| Сторінки (1/37): | « | 1 | » |
Спокою ,тиші ,слів ласкавих,
Душа шукає пригорнутись ,
Щоб не знайшов її лукавий ,
В кутку ,про нього де й не чути,
Щоб там не каятись ,молитись,
За гріх що скоїти не мав,
І щоб ніколи не божитись,
Що не згрішу як був згрішав ,
Щоб огорнув не сум ,печаль,
В холодні крижані кайдани,
Чи то замучила мораль ,
З сумлінням в парі мов тирани,
Мені б хотілося кудись ,
Де не старіючи мудріти,
Так ,ніби вперше помоливсь ,
І ситий будучи наситивсь
Мені б хотілося душею ,
Мені б хотілося не тілом,
Щоб по землі і над землею,
Щоб відчувати й не боліло.,
Щоб якщо плакати ,від щастя,
Якщо радіти просто так,
щоб не шукати в день ненастя,
собі ,і дітям своїм дах.
Мені б хотілося за небо ,
за хмари ,сонце ,в новий світ,
до Бога ближче щоб від себе
Там де немає кінцю літ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259221
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2011
Да не приткнеться Господи моє сумління,
О камінь світу цього зла й лукавість,
І не вкушу я плід гріхопадіння,
Між юності дорогою у старість.
Да не приткнуся в срібло світу цього,
Слова сказавши -«Чи ж не я учитель?»
І з учня вже за крок напівсвятого,
У статус з*юдитись мучитель.
Да не приткнуся у Петра зречення,
Слова сказавши - «Ні ,Його не знаю.»
Любов забувши першу і натхнення,
Таке собі ,й нікому не бажаю.
Да не приткнуся Господи Хоми зневір*ям,=
«Христові рани не побачу не повірю.»
Та ще й при тому залишатись щирим,
Не дай Бог нести все життя ту гирю.
Да не приткнеться Господи моє бажання,
Да не погасне Твоя в нім любов,
Щоб все життя як перша мить за покаянням,
Пройшло щоднини, щохвилини, знов і знов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259220
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.05.2011
Україно-Україно!
Хто ж забив у тебе клина ?
І куди ж тебе ведуть ?
Шлях міняючи на «путь».
Україно –Україно!
Завтра хто тебе прокине
Не народ ,не на майдані ,
А пани в версаче вбрані.
Стогне Дніпро ,в берег київський б*ючи волає,
Хвилю високую греблю зломити збирає.
То не Дніпро стогне ,наші з тобою діди,
Бога благають відвів щоб від горя-біди.
Земле моя ,краю рідний квітучий,
Знов над тобою згущаються «тучі»
Ой не продав би хто нашую воленьку ,
Вмерти не кинув під кригою голеньку.
Ой не ходили б ми більше у найми ,у світ ,
Щоб не розсіятись по всій землі як той жид.
Україно-Україно!
Плач за дочкою ,за сином,
Годі їх уже чекати ,
В наймах будуть доживати.
Україно ,Україно!
Не дай Бог тобі помину...
Я до тебе не прийду ,
На твою собі біду…
Краще вже як ти загину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238407
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.02.2011
Прости мене Боже ,прости мене дуже .
Прости за неправду заради добра.
Прости ,що я віри не став сильним мужем.
Прости ,що молитви сильніше гора .
Прости ,що назавжди в собі не убив,
Найбільше у світі нескорене я,
І тим я Тебе на хресті погубив,
І це пам*ятаю прости не щодня.
Прости що багатший біднішого може ,
І брат мій хворіє бажанням гріха,
Кому з нас і ким більше бути негоже,
Зарадить як цьому не знає душа.
Прости за любов ,що згоріла і тліє,
За першу до Тебе навіки віків,
За руки піднятися що вже німіють,
Що нікому їх піддержати з боків .
Прости мене Боже ,прости мене дуже,
Що в світі цім кругом іде голова,
Прости за бажання молитись байдуже,
За докору схоплені вітром слова .
Прости мене Боже такого як є,
Прости що душа моя майже Твоя.
