C3H5(ONO2)3

Сторінки (1/80):  « 1»

на сердце моем

на  сердце  моем
якорь  Холла
захлебнула  тяжесть-тоска.
ты  помнишь,  братишка,  с  тобой  мы
мечтали  покорять  далекие  моря?
а  что  они  нам?
рабство  причалов,
крыс  по  палубам
в  головах  вшей?
и  стоит
и  гниет  у  бетона
целый  флот  боевых
кораблей.

и  не  помнят  матросы
дерзкий  крейсер  "Очаков".
мы  вкусив  лишь  по  горло  дерьма,
всем  хвалились,  что  уж  очень  не  сладка,
надводная  наша  тюрьма.
нас  как  крыс  подпаёльных  стравили,
научили  друг  друга  давить,
а  сами  они  пировали,  кутили,
преуспев  свою  власть  восхвалить.
развелось  на  борту  крыс  не  мало,
главным  стал  этот  крысий  закон,
а  еще  -  законы  шакала:
выслужиться,  унизить  слабого,  терпеть  от  командиров  позор,
лизать  жопу.
не  оморяченным  стадом  сапог
не  выйдя  с  бухты  и  в  Черное  море,
слушались  крысы  своих  господ,
с  "других"  делая  себе
изгоев.

Но  склонившись  о  леер,  на  борт,
иль  присев  за  бак,  уронив  только  молчанье
я  смотрю  на  этот  подлейший  флот,
и  горю  всей  душёнкой  печальною.
И  мятежное  сердце  бьет!
Свищет  шкафутами
брат-ветер,  бродяга
вакцина  от  гнёта  одна  -  пулемет,
трепет  сердца  -  награда,

Пусть  орудия  еще  забьют!
взлетит  на  мачту  веселый  Роджер,
курс  взяв  на  свободы  приют,
к  сомалийским  чужим  просторам,
помчит  наш  мятежный  корвет
под  черным  гюйсом  свободным
630ки  ураганом  взревут
встречая  плотным  огневым  заслоном
империалистическую  свинью.
даря  миру  свободу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307527
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2012


рисочки

а  янгол  й**увся  на  землю,
переломавши  всі  кістки,
брикався,  наче  навіжений,
тікав  повзком
від  лікарів.
а  янголу  тепер  вже  пох**,
на  біль,  на  радість  і  нудьгу,
він  вже  не  хоче  навіть  водки.
йому  б  позбутися  від  сну.
але  він  знов  і  знов  залазить
на  дах  де  кілька  поверхів.
як  тільки  грім  небес  ударить  -
знов  янгол  на  землі
в  крові.  живий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.01.2012


колядка

шматок  піднебесся
тхне  перегаром  смерті,
там  тусуються  янголи
і  бадяжать  чефір,
а  ми  на  землі
намагаємось  стерти
світло  побитих
зґвалтованих
ліхтарів.
в  буржуйські  окуляри
жебрацьким  поглядом
дивимося
 як  зростає  скло.
невтішною  рукою  
я  хочу  вивідать
де  починається  Сонце.
розбиваю  єбло
о  камінь  кулака.
б"ю  у  відповідь.
закоханий  в  дупу
приземляюсь  на  сніг.
а  десь  Ісус
в  той  час  рождається,
несе  кулемет
крізь  кам"яний  ліс;

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304842
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2012


рентген

давай  збудуємо  свій
ідеальний  світ,
а  потім  його  зруйнуємо
неперевершено.
завзято.
давай  топтати
ступнями  сторіч
уламки
відчайдушних  снів
і  скла;
щоб  ще  раз  пересвідчитись  в  єдиній  істині,
що
Істини  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302865
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2011


небо

їх  небо
зачинилось  на  замок.
тепер  туди  ніхто  з  них  не  потрапить.
їх  небо  -  
загублений  богом  чортог.
у  вирії  
заблудшого
у  осені
кохання
таких  різних
двох.
 у  непорочних  спогадах
і  неумісних  для  того  образ.
так  світло  там,  у  спільній  пам"яті..
так  світло  там,  де  були  сходи  на  те  небо.
 амінь.  тепер  те  небо  не  для  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=284347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.10.2011


1

нелігітимне
існування  мого  світу.
серед  чужих
з  дитинства  чуждих
машин
людей
ідей.
невмотивоване  тікання
у  руїни
позавчорашніх
мрій.
під  пильним  наглядом
знікчемнених  свиней.
невмотивоване  тікання  крізь  етапи
життєвих  просторів,
і  крізь  просту  нудьгу.
тікання,  щоб  пройти  крізь  грати,
щоб  розламати
знищити
тюрму.  товарних  співвідношень,
доволі  їсти  паперовий  хліб.
штамп  продано
поставлений  навпроти
таких  неупереджених  усіх.
колись  кохання  переможе  побут,
і  віра  змиє  штучних  відносин  нутро.  щоби
купатися  у  нескінченних  водах.  щоби
лишити  в  серці  лиш  добро.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.08.2011


маніфест поетизму

я  знову  з"їхав  з  глузду,
наперекор.
у  розріз  
з  заблудшими
в  своїх
нахабних  побутах.
я  іду  оновити
літературний  тон
заборним
забороненим
парканним
живописом.
ці  вулиці  
що  стогнуть
від  блядства
і  журби
забули,  що  скука  -  
 контрреволюційна.
пригнічені  
мовчать
стіни  
домів,
хай  заголосять  вони
спротивом!
міська
герилья
останніх  кольорів  -
останніх  барикад,
необхідно
повстання  проти  сірості,
 хай  бунтом
заговорять
серця  міських  дворів,
хай  заголосять  
ці  вулиці
мистецтвом
свободи,
кохання,  
справедливості!..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.07.2011


*

бродив  по  центру  не  свого  і  не  її  рідного  міста.
відпочивав  прилегши  на  лавку.
кашляв.
пив  каву.  
палив  по  півцигарки.
ночував  на  даху.
спілкувався  з  кажанами.
гойдався  на  гойдалці.
писав.
спостерігав  за  тінями
спускався  по  мотузці  вниз,
малюючи  любов
монтаною.
згадував  дорогу  і  обійми  під  дощем.
і  мріяв.  весь  час  мріяв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271231
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.07.2011


у них є небо

у  них  є  небо.
тільки  для  двох.
для  двох  натхненних  муз.
під  ними  земля.
для  багатьох.
там  грає  журливий  блюз.
вони  хочуть  небо
дарувати  землі,
адже  воно  безкінечне.
і  навіть  скупавшись    по  вуха  в  багні  
вони  не  заплямлять
 чесноти
 небесні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270606
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.07.2011


революційному самогубству

вип"ємо  отруту  революції!
ласкаво  прошу  в  наш  клуб  самогубців!
пророки  бентежної  вулиці,
хто  не  вписався  у  правила.
ласкаво  прошу  у  цю  революцію!
ласкаво  прошу  в  коммуну  останніх,
хто  втративши  все  обирає  свободу,
хто  смертю  життя  спонукає!
ласкаво  прошу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.07.2011


завтра

завтра  
всі  підуть  на  конструктивний  діалог
про  перспективу  перемир"я.
заславши  в  надра  карного  розшуку  світлину
на  ній  дитину,
котра  обмалювала  антивоєнним  гаслом  учора  стіну.
і  була  заснята  камерою  спостережження.
та  розпустять  в  самісінькі  телеекрани  слину,
а  в  місто  -  поліцейських  з  псами
і  щитами.
репресивну
 машину
 біля  стратегічних  будівель
бронетранспортерами  і  нами-
купленими  на  їх  гроші  ,
гастрарбайтерами  під  їх  прапорами.
з  паспортами.,,,
але  ота  дитина
якимось  дивним  чином,
все-одно  пролізе  крізь  мусорські  паркани....
і  обмалює
своїми  гаслами
мої  квартали.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270412
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.07.2011


дитині

у  зраді  часу
власного  сумління
коли  безсильний  жоден  допінг.
у  блювотинні
побутового  натхнення-павутиння,
страждає  твого  світу
нерозумний  роумінг.
крізь  вікна  
непорозуміння
скидаючи  балкон  душі
в  суіцидальний  кузов
шукаєш  на  деревах  сильних
свій  ненадійний
ешафотний  вузол.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269856
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.07.2011


піромистецтво

на  холст  сторіч
пензлем  тротилу
лягає  сірна  кисота,
триперекис  ацетону
впада  кришталем.
о,  краса,  з  годинниковим  механізмом!
і  висушеними  гранулами  селітр,
магнієм  вступаючи  в  реакцією,
хімічних  з"єднань  
поетичних  літ,
музика
вибухів  звучить,
як  колискова
автентична,
срібною  пудрою  горить
вчорашній  день,
хай  ллється  божий  піт!
ми  починаємо  сонет
наш  дивовижний,
і  да  святить  нас
іґданіт!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263326
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.06.2011


дарунок

я  подарую  тобі  
свою  ідеологію.
це  все  що  мною  рушить.
це  все,  що  я  створив.
ми  зіткані  в  одній
прострації  колообгу,
у  них  нема  сердець,
в  нас  дефіцит  стволів..
прийми  це  як  належне.
як  найкатегорічніший
імператив.
нас  загонять  завтра  в  кут
системи  пси.
я  подарую  тобі  дзвінкий
поступ  ідеї,
що  невловима,  наче  вітер,
але  близька,  як  рекламний  щит.
я  подарую  тобі  основу
своєї  ідеології  -
нас  не  мають  взяти
живими
 мусора.
я  дуже  добре  знав
кінцівку  
трилогії.
але  ми  були  разом.
це  була  наша  гра.
коли  нас  оточать
візьми  засіб  звільнення  в  ліву  руку.
щоби  мені  було  зручно  з  того  засобу
висмикнути
кільце.
щоб
не  взявши  нас  живими
пси
замліли.
дивлячись  вогню
і  правді
у  лице.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257734
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.05.2011


