Я тебе люблю

Сторінки (1/27):  « 1»

Термін придатності

Ми  їмо  щодня  продукти
Різні  страви  ,овочі  і  фрукти.
Термін  придатності  з  них  кожен  має,
Як  зіпсується  –  продукт  цей  просто  викидаєм  !

Ось  така  проста  і  зрозуміла  «доля»  у  продуктів,
У  різних  страв  і  овочів  і  фруктів.
І  щось  схоже  із  життям  я  теж  помітив,
І  скажу  чесно  –  сумно  ,  та  треба  бачити  все  ж  позитив!

«Цей  чоловік  старий  –  такий  нам  на  роботі  не  потрібен».
«Ця  жінка  до  якої  колись  так  бігали  хлопці  –  вже  одинока  старенька  бабуся  з  різними  болячками».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230069
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2010


Віршики які стали абсолютно нікому не потрібними

Час  пролетів  –  вже  діти  виросли,
І  вже  одружені  –  із  дому  батьків  пішли.
Старенькі  речі  тихо  нагорі  лежать,
Гори  книжок  і  зошитів  тихо  в  пилюці  стоять.

Різні  конспекти  записи  вже  всіма  забуті  й  непотрібні,
Самотній  зошит  де  колись  писались  вірші  різні.
Де  на  папір  переливались  ті  думки  і  почуття,  
Де  іноді  незрозумілим  почерком  вливалося  в  щоденники  життя.

Забуті!
Непотрібні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230066
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.12.2010


Шоколад

І  життя  здається  прекрасним,
Поченаєш  любити  все  навкруг.
Такий  солодкий  ніжний  смак,
Їси  і  відчуваєш  щастя  стук.

Як  ніби  дотик  уст  коханих,
Такий  приємний  чарівний.
Забувся  сум  і  стало  добре.
Все  ж  шоколад  -  він  не  простий  !!!
Він  прекрасний.
Він  чудовий.
Я  так  люблю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222140
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2010


Я хочу засинати не один

Приходить  час  і  всім  пора  йти  спати,
Солодкі  сни  чекають  уже  нас.
Мені  так  хочеться  не  наодинці  засинати,
Я  знаю  і  для  цього  теж  настане  час.

Так  хочеться  до  себе  приголубити  обняти
І  цим  робити  ніч  свою  приємнішу  щодня.
Погладити  волося  пригорнути  і  поцілувати,
Відчути  неповторність  всю  -  вона  одна.

Ласкаве  слово  з  уст  її  почути,
З  потребую  любові  створені  ми  є
І  одинокими  не  в  силах  наших  довго  бути,
Я  вірю  кожен  віднайде  своє.

Одну  з  частин  свого  життя  ми  мусим  спати
Й  провести  цю  частину  хочу  я,
З  той  коханою,  чудовою  і  завжди  знати  -  
Що  вона  мене  любить  і  люблю  її  я  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221126
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.11.2010


Життя це гра в втікача від нудьги

Треба  себе  чимось  зайнняти
Не  добре  людині  о  так  нудьгувати.
Воно  ж  неприємно  як  нема  що  робити,
І  часто  так  важко  на  місці  сидіти.
Не  будеш  все  вдома  кудись  треба  йти  !
Над  чимось  слід  думати  ,  щось  планувати.

І  життя  так  іде  і  минають  роки
МИ  щось  робимо  утікаючи  все  від  нудьги.

Кожен  день  наша  ціль  це  втікти  від  нудьги,
Треба  чимось  зайннятись  і  минають  роки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221124
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 09.11.2010


Здався (людина без мети)

В  один  прекрасний  і  чудовий  вечір,
Коли  на  небі  вже  сіяла  не  одна  зоря,
Прийшли  до  мене  ось  такі  огидні  речі  !
Й  перевернулась  зверху  вниз  вся  голова  моя  !

На  все  що  так  надіявся  і  так  багато  часу  тратив.
У  те,  що  вірив  й  так  чим  дорожив.
Все  полетіло  у  трубу  з  життя  як  ніби  витер  !
Все  прощавай  все  те  що  я  робив  !

