Гетманец А

Сторінки (1/33):  « 1»

Нездоланний

Вгору  очі  мов  свердла,  проміння  рентгену  мов
У  проханні,  шалений  борвій  щоб  нарешті  вщух.
Тільки  хмарами  небо  закрилось  від  молитов
І  Святі  разом  розум  всі  втратили  раптом  й  слух.

Боронити  від  тих,  хто  наносить  уже  пунктир,
Обертає  міста  на  руїну,  на  згарище.
Ця  земля  невситимо  голодна,  немов  упир,
Кров  глитатиме  й  далі,  жадаючи  ще  і  ще.

Салютуючи  смерті  працює  прицільно  Град  —  
До  страшної  естетики  бою  зір  майже  звик.
Поповняє  статистику,  збільшує  кількість  втрат,
Власним  іменем  син  чийсь  єдиний,  брат,  чоловік.

Коли  здасться  що  край,  сумнів  битиме  попід  дих,
Лишать  сили,  вповзатиме  в  мозок  страху  змія,
Встануть  душі  загиблих  попереду  ще  живих  
Гостроколом  з  примар.
.......................................Там  стоятиме  і  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539816
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.11.2014


Скучила

Я  пірнаю  в  обійми,  занурююсь  в  пестощі  хвиль  
Крижаних  твоїх  рук.  Талану  розпливається  мапа.
І  хитається  світ,  і  кружляє  п’янка  заметіль.  
Це  тремтіння  —  жадання  палке  чи  істерики  напад...

На  шматки  розлітаюсь,  лютує  пекельний  вогонь,  
Ніби  десь  у  душі  розірвалась  фугасна  граната.  
Сповідаюсь  мовчанням  і  посміхом,  й  інеєм  скронь,  
Як  нестерпно  щораз  мені  знову  тебе  відпускати.  

У  шаленстві  зімну  бездоганність  святу  простирадл,  
Білизну  їх  сприймаючи  як  неспокуту  провину.  
Я  хапаю  повітря,  отруєне  близькістю  зрад
Й  проклинаю  себе,  з  насолодою  вигнувши  спину.

В  нетрях  марень-дрімливиць  валандаюся  навмання,  
Крізь  мереживо  снів  покриваю  цілунками  тіло  
І  тулюся  до  тебе,  неначе  сліпе  кошеня,  
Що  під  ранок  приречене  вмерти,  хоча  й  не  хворіло.  

Кожен  день  у  розлуці  затягує  міцно  петлю  —  
Забагато  емоцій  в  мені.  В  тебе  часу  замало...
Я  уб’ю  це  кохання  в  собі,  власноруч  задавлю,  
Щоб  воно  мене  більше  ніколи  уже  не  вбивало.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535075
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2014


Обіцянка

Позбавлю.  Повернусь  до  молитов,
Під  дзвони,  до  простого  існування
Де  всеосяйна  у  душі  любов,
А  не  кохання.

І  віритиму  у  триєдність  трьох  
(Забути  зайве  —  вирвати,  відтяти),
Любитиму  між  інших  багатьох
Й  тебе,  як  брата.

За  ще  живих  і  тих,  хто  вже  помер
Проситиму  у  Ликів  синьооких.
Серед  нещадно-праведних  сестер
Знайду  я  спокій.

Не  пригадаю  (Бог  мене  боронь),
Як  відпалав  листопад  та  зима  вся.
Як  ти  любив  дивитись  на  вогонь.
І  як  кохався.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395333
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.01.2013


За межею

Колись  веселу  і  зухвалу,
Тепер  розважливо-байдужу,
Під  панцир  спокою  сховала
Напалмом  випалену  душу.

Згасає  вогнище  повільно  —
Тече  життя  напівчернече.
Від  зваби  Світу  майже  вільна
Готую  остаточну  втечу.

Та  Ваші  губи  —  згуби  злочин.
Та  Ваші  пальці  —  вирок  вірі.
Занурення  в  містичні  очі,
Немов  падіння  в  чорні  діри.

Йду  за  межею,  чи  по  краю?..
Я  серцем  Вас  передчуваю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377462
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012


"Ділова розмова"

Під  крука  крилами  –  під  віялами  вій
Ховалися  агатові  безодні  
(Я  їх  розгледіла,  чомусь,  лише  сьогодні,
Лиш  тільки-но).  Чарівно-надприродні
Враз  паралізували  розум  мій.

