| Сторінки (13/1235): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Усі твої рідні люди
Мені розрізають груди
I всі твої звичні речі
Мені розпалюють печі
А всі твої нові вірші
Щодень мене роблять злішим
І твоїх рим принадні херувими
Мене відпускають з димом
Мене відпускають з миром
Лишаючи в серці діри
І навстіж повідкривані замки
Любов-це не тільки віра
Любов-це як дно ріки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543700
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 14.12.2014
Будиночок на березі моря вони вдвох: небо наповнене нею,Всесвіт заряджений ним,вона малює волошки в житі потім маки потім горнятко з теплим паруючим чаєм,опісля виходить на берег і довго дивиться на море ,чи то пак море дивиться на неї-взаємний магнетизм стихій. Тоді на землі ще було Море-біблейське первозданно чисте море,воно здавалось досі пам*ятало дотик Господніх рук-мозолистих і теплих...Творець дивився на дітей своїх згори і тихо усміхався їхнім мріям,їхній ніжності,їхнім радощам,страхам і сумнівам.Він знав наперед все що буде далі,усі можливі і неможливі сценарні повороти,вони ж ні анічогісінько з того не знали і в тому було їхнє найбільше Щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543423
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2014
що ти відчуваєш,
коли торкаєшся пальцями неба?
я дихаю від тебе і до тебе...
і кожен видих кожен вдих,
як відкриття планет нових
на перетині променів Феба!
на перетині дотиків Геби
я чи не вперше
насправді живу,
не уві сні,а наяву
вивчаю я твоє ім*я,
бо я вже твій,
хоч ти ще не моя!
*Феб -у античній міфології бог сонця.
*Геба-у античній міфології богиня юності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543222
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 12.12.2014
Ти гарніша,аніж твоя мама у тому ж віці,
Хоч вишиванку досі носиш ту ж...
І,жаль мені,та не справдиться принцип
Споріднених Богом душ.
Ти носиш вишиванку материнську,
Як прапори,як обереги предків.
Ти ніколи не впадеш так низько,
Як я в моральному аспекті,
Не підеш кривими манівцями:
У тебе всі дороги завчені давно,
А я оточений лиш віршами-мерцями,
Ковтаю днів настояне вино!
Ти гарніша,аніж твоя мама у твоєму віці,
Хоч вишиванку досі носиш ту ж...
Шкода та гасло "Veni, vidi, vici"
Не збудеться на рівні наших душ!
*Veni, vidi, vici (лат. «Прийшов, побачив, переміг») — латинський крилатий вислів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=543000
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.12.2014
Что вы хотите от этого человека,
От неуклонно тающего льда?
От этого бродяги и калеки:
У него внутри горит звезда
Вместо краснопламенного сердца.
В наш век безжалостных концепций
У него уж не осталось версий
О счастливых перспективах бытия.
Что вы хотите от старых лестниц,
Имя которым "Я"!
Что вы хотите от этого человека,
От медленно текущего ручья?
Постепенно высыхают реки,
Постепенно измельчаюсь я!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542805
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.12.2014
Перестати читати її есемески,
Згадувати як вам спільно було добре,
Припинити конструювати моделі регресій
І пильно зосередитись на горах,
Які ти мусиш найперше взяти:
По місяцю на кожну із вершин
І може тоді ти навчишся мовчати,
Забувши тумани вчорашніх провин!
*Регресія — це повернення на одну з попередніх стадій розвитку, до більш примітивних форм поведінки і мислення, повернення до шаблону, який сформувався в дитинстві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542567
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2014
Пам*ятаєш?
Ти казала мені приїздити в Карпати,
Аби могти тебе поцілувати,
А що з усім цим робити тепер,
Коли Всесвіт вже майже завмер
І схожий на повільну страту!
Але надія каже варто почекати,
Шепоче:"Колись усе буде інакше"
А я то знаю,що те "інакше"
Ніколи і ніде не настає.
У світі взаємообману і фальші
Навряд чи можна віднайти своє!
І я,наче отрок,-в степу без коня,
У хащах смутку і розчарування...
Мене втомила безглузда борня
За миттєве нібито Кохання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=542267
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.12.2014
Сприймай кожен свій день як чудо,
інакше його насправді ніколи не буде.
