Т.Столяренко-Малярчук

Сторінки (1/49):  « 1»

На крилах пам'яті

На  крилах  пам’яті  миттєво
Лечу  крізь  відстані-роки
Туди,  де  крихітки  дерева
І  зовсім  молоді  батьки.
А  рідний  дім  –  новобудова,
П’янять  і  цегла  і  вапно,
Ще  нефарбована  долова
І  склом  новим  блищить  вікно.
Щовечір  батько  зводив  стіни,
А  вдень  невтомно  шоферив,
І  не  гадав  про  відпочинок
В  свої  неповні  тридцять  три…
У  мами  руки  загрубіли,
Давно  позбувшись  красоти  -
Пісок  з  цементом  колотили.
А  їй  нема  і  тридцяти…
Те  будівництво  наодинці
В  післявоєнний  трудний  час…
Одна  кімната,  кухня,  сінці  –
А  все  одно  для  нас  -  палац.
Після  гуртожитку  здається
Будинок  раєм  на  землі,
Радіє  батько  і  сміється…
А  ми  іще  такі  малі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807235
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 20.09.2018


Замріялась хмарка на небі

Замріялась  хмарка  на  небі,  з  вітром  танцюючи  танго  –
Він  міцно  тримав  її  плечі,  в  коханні  освідчившись  палко.
Світи  обіцяв  показати,  зірками  осипати  сукню,
Вчепити  на  місяць  колиску,  щоб  весело  бавились  діти.
Та  стали  обійми  слабіше,  принишкли  слова  про  кохання  –
Закоханий  раптом  побачив  поруч  пухнасту  красуню.
Її  підхопив  і  щодуху  почав  витанцьовувать  польку.
Замріяна  хмарка  до  тями  прийти  не  могла  від  обману  –
Душа  так  боліла,  а  крила  вмить  стали  важкі  й  нерухомі.
Розплакалась  гірко,  сльозами  зливаючи  тугу  й  образу,
І  вмить  зрозуміла,  що  сльози  –  це  ліки,  що  душу  рятують,
А  та  лікувать  буде  тіло…
І  сонечко  радо  світило,  і  той,  хто  побачив  веселку,
Сказав,  що  це  зовсім  не  дощик,  це  вмилась  росою  царівна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018


Не тремти, серденько…

Не  тремти,  серденько,
Не  зітхай  так  тяжко,
За  твоїм  віконцем
Заспіває  пташка.
Почуття  провини
Відхиляй  одразу,
Не  питай  поради
У  смутку  та  образи.
Пролетить  над  літом
Пух  легкий  кульбаби,
А  за  ним  і  осінь
Золотом  привабить.
Заметілі  вщухнуть
Білий  сніг  розтане,
Березневе  сонце
Із-за  хмар  прогляне.
За  твоїм  віконцем
Забуяють  квіти,
Будеш  ти  з  коханням
Зустрічі  радіти.
Будуть  чарувати
Зорі  недосяжні,
Відлетять  за  обрій
Думи  твої  тяжкі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=785729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2018


По-прежнему

По-прежнему  вращается  земля
И  солнце  светит  и  луна  тревожит,
Но  почему-то  времени  петля
Меня  уже  пытается  стреножить.
По-прежнему  пожатие  руки
И  взгляд,  и  слово,  и  улыбка  греет,
Но  почему-то  времени  клыки
Безжалостно  становятся  острее.
По-прежнему  смеется  детвора
Под  окнами  футбольный  мяч  гоняя,
Но  почему-то  времени  ветра
Мечтами  реже  парус    наполняют.
По-прежнему    полетом    мотылька
Любуюсь  на  лугу  среди  ромашек,
Но  почему-то  времени  рука
Готова  дать  для  финиша  отмашку.
А  мне  бы  только  корни  не  забыть,
Мне  только  бы  увидеть  силу  веток,
И  на  вопрос  „To  be  or  not  to  be?”
Не  сожалея  ни  о  чем  ответить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783443
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 20.03.2018


Не втримати час

Не  втримати  час  –  та  душа  не  старіє,
І  в  юність  далеку  щораз  поверта  –
Де  знову  по  лівую  руку  надії,
Де  знову  по  правую  руку  мета.
Ще  доля  дарує  і  квіти  і  роси,
Печалю  і  втрат,  дяка  Богу,  нема  –
Та  тільки  по  лівую  руку  вже  осінь,
Та  вже  і  по  правую  руку  зима.
Завжди  поспішаєш  до  сьомого  поту,
Все  встигнути  хочеш,  часи  здоганя  –
По  лівую  руку  робота  й  робота,
По  правую  руку  велика  рідня.
Життя  нелегкі  викладає  науки,
Та  тільки  б  здійснилось  -  на  довгі  роки
Теплом  зігрівати  дітей  та  онуків,
В  підтримку  даючи  обидіві  руки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=783434
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.03.2018


Стежинка, стежка, довгий шлях життя…

Ось  і  добігла  стежечка  до  краю…
Давно  твоїх  обіймів  не  чекаю.
І  теплих  слів  і  погляду  палкого  –
В  житті  від  тебе  ж  не  було  такого.
Було  на  стежці:  «Треба»,  «Потім»,  «Досить»,
Згасали  очі  і  сивіли  коси.
Неначе  поруч  йшли  по  тій  стежині
Та  зрозуміти  важко  и  донині,
Як  сталося  і,  головне,  чому  –
Не  жінці  перевага,  а  керму.
Стежинка,  стежка,  довгий  шлях  життя…
Ще  крок…,  ну  два…,  а  далі  небуття.
Вже  і  сльоза  на  серці  не  пече.
Твоє  не  звикла  я  шукать  плече,
-  Сприймаю  все  таким,  яке  вже  є  –
Навіщо  ж  ти  обсльозуєш    моє?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=782124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2018