Як  ніби  страшний  сон  наснився  ось  сьогодні,
Та  це  реальність  й  ця  байдужість  –  це  є  не  брехня
Байдуже  все  –  я  просто  здався  раптом  в  ці  веселі  будні.
Це  жах  –  я  здався,  програна  війна…

І  я  став  вірити,  що  смерть  -  це  навіть  добре,
Нема  там  болю,  ти  ніде  –  ти  ніби  пустота.
Так  світить  лампа,  тихо  так  уже  надворі,
Лиш  сльози  по  очах  біжать
Такі  солоні,  їх  хочеться  скоріш  витерти…
                                                                                                   І  самота…

І  я  став  вірити  ,  що  я  нічо  не  можу,
Я  став  слабкий  духовно  –  дух  мій  зажуривсь
Кому  ось  вірш  цей  прочитати  зможу  ?
Не  знаю  …  на  світ  як  ніби  оком  інваліда  подививсь.

Відомо  ,  що  ниття  моє  нікому  не  потрібне
А  хвилин  двадцять  тому  готовий  був  піти.
Немиле  завтра  вже  чекає  –  я  тут  ,  я  вільний
Невже  це  я  –  вже  засинаючи  людина  без  мети  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218923
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.10.2010


Ти краще

Я  вірю,  що  ти  трохи  краще  ніж  світ  що  навколо,
Я  вірю,  що  ти  не  повторюєш  злих  вчинків  звичне  коло  .
Хоч  біль  одна  з  складових  того,  що  в  ньому.
Хоч  іноді  страшно  важко,  та  ти  інший  в  цьому  всьому  !
І  злий  він  такий  і  стається  багато  лих,
І  люди  ті  злі,  та  навіщо  бути  схожим  на  них  ?
Може  й  він  і  жахливий  ,  може  й  він  і  поганий  
Так  навіщо  життям  доповнювати  опис  так  званий  ?
Все  руйнується,  псується  –  сльози  й  смуток  на  землі
Так  не  таке  це  все  страшне  коли  в  порядку  все  всередині  !
Починай  завжди  з  себе,  ти  відповідальний  за  добро  !
Як  не  ми,  то  хто  ще  прийме  міри  щоб  покращити  його  ?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=218921
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.10.2010


Плач

Так  сумно  дитинці  –  
Вона  нікому  не  потрібна.
Ниє,  все  плаче
Дивиться  на  інших  зі  злістю  так  дивно.
Послухай  мене  ти  дитиночко  :
В  моїх  очах  ти  стала  як  беззахисна  «твариночка».
Все  так  співчуття  від  когось  чекаєш,
Щоб  тебе  похвалили  хочеш,  себе  «жертвую»  завжди  вважаєш.
Знай  одну  річ  –  
В  сльозах  ти  потрібна  і  нікому  не  станеш  !
Поки  не  перестанеш  «нюняти»  і  в  руки  себе  не  візьмеш  !
Сміх  справа  сильних,  а  плач  навпаки,
В  сміху  ти  сильна,  хоч  не  накачані  руки.
Смійся  і  весь  світ  посміхнеться  з  тобою  !
Плач  й  будеш  нити  сама  -  наодинці  з  собою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=217017
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 19.10.2010


Лінь (я б став)

Я  б  став  великим  і  крутим,
Як  би  лінивим  я  не  був  !
Багатим,  модним,  знаменитим,
Як  би  про  лінь  свою  забув  !
Всі  б  говорили  лиш  про  мене
У  всіх  газетах  й  телешоу.
Всі  знали  лиш  мене,  мене  !
Я  тема  всіх  людських  розмов.
Всі  ті  відомі  на  землі,
Що  їх  так  знають  й  поважають,
Не  були  б  близько  нарівні  зі  мною  –
Я  своїм  значенням  для  людства  –
                                         Вище  їх  усіх  злітаю  !!!
Я  найвизначніша  людина  в  історії  !
Я  з  розряду  найвищої  категорії  !
Я  лінивий  і  нікому  не  потрібний  !
Я  ні  нащо  крім  сну  і  їжі  більш  не  здібний  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216428
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.10.2010


Починаючи ходити на роботу розумієш

Колись  про  гроші  я  не  думав,
В  турботах  інших  я  літав  .
Так  часто  в  гаманець  не  заглядав,
І  в  друзів  їх  не  позичав,
Й  кредити  в  банку  я  не  брав,
Про  біль  цей  головний  не  знав,
До  часу  як  на  неї  мене  взяв  –  
Роботодавець…
«Робота»  вона  звісна  річ  хороша  ,
Тому,  що  тут  частенько  платять  гроші.
Речей  нових  відкрив  на  ній  багато,
І  безтурботність  в  порівняні  з  нею  –  свято!
Помітив  –  часу  так  не  вистачає,
Завжди  спішиш,  а  в  серці  знаєш:
Що  більшість  часу  на  роботі
І  рідко  так  на  самоті.
Життя  не  легке,  ще  й  як  не  легке,
Заробляючи  розумієш  це  як  слід.
Втома  ввечері  і  таке  приємне  ліжко  м*яке.
Спиш  «як  убитий»  хоч  і  шумить  твій  сусід  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216417
рубрика: Поезія,
дата поступления 16.10.2010