І  серце  каменем  зірвалося  згори  
Вершини  спокою,  та  полетіло
В  провалля,  в  прірву.  І  здавалося,  несила  
Вже  встояти  –  моє  німіло  тіло,
І  душу  рвали  пристрасні  вітри…

Цілунок  зміг  би    Ваш  класичний  кабінет
Прикрасити  ,  як  зиму  гілка  хвойна.
Та  для  чиновника  це,  мабуть,  непристойно…
Про  що  ми  розмовляли  з  Вами  щойно?..
Про  терміни?  Про  тендер?  Про  бюджет?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=354233
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.07.2012


Зимове забуття

Музей  непотребу  –  
...............байдужість  наче  пил  
Тепла  колишнього  
................вкриває  експонати.
Зима  зуміла  
................пристрасть  поховати
Під  шаром
................неминучості  білил.
Ти  став  чужим  –  
................прощання  на  порі,
Емоцій    
................суперечливих  навала:
Невже  все  те  що  
................я  в  тобі  кохала
Існує  
................тільки  у  фантазій  грі?
 

Приспів:    Слова  химерні  –  
................В  них  нема  потреби.    
................Тебе  не  вернеш  
................Журиться  на  небі
................Пекуче  коло.    
................Біль  стискає  груди.  
................Гублюсь  в  «ніколи».  
................Кваплюся  в  «нікуди».

Танок  метеликів  –  
................легкий  кружляє  сніг,    
Студений  вітер  
................обпікає  срібні  крила.  
Я  сподіваюсь,  
................я  би  так  хотіла
Весняних  
................дочекатися  відлиг.    
Солодкий  сон  
................під  шаллю  забуття.  
Безживні  
................розпустились  на  склі  квіти  –    
Чаклує  грудень,  
................щоб  перетворити
На  чистий    
................лист  вчорашні  почуття.      

Приспів:

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342332
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012


Колискова для коханого

Споглядає  місяць  з  неба  –
Пригортаюся  до  тебе,
Мій  безмежно  ніжний  любий,  
Набирайся  сил  нових.  
..........Спи,  коханий,  хай  насниться  
..........Поцілунків  полуниці,
..........Пристрасні  вологі  губи,
..........Шерег  найсолодших  втіх.

Сплять  герої  наче  діти  –  
Час  прийшов  їм  відпочити.    
Все  повільніше  стук  серця,      
Дня  турботи  відійшли.
..........Спи,  коханий,  хай  насниться  
..........Переможця  колісниця,
..........До  мети  яка  несеться  
..........Швидше  срібної  стріли.

Сонце  землю  залоскоче,
Зникнуть  десь  пастелі  ночі,
Ранок  фарбами  заграє
Загасивши  світ  зірок.  
..........Спи,  коханий,  хай  насниться  
..........Рідний  берег,  друзів  лиця.
..........Тихе  щастя  відміряє  
..........У  годиннику  пісок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.06.2012


Пісня афроукраїнського патріота

(усім  курсантам  іноземцям  ДЛАУ*  та  їхнім  українським  дітям)                        


Як  диво,  народився  чорношкірий  
В  степах,  у  центрі  неньки  України  –  
Моя  матуся  покохала  щиро
Курсанта  родом  з  іншої  місцини.
.......В  далекій  Африці  підняти  хоче    
.......Літак  сріблястий  мов  Екзюпері,
.......Хлопчина  кожен  –  марить  дні  і  ночі
.......На  кожнім  хуторі,  у  кожному  дворі.                

Приспів:    Яка  різниця,  як  ти  виглядаєш.
.................Важливо,  що  нуртує  кров  гаряча,
.................До  мови  і  землі  повагу  маєш
.................І  щиру  душу,  і  козацьку  вдачу.  

Лишивши  наречену  «при  надії»,
Наш  сокіл  полетів  до  пальм  у  спеку.
Збуваються  всіх  заповітні  мрії:  
Пілоту  –  небо,  жіночці  –  лелека.
.......І  я  зростав.  Бабуся  вишивала    
.......Хрестом  сорочки  –  линув  тихий  спів.
.......Найкраща  їжа:  борщ,  цибуля,  сало,                      
.......А  манго  й  ківі  просто  не  любив.                                              

Приспів:    Яка  різниця,  як  ти  виглядаєш.
.................Важливо,  що  нуртує  кров  гаряча,
.................До  мови  і  землі  повагу  маєш
.................І  щиру  душу,  і  козацьку  вдачу.  

Загояться  із  часом  давні  рани  –  
Пишатися  могла  щоб  сином  мама,
Я  мабуть,  скоро,  президентом  стану  –  
Сидить  же  в  домі  Білому  Обама!  
.......Корисним  зможу  бути  для  держави,
.......Мене  на  виборах  підтримає  народ,
.......Бо  знають  всі,  що  зробить  добрі  справи
.......Хороший  син  і  справжній  патріот.

