Harmonika

Сторінки (3/239):  « 1 2 3 »

Зернышко

Что-то  переменилось.  
Затекло.  И  покрылось  корой.  
Видно,  зернышко  горькое  скрылось
за  недавно  манящей  рукой.

Молча.  Мудро.  Неодолимо.  
Календарным  числом  выходных.
Час  за  часом  проходит  мимо,
Ищя  друга  в  том,  кто  жених.

Кем  в  итоге  успеть  оказаться
До  заката,  до  первых  морщин.  
Чтобы  без  сомнений  остаться
На  плече  одного  из  мужчин?  

Это  пьют,  это  плачут,  скрывают.
Это  взмах  и  пора  и  пока.
Потому  что  всегда  прорастают
Зерна  тех,  чья  манила  рука.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=503940
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.06.2014


Еще немного и

Еще  немного  и  слететь  бы  с  ума.  
Не  спать  в  дороге  над  младшим  Дюма.
Не  звать  на  помощь,  целуя  Мессий.  
Не  рвать  отношений  
в  такси.  
И  ради  бога,  не  жрать  после  двух,
не  мучить,  не  ныть,  не  бросать  подруг.
Не  ржать  невпопад,  не  смотреть  мелодрам,
делить  жилплощадь  сгоряча  пополам.  
Не  верить  глазам.
Не  врать.  Не  прощать,  не  искать  похвалы,
Выбрасывать  платья  -  когда  малы.  И  пить,  
и  язвить  и  дуреть  и  гореть.  
Так  день  за  месяцем-  много  лет.
И  даже  кого-  то  любить  в  ответ.  
Потому  что  ты  меня,  сука,  -  нет.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=499882
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 18.05.2014


Жодної рими

Мій  всесвіт  зараз  як  колодязь.
Як  холодна  і  темна  вода
в  кінці  тунелю.
Зірки  видно  знизу,
вовки  виють  і  нарізають  круги
зверху.
Дахи  будинків  покриває  кіптявою
поки  сусідні  міста  згоряють  і  дотлівають
після  останнього  суду.
В  розбитих  кухнях  і  потрісканих  чашках
Ховаються  молекули  крові  і  герци  криків.
Волосини,  загублені  на  подушці  коханця,
несуть  свій  власний  код.
Всю  відвертість  вписано  в  кола  і  дуги.
Праски  спалахують  у  квартирах
з  забутими  там  ляльками  і  паспортами.
В  чаюючих  пар  вечірніх  закладів
замки  на  руках,  устах  і  грудях.
Раптові  відчайдухи  кидають  мені  шнурок
як  жереб,
але  не  слід  думати,  що  вони  не  порозсипаються
пилом  при  першому  ж  серйозному  вітрі.
Я  можу  тобі  сказати  все.  Кожну  думку  в
своїй  голові  -  озвучити  тільки  одній  живій
істоті,  крім  себе.
Фільтри  вимикаються  від  зцілення  і  страху,
вгризання  у  шкіру  нових  мурах.
Задмухую  полум"я.  Забагато  іскор.
Жодної  рими.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=495420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.04.2014


Нам би

Нам  би  краще  кусати  одне  одного.
Падати  вниз,  опускатись  на  коліна,
стягувати  одяг,  кидати  в  кутки  кімнат.
Стогнати  від  болю,  емоцій,  думок,
диму  з  вулиці,  алкоголю  і  трепету.
Від  запахів  і  замкнутих  кіл.  Вірніше,
не  зовсім  кіл.  Маятникових,  скоріше,
траекторій.
Краще  би  послати  все  нах  і  як  діти
ховатись  одне  в  одному  від  світу.
Забувати  імена,  плутатись  у  ногах,
ніяковіти  і  засинати  міцно  і  виснажено.
А  не  читати  Фройда  і  Фрая
у  замкнутись  зсередини  просторах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=494306
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.04.2014


Враги из Севера

Смотри!  Из  севера  враги
Зовут.
Гнилые  детям  семена  несут.
Ану-ка,  люди,  засевай!,-  орут.
В  ком  из  вас  живет  душа?
Царю  не  врут!
И  молча  толпы  души  продают.

Подносим  к  небу  руки  и  мольбы.
А  царь,  взбесившись,  ставит  на  дыбы.
-  Во  мне!,-  кричим  и  водим  хоровод.
-  Во  мне!,-  смеемся,-  Вот  мы!  Вот!
Враги  плюются  и  копытами
скребут.
За  нами  предки  крыльями  встают.
-Не  бойтесь,  дети!  Не  пройдут!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=492595
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.04.2014


Сестра

Ми  зустрілись  століттями  раніше.  
У  сусідніх  хатах  пекли  хліб  
і  вмивали  дітей.  На  Купала.  
Ти  тоді  глянула  через  пліт  на  мене  
і  впізнала.  
Ми  воювали  і  втікали  з  дому.  
Проводжали  твою  липу,
Підкидали  солому  їй  за  пазуху.  
На  дорогу.  
А  вона  через  рік  проросла.
Із  вогню,  із  костра.  
Пам’ятаєш?  
Сестра.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=490255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.04.2014


Мобилизация

Ребята  вдоль  улиц  в  ряды.
В  камазы.
Ну  что  ж  ты  дрожишь,
кареглазый?
Иди.
Построились,  разомкнулись.
Еще  не  совсем  очнулись.

Посмотрел  сквозь  меня,
улыбнулся.
Целую  холодный  лоб.
Смотри  только  чтоб
вернулся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=487767
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.03.2014


Время ведьм

Десятки  за  мной,
жарит  весной.
ведет  конвой.
на  забой.

Премся  молча  вперед.
Изводит  в  ухмылке  рот.
Чего  смотришь,  урод?
Думаешь  в  чем  причина?
Мужчина.  Мужчина.

Бубен.  Ритм.  Остановка.
Не  смотреть!
Ведьма!  Сука!  Воровка!
Смерть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=485596
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 14.03.2014


Я война

Я  война.  
Пропади  я  пропадом.  
Я  сильнейший  птенец  
в  инкубаторе.
Уж  поверьте,  с  моим-то  опытом,
я  сожру  вас  к  чертовой  матери.  

Убегайте.  Целуйте  выживших.  
Говорите  на  двуязычии.  
Ни  за  что  меня  не  зовите!  
Ни  в  одном  из  моих  обличий.  

Лучше  ждать  с  работы  уставшего
и  рожать  ему  жизнь.  Пусть  мается.
Чем  впустить  его  в  мир  нападавшего,
где  беру  себе  все,  что  нравиться.  

Я  война.  
Подыхать  бы  мне,  люди.  Не  трогайте.  
Но  вы  сами  всегда  приходите.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=482740
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 01.03.2014


Закройте дверь

Закройте  дверь!
Прошу  вас,  закрывайте!  
Мой  дом  горит  и  я  хочу  сгореть.  
Дотла.  До  дна  и  залпом  допивайте!
Валите  вон!  
И  дайте  мне  допеть.  

Закройте  дверь.  С  той  стороны.  
Спасибо!
я  не  хочу  дослушивать  припев.  
Уйдите!  Прочь!  
Да,  некрасиво.  
Не  суйте  деньги.  Этим
не  помочь.  

Виски  сдавило  пылью  и  дорогой,
и  книжный  шкаф,  сутулясь,  заскрипел.  
Вдогонку  всем  смотрела  я  с  тревогой.
Чтоб  ни  один  меня  не  пожалел.  

У  женщин  лица  плакали  с  ухмылкой.
Мужчины  только  отводили  взгляд.  
Никто  не  знал  какой  кровавой  пыткой
мог  быть  восход,  когда  прошел  закат.  

Последний  уходящий,  задержался.
-  Дуреха!  Все  ж  совсем  не  так!
Он  знал  за  что  сражался  
и  поднимал  над  головою  флаг.  

Он  знал.  Он  рисковал.  Но  так  бывает.
Не  повезло.  Но  он  герой.  Герой!
Не  истери.  Теперь  он  также  занят
другой  страной.  

-  Не  стоило.  Не  столько  это  стоит.  
Совсем  не  нужно  было.  Нет  цены.  
Его  дыханию,  простому  слову  и  повороту
головы.  

Толпа  взбесилась  мощно  и  уныло.
Теперь  нас  невозможно  запереть.  
Так  вот  скажи,  зачем,  что  б  это  было
Кому-то  нужно  умереть?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=481743
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2014


Даже если не знаю как

Я  в  игре.  Но  играть  не  умею.  
И  когда  прячу  карты-  белею.  
Низачто,  даже  ночью  с  рассветом.
Не  хочу  признаваться  
в  этом.  

Город  пахнет  весной  и  ручьями.  
До  того,  как  коснуться  руками,
Люди    врут  слишком  много  и  многим,
Чтоб  идти  по-своей  
дороге.  

Горизонт  закрываю  ладонью.
Вижу:  все  не  спеша,  за  мною,
Ищут  зрелищ  из  воен  и  драк.
Это  друг  мой,  а  это  враг.  

Я  в  игре.  Я  всегда  прикрою,
даже  если  не  знаю  как.  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=478682
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.02.2014


Як тебе. Тоді.