диктатура любові

в  світі  згублених  снів
в  світі  втрачених  мрій
в  світі  надкапіталу
і  жебраків
крізь  міста    крізь  безчестя
крізь  алеї  брехні
ми  ідемо  босоніж
по  стерні.
ми  ідемо  руїнами
чиїхось  сердець
нам  набридло  плекати
стадо  овець
ми  ідемо  болотом
шукати  життя
ми  ідемо  серцями
долати  моря
ми  ідемо  зігріти
тих  хто  нужденний
і  запалити  світ  цей  скажений
ми  ідемо  де  предки  кістьми  в  землю  врослися
ми  ідем  де  наші  мами  з  горя  спилися
ми  ідемо  крізь  смуту,  ненависть  і  хтивість
ми  ідемо  розвіяти  вашу  сонливість
ми  ідемо  палаци  з  землею  зрівняти
ми  ідемо  хатам  мир  блаженний  подати
ми  ідемо  босоніж
наші  стопи  у  крові  
ми  ідем  встановити
диктатуру  любові  


вселенським  натхненням
уламками  долі
ми  встановимо  в  світі
диктатуру  любові.
ми  зламаєм  паролі,
заблокуємо  коди,
на  зміну  культу  споживи
-  свобода,
ми  порвемо  дроти,
і  з  голів  скинем  пута,
ми  відмінем  закони
віртуальної  смути,
ми  відмінемо  рабство
ми  відмінемо  гроші
"мирний  атом"  ніколи
не  затьмить  більше  очі;
ми  спалимо  танки,
перейдемо  кордони,
до  кінця  ми  підемо
нас  уже  міліони,
ми  відкриємо  двері
адмінбудівель,
ми  розпалим  багаття
у  їхніх  кабмінах,
крізь  колишні  міста
у  залізо-бетоні
виростуть  джунглі
диктату  любові,
ми  посадимо  квіти,
ми  спашемо  ниви,
зірок  вистачить  всім,
ми  покинем  квартири,
ми  скасуєм  суди
міжнародні  угоди,
поліцаїв  і  фальш
що  забруднює  води,
без  дозволів  й  штампів,
не  визнаючи  контролю,
крім  диктатури  серця,
крім  диктату  волі.
ми  вселенським  натхненням
ми  кипінням  у  крові,
народились  вершити
диктатуру  любові.

І  тоді  на  жнивах  недоланної  долі
зійдуть  жита  хліба  і  волі
зійдуть  жита  нового  життя
зійдуть  жита  ,  нові  жита...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257487
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.05.2011


М.

электрическим  током..  сквозь  провода,  сквозь  города  и  судьбы,
теракт  лишь  повод,  повод  -  лишь  теракт,
слякоть,  как  будто  соль  на  талом  льду,  ну  а  ладонь  в  ладоне,
растапливает  лед  тот  что-то,  обновляя  сердец  замерзших  тракт,
мы  замедляем  на  ступеньках  шаг  наш  общий,
подьезд  пожар  охватывает,  а  его  пепел  оставляет  на  одежде  след.
а  еще  на  одежде  оставался  запах.
и  когда  я  рядом  с  его  носителем,  то  во  всем  городе  вмиг  гаснет  свет.
и  был  еще  один  подьезд,  но  это  после.
и  над  ветхим  и  таким  булгаковским  два  белых  коня.
непонятно  играла  для  меня  попсовая  песенка,
однако  грела,
ведь  она  твоя.
и  кружили  вальс  на  людном  пероне,
пока  не  приехало  соответствующее  метро.
метро  -  это  не  самолет;
а  самолеты  там,  где  она  работает,
а  значит  бежать  нужно,  искать  ее,  идти  на  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256404
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 27.04.2011


---

на  ковдрі  спогад.
на  ковдрі  волосинка.
на  ковдрі  запах.
запах  НАШОГО  неба.
а  за  вікном  у  всі  сфери  інтеґрується  двадцять  перше  тисячоліття,
заполоняє  вікна  віртуальна  ера.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256402
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.04.2011


її

під  ретельним
і  всюдусущим
наглядом  камер  зовнішнього  спостереження.
серед  натовпу  
застуди
серед  глобального  збентеження.
бігав  
блукав
бродив
шукав.
біля  заборів,
крокодилів,
і  старих  міських  узвозів..
вдивляючись  ретельно  у  обличчя.
шукаючи  рожеве  на  плечі.....
бог  мряки
мінував  адмін.  споруди.
бог  розлуки
замінував  дощі.
в  агонії
і  паніці
між  натовпу
між  бруду
поміж  сполук  брехні.
шукав  
єдиний
рідний  силует.
щоб  хоч  раз  іще
вповільнюючи  спільний  крок
на  сходовій  клітині.
почути  наш  дивовижний  рок
блукаючих  біля  великої  ведмедиці
комет
в  нічній  небесній  павутині...
доречі,
навіть  там  шукав  тебе.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245451
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.03.2011


вір

Вір  мені
Це  наш  пріоритет
ти  ж  пам`ятаєш:
Лише  правда,
Тільки  правду..
Вір  мені
Іди  на  силует,
Розмальованого
пам"ятника
кату.
Вибач  мені
Я  ж  попереджав
що  так  як  у  всіх  
не  буде..
Вір  мені
я  тебе  шукав
знайшов  тебе  і..
втратив,
навколо  забагато  бруду....  .  .
та  я  люблю  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243159
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.02.2011


*

а  я  раніше  і  не  думав
що  можу  бути  таким  щасливим,
і  що  це  так  легко,
наче  дощ,
наче  вітер,
наче  вибух,
що  щастя  -
це  лиш  твоя  ніжна  посмішка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240033
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.02.2011


моїм бомбам

похід  стезею
народжує  стереотипи.
я  їх  руйную.
щоб  істину  зловить.
на  долю  секунди
її  подих
в  свої  вуста
вдихнуть,
вхопить.
бомби
мене  врятують
від  трясовини  лицемірства  і  накрученості
поглядів  брехні.
зовнішньої  
дволикості  та
внутрішньої  
пустоти.
бомби
мене  вколишуть
подихом
смертних  вітрів;
тиском
своїх  трагедій,
тиском
хімічних  див.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239164
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2011


М.

електричним  струмом..  крізь  кабелі,  міста  і  долі.
теракт  лиш  привід,  привід  -  лиш  теракт.
мряка  неначе  сіль  на  талій  кризі;  а  долонь  в  долоні.
ту  кригу  знов  розтоплює  в  душі  щось,  
відновлюючи  сердець  схололих  тракт.
вповільнюється  на  сходах  крок  наш  спільний.
під"їзд  охоплює  пожежа  і  її  попіл  лишає  на  одязі  сліди.
а  ще  на  одязі  лишився  запах.
і  коли  я  поряд  з  носієм  того  запаху,  
то  в  місті  гаснуть  усі  ліхтарі.
був  ще  інший  під"їзд,  але  то  було  після.
і  над  старим  і  таким  булгаковським  
два  білих  коня.
незрозуміло  лунала  для  мене  попсова  пісня
та  гріла
бо  вона  твоя.
і  кружляв  вальс  на  люднім  пероні
поки  не  приїхало  відповідне  метро.
метро  -  це  не  літак,  а  літаки  це  там  де  вона  працює.
а  значить  треба  туди  бігти,  шукать  її,  йти  на  тепло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238940
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.02.2011


мораль

Дзвін  п"янкого  кришталю,
Ковток  п"янкого  вина..
Палкий  вальс,
Розкішна  зала,
Свічок  розніжена  зоря...                                                        
Спів  скрипки  будоражить  нерви,
Шелест  шикарних  платтів  навкруги,
Палке  і  ніжне  прагне  серце
Життя,  весни,  кохання  і  краси!
І  тут  у  мить  свічки  всі  згасли,  
І  хтось  пролив  келих  вина,  весь  світ  затих..
Увірвалися  в  палац  повстанці
І  розстріляли  там  усіх.....
О  як  хотілося  ж  усім  їм  жити  і  співати,
Хотілося,  щоб  безкінечним  був  той  бал!.....
А  нєхєр  було  простих  трудящих  у  лайні  мішати,
свій  відмиваючи  нікчемний  капітал!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238613
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2011


капіталістичний круїз

Одноразова  кава  без  кофеїну  та  з  замінником  цукру.
В  одноразовій  склянці  -  цілком  одноразовий  сюжет.
Радісний  паперовий  пакет  фаст-фуду,
Віагра..  віртуальний  мін"єт.
Чудова  тур-поїздка  до  чарівної  Африки,  де
Бегемоти,  жирафи  і  справжній  банан;
Боінг;  салон  екстра-класу,
Корпорація  оплатила  тур,  комфорт  забезпечить  аеро-вокзал.
В  готелі  замовили    "Бордо"  телятину,  лосося  "Гурме",  іспанський  гарнір,
Замовили  пляшку  вина  від  "Кавакляйдере",  
і  з  запахом  коли  з  пупиришками  презерватив.
Готель,  інтер"єр,  як  посудомийна  машина,
Чудове  та  безкорисне  майно!
Прокотитися  над  сахарою  літаком  
лишаючи  слід  від  керасину,
А  потім  за  50  центів  на  повозці
 запряженій  
10річним  хромим  африканським  жебраком.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2011


