Святослав Народный

Сторінки (1/57):  « 1»

Якби менi...

Якби  менi  поставили  драбину,
Я  б  вилiз  в  небо,
i  звисока  подививсь
На  вашi  згорбленi,
Та  досить  мiцнi  спини.
Навiщо  ж  так  знущатися  над  ними?
Навiщо  гнете  їх
Аж  до  пiдлоги?
не  Богу  ж  молитесь,
не  власному  народу,
Не  тому  роду,  
Що  немає  переводу,
своїй  кишенi...
Тiльки  вийшов  вiд  порогу  -  
й  одразу  впав,  розбився  i  розкис.
А  що  робити?
Ти  iдеш  рубаєш  лiс,
працюєш  в  полi,
на  заводi,  у  крамницi,
на  фабрицi,
ще  й  дома,  як  в  в'язницi,
все  задарма...
Тримаєш  ту  синицю,
А  журавля  й  не  хочеш.
Потiм  серед  ночi
вiдкриєш  очi,
Бо  насниться  страшний  сон,
i  стогнеш,
та  нiчого  не  поробиш  -  
помреш  тихенько...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77593
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2008


Ремiкс

Змiнив  iм'я,
Розмалюва  обличчя,
Волосся  вистриг  -  
Я  тепер  ремiкс
На  свою  душу.
Капав  теплий  вiск
На  цi  долонi,
В  церквi  вiдсирiлiй
Текло  тепло
На  необмите  скло
I  зло  запаморочило
Й  безсилий
шось  вдiяти...
Вiд  свiту  вiдiйти
i  схоронитись
Без  могильної  плити,
Знайти,  та  до  сих  пiр  шукаю,
брожу  по  небу,
А  воно  палає
i  грiє  щоки,
Потiм  догорає
i  знову  палить,
Так,  що  закипає
Не  лише  кров,
А  й  води  океанiв,
Горять  лiси
I  все  в  таком  туманi  -  
очей  не  видно!!
А  воно  стрiляє
Вогнем  разючим,
Живнiсть  помирає
Й  не  розумiє
Що  це  i  коли  настане  спокiй.
Проклятiй  Землi  не  до  засмаги
У  нестерпну  спеку.
це  ж  пекло!!!
Так  побачив  i  зомлiв!!
Змiнилось  все...
Я  ж  не  цього  хотiв!!!
Змiнив  себе,
А  разом  i  планету...

Рука  дiстала  з  пачки  сигарету,
Але  зламала...
Кинула  й  забула.
Бо  не  чекала.
Серце  нiби  стало,
Повiтря  мало,
ноги  вiдказали
Й  затекли  руки...
Губи  щось  казали  -  
Вуха  не  слухали,
та  щось  пiдказало  тiкати.
Бiгти.
Та  якби  ж  лiтати!!!
А  що  втрачати?
Нiчого.
ОТ  ляжеш  спати
i  насниться  сон,
що  навкруги  весна,
Спокiйна  рiчка,
В  березi  вона,
та,  що  кохати  буде  до  нестями...
А  тут  тiкати!!
Бiгти  кудись  прямо
свiт  за  очi...
Й  так  уже  втомивсь,
пiшов  умився.
Якось  подививсь  -  
тихiще  стало.
Щойно  ще  палало  все  навкруги,
Аж  тохи  перестало.
Назад  змiнив  iм'я  -
Все  зацвiло!!
А  що  з  волоссям?
Нащо  ж  я  чоло
вiдкрив  до  Бога?
Що  менi  iз  цього?
Та  й  все  це  породило  таке  зло.
Якби  ж  то  знати
Хоч  одну  молитву,
хоч  стрiчечку  iз  Божого  письма!
Вона  б  допомогла.
Лише  вона!!
Але  нема  її...
Доводиться  чекати.
Якби  ж  то  знати
I  не  рiзати  косу,
Не  було  б  горя.
Зате  людям  я  несу
частину  правди,
те,  що  зветься  "iкс":
НIКОЛИ  НЕ  РОБIТЬ  З  СЕБЕ  РЕМIКС!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=77592
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 04.06.2008


Кохання

Між  цінностей  людського  існування
Найважливішим,  безперечно,  є
Прозоре  й  чисте,  райдужне  кохання,
Без  зрад  і  втрати,
Де  кожне  питання  знаходить  відповідь.
Нема  розчарування,  нема  розлуки,
І  завжди  бажання  найкращого,
Що  тільки  може  бути  -  
Так  міцно  обійнятись  і  заснути...
Прокинутись  і  подивитись  в  очі,
І  бачиш  все  в  них,
Бо  такі  глибокі!
І  такі  щирі,
Добрі  і  щасливі,
А  зливи  сльоз  і  крики  галасливі,
Змінились  радістю  простого  існування,
Ти  відчуавєш  -  
Дійсно  це  Кохання!!!
І  в  жилах  стрімко  закипає  кров.
Нехай  у  світі  править  всім  любов!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32354
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2007


Поганий день

Поганий  день.
Тривога  за  вікном  все  так  схопила,
Могила  міста,  аж  до  горла  піднялась,
розклеїлись  думки,і  де  та  сила?  
Де  ті  бажання?
Все  руйнує  лютий  страх...
Чого  боятись?
За  вікном  природа,
Свобода  рухів,  сподівань  і  відчуття,
Що  ти  є  часткою  великого  народу,
Та  що  там  -  Богом!
І  навіщо  співчуття?
А  день  поганий...
Навіть  сонце  закотилось.
Укрилось  ніжно  простирадлом  білих  хмар,
І  так  чомусь  у  небо  захотілось!!
Так  сильно!!
Просто  кидає  у  жар!!
Отак  злетіти,  і  нічого  не  відчути,
Забути  усіх  рідних  і  себе,
І,  так,  як  сонце,
Десь  за  хмарами  заснути
Й  не  прокидатись,
Бо  ж  такий  поганий  день!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32352
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2007


Город

Воистину  прекрасные  пейзажи!
Пассажи,  скверы,  улицы,  дома.
Не  портит  город  даже  седина,
Что  на  висках  застыла,и  она
Расскажет  о  величии  проспектов,
Про  цвет  кварталов
И  про  запах  фонарей,
Прочувствуй  это  и  вдыхай  сильней!
Бродвей  -  ничто,
В  сравнении  с  садами,
Большими  парками  и  каплями  фонтана,
С  теплом  асфальта...
Распахните  ставни!
Вдохните  глубже  этих  красок  аромат!
Я  буду  рад.
Я  буду  вместе  с  вами,
Смеяться  под  могучими  мостами,
Парить  над  клумбами,
Креститься  с  куполами,
Плыть  с  волнами...
Да,  давит  на  дорогу  тревога  -  
Вслушайтесь  в  стекло,
оно  расскажет  много,
Как  на  зло  -  всё  истекло...
Но  дух  парит  над  крышей,
И  я  там  был,
и  я  всё  это  слышал,
И  по  небу  на  крыльях  я  парил,
Мёд-пиво  пил,  и  поднимался  выше,
А  город  мне  дорогу  осветил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32351
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.07.2007