Як  і  раніше  ми  не  бачимось  роками.  В  мене  такий  стиль.  Не  підтримувати  контактів,  не  чекати  манну  небесну,  нічого  не  чекати.  Не  надіятись,  не  обманювтись.  Слухати  себе.  Тільки.  
Буває,  ржавію,  поростаючи  мохом,  закопуючись  у  себе,  тоді  зась  у  мій  світ.  Гіпер  конформізм.  
Потім  зазвичай  я  все  різко  викидаю  геть.  Як  тебе.  Тоді.
Це  безпечно.  На  моїх  дорогах  немає  різких  поворотів.  Нікому  не  дозволю  змінювати  правила,  або  напрями  вітрів.  Моїх.  Тільки.
Жаль,  часами  я  зриваю  всі  пломби  і  б"юсь  дуже  боляче  і  надовго.  Як  об  тебе.  Тоді.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=470599
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 06.01.2014


Вночі

Мені  вчуваються  голоси  
з  сусідніх  кімнат.  
І  ввижаються  постаті,  
що  кличуть
з  собою,  за  стіну,  
крізь  вікно,  у  виноград.  
Назад.  

Вони  манять  як  духи,  
вони  кажуть  мені  куди
йти,  беззвучно  і  страшно
стягають  з  душі  обручі.  
чатують  над  ліжком.  
Вночі.  

Ковтками  впиваються,  
лізуть  під  шкіру,  
Звиваються  зміями,  сичать
і  гарчать,  товчуть  кулаком
у  груди.  
Мов  люди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462592
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2013


Ну тогда, прости.

Мне  жаль  тебя.  
Ну,  право,  как?  
В  свой  мирок  совсем
не  пропускать  зевак?  
Любовниц  не  поить
собой?  
Да  Боже  мой!  

И  я,  почти  твоя
с  колен,  свысока
смотря
была,  влекла.  
Не  взять?  
Не  разорвать  замки,
цепочки,  кружева?  
Ни  слова  лишнего  
сказать,  не  солгать?  
ровно  идти?
По  пути?  
Не  зашептать  на  груди?  

Ну  тогда,  прости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=460800
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 15.11.2013


Твое небо

Одолжи  до  получки
неба.
Звезды  посыпались.
На  голову...только.
И  стало  до  жути
горько.
Да  что  же,
пошла  за  кофе,
а  утонула
в  твоем
море.
Ну  что  же,
играю  плохо,  но
люблю  красиво.
Спасибо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=459503
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 09.11.2013


Не дайте умереть

Не  дайте  умереть  со  скуки.
Саша.
Не  убивайте  меня  больше.
Сдесь,  в  комнате,  в  общежитии
в  Польше.
Не  дайте  мне  умереть,
стереть  то,  что  было
и  так  убито.  Забыто.
В  итоге,  забыв  снова
важность  ключевого
слова.
На  попытках  изменить  все-
сьел  зубы,
искалечил  руки.
Не  дайте  мне  умереть.
Не  дайте  мене  умереть.
Не  дайте  мне  умереть
..со  скуки?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458170
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2013


Мужчина 35

Ищу  женщину  для  жизни.
Мужчина  35.
Ищу,  слушая  Цоя
во  время  паралича
и  застоя
ищу  женщину  с  сердцем.

Немой  и  глухой  я
купил  сигареты  под
"Перемен"  и  "Орбит  без  сахара".
Жизнь-  шалава  отняла
все  и  спрятала
под  полотенцем.

Ищу  женщину,  чтобы  прощать,
покупать  ей  духи,  забывать
их  в  офисе  вечером.
И  потом  вспоминать,
чтоб  оддать.
Мужчина  35

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458168
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 02.11.2013


Сіроокий король переспів

Слава  тобі,  несподівана  роль.
Зустрівся  мені  сіроокий  король.
Дивлюсь  на  нього  і  дивно  мені.
Як  близько  бувають  до  нас  королі)
або  ні.  
Граюсь  як  струнами,  шукаю  бемоль
Бачу,  стоїть  сіроокий  король.
Дивлюсь  і  дивуюсь  як  на  землі,
близько  бувають  мої  королі
вечором  теплим  мене  він  застав
Глянув,  всміхнувся  й  спокійно  сказав:
"Боюсь  зруйнувати  твої  кораблі.  
Швидко  зникають  з  життя  королі"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457829
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.11.2013


Не так

В  мені  млосно  сидить
відчуття
терпкого  болю  і  чогось  
знадто  солодкого
на  сьогоднішній  день.
На  цей  стан  речей  і  
навколишніх  справ.
Я  припиняю  це  все  
як  спам.
І  коли  обираю  режим
то  між  мною  і  ним
затягає  туман  
як  дим.
Так,  це.  Так,  цим.  
В  мене  все  затихає
в  руках.  
Як  нашийник  на  псах
я  стискаю  це  все
всередині.
Не  пускаю  у  хід
атак.
Цього  разу  все  буде  
не  так.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457603
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


Твоя мова

Мені  сниться  
вже
Як  я  стою
і  щось  руками  ловлю
і  п"ю  і  тулю  
до  себе  як  дитину.
Навколо  люди,  
плетуть  як  Мойри
нитки.
Я  засапно  і  сліпо  воджу  
пальцями  і  знаходжу
Твою.
Зчитую  як  азбуку
древніх,  як  руни,
як  санскрит.
Кожнісіньке  слово.
Емпатично.
Гіпнотично.  
Шкірою.
Повторюю  як  мантри.  
Це  щось  ідеально
сприйнятливе.
Крізь  мене
наскрізь

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=457602
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2013


Туман

Туман  опустився,  осів  і  став  чекати.  Він  жадібно  назбирав  собі  околиць  міста,  трохи  спальних  районів  та  перших  щаблів  багатоповерхівок  своїм  дрібним  дощем,  осідаючи  і  на  шкірі  ранкових  перехожих.  
Я  також  прокинулась,  як  і  багато  хто  того  дня-  зовсім  не  виспаною.  Не  встигла  поїсти,  залишила  гарячий  чай  коло  комп"ютера  і  замість  ретельного  випрямлення  недбало  зав"язала  волосся.  Такі  дрібниці  не  дають  зібратись  докупи.  Звично  влізала  в  скрипучу  маршрутку,  шукала  в  кишені  гроші,  згадувала  плани  зовсім  по-новому.  Я  їхала  до  тебе,  бо  ще  місяць  тому  почала  діловито  вчити  польської.  Ти  був  недбалим  учнем.  Всі  наші  зустрічі,  час  для  яких  я  вишукувала  понад  силу  зривались,  бо  ти  зайнятий,  а  завдання  додому  виконувались  упівсили,  не  до  кінця,  або  ніяк.  
Не  підготована,  я  судомно  стискала  телефон,  поглядаючи  на  годинник,  ксерила  тобі  методичку.  
Приміщення  не  знайшлось,  в  кав"ярні  неподалік  було  багато  студентів,  тому  ти  скерував  до  затишного  закладу  на  початку  Чорновола.    
Туман  вже  давно  висох,  зник,  вивітрився.  Погода  тепліла,  листя  падало,  час  летів  скажено.  Ми  вчились.  
-  Замов  собі  що  хочеш.  
"Що  я  хочу.  Я  хочу  спати.  Вчити.  Згадати  поточні  страви"
-  Чай.  Мабуть  цей.  Так,  цей.
"Вдячна.  Мало  з  ким  можна  бути  такою  простою,  без  наворотів,  лукавств,  не  грати  когось  бажаного  співбесіднику".  
На  першій  годині,  відчула  виснаження.  На  межі  своєї  сконцентрованості,  я  щось  пояснювала  і  з  цікавістю  ловила  кожен  твій  жест,  дивилась  на  руки,  жадібно  пила  спілкування.  Дзвінок.
-  Так.  Вино,  мабуть  два.  Яких?  Ні,  краще  без  коньяку.
"Це  не  твоє  діло.  Ти  вчиш.  Ця  розмова  нічого  не  означає  для  тебе",-  казала  я  собі.  "Але  що  це.  Святкують.  Певне  в  дівчини  свято.  Або  його  проводжають  в  польщу.  Або..."
-  Давай  щось  поїмо.
-  Ні,-  засоромилась  я.  Я  буду  гірше  думати.
-  Впевнена?
-  Невпевнена.  Погодуй  мене.

"Хто  ми  зараз  тут.  Пересіклись  як  випадкові  люди,  несли  кинутий  жереб  кожного  дня.  Своїми  дорогами,  що  на  повороті  пересіклись,  збудували  перехрестя  з  розвідними  мостами.  Мости  піднімуться  скоро".  
-  Чув  Тоня  пішла  в  монастир
-  Так.  була  на  облечинах.  Вперше.  Питаю  її  рік  тому  десь,-  "Ну    ти  не  хочеш  діток?"  Я  ось  колись  точно  хочу.  
-  Не  знаю  нащо  це  їй

Подивилась  розсіяно  через  вікно.  "Як  донести  до  тебе  стільки  інформації.  Втома.  Втома."

Ми  вийшли  в  теплий  світ.  Ти  заплатив,  я  забула  подякувати.  Провів.  "Нічого  не  знаєш,  ледве  читаєш,  я  тебе  не  побачу  більше"

-  Ідеш  зі  мною  забирати  фотоапарат?
-  Ні,  я  обіймаю  тебе  і  додому.
-  Логічно

Ось  ти  уже  перебіг  вулицю.  Кудись  звертаєш.  Я  своєю  дорогою  далі.  
Ледве  йду.  Віддала  забагато  сили.  

