| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
[img]http://www.symbolsbook.ru/images/P/Prometey.jpg[/img]
Вірую в мужа хороброго,
Брата прекрасних океанід.
Що прийшов у наш світ,
Зростити справедливості цвіт.
Задля нашого з вами спасіння
Він забрав із ясних небес
Благодатний вогонь прозріння,
Що приховував підлий Зевс.
І за це був на віки розп'ятим,
І страждав і вмирав й воскресав.
Проклинав по всяк час ім'я ката.
Що над світом цілим панував.
І в святих Степана та Нестора,
В Боудіку і діву Жанну,
Що для різних часів і народів.
Кожен раз знов чинили так само.
І що знову прийдуть зі славою
Посоромити тих, хто безчесно
Керувалися силою й владою,
Догматизмоим брехливих книг,
Страхом вірних безвольних слуг,
Й невблаганним мечем репресій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=426114
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.05.2013
Тоді, коли сплітались душі й губи,
Ми про розлуку навіть не гадали.
Здавалось нам - так буде завше...
Тепер самі собі ми душогуби,
Бо втратили це все не цінувавши,
А втративши не повертали.
І от скажи мені де взяти мужності,
Щоби змиритись з тим,
Що ти від мене вже на відстані байдужості.
І що розвіялось як дим,
Все те, що називалось нашим.
Мої пісні тепер для тебе -
То лиш слова покладені на біт.
Для мене - то уламки серця,
Розбиті об очей твоїх безодню неба.
Твоя душа моїй душі вже не озветься...
Ну і не треба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382047
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2012
Привіт, кохана! Знов сумую за тобою.
На жаль акорди радісних мелодій не про нас.
Не раз, повір, не раз змагався я з журбою,
Що полонивши мій химерний світ,
Ятриться в ньому мов відкрита рана.
Привіт! Привіт! Привіт, кохана! Привіт!
Жаль не знаходжу слів,
щоб розтопити твого серця лід...
Нас розділяють сотні кілометрів доріг.
Холодний дощ не змиє з пам'яті болючий слід.
Прощай. Пробач. Я втримати тебе ніяк не зміг.
Надії згаснуть і на ранах сіль
Розчиниться в проточних водах часу.
Жаль не знаходжу слів,
Щоб розтопити твого серця лід.
Мені не вдастся.
Не слід. я знаю, що не слід
В минулому шукати тіні щастя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2011
Розцвітала красуня весна,
розливалась дзвінкими потоками
По асфальтах вечірнього міста,
Що їх міряв неспішними кроками.
Милувався тендітним намистом -
Ніжним цвітом розлогої вишні.
Одягалась красуня весна,
Приміряла одежі пишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257009
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.05.2011
Мене вкусив отруйний каракурт -
Огидний восьмилапий волохань.
Загнав їдкий коктейль своїх отрут
Під ніжну шкіру. Аааай! Завдав страждань...
За мить зтемнівся світ мені в очах,
Тремтінням пройнялося тіло.
Зкував мене всього панічний стах,
Бо щось у м'язах різко заболіло.
Про ці симптоми я читав не раз,
Не довго залишилось жити.
Ну ось, настав мій передсмертний час,
Але про це не треба говорити. *
Зловлю я волохатого за хвіст,
Візьму пінцет, прийму хоробру позу.
Скажу лахматому про свою злість
І вирву хеліцери без наркозу :-)
* Ліна Костенко - добра жінка. Пробачить плагіат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234461
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 12.01.2011
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Ти ж знаєш, знаєш, знаєш і сама,
Що на полотнах світлих мрій тебе малюю
І що без тебе на душі зима.
Ти вся така холодна, недоступна...
Грізна...
Зовсім байдужа, наче нежива...
О, дай хоч знак, що я тобі потрібен!
Пізно...
Тобі далекі всі мої слова...
Тендітна, неповторно ніжна...
Була... Колись...
Тепер вже не моя.
Пробач... Прощай... Мабуть ми надто різні.
Я в серці збережу твоє ім'я.
Не говори від кого квіти ці...
Ревную...
Лети до нього, мила, тільки знай,
Що й досі в снах твій стан тонкий малюю,
Що спогади про тебе - то мій рай...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2011
Мій простір думок став надто вузьким,
Згорнувся у призму порожніх стін,
Наповнився вщерть пустим і низьким,
Від світла надій залишилась тінь...
Сховатись би подалі від людей,
Звільнитись від оков брудного міста,
Позбутися нав'язаних ідей,
Зламати клітку - в ній бракує місця.
Мій простір душі став надто тісним,
Забився сміттям непотрібних образ.
Мій вірш зав'язався нехитро-простим,
Розлився потоком заїжджених фраз.
Сховатися подалі від людей,
Покинути на мить похмуре місто.
Позбутися нав'язливих ідей.
Зламати клітку - в ній занадто тісно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2011
Коли стоятимеш за крок до прірви,
Вдивляючись в її бездонні очі,
Прислухайся як грають твої нерви
Важкий darksyde на чорних струнах ночі.
Якщо він в закутках душі озветься,
Баграянцем спалахнувши на долонях,
Відчуй як дзвінко ритм ударів серця
Відлунням розливається у скронях.
Відкинь свій біль, забудь свій страх,
Сховайся від реалій цього світу.
Будь наче птах, у своїх снах
Літай під звуки ламаного біту...
Заглянь у небо, там, де сірі хмари
Пливуть поволі серед срібних зір.
Так, наче невагомі, мов примари,
Торкаючись верхів'я синіх гір
Забудь свій біль, відкинь свій страх,
Сховайся від важких реалій світу.
Будь як у снах, мов вільний птах
Літай під ритми ламаного біту...
Коли стоятимеш за крок від прірви,
Заглянь в її бездонні чорні очі,
Прислухайся як тихо грають нерви
Мелодію на темних струнах ночі...
...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230988
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010
Кидаю у вогонь зів'ялі хризантеми
І пошепки кричу твоє ім'я.
Дивись, до тла згорають золоті едеми,
Що їх разом плекали ти і я.
Тих світлих днів не повернути вже ніколи.
Чуєш, марно...
В снігах холодних загубили слід.
Згадай ще раз нашу мелодію сумну, до сліз печальну...
І все, нехай живе в серцях пекучий лід...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230178
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2010