паломництво

щоденне  паломництво  до  супермаркетів
просити  прощення  в  вітрин,
світ  хмарочосом
цивілізації
рваних
банківських  
вітрил.
паломництво  маструбації
на  кожен  долар,
кожен  цент,
крізь  біржі  де  літають  акції
міфологічних  підприємств.
а  я  вершу  своє  паломництво!
крізь  біль  і  сльози
крізь  ножі
крізь  каналізаційні  люки
до  підвалів,
в  яких  живуть  бомжі.
іду  довершити  нове  паломництво
до  місць
де  зрублені  ліси,
до  пустих  руїн  Іраку  
у  сам  центр  
планетарної  
сльози...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238441
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2011


бризантність кохання

ми  з  тобою  сьогодні  літали
над  старим  Подолом..
я  не  відчував  себе
вдихав  тебе
піддаючись  на  сердець  змову.
ти  кидала  мені  вибухівку  під  серце
твої  губи  були  детонатором,
ініціююча  речовина  
твого  подиху
твого  тіла  запаху.
ти  ставала  моєю  вибухівкою,
ми  ставали  вибухом  вдох,
окиснюючись  палали  руїни  храмів,
ми  невисомі  були  
й  всюдисущі,
як  бог.
розліталися  вщент  секунди,
вікна  минулого  билися,
ми  крізь  всесвіт  вривались  в  майбутнє  
 для  двох  -
сопери  запізнилися.
ми  з  тобою  сьогодні  літали
ставали  чимось  єдиним,
над  Подолом  і  під  ним  кружляли,
серед  натовпу  плину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237885
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.01.2011


Sur l'Аmour

Даремне  блукання  між  натовпу
Божевільної  демонстрації,
А  у  наших  серцях  амури
Вже  читають  свої  прокламації.
Нас  засуджено  Венерою
До  одвічного  ув"язнення,
Вибухівка  очей  твоїх  -
Теракт  на  моє  ураження.
Ти  провокуєш  мене  на  кохання,
Стискаєш  мою  руку,
Задаєш  надто  зайві  питання
Серед  пізньої  зими  бруду,
Піднімаєш  ти  в  моїм  серці  бунт,
Я  в  твоїм  підіймаю  повстання,
Це  революція  для  двох,
Це  на  вістрі  ножа  блукання,
Ти  провокуєш  мене  на  любов,
Задаєш  незручні  питання,
Це  наш  злочин  на  двох,
Я  провокую  тебе  на  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236387
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.01.2011


сумна пісня

Заспівай  мені  ту  гірку  пісню
 де  ангел  вмер.
Як  задихнувся  від  нестачі  кисню
із  целафановим  пакетом  на  дурненькій  голові.
у  целафановому  світі
у  целофановій  тюрмі.
Ти  заспівай,  
як  він  мотав  земний  свій  строк
і  як  на  самоті  напившись  
лабав  свій  рок,
як  змерзлі  пальці  пестили  спусковий  гачок,
коли  до  мрії  залишався  один  лиш  крок.
згадай  про  нього  правду  всю,  браток.
Як  він  хотів  допомогти  ближнім
у  їх  біді,
і  все  би  добре,  та  ж  тепер  янгол  в  труні.
і  все  б  нічого,  та  на  могилі  зламали  всі
хрести,
і  нема  кому  і  випить
за  упокій  душі.
Ще  заспівай  як  він  страждав  від  тяжких  мук,
як  з  підвіконня  груз  200  скидали  до  його
стомлених  рук;
І  заспівай  як  він  сміявся
й  кричав
у  сні,
і  як  він  в  неї  закохався,
а  вона  -  ні.
Ти  заспівай,  як  відреклися
усі  кого  любив,
ти  заспівай  як  лікував,
а  потім  захворів,
ми  його  майже  не  знали,
щось  чули  поміж  слів,
що  якийсь  дурень  впавши  з  неба
в  підвалах  жив.
Заспівай  рядки  останні,  коли  він  жив,
тепла,  надії  і  любові
він  так  волів,
чогось  чекав  все
і  забагато  може  він  палив,
та  серце  билось  для  свободи,
значить  він  жив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236307
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2011


переконання

Спитаєте:  яких  переконань?    
Чи  скажете:  якої  ідеології?    
А  мені  начхати  на  припартійнуту  срань    
і  на  абсурдність  неабстрактної  логіки.    
Мій  напалм  очищає  руїни  душі  від  рейдерів,    
дійсність-  для  нервів  хук!    
"Nihil!"    
до  божевілля    
б"є  нелогічністю,    
його  колір  -    
звук.    
"Nihil!"  -    
заклик  до  дії  у  лоні  бездії    
і    
НАВПАКИ.    
Я  ще  й  досі  прагну  надії    
 людської    
в  зневірі    
для  щелеп  надійності.    
Скажете  про  перспективи  ринкової  економіки,    
чи  прочитаєте  на  півтора  роки  забудови  план?    
а  я  зробив  би  все,  щоб  звільнити  центри  офісні    
і  щоби  вони
належали  бомжам.    
я  зроблю  все,щоб  вирвати  штучні  квіти    
з  могили  своєї    
на  смітнику;    
слово  "кар"єра"    
і  досі    
останнє    
в  моєму    
словнику.    
Егей!  пані  проститука,    
чи  то  не  для  Вас  мої  гімни??    
Ей!  товариш  майоре!    
чи  не  Ви,  напередодні,  мене  вбили?    
в  моїх  штанях  грає  Бетховен    
якусь  тупорилу  й  величну  сонату.    
я  ріжу  вени,  щоб  притупити  рот  душі,    
визволяю  абстрактну  гранату-    
суть  .  від  жорстокості  й  метушні.    
і  напившись  блукаю  нічним  містом  й  співаю  свою  бентежливу  пісню::
"Йохохо!    
і  пляшка  коктейля  Молотова    
,спалений  банкомат    
йохохо!    
і  все  чудово-    
довершений  поетичний  акт."    
На  втіху  Шекспіру  шукать  Десдемон  чи,    
творить    
небезпечні  сюжети?    
а  спробуй,  плюнь  на  гроші,  славу    
й  амбіції,  на  фальшу  трон    
на  шляху    
Любові  і    
Смерті.    
мій  Апокаліпсис  -  ось    
моя  ідеологія..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234770
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2011


гімн конституції

Я  беру  цю  брошуру,
Буржуазної  моралі  агітацію,
Не  для  того,  щоб  підтертися  -
Щоб  спалитЬ!

Спалити  ***уцію!
Моїх  злиднів  прокламацію,
Біблію  тих,  хто  народжений
Фальшу  служитЬ!

Ви  абсолютно  нікчемні,
Втоплені  в  маразмі!
Вигадали  собі  правила,
щоб  самим  по  ним  не  грать.

Ей!  Нікчеми!!
Лицеміри  зачаті  в  сарказмі,
Створюєте  штучні  проблеми,
щоб  їх  самим  і  розгрібать|
Створюєте  штучні  проблеми,
щоби  й  справжніх  не  помічатЬ..

Ви  ж  крутите  свої  шоу-вибори,
Коли  людина  в  підвалі  вмирає.
Тож
Нахуй  **уції!
та  тих,  хто  їх  приймає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234749
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.01.2011


після

після  ста  років  самотності
дурне  відчуття
гранату  стискає
прозоре  буття.
попутало  сили
оп*зденівше  життя
після  ста  років  самотності
я  знов  не  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234315
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.01.2011


мряка

Блукати  мрякою
серед  калюж
опісля  стомленої  ночі
спізнілий  день
спітнілі  очі
тепла  і  ніжності
так  хоче
тупий  
застужений
поет.

 Блукати  мрякою
удвох
і  позабути
про  змагання
про  гроші
про  кар"єри
про  всі  питання
буденності
і  ділових  
угод.
пускатися  у  найромантичні
бажання
та  хоч  страждання
у  зізнання
найромантичніших  
пригод.

 Блукати  мрякою..
в  любов
ця  гра  вже  надто  небезпечна
кохання  схоже  на  війну,
напевно  тим  
нас  і  полонить
водночас:
сажає  у  тюрму
і  дає
шалену  волю.
не  дивлячись
на  ризик
люблю  цю  гру.
не  дивлячись  на  жертви
люблю  цю  
війну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234120
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.01.2011


гімн благодійності

Егей!  Народні  маси!  Весь  зброд  земних  людей!
Ласкаво  просимо  в  країну,  що  убиває  своїх  дітей!
Соціальним  пакетом  безкоштовної  медицини  вкритим
Переливають  хворим  кров;  кров  із  гепатитом!

Ласкаво  просимо  до  країни,  що  бореться  з  бідністю!
Де  бідність  разом  з  бідними  викореняють  інфляції  єхидністю!
Щоб  не  потрібно  було  інвалідам  все  життя  страждати,
Держава  приймає  лоґічне  рішення:  їх  ще  в  дитинстві  убивати!