Того  ж  дня  ти  заручився,  або  одружився.  Не  знаю,  бо  дружби  в  нас  уже  давно  нема.  Не  спілкуємось.  
                                                                       ***
-  Є  людина.  Нема  людини.  Яка  різниця?
-  Як  яка,  -відволікаюсь  я  від  вивалювання  вареника  в  сметану,-  є  ж  люди  в  тебе  такі  точно,  яким  коли  тебе  не  стане  буде  зле.
"Є  люди,  які  тебе  люблять.  Як  надзвичайно  могти  тебе  любити  привселюдно,  напоказ.  Не  так  як  свого  часу  доводилось  мені,-  боязко,  невзаємно,  боляче",  подумала  я  і  вдоволено  колупнула  свій  вареник.  
                                                                   ***
Туман  повільно  сповз  на  місто  зранку.  Я  прокинулась  від  того,  що  ти  мені  снився.  Не  попрощався,  побіг  до  тих,  що  дорожать,  не  тривожать.  
Я  не  можу  тебе  повернути  в  своє  життя.  





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456810
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 27.10.2013


Не згадуй

Напади  осінньої  хандри.  
Руки  незнайомої  людини.
Тобі  важко  повертатися  
сюди.

Ігри.  Ігри.  
Фотокартки  і  ключі,  
замикання  в  голові  
на  вечір  вдома.
Все  почуте  пише  на  
тобі  образ  
помираючого  бога.

Трохи  друзів  трохи
помогли.  
Трохи  часу-  лікувати
втому.
Камінь  всередИні  
як  дитині
розтовкли,
розтопили  в  воду.

Все  минає.  Це  також  
мине.  Соплі,  кава,  
поїзди,  маршрутки.  
Не  дограйся  зараз,
головне.
Не  кидайся  в  те,  що
глюкане.  І  не  згадуй
між  цим  всім  
мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451724
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.09.2013


Не прощаються

Не  пишеться  мені.  
Не  дихаєтсья.
Але  все  це  ложками
міряється,
Руками  рветься,
водою  змивається.

Так  багато  всередині.
Так  мало  залишається.

Головне-  не  відволікатися,
з  курсу  не
збитися  і  ніколи  не  
збиватися.  
Ця  карта  не  криється.
Ці  люди  не  каються.  

Є  речі,  які
не  прощаються.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451479
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2013


Мої демони

Забігаю  вперед,
Застібаю  до  верху  
комір.
Ще  би  день,  ще  б
останній  метр.
Школа,  сведр,  
Ілліада.  Гомер.  

Ти  мене  оживив-  і  помер.

Сушу  крила,  палю  вогонь,
надягаю  лише  на  свята.  
А  ти  світиш  мені,    
 і  смієшся  як  бог.
платиш  мовчки  
в  маршрутках  за  двох.  

Гра  зі  мною  того  не  варта.

Ти  все  ближче,  читаєш  
книжки,  які  я  тобі  радила  
вчора.  
Ти  питаєш  як  день,  пам"ятаєш
моїх  людей  і  
коли  була  хвора.  

Ти  все  ближче,  ти  поруч,
ти  тут.  
Я  далека  звідси  страхами,
що  ростуть.

Мої  демони  твоїх  зжеруть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=451311
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2013


Світогляд

-Твій  світогляд  ще  зміниться,  -  кинула  мама  і  пішла  чистити  гриби.  
Де  губиться  усе  з  віку  минулого  і  замінюється  дорослим  «зараз»?  Коли  свідомо  обираєш  пройтись  пішки,  аби  зекономити,  коли  бачиш  перспективу  і  уникаєш  зайвих  поглядів,  усмішок  і  дружб.
Зараз  не  має  значення,  бо  треба  думати  про  завтра.  Так  наївно  звучало  кожне  слово  сказане  ще  рік  тому.  Здається,  ніби  це  все-  в  твоїй  рідній  голові-  думала  інша  людина.  
Звідки  ця  тверезість,  коли  те,  що  вбивало  і  підносило  зовсім  не  має  значення.  Вже  не  пробирає  відчуттями  і  не  затуманює  очі.  
«Реальніше  тільки  життя»
Інструктори:  Досвід;  Досвід  (не  дійшло  з  першого  разу);  Досвід  (в  могилі  виспишся).
А  так  хочеться  бути  винятковою  грою  моментів,  шаленою  витівкою  Бога,  улюбленцем  удачі.  Хоча  поруч  і  розумніші,  що  падають  з  гребеня  хвилі.  
Це  відро  холодної  води  на  голову,  загартовування,-  необхідно  ще  змалку.  Якщо  не  визнаєш  правил  гри,  потім  хтось  і  кружкою  кип'ятку  може  прибити  до  землі.  
Щоденний  хоровод  пробує  характер  як  монету,-  на  зуб.  Б'є  сильно.
Але  потім  знову  запахне,  заб"є  в  грудях,  зашумить  в  голові  і  зірве  дах.  
То  що  робити,  коли  досвід  похитує  старечою  головою,  а  очі  навпроти  кличуть  стрибнути  знову  догори  і  разом  впасти  і  розбитись..
Мабуть  бігати  "над  прірвою  в  житі"  за  умови,  якщо  за  грою  слідкує  Хтось  Більший.
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=449309
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.09.2013


Там

Замочная  скважина.
Дождь.
Время  бежит  в  года.
и  Ты  туда.

Спрятав  зонтиком
Кофе  стакан,
иду  под  холодный  мост.
Ветер  между  волос.
Что  уж  теперь.
Время-  зверь,-
Сожгло  города.
Пополам.
Ты  остался  там.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=447467
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.09.2013


Кава і друг

Намагаюсь  заспокоїти  себе.  В  темряві  зійшлися  усі  демони  і  мовчазний  Бог.  Почались  дощі,  тому  дні  набули  нового  сенсу.  
Завжди  з  настанням  навчального  року  світ  пахне  по-  особливому.  Знову  обіцяю  собі  виправитись,  бути  сумлінною.  Але  перед  першим  вересня  вже  востаннє.  Мене  чекає  п'ятий  курс  платної  магістратури.  
Знову  ріжу  волосся,  записуюсь  на  все  нові  курси.  Одягла  улюблений  сведр,  аби  було  якнайкомфортніше.  Дощить  безперестанку,  зламала  парасолю,  хочу  знову  скинути  кілька  кілограм,  купити  шарф,  цього  разу  все  буде  не  так.  Цього  разу  я  вискакую  із  замкнутого  кола.  
До  моїх  цілей  входить  трохи  самоконтролю.  Такого,  аби  бути  нормальною  спокійною  дівчиною,  без  викидів,  за  які  можна  було  б  червоніти.  Ні  помилкам,  ні  чоловікам  і  соц.  мережам.  Іду  вулицею  зосереджено,  вперто,  слідкую  за  своєю  поведінкою,  щиро  усміхаюсь,  ввічливо  вибачаюсь  перед  тими,  кому  дісталось  безплатною  парасолею  з  рекламою  SIOS.  Для  мене  є  втішенням  кава  в  торговому  центрі.  Вірніше,  не  кава.  
Коли  я  кинула  того,  кого  невзаємно  люблю,  було  дуже  боляче.  Фізичний  біль  з  грудей  не  проходив,  ввечері  я  багато  плакала,  просила  Бога  повернути  мені  його.  Дорогою  додому  зі  стоматологічного  кабінету  батьків,  я  пригадала  що  друг  того,  кого  я  невзаємно  люблю  працює  на  каві.  
І  я  пішла  туди,  бо  це  все,  що  залишалось  тоді.
-  Є  кава  за  чотири  гривні  з  молоком,  давати?
-  Давай.
Друг,  за  сумісництвом  мій  колишній  однокласник,  розпитував,  щось  розказував.  Тоді,  в  момент  повної  відрази  до  себе,  мені  саме  це  було  потрібно.  Сторонній.  
Я  схопилась  за  маленький  білий  стаканчик,  не  сміла  затримуватись  я  швидко  попрощалась  і  пішла  до  виходу.  Окрилена,  трохи  пройшовши,  я  зрозуміла,  що  біль  зник.  

Це  стало  для  мене  моментами  щастя.  Я  сумлінно  читаючи  книжки,  думала  тверезо,  мудро  і  глибоко.  Потім  слухала  багато  музики,  робила  дрібні  справи,  займалась  собою,  ввечері  йшла  на  роботу,  мила  інструменти,  підлогу,  чекаючи  саме  тієї  миті,  коли  не  запізно,  не  зарано,  буду  вільна  на  сьогодні.  Тоді,  якщо  я  потрапляла  на  мамину  зміну,  обов'язково  супроводжувала  додому,  бо  їй  нудно,  а  тата  могла  залишити  з  останнім  пацієнтом  і  недомитим  кабінетом.  
Тоді  я  ненав'язливо  могла  перекинутись  словами  з  людиною,  в  якої  збереглась  часточка  того,  кого  я  невзаємно  люблю  і  кава.  Щоразу  біль,  такий  ниючий,  низький,  ненависть  до  себе  зникали  і  розчинялись  в  теплі  простих  привітань  і  прощань.  
Я  обирала  різні  дні  тижня,  аби  не  зачасто,  аби  не  виникло  підозр.  Тільки  б  не  налякати,  не  дати  приводу  відчувати  до  мене  те,  що  думала  про  себе  я,-  тривке  несприйняття.  Просто  бігати  по  каву,  брати  дві,  аби  виглядало  переконливіше,  отримувати  свою  дозу  нормальності.  

