А.Б.В.Гість

Сторінки (4/304):  « 1 2 3 4 »

РУССКОЯЗЫЧНЫЙ

Россия  миру  подарила  гениев  немало.
Их  подвиги  для  человечества,  как  капитал.
Не  ограничить  их  значение  страною,
Не  уместить  в  отдельный  ареал.

Великий  Ломоносов  из  глубинки
Своим  умом  достиг  больших  вершин.
Он  в  Англии  работал  и  учился…..
В  англоязычные  его  никто  не  прихватил.

В  порыве  умиленья  и  восторга
Все  англичане,  лучшие  умы
Хотели  общество  Толстовское  воздвигнуть,
Чтоб  принципами  графа  мирно  жить.

Но  был  совет  –  напрасно  не  трудитесь,
Нет  нового  в  писании  моем.
Есть  общество  намного  лучше  –
Всевышний  утвердил,  ведь  человечество  оно!

Здесь  нет  кумиров  и  особых,
Неповторимый  каждый  и  большой.
Друг  другу  честь  всегда  окажут,
Живут  одной  большой  семьей.

Интеллигентность  человека  в  полиглоте.
Патриотизм  совсем  другой  удел…
Как  неприглядно,  ограниченно  и  жалко
Манипулировать  людьми,  забитыми,  без  дел!

Толпой  манипулировать  опасно.
Патриотизм  дешевый  –  только  вред.
Дешевый  пряник  и  с  кнутом  вдогонку
Ушли  с  позором  в  прошлое  навек.

Коль  русскому  такая  честь  большая,
Пол  -  мира  с  этим  языком  живет….
На  нем  ответственность  таки  осталась  –
Быть  глашатаем  правды,  идти  вперед!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351472
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.07.2012


НАЦІОНАЛІСТ (На вірш «Націоналіст» Надії М. )

(Батий,  батіг,  бовван)

То  звідки  слово  це  жорстке,
 Що  ним  невігласи  жбурляють.
 Чому  одні  образи  не  сприймають,
 А  інші  терплять  залюбки...

 Світ  лицемірний  і  зрадливий.
 З  правіку  сила  --  основне.
 Кулак  великий  завжди  перший  -
 Хто  більший,  старшим  братом  є!

 Отож,  дарма  шукають  правди,
 Бо  правди  близько  тут  нема.
 Найперше  наплодились  шовіністи,
 А  той  невдаха  --  дрібнота!

Такі  проблеми  у  поганів,
 Бо  перед  Богом  рівні  всі.
 Так  легко  нерозумних  розділяти...
 Панам  і  священству  нема  межі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350811
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012


КОФЕ

И  до  сегодня  мнения  не  в  унисон,
Не  знаем,  радоваться,  толи  отказаться  –
Одни  не  мыслят  жизни  без  него,
Другие  –  не  желают  к  яду  приближаться.

Весь  мир  сегодня  в  мании  зерна.
Нет  места,  где  его  не  обожают.
Пристрастием  людей  воздвигли  в  культ….
Дар  дивный  Эфиопии  везде  внедряют.

Одно  известно  достоверно  :
Зерно,  как  золото  в  цене.
И  прибыль  от  его  плантаций
Лишь  нефти  уступает  в  наши  дни.

Как  любим  мы  себя  порою,
Внимаем  басням  в  суете.
И  легким  дурманом  напитка
Всё  усыпляем,  и  надежды  и  мечты.

Никто  не  запретит  нам  кофе  –
Дар  Бога,  совершенный  он.
Кто  ж  меру  потерял,  ему  всё  не  на  пользу…
И  кофе  вовсе  ни  при  чем!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350780
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012


ДУША (На стих. «Душа» Александра Игнатова)

Уже  под  занавес  смятенье,
Весь  род  людской  в  надежде  перемен.
Как  надоели  нам  обман  и  униженье…
И  миф  о  равенстве  при  множестве  измен.

Непоправим  наш  гордый  ум.
Воспринимаем  жизнь  как  сказку.
Наш  массовый  гипноз  невозмутим,
Живем  шпаргалкой  и  подсказкой.

О  мертвых  душах  Гоголь  написал,
Исследовав  немало  знаний.
Но  мир  остался  дальше  жить
Ведомый  хитрыми  жрецами.

Кто  нам  всю  правду  объявил
И  Слово  Бога  дал  в  науку?
Живем  средь  басен  древних  мудрецов,
Нас  колыхает  философия  невежества  и  скука

Трезвонят  нам  на  все  лады,
Что  мы  свободны  изначально.
А  мы  рабы  греха  и  суеты,
Вся  жизнь  течет  убого  и  печально.

И  все  же  правду  не  закрыть
Чтоб  баснями  и  ложью  лицемерить.
Мы  держим  Библию  в  руках
И  каждый  может  сам  проверить!

Ей  не  мешает  время  и  века,
Враги  ее  бесследно  все  исчезли.
И  даже  скрытые  враги
В  безумии  своем  слывут  невеждой.

Преданиями  старины  полна  их  жизнь,
Традициями  суеверий  безнадежных.
Но  здравый  ум  не  верит  им,
Пленить  безумием  сегодня  невозможно.

Так  вот,  Адам  сам  стал  душой  –
Живой,  способной  мыслить  и  трудиться.
Другие  души  –  твари  все
Ему  должны  служить  и  покориться.

Когда  предатель  –  Сатана
Обманом  научил  не  слушать  Бога,
Пришла  пора  им  умирать…..
И  ложь  открылась  на  дороге.

С  тех  пор  Лукавый  «душу»  объявил,
 Субстанцию,  что  «  вечно  обитает».
Никто  ее  не  видел  никогда,
Но  сказка  будоражит  всех  и  угнетает.

Шесть  тысяч  лет  сей  миф  живет.
И  автор  мифа  до  поры  гуляет.
Но  все  имеет  свой  предел….
Пора  отчета  все  же  наступает!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350589
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2012


КАВА

До  нині  думки  спільної  немає
Чи  тішитись,  чи  боком  обійти.
Одні  без  неї  жити  не  бажають,
А  інші  –  у  страху  від  зваби  гіркоти.

Весь  світ  сьогодні  кавоманить,
Немає  місця  де  її  нема.
Лиш  пристрасті  у  культ  довели  –
З  гір  ефіопських  дивний  дар.

Одне  відомо  достеменно:
Зерно  це  просто  золоте.
Прибутки  від  його  плантацій
Лиш  нафту  не  зуміли  обійти.

Собі  ми  любим  догоджати,
Завзято  слухаєм  байки.
І  легким  дурманом  напитку
Свої  всипляємо  надії  і  думки.

Ніхто  її  ніяк  не  заборонить.
Це  Божий  дар  і  досконалий  він.
Хто  ж  міру  загубив,  йому  все  шкодить,
І  кава  зовсім  ні  при  чім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.07.2012


К НАСТОЯЩЕЙ ЖИЗНИ (На стих. «Размышления о жизни» Ольки Листопад)

К  НАСТОЯЩЕЙ  ЖИЗНИ    (На  стих.  «Размышления  о  жизни»  Ольки  Листопад)

Письмо  Титу  1:2  «на  основании  надежды
на  вечную  жизнь,  ту,  что  прежде  давних
времен  обещал  Бог,  не  могущий  лгать,»

Настанет  время  и  не  будет  их,
Могил  и  кладбищ,  что  таят  унынье.
Былое  и  не  вспомнится  тогда  –
Все  возвратятся  к  вечной  жизни.

Мы  до  сегодня  ввергнуты  во  тьму.
Никто  нам  правды  не  раскрыл  секрета.
Мы  в  мире  мифов  и  легенд  живем
И  волею  врага  нам  Библия  была  закрыта.

Наука  многого  достигла  на  пути,
Раскрыты  колдовства  и  суеверья.
Но  силы  зла  запутали  людей,
Посеяли  раздоры  и  смятенья.

Сегодня  экстрасенсы  без  конца,
Как  призраки  средневекового  виденья,
Под  робкое  молчание  попов
Орудуют  в  толпе  невежд  и  извращенцев.

Пугаться  суеверий  ни  к  чему,
Хоть  многие  невежеством  забиты.
Все  человечество  имеет  шанс  –
Доступность  Библии  открыта!

Читайте  и  задумайтесь  над  тем
Кто  мы  такие,  чьи  мы  дети.
Бог  на  Земле  порядок  наведет….
И  каждый  за  свою  судьбу  в  ответе!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349127
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.07.2012


«ЕЛІТНА СИЛА» (На вірш «Спецпризначенцям «Беркут» Бороди)

Матвія  26:52  «Вклади  меча  назад  у  його  місце,  
бо  кожен,  хто  візьме  меча,  від  меча  й  загине»

Елітний,  вибраний,  найкращий…..
Чи  ми  не  тішимось  таким.
Яка  рука  його  голубить….
Ще  й  обдаровує  усім?

Допоки  ми  меча  готуєм,
Від  нього  матимем  біду.
Чому  ми  не  вчимося  миру,
Лишень  плекаєм  шантрапу.

Військові  завжди  мають  льготи,
Бо  голови  свої  кладуть.
Чому  політики  бездарні
Не  віднайдуть  їм  кращу  путь?

Не  буде  аж  ніяк  невинним,
Хто  меч  тримає  у  руці.
І  сила  силу  переможе,
Аж  поки  помудріють  всі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348922
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012


СУБОРДИНАЦІЯ

(Євреїв  12:25  «Не  шукайте  виправдань»)

Хто  вміє  хаос  припинити,
Доцільність  встановити  до  кінця….
Бодай  у  чомусь  незначному  –
Щоб  знати  міру  і  не  втратити  лиця.

Століття  втрачені  для  того,
Щоб  розум  людський  святкував  тріумф:
Складну  механіку  засвоїв,
Годинник  на  кінець  здобув!.....

Тепер  нехай  невіглас  скаже,
Що  річ  оцю  в  музеї  хтось  знайшов.
Знайшов  між  хламом  випадково,
Копав  город  і  у  землі  знайшов.

То  що  говорять  дурисвіти,
Коли  заходить  мова  про  складне.
Найперше  треба  вчену  ступінь  купувати,
Бо  не  повірять  їм  нізащо  і  ніде.

Все  людство  мусить  в  мирі  жити,
Бо  в  кожного  одні  ж  права.
І  кожен,  хто  на  світ  приходить
Отримав  їх  у  спадок  від  Творця.

Хто  вигадав  байки  про  вищість,
Про  колір  шкіри  чи  високий  лоб?
Як  людство  спромоглось  на  вбивства
І  хаос  в  їх  сім’ю  прийшов.

Ми  вже  наслухались  багато
Припущень  від  чужого  джерела.
Прийшов  вже  час,  ми  вмієм  розрізняти,
Не  треба  слів,  засвідчують  діла.

Обтяжені  грабунком  і  брехнею,
Нездатні  цей  тягар  нести,
Злочинці  заражають  нерозумних,
Їх  жертви  мусять  з  ними  йти.

Історію  правдиву  про  Адама
Зіпсутий  розум  вже  не  признає.
Живе  байками,  міфами  від  Злого,
Вченнями  сатанинськими  живе.

Вони  усі  у  камуфляжі,
Споряджені  на  всі  лади:
У  ризах,  смокінгах,  халатах…
До  кожного  зуміють  підійти.

Вбивають  явно  і  зненацька.
Під  маскою  борців  добра.
Стосунки  всі  впираються  у  гроші,
Шукати  милосердя  вже  дарма!

Допоки  світ  не  прийме  теократію,
Для  нього  виходу  з  біди  нема.
Найвищий  час  прибрати  демагогію
І  норми  Божі  втілити  в  життя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348906
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.07.2012


СОБАЧИЙ КРИК (На стих. «Дворняга» Ольки Листопад)

Что  наша  жизнь  собачья  стоит.
Не  властны  мы  что-либо  изменить.
Он  люди,  да  и  те  живут  без  крова…
Кто  их    согреет,    приютит.

Мы  в  жизни  и  не  требуем  большого.
И  больше  голода  боимся  отупевших  глаз!
Как  могут  люди  нас  смертельно  ненавидеть,
Как  может  жить  хозяин,  предавая  нас!

Нас  истребляют  совести  не  зная.
Кто  право  дал  им  отобрать  чужую  жизнь.
Они  ведь  и  себя  не  слишком  уважают.
Законы  волчьи  в  Homo  S.  Завелись.

Есть  страны,  где  порядки  «уважают».
Там  демократия  и  праведность  во  всем.
Собак  на  мыло  вовсе  не  пускают….
Кастрируют  и  пусть  себе  живет….

Мы  созданы  быть  другом  человеку.
Но  что  поделаешь,  когда  он  нам  не  друг.
Наверное,  ему  невыносимо  сложно
Жить  жизнью  неправдивой  вечных  слуг.

Они  –  рабы  греха  от  века.
Вся  жизнь  их  –  непрестанно  суета….
В  собачьей  жизни  мы  не  строим  планы,
Нас  не  болит  пропавшая  мечта!

Римлянам  8:20,21  «  Ведь  творение  было  покорено  суете  не  по  своей  воле,  но  через  покорившего  его  в  надежде,  что  и  само  творение  освободится  от  рабства  тления  и  получит  славную  свободу  детей  Бога».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=348368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.07.2012


БЕЗБОЖНА УКРАЇНА (Святославу Шевчуку)

Ми  перед  Богом  рівні  всі,
Всі  людські  титули  не  дійсні.
До  нині  всі  святоші  і  ченці
Шукають  скалку  в  оці  немічних  і  бідних.

Повчати  треба  від  своїх  діянь.
Від  бездіяльності  на  Божій  ниві.
Вже  передмову  Конституції  майстерно  обійшли…
Здається,  Ви  і  не  помітили  і  не  вловили.

На  перший  раз  всі  чемно  розуміли,
Що  поважати  мають  всіх.
Отож,  про  Бога  не  забули,
Бо  знали  –  кожен  відповість.

Сьогодні  вже  озвучують  без  цього,
Примірюють  як  сприймуть  новий  зміст.
Вони,  як  бачите  «народ  цінують»,
Бо  той,  обдурений,  нічим  не  відповість.

Народ  мовчить,  бо  знань  бракує…
Що  людський  голос  –  галас  і  не  більш.
Ви  ж  боїтеся  стати  на  трибуну
І  заявити  правду  на  весь  зріст.

Усі  від  Бога  відреклися,
Зневажені  Його  закони  і  путі.
Так  всі  в  мамону  подалися,
Що  і  не  бачать  іншого  в  житті.

Вже  клястися  на  Біблії  не  треба.
Та  і  до  цього  –  все  лиш  бутафорський  ритуал.
Хто  з  можновладців  в  очі  її  бачив,
Хто  хоч  сторінку  з  неї  прочитав?

У  вирі  знахабнілих  перегонів
Цей  ошалілий  світ  до  фінішу  чвала…
Чи  дійсно  олігархам  всім  життя  не  миле…
Чому  у  церкві  їм  ніхто  знання  не  дав?

Преамбула  проекту  Конституції,  у  порівнянні  з  преамбулою  чинної  Конституції  України  1996  р.,  є  коротшою.  Пояснюється  це  тим,  що  проектом  передбачається  новий  суб’єкт  ухвалення  Основного  Закону  –  народ.  Якщо  раніше  це  була  представницький  орган  і  юридична  особа  –  Верховна  Рада  України,  то  тепер  йдеться  про  весь  Український  народ.

Очевидно,  що  Український  народ  не  може  говорити  про  свою  колективну  відповідальність  перед  Богом  чи  власною  совістю,  оскільки  такий  зв’язок  є  виключно  особистим,  персоніфікованим.  Не  всі  громадяни  є  віруючими,  а  віруючі  належать  до  різних  церков  і  конфесій.  Совість  –  це  категорія,  що  існує  лише  в  індивідуальному  форматі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347478
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2012


ОГНЕННОЕ ПЛАМЯ (На стих. "Пламя"Black Angel)

Не  в  силах  пламя  изнутри
Нам  осветить  дорогу.
Ужель  герои  все  до  нас
Так  на  способности  убоги?

Как  много  знаний  приобрел
Пытливый  ум  людской  надежды.
Но  счастья  мы  и  не  нашли,
Все  в  поисках,  в  раздумьях,  как    и  прежде

Из  сферы  духов  Бог  послал
Свое  творенье  Первенца,  Святого,
Чтоб  землю  обитаемую  возвратить
До  прежнего,  до  райского  чертога!

Все  ангелы  поклонятся  ему  –
Те  исполины  служащие  людям.
Как  пламя  огненное  создал  Бог
Своих  служителей,  что  вечно  ему  служат.

Неведомы  им  гордость  и  порок.
Величие  Творца  приемля  понимают,
Что  вся  Вселенная  всесилием  Его
Навечно  создана  в  порядке  пребывает.

Не  многим  на  сегодня  знать  дано
Кто  виноват  во  всем,  что  на  планете.
Злой  демон  бунт  затеял  на  земле….
Но  время  истекло,  виновным  быть  в  ответе!

Евреям  1:5  «Кому  из  ангелов  он  когда-либо  говорил:  «Ты  –  сын  мой,  сегодня  я  стал  твоим  отцом»?  И  еще:  «Я  стану  ему  отцом,  а  он  мне  сыном»?  Но  когда  он  вновь  приводит  своего  Первенца  на  обитаемую  землю,  то  говорит:  «Да  поклонятся  ему  все  ангелы  Бога».  Также  об  ангелах  он  говорит:  «Он  делает  своих  ангелов  духами  и  своих  служителей(служителей  на  благо  людей)  –  огненным  пламенем».
http://www.gorodnaneve.de/nauka/nash-mir-sozdan-iz-nichego.html.Таким  образом,  ученые  смогли  создать  мини-вселенную  практически  из  ничего.  Это  открытие  доказывает,  что  наш  мир  действительно  был  сотворен  из  пустоты  неким  высшим  космическим  разумом,  или  попросту  Богом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347318
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2012


НОЮ БЫЛО НЕ ЛЕГЧЕ

Не  зная  прошлого  мы  многое  теряем,
В  иллюзиях  не  видим  правды  путь.
Как  много  хвастунов  неправдой  возвышались…
Сегодня  на  земле  забыт  их  род.

Как  благодарны  мы  историкам  –  ученым
Сумевшим  невзирая  на  седую  старину,
Крупицы  истины  невозмутимо  собирая
Открывшим  миру  истину  одну!

Фактически  они  лишь  подтвердили.
Об  этом  написал  от  Бога  человек.
Он  духом  правды  был  руководимый  –
Представил  все,  чем  жил  тот  век.

В  то  время  на  земле  смятенье  и  разруха,
Род  человеческий  узнал  что  значит  демонизм.
На  землю  во  плоти  повстанцы  заявились…
Так  продолжался  бунт,  от  Бога  отреклись!

Пришлись  по  сердцу  человеческие  жены.
Насильно  браки  вопреки  Творцу….
Гибриды  появились  на  планете,
Им  имя  нефилимы  по  плечу.

Сей  род  могучий  и  лукавый  –
Причина  для  паденья  всех  людей.
Они  террор  и  беззаконье  навязали…
Потоп  лишь  прекратил  сей  черный  день.

У  Ноя  были  и  родня  и  сватья,
Вся  жизнь  их  у  общины  на  виду.
Но  гордость  всем  мешала  разобраться…
Где  доказательства,  что  нужно  ждать  беду.

А  что  мы  знаем  на  сегодня?
Откуда  в  нас  непониманье  и  застой.
Куда  девались  те  повстанцы,
Что  их  детей  убрал  потоп!

Они  живые  в  сфере  духов,
Невидимы  для  наших  глаз.
Но  силу  и  успех  дает  им
Повстанец  главный  –  «Мира  Князь»!

Сей  «князь»  пока  что  власть  имеет
Хотя  назначен  судный  день.
Среди  людей  он  тех  вербует,
Кто  продал  душу,  сам  как  тень.

Нас  мучают  миллиардеры  –  олигархи
И  свита  вся,  что  держит  их  уют.
Им  демократия  широкий  путь  открыла  –
Все  что  прибрали  –  вам  не  отдадут!

Сегодня  ярославские  из  губельманов    *
Порочат  правду,  мифами  живут.
Как  инквизиция,  все  мракобесье  поощряя,
Народ  к  погибели  ведут.

• Ярославский,  он  же  –  Миней  Израилевич  Губельман,  -«автор  первой  научной  биографии  В.И.  Ленина»  -  автор  «Библии  для  верующих  и  неверующих»,  «Как  рождаются,  живут  и  умирают  боги  и  богини».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346997
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.06.2012


БИБЛИЯ (На стих «Библия» Ольки Листопад)

А  мы  на  полку  Библию  кладем
И  радуемся  талисману…
Одни  уже  довольны  тем,
Что  их  к  «святому  приобщают».

Иисус  советовал:  «исследуйте  Писанье»…
И  переплет  и  ветхость  ни  к  чему.
Сегодня  перевод  на  современный  русский,
Как  и  другие  языки  по  миру,  по  всему!

Все  добрые  и  совершенные  дары  –
Исходят  свыше,  от  Отца  светил.
Он  не  меняется  как  тень,                    (  Иакова  1:17)
В  своем  величии  Святой  и  Вечный.

Он  создал  человека  из  земли,
Дал  разум  и  свободу  воли.    (Иоанна  17:17)
Как  высшему  творенью  своему
Дал  предписанье  истинное  слово.

Все,  кто  способен  различать
Ему  премного  благодарны,(1  Фессал.2:13)
За  знание,  что  может  оживить
Наш  разум  и  сердца  наполнить.

И  если  нормы  чтем  его,
На  Библию  с  рассудком  опираясь,
От  Бога  все  получим  дар  –  (Римлянам  6:23)
Жизнь  вечную,  Христом  спасаясь.

Внимая  Библии  мы  одолели  страх,  (Иезек.18:4)
Нас  суеверия  загробных  басен  не  пугают.
Сын  Бога  научил  людей  о  том,    (Иоанна  11:25)
Что  даже  умерший,  кто  верил,  оживает.

Мы  не  оставлены  в  незнаньи  о  беде…
Нам  Библия  о  бунте  обьяснила:  (1  Иоанна  5:19)
Весь  мир  во  власти  Злого  на  сей  день.  (Откр.  12:9)
Он  власть  дает  всем,  кто  пойдет  в  могилу.

Бог  не  оставил  праведных  людей,
Он  всемогущий,  проявляет  милость.
И  всякий,  кто  нашел  Его,  (Галатам  5:18)
 Уже  ведомы  духом  –  Божьей  силой!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346522
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.06.2012


ДЕНЬ СПАСІННЯ

Чим  більше  галасу  тим  менше  знань,
Чим  більше  вчителів,  то  менше  зрозуміло…
Хто  самозванцям  слово  дав
Дороги  Божі  викривляти  знахабніло?

Всі  страшать,  що  жорстокий  Бог.
Що  мстить  Він  за  провини  люду.
Все,  що  не  станеться  лихе  –
То  кара  Бога  ,  справа  суду.

А  в  Біблії  написано  не  те:
Ще  Бог  чекає,  щоб  змінити  долю.
Ще  ангели  утримують  страшні  вітри,
Котрі  в  майбутньому  сколишуть  море.

Коли  дух  Божий  на  людей  зійшов,
Де  були  перші  християни,
Відтоді  день  примирення  прийшов,
Слова  примирення  почули  всі  земляни.

До  всіх  народів  і  племен
Доведено  про  намір  Бога:
Вспадкують  землю  всі,  хто  любить  мир,
Лукавим  і  насмішникам  не  та  дорога.