Війна

Війна.
Розгадка  таємниці,
Що  душу  мою  марить  без  кінця.
Отця  святого,
Вбитого  бійця!
Та  ні  в  полоні,
Клюнув  на  живця,
Схопив  за  гак  солоними  губами
І  вже  не  тямлю...
Де  я?
Всюди  темнота,
Ганчір`я,  книги  -  
Наче  пустота,
ан  ні  -  сміття!
Життя  немов  в  в`язниці,
і  п`яні  люди  -  
Вип`ють  із  криниці,
І  враз  п`яніють!
Мліють  на  очах!
І  де  той  страх,
Що  породжає  гріх?
І  де  той  сміх,  що  викликає  біль?
а  де  печаль,  що  знищує  мораль?..
Як  жаль,
від  серця,  правда,  плачу,
Як  подивлюсь  на  хмари  восени:
пухкі  такі,  легкі,
Жовтогарячі,  тендітні...
Все  ж  не  так,  як  навесні!
Не  так,  як  влітку...
Слухаєш  пісні  -  
І  знову  плачеш,
Пишеш...
не  буваєш  навіть  у  себе
І  не  розумієш
За  що  страждаєш,
Мучишся
І  тлієш...
За  що  живеш.
За  що  себе  катуєш.
Чому  сумуєш...
Скелі  руйнував!
Стелив  дороги,
Не  боявся  й  Бога,
Одним  ковтком  пів-моря  випивав,
Але  пропав...
Не  витримав  напруги
І  впав.
Розбився...
Треба  підніматись,
А  ноги  де?
Нема.
Вони  в  вогні...
Де  очі?!
Темно...
Справді  на  війні...
Все  вирішив  повзти  на  ту  долину,
Де  ще  малим  босоніж  стільки  грав,
Тримав  життя  так  міцно,
обіймав,
І  мріяв...
Марно.
Доля  так  схотіла.
Взяла  на  руки,
Вище  неба  підняла
І  кинула...
Лежиш  ось  так  розбитий
І  думаєш:
Лиш  дайте  два  крила,
А  ще  попити...
В  горлі  пересохло.
І,  вибачте,
Можливо  щось  не  так,
Бо  я  ж  не  бачу.
Якийсь  дивний  знак
І  все  у  білому...
А  ось  і  мої  крила.
Бувайте.
Я  живий  -  
І  в  цьому  сила!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=32350
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.07.2007


Я повертаюсь!

Я  повертаюсь!
Свіжі  є  ідеї,
чудові  рими,
ще  не  втілені  в  життя,
яскраві  образи,
шалені  почуття,
мої  бажання...
Дочекався  співчуття  -
І  стало  гірко...
На  душі  самотньо...
І  холодно...
Без  слова  я  куди?
Нікуди.
Немов  риба  без  води.
Як  птах  безкрилий.
Як  безбарвна  фарба.
Життя  прожите  так  нестерпно  марно,
Та  є  ще  час.
Не  раз  були  пориви,
Зворушливі  дощі,
І  град,  і  зливи,
І  сонце,  й  вітер,
Та  вертало  повсякчас
До  Вас...
Нехай  здійсняться  мрії!
Нехай  шанують  СЛОВО  на  Землі!
Ми  всї  свої.
Зворушливі,  чутливі,
Десь  незвичайні,
Десь  складні,  а  десь  прості,
Всі  грішні,
Але  резом  ми  -  СВЯТІ!
Бо  з  нами  сила.
Непокірна.
Нездоланна!!!
МИ  творим  світле,
Сіємо  кохання,
Долаєм  страх...
І  гріх.
Спитайте:"В  чому  диво?",
А  я  відповідаю:"У  словах."

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=13502
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 12.04.2006


Тяжелый выходной

Тяжелый  выходной...
Парад  удач
И  куча  невезений,
Уверенности  море
И  сомнений,
Ведро  тоски
И  пригоршня  веселья...
Зачем  ты  напоила  меня  зельем
Своих  тревог?!!
И  ты  ждала...
Не  стоила  вниманья  моих  глаз,
Твои  были  напрасны  ожиданья,
Но  ты  ждала!!!
Уже  за  это  можно  тебя  любить!
Хоть  это  трудно,
Но  не  смогу  вовек  я  позабыть
Твои  глаза...
Ты  как  колдунья.
Ведьма  в  чёрном  одеяле.
Как  мы  близки!  -  
Я  честный,
А  ты  лгунья!
Ты  поняла  надеюсь  голос  мой...
Вот  и  прошёл  тяжёлый  выходной...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12417
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 13.03.2006


В эпицентре

Не  дожить  до  конца
Этой  чёртом  начатой  войне.
Не  дойти  до  венца
Старой,  Богом  забытой  стране.
Растерзать  мою  ссохшую  грудь  -
Здесь  нельзя  и  вдохнуть.
Кто  умел,  тот  уже  не  спешит,
Кто  посмел  -  тот  ушёл.
Сколько  криков  везде:  "Расстрелять!"
Сколько  слёз  от  немытой  вдовы.
Во  вдове  я  узнал  свою  мать
И  коснулся  ладонью  травы.
Кто  умел,  тот  уже  не  спешит,
Кто  посмел  -  тот  ушёл.
В  эпицентре  огня  всё  горит,
В  эпицентре  всё  так  хорошо!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12250
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.03.2006


Вокруг полно народу...

Вокруг  полно  народу.
Серой  массы.
За  масками  у  них  не  видно  лиц.
И  не  глаза,
А  пара  одичавших,
Отчаянных  и  умерших  глазниц.
Они  устали.
В  злободневной  скуке.
Да  что  устали  -  
Умерли  давно!
Им  всё  равно...
Они  живут  в  разлуке.
В  разлуке  с  жизнью...
В  жизни,  как  в  кино!
Не  граждане,
Не  воины  народа,
И  не  герои,
Не  защитники  страны,
И  каждый  в  предвкушении  войны
С  самим  собою,
за  свою  свободу!

Как  жаль,
Что  в  этой  массе  тону  я.
Я  не  могу  противится  теченью!
О,Боже,  дай  же  мне  благословенья!
Пусть  моя  жизнь
Останется  МОЯ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12124
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 03.03.2006


Вы не верите в Бога?!!!

Кто  в  Бога  не  верит?
Никто?
Ни  за  что  не  поверю!
Не  врите  себе!
Вы  в  субботу  не  ходите  в  храм?
Зачем  оно  Вам?
Вы  навеки  захлопнули  двери?
Может  стыдно?
Боишься  останешся  сам?
Вы  и  свечи  не  ставите?
Креститесь  ли  пред  иконой?
Тоже  нет?!!
Говорите  что  Вы  атеист?
Может  рано  ещё?
Может  Вы  ещё  просто  "зелёный",
Как  весенний,  неопытный,
Маленький,  слабенький  лист?
О,  Вы  Библию  жжете?
Вы  рвёте  на  части  молитвы?
А  поминки,  крестины
Опять  обошли  стороной?
И  "спасибо"  давно  уже  не  говорите?
Мир  не  добрый?
По  Вашему  значит  он  злой?
Вы  не  святите  Пасху?
Не  пьёте  кагор  не  Крещенье?
На  могильные  плиты  
Не  ложите  пару  гвоздик?
Купола  золотые  
Не  стоят  никак  восхищенья?
В  Вашем  доме  нигде,
Никогда  не  стоял  Его  лик?
Вы  не  верите  в  Бога?
Скажите,  а  я  не  поверю!
Только  слабый  не  может
Его  в  своём  сердце  признать!
За  любую  потерю
Вы  склонны  Его  обвинять!
Так  зачем  же  скажите?
Мне  ужас  как  хочется  знать!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12046
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 02.03.2006


Вот я в который раз...

Вот  я  в  который  раз
не  знаю  как  начать...
Всё  вроде  в  голове,
Душе,не  знающей  покоя,
Ты  тоже  рядышком  со  мною
У  сердца...
Но  никак  не  успокоишь...
Молчишь...
Неужто  что  скрываешь?!!
Так  далеко  куда-то  убегаешь,
Мне  не  угнаться.
Что-то  здесь  не  так.
И  не  пустяк  всё  это!
Просто  так
Не  назовёшь  все  чувства
Пустяками.
Так  интересно,
Что  же  будет  с  нами?
Вернемся  ль  снова  голубками
Как  были?
Пока  я  одинок...
Как  страус,
Голову  в  песок
И  больше  не  тревожит  новый  день.
Сомненья?
С  ними  чёрт,
А  с  чёртом  тень,
А  с  тенью  ночь...
А  ночи  не  помочь
Всё  в  день  вернуть.
Вот  как  бы  повернуть
Всё  это  вновь
На  семь  кругов
Блуждающего  лада.
Он  возвратит  из  ада.
Белым  шоколадом  угостит
И  простит
Прощаясь  навсегда...
Его  слёзы  вода,
Умойся...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=12036
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.03.2006


Я був сліпим...