Ласкаво  просимо  до  бутіків  у  центрі  міста,
Так  живе  наша  країна,  принаймні  процент  суспільства,
Це  благодійність  по-українськи:  на  люди  дупу  рвати,
І  на  слабких,  на  їхніх  лихах,  бабло  відмивати!
Аллілуя!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234118
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.01.2011


Es muss sein

є  речі,  
які  ліпше  тримати  в  собі...
одна  з  них  -  кров.
я  викарбовую  на  стіні
свій  віщий  сон.
я  викарбовую  в  очах
останні  життя,
я  викарбовую  на  вустах
надії  слова.
я  загострюю  свій  ніж,
щоб  глибше  пішов,
я  нагострюю  свій  нюх,
щоб  швидше  знайшов,
у  серце  летять  тисячі
отруєних  жал,
а  хтось  було  зібрався  в  своїй  крові  
топить
Історії  
накал.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234059
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011


війні

На  опльованому  ґраніті  кров"ю
Написав  одне  він  слово  -  
Мир.
війна  в  ту  ж  секунду  убила
його  брата,  
який  секунду  назад  був  ще  живий.
Надприбуток  знайшов  правителя,
Куля  знайшла  пацана,
А  ссивілій  і  скаженій  від  горя
матері
досталася
зі  шматками  сина  безкоштовна  льгота  -  
цинкова  труна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.01.2011


постапокаліптичний вальс

Коли  настане  крах  Системи
ми  будемо  з  тобою  гуляти.
між  руїн
нашого  старого  дому.
будуть  нам  пташки  співати.
вальси
 Мендельсона.
Вогонь  пожеж  зігріє  нас.
Останній  вибух  у  ефір  -
Постапокаліптичний  джаз.
Поствіртуального  кохання,
Постсексуальний  саботаж,
Пом"якшувального  зізнання,
Що  весь  цей  світ  тепер  лиш  наш!
Дивись!  Танцюй!
Кохай  і  думай,
що  техногену  й  не  було,
розквітнуть  квіти  наші  скоро,
Всюди!
Проб"є  асфальт
Життя
Добро.
А  ми  з  тобою
на  руїнах,
Станцюємо
постапокаліптичний  вальс,
ти  не  зважай,
Тільки  подумай!
Цей  Апокаліпсис  для  нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233707
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011


пам`ять

запах  
київської  ночи
 пульсує  вени  
пам"яті
морозним  перегаром  ріже  ,
потрапляє  в  тютюнові  очі
роматика  
тліючих  підвалів,  
в  яких  струни  зайняті,
вуглекислий  промінь  
будоражить  
розум
легкий  смак  застуди
тяжкий  крик  буття
запах  
київської  ночі
ріже  смітникові  вени
ріже  
забуття
і  пiдсвiдомiсть,  
що  народжує  картинки....
з  пам"ятi  
останнього  життя.
ранять  душу  тi
 пiдсвiдомi  знимки
бринить  у  серцi  ,
трас  нічних  струна:
бринить,  як  мати  вперше  
чи  востаннє
вела  до  школи
 у  прямокутний  клас,
як  дiд  мiй,  
його  посмiшка  печальна...,  
водив  мене  у  
дикii  лiса...
i  тi  лiса,  
що  були  лiпшим  другом,
що  були  домом,  
храмом,  що  були.....
Лiса  були  єдинi  лiки
заблудшої  
самотньоi  душi..
iз  пам"яти  незгаданим  повiтрям
на  мене  лине  
тихий  звук  -
звук  подиху  коханоi  дiвчини,
i  грiє  душу  
тепло  милих
і  зрадливих
 рук,
якi  забутi..
 iншого  ласкають....
дівчина  з  останнього  життя
мене
уже  
нiколи  не  згадає..
і  якось  знов  здригається  душа.
а  потім  зрадами  наповнюється  пам\"ять.
бридким  кар"єрством
і  без  почуттів
лунає  гімн  продажної  держави.
і  тихий  шум  незгаданих  морів.
і  мітинги-
пікети-акції.
і  жирні  пики
і  пики  тупі
сердиті.
і  напалм
останньої  прострації
закинутий  
у  вікно  розбите.
роботи
 наїбалово
 розмови.    мрії.
і  пляшка
й  перегар  рідні.
і  мєнт  в  фуражці  
бляд*тво  в  касі
 паралельний  вимір.
і  добрий  дядя  доктор  Айболіт
у  сні.
у  пам"яті  незгаданим  повітрям
нічної  київської  пустоти
наповнюється  тютюновим  димом
і  спогадом
неперевершеної
асфальтної
краси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233706
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.01.2011


x

Все  так  же...
Будемо  читать  антиутопію
і  дивитись  в  очі  новим  Кризам;
До  нас  увірвуться  рейдери,
Змовкне  горде  гасло  над  Парижем.
Все  так  же...
Ми  підемо  на  старі  роботи.
Все  там  же...
Будуть  височіти  наші  тюрьми.
Ті  ж  самі
Вириють  могили,  щоб  зарити.
Ми  знову
будем  кнути  й  пряники  терпіти.

Та  в  існуванні  біомаси
є  святий  момент  Свободи
і  лиш  в  той  короткий  момент
ми  торкаємося  сенсу  Буття....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233510
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2011


відлуння Титаніка

Планетарна  доля
В  руках  Цивілізації,
Грандіозна  монополія,
Глобальний  капітал;
Проект  запущено,
Надто  багато  вкладів,
Тепер  не  розвернути
Історії  накал...
Рух  Цивілізації
у  напрямку  до  айсбергу,
Надто  багато  акцій,
Попит  надто  великий,
Надто  мало  простору,
Нас  надто  багато,
Не  розвернуть  Титанік,
Він  з  курсу  давно  збитий...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233509
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.01.2011


промінь

Двоє  в  кайданах
ідуть  по  пустелі.
кайданів  не  бачить  ніхто.
З  піску  не  добути  
триперекис  водню;
з  піску  не  добути  ніщо...
Двоє  в  кайданах
під  палким  Сонцем;
Сонце  караючи  всеж  вкаже  де  Схід.
Двоє  в  пустелі  
серед  міліонів
сплячих,  нечуючих,  найрідніших  вівць.
Хтось  із  них  б"ється
вдаючи  прозрівших,
Більшість  безмисленно  спить..
Двоє  в  кайданах
посеред  пустелі,
вкажуть  мільйонам  на  Схід..

"Хто  має  вуха,  щоб  слухати,  нехай  слухає!"  Матвій  13:9

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233320
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2011


заповіт

всеж  не  дивлячись  на  всю  Величність  Духу
на  його  Ґеніальність  і  Екзотеризм.
хотів  би  просто  випити  з  Шевченком
і  закусити,  й  просто  відпочить.
хотів  би  потягнуть  цигарку
і  залабати  разом  під  гітарку  
пісню
"про  старого  вора".
і  так  сидіти  до  світанку
і  згадувати  про  якусь  там  Маньку,  
за  якою  бігав  
і  яка  так  і  не  дала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233319
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2011


реквієм по напалму

*    
Під  розкішними    
палацами    
хтось  розливав    
напалм  -    
Неначе  шлях  свій    
освіщав.    

Коли  його    
схопили    
про  правду  щось    
кричав.    
під  урядовими    
палацами    
хтось  розливав    
напалм...  .    

*    

у  секс-шопі    
гумового    
раю    
гумового    
кохання    
ослаблені  і    
спорожнілі,    
відсиділи  усі    
подвоєний  строк    
у  своїх  двокімнатних    
 квартирах    
і  у  рабстві    
 побутових  думок    
імітації  кохання    
імітації  пізнання    
лише  тупе  споживання    
від  зарплат    
і  до    
затрат  невдалого  дня.    
безкінечного    
споживання    
ми    
безкрайній  послуг  персонал    
галімого  пожирання    
того  чим  наш    
телевізор    
насрав.    
імітованого    
фалоімітатору    
надто  гумовий  оргазм    
вчить  нас  банківської    
справи    
вчить  нас  вправам    
садо-маз.    
у  каналізаціях    
дітьми  ще    
шукали  разом    
сенс.    
на  плиті  напалм  варили.    
святкували  ювілей.    
а  у  небі    
випускали    
дим    
і  попіл    
і  руду    
і  садитимуть    
як  і  саджали    
непридатних    
у  тюрму.    
а  ти  що,
іще  лояльний
 до  поліцаїв  і  тюрми?
та  ж  скоро-скоро    
я  це  знаю    
буде  небо  у  вогні    
скоро  нас  порве  пожежа    
розколотить  землетрус    
вавилонську  срану  вежу    
підірве  останній  гусь    
а  ми  сидітимем    
в  запарі    
невеселі    
і  сумні    
як  же  ми  так  проїбали,    
ті  остаку  щастя  дні?    
як  же  ми  отак  не  встигли    
наговоритись  про  любов,    
обсудити  план  грабунку,    
порятунку,    
план  на  двох?.    
депутат    
і  срана  фірма    
підмайстерня?    
капітан?!    
вишуканого    
весілля    
я  останній  генерал!    
транснаціональної  споруди    
я  безмежний  як  тарган,    
скільки  заздрощі  і  бруду    
світ  у  мене  напихав!    
але  все  напалм  очистить    
оживає  знов  і  знов.    
трошки  банальний    
і  сердитий    
і  отруєний  терор.    
ми  любов  свою  плекаєм    
у  вісні  і  до  хайла    
підірвемо    
прибиремо    
залишки  пана-майна!    
заспокоєно  дивлюся    
як  горить  весела  гума    
як  горить  веселий  фалос    
як  горить  грошей  орда.    
так  приємно  підкидати    
у  вогонь  душі    
дрова!    
так  приємно  підпалити    
те  що  дорого  було,    
після  скудної  в\"язниці    
розуміш  -  це  лай*о!!!    
усе  л*йно!...    
а  я  дуже  непристосовний    
до  життя  цього  став    
я  не  вмію  розрізняти    
оригінал  бренду  від  підробки    
я  не  вмію  розрізняти    
брендів    
сраних    
недоробки.    
А  я    
так  і  не  навчився    
розбиратися    
в  шмотті,  меблях,  техніці
атрибутах  успішності  
та  бездоганно    
відрізняю    
підробки  ваших  облич!    
і  вашої  лицемірної
єдиноначальної
втішності.
Десь  отам  на  роздоріжжі
у  анархію    
святу    
хай  прокладе  безпризорник    
напалмовану  тропу.    
хай  хоч  проліски  дивізій    
і  мистецтва  леґіон    
заслоняє  їх  девізів    
безпонтовий    
підлий    
сон.    
і  очистить  від  куколю    
від  дешевого  плода    
славну  істину    
про  волю    
що  зруйнована  тюрма    
цивілізації!    
80%  благ    
звільнено    
усе  в  прострації    
і  повернуто  назад    
часу  плин    
по  новій  котить    
в  невесомого  раба    
більше    
ніхто  не  скормить    
свою  дупу    
від  труда    
інших    
і  не  принизить    
слабшого.    
 лише  одне  шкода.    
що  утопія    
не  в  моді    
як  і  правда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011


