| Сторінки (1/11): | « | 1 | » |
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pMfy8chbnVU[/youtube]
Квіти із ребер палючі,
Кров на зап'ястях пелюсткою...
Скільки хрустіли хрускотом
Кості хирлявих безсонь?!
В шкіру впивалось колюччя,
Тіло втрачало бронь,
Стебла сплітались рідними,
Ніби картини долонь,
Перепророчені бідами,
Пристрасті пристані звідані,
Смутку набрався клубок.
Зрада цілунком за зрадою...
Ти мене згадуєш
Хоч на один ковток?
Хоч на акорди чи ноту?..
В мене з-під ребер всоте
Квіти катами ростуть,
Сльози китовим плюскотом...
Кров на зап'ястях пелюсткою,
Ртуть відконалих днів,
Їх голосіння а чи?..
Вирви усе з корінням,
Ніби у ступі товчи,
Так, що є сил.
Щоб не любив...
І не шукав горілиць
Сонце твоїх зіниць.
0:25
9.09.2014
м.Тернопіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2017
Мій очеретяний дім протягом схилений…
Силою…
Хвилі похлюпують, схимником схлипую,
Випалом день не прострелив живе.
Нудь чи не нудь?..
Сюди не приходять царі цілувати
Руки, які розіпнуть
Потім…
Молюся до третього поту,
Люблю після третіх півнів
Тінь, тоншу, ніж волосінь,
Голосом в дві октави,
Де трави бавовни в росах…
Як по облаві,
Німо…
Пересміялись грішники
Пересмішниками,
Ніби по вилиці жерстю вели…
Приходь хоч коли…
Мій очеретяний дім чекає Твого пришестя…
18:37
14:05
Гримайлів
[youtube][youtube]https://www.youtube.com/watch?v=x1hnKFRilk0[/youtube][/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2016
Жінка…напівплоскогруда ікона,
Мужу на капище плід свого лона,
Звикла до шпильки, до голки, гормонів,
Протизаплідним гидує життям.
Храм її тіла й душі
Вже не храм.
Скіфка, що кістки нема в молоці,
Бита коханням сто раз по лиці.
В сонці купається, ніби погани,
За чоловіком лягає в кургани,
Насипи денних мігренних проблем.
Щем за минулим їй трусить колінка,
Жінка, як жінка,без німба, з гріхами,
Кухар і прачка, повія і дама,
Жінка небесна -
приземлено мріє.
Втомлена ерами терапії.
З’єднана з пам’яттю пуповиною,
Із ненародженою дитиною.
Крутить до ранку гидкі голубці,
Поки на серці ятряться рубці.
Жінка…напівплоскогруда ікона,
Мужу на капище плід свого лона,
Звикла до шпильки, до голки, гормонів,
Протизаплідним гидує життям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=598678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2015
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=rEXQgparDcM[/youtube]
Дихай у стигми, кров нехай жилами стигне,
Тіло стає хлібом, з вен витікає вино
Струменем на стегно,
Змочить рапаті п’яти,
Нас на ліжках розп’ятих,
Не для людського спасіння,
А для горіння.
Небо впаде у твоє піднебіння
Стадами хмари із вух
Димом на сполох:
«Міцно тримай!»
Завтра ми порох,
Зліпки в болоті і глині,
Трапеза черв’яків,
Канем у безвість віків…
Дихай і край!
Руки до рук, мов до грубки,
А на зап’ясті зарубки,
Написи розставань.
Хочеш - за звичкою зрань,
зранку ще зимно рано
Згубишся у туманах,
Випарі хтивих міст,
Ляжеш на ложе пороків
Інших торкатись сто років,
Я ж до горлянки ніж,
Видушу щемний вірш,
Останній тобі, як вихрест,
Як примха.
Дихай!
Дихай у стигми, кров нехай жилами стигне,
Тіло стає хлібом, з вен витікає вино
Струменем на стегно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575249
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.04.2015
Аритмія крукових криків…
Звиклість…
Фронт за фронтом беззмінний Західний;
Розгубити усіх між заходів
Нерахманних, підступних,
дволиких.
Під підошвами диму – золою,
Де під нігтями поступу гній
Дій!
коли ранок у роті алое…
гоїть…
Крутить в носі , як цапів лій.
Я четвертою крові - крапку
В згадку.
На землі пропітнілій лишиться
Після крукових криків тишиця,
Після віри - небесна крупа.
Подорожній, як прийдеш у Спа…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469898
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
На світлу згадку про діда..