Одного  разу,  повернувшись  додому,  про  себе  нагадала  постійна  нудота.  Потім  боліло  все,  ламало  тіло.  Лікарка  в  переліку  заборонених  продуктів  перерахувала  каву.  “Як  же  тепер”,-  злякалась  я,  сумуючи  не  за  напоєм.  

Сьогоднішній  день  ще  вночі  шумів  дощем.  Треба  було  зайти  в  університет,  поговорити  з  викладачами.  “Співбесіда”  щодо  курсів  з  візажу,  марштутка,  яка  їде  до  торгового  центру,  багато  обходити.  
Беру  Лате  і  для  мами,  собі  прошу  з  однією  порцією  кави  (молоко  збовтане  на  смак).  
Розказує,  що  в  неділю  останній  робочий  день.  “Виходить,  нескоро  побачимось”,-  пронеслось  в  голові.  
Ніколи  не  має  дізнатись,  як  важливо  мені  було  бувати  там.  Ні  більше,  ні  менше.  
“Наймудріше  що  я  могла  зробити-  це  якось  це  закінчити,  аби  не  тримати  тебе”.  Довелось  зламати  себе.  А  потім  зібрати  назад,  не  маючи  нічого  і  нікого,  крім  кави  і  твого  друга.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=446214
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 30.08.2013


У мені

Світало.  В  когось  сіпнулась  рука,  звело  плече.  Куля  полетіла  трохи  не  під  тим  кутом.  Зачепила  липовий  листок,  просікла  півміста.  Летіла  над  головами.  Всі  читали  новинки,  ніхто  не  відірвався  від  кави.  
Зупинилась  рукою.  Моєю.  Порвала  вени,  позбивала  усі  пломби  і  налаштування.  Зірвалась  на  крик!  Мій.
Поламала  все,  у  що  влучила.  І  зупинилась.
У  мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=445863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.08.2013


Спонтанна промова

На  волосся  сідає  метелик
нічний.
Нічий.  
Нічия.  Ігри  -  дітям.

Зелену  траву  
присипало  листям.
Холоне  розпашіла
земля.  

Кава,  печиво,  втома.
Хвилин  двадцять  -
і  вдома.  

Таке  щастя.  Така  
вода  солона.
Спокій  і  мода.  

Запахло  парфумами
мами.  
Щось  незмінне  роками.

Простота.  
Спонтанна  промова.
Всесвітня  Змова.

Таке  світло  за  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=442420
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2013


І воно добре

А  хрєн  мене  зрозумієш,
якщо  віриш  більше  за  мене,
якщо  любиш  щось  інше,
щось  -не  мене.

І  воно  добре.  

Чужі  люди.  Чужі-  пречужі.
Руки  слабкі  і  дужі.
І  всі  навколо  крутяться
і  біжать  і  вітаються,
привіт,  Олю,  як  справи.  

І  воно  добре.

А  що  мені  відповідати?  
Якщо  мене  не  видно  
за  цими  панічними  
Нападами  то  люті,  то  
милосердя.  

Забула  про  десяток  справ.
Забулась,  а  коли  знайшлась,
то  довго  плакала,
бо  що  відповідати  собі  самій
коли  все  добре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=440794
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.08.2013


Уріель

Уріель.
Третій  по  списку,
не  забудь  мене.
Я  виношую  душі
дітей.
я  пішла  з  головою
під  воду.
Я  не  скою  тобі
шкоди.
Чекаю  з  моря
погоди.
Пасую  тобі,
даруюсь  тобі,
вгамую
твій  біль.
Зараз,  чуєш,
зараз  вирішую
чи  лишатись
твоєю.
Тобі  у  небо,
а  ти  бачиш
лиш
стелю
Архангеле.
Уріелю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438757
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2013


Вуаля

Перед  очима  ряди  чужих  раціональних  чисел.  На  столі  перстень.  Ще  хвилину  тому  в  ньому  тонув  мій  палець.  Якби  спробувати  губами  метал,  був  би  теплим,  то  тіло  моє  зсередини  машина.  Бо  я  зсередини  жива.  Руки  пахнуть  медикаментами  і  милом.  
Тисячі  предметів,  зіставлених  воєдино  водять  хороводи.  Наче  обридливі  мухи  крутяться  в  голові.  Читаю  старі  книжки,  пишу  нові  спогади.  Майбутнє  поділилось  надвоє.  Ця  свобода-  не  бачити,  не  чути,  не  могти  торкнутись-  п"янить  так  само,  як  і  присутність.  
Сьогодні  мила  вікна,  дивлячись  в  пекуче  сонце,  вдихала  пилюку  і  містер  мускул.  Двоє  жіночок  сперечались,-  впаду  я  чи  втримаюсь.  
От  і  зараз.  Хтось  вдоволено  робить  ставки  на  те,  чи  втримається  самовпевнена  "оця"  ,  що  полізла  так  високо,  чи  сягне  рукою  саме  до  того  брудного  кутка,  який  чудово  бачать  вони  зі  своєї  безпечної  лавки.
А  я  ніби  і  не  падаю,  ноги  не  зісковзують,  руки  не  підводять,  продовжую  стирати  бруд  і  бачу  чистіші  світи,  зустрічаю  світлих  людей  і  з  захопленням  помічаю,  що  починали  вони  свої  вершини  з  того,  що  протирали  скло.  
Агонія  за  тими,  кого  вважав  найближчими  друзями  чи  коханими  проходить  швидко.  Спочатку  звісно  почуваєшся  виродком,  кимось  дефективним,  але  поволі  ковтаєш  колеса  бути  сам-на-сам  з  тими,  кому  немає  діла  до  тебе.  Тоді  б"є  в  голову  самотність  як  добре  набовтаний  коктейль,  як  хороший  гашиш.  
Вуаля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=438410
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 20.07.2013


Вертайся

Втома  дня.
Вода  мого  тіла.
Пісок  поміж  пальців,
в  волоссі
Ти.

Поволі  з  серцем
зрослася,
вогнем
зайнялася.
я
Зізнайся.

Іди  куди  хочеш.
Але  потім
вертайся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437999
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.07.2013


Зупиніть цей потяг, я зійду

Зупиніть  цей  потяг,
я  зійду,
Тільки  б  потім  застрибнути
на  ходу.

З  корабля  униз,
вода  чорна  і  квасна.
Я  сама
кілометри  пропливу?

Зупиніть,  замріть,
не  смійтесь.
вже  несила  з  вами
битись.

Та  не  крутиться  цей
Бог  навколо
мене  у  вагоні.
Чекають  натовпи
своєї  черги
на  пероні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=437594
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2013


Згадай про мене

Ввімкни  звук.
Відчини  двері.
Долий  води,
дістань  книгу,
помішай  каву,
вдягнися  у  тепле.
Згадай  про  мене.

18.02.13

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435163
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013


Туманний Альбіон

Постійне  чекання
Туманних  Альбіонів,
вписування  бемолів
і  відстаней  і
пристрастей.

Якби  ми  могли  щось  
змінити  і  знали,
що  це  має  сенс.

Оживає  моя  душа
Уже  третій  тиждень
вчиться  і  тулиться  
і  голубиться.

Ці  паузи  незрозумілі,
емоції  невигадані,
ініціативні
мені  нагадують
все  нові  будинки
і  шпилі  готичних
церков,  годинників
і  ритмів.

Якби  ж  
Ти  хотів  того  ж  
що  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=435162
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.07.2013


Плече

З  усіх  чоловічих  манер
і  потисків  рук,
і  сміху,-  я  лиш  від  твоїх
отримую  втіху.

З  усіх  облич  і  тембрів,
звертань  і  знаків.
не  реагую,  крім  твоїх,
ні  на  які.

І  як  хтось,  торкаючи
раптом,  запрошує  
перший,  то  тіло  не  бреше,-

Судомить,  долоні
зводить,  пече,
бо  запах  не  твій  і  очі  чужі,
не  те  повело  плече.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=434613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2013


ВІдстань

Стою  сама.  Зіниці  впускають  крихкі  проблиски  майбутньої  грози.  Мокрої  як  я  з  думками  про  тебе.  Моє  тіло  хворобливо  посилає  мені  сигнали  про  допомогу.  Нікого  більше  не  треба,  крім  тебе.  Чому  ти  такий  прісний?  Стою.  Слухаю,  слухаю  гул  машин,  рахую  кроки  людей,  секунди.  Мене  проймає  жар,  тремтять  руки,  збивається  дихання.  Я  відверто  тебе  хочу.  
Та  ти  як  хліб  у  піст.  Ти  недосяжний.  Ти  не  мій.  Ти-  Його.  Якби  довелось  чекати  вічність,  аби  побачити  Тебе  наді  мною  зіпрілого  і  неконтрольованого,  я  готова.  Твої  зап"ястя,  спина,  живіт,  очі-  це  все  мене  доводить  до  сказу.  Я  ж  себе  не  пускаю  зайвий  раз  торкнутись  до  Тебе.  Бо  Ти-  мені  дарунок-  я  Тобі  тимчасова  пристань.  Між  нами  пекуча  близкість  і  страшна  відстань

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=433632
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.06.2013


Наші ще ненароджені діти

Наші  ще  не  народжені  діти  уже  в  нас,  вони  уже  в  мені  зачались.  Ніби  вибрали  собі  моє  лоно  згори.  Штурхнули  мене  маленькими  руками  і  вказали  в  Твою  сторону.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=432340
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2013


Тримайся

Наші  з  Тобою  хворі  на  щось  світи.
Такі  сиротливі,  такі  незрілі.
Любові  надто  невмілі,  надмірні,
Хмари  рожево-білі.