Приспів:    Яка  різниця,  як  ти  виглядаєш.
.................Важливо,  що  нуртує  кров  гаряча,
.................До  мови  і  землі  повагу  маєш
.................І  щиру  душу,  і  козацьку  вдачу.



ДЛАУ  –  Державна  Льотна  Академія  України

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=342093
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 05.06.2012


Банальний сюжет

Занадто  міцно  ти  мене  не  притискай,          
Занадто  довго  не  торкайся  губ  губами,
Щось  особливе  може  статись  поміж  нами?  –  
Банально,  смішно  і  безглуздо  вкрай…

Побачив  блиск  ярить  шалений  у  очах?  –  
То  відображення  зірок  замерехтіло.  
Відчув  спокусливо-відверті  рухи  тіла?  –  
Від  алкоголю  часто  «зносить  дах».

Зійшлася  карта  так    –  сьогодні    я  одна  
Нудьгуєш  й  ти  –  обставин  дивних  змова:
Цей  дикий  потяг  і  прихильність  ця  раптова
Не  більше  ніж  інстинктам  данина…

Занадто  міцно  ти  мене  не  притискай,
Занадто  довго  не  торкайся  губ  губами:  
Реміксом  драми  всім  знайомої    віками  
На  пекло  перетворить  ранок  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=307152
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.01.2012


Пике

Помадою  «за  сбитый  самолет»
Звезду  рисую  на  крыле  удачи  –    
В  отчаянье  звонит  (почти  что  плачет),
Выпрашивает  встречи,  грезит,  ждет…

Никто  уже  не  вспомнит  вечер,  тот            
Когда  все  было  несколько  иначе:  
Мой  нервный  трепет,  поцелуй  горячий  –  
Его  ухмылка  и  презренья  лед.

Как  марево,  туман,  рябь  на  реке
Былое  растворилось  вдалеке  –  
Судьба  играет  логике  вразрез.

В  душе  моей  живет  какой-то  бес:  
Я  всякий  раз  теряю  интерес,
Когда  уходят  в  жесткое  пике.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293960
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 17.11.2011


Мотлох

Поступово  життя  
стає  схожим  на  дім
з  якого  ніколи  не  виносять  зайві  старі  речі:

Колись  кохана  людина  
тепер  немов  маленький  ведмедик  –    
без  нього  раніше  не  засиналося,  
а    зараз  самотня  лялька  сидить  у  кутку,  
збирає  пил  
і  викликає  хіба  гірку  тугу  
за  давноминулим.  

Звичка  ковтати  нікотиновий  сморід  
наче  намертво,  
по  всій  площині  приклеєний  
вицвілий  календар  
з  зображенням  кумира-чужинця,
що  вже,  насправді,  
давно  не  радує,  
але  котрого  важко  позбутися.  

«Друг»,
що  не  раз  випадково-байдуже
домішував  приправи  зради  до  стосунків  –  
мов  гарний  зовні  світильник,  
з  дефектом  у  середині:
кожного  разу,  коли  вкручуєш  лампочку  
вона  вибухає  
від  зайвої  напруги.

Нікому  непотрібний  мотлох:
надумані  обов’язки,  химерні  страхи,  
сумнівні  задоволення  –    
ніби  павутиння  оповиває  тебе,  
обмежує  рухи;  
мов  регулярні  дози  кокаїну,  
туманить  розум  і  
вбиває  будь-які  бажання  поза  межами  звичного…
       
Доля  посміхнеться,  
зіштовхне  із  дивовижно-бажаним,  
тим,  до  чого  неначе  травинка  до  сонця  
потягнеться  душа,  
та  для  нього  в  повсякденні  не  вистачить  часу,  
як  у  просторі  вщент  заповненому  непотребом  
не  знайдеться  вільного  місця.

А  всього-на-всього  потрібно  було  
відпустити,  віддати  іграшку,  
тому  хто  б  зміг  її  любити;  
переклеїти  шпалери;
знайти  справжнє  джерело  світла…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292418
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 11.11.2011


Вітражі

Таких  дають  шаленим  зазвичай  –    
Мій  Янгол-охоронець  дивний  дещо:    
У  голові  під  кучерями  плеще
Фантазій  різнобарвних  водограй.

Працює  тяжко  –  з  обсягом  робіт
Проблем  немає,  вистачало  б  сили.
Коли  ж  засну  –  складає  сиві  крила,  
Щоб  відпустити  мрії  у  політ.

Переплетіння  доль  –  уже  було  –      
Він  все  збагнув  у  загадці  давно  цій.  
Перетворити  фарби  тих  емоцій
Кортить  тепер  на  кольорове  скло.