Я  був  сліпим,
Не  міг  і  в  окулярах
Спіймати  мрію...
Втратив  безнадійно
Своє  життя,
І  готувався  вже
Піти  у  забуття,
Лежачи  мирно
В  когось  під  ногами,
І  без  надії,
Що  прийду  до  тями
Хоча  б  колись...
Бо  як?!!
Як  не  дивись  -  
Усюди  тенмо...
Згаслі  ліхтарі
Вже  не  працюють.
З  неба  до  землі
Ні  променя!
Ні  сонця!
Ні  блакиті
Рідного  неба...
Наче  так  і  треба!
Немає  й  краю...
Все  навкруги  палає,
А  я  не  бачу..
Лиш  сльози  навертаються.
Лиш  плачу.
І  наче  все...
Здригнулось...
І  завмерло.
Ось  чуєш  тишу?
То  вона  лунає.
Так  голосно!
І  знову  завмирає,
Бо  помирає...
А  де  ж  їй  бути?
Скрізь  одне  й  те  ж  саме:
Питання,
Що  ж  там  далі  буде  з  нами?
Що  трапиться?
Куди  ми  ідемо?
Чи  котимось?
Чи  може  щось  шукаєм?
Що  пам"ятаємо?
Навіщо  забуваєм?
Для  кого  кривдимо?
Доколи  пам"ятаєм
Чужі  образи?
Де  кінець  заразі,
Що  світ  наш  губить?
Хто  ще  нас  полюбить,
Окрім  себе?
І  хто  нам  дасть  прощення?
Хто  ввімкне  світло?...
Без  благословення
Нема  святого!
Вийдеш  від  порогу  -
І  вмить  зникаєш...
Так  от  і  втрачаєш
Своє  майбутнє.
Скільки  б  не  казали,
Що  така  доля  в  нас
Несправедлива,
Не  правда  це.
Бо  ми  самі  створили
цей  світ  таким,
Яким  його  і  бачим.
Хоч  бачим  темряву,
Та  все  ж  нестримно  плачем,
А  нікому  і  хусточку  подать...
На  вулицях  
Розмоклі  безнадійно
Блукають  тіні,
Потонувши  в  ліні
І  піна  з  роту
Від  тої  роботи,
Що  гне  додолу  спину.
Не  в  польті,
Не  в  небесах  блакиті,
А  в  болоті
Отак  і  тонем.
Встане  хто  з  колін  -  
Назад  у  пекло...
Далі  ще  страшніше!!
Ніхто  не  виживе,
Бо  всім  не  до  життя!
Злиття  з  природою
Заради  воскресіння,
Служіння  Богові,
Що  в  кожному  із  нас,
Та  час  прощення...
Стоя  на  колінах
Не  перед  Господом,
А  перед  вівтарем,
Даремно  думаєш,
Що  далі  від  проблем,
Бо  ти  ще  ближче...
Ось  вони  всі  поряд!
Ти  в  самій  гущі  
Невпізнаваних  задач!
Тому  і  плач  стоїть
Такий,  що  чути
Навіть  глухому...
Он  іде  палач.
Він  все  влаштує.
Голову  на  балку
І  світ  кругом
Покотиться  і...
Зникне.
І  пропаде...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11852
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 24.02.2006


Маски

Проснулся  утром,
Встал,
Умылся,
Выпил  чаю,
Оделся,
Перед  зеркалом  стою  -  
И  на  сегодня  
Маску  выбираю,
Чтоб  в  люди  выйти.
Я  без  маски  пропадаю!
И  не  могу...
Стою,
Перебираю...
Одел  бы  эту  -
Что-то  тесновато,
Другую  -
Не  воспримут  ведь  всерьёз,
Вот  эту?  -  Нет,
На  ней  так  много  слёз,
А  в  этой  радости...
Так  и  не  подберёшь!!!
Так  и  останешся
Стоять  перед  собою,
Без  маски,
Так,  с  открытою  душою,
И  выйдешь  в  город,
Только  люди  не  поймут,
Жаль,  что  вокруг  тебя  живут
Одни  актёры...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11726
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.02.2006


Поэтам. (Прощальное)

Я  исчерпал  все  темы...
Больше  нечем
И  некогда
Отстаивать  своё,
А  просто  так  
В  стихах  
Писать  враньё
Я  не  могу...
Перед  собой  в  долгу.
И  перед  вами,
Кажется,немного,
Да  не  дойти  мне
До  конца  дороги,
Прощайте...
Я  сегодня  ухожу.
Куда?
Не  знаю.
Есть  ещё  вершины.
И,  дай  Бог,
Если  сердце  не  остынет,
И  не  оставят  чувства  -
Я  приду.
Пускай  не  весь,
Пускай  хоть  половина,
Пускай  хоть  капельку
Души  в  себе  найду  -
Я  буду  здесь.
И  всё  Вам  расскажу.
Вы  только  никуда
Не  пропадайте!
Пишите,
Радуйтесь,
Печатайте,
Мечтайте!
Творите  новое.
Удачи.
Честно,  больше  не  могу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11615
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 17.02.2006


Поэтам...

Поэты  живут...
Если  можно  начать
Всё  сначала,
Я  опять  повторюсь:
Да,  их  жизнь  
Мало  что  означала
При  жизни...
Кого-то  она  удивляла,
Кого-то  спасла,
А  кого-то  совсем
Убивала
Словами...
Нет,  рифмами.
Нет,  той  раскрытой  душой,
Что  всем  не  присуща.
"Запущено"  -  
Скажут  порой,
А  в  мыслях,
Неистовой  силой,
Что  сотни  людей  
Подкосило,
Рождается  умысел  злой.
И  несчастный...
От  страсти,
В  ненастье,
Дрожащей  рукой,
Слова  по  листу  расставляет,
И  каждое  благословляет,
Приходит  душевный  покой...

Поэты  живут...
Не  в  обиду  Вам
Сказано  будет,
Они  все,
Как  и  мы,
Но  при  этом
Немножко  НЕлюди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11573
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 16.02.2006


Пробач...

Пробач  мені,
Я  зовсім  не  хотів
Тонути  в  глибині  
Твого  волосся,
Не  знаю  так
Чому  мені  здалося,
Я  думав  все,
Аж  тут  тебе  зустрів.
Ну  вибач,
Я  прошу  тебе,
Пробач!
Тільки  не  плач  кохана,
Лиш  не  плач!
Це  несподівано,
Негаданно,
Нежданно!
Я  не  очікував,
Але  прийшло  бажання,
Вмить  спокусило,
Породило  сподівання
Та  безнадію...
Ти  щось  не  радієш...
Я  ж  вибачаюсь!
На  колінах  ось  стою!
Чекаю  на  прощення,
Та  даремно...
І  темно  навкруги.
Нестерпно  темно!
Здається,
Що  повсюди  вороги
Пороги  мого  дому  обивають.
Все  рушать,
Палять,
Знищують,
Вбивають!
А  ти  мовчиш...
Стоїш  і  не  звертаєш
Ні  погляду,
Ні  подиху,
Ні  сліз...
Я  розумію.
Ти  пробач  мені,
За  те,
Що  я  дарю  собі  надію,
Тобой  живу
Й  лише  тобі  радію...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11553
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 16.02.2006