Розмова

Відкладаю  з  тобою  розмову
Про  любов,  про  майбутнє,  про  нас,
Знаю  –  ти  в  оболонку  казкову
Одягаєш  слова  для  прикрас.
Будуть  лагідним  шовком  стелитись
І  хутром  огортати  пухким,
Тільки  знаю  -  словам  не  здійснитись  –
Не  єдина  я  в  серці  твоїм.
Відкладаю  розмову  з  тобою,
Не  до  ранку  –  назавжди,  повір,
Для  любові  не  треба  двобою,
Бо  вона  не  поранений  звір.
Їй  не  треба  ані  перемоги,
Ані  помсти,  ані  каяття,
Вийде,  сяючи  світлом,  з  облоги,
Перетворить  у  квіти  сміття...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017


Слово за слово…

Слово  за  слово  –  лине  розмова,
Все,  як  в  минулому,  все,  як  тоді,
Не  випадково  зустрілись  ми  знову,
Це  доля  дарує  нам  скриньку  надій.
Там  є  надія  на  вічність    кохання,
Там  є  надія  на  щастя  в  житті,
Там  є  надія  здійснитись  бажанням  –
Тільки  б  нам  скриньку  ту  зберігти.
Губи  медові  і  волошкові
Очі,  що  були  у  серці  завжди!
Може  здійсняться  мрії  казкові  –
Дякую  долі  за  скриньку  надій.
Там  є  надія  на  вічність    кохання,
Там  є  надія  на  щастя  в  житті,
Там  є  надія  здійснитись  бажанням  –
Тільки  б  нам  скриньку  ту  зберігти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2017


Не оглянувшись, ухожу…

На  ровном  месте  спотыкаюсь,
Не  оглянувшись,  ухожу…
На  нелюбовь  не  обрекаю,
От  лишних  слов  освобожу.
Все  было,  словно  Божья  милость  –
Глаза  в  глаза,  влеченье,  страсть,
Кто  виноват,  что  не  случилось
Сердцам  по  времени  совпасть.
В  твоей  душе  весна  кипела,
И  ожидая  летний  зной,
Она  принять  не  захотела
Узоры  осени  цветной…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760493
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.11.2017


Не була з тобою

 Тобі,  моя  мамо!

Дощиками  спогади
Ніч  на  душу  ллє,
Серце  моє  крається,
Спати  не  дає.
Світять  зорі  яснії,
Місяць  проплива,
Не  знайшла  раніше  я
Лагідні  слова.
Сіроока  ластівка,
Янгол  мовчазний,
Що  ти  там  побачила
У  останнім  сні?
Може  синю  блискавку
Й  райдуги  містки,
Може  над  колискою
Нахилилась  ти.
Може  ти  вмивалася
Гіркою  сльозою,
Може  твій  коханий
Кликав  за  собою.
Як  мені  покаятись,
Хто  мене  простить  –
Не  була  з  тобою
Я  в  останню  мить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760106
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017


На хвилинку зупинися

На  хвилинку  зупинися  –
Тільки  в  очі  загляну,
Ми  з  тобою  розійшлися,
Не  чекаючи  весну.
І  під  музику  осінню,
Що  бриніла  на  вітрах,
Ми  самотності  насіння
Заронили  у  серцях
Ми  прощати  не  уміли
І  не  знали  каяття,
Перекреслити  хотіли
Сторінки  свого  життя.
Знов  над  нами  буревії,
Мокне  листя  від  дощів,
Краще  б  зернята  надії
Нам  посіяти  в  душі.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=760103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2017


Подорож

Під  музику  пташиного  оркестру,
Під  співи  вітру,  снігу  і  дощу
На  першої  любові  перехрестя
До  тебе,  мій  коханий,  я  лечу.
Через  роки,  що  промайнули  стрімко,
Через  життя  не  завжди  рівний  шлях,
Щоб  щастя  діамантові  краплинки
Побачить  знову  у  твоїх  очах.
Не  помічаю,  що  змінились  риси,
Що  скроні  прикрашає  сивина  –
Для  мене  юнаком  ти  залишився,
Нарешті  нас  вінчає  давнина.
Рука  в  руці  і  ми  з  тобою  пара,
З  тобою  лише  радість  пізнаю  –
Та  тільки  ранок    б'є  в  свої  фанфари,
Здмухнувши  з  ночі  подорож  мою…  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2017


Розквітла мальва

Розквітла  мальва  –  хати  оберіг,
Розквітла  мальва  –  подарунок  неба,
Її  суцвіттям  вишитий  рушник
Мені  лишила  мати  після  себе.
Стоїть  красуня  ніжна  і  струнка
Всім    перехожим  заглядає  в  очі,
І  ворухнеться  серце  юнака,
І  заспіває  серденько  дівоче.
А  одцвітаючи  не  схилить  голови,
Затисне  квітку  листям  пожовтілим,
І  восени  невтомний  вартовий
Розкидає  насіння  що  є  сили.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2017


А пам'ятаєш…

А  пам'ятаєш,  ти  була  весела
І  обирала  сяйво  кольорів,
І  одяг  твій  яскравий,  як  веселка
Для  радощів  навколо  майорів.
А  пам'ятаєш,  ти  була  рудою,
Ще  зморшки  не  торкнулися  чола,
Та  посмішка  спливала  за  водою,
Що  водоспадом  спогадів  була.
А  пам'ятаєш...  Годі...  Сиві  коси
Ти  вмієш  гордовито  пронести.
У  парі  з  Листопадом,  чинна  Осінь
До  Грудня  вже  будує  нам  мости.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2017


Зелена туга

́Зелена  туѓа  прийде  на  поріг
І  починає  скиглити,  скавчати  –
Якщо  ти  двері  зачинить  не  встиг,
Чкурне  хутенько  до  твоєї  хати.
Не  квартиранткою  захоче  тихо  жить,
А  господинею  –  і  кожну  твої  мрію
Понівечить,  з  метою  очорнить
Твій  кожний  день…  І  це  вона  зуміє.
Зелена  туга,  як  зелений  змій.
Як  твань  зелена  в  каламутнім  вирі.
Зламає  душу,  наче  буревій,
І  застрашить,  неначе  зграя  звірів.
Зелена  туга  –  нечисть,  чортівня.
З’їсть  розум,  унівець  зруйнує  суть.
Знайти  б  той  ладан,  щоб  її  щодня
Могла  я  від  порогу  відвернуть…́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759485
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.11.2017


Жінка по імені Осінь.