Мети  досягне.  І  немов  митець
Відтворювати  буде  вітражами
Життя  картинки,  пристрасть  поміж  нами,              
Метання,  муки,  радощі  сердець.

Захопиться  –  як  сонця  промінці                        
Цілунками  вкривають  землю  рясно  
Згасивши  зорі,  не  помітить  вчасно.  
Проґавить  й  усміх  на  моїм  лиці

Ранковий.  Залишусь  на  день  сама,
Таким  як  я  багато  і  години…  
Авто  без  гальм,  інсульт,  впаде  цеглина  –  
Конкретно  що,  різниці,  втім,  нема...

Здивується  колишній  захисник…
Втамую  подих  –  вразять  соковиті
Мозаїки,  у  вічності  блакиті  
Відлунням  світу,  що  для  мене  зник.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2011


Дитинство

Прикрас,  підборів,  гриму,    
Автівок  не  було  –  
Й  мандрівок  з  літа  в  зиму              
І  з  холоду  в  тепло,
Вечірок  до  нестями
В  нью-йоркських  кабаре…
Були  (спасибі  мамі)
Котлети  і  пюре.              
«Бобінник»  –  диво  в  домі,
Герань,  збитошний  кіт,    
Казки  швидкозникомі
Сплітались  в  звичний  світ.        
Та  милувала  душу  
У  тій  святій  порі
Стара  засохла  груша
В  сусідському  дворі,
Заморське  диво  –  туя,
Слід  равлика  в  траві…        
...І  всі,  кого  люблю  я,
Були  тоді  живі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011


Кінець казки

Ти  був  фантастичний  –  за  межами  мрій.                
Вдала  я  Касандру,  що  долі  пророчить,                        
І  нас  закружляло  у  вирі  подій:
У  пристрастях,  маревах,  спалахах  ночі.                                          
               
               Відіграно  ролі
               І  скинуто  маски
               Ми  більше  не  в  колі
               Вчорашньої  казки.

Розплющили  очі…  Набір  млявих  слів…                        
Розмова  виходить  не  дуже  цікава…
Ковток  нікотину  до  тями  привів,
Холоне  потроху  заварена  кава.                                                                                      
 
               Відіграно  ролі  
               І  скинуто  маски
               Знайоме  до  болю                                                                                    
               Закінчення  казки.

Тіла  як  шалені  злилися  у  сплав,  
Повторення  ночі  –  небес  подарунок.                                                    
Ти  знав  що  так  буде,  коли  додавав                  
До  кави  гіркої  солодкий  цілунок.  

               Відіграно  ролі
               І  скинуто  маски
               Ми  знов  у  неволі
               Чарівної  казки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286545
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2011


Майже романс

Ми  так  не  схожі  та  так  схожі  з  Вами:            
Брутально-ніжний,  пристрасно-свавільна.    
Ця  ніч  як  сон  мине,  або  на  злами
Перетворитися  для  доль  окремих  схильна?

Чи  кожному  своє?..

Знайомі  ледь.  Ловлю,  мабуть  востаннє,  
Слів  півтони,  емоції  відтінки  –    
Незрозумілі  Вам  мої  метання,  
Є  неосяжними  шалені  Ваші  вчинки

Й  манери    шевальє.  

В  озера  розпачу,  а  може  Раю
Зове  очей  вода  прозоро-тала…
Я  головне  про  Вас  напевно  знаю  –                    
Кохаю  палко,  як  ніколи  не  кохала.

Мене  це,  певно,  вб’є.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=283920
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2011


Оголена

Оголена  стояла  на  майдані:  
Хтось  обдивлявсь  бліде  застигле  тіло,        
Коментував  –  під  пиво  мов  піде…    
..........Ганьби  вкривали  хвилі  злі,  неждані,
..........Перед  очима  світло  мерехтіло,  
..........Не  розуміла  вже  я  з  ким  і  де…  

Один  впізнав  із  подивом  відвертим:
«Невже  вона?»  –  й  робив  пізніше  вигляд      
Немов  я  у  розкішному  вбранні.
...........Та  відчувала  -  стала  відтепер  тим,      
...........Що  гірше  речі  (тільки  от  з  яких  ляд?)…
.........…Презирства  ляпас,  посмішки  скляні…  

А  інший  заховав  сором’язливо                              
Розгублено-сталевий  погляд  юний  –          
Зацьковане  маленьке  вовченя.            
..........В  душі  гармидер,  з  жалю  й  болю  злива,
..........Розірвані  тонкі  емоцій  струни…
..........Подалі  б  бігти.  Швидше.  Навмання…

Та  веселився  той,  хто  білий  одяг                      
Зірвати  з  мене  всім  зумів  на  втіху  –      
Чи  то  пишався,  чи  пожартував…  
..........Навіщо  був  шалений,  дикий  потяг,
..........Довірливість  до  дурості,  до  сміху  –  
..........Стою    оголена…  
................................Без  будь  яких  підстав…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282239
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 23.09.2011


В очах твоїх втопили Атлантиду…

В  очах  твоїх  втопили  Атлантиду
І  я  загину  в  сірій  цій  безодні.
Непереборно  ваблять  (з  глузду  їду)
Вуста  пекучі,  погляди  холодні.
 