2  Коринфян  6:2  «Адже  Бог  говорить:  «Я  почув  тебе  в  час  прихильності,  у  день  спасіння  тобі  допоміг».  І  саме  тепер  час  особливої  прихильності!  Саме  тепер  день  спасіння!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=346232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.06.2012


ЯЗЫКОВЫЙ БАРЬЕР

Как  падки  мы  на  глупый  гнев
Когда  дают  нам  ложную  приманку.
И  малограмотный  жонглер
Ведет  толпу  в  порыве  балаганном.

Отколе  мир  ступил  на  ложный  путь,
И  чтоб  преступников  оставить  вне  контактов,
Вопрос  о  языке  волнует  всех,
Стает  предметом  торга  и  дебатов.

 Но  баламуты  между  нас  всегда
И  не  упустят  повод  жить  в  палатах.
На  языке  родном  нам  басни  все  плетут
Пока,  как  ангелы,  пролезут  в  депутаты.

Народ  наивный  верит  всем.
Нам  по  душе  одни  лишь  обещанья…
Толь  вор,  грабитель,  аль  купец  –
Лукавство  нам  не  входит  в  пониманье.

Но  как  общаются  министры  –  богачи,
Какой  язык  их  дети  выбирают.
Что  их  роднит,  какая  цель
Когда  ровесники  их  в  резерватах  исчезают.

Испорченный  и  бешенный  сей  мир
Сумеем  одолеть  мы  сами
Когда  освоим  праведный  язык,
Где  ближнему  добра  желаем.

От  нас  скрывают  правды  путь:
Зло  силой  побеждать  порочно.
И  каждый  должен  знать  о  том,
Что  Высший  Разум  нам  пророчит:

«Народам  всем  дам  чистые  уста,
Над  правдою  не  станут  насмехаться.
Оружие  исчезнет  навсегда,
Законы  Бога  будут  всем  за  святость!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345760
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.06.2012


МОВНИЙ БАР’ЄР

Які  ми  легкі  на  підйом…..
Нам  мовний  блуд  підносять  як  приманку.
І  двійочник,  що  власної  не  знав
Вже  диригує  очманілим  балаганом.

Відколи  світ  пішов  на  манівці
І  щоб  злочинців  всіх  не  об’єднати
Питання  мови  дошкуляє  всім,
Стає  предметом  торгу  і  дебатів.

Та  дурисвіти  поміж  нас  завжди
Готові  із  знічев’я  панувати.
На  рідній  мові  нам  плетуть  байки
Допоки  не  пролізуть  в  депутати.

А  ми,  наївні,  віримо  усім…
Нам  аби  вміли  обіцяти:
Чи  злодій,  чи  грабіжник,  чи  купець  –
Не  вміємо  лукаве  відрізняти.

Тож  як  спілкуються  магнати  –  королі,
Якою  мовою  їх  діти  вміють  розмовляти,
Що  їх  об’єднує,  яка  у  них  мета
Коли  ровесники  їх  гинуть  в  резерватах!

Шалений  і  зіпсутий  до  останку  світ  
Ми  зможемо  лишень  тоді  здолати,
Коли  ми  мову  правди  осягнем
І  ближньому  не  станем  зла  бажати.

Від  нас  скривають  правди  шлях,
Бо  силою  нам  зло  не  подолати.
І  кожен  мусить  знати  те,
Як  Вищий  Розум  буде  поступати:

«Народам  чисті  дам  вуста
Не  будуть  правду  зневажати.
Залишать  зброю  назавжди,
Закони  Божі  стануть  поважати!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2012


ЕСТЬ ПОТОМКИ!!! (На стих "Адам без Евы в саду Эдема" Мир Абсурдов)

А  говорят  о  женщине  так  плохо.
 Мол,  это  изваянье  Сатаны.
 Она  прекрасна,  наша  половина...
 Лишь  уберите  ложь  и  похоти  инстинкт.

 Род  человеческий  немыслимый  без  пары.
 Венец  творенья,  истинный  шедевр.
 Но  без  инструкции  --  Закона  Бога
 Эдем  утрачен,  занавес  теперь.

 И  вот  как  раз,  пора  бы  разобраться,
 Что  натворил  большой  "суфлер"
 Театр  абсурдов  долго  продолжался,
 Детей  родили...  как  найти  людей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=344009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012


ДИКІ ЧЕРЕШНІ

Захоплює,  чарує  і  манить
Багатство  рідної  природи.
Ціле  життя  нас  вабить  дивосвіт,
Дає  пізнати  велич  всю  і  вроду!

І  кожне  твориво  потрібне,  видатне,
Єдине,  унікальне,  неповторне.
Незмінне  у  мереживі  буття,
Вплітається  в  гармонію  природи.

Поміж  остатків  первозданної  краси
Стоять  самітні,  скромні  і  кремезні
Приємні  дітям  і  старим
Відомі  всім  –  то  лісові  черешні.

Їх  ягоди  солодкі  і  гіркі,
Мов  думи  трударів,  що  завжди  в  полі.
Солодкий  хліб  і  піт  гіркий,
Життя  тяжке,  позбавлене  спокою.

Ми  народились  у  складній  порі,
Де  радість  нерозривна  із  сльозою.
Правдиві  почуття  не  нехтують  її…
Майбутнє  принесе  нам  кращу  долю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=343978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.06.2012


ДИТЯЧІ МРІЇ (На вірш "Колегам по перу" Бороди)

Порив  не  завжди  з  розумом  приходить…
От  хочеться  чогось,  щоб  здивувати  люд.
Манить,  звичайно,  етикетка,  оболонка,
А  в  середині  –  будь  що  будь!

До  лікаря  потрапив  дуже  рано  –
Не  поталанило,  вкусив  великий  пес.
Зате  із  щепленням  на  все  життя  хвороба  –
Я  буду  лікарем  в  халаті  білім  теж!

А  ще,  хотів  би  бути  депутатом,
Робити  для  людей  добро.
Як  вдасться,  буду  літаком  літати
І  матиму  броньоване  авто.

Тоді  мене  ніхто  вже  не  дістане….
Юрба  наївна,  нагло  розступись!
Мене  поети  культові  зуміють  оспівати.
Як  добре,  що  такі  в  нас  завелись!

А  люд  у  сірості  не  завше  розуміє
Хто  справді  чинить  всім  добро.
Минуть  роки,  історики  розкажуть
Як  генії  приходять  у  народ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342722
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.06.2012


ЦЕРКОВЬ НА ПОСТУ

Капелланы  –  комиссары,  боевой  отряд.
Силой  слова  побеждают  праведность  и  страх.
Вот  они  одели  рясы,  будто  бы  попы…
Только  мирного  не  учат,  белые  гробы.

Им  одно  лишь  оправданье  --      
   «Первые  не  мы»…..
Мусульманский,  христианский  -  
   Старые  миры.

В  каждой  армии  исконно,
Вопреки  Творцу
Освящали  смерть  и  войны…
Божьим  слугам  не  к  лицу.

Все  подряд,  и  папа  первый
Бога  отреклись.
Правят  пышные  молебни,
Как  мирской  артист  на  бис.

Колдовства  и  суеверий
Все  учения  полны.
Антиминсы,  копья,  чаши,
И  иконы  и  кресты!  *

Все  их  способы  известны
От  языческих  эпох.
Извратили  христианство
И  шаманил  кто  как  мог.

Как  мамона  их  прельщает,
Как  им  роскоши  близки.
От  народа  удалились
И  в  политику  ушли.

Вовсе  святости  нет  в  церкви,
Каждый  жест  «святых  отцов»
В  прейскурантах  и  расценках….
Видно  им  конец  пришел!

*-    Л.  Н.  Толстой  «Ответ  синоду  русской  православной  церкви»  
Полное  собр.  Сочинений,  т.34,  стр.  245-253.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342303
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012


В ПОИСКАХ ТВОРЦА

Как  нам  уютно  с  обезьяной,
Как  жизнь  размеренно  текла!
Мы  стали  толковать  законы  Мира
И  саженцы  для  Марса  поливать.

С  попами  мы  наладили  контакты.
Они  простые,  с  запахом  земли.
Высокие  материи  им  не  под  силу,
И  Родину  любили  как  могли.

Какие  величавые  молебни,
И  хоры,  будто  неба  голоса.
Покорность,  кротость  избранных  монахов  –
Души  российской  гордость,  красота.

Мы  были  бы  в  блаженстве  бесконечном,
Все  было  бы  спокойно  и  светло…
Не  надо  поощрять  интеллигенций  –
От  них  всегда  лишь  смута,  все  не  то.

Откуда  взялся  граф  ученый?  *
Вся  наша  вера  потряслась.
Святым  отцам  он  Библию  представил
И  доказал,  что  их  наука  –  «мразь»

Ему  не  нравились  обряды,
Традиции,  мол,  от  волхвов.
И  все  «народное,  святое»
Порабощает  ум  забитых  мужиков.

С  ним  потихоньку  разобрались…
Историки  у  нас  из  тех,
Что  достоверно  «доказали»:
«Граф  перед  смертью  принял  крест»

Не  нам  судить,  есть  суд  повыше,
Все  лечит  время,  даже  ложь.
Сегодня  ты  смеешься  звонко,
А  завтра,  глядь,  уже  не  тот.

И  вновь  нашелся  просвещенный,  **
На  уровне  науки  доказал:
Энергию  с  загадочной  константой
Он  Временем  –Творцом  назвал!

Пытливый  ум  неугомонный,
Дороже  правды  в  мире  нет.
И  вот,  построили  колайдер,***
Быть  может,  он  нам  даст  ответ…

В  истории  совсем  не  ново  –
Мы  видим  четко,  наяву.
Но  разум  наш  постичь  не  в  силах,
Кто  снимет  покрывало-пелену.

Сын  Божий  силой  духа  Бога
Учил  народ  и  чудеса  творил.
Но  кто  Ему  тогда  поверил,
О  чем  «первосвященник»  говорил?

Открой  глаза!  Но  пелена  на  месте…
От  спячки  разума  скорее  пробудись!...
Но  наш  ленивый  ум  скорее  неспособен
Подняться  выше,  чтоб  Создателя  постичь.  

*-    Л.  Н.  Толстой  «Ответ  синоду  русской  православной  церкви»  
Полное  собр.  Сочинений,  т.34,  стр.  245-253.

     **А.  Валентинов  «Чем  живут  звезды?»,  в  книге  первой  «Загадки  звездных  
Островов»,  М.-  Молодая  Гвардия,1982г,  стр.  188-193.
Цитата  стр193  :  «А  так  как  жизнь  –  это  свойство  организованной  материи,  то
не  участвует  ли  время  в  создании  и  поддержании  жизни  во  вселенной?
Не  является  ли  именно  оно  той  субстанцией,  «вдохнувшей»  жизнь  в  неорганизованную  материю,  которую  раньше  называли  творцом  и  для  
Которой  у  современных  ученых  вообще  нет  названия?
     На  эти  вопросы  пока  нет  ответа.  Но  ценно  уже  то,  что  доктор  физико-математических  наук,  профессор  Пулковской  обсерватории  Николай  
Александрович  Козырев  поставил  их  на  повестку  дня.  А  значит,  ответ  в  
Конце  концов  обязательно  будет.
         ***  http://www.gorodnaneve.de/nauka/nash-mir-sozdan-iz-nichego.html.Таким  образом,  ученые  смогли  создать  мини-вселенную  практически  из  ничего.  Это  открытие  доказывает,  что  наш  мир  действительно  был  сотворен  из  пустоты  неким  высшим  космическим  разумом,  или  попросту  Богом.    
Римлянам  1:18-20  «С  неба  открывается    гнев    Бога  против  всякого  нечестя  и  неправедности  людей,
которые  неправедно  подавляют  истину,  потому  что  все,  что  можно  знать  о  Боге,  открыто  для  них,  
поскольку  Бог  открыл  им  это.  Его  невидиме  качества:  вечная  сила  и  божественная  сущность  –  ясно  видны  от  сотворения  мира,  потому    что  они  распознаются  через  то  ,  что  создано,  так  что  нет  им  оправдания,    потому  что,  зная  Бога,  они  не  прославили  его  как  Бога  и  не  воздали  ему  благодарность,  но  сделались  безумними  в  своих  рассуждениях,  и  их  невежественное  сердце
помрачилось  .»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341978
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.06.2012


ДИВНИЙ «АНГЕЛ СВІТЛА»

На  руці  служителя  панівної  церкви  віруючі  побачили
годинник  куплений  за  срібняки  -  (десятки  тисяч  доларів).
Йому  дозволено,  бо  володіє  приватним  капіталом  у  4  млрд  $  США.
http://v-mire.com/inrussia/6371-rossiyskie-smi-rasskazali-kak-
patriarh-kirill-stal-milliarderom,full.html?fr=adv&06


Не  ангел  –  хоронитель,  демон  злий
Керує  розумом  і  по  хотями  вабить.
Людина  глузд  здоровий  заганяє  в  кут…
І  вже  вона  в  чужих  руках  забава.

Комусь  здається,  що  досяг  вершин,
Немає  на  дорозі  перепони.
Хтось  поруч  безпорадний  і  німий,
А  він  всевладний,  схвалює  закони.

У  ейфорії  успіхів  значних
«Щасливий»  вже  не  здатний  зрозуміти,
Що  для  людини  рівень  не  такий  –
Харизмою  він  мусить  володіти.

Не  знає  бідолашний  про  ціну,
Або  не  хоче  розуміти….
Бо  успіх  той  від  чаклунів  –
Від  екстрасенсів,  магів,  дурисвітів.

Ця  зграя  служить  всім  панам,
Сама  ж  на  службі  в  невидимки…
Котрий  всі  царства  обіцяв
За  зраду  Бога  –  шлях  огидний.

Син  Божий  витримав  удар,
Лукавий  не  спромігся  обдурити.
Але  мільйонам  необачних  душ
До  нині  підлість  не  розкрита.

Проста  наживка  –  гордість  і  обман  –
То  гасло  для  спотвореного  світу.
Мандрує  в  темряві  абстрактних  вчень,
До  Бога  шлях  йому  закрито.

Хто  нам  про  Бога  розповість,
Як  Божий  Син,  на  ділі  хто  покаже.
Коли  у  розкошах  і  шатах  золотих
Святоша  Божі  принципи  зневажив.

Ісус  у  приклад  взяв  дитя
В  смиренності  і  нормі  поведінки.
Ченці  давно  забули  про  мораль  –
Мов  хижаки,  грабують  без  зупинки!

Ви  справді  пастирі  сліпі.
У  клопотах  наживи  і  мамони.
І  бідаря  у  гордощах  своїх
Ведете  до  чужого  бога.

2  Коринфян  11:14,15  «І  не  дивно,  адже  сам  Сатана
 видає  себе  за  ангела  світла.    Тож  немає  нічого  
особливого  в  тому,  що  його  служителі  теж  видають  
себе  за  служителів  праведності.  Але  в  кінці
 вони  отримають  те,  що  заслужили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338631
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.05.2012


ПРОВІНЦІЙНИЙ ПАРК

Тінистий  парк,  куток  природи.
Хтось  розум  тут  і  руки  прикладав….
Мов  сирота  в  полатаній  свитині
Він  перед  зором  людським  став.

Кайма  з  доріжок    позникала,
Лишень  стовпи  де  були  ліхтарі.
Одна  –  єдина  лавка  ще  зосталась….
Про  що  ти  мрієш  у  «новій  порі»?

Всіма  забутий        мимоволі,
Напевно  спомином  живеш.
Багато  хто  тебе  покинув…
В  світи  помандрував,  авжеж  !

І  не  чужа  краса  їх  вабить,
Не  тіні  лаврових  дібров  –
Нужда  в  імперії  задвірках,
Народ  її  ще  не  зборов.

Свобода  дурманить  нам  розум
І  мріємо  про  світлі  дні……
В  алеях  парку  буде  радість,
Всі  будуть  на  своїй  землі.

Не  буде  більше  тих  хто  страшить,
Навіки  зникнуть    казнокради  –  глитаї.
Ми  навчимось  найменших  поважати  –
«Нова  земля  і  небеса  нові»!

А  поки  тішмось  тим,  що  маєм,
Природу  рідну  бережім.
Ніхто  за  нас  тут  не  подбає,
То  рідний  Край,  наш  вічний  дім!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=338477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.05.2012


ЗАРАЗА

«Стримуйтесь    від    усякого    зла»  
       (  1  Фессалонікійців    5:22)

Є  люди  на  яких  нема  управи.
Їх  совість  атрофована  давно.
І  тільки  зовнішність  людини
Дає  можливість  розсівати  зло.

Гнилі  слова  їм  служать  за  основу
Висловлювати  бруди  почуттів.
Знівечені  духовно,  лиш  до  злого
Убогі  помисли  керують  на  приціл.

Помилки  влади  не  причина
Вести  розгнуздане  життя.
Є  норми,  що  лежать  в  основі
Гармонії  природи  і  всього  буття.

Ніхто  не  знайде  оправдання,
Хоч  світ  насправді  ошалів.
Творець  нам  дав  чудовий  розум…
Лиш  божевільний  вільний  в  нім.

Людина  на  Землі  навічно.
Переживе  лукавство  і  обман.
Сьогодні  праведні  страждають,
Та  мотлох  згине,  мов  туман.

Не  будь  байдужим  до  зарази,
Бо  це  дорога  в  небуття.
Людині  вседозволеність  не  личить,
Адже  є  Заповіді  від  Отця!

Вхопіться  за  життя  правдиве,
Облиште  гордість  і  обман.
Не  задивляйтесь  на  «потужних»,
Бо  вже  засуджений  їх  Пан.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337565
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.05.2012


ДО ГЛИБИН РОЗУМУ

Я  не  оправдуюсь  нітрохи,
Сам  бачу  немочі  свої.
Та  маю  право  міркувати,
Бо  дуже  вже  змінився  світ.

Земне  тяжіння  має  силу
І  ми  не  змінимо  його…
Оточення  не  в  меншій  мірі
Людей  формує  на  добро.

Коли    Шевченко    жив    на  світі
То  були    Гонти,  Палії,  а    нині  –
Рекет  кольоровий,  коричневий,
Чи  весь  червоний  нав’язує  думки  марні.

Напевно  світ  увесь  змінився.
Занидів  збляк  і  помілів.
Неправда  так  людей  скрутила,
Що  страшно  жити  на  землі.

Як  можна  лірику  плекати,
Прекрасні,  ніжні  почуття…
Коли  брутальність  і  насильство
Тобі  отруюють  життя.

Садка  вишневого  нема  вже.
Є  дачі  в  кам’янім  мішку,
Є  охорона  охорони,
Бо  смерть  загрожує  всьому.

І  далі  коси  нам  біліють
У  наймах  людського  гріха….
Хіба  немає  порятунку,
Чи  доля  в  нас  така  гірка?

Не  смієм  заздрити  сусідам,
Бо  в  кожного  є  свій  тягар.
Все  людство  мусить  зрозуміти,
Що  рівність  лиш  врятує  нас.

Ми  мусимо  здолати  гордість,
Признати  правило  Творця:
Лиш  праведні  достойні  жити  –
І  землю  успадкують  до  кінця!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=337241
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.05.2012


ЧОМУ

Яка  велична,  незбагненна  честь,
Ти  до  жертовника  ідеш!...
Що  хочеш  цим  ти  досягти,
Яка  мета,  який  мотив?
Чи  вчасне  рішення  твоє.
Чи  гордість  не  веде  тебе?  –  
Не  бути  гіршим  аніж  всі,
Що  опинились  в  світі  цім.
Таких  тут,  далебі  не  ждуть,
Це  інший  вимір,  інша  путь.
Не  квапся,  добре  перевір
Чи  щирий,  чистий  твій  порив.
Згадай  і  впевнено  скажи:
«Нікому  я  не  завинив,
Навмисно  я  не  спокушав
І  ближнього  не  зневажав»
Чому  улесливі  слова
Тримаються  в  твоїх  устах,
Чому  твій  погляд  не  такий  –
З  насмішкою  і  недовірою  до  всіх.
«То  шрам  минулого  життя…
Ми  всі  не  кращі,  а  не  я..
Тому  я  пильно  бачу  всіх
І  знаю  кожного  політ».
Чи  не  надмірний  це  тягар,
Що  нам  затьмарює  життя?
Облишмо  осуди  взаємні,
Любов’ю  збережім  життя.
Прощаймо  всім,  бо  всі  в  біді,
Не  просто  жити  в  світі  цім.
Коли  ж  любити  навчимось
Нам  вічність  подарує  Бог.
,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336348
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012


ЗНАЙОМСТВО З АНГЕЛАМИ

Ми  знаємо  про  ангелів  так  мало.
Та  й  і  про  себе    абияк!
Якби  ми  знали  що  ми  варті,
То  ангелам  не  заздрили  б  ніяк.

Наш  розум  створено  не  гіршим:
Любов,  відвага,  лагідність  і  міць.
Ми  мріємо  про  те,  що  в  міфах
Не  бачивши  реальний  світ.

Насправді  ангели  існують,
Могутні  «Божії  сини».
Вони  покликані  людині  помагати,
Та  дехто  з  них  від  Бога  відійшли…

За  часу  Ноя  збунтувались,
Вподобали  людських  дочок.
І  до  сьогодні  світом  потрясають,
Та  нині  час  на  відповідь  прийшов.


Луки  15:  10  «Так  само,  кажу  вам,  Божі  ангели  
радіють  за  одного  грішника,  який  кається».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=336341
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2012


В ПОИСКАХ ЛИДЖУАН (На « Лиджуан» stroi)

В  целом  мире    мечтатели  есть.
Видят  то,  что  другим  ни  к  чему…
Тот  с  Америки  в  русскую  глушь,
Чтобы  встретить  красавицу-грусть.

А  другой,  что  не  спит  по  ночам
В  интернет  устремляет  свой  взгляд.
Интереснее  так  и  приятно  для  всех
Время  жечь,  прикрывая  обман.

Инфантильность,  ленивая  грусть,
Невозможность  решать  напрямик
Нас  преследует  в  жизни  пустой…
И  в  мечтаньях  забыться  привык.

Лиджуан,  как  и  наш  манекен,
Всех  пленит  неземной  красотой.
Сколько  в  ней  настоящего  есть
Недоступно  и  ей  самой.

Многим  к  сердцу  другая  напасть:
Век  прожив,  не  раскрывши  себя,
Ищут  первую  в  жизни  любовь,
Углубляются  в  детства  мираж…

Лиджуан  хороша  для  детей…
Воспитать  постоянство  души.
Но  для  жизни  семейной,  простой
Ты  в  картинки  глазеть  не  спеши!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=335182
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2012


S O S

Sистема,      де      людина      є      ніщо,
Oдні      лиш      речі      ціняться      в  законі.
Sвоїм      окультним      духом      полонила      всіх.

Sистема,      де    слова    і  вчинки  невагомі
Oбмануті        надії      тішать    сміхунів.
Sпотворена      еліта      загубила      совість.

Sистема        непридатна          для        життя.
Oтримує        сумні        удари        долі.
Sвоїм  кінцем  ознаменує  Царство  Боже

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=334743
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2012


ВІЧНІ ФІЛОСОФИ (На "Філософами стали за життя" Angel_Vika)

Філософи  далекі  від  реалій.
 Гіпотез  і  припущень  носії.
 Ніколи  правди  не  шукали,
 Все  крутять  світом,  шахраї.

 До  кожної  пристануть  влади,
 І  всіх  готові  розсудить.
 Наукам  точним  підбирають  факти,
 Щоб  чорне  в  біле  знов  перетворить.

 Завжди  страждали  красномовством,
 І  лоба  морщили,  хоч  складок  не  було.
 Юрба  Сократа  кініком  прозвала...
 Так  циніків  явилась  многота.