Ти  до  мене  прийшла  на  поріг,
Вибачалась,  що  так  запізнилась.
Це  пусте!  І  те  зовсім  не  гріх,
Що  в  дорозі  ти  так  забарилась.
                     Стала  під  хризантеми  кущем  —
                     Жовтий  плащик,  червоне  волосся
                     –  Свої  сльози  дарує  дощем
                     Гарна  жінка  по  імені  Осінь.
Може  разом  поплачемо  ми,
Не  забувши  всіх  болісних  витрат,
Може  легше  удвох  нам  іти  до  Зими,
Крок  за  кроком,  під  музику  вітру.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759313
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2017


Всі ті бажання дарма

Літо,  до  осені  в  гості  запрошене,  не  забарилось  –
Липнем  у  жовтень  з  сонцем  у  кошику  радо  з'явилось.
Осінь  до  літа  горнеться-ластиться,  жметься  грайливо,
Тільки  до  гнізд  не  повернуться  ластівки,  скільки  б  не  здовжилось  диво.
Не  запалає  троянда  під  вікнами…  Всі  ті  бажання  дарма…
Осінь  довірлива,  час  уже  звикнути  –  ходить  незвано  зима…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=759308
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2017


Пусть алый парус принесет рассвет!

[i]Живешь  на  свете,  испытав  измену,
Простив  обиду  и  не  помня  зло,
Храня  любовь,  не  складывая  цену
Всему,  что  рядом  и  давно  прошло.
Умеешь  слезы  выплакать  в  подушку,
Душой  согреть  холодные  слова,
Делиться  караваем  и  краюшкой,
Быть  изгнанной  
                                         и  не  предать  родства.
Пусть  будет  все,  как  ты  того  захочешь,
На  все  вопросы  отыщи  ответ,
Найди  любви  и  радости  источник,
Пусть  алый  парус  принесет  рассвет![/i]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=477064
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.02.2014


Какая мелочь…

Какая  мелочь  –  соболиный  мех
И,  с  колдовским  сияньем,  бриллианты,
И  на  любимом  поприще  успех,
И,  небом  освящённые,  таланты.
Какая  мелочь  –  злой  соседа  взгляд
И  нрав  начальника,  что  всех  умней  на  свете,
Власть  с  оппозицией...  и  в  огороде  тля...
Всё  ерунда...,  когда  болеют  Дети...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308737
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.01.2012


Доведіть мене додому… Шутка

Оце  йду...  оце  йду...  оце  йду  та  й  стану,
Тільки  б,  куме,...  не  зустріти...  нам  мою  Тетяну.
Ой,  яка  ж  то  вража  баба,  Боже  правий,  милий  -
Так  лупцює,  як  побачить,  що  я  йти  не  в  силі.
Доведіть  мене  додому,  бо  не  держать  ноги,
Чим  я,  куме,  отруївся  в  шинку  край  дороги?
Може  кашу  зі  шкварками  там  недоварили?
Може  там  старою  сіллю  огірки  солили?
Боронь,  Боже,  щоб  я  ще  раз  брав  у  них  закуску,
Якщо  клятву  цю  порушу,  то  нехай  я  лусну!
Краще  буду  у  кишені  сала  шмат  носити,
А  у  шинку  лиш  горілку  буду  свіжу  пити!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=308735
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.01.2012


Выберите сами…

Праздники...  Мы  всегда  ждем  их...  Особенно  зимние  -  Новогодние,  Рождественские!
Искренне  радуемся  и  верим  в  то,  что  пожелания  полученные  в  эти  волшебные  часы,  сбудутся!
Выберите  сами,  что  Вам  нравится  и  пусть  все  исполняется!

Не  перестать  бы  удивляться
Предновогодней  суете,
Как  можно  дольше  оставаться
В  наивно-юной  простоте.
Забыв  былые  испытанья,
Шарами  елку  украшать,
И,  загадав  одно  желанье,
Курантов  бой,  волнуясь  ждать.
Подняв  бокал  игристый  пенный,
Найти  любимые  глаза,
И  на  виду  у  всей  Вселенной
Им  о  любви  своей  сказать.
И  раствориться  в  каждом  слове,
И  сбросить  груз  прошедших  лет,
И  вздох,  наполненный  любовью,
Услышать,  радуясь  в  ответ.

                     *  *  *

І  сміх  дзвенить,  і  пісня  лине,
І  феєрверки  гуркотять,
Не  гріх  сьогодні  всі  провини
І  всі  образи  пробачать.
Щоб  у  житті  не  знати  скрути,
Не  мати  суму  у  очах  ,
Не  гріх  сьогодні  розвернути–
Дорогу  долі  й  серця  шлях.
Керує  світом    ніч-чаклунка,
В  майбутнє  двері  відкрива,
Не  гріх  сьогодні  поцілунком
Скріпити  сказані  слова.
Пливе  від  вечора  до  рання
Ніч  новорічна  чарівна  –
Не  гріх  сьогодні  всі  бажання
Запити  келихом  вина.