Що взяв я Твоє ,а віддав як своє .
Прости що не жив до останнього я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223584
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.11.2010
Йде містом пішки в дощ студент…
до нас приїхав призедент,
слуга народу, ми й забули,
стоїть швидка, вмирають люди,
до нас приїхав призедент.
Не встигло місто все нікуди,
маршрутки, пропки, плачуть люди-
до нас приїхав призедент,
і так ще буде десять років,
на зустріч людям десять кроків.
До нас приїхав призедент.
Йде містом пішки в дощ студент…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2010
Я не боюся вмерти…Вічно сутеніти,
Між голодом і холодом , як на кону,
За виживання в боротьбі старіти,
Боюсь так як сьогодні ,зараз я живу…
Не смерті я –без Бога вічності боюся.
Де вічність ще… наступний крок не бачу.
Минулого ніколи вже не допрошуся ,
І на майбутнє не потрапив під роздачу.
Хіба що дітям ,якщо дасть Бог проясніє,
На зустріч долю вишле не важку ,
А нам про вічне ,неземне помріять ,
Хвилинку дарує тим часом пресвяту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.11.2010
Любов сліпа як віра в Бога ,
Ковток повітря свіжий ,вітер -
Нічого нібито живого,
Але без цього спробуй жити.
Повітря в руки не візьмеш .
За що не скажеш полюбив.
Як віру в Бога доведеш ,
Якщо не бачив як Він жив.
Якщо ніщо повітря й вітер ,
Якщо любов земне багатство,
І Бог для нас з маленьких літер,
Тоді ми хто ?- тваринне царство.
А як же муки і страждання ,
Надія ,віра і любов ,
За друга ,діток чи кохання ,
Чому ж готова литись кров .
Ми вищий розум - мудрість Божа .
В нас пам*ять ,і пророків слово .
Тварини мріяти не можуть ,
Ми народилися для цього
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223192
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Не знаю ,довго Боже з глини ,
Мене ліпив ти до людини,
Але я все життя своє ,
Віддав шукаючи Тебе.,
Не слави людської відзнак ,
Не грошей (хоч без них ніяк),
Тебе шукав мій Боже дивний,
Життя чому вдихнув Ти в глину?
А я ,коли мене Ти вчив ,
По своєму усе вчинив.
Чому я плоду того взяв ?
Який мене у Тебе вкрав.
Чому життя моє в поту?
За хліба крихітку оту,
Коли в раю я все би мав,
Душею щоб не забажав .
Чому ?Як в тілі ти прийшов,
Я не любов ,я вибрав кров.
Чому ?Чому ?Я не збагну,
Послухав знову сатану.
І знову гордий нарікаю …
Чому Ти вчиш мене ,згинаєш?
Ти ж Бог ,Ти маєш всіх любити-
А ти берешся нас корити.
«Що сієш ,те і жнеш людино ,
До поки гордість в тобі згине ,
Учити буде тебе Бог,
В земному побуті тривог».
Не за горами ті часи -
«Забудь нам все ,прости й спаси»
Ти скажеш стомлений з дороги ,
Душею впавши Богу в ноги.
А якщо ні ,тоді неси ,
Все що надбав за всі часи .
Земля хай буде тобі пухом,
А що надбав залиш те мухам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=223191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.11.2010
Чому ж не вірити у Бога ?
Чому ж не вірити у рай?
Якщо у прірву йде дорога ,
Пожив ,і досить помирай.
Якщо ми всі по лезу ходим ,
Якщо у всіх один кінець .
Нову з нас вивели породу ,
Жилець з метою не жилець.
Щодня чекаємо зі страхом ,
Хвилин майбутнього кінця
Несучи голову на плаху,
З початку нашого життя.
Чому ж не вірити у Бога ?
Чому ж не вірити у рай?
Якщо в кудись нас жде дорога,
Пожив ,і досить помирай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222954
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Мене ограбили …а я,
А я ,обкрадений змовчав,
Бо маму я свою згадав.