Вона так хотіла (історія сім'ї, часто типової)

Вона  так  хотіла  стати  :
Потрібною,  коханою,  радісною.
Що  й  аж  перестала  спати  –
Все  мріє  про  сім*ю  свою  заздрісно.
Такі  вже  солодкі  ті  мрії,
Думки,  плани,  надії.
Багато  так  днів  в  них  літала
І  з  ними  горя  не  знала  !
З  людиною  коханою  жити,
З  любов*ю  в  сім*ї  все  робити.
Здорові  і  радісні  діти,
В  саду  червоніючі  квіти…
І  тут  у  її  житі  час  настає  –
Вона  не  сама  –  кавалер  в  неї  є  !
Розмови,  прогулянки,  квіти  …
Не  може  без  нього  вже  жити  !
Дискотеки,  кіно,  різні  клуби,
Вірші  для  неї  і  поцілунки  в  губи…
Залицяння  пролетіло  стрілою  –  
Тепер  же  у  ЗАГСі  обоє  .
Весілля  було  не  дешеве  –
Молодий  з  молодою  як  король  з  королевою  !
Що  боргів  так  багато  –  нічого,
Тут  попросять  допомоги  у  Бога  .
Ось  і  сімейне  життя  почалося,
Та  закоханість  так  швидко  минулася  !
Моя  кохана  людина  –  що  сталось  з  тобою  ?
Вже  й  забувся  про  неї  –  його  слова  наче  зброя  !
Що  ранить  і  завдає  болю  почуттям.
Кожен  робить  те,  що  хоче  і  живе  своїм  життям  .
«Сходи-но  за  пивом»  -  просить  її,
Маленькі  вже  діти  в  нещасної  сім*ї  .
Розлучення  стоїть  вже  біля  порога,
Невдало  дівчина  вибрала  свою  дорогу  .

Як  корабель  розбився  й  затонув  в  океані,
Так  мрії  її  розвалились  і  зникли  в  тумані  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215511
рубрика: Поезія,
дата поступления 11.10.2010


Зайшла в гості пустота… (трохи пониєм=)

День,  другий,  третій,  четвертий,
Іноді  згадую  що  я  все-таки  смертний.
Білка  в  колесі,  за  гратами  звичок
Не  можу  втікти  від  власних  «привичок».
Прокинувся,  щось  роблю,  завжди  зайнятий  в  чомусь,
На  роботу  ходжу,  активно  спілкуюсь.
В  інеті  сиджу,  музика  щодня…
Напевно  зараз  дуже  заклопотане  покоління.
Іноді  всередині  така  пустота,
Просто  сісти  й  подумати  часу  нема.
Він  звісно  є,  але  я  не  виділяю  його  –  
Щоб  проаналізувати  і  не  потратити  в  пусту  життя  свого.
Пустота  всередині  –  дуже  дивна  річ  !
Щоб  пролити  світло  на  це  –  не  вистачить  тисячі  свіч.
«Толком  не  знаєш  що  хочеш»  -  проблема  моя.
Я  такий  не  один,  нас  мільйони,  можливо  це  і  проблема  твоя.
Які  цілі,  до  якої  мети  –  теж  не  розібрався.
Хоча  над  цим  думав  –  напевно  мало  старався.
Одне  тішить  –  мій  внутрішній  світ  хвилює  одного  мене.
Якщо  він  «невизначений»  чи  дуже  страждає  –  
Це  все  поза  абсолютно  всіх  пройде.
«Двадцять  років»,  якісь  такі  страшні  слова  стають,
Коли  подумаєш,  що  й  в  ті  роки  нічого  не  зміниться,  а  суть.
Ця  суть  в  моєму  страху  не  почати  думати  до  того  часу  !
І  бути  «десь»,  але  всередині  відчувати  що  ти  «ніде».
Просто  жити  з  захованою  десь  глибоко  пусткою  –  
Поки  смерть  не  прийде…………