Рыба без воды

Я  по  тебе  скучаю...
Как  рыба,  без  воды,
На  берегу  тихонько  умирая.
Мечтает  хоть  о  капельке  росы,
В  нужде  смочить
Иссохшееся  горло,
Да  некому  её  в  реку  пустить,
И  остаётся  только  
Верить  и  любить,
И  ждать,
Что  всё  таки  настанет,
То  время,
Когда  можно  будет  жить,
Не  ощущая  горя  расставанья...
Все  мои  желанья
С  желанной  связаны.
С  тобой.
Красивой.
Нежной.
Неземной!
Прелестной!
Ласковой!
Простой!
Ты  лучшая  во  всей  Вселеной!
Любить  тебя  я  буду  вечно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11540
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 15.02.2006


Она

Не  больше  чем  душа,
Но  всё  же  много...
Не  меньше  капли,
Но  её  не  рассмотреть...
Чище  слезы
И  глубже  дна  морского,
Ближе  чем  космос,
Только  к  ней  не  долететь.
Ценнее  золота,
Добрее  доброты,
Вкуснее  лучшего  
Французского  вина!
И  цвета  детской,
Искренней  мечты  -
Такою  может  быть,
Поверьте,
Лишь  ОНА!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11464
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 14.02.2006


Поганий вірш

Це  вірш  поганий...
Бо  у  нього  нема  рими,
Нема  ідеї,
Не  розкриті  почуття,
А  те,  що  є,
Далеке  від  життя
І  від  психеї...
Так  намучився  я  з  ними!
З  цими  безбарвними,
Колючими  думками,
Що  завжди  десь  з"являються
Між  нами,
І  викликають  почуття
Погані,
І  нездорові...
Цей  вірш  без  любові.
Один  з  небагатьох,
Що  в  мене  є.
І  всі  слова,  що  тут,
Давано  не  нові,
Хоча  не  плагіат  -
Усе  моє!
Цей  вірш  неякісний.
Епітетів  немає,
Нічого  у  душі  не  викликає,
Навіть  на  музику  
Усе  це  не  лягає!
Дратує...
Мабуть  в  мені  щось  зникає...
Бо  це  поганий  вірш!!
І  як  не  подивись,
Він  не  такий  цікавий,
Як  колись.
І  не  такий  відвертий,
Плачуть  очі,
Але  не  хочуть  виражатися
В  словах!
А  хтось  згори  тихенько
Так  шепоче  :
Мабуть  це  все...
Мабуть  натхнення  крах...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11420
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 14.02.2006


Незнакомка

Не  может  быть!
Не  верю,  что  случайно
Ты  здесь  прошла.
Негаданно!
Нежданно!
Поймавши  сотни  взглядов
На  себе.
И  где  пропала  гордость?
Где  все  тайны?
Готовы  поклоняться,
Как  звезде,
Одной  тебе...
Лишь  за  одну  походку,
Лишь  за  один  небрежный,
Скользкий  взгляд!
И  лишь  за  то,
Что  б  ты  прошла  назад
Дорогой  этой...
Все  попали  в  пробку!
Все  в  тупике!
Все  шли,  и  вот  стоят!
И  каждый  будет  видеть
Тебя  рад
У  себя  в  спальне...
Чёрный  шоколад,
Вино  в  бокалах,
По  углам  цветы,
На  стенах  свечи...
Всё  это  мечты
Людей  прохожих,
Что  неосторожно,
Так,  как  и  я,
Увидели  тебя...

А  ты  лишь  улыбнулась,
Как  то  сложно,
И  уходя,  взлетая  от  земли,
Всем  видом  показала  -
Невозможно,
А  после  растворилася  вдали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11177
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 10.02.2006


Слёзы

Если  собрать  все  слёзы  моих  глаз,
Получатся  бескрайние  просторы
Большого  моря...
В  1000  промилле  уровень  соли  в  нём.
И  из  него  всё  время  вытекают
Тысячи  рек.
Не  каждый  человек
Сможет  построить  дамбу  и  закрыть
Те  ручейки,  которые  стекают
По  берегам-щекам  и  где-то  исчезают,
Чтобы  со  временем  опять  войти  в  просторы
моего  моря...
Как  бы  я  хотел,
Чтобы  лицо  моё,
Хоть  на  одну  секунду,
Стало  пустыней...
Жаркой!
И  спокойной...
Без  ветра  и  хоть  капельки  дождя.
Но  нет...
Всё  это  невозможно.
Есть  ты  на  свете,
Я  люблю  тебя.
Любовь  в  пустыне
Сразу  погибает.
Ей  надо  всё  же  влага,
Как  цветам,
Поэтому  её  мы  поливаем,
Для  этого  и  нужен  тот  фонтан,
Что  бьёт  из  глаз  влюблённых...
Лишь  слезам
Доверена  важнейшая  задача  -
Ведь  кто  не  любит
НИКОГДА  не  плачет!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11105
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.02.2006


Ты от меня отвыкла...

Ты  от  меня  отвыкла...
Что  было,
То  прошло.
И  голова  моя  поникла,
В  душе  исчезло
То  тепло,
Что  был  готов  тебе  дарить.
Одной!
На  всей  нашей  планете!
Мне  некого  теперь  любить,
Ведь  нет  любви
На  белом  свете.
Да  нет...
Себя  не  обмануть.
И  хоть  не  будет
Больше  ласки,
Я  всё  ж  хочу  к  тебе  прильнуть,
Ведь  лишь  с  тобой
Живу  я  в  сказке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11095
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 08.02.2006


Рабочее утро

Рабочее  утро.
Надо  мной  ходят  люди.
Охота  поспать,
Да  боюсь  не  разбудят.
Боюсь,  что  просплю,
И  не  встану  живым,
Боюсь,что  боюсь
Оказаться  вторым.

Рабочее  утро.
Меня  окружает  тоска.
Я  молча  сижу,
И  не  вытащить
Пулю  с  виска.
И  не  вытянуть  нож,
И  не  броситься  в  бой.
Я  молча  сижу,
Я  предпочитаю  покой.

Рабочее  утро.
Я  тихо  сижу  у  окна.
Смотрю  на  тебя,
Но  вновь
Мне  мешает  она.
Мне  мешает  печаль,
Ею  я  заболел.
Мне  мешает  февраль,
Но  весной,
Я  бы  это  не  спел.

Рабочее  утро.
Закинуло  сети  тумана.
И  кажется  всё  -
Никак  не  прожить
Без  обмана.
Всё  же  проще  всегда
Оставаться  вторым,
Чтобы  следущей  ночью
Опять  становиться  живым.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11068
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.02.2006


Вода и огонь

Когда  холодной,
Ледяной  водою
Окатит  душу  боль  -
Она  с  тобою.
И  рядом,
Вот  стоит  и  сыпет  соль
На  рану,
Что  и  так  не  заживает,
А  рвётся.
Глубже  и  страшнее.
Кровавей.
Боже,  сколько  крови!
И  слёз...
И  дальше  горячее
Горит  огонь.
И  миллионы  гроз  твоей  души,
Не  в  силах  потушить
Даже  искринку
Любви,  что  зажжена  у  сердца...

Где  есть  добро,
Там  зло.
Где  чёрное,
Там  белому  есть  место.
Где  высота.
Там  пропасть.
Ложь  и  честность,
Печаль  и  радость,
Смех  и  плач,
Зима  и  лето...
Где  есть  огонь  любви.
Там  есть  и  слёзы.
Вода,  которой    в  жизнь
Не  потушить
Этот  очаг!
Но  она  есть...
И  льёт  в  костер
По  каплям,
Только  сложно.
Нет,  невозможно!
Разве  только  страх.
Он  в  силах  лишь  любовь  разрушить.
Перечеркнуть.
Расплавить.
И  забыть...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11051
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.02.2006


Прощай любовь

Ты  где?
Я  чувствую,  что  здесь!
Ты  где-то  рядом,
Чувствую  дыханье  я  за  спиной.
Ну  так  давай  присядем,
Поболтаем,
Помиримся
И  выпьем  по  одной.
Нет.
Стой!
Не  надо!
Ты  ведь  уходила?
Ну  так  иди!
Не  пей  мою  ты  кровь!
И  больше  чтоб  сюда  не  заходила,
Раз  ты  такая!
Всё,  прощай  любовь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11000
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


Я плутаюсь думками...