Колосян  2:8  «  Стережіться,  щоб  вас  хтось  не  захопив,
 немов  здобич,  уживаючи  як  принаду  філософію  чи  
оманливі,  пусті  ідеї,  що  ґрунтуються  на  людських  
традиціях,  на  прописних  істинах  цього  світу,
 а  не  на  вченні  Христа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331493
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012


НОВА РАДІСТЬ

Що  нам  відомо  про  Святе  Письмо,
Якщо  священики  його  зазвичай  не  читають.
Хто  сміє  сумніватись  в  нім,
Коли  Синоди  всіх  церков  його  признали.

То  інша  річ,  що  ворог  скрив  від  нас
Пророцтва  Божі,  вічні  постанови.
Щоб  ми  самі  до  світла  не  дійшли
І  пута  рабства  не  зірвали  і  окови.

Це  не  людського  розуму  знання.
І  як  би  ворог  не  змагався,
Для  смертного  закрита  ця  межа,
Весь  арсенал  брехні  не  вдасться.

Сьогодні  факти  не  сховати  від  людей
І  церква  вже  не  здатна  правду  скрити.
Потрібно  про  брехню  признатись    всім
«Святої  інквізиції  »  часи  не  відновити.

За  кров  невинних  і  святих
Святоші  мусять  відповісти….
До  нині  ще  освячують  мечі
Жорстокі  відприски,  нащадки  єзуїтські.

Не  вигідно  навчати  про  любов.
Убивцям  серед  ненависті  легше  ворожити.
Свої  кошари  муром  стережуть,
Щоб  вівці  не  почали  в  мирі  жити.

Потужний  Вавилону  мур.
Та  Божим  провидінням  він  в  руїнах.
Сучасний  многоликий  «Вавилон»
Старанням  всіх    політиків  загине!

Нехай  така  нікого  не  дивує  вість.
Бо  це  не  вигадки  і  людські  забобони.
В  Об'явленні  від  Бога  вирок  цей  –
І  «блудниці»  ніхто  вже  не  поможе!

Обявлення  18:9,10  «А  земні  царі,  які  чинили  з  нею  блуд  та  жили  в
 безсоромній  розкоші,  ридатимуть  і  побиватимуться  за  нею,  дивлячись  
на  дим  від  вогню,  в  якому  вона  згоряє.  Через  страх  перед  її  муками  
вони  стоятимуть  осторонь  та  говоритимуть:  «Яке  горе!  Яке  горе,  велика  
столице,  сильна  столице  Вавилон,  бо  за  одну  годину  виконано  над  тобою  суд!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=331473
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.04.2012


ОТКРЫТОЕ ЛИЦО (На «Карта жизни на лице» Забайкальская)

Можно  сделать  бы  подтяжку,
Натянуть  годков  на  пять.
Но  себя  мы  не  обманем,
Не  воротим  время  вспять!

Макияж  сегодня  славный
Пристает  к  нам  без  проблем.
Только  вид  наш  очень  странный…
Будто  кукла,  манекен.

Красота  бывает  разной,
Сразу  даже  не  поймешь…
Но  поддельные  картинки
Говорят,  что  в  рамке  ложь.

Красота  ведь  не  во  внешнем  –
Не  в  плетении  волос,
Не  в  одеждах,  украшеньях  –
В  духе  кротком,  что  сберег!

1  Петра  3:3  «Пусть  вас  украшает  не  что-то
 внешнее:  плетение  волос,  золотые  украшения
или  верхняя  одежда,  но  то,  что  скрыто  в  сердце  
человека  нетленный  наряд  спокойного  и  кроткого
 духа,  который  очень  ценен  в  глазах  Бога.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330924
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.04.2012


В ШИРОКИЙ СВІТ (на «Доброго раночку…» Л. Геник)

Світ  загадковий  нас  кличе  у  мандри.
Де  ж  починається  світ….
Все,  що  у  ріднім  гнізді  осягнули,
Сили  дає  нам  в  політ.

Як  нам  непросто  сприйняти  всі  барви,
Скільки  незнаних  доріг.
Добре  було  би  опертись  на  друга,
Того,  що  відданість  вірно  зберіг.

Де  нам  набрати  снаги  і  відваги,
Зла  не  боятись  в  путті.
Як  відрізнити  лукавство  і  щирість,
Впевнено  правди  триматись  в  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330723
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.04.2012


СМЕРТЮ СМЕРТЬ ПОПРАВ

Воскреслий  Цар,  величний  Божий  Син
Він  нині  в  небі  і  незмінно  править.
При  Ньому  уряд  вибраних  мужів.
Бог  вибрав  їх,..людей  і  не  питали!

Свій  час  на  знищеній  землі
Син  Божий  присвятив  навчанню.
Досягши  віку  тридцять  літ,
Почав  служіння  і  «засвідчив  правду».

Дух  Божий  вів  Його  весь  час.
Син  на  землі  постійно  був  в  молитві.
І  чуда  всі,  що  для  людей  чинив,
Без  волі  Батька  не  робились  скритно.

Яку  науку  Він  навчав.
Що  учні  з  Нього  скористали?
Дав  ключ  для  успіху  в  житті:
Він  у  любові  полягає.

Все,  що  бажаєш  від  людей,
Щоби  вони  тобі  чинили  –
Роби  те  саме  і  для  них  –
Цей  принцип  вічно  служить  миру.

Коли  б  ми  слухали  Його,
Не  було  би  проблеми  гніту.
Ми  не  служили  б  марноті,
Не  йшли  би  за  байками  свту.

Ісус  навчив  нас  про  життя  без  меж,
Таке,  як  втрачене  Адамом.
Для  цього  Бога  слід  пізнати  нам,
Та  Сина,  що  Його  послав  Він!

Івана  17:3  «А  щоб  отримати  вічне  життя,  
потрібно  пізнавати  тебе,  єдиного  правдивого
 Бога,  і  посланого  тобою  Ісуса  Христа.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330570
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.04.2012


БУНТ САТАНЫ, (на стих «Пари с сатаной» Стр@нника)

Сатана  не  спорил  с  Богом,  ибо  знал  –
Силой  и  умом  он  явно  уж  отстал.
Все  что  смог  «лукавый  чародей»  --
Ложью  привернуть  к  себе  людей.

«Не  умрете,  все  удастся  вам,
Вся  планета  ляжет  вам  к  ногам.
Будете  как  боги  зная  обо  всем…
Бог  так  далеко,  а  здесь  ваш  дом!»

Результат  недолго  было  ждать:
Рай  потерян,  Бог  не  станет  лгать.
Жизни  вечной  не  достойная  чета…
Все  проблемы  на  потомках  и  детях.

На  сегодня  знаем  мы  одно:
Время  всех  экспериментов  истекло.
Все    испробовали    люди    вторя  Сатане  –
Очутились  как  в  «аду»,  на  самом  дне.

Бог  предвидел  поразительный  исход
С  той  поры  как  враг  людей  увел.
Нынче  время  –  каждый  даст  ответ
С  Богом  Истинным  он  в  дружбе,  или  нет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330236
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012


КУПЛЕНІ ПРАВА

Яка  досада,  втратив  хтось  життя!
Машина  збила  на  дорозі.
Біда  для  всіх,  немає  вороття,
Людина  вже  змінити  щось  не  в  змозі.

Потрапив  в  руки  лікарів….
Та  виявився  час  недобрий  –
Пора  святкова  і  традиції  благі  –
Потрібно  ритуально  замочити  горло.

Трагедія  можливо  промине,
Але  здоров'я  вже  не  буде.
Зате  аптека  радо  вас  прийме..
Каліка  вже  туди  дорогу  не  забуде.

Ми  гордо  заявляєм  про  права,
Нам  Конституція  незмінно  гарантує!
І  в  ейфорії  закрутилась  голова,
Та  в  дійсності  всього  цього  не  чуєм.

Де  суть  безвихідних  проблем,
Чому  слова  розходяться  з  ділами?
Де  помилились  ми  на  світлому  путі
І  блудимо  віками  і  роками.

Ми  в  світі  християнськім  живемо,
Святкуємо  всі  свята  і  обряди.
Свої  святині  ніжно    бережем.
І  сповідаємось,  гріхів  позбувшись  радо.

Напевно  вся  проблема  в  нас  –
Ми  робимо  усе  нещиро.
Ліниві  в  розумах,  серцях
До  індульгенцій  докотились!

Байдужі  до  чужого  горя,
І  винні  всі,  лише  не  я.
Мій  статус  завжди  особливий:
Достатньо  куплені  права!

Так  служать  куплені  дипломи,
Посади  куплені,  звання….
В  здоровім  тілі  ракова  пухлина
Зруйнує  все,  спасіння  вже  нема.




Чи  свято  «Великодне»  нас  очистить,
Чи  нас  згуртують  гаївки…
Забави,  писанки  і  співи  –
Нас  не  міняють,  куплені    всі  ми.

Так  бутафорне  царство  процвітає…
Безплатне,  куплене  усе.
Коли  один  з  десятка  неправдивий,
До  всіх  довіра  пропаде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=330200
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.04.2012


УКРАЇНА В КОСМОСІ (12. 04. 2012, радіо новини)

В  Києві  створено  «Срібну  читацьку  книгу»,
Яку  зареєстровано  у  Книзі  рекордів  України.
360  дітей  і  50  дорослих  під  керівництвом
Спілки  письменників  оформили  ілюстровану
книгу,  де  описано  відкриття  ними  «Планети  
космічних  бульбашок».  Замість  гвинтокрила
в  такій  бульбашці  можна  літати  ….

Величність  нашу  важко  описати.
Ми  в  космосі  як  вдома  відбулись.
Озброєні  сучасними  знаннями
На  пошуки  у  Всесвіт  подались.

Загін  космічний  вдався  чималий:
Чотири  сотні  –  переростки  й  діти.
Створили  чудо  на  пустому,  на  нічім
І    «Срібну  книгу»  до  рекорду  закріпити

Описано  в  деталях  пошуки  світів.
Бач,  на  Землі  вже  навели  порядки.
Тепер  знайшли  подібне  як  у  нас—
Планету  бульбашок  космічних  наостаток.

Яке  ярмо  накласти  на  дітей,
Чим  би  зайняти  розуми  гарячі….
Відновимо  ремесла  від  дідів  –
Малюйте  писанки,  на  розуми  незрячі.

Шукайте  свій  козацький  рід,
Скарби  шукайте,  може  вони  поруч.
Робіть  щось  корисне  для  всіх  -
Енергії  забракне  скоро….

Колись  Ціолоковський  мав  контакт  –
З  прибульцями  зеленими  міг  розмовляти.
Тоді  йому  ідей  понадавали  так,
Що  до  сьогодні  ще  не  хочуть  друкувати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329861
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.04.2012


КОЛАЙДЕР

Могутність  і  безсилля  –  все  нараз,
Що  треба  розуму  людському  пережити.
Віки  вагань,  потуг  марних
Тріумфом  правди  вдалось  завершити!

Відходять  в  небуття  марні  байки…
Фантазій  дурисвітів  не  злічити.
І  навіть  папа  «непомильний  і  святий»
Дав  маху  з  мавпою  людей  зріднивши.

Засліплені  потустороннім  і  марним.
Наперебій  захоплюють  екрани.
Людей  убогих  на  знання
В  окультний  світ  насильно  заганяють.

Вже  Нострадамус  в  них  пророк,
«Прибульці»  -  друзі  найрідніші.
Всі  зайняті  «кінцем  кінця»…
І  знов  наука  непотрібна!

Яких  вершин  потрібно  досягти,
Які  технічні  засоби  створити,
Щоби  зуміти  втрутитись  в  Буття
І  Вищий  Розум  чесно  підтвердити.

Тепер  сценарій  видно  до  кінця  –
Надходить  час  судити  дурисвітів.
Всі,  хто  шаманили  над  простими  людьми
Повинні  за  наругу  заплатити.

Бог  не  на  дармо  дав  Святе  Письмо,
Де  ясно  є  написано  як  жити.
Той,  Хто  дає  і  світло  і  тепло
Хіба  не  вміє  справедливість  відновити!

   http://www.gorodnaneve.de/nauka/nash-mir-sozdan-iz-nichego.html.Таким  образом,  ученые  смогли  создать  мини-вселенную  практически  из  ничего.  Это  открытие  доказывает,  что  наш  мир  действительно  был  сотворен  из  пустоты  неким  высшим  космическим  разумом,  или  попросту  Богом.    
Римлян  1:20-23  «  Бо  його  невидимі  риси  —  віковічну  силу  й  божественність  —  чітко  видно  ще  від  створення  світу,  оскільки  вони  помітні  у  творінні,  тому  таким  людям  немає  виправдання.  Адже,  знаючи  Бога,  вони  не  прославляли  його  як  Бога  та  не  дякували  йому,  але  отупіли  у  своєму  мисленні,  і  темрява  огорнула  їхнє  нерозумне  серце.    Заявляючи,  що  є  мудрими,  вони  стали  безглуздими    та  обернули  славу  нетлінного  Бога  у  щось  подібне  до  зображення  тлінної  людини,  птахів,  чотириногих  істот  і  плазунів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329481
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.04.2012


ПОЛУМ'Я СВІЧІ ( на «Свічку» Ростислави)

Життя  все  наше  –  полум’я  свічі.
Мерехкотить,  палає,  гасне.
Щойно  було,  втішало  всіх,
Та  раптом  все  здається  марним…

З  Землі  ми  створені  були.
Землі  плодами  живимось,  ростемо.
Та  сила,  що  звела  нас  з  небуття  –
Дух  Божий,  що  у  нім  живемо.

Ми  можемо  цього  не  знати.
На  різний  лад  вести  своє  життя.
Та  час  прийшов  і  вчені  доповіли:
Початок  всьому  –  Бог  почав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012


ПЛАЩЕНИЦЯ

Зухвалі  створюють  легенди
Щоб  забавляти  простаків.
Виховують  фанатиків  покірних…
І  вже  юрба,  немов  стихії  грім.

Все  віддадуть  за  миті  насолоди
І  в  кожній  сцені  борються  зі  злом.
Вже  автору  фантазії  бракує…
Та  Гарі  Потер  оживає  знов!

Реальне  і  міфічне  разом.
Страшний  коктейль,  де  розуму  нема
У  мариві  бажань  і  ейфорії
Гарцює  в  шабаші  приречена    юрба.

 Де  витоки  безумства  і  свавілля?
Чому  так  легко  вірити  байкам.
Чому  старе,  розважливе  суспільство
Не  здатне  зупинити  цей  бедлам!

Вони  давно  до  подвигів  готові,
Позбулися  правдивих  знань.
В  їх  пам'яті  побоїща  «хрестові»
Все  священство  у  них  –  духовний  хлам.

Замість  знання  –  видовища  й  обряди,
Сценарії  для  темної  юрби.
Не  дивно,  що  їх  більше  на  футболі,
Або  у  барах  –  розтягати  животи.

Якби  ми  Біблії  в  руках  не  мали,
Дурили  би  наївних  без  кінця.
Походи  і  поклони  плащениці
Не  мають  значення,  хіба  що  для  гроша.

Не  бачать  дурисвіти  святославні  -
Іван,  апостол  виразно  писав:
На  голові  Ісуса  хустка…
І  міф  безславно  розвінчав.

Історія  заходить  так  далеко,
Де  сам  Да  –  Вінчі  руку  прикладав.
Не  можуть  близорукі  зрозуміти,
Що  правду  ще  ніхто  не  заховав!

Івана  20:  6,7  «За  ним  прибіг  Си́мон  Петро  та  ввійшов  
у  гробницю.  Він  теж  побачив  пов’язки    та  хустку,  
якою  була  обмотана  Ісусова  голова,  тільки  вона  
лежала  не  разом  з  пов’язками,  а  згорнена  
окремо,  в  іншому  місці.»

Е.К.Дулуман,  профессор,  доктор  философских  наук,  кандидат  богословия.  Туринская  плащаница            (Историческая  правда  вместо  "чудес"  вокруг  да  около)    Самый  известный  научный  исследователь  Туринской  плащаницы  Джо  Никкелл  (Joe  Nickell),  автор  бестселлеров:  “Исследование  Туринской  Плащаницы”  (Inquest  on  the  Shroud  of  Turin.  Buffalo,  N.Y.,  1988)  и  “Поиски  чудес”  (Loking  for  a  miracle.  Buffalo,  N.Y.,  1993)  и  ряда  блестящих  статей  в  журнале  Sceptical  Inquirer,  писал:  “И  без  определения  остатков  радиоактивного  углерода,  и  без  поисков  пыльцы  растений,  и  без  других  сверхнаучных  технических  методов  исследования  имеется  избыточное  количество  данных,  чтобы  сделать  неопровержимое  заключение  о  подложности  Туринской  плащаницы  как  погребального  савана  Иисуса  Христа

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=329300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.04.2012


ХРИСТОС – НАША ПАСХА

1  Коринфян  5:7  «Позбудьтеся  старої  закваски,
 щоб  стати  новим  тістом,  оскільки  в  вас  не  має  
бути  бродіння.  Адже  Христос  —  наша
 пасха  —  був  принесений  у  жертву.

Навіщо  морочити  голови  людям  –
Прийшов  час  на  те,  щоб  позбутись  облуди.
Історію  треба  докладно  вивчати
І  міфами  правду  не  можна  топтати!

У  часі  пітьми  і  невігластва  всюди
Звертались  до  Сонця,  до  зір  темні  люди.
Обряди  творили  огидні  для  Бога…
І  в  жертву  людей  принесли  не  для  Нього.

Блукали  віками  в  гидкій  марноті.
Чому  Бог  дозволив  –  бо  ворог  їх  звів.
Спочатку  творіння  злий  ангел  повстав…
Людей  спантеличив  і  правду  сховав.

І  так  на  землі  проминали  віки,
Знання  не  пропали,  пророки  були.
Послання  від  Бога  несли  до  царів.
Та  ворог  мав  силу,  сховати  зумів.

Тому  Божий  Син  як  Месія  прийшов.
Навчити  людей  як  позбутись  оков.
Багато  біди  Сатана  натворив  –
Ісус  дав  життя  і  всіх  нас  відкупив.

Відтоді  ми  маєм  надію  життя,
Лиш  мусимо  жити  як  Він  нас  навчав.
Не  паску  поганську  для  сонця  пекти  –
Ісус  –  наша  пасха,  за  Ним  треба  йти!

Чи  здатні  ми  нині  відкинути  гріх,
Традицій  позбутись  –  блудливих  доріг.
Не  слухати  тих,  хто  нам  ворогом  є…
Вони  задля  зиску  руйнують  усе.

Син  Божий  не  вчив  нас  поганських  забав  –
Природа  щоразу  «воскресне»  сама.
На  спомин  про  жертву  Його  задля  нас
День  смерті  шануймо,  це  Божий  наказ!

Луки  22:  19,20  «Узяв  він  також  хліб  і,  склавши  подяку,
 поламав  його,  дав  їм  та  сказав:  «Це  означає  моє  тіло,
 яке  буде  віддане  за  вас.  Чиніть  це  на  спомин  про  мене»
.  20  Так  само  взяв  він  після  вечері  чашу  і  сказав:  
«Ця  чаша  означає  нову  угоду,  укладену  на  
підставі  моєї  крові,  що  проллється  за  вас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=328648
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.04.2012


Тим, хто вміє читати

Це  сенсаційне  повідомлення  дозволить  багатьом  задуматись  над  реальністю  життя.  Більшість  так  званих  вчених  філософів  можуть  відпочивати!

   СОТВОРЕННЯ!          http://www.gorodnaneve.de/nauka/nash-mir-sozdan-iz-nichego.html
Наш  мир  создан  из  ничего    -    Архив    -    Наука  
Ученые  доказали,  что  сознание    первично,  а  материя  вторична
Извечный  спор  о  том,  что  же  первично  -  сознание  или  материя,  наконец  разрешился,  увы,  не  в  пользу  материалистов.  Каскад  новейших  научных  открытий  нобелевских  лауреатов  Пола  Дэвиса,  Дэвида  Бома  и  Ильи  Пригожина  показал,  что,  углубляясь  в  материю,  сталкиваешься  с  фактами  полного  ее  исчезновения.  
Швейцарские  ученые  из  Европейского  центра  ядерных  исследований  (CERN)  пошли  еще  дальше:  им  удалось  смоделировать  "момент  творения"  материи  из  нематериального  мира.  Специалисты  экспериментально  доказали,  что  порция  (квант)  виртуальных  волн  при  определенных  условиях  образует  некие  частицы,  а  при  другом  взаимодействии  этих  же  волн  частицы  полностью  исчезают.  Таким  образом,  ученые  смогли  создать  мини-вселенную  практически  из  ничего.  Это  открытие  доказывает,  что  наш  мир  действительно  был  сотворен  из  пустоты  неким  высшим  космическим  разумом,  или  попросту  Богом.    
Кстати,  с  помощью  ретроспективного  моделирования  удалось  вычислить  и  возраст  материальной  Вселенной  с  точностью  до  сотой  доли  секунды.  Он  составил  всего  лишь  18  миллиардов  лет.  До  этого  в  бескрайних  просторах  Космоса  материи  не  было  вообще!
Человек  должен  быть  творцом  Вселенной    Открытие  швейцарских  ученых  комментирует  доктор  технических  наук,  профессор  Николай  МЕЛЬНИКОВ
Последние  открытия,  по  сути,  не  принесли  нам  ничего  нового,  лишь  научно  обосновали  те  истины,  которые  знали  древние.  Первично  сознание,  первичен  космический  разум,  который  сотворил  Вселенную  и  продолжает  у  нас  на  глазах,  на  каждом  шагу,  то  разрушать  материю,  то  вновь  создавать  ее.
Материальная  Вселенная  держится  только  потому,  что  в  физическом  вакууме,  в  непроявленном  мире,  в  "высших  разумных  силах"  по  Циолковскому,  в  "ноосфере"  по  Вернадскому,  существует  абсолютный  порядок.    Вся  наша  жизнь  представляет  собой  динамику  творения  и  исчезновения  вещества.  То  же  самое  происходит  и  внутри  нашего  организма.  Наше  сознание,  будучи  крупицей  космического  разума,  обладает  огромными  структурообразующими  свойствами.  Оно  создает  вещество,  которое  "творится"  внутри  и  вокруг  нас.  Однако  человеческое  сознание  сейчас,  видимо,  настолько  искажено  воплощением,  что  творит  хаос.  Отсюда  многочисленные  болезни  тела  и  болезни  цивилизации  -  кризисы,  войны,  чудовищная  экология...
"Разруха  начинается  с  разрухи  в  головах",  -  говорил  устами  профессора  Преображенского  Михаил  Булгаков  в  "Собачьем  сердце".  Сон  разума  порождает  чудовищ.  Безобразное  сознание  порождает  вокруг  лишь  безобразное.      А  ведь  смысл  существования  человека  как  носителя  космического  сознания  -  космогенез,  процесс  творения  и  развития  Вселенной  -  не  разрушение,  а  одухотворение  материи.
И  раз  уж  теперь  научно  доказано,  что  сознание  первично,  то  нужно  начинать  с  наведения  порядка  в  нем.  Ведь  без  экологии  сознания  мы  не  сможем  двигаться  дальше  по  пути  космической  эволюции.  Наш  мир  создан  из  ничего

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327601
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2012


14 нісана 2012

Вже  дехто  вираховує  секунди,
Бо  технікою  марять  всі.
Чекають  на  сюрпризи  Сонця,
Мовляв,  ще  інки  замовляли  їх.