Тому завжди всюди вперед іди,
Яким би тернистим не був твій путь.
Самі собою не з*являються мости
І мало хто зможе одразу тебе почуть.
Отож-іди перший назустріч,
Отож-люби перший дотла,
Носи в собі любов і мужність
Якою б темною не видалась імла!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=541320
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2014
Вийняти серце з грудей,як Данко,
Роздати голодним бродячим псам…
Знайти собі юну коханку
І здатись її рукам!
Зупинити годинники,входячи в тишу буття,
Розслабитись і перестати битись,
Бо навіщо по суті тобі це життя
Без тієї що змушує душу світитись?
Яка розуміла з півслова,
Яку ти вже втратив на жаль,
Бо ти невдаха в своїй основі,
Нікому не болить твоя печаль!
Отож,вийми серце з грудей,як Данко,
Роздай нахабним бродячим псам,
Знайди собі вірну коханку
І здайся її рукам!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540904
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 02.12.2014
Я ношу тебе в серці-у цій червоній сигнальній ракеті,
немов у старій мушлі,як у скриньці Пандори,
де без сумніву повно зла,
але тебе у ній завжди більше!
Я пам*ятаю тебе,як небо пам*ятає усіх птахів,
яких будь коли гойдало на своїх хвилях
і всіх янголів,
які будь коли торкалися шовку його знамен.
Я тримаю тебе,як гілки тримають розкішні тіла яблук-планет,
і сумую за тобою,як старе взуття сумує за дорожнім пилом,
Бо всі дороги ведуть до Риму,і манівці всі ведуть до рими,
Всі залізниці ведуть до тебе,і всі путі завершуються небом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540674
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2014
Спогад-смуток,як сонця тіні,
Спогад-смуток,як сонця сон.
Не смію торкнутися уст богині:
Безмежно далекий її горизонт!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540415
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.11.2014
Я бачив дніпровське небо:
Із нього росла трава…
Я бачив сонця і для тебе
Я квіти із хмар зривав,
Щоб потім подарувати
І розтопити увесь твій сніг,
Нарешті зважитись сказати,
Те,що колись,на жаль,не зміг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540241
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.11.2014
Вчити твої вірші напам*ять,
Як церковники вчили псалми.
Люди душу мою розтягнуть
І закинуть у безвість зими.
Мене побіля тебе не мало бути взагалі,
Просто не в тому місці не в той час,
Опинився на лінії фронту твоєї землі
І захотів у долі вимолити шанс,
Але Парки сплутали всі карти,
Розділивши наші долі й будні
І я нічого тепер не вартий:
Тихий брахман байдужого грудня!
Для мене ти як найвища нота,
І найкраща з можливих вершин…
Я ніколи не знатиму хто ти,
Нещасливий я Аладін!
У мене,ні джина, ні лампи,
І навіть килима в мене немає.
У мене, ні карти,ні карми,
Натомість є близькість краю:
Близькість прірви-темінь безнадії,
Інертність духу і пасивність дії!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=540033
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 28.11.2014
Як візантійські фрески ти:
Прамудра чиста і правічна
І та ж скорбота всіх святих
У тебе на розкішному обличчі.
Як візантійські смальти ти
І тихе світло завжди над тобою,
Та найбільша розкіш разом з тим-
З тобою почуватися собою!
Чудесна,як барокові церкви,
Сувора-як готичні шпилі
І хочеться тобі казати «Ви»,
Хоч серце і без того мліє…
Хоч серце і без того тліє
І виє в безкінечній самоті,
Моя шалена і прекрасна мріє,
Живеш на недоступній висоті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539759
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.11.2014
У моїх снах ти завжди вище:
Ти завжди,мовби наді мною,
Ну,а я-біля розстрільної стіни:
Стою і говорю з тобою,
Вдихаючи тембр твоєї весни,
Яка все ж не стала нашою спільною.
Можна прикритись катаклізмами,
громадянськими війнами,
Політичними кризами - візами,
Перепадами тиску постійними,
Але правда насправді проста:
Ти мене ніскілечки не любиш,
Я лише частка твого хреста,
Та й ту ти невдовзі загубиш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539577
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.11.2014
Господь не розкидається талантами-малюнками,
Але,якщо єретики просять полум*я,
Він дарує їм полум*я.