гімн життю

У  гімн  життю  поставлю  знак  питання,
Лиш  він  і  є  усьому  сенс,
Ми  за  мільйони  літ  
в  відносності  
блукання,
Її  лезом  скривавили  свої  ноги  вщент.
Лишаючи  сліди  
спокусливої  
крови,
Топтаючи  машинам  
тріумфальну  
тропу,
і  все  щоб  знайти  відповіді  на  прості  питання
(Заради  чого  ж  жити?  Навіщо?  і  для  кого?....)
Тож  ставлю  знак  питання  
в  гімн  життю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233219
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2011


реквієм голоду

Холодний  останній  подих,
Як  останній  шматок  черствого  хліба...
Опухша  смерть,
Голодний  день....
У  вицвівших  очах  навічно  сльози:
Сльози  -  все,
що  залишилось  
від  очей......
То  не  натхнення  живе  м"ясо  рве  зубами  із  своєї  плоті,
так  розпорядилася  її  величність  смерть.
То  просто  пальці  матері  мертве  дитя  стискають,
Забувши,  що  існує  ситий  день.
То  просто  та  реальність,  де  ліпше  осліпнуть,
аніж  дивитися  у  глибину  очей,
що  серце,  душу  поглядом  лиш  ріже,
пронизуючи  до  середини  костей...
то  просто  такі  ж  люди  в  голоді  віками  гинуть;
То  просто  ми,  котрі  не  вміємо  цінить.
я  відчуваю  погляд,  
стискається  серде,
від  сорому  (пред  ними),
що  я  сит.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232948
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2011


лікарняній шконярі

Трубопровід.  
Батарея.
Дар  богів
гаряча  вода  
отоплення  взимку.
Влітку  холодний  душ.
Вам  тепер  має  стати  геть  зрозумілим
чому  я  настільки  щасливий
наче  зірвав  великий  куш.
Безкоштовна  нірвана
лікарняна  шконяра.
майже  шара.
шкода,  що  держава
ліків  не  дала.
і  ще  шкода
що  не  чути  музики
фортепіано
з  якогось  дальнього  угла.
Мені  симпатизують  лікарень  скелі.
Тут  світлоблакитні  стіни
і  побілені  стелі.
Капильниця
антибіотком  в  вену.
Сто  гривень  в  касу
медицинського  гену.
а  потім  ще  700
чи  800
в  аптеку.
і  можна  хоч  в  дзот.
за  пару  тижнів.
п\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\\"ю  чай.
Безвкусний
і  грішний  
зі  скуки
обезцукрений.
Наче  буржуазна  революція,
наче  транзит
газу
і  дешевих  речей.
Заборонених.
Заборонений.
Неначе  Команданте  Че  портрет.
Наче  Гітлер
стомлений.
Алілуя!
Це  мій  новий  гімн.
Не  цій  платній  державі.
І  не  платній  медицині.
А  простій  і  скрипучій  лікарняній
шконярі.
І  витертій  слині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232946
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2011


собі

а  я  не  поет
не  віршомаз  -
проста  
йобнута  
людина.
не  ліки  слова,
не  алмаз
і  навіть  вже  не  відлуння  безсилля.
хочу  висвободити  слова  свої
від  рим  пут.
кидаю  на  шию  аркан
в  пуд.
я  раніше  теж  писав  про  любов
про  лірику
постройніш  рими  клав
як  цеглину
щетинив
стройності
рядки
посльозивіше
посопливіше
місив  краси  глину,
та  ще  про  вогонь  і
героїчні
казкові
повстанські
ватри
кулемети
й  троянди  медичної  вати
але  не  той  час
не  та  година
не  та  обставина
не  ті
ті  що  шкребуться
убити  мене
оскалено
стучать
у  скло
барикад
моїх.
ніч  поранено.
час  риму  ламати  часу  на  зло!
а  зараз  вечір
уже  спустив  зорю
в  цей  час  доби
я  гірше  бачу,
в  цей  час  доби
більше  палю.
в  принципі  нічого  то  й  не  значу
ні  я
ні  мрії
у  яких  
чи  для  яких
продовжую
живу,
я  ж  хочу  викарбувати
з  камню
"nihil"
на  могилі  божевільного
щоб  грабувати  банк
й  віддавать  гроші  бідним
дітям
буденного
цивільного
бутік  підпалювать  на  втіху  псам.
в  свободі
й  відчаю
вуалі
і  дзвону  трас
останнього
вечірнього
всім  нам.
отак  бреду
поет  трубопроводу
гнилої  сантехніки
і  унітазів
і
проржавілих  труб
поет  комунального  гонору,
оспівувач
каналізацій.
актор  каналізаційних  трупп.
з  єдиною  метою  -
хоч  раз
розчулити  серце  палача  і  вбивці
пред  стратою
рабині
на  крильці
вікна-мисливця.
сказати  правду
і  світ  задушити  брехні,
зла,
щоб  згинути
у  його  відчайдушному  задумі  
в  його  одвічній  пітьмі  страт.
і  освятити  хоч  чимось
останнє
скошене  
листя  душі
і
простого
людського
добра.  
безневинних  
вашого  капіталу  війн
людського  ресурсу
втрат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232772
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2011


стерео

заварю  чифір  революції  
в  момент  нахабної  кризи.  
а  навколо  резолюції  
віддають  хвалу  катаклізму.  
це  не  демонстрація  
награної  цнотливості.  
це  оголення  гіркоти  і  правди.  
поряд  з  доброю  волею  сирості  
не  пройти  без  гною  святості  
по  землі,  що  стала  лускатим  пилом.  
не  минути  й  радощі  
у  час  дєрзості  і  тиші  приливів.  
вибухом  натхненної  здатності  
в  народні  гуляння  пускаюсь.  
у  зупинці  зрадливій  і  стадності  
вони,  втомлені,  кричать  про  зраду.  
а  я  дотримати  намагаюсь  
свого  чифіру  гіркоту  
що  пробирає  і  серце  і  мозок,  
і  найбільше  берегу  
свідомості  вільної  посох.  
бо  не  варто  навіть  надпивать  
для  молитви  бляшанкам  порожнім.  
Революція  -  це  не  стандарт.  
Революція  своя  в  кожнім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232771
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.01.2011


собаці

i  всеж
ця  бойова  одиниця  всього-лише  музей,
та  ж
,  що  найгiрше,
я  -  його  частина,
а  як  вскипають  нерви
вiд  пафосу  промов-брехнi
iз  вуст  жирнiючих  свиней,
на  фонi
цього
просраного
флоту;
i  металобрухту  у  причалiв,
де  люди  наче  тварi....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232588
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.01.2011


про залізо

дивлюсь  в  ілюмінатор
своєї  надводної  тюрми:
бетон,  вода  і  кораблі..
і  місто  на  тій  стороні...  .
і  більш  нічого.
півтора  роки  на  залізі
поряд  з  бетоном  причальної  стіни,
так  і  не  побачивши  сомалійські  береги,
наївшися  безтактності  держави,
і  тарганів
на  камбузі,
віддавши  здоров"я  корабельним  пацюкам,
дивлюся  в  "люмік"-
далекі  маяки,
баклан,
вода,  залізо  і  бетон;
згадаєш  -  наче  дурний  сон;
а  так  безсмисленно,
ну  точно  сон-
вода,  залізо  і  бетон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232477
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2011


*

А  я  так  і  не  зміг
приймати  участь  в  актах
що  пародують
революційну  боротьбу,
я  так  і  не  знайшов
себе
на  волі;
я  сам  пішов  на  цю  тюрму!
і  от  стою
на  перехресті  часу,
один  -
переді  мною  стіна.
Мішаю  триперекис  ацетону-
малюю  маслом
сенс  буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2011


предноворічне

В  щедрий  вечір  засію  селітрою  в  гранулах,
Не  в  знак  штучних  добрив,
Просто  всім  нам  бракує  духовного  напалму,
Щоби  змішати  селітру  з  дизпаливом,
Підірвати  в  Новий  Рік  заряд  амоналу.
І  тоді  (набравшись  сил  палаючої  віри)
ми  підриватимем  покинуті  квартири,
ми  підемо  на  зустріч  мріям,
снам;
Ми  познімаємо  ошийники
з  ідентифікаційним  кодом,
Спалимо  паспорти  к  усім  чортам.
Заблокуємо
номера-рахунки,
чудовим  засобом
вогню
і  бомб,
Нехай  вмирає  жадібність  у  банкоматах,
Нехай  вмирає  віртуальний  "бог"!;
ми  доливатимем  аміак  до  хлору,
і  так  підемо  шляхом  каяття,
Очищуватимем  молитвами  води,
пірнатимем  у  чистоту  буття;
Щоб  на  мертвому  грунті,
Крізь  тони  асфальту,
Проростали  дерев
життєдайні  ростки,
Щоби  Сонце  блаження
нам  нагадало
про  життя  в  правді,
свободі,
любові,
добрі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232171
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2010