Про  всі  гріхи  історії  говорять,
Про  таємниці  нарваних  царів.
Таємні  знаки  в  кожній  речі  бачать,
Відкривши  рота  слухають  «знавців».

Завіса  окультизму  привідкрита:
Від  кого  вся  потуга  тих  царів.
Без  гороскопу  навіть  крок  не  зроблять,
Чекають  дозволу  астральних  знахарів.

Самі  паради  нас  чекають:
Парад  планет,  футбольний  фан  –  парад.
Ми  наперед  в  передчутті  вмліваєм
Як  нам  дарують  долари  і  всякий  хлам.

Рятують  економіки  провальні.
Ніяк  до  згоди  не  дійдуть  –
Як  публіку  в  покорі  примирити,
Сатрапам  зберегти  до  раю  путь.

Імперії  відновлюють  могутні,
Стягають  відщепенців  в  один  дах.
Латають  справи,  газом  притискають,
Купують,  продають,  лякають  –  все  нараз.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=327177
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.04.2012


ДЕНЬ ВИЗВОЛЕННЯ 05/2012/iv

Чотири  сотні  літ  у  рабстві
Народ  великий  прозябав.
В  невільній  праці,  у  безправ’ї
Імперію  могутню  будував.

Та  волею  Творця  ці  дні  скінчились.
Безумний  фараон,  що  Бога  зневажав
Відчув  на  собі  нездоланну  силу:
Єгипет  десять  кар  зазнав!

Відтоді  вічний  розпорядок  –
Його  людині  не  змінить.
День  виходу  з  ворожої  неволі
Засвідчить  Місяць  –  вірний  свідок  всім.

Як  лиш  мине  весняне  рівнодення…
Всім  повний  Місяць  буде  знак  –
То  чотирнадцяте  Нісана…
Свободи  шлях  відкритий  вам!

Це  свято  Божого  народу,
Пасхальний  незабутній  час.
Син  Божий  споживав  земну  останню  пасху
І  дав  життя  Своє  за  кожного  із  нас.

Цей  час  щороку  відзначайте.
На  Спомин  символи:  хліб  прісний  і  вино.
Достойні  будуть  їх  приймати…
Насмішникам  це  все  не  на  добро.

Сьогодні  діється  щось  дивне…
Забули  розпорядок  про  Нісан.
Святкують  воскресіння  сил  природи:
Поганське  свято,  що  Єгипет  відзначав.

Тримаються  завзято  всіх  «традицій»,
Та  Слово  Боже  їм  не  до  душі.
Поклони  б'ють  міфічному  Ярилу,
Не  хочуть  з  розумом  дружить.

Син  Божий  радив:  «дослідіть  Писання»,
Відкрийте  очі,  розум  пробудіть.
Бог  смерті  грішника  не  хоче,
Шануйте  Сина  і  живіть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326802
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2012


ПАТРІОТИ

То  люди  особливих  почуттів.
Не  судять  їх  ні  вороги,  ні  друзі.
Вони  не  так  приходять  у  цей  світ:
Зазвичай  їх  приносять  бузьки.

І  сприйняття  далеко  не  таке.
Потрібна  вся  програма  неодмінно:
Котигорошок,  Триголовий  змій,
Яйце  –  райце  і  Бабка  -  Йожка  рідна.

Щоб  вищу  рангу  досягти
Потрібно  йти  до  бурси  чи  до  школи,
Де  визначать  можливості  твої.
І  впевнитись,  що  ти  в  науці  кволий.

А  закріпити  гідні  почуття
Дозволять  іноземні  мови.
Там  видають  такі  знання,
Що  мусиш  покохати  рідну  знову!

Вже  аж  тоді  на  все  життя  рефлекс  –
Огида  до  незнаного,  чужого.
І  ця  стіна  невидима  стоїть  –
Всім  патріотам  видима  підмога.

Недобре  було  би,  якби
Всі  розуміли  звичаї  і  мови.
Що  би  робили  їх  пани
Коли  б  не  було  перепони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012


ПЕРЕМОГА

Яка  ціна  гучного  слова,
Хто  в  рівновазі  зможе  оцінить?
Які  б  поеми,  дифірамби  не  співали
В  масштабі  Часу  це  лиш  мить.

Козли  захоплені  собою  –
Смертельний  бій  на  право  за  гарем.
Хто  слабший  був  з'їдять  Шакали,
А  переможця  схопить  Лев.

Хтось  переміг  в  нечесній  битві.
Отримав  почесті,  вінки.
Та  учня  виплекав  на  горе,
Страшнішого  ніж  вороги.

А  той  на  легшу  став  дорогу
Достоїнств  всяких  приписав.
Всі  знають,  що  плекає  шевелюри…
Проте  наразі  лисий  сам!

Є  і  великі  перемоги….
Для  тих,  хто  злидні  переміг….
Його  в  азоті  можуть  заховати
Щоб  потім  вічно  жити  зміг.

Не  хочуть  до  малого  повертатись:
«Перемагайте  зло  добром»,
Не  можуть  усвідомити  такого,
Що  «жало  смерті»  знищить  Бог.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326614
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.03.2012


ІНТЕРНЕТ

Відвести  погляд  ви  уже  не  в  силах.
Всі  царства  світу,і  мільйон  думок.
Немов  магічна  куля  править  вами…
Маленький  човник,  зламане  весло.

Ми  напрямку  не  вмієм  вибирати.
Цікаво  все  і  цінні  всі  знання.
До  чого  ми  їх  зможем  приладнати  –
Все  віртуальне  –  користі  нема.

Мандруємо  з  героями  світами:
Всі  способи  життя,  смаки,  пейзаж.
Так  марнували  час  щасливчики  за  Ноя,
Аж  поки  їх  вогонь  не  згас.

До  того  часу  не  було  потопу.
І  навіть  дощ  не  заважав.
«Так  буде  завжди!  Нам  базік  не  треба»….
Послушний  Ной  ковчега  будував….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326404
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.03.2012


КОСМІЧНА МІСІЯ ВИЗВОЛЕННЯ

Для  чого  Сина  Бог  послав  
На  окуповану  повстанцями  планету…
Тут  стався  бунт  обманених  людей,
Вони  не  витримали  зрадницького  гніту.

Чудово  створені  для  вічного  життя.
В  них  вкладено  можливість  мислити,  творити.
В  Едемському  раю  влаштовано  житло,
Щоб  множитись  і  в  мирі  жити.

Та  вище  твориво  невидимий  людським  очам,
Котрий  повинен  був  землянам  підсобити
Із  гордих  заздрощів  затіяв  бунт,
Зумів  людей  на  манівці  пустити.

Він  і  тоді  представитись  не  хтів.
Зумів  до  Єви  через  змія  говорити.
До  нині  він  завжди  у  тіні.
Говорить  іменем  прибульців  чи  богів.

Так  перша  пара  із  людей,
Хоч  мала  розум  досконалий,
Не  маючи  обмежень  від  Творця
Зробила  вибір  так  невдалий!

Була  ще  інша  спроба  бунту  –
Гібрид  духовних  і  людських.
Сплодились  горді  нефіліми,
Та  Бог  потопом  знищив  їх.

Дитячий  розум  немалий,
Та  досвіду  життєвого  замало,
Щоб  відрізнити  підлість,  зраду,
Яка  в  майбутньому  охопить  цілий  світ.

Син  Божий  правду  розповів,
Та  мракобісся  процвітало
І  правду  вміло  приховали
Байками  і  традиціями  ворогів.

Тепер  ми  опинились  на  межі
Коли  всі  сатанинські  наміри  невдалі.
Остання  байка  –  комунізм
Закінчилась  страшним  провалом.

Вмирають  свідки  цих  подій.
І  можна  би  дурити  знову.
Та  видно,  вже  нема  часу:
Прийшла  пора  на  Божі  постанови.

І  марнота  релігій--пустодзвонів
Затихне  враз  під  натиском  подій.
Людина  марноту  відкине,
Розважність  переможе  в  ній!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=326067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2012


«ЗВІРЯЧЕ ЧИСЛО»

Почув  я  від  совкового  інтелігента,
Що  віруючим  є  загроза  чимала.
Нема  її  до  чого  прирівняти…
Що  там  крадіжка,  чи  своя  кума!

Сам  Сатана  страшну  затіяв  справу
Щоб  манівцями  звести  чесний  люд.
Через  начальників  і  депутатів  нерозумних
«Страшне  число»  для  кожного  дадуть.

А  щоб  замилити  нам  ясні  очі,
І  щоб  прикрити  свій  ворожий  блуд
Назвуть  маневр  ідентифікаційний…
Знайшли  дурних,  хіба  ми  темний  люд?

Нам  батюшки  докладно  пояснили:
Мов,  Біблія  дає  виразний  звук,
Що  буде  час  коли  число  від  звіра
Приймуть  на  чола  і  для  «чистих  рук».

Ми  до  тепер,  як  предки,  розумієм  –
Традиції  триматись  до  кінця.
Жили  всі  до  тепер  спокійно….
Яка  ще  там  модифікація!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325883
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012


ЖУЧКИ –ПАВУЧКИ

Мистецтво  нишпорки  сягнуло  всіх  вершин.
Від  нього  вже  практично  не  сховатись.
Як  павуків,    що    в    кожнім    домі    є
Цих  диво-пристроїв  теж  можна  сподіватись.

«Який  скандал,  хто  право  дав
Мої  інтимні  речі  знати,
Хто  право  дав  порушити  закон…
Я  в  суд  піду  і  буду  добиватись!»

Тут,  обивателю,  постій,
Облиш  пороги  оббивати.
Ти  знаєш  всі  свої  права,
Не  зайве  б  і  обов’язки  згадати.

Не  тільки  техніка  так  високо  пішла.
Людська  жорстокість,  безсоромність
Вже  вимагає  тисячі  очей,
Щоб  відвернути  злочини  потворні.

І  ця  затія  успіху  не  дасть.
Коли  в  когось  зіпсутий  розум,
Він  знайде  засіб  досягти  мети  –
Віддасть  життя,  маєтки,  гроші.

А  що  казати  про  знедолених  рабів.
Життя  для  них  ціни  немає.
Хто  може  зупинити  тих,
Що  за  межею  бідності  зчезає.

Чи  здатен  хтось  змінити  алгоритм
І  всю  програму  зомбі  стерти,
Щоб  релігійний  фанатизм
Не  запустив  машину  смерті?

Які  секрети  між  людей
Коли  все  чесно  і  відкрито.
Навіщо  вимітати  павуків
Якщо  вони  з'їдають  паразитів!

Хтось  скаже:  «що  це  ти  плетеш!
Це  не  реально,  є  нюанси…
І  власне  в  цьому  весь  секрет  –
Всі  павуки  давно  вже  в  банці!

Матвія  5:37  «  Нехай  ваше  слово  «так»  означає    
 «так»,  а  «ні»  —  «ні»,  бо  що  більше,  те  від  Злого.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325873
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.03.2012


ЗОРОВИЙ КОНТАКТ (і « погляди всі повз» (Л. Г. ) )

Чому  ми  поглядів  не  бачим  співчутливих,
І  кожен  погляд,  як  на  диво,-  повз.
Чому  прохожі  опускають  очі  –
Нема  відкритості,  байдужість  до  всього!

Наївні,  що  терпцю  не  мають
Спішать  на  подвиги  стрімглав.
Нема  часу  навчатись,  все  вже  знають…
То  буде  потім:  втома  і  провал.

Що  друзі  нам  людські,  вони  печальні.
В  проблемах  суєти  марніє  їх  душа.
Палкі  бажання,  молодеча  заздрість  –
Все  напоказ,  до  часу  тішить  нас.

Людське  життя  марне  і  скороплинне.
Ще  не  навчились,  інших  вже  вчимо.
Здається,  ніби  ми  успішні,
Та  фініш  кожного  нам  свідчить  про  одно.

Хто  здатен  нам  принести  спокій.
Розвіяти  всі  сумніви  і  страх.
Нам  Слово  Боже  пояснить  причину…
Бог  сам  у  друзі  кличе  нас!

Та  перше  не  кохайтесь  в  злому.
Серця  відкрийте  до  людей.
Облиште  показні  молебні.
І  не  виношуйте  пустих  ідей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=325196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.03.2012


ПРАДАВНІСТЬ КРАШАНКИ

Філософи  до  нині  ще  не  знають
Що  було  перше  –  курка  чи  яйце…
Вони,  сердешні,  мають  право,
Бо  правда  їх  не  гріє  й  не  пече.

Зате  історики  шукають  факти,
Не  обминають  жодну  річ.
І  світлий  розум  їх  будує
Ланцюг  епох,  подій,  тисячоліть.

Не  все  так  просто  пояснити  –
Легенди  створюють  бар'єр.
Та  суб'єктивність    відступає:
Предмети  непідробні  до  тепер.

Археологія  марудна  справа.
Копати  землю  пензлем  і  скребком!
Якого  вміння  треба  прикладати
Щоб  жоден  штрих  безслідно  не  пройшов.

Коли  ж  у  справу  лізуть  шарлатани,
Любителі  сенсацій,  позолот
Вся  послідовність  і  логічність  гине.
Тупий  грабіжник,  ніби  танк  пройшов.

Що  знаємо    про  крашанки  сьогодні?
Без  коментаріїв  сучасних  паскарів.
Відколи  цей  шедевр  творіння
Потрапив  в  руки  непростих  майстрів.

Йдемо  до  витоків  культури  –
Людина  не  таким  сприймала  світ.
Страх  перед  силами  природи
Химерною  уявою  лякає  всіх.

Боялися  і  поклонялися  Світилу,
Обожнювали  весь  природи  круг.
Нікчемні  ритуали  витворяли….
Жорстокість  і  безумство  їхній  друг.

Погани  у  богів  надуманих  просили
Великих  благ  і  милості  в  житті.
На  яйцях  малювали  побажання,
Як  лист  до  «Миколая»  пишуть  нині  всі.

Всі  суєвір'я  у  яйці  сплелися.
Яйце  і  талісман  і  оберіг.
Магічну  силу  в  ньому  всі  вбачали:
«Ad    ovo»  все!...від  Сонця  на  землі.

Нема  кому  нам  правду  пояснити,
Що  Божий  Син  прийшов  здолати  гріх.
Що  ці  обряди  –  марнота  відвічна…
Знання  правдиві  визволяють  всіх.!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.03.2012


І У БІДНОГО І В ЗАМОЖНОГО……

Людина  родиться  щоб  осягнуть  свідомість,
Дізнатись,  що  вона  чудова  і  складна.
Відчути  радість  вищого  створіння,
Осмислити,  що  в  неї  є  мета.

Прекрасний  світ,  барвистий,  неповторний
Дає  натхнення,  творчості  політ.
Гармонія,  доцільність  у  природі
Навчає  кожного  про  Розум  понад  всім.

Віки    минають    на    планеті  –
Людина    в    пошуках    сумних:
Не  здатна  цінності  належно  встановити-
Простацький  гонор  нищить  всіх    бутних.

Відколи  «Я»  на  першім  місці,
«Мої  бажання  вище  всіх»  --
Людина  ідолами  блудить,
Втрачає  глузд  і  в  марноту  стремить.

Коли  твій  день  народження  приходить,
Задумайся,  чи  правильно  живеш.
Чи  варта  щось  та  бутафорна  слава
Якою  ми  обманюєм  себе….

Коли  твій  прадід  народився?
Чи  пам’ятаєш  ти  його….
Так  саме  попередні  покоління
Позбулись  слави  і  всього!

«І  у  бідного  і  в  заможного»
Ця  проблема  –  фікс  є  у  кожного.
Тягарем  важким  обертається.
Нарікаєм  всі,  та  не  каємось…

 «Перші  християни,—  говориться  в  енциклопедії
 «Уорлд  бук»,—  вважали  відзначання  днів  народ  
ження  язичницьким  звичаєм».  Давні  греки,  скажімо,
 вірили,  що  під  час  народження  у  кожної  людини  
з’являється  дух-охоронець,  який  оберігає  її
впродовж  усього  життя.  Він  «мав  містичний  зв’язок  з
 богом,  у  день  народження  якого  народилася  та  людина»,
—  говориться  в  книжці  про  дні  народження  (
«The  Lore  of  Birthdays»).  До  того  ж  дні  народження
 завжди  були  нерозривно  пов’язані  з  астрологією
 і  складанням  гороскопів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=324198
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.03.2012


ДОСЛУХАЙТЕСЬ, БУДЬ ЛАСКА (На віш А. Веронського)

Ніхто  вам  кратера  не  дасть...
 Для  кратера  потрібен  вибух.
 Для  всього  випадок  і  час,
 Та  не  для  кожного  він  милий.

 Хто  по  задворках  плазував  --
 Сам  вибирав  свою  дорогу.
 Його  на  ноги  не  зведеш,
 Дарма  чекати  перемогу.

 Ми  Альма-матер  бережем,
 Немов  гніздо  для  різних  птахів.
 Кому  політ  в  високу  даль...
 Кому  -  навчитися    літати.

 Не  в  кожного  крила  розмах,
 Не  всім  ми  можем  керувати.
 Та  коли  маєм  Божий  дар,
 Не  маєм  права  плазувати!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322769
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.03.2012


НЕ ВІРЮ

Нема  страшнішого  вердикту
Ніж  той,  що:  «Я  не  вірю  вам!»--
Нелегко  відновити  спокій
І  добре  ім'я  повернути  нам.

Ми  боїмося  недовіри,
І  дружбу  втратити  нараз….
Хто  на  цю  цінність  не  зважає
Завжди  в  полоні  легковажних  фраз.

Чваниться  кількістю  знайомих,
Дивує  всіх  зв’язками,  як  завжди.
Коли  ж  бо  до  серйозного  доходить,
Ніхто  не  витягне  з  біди.

Правдивих  друзів  легко  не  спіткаєш.
Знаходиш    їх    лишень    в    біді.
Тоді    вони    цінніші    рідних  --
Плече  підставлять  розуміючи  без  слів.

Чому  навколо  нас  зневіра?
І  друзів  мало  навкруги….
Щоб  мати  більше  справжніх  друзів,
Навчися  сам    як    бути    ним.

В  людській  натурі    небезпека,
Що  підгризає,    мов    хробак.
Нас    упередженість    руйнує,
Примхлива  гордість,  завше  щось  не  так!

Луки  16:10  «Хто  вірний  у  найменшому  —  
і  в  великому  вірний,  а  хто  неправедний  у  
найменшому  —  неправедний  і  в  великому.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.03.2012


Відкритий лист : Шановний пане Юхниця!

Як  член  керованого  Вами  Клубу  поезії,  вважаю  за  потрібне  внести  глибше  порозуміння  щодо  недавної  просьби  з  Вашого  боку:  «Юхниця  Євген:  Все  это  конечно  хорошо,  однако  Сайт,  Клуб  Поэзии  -  не  поле  Вашего  религиозного  поиска  и  напоминания  всем  -  религиозных  идей  будь  каких  конфессий!!!..Надеемся  тоже  и  на  Ваше  понимание!»
Ваше  зауваження  примусило  мене  задуматись  глибше  про  відповідальність  кожного  з  нас  за  свої  переконання  і  висловлювання  які  завдяки  Сайту  можуть  читати  численні  відвідувачі.
  Хочу  пояснити  Вам  причину  внесення  багатьох  цитат  у  мотивацію  своїх  думок  і  висловів:  У  1960  р.  закінчив  середню  школу,  у  1965  р.Інститут  ,  строкова  служба  в  Армії  і  решту  життя  присвятив  практично  науці:  електронна  мікроскопія,  біофізика,  біохімія,  спектральний  аналіз,  екологія.  У  1989р.  захистив  кандидатську  дисертацію    --                    (  біологічних  наук).  Останні  15  років  приймав  участь  у  вивченні  екологічного  стану  техногенних    зон  Львівської  області.  Для  підвищення  наук.  рівня  курси  підвищ.  наук.  кваліф.  по  спец.  біофізика    при  Московському  Д.У.:  інститут  М.–  Л.  –  конкретна  соціологія  та    Держ.  курси  наук.  працівн.  з  патентування  і  винахідн.  Опублікував  більше  30  праць.
Тому  я  вважаю,  що  кожен,  хто  хоче  представити  свої  міркування    в  творах  повинен  посилатися  на  попередні  джерела,  бо  за  ними  стоять  численні  авторитетні  і  визнані  автори,  на  яких  базуються  наші  знання.  В  іншому  разі,  як  слушно  звертають  увагу  шановні  члени  Клубу  поезії,  ми  будемо  толерантні  до  плагіату  і  низько  моральних  принизливих  виразів  деяких  осіб.
Мене,  як  кожну  нормальну  людину,  цікавили  питання  буття  і  тому  будучи  у  сфері  науки  мав  можливість  досліджувати  праці  багатьох  вчених.  Не  потрібно  було  особливого  вміння  читати  поміж  рядками  щоби  отримати  певну  уяву  про  дійсність.  Великою  допомогою  у  пізнанні  були  праці  ак.  В.Вернадського,  Л.Толстого,  Е.Ціолоковського,  О.  Чижевського  ,Й.  Шкловського  ,  М.  Козирева  і  ін.    У  віці  33  років  я  вперше  тримав  у  руках  Біблію.  Все  моє  свідоме  життя  до  того  часу  проходило  під  впливом  інституцій,  котрі  повинні  були  виховати  мене  в  дусі  дрімучого  атеїзму.  Проте,  я  до  того  часу  не  зустрів  ані  одного  переконаного  атеїста.  Більше  того,  «Довідник  атеїста»  містив  так  багато  правди,  що  став  книгою  для  роздумів.  На  сьогодні  «Католицька  енциклопедія»  є  не  менш  повчальною  для  ортодоксальних  католиків,  та  і  православних,  котрі  нічого  не  навчились  крім  обрядів  і  нехристиянських  традицій.
Ми  отримуємо  обовۥязкову  середню  освіту  і  хтось  сміє  дуже  пишатись  високим  її  рівнем.  Торгівля  сексуальними  послугами,  зараження  СНІДом,  масові  безумства  на  дискотеках,  наркотична  залежність,  пияцтво,  продажа  голосів  виборців,  зростаюча  ненависть,  що  перероджується  у  бандитизм  самі  свідчать  про  якість  нашої  освіти.
Як  формується  світогляд  нашого  сучасника.  Про  науковий  підхід  до  виховання  світогляду  нашого  підростаючого  покоління  годі  і  говорити.  В  молодших  класах  діти  вивчають  «основи  християнської  етики».  Сюди  вкладено  всі  усні  знання  і  традиції  багатьох  поколінь  і  народів.  Діти  навіть  взнають  про  існування  Бога,        «  Його  звати  Ісус  Христос».  Вони  не  задумуючись  колядують  «Бог  предвічний  народився»  і  «Син  Божий  народився».  Для  них  є  великою  радістю  побачити  у  м.  Львові  різдвۥۥянний  вертеп  біля  російського  посольства  (2009  р.),  де  поряд  з  козою,  чортом  і  іншою  нечистю  вирядили  воїна  УПА.  Хто  надоумив  організаторів  дійства  насміхатися  над  героями,  що  віддавали  життя  за  Україну?
 З  другого  боку,  у  старших  класах  поряд  з  відбуванням  безконечних  традиційних  свят,  котрі  беруть  початок  від    дохристиянських  часів  –  міфів  і  байок  на  зразок  древньої  Греції  молоді  допитливі  розуми  запрограмовуються  «науковою»  інформацією  про  те,  що  Дарвін  вирішив  всі  наші  сумніви  і  проблеми,  а  марксистсько-  ленінська  філософія  разом  із  одним  покійним  папою  поставила  печатку:  наша  бабця  -  мавпа,  і  виживає  лише  найсильніша  мавпа,  типу  ортодокса,  де  нема  навіть  натяку  на  зміни  способу  мислення  чи  поведінки.
Десятки,  сотні  наукових  та  паранаукових  програм  і  видань  на  всі  лади  переконують  довірливих  знатоків  про  те,  що  існують  прибульці,  котрі  «читають  наші  думки  і  втручаються  у  наші  справи»(Е.Ціолоковський).  Навіть  високі  військові  чини  відстоюючи  цю  позицію  не  переживають  за  свою  репутацію,  бо  явище,  на  їхню  думку,  очевидне.
А  яку  думку  мають  вчені  астрофізики?  У  своїй  книзі  «Вселенная,  Жизнь,  Разум»,(1980)  академік  Йосип  Шкловський,  котрий  напротязі  пۥяти  років  керував  Всесвітньою  програмою  пошуку  Життя  і  Розуму  у  Всесвіті  підвів  підсумок  на  основі  сучасних  наукових  досліджень.  Він  зауважив  :  «Лише  у  наш  час  вперше  відкрилась  можливість  дійсно  наукового  аналізу  проблеми  множини  населених  світів.  Тепер  вже  стало  очевидним,  що  ця  проблема  є  комплексною  і  вимагає  найбільш  серйозної  уваги  надзвичайно  широкого  спектру  наукових  професій  –  кібернетиків,  астрономів,  радіофізиків,  біологів,  соціологів  і  навіть  економістів»  Всупереч  наївним  уявленням  основної  кількості  древніх  вчених  і  філософів  (серед  них:  і  Ломоносов,  і  Кант,  і  Лаплас,  і  Гершель)  академік  заявив:  «Отже,  як  нам  представ-ляється,  висновок  про  те,  що  ми  одинокі  якщо  не  у  всьому  Всесвіті,  то  у  всякому  разі  в  нашій  Галактиці  або  навіть  в  Місцевій  системі  галактик,  на  даний  час  обгрунтовується  не  г  і  р  ш  е,  а  значно  к  р  а  щ  е,  ніж  традиційна  концепція  множини  населених  світів.  Ми  визначаємо,  що  цей  висновок  (або  навіть  можливість  такого  висновку!)  має  винятково  велике  значення  для  філософії.  До  речі,  зауважимо,  що  навіть  згідно  розповсюджених  тепер  «оптимістичних»  уявлень,  згідно  яких  найближчі  позаземні  цивілізації  віддалені  від  нас  на  200  –  300  пс,  ми  повинні  рахувати  себе    п  р  а  к  т  и  ч  н  о    о  д  и  н  о  к  и  м  и.  Бо  в  районі  Галактики  з  радіусом  у  300  пс  знаходиться  біля  10  міліонів  зірок,  що  наочно  демонструє  рідкість  феномену  розумного  життя  у  Всесвіті.
Тому  я  ще  раз  уважно  ознайомився  із  зверненням  до  відвідувачів  клубу.
Відтак,  відчуваючи  відповідальність  за  дотримання  прав  і  обов’язків  як  громадянин,  звернувся  до  правил,  які  визначають  рамки  наших  стосунків.
  Смію  Вас  запевнити,  що  вони  мене  особливо  надихнули,  бо,  виявляється,  наша  Конституція  написана  на  тих  самих  засадах,  цитую:  «Верховна  Рада  України  від  імені  Українського  народу  -  громадян  України  всіх  національностей,    виражаючи                суверенну  волю  народу,  спираючись  на  багатовікову  історію  українського  державотворення  і  на  основі  здійсненого  українською  нацією,  усім  Українським  народом  права  на  самовизначення,
 дбаючи  про  забезпечення  прав  і  свобод  людини  та  гідних  умов  її  життя,  піклуючись        про  зміцнення  громадянської  злагоди  на  землі  України,    прагнучи  розвивати  і  зміцнювати  демократичну,  соціальну,  правову  державу,  усвідомлюючи  відповідальність  перед  Богом,  власною  совістю,  попередніми,  нинішнім  та  прийдешніми  поколіннями,…»
Документ,  на  якому  урочисто  приносить  клятву  президент  перед  цілим  народом  потрібно  знати  досконало.  Я  особливо  задоволений  тим,  що  мій  «релігійний  пошук»      спрямований  не  на  міфологію  і  деструктивні  вчення,  а  на  глибоке,  всебічне      дослідження  Біблії.    До  речі,  Л.М.  Толстой  затратив  20  років  на  дослідження  чотирьох  Євангелій,  привертаючи  до  цієї  праці  багатьох  дослідників.      
                                                       З  повагою  і  надією  на  порозуміння,  Гість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322084
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2012


