осінній вітер

Сторінки (1/4):  « 1»

Божеволію

Розтанути  б  у  дощовій  імлі…  
Сліди  лишаю  на  осіннім  листі.  
Гублюсь  у  натовпі,  у  божевіллі  міста,  
І  зимно  так  від  крижаних  облич.  
Я  божеволію,  але  душа  не  вільна,  
Кохання  ще  болить  в  мені,  болить,  
Не  віддощило  ще,  не  скам’яніло  
Розбите  серце.  Плаче,  голосить.  
Я  божеволію…Серед  нічної  тиші  
Ловлю  відлуння  голосу  твого.  
Та  тільки  дощ  шепоче  тихо-тихо:  
Забудь,  забудь,  забудь,  забудь  його.  
Я  божеволію…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2011


чужа

Холодна  постіль,  чуже  тепло,
Тягар  чужого  болю  на  плечах.
З  долонь  чужих  я  п’ю  гірке  зело,
Чужу  любов  читаю  у  очах,
Чужих  мені  -  неприйнятий  дарунок.
І  не  загоїть  рани  поцілунок
Чужих  гарячих  вуст.
Чужі  обійми  -  зимно,  пусто,
Чужих  відлуння  кроків  -  дисонанс.
Холодна  осінь,  срібно-сіро
Дощить  моя  самотняя  душа.
Пожовклим  падаю  під  ноги
Тихо  листям  тобі,  для  кого
Я  тепер  чужа…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.06.2011


Давай сьогодні не вмикати світло

Давай  сьогодні  не  вмикати  світло.

Мовчи,  прозору  тишу  слухай.

Сльозами  осені  умиті  вікна,

У  сні  німому  місто  тоне.

Давай  сьогодні  будемо  мовчати

(Ніч  проживемо  начебто  востаннє).

Без  фраз  пустих,  без  слів    солодких

Що  скажуть  очі,  серце  зрозуміє.

Нехай  сьогодні  ми  сп*яніємо  від  щастя.

Поки  дванадцяту  ще  не  пробив  годинник,

Поки  не  виніс  вирок  свій  світанок,

Іще  є  час…  ти  зрадиш  завтра

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2011


Невже ще чашу цю не допила…

Невже  ще  чашу  цю  не  допила…
Вогонь  вже  згас,  та  ще  гарячий  попіл.  
І  знову  тіні  спогадів  приходять  
У  чорно-білих  монотонних  снах…
Невже  ще  ту  межу  не  перейшла,
Де  біль  зникає,  пам'ять-кат  не  мучить
Спустошену  і  стомленую  душу.
Моя  любов,  вона  іще  жива.  
І  серце  –  жмуток  смутку  і  печалі  -  
То  плаче  тихо,  то  зривається  на  крик.
Так  чорно-сірі  дні  летять,  минають,
А  розум,  болем  приспаний,  мовчить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2011