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215130
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.10.2010


Переживання і страх

Мама  я  вчора  всю  ніч  не  спав
В  страху  і  переживаннях  ,  а  не  в  снах  літав.
Я  думав  що  вчора  напевно  помру,
Якщо  швидко  в  руки  себе  не  візьму.
Наяву  фільм  жахів,  а  не  у  кіно,
Точніш  в  голові  не  було  вже  давно.
Ти  такий  же  як  я  ,ні  ти  інший  пробач,
Ти  не  зможеш  звільнити  мене  від  нічних  передач  !!!
Я  вмираю  від  сміху,
Я  вмираю  від  жаху,
Я    вмираю  для  тебе
І  від  свого  страху.
Мій  мозок  –  мій  ворог  номер  один,
Щодня  помирають  мільйони  нервових  клітин  !
Ті  думки  що  мій  мозок  виробляє  щоденно  
Мене  напевно  уб*ють  і  вночі  –  ну  блаженно  !
Вже  з  вечора  думка  про  ліжко  і  сон
Мене  лякає  і  трусить,  і  бере  в  свій  полон.
Порвані  штори,  
Відкрите  вікно,
Сам  у  кімнаті,
Допите  вино…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214875
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2010


_ПРОТИ ВСІХ_

Я  самодостатня  істота,
Я  панк  по  своїй  природі,
Мене  не  хвилює  мода,
Я  не  згоден  по  своїй  породі.
Що  посієш  те  і  пожнеш,
Я  звичайна  особа  людської  раси,
Я  завжди  поряд  поки  ти  живеш,
Потім  ти  вмреш,  а  буду  стояти  й  сміятись.

Зачепи  мене  –  відплачу  сповна,
Я  виділяюсь  із  маси  народу.
Моє  життя  –  це  моя  війна,
Я  сам  помру  за  свою  свободу.
Я  пухлина  мозку  планети  земля,
Я  залізна  палка  в  ваших  колесах.
Я  сам  по  собі
Я  сам  за  себе
Отравлений  ніж  в  твою  шию  !    

Я  проти  тебе
Я  проти  себе
Я  проти  всіх
Я  завжди  проти  !
 
Я  твоє  вираження  страху
Всі  поети  ідіть  на  ___

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214841
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.10.2010


Пустеля всередині

Плаче  ранка  каплями  крові,
Їй  так  самотньо,  вона  хоче  любові.
Їй  так  темно  і  нудно,  вона  страх  відчуває
Їй  холодно…
Крім  мене  про  неї  ніхто  не  знає.
Її  ніхто  не  знайде  і  ніхто  не  шукає.
Стерті  мрії,  пустеля…  осінь  минає.
Ілюзія  раю,  ілюзія  я
В  цьому  світі    ТИ  САМ    -  ось  це  не  ілюзія.
Падаю  чи  підіймаюсь  не  знаю,
Від  народження  з  кожним  днем  вмираю.
Став  швидше  вмирати  з  останім  часом,
Я  слабкий  ,  я  хворий
Говорю  німим  голосом
З  стінами  і  з  лішком…
Я  дихаю,  я  живий  –  та  мене  тут  НЕМА.
Світ  великий  і  різний  ,  для  мене  ТЮРМА.
Програв  не  почавши  –  ззаду  завжди  !
Застрягши  у  часі  ,  нема  куди  йти  !
Фальшиві  думки,  фальшиві  слова
Я  НІБИ  ТУТ  Є  ,ТА    МЕНЕ  ТУТ  НЕМА  !!!
Я  скоро  вже  зникну  –  в  душі  я  вже  зник,
Скрізь  пустка  й  ілюзії  до  яких  я  вже  звик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214659
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2010


Д Р У З І

Як  погано  в  світі  жити
Як  немає  з  ким  дружити.
Це  напевно…  я  не  знаю,
Й  вам  цього  не  побажаю.
А  як  друзів  є  багато  –
Кожен  день  стає  як  свято  !
В  колі  кращих  друзів  ти  
Не  умреш  від  самоти.
З  ними  все  так  просто  й  легко
Й  не  важливо  що  навкруг.
Чи  війна  ,чи  грім  ,  чи  навіть  пекло  !
Ти  щасливий  коли  поряд  в  тебе  є  твій  кращий  друг  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214509
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.10.2010