Колись сто літ тому назад,
У мене ровер був «відпад»,
І так я ровер той любив ,
Що спати навіть з ним хотів.
Залишив якось під порогом,
За хвилю глядь ,нема вже того.
Ходив шукав ,ніде немає ,
І тільки мама потішає .
Оксана ж тітка ,і сусідка
Клясти взялась злодюгу швидко,
І маму вчить - «Чого мовчиш,
Невже ж ти злодія простиш,
Кляни ,щоб в*язи він скрутив,
Щоб більше того не робив».
А мама - «Ні ,хай їде з Богом
А ми вже якось так ,нічого».
А за хвилину ,дві мій брат,
Приїхав ровером назад,
Оксани сина їздить вчив.
І як я того не хотів …
Злодія все ж благословив,
Щоб гроші ті хоч не пропив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.11.2010
Життя - чи варто його жити,
Якщо ВОНО собі служити ,
Та й те собі ж ради страждань.
Любов – чи варто так любити,
Якщо не більше аніж квити,
Та й то не перший ти на зустріч .
А ти за камінь хліба дав би,
За рану в серці ти простив би -
Ти так живи ,люби ,страждай.
Ти себе в жертву поклади ,
Ти Христа ради полюби,
І Бога ради будь прощенний.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222819
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2010
Невже ж таку взяв землю в Бога,
Де не було й кутка живого,
І сам від неї відсахнувся б,
Зі сну колись якби проснувся.
Не буде краще ,світ бо гірший,
Щодня стає те все видніше,
Бо ще не було так нам сумно ,
Від того що такі розумні,
Бо ще не було так потішно ,
Від того що такі ми грішні.
Не буде краще ,бо багатий
Замкнув ,згубив ключі від хати,
В якій живе собі десь скраю ,
І нас за бідність вибачає.
Не буде краще, бо великий
Оглух від стогону і крику,
Бо світу цього він не чує,
Коли на саммітах воркує.
Не буде краще бо і в Бога
забули вірити живого.
Хто ж як не Він би нас збагнув ,
і стогін - крик души почув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222818
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.11.2010
Стоїть повитий вітром з неба,
Дощем осипаний рясним,
Думками змучений про себе,
Стоїть борець ,і доля в нім.
З дитинства флейти ніжних звуків ,
Він переріс в міцний орган,
І звуки в нім уже як внуки,
Мов скеля тіло –Божий храм.
Стоїть собі ,пасивний вітру,
як той нескорений маяк.
Не страшні бурі всього світу
Йому …ще дихає вітряк.
Без вітру штиль його не вабить .
Петля ,удавка в шию жме.
Фрегатом в море вийти марить,
Там він живе ,
де вітер дме.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222583
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2010
Хто б хрест мені той в серце вклав,
Щоб там коріння він пустив,
Щоб я ожив ,і не вмирав,
Щоб я радіючи страждав,
І мені в грудях він болів.
Щоб я не словом а душею ,
На ньому гордий повисів,
За гріх злочинця полюбив ,
І на підступність фарисея ,
Прости їм Боже відповів.
Коли здійметься меч тиранів,
Щоб я дощем від щастя плакав,
І рани були мені знаком.
Щоб все життя мов день останній ,
І ворог став найкращим братом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222582
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2010
О ,Безкінечний…Безначальний…
Ім*я Хто дав собі Отець
Не вмістить мозок наш банальний
«Я Є ПОЧАТОК І КІНЕЦЬ»…
Хто і руйнуючи будує,
Творця бо плани людських вище,
Щодня Хто сонцем нас дивує,
Й живить водою попелище.
Це ВІН ,це ВІН ,Кого не бачу,
Але єством всім відчуваю.
Без Нього світ зазнав невдачу,
Але не я ,
бо вірю , знаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222347
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010
Вже доросли ми до пророків,
Тепер самі себе вчимо.
Життя - воно ой різнобоке,
Не так хотілось ,як було.
А так все р*яно починалось.
Жило ,любилося ,росло,
Розводилось ,і знов вінчалось,
До нових почуттів тягло.