Як  я  можу  Тобі  помогти?
Хіба  я  герой  того
фільму  про  справжнього
чоловіка?
Я  ж  як  ялинка.
Ніби  літо,  але  з  Новим  Роком.
Усе  не  тим  боком  у  мене.
Зелена  підтримка.
Мусимо  бігти,  бо  справи.
Наші  фільми-  страшилка,
переписка-  флудилка.
А  кругом  дороги,  хелп-  сигнали.
Якби  ми  знали  який  це
жорстокий  спорт...
Тримайся,  чювак,  поворот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431581
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.06.2013


Все рівно

Я  зсередини  зовсім  зітліла.
Залишилась  одна  хвилина
для  сну.
Я  все  рівно  її  не  сплю.

І  до  прощення  того  посвячення
залишилась  лише  краплина.
Я  забила.  Не  хочу,  не  п"ю.  

І  коли  я  зустріну  Тебе  тримаючи
руку  не  нашого  сина.  
Я  все  це  до  біса  спалю.  

Бо  кого  б  не  побачила  -  
монаха,  бомжа  чи  равина,
Доведеться  мовчати,  що  
все  рівно  Тебе  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.06.2013


Барви

Барви  стерто
до  голої  кори.  
Як  не  вже,  то  
коли?  
Говори.  Говори.
Не  йди.  
Єдине,  що  не  
стерлось  в  мені  -
Ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429839
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2013


Така як я

Підкажи  мені  пісню,  
на  подальші  тижні.  
Бо  в  мені  не  будяк  
і  не  вишні,  
не  трава,  не  вода,
Не  вовки,  не  змія.
Нікому  не  зичу  
такої  як
я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=429410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2013


Якраз

Не  той  час.
Просто  зараз
суцільний  іспит.
Без  образ.

Звідусіль  посипались  іскри
мотивуючих  фраз.
все  згустилось  і  збилось
у  галас.
Там  вгорі
Хтось  ще  чує
нас?

Добрели  до  країв
і  забулись  як  діти
в  дорозі.
Востаннє.
Останній  раз.

Закалатало  раптом.
Засильно.  Зашвидко.
Не  той.  Не  той  зараз  час.
-  А  може  якраз?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=428185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.05.2013


Припини

Припини.
Це  все  стовкли  у  
порошки
твої  кпинИ.
Ти  завжди  зверху  і
вони,-
скупі  і  злі.
Ти  хоч  спитай  чи
все  гаразд,  бо
ні

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=422432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.05.2013


Онука

Ти  почала  згасати.
Коли  я,
онука  Твоя
розпашіла  від  світла  
пальника
між  ребром  і  хребтом.

Врешті,  нам  обом,  
не  уникнути  цих  
крапок,  ком.  
Звідки  родом  цей  
спокій  Твій
і  впокореність
суддям  з  піском?  

Я  не  вмію  як  Ти
заливати  хліб  молоком,
Забивати  не  тим  молотком,
Розмовляти  серйозно
з  котом.

Я  не  хочу  нікому  
махати  білим  платком
і  проводити  мовчки
з  комком.
Нам  не  впоратись  з  цим  
ривком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=420654
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.04.2013


Більше

Закрила  рота.
Затримай  на  хвилину
у  цьому  переході  
звіра.  
Якщо  Тобі  набридла
ця  любов  зелена
і  наша  гра,-  то
припини  сміятись  
з  мене.  
Не  краще  і  не  гірше.
Я  не  можу  так  
більше.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=407849
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.03.2013


For you.

What’s  up?  
I  am  ready  
to  be
everything.
Every  moment.  
For  you.

I  hope,
You  will  come.
I  have  some
happy  smiles
for  you.

I  love
Like  a  child
Like  again.
I’m  ready
to  go,
become
another  me.
for  you

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=401701
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.02.2013


Поет ( спільно з Sensej26)

У  чорній  атмосфері  жалю,  
де  страх  прокинувся  
зненацька,
розбилось  світло  кришталю  і  
засвітилось,
заскиглило,  принишкло.
душа  поета  вільна  й  світла,  
гайнула  в  гору  так  завзято...
Звелась  на  пальці,  
зачепила  край  і  потяглася  
встати.
Злетіла  високо
і  ледь  сягнувши  хмар  та  
долетівши  до  небес,  повинна
покоритися
Йому
Поет  мовчить,  бо  небо  
не  давало  згоди.  
Бо  надто  тихо
там  було  сьогодні  і  
опів  на  п"яту.
Він  опустив  додолу  руки,  
поглянув  на  зап'ястя,
де  була  витатуйована  
його  ознака  -  перо...
До  чого  довело.
Його.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391175
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2013


Синиця в руках

Ти  знаєш  мій  ритм,
чекаєш  опівдні,  опівночі
дзвониш,  шукаєш
надвечір.
Ти  пахнеш  любистком,
втішаєш  євшаном.
Ти  знаєш,  ми  скоро
рушаєм.

В  далеку  дорогу,  де  місяць  
і  місто  в  сплетінні
і  сльози,  і  руки  у  тісті,
де  пахощі  дикі,  де
пристрасті  голі,  де  нам  не  
сховатись
від  статуй,  від  солі
на  щоки.

Влетіла  синиця,  розбила,
розлила,  крильми  затоптала,
розмазала  букви.
Та  ж  ось  вона  рветься.
Лоскоче  у  руки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388689
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.12.2012


Панацея

Одного  разу,  порушивши  правила,
так  і  кортить  приєднатись  до
кавалькади.
А  потім  одягти  нових  речей,
малювати  рота  і  нігті  у  червоне  і
чорне,  а  вони  занімілі  і  білі.
Іржаві  лещата  скриплять
у  підвалинах  наших  осель.
Над  усе  хочеться  пива  і  слів,
але  що,  як  моя  панацея-  це  хтось  
зрозумілий?
Та  нудне,  занехаяне,  темне,  не  те,
а  забуте,  тихе,  відчужено
скиглить  до  кого  іще.
По-губах  і  ногах  тече  
вода  у  гарячій  молитві,  у  дУші
до  мила  і  солі.
І  зливається  з  кров"ю,  і  кров"ю  несе
хвороби.
Не  викреслюю  фраз,  не  обводжу  
навколо  пальця.
Іди  геть  і  пусти  в  моє  серце  
повстанця.
Знайшла  те,  що  захотіла  шукати,
втрапила  дзьобом  у  клітку  і
коріння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2012


ненароком

Не  лякайся  коли
влітає  вітер  і  
тарабанить  ліктями,
і  насміхаючись  
розносить  усі  папери.
Відкрий  і  двері.

Він  знає  що  робить,  
коли  розводить  по
списаних  сторІнках
кола  чаю  і  соленої  
води.
Веди!  Веди  його  й  
сюди.

Стемніло.  Стихло.
Не  додавай  долоням
стрАху
і  не  повторюй  
літери  як  мантру,
не  тим  боком.
Ти  ще  не  бачив
ватру,  яку  роздмухав
вітер
ненароком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387761
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2012


Ти змушуєш мене світити

Ти  змушуєш  мене  світити  
сонцем.
Бо  між  рук  сховався  потиск,
між  нас-  усмішки.
Ще  трішки  води,-  і  буде  дощ.
Захолодно.  Засипало  
дороги  снігом,
заліпило  асфальт
льодом,  між  тріщин  
у  заправках  лівіше
на  Захід.
Як  Ти  знайшов  цей  спокій?
Навчи  мене  молитись
знов.
Ти  змушуєш  мене  
світити  як  сонце.
Як  мільйони  сонць
і  усміхатись  впокорено.
Як  Тобі  це  вдається?  
Давній  почерк  на
листівках.
Наче  й  не  було  тих  
хвилин  тоді.
Вода  засипала
снігом  дороги  між
нашими  дверима.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387523
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012


Ти сяєш

Ти  сяєш.
Як  ніхто  до  Тебе,  
як  зірки  поміж
хмар  закутані.
Просто  Твої  думки
геть  сплутані.
Ти  не  бачиш  часом,
що  помітили  ми,
в  що  вдивляєтсья
ще  хтось
світлий.
Бгаєш  папір
і  рвеш  на  шматочки.
Придивись  до  того,
що  нікому  не
кажеш.
Ти  просто  не  шариш
Ти  сяєш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387521
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2012