Поставлю панк-рок

Прокинувся  одного  разу  
Поганим  ранком  я  колись.
Так  щось  не  радісно  і  не  цікаво
І  нагатив    -  як  не  візьмись  !
Від  цього  всього  негативу
У  мене  друг  і  помічник  –
Панк-рок,  поп  панк  ,  
А  також  ска.
Я  так  до  цього  всього  звик  !
Коли  панк-рок  так  грає  жваво,
То  душу  й  тіло  аж  трясе  !
Панк  групи  й  панки  –  хлопці  браво  !
Від  ваших  звуків  забуваєш  все  !  
Ну  ні…  не  все  я  забуваю,
А  лиш  погане  все  що  маю.
Стрибати  хочу  і  стрибаю  !
Співати  хочу  і  співаю  !
Радіти  хочу  і  радію  !
І  від  екстазу  ледь  не  млію  !!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214507
рубрика: Поезія,
дата поступления 05.10.2010


Мій час

День  ,тиждень,  місяць,  рік...
Від  смерті  у  нас  немає  лік.
Вони  біжать  ,ідуть  ,летять...
Час  не  стоїть  і  не  хоче  стоять.

Життя  коротке  й  дається  лиш  раз
І  не  важливо  чи  це  добре  для  вас.
Сто  сорок  років  –  мільйон  це  годин,
Багато  сьогодні  пішло  вже  хвилин.

Всі  будні  дні  я  ходжу  на  роботу  -  
Ой  ахахах  ,  так  я  маю  турботу  :).
З  восьмої  до  вісімнадцяти  я  
Нецікавим  займаюсь  ,але  ж  в  мене  сім*я…

Життя  роботодавцеві  відаю  я  своє
За  декілька  папірців,  -  а  цікаво  тут  смисл  Є  ?
Ну  звісно,  про  це  писав  я  раніш
Та  ладно  про  це  поговорим  пізніш.

Багато  є  музики  в  нас  на  землі,
Всю  послухати  -  часу  не  хватить  мені.
Та  альбомів  десь  сорок  мене  все  чекають,
А  місяці  собі  тихо  й  тихенько  минають.

Фільмів  ,  книжок  й  остального  хватає,
Знов  ахахах  ,вірша  назви  немає.
На  це  все  добро…

Вернімося  знову  до  того  старого.
Відав  би  ти  час  свій  за  мерса  нового?
Хіхі  та  питання  стоїть  тут  в  роках,
А  можливо  в  десятках…

Всі  поспішають  ,в  всіх  якісь  справи,
Незрозуміло  для  чого  і  для  якої  забави.
Ти  мій  читачу  спісиш  я  це  знаю,
Ну  блін  вже  дозволь  я  свій  вірш  дочитаю.=)

Від  чогось  втікають  багато  людей
Можливо  біжать  від  власних  ролей.
Не  знають  від  чого  біжать  і  до  чого,
Для  них  главне  рух,  «він  цікавий»  от  чого  !  :)

Мене  ще  цікавить  питання  таке  .
На  що  так  багато  годин  моїх  йде????
Можливо  пора  перестать  тим  «страдать»,
Що  час  мій  частенько  стає  убивать.

Переписка  в  Інесі  і  телепрограми
Все  інше  "пусте"  і  дурні  мелодрами.
Аналіз  зробивши  чудового  дня
Я  зрозумів  :
Щотижня  десятки  годин  забирає  «фігня».

Біг  сорі  канешно  що  так  це  назвав,  
Та  слова  влучнішого  не  підібрав.
Задуматись  просто  я  хочу  щоб  ви  :
А  краще  можливо  було  б  щоб  на  інше  години  пішли…?

Як  на  мене  життя  й  закоротке  для  того,
Щоб  думками  вбивати  себе  самого.
Своїм  песимізмом  ,негативом  і  страхом,
Заздрістю  ,ревнощами  й  іншим  не  благо.

Думати  так  –  я  себе  не  люблю,
А  ось  цього  не  зможу,  а  цього  не  зроблю.
Не  потрібен  нікому  такий  ось  твій  погляд,
Щоб  «вижити»  краще  б  змінити  світогляд.

Час  свій  цінуй  й  не  марнуй  на  дурне.
Зрозуміти  й  не  встигнеш,  а  життя  промене  .
Радій  кожним  днем  поки  ти  ще  живий,
Все  ж  прекрасне  життя  коли  ти  молодий.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213997
рубрика: Поезія,
дата поступления 02.10.2010


Можеш не хвилюватися (що подумають…)

Вам  розкажу  я  про  ось  таке  -
Як  так  зробити  життя  більш  легке.
Є  одна  річ  –  заважає  майже  всім,
Вона  часто  стає  як  на  голову  грім.