Куди ж ви душі молодії,
Несетесь діда перегнати -
Були і в нього ваші мрії,
не довго лишилось чекати.
Тепер у пам*яті одне -
так мало доброго зробив,
хто сум печаль цю розжене,
що все життя не так прожив.
Щоб з ким радіти –порадів,
щоб з ким поплакати - побув ,
кого навчити –научив,
і про сирітку не забув.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222346
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010
Душа на волю рветься з горя ,
Куди не відаючи йти,
Пливучи тонучи в цім морі,
У хвилях схожих до біди .
Далеко ,поряд день останній …
Хто скаже ,хто її навчить ,
Вона як біженець з вигнання ,
Куди не знаючи біжить.
Кидає з холоду в гаряче,
Її життєва лихоманка,
Коли ж від радощів заплачеш ,
Коли ж зупинишся циганко.
Де ти знайдеш собі оселю ,
На мить прихилишся хвилину ,
Коли прокинешся від хмелю,
В свою останньою часину.
Та ж воля в Бога душе бідна ,-
Коли болиш куди біжиш?
Коли кінця страждань не видно,
Куди в молитвах ти летиш?
Та ж воля в Нього ,там спочинеш,
Коли здіймешся в неба вир,
Коли цей одяг з тілом скинеш ,
І з Богом ти заключиш мир.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222096
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Води і сонця , що мені ще треба,
Чай ,каву зранку для злегка ривка.
Тепла й любові крапельку до себе,
Щоднини ,щохвилини ,й на віка.,
Щоб з « добрий день» ,і так щоранку
День починався в дзеркалі моїм,
Щоб взяв сьогодні нову планку ,
В очах щоб іскри ,а не лід чи дим.,
Щоб друг якщо «підставив» ,то плече,
Кохана щоб не випила до дна ,
Щоб будні були святом ще і ще,
І п*яний я ходив не від вина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222095
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010
Моя любов ,моє кохання ,
Моя ти перша і остання .
Не та якою повен світ –
А та коли ти інвалід,
Любов до гробу , лебедина,
І сіль життя -
а не малина ,
як то у першу шлюбну ніч ,
Коли кохання віч-на-віч,
А потім коханій дитині,
Не скласти різне в триєдине.
Любов , це не щоденно квіти -
Це до кінця все притерпіти.
Кохання ще коротший шлях ,
В роки складається по днях.
Така вона ,таке воно -
Життя , і про любов кіно
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221932
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2010
Зболиться ,cтерпиться ,зростеться,
Здійсниться все що не здійснилось,
Якщо на волю піде з серця ,
Все що до часу в нім ятрилось.
Між неприступним і байдужим,
Між зло носити ,й не простити,
Від спокою ,чи від напруги,
Мала різниця бути вбитим.
Прости ,прости і відпусти .
Хто з нас грішити зарікався ,
Перш ніж пішли вже до святих,
Не раз повір наспотикався.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221931
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2010
Ген-ген за лісом Бог живе .
Вже бачу дідове село,
Воно як рай мені було,
Той хутір ,місце те святе .
Колодязь раною з землі
Дихнув зажурено мені ,
Поріс травою ,висох ,щез.
А я ж ту воду так любив,
Бо довго корбу ту крутив …
І дід у спогадах воскрес…
Заснув у нього в бороді ,
І добре так було мені ,
Як вже ніколи тут не буде.,
Як вже ніколи не піду ,
До лісу ,й там собі знайду ,
що розгубив по світу всюди…
Якби міг плакати ,заплакав .
Стою вкопаний як криниця ,
Немає сліз ,нема водиці ,
Немає слів сказати з ляку…
І так намріялось мені ,
сховатися в тій бороді ,
і в дідову заснути казку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221736
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
Зозуля голос надірвала ,
І кличе в небо друзів клин…
Мов осінь листя назбирала ,-
Так старість років ,днів ,хвилин .
Мені б ще звестися на ноги ,
Мені б забути що болить ,
Піти за юності пороги ,
І ще б хоч крапельку пожить.