Я  плутаюсь  думками,
Чи  то  ріже,
Чи  б"є  зухвало,
Може  й  навпаки
Навмисне  стеле  
біле  простирадло,
В  полон  здається,
Відкида  жорстоке  жало,
Бо  знає  -
Не  пройти  через  роки
Шаленого  неспокою  і  втоми...
А  скільки  раз  хотілося  додому!
Все  кинути,
Спалити,
Розірвати!
Не  шкода  і  майбутнього  втрачати!
До  хати...
Лиш  туди  душа  летіла.
Та  доля  швидко  крила  обпалила,
І  хочеться  у  небо,
Тільки  як?
Неспокій  скрізь...
А  ти  і  так,  і  сяк,
І  вгору,  й  вниз,
Неначе  п"яний  дяк,
Що  на  колінах  повзає  під  храмом.
Всі  кажуть:  "Молиться",
А  він,  у  стельку  п"яний,
Усе  продав  чортам  за  кухоль  пива...
Навіщо  нас  природа  всіх  створила?!
Авжеж  не  відступати  від  мети.
А  далі  йти.
Як  треба,
То  і  крила  розпустити,
Але  не  розрушати,
А  творити!
Не  кривдити,
Й  жорстоко  не  вбивати!
Не  викидати,
Не  палити,
Не  втрачати
Ні  граму  розуму!
Ні  каплі  милосердя!
Ані  хвилини  щастя!
Усім  серцем
Любити  світ,
що  доля  нам  створила,
Не  шкодувавши  часу,
Сил  і  почуття,
Та  не  для  співчуття,
А  для  блаженства...
Для  спокою...
Для  відпочинку...
Всі  моменти
Лише  для  тебе...
Для  твого  життя.
То  ж  користуйся
І  не  йди  у  забуття,
Нехай  тебе  навіки  пам"ятають.
Нехай  тебе  усі  завжди  кохають.
Тільки  не  бійся.
Тільки  всюди  устигай!
Допомагай  найближчим.
Треба  -  дай.
Залиш  себе  у  спогадах  прозорих.
А  не  затьмарених  огидою  і  злом,
І  за  добро  завжди  плати  добром.
За  вдячність  дякуй.
За  невдачу  надихай.
За  ніжність  ніжністю  людей  нагороджай.
За  тишу  спокоєм...
А  всі  розчарування
Залиш  минулому  -
Воно  усе  зітре.
Нехай  не  зараз  -
Зараз  буде  зле
І  відчуття  простого  існування
Людини  в  світі,
Де  давно  кохання
Сприймається,  як  просто  почуття,
А  іноді  і  зовсім.
Як  останнє.
Чи  як  тваринне,
Нелюдське  бажання,
Чи  лише  слово...
То  ж  скажіть  доколи?
Окови  розірвуться  на  руках.
Доколи  нами  правитиме  страх
Розкрити  душу
Ближньому  своєму?
Ось  поки  ви  читаєте  поему,
Десь  місто  перетворюється  в  крах...
А  десь  жорстоко  і  несправедливо
Вбивають  юнака,
Що  тільки  крила
Збирався  розпустити
Та  не  встиг...
І  що  тепер?!
Так,  правильно  -  могила...
А  хто  із  тих  залишиться  в  живих,
Що  десь  на  Сході
Кров"ю  поливають  своє  вбрання?
Ні,  не  свою  мету  охороняють,
А  чиєсь  запопадливе  ім"я...

Я  геть  заплутався...
Думки  мої  пропащі!
Та  невмирущі...
З  ними  зовсім  тяжко!
З  ними  безсилий...
Мене  геть  втомили
Чужі  бажання.
Створене  кохання,
Нестерпні  подихи,
І  вперше,  як  востаннє,
Ти  собі  брешеш...
Пишеш  і  сумуєш,
А  потім  грішиш,
Потім  знову  рушиш
Все,  що  створив...
І  плутаєшся  знову!
Все  якось  так  виходить  випадково!
І  нездорово...
В  цьому  й  сила  слова...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10999
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2006


Про кохання

Кохання  є!
Бо  воно  має  бути!
Ось  тільки,  
що  не  кожному  знайти
Це  почуття,
Бо  у  безодній  скруті
Люди  блукають  -
Їм  до  нього  не  дійти.
Вони  сліпі.
Не  можуть  обернутись,
Чи  зупинитись,
Хоч  на  хвильку  відійти
Від  цього  світу
В  світ  тієй  краси.
З  якого  неможливо  повернутись
В  такому  ж  стані.
Скільки  не  проси
Господа  Бога,
Падай  на  коліна,
Поклони  бий
І  нескінченно  умоляй,
Для  тебе  в  нього
Відповідь  єдина  :
Раз  закохався  -
Все  життя  кохай.
Бо  то  є  доля.
Хай  і  нещаслива,
Хай  може  й  грішна,
Все  ж  не  обирать.
І  може  дещо  схожа  на  неволю.
Та  все  ж  краще  кохать,
Ніж  не  кохать.
У  цьому  й  сенс  життя.
Отож  не  бійся!
Віддайся  весь!
Гори  в  тому  вогні!
І  бережи  його,
Підходь  до  нього,  грійся.
Життя  ж  не  безкінечне.
Точно.
Ні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10998
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 06.02.2006


Сквозь суету времён...

Сквозь  суету  времён
Невольно  понимаю,
Что  всё  не  вечно.
Мир  никак  не  строг,
И  создавался  он  от  Бога  
Не  по  раю.
И  не  по  аду.
Так...
И  есть  порог
Для  чувств  души
Невольника  по  сути,
Живущего  в  обьятьях  люти,
в  ушедших  грозах,
Раненых  туманах,
На  дне  лесов,
Высотах  океанов,
В  свете  пещер...
А  на  ловца  и  зверь!...
Поскольку  живы  мы  доселе
На  планете,
Покуда  до  сих  пор  
Скитаюсь  по  земле,
Уже  не  взрослые,
А  снова  те  же  дети,
Не  под  столом  гуляем,
На  столе!
И  надо  так!
Не  дать  себе  забыться!
Не  дать  в  обиду!
Не  пустить  в  разнос!
Не  бросить  в  пропасть...
Ты  оставь  засос,
На  моей  шее...
Пусть  сияет  жарко!
На  память  о  годах,
Когда  нам  жарко!
Мы  в  одной  постели...
Как  жаль,  что  это  время  пролетело...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10906
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


Я доверял...

Я  доверял,
Но  всё  давно  прошло.
Расстаяло...
Пропало...
Улетело...
И  некому  дарить  своё  тепло.
И  некому  доверить  своё  тело.
Любовь  ушла.
И  больше  не  придёт.
Другого  не  дано,
Как  ни  старайся.
Она  не  ждёт...
Она  уже  нашла  других  сердец,
Не  возмущайся!
Не  возражай.
Пришёл  любви  конец...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10904
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


Я люблю тебя!