                   *  *  *

Беспристрастный  свидетель  желаний,
Новогодняя  синяя  ночь,
Никому  не  дает  обещаний  -
Ни  исполнить,  ни  дать,  ни  помочь.
Мы  живем  в  ожидании  чуда
В  час,  когда  наступает  январь,
И  слышны  небесам  отовсюду
Всех,  живущих  на  свете  слова.
Год,  отмерив,  куранты  пробьют  -
Тихо  кружится      звездная  вечность,
Дарит  нам  мимолетность  минут,
Их  тревожность,    и  их    бесконечность.

                     *  *  *
Рік  Новий  на  порозі  стоїть,
Невідомий,  жагуче  жаданий,
Подарує  –  чи  зоряну  мить,
Чи  намисто  з  журби  та  обману.
Встелить  килим  з  трави-мурави,
Чи  накидає  скрізь  перепони  –
На  порозі  стоїть  Рік  Новий,
Починає  нові  перегони.
-  На  бажання  мої  відгукнись
І,  повір,  їх  не  так  вже  й  багато:
Щоб  довіку  не  було  стіни
І  війни  між  сестрою  і  братом.
Щоби  діти  зростали  в  теплі
І  купались  в  родинній  любові,
Чорнобривці  в  садочку  цвіли,
І  рясніли  гілки  калинові.
Щоби  шляхом  своїм  ми  пройшли,
Перемоги  прийнявши  й    поразки,
І  молитву  до  Бога  несли,
Не  шукаючи  в  чорта  підказки.
Щоб  не  правила  правда  грошей,
Щоби  зрада,  як  тінь,  відступала,
І  щоб  доля  надійне  плече
Всім  самотнім  серцям  дарувала.
Рік  Новий  на  порозі  стоїть,
Невідомий,  жагуче  жаданий,
Хай  дарує    і  зоряну  мить
Й  промінь  сонця,  що  знищить  тумани.

                 *  *  *

Новый  год  предлагает  задумать  желания,
Рассыпает  надежды,  как  легкий  снежок.
Только  тает  и  меркнет  снежинок  сияние,
И  никак  не  наступит  исполнения  срок.
Вновь  тревогой  непраздничной  сердце  охвачено,
И  невесело  после  шампанского  брызг,
Я  прошу  у  Судьбы,  небесами  назначенной,
Подарить  в  этот  день  утешительный  приз.
Пусть  достанется  Вера  мне  тоненькой  веточкой,
Я    ее  отогрею    до  теплой  весны,
И  глаза  виноватые    жить  не  смогут  без  встречи,
И  останутся  в  прошлом    беспокойные  сны.

                     *  *  *

Уходящего  года  минута  последняя
Задрожала  на  стрелках  часов  –
Зазвенела,  став  тоненькой  ниткой  столетия,
Став  петелькой  в  узоре  ушедших  веков.
Новый  год  –  синекрылая  быстрая  птица,
Ждет  минуты  своей,  за  окном  не  таясь,
Новый  год  с  чистой  белой  страницы
Предлагает  продолжить  роман  бытия.
За  столом    Новогодним  поднимем  бокалы,
Первый  тост  не  за  то,  что  успехи  придут,
А  за  то,  что  мы  выжили,  выжили  в  старом,
Уходящем  в  историю  жизни  году!
И  потом  лишь  за  то,  что  б  надежды  сбывались,
Чтоб  друзей  научились  прощать  и  врагов,
Чтобы  наши  любимые  нам  улыбались…
И  ныне,  и  присно,  и  во  веки  веков!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=232104
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.12.2010


Зима

Зима  –  талантливый  гример,
И  модельер,  и  визажист,
В  театре  вечном  –  режиссер,
И  оператор,  и  солист.
Снегами  с  ветром  прошуршит,
Прикроет  веток  наготу,
И  неприглядность  превратит
В  невиданную  красоту.
Алмазных  граней  дарит  блеск,
Играя  солнечным  лучом,
Ей  в  царстве  сказок  и  чудес
Любой  спектакль  нипочем.
Но  оговорен,    как  всегда,
Гастролей  срок…  и    зазвенит,
И  хлынет  вешняя  вода  –
В  театре  сменят  реквизит…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229343
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2010


Худеет календарь …

Худеет  календарь  и  властвует  мороз,
И  льдинка  за  окном  моим  не  тает,
Уже  не  первый  год  внук  задает  вопрос:
Какой  же  праздник  красивей  бывает?
...  На  ёлочных  ветвях  драже  из  конфетти,
Шары,  гирлянды  и  снежки  из  ваты,
И  вроде  бы  опять  бросает  серпантин
Мальчишка  из  годов  шестидесятых.
И  снова  через  класс  записка  прилетит,
Я  на  глазах  у  всех  ее  поймаю,
В  ней  только  для  меня  написаны  стихи
“Какой  же  праздник  красивей  бывает?”
Над  синею  землёй  кружится  белый  снег,  
И  в  небе  звезды  зажжены,  как  свечи,
Не  скажет  Новый  год  -  кому  несет  успех,
Кому  согнет,  кому  расправит  плечи.  
Пропустит  нас  судьба  
                                                 сквозь  жизни    жернова
И  карты  нам  свои  не  раскрывает,
Но  Птицей  Феникс  пусть  
                                                                               останутся  слова:
Какой  же  праздник  красивей  бывает?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229342
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 17.12.2010


Молитва

Господи,  надеждой  одари
В  час  печали,  смуты  и  сомненья,
Милостью  своею  сотвори
Чудо  вразумленья  и  прозренья.
Господи,  спаси  и  сохрани,
Знаю,  ты  –  учитель  очень  строгий,
Научи  принять  не  обвинив
Каждого,  кто  встретится  в  дороге.
Подскажи  молитву,  чтоб  иссечь
Корни  одиночества  немого,
Отведи  разлуки  ржавый  меч
И  жестокость  ранящего  слова.
Господи,  прости  и  подскажи,
Верой  освети  пути  заблудших,
Ниточкой  невидимой  свяжи
Воедино  родственные  души...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222834
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 17.11.2010