Що  скажуть  люди  що  подумають  всі,
Як  вони  сприймуть  джинси  й  акорди  прості.
Може  ця  зачіска  їм  не  під  смак  ?
Ще  хтось  промовить  –  «та  ти  як  дивак!»

А  моя  музика  й  спосіб  життя  ?
Як  їм  одежа  ,житло  ,тай  твоє  взуття  ?
До  цього  питання  підходжу  от  так  –  
Хто  цим  переймається  стає  як  «дурак».:)

Турбота  про  це  в  якійсь  мірі  смішна,
Ну  звісно  в  навчанні  й  роботі  турбота  не  «грішна».
Та  «труситись»  за  це  кожен  день  не  потрібно,
Куди  краще  відчути  себе  вільно  і  здібно.

Абсолютно  «всерівно»  їх  думка  для  мене,
І  ось  це  у  житті  немов  світло  зелене  !
Що  не  стримує  руху  ,а  каже  іди  !
Що  тобі  до  вподоби  ,  от  те  і  роби.

Люди  всі  однакові  бо  мають  схильність,
Лиш  в  думках  про  себе  не  втрачати  пильність.
Тільки  я,  я,  я,  я,  в  голові  й  не  замітиш  –  
Як  весь  час  лиш  собі  якісь  плани  ти  мітиш.

Що  обідать  турбує  куди  більше  тебе,
Як  там  смерть  якойсь  баби  що  в  сусідах  живе.
Це  нормально  і  це  не  якась  дивина,
Що  думають  інші  це  турбота  марна  .

Комплекси  "штука"  для  слабих  людей,
Навчать  вони  звісно  їх  власних  дітей  .
Люби  всіх  осіб  і  будь  добрим  до  них,
Помагай  їм  завжди,  помагай  під  час  лих.

В  зовнінішньому  вигляді  слід  зрозуміти  –  
Тільки  «ТИ»  ідеал  і  не  треба  тут  нити  :
В  мене  ніс  не  такий  і  фігура  не  та,
А  представ  свій  «відок»  як  зломаєш  хребта…

Bonus  track  :
Я  ідеал  ,а  ви  всі  "уроди",
І  чим  більш  не  похожі  на  мене  
Тим  більше  ви  вийшли  із  моди.
Хехе  :Р
17  вересня  2010  22:40.  Riot183

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213290
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.09.2010


Обезсилений

Чому  ти  мовчиш  і  нічо  не  говориш?
Твої  слова  як  повітря  для  мене  завжди.
Це  листя  вже  жовте  і  нічо  з  цим  не  зробиш.
Заховай  ти  мене  ,  щось  зроби  з  цим  ,прийди...
Я  не  знаю  як  далі,  я  не  знаю  як  бути,
Все  навкруг  в  один  день  різко  втратило  зміст.
Будь-ласка  вернись  і  не  дай  задихнутись,
Я  живу  лиш  всім  тим  що  було  в  нас  колись.
Обезсилений,змучений,зламаний,замкнений,
Спалюю  свої  дні  на  великом  кострі.
Всі  думки  лиш  про  тебе  ,ходжу  ніби  страчений,
Це  нестерпно...
Не  дозволь  і  сьогодні  померти  мені.
Біль  нестерпна  -  я  хворий  тобою,
Чому  ти  не  хочеш  бути  зі  мною?
Біль  нестерпна  -  я  хворий  тобою,
Чому  ти  не  хочеш  бути  зі  мною?
Чому  ж...
Я  обезсилений...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010


Скука (Part 2) Меланхолія

Мій  розум  неначе  закутий  в  кайдани,
Не  радіють  сади  ,не  радіють  лимани.
Сонячне  світло  і  зорі  на  небі,
Квіти  пахучі  і  трави  зелені…
Все  це  сіре  і  чорне  і  тінню  покрите,
Нецікаве  й  негарне  й  для  мене  закрите.
Рижий  кіт  біля  мене  і  попугай  на  балконі  -  
Я  не  навиджу  їх  й  не  терплю  їх  сьогодні.

