sonyachna

Сторінки (1/41):  « 1»

когда каждый в своем городе

Помни,как  незабываемо  
может  быть,  если
Петь  на  закате  дня  
и  просыпаться  вместе
нам  с  тобою  периодически  
чего-то  не  хватает,
когда  каждый  
в  своем  городе  засыпает.
знай,  что  бы  не  случилось,
лучше  набери  пару  цифр  
и"привет,я  соскучился".
пусть  хоть  так  сотрутся
километровые  перегородки
и  плевать,  что  там  скажут  люди
и  метеосводки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=431612
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.06.2013


Останнім часом

Останнім  часом  вхідні  повідомлення  лише  від  приватбанку
Я  консервую  свої  відчуття,  складаю  їх  у  трьохлітрову  банку
Останнім  часом  мене  покидають  люди  буквально
Я  стаю  залежною  від  власних  роздумів(так  банально)
Останнім  часом  мені  не  вистачає  тебе  зранку
Ночі  стають  коротшими,  а  дні  перетворюються  в  забіг  по  виживанню
Від  синців  душевної  втоми  не  рятує  навіть  тоналка
Спустошеність  підкошує  ноги.  Це  нормально
В  період  міжсезоння  все  здається  таким  непотрібним,  маргінальним
Цікаво:  змінити  все  у  своєму  житті  –  це  реально?
Котрий  місяць  я  чекаю  чогось  кардинального
Досі  надіюсь  на  щось  надзвичайне
Останнім  часом  час  перетворюється  на  мого  ката
Мабуть  є  лише  2  виходи:  чекати  або  тікати…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=414552
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.04.2013


твоя вселенная

Мальчик,  послушай
Твоя  вселенная  рушится
Подгибает  колени,  
Изнемогает,  скручивается
Тебе  будет  лучше
Искать  другие  планеты
Ведь  мои  все  в  лангетах
Изувеченные,  измученные
Мои  нервы  не  плюшевые
Мальчик,  послушай
Уходи  навсегда
Я  сегодня  простуженная
Недалекая  и  зауженная
не  железная,  как  иголка
Ты  не  знаешь  меня  нисколько
Эта  нервность  заслуженная,
Ведь  могу  делать  колко
Если  нет  никакого  толку
Мальчик,  послушай
Как  вселенная  рушится  звонко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=406482
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.03.2013


ток 220

Чувствуешь..это  кайф,  которого  не  дает  алкоголь  и  трава.
он  сжимает  меня  прикосновениями  на  рукавах
я  жива...
на  двухместной  кровати  случаются  чудеса
их  создают  объятия  после  двенадцати,
когда  руки  пробирает  в  ток  двести  двадцать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396347
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.01.2013


Катя

Каждый  день  впечатление,  что  вот  он,  конец
Катя  пашет  который  месяц.  Она  молодец
Она  видит,  что  ты  по  ней  сильно  скучаешь
Катя  везде  за  тобой,  и  ты  это  знаешь
Видишь,  на  кровати  помята  простыня?
Катя  здесь  была,  и  она  жива.
Во  всех  твоих  маечках,  кружечках,  девочках
Узнаешь  ты  ее,  ведь  она  даже  в  мелочах
Катя  хочет  выпить  с  тобой  и  травы  закурить
Ты  же  знаешь,  что  ей  всегда  есть  о  чем  говорить
Катя  сердится.  Тараканы  танцуют  чечетку
Она  сто  пятый  раз  смотрит  старые  фотки
Кате  скучно.  Наверное,  это  конец
Катя  мучает  снова  себя.  Она  молодец

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387797
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 26.12.2012


Do you understand me, my sweet?

про  наші  божевілля  можна  писати  прозу.
ми  з  тобою  не  цілуємося  на  морозі,
цитуємо  поетів  під  лікер  в  кав"ярнях.
Ймовірно,  що  наші  думки  колись
будуть  на  полицях  в  книгарнях.
ми  однозначно  ненормальні
писати  листи  в  наш  час  -  занадто  банально
нам  з  тобою  пряма  дорога  в  лікарню
для  тяжкохворих  ніцшеанством
і  літературою  епохи  модернізму
Я  вивчаю  кубізм,  абстракціонізм,  імажинізм
ти  ж  читаєш  про  механізми
й  впливтехніки  на  суспільство
ми  з  тобою  типові  жителі  цього  міста,
яке  називають  світ.
Do  you  understand  me,  my  sweet?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385417
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2012


Листи

Я  пишу  щовечора  листи,
але  ніколи  їх  не  відправляю.
Я  не  знаю  з  ким  сьогодні  ти
Кому  на  сон  поезію  читаєш?
Кому  говориш  солодко  слова,
яких  в  запасі  сотні  маєш?
Кому  вже  паморочиться  голова,
коли  за  руку  лиш  тримаєш?
Кому  так  важко  дихати  без  тебе?
Хто  ще  проклятий  навіки?
щовечора  пишу  тобі,  коханий
лиш  ти  ніколи  не  отримуєш  листи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377215
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 12.11.2012