гімн

Символ  Епохи
Безпечний,  як  секс,
Факс,  як  знаряддя  праці;
Символ  Вітчизни  -
Гумовий  кий,
Символ  свободи  -
ґрати.
В  Світі  мобілок,  
пластмасових  снів;
меседжів;
фастфудів;
Лишається  єдина  щирість  -  бій,
Стати  щирим  -  значить  з`їхати  з  глузду.
Стати  щирим  -  значить  вийти  геть;
В  дикий  ліс
чи  на  
барикади;
Стати  щирим  -  
збудувати  дім,
І  його  потім  підірвати;
В  трясовині  
віртуальних  догм,
споживчого
блядства
Тихо  ходить
Остання  Майнгоф,
Розриває  ланцюг  рабства.
В  павутинні
комерційних  проблем
надлишкової  затрати,
чекає
дуелем  вбитий  поет
грудневого
грому
гармати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232004
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010


буває

Коли  я  зустрів  свою  надію
я  просто  сидів  і  читав  листи  з  божевільні.
Коли  вона  підійшла  і  я  глянув  на  неї  та  з  ким  вона  була
вона  вмерла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232003
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.12.2010


Революції

Ще  
пробач  Ти,  
Революція,
я  не  зраджую  час!,
не  зраджую  й  ноти!..
Просто  не  хочу  виставляти  Тебе  на  показ
сумнівної  
фальшивої  моди,,
Пробач
Революція;
скільки  ж  нас
серед  цих  алей??....  У  нас  просто  з  Тобою  вічна  проблема
батьків  і  дітей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231857
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.12.2010


антибіотик

внутрішньовенна  медсестра  
весь  день  бігає.
вона  працює  кожен  день
а  не  через  два.
внутрішньовенна  медсестра
рятівниця  з  іглами
моя  держава  срала  зверху
на  таких  
як  вона.
внутрішньовенна  медсестра
вона,  напевно,  валькірія!
чи  щось  типу  того.
я  не  дуже  сильний  в  міфології.
та  бачу  що  в  неї  благородна  місія.
я  бачу  її  вперше,  але  закоханий  давно.
внутрішньовенна  медсестра
несе  капильниці
штатиф
задіває  випадково  якогось  діда.
той  бурчить.  
вибачилася.
але  ж  і  сама  вдарилась.  
промовчала.
і  знов  біжить.
я  відчув  її  душі  біль.
я  відчув  її  самотність.
 її  благородство.
і  свою  майже  любов.
але  я  надто  сором"язливий
і  в  мене  невелика  зарплатня
тому  я  так  і    не  запропонував  їй  
прожити  зі  мною  все  життя.
)))))))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2010


заварка

Життя
із  присмаком  чифіру,
П"янка  душевна  гіркота,
Підслащена
табачним  димом,
Цукеркою
заїдене
життя.

Найпрозаїчніший
із  жанрів;
Ми  завше
прагнем  прозу  римувать,
В  свідомості
несчисленних  стандартів
Ламкий  слід  ангельський  
шукать.

Прокручуємо
в  пам"яті  буденній
у  тапках  прожиті
ілюзією  дні.
Очищуєм  їх,
як  молоком  легені,
впускаєм  знов
отруєні  думки.

Життя
із  присмаком  чифіру,
Ковтаємо,  
щоб  оп"янить  себе;
Ковтаєм  неохоче,
через  силу,
забувши,  що  життя
іде..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231628
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2010


весняно-банальне

Плач  щастя,
Солодкі  сльози,
Це  те,  що  відчував  Христос;
Виллється  сік  березовий  на  волю,
Увійде  в  сиру  землю  свіжа  кров.
З"являються  на  тілі  життя  шрами,
Без  них  би  не  було  життя.
землею  залікую  берез  рани.
серед  берез  лікується  душа.
Життя  -  проблема,
яку  не  вирішити  смертю.
що  смерть?  ми  із  народження  при  ній!
у  смерті  надто  багато  сенсу.
та  більше  в  нас  самих  брехні.
горілки  й  горя  часто  смаки  так  схожі,
І  часто  тяжко
без  горілки
зберегти,
Просту  і  святу  людську  рису
невигідної  шлунку
доброти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231627
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.12.2010


свободі

Коли  зустрінемось  з  Тобою  знову
на  барикадах?
коли  ж  побачу  знову  ясний  блиск  Твоїх  очей,
отих,  в  яких  революційная  соната
заграє  в  надрах  київських  ночей?..
Коли  ж
напалмом  збавлене  повітря
як  запах  волі  радісно  вдихнем,
Коли  ж  брехні
і  глуму
лихоліття
свободою  очей  твоїх  прирвем?..
Тоді  Бастилій  знов  упадуть  мури
і  на  руїнах  їхніх  ми  станцюєм  вальс,
уряди  і  банки  догоряти  будуть,
а  з  ними  догорятиме  вся  фальш.
Під  вибухів  останніх  вишукані  ноти
ми  посадимо  дерева  у  зораній  землі,
щоб  діти  наші  скрізь  і  всюди
могли  вкушати  волі
праведні
плоди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231431
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2010


про істину

сидів  і  грав  з  ним  в  карти.
ми  грали  5  раз.
я  4  програв.
потім  ми  грали  у  шахи.
я  виграв  4.
1  програв.
питання:  так  хто  з  нас  крутіший?
й  для  чого.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.12.2010


шервуд

Коли  народиться  новий  Робін  Гуд,  
І  зрадницьку  бошку  проб"є  стріла,  
Тоді  він  змиє  з  очей  цих  бруд,  
Тоді  здригнеться  тюрма.  
Надто  багато  навкруги  крис,  
А  ми  все  такі  ж  вівці,  яким  все-одно,  
Ми  ловимо  носом  морський  бриз  
а  потім  жремо  своє  лай-но..  
Ми  всі  дуже  хороші  коли  у  біді,  
А  як  попустило,  то  нам  насрать.  
Ми  всі  надто  сильні  слабких  гнобить.  
Ми  всі  справедливі  
до  кісток  обібрать.  
Ми  всі  круті,  коли  є  лаве,  
І  дуже  невинні,  як  пиздять  нас;  
Коли  народиться  новий  Робін  Гуд  
Він  буде  валить  всіх  без  зайвих  фраз.  
і,  звісно,  ми  будемо  на  його  стороні,  
Принаймні  десь  в  глибині  сердець.  
А  потім  повісимо  його  на  стовпі  
Бо  він  божевільний,  
а  ми,  звісно  ж,  
ні.  
Коли  народиться  новий  Робін  Гуд  
він  зробить  помилку-  
врятує  нас.  
А  може  то  буде  новий  Ісус?  
Один  хєр  в  жовтій  пресі  напишуть,  що  він  підарас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231282
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2010


*

я  на  день  стільки  випиваю  чаю  і  стільки  палю,
що  мої  зуби  тепер  нагадують  Мао.
не  подумайте,  ніякої  політики!
просто  вони  такі  ж  жовті.
просто  закінчилася  зарплатня
і  випить  за  що  не  маю.
але  це  все  хєрня.
просто  тебе  поруч  не  відчуваю.
просто  я  хочу  тепер
просто  поставити  крапку
просто  з  наших  збанкрутілих  сердець
хтось  зірвав  останню  латку....
просто  в  порожнє  кричу:
все!  крапка!  все!  крапка!
бля..
знову  ТИ!
просто  більше  не  можу
в  тобі,
і  ці  дурнем  блукання  по  лісу...
просто  хочу  сліди  замісти,
просто  мені  би  втекти  в  Могадішо.....
все....
останнє  зізнання  у  сні
і
крапка.  
крапка.
крапка.
БЛЯДЬ!
знову  три...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2010


він

Його  продали  за  30  акцій
Збанкрутілого  підприємства.
Його  возили  під  конвоєм
В  районний  суд.

Йому  шили  карну  справу
По  109ій.
Він  хворів  туберкульозом.
Над  Ним  сміявся  люд.

Йому  пропонували
Йти  на  співпрацю  з  слідством.
Тиснули  на  допиті,
Читали  протокол.

Вдягали  наручники,
Кровоточили  стегмати,
Розіп"ятий  на  доларі
Він  бачив  віщий  сон...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.12.2010


сопелька

*
Посидимо,  помовчимо,  дивлячись  на  Сонця  захід,
На  цей  чарівний,  божественний  закат,
Його  сам  Бог  дарує  нам  у  ці  хвилини,
Та  Сонце  скоро  сяде  й  нам  пора  назад...

Посидимо,  помовчимо,  о  як  же  мало  часу,
На  ці  хвилини  щастя,  нам  відведено,
А  далі  як  завжди,  буденність  все  розважить,
І  Ти  забудеш  все  те  що  було...

Посидимо,  помовчимо,  забудь  слова  байдужі,
Хай  душі  розмовляють,  вуста  нехай  мовчать,
М"який  пташиний  спів  і  ліс  нас  зачарують,
Та  ж  шум  дальніх  доріг  покличе  нас  назад...

Посидимо,  помовчимо,  дивлячись  на  Сонця  захід,
На  цей  чарівний,  божественний  закат,
Знаєш  люба,  я  ніколи  і  не  думав,
Що  буває  так  приємно  з  кимось  просто  помовчать...