Парадоксальна  пристрасть  лячно-мила
В  емоцій  вир  спокусливо  манила.  

Злетіла  сумнівів  завіса  зайва  –  
Галопом  у  Геєну  мчать  два  серця.
В  полоні  подиву  і  місячного  сяйва
Забута  аксіома:  «Все  минеться»  –

Не  стане  фарб  яскравих  на  палітрі  
Повільний  пух  кружлятиме  в  повітрі.  

Слідів  моїх  не  вгледиш  на  снігу  ти
Іскрить  він  бездоганністю  фаянсу.  
Не  бачитись  –  єдиний  шанс  забути,        
Або  ілюзія  такого  шансу…            

Кохання  пити  із  твоїх  долонь  я  
У  напівмарення  втечу  з  безсоння.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=279026
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.09.2011


Годинник

............................................В.Б.

Приніс  у  січні  на  свята      
Годинник.  Сяяло  над  циферблатом  скло
І  заздрила,  іще  безвинно,  подруг  зграя...
Минуло  років  з  двадцять,  та    
У  мене  іншого  немає  й  не  було:  
Не  дарували,  не  купила,  не  змогла  я…

Заводжу.  Стрілки  як  колись
По  колу  йдуть  собі  –  їх  не  торкнувся  час.  
Чому  ж  тоді  неможна  знов  пустити  серце?  
Чому  хто  й  скільки  б  не  моливсь    
Не  вернеш?  Всесвіт  як  з  тобою  весь  не  згас?  
Не  тямила  ніколи  й  не  збагну  тепер  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273892
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.08.2011


Вовче лико

Небо  темним  налилося  соком,
Місяць  повний  над  дубом  навис
Й  бурштиновим  своїм  вовчим  оком      
Оглядає  замріяний  ліс.

Вітру  подихи  кволі,  ледащих            
Ледь  торкаються  гілля  кісток…
Сном  ліловим  розквітнув  у  хащі  
Віроломно-пахучий  бузок.

Цвіт  осипався.  Краплями  крові      
Вабить  ягід  палких  гіркота  
І  чекає  коли  випадкові
Доторкнуться  до  неї  вуста.


***
Мов  коктейль  із  абсенту  і  трути
Ваш  цілунок  розлився  теплом,    
Та  приречена  вмить  промайнути
Зустріч  з  дафни  гіркої  смаком.

Від  полинного  погляду  млію,                
Пристрасть  тіло  слабке  розіпне…          
Я  загризти  готова  повію,
Що  вже  завтра  замінить  мене.


***
Синхронні  рухи,  унісонні  видих-вдих,
Без  зайвих  слів,  умовностей,  прозорі  і  відкриті…          
Напівмістична  ніч  ця  перша  і  остання,
Переплетіння  паралельних  двох  прямих
Десь  в  часі  іншому  і  просторі,  і,  певно,  світі
Застигне  бурштином  у  вимірі  кохання…  

Ми  схаменемося  і  диво  поміж  нами,
Своїми  власними  придушимо  руками.


***
Безтурботно-весела  донині
Я  причинно-сумна  відтепер:
Загубилась  в  емоцій  сплетінні,
Заблукала  між  марень,  химер.

Відчайдушно  дорогу  шукала                
В  лабіринті  сліпих  почуттів  –                  
Долі  усміх  оскалом  шакала
В  серці  іскру  надії  згасив.

Сподівалась  що  безум  мене,  та
Не  пускають  підступні  тенета.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273432
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2011


Сонет (Ваш сумнів)

Ваш  сумнів  коштував  життя.  Такого,  
Що  не  тече  тягучим  киселем.
Незнаного.  Інакшого.  Крихкого.  
Яке  мандрує  мрії  кораблем.

Ні,  не  потрібна  пристрасть  до  нестями,
Коли  крізь  виплекане  напролом…
Коли  пливли  б  перед  очима  плями
Й  збивався  б  з  ритму  серця  метроном.
 
Тож  долю  кожен  маючи  строкату  
Не  скаржимося  на  тернисту  путь.
Запізно  вже  збагнемо  справжню  втрату  –    
Роки  в  банальній  сірості  майнуть.    