одного разу ти скажеш

Знаєш,  одного  разу
ти  скажеш  розумну  фразу
з  книжок  тих,  в  тонкій  палітурці.
і  підеш...
я  буду  в  жорсткій  накурці,
в  своїй  оранжевій  куртці,
в  одному  з  місць  для  курців
чекати  нових  глядачів.
а,  може,  акторів  спектаклю.
налию  собі  кілька  крапель
червоного  і  сухого
залишусь  чекати  на  того,
хто  матиме  вільний  час,
щоб  слухати  старий  джаз
і  буде  любити  чівас,
щоб  пити  зазвичай  "за  нас"
і  так  щоб  було  без  образ,
без  сварок  щодві  години.
я  маю  вагомі  причини  завершити  все  коли  хочу
можливо,  цієї  ночі
а,  може,  якось  іншим  разом
любий,  облиш  свої  фрази
для  тих  з  ким  питимеш  разом.
не  буде  наступного  разу
на  тебе  не  маю  часу!
скоріше...кажи  свою  фразу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374255
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012


все життя твоє репетиція

Задуматись  -  все  життя  твоє  репетиція
вчиш  слова,  приміряєш  костюми,  накладаєш  грим
нецікаві  твої  амбіції
подавай  лише  сльози,  соплі,  можна  сексу  і  трохи  диму
ти  шліфована,  реставрована,  резервована
вхід  лише  за  придбаними  квитками
під  чиїм  ти  іменем  схована,
дівчино,  що  приходить  до  мене  ночами?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374253
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 30.10.2012


зіниці

Тонути  у  твоїх  зіницях
пити  воду  з  ключиць
ковтати
аромат  твоїх  скронь,  потилиці
і  кричати!кричати!  кричати!
невимовна  ртуть  насолоди
невгамовний  біль  в  голові
може  це  все  від  зміни  погоди
а,  можливо,  щось  є  в  тобі
обіймати  твоє  зап\"ястя
пити  з  чаєм  твої  слова
знаєш,  моло  потрібно  для  щастя
лиш  щоб  обертом  йшла  голова

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.10.2012


фильтры

Опускаю  ноги  в  воду
С  надеждой  согреться
Сроду    не  было  так  одиноко
И  некуда  деться
Запускаю  в  себе  фильтры
Слезы  делю  на  воду  и  сопли
Я  пустая.  Сплошные  дыры
Сквозь  которые  стон  и  вопли
Я  немая.  Никто  не  услышит
Рот  заклеен  правдой  и  скотчем
Лишь  губами  кривлю  :  ненавижу
И  уверенна,  вы  меня  тоже…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373950
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 28.10.2012