СУМНІВИ ПОЕЗІЇ (до світла)

В  субстанціях  химерних,  неповторних
Блукає  розум,  змучена  душа.
Мереживо  асоціацій  різнобарвних
На  струни  серця  Муза  запліта…

Туманить  мороком  історія  і  факти,
Втрачається  реальності  межа.
Бажаємо,  як  інші  перед  нами,
Бездумно  линути  в  фантазій  небеса.

Нас  манить  рима  силою  своєю,
Заради  неї  часто  тратим  зміст.
Та  в  цьому,  кажуть,  все  мистецтво  ліри  –
Знімати  крила,  прагнути  в  політ!

Наш  мозок  створений  чудово  –
Сам  вибирає  алгоритм.
Вбирає  все,  що  діється  навколо
І  думка  в  унісон  бринить…

Багато  що  змінити  ми  не  можем,
Історія  невпинно  йде  без  нас.
Кривими  дзеркалами  нас  морочать
І  розум  викривляють  повсякчас.

В  природі  все  практичне  і  доцільне,
Мурашка  навіть  не  марнує  час…
Де  наше  місце  в  хаосі  суспільства,
Чи  добрим  словом  хтось  згадає  нас?

Брутальне  і  банальне  зникне…
Мов  кокон,  що  віджив  свій  вік.
Як  хочеться  наблизитись  до  світла,
До  чистих  і  правдивих  почуттів!

Тита  1:15  «  Для  чистих  усе  чисте,  а  для  
опоганених  і  безвірних  ніщо  не  чисте,  адже
 і  розум,  і  сумління  таких  людей  опоганені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320371
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.03.2012


БІЛЯ ОБЕЛІСКА ГЕРОЇВ (на вірш Angel Vika”Біля обеліску»)

На  цвинтарі  не  чути  голосів,
 Стоять  безмовні  обеліски.
 Для  мертвих  вже  не  треба  слів...
 І  почесті  їм  не  потрібні.

 Єдиний  спомин  --  обеліск...
 Можливо,  й  імені  не  видно....
 То  вічний  докір  тим  катам,
 Кому  потрібна  кров  його  невинна!

 Хто  здатен  втішити  цей  прах?...
 Тут  людський  розум  не  поможе.
 Бог  воскресить  із  смерті  всіх,
 Щоб  йти  по  вічності  дорозі!

 Дії  24:15  "До  того  ж  я,  так  само  як  і  вони,  
покладаю  надію  на  Бога,  що  буде  
воскресіння  праведних  і  неправедних."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319575
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012


ПОЕТО – КЛУБОМАНІЯ (блошиний ринок)

Аж  квадратіє  в  думах  голова!
І  в'януть  вуха,  очі  соловіють…
Що  тягне  нас  у  океан  думок.
Чи  ми  мудрішаєм,  знаходим  мрію?

Світанок  каже:  так  цвіте  сузір’я…
Виблискує  і  в  барвах  мерехтить.
 По  часточках  приносить  світло
І  до  прекрасного  манить.

Насправді,  розміри  космічні,
Нам  не  під  силу  кожного  знайти.
Та  кожен  –  неповторний,  особистість,
Своєю  призмою  сприймає  світ.

Проблема  в  цьому  світі  не  від  нині  –
Нема  порядку,  єдності  нема:
Одна  частина  признає  лиш  силу,
А  інша  до  любові  заклика!

В  науці  втрачені  авторитети…
Робити  зброю  –  інша  річ!
Брататися  із  мавпою  –  гуманно,
Бо  в  розумах  суцільна  ніч.

Якби  ми  нижче  приземлились,
З  небес,  з  «Олімпу»,не  в  «Парнас»,
Мені  здається,  є  з  чим  порівняти  –
Нехай  це  не  шокує  вас:

Блошиний  ринок  на  сучасний  спосіб,
Розкішне  місце  –  благородний  Сайт.
Ніхто  вас  не  обмежує  у  слові:
Неси  що  маєш  –  купиш  і  продай.

Тут  всі  предмети  непідробні,
Нема  реклами  і  брехні…..
Залізо  лиш  залізо  точить….
Гартуймо  розум,  правду  бережім!
                                       P.S.
 Чудову  прочитав  пораду:
«Не  уникаймо  словників»
Всі  речі  називаймо  іменами,
Цураймося  байок  і  байкарів!

1  Івана  4:18  «У  любові  немає  страху;  досконала
 любов  відкидає  його,  оскільки  страх  сковує.
 Хто  ж  має  страх,  той  не  досягнув  досконалості  в  
любові.».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319543
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2012


ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ (знак якості з вірусом)

Годинник  мій  почав  шаліти,
Змінив  манери,  дивним  став.
Все  було  добре  аж  до  часу
Поки  хтось  вірус  не  заклав.

Він  раптом  гордо  усвідомив,
Що  на  собі  він  носить  знак.
Що  номер  має  особистий…
І  паспорт  з  датою  :  тік  –  так.

Отож,  він  має  повне  право
Щораз  відзначити  той  час.
Залити  в  механізм  отрути
І  друзів  «  вшанувати»  добрий  шанс.

Я  з  острахом  почав  дивитись
Чи  правду  каже  циферблат…
Бо  тих  годинників,  мов  зорей  
І  кожен  не  без  своїх  дат.

Тепер  «оправдана»  причина:
День  випуску  –  готовий  брак.
Знак  якості  немає  змісту,
Традиція,  мов  вірус  нищить  нас.

Хто  б  ти  не  був,  трудяга,  волоцюга
І  скільки  б  на  цім  світі  жив
Повинен  заплатити  мито…..
За  те,  що  віку  добровільно  вкоротив.

«Шануймося!»  –  таке  загальне  гасло,
Все  рівно,  йдем  у  небуття…
Як  легко  з  дурманом  блудити,
Облуду  плутати  з  життям.

Ті,  що  до  старості  дожили  –
«Убогі,  ниці  простаки….
Вони  блаженства  не  відчули
Від  хімії  сучасної  і  наркоти.»

«Не  здатні  досягти  свободи,
Звільнити  всі  первинні  почуття,
Інтимні  залишки  на  публіку  відкрити,
Щоб  навіть  папуаси  зашарілись  до  кінця!»

Римлян  1:28  «  Оскільки  ж  вони  не  вважали  за  
потрібне  триматися  точного  знання  про  Бога,
 він  дозволив  їм  керуватися  перекрученим  
розумом  і  поводитись  непристойно.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319251
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.03.2012


СЛЬОЗА (до «СЛЬОЗА» Luchina 23. 12. 2011)

Чи  вміють  плакати  мужчини,
Чи  сльози  –  слабкість  на  очах…
Не  плаче  той,  хто  не  зумів  любити,
Хто  біль  чужий  у  серці  не  тримав.

Не  дивно,  що  у  світі  злому,
Де  втрачені  правдиві  почуття
Наймають  плакальниць  доповнити  виставу,
Не  цінять  ні  своє,  ані  чуже  життя.

Івана  11:33-36  «  Коли  ж  Ісус  побачив,  як  вона  плаче  і  як  
плачуть  юдеї,  котрі  були  з  нею,  то  й  сам  глибоко  зітхнув  
і  схвильовано    запитав:  «Куди  ви  його  поклали?»  Вони  
відповіли:  «Ходи,  Господи,  і  побачиш».  І  з  очей  Ісуса
 покотилися  сльози.    Побачивши  це,  юдеї  говорили:
 «Дивіться,  як  сильно  він  любив  його!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319070
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012


БІЛБОРДИ

Порожніми  вітрини  не  бувають.
Завжди  є  крам,  що  вабить  покупців.
Білборди  путнього  не  пропонують…
Там  той  товар,  що  ловить  простаків.

Нам  милять  очі  всім,  що  непотрібне.
Комерція  не  нехтує  брутальним  і  смішним.
Залазить  в  душу,  створює  порядки,
Що  гублять  всіх  заради  хижаків.

Торгівля  стала  всеосяжним  дивом.
Без  неї  світ,  здається,  вже  б  пропав.
Все,  що  існує,  продається….
Лихвар  з  нікчемних  знаменитим  став!

Надходить  час,  ми  мусимо  дозріти,  
Бо  в  цьому  вирі  людство  пропаде….
Хто  ж  нашу  совість  приспану  знівечив?
Хай  пояснить,  хай  відповість  за  це!

Душпастирами    мріють  величатись…
Отара  розграбована,  зневажена,  марна.
Молитися  до  Бога  закликають….
А  Божі  норми  зневажають  віддавна.

Матвія  7:  16,19,20  «  Ви  розпізнаєте  їх  по  їхніх  плодах.
 Хіба  збирають  з  тернів  виноград  чи  з  будяків  фіги?
 19  Усяке  дерево,  яке  не  приносить  доброго  плоду,  
зрубують  і  кидають  у  вогонь.  20  Тож  по  їхніх  
         плодах  розпізнаєте  їх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319028
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.03.2012


ОБ'ЄДНАНИЙ СВІТ (Дух світу)

Сучасний  світ  несе  свої  засади.
Структура,  що  єднає  всіх.
І  кожна  часточка  повинна  пасувати  –
Всі  рухи  в  унісон,  творити  «моноліт».

Єдині  погляди,  шляхи  і  цілі,
Немає  місця  інодумцям-  дивакам…
Їх  можна  деколи  терпіти  –
Заради  гумору,  насмішок  і  забав.

Дух  світу  проникає  всюди
Сини  непослуху  ним  дихають,  живуть.
Хто  їх  спонукує  зухвало  говорити,
Хто  визначає  неприглядну  путь?

Шукаємо  загублені  обряди,
Відтворюємо  у  деталях  давнину.
Ворожимо  завзято,  щиро…
Нам  «масляна»  єднає  дух!

І  блідне  наукове  розуміння,
Сором'язливо  замовкає  інтелектуал.
Знов  Сонцю  починаємо  вклонятись  –
Просвіта,  мов  весільний  генерал.

Мовчать  облудні  християни  –
Обряди  їх  –  з  поганських  вівтарів.
Не  можуть  протистояти  спокусі
Брехнею  впокоряти  простаків.

Як  самозваний  Еліма  із  Кіпру
Спішать  убогі  затоки  марних  затій
Спотворити  знання  про  Божий  намір    --
Ревнителі  шахрайства,  підлих  діл.

Нізащо  правду  не  здолати:
І  кожна  єресь  дійде  до  кінця.
Святими  назвами  не  вдасться  прикриватись  –
Найменші  часточки  розтопляться  в  свій  час!.

2  Петра  3:10  «  Проте  день  Господній  прийде,  як  злодій,  коли  небеса  проминуть  зі  свистом,  а  найдрібніші  частинки  розтопляться  від  великого  жару,  земля  ж  і  всі  діла  на  ній  будуть  розкриті.
Дії  13:6-8  «  Пройшовши  весь  острів  аж  до  Па́фоса,  вони  зустріли  одного  юдея,  на  ім’я  Вар-Ісус,—  чарівника  і  лжепророка.  Він  служив  у  проконсула  Се́ргія  Павла,  чоловіка  розумного,  який  покликав  до  себе  Варнаву  та  Савла,  бо  дуже  прагнув  послухати  Боже  слово.    Однак  Елı́ма  —  саме  так  перекладається  ім’я  того  чарівника  —  став  їм  противитися,  намагаючись  відвернути  проконсула  від  віри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.02.2012


СВЯТО МУЖЧИН (глобальне процвітання)

Природа  створена  чудово,
Нема  претензій  до  Творця.
Не  все  ми    розуміємо  одразу,
Та  ця  проблема  незначна.

Нам  подаровано  свідомість,
Можливість  осягнути  стан  речей.
Живемо  у  чудовім  «домі»,
Де  що  не  крок,  то  диво  для  очей.

Цим  всім  ми  можем  володіти
Коли  наш  розум  дійде  до  межі
Де  відпадає  жадібність  і  гордість  –
Ті  риси,  що  руйнують  миру  рубежі.

Нажаль,  не  всякий  хоче  розуміти,
Що  безлад  починається  від  нас.
Коли  ми  злу  не  будем  потурати,
Юрби  не  стане  і  не  буде  сірих  мас.

Чи  здатні  ми  тверезо  оцінити
Наш  стан  душі,  пориви,  почуття.
Який  світогляд  вклали  в  наше  серце,
З  якими  ідеалами  йдемо  в  життя?

Багато  філософій  і  теорій.
Здається,  світ  давно  їх  перебрав.
По  колу  ходить,  блудить  манівцями,
Та  Заповіді  Божі  не  признав!

Постійно  нас  лякають  ворогами.
На  вірність  присягаєм  кожен  раз.
У  «закрома  Святої  Батьківщини»
Наш  патріот  все-все  віддасть.

Що  нам  синдром  хронічної  утоми,
То  все  –  ознаки  слабаків….
Ми  ростемо,  все  більше  мільйонерів,
Немов  гриби,  вірніш,    грибкова  цвіль.

Хто  їх  плекає,  впевнених,  безпечних.
Пів  світу  –  все  на  їх  плечах…..
Котрий  владика,  від  якої  церкви
Благословить  цей  подвиг  у  віках?

Якова  5:1-6  «А  тепер  послухайте  ви,  багачі:  
плачте  й  завивайте,  бо  нещастя  насуваються
 на  вас.  Ваші  багатства  зігнили,  а  вбрання  ваші  
поїла  міль.  Ваше  золото  й  срібло  поіржавіло.
 І  ця  іржа  буде  свідченням  проти  вас  та  роз’їсть
 вашу  плоть.  Те,  що  ви  назбирали  в  останні  дні
,  подібне  до  вогню.    Ось  невпинно  волає  затримана
 вами  плата,  що  належить  робітникам,  які  з  ваших
 полів  зібрали  врожай.  І  крики  женців  по  допомогу  
дійшли  до  вух  Бога  військ.  Ви  жили  на  землі  в  
розкошах,  віддавались  плотським  насолодам  і  
відгодовували  свої  серця  на  день  забою.  Ви
 засуджували  та  вбивали  праведного.  
Хіба  Бог  не  противиться  вам?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.02.2012


МУ- МУ

Так  часто  дорікають  нам  жінки
Про  скупість  серця,  про  невміння  говорити.
Все  ніби  так,  в  житті  нема  проблем,
Але  без  слів  ласкавих  важко  жити.

Не  помагають  ні  образи,  ні  слова,
Вся  красномовність  в’яне,  ніби  квіти.
«Чи  в  тебе  слів  малий  запас,
Або  не  вмієш  пару  фраз  завчити?»

Чим  оправдаюсь  я  на  це,…
Нема  аргументів  вагомих….
Щасливо  прожили  свій  вік,
Та  чоловік  слабий  у  слові…..

Хіба  у  кожного  талант
Із  неба  зорі  досягати,
Клястися,  що  ти  краща  всіх
І  на  всі  боки  оглядатись….

Таж  мусить  бути  якийсь  ґанч,
Не  просто  в  цьому  світі  жити.
Коли  все  інше  ньому  є,
Такого  мусите  любити.

Ефесян  5:33  «Тож  нехай  кожен  з  вас  
так  любить  свою  дружину,  як  самого  
себе,  а  дружина  нехай  глибоко  
поважає  свого  чоловіка.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=316048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.02.2012


КАК ЖЕ, ДЕНЬ ПОБЕДЫ…. .

День  Победы,  как  он  стал  для  нас  далек.
Будто  правды  угасавшей  огонек.
Всеми  силами  его  мы  бережем,
 Но  в  реальности  выходит  будто  сон.

Стяги  победителей  на  месте  все,
Не  один  прославленный  музей.
Фильмы  о  тех  днях  без  устали  звучат…
Многие  из  нас  мечтают  время  вспять…

Мы  себя  желаем  видеть  на  пути
Том,  что  миллионы  жизнью  сберегли.
Днем  и  ночью  у  мартеновских  печей
Весь  народ  стоял,  как  гордый  Прометей.

Но  пришли  другие  времена  –
Собственность  народа  продана.
Капитал,  что  люд  наш  истреблял
Нынче  все  права  имеет  на  металл!

Извелись  народные  директора,
Шахтами  владеют  шулера.
Вирус  жадности  извёл  весь  мир…
Разве  это  приближали  как  могли.

Землю  разделили  как  смогли,
Но  ее  скупают  казнокрады  –  короли.
Вновь  в  стране,  где  много  –  много  прав
У  руля  продажный  капитал.

Все,  что  худшее  в  людской  натуре  есть,
Олигархи  приняли  за  честь.
Миром  правит  сила  и  обман…
День  Победы  со  слезами  на  глазах.

Пышные  молебни  и  концерты  в  унисон
Укрепляют  наш  духовный  сон.
Представления  и  радость  на  заказ
Без  труда  доводят  –  ум  людей  погас.

Будет  ли  когда  –    нибудь    рассвет?
Каждый  должен  лично  дать  ответ.
Что  тебе  дороже,  милый  друг,…
Твердо  знай,  что  нефилимы    пропадут.

Канет  в  Лету  гордость  и  обман,
Равенство  восторжествует  здесь  и  там.
И  пустыня  жизнью  зацветет….
Выше  головы,  ведь  Новый  Мир  грядет!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315807
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012


ТЯГАР БЕЗСМЕРТЯ

Що  роблять  діти  без  батьків
Коли  їх  доля  розділяє…
На  крихтах  ласки  від  людей
Мов  квітка  в  бур'яні  зростають.

Щасливого  дитинства  не  було,
Безпечності  батьківської  опори.
Мов  грудка  нервів,  скриті  почуття,
У  морі  сумнівів,  у  всьому  бачать  горе.

Вони  змирилися,  бо  виходу  нема.
І  рій  думок  залишиться  кружляти.
Ніхто  їм  обнадійливо  не  відповість
Як  йти  в  життя,  до  чого  прямувати.

У  вирі  літ  минає  скрутний  час,
Строкатий  світ  стає  виразно  сірим.
Величні  постаті  дрібніють
І  настає  пора  прозрінь.

Коли  ми  не  підем  на  манівці,
Не  згоримо,  як  падаючі  зорі,
Відчуєм  справжній  смак  життя  –
Настане  час  спитати  –  хто  ми?

А  ми  убогі  до  кінця,
Осиротілі  в  сім'ях  і  родинах.
Ми  живемо  не  тим  життям
Для  чого  створена  людина.

Весь  світ  немов  велика  сцена.
Актори  в  масках,  бо  нема  лиця.
Всі  приглядаються  бездумно  до  кумирів,
Сам  ляльковод  зухвалий  до  кінця.

Вже  всі  сценарії  відомі.
Бездарність  режисури  не  секрет.
І  публіка  від  витівок  втомилась,
Кінчається  комедії  сумний  куплет.

Коли  б  ті  нерозбірливі  актори
На  мить  спинились  і  задумались  всерйоз,
Побачили  б,  що  ляльковод  злочинець,
Його  давно  чекає  ешафот.

Він  заправляє  поки  тут  гармидер,
Допоки  наймити  його  на  висоті,
А  жертви  зазомбовані  байками
Релігій,  комерсантів  і  царів.

Всім  обіцяють  царство  в  небі.
Примарних  душ  у  віртуальне  небуття.
Самі  ж  стягають  скарби  світу,
На  смерть  голодну  посилають  простака.