Господь не розкидається щедротами-дарунками
Для дешевого понту,
Переповнений образами,самотою і болем я,
Напевно найгірша Його робота!
Людина абсолютно щаслива істота
І їй окрім себе нікого не треба,
Зробила богом для себе підлоту
І повільно зрікається неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539377
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2014
Моя,макова дівчинко,я все пам*ятаю,
Все приймаю і передчуваю:
Кожну твою інтонацію,
Кожну літеру на білому океані знамена-листа,
Усі химери та асоціації
І дивну розкіш твоїх постав!
Я обіймаю тебе на відстані
І сповідаю усе мислиме й немислиме
У своїх віршах-чесних візерунках.
Як в новорічних святкових пакунках,
Я зберігаю у собі твій голос і теплий сміх
І мовчання твоє найніжніше...
Ми пам*ятаємо все і про всіх,
Але від того нікому не ліпше.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539162
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 24.11.2014
Вона пішла із неба сьомого на восьме,
А я лишився там де був:
А я лишився там де вічна осінь,
Там де відсутній драйв і грув.
Вона пішла все вище і все далі:
І на дев*яте може при потребі,
А я в обіймах смутку і печалі
І моє серце,як старі качелі:
Болить-скрипить
І квилить наче чайка…
Ловлю останню спільну мить
І запахи її майки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2014
Я люблю тебе аж занадто люблю
Я сам собі плету міцну петлю
Подібно голому королю
Я вірю у всю брехню
яку мені втирають протягом дня
Я вірю в огиду людського дна
і знаю силу людських вад
вірю в лампочки по 200 ват
бо вони дарують нам світло
і вперто не втомлюються горіти
на відміну від нашого серця
бо людське серце -
то просто розсадник інфекцій
котрі ми чомусь називаєм любов*ю
я просто хлопчик з холодною кров*ю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538477
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2014
Дівчинка на зупинці усміхалась дитині,яка щось їй муркотіла,
У кожній жінці є світло тіла.
У кожній жінці є щось Богородичне,щось материнське,
Щось оберегове,вічне,трипільське.
Кожна жінка-це найміцніший важіль світу,
Від кожної із них народжуються квіти.
У кожній із них є щось таке за що варто померти,
Всупереч сумніву і страху смерті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538233
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2014
Комусь личить пояс невинності,
Тобі краще - пояс шахідки.
На всіх рівнях твоєї космічності
Жодної нормальної квітки:
У тебе все більше- мальви,
У тебе все більше- чорні.
Пітьмою солодкою манять
Прямісінько у безодню!
Ти казала,що не хотіла
Відчувати мене завжди і всюди,
Ти казала,я - мовби крила,
Яких у тебе,на жаль, не буде.
Комусь личить пояс невинності,
Тобі ліпше пояс шахідки.
На всіх рівнях твоєї світлості
Я згадуюся вкрай рідко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2014
Ні,мала,нічого вже не буде:
Усе уже розтрачено давно.
З тих пір як ти пішла у люди,
З тих пір як я пішов на дно!
Ні,мала,нічого вже не буде,
Бо історія насправді-не спіраль.
Бо історія насправді-це облуда,
На відродження по смерті не чекай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537699
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.11.2014
Ти п*єш вечір за вечором,
Чекаєш жертви від усіх богів.
Шукаєш мічених і перчених
мудрістю давніх світів.
Перед входинами в храм
Завжди довго витираєш ноги,
Знаючи,що з брудними думками до бога не ходять.
Перед розв*язкою всіх драм,
не питаєш ні поради,ані застороги
добре знаєш кого,про що і як молять.
Ти-риба,ти дитя стихії,
Бо плечі з шовку ,а ключиці з мрії!
Коли лягаєш в ліжко,ключ залишаєш при собі
і трохи світла для решти світу,
бо кожен з нас застиг у боротьбі
і лише ніжності нас можуть відігріти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537485
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.11.2014
Ти, бейбо,метелик,ти -розкіш і сонце,
Ти щойно сотворений заново світ.
Ти- це потоки нестримних емоцій,
Чуттєва струна і запалений гніт!
Ти,бейбо,як міна,
Як порох,як вибух,
немов непідкорений мудрий джедай,
руйнуєш всі стіни,
прощаєш провини,-
не віриш у те,що у неба є край!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=537284
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.11.2014
Я-мов Мазепа по дикому степу,
Ноги мої застрягають в стременах...