Я не знала його ніколи, або нічний брєд

Коли  на  довго  їдеш  з  додому,  ніколи  не  знаєш  що  чекає  тебе  після  повернення.  Мене  ж  чекав  немитий  посуд    кількамісячної  давнини,  зів’ялі  квіти  в  симпатичних  горщиках,  розлита  кава  на  підвіконні,  розкидані  речі  сусідки,  з  якою  ми  знімали  квартиру(  вона  якраз  збиралась  з’їхати,  і  слава  Будді,  бо  я  так  і  не  пробачила  їй  тих  мертвих  вазонів),  а  також  зламана  праска.  Ну  звісно,  я  не  люблю  ходити  в  прасованих  речах,  мені  зовсім  не  потрібно  було  йти  на  співбесіду  і  це  зовсім  не  зіпсувало  мій  настрій!  
   Цього  дня  я  вперше  зраділа,  що  живу  в  дванадцятиповерховому  будинку  де  є  люди,  які  теж  прасують  речі  перед  виходом  на  вулицю(  або  хоча  б  на  важливі  зустрічі,  тому  що  не  хочеться  справити  погане  враження  в  роботодавців).  Що  ж,  виходжу  на  розвідку,  може  новенька  прасочка  чекає  мене  прямо  перед  дверима,  обігріваючи  своїм  теплом  коридор  і  мою  душу?  Ні,  дарма  розмріялась,  немає  нікого  і  нічого,  йду  в  сусідню  квартиру.
   Дзвінок…я  в  пом’ятій  майці…відчиняє  симпатичний  молодий(я  б  сказала  юний)  чоловік.
- Вибачте,  а  у  вас  немає  УТЮГА?
- Утюг?  Ні,  немає.
   Розбита  і  подавлена  своїм  «утюгом»  я  пішла  на  пошуки  далі,  а  з  голови  не  виходило  :  *як  то  так  немає,  я  страшна  в  цій  майці,  треба  перевдягнутись,  може  він  щось  не  так  зрозумів,  хто  це  такий,  до  речі?*
   Інтрига  не  покидала  мене  до  вечора.  Я  так  і  не  пішла  на  співбесіду,  зустрілась  з  подругою,  випили  кави  на  площі  Ринок,  попліткували,  а  з  голови  не  виходив  новий  сусід.  Чи  може  не  новий?  Чому  я  не  запам’ятовую  людей?  До  речі,  з  ким  я  зараз  розмовляю?
   Повернувшись  додому,  я  набралась  сміливості  і  вирішила  познайомитись  поближче  з  об’єктом  моїх  роздумів.  Дзвінок…я  в  прасованій  майці,  але  без  ліфчика(  треба  ж  справити  нормальне  враження  на  сусідів)…відчиняє  інший  молодий  не  менш  симпатичний  хлопець.
- Привіт.  Я  Катя.  Ваша  сусідка.  Може  вип’єм…*що  ти  верзеш?*…чаю?
- Привіт.  Ромко.  Заходь,  в  нас  є  до  чаю…коньяк
*ок.  Вони  не  з  якоїсь  секти.  Я  не  проти  випити,  бо  дуже  напружений  день  та  мозок*
   На  кухні  сидів  він.  Такий  нескладний,  довготелесий,  в  білій  майці,  котра  підкреслювала  його  божественного  походження  ключиці.  Знаєте,  про  такі  вірші  пишуть,  з  таких  п’ють  воду  і  кусають  від  невгамовною  насолоди.  Курив  Bond  і  дивився  так,  ніби  я  порушила  його  ідилію.
   Була  вже  третя  ночі,  дуже  накурено,  прийшли  якісь  їхні  знайомі,  співали  пісні  під  гітару  та  читали  вірші  Любки,  Ес  Сої,  Андруховича  та  інших  титанів  суч.укрліт.  Не  так  важливо.  Головне  що  він  був  поруч,  і  я  заворожено  слухала  всі  його  дитячі  оповідки,  а  в    голові  вирувало  *я  хочу  трахати  тебе  вічно,  ґвалтувати  твоє  юне  тіло,  їсти  і  пити  з  твоїх  ключиць,  а  потім  трахати*
Страшно  було  подумати,  що  це  прекрасне  створіння  може  дістатись  ще  комусь  крім  мене.  Хоча  ми  навіть  не  промовили  за  вечір  жодного  слова  один  до  одному,  але  я  шукала  кожної  можливості,  щоб  подивитись  як  він  курить,  п’яніє  від  дешевого  коньяку  і  переживає  за  долю  героїв  віршів  улюбленого  Любки.  
 П’ята  ранку,  майже  всі  розбрелись  спати.  А  він  сидів  курив  свій  Бонд  і,  здавалося  поринув  у  незнаний  звичайним  смертним  світ.  Коньяк  пробудив  в  мені  якщо  не  Індіану  Джонса,  то  Джеймса  Кука  точно.  Хотілося  б  дослідити  що  являє  собою  цей  туземець  небесної  цивілізації.  
- Я  тебе  хочу  *  якось  занадто  банально  прозвучало,  але  переконливо*
 Практично  без  зайвих  слів  ми  опинились  в  моїй  квартирі,  де  було  темно  і  ліжко  на  якому  не  сплять  п’ять  п’яних  морд.  Він  цілував  мої  очі,  вуста,  зап’ястя,  здавалося,  що  все  ніби  вперше.  Він  поводив  себе  як  досвідчений  знавець  жіночого  тіла.  На  секунду  здалось,  ніби  ми  кохались.  Що  це  був  не  просто  секс  від  надлишку  алкоголю,  нікотину  та  гормонів  в  наших  тілах.  Це  була  справжня  насолода.  Дихати  ним,  цілувати  його,  кусати  ключиці.  Насолода  мати  його  в  собі.  
   Я  прокинулась  о  12.30.  Мій  потяг  прибуває  до  Львова  через  20  хвилин.  Я  знала,  що  мене  чекає  немитий  посуд    кількамісячної  давнини,  зів’ялі  квіти  в  симпатичних  горщиках,  розлита  кава  на  підвіконні,  розкидані  речі  сусідки,  з  якою  ми  знімали  квартиру.  Я  не  знала  його  ніколи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373097
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.10.2012


Долюбить бы

Долюбить  бы  тебя,  милый  мальчик.
Не  держать  бы  тебя  до  рассвета!
Ведь  душа  моя  как  одуванчик,
Улетает  с  порывами  ветра.
Домечтать  бы  тобою  напиться,
Лишь  нужны  твои  тайны,  секреты,
Нам  пора  понемногу  проститься.
Ты  оставь  у  двери  сигареты.
Я  уеду  на  поезде  ржавом.
Где-то  за  сотни  две  километров
Мне  противно,  как  города  жало
Убивает  великих  поэтов
Я  тебя  никогда  не  держала
Но  прощаясь  как  шавка  скулила
Долюбить  бы  тебя,  милый  мальчик,
Только  нужен  мне  ты  этим  летом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=341714
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.06.2012


червоним в календарі.

Опівнічні  прощання  на  потяги
Опівденні  напої  в  тавернах
мені  вкажуть  дорогу  вже  протяги
ти,  будеш    пробиватись  крізь
терни
не  забуті  пусті  обіцянки
незабутні  балконні  пісні
я  тебе  хочу  бачити  зранку
ти  мене  -  лише  навесні
надвечірнє  кохання  за  шафою
надранковий  біль  в  голові
я  для  тебе  залишуся  датою.
ти  -  червоним  в  календарі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339486
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.05.2012


спасибо

путь  до  тебя  неблизкий
последние  капли  виски
уходим  не  по-английски

по-питерски.