Ода депутату

Це  від  болю  посивіли  коси,
Сум  з  байдужістю  крають  серденько,
На  колінах  і  гола  і  боса,
А  ти  кажеш,  що  рідная  ненька.
Ти  її  віддавав  на  заклання,
Відбираючи  землю  у  брата,
Не  почув  ні  єдине  прохання,
З  того  часу,  як  став  депутатом.
Та  якби  ж  ти  один  був  єдиний,
Що  грішми  набиває  кишені,
Сліз  не  бачиш,  що  гірше  полину,
Тільки  лічиш  і  лічиш  зелені.
Теплий  килим,  м’якенький  стілець,
Не  парламент,  а  панські  хороми,
Україну  ти  звів  нанівець,
Розділивши  її  безсоромно.
Скільки  ж  ти  написав  тих  законів,
Щоб  собі  не  обмежити  влади,
І  зробив  паспортів  закордонних,
Щоб  мав  змогу  від  неньки  тікати.
Все  твоє  –  і  поля  і  заводи,
Фонди  всі  й  рахункова  палата,
Ну,  а  що  ж  там  дісталось  народу  –
Для  життя  мінімальна  зарплата...
Покидають  селяни  село
Їдуть  світом  шукати  роботу,
Ти  забравшись  в  своє  VIP  житло,
Називаєш  себе  патріотом.
У  костюмах  лише  від  кутюр,
Ти  в  аферах  себе  перевершив,
І  хазяїном  йдеш  по  життю,
Україною  ноги  обтерши.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222832
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.11.2010


Онуку

Примхлива  осінь  знову  на  подвір’ї,
Густі  тумани  та  сумні  дощі,
А  ти,  неначе  сонячне  сузір’я,
Прийшов  у  світ  і  тугу  розтрощив.
З  тобою  поруч  серцем  молодію,
Без  тебе  -  миті  додають  років.
З  тобою  поруч  скарбом  володію,
Без  тебе  –  світ  немає  кольорів.
Іди  по  світу  променем  ярила,
Іди  в  життя  не  зменшуючи  крок,
Нехай  довіку  не  покине  сила
Ні  твого  тіла,  ні  твоїх  думок.
Хай  буде  ранок  для  добра  відкритий,
І  смуток  не  приходить  навіть  в  сни,
І  зберігають  мамині    молитви
До  самої  густої  сивини.
Та  й  що  з  того,  що  осінь  на  подвір’ї,
Та  й  що  з  того,  що  скоро  вже  зима  –
В  тепло  душі  твоєї  свято  вірю,
Бо  місця  в  ній  для    холоду  нема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222376
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2010


Сон или явь Притча

Сон  или  явь,  но  это  в  жизни  было  –
По  магазинам  женщина  ходила.
Покупки  в  сумках  и  кульках  несла
И  вдруг  на  лавку  Бога  набрела.
И  ахнула:  –  Зашла  сюда  недаром,
Нигде  не  видела  такого  я  товара,
Лежит  на  полках  кипами,  вразброс,
И  предложенье  превышает  спрос!
Не  удалось  ей  удивленья  скрыть:
О,  Боже!  Это  можно  все  купить?
В  ответ  услышала:  -  Нет  нормы  и  запрета,
Но  я  не  продаю,  а  раздаю  все  это.
-  Тогда  хочу  любви  и  обаянья,
Здоровья,  счастья,  дружбы  и  признанья,
Богатства  и  удачи,  и  успеха  –
Разволновалась  дама  не  до  смеха.
Бог  улыбнулся  и  ушел  в  подсобку,
Оттуда  вышел  с  маленькой  коробкой.
-  Как?  Это  все?  Нет,  нет,  не  может  быть,
Там  только  спички  можно  поместить!
-  О,  дочь  моя,  коробочка  полна,
Я  дал  всего  тебе,    но  только  семена…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222372
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 15.11.2010


Вже зима підступається люта

Вже  зима  підступається  люта  –
Довгі  ночі,  короткії  дні,
І  пісні  мені,  жаль,  не  почути,
Що  співала  ти,  мамо,  мені.
Не  побачити  сіріїї  очі,
Що  приховують  тугу  свою,
А  за  вікнами  вітер  шепоче:
Не  сумуй,  твоя  мама  в  раю!
Будуть  спогади  сонячним  світом
Заглядати  у  серце  моє,
Я  вже  знаю  –  нікуди  не  дітись,
Від  зими,  що  в  житті  настає…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221639
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2010


Мне глоток бы воды из криницы

Мне  глоток  бы  воды  из  криницы,
Что  стоит  у  села  на  краю...
Только  может  все  это  присниться,
И  проснусь,  словно  был  я  в  раю.
Там  услышал  я  голос  знакомый,
Там  коснулся  шершавой  руки,
Теплый  воздух  родимого  дома  
Вмиг  избавил  меня  от  тоски.
Занавески,  цветы  и  салфетки,
Хлеб  домашний,  кувшин  с  молоком,
И  опять  за  девчонкой  -  соседкой
Через  сад  убегаю  тайком.
Сладкий  сон  улетает  жар-птицей,
Поманив  разноцветьем  крыла...
Мне  бы  только  воды  из  криницы,
Что  стоит  на  краю  у  села!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221638
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 12.11.2010