*
Чи  ти  колись  іще  мене  згадаєш?..
Чи  засумуєш  може  уночі?..
Чи  ти  за  мною,  може,  заскучаєш?..
У  спогадах  про  той  чарівний  ліс,
Що  був  для  нас  з  тобою  порятунком,
Ми  були  в  ньому  лиш  удвох...
Та  ти  напевно  те  забула...
То  був  для  тебе  лише  сон...
І  він  закінчився  у  поті  серед  ночі,
Одразу  ж  вийшов  з  голови,
І  понесло  тебе  в  життя  простори,
Буденності  й  кар"єри  береги...
А  я  лишився  лиш  один  в  тім  лісі...
Чекаючи  на  тебе  кожну  мить...
Та  не  прийдеш  ти;
Все  ж  тужу,  хоч  знаю  -  
Надією  самотність  не  убить...

*
Минув  вже  липень  пару  місяців  назад...
А  я  ніяк  не  можу  відійти,
По  нім  лишилися  лише  страждання,
Та  спогади  вечірньої  краси;
Де  ти  мене  зачарувала,
І  обіймала,  наче  назавжди,
І  в  твоїх  ласках,  і  своїх  чеканнях,
Я  забував  про  святість  боротьби...
"Си  та  любов  є  от  Бога  дана?",
Співаю  як  останній  гімн...
"Си  лем  може  д"яблом  підшептана?",
Лишаюся,  як  назавжди  один...

*
Наче  й  пройшла  любов  вже...
Слава  Богу!
Я  цього  так  давно  чекав!
І  в  ночі  довгі  та  самотні,
Про  це  лиш  Господа  благав!
І  я  хотів  любов  убити,
Свої  страждання  закопать;
Хотів  не  існувать,  а  жити!
Хоч  опівночі  засинать...
От  наче  і  пройшла  любов  та,
Слава  Богу!
Ох  же  і  змучила  ж  вона!
Але  чомусь  то  все  ж  лишились,
Оті  страждання,  та  журба...

*
Ми  знову  зустрілися  в  парку,
Не  бачились  років  5;
"де  вчусь,  де  працюю"  ти  мене  питала,
Заведено  так  питать.

А  я  питав  тебе  про  гори,
Чи  бачила  ти  їх  колись?
питав  тебе  про  віру  в  Бога,
казав  про  зайву  метушливість  міст.

Ми  зустрілися  на  роздоріжжі,
Досить  різні,  досить  чужі,
одне  одному  надто  потрібні,
як  ніколи  у  житті...

Під  ранок  встаючи  із  твого  ліжка,
Я  знав,  і  знала  ти,
Що  ми  вже  не  зустрінемось,  ніколи
що  розійшлись  дороги  назавжди,

Ми  одне-одного  так  щиро  відпускали,
Легкий  сум,  розуміння  взір,
Треба  йти  лишаючи  собі  лиш  спогад,
І  злегка  перепочив..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=231024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2010


*

Передай  своєму  хлопцю,  
що  йому  з  тобою  дуже  пощастило,
і  якось  там  представ  мене.
А  іще  скажи,  
що  я  хочу  тебе  вкрасти
і  прожить  з  тобою  все  життя  своє.

Передай  своєму  хлопцю,  
що  я  в  тебе  закоханий,
і  люблю  дивитись  в  твої  очі.
А  сама  послухай:  
я  тебе  не  кохаю.
Не  твої  мої  безсонні  ночі.

Але  я  хочу  тебе  викрасти,  
як  дорогу  картину.
як  ковер  сторічний  з  Персії.
і  я  дуже  не  хочу,  
щоб  у  цю  хвилину
хтось  до  тебе  вгості  вдруг  приперся.

Тож  передай  коханцю,  
що  в  мене  нема  шансів.
що  я  нахабний  й  трошки  божевільний.
А  сама  зроби  усе,
щоб  я  тебе  поцупив.
і  я  знаю-  будемо  щасливі.

Візьмемо  пару  банків.  
Якщо  не  зловлять  поїдемо  в  Японію.
Ти  напишиш  про  все  це  
парочку  книжок.
Народимо  дітей.  Посадимо  сакуру.
Побудуєм  дім  на  березі  
однієї  
з  японських  
річок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230812
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.12.2010


цілком бюрократичне

До  ваших  установ
збираюсь  
як  в  похід!
Хоч  каремат  бери,  
хоч
їсти!
Коли  кілька  годин
у  черзі  простоїш,
то  дуже  хочеться
присісти.
Коли  довго  з  кабінету  
не  виходить  
якийсь  
"лось"  -
хочеться
всіх  матом
покривати,
Коли  лізе
поза
черги
хтось  -
я
вже
готовий
убивати...
Хтось  корчить  з  себе  першого,
не  дивлячи
на  те,
що  все-одно
він
в  
списку
сто  десятий.
Усі  тобі  всміхаються,
Звертаються  на  "Ви"!
при  першому  ж  випадку
готові
затоптати.
І  я
там  же,
на  східцях,
чекаючи  
стою,
щоб  свій  зробити  крок
на  сходинку,
що  вище..
Переді  мною  злодій,
Позаду  -  святий...
сходинка
святих
чомсь
завше
в  чергах  
суспільства
нижче...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230806
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 24.12.2010


правда

Бризантність  правди
по  еквівалентності  тротила
в  мільйони  раз  сильніша.
Найкраща  вибухівка
для  ладу  рабства  і  брехні
найкраща  вибухівка  
для  суспільства...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230656
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2010


драма

давай  зіграємо  з  тобою  цю  драму
як  п"янички-актори  в  якомусь  театрі
ти  ж  знаєш,  я  в  цьому  не  дуже  маю  хист.
але  давай  зіграєм  з  тобою  цю  драму.
я  бачу  тобі  тяжко  ужитись  в  антракті.
але  це  лиш  антракт.  не  варто  палити  в  антракті  останній  лист.
давай  зіграємо  цю  драму.  
я  нарешті  щасливий.  
бо  п"яний.
не  тобою.  й  ніким.
просто  напився  вина.
я  знайшов  требе.
давай  же  зіграєм  цю  драму!
давай  же  зіграєм!
я  ж  нарешті  знайшов  тебе!
чому  знов  сумна?

тим  ліпше.  давай  грати  драму!
ця  зима  нам  малює  скажений  сюжет!
морозом  на  підвіконні.
уривками  шрифтів  бульварних  газет.
давай  грати  драму!
на  втіху  собі.
на  втіху  богам.
на  втіху  останнім  майбутнім.
душа  засинає,  їй  дуже  сумно-  
порожній  стакан.

тож  давай  скоріше  зіграєм!
поринаючи  в  пристрасть,
читаючи  поміж  рядочків  
сценарій.
давай  зробимо  вигляд,
що  не  засвоїли  останній
 життя  урок.
вдавати  що  нарешті  закінчений
тюремний  наш  срок.
давай  станемо  знов  незайманими  і
відчайдушними,  прямо  посеред  зими!
і  зґвалтувавши  зиму
залишимось  вдвох
в  очікуванні  нашої
ще  не  розстріляної  
весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.12.2010


Без назви

Моя  мама  інколи  дивиться  на  мене  так,  наче  я  уже  мертвий,  
у  цьому  світі  ще  можна  відшукати  божевілля  грань,  
Мій  корєш  хотів  тікати  до  Кувейту,  
тепер  він  менеджер  в  конторі  з  продажу  електроприладів  Тайвань.  
Мені  снився  сон,  наче  я  чистив  автомат,  
був  тонкий  запах  непоганого  зброярського  мастила,  
потім  до  мене  підійшов  Ленін,  
і  сказав,  що  наша  мрія  невгасима.  
я  вірив  йому  найближчі  тридцять  чотири  години  
потім  я  потрапив  в  райвідділок.  
там  на  мене  тиснуло  чотири  міліцейські  скотини,  
один  хотів  від  мене  добитися  розкриття  детального  плану  майбутніх  витівок.  
і  я  його  розкрив  детально  
двома  словами:  "творити  добро".  
а  вони  крутили  біля  скроней  пальцями  
не  розуміючи  моїх  ідей,  казали  -  все  це  лай-но.  
На  ранок  я  вже  сидів  набуханий  
у  ліпшого  приятиля  на  хаті,  
я  не  пам"ятав  майже  нічого.  
Крім  влучного  погляду  матері.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010


про небо

На  небі  немає  конституцій,
Небу  не  личить  формальність,
На  небі  нема  проституції:
Торгові  відносини  -  земна  крайність.

На  небі  живуть  по  своїм  поняттям,
Там  понтовості  не  сприймають,
Бути  собою  там  не  бояться,
І  грошей,  до  речі,  не  мають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230367
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010


вінницьке порно

Красива  дівчинка  з  Вінничини  Аліна  
поїхала  покоряти  Москву.  
в  Москві  у  Аліни  тепер  є  дитина  
і  добрий  сутенер  Амар  Абу.  

Замовили  Аліну  два  магнати  
розважалися  й  на  відео  знімали,  
Аліну  чомусь  завжди  бісило,
коли  їй  прямо  в  рот  кінчали.  

Увірвалися  люди  в  масках  
в  руках  були  автомати  
стали  лаятись,  битися.  
зв"язали  тих  магнатів.  
 
Чоловік  в  масці  сказав  Аліні  
що  Аліна  тепер  вільна  
спалили  дачу  к  чортам  псевдособачим  
Аліна  аж  зраділа.  
 