Целуем,  прощаясь,  в  виски
нас  рвет  изнутри  на  куски

не  от  виски

Рвет  от  тоски,  от  наигранной  ласки
от  неискренней  сказки
от  раскраски  на  Невском.

спасибо  за  дерзость
благодарю  за  виски

мерси  Вам.  по-французски

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=339484
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 24.05.2012


Не звони мне больше, прошу.

Не  звони  мне  больше,  прошу.
Очень  нервно  видеть  твой  номер.
Я  сама  тебе  напишу.
Когда  будет  совсем  уж  томно.
Не  держи  обиду  отнюдь,
Я  тебя  так  редко  смущала!
Ты  плесни  в  стакан  что-нибудь,
Проводи  меня  до  вокзала.
Опусти  сутулые  плечи,
Посмотри  мне  яро  в  лицо
И  шепни  безнадежно  :
До  встречи!
Зная,  что  это  было  концом.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293349
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2011


Листя вмирає.

Віриш,  я  бачила  як  жовте  листя  вкриває  сором.  
Воно  таке  вже  непотрібне  й  голе…  
Тепер  листя  зимове,  
Майже  згоріле,але  поки  що  мокре  
Від  сліз  асфальту  –  дітей  дороги  
Падає  в  ноги  
Поетам  в  блоги  
Звірям  в  барлоги  
Просить  підмоги  
А  згодом  зникає.  
Листя  вмирає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292877
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2011


в аду много места.

А  ведь  кто-то  из  нас  первым  умрет,
И  не  сможет  прийти  проститься.
И  не  вспомниться,  не  прогребет,
Не  уймет,  не  простит,  не  свыкнется
И  не  встретимся  даже  потом,
Потому,  что  в  аду  много  места.
Я  тебе  даже  там,  милый  мой
Не  подруга,  жена,  не  невеста.
Я  тебя  даже  здесь,  дорогой
Не  всегда  с  улыбкой  встречала
И  когда  уйдем  в  мир  иной
сделай  так,  чтобы  я  не  скучала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287470
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 20.10.2011


Меня сьела любовь. Я подбила итоги

Верь  в  меня...мне...мной.
Я  немая,  возможно,  но  только  с  тобой.
Ты  же  любишь  все  эти  странные  штучки!
Привяжи  меня  за  руки  к  дверной  ручке.
Не  сбегай  за  кулисы,  не  устраивай  сцены,
Не  убивай  Алису,  она  улизнет  непременно,
Теряя  по  кладбищу  красные  туфли,
Сжигая  собой  горизонт,  словно  рухлядь.
А  я  останусь  в  себе,  будто  "а"  в  квадрате
Пока  бежишь  вслед  за    ней,оденусь  я  в  платье,
накроюсь  я  пледом,  приму  все  наверу
Прощу  все  проступки,  схмелею  от  водки
Упаду  под  маршрутку,  та  что  29.
Не  дождусь  остановки,  я  в  ангелов  верю.
И  сточною  водой  покачусь  по  дороге...
Меня  сьела  любовь.    Я  подбила  итоги...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287288
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 19.10.2011


Я верю, у тебя за окном сейчас осень.

Я  верю,  у  тебя  за  окном  сейчас  осень.
У  меня  пыльность  и  немота.
-  Ты  еще  воюешь  с  собой?  Спросишь
Я  отвечу  безмолвно  с  ухмылкой  у  рта.
Моя  мудрость  в  том,  что  б  проститься
Я  недаром  так  яро  скрываюсь  в  тени
Нам  бы  вместе  с  тобой  да  напиться
до  потери  сознания,  колкой  мигрени.
Дай  мне  месяц  покоя  у  моря
Даже  если  на  улице  лютый  январь
Сниму  номер  потом  возле  гор  я
И  не  буду  больше  смотреть  в  календарь
Не  приеду,  не  жди  меня  вскоре
Почитай  на  досуге  китайский  словарь
Ты  забудешь  меня  на  изморе
Будешь  дальше  любить,  хоронить,  рисовать
Дарить  тетям  свои  картины
Философствовать,  резать,  бросать  и  курить
Лишь  в  конце  поймешь  как  это
Привидением  чьим-то  быть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287096
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 18.10.2011


Ирине

Дорогая  моя  Ирина,
Ты  прости  меня  за  неблизость,  недопонимание  и  прочее!
Ты  же  знаешь  меня,  Ирина,  иногда  я  забитая  в  клочья.
Ты  же  держишь  меня  в  кармане  вместе  с  жвачкой,
ключом,  частью  мелочи  и  сигаретной  пачкой.
Между  нами  расстояние  пролегает  серой  наждачкой
Иногда  все  припомниться,  припудриться  и  на  миг  остаеться  жить.
Понимаю,  Ирина,  как  мне  стоило  тобой  дорожить.
Ты  прости  меня,  милая.  Знаю,  что  я  сплошная  истерика.
Дорожу  тобой,  Ира.  Вот    такая  у  нас  эзотерика.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287095
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 18.10.2011