Спілкуватися  з  кимось  не  маю  бажання,
Не  зроблю  я  уроки  –  зараз  не  до  навчання.
Краєвид  цей  з  вікна  мене  так  вже  дістав!
Замуруйте  вікно  щоб  він  зараз  пропав.  
Ця  кімната  ,  це  місто  ,  ці  люди  у  ньому,
Виникає  бажання  втікати  із  дому.
Ледве  вірш  написати  мені  сил  вистачає,
Що  робити  з  цим  далі?  я  навіть  не  знаю…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213029
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.09.2010


Нудний ранок (скука)

Суботній  день  –  чудова  пора,
Як  жаль  от  тільки  погоди  нема,
І  так  вийшло  ,  що  зірвались  всі  плани  мої.
Тепер  вдома  прийдеться  сидіти  собі.

Як  трагічно,  як  сумно,  як  нудно  стає  –  
Коли  ще  зранку  роботи  абсолютно  немає.
Нема  куди  йти  і  весь  настрій  десь  втік,
Таке  враження  є  –  що  десь  душу  попік.

Скука  дім  наповняє  й  заходить  у  все,
Тугу  й  настрій  поганий  з  собою  несе.
Наповняє  собою  всі  щілинки  й  кутки,
Радість  й  сміх  закриває  вона  на  замки.

Її  запах  я  чую  заходячи  в  дім.
В  голові  її  голос  кричить  звуком  німим.
Її  дотик  холодний  мене  аж  трясе.
Від  цього  в  голові  вибухає  усе…



Ранок  18  вересня  2010  рік.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212916
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.09.2010


Сваряться на мене (як же не приємно-підлітки зрозуміють)

Так,  я  цю  тему  щас  зачіпаю,
Як  ніби  роботи  зовсім  не  маю.
Живу  я  з  батьками  й  мені  з  кожним  роком  ,
Від  проживання  такого  болить  щось  під  боком!
Роки  підліткові  щось  рідко  бувають  –
Тихі,  спокійні  й  без  жодних  проблем.
Перепади  настрою,  страх  нового…
Для  прикладу  моє  життя  ось  візьмем.
Невдале  кохання  і  алкоголь  я  тут  не  чіпаю,
Як  на  вас  сваряться  –  що  відчуваєте?  –  ось  що  питаю!
Мене  це  так  бісить  –  це  природно  й  теж  дивно,
Нічого  не  скажеш.
Шквал  апатії  і  негативу  –  так  по-різному,
Слів  прям  не  з*яжеш.
Вже  й  ніби  дорослий  –  та  ще  не  дорослий
І  від  них  залежиш.
«Ти  ще  зовсім  юний  і  мало  що  знаєш»  -  
Ну  що  тут  зробиш…
На  цю  тему  я  можу  писати  довго  і  нудно  й  сумно.
Для  кого  нудно,  для  кого  цікаво…  для  тебе  не  так  вже  і  сумно.
«Невже  ти  думаєш  що  на  гірше  
Наші  поради  дитино?»
«Тобі  ще  шістнадцять  і  те  що  ми  кажем  –
До  розуму  свого  візьмино!»
«Ми  тебе  дуже  любим
І  сварим  тебе  ми  також  з  своєї  любові».
Щось  втомився  від  цього  –  
Іду  буду  битись  об  стінку  я  лобом  до  крові.
«Тюрма  з  похвалою  за  хорошу  поведінку  »  -
Хтось  так  грубо  назвав  цю  всю  справу.
Прийде  час  ось  із  «штукой»  цією  –  
Вчиню  я  назавжди  розправу!
Цей  вірш  не  задовгий  ?  –  
Читачу  мій  милий.
Ця  справа  мене  не  хвилює.
«Заборони»,  «неможна»,  «неправильно»  й  інше  ,
Ця  вся  тема  в  мені  аж  бушує!
«Так  буде  не  завжди»  -  улюблена  фраза.
«Так  буде  не  завжди»  і  крапка.
І  від  цього  усього  ,від  цих  діалогів  –  
Залишиться  лиш  гірка  згадка.
Дурноваті  проблеми  які  так  дістали,
Наше  мислення  дивне  в  будові.
Завжди  щось  не  влаштовує,  не  подобається  і  так  далі…
Ми  всі  дивні  ,ми  дивні  в  основі!
Завжди  щось  не  хватає  й  щось  нам  мішає,
Я  в  шоці  від  цього  усього!
Думки  щастя,  як  завжди,  щось  перекриває,
Навіть  слово  чи  погляд  тата  мого  чи  твого……….