Дотепник  на  надгробках  нам  напише    
«Спить,  в  метушні  згубивши  найцінніше».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269467
рубрика: Поезія, Сонет, канцон, рондо
дата поступления 10.07.2011


Ліліт Адаму (акровірш)

Тавром  образа.  Більше  вже  ніхто  ти,
Адам,  мені...  Цвіт  помсти  від  Ліліт  
Криваво-диким  полум’ям  розквіт
Безбожності  для  праведних  спільноти.

Обставини  життєвої  негоди  
Ламали  так,  що  мабуть  й  сніг  би  зблід.
Я  не  бездушна  –  це  брехливий  Світ  
Чуже  буття  зміг  навпіл  розколоти.

Едем  створили  не  таким  як  слід:
Любові  брак  маскують  там  красоти,
Іржа  пихи  роз’їла  Раю  сходи.

Ледь    голову  підняв,  і  все  –  бандит…
Ілюзій  крах,  нерозуміння  лід  –  
Тарифна  вартість  гідності  й  свободи…



• Ліліт  –  перша  дружина  Адама  (до  виникнення    Єви),  яка  була  створена  із  праху  (як  і  сам  Адам).  Покинула  Рай  після  сварки  з  Адамом  (Ліліт  стверджувала,  що  вони  рівні,  Адам  –  що  вона  нижча).  Після  того,  як  Ліліт  покинула  Едем  вона  стала  матір’ю  всіх  демонів…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.07.2011


Подобие дружбы

Наши  чувства  всегда  были  странными…
Из  под  ног  от  известья  земля
Уплывет  –  сотни  миль  между  странами
Сокращу  за  пол  дня  до  нуля.  

Я  застану  бродящего  чащею
Мыслей  мрачных.  Устав  от  погонь
За  химерой,  рукою  дрожащею
Нервно  Вы  мне  сожмете  ладонь.

Вновь  потеря  любви,  как  затмение
(А  другой  бы,  пожалуй,  привык).
Поболтаем…  Терзать  станет  менее
Между  прошлым  и  будущим  стык.

Обретет  бархатистость  Ваш  голос  и,
Отдаривши  обиды  крестам,                      
Зацелуете  пальцы  и  волосы,  
Подбираясь  все  ближе  к  устам.                        
                                                                                                                         
Не  предавшись  желанию  страстному  
Пожалею  Вас.  Кто  бы  ни  знал  –    
У  других  может  статься  по-разному,
Здесь  на  старте  понятен  финал:

Не  найдем  в  оправданье  слова  ни  я
И  ни  Вы  через  месяц,  два,  пять,
Всласть  напившись  разочарования…
…Кто  тогда  Вас  примчит  утешать?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264552
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 11.06.2011


Мак

Согрет  на  солнце,  облаками  
Полит,  как  иллюзорный  сон,  
Раскрылся  маленький  бутон,  
Бахвалясь  алыми  шелками...

Краса,  что  времени  покорна,
Увяла.  Ветерок  шальной,
Качнув  коробочкой  сухой,  
Рассыпал  маковые  зерна...

Под  пухом  белого  сугроба
Зародыш  жизни  до  тепла
Лелеяла  и  берегла
Заботливой  Земли  утроба…

Согрет  на  солнце,  облаками  
Полит,  как  иллюзорный  сон,  
Раскрылся  маленький  бутон,  
Бахвалясь  алыми  шелками...

...
...
...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256982
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 01.05.2011


Беги скорей

́Беги  скорей,  знаю,  будет  горем
Для  близких  то,  что  нам  счастьем  станет,
Но  только  близких  намного  больше
И  их  нам  надо  с  тобой  беречь…
Ты  пожалеешь  наверно  вскоре,
Я  пожалею  –  и  радость  канет
В  печали  той,  что  полыни  горше.
Безумство  страсти  -  Дамоклов  меч.  

Спасайся  бегством,  как  ни  просила  б                          
Остаться,  перелистнув  страницы                                  
Всего,  что  было  когда-то  с  нами.                                    
Еще  ты  сможешь.  Я  не  могу  –                                    
Неотвратимая  тянет  сила
К  тебе,  и  ревности  колют  спицы,
И  треплет  душу  семью  ветрами,                                              
И  волю  страх  изогнул  в  дугу.      

Беги  скорей.  Я  боюсь  разлуки,
Боюсь  бродить,  заблудившись,  вечно                
По  лабиринтам  своих  желаний,                                  
Встречая  воем  восход  луны.
Забудь  эмоций  театр  кабуки,
Беги,  и  после  живи  беспечно,
Без  сожалений,  без  колебаний  –
Иначе  оба  обречены.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255050
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.04.2011


Лету вышел срок

Лету  вышел  срок  –  листья  в  парке  жгут.
Жгут  потерь  петлю  стянул,  мысли  мяты.
Мяты  вкус  прогорк,  муки  сердце  рвут.
Рвут  Антоновку  в  садах,  нивы  сжаты.  