розмови за чаєм

Сьогодні  стільки  людей,  які  втратили  мою  довіру,  трапились  мені  на  очі.
Це  занадто  манірно  -  усміхатись  їм,  питати  як  справи,  що  хочуть...
до  деяких  я  застосовую  принцип  невидимості  (  ніби-то  я  їх  не  помічаю).  
Інші  самі  нав’язуються  на  розмову  чи  чашечку  чаю.  
А  в  мене  останнім  часом  занадто  багато  розмов  звичайних,  невимушених,  надиво  цікавих...
І  людей  забагато...дуже  дивних,ласкавих  до  моєї  персони.
Але  незабаром  вони  знову  можуть  стати  купою  гною  та  шмарклів,  які  не  варті  нічого,  навіть  випадкового  погляду.  
а  от  згадки  залишаться  знову.  і  я  буду  думати  :  чого  так?  для  чого  флешбеки?  хіба  не  достатньо  розмови  за  чаєм,  щоб
просто  відірватись  від  звичайного  життя  і  нічого  не  згадувати?  

я  не  знаю

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=282879
рубрика: Поезія, Білий вірш
дата поступления 26.09.2011


Ты не сможешь меня забыть.

Ты  не  сможешь  меня  забыть.
и  даже  в  Париже.
Ведь  это  город  любви.
Там  ко  мне  всегда  ближе.
Ты  не  сможешь  просто  уйти,
ведь  все  дороги  ведут  
не  в  Рим,а  в  память.
подожди  и  прости.
И  ночная  Прага  покажет
что  будет  с  нами.
Ты  не  сможешь  вернуть.
то  что  вечное  -  уже  состоялось.
Лишь  найди  верный  путь.
Сохрани  то,  что  в  сердце  осталось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280909
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.09.2011


Спостереження

Кава  пахне  клопами
По  кімнаті  їдкий  запах
Розбавляю  її  снами
І  малюю  на  стінах  рамки
Розглядаю  віконні  ландшафти
Крізь  туман  рідкого  дощу
Забуваю  розставити  карти
Їх  із  голубом  я  пущу
На  даху  чужого  будинку
Бачу  кішку,  що  тихо  крадеться
Я  її  вже  бачила  взимку
Чи  мені  це  лише  здається?
Може  то  мій  ангел  слідкує
Як  затягую  сірий  дим
Я  ще  кілька  днів  відрахую.
І  піду  мабуть  вслід  за  ним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=280350
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.09.2011


Сорри Майкл

Сорри  Майкл…нам  с  тобой  не  по  пути.    Нет  ты  постой,  погоди.  Подожди  пять  минут  со  мной  лестницу  в  небо.  Я  ведь  знаю,  что  ты  среди  звезд  еще  не  был.    Майкл  ты  такой  странный.  Звонишь  среди  ночи,  сам  понимая,  что  не  нужно  совсем  было  нам  встречаться.  Это  ведь  надолго,  этим  ведь  не  кончается.  Ты  нежный  и  милый,  но  такой  буйный,  игривый.    Хочешь,  чтобы  я  о  тебе  думала?  Пожалуйста.  Только  не  ревнуй  меня  к  моим  же  мыслям.  Оставь  нас.  Майкл…  Я  хочу  тебя  всеми  фибрами  своего  тела.  Поверь,  я  давно  так  не  хотела,  не  мечтала,  не  курила.  Нет,  я  не  страдаю…        Просто  задурил  ты  меня,  Майкл.  Сама  не  знаю,  почему  скучаю…    ведь  я  о  тебе  совсем  ничего  не  знаю.  Только    какой  ты  пьяный.  И  как  целуешься.  Странный  ты,  Майкл.  Сама  не  знаю  чего  хочу.    Но  точно  уверенна,  что  еще  раз  увидеть.  Может  нам  удастся  пройти  этап  совершенства?  Мы  же  настолько  похожие.  И  походу  друг  друга  ненавидим.    Вот  это  и  притягивает…интрига.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278925
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 06.09.2011


Ти сказав

Ти  сказав  :  не  закохуйся  так  часто.  Та  я  і  не  в  праві  була  зупиняти.  Сам  захотів  усе  почати.  А  я  змушена  піддатись.  Ти  дивний,  бо  кажеш  що  вірний,  що  маєш  єдину,  одну…  Я  винна,  не  хочу  нічого  казати...  тільки  тебе  на  яву.  Дай  ще  на  роздум  часу.  Дай  шанс  знайти  ключ.  Я  вже  майже  відкрила  твою  душу.  Тільки  не  бійся…  Я  спокою  не  порушу.  вже  щось  змінила...ти  такої  ще  не  бачив.  Правда  ж?  Я  тебе  тоді  не  любила.  Але  вміло  поставила  карту.  Ми  зіграємо  ще  раз…можливо.  Тільки  то  вже  не  тишком  буде.  Сам  собі  обери…що  важливо,  а  не  те…що  подумають  люди