Новий всесвіт

Давай  створимо  ще  один
всесвіт,  підігнавши
орбіти  у  конуси.
Ти  чутливий  до  моїх  фокусів
був  раніше.
Ця  втрата  страшніша  дороги
для  мене.
А  що,  як  в
напівтемряві
забути  про  все,  творячи
новий  всесвіт?  
Я  байдужа  до  Твого  чола  і  
загублених  вдумливостей,
я  прийшла  лиш  по  тіло
сьогодні.
Я  роблю  геть  усе.
Я  під  прицілами.Бачу
рядки,  замуровані  снігом.
Заколисує  почуття.  що  щось  
сколихне  мене  знов  і  я  
малюватиму.
Новий  всесвіт.
Більше  кола  тільки  тінь
коло  брів  і  под  очима,  бо
вони  творять  образ.
Де  мені  знайти
ще  один  доказ,  що  усе  це
мені  необхідне?  
Ти-  єдиний,  чиї  фокуси  мене  
тішили,  та  не  вабили.
А  межа  затонка
між  началами,
бо  коли  отримуєм  все,
затруєне  димом,  астралами,
ми  бачимось,
все  стискаєтсья  у  граніт  олівця,
у  спіралі
і  обмальовані  хвилі
у  морі,  у  шматках  хвиль.
Ти-  мій  вчитель.  Ти-  не  вчитель
мені.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387248
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2012


Сіро

Якщо  рядкам  вказати  напрямок,
то  маніфести  не  звучатимуть  
інакше.
Бо  завтра  йти-  купляти  топінамбур
у  вчителя  навпроти.
На,  це  не  геніально.  Сіро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387243
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 24.12.2012


подорож

Мене  з"їдають  хвороби.
Надто  серйозні  і  надто
несмертельні  у  двадцять.
Такі  речі  траплятимуться
настільки  у  сорок.
Організм  гасне  в  думках.
Кожна  рана-  наслідок.
Я  бачу  свою  затруєну  душу,
що  вже  давно  не  звучить
у  соль  мінорі.
Мої  руки  прозорі,  вражені.
Ми-  прокажені.
Життя  не  така  вже  й  подорож
далека.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386981
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012


Брехня

Брехня.
Ти  чекаєш  на  порятунок,
з  моєї  руки  води,  з  мого  плеча  
крил.
Брехня.  Ти  нічим  не  зв"язаний  з  
цим  ім"ям.
Ти  чекаєш  від  мене  листа.  
З  Тобою  не  та.
Але  смійся.  Радій,  повідком  
пограйся,  сука.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386979
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2012


Що з того, що воно дихає

Це  так  на  нас  не  схоже.
Воно  шкребе  лапою  по-ногах  
і  кульгає-прикульгує.
Намугикує  собі  щось  
безсталанне.
Воно  таке
                       занехаяне.

Воно  тужливе,  сопливе
і  невдоволене.
Воно  голодне  і  агресивне.
Воно  тиснеться  у  щілини
між  брукованих
провулків  у  великих
вуликах.
Воно  наше.  
Безпритульне.
Зовсім  забуте,  прибите
                                                             і  покусане.

Твоя  черга  його  вбивати.
Сміливіше!
Що  з  того,  
                         що  воно
                                                     дихає?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386465
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2012


Вдосталь

Сьогодні  у  дзеркалі  
я  зустріла  одну  божевільну,
Вона  пильно  вдивлялась  
в  мої  дикі,  застуджені  очі.
Дивувалась...як  до  такого  
докотитись  можна.

Вона  кинула  погляд  на  колись-то
дитячу  посмішку-
і  засапано  вела  пальцями,
закриваючи  рота.
Вона  зиркнула  раптом  благально
і  зашипіла  від  сорому.
А  я  її  не  кликала,  не  впускала,
не  добила  тоді,  коли  
віддавалась  йому,  сонному.

Вона  кинулась  вниз,із  волосся  
зірвавши  вінок  чужий,
тарабанила  ліктями  із  середини
в  груди,  в  живіт...
Я  не  вірила  їй.
Так  нехай  буде  проклята!
Їх  всіх  в  душу  вона  затризвонила,-
то  тепер  нехай  туди  котиться,
де  мені  цього  вдосталь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385444
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012


Не закліпала

Вони  здатні  для  Тебе  на  все,
поки  вітер  ще  має
шпарини  для  холоду.
Вони  будуть  смішими
до  солоду,
вони  будуть  ніжні  до
трепету,
розумні  до  щебету.
Хто  їх  зна,-  що  за
лихо  закрилося,  забилось
у  кут,  утопилося.

"Що  зі  мною?",-  
Крізь  ці  запахи,  фальші  і  
віяла
я  теж  
не  закліпала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385388
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012


Про інше

-Ти  абсолютно  сам.
У  перехилах  склянок,
у  недокритих  картах,
у  планах.
У  двох  хвилинах,
декількох  розрадах
і  поєдинках.

А  час  гребе  і  рве  
межу,
звиваючись  у  рамках.
Ти  сам.    вже  не  добіжу,
не  встигну,
не  зірву  петлю,  
не  перекрию  воду  
в  кранах.

-І  ти  сама.  І  ти  сама.
Нікого.
І  я  не  встиг  і  я  не  йшов
ні  до  мостів,  ні  до  дороги.
Ні  коло  річки.  То  не
я  кидався  пішки
за  сорок  кілометрів
до  вогню,
І  не  молився  серцю,  
рівному  нулю.
І  ти  мовчиш  і  я  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383358
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.12.2012


Зв"язок

Незрозумілі  дії.
В  пошуках  того,  що
потрібне,
згубила  щось  тендітне.

Не  забудь  зачинити  
двері,  аби  я  не  знала
з  ким.

Скільки  в  мені  сили  і
вини...
Думок  не  зупиниш  і
рук  не  зв"яжеш,
бо  думки  мої
верескливі,  дикі  і  
люті.
І  рухи  різкі.

Поїзди  швидкі
заповільні.
Паузи  довгі.  

Не  забудь  відпустити
нитки,  аби  не  
рвати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381023
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012


Ненадіслані листи

На  столі  листи.
Два  повсталі  світи.
Вночі  спи.
Вдень  смійся!  і...
на  Бога,  рости.
вони  розуміють
я-ні.

Говори.  Говори.
Ці  затушовані  
три.
ці  розмиті  світи,
фарбами,  буквами
мусять  піти.
ненадіслані.
Я  все  знаю.  
Вони-  ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381020
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2012


Більше за мене

Мені  снилось,  що  я  народила
доньку.
І  що  весь  світ  вмістився  її  
очі.
І  що  все,  чого  я  хотіла,  було
таким  малим
і  крикливим.

І  що  Ти  приймала  роди,  
і  що  ввечері  я  написала  відмову.
А  потім  забула
як  її  звати.  

А  потім  ламала  руки,  аби  
згадати.  
А  коли  ми  перешукали  усі  притулки
я  довго  плакала.
Бо  забула  зовсім.  Як  вона
виглядає.

Мені  снилось,  що  я  народила
без  болю.
І  сама  була  і  наче  з  Тобою.
А  ввечері  одразу  написала
відмову.
І  зараз,  я  б  переживала  це
знову.

Бо  це  більше  за  мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2012


Нехай ще в мені б"ється серце

Поки  в  мені  ще  є  щось
живе.
Поки  ще  це  мені
близьке.
Нехай  в  мені  б"ється
серце.

Поки  ще  цей  день
не  згубився,
щойно  в  муках  хтось
народився.
І  росте...
Нехай  і  в  мені  б"ється
серце!

Поки  ще  щось  є  в  
середині,
я  дивлюсь  в  Твої
очі  сині.
І  сміюсь,  бо  це  все...
Нехай  ще  в  мені  б"ється
серце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379868
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.11.2012


Вже не

Ти  вирвала  мене  
зі  свого  серця.
Ти  сама  прищепила
листя
а  тепер  спалила.  
І  не  оглядаєшся.  

Нащо  знущаєшся?
Чому  залишаєшся?  

ТИ  боїшся  бути  самою?  
Ти  ввімкнула  радіо  на  сто
і  вісім.
А  нам  сьогодні  кінець.
Всім.
А  на  дворі  не  дощ
і  не  грім.

А  мій  дім  став  таким
малим.
Я  вростаю  в  сигаретний
дим.  
Чужий.
В  напівтемряв  густій.  
І  не  твій  і  вже  не  свій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377343
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012


Так. Бувай. Так. Люблю.

Зараз,  за  дві  години  до  Тебе,
я  не  знаю  куди  їх  подіти,  
що  робити.
Хилить  на  сон.  
Час  тягнеться  
липким  піском.
Чай  випаровує  довгий  
дим.
Я  розчинаюсь  з  ним.

Бгаю  папір,  нервую  і  йду.
На  привокзал,  на  вокзал,
на  війну.
Чи  донесу  Тобі  те,  що  
пряду?

Так.  Бувай.  Так.  Люблю.

Потім  стривай.  Голова
молотком.  Молотками  
і  дзвонами,  руки  зводить
судомами.
Я  доллю.

Так.  Бувай.  Так.  Люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375714
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2012


Невже Ти мені не віриш?