Я не прихильник анархій-совдепій,
Кров,як свинець загустає у венах:
коли я бачу як дике похмілля
сходить на голови отаманів
і починається страшне застілля
для зарізяк і убивць різних станів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536613
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2014
Я писав тобі есемески,поки всі дивились Шекспіра,
А мені було пофіг на Шекспіра:у мене була ти...
У мене була надія і тверда непохитна віра
В те, що можна навести мости!
Але надія,як кажуть,примарна,
Надії, насправді нема.
Надія до болю обманна
І вірити в неї дарма!
Отож,дякую тобі,Ю.,
За те,що я майже в раю,
Щоправда-на хлібі й воді,
Але подалі від земних подій.
Отож,дякую тобі,Ю.,
за те,що болю я не відчуваю,
за коротке,ніжне інтерв*ю
для ізгоя західних окраїн.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536403
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 12.11.2014
Ти-риба для глибоких вод,
Ти -квітка для висот високогірних.
У тебе є свій власний Камелот,
Шалені міжзоряні війни!
Коли немає кисню -пам*ятай:
Тобі достатньо віри,сонця й сили,
Бо завжди є ромашка і розмай
І про запас надійні білі крила.
Бо такий як ти глек не буває пустим,
Тож проростай з землі корінням волі
І проростай з віршів корінням рим,
На твоїх віях ніжності доволі.
Бо хоч ми всі тут тільки пілігрими,
Таким як ти не можна без мети.
Тож прагни вверх прамудрим сивим димом,
Щоб зрештою до затишку дійти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536187
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 11.11.2014
Я сам собі нагадую Титанік у водах Льодовитого океану,
Озера твоїх очей холодні,озера твоїх очей не гріють.
І осінь цьогоріч якась аж надто сонячна і рання,
У серці байдужість-сталевий кіготь!
Я мовби лінія державного кордону,
І сонце спогадів мене уже не гріє.
І мучить душу спраглу і голодну,
Відсутність цілі і відсутність мрії.
Я сам собі нагадую платани,
Спекою змучені-поранені смертельно.
Хочу побачити тебе востаннє,
Щоб мій відхід не був таким пустельним!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535960
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.11.2014
Пам*ятаєш-хотіла слухати твоє серце?
Тепер уже ні-закінчився хрестовий похід.
Але сліди від всіх моїх диверсій,
Залишили в тобі глибокий слід!
Пам*ятаєш колись прагла,щоб ми разом
На березі моря,чи під столом-
Міксували рок-н-роли-блюзи з джазом,
Шалену пристрасть з тихим сном!
І місто вже спить настороженим псом,
І я в твоїх снах -заборонений плід.
І я в твоїх снах,мов болючий фантом,
Тебе повертаю в зруйнований світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535294
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.11.2014
Нехай твоя самотність не болить:
Життя твоє-лиш невблаганна мить!
Ти завжди,всюди,cам собі один,
Почесний полонений давніх стін.
Остаанній лицар-дужий сарацин,
Перший у наступі,у відступі-останній.
Загублений у безвісті чекання,
Розщеплений на вічності хвилин!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=535085
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2014
Дотики світу проходять повз мене.
Не відчуваю ні болю,ні зла.
Дотики світу -як море вогненне,
Дотики світу - як темна імла!
Дотики світу проходять крізь мене,
Дотики світу,як чорна пітьма.
Дотики світу, мов оплески сцені,
Де вже століття нікого нема...
Доторки світу - як вічність і сонце,
Доторки світу -як ніжність і вись.
Петре,скажи мені,праведний,хто це
Птахом підстреленим падає вниз?
Петре,скажи,мені праведний,хто це
Їсть попід кулями,спить у вогні?..
Петре,скажи мені -де наше сонце?
Мабуть у серці на самому дні?
Може у книгах,а може в діяннях?
Може в любові,а може в борні...
Петре,скажи мені,що не востаннє,
Ми ще живемо на грішній землі!
Петре,скажи,що усе ще виправне.
Просто скажи - мені вистачить сил
Перебороти все злісне і марне,
Бути смиренним... І бути простим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534919
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2014
Я-останній апостол самотності,
Я –злісний адепт безвір*я.