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278760
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 05.09.2011


За тебя…

Сегодня  можна  все.  Только  не  как  обычно.
Может  тебе  надоело?  Может  уже  привычно?
Знаешь,  и  мне  приелось.  Я  хотела  забыть…  пыталась.
Никуда  это  все  не  делось.  Никуда…все  во  мне  осталась.
И  бывает  даже  не  вспомню…  иногда  себя  заставляю.
Но  все  чаще  меня  полусонную…и  все  чаще  меня  накрывает.
Я  ведь  знаю  то,  что    важное.  То  что  держит,  не  отпускает.
За  ресничку  твою  каждую…  каждый    гребаный  день  вспоминаю.
За  тебя…  в  пальто  расстегнутом.  За  себя  в  оранжевой  куртке.
За  тот  день,  когда  все  расторгнуто…и  твои  любимые  руки.
Понимаю,  что  все  неважно.  И  рассветы  у  нас  свои.
Мы  вином  утоляем  жажду…  не  друзья…  да  и  не  враги.
ты  прекрасно  все  понимаешь…  может  я  когда-то  пойму.
За    улыбку  твою  каждую…Я  и  боль  неземную  уйму.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=278751
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.09.2011


Просто дуже пізно

Просто  дуже  пізно,  
 адже  скоро  ранок.  
 ми  такі  вже  різні  
 й  не  такі  кохані.  
 Просто  дуже  пам’ять  
 мозок  в  прах  штурмує.  
 Ми  ще  й  досі  п’яні  
 це  усе  рятує.  
 Просто  дуже  треба  
 Вміти  пробачати.  
 Нам  з  тобою...в  небо  
 вчитися  літати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2011


Весна

Ці  почуття  весна  жене  по  трубах
 Із  плином  танення  снігів
 Цей  рух  лише  здається  грубим
 Але  насправді  –  так,як  ти  хотів
 Цей  час  більше  ніколи  не  настане
 Без  нас  злетять  у  небо  журавлі
 Це  вперше  наслідки  ночей  зав’януть
 І  ти  торкнешся  пальцями  землі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275785
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2011


Обычные

Обычные  "как  дела?"
 в  сердце  током.
 Лучше  бы  их  не  слышала
 все-равно  нет  толку
 Казалось  бы  "хорошо"
 да  какого  хрена?
 "мы"  теперь  в  порошок
 на  любой  арене
 Обычные  "как  друзья",
 так  вроде?
 Прости,  но  об  этом  не
 шлось  в  прогнозе  погоды
 Счастливые  голоса-
 так  публично.
 Обычные  "как  дела?"  -  
 безразлично

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275255
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.08.2011


Мы с тобой даже пишем одинаково

Мы  с  тобой  даже  пишем  одинаково…левой,  коряво  и  глубоко.  
Не  говоря  уже  о  еде,  одежде  предпочтениях  в  людях  и  кино.  
Не  говоря…  помолчим  громко  опять  в  трубку  
Ты  у  себя  в  дворе,  а  я  у  себя  в  норе  
Нарушаем  привычные  законы  падения,  ведь  то  что  летит  
С  вавилонской  башни,  уже  не  поднять  на  прежнюю  высоту.  
Ведь  то  что  молчит  в  тебе  вчерашнем,  
Я  уже  не  сочту  
Я  больше  люблю  смотреть  на  тебя,  
Когда  ты  пытаешься  перебороть  себя  с  собой  
Когда  принцыпы  и  чувства  делают  невыносимо  слабым  
Нужна  помощь…скорая.  Немедля  в  вену  страсти  
Банально,  а  вот  и  я…  вчерашняя,  вся  твоя.  Здрасте  
Прости  за  полкило  истерики  и  полгода  воспоминаний  
Только  поживи  до  утра  во  мне  
Мне  ведь  ничего  от  тебя…  только  за  тобой  всегда.  
И  так  три  года.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275216
рубрика: Проза, Белый стих
дата поступления 15.08.2011


рубашка

Сегодня  рубашка  твоя
потеряла  запах  лакост.
Это  то,  что  позволит
забыть  цвет  волос,тембр  голоса,
манеру  курения,
способ  надменного  общения,
привлекание  внимания,
остатки  трезвого  сознания.
Это  то  что  осталось,
но  увы,  вещи  могут  сноситься
Как  и  память,  позволит  
когда-то  забыться,
все  простить,отпустить,  
отвернуть,постирать
только,вряд  ли,  мы
сможем  такую  еще  отыскать.
Вещи  выбросить  проще,  
чем  все  с  головы.
Нам  дают  свыше  шанс,а  потом  забирают...увы
оставляют  лишь  мысли,духи  и  рубашки.
Что  б  совсем  не  забыть,
Что  б  по  коже  плясали  мурашки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275054
рубрика: Поезія, Интимная лирика
дата поступления 14.08.2011


незнакомцу.