Ти  наповнюєш  мене
чимось  тривким,  сильним.
Це  роздирає  груди,  затікає  у  всі  
щілини,  рве  усі  нитки,
сплітає  їх  у  вузли.
Ти  вростаєш  у  мене,
я  хочу  щоб  Ти  не
зупинявся.
Мій  розум,  думки  і  тіло
хочуть  тільки  одного.
Просять,  аби  Ти  був  
глибоко.
Глибше.
Я  хочу  позривати  усі  Твої
замки,  сягнути  до  
неконтрольованих
стихій,  тваринних
поштовхів.
Я  вже  не  боюсь,  що
буде  забагато.
З  мене.  з  Тебе.  
Невже  Ти  мені
не  віриш?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374429
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012


Все так як треба

Розсипане  зілля
по-пальцях.
Зійшлися  долоні
у  танцях.

Замри.  
Не  турбуйся.
Все  добре.
Я  надто  спокійне
море.

Мурахи  в  волоссі.
Спи  міцно.
Над  полум"ям  небо
і  небо.
В  траві  заспокоєні  
люди.
Все  добре.  Все  так
як  треба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370847
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012


Відчуттєве

Переплітаються  
десь  невидимо  
і  з  цікавістю
поглядають  
одне  на  одного
наші  душі.

Відчиняються  
двері  і  флюгери
повертають  в  одному
напрямку.

Я  так  спокійно  і
тихо  вдихаю  
Твої  слова.

Трави  проростають
крізь  живіт  і  дають
життя  новим  
життям.

Наповнені  сенсом
повороти  трапляються
на  дорозі.
Залишаючи  тут  клапті
минулих  переживань,
я  хапаю  за  руку  цей  
день  і  
ось.  Я  уже  на  порозі.
Готова  летіти
угору.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370836
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2012


Коріння

Сторінок  небагато.
Людей-  приблуд.
Серед  транспортних
звуків.
Серед  сотень
споруд.

Брязкіт.  Крігле  каміння.
Сторінки  і  замкИ.

я  пускаю  коріння.
Крізь  віки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370013
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.10.2012


Хто Ти?

Огрядні  пані  в  ошатних  сукнях
Липкі  помади,  обличчя  в  пудрах.
Ь
Голосять,  просять,  стають  навпроти
А  Ти  чого  тут?  А  хто  Ти?  Хто  Ти?

Обернений  у  осінь
Лазурний.  Ледь.
Ь
Гладкий  мов  гілля
Акцент  на  останній  склад  твого  імені

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=368269
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2012


Дощ

Ти  така  жива.  Трава.
Вітання.  Так.  Осанна.
Але  я  лінію-  вона  крива.
Я-  риску-  застаранна.

Я-  крапку.  
То  ще  дві.  І  дві.
І  більше-  слів  так  
мало.
Хоч-  не-  хоч.
Змовч-  не-  змовч.

Як  казати  по-вікні.
Коли  ти-  дощ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367830
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.09.2012


У спогадах

Здаться  нема  мого  зараз.  
Бо  все  залишилось  там.
А  Ти  нагадай  мені  трохи
тих  інтернетних  прощань.
Напиши  мені  сам.

Клубок  як  дитина  на  колінах
тулиться  і  хоче  їсти.  Засинати.
А  мені  б  знати,  що  Ти  хочеш
мене  знати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=367161
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2012


Сенкани

Віра.
Попеляста.  Зурочена.
Критись.  Мовчати.  Сіяти.
Мій  закон  проти  мене
       Карма.

       Надія.
Здичавіла.  Схована.
Бігти.  Озиратись.  Бігти.
Чіплятись  руками  за  скелі.
       Вершина.

     Любов
Сонна.  Колисана.
Забрати.  Відкритись.Світити.
і  загорнутись  у  тепле
       Прірва

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2012


Друг

Привіт,  я  друг.
Вночі  і  вдень.
читаю  твій  
потік  ідей.
Минуле-  сон.
Часу  нема.  
Лиш  спогад
створений  з
ребра.
Привіт,  я  ж  друг.
я  тут.  
Чи  Ти  забув?  
коли  Тебе  
хтось  ухопив  
і  потягнув.
Я  був.
Тепер  Твій  
світ  жене  й
жене.
А  хтось  затягує
 мене.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=366157
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2012


Аркан

Біг  і  напам"ять.  На  середу,  ранок.
У  колі  п"ятьох.  У  аркані.
With  love,  Giovanni.
Думки  препаскудні,  на(грАні).

Звільни,  відпусти,  прокинься!
Не  біжи,  не  плати,  не  корися.
Вчитатись  в  зап"ястя.  долоні.
Абонент  в  недоступній  зоні.

Крикливі,  змарнілі,  босі.
Не  кличе,  не  спить,  не  просить.
То  зранку-  місто,  на  носі.
Даруйте.  Дозвольте.  Досить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.09.2012


Творення

Все  ллється  з  єдиного
сонця.
Пускає  до  мене  росу,
як  своїх  дітей,  проміння.
відпускаю  одним  помахом
тих,  хто  боліли,  хто
відчиняв  двері,
кого  хотілось  зробити
Богом,хто  їх  зачиняв.

Просто  провідник  у  
просторі.
Прозорі  крила.
Боги  вчать
спати  коли  не  спав.
Сміятись  після  справ.
Хтось  віддав  більше,
ніж  забрав.

З  легкістю,  танком,
простотою.
Входити  в  нові  двері
зеленою  ходою.
Перескакувати  
каміння,  шляхом
до  гармоній.

Спокій  пускає  коріння.
Сила  пульсує,  гуде
і  проходить  крізь  
руки.
Твориться  світ,  змовкають
вечірні  перегуки.  Звуки.
Молитва  без  слів.
Вірш  без  рядків.  Ні  хвилин,
ні  років.

Сюди  ніхто  нікого  не
вів.
Ти  сам  прийдеш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362194
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.09.2012


Спогади і фото

Краще  спогади  і  фото,
ніж  недоввірені  чуття
і  невідкриті  імпульси
пера.

Здіймає  вершник  для  
удару  в  серце.
На  диби  стає  остання
мить  коли  Ти  ...

Любов  просякнута  не
димом.
Пахне  димом.
Вже  краще  так.  
Ніж  хлипати  ночами
над  недопрацьованим
початком.

Пробігти  коло  разом.
Ці  крила  в  мене  тільки
тоді  коли  Ти  хочеш  
мене  чути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361649
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.09.2012


Вище

Звичайні  дні  і
радощі.
Дорослі  вечори  як
солодощі
і  любощі  і  
хитрощі.
І  звичаї.
МолИтви.
Премудрості.
СпівАні  істини.
І  погляд  вибору.
Чи  жити  так.
У  спокої?  
Чи  бігти  так..
угору?  
Шукати  
високої
і  вищої.  Все
ближчої  
людини.
І  любити  її  
здалека  і  близько.
Бо  вона  все
ближчає,  а  ти
все  вище.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361036
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2012


Двобій

Можливий  перебіг  подій.
Ймовірний  переліт  літа.
Ця  пристрасть  давно
добита.
Це  щастя  у  грудях
Відкрий!
Відчини  мене  навстіж  
і  бийся.
І  не  бійся  ударів  і  сліз.
я  Тебе  обираю,  бо  Ти
мене  ніс.
Змагайся,  цілуйся  і  мрій.
Ти  не  виграєш  цей  
двобій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361033
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.08.2012


Мовчання

Мовчання.
Хованки.
Напівмокрі  руки
і  запахи
лакофарбові.
Вовняні  речі
і  прикраси.
Очі.
Спокій  всередині
справжній.
Своє  життя
будується
своїми  пензлями.
Люди.  Віруючі.
Сховані.  Скромні.
Репліки.
Плітки.
Ідуть  роки,
а  я  їх  бачу.
Позначу  правду
на  папері.
Зійдусь  у  партЕрі
Зайду  не  в  ті  двері.
А  потім  засну.
Мовчки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360826
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.08.2012


Дракон

Хочу  чути  як  мліє  в  руці  телефон.
У  кишені.  У  холод.  У  Дрогобичі.
Зранку.
Подзвони  мені  зараз,  гордий,  дикий
Дракон,
цього  разу  тримай  обіцянку.

І  не  бійся.  
Тоді.  У  кав"ярні.  У  дощ.
Я  не  бачила  того.  що  мала.
Але  зараз.  Між  полем,  вагоном
і  сном.
Випадково  Тебе  покохала.

Ще  побудь  тут  під  льодом
зі  мною,  Дракон.
Я  прошу,  я  збиваю  опори.
Загубилось  в  цих  вікнах,  
поміж  злив  і  опон
моє  серце  сонливе  і  хворе.