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212644
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.09.2010


Без заборон не цікаво

«Все  можна»  здається  це  круто  спочатку,
Егей  в  цьому  плані  не  жди  ти  порядку.
З  ніг  на  голову  все  перевернеться  тоді,
Чекай  тоді  лиш,  чекай  «будь  біді».

Маленькій  дитині  дозволь  ти  усе,
Добра  вона  звісно  тут  не  нанесе.
А  підлітку  дай  ти  свободу  в  усьому  –  
То  вночі  буде  завжди  приходить  до  дому.

Коли  щось  не  можна,  а  зробиш  тихенько,
Зазвичай  тут  радості  –  ух,  багатенько!
А  коли  щось  дозволено  ,  ще  й  будь-коли,
Задоволення  масу  тут  звісно  не  жди.

Просто  це  не  цінується  –  ось  в  чом  секрет.
Заборон  в  мене  є  аж  цілий  букет!
І  я  радий  цьому  і  я  вдячний  за  це!
Заборони  це  круто,  заборони  це  все  =).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212605
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 24.09.2010


Забагато любові до музики (автобіографія)

Сьогодні  чудовий  день  настає  ,
Мій  плеєр  в  кармані  в  мене  завжди  є.
Навушники  рідко  виймаю  з  ушей  ,
На  музику  я  не  жалію  грошей.

В  дорозі  ,за  книгою  ,чи  надворі  -
Мій  любий  товариш  завжди  при  мені.
Також  в  мене  є  звичка  така  -
Відразу  хвататись  за  пульт  мого  центра.

Як  тільки  в  кімнату  свою  я  зайду,
Причину  зробити  це  завжди  знайду.
В  кімнаті  моїй  завжди  музика  грає  ,
Признаюсь  вам  чесно  –  ось  це  заважає.

На  роздуми  в  мене  –  часу  нема,
Все  що  «з  нею»  читаю  забуваю  сповна.
Взагалі  щоб  серйозно  взятись  за  щось
Альбоми  мені  заважають  –  так  ось  !

Як  комп*ютер  вмикаю  я  свій  дорогий  -
Вінамп  з  всіх  програм  в  мене  провідний.
В  інеті  в  музичних  я  сайтах  сиджу
І  дуже  уж  рідко  по  інших  броджу.

Трохи  жаль  що  в  мене  в  голові  лиш  одне
Не  знаю  коли  вже  «хвороба»  мине.
Та  прекрасне  в  цьом  всьому  скажу  вам  –  є  теж
Якщо  ти  не  такий  –  ти  мене  не  поймеш!  XD

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212406
рубрика: Поезія, Патріотичні вірші
дата поступления 23.09.2010


Чуствуй вину (проблема родителей и детей)

Та  как  ты  мог  такое  зделать?
Вину  и  стыд  почуствуй  ты!
Ты  так  позориш  нас,  ах  ты!
Мы  щас  нотации  часами  будем  читать  перед  тобой,
И  ты  поймеш  уж  наконец,  что  ты  ничто,  что  ты  отстой!
Самооценку  мы  твою  хотим  унизить  навсегда!
Та  ты  пойми  уж  наконец  что  ты  ничтожыство  –  о  да!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212263
рубрика: Поезія, Сказки, детские стихи
дата поступления 22.09.2010


Я живу в інтернеті (мені є байдуже»наголос но «ДУ»»)

День  це  чи  вечір  для  мене  -  байдуже,
Сиджу  в  Інтернеті  весь  день  я,мій  друже.
Приходжу  я  з  школи  чи  ВУЗу  –  байдуже,
Відразу  комп*ютер  вмикаю  мій  друже.

А  чим  ще  займатись  я  не  розумію.
О  так,  я  в  цьом  плані  нічого  не  вмію.
Як  комп  не  працює  ,чи  світла  немає  -
Мій  настрій  хороший  відразу  втікає!

В  період  такий  все  схоже  на  жах,
Ну  й  в  мене  ,тоді,  з*являється  страх.
О,  як  же  приємно  коли  все  працює,
І  серце  тоді  в  мене  геть  не  горює.  

Мені  є  байдуже  що  цілей  немає,
Життя…а  воно  то  нехай  почекає.
Та  в  принципі  там  я  живу  ,а  не  тут
Хто  проти?  Неважно  чи  це  для  вас  гуд  !  :)́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212226
рубрика: Поезія,
дата поступления 22.09.2010