Ностальгія за снігом. Відлуння старого Різдва,
Ожеледиця в душах і спогадів мотузок,
Дід розказував сотні солодких на свято казок,
Коли святом ставала медово-пшенична кутя,
Коли пальцями кахлю торкався, а кашель мене,
І мороз скрипотів, і з легень виривалась колядка,
Я в дорослість хотів, я не мав про дорослість гадки,
Що реальність не раз, як шахрай з шахраїв обмане.
Що хотітиму снігу з дитинства для лиж і санчат,
А вони на горищі, а дід на горі, а кутя…
Розгубила весь солод . Із комина дує чад…
Догоріла свіча. Хтось з плачем з-за плеча
Помолитися б за життя,
З’їсти б проскурку.
Ностальгія за снігом.
Не просто так.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=469896
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.01.2014
Зебра-життя , ще би зябра і вільно
Дихати тут ( В герметизмі пліток,
У лицепадах на голий каток)
Десь у куток би.
Жалітися сутені,
У безприсутність мене без суті
і
Без запитань «Чи пророк?», «Чи порок?».
«Хто нас прирік на безсмертний урок?!»
Кляту любов у сплетіннях сансари…
Бог чи людина придумує кари,
Пекла й Едеми найвищої марки,
Слабкість, щоб сильні дивились до чарки,
В думці мойсейно блукали повільно?..
Зебра-життя , ще би зябра і вільно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439296
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Люлька миру. Трійливий дим.
Нікотин гуком ката:"на страту!"
Народити в собі Гайявату
Означає згубитись во всіх.
І до ніг припадати прожогом,
І фатигу, ту скригу, в сховок...
Авраамовий смир... Без відмовок
У жертовну вдягаєшся тогу.
Поки крутить життя карусель,
Дю Солей запозичує трюки.
Поки націй натягнуті луки.
Проти ЕГО іди на дуель.
Хай останній в єстві з могікан
Б’є на сполох про цю гірковтрату…
Народити в собі Гайявату
Означає згубитись во всіх…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=439295
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.07.2013
Вранова радість, мов квіти на віко.
Важко прощатись з вогнем на повіках,
Йти по-англійськи чи, вибивши посуд,
Знати, що завтра попереду осуд.
Блискавки, блиски і позирки в спину,
Кряж громіздкий, як небесну данину,
Кожен несе на питому Голготу,
Споєний зрадою, скроплений потом.
Пробує долю земну чоловіка
В темряві, світлі, нескорений вікінг,
Ген вирушає шукати пристанок,
Там, де не буде сум'ять наостанок.
Тільки чомусь чує радості врана
Трохи зарано, незгоїна рана,
Сліпить майбутнє, вкорочує віку -
Ти не здавайся до квітів на віко.
21:20
13.04.2013
Тернопіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=418189
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.04.2013
Погляд, як карти з Богом,
Гра неможлива. Утопія.
Сонце так смажить, зо попелу -
Я на твоєму плечі.
Гострю думки-мечі
Із ренесансною втомою
Хочу зродитися комою,
Щастям, гучним прологом,
Погляд, як карти з Богом,
Карта на наше грядуще,
Душі, як кавові гущі,
Запахи плоті сплелися,
Де ж ти фатальна милосте,
Дай же дізнатись імення,
Крила на наші рамення,
Сором на нас самих,
Час всю непевність підстриг,
Можна тепер Ікаром,
Нужбо обоє в парі,
Падати тож не вперше.
Знаєш, любов, як звершення,
Ніби життєвий приділ,
Дивний магніт у тіл,
Нас приєднав прожогом.
Погляд, як карти з Богом.
10:36
24.11.2012
Гримайлів
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413863
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2013
«Отче наш» натщесерце за гріх,
За усіх, хто, на жаль, не повернеться.
Ти людей, мов на перлах вервиці,
Мовчки злічиш уже без зловтіх.
Як у пам*яті буде пролижень,
Нумерацію друга квартир,
Пригадаєш,
життя, мов тир,-
Я для смерті мішень і лишень.
Хтось діяння мої, як дідух,
Позбирає в безплідному полі,
Голіруко сплете блідочолий
Сніп і вперше промовить вслух
Враз моління святій Богородиці,
Що без ліку із ликом провин,
Що не так прожилось серед рим
Та людей, котрі всяк переводяться.
Похвалить - хтось зганьбить мій забіг
Довготою в життя і на вервиці:
«Отче наш» натщесерце за гріх,
За усіх, хто, на жаль, не повернеться.
22:04
6.03.2013
Тернопіль
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413143
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2013