Літати міг би чесно і по совісті,
Але,нажаль,легкозаймисте пір*я!
Бо для таких як я,занадто важить тіло,
Його ми ставим вище,аніж душу…
Бо таких я я-навколо тільки стіни,
Які нас рано чи пізно задушать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534359
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.11.2014
Її голос-як пташиний спів,
Їі горло-як обитель чуда.
З її намолених віршів-
тканини сонць і тисяч снів
можна прокласти шлях
до серця Будди:
до істини,до пізнання,
до зречення від всього злого,
до трепету і світла дня,
позбувшиcь болю і тривоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=533710
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.10.2014
ніжносміла
твоє тіло
мої крила
білі
душа твоя
моя надія зріла
ціла
як абрикосовий спілий плід
мене
собою
полонила
і зав*язала цілий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=532775
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 27.10.2014
все що в мене є це два-три друга,
зоря,яка носить ластівчине ім*я.
відчуття безперевної туги
і роздроблене власне "я"
все,що в мене є це трошки віршів,
заяложених буднями проз...
з кожним днем я стаю все гіршим
в каруселях життєвих погроз.
Все, що в мене є це два-три друга
і зоря,яка носить ластівчине ім*я,
яка мене гріє,коли мені туго
шепоче мені,що навіки моя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531893
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.10.2014
У мене немає тебе.
І гавкотом псів переповнилось серце.
Я жертва чиїхось пекельних диверсій,
У мене немає тебе.
І дивні химери живуть у мені,
Сплелись між собою в затятій борні.
Одна із них уперто,шалено гребе,
До берега прагне з останніх сил,
А другій давно все одно.
Бо другу давно вже ніщо не гребе,
Бо друга давно вже позбавилась крил
І манить мене на дно.
Яка із них буде сильніша?
Яка із них буде зі мною?
Не знаю,бо ліпше й тепліше
Мені буде тільки з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531714
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.10.2014
Ця дівчина із квітів та із неба,
Водночас незворушна,наче камінь.
Коли здається Всесвіт проти тебе,
Вона,немовби втілення Нірвани.
Вона,як шифр,як секретний код:
Розгадка сну світобудови.
Вона -синонім всіх висот,
що медом стегон творить всі основи!
Розвіє собою всі сумніви,
Твої "але",не можу" і "навряд"
І заспокоїть твоє серце кулями,
Це твій особистий джихад!
Вона твої муки і світло,
Вона -твоя совість і світ.
Вона -твоя сонячна квітка,
І твій лебединий політ.
Хоча навіщо гадати вперед?
Можливо таких ще багато.
Проте лиш її дикий мед
Ти зможеш запам*ятати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=531200
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 20.10.2014
Я сидів на зупинці з розбитими руками,
Я мов ньютонівське яблуко:
на мене земне тяжіння діє інакше,
аніж на решту простих смертних
і до землі мене тягне частіше!
Я сидів на зупинці і розбитими пальцями
набирав тобі есемески-
ці мінімалістичні листи епохи,
в надії на те,що я потішу тебе єдиним
чим я справді міг тебе потішити:
красномовними реченнями
сплетеними з візерунків витончених слів!
Всі вулиці,всі парки і сквери,
всі площі по яких я будь коли ходив,
так чи інакше носять на собі твою печать,
бо в них живуть проекції моїх думок
про тебе!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530486
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.10.2014
Естетика порожніх вікон,
естетика відсутніх вікон...
Яка різниця?
Все одно за ними ніколи нічого немає:
немає любові,немає терпіння,
немає руху і мети також немає.
Є тільки злість і надлишок жовчі
у закапелках хворої свідомості.
Є лише біль і трошки солі
на руїнах змарнілої совісті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=530120
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.10.2014
Трава росте увись,як тихий дзвін,
Шепіт землі- первинна її суть.
Трава рече:вставай,вставай з колін,
Бо світлий ти і мусиш завжди буть!
Бо вічний ти,допоки ти живеш,
І дух твій більший,аніж плоть,
і ти в собі з народження несеш
образ небес,бо так велів Господь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529792
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.10.2014
Хай сни твої будуть розкішними,як сади Вавілону,
спокійними,як медитація,довершеними,як дитячий сміх,
теплими ,як ріки,ритмічними,як танець,натхненними,як вірші,
і неповторними,як лінії долі на западинках твоїх долонь.