До  нині  Біблію  від  натовпу  ховають.
Надіються,  що    обмине  їх  суд.
Та  Бог  постановив,  що  глитаї  пропадуть,
А  праведні  в  раю  навічно  будуть  тут.

Матвія  25:46  «  І  підуть  вони  у  вічну  відрізаність,
 а  праведні  —  у  вічне  життя».

Обявлення  12:9  «Тож  скинений  був  великий  дракон,
 змій  стародавній,  що  називається  Диявол  і  Сатана,
 який  вводить  в  оману  всю  населену  землю.  Він  був  
скинений  на  землю  разом  зі  своїми  ангелами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=315782
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.02.2012


ІДЕЯ ФІКС (до теми клонування)

Так  час  летить,  нікого  не  питає,
Де  майстер  той,  що  вміє  зупинить?....
Ми  просто  тішимо  себе  обманом,
Бо  день  минулий  вже  не  здатні  повторить.

Про  клонування  байка  віковічна  –
Ідея  фікс  наївним  простакам.
Ще  першу  пару  Змій  запевнив,
Що  не  скінчиться  в  часі  їх  життя.

Минають  дні  людські  в  скорботі,
Приходить  час  розстатися  з  життям.
Лукавий  тішить  новими  байками,
Та  користі  від  них  нема!

Сьогодні  ми  до  дечого  прозріли,
Не  віримо  старим  байкам.
Творець  нам  в  розуми  поклав  безсмертя,
Та  ворог  марнотою  їх  приспав!

Ефесян  3:1о,11  «А  все  це  для  того,  щоб  урядам  та  
владам  у  небесах  через  збір  було  виявлено  
надзвичайно  багатогранну  мудрість  Бога,  11  як
 Бог  і  постановив  згідно  зі  своїм  вічним  наміром,
 що  пов’язаний  з  Христом,  Господом  нашим  Ісусом.»
Дії  апостолів  24:15  «До  того  ж  я,  так  само  як  і  вони,
 покладаю  надію  на  Бога,  що  буде  воскресіння  
праведних  і  неправедних.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.02.2012


АНАТОМІЯ АТЕЇЗМУ- 3

То  був  період  ейфорії  злету.
Тріумф  свободи  від  обмежень  і  оков….
Так  бажана  свобода  від  тиранів  –
Людського  розуму  великий  перелом.

Від  фанатичних  неуків  духовних,
Де  кожна  думка  –  єресь,  крамола
Почало  трохи  розвиднятись
Наука  викривала  всі  помилки  священства.

Звідкіль  їм  знати  що  сказав  Ісая
Про  круг  Землі  в  Святім  Письмі.
Вони,  відкривши  рот  ,  філософам  вторили
Про  площину,  про  черепаху  і  слонів.

Коперника  історія  відома,
Заледве  більше  п’ятсот  літ….
Він  перш  ніж  придивлятись  в  небо,
Дивився  вниз,  у  записи  святі.

Коперник,  Галілей  відкрили  правду:
Земля  не  в  центрі  Всесвіту  стоїть.
Всі  домисли  геоцентричної  будови  світу
Разом  з  ченцями  втратили  весь  зміст.

Так  скептицизм  сліпу  заступить  віру.
І  ортодокси  втратили  весь  грунт.
Їм  люди  просто  не  повірять.
І  «нагороди  в  небі»  не  пройдуть.

Філософи  тоді  були  горою,
З  презирством  викривали  шахраїв:
Вся  релігійна  знать,  що  прагне  влади
Людей  тримає  в  незнанні.

«Церкви  є  ґрунтом  атеїзму»  --
Так  професори  теології  твердять.
Церкви  та  секти  нищили  Європу
Провокували  бойні,  кровопролиття!

В  співдружності  католиків  безглуздя  –
Одна  релігія  та  різні  табори:
По  різні  боки  ревні  капелани
Підводять  жертв  до  лінії  фронтів.

Удар  могутній  надійшов  від  мавпи,
Її  привів  у  світ  зненацька  вчений  муж.
Йому  здалося,  що  життя  –  забава,
І  він  розгадує  творіння  людських  душ…

Та  не  збулися  людські  небилиці,
Не  знайдено  ніде  мавполюдей.
Гіпотеза  релігією  стала,
Псевдовчення  від  Дарвіна  ідей.

Що  скажуть  ті,  що  ніби  служать  Богу.
Чи  вистачить  довіри  до  Творця.
І  заклики  безумні  припинити,
Помилку  розвінчати  до  кінця!

Чи  папа  –  музикант  міг  зрозуміти,
Новаторський  плекавши  дух,
Що  твориво  в  стократ  складніше
І  еволюції  здогадки  втратять  суть.

Дозріли  справжні  професори,
Генетики  сказали  свій  вердикт:  
Байки  наївні  дарвінізму
Ще  примітивніші  ніж  міфи  давніх  літ!

Та  шабаш  тягнеться  до  нині.
Цілі  загони  агітаторів  –  масовиків
До  нині  носять  нищівні  ідеї  –
Марксизму  –  ленінізму  і  «мавпів».

Їх  розуми  змінити  неможливо.
Хоча  до  церкви  залюбки  ідуть…
Видовища  їх  зовсім  не  турбують  –
Вони  знання  просвіти  всім  несуть…..

Отож,  почнімо  рахувати
Щоб  зрозуміти  дійсний  стан:
Ті,  що  до  Бога  не  признались  –
Лиш  два  відсотки,  мізер  сам.

А  решта  –  посудіть  самі,
До  кого  слід  зарахувати  :
Словами  Бога  не  зреклись,
Та  Заповіді  не  спішать  сповняти…

В  політиці  відомий  термін  всім  –
Сидяча  забастовка,  без  програми.
В  релігії,  де  їжа  по  святах  –
Лиш  номінальні,  чи  так  звані  християни.

Ще  інші  поклоняються  богам:
Число  їх  неможливо  полічити.
Святкують  все,  що  настрій  додає….
Всеядні,  аби  день  прожити!


І  в  тім  вертепі  незнання,
Традицій,  міфів  і  обрядів.
Ми  дуримо  самі  себе!......
Тож  скільки  атеїстів  назбиралось?

Ісаї  30:8  ««Тепер  увійди,  напиши  на  таблиці  
для  них,  і  в  книжці  спиши  це,  і  нехай  на  пізніші  
часи  воно  буде  і  свідком  навіки»  ..  
«.  А  відбувалося  це  приблизно  в  778  році  до  н.  е.»

Ісаї  40:22  «Він  Той,  Хто  сидить  понад  кругом  
землі,  а  мешканці  її  –  немов  та  сарана.  Він
 небо  простяг,  мов  тканину  тонку,  і  розтягнув
Він  його,  мов  намета  на  мешкання»

1  Коринфян  15:45,47  «Так  і  написано:  «Перший
 чоловік,  Адам,  став  живою  душею».  Останній
 Адам  став  життєдайним  духом47  Перший
 чоловік  був  із  землі  та  створений  з  пороху,
 другий  чоловік  —  з  неба.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=313024
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.02.2012


СВАСТИКА

Є  сфера  знань  людині  невідомих.
Без  них  вона  не  тужить  і  живе.
Приходить  час,  ми  евріку  знаходим
І  в'яжемо  кінці  свобідні  до  тепер.

Тa  є  дошкульні  суєвір'я,
Що  людство  потерпає  дотепер.
Невігласи  кохають  таємниче.
Дарма,  що  це  безглуздя  вищих  сфер.

Магічний  знак  зборов  мільйони,
Століттями  вклонялися  йому.
Поганський  світ  вклонявся  Сонцю…
Бездумно  твориво  рівнялося  Творцю.

Знак  свастики  у  різновидах
Обожнювали  віщуни  на  всі  лади.
Імперії  під  знаком  цим  стояли
І  з  тріском  зникли  назавжди.

Тож  звідки  свастика  походить.
Як  нам  наука  пояснить….
То  секторна  структура  поля,
Так  Сонце  випромінює  магніт.

Сьогодні  по  цілій  планеті
Обсерваторії  пильнують  кожен  час
Як  Сонце  випромінює  флюїди,
Бо  зірка  не  байдужа  ця  для  нас.

Ціла  планета  в  унісон  вібрує.
Складні  процеси  відбуваються  нараз…
Не  все  ми  здатні  зрозуміти,
Але  здоров'я  наше  слабне  у  цей  час.

Проте  ми  мусим  скромно  заявити  –
Людина  не  впливає  на  процес.
Ми  маєм  розум,  можем  пояснити,
Та  нам  не  до  снаги  втручатись  до  небес!

1Коринфян  8:4-6  «Коли  ж  говорити  про  споживання  їжі,  
пожертвуваної  ідолам,  то  ми  усвідомлюємо,  що  ідол  —
 взагалі  ніщо  і  є  тільки  один  Бог,  іншого  немає.  Бо  хоча  
і  є  ті,  кого  називають  «богами»,—  чи  то  на  небі,  чи  на  
землі,—  адже  існує  багато  «богів»  і  багато  «го́сподів»,
   але  для  нас  лише  один  Бог,  Батько,  від  якого  з’явилося  
все  і  для  якого  ми  живемо,  а  також  один  Господь,  Ісус  
Христос,  через  якого  все  з’явилося  і  завдяки  якому  ми  живемо.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311869
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012


ПОЕТИЧНИЙ ТЯГАР БАТЬКІВСТВА

В  тонкій  свитині,  босими  ногами
Чиєсь  дитя  невпевнено  іде.
Сутулі    плеченята  ,  зблідле  личко  –
Як  світ  розбурханий  його  прийме.

Хтось  підійде,  подивиться  на  нього.
Комусь  від  жалю  серце  завмира.
Воно  іде,  бо  мусить  це  робити  –
Дитя  батьків  байдужих  до  життя.

Плекаймо  те,  що  посилаєм  в  люди.
Багатодітність  –  справа  нелегка.
Тим  більше,  ми  відповідальні
Коли  стосується  вірша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311798
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012


АНАТОМІЯ АТЕЇЗМУ 2

Хто  ж  винен,  що  з'явився  атеїзм?
Без  сумніву,  з  часів  Адама.
Лукавий  першій  парі  в  розум  вклав,
Що  людям  жити  і  без  Бога  непогано.

Проте  Адам  свідомо  знав,
Що  він  як  всі  –  створіння  Боже…
Він  досконалий  розум  мав,
І  оправдання  тут  вже  не  поможе.

Сам  з  Батьком  спілкуватись  міг
І  вільний  вибір  мав  при  засторозі:
Свідомий  бунт  приносить  смерть,
Не  задарма  Творець  дав  розум!

Як  нам  прадавнє  зрозуміти,
Наблизити  до  наших  днів.
Століття  в  марноті  минули,
А  ворог  плів  інтриги  й  плів…

Приблизно  можна  описати,
Що  хтось  створив  клуб  шахів  чималий.
Та  тупуваті  можновладці
В  нім  вгледіли  свій  крах  близький.

Всіх  розігнали  без  пояснень,
А  з  часом  знищили  до  тла.
І  з  того  клубу  залишилась
Розкішна  вивіска  сама….

Чим  можна  діри  залатати  –
Назначити  нового  главара…
Щоб  був  лояльний  та  відважний
І  публіку  належно  забавляв.

Отож,  Морозов  Павлик  підходящий,
У  нього  знамените  майбуття.
Закінчив  курси  із  «Чапаївського  бою»
І  вже  на  шашки  геній  загляда!

Ніхто  йому  перечити  не  сміє…
Щось  не  пасує  –  наведемо  лад.
Хтось  вивіски  не  розуміє….
Від  нині    ш  а  ш  м  а  т  н  и  й  клуб  ваш!

Так  через  вир  середньовіччя,
Де  інквізиції  пітьма….
Все,  що  надбали  ранні  християни
Пішло  в  смітник,  у  небуття.

Читати  Біблію  негоже:
Сміливців  і  цікавих  жде  вогонь.
Всі  неуки  і  зрозуміть  не  можуть
Про  що  пояснює  Святе  Письмо!

І  навіть  вивіску  нахабно  поділили:
Чи  Божий  Син  католиком  прийшов?
Хто  православних  в  Біблії  побачив,
Хто  одновірців  до  різні  штовхав?

Матвія  15:7-9  «  Лицеміри,  Ісая  влучно  пророкував  про  вас:
   «Ці  люди  шанують  Мене  своїми  устами,  але  серце
 їхнє  далеко  від  Мене.    Проте  даремно  вони  поклоняються
Мені,  бо  видають  людські  заповіді  за  Божі  вчення».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311252
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2012


АНАТОМІЯ АТЕЇЗМУ –1

Це  явище  насправді  непросте
І    потребує    чесної    оцінки.
Сам  термін    --  то  замало  ще,
Щоб  всіх  чесати  під  одну  гребінку.

Мотивів  і  думок  в  цій  царині  багато.
Тому  відкиньмо  зразу  дилетантів  –  простаків.
Не  станем  слухати  безумних  і  завзятих,
Бо  живлять  розум  від  бездумних  вожаків.

Що  кажуть  на  все  це  маститі,
Їх  думка  зважена,  хоча  й  людська.
Це  вчені,  в  міру  знамениті,
Царі  держав,  філософи,  що  думка  іх  хитка.

Які  критерії  щоб  назва  була  вірна.
Чим  доведеш,  що  справжній  атеїст?
Візьмімо  хоч  для  прикладу  шахіста  –
Чи  доведе  він  статус  свій.

В  короткий  час  за  дошкою  змагання
Всі  сумніви  розсіюються  враз.
Сюди  не  прийде  впертий  чи  зухвалий,
Ніхто  не  скаже  ніби  щось  не  знав.

У  шахах  легко  –  правила  прості,
До  них  і  не  додати  й  не  відняти.
А  що  ви  скажете  к  о  л  и  ---
Хтось  перед  вами  в  білому  халаті?

Допоки  ви  не  лікар  сам,
Вам  буде  неможливо  оцінити:
Чи  то  артист,  чи  аферист,
Чи  випадково  той  халат  надітий.

Ще  важче  в  повній  темноті,
Коли  навпроти  постать  в  рясах….
Подвійне  виникає  почуття:
Чи  ремісник  то,  чи  прийшов  від  Спаса!

2  Коринфян  11:13-15  «  Бо  такі  чоловіки  —  фальшиві  апостоли;
 вони  лише  вводять  інших  в  оману  та  видають  себе  за  апостолів  
Христа.    І  не  дивно,  адже  сам  Сатана  видає  себе  за  ангела  світла.
 Тож  немає  нічого  особливого  в  тому,  що  його  служителі  теж  видають  
себе  за  служителів  праведності.  Але  в  кінці  вони  отримають  те,  що  заслужили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2012


РЕЛІГІЙНИЙ ФАНАТИК

Як  добре,  щоб  не  завертати  в  папірці,
Відкрито,  щиро  говорити.
Тепер  і  час  такий  настав,
Що  в  реверансах  ніколи  хилитись.

Чи  смію  щось  скривати  я,
Або  лукаво  відмовлятись.
Моя  позиція  така
І  хочу  я  її  триматись.

Отож,  питання  прямо  в  лоб,
Щоби  діагноз  уточнити  :
Ти  часом  не  релігії  фанат…,
Як  смієш  ти  таке  робити!

Завірити  відразу  хочу  всіх  :
І  в  гадці  я  не  мав  таке  робити.
Так  виглядає  релігійний  невіглас,
Що  Біблію  почав  хоч  трохи  розуміти.

Хіба  скрипаль  відчувши  звуків  смак,
Усіх  довкола  не  тривожить?
Колись  мелодія  полине  до  небес,
Хоч  нині  цього  він  не  може.

Мені  ще  треба  так  багато  осягнуть,
Бо  Слово  Боже  –  мудрість  невичерпна…
На  вашу  терпеливість  покладусь
І  розуміння  справи,    достеменно.

Не  зазіхаю  на  чужий  авторитет,  
Та  прикладів  в  житті  достатньо.
Людина  віку  –  Лев  Толстой
Дав  відповідь  Синоду  визначальну.

А  інші  називають  Свідком  від  Єгови….
Довідались,  що  в  Бога  є  Ім'я  ….
З  цим  Іменем  все  твориво  почалось,
З  цим  Іменем  загине  вся  система  зла.

Напевно  фанатизм  походить  від  простацтва,
Де  ненависть  сліпа  нівечить  почуття.
Нічого  спільного  до  Бога  він  немає  –
Убогий  інструмент,  прислужник  забуття!

То  всі  учасники  «хрестового»  походу,
Там  капеланів  починався  гарт….
То  екстремісти  всіх  відтінків  –
Бог  їх  не  схвалює  ніяк.

Римлян  10  :1,2  «Брати,  я  від  усього  серця  бажаю,
 щоб  вони  спаслися,  і  благаю  про  це  Бога.
 Свідчу  їм,  що  вони  намагаються  ревно  служити  
Богу,  але  їхня  ревність  не  узгоджується
 з  точним  знанням  про  Нього.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310597
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2012


МІС ДРУЖИНА

Ефесян  5:33  «Тож  нехай  кожен  з  вас  так  
любить  свою  дружину,  як  самого  себе,  а  
дружина  нехай  глибоко  поважає  свого  чоловіка.

Між  тисяч  лиць,  між  сотнями  знайомих
Чи  легко  зрозуміти  де  моя!
Хто  дасть  прозріння,  хто  відкриє  очі,
Щоби  політ  назавжди  –  в  два  крила.

Закоханість  юнацьку  не  минути:
Надмірність  почуттів  і  мрії  навмання.
Ми  здатні  подвиги  для  всіх  вершити,
Віддати  все,  зневаживши  життя.

Як  нам  потрібна  батьківська  підтримка!
Яких  потрібно  друзів,  вчителів,
Щоб  цю  енергію  нараз  не  розгубити,
Щоб  на  фальшстарті  раптом  не  згорів.

Не  задарма  відомі  нам  епохи,
Де  покоління  визначали  путь…
То  діти  до  війни,  чи  повоєнні  –
До  нині  з  відчуттям  страху  живуть.

А  як  живе  сучасне  покоління:
«Все  краще  –  дітям,  все  заради  них!»….
Нарешті  вимальовується  правда  –
Жорстокі  касти  полонили  світ.

У  Індії,  де  ідолом  і  божеством  Корова,
Все  зрозуміло  віддавна:
Хто  народився  в  касті  змієловів,
Не  займе  місце  комерсанта,  чи  ченця.

На  Заході  проблеми  видатніші:
Той  самий  принцип  –  влада  гаманця.
Тут  гасла  витворили  ширму
Про  рівність  і  свободу  до  кінця.

А  винні,  як  завжди,  євреї…
Продажні,  нерозумні  в  них  серця.
Вони  покликані  усіх  про  Бога  вчити,
Та  світ  пропав  у  манівцях.

У  цей  народ  прийшов  Месія
Щоб  визволити  із  біди….
Погани  правду  зрозуміли,
Ні  з  чим  залишились  жиди.


Не  довго  тішились  погани,
Здурили  християнський  люд.
Брудні  традиції  поганські
У  поклоніння  знов  вплетуть!

Знов  стануть  кланятись  Ярилу,
«Святих»  намножать  і  мощей.
В  одне  з'єднають  Батька  й  Сина,
Знайдуть  облуду  для  очей.

Якби  на  то  не  Божа  воля,
Ми  отупіли  б  до  кінця.
Та  мусить  світ  почути  правду
Про  дійсні  наміри  Творця.

Людина  створена  чудово:
Ресурс  безмежний  для  життя.
Проте,  ми    мусимо  навчитись,
Що  лиш  для  щирих  майбуття.

Яка  кричуща  недоречність  –
Міс–  континент,  міс–  місто,  міс–  бардак…
Все  зводиться  банально  до  торгівлі…
Міс  –  жінка  --  вже  нема  ніяк!

В  потопі  зникли  нефіліми….
Така  корекція  прийшла.
Чи  зрозуміють  олігархи,
Що  черга  і  до  них  дійшла?

Не  страшить  Бог,  а  пропонує:
Залиште  зло,  повік  живіть.
Добра  нікому  не  забракне,
Бо  зникне  зло  і  зникне  гріх.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310416
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012


ДІАГНОЗ МОРОЗОМ (Останню свитину)

(У  зв’язку  з  екстремальними  морозами  на  Україні  обладнано
1500  пунктів  обігріву  для  бездомних  –  Радіо  новини  31.01.  12)

Якова  5:1-3  «А  тепер  послухайте  ви,  багачі:  плачте  й  завивайте,
 бо  нещастя  насуваються  на  вас.    Ваші  багатства  зігнили,  а
 вбрання  ваші  поїла  міль.  3  Ваше  золото  й  срібло  поіржавіло.
 І  ця  іржа  буде  свідченням  проти  вас  та  роз’їсть  вашу  плоть.  
Те,  що  ви  назбирали  в  останні  дні,  подібне  до  вогню.»

Циганська  пошта  принесла  новини,
Відкрила  занавіс  на  дійсний  стан  життя.
А  радіо  наївно  заявило  :
Є  скупчення  людей,  що  мерзнуть  до  кінця.

Ми  вже  із  сумом  примирились,
Що  не  позбудемось  бездомних  між  собак…
Аж  тут  нам  скромно  заявляють
Про  тисячі  людей,  що  гинуть  на  лавках.

Хто  ж  так  намножив  тих  знедолених  бездомних?
Чому  про  них  наївно  все  мовчить.
Хто  їхні  ваучери  перетворив  в  мільярди
І  в  банках  заграничних  заточив?

Хто  їм  люб’язно  продає  наркотик,
Смердючий  сурогат,  що  розум  дурманить…
Це  все  –  лице  подвійне  можновладних,
То  каста,  що  зборола  цілий  світ.

Цей  світ  не  здатний  зберегти  суспільство.
Його  мораль  жорстока,  бунтівна.
Попри  всю  розкіш  духовенства,
Їх  роль  убога  і  мала.

Матвія  15:14  «Тож  полиште  їх.  Це  сліпі  провідники.
 А  якщо  сліпий  веде  сліпого,  то  обидва  впадуть  в  яму».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2012


В И П У С К Н И Й Б А Л (Фальшстарт 28, 04, 2010)

Ось  ми  з-за  парти  ступаєм  в  життя.
Що  нас  чекає,  яке  майбуття?
Нині  отримаєм  свій  атестат...
«Двері  широкі»  відчиняться  нам.

Музика,  лірика,  розкішне  вбрання
Разом  змішались  в  солодкий  дурман.
Втомлені,  горді,  зажурені  враз
Наші  батьки  поглядають  на  нас.

І  звично  –  святково,  із  сумом  трудяг
Без  тіні  вини  за  допущений  брак;
Як  лікар,  що  хворого  завше  винить
Весь  склад  педагогів  почесно  сидить.

Їм  навіть  тепер  невтямки  той  тягар,
Що  кожен  школяр  із  собою  забрав.
...Корупція,  зверхність,  нечесна  вага    --
Тавром  буде  нищити  юні  серця.

Та  скільки  ще  треба  усім  перейти,
Щоб  совість  і  правду  у  світі  знайти.
Хоч  потішають:  «початок  це  все»....
Звісно,  фальшстарт  до  добра  не  веде.

З  якими  засадами  йдемо  в  життя?
Хто  друзі  для  нас  і  найближча  рідня?
Ті,  що  байками  засліплюють  всіх,
Жертви  готують,  бо  «так  хоче  світ»

Чому  нас  любити  ніхто  не  навчив?
Не  словом,  а  ділом,  як  Син  Божий  вчив.
Чому  зневажати  ми  прагнем  братів....
Насмішками,  черствістю,  браком  душі?