Аліна  тікала  
потім  узнала  
що  вбитий  Амар  Абу.  
В  театральний  поступила  
Аліна  
почала  все  заново  
почала  жизнь  нову.  

Пройшов  місяць  
чоловік  без  маски  
проїжджає  повз  кільцеву.  
А  там  стоїть
Аліна.  
покоряє  Москву.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230149
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2010


воля до життя

На  день  дві  пачки  цигарок,
а  значить  можна
іще  цей  день,  хоч  якось  жить;
Грошей  немає.  Та  й  не  треба!
Ще,  благо,  є  кому  цигаркой  пригостить.
Цей  дим  у  горлі  утрамбує
все,  що  скопилось;
Нерви
не  обірвуться,
а  значить  ціл  буде  кулак,
і  цілі  стіни,
і  не  потрібен  ні  аркан,
ні  мило.
На  ранок  знов  прокинеться  зі  мною  штучний  рай,
цей  пластиковий  вирій,
до  завтра  доживу  душею  й  тілом,
знай,
що  тіло  смертне.
А  може  смертна  і  душа...
.....інакше  чом  вмира  вона?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230146
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.12.2010


мій вальс

о  юні  смазливі  менеджери
прийдіть  і  заклинІть
до  самого  ху_ового  з  нахалів
навчіть  його  як  треба  жить!
кого  любить
як  продавати
продаватись
як  купляти
як  посміхатись  нечестиво
жопу  як  лизать
як  з  ким  пить.  і  як  не  пить!
з  ким  спать  і
як  треба  працювать.
прийдіть  і  поясніть
останнім  із  нас  нікчемних
все  про  капіталізм
про  ліберальний  шлях
про  те  як  свою  шкуру  врятувати
про  те  як  на  всіх  інших
згори  
насцять  
забийте  (як  забиваєте)  в  труну  щирості  і  благородства  останнього  останній  свій  іржавістю  цвях!
прийдіть  і  покрутіть
зніженим  пальцем  в  скроню
навчіть
як  купувать  освіту
як  купувать  людей
їхню  долю,
доїти
слабших.
як  нижчим  сортом
тих  хто  будує
виробляє
прибирає
добуває
лікує
чи  рятує
готує
вчить
охороняє
невдало  й  смішно  бути,
як  треба  позбуватись
шкідливих  для  бізнесу  ідей!
як  треба  заробляти
і  ще
як  президентів  вибирати
і  ще  і  ще  і  ще
Егегей!
як  бути  "справжнім"  патріотом  зі  словцем  під  тост  шикарним
по  правильному
по  телевізорному
а  не  так  як  
обурений  
підсудний;
вояка,  фрезеровщик
лікар,  шахтар,  вчитель
пожежний
інша,
як  то  кажуть,
"муть",
і  розкажіть  як  жалить  кодекс  карний
тих
хто
не  так  як  ви,
тих  хто  "не  правильно"  
живуть.
А  ви
ті  що  в  низах
і  далі  слідуйте  змі  приміру
і  далі  відрікайтесь
і  далі  позуйте  і  плазуйте
може  й  вас
помітить  адміністратор
директор
власник
президент
командир
начальник
цар-бог
 депутат
менеджер,  ще  б  пак!
о  юні  менеджери
прийдіть  і  заклиніть
до  самого  ху_ового  з  нахалів
от  спробуйте
навчіть  
мене  
як  треба  жить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229923
рубрика: Поезія, Поема
дата поступления 20.12.2010


присутність

Смерті  присутність
витає  по  хаті;
де  сплять  напівп"яні,
напівживі,
Рідна  кров
від  якої  відрікся
стогне  подихом,
задихаючись  в  сні,
Кличе  наче  додому,  
де  тепло,  затишно.
хронічне  невідання  дому  -
наслідок  розбитих  фар;
Вита  смерть  у  повітрі,
зі  святістю,
справляючи  свій  ритуал

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.12.2010


ода кризі

Глобальні  афери,
Відсоткові  ставки,
Без  змоги  втримати  бажання,
Без  змоги  втримати  час;

Лицемірні  манери,
Спроба  оправдання,
Спроба  опанування
Підсвідомістю  споживчих  мас;

Скорочення  штату,
По-діловому  етично,
По-діловому  практично,
страховка  розірваних  пут.

Ще  хтось  не  втратив  роботу,
Ще  буде  багато  вакансій,
Поки  є  багато  вакансій
Ми  підтримаєм  найманий  труд...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229773
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 19.12.2010


нелюбов

Привіт,  мила..

Я  як  згадаю,  як  було  нам  добре  тої  ночі,

так  аж  хочеться  іти,  

шукать,  

знайти

пристойну  роботу
(не  пожежним,  тобто)

і  не  казать  про  тебе  взагалі

нічого  скверного  

тобі  прямо  в  очі.

В  твої  красиві  і  великі  очі,  
які  ріже  правда,

(останнім  вони,  до  речі,  схожі  й  на  мої).

О  мила,  

я,  певно,  точно  божевільний!:

я  дійсно  ціную  очі!
а  не  лише  

твою  вправність

тієї  ночі...  ..

Так  що
вибачай,

що  я  не  той,

кого  хотіла  б  бачити,

бувай.

прощай.

як  забажаєш,

то  хоч  лихом  поминай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2010


мій ангел

У  мого  ангела  чешеться  кулак.
Напевно  рубці  збиті  заживають;
Мій  ангел  забухав  на  днях,
Що  ж  тут  поробиш?
З  ким,  врешті,  не  буває??...
Мій  ангел  свій  обміняв  кастет,
На  святу-святих  -
чай  із  цигарками;
Весь  вечір  кров"ю  малював  портрет:
когось  із  божевільними  очами.
Моєму  ангелу  вчора  зламали  ніс,
В  кращих  традиціях
бійцівських  клубів,
Він  як  дитя  мале  радів,
ходив  по  трасам  міст
наче  й  не  було  
навколо  стільки  бруду.
Мій  ангел  зранку  улетів,
сказав,  що
в  країну  правди  й  волі,
з  собою  взяв  лише  ПМ
з  одним  зарядженим  набоєм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229612
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2010


цукат

Поранена  щирість  згорбилася..
Вона  до  натовпу  з  душею,  а  він  її  камнями..
Проти  неї  змовилися..
До  країни  з  любов"ю,  а  країна  -  мєнатми...
Поранена  щирість  згорбилася..
Із  долоні  потекла  по  наручникам  кров:
чи  то  руки  залізо  роздерло,
чи  то  в  неї  в  стегматах  долонь?..
Поранена  щирість  згорбилася..
Вона  дарма  кидала  святині  псам,
Вона  опинилася  в  меншості
і  люди  її  здали  мєнатм.
Поранена  щирість  згорбилася..
Вона  сама  винувата  -  вона  пропустила  удар,
Поранена  щирість  згорбилася,
та  не  втратила
свій
святий
дар.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229534
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.12.2010


пневмонія

Я  не  бачив,  як  дим  наповнює  легені,
Напевно  це  красиво,  естетично  вигляда,
Мій  дим  їх  вивертає,  ріже  густим  кашлем  вени,
Земля  Вам  пухом,  Ален  Карр.

Щось  естетичне  є  у  бруді,  у  стражданнях,  в  болі;
Процес  прийняття  душу  -  щастя  відчуття;
Відмитися  від  бруду  неможливо,
якщо  на  тілі  його  фармацевтичності  нема.

Іти  знову  релігією  битих  стежок,
Знову  харкатись  кров"ю  на  формальне  все,
Це  процес  колючого  пізнання
Істини  буття  в  собі  несе;

Процес  змивання  бензол-бензонату
Опісля  добровільних  вимушення  пут,
Процес  очищення  хришталем  солі,
отруєних  від  самогубства,  іще  солодких  губ.

Підрахувавши  остаточні  збитки,
Переконатись,  що  знову  чистий  лист,
І  не  зазнавшись  опротестувати,
Все,  що  я  маю,
все,  для  чого  ріс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229381
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2010


крепатура

Під  ранок  в  серці  крепатура,
Від  вчорашнього  життя,
Я  вчора  серцем  обіймав  весь  Світ,  
а  думав,  
що  обіймаю  лиш  тебе,
Лише  твоє  незаконорождене  дитя...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229128
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010


лікарняна мадонна

Рентгенкабінет.  Жива  черга.
чоловік  20,  що  в  тій  чи  іншій  мірі  піклуються  про  своє  здоров"я.
ввозять  замерзлого  бомжа  на  ортопедичному  ліжку.
Бомж  напівживий.
або  напівмертвий,  стоне
(хоча  й  не  стікає  кров"ю).
Люди
наче  воші  розбігаються.
Я  і  сам  інтуєктивно  роблю  крок  назад.
та  не  в  тім  суть.
ті,  хто  не  встигли  розбігтись  прикриваються.
хоча  самі,  з  власними  ванними  у  власних  двокімнатних  квартирах,  
частенько  тхнуть.
Люди  не  люблять  стояти  в  чергах.  скаржаться.
не  хочуть  пропускати  бомжа  на  ортопедичному  ліжку  перед  собою  [вони  ж  переконані,  що  вони  кращі  ніж  він!]
Санітарка  професійно  заспокоює  стонучого  від  болю  бомжа:  каже  "мовчи,  тварь".  лається.
якась  дамочка  інтеліґентно  попльовує  в  тінь...

 я  захотів  просто  поглянути  бідолазі  в  очі.
підійшов.
придивився.
а  їх  не  було:  їх  хтось  колись  виколов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229061
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 16.12.2010