воно  кмітливе,  розважливе,  цікаве  
 але  світ  його  ще  не  роздивився
 колись  воно  виросте  
 і  стане  спроможне  на  Вчинок
 і  тоді  ім’я  
 стане  йому  нагородою

 давай  пограємось  в  індіанців
 кажу  я,  бо  воно  приходить  звідкілясь  із  темряви
 влучило  мені  прямо  сюди
 у  середину  паперового  листу
 де  тиждень  тому  народився  новий  персонаж
 я  знаю,  як  покликати  тебе  звідти
 із  зворотного  світу

 (пошепки)
 Чорна  Пір’їнo

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255356
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 22.04.2011


майже лiрика

кохана  поцілунком  у  повіки
 пробудила

 з  днем  народження
 от  я  і  народився  знову

 за  вікном  гойдався  вересень

 прихопивши  з  собою  проміння  рідке
 у  пляшечці  старовинній
 ми  пішли  в  гості
 до  тих,  хто  сповідує  тишу

 кажуть,  наше  місто  –  то  сад
 але  ж  у  твоєму
 садом  гуляли  ми
 і  ніяковіли  згадати
 що  насправді  блукаємо
 між  поховань.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255180
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.04.2011


лютий

лютий
 це  трави
 спалені  заживо
 інквізитором-сонцем
 лютий
 це  небесна  безодня
 де  від  туги  
 тихо  помирають  кораблі  хмар
 лютий
 це  тріскучі  кості  лісів
 це  тоненький  водний  ланцюжок  
 якого  майже  не  видно  на  широких
 зморшкуватих  грудях  землі

 лютий
 це  безмовність
 це  я  –  мені  не  хочеться  думати
 це  ти  –  тобі  ліньки  розімкнути  губи
 безкрайні  обрії  навколо
 а  ми
 ми  не  можемо  підійнятися  з  землі
 нам  важко  навіть  глянути  на  них
 не  те  що  підкорити

 лютий
 це  самотність  посеред  міської  площі
 коли  до  найближчого  фонтану  –  сотня  кроків
 і  в  тому  нема  води
 це  непритомність
 яка  валить  з  ніг  когось  із  нас  
 у  багатолюдній  залі

 хтось  переплутав  квитки
 і  замість  того
 щоб  набирати  сніг  у  долоні
 ми  потрапили  до  пустелі
 хтось  переплутав  імена
 скільки  ж  відьом  всередині  нас
 що  вони  мають  ось  так  палати  на  невидимому  вогнищі?

 ми  не  винні
 що  нам  набагато  більше
 пасує  чорно-біле
 темрява  та  сніги

 та  нині  полум’ю  до  вподоби  твоє  тіло
 не  зважай
 рано  чи  пізно
 зима  знову  прийде  по  нас
 і  небо  буде  таке  низьке
 що  майже  торкатиметься  твого  чола

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254775
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 19.04.2011


квiтнево

тепер  це  лише  браслетик
 блищить  на  ранковому  сонці
 бо  якась  пташка
 сіла  тобі  на  зап'ясток
 і  ткнулася  дзьобом  у  самий  циферблат
 скло  розкололося
 циферки,  сміючись,  вибігли  на  волю
 та  й  сховалися  десь  там
 де  скоро  ростимуть  високі  трави
 сни  мерехтять  у  тебе  під  повіками
 скоро  ти  прокинешся
 і  скажеш:  наче  спав  цілу  вічність
 глянеш  на  годинника
 а  часу  немає
 час  утік
 сьогодні  почався  квітень

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254574
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 18.04.2011


навчи мене плавати

борсаюся  між  хвиль
 але  сіль  не  їсть  мені  очі
 та  й  одежа  суха
 воно  таке  незвичне
 море  гомону
 бо  не  краплі  створили  його
 а  слова
 всі  мої  друзі  давно  збудували  собі  
 кораблі  розуміння
 у  кожного  є  компас
 який  ніколи  не  бреше
 а  мені  лячно
 хоч  вони  і  кричали  мені  крізь  шторми
 "хапай  каната,  дурню!"
 та  я  був  надто  гордий  для  цього
 і  ось  -  тепер  вони  далеко  попереду
 а  я  один  посеред  стихії

 але  три  дні  тому
 якийсь  човен  раптово  з'явився  у  небі
 і  тепер  пливе  наді  мною
 величний,  ясний
 і  чомусь  навіть  хмари
 ніяковіють  
 розступаються  перед  ним
 а  хвилі  починають  сяяти  на  сонце
 проте  все  ще  боляче  б'ють  мене  в  обличчя
 ах,  як  тепер  мені  хочеться  виплисти!

 ні,  не  рятуй
 це  було  б  надто  просто
 краще  
 навчи  мене  плавати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254426
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 17.04.2011


замов менi туману

давай  зустрінемося  зранку
поки  ще  не  зрозуміли
який  день  настав
і  чи  настав  він  взагалі
чи  не  запізнився  на  ранковий  потяг

давай  зустрінемося  вдень
біля  фонтану
де  багато  їх,  таких,  як  ми
начебто  молодих
начебто  зайнятих  серйозними,  світовими  проблемами
на  кшталт  близького  екзамену

давай  зустрінемося  під  вечір
коли  сонце  падатиме  за  обрій
оберемо  якийсь  із  мостів
та  будемо  одночасно  боротися
із  бажанням  стрибнути  вниз

тільки  давай  не  зустрічатися  вночі
бо  ти  будеш  тверезий
будеш  серйозний
а  я  -  я  буду  нарешті  вдягнена
у  плоть
не  дивися  на  мене
будь  такий  ласкавий
і  замов  мені  туману
можна  з  молоком

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253975
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 15.04.2011


будьмо знайомi

подарувати  тобі  годинника?
ти  ж  не  вмієш  обирати  час  для  зустрічі
що  ти  взимку  робив,  сни  дивився?
зараз  хтось  обіцяє  увімкнути  в  небі  опалення
настрій  теж  би  повинен  поповзти  доверху
ба  навіть  стрибнути
але  зранку  я  заходжу  до  кухні,  а  ти  вже  там
сидиш  на  широкому  підвіконні
якось  так  граціозно  між  старою  попільничкою  та  смішним  кривеньким  кактусом
запалив  мою  останню  цигарку
почуваєшся  як  удома
а  я  тепер,  навпаки,  трохи  чужий
бо  вчора  мені  наснилося  літо
і  як  я  тебе  упізнав?
ти  ж  був  значно  меншим
таким  собі  воронятком  з  перебитою  лапкою
що  ж,  залиш  мені  трохи  диму
так  ось  ти  який,  Смутку
будьмо  знайомі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253698
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.04.2011