Я  даже  не  знаю  как  тебя  зовут,
 не  обнимала  ни  разу  при  встрече.
 Просто  увидела  вдруг,
 а  потом  еще  раз...вечером.
 Ты  ведь  позже  зашел  в  маршрутку
 (мне  осталось  тогда  полпути)
 Мне  хотелось  взять  твою  руку,
 а  потом  прошептать  :"подожди"
 Только  выглядет  все  иначе
 мы  невольно  бросаем  :"привет",
 улыбаясь(и  что  это  значит?)
 может  быть  наш  общий  секрет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275052
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2011


Мы умрем далеко друг от друга

Мы  умрем  далеко  друг  от  друга...
 ты  в  вечернем  Амстердаме,
 я  в  весеннем  Париже.
 да  и  смерть  будет  внезапной,  
 словно  старая  подруга.
 Ты  станешь  седым  стариком,
 а  я  останусь  огнено  рыжей
 мы  умрем  так  и  не  повидавшись
 и,  возможно,  забудем  былые  привычки
 Я  буду  докуривать  оставшиеся,
 у  тебя  в  руках  найдут  спички...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.08.2011


Люди змінюються

З  часом  люди  змінюються.  Це  такий  факт,  як  народження,  навчання  в  університеті,  весілля,  секс,  і  те,  що  всі  ми  колись  помремо.  
Не  надто  позитивний  початок.  Що  ж,  я  дійшла  до  висновку,  що  люди  змінюються  так  само,  як  і  старі,  заїжджені  упаковки  від  кави,  шоколадок,цигарок.  Як  книжкові  обкладинки,  які  з  часом  затираються.  Це  ніби  рекламний  хід.  Ось  –  нова  обгортка,    ніби-то  нові  відчуття,  нове  наповнення.  І  всі  на  це  ведуться.  Зміни  супроводжуються  дорослішанням,  досвідом,  помилками,  оточенням,  прагненням.  Здавалось  «  Хм,  він(вона)  донедавна  був  таким  своїм,  а  зараз  щось  сталось»  і  починається  пошуку  причин.  Мабуть  не  варто.  Просто  ця  людина  почала  знаходити  себе  і,може,  їй  так  буде  краще.  Всі  змінюються.  Навіть  коли  ти  кажеш  :  «Я    залишаюсь  завжди  такою  як  є»  -  самообман.  Ми  хочемо  здаватись  іншими.  Підсвідомо  включається  прагнення  комусь  сподобатись,когось  задіти,  комусь  насолити.  Немає  щиро  незмінних  людей.  Як  би  то  важко  не  було  прийняти,  але  якщо  людина  дорога,  то  ти  або  звикаєш,  або  забуваєш  її,  бо  її  нові  захоплення,  зміни  в  характері,  одязі,  музиці,  оточенні  не  приємні  тобі.  Але  є  такий  варіант,  що  аж  ніяк  не    хочеться  відпускати…  Це  я  б  назвала  пам’яттю.  Про  ті  дні,  моменти,  перші  відчуття,  що  вас  пов’язували.  З  таким  важко  розлучитись.  І  через  років  10  ви  зустрінетесь,згадаєте  про  те  ким  ви  були  і  ким  стали,  але  аж  ніяк  не  змінитесь  до  першочергового.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274764
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 12.08.2011


покоління

Тримаю  у  руцi  побитi  зорi,  
 ховаю  у  очах  тягучий  страх.  
 Ми  iдоли,ми  пам'ятники...хворi.  
 Ті,що  збирають  часу  вічний  прах.  
 Ми  втрачені  століття,побажання,  
 ідеї,ставлення  
 ми  й  є  це  все!  
 Загорнуті  у  літо  та  мовчання,  
 покинуті,забуті...не  спасе.  
 Отримані  із  неба  та  прозріння,  
 загублені,затерті  навіки.  
 Закинуті  у  безвість  для  спасіння  
 Окаяні  думками  навпаки

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274609
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.08.2011


молитва. коханому

Мені  так  важко  
стримуватись…Адже  хочеться  стисну  в  руці(  так,  в  тій  де  шрам)  телефон  й  набрати  
настільки  знайомий  номер…як  молитва,  яких  я  ніколи  не  вчила,  хоча  знаю  що  це  
дуже  важливо.  Але  мені  важливіше  чути  твій  голос,  знати,  що  ти  є,  що  ти  бодай  
далеко,  але  поруч.  Я  намагалася  це  зробити  в  той  вечір…коли  ти  не  подзвонив.  
Виключила  телефон,на  випадок,якщо  осмілишся  виправитись.  Включила.  Не  дзвонив.  
Паніка.  Сльози.  Здогадки.  Пошуки  істини.  Самозаспокоєння.  Цигарка.  Нічого  не  
виходить.  Нічого  не  відбувається.  Все  стабільно.  