Ото б я в полі походив ,
Ото б я з вітром позмагався .
Вночі десь довго побродив ,
До ранку пізнього наспався .
Але гукає хтось без жалю ,
Зимою дихає в вікно-
Старого ти вже не злякаєш,
Вмирати мусить все одно .
Мов листя в осінь тіло в*яне,
І серце так чомусь болить.
Жовтіє поле під бур*яном,
Душа молитися не спить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221735
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010
Життя покладене на ніж ,
Хіба не наші будні це .
Ціна за моду і престиж ,
В багно не впасти щоб лицем .
Слова - розсипане намисто,
Шукай по світу - не збереш .
Собі й собі тільки за змістом ,
Як дай за дай у рамках меж .
Самозакоханість до себе -
Рекламний ролик цього часу.
Любов - синонім майже небо ,
Вже скоро зважимо на масу .
Ми щось у світі цім ,чи хтось ?
Війна і мир здорових глуздів .
Коллайдер ніби змінить щось ,
В житті голодних карапузів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221544
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010
То не істина - тінь її ходить землею,
Ніде бути їй всюди, як тому єврею.
Де ж та є правда, де ж загубилася ,
Чи головою у стіну розбилася ,
Чи де за гроші в судах продалася ,
Й мова за гріх її відійнялася .
Ні - то де в неї були кулаченьки ,
Вже повиростали руки біленькі.
Меч затупився ,розбитий вже щит,
Правду заклав хтось у банк за кредит.
Вже наша правда це сила і кров ,
До марнослів*я , і грошей любов .
Вже не у небо, як було росте ,
Вже вона кукіль ,чи поле пусте .
Де ж та є правда ,кому поклонилася ,
Може то від гіркоти отруїлася ,
Чи як водиці живої шукала ,
Вона в криницю глибоку упала ,
І в ній на вічнії віки втопилася …
Ні - то від Бога вона відступилася,
Бо тепер в кожного правда своя ,
Хитра й підступна , неначе змія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221542
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010
Мене пройме щось вічне і святе,
Коли погляну, як довкола все пусте:
Ходулі, звівся, впав, пішов помалу,
Вже не сидиться, як раніш, посеред залу.
Вже вулиця, товариші, навчання,
Невдачі перші, перемоги і кохання,
Робота, діти, ніби все як у людей,
Достаток є – позаздрить сам єврей.
Хвороба, старість, ноги вже не ті,
Ходулі, впав – та все як у житті,
Корона спала, ліжко стало троном,
Життя скінчилось, в церкві плачуть звони.
І ніби добре все, але не так – не те,
Ніколи не було пустим святе.
Життя майнуло для діток, для внуків.
Поплачуть, поламають трішки руки,
І раз на рік прийдуть поправити вінок,
І якщо ласка – посадити квіточок.
Живеш, виходить, щоб наступні повмирали,
Коли б вони та Бога в світі знали,
Добра зробили не як всі, а море,
Ото б я порадів, мені ж видніше з гори…
То не таке то вже воно й пусте,
Життя моє напівсвяте…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221337
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010
Розлуки час ,хвилин чекання ,
Що є навіяних ніжніше …
Цей погляд ,схожий на зітхання ,
У кожну постать безутішний.
Як вічність тягнуться хвилини,
Болить у грудях серце мліє,
Вже майже марить ,майже гине,
І водночас цвіте ,радіє,
Бо віри сповнене в кохання,
І в те що перший цей букет,
Найкращих квітів не останній,
як слів схвильованих сонет.
Примара …ні, вона вже поряд,
Рука в руці ,вуста і очі,
На заздрість сяють в небі зорям,
Мов темні перли в білі ночі…
І почуття що розгорілись,
Шукають де сховати надмір …
Вона вже поряд …
Так зустрілись…
І двоє в парі зашарілись,
І полетіли в міста гамір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010
Не президент то Бог почує,
молитву сина і дочки,
зупинить того хто плюндрує,
ще рано ставити свічки .