Ложусь  в  холодную  постель
Холодным  телом.
Я  знаю  что  произошло,
Но  я  не  верю.
Пусть  верит  кто-то.
Я  живу  тобою!
И  телом  не  здоров,
И  слаб  душою,
Но  не  могу  себя  я  убедить,
Что  в  силах  и  другую  полюбить.
Любовь  ведь  зла...
Не  буду  углубляться,
Скажу  лишь  только-
Я  ЛЮБЛЮ  ТЕБЯ!
Одну.
Навеки.
Навсегда.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10903
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


Я

Я  глупый  механизм,
Рождённый  не  природой,
А  чем-то  беззаботным,
Низким  и  простым.
Забытым  страшной  бабушкой  Свободой,
Зависимым,  но  вечно  молодым.
Меня  нельзя  назвать  ни  человеком,
Ни  богом,  ни  созданием  живым  -
Я  жертва  жизни.
На  границе  века
Скитаюсь  между  грешным  и  святым.
Ничто  не  изменится  на  планете,
Если  исчезнет  вдруг
Негромкий  голос  мой,
И  буду  дальше  жить  в  другом,
Зеркальном  свете,
Где  все  равны:
И  зрячий  и  слепой.
Вот  там  и  встретимся...
В  плену  страстей  сердечных,
Я  буду  ждать  тебя.
Хоть  вечность!
И  дай  Бог,
Что  б  мы  не  встретились...
Хоть  и  не  человечно,
Но  правильно!
Да,  это  такой  рок.
Ведь  ты,  как  я  -
Не  человек,  не  Бог,
И  даже  не  создание  живое.
Но  и  не  я...
Ты  самое  СВЯТОЕ,
Что  в  грешном  мире  есть!
...Я  всё  сказал  что  мог...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10897
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


О судьбе

Нам  никогда  не  быть  вдвоём.
И  это  не  предположенье.
Это  неписанный  закон,
О  человеческом  смиреньи  с  судьбой...
Которая  бесправно,
Введя  контроль  на  каждый  новый  шаг,
Повсюду  требует  суровую  расправу.
Она  решает  кто  твой  друг,  кто  враг.
И  как  тут  не  вертись,
Как  ни  старайся,
и  как  не  проклинай  её,
Кричи  и  плач,
Хоть  на  весь  мир  по  жизни  обижайся-
Она  твой  Бог,
И  лишь  она  палач.
Когда  лежит  уж  голова  на  плахе,
Бессмысленно  взывать  на  небеса,
В  надежде  поможи.
Да  позабыть  о  страхе,
Смириться  тихо,
Да  закрыть  глаза...
Не  быть  вдвоём  нам.
Так  она  решила.
А  я  не  верю!
Не  хочу  ей  доверять!
Я  знаю,  всё  останется  как  было!
Ведь  лишь  тебя  хочу  я  целовать.
И  обнимать...
Всё  в  мыслях  я  кручу...
О  Господи  я  так  тебя  ХОЧУ!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10877
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


Не пара

Я  знаю,  что  любви  не  заслужил  твоей.
Ведь  кто  я?  -
Раб  иллюзии  нечистой.
И  незачем  за  мной  скучать,поверь!
Не  пара  я  тебе,
Такой  лучистой...
Такой  простой,
Прекрасной,
Неземной...
Ты  просто  рождена  прожить  жизнь  в  счастье!
И  я  прошу  у  Бога,
Чтоб  с  тобой
Не  было  зла.
Ни  капельки!
Ни  части!
Да,  я  тебя  люблю!
Одну!
И  точка.
Всё.  
Это  заключительная  строчка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10875
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 06.02.2006


О потере

Чтобы  узнать  о  чувствах  к  человеку,
Совсем  не  обязательно  терять.
Хотя,  поверь,  так  проще,
Без  вопросов!
Когда  ты  вдруг  захочешь  целовать
И  обнимать...
А  нет!
Его  нет  рядом!
И  наслаждаться  зимним  снегопадом.
Дождём  осенним  и  весенним  громом...
А  его  нет!!!
И  в  этом  весь  секрет-
Нельзя  терять  того,
О  чём  не  знаешь,
А  ты  теряешь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10859
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2006


Надежда, Вера и Любовь

Надежда,  Вера  и  Любовь...
Надежда  верит,
Верка  любит,
Любка  ждёт.
Не  верит  Люба,
Что  Надюха  любит  Веру,
Хоть  для  Надежды
Это  не  потеря  -
Она  не  любит  Любку.
Любку  любит  Вера.
А  Любка,  в  то  же  время,
Верит  в  Надьку.
А  Надя  ждёт  от  Веры  пониманья
Нелюбви  к  Любке...
...В  итоге  все  старанья
ведут  к  вражде,
разлуке  и  прощанью...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10857
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2006


Не верю!

Не  верю!
Хоть  и  больно,
Но  не  верю!
Зачем  красивые  слова?
Ведь  я  хочу  по  правде.
По  другому!
НЕТ!
Ты  права.
Не  любишь...
Просто  не  говоришь...
Просто  не  можешь  искренне  сказать,
Что  это  всё...
Ты  о  своём  опять.
Мне  греешь  душу.
Смотришь  не  в  глаза,
А  в  землю...
Даже  не  скрываешь,
Что  это  ложь...
Ну  что  же.
Ладно.
...Лишь  по  телу  дрожь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10852
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2006


Теория любви

Три  сферы  основных:
Тепло  и  родство  душ,
Контакты  тел
И  разговор  сердец.
На  каждую  дано  по  трети,
Они  втроём  любовь  и  лепят,
Не  в  силах  кто-то  победить.
А  если  всё  же  так  случилось,
То  это  уж  никак  нельзя
Назвать  любовью...
Вот  как  получилось!
Нельзя  любить  лишь  телом!
Или  лишь  душою!
Ведь  это  не  любовь,
А  кое  что  другое...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10847
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2006


Бред

По  капелькам  доверие  уходит.
Рушатся  чувства  по  невидимым  кускам.
Сжимает  сердце.
Делит  пополам  его  любовь...
Спасенья  не  находишь,
Лишь  только  крах...
Есть  воля  в  небесах,
Да  нету  здесь.
Надежда?
Нет  её!
Здесь  просто  смесь
Больного  с  здравым,
Низкого  с  высоким,
Большого  с  маленьким,
И  мелкого  с  глубоким,
Любовь  и  ненависть...
А  вера,  как  верёвка,
Всё  оплетёт  вокруг
Спокойно,  ловко
И  выбьет  старый  табурет...
Весь  этот  бред  прекрасен!
Вот!
В  умалишеньи  всё  спасенье!
Друзья,  сходите  все  с  ума!
Иначе  всё...
Закрытая  тюрьма  грозит  свободой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10837
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 01.02.2006


Ти кішка

Ти  кішка.
Муркотиш  на  вушко
Слова  кохання
Своєму  коту.
І  він  палає.
Тілом  і  душею
Він  тебе  хоче!
І  ти  обіймаєш...
Він  знову  хоче!
Онде  ти  яка  є!
Ну  справжня  кішка!
...Тільки  ти  людина.
Хоч  не  така,як  всі,
А  особлива.
Незвична.
Тобто  НЕЗВИЧАЙНА!!
Найкраща  в  світі.
Я  тебе  кохаю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10832
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 01.02.2006


Вот интересно...

Вот  интересно,
Есть  ли  лучше  чувство,
Чем  то,  что  возникает  у  людей,
Когда  они  стремятся  прикоснуться,
Душой  и  телом,
Всё  в  одной  постели.
Когда  они  ничто  не  вспоминают,
Кроме  того,
Что  сильно  обожают
Они  друг  друга...
И  им  не  хватает
Всегда  секунды,
Чтобы  попрощаться.
И  стоя  у  калитки  целоваться...
И  обниматься...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10800
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2006


Ти ангел...