І  я  
молилась…своєму  богу(  ти  ж  знаєш,  мене  важко  переконати),  щоб  з  тобою  все  було  
добре.  Щоб  тебе  ніхто  не  скривдив,  не  обманув,  не  побив,  не  трахнув…є  ще  безліч  
цих  «не»,  про  які  я  передумала  всю  ніч…  

А  ти  просто  не  
подзвонив,  не  зважив  за  потрібне,  бо  був  чи  не  в  стані,  чи  не  дома,  чи  забув.  Я  
знала,  що  на  наступний  день  почнуться  дзвінки,  благання,переконання,  що  все  
було  не  так.  Помилилась.  Ти  завважив  за  необхідне  сказати,  що  так  і  мало  бути  і  
нічого  страшного  в  цьому  не  бачиш.  Ти  переступив  через  мене.  Навіть  не  через  
мене,  нехай.  Через  мої  почуття  та  переживання.  

І  ти  прекрасно  
знаєш,  що  я  нікуди  від  тебе  не  дінусь…Зізнатись  чесно,  я  боюсь.  Боюсь  твоєї  
самовпевненості,  всевирішеності,  безпомилковості,  а  головне  –  обману…  Боюсь,  що  
в  майбутньому  зі  мною  станеться  те  що  й  з  мамою,  що  ти  скривдиш  мене  своїм  
відношенням  до  життя…  

Я  хочу,  щоб  ти  
зрозумів,  що  ти  для  мене  все…  Що  це  не  пусті  слова  й  обіцянки.  Що  я  справді  
намагаюсь  зробити  тобі  краще,  нехай  в  примусовій  формі.  Але  поки  ти  не  почнеш  прислухатись  до  моєї  
думки  і  зважати  на  неї,  розуміти  як  ти  для  мене  дорогий,  доти  я  не  зможу  
пов’язати  своє  з  тобою…коханий

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274607
рубрика: Проза, Присвячення
дата поступления 11.08.2011


Боже, скажи мне…

Боже,  скажи  мне  неужели  ты  все  так  подстроил,
 чтобы  я  пыталась  найти  в  нем  что-то  такое,
 опираясь  на  собственную  интуицию,  телефон,  банкноты,
 автоматы  с  кофе,  которые  выдают  только  чай.
 А  я  скучаю  по  нему  нечаянно,а  я  встречала  его  случайно
 и  нашла  интригу  в  глазах,  которые  о  чем-то  мечтают.
 Господи,как  я  скучаю  за  поцелуями  в  трамвае
 под  проливным  дождем.  Так  печально,
 что  мы  получаем  только  "на  чай",  когда  требуем  счастья,
   или  страсти.  Да  черт  его  знает!
 Опять  пробирает  мой  мозг.  Я  в  отчаянии.
 О  боги  мои...  я  скучаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274435
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.08.2011


Рай

Давай  зiграємо  в  міста?
 Лишень  на  небі  їх  немає
 Там  вільно  янголи  літають,
 Хоч  їхня  доля  не  проста
 Давай  за  руки  і  з  моста?
 Я  вірю  нас  вітри  піймають
 І  віднесуть  прямо  до  раю
 Залишуть  п’яними  вуста
 Давай  щоб  лише  я  і  ти  
 Летіли  стрімко  з  висоти
 І  не  дивились  більше  вниз
 Босими  п’ятками  на  карнизі
 Зібрати  всі  думки  на  тілі
 Давай!ну  що  ж  ти?  Полетіли?
 Я  буду  перша  при  потребі
 Ну  що  ж,  зустрінемось  на  небі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.08.2011


Я саме те, що тебе цікавить…

Я  забуваю  вчорашню  себе,
 Я  закриваюся  знов  у  просторі.
 І  не  надіюсь  на  те,що  мине.
 Того  що  бачила  стало  доволі.
 Втрачаю  ритм  і  самоконтроль.
 Це  не  помітно  усім  навколо.
 Я  більш  не  граю  затерту  роль,  
 Бо  це  нагадує  лінію  кола.
 Вичерпний  день,як  нове  життя,
 Щось  потребує  взамін  за  каву.
 Я  не  примара,я  майбуття,
 Я  саме  те,що  тебе  цікавить…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274319
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.08.2011


Одиночество

Одиночество  можна  запить.  
 закурить,залюбить,замирить
 в  двух  стаканах  с  рифмой  на  дне.
 одиночество  -  это  по  мне.
 по  тебе  лишь  тэкила  в  висках,
 едкой  солью  на  тонких  губах.
 забываясь  в  немыслимой  слабости,
 одиночество  душит  от  радости.
 заставляет  нас  двигаться  в  ритм,
 выбивает  отточеный  бит,
 задвигает  на  сотни  движений.
 одиночество  -  достижение.
 Покупая  всего  за  копейки,
 одиночество  ищет  лазейки
 в  дряхлых  душах  угрюмых  людей.
 одиночество  -  просто  идея
 высшей  силы,  играющей  с  нами.
 одиночество,  как  цунами,
 налетает  бурой  волной.
 одиночество  нам  с  тобой
 дает  шанс  убежать  на  свет.

 одиночества  больше  нет...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274318
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2011