| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Уберите Землю с мира,
Жизнь на ней несправедлива.
Размельчите на частицы,
Чтоб не взяли даже птицы.
Как так глупо происходит,
Что людей тут жизнь изводит.
Те, кто тут добры и честны,
То выходит неуместны,
Потому что боли было
Много так, что всем хватило б.
А кто мерзко поступает,
Просто песни распевает.
Ну а те, кто жадны очень,
Не болеют, между прочим.
У того, кто на работе,
Кто все время был в заботе.
Ни защиты нет, ни денег,
И костюм он не оденет.
У кого-то умер папа,
Кто-то лечится от рака,
Где-то плачет сирота,
Кто-то потерял глаза.
А у многих всё и сразу,
И ни продыху, ни разу.
И их только те и поймут,
Кто планету подорвут.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=585358
рубрика: Поезія, Гражданская лирика
дата поступления 04.06.2015
Усе цвіте, а хлопці гинуть
Хоча їх вік ще молодий.
Ніхто війну цю не припинить,
Ніхто не визнає вини.
А що ж робить? Куди діватись?
Як втамувати тугу, страх?-
Хіба докупи всім триматись
І не ховатись по хатах.
Якщо не борешся на сході,
То будь свідомим ти хоча б,
Кажи усім , що зараз в моді
Відмова страшним хабарям.
Кажи, що треба починати
Уже сьогодні з себе всім.
Годі на вулицях плювати,
Й смітити в кожному куті.
Вже остогидлі ті пияки,
Що розляглися по кутах.
Найгірше-серед них вояки -
Боїшся їхать в поїздах.
І день-у-день стає все гірше,
Повсюду сутички і плач.
Дедалі бачу я все більше,
Як кожен сам собі палач.
Шановний люд, невже осліпли,
Невже не бачите самі,
Ми заслуговуєм, ми винні,
Бо ми поводим як раби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583364
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.05.2015
Сверчок поет всю ночь.
Так громко и со всеми,
Ведь может напророчь
Жару нам и веселье.
Замолкли все деревья
И слушают их хор.
Такого песнопенья
Не слышал даже бор.
Не спится даже птицам
В своих уютных гнездах,
Им надо веселится,
Пока еще не поздно.
Сверчок поет и светит,
Зовет продолжит путь,
Держите на примете
Его легко спугнуть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563520
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.03.2015
Найкращою подiєю мого життя
Стало наше вiдкрите кохання,
Коли сенсом твОго i мОго буття,
Стало здiйснення мрiй, як змагання.
Ми кружляли плiч-о-плiч, мов дiти,
Ми смiялись,наче були дурнi,
I не знали як би зробити,
Щоб бували довшими днi.
Ми багато на що сподiвались,
Ми смiливо дивились вперед.
I так любо було, як дiзнались,
Що майбутнє буде як мед.
I довго воно протриває,
Може зовсiм навiки, хто зна.
Головне, що мене ти кохаєш,
І що я найрiднiша твоя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=563519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2015
Она грезила вашею встречей,
Чтобы стало что в сердце хранить.
Она прятала боль и увечья,
Чтобы смог ты её полюбить.
Но со временем вырос ребенок
И оставил попытки им стать,
Осознав, что уж с самых пеленок,
Можно так, без отца вырастать.
Когда старость, папа, наступит,
Когда некому будет помочь,
В голове обязательно стукнет,
Что когда-то ты бросил дочь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553984
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.01.2015
"Невже, Україно, я зайвий для тебе?-
Геній науки спитався поночі.–
Невже я вигадував тільки для себе,
Хоч думав, що кризу долати ти схочеш?!"
Тепер він залишився геть без житла,
Тепер він непотріб, хоч розум як «сонце»,
Коли б наша влада ЛЮДЕЙ берегла,
То ми відчинили у світ би віконце.
«Невже, Україно, я зайвий для тебе?-
Питається вчитель, ховаючи сльози,
Я ж не працюю тільки для себе,
Я ж нашим дітям – початок в дорозі.
А в інших країнах, вчитель- престижно,
В нашій країні це бідність і бруд,
Гроші вкрадуть на машину торішню
І на освіту нам не дадуть»
«Невже, Україно, я зайвий для тебе?-
Зітхає в лікарні людей рятівник,
Бо бачить кругом ото біля себе,
Лише нерозумних малих лікарів.
І важко, і хижо від гадки такої,
Що лікарські зірки сидять по домах,
Бо влада і спроби не дАла малої
Піти на навчання без більших зарплат.
«Невже, Україно, я зайвий для тебе?-
Молодь кричить і сідає в літак,
Марячи кращим чимось для себе,
Хоч потім годує чиїхось дитят.
А в нашій країні і того б не мали,
Бо в нас на престолі звірі страшні,
І українці вже не кричали,
Коли обирали їх в знаці біди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553982
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 23.01.2015
Весь мир теперь на ускорении,
Что и часы не успевают,
Всё в вечном беге и движении,
Что силы сразу иссякают.
Вот только бы казалось день,
Но нет, уже нависла ночь.
Вот только начался Апрель,
А вот уже и лето прочь.
И нам приходится бежать
За торопящейся планетой,
Давно забыли успевать
И сами мчимся мы кометой.
Мы обречены с рожденья:
У нас нет времени на счастье,
От этого и нет стремленья,
И замечаем лишь несчастья.
А нам всего лишь еще пару
Безумно долгих трёх часов,
А то нам жить осталось мало,
Если и дальше так пойдет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345245
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 20.06.2012
Львiв - чудове місто кави
Нема кращої забави,
Ніж удень, вночi i вранцi,
Випити по філіжанці.
Кава на зразок поваги,
Символ гарної уваги
Кава личить у розмові
І є кроком до любові
У місті море є споруд,
Де пречудову каву ллють.
Тому то людоньки частенько
Замість роботи так тихенько
Сідають, мріють у кав`ярні
Або замислені в коханні,
Чи то туристи для розваги,
Або студенти замість пари,
Львів`янам кава вже як рідне,
І символом будЕ як видно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=345244
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.06.2012
Тепер ти вже непотрібна,
Тепер ти вже просто сама,
Для нього ти вже не чарівна,
Для нього ти просто дурна.
І вже твої очі широкі
Не сяють для нього казково.
Не будуть розмови глибокі,
Не буде тих квіток бузкових.
І руки більше не сплетуться,
І не смакує вам вже вишня,
І губи більше не зійдуться,
Адже тепер ти вже колишня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2011
это небо где-то рядом,
как от пули до виска
я провожаю тихо взглядом,
мне вновь сидеть здесь до утра
одной,без капельки надежды,
без веры,без любви,одной
привыкла быть тут без одежды,
привыкла быть тут не с тобой..
Вокруг мерцает блеск созвездий,
и светит солнечно луна,
а я сижу ,и без известий,
а я сижу,совсем одна
и не любуюсь я закатом,
и нет мне дела до дождя,
ведь это небо где-то рядом,
как от пули до виска
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239720
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2011