1  Івана  4:18  "У  любові  немає  страху;  
досконала  любов  відкидає  його,  оскільки  
страх  сковує.  Хто ж  має  страх,  той  не  
досягнув  досконалості  в любові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=310180
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2012


ПІВ - ВІКУ ПОЗА ШКОЛОЮ ( 1960-2010. 03, 2010 Львів, СШ №1

Ось  ми  зустрілись  на  краю  
Різні  пригоди  траплялись  в  житті.
Довга  дорога  життя,  наче  мить,
З  парти  шкільної  в  нікуди  стремить.

Жаль  що  не  прийдуть  старі  вчителі...
Все  нам  віддали,  що  тільки  змогли.
Нині  онуки  чекають  від  нас
Мудрих  порад,  не  заучених  фраз.

Що  досягли  ми  в  буремних  часах  –
Спробуймо  твір  за  урок  написать.
Тілльки  облишмо  шпаргалки  –  думки;
Совість  свою  не  обманимо  ми.

Хтось  з  нас  імперії  вірно  служив
Мав  привілеї,  маєтку  нажив....
Дітям  і  внукам  своїм  передасть,....
Рабства  печать  не  відійде  від  нас.

Хтось  легковажив  спокійним  життям,
Дехто  з  лінивства  неробою  став.
Хтось  без  претензій  робив  все  що  міг...
Інший  достойність  і  чесність  зберіг.

Кожен  з  нас  долю  свою  будував,
Вчинки  свої  за  найкращі  вважав.
Люди  не  в  праві  судити  людей...
Богу  належить  такий  привілей.

Ми  заплатили  за  помилки  всі.
Нині  і  старість  і  слабість  і  біль.
Все  то  –  надбання  дідів,  пра  –дідів,
Ми  не  інакші  у  роді  своїм.

Так  проминає  несправжнє  життя...
Марні  надії,  бажань  суєта.
Тішим  себе  марнотою  всякчас,
Правда  про  волю  закрита  від  нас.

Шкода,  що  нас  не  навчили  про  те  –
Божеє  Царство  до  світу  гряде.
Як  збережемо  покірність  свою,
Житимем  вічно  в  земному  раю.

Біблія  є  документом  для  всіх  –
Рівність  і  вічність  для  нас  Бог  зберіг.
Може  дійде  до  нас  Правда  життя....
Поки  не  пізно,    відкриймо  серця!      
       
P.S.

Ми  не  змінились,  ми  ті,  що  були.
Лиш  постарілися  Леді,  Діди.
Зовсім  сформовані  в  школу  прийшли...
Досвід  набули  і  знову  прийшли....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309972
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2012


ЩЕ БАЖАЄМО

1  Петра  5:7  «і  всі  свої  тривоги  покладіть
         на  Нього,  бо  Він  дбає  про  вас.

Бажаємо  і    вже    і  все  одразу….
А  чи  на  добре  вийде  нам.
Яку  ціну  в  майбутньому  заплатим,
Чи  донесемо  гідно  цей  тягар.

Ми  передбачити  не  вмієм,
Хоч  вдосталь  є  у  Біблії  порад.
Чужа  біда  нам  прикладом  не  служить.
Вчимося  ми  лиш  аби  –  як.

Син  Божий  нас  учив  чекати,
Розважно  зважити  всі  «за»,
Для  успіху  робити  все  можливе,
А  решта  –  покладатись  на  Творця.

Бог  добре  знає  наші  всі  проблеми.
Дарма,  що  небо  недосяжне  нам.
Він  бачить  всі  можливі  небезпеки
І  все  лукавство  знищить  сам.

1Івана  3:19      «—  адже  Бог  величніший  
             від  наших  сердець  і  знає  все.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=309967
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.01.2012


СЛІДАМИ ІСУСА ХРИСТА

2  Коринфян  5:  14,17  «  Не  впрягайтесь  з  невіруючими
 в  одне  ярмо,  адже  таке  ярмо  нерівне.  Бо  що  може
 бути  спільного  між  праведністю  і  беззаконням?  
 «Тож  вийдіть  з-поміж  них  та  відділіться,—  
говорить  Бог,—  та  більше  не  торкайтесь  
нечистого»,  «і  тоді  Я  вас  прийму»

Як  складно  давати  поради,
Відстояти  чесно  права,
Відмовитись  грубої  сили,
Самому  уникнути  зла.

Людина  сама  не  в  силах
Зламати  порочний  круг.
Система,  що  править  світом
Потужна,  порочна  навкруг.

Ми  прагнемо  чесного  лідера,
Готові    іти    за    ним.
Та  людська  природа  зіпсута..
Всі  спроби  кінчаються  злим.

За  ширмою  влади  народу
Скрита  структура  страшна  –
Ціла  піраміда  правителів,
Де  зверху  «духовна  братва»*

З  прадавніх  часів  посередники
Творили  великі  діла.
Шамани,  жерці,  лжепророки---
Весь  світ  огорнула  пітьма!

Людей,  що  служили  Богу,
Закони  Його  берегли
Позбулися  як  ненадійних,
Місце  святе  погребли…

Нині  стіною  плачу
Представлений  дійсний  стан:
Бог  засудив  відступників,
Сина  у  світ  послав!  

Син  народився  у  діви,
Сповіщений  у  віках.
Божі  пророки  сказали:
«Месія  у  світ  прийде  так».

Власне  Ім'я  Його  свідчить
Хто  Його  в  світ  послав:
Єгошуя  по-єврейськи**
Хлопчика  Батько  назвав.

Ми  споглядаєм  звисока,
Зраду  євреїв  засуджуєм  всі…
Але  ж  самі  не  знаєм,
Що  нам  Ісус  приніс.

В  часі  Свого  повноліття
Син  приступає  до  справ:
Знаком  посвяти  –  хрещення…
В  річці  Йордані  дістав.

Лиш  відтоді  Він  –Крістос***--
Богом  призначений  Цар.
Влада  в  Нього  на  раменах,
Викупу  людства  тягар….

Треба  ще  знести  зневаги,
Зрадницький  глум  Сатани.
Треба  навчити  учнів
Як  вічне  життя  віднайти.

Нема  компромісів  з  пітьмою,
Дорога  до  Бога  одна  –
Не  зможем  панам  двом  служити,
Широка  дорога  не  нам!

**    Єгошуя  –  Єгова  є  спасіння
                 Декотрі  казали  б,  що  Боже  ім’я  є  Ісус  Христос.  Однак,  Ісус  молився  до  когось  іншого,  коли  сказав:  „Я  ім’я  Твоє  виявив  людям,  що  Мені  Ти  із  світу  їх  дав”.  (Івана  17:6)  Ісус  молився  до  Бога  на  небі,  так  як  Син  розмовляє  з  батьком  своїм.  (Івана  17:1)  Це  ім’я  Його  небесного  Отця  було  треба  „святити”,  або  „освячувати”.
Однак,  те  ім’я  не  знаходиться  в  багатьох  сучасних  перекладах  Біблії,  і  церкви  дуже  рідко  вживають  його.  Отже,  замість  „святити”  те  ім’я,  то  мільйони  читачів  Біблії  не  знають  його.  Щоб  зрозуміти,  як  перекладачі  Біблії  поводились  з  Божим  ім’ям,  то  задумайтесь  тільки  над  одним  віршом  у  якому  знаходиться  те  ім’я:  Псаломом  83:18  (82  [83]:19,  Переклад  Огієнка).  Ось  як  цей  вірш  перекладається  в  чотирьох  різних  Бібліях:
„Нехай  вони  знають,  що  тільки  Ти,  Якого  ім’я  є  ГОСПОДЬ,  є  Всевишній  над  цілою  землею”.  (Виправлений  стандард  переклад  з  1952-го  р.,  анг.).
„Щоб  навчити  їх,  що  Ти,  О  Вічний,  Ти  є  Богом  Усевишнім  над  цілим  світом”.  (Новий  переклад  Біблії,  Якова  Мофата,  з  1922  р.,  анг.).
„Нехай  вони  знають:  що  тільки  Ти  маєш  ім’я  Ягве,  Всевишній  над  цілим  світом”.  (Католицька  Єрусалимська  Біблія  з  1966  р.,  анг.).
„Щоб  люди  знали,  що  тільки  Ти,  Якого  ім’я  є  ЄГОВА,  є  Всевишній  над  всією  землею”.  (Авторизований,  або  Переклад  Короля  Якова  з  1611  р.,  анг.).
Чому  Боже  ім’я  перекладається  інакше  в  цих  Бібліях?  Чи  Його  ім’я  є  ГОСПОДЬ,  Вічний,  Ягве  чи  Єгова?  Чи  всі  ці  назви  є  правильні?

***  слово  Христос  є  відповідником  єврейського  Машı́ах  (Месія)  і  означає  «Помазанець».  Слово  "хрест"  тут  ні  до  чого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308539
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2012


Б А Ж А Є М О…. .

1  Тимофія  6:9  “А  ті,  хто  має  мету  
розбагатіти,  потрапляють  у  пастку
 й  піддаються  спокусі  та  багатьом  
безумним  і  шкідливим  бажанням,  
які  ведуть  до  знищення  і  загибелі»  
                           .
Самі  не  завжди  маємо---
Часи  тепер  тяжкі.
Проте  при  всіх  бажаємо----
Традиції    такі.

Ми  в  гості  вас  бажаємо….
Шануєм,  зустрічаємо,
Напоїм,  проводжаємо….
Бо  любимось  ми  всі  .

Які  ми  всі  подібні,
Пошани  й  слави  гідні  !
Чи  ще  є  десь  такі….
Величні  і  значні  .

Скликаємось,  збираємось,
Даруєм  ,адресуємо  ,
Віршуємо  ,  віншуємо
На  многая  літа
.
Проте  не  так  то  діється
Як  нам  наївно  мріється.
Не  так  то  все  збувається,
Бо  в  справу  Бог  втручається


Тож  будьмо  розумнішими,
Бажаннями  не  тішмося.
Довідаймось  для  чого
І  для  Кого  живем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2012


ГЮЛЬЧАТАЙ, ПОКАЖИ ЛИЧКО!

1  Коринфян  5:  13  «  Тож  «вилучіть  злого  з-поміж  себе».

Безпечність  молодих  не  раз  вражає.
І  не  один  з  них  заплатив  життям.
Та  все  одно,  чужа  наука
У  легковажності  якось  не  до  лиця.

Юнак  наївний,  що  біди  не  знає,
Мов  цуценя,  все  нюхає,  всіх  зачіпає.
Рожеві  окуляри  бачать  дивний  світ…
Все  романтично  в  нім,  окрилений  політ.

Чи  дилетант  сьогодні  може  уявляти,
Що  пару  сотень  літ  тому
Його  безглузда  поведінка
Вела  б  до  ешафоту,  у  петлю!

Якби  хтось  заявив,що  він  Гермес,
Чи  Посейдон,  Гефест,  або  Апата  –
Юрба  поклонників  палких
Розправу  учинила  б  без  дебатів.

А  нині:  цілий  «родовід»,
Разом  з  хрещениками  супостата,
Мов  ряжені,  звеличують  пітьму….
Та  прийде  час  відповідати.

Не  дармо  сказано:  «Мов  рикаючий  лев»,
Бо  Сатана  не  вигадка  міфічна….
Потужний  ангел,  ворог  всіх  людей,
Мисливець  в  масці  і  в  подобі  світла.

І  коли  кажеш,  що  ти  син  його,
Його  дочка,  чи  родичка,  чи  сваха  –
Не  забувай,  що  то  не  гра!
Бо  вирок  вже  гряде,  рука  піднята.

Галат  5:19—21  «Учинки  плоті  явні,  це  —  блуд,  нечистота,  розгнузданість,  20  ідолопоклонство,  спіритизм,  ворожнеча,  чвари,  ревнощі,  вибухи  гніву,  суперечки,  розбрат,  сектантство,  21  заздрість,  пиятики,  гульбища  й  подібне.  Про  це  перестерігаю  вас,  як  і  перестерігав:  ті,  хто  чинить  таке,  не  успадкують  Божого  царства.»

Юда:5,6,7  «Хочу  нагадати  вам,—  правда,  ви  й  так  вже  все  знаєте,—  що  Бог,  хоч  і  врятував  народ  з  єгипетського  краю,  потім  знищив  тих,  хто  не  мав  віри.  6  І  ангелів,  які  не  зберегли  свого  початкового  становища,  а  покинули  належне  місце  проживання,  він  тримає  у  вічних  кайданах  під  покровом  густої  темряви  для  суду  великого  дня.  7  Подібно  до  них,  Содом  і  Гоморра  та  довколишні  міста  теж  свого  часу  погрузли  в  блуді  та  неприродно  використовували  плоть;  вони  також  стали  для  нас  застережливим  прикладом,  зазнавши  суду  й  покарання  вічним  вогнем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307461
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2012


ПРИРЕЧЕНІ НА ХАОС

2  Петра  2:12,13  «  Ці  люди  подібні  до  нерозумних  
тварин,  які  народжуються  для  того,  аби  їх  зловили  
і  погубили,  що  є  цілком  природним.  Вони  зневажливо  
висловлюються  про  те,  чого  не  знають,  і  тому  будуть
 знищені  на  своєму  згубному  шляху.    Цим  вони  
стягнуть  на  себе  лихо  —  заплату  за  своє  лиходійство».

На  фоні  нез’ясованих  понять,
Де  виховані  без  моралі  поведінки.
І  кожен  сам  для  себе  провідник…
Ніяк  не  виживе  суспільство!

В  тварини  вкладено  програму,
Веде  їх  впевнено  інстинкт.
Людина  в  сто  разів  складніша…
Як  тільки  розум  в  ній  не  спить.

Творець  в  людину  вклав  найкращі  риси:
Дав  силу  розуму,  любов.
Дав  здатність  передбачити,  творити,
Щоб  на  планеті  кожен  процвітав.

Чому  в  синів  людських  лукаве  серце  –
Коли  позбавлені  засад….
Зуміють  подолати  всі  заслони
І  люте  зло  творити  невпопад.

Не  хочуть  вірити  наївні,
Що  хтось  їх  безсердечно  обдурив
І  вклав  у  голови  облуду:
Що,  ніби  кожен  сам  собі  кумир.

І  в  хаосі  часткових  знань,
Фантазіями  недоумків  підігріті  –
На  манівці  пішли  людські  сини…
Зневірились,  де  мудрий  серед  них?

На  кого  будем  нарікати,
Чи  розумом  обділений  хто  з  нас…
Або  права  нам  явно  відібрали…
Навчатись  треба,  не  ловити  гав!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307113
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


РІДНИЙ (штрих до портрета)

Луки  8:19  -  21  «  І  прийшли  до  Ісуса  його  мати  
і  брати,  та  оскільки  було  багато  людей,  вони  не
 могли  підійти  до  нього.  Тоді  йому  сказали:
 «Он  там  твоя  мати  з  братами  твоїми,  вони  
хочуть  побачитися  з  тобою».  На  це  він  
відказав:  «Моя  мати  і  брати  мої  —  це  ті,
 хто  слухає  Боже  слово  і  його  виконує».

Повчальний  випадок  з  історії  живої
Як  можна  словом  замішання  досягти.
Не  все,  що  ми  прийнять  готові
Напевне  дійде  до  мети.

Юрба  велика,  слухають  Месію…
Ні  голці  впасти,  ні  до  Нього  не  пройти.
Стоять  на  віддалі  брати  і  мати…
Що  вдієш,  рідний  теж  не  може  підійти.

Та  учні  зауважили  цю  справу,
Спішать  донести:  «Вчителю,  дивись,
Он,  мати  і  брати  прийшли  до  Тебе,
Піди  до  них  і  матері  вклонись!»

А  відповідь  була  повчальна,
Не  кожен  зрозуміє  до  кінця  :
«Брати  Мої  і  мати  –  ті,  звичайно,
Хто  хоче  слухати  Отця»

Навіщо  ми  взиваємо  до  Бога,
В  молитві  просим:  «Господи,  спаси!»
А  коли  треба  ділом  доказати,
Нема  ні  волі,  ні  мети.

Нам  би  ,  нарешті,  пасувало
Покинути  сліпих  поводирів.
Читати  Біблію  відкритими  очима,
Шукати  друзів,  а  не  ворогів.

Матвія  13:55,56  «  Хіба  він  не  син  теслі?
 Хіба  його  мати  —  не  Марія,  і  хіба  Яків,  Йосип,
 Симон  і  Юда  —  не  його  брати?  А  сестри  його?
 Хіба  всі  вони  не  з  нами?  Звідки  ж  у  нього  все  це?»

Православний  церковний  календар  на
2  липня  -ап.  Юди,  брата  Господнього
5  листопада  –  ап..Якова,  брата  Господнього.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306697
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012


РІДНИЙ (штрих до портрета)

Луки  8:19  -  21  «  І  прийшли  до  Ісуса  його  мати  
і  брати,  та  оскільки  було  багато  людей,  вони  не
 могли  підійти  до  нього.  Тоді  йому  сказали:
 «Он  там  твоя  мати  з  братами  твоїми,  вони  
хочуть  побачитися  з  тобою».  На  це  він  
відказав:  «Моя  мати  і  брати  мої  —  це  ті,
 хто  слухає  Боже  слово  і  його  виконує».

Повчальний  випадок  з  історії  живої
Як  можна  словом  замішання  досягти.
Не  все,  що  ми  прийнять  готові
Напевне  дійде  до  мети.

Юрба  велика,  слухають  Месію…
Ні  голці  впасти,  ні  до  Нього  не  пройти.
Стоять  на  віддалі  брати  і  мати…
Що  вдієш,  рідний  теж  не  може  підійти.

Та  учні  зауважили  цю  справу,
Спішать  донести:  «Вчителю,  дивись,
Он,  мати  і  брати  прийшли  до  Тебе,
Піди  до  них  і  матері  вклонись!»

А  відповідь  була  повчальна,
Не  кожен  зрозуміє  до  кінця  :
«Брати  Мої  і  мати  –  ті,  звичайно,
Хто  хоче  слухати  Отця»

Навіщо  ми  взиваємо  до  Бога,
В  молитві  просим:  «Господи,  спаси!»
А  коли  треба  ділом  доказати,
Нема  ні  волі,  ні  мети.

Нам  би  ,  нарешті,  пасувало
Покинути  сліпих  поводирів.
Читати  Біблію  відкритими  очима,
Шукати  друзів,  а  не  ворогів.

Матвія  13:55,56  «  Хіба  він  не  син  теслі?
 Хіба  його  мати  —  не  Марія,  і  хіба  Яків,  Йосип,
 Симон  і  Юда  —  не  його  брати?  А  сестри  його?
 Хіба  всі  вони  не  з  нами?  Звідки  ж  у  нього  все  це?»

Православний  церковний  календар  на
2  липня  -ап.  Юди,  брата  Господнього
5  листопада  –  ап..Якова,  брата  Господнього.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306660
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.01.2012


ПУСТОПОРОЖНЄ

Колосян  2:8  «Стережіться,  щоб  вас  хтось  
не  захопив,  немов  здобич,  уживаючи  як
 принаду  філософію  чи  оманливі,  пусті  ідеї,
 що  ґрунтуються  на  людських  традиціях,  на
 прописних  істинах  цього  світу,  а  не  
                             на  вченні  Христа»

Слова  окремі,  змісту  в  них  нема,
Підібрані  до  рими  випадково.
Нитками  білими  невдало  притягли…
Вони  вже  не  пасують  ні  до  чого.

Зате  претензій  і  гонорів  поза  край.
Готовий  в  лаври,  почесті  давай!
Немає  скромності,  тай  глузду  ніде  взять
А  публіка  мовчить,  бо  ладу  не  видать.

І  знов  містичний,  неземний  сюжет,
Потусторонній  присмак  без  прикмет…
І  право  автора,  немов  авторитет…
Тверезу  думку  загубив  поет.

Він,  може,  й  не  хотів,  та  дишло  повернуло,
Заснув  Пегас  –  на  манівці  звернули  :
По  бездоріжжю,  із  вибоїнами  суєти…
Ловити  мрії,  що  пропали  їх  сліди.

Фантастика  –  такий  невдячний  рай…
Хоч  простору  у  ньому  поза  край,
Та  вся  будова,  скільки  не  крути,
То  замки  із  повітря  й  пустоти.

Ми  прагнем  чуда  –  з  моря  Афродіту..
Що  нам  земна,  про  неї  все  забуто.
Пощо  нам  здеградований  земний  –
Прекрасний  Аполлон  –  зразок  новий!

Героями  живем,  від  правди  утікаєм,
Клянемо  світ,  хоча  його  не  знаєм.
Не  бачим  первозданної  краси…
Давай  приземлемося  –  я  і  ти  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306536
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2012


АРМАГЕДДОН

(Обявлення  16:16,  Огієнко  «  І  зібрав  їх    
на  місце,  яке  по-єврейському  зветься
                       Армагеддон»

Скільки  фільмів  і  дат  відмусолено,
Скільки  згадано  невпопад!
Та  ніяк  не  приходить  нам  в  голову
Хто  назвав  цю  подію  так…..

Не  ідуть  запитати  до  Автора,
Кожен  судить  як  знає,  як  звик.
І  минаються  дати  «пророчі»,
Замовкає  безглуздий  язик.

Слово  це  достеменно  із  Біблії,
Це  не  вигадка  людських  синів.
Накидатися  ним  небезпечно    -
Хто  на  раду  до  Бога  ходив?

Людям  байдуже  писане  в  Біблії,
Мало  хто  її  в  руки  бере.
Ті,  що  мали  б  про  це  пильнувати,
Лиш  байками  морочать  людей!

Та  коли  щось  страшне  наближається,
Коли  досить  попутних  ознак…
Навіть  сплячий  таки  прокидається,
Розум  каже,  що  тут  щось  не  так.

Слово  Боже  до  всіх  взиває
Щоби  кожен  провірив  свій  шлях.
Ворог  Божий  і  всі  його  жертви
Не  вспадкують  Землі  ані  благ.

Хто  готовий  до  правди,  до  миру
Мусять  совість  свою  берегти.
Не  кохатися  в  розкошах  світу,
На  «широку  дорогу»  не  йти.

Всі  військові  цяцьки  і  потуги
Для  Всевишнього  ніби  ніщо.
Бог  давно  кличе  людство  до  миру…
Хто  на  заклик  цей  в  світі  пішов?

Кому  служать  любителі  сили,
Що  освячують  зброю  і  бій.
Сила  силою  не  переможе  –
Споконвік  це  ніхто  не  довів.

Придивімось  довкола  уважно
Чи  немає  Біблійних  ознак:
В  цілім  світі  розрухи  і  війни,
Вже  буденне  насилля  істрах.

Голод  мучить  цілі  континенти.
Попри  успіхи  і  благодать,
Людська  жадоба  не  дозволяє
Схаменутись,  щоб  бідним  віддать.

Щось  на  Сонці  ознаки  тривожать.
Через  це  нестабільність  в  житті.
Всі  хвороби,  мов  змовились  разом,
Раз  у  раз  заглядають  у  дім.

Вже  набридло  лишень  неприємне,
Та  планету  постійно  трясе…
Бо  написано  про  землетруси:
Це  ознака  –  останні  часи.

Що  нам  в  часі  такому  робити  –
Людство  бачило  тисячі  бід.
Чи  останню  біду  перейдемо,
Чи  в  останках  залишимо  слід.

Божий  Син,  покидаючи  Землю
Учням  радив  дивитись  на  час:
Будуть  Добру  Новину  навчати,
Проповідники  прийдуть  до  нас.