Не приходь

Не  приходь,  не  приходь  –  
                             не  сумую  без  тебе,
Для  любові,  я  знаю,
                           слів  високих  не  треба,
Про  велику  любов
                         можно  і  промовчати,
Про  велику  любов  
                         можуть  очі  сказати.
Не  приходь,  не  приходь  –  
                         не  сумую  без  тебе,
Це  раніше  було  –  
                         я  просила  у  неба
Залишити  тебе
                           у  моєму  житті,
Та  згоріли  на  попіл
                             сторінки  почуттів.
Не  приходь,  не  приходь  –
                                 вміє  час  лікувати,  
Із  сльозинок  навчив
                                 мене  пісню  складати,
І  коли  не  хотілося  
                                     жити  від  зради,
Він  мені  наказав  –  
                                   і  прости  і  не  згадуй.
Не  приходь,  не  приходь  –
                                   маю  поруч  ті  очі,
Що  без  втоми  мені
                                 про  кохання  шепочуть,
І  всміхається  доля,
                             і  лагідне  сонце
Бачу  зранку  до  вечора
                   та  й  не  тільки  в  віконце.
Не  приходь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221503
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010


Ой, було село, і цвіло і гуло

Ой,  було  село,  і  цвіло  і  гуло,
Навкруги  поля,  ситая  земля,
Доли  та  ліси  буйної  краси,
Річка  голуба,  пишнії  хліба.
Не  мамай  пройшов  і  не  хан-батий,
Хто  ж  то  розвалив  білії  хати?
У  полон  забрав  до  чужіх  країв
І  паняночок  й  хлопців-молодців?  
Не  зустрінуться  брат  з  сестрицею,
Не  поділяться  паляницею.
Хто  ж  то  покрутив  долі  та  життя,
Сам  живе  не  йме    кари-каяття?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221499
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.11.2010


Сни мої крилаті

Сни  мої  крилаті,
Ви  мене  до  хати
До  рідної  хати  швидше  віднесіть  –
Там  червоне  літо,
Там  дощами  вмита
Пісня  солов’їна  цілу  ніч  дзвенить.
Вітерець  поволі
Там  колише  поле,
Місяць  сторожує  зоряні  стада,
Там  тече  іскрится
В  батьківській  криниці
Кришталево-срібна  льодяна  вода.
Там  у  рідній  хаті
Буду  знов  навчатись
Щирості,  любові,  вірі  й  доброті,
Запашний  великий
Буду  хліб  ламати
Для  сестри  своєї,  для  своїх  братів.
Та  не  дочекатись
Снів  моїх  крилатих,
Кличе  мене  серце
Побувать  в  селі,
Хоч  нема  вже  мами
І  нема  вже  тата,
Я  старій  вклонюся  хаті  до  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221301
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010


Не зволікай

Не  зволікай,  бо  час,  як  річка,
Що  не  втрачає  бистрину  –
Тебе  цілуючи  в  обличчя,
Додасть  і  зморшки  й  сивину.
Своїми  хвилями  бажає
Змінити  напрямок  душі,
У  сум  безмежний  виряджає
Твої  пісні,  твої  вірші.
Не  зволікай,  поквапся,  доню,
Будуй  сама  своє  життя,
Воно  у  тебе  на  долонях  –
Здмухни  одразу  все  сміття.
І  стане  все  невипадковим,
Прийде  квітучая  весна,
Красу  душі,  красу  любові
Не  змиє  часу  бистрина…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221300
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.11.2010


Старенький щоденник

Старенький  щоденник,  загублена  сповідь
Дарує  мені  випадковості  мить  –
Безжалісно  доля  в  минуле  відводить
І  згадка  про  юність    як  пісня  дзвенить.
У  вирій  збираються  зграї  пташині,
Уже  відлітають  в  далекі  краї,
Іду  по  осінній  барвистій  стежині
І  листя  збираю,  як  дати  свої.
Сміюсь  і  зітхаю,  до  купи  складаю
Червоні  і  жовті,  мов  скарб  золоті,
Та  тільки,  напевно,    даремно  шукаю
І  логіку  й  правду  і  зміст  у  житті...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221058
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010


Минає все – навіщо жалкувати

Минає  все  –  навіщо  жалкувати,
Таїти  злість,  спотворивши  уклін?
Не  можна  долю  не  впустити  в  хату,
Володар  часу  –  правий  тільки  він.
Минає  все  –  відміряно  чимало
Років,  шляхів  і  невідкладних  справ,
Я  всюди  правду  й  істину  шукала  –
Володар  часу  їх  подарував.
Так...  Не  приходить  ранок  понад  вечір,
І  не  зігріє  подих  смерті  кров,
І  не  буває  щастя  недоречним,
І  не  буває  зайвою  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221057
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010


Остывает июльский закат

Остывает  июльский  закат,
И  сорока  трещит  без  умолка  –
Будто  хочет  мне  все  рассказать,
Что  узнала  за  день  балаболка.
Говорит  –  столько  есть  новостей
И  назавтра  зовет  за  округу,
Словно  хочет  навеки  моей
Лучшей  стать,  закадычной  подругой.
Говорит  –  неприлично  одной  
Жить  на  свете  по  разным  причинам
И,  что  нужно  любою  ценой
Одиночества  сбросить  личину.
Говорит,  что  давно  уже  нет
Несмеян  на  зеленой  планете,
И,  что  в  принца  на  белом  коне
Верят  только  лишь  малые  дети.
Ну  зачем  ты  на  месте  кружишь  –
Репортерам  ошибки  не  редкость,
Ну  зачем  ты  так  громко  кричишь  –
Разве  новость,  что  я  домоседка?
Белобокая,  ты  оглянись  –
В  доме  окна  и  двери  открыты,
А  любовь,  как  и  смерть,  как  и  жизнь,
Нам  без  спроса  наносит  визиты!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220930
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.11.2010