Ти  ангел.
Божий  помічник.
Без  тебе  Бог  ніхто.
Свяченою  водою
Розбав  моє  життя.
Наповни  джерело
Безмежною  красою,
Своїм  коханням...
Разом  із  тобою
Я  весь  не  свій.
Я  твій!
Нема  покою
Моїй  душі  без  тебе.
І  нема  героїв,
Які  б  змогли  
На  рівні  підійти,
І  окунутись
В  океан  твоєї  мрії.
В  безмежний  світ
Безмежної  надії.
В  глибоку  бездну
Світлої  краси...
І  я  без  тебе  чахну.
Немов  квітка.
Що  є  безсила  
З  краплею  роси,
Звільнитись,
Відійти  від  того  сонця,
Що  палить  всі  яскраві  пелюстки.
Чарівні...
Світ  без  тебе  НЕМОЖЛИВИЙ!!!
Його  нема  без  тебе  взагалі!!
Ти  часточка  великої  Землі,
Яку  кохаю  усім  серцем,
До  нестями!
І  я  живу  на  світі  лише  нами!
Лише  тобою..
Нехай  заздрять  королі!
А  я  люблю  тебе.
Одну.
Єдину.
У  світі.
На  усій  Землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10799
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2006


Я не поэт (2)

Я  не  поэт
И  может  не  могу  сказать  красиво,
о  той  любви,
Что  чувствую  к  тебе,
И  может  не  веду  себя  игриво,
Но  знай,  что  мне  всегда  не  по  себе.
Когда  вот  так  
За  сотни  километров,
За  далью  городов,
За  шумом  рек,
За  тишиной  полей,
За  стоном  ветра
Скучаешь  ты  -  
ЛЮБИМЫЙ  ЧЕЛОВЕК!
Всё  то,  что  в  жизни  только  нужно,
Так  далеко...
И  только  говорить
По  телефону,  то,
Как  здесь  мне  скучно.
И  как  люблю  тебя!
И  буду  век  любить!

Я  не  поэт.
Всё  то,  что  я  пишу,
Хотелось  бы  сказать  тебе  словами.
А  так  вот  здесь  один,
Как  волк  лежу...
Один...
На  неразложенном  диване...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10798
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2006


Айсберг

Я  даже  не  успел  глазами
Моргнуть,  как  появилась  ты.
Как  будто  айсберг  в  океане
Среди  бушующей  воды
Проплыл,и  вдруг  остановился.
Его  вершину  вижу..
Лёд.
Я  уж  и  так  воды  напился,
А  он  стоит  и  не  плывёт.
И  веет  холодом,
Но  тянет,как  магнит!
И  не  видать  под  гладью,
что  так  неласково  ворчит,
Укутавшись  в  меха  тумана...
Что  под  водой?
Что  в  глубине  таится?
Мне  не  обплыть  тот  айсберг  никогда.
Он  на  моём  пути,
С  ним  не  проститься.
Ну  а  вокруг  солёная  вода.
Мне  никогда  не  влезть  на  ту  вершину.
Мне  никогда  не  расколоть  тот  лёд.
Он  не  отступит.
Ни  на  половину!
И  не  потонет,
И  не  уплывёт.
Стоим  вот  так  вдвоём
И  рассуждаем...
За  это  я  судьбу  благодарю.
И  не  дай  Бог  друг  друга  потеряем.
Не  надо,
Ведь  я  так  его  люблю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10796
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2006


За двома зайцями

Ні,  не  впіймати  вдачу  за  хвоста.
І  не  вступити  двічі  в  одну  воду.
І  журавля,  й  синицю  на  свободу!
Ти  не  моя  -  тут  логіка  проста.

Двох  зайців  так  одразу  не  догнати.
Не  треба  міряти,  одразу  глибше  ріж.
А  потім  від  крові  обмиєш  ніж,
І  кинеш  одного  отак  вмирати.

Відома  хата  та,  що  стоїть  зкраю.
Любов  то  є  шалене  почуття!
А  так  у  серці  спиниться  биття.
Душа  полине  в  небо.Аж  до  раю...

Двох  зайців  не  догнати  -  ось  мораль.
Лиш  можна  самому  без  сили  впасти,
А  нікому  й  соломки  там  підкласти.
А  звірі  в  ліс.  І  на  душі  печаль.

Бо  більш  нема  вухастих!
Вони  щезли!
Ти  їх  злякала,  то  ж  на  долю  не  спирай.
Тобі  ж  казали  -  Лиш  одного  обирай,
А  так  розлука...
Отакі  життєві  перли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10783
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2006


Может...

Может  я  много  не  позволил  бы  себе.
Упасть  внезапно  на  колени  пред  тобою,
Взлететь  на  небо,притворившися  звездою,
Иль  камнем  хоронить  себя  в  воде.

Может  бессмысленно  взирать  в  твои  глаза?
Беспомощно  надеяться  на  встречу,
И  ждать  когда  на  плечи  ляжет  вечер...
И  вспоминать  тебя,  когда  гроза...

Может  неправильно  мне  говорить  "Люблю"?
Мне  сложно  в  волосах  твоих  забыться.
И  никогда  в  губах  не  утопиться.
И  душу  я  твою  не  пропою...

Может  не  стоит  сказка  этих  свеч?
Им  всё  равно  сгорать  вскоре  придётся.
И  глубоко  тонуть  в  глухом  колодце,
А  прошлое  они  не  смогут  сжечь.

Может  в  разлуке  нас  спасёт  покой?
Не  зря  ж  поэты  рано  умирают.
После  себя  лишь  слово  оставляют,
Всем  нам  лежать  с  крестом  над  головой.

Может  в  последнюю  минуту  передумать?
Сомненья  бросить  и  бессилие  прогнать,
И  вновь  с  тобой  ложиться  на  кровать...
И  бесконечно  снова  повторять...
Дай  сил  нам  Боже  всё  опять  начать
с  конца  начала...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10781
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2006


Без тебя.

Если  умолкнет  в  моей  жизни  голос  твой
И  если  вдруг  я  не  смогу  тебя  увидеть
То  никчему  тогда  и  рай  земной
И  нет  тогда  любви  в  проклятом  мире.

Если  не  будет  рук  твоих  и  глаз,
Сердечной  ласки  и  дыханья  неземного,
То  Бога  нет...
Я  повторю  не  раз  -  
Да,  БОГА  НЕТ!!!
Я  отрекусь  от  Бога...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10777
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.01.2006


Це гра!!!!

Це  ж  гра!!!
Небесна  є  людина,
Що  вертить  нами,
Нашими  ролями,
Немов  ляльками.
Сплутаються  нитки  -  
ріже...
Начхати  на  високі  почуття
кожного  з  нас.
Всякчас  надумає  собі
І  грає!
Що,  скажете  такого  не  буває?
А  ні,
Десь  високо  літає
Хто  долю  творить.
Там  у  далені  лиш  крила  видно...
З  неба  не  помітиш,
І  з  землі  далеко.
То  може  й  той  лелека,
А  може  й  ворон...
Все  ж  нема  різниці,
Коли  в  невідповідності  душі
Тобі  є  роль.
І  найгостріші  спиці
вспині.
Ржавіють...
В  гру  не  можна  грати,
Ні  виграти  і  ні  програти  -
Вона  без  правил.
Одного  актора.
Лиш  соло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10775
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.01.2006


Це рух без руху...