Сжаты  губы,  боль,  вьюсь  я  словно  уж,
Уж  молилась  –  Небеса  видно  спали.
Спали  кружева  ласк,  клинком  для  душ  
Душ  холодный  резких  слов  тверже  стали.      

Стали  плавать  мы  в  водах  разных  рек,
Рек  любви  ты  не  ищи  зря  по  свету.
Свету  страстному  из-под  милых  век  
Век  недолгий  –  все  прошло,  канув  в  Лету.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245588
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2011


Первый снег

́Начать  с  нуля,  всему  наперекор
Где  силы  взять,  когда  следит  за  вами          
Заплаканными  тусклыми  глазами
Осенний  день...  Зимы  приход  нескор.

Осенний  день...  Зимы  приход  нескор
Казалось…  Ночью  снег  подобьем  чуда  
С  небес  к  земле  летел,  не  стал  покуда
Как  чистый  холст,  укрытый  белым  двор.

Как  чистый  холст,  укрытый  белым  двор  –
Неважно  больше  то,  что  было  прежде.  
Прокрасться  в  сердце  удалось  надежде
Начать  с  нуля,  всему  наперекор…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233034
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.01.2011


Вовк

Втрапила  під  чар  я  дивних  дії,
Відчуваю  певний  глузду  брак  –
Захопив  думки  мої  і  мрії
Благородний  сірий  одинак.

В  погляді  його  усе  зникає,
Потопає,  тане,  гасне  світ  –
Він  мене  і  пестить,  і  лякає,
І  до  себе  тягне,  мов  магніт.

Сам  завжди,  давно  покинув  зграю.
Ваблять  спокій,  сила,  дика  хіть  –
Млію,  серце  бідне  калатає,
Ніби  в  лані  у  фатальну  мить.

Зашморг  почуттів  стискає  шию.
Ще  щільніше  затягну  петлю  –
Душу  тільки  вовкові  відкрию,
Бо  шакалів  не  любила  й  не  люблю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230529
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.12.2010


Мереживо

...........Тобі  не  вірю  і  не  сподіваюсь
...........Що-небудь  я  на  краще  вже  змінити
...........І  в  котрий  раз  від  тебе  відрікаюсь,
...........Лише,  нажаль,  не  можу  не  любити.

Мереживо  красивих  слів
Уміло  ти  сплітаєш  знову,
З  якими  силами  у  змову  
Вступити  треба?  Хто  навчив,
Додавши  щирості  обману,  
Так  легко  вводити  в  оману?  

Незрозуміло  як,  чому            
Кудись  зникаєш  загадково…
З’являєшся  немов  нічого  
Не  сталося.  Та  одному
Тобі  моє  життя  підвладне,
Все  інше  –  сіре,  другорядне.    

Нас  змінюючи  лине  час,
Так  має  бути,    то  природно,
Я  ж  традиційно  що  завгодно
За  те  віддам,  щоб  ще  хоч  раз
У  глиб  очей  твоїх  пірнути,                              
Кохання  випивши  отрути.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2010


Игра

Избрав  прямой  и  праведный  мне  путь
Вела  судьба  надежною  рукой,
Но  я,  открыв  другую  жизни  суть,
На  кон  поставлю  неземной  покой,
Чтоб  выпить  чашу  всех  земных  утех:
Любить,  мечтать,  не  спать  ночной  порой…  
Я,  оказалось,  именно  из  тех,
Кто  называет  эту  жизнь  игрой.

Я  в  игре  и  я  играю,
Еще  миг  –  вошла  в  кураж,
Развлекаясь,  изменяю
Надоевший  антураж:
Тишину  на  всплеск  оваций,
На  Титаник  свой  Арго  –  
Это  смена  декораций
И  не  более  того…

На  мне  стоит  уже  давным-давно  
Авантюризма  четкая  печать.
Что  будет  дальше  –  в  общем,  все  равно,  
Не  столь  и  важно,  лишь  бы  не  скучать.  
А  выпадет  счастливая  ли  роль,
Или  опять  я  попаду  в  беду  –
Умножу  горести  свои  на  ноль,
А  радости  все  в  степень  возведу.