Коли  Біблію  мають  з  собою,
Свідчать  з  неї  правдиві  слова  –
Не  лінуйтесь  –  єдина  нагода
Божу  правду  почути  всім  нам!

Буде  досить  вовків  –  дурисвітів,
Їх    цікавить  мамона  від  вас  –
Слово  Боже  за  гроші  не  купиш
І  святим  торгувати  не  час!

Матвія  24:14  «14  І  цю  добру  новину  про
 царство  будуть  проповідувати  по  цілій  
населеній  землі  на  свідчення  всім  народам,
 а  тоді  прийде  кінець.»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2012


НЕВОЛЯ

Івана  8:32  «Ви  пізнаєте  правду,  
і  правда  зробить  вас  вільними».

Найвищий  час  розставити  акценти,
Замислитись  над  дійсністю  буття.
На  всі  лади  ми  прагнемо  свободи,
Та  смертю  всі  закінчуєм  життя.

В  природі  первозданній  є  тварини  –
В  неволі  чахнуть,  гинуть,  не  живуть.
А  хто  осмислить  стан  людини…
Її  трагічну  і  ганебну  путь!

Суспільства  видають  закони,
Ніби  цінуючи  Творця.
Та  всі  вони,  мов  змії  паперові  –
Цинічні  і  продажні  до  кінця.

Шукають  винних  серед  знаті,
Наївно  уповають  на  царів.
І  підлабузники  гидкі  пускають  слухи:
Що  тільки  так,  що  Бог  велів.

Та  все  насправді  навпаки  –
Не  ставив  Бог  царів  над  нами…
Продажне  і  зухвале  священство
Поганські  звичаї  прийняло!

Всі  рівні  перед  Богом  ми.
І  в  нас  свободи  не  відняти.
Та  корумповані  ченці
Нас  не  навчили  як  тримати.

Замість  навчати  про  любов  –
Навчили  мстити  і  вбивати.
Злий  гордість  в  людях  розбудив,
Навчив  ненавидіти  брата.

Хрестові  війни  –  повна  маячня
У  розумах  убогих  ще  до  нині.
Відтоді  Біблія  закрита  для  людей…
Нема  сміливих  щоб  відкрити!

Така  система  дійде  до  кінця,
Де  речі  від  людей  дорожчі  в  світі.
Вона  нездатна  до  життя…
Чи  стане  Бог  її  терпіти.

Обявлення  21:5  «А  Той,  хто  сидів  на  престолі,
 промовив:  «Ось  я  творю  все  нове».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305820
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2012


ЗАЧАРОВАНІ ЗОРЕЮ

Матвія  2:7  "Потім  Ірод  таємно  
покликав  астрологів  і  докладно
 вивідав  у  них  час  з’явлення  зірки."

Ми  знаємо  про  праведність  судів.
І  детективів  логіка  відома.
Не  скриється  від  них  ніщо….
Хіба  що  підведе  мамона.

Та  дивна  річ,  відомий  факт.
Описаний  в  Документі  детально.
Здоровий  глузд  не  дасть  звести
На  манівці  подію  цю  глобальну!

То  ж  посудіть  що  кажуть  байкарі,
Ті,  що  до  Біблії  належно  не  звертались:
Малюють  в  яслах  немовля,малюють--  
Пастухів  ,і  зірку,  і  служителів  астральних.

Та  Слово  Боже  каже  нам  таке::
Ісус  родився  в  час  перепису  народу,
Тому  в  заїзді  місця  не  було,
У  яслях  був  сповитий,  де  худоба…

І  ангели  засвідчили  подію:
З׳явились  в  полі  біля  пастухів.
Народження  Спасителя  оголосили,
У  Віфлієм  ці  пастухи  пішли.

Крім  них  не  було  тут  нікого.
Астрологи  в  цей  час  зі  Сходу  йшли.
Їх  зірка  таємнича  кликала  в  дорогу,…
Не  в  Віфлієм,  в  Єрусалим  прийшли!

Минає  сорок  день,  Марія  йде  до  храму,
Закон  сповняє  –  в  жертву  двох  птахів.
Її  убогий  стан  не  дозволяє
Ягня  принести,  чи  биків…

То  потім  принесуть  і  золото  і  смирну…
Всі  атрибути,  ладан  теж.
Але  астрологи  вчинили  зраду  –
До  Ірода  принесли  вбивчу  вість!

Зоря,  що  їх  вела  пів  –  світу
Була  знаряддям  Сатани.
Щоб  заздрість  Ірода  збудити,
Царя  позбутись  назавжди.

Пророцтва  наперед  писали,
Що  голоситиме  Рахіль….
Всі  хлопчики  до  віку  аж  два  роки
Життя  позбулись,  Ірод  загубив.

Хто  сміє  зупинити  Божу  волю?
Месія  в  світ  прийшов  спасти  людей.
Віддав  життя  за  всі  провини  світу,
Тепер  Він  Цар,  величний  Божий  Син!

А  нині  юрби  ошалілих
Вертепи  водять  навмання.
Майструють  звізди,  бо  «шанують  Бога»…
До  нині  водить  та  сама  «зоря»!

Допоки  люди  не  пізнали  правду
Обдурює  їх  хитрий  Сатана  :
До  нині  в  розумах  незрячих
Ісус  не  Цар,  а  безпорадне  немовля!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012


ВИПИВ НА МОГИЛАХ ("Нащадки пам׳ять бережуть")

Ми  так  закохані  в  старе,
Що  нас  ніхто  не  зрушить  з  місця!
Всі  забобони  і  облудливий  дурман
Збираємо  до  трепетних  традицій.

З  часів  прадавніх  кланялись  Ярилу.
До  нині  атрибути  всі  у  нас:
Всі  вишиванки  хрестиками  свідчать,
У  кожнім  свастя,  або  інший  знак…

Ніхто  з  нас  Біблії  в  руках  не  має.
Попи  змішали  і  поганське  і  святе.
Безсмертну  душу  вигадали  вбивці…
Ще  Змій  казав  Адаму:  «не  вмрете!»

Кому  горілку  носять  на  могили,
Від  кого  ця  традиція  пішла?
Ми  гумором  себе  втішаєм,
Бо  мудрість  і  розважність  відійшла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2012


БАЛАГАН *

2  Петра  3:3  «  Бо  перш  за  все  ви  знаєте,
 що  в  останні  дні  прийдуть  насмішники
 зі  своїми  насмішками;  вони  будуть
 поводитися  відповідно  до  своїх  прагнень»  

Сьогодні  сцена  світу  –  балаган,
Мутна  вода,  де  важко  жити.
Суспільство  нам  гарантій  не  дає…
Заледве  встигли  Конституцію  створити.

Закони  Божі  не  для  них,
Занадто  застарілі  і  суворі….
Ніяк  їх  в  демократію  не  впхнеш,
Та  й  21-й  вік  на  дворі!

Злочинність  і  насилля  ще  живі,
Економічно  нестабільно  мусим  жити.
Хвороби  нас  не  покидають  до  тепер,
Нужденну  старість  мусимо  зустріти.

Єдина  втіха  –  міфами  живем,
І  знаємо  –  багаті  теж  вмирають!
Не  випадково  любим  балаган,
Де  грані  між  реальністю  зчезають.

Як  нам  приємно  обіцяти  все,
Що  в  дійсності  не  зможем  подолати.
Ми  вам:  всього,  всього,  всього,
Як  векселі  знецінені  бажаєм…

Самі  ж  не  маєм  того,  ні  цього..
Та  і  у  вас    не  буде,  знаєм  .  
А  обіцяти  так  приємно  всім,
Ніхто  ж  про  виконання  не  питає.

Неначе  в  нагороду  ордени,
Що  тішити  вас  будуть  віртуально.
Злодії  матимуть  добро,
А  всі  порядні  –  грамоти,  звичайно.

Зате  вас  не  забуде  «Миколай»,
Ви  можете  звернутись  до  Терези  –
Вони  заступники  за  всіх,
У  кого  розум  не  тверезий!

*-        временная  постройка  для  народных  увеселительных,  ярмарочных  зрелищ,      жанр  демократичного  ярмарочного  спектакля,  грубоватое,  часто  комическое  зрелище  с  сатирическими  мотивами…  перен.,  неодобр.  нечто  грубое,  несерьезное,  не  соответствующее  высокому  художественному  вкусу

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2012


Фрау Ларсен, как Вы правы… (Пустые слова)

ПУСТЫЕ  СЛОВА

 Притчи    25:11  «Что  золотые  яблоки
 в  серебряном  резном  обрамлении,  то
 слово,  сказанное  в  подходящее  время.»  

Хотя  в  словах  надежный  смысл,
Ведь  слово  каждое  шлифовано  веками,
Мы  не  всегда  прочувствуем  момент,
Чтобы  прийти  с  уместными  словами.

Искусство  состоит  лишь  в  том,
Как  нам  советует  Писанье,
Серебряный  поднос  и  яблок  золотых
Достойны  все  слова  без  лести  и  без  опозданья.

               ПОРОЖНЯК

Набор  случайных  словосочетаний,
Нет  смысла,  кроме  окончаний.
Все  нитью  белой  неудачно  скреплено…
Ни  к  городу  и  ни  к  селу  оно.

Зато  претензий,  гонора  не  счесть.
Все  лавры  примерять,  в  венок  почета  лезть…
Нет  скромности  и  знаний  не  видать.
Что  публика  молчит,  ведь  порожняк  опять!

Опять  на  мистике,  на  выдумках  сюжет.
Потусторонний  тусклый  свет….
На  трезвой  мысли  и  намека  нет.
И  в  оправданье  :  «так  хотел  поэт».

А  может  не  хотел,  оглобли  повернули…
Уснул  Пегас  и  в  сторону  свернули,
По  бездорожью,  по  ухабам  суеты
Ловить  давно  пропавшие  мечты.

Фантастика  –  неблагодарный  рай…
Хотя  раздолья  в  нем,  хоть  отбавляй.
Но  все  строение,  как  не  крути,
В  итоге  –  замки  из  воздушной  пустоты.

Мы  чуда  ждем:  из  пены  Афродиту,
Что  нам  земная,  все  давно  забыто.
Зачем  нам  спитый  и  земной,
Нам  эталон  –  прекрасный  Аполлон!

Героями  живя,  от  правды  удаляясь
Мы  проклинаем  мир,  его  не  зная.
Не  видим  первозданной  красоты….
Давай  же  приземляться  –  я  и  ты!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2012


НА САМОТІ (До Копачівни)

Луки  5:15,16  «15  Та  все  ж  вістка  про  Ісуса  
ширилась  дедалі  більше,  і  великі  натовпи  
сходилися,  аби  послухати  його  та  зцілитись
 від  хвороб.  16  Він  же  самітно  перебував  
у  пустелі  та  молився."

Ми  не  бачим  себе  поза  безліч  людей.
Хоч  і  ранять  вони  і  лікують…
Як  приємно  відчути  нам  близькість  душі
Коли  хтось  нас  розрадить,  почує!

Та  коли  приглянутись,  ми  надто  складні,
Кожен  з  нас  непростий,  неповторний.
Знаєм  ми,  що  Творець  в  наші  розуми  вклав
Здатність  бачити  світ  різнобарвний.

Лиш  людина  осмислює  світ,
Вміє  мислити,  плани  творити.
Відчуває  присутність  Творця,
Хоче  з  Богом  своїм  говорити.

І  тоді  нам  якраз  до  душі
Особлива  життєва  потреба  –
Усамітнитись  в  роздумах  тих,
Щоб  в  молитві  звернутись  до  Нього.

Молитва  –  нам  безцінний  дар:
За  будь  –  яких  умов  і  ситуацій  –
Лише  Єдиний  слухає  її…..
То  не  обман  порожніх  медитацій.

Як  нам  робити  це  щодня,
У  вирі  справ,  обов’язків,  обмежень?
Читаймо  Божий  лист  до  нас  –
Бо  в  Біблії  знання  безмежні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303695
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2012


СУЧАСНИМ ТЕОЛОГАМ - ДЕМОКРАТАМ

(  Матвія  24:11,12  «З’явиться  також  багато  
лжепророків,  які  введуть  в  оману  багатьох;  
 і  через  ріст  беззаконня  любов  більшості  охолоне.»


Яка  забавна  таємниця:
Відомо  все,  лиш  невідомий  Бог!
Для  всього  людства  Біблію  представив,
А  Сам  про  Себе  скромно  промовчав….

Людина  створена  із  розумом  тверезим
І  здатна  відрізнити  де  брехня.
Все,  що  нам  з  Біблії  відомо,
Достатньо  щоби  знати  про  Творця.

Написано,  що  Він  є  поза  часом.
Нам  вічність  невідома  і  дивна.
Своєю  силою  створив  Він  Сина..
А  Син  творив  все  решта  до  кінця.

Так  було  створено  мільйони  духів  –
Істот  розумних,  силою  міцних.
Вони  у  Всесвіті  підтримують  порядок.
Не  допускають  безладу  у  світі  цім  складнім.

Можливість  ангелів  велика,
Потужні  Божі  посланці.
Людському  оку  недосяжні,
Не  множаться,  як  люди  всі.

Коли  Галактики  й  Земля  з׳явились,
Умови  для  безпечного  життя.
В  раю  Едемськім  «Божою  рукою»
Людину  створено  із  розумом  Творця

Бог  дав  їй  владу  над  Землею,
І  добровільний  вибір  дав.
Вершина  творива  отримала  свідомість
Разом  із  правом  вічного  життя.

Та  сталася  проблема  через  гордість,
Син  Божий,  ангел  зміг  людей  звести.
Непослух  бунтарів  довів  до  смерті
І  їх  нащадкам  віку  вкоротив.

На  протязі  віків  зрадливий  ангел
Людей  брехні  про  Бога  вчить.
Послання  Боже  не  дає  читати…
Байок  намножив,  міфами  гнітить.

Одна  з  огидних,  нісенітниця-облуда
Про  те,  що  Бог  непізнаванний  до  кінця.
З  поганських  міфів  витворили  «тайну»
Намалювали  образ  в  три  лиця.

Зробили  Бога  «триєдиним»
Наперекір  Писанням  і  історії  старій.
Євреї  древні  поклонялись  до  Одного,
І  перші  християни  теж  такі.

Та  тексту  Біблії  спотворити  не  сміють.
А  там  написано  як  в  світ  прийшов  Христос:
Марії,  дівчині    явився  Божий  ангел,
І  сповістив  –  на  неї  злине  дух.

Марія  навчена  про  Бога
З  довірою  прийняла  вість:
«Раба  Твоя,  до  цього  я  готова,
Яка  ж  мені  велика  честь!»

Не  «Матір  Божа»  --  мати  Сина,
І  не  Цариця  в  небесах.
В  потрібний  час  покірно  йде  до  храму,
Два  голуби  в  її  руках!

Нещасний  рід,  покручене  насіння!
В  поганських  домислах  –  широкий  шлях
В  розпусті  і  вині  здрібніли,
Мамоні  служите,  а  Богові  сяк-так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2011


ЩО НОВИЙ РІК, ВЖЕ НОВИЙ ВІК ПРИХОДИТЬ!

2  Петра  3:  13  «Але  ми  за  його  обітницею  
чекаємо  нових  небес  і  нової  землі,  на  
яких  перебуватиме  праведність.

За  ширмою  стрімких  подій
У  хащах  вічних  свят  незрозумілих
Під  зливою  докучливих  реклам
Невпинний  час  торує  нові  зміни.

Хто  здатний  оцінити  суть,
Заглянути  в  ознаки  непомітні,
Відчує  карколомний  ритм  життя
І  рух  у  напрямок  безцільний.

Вже  варто  оглянутися  назад.
Підбити  підсумки  обіцянок  широких.
Без  агітації  признати  дійсний  стан
І  не  дурити  простолюд  убогий.

Попри  наївний  оптимізм,
Не  можемо  наступне  не  признати:
Земля  в  передчутті  дрижить,
На  Сонці  і  на  небі  злі  ознаки.

Намножилось  астрологів  і  чаклунів,
Наука  вже  не  здатна  відкидати.
Щодень  прибульці  на  умі,
І  Миколай,  і  Дід  Мороз  і  Нострадамус!

А  Хтось  сказав:  «прийду  як  злодій»
І  заголосять  грішні  племена,
Ніщо  злочинцям  не  поможе…
І  звільниться  від  них  земля!  

Об  явлення  16:15  «Ось  іду  немов  злодій.
 Щасливий  той,  хто  не  спить  і  стереже  своє
 вбрання,  щоб  не  ходити  нагим  та  щоб  
ніхто  не  бачив  його  сорому».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303196
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2011


ПРОБУДИСЬ

2  Тимофія  3:16,17  "Усе  Писання  натхнене  
Богом  і корисне  для  навчання,  для  
напучення,  для  виправлення,  для  
напоумлення  в праведності,  17 щоб  Божа  
людина  була  в усьому  вправна  й  цілковито  
споряджена  до  всякого  доброго  діла."


Візьми  Біблію  у  руки.
І  почни  читати.
Апокрифи,  катехізми
Можеш  темним  дати.

Не  тим  темним,  що  є  хворі,
Що  світа  не  бачать….
Тим,  що  дивляться  очима,
Та  розум  незрячий!

Слово  Боже  зрозуміле,
Писане  для  того,
Щоб  людина  стала  краща,
Пізнала  Святого.

Вража  сила  нас  мордує,
Байками  морочить.
До  мерців  молитись  каже,
А  Творця  не  просить.

Впродовж  Біблії  цілої
Не  знайдеш  ніколи
Щоби  хтось  в  своїх  молитвах
Не  звертавсь  до  Бога!

Все  заступників  шукають…
Наймити  убогі.
«Отче  наш»,  як  Син  навчив  нас
В  простоті  до  Нього.

«Ваша  світлість»,  «Ваша  святість»  -
Перший  крок  до  того,
Щоб  людину  величати,
Бо  ж  на  «Ти»  до  Бога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=303018
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2011


ДОРОГА ДО БОГА

Марка  7:  6  -  8  «:  «Ісая  влучно  пророкував  про  вас,  
лицеміри,  як  написано:  «Ці  люди  шанують  Мене  
устами,  серце  ж  їхнє  далеко  від  Мене.  7  Проте
 даремно  вони  поклоняються  мені,  бо  видають  
людські  заповіді  за  Божі  вчення».  8  Відкидаючи  
заповіді  Бога,  ви  міцно  тримаєтесь  традицій  людей».

Якби  ви  готувались  до  змагань
І  першими  здобули  перемогу.
Та  судді  не  признали  вас,
Бо  правило  порушили  десь  ненароком.

 Ці  речі  нам  відомі  віддавна:
Бігун  не  визначає  сам  дорогу.
І  правила  встановлює  не  він;
Маршрут  один  і  виключень-  нікому.

Коли  б  хтось  заперечити  хотів,
Йдучи  до  Бога  різними  шляхами,
Чи  Бог  підтримав  би  його,
Бо  Син  прийшов  вузькими  воротами.

Широка  і  простора  путь--
Та  на  погибель,  ні  до  чого.
Цей  світ  уперто  нею  йде…
Не  слухає  поради  Бога.

 Хтось  вклав  у  голови  людей
Страшну  брехню,  гидку  облуду,
Що,  ніби,  Богові  байдуже  все
Коли  ми  у  безтямі  блудим.

Корові  поклонятись,  чи  тельцю,
Іти  шляхом  Молоховим,  чи  Шіви…
Волати  в  мантрах  до  небес,
Чи  мовами  чужими  говорити.

«Даремно  поклоняються  Мені,
Бо  людські  заповіді,  то  не  Божі  вчення»
Марні  всі  намагання  їх,
Надумані  традиції  нікчемні.

Ісус  в  Отця  просив  за  тих,
Хто  не  належить  більше  світу:
«Їх  словом  правди  освяти,
Обережи  від  Злого  гніту!»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302494
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2011


ПІСЛЯ СВЯТ В КРАЇНІ ЖАХІВ

.

Ще  по  задворках,  смітниках
Ялинки  зрубані  лежали,
Щоб  потім  за  коротку  мить
В  жертовному  вогні  розстатись  з  жалем.

                       Вже  «валентинчики»  з’явились  в  смітниках,
                       Як  нерозділене  кохання....
                       Як  напоказ  відпрепаровані  серця
                       В  порожних  душах  для  наївного  зідхання.

І  вже  нова  затія  для  юрби  –
Зірвати  якнайбільше  квітів,
Щоб  у  шаленім  забутті
                     Згадати  «ніжну»  половину.

                       Хто  напоумив  всіх  на  це?
                       Як  ви  до  цього  догадались,
                         Щоб  жінку  шанувати  раз  на  рік
                         А  потім  явно  насміхатись!

                         То  шабаш  хворих  почуттів,
                         Де  праведне  змішалося  і  грішне...
                         То  свято  зірваних  квіток,
                         Що  вже  зів’яли  не  розквітши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302042
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


ЕНШТЕЙНОВОЮ СТЕЖКОЮ

Лиш  ті  знання  окрилюють  наш  розум,
Котрі  правдиво  розкривають  світ.
Фантастика  і  міфи  –  згубна  пастка,
Ведуть  на  манівці,  руйнують  справжній  смисл!
 
Ілюзії  солодкі  і  примарні,
Мов  замки  із  повітря  і  імли.
Людське  життя  лише  тоді  успішне,
Коли  свідомо  обминаєм  їх.

Початок  зради  –  марні  обіцянки  –
Насмішка  над  довірливим,  простим.
Не  скоро  виявиться  правда,
Та  шлях  цей  напрочуд  слизький!

Правдиві  вчені  відкидають  догми,
Хоча  вони  привабливі,  складні.
Філософи  ж  збирають  забобони,
Самі  будують  віртуальний  світ.

І  в  цьому  мотлоху  блукають.
Шукають  у  полові  те  зерно,
Що  можна  бачити  відразу,
Якби  полови  не  було.

Їх  результат  давно  не  вабить,
Для  них  важливий  сам  процес.
Кому  вони  завзято  служать,
Чи  це  подібне  на  прогрес?

Людські  знання  такі  мізерні,
А  ми  наївні  і  сліпі,
Що  віримо  у  кожну  байку,
В  яку  не  вірять  байкарі.

(Астрофізик  Алан  Лайтмен  зауважує,  
що  «неймовірна  впорядкованість  Усесвіту
 є  чимось  незбагненним»  для  вчених.  Він
 додає:  «Будь-яка  вдала  космологічна  
теорія  повинна  остаточно  пояснити  цю  
загадку  ентропії»  —  чому  у  Всесвіті  
ще  не  запанував  хаос.)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2011


ДРЕВНЬОГРЕЦЬКА РЕЛІГІЯ

Всі  ці  байки  --  уяви  плід  людської.
   Так  древні  греки  прикрашали  світ.
   Вже  відтоді  у  розуми  незрячі
   Проник  порочний  віртуальний  гніт.

   До  нині  ми  не  бачимо  реалій,
   В  полоні  міфів  твердо  стоїмо.
   І  хтось  ретельно,  непомітно
   Отруту  доливає  нам  в  вино.

   Нам  екстрасенси  голови  морочать,
   Не  відають  від  кого  в  них  цей  дар.
   Не  вірять  Біблії,  що  все  це  від  лихого,
   Що  ворог  їм  майбутнє  відібрав.

   Івана  8:31,32  "Тоді  Ісус  звернувся  до  
юдеїв,  які  йому  повірили:  «Якщо  ви  і  далі    
 перебуватимете  в  моїй  науці,  то  справді  
будете  моїми  учнями.    Ви  пізнаєте  правду,  
     і  правда  зробить  вас  вільними»

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301397
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2011