Це  рух  без  руху...
Ти  ось  лежиш,
а  за  вікном  дерева  пролітають,
і  ліхтарі,
немов  те  сонце  сяють,
літають  птиці  десь  у  небі,
угорі,
а  ти  лежиш...
Тебе  везуть  додому,
але  якби  ж  то  знали,
як  самому  тобі  погано.
Невловима  втома
від  того,
що  чекає  там.
І  вперше  
за  останні  20  років,
тобі  не  хочеться
до  рідної  землі.
Бо  там  якраз  свої.
Свої  проблеми.
Сум  і  печаль...
До  неї  хочеш.
До  її  кохання.
До  її  погляду,
та  до  ласкавих  слів.
До  ніжних  дотиків,
до  світлих  почуттів...
Якби  ж  то  знали,
як  тобі  незручно
лежати  зараз,
після  тих  хвилин,
що  все  зламали...
Ти  тепер  один.
І  ти  без  неї.
А  без  неї  скучно!
Згадаєш  ранок  -
хочеться  летіть!
Згадаєш  завтра  -
знову  хочеш  ранку.
Чи  вечора,
чи  з  заходу  та  до  світанку,
та  лише  з  нею...
Лиш  її  любить
ти  будеш  вічно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10685
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 10.02.2006


Я не поэт

Я  не  поэт...
Не  человек  искусства.
Не  Лермонтов,
Не  Пушкин,
НЕ  Толстой.
Просто  в  словах
я  выражаю  чувства,
что  душу  мою  мучают  порой.
Я  не  хозяин  им.
Порой  я  сам  не  верю
в  слова,
что  миг  назад  буквально
были  мной.
Но  что  поделать,
воробьи  взлетели
и  никогда  их  не  вернуть  домой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10684
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.01.2006


Не варто прикидатися царем...

Не  варто  прикидатися  царем,
Коли  немає  навіть  що  обути.
Коли  блукаєш  у  нестерпній  скруті,
не  в  змозі  піти  вище  від  проблем.

Не  варто  прикидатися  царем,
Якщо  від  тебе  й  слова  не  почути.
Замість  добра  шалений  вибух  люті.
Завжди  живеш  лише  вчорашнім  днем.

Не  варто  прикидатися  царем.
Над  всіми  завмирати  в  зверхній  позі.
Бо  ти  один  єдиний  на  дорозі,
Не  уявляй,  що  поруч  є  гарем.

Не  варто  прикидатися  царем.
Ні  королем,  ні  Богом,  ні  бароном,
Ні  графом,  ні  великим  фараоном.
Ти  будь  собою.
Більш  нема  ніяких  тем.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10683
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2006


Напівпорожні стіни...

Напівпорожні  стіни...
Тихе  небо,
Спокійний  подих,
Лагідне  чуття,
Морозна  свіжість,
Стримане  життя,
І  щосекундно  цокає  годинник,
приближуючи  нас  до  небуття,
До  того  світу...
Ось  таке  життя!
Від  світла  сліпнеш,
В  темряві  згасаєш,
Даруєш  квіти,
Потім  забуваєш  навіть  ім"я.
Нічого  не  прощаєш,
дорослі,  діти,
вулиця,  сім"я...
А  поміж  всього  в  небі  десь  літає
Напівзабуте  "Я".
І  полум"я  згасає,
все  чахне,  сохне,
листя  опадає...
Лиш  той  знаходить,
хто  весь  час  шукає,
кому  терпіння  вдосталь  вистачає,
у  кого  вдача...
В  кого  невезіння,
у  того  й  страх.
і  гріх,і...
Гірше  небуває!
Він  повсякчас  життя  втрачає...
Кохає?
Ні  лиш  забуває...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10682
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 27.01.2006


Декабрь

Последний  месяц  года...
Всё  пропало.
Вот  целый  год  природа  оживала,
чтоб  так  уйти.
Бессмысленно,
Бесследно,
Всё  оживёт  конечно!
Несомненно!
Но  не  сейчас...
Так  тяжело  представить,
Что  можно  жить  и  в  этой  пустоте...
Всё  чахнет...
Даже  в  кухне  на  плите
сгорает  ужин...
Здесь  Стрелец  стреляет
каждому  в  сердце.
Чувствуйте!
И  верьте,
Что  будет  жизнь  и  после  на  планете!
И  Новый  год  наступит  в  Январе.
И  снова  будем  резвые,
как  дети.
Ах  если  б  можно  было
выбрать  дату  смерти  -
её  я  выбираю  в  Декабре!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10681
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 27.01.2006


Горе от ума

Всё  горе  от  ума…
Нет.  Это  ложь.  Не  верьте.
Всё  иначе.
Ну  сами  посудите,
Ведь  не  плачет
Профессор  над  своей  макулатурой;
Иль  академик
Над  своей  подругой-дурой…
Как  раз  наоборот,
Это  она,
Раскиснув,  как  снежинка  
В  тёплой  ванной,
Страдает  от  нехватки
В  ней  ума.
Да,  плохо  быть  по  пояс  деревянной!
Всё  горе  от  безумия,
Поверьте!
Не  доверяйте  глупым  своё  сердце.
Не  доверяйте  глупым  своё  тело.
А  впрочем,мне  до  этого  нет  дела.
Живите  так,
как  сами  вы  хотите.
А  годы  молодые  пролетят...
И  лучше  никого  в  них  не  вините.
Прощайте.
Может  быть  и  вам  простят...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10468
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.01.2006


Хочу!

Я  так  скучаю  за  твоим  мурчаньем!
За  лаской  губ,
И  за  блужданьем  рук.
Я  одержим  одним  воспоминаньем,
Что  рождено  немыслимым  желаньем
Почувствовать  такой  приятный  стук
твоего  сердца...
Нежно  обнимая,
Целуя  каждый  миллиметр,
Неспеша,
И  твоё  тело  своим  телом  ощущая,
И  слышать  как  взрывается  душа
И  рвётся  в  небо...
В  радужном  экстазе
Взлетает  тело,
Хочется  кричать!!!
И  снова,бесконечно  продолжать...
До  бесконечности...
И  начинать  опять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10467
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.01.2006


Надежда

Так  далеко  надежда  от  меня!
За  сотни  миллионов  километров!
За  пламенем  горящего  огня,
За  шумом  рек
И  за  дыханьем  ветра.
За  тишиной  задумчивых  полей,
за  шепотом  лесов,
За  мглой  тумана,
За  беспризорной  пропастью  идей,
За  гладью  голубого  океана.
За  грязью  улиц,
Светом  городов,
За  высью  гор  и  низменностью  впадин,
За  ароматным  запахом  садов,
За  униженностью  окраин.
За  разноцветностью  цветов,
За  дном  пещер,
За  теплотой  вулкана,
За  прихотью  сверкающих  мостов,
И  за  жестокой  маской  урагана.

Так  далеко  надежда  от  меня!
Поверьте,  дальше  просто  не  бывает!
Она  зовет,  мне  голову  пьяня,
Ведь  чувствует,  что  тоже  погибает...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10466
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.01.2006


Зачем людям сердце...

Зачем  людям  сердце?
Вот  вы  иногда
спросите  себя  на  досуге.
А  взять  и  забрать  его,
Нет  не  у  вас,
У  всех!  Во  всей  вашей  округе!
И  нет  его.
Больше  ничто  не  стучит,
когда  начали  волноваться.
И  чувствуешь,  больше  оно  не  болит.
Ведь  нет  его!
Можно  прощаться
с  кардиохирургами  нашей  земли,
не  пить  валидол  без  просвета.
Все  кардиограммы  давно  уж  сожгли,
закрыли  свои  факультеты
те  ВУЗы,  где  учат  то  сердце  лечить.
Действительно!
Оно  не  нужно!
Никто  никогда  уж  не  сможет  любить
Всем  сердцем  ведь  нет  его!
Ведь  нет  его!
Дружно,
Все  люди  с  ума  сойдут.
В  дикой  тоске,
На  грани  бесчуственной  жизни,
Что  прожита  как-то  не  так,  налегке,
Да  небыло  вовсе  в  помине!
Без  сердца  забудешь  что  значит  скучать...
А  если  вдруг  это  случится...
Ну  ладно,
не  буду  опять  повторять.
Подумайте.
Стоит  смириться?...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10465
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 20.01.2006