Навіщо неньку розпинаєш ,
навіщо бідну продаєш ,-
дав палець руку відтинаєш,
а там дивись, і Київ теж.
На українській говорити,
не вперше з сорому в НЕЛЬЗЯ,
життєвий досвіт буде вчити,
від царя батюшки Петра.
Навчить нас пряником бо кнутом
даремно вчилися діди,
так і погиинули прикуті
до чуже-земної біди.
Навчи нас Господи, навчи,
що ми не різні береги .
Ти нас від ділення спаси,
Від лівих правих збережи.
Навчи панів народ згурдити,
Бо як же Київ тоді як,
Дніпро тоді як поділити,
І пісню як ,чумацький шлях…
Бо як себе навпіл розтяти,
Ножем не ріжеться живе.
Навчили досить нас мовчати
Без весел човен мов пливемо.
Де берег лівий правий де,
Скажи нам Боже жити як,
Спини човен що в прірву йде,
Якщо він сам собі маяк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221119
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2010
Якби ж ми знали, горді, бідні,
Чому живемо як ті злидні,
А ви ,а ви, круті пани,
У котрих души є...,чи ні,
Що ж ви до влади так рветесь?
За себе й діток боїтесь?
та буде, й внукам хватить , всім,
То ж не чужим ,тож все своїм,
Не дай Бог жаба їх задушить,
Від грошей хворих на всю душу.
Гниє хтось, кажуть, з голови,
Вдягнувши модні постоли,
На літо бентлі, взимку мерс,
В кабріолеті , щоб не змерз.
Ой, депутати-меценати,
Вам краще знати рахувати,
Аніж у Писанні Святім,
Шукати істини прості.
(Якби ж ви до кінця читали,
То Лазарів давно шукали б).
Усе в цім світі, все під вами,
Й жінки в пітьмі, й баби з торбами,
І ми з пожитками й дітьми,
Були для вас колись людьми.
Змовчать пан банківський не мушу,
Вдягнувся б раз хоч в бідну душу,
Яка ще вас не проклинає,
Тому що Бога в ній тримає,
Не тужся друже вбогий, куций,
Гігант у собі і Конффуцій,
Для тебе ця душа велика,
Була і буде не повіку.
Таке не вдягнеш, мало хисту,
Належить Богу душа чиста.
І хоч поламані в ній ребра,
Хребет не зломиш цей під себе .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221117
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.11.2010
Вічне запитання про вічне.
Я не скупий, скупе життя до мене,
І я в нім, як ягня те полонене,
В куток загнаний бідкаюсь, кручусь,
А толку, якщо зранку не проснусь.
Так бути, чи колись мені не бути.
Хто скаже, потаємне як збагнути.
Невже ж піду забутий в небуття,
Обмежений хвилинами життя.
А якщо ні… Навіщо я існую?
Від кого відповідь на це почую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220876
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010
Просити більшого не буду ,
Втекти як Боже твого суду,
Як душу грішника спасти ,
Якого ти ще не простив.
Щоб було з ким на світі тому,
Співати пісню невідому,
Щоб було з ким садком ходити,
І не словами говорити,
А чистим серцем., ще й душею
Тобі вклонитися своєю.
Просити більшого не буду,
Аби простив мене зануду,
Аби лиш дарував хвилину ,
Оту останню щоб провину,
Свою тобі я сповідав,
І ти мене собі придбав.
Просити більшого не буду,
Як Духа Твого всьому люду ,
Щоб Божим духом вдохновенний,
Припав до Тебе рід численний ,-
Щоб не купився світу цього ,
Скарбами тліну золотого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220874
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010
Самогубцю…
Не легко з крапки вийти в кому ,
Коли все вниз летить з гори-
забудь про біль ,забудь про втому,
Вогнем воно усе гори.,
Почни з початку й до кінця,
Ти сильний ,зможеш ,ти мужик,
Ще не готові нам місця ,
Куди підемо в кінці літ .
З життям не раз ти вже прощався ,
Собі зізнайся в цьому щиро,
Почни ,невже ти вже зламався -
Такого зломиш- хто б повірив .