Завтра  містом  літатиму  з  іншим,
Дракон.
Тільки  зараз  як  божевільна,
бо  плювати  хотіла,  посилаючи  
к  бісу  закон.
Знов  не  бити  об  когось  коліна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360825
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.08.2012


Квіти

Вписавши  у  кола
літери  санскриту,
шукаю  сенсу  в
польських  квітах.
Вони  вирощені  свіжим
варшавським  вітром.
Роздруковані  на  папері
срібним  кольором,
барвами  неба  і
басмою.
Я  вмію  співати  з  луною
про  не  мої  речі  і  людей.
Чому  на  Бога,  я  
сприймаю  їх  запах?
Якщо  його  немає?  
Скапує  росою  із  
долонь  дорогих  красунь.
А  Ти  любиш  зовнішніх  
геніїв  і  балерин.
Тоді  я  нарву  Тобі  таких  
квітів  і  передам
поштою.
В  харчовій  плівці  замість  
паперу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360733
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 29.08.2012


Слухати себе

Пусто.
До  голови  приходять  
нові  версії
випадковий  станцій.
Купляючи  папір,  
забуду  вдома
пера.
Свої  пориви-
краще  ніж  чужі
премудрі  дії
і  ради.
У  всіх  свої  правди
і  віри.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360729
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.08.2012


Німець і цариця

Темний  підвал.  Мене  звуть  Малка.
Моя  матір-  єврейка.  Батько-  поляк.
Гетто  у  місті  Лоджь.
Я  не  винна.
Вперше  зустріла  Тебе  у  жовтні  39-го.
Ти  був  одним  з  них.
Тобі  доручено  випитати.
Правду.
 Я  не  здатна  на  зраду.

Божевілля  викидає  сміх  і  сльози.
Ти  б"єш  мене  наче  чудовисько.
Мовчу.  Бо  знаю  Твою  ціну.
Я  заснула  у  дощ,  а  проснулась  
У  війну.

Ми  однієї  крові.  Не  зовсім  здорові
Одне  одним.  Ходим  під  одним  небом.
Холодним  асфальтом.
серед  тисяч  годин.  Ти  один.  

Куля  вогню  і  світла.  Я  віддаюсь
Тобі  мовчки.
Ти  -  мій  улюблений  кат.  Мій
коханий  німець.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360291
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.08.2012


Іди

Все  добре.  
Моє  серце
здорове.

Я  бігаю  за  сонцем
із  сонцем  граюсь
як  дитина.
Я  щаслива  людина.

Вночі  мені  спокійно,
а  вдень  вільно.
Я  читаю  різні  букви
і  складаю  матриці,
вплітаючи  солод
у  пальці  і  волосся.

В  мене  так  повелося.
Моє  серце-  магніт.
Моє  серце-  любов  
для  тих,  хто  прийшов
по  неї.

І  я  літала  і  здіймала  
крила  ще  далеко  
до  того,  як  вас  зустріла.
І  вчить  мене  Всесвіт  
того  ж.  
І  дає  мені  воду  і  хліб.
Аби  могла  годувати
і  поїти.

Ти  сьогодні  зі  мною?
-Привіт!
Ти  сьогодні  ідеш?
-  Моє  серце-  магніт.
Моє  серце-  любов.
Іди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356600
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.08.2012


антициклон

Почуваюсь  
спрощеною
версією  
антициклону.

Прийди,  поговорим.
Ходи,  зміним  
низький  тиск  
на  погоду.

Гуде  перевірений  
часом  годинник.
Вмикається  світло  і  
гасне.

Як  легко  змінити  
доцільне  на
вчасне.

Летить  друг  над
містом,
збирає  чиїсь  
молИтви.

Як  легко  змінити
квіти  на  бритви.

Солодке  й  кавове
заманює  ледве.

Як  легко  змінити
живе  на  мертве.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=356367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.08.2012


Сповідь

Щоденники.  
Ви  всі  священики.

А  я  знаю  відповідь.
Чекаю  на  
сповідь.

Два  роки,  рік.
Наче  вчора  хтось
назавжди  зник.

Ну  і  будеш.  
Ну  і  не  забудеш  
такого  звернення
Гіркого.

Ледве  вичавлюю  
з  душі  дрібки
Бога.
 
Забудьте.  На  рік,  на  пів.
Не  підкидайте  дрів.
Не  підносьте  брів.

Знавіснів.
По  голові  рукою  провів
долонею.

Вороною
Звелася  тінь  засипаних
правд.
Брат.  Почався  град.

Відпускаються  рабі  
Божій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354107
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.07.2012


Спитай мене що сталось

Фото  моєї  вини.
В  тілі  тварини
хтось  з  рідні.  

Спитай  мене
що  сталось.

Треба  викинути  з  
голови.
Бо  все  це  молитва.
Бритва  ріже  непомітно,
але  глибоко.
Це  просто  метафора.

Всі  слова  донеслись  до  мене.
Відгомоном.

Пахне.  Тхне  самогоном
і  чаєм.  
Так.  Добрийдень.
Навзаєм.

Так.  Я  знаю  де  проблема.
Тут(  показую  на  скроню)
А  не  тут  (показую  на  лоба)  
Хто  знає  про  що  я.
Нічого  не  буде  просто  
так.Я  знаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352305
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2012


Зілля любові

Не  бійся,  дурненька,
я  його  не  вкраду.
Тихо  плаче  надвечір
півмісяць.
На  грудях  не  хрест,  а
чумацький  шлях.  

Серед  усіх  присяг,
що  доводилось  мені  варити
в  казанах  любові,
сьогодні  найсолодша.
Найцілющіша.

Не  бійся  дурненький,  
я  Тебе  не  краду.
Лише  тулю  Твої  слова  
минулі  до  себе.
І  розчиняюсь  у  казанах.

Не  бійся,  серденько.
Я  Тебе  не  уб"ю
Лиш  тихо  зупиню  на
хвильку.
З  двома  журавлями
в  руках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=352065
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.07.2012


Чекаю

Уроки  вивчено.
Дурниці  зроблено.
Квитки  замовлено.
Людей  покинуто.

Ефір  перервано.
Чекаю  ввечері.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351618
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2012


У кав"ярні (спільно з LaLoba)

Пахне  чимось.
Світить  щось.
Насолода.
Я  творю...
пропускаю  
через  двері
свого  серця.
Говорять  тихо...
Малахітові  дверці  
дитинства
прочиені  ще  
трошки.
І  світло  це  
з  запахами.
Прилинуть...
Від  мами
відірвусь.
озирнусь  
і  побіжу
кудись,
де  пахне  чимось,
де  світить  щось,
де  хтось  ще  
мене  не  знає.
Пахне
Світить.
Чекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351617
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.07.2012


всередині Ти

Відчуття  у  грудях
наче  болить.
Це  втонулі  мости.
Це  всередині  Ти.

Ти  не  міряєш  слів.
Тобі  треба  іти.
Я  можу  Тобі
помогти,  бо
я  всередині  -Ти.

Не  сприймай  мене  
так.
Не  дратуйся.  
Не  йди.
я  прийшла  помогти.
Бо  я  помираю,
а  я  ж  всередині-Ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012


Я Тебе не знаю

Дві  сотні  рядків
і  троє  розбитих  
життів.
Я-  птах.

Триглавий  орел
скубеться  у  двері,
шкребе  кігтем
у  шибку.
Я  швидко.

Триглавий  орел.
Тривимірний  світ.
Ти-  четвертий.

Четверта  струна.
Я  зовсім  одна.
Я  зовсім  тебе  не  знаю.

Ще  крок-  і  стіна.
Ще  рік-  і  війна.
Я  зовсім  одна.
Я  зовсім  Тебе  не  
знаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=351091
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2012


Я хочу Тебе

Я  хочу  Тебе.
я  хочу  тебе  обіймати
і  слухати  уважно.
Тривожно  здіймати  плечі.
Знати  Твої  невдачі.
І  слухати  знову.

Поринати  з  головою.
Вміти  прощати  і  вірити
в  краще
для  нашої  тривожної  ери.
Я  хочу.  Я  хочу  Твоєї
атмосфери.

Я  хочу  плавати  далеко  
в  Твоїй  компанії  і  
пити  чай  з  гарного  посуду.
Я  хочу
Я  хочу  такого  досвіду.

Я  хочу  чути  про  Тебе
від  Тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=350838
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2012


Дурна

Я  така  дурна  
коли  щаслива
і  пахне  мені  світ  
і  я  у  ньому  
злива.
Зліва  від  Тебе,
праворуч  від  неї.

Впізнала  запах,
тільки  декілька
теплячих  ноток.
Ти  -той,
а  я  не  та  сьогодні.

Щаслива.  Така  щаслива,
освіжена  Тобою.
Така  дурна.
Побуду  ще  дурною.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=349846
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2012


Буває. Плакати. Самому.

Буває  так.
Буває  часом  так,
що  треба  плакати
самому.

І  кликати  нема  кого,
бо  всі  вже  вдома.
І  треба  йти  кудись,
щоб  завтра
встати.

і  купувати  речі,  хліб
щоб  просто  
мати.

І  плакати  і  плакати
самому.
І  кликати  тихенько
допомогу.
Та  тільки  сквер,
та  тільки  волоцюги
поряд.
І  терти  до  живого
 щоку  ще  вологу.

Коли  так  є.
коли  збираєшся  в
дорогу.
То  треба  плакати
і  кликати  
самому.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347801
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.07.2012


Пробачення

Я  Тебе  не  забуду
нізащо.
Наші  долі  не  підходящі.
Наші  очі  незрячі.
Душі  собачі.

Говоритиму  різне.
Вмикатиму  різне.
Лягатиму  пізно.
Зберу,  аби  
в  очі  не  лізло.

Забагато  вже  щастя.
І  свята.
я  хочу  літати.  
Я  вмію
прощати.  

Пробач  і  Ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=347232
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.06.2012