Не лякай мене іклами, старість

Не  лякай  мене  іклами,  старість,
Не  даруй  мені  з  марева  сни,
Так  буває  –  із  чорної  хмари
Проливається  дощ  рятівний.
Не  кажи,  що  веселки  яскраві
Залишились  в  минулих    роках  ,
Так  буває  –  з  осінніх  галявин
Нам  співає  замріяний  птах.  
Переймаєшся,  старість,  даремно,
Насилаєш  безсоння  нічне,
Так  складається  –  юність  буремна
Промайнула,
                                       і  ти  промайнеш...
Залишаюся  я  молодою,
Бо  і  досі  на  світі  живу,
Не  чекаючи  серцю  покою,
Не  шукаючи  сонну  траву.
Не  будую  ні  муру,  ні  тину
Між  онуками  й  поміж  дітьми,
Вибачаю  і  зраду  й  провину,
Й  поцілунок  зі  смаком  зими.
Чорнобривці  візьму  в  оберемок,
Зустрічаючи  зрілі  роки  –
Ти  живи  собі  старість  окремо,
Не  зустрінуться  наші  шляхи...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220927
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.11.2010


Как часто ты ко мне приходишь

Как  часто  ты  ко  мне  приходишь...
Беседы  мы  с  тобой  ведем  -
И  о  любви  и  погоде,
О  настоящем,  о  былом.
С  тобой  мне  грустно  и  тревожно,
Печаль  слезами  не  умыть,
В  твоих  объятьях  невозможно
Счастливо-безмятежной  быть.
С  тобой  и  звезды  мы  считаем,  
И  капли  радужной  росы,
И  лишь  под  утро  замечаем,  
Что  неподвластны  нам  часы.
Ты  не  меняешься  –  как  прежде
Живешь  главенство  не  тая,
С  тобой  расстаться  нет  надежды,
Ведь  ты  –  бессонница  моя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220667
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.11.2010


Стомилися тополі край дороги

Стомилися  тополі  край  дороги
І  в  темряві  затамували  крок,
Пливе  над  ними  місяць  жовторогий
В  оточенні  замрянних  зірок.
Ще  з  гнізд  своїх  лелеки  не  злетіли,
Далеко  за  морями  срібний  сніг,
Та  листя  й  пелюстки  зашепотіли,
Що  осінь  вже  ступила  на  поріг.
Вона  уміє  літом  прикидатись,
Рудим  волоссям  вміє  подражнить,
Але  тепло  і  світ,  прогнавши  з  хати,
Розлюченою  стане  в  одну  мить.
Зашиє  небо  в  сіро-чорні  хмари,
Нашле  вітри,  тумани  і  дощі,      
Та  й  обернеться  з  дівчини-  примари,
В  шалену  відьму  з  холодом  в  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220665
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.11.2010


Нынче в моде…

Нынче  в  моде  и  джинсы  и  брекеты,
В  моде    Вологды  вечное  кружево  -            
Но  лидируют  все  же    по  рейтингу
Отчуждение  и    равнодушие.  
Шопинг,  бизнес  и  зал  тренажерный  –
Составные  летящего  времени,
Часто  в  жизни  шампанско-икорной
Доброта  и  любовь  обесценены.        
Нынче  в  моде  ходить  по  психологам,
Забираться  на  отдых  в  Тасманию,
Только  дети  окутаны  холодом
Вместо  ласки,  забот  и  внимания.        
Нынче  в  моде  мартини  и  виски,
Блеск  алмазов,  тату  и  кальян,
И  на  ломаном  псевдо-английском
За  престиж  выдается  обман.
Не  читают    Толстого,  Моэма,
И  в  театр  идут  напоказ  –
В  моде  танцы  и  песни  гарема,
Нынче  время  халифов  на  час.
Нынче  в  моде  гаданья  и  мистика,
Только  в  омуте  илистом  плавая,
Забываются  корни  и  истина,
А  душа  уже  пленница  дьявола…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220227
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2010


Бабине літо

Сонце  у  жовтні  лагідно  гріє,
Яблуком  стиглим  тріпоче  в  ставку,
Листя  на  вишнях  лимонами  зріє,
Падає  тихо  на  землю  м’яку.
Бабине  літо,  бабине  літо  -
Уже  відлітають  у  вирій  птахи,
Легке  павутиння  спливає  за  вітром,
Вдягаючи  в  срібло  барвисті  гілки.
Бабине  літо  –  цвіте  хризантема,
І  так  ще  далеко  морози  та  сніг,
Ти  поряд,  ти  поруч,  та  мучить  дилема,
Що  затишно  й  сумно  в  обіймах  твоїх...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220224
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.11.2010


Під музику пташиного оркестру

Під  музику  пташиного  оркестру,
Під  співи  вітру,  снігу  і  дощу
На  першої  любові  перехресття
До  тебе,  мій  коханий  я  лечу.
Через  роки,  що  промайнули  стрімко,
Через  життя  не  завжди  рівний  шлях,
Щоб  щастя  діамантові  краплинки
Побачить  знову  у  твоїх  очах.
Не  помічаю,  що  змінились  риси,
Що  скроні  прикрашає  сивина  –
Для  мене  юнаком  ти  залишився,
Нарешті  нас  вінчає  давнина.
Рука  в  руці  і  ми  з  тобою  пара,
З  тобою  лише  радість  пізнаю  –
Та  тільки  ранок    б'є  в  свої  фанфари,
Здмухнувши  з  ночі  подорож  мою…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220048
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2010


Кружляє листя й падає в саду

Кружляє  листя  й  падає  в  саду,
Зриває    вітер  яблуко  останнє  –
Закон  тяжіння  знову  доведу,
А  ти  не    доведеш    свого  кохання.
…Жовтіли  трави,  падали  сніги,
І  за  весною  літо  промайнуло,
Бажання  врятуватись  від  нудьги
Тебе  колись  до  мне  підштовхнуло.
За  звичкою  були  слова  і  квіти,
І  зустрічі,  обійми  й  поцілунки,
Але  від  того  нікуди  не  дітись,
Що  було  не  кохання,  а  стосунки.
Бо  не  змінив  свій  колір  небосхил
І  музика  в  серцях  не  забриніла  –
Не  вистачило  у  амура  стріл  -
Кохання  доля  нам  не  народила.
Кружляє  листя  й  падає  в  саду,
Зриває    вітер  яблуко  останнє  –
Закон  тяжіння  знову  доведу,
А  ти  не    доведеш    свого  кохання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=220047
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2010