Я  в  игре  и  я  играю,
Еще  миг  –  вошла  в  кураж,
Развлекаясь,  изменяю
Надоевший  антураж:
Тишину  на  взрыв  оваций,
На  Титаник  свой  Арго  –  
Это  смена  декораций
И  не  более  того…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=228176
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 12.12.2010


Успеть

Здесь  воздух  плотен  –  
Вдохнуть  нельзя.
Другим  из  сотен
Одна  стезя.

Мои  же  ноги
Хотят  пройти
Все-все  дороги,
Все-все  пути.

Спешит  мятежный
Дух,  правя  мной
На  полюс  снежный,
В  пустынный  зной.

И  мысли-птицы  
Летят  в  туман
Размыв  границы
Эпох  и  стран.

Плывут  столетья
Сквозь  мозг  и  грудь…
Хочу  успеть  я
Хоть  что-нибудь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224466
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 25.11.2010


Абетка

*    (жовтень…)
Абетка  почуттів…  Мозаїкою  слів                                                                                        
Бентежачи  виводиш  серцю  грати.                                                                                  
Відвертості  бажань  не  приховати  -
Гіпюр  умовностей  безглуздих  мов  злетів…
Ґивт  свіжості,  і  вже  несамовита  
До  краплі  п’ю  терпкий  цілунком  смак.                                                                        
Ескіз  емоцій…  Восени  ніяк                                                                                                        
Єдине  не  чекала  -  фарби  літа…                                                                                              

       *    (…серпень…)
Жонглює  доля  легко  кульками  із  міст.
Знайти  б  десь  спокій  -  душу  мучить  спрага  -        
Ийчжу,  Мале,  Кейптаун,  Даллас,  Прага  -                  
Ілюзій  й  сновидінь  не  змінюється  зміст.                                      
Їдка  печаль.  Ту  зустріч  випадкову                                                    
Ймовірно  викреслити  не  дано…      
Калейдоскоп  життя,  я  ж  йду  на  дно  -                                                                            
Ледь  вії  опустивши  марю  знову…    

       *    (…травень…)
Метання.  Спроби  щось  змінити.  Глухий  кут.                          
Несвоєчасність  -  помилка  відома…                                                                  
Оманливість  надій.  Невдачі.  Втома.                                                                
Пекельна  втрата  мрій.  Тягар  гіркий  спокут.        
Розп’ята  відчаєм,  здавило  скроні
Страхом  безповоротності  подій…    
Ти  наче  птаха  в  клітці  золотій,                                                        
Утримуєш  думки  мої  в  полоні…                      

       *    (липень)
Феєрія  чуттів  -  чаклую,    ворожу.                                                          
Хміль,  спалахів  перед  очима  шерег.                    
Цунамі  пристрасті  накрило  берег
Чекань,  змиваючи  реальності  межу.                      
Шовкові  пестощі  -  тебе  відчути
Щораз  всіма  клітинками  в  собі…                                                  
Юга  жадань…  Червоним  на  губі                                                        
Ярить  солоний  слід  гріха  отрути…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224095
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 23.11.2010


Василиса Кощею (синдром заложницы)

Печален  был  пронзительный  Ваш  взгляд,                                              
Но  столько  жизни  в  худощавом  теле...
Чувств  рой  своих  выстраивая  вряд  
Держали  страсть  усильем  на  пределе.  
                         (Сей  страх  перед  эмоцией  так  мил).  

Все  ж  мучились.  Пытаясь  покорить
К  ногам  бросали  серебро  и  злато,
Но  оборвал  ухаживаний  нить  
«Спасением»  Царевич  глуповато.          
                         …Ну  кто  его  об  этом  вот  просил?..      

Иван  –  мой  одноклеточный  герой:  
Банальность  ласк,  да  и  слова  скупые,
Обрюзг,  храпит,  в  глазах  укор  немой:  
Мол  мало  ценят  подвиги  былые...
                           Вчера  опять  в  себя  пол  литра  влил…              

Измотана:  «заложницы  синдром»                          
(По  крайней  мере,  все  симптомы  схожи)  –  
Забыть  не  в  силах  Ваших  губ  излом
И  утонченность  черт,  пергамент  кожи      
                           Нежнее  лилии,  белей  белил.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223333
рубрика: Поезія,
дата поступления 20.11.2010


Твоє ім’я…

Твоє  ім’я                                                
             синонімом  гріха                                
Звучить.  Втім  я
             не  я  вже.  Мить  лиха
Чи  добра  мить
             занурення  в  чуття  
До  звіра:  хіть,                                                  
             безумство,  забуття…
Вже  йдеш?  То  йди.
             У  вільних  стільки  мрій…
Повір  сюди  
             вертатимешся.  Мій
Ніхто  не  зміг  
             ще  позабути  смак…    
Ця  зустріч  збіг
           обставин,  або  знак…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223328
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2010