| Сторінки (1/5): | « | 1 | » |
Сотні хвилин залишились в минулому,
Мільйони секунд відійшли в небуття,
Все хороше, як сподіваємось, буде в майбутньому
А зараз нас чекає широке життя.
Годинник рахує швидкоплинний час,
Ніколи його нам не вистачає.
Він багато що значить для нас,
Та дехто його марно втрачає
І залишається від нього лиш пил,
Й хтось через це себе дуже картає,
Йому більше не вистачає сил,
І часу для нього більше немає.
Та скільки його не давай – все одно усім мало,
Тож слід пам ’ ятати одне,
Щоб з нього пилу багато не стало,
В житті слід робити лише головне.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270202
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.07.2011
Подивись навколо, що в цьому світі не так?
Люди приносять жертви, вбивають почуття,
Гублять свою гідність, приховують власне «я»,
Та однак ми любим цей світ, прагнем кохання
Й не уявляєм без нього життя.
Хто спробував раз, неважливо чого,
Не зупиниться більше, захоче ще раз відчути те саме,
Зруйнує всі перешкоди на своєму шляху,
І доб’ється свого, вичавить із життя останнє.
За задоволення сплатить високу ціну,
Проб’ється крізь всесвіт, неосяжний простір,
Зруйнує свої принципи, життєві позиції,
Пройде крізь фатальну страшенну війну,
Переступить через мораль і віковічні традиції.
Кохання возвеличує, до небес, на вершини підносить,
І водночас губить душу, кидає повністю вниз,
Серце вщент роздавлює.
Хто його постійно жадає, невпинно і жадібно просить,
Той згодом своє отримує,
Та не витримує, тиск його здавлює..
Подивись навколо: всі бажають чогось великого,
Коли ж мають – даремно час витрачають, не цінують.
Або, радіючи невпинно, досягнувши мети омріяної,
Все одно в уяві неможливість малюють.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218267
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.10.2010
А ти ще обговорював питання кохання, дружби , довіри…Наводив приклади з власного життя, висловлював невдоволення світом, своїми друзями, які не раз тебе зраджували….Говорив як важливо довіряти, відкривати душу, казати правду, просто бути відвертим….А сам…весь час мовчав, як же ти міг? Я завжди повторювала: «Скажи правду, скажи як все є, виговорись, я все зрозумію і прийму все як є.» Я навіть сказала дуже болючу фразу для мене ( яку вже давно збиралась сказати, але наважилась тільки тоді, коли почала розуміти, що щось не так).Я запитала: «Хочеш, будемо просто друзями, просто скажи, я зрозумію, чесно». Ти відвернувсь і мовчав……..Всередині все похололо. На очі набігли сльози…Серце частіше забилось, в очах потемніло…Тепер і я мовчала. Ти сидів поруч, відпустив мою руку, а я твою продовжувала тримати…Було дуже тихо. Час від часу наші погляди збігались, хоч ми і намагались не дивитись один на одного… Було страшно, боляче, руки тремтіли, в голові промайнуло все життя уривками жахливого фільму. Невже це все? Тепер доведеться змиритись з усім. А я не знаю, як тепер буду жити далі. Все переді мною поставало в тьмяних тонах, а думка про те, що вже буду без тебе не давала спокою. По щоці котились сльози… Я поринула в інший світ. В світ, де немає кохання, переживань, радості, яскравих кольорів…в світ без турбот і почуттів, де повітря насичене печаллю, де немає вірності і зради, в світ, де немає тебе…
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218265
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 26.10.2010
Неначе в безодню відійшли почуття,
Я більше не відчуваю любові,
Залишились лише сталість буття,
І потяг до забутої волі.
На серці лиш камінь лежить тягарем,
І не чути його вже биття,
І душу пронизує сум, мов мечем,
І очі не бачать навколо життя.
Хотіла сказати «вернись» я тобі,
Та з вуст зривалась лише пустота,
Бо слів не лишилось в моїй голові ,
І я зрозуміла - тепер я одна.
Минуле все швидко іде в небуття,
І пережити все не вистачає волі,
Ти так легко ввійшов в моє життя,
І пішов, причинивши стільки болі.
2008р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218081
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2010
Чуєш, гуляє вітер тихо за вікном?
Він вільний, сам собі хазяїн,
І не керується він гаслом вічних почуттів,
Він без думок тяжких кайданів.
І не зруйнує сум стіни його душі,
Він нищить сам могутні перешкоди,
Не жаль йому загублених у часі днів,
І втрачених надій йому не шкода.
Я хочу також таким вітром бути,
Забути все що сталось, і не знать що буде,
Не перейматись плином часу наших днів,
І вічне щось у безмірі збагнути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218067
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.10.2010