Подружка-Осень

Холодный  ветер  провода  качает,
Листвой  опавшей,  не  шутя,  кружит,
И,  молодость  уже  не  обещая,
Подружка-Осень  под  окном  дрожит.
Ну,  что  ж  не  по  сезону  ты  одета?
Не  притворяйся  -  мода  не  при  чем...
С  тобою  вместе  ждали  бабье  лето,
Пронизанное  солнечным  лучом.
Улегся  снег  на  косы,  не  растаяв
Ни  днем  весенним  и  ни  в  летний  зной,
И  заблудилась  молодость  вторая,
Меня,  не  вспомнив,  бродит  стороной.
Подружка-Осень,    дай  мне  обещанье-
Не  знаю,  кто  такое  же  просил-
Пускай  не  молодость  вторая,  а  дыханье
Придет  второе  на  исходе  сил.  
Мне  б  не  теряя  разума  пытливость,
Дорогою  назначенной  пройти,
Увидеть  дочку  самою  счастливой
И  внука  до  ума  бы  довести...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219872
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2010


Неначе пісня, рідна моя мова

Неначе  пісня,  рідна  моя  мова  -
Сумна  й  весела,  як  вода  жива,
Як  шепіт  зірок,  лине  колискова,
Як  промінь  сонця,  про  любов  слова.
Співають  в  ній  птахи  сріблоголосі,
Вітри  й  жита,  і  дощики  рясні,
Її,  як    ліків,  серце  моє  просить
В  оселі  рідній  і  на  чужині.
Вклонюсь  Тарасу  за  слова  всевічні,
Що  написав  для  нас  у  «кобзарі»,
Благаю:    Люди!  Мову  не  калічте,
Нема  для  неї    милиць-костурів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219866
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.11.2010


Випадкова зустріч

Випадкова  зустріч  серце  стрепенула,
Хоч  на  цей  дарунок  я  надій  не  мав,
А  життєве  літо  швидко  промайнуло,
Скоро  вже  морозом  пригостить  зима.
А  ти  не  змінилась,  зовсім  не  змінилась,
І  краси  твоєї  старість  не  взяла,
Тільки  павутиння,  павутиння  біле
В  коси  твої    чорні  доля  заплела.
Я  ходив  по  світу  різними  шляхами,
Щастя  десь  блукало,  а  до  рук  не  йшло,
І  роки  злітали  сірими  пташками  –
Бо  тебе  зі  мною  поруч  не  було
А  ти  не  змінилась,  зовсім  не  змінилась,
І  краси  твоєї  старість  не  взяла,
Тільки  павутиння,  павутиння  біле
В  коси  твої    чорні  доля  заплела.
Ти  пробач,  що  зрадив  я  колись  кохання
І  вважати  рідним  став  чужий  поріг,
Може  сталась  зустріч  у  житті  остання
І  пройти  повз  тебе  я,  пробач,  не  зміг.
А  ти  не  змінилась,  зовсім  не  змінилась,
І  краси  твоєї  старість  не  взяла,
Тільки  павутиння,  павутиння  біле
В  коси  твої  чорні  доля  заплела.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219642
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010


Повернися, Доле…

Повернися,  Доле,
До  моєї  доні  –
Щастям  і  любов’ю
Щиро  обдаруй.
Віджени  самотність
За  далеке  море,
А  безсоння  й  скруту
Радістю  вгамуй.
Може  я  не  вміла
Їй  вкріпити  крила,
Може  не  надала
До  життя  жаги,
Не  втомлюсь  молитись,
Ставши  на  коліна  –
Не  карай  дитину
За  мої  гріхи!
До  моєї  доні
Посміхнися,  Доле,
Віру  і  надію
В  серці  не  згаси,
На  її  дорозі
Розмети  полову
І  встели  коханням  
На  усі  часи…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219640
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.11.2010


Дождь торопит…

Дождь  торопит  
                         расстаться  нас  вечером,
И  слеза  на  щеке,  как  вода,
Нам  друг  другу  
                       сказать  больше  нечего,
Отпускаю  тебя  навсегда.
Не  держу  и  словами  не  мучаю,
Ты  мне  тоже  не  будь  палачом,
Будут  встречи  от  случая  к  случаю,
Просто  так,  а  любовь  не  при  чем.
Голос  разума  редко  мы  слушаем,  
Голос  сердца  обманчив  порой,
Хиросимой  твое  равнодушие
Пролегло  над  моею  душой.
Может  быть,  оживу,  
                                     что  загадывать,
Время  –  лекарь,  ему  по  плечу
Вновь  судьбу  
                           по  крупиночкам  складывать,
И  по  прошлому  ставит  свечу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218929
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2010


Як сталося…

Як  сталося,  що  ми  по  різні  боки  -
Нема    містка,  а  яр  такий  широкий,
Не  доторкнутись  до  твоїх  долоней,
Не  бути  у  очей  твоїх  в  полоні.
Як  сталося,  як  сталося,  як  сталось  -
Нічого  не  було,  а  все  здавалось,
Здавалося,  що  ти  мене  кохаєш,
Здавалося  –  нема  коханню  краю,
Здавалось,  що    лечу,  неначе  птаха,    
А  сталось  -  по  життю  іде  невдаха.
Як  сталося  -  я  відповідь  не  знаю,
Не  відвертайся  -  долю  я    благаю,
Залиш  мені  і  віру  і  надію  -
Щоб  там  не  сталось,  я  любити  вмію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218928
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2010