Попри велике горе й біди ,
Неси мій друже хрест важкий,
Якщо не сила ,най сусіди
Плече підставлять дотягти .
Не дай Бог здихатися себе ,
Ніколи в світі цім буремнім ,
Далеко впасти десь під небо ,
Згоріти в чортовій котельні .
Тож будь ,живи ,не падай духом ,
Сліпий каліка чи здоровий ,
Хай кличе смерть, а ти не слухай-
Неси свій хрест. Щасти, і з Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220683
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010
Я русский бы выучил..,а я українську…
«Я русский бы выучил только за то…»,
А я українську, тому що я Він,
Тому що без неї ми дійсно ніхто,
Як без головного птахів в небі клин.,
Тому що мій прадід, тому що мій дід,
Тому що не знали писати-читати,
Але «Отче наш», але «Заповіт»,
таки до останніх хвилин пам’ятали.
«Я русский бы выучил только за то…»,
А я українську, тому що вона
Вмирає тихенько в столичнім метро,
В щасливій родині німа сирота.
Тому що мій син тоді мови навчить,
Тому що примові й народ дещо значить,
Тому що вона нам цього не змовчить,
Тому що вона нам цього не пробачить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220681
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 07.11.2010
блажен...
Блажен, хто вічну істину віщує,
Не той, хто вуха має, а хто чує,
Не той, хто очі має, а хто бачить,
Та ще й для нього те все дещо значить.
Блаженний, хто від слова розуміє,
І зерно добре взявши, іншим сіє,
Не щоб загинуло, а знову проросло,
І на добро, а не як кажуть, всім на зло.
Хто Бога в час важкий не відцурався,
За юшку хто в цім світі не продався,
Блажен, хто вітру йшов лицем на зустріч,
Не тільки вітру, проти всіх він йдучи
Робив це Бога ради істини святої,
І душу положив у тім двобої
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220430
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.11.2010
Заповіт раба.
Мрії мої, мрії мої, добре мені з вами,
Де сховались нелюдимі, чи ж не за устами?
Богу лиш одному знати, що в душі , на серці,
Мої мрії стануть тілом, але після смерті…
Як умру, то поховайте мене де завгодно,
Бо душі моїй тут було завжди прохолодно,
Бо вона не з цього світу, їй тут тіснувато,
В небі буде майже досить, навіть забагато.
Як умру, то не журіться, сліз не проливайте,
За мене ви порадійте, пісню заспівайте,
З Богом буду говорити, в небі на сіоні,
Згоден вічно в рабстві бути у такім полоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220428
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2010
ОРЗ
Немов до серця суне тромб ,
Заліз до мене вірус в комп ,
Забув про світ і світ про мене,
Летить життя моє буденно .
Болить голодна голова ,
Давно без їжі не була.
Душа вгодила в КПЗ,
У неї вірус ОРЗ,
І їй уже на все начхати ,
Гризе її той звір зубатий.
Ще день чи два ,дивись і зникну,
Якщо до вірусу не звикну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220214
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010
За віщо ниє так душа,
за віщо мліє серце в грудях,
і кара та лежить на людях ,
любов не далі як в ушах.
Як світу цього догукатись,
дійти до серця до душі ,
і хоч би з кимось поєднатись,
як в пісні музика й вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220073
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2010
Ніщо не ранить так, як слово,
І рана та болить, кровить
Від слова кинутого того,
Що вже й не вмерти і не жить.
Мечем каленим ранить в серце,
Якщо сказав той, кого любиш,
Сказав не голосно, не вперто,
Але, що й мертвого розбудиш.
Тому що впало воно в душу,
Тому що вбило в ній живе,
З любові моря стала суша
І в морі сліз душа пливе.
Ніщо не ранить так, як слово
І не лікує, як чарівне
Не словом, поглядом німого
Сказати можна все безслівно,
щоб хтось почув твоє мовчання
і стерлось в порох слово зле
і з того пороху кохання ,
Знов загорілося вогнем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2010