Хай кожен твій день буде світлим і чистим,
А кожен тиждень новим одкровенням,
І кожен місяць,хай буде медовим.
Завжди носи свої браслети і фенічки на зап*ястях,
бо все,що носимо на тілі є частиною нас самих,
а все,що у нас-є частиною Всесвіту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529628
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.10.2014
Кохана,
інколи мені здається,що я загублене дитя у цьому світі,
зерня посіяне не в ту землю.
Зорі схиляються наді мною виноградними гронами,
сонце торкається мене своїм промінням,
але я нічого не бачу,не відчуваю,не сприймаю,
бо загубився в собі самому.
Тобі ж потрібен чоловік,а не хлопчик:
мужчина з залізною волею,
тією,про яку ти говорила,
проектуючи наше спільне майбутнє.
Я перелітний птах,і насправді, мало що можу,
Ні на що окрім підлоти не спроможний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=529433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2014
Пізня осінь,як зріла жінка:
Точно знає коли прийти.
Полином,і все рідше барвінком
Заростають серця і мости.
Натомість ти приходиш з ожинками,
Завжди знаходиш потрібні слова…
Матіолами-сонцями і малинкою
Зцілюєш душу-тепла й жива!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528858
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 09.10.2014
Я хочу знати
якого кольору в тебе білизна,
Які книжки ти читаєш,
Яких філософів цитуєш,
І чи цитуєш взагалі.
Але, на щастя,
з тобою ніколи не пізно
рятуватись з болота,
чи навіть з петлі!
Усі казки світу,
всі міфи і байки про тебе.
Я мрію потиснути крила янголам,
Які тебе так пильно стережуть.
Я відчуваю тебе,
як земля відчуває небо,
Як термометр передчуває ртуть!
Як бачу, як земля обіймає небо,
Як сонце ловить сни
в рибальські сіті світла.
Я прагну бути завжди біля тебе
І хочу, щоб ти вічно квітла!
Бо ти насправді-розкішна,
Бо ти насправді моя.
І ти по суті-це тиша,
І ти,звичайно,це я.
А я без сумніву –ти.
Ми з тобою протилежні
несумісні,
але пов*язані мости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=528167
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.10.2014
Вона казала ,що у ній є місця,які можу заповнити тільки я.
Вона говорила то,зупиняючи мені серце.
Ми з нею давно уже майже сім*я,
Я білий апостол її депресій.
Вона любить картини Гапчинської,гірське повітря і гуцульські коци,
А я давно уже нічого не люблю.
Розчавлений байдужістю терплю,
Знівечний,занедбаний і босий.
Допоки я дорожитиму забитою її фотками електронною книжкою,
Я ніколи не стану вільним.
Вона купила мене в янголів по блату і за знижкою,
Такий собі герой-підпільник
з яким не нудно чекати того єдиного,
який насправді більш за все потрібен.
Що в мене з нею може бути спільного,
У мене ні води,ні хліба!
У мене,ані риби,ні вина,
У мене тільки вина і війна.
А їй давай- польоти-крила
І не для мене квітне її тіло!
Душа тим паче:точно не для мене,
Для мене небо змучено-зелене!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2014
Я вірю в тебе ,як гарнізон фортеці,
(здавалося б приреченої на поразку),
до остонього вірить у можливість утримання довіреної йому твердині.
Я вірю у тебе ,як сигаретний дим вірить у нікотин,
як Миргород вірить у мир,
як купальські вінки вірять у те,
що рано чи пізно дістануться берега.
Ти шалена,бурштиново-світла,
міднотіла- впевнена і вміла!
Я вірю у тебе,як море вірить в припливи,
Як океани вірять в злісний шторм.
Як смертні вірять у можливість дива,
Незважаючи на гіркоту судом!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=527171
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.10.2014
Дівчатка- філологи,дівчатка- психологи,
Часом розкішні,а часом просто.
Ми всі у якійсь мірі футурологи,
Передбачаємо майбутні Голокости!
Дівчатка-філологи,дівчатка-психологи,
Які давно вже зовсім не дівчатка.
Ти-останній із земних метеорологів,
Де твій автомат і арафатка?
І хто нам завтра сотворить погоду
У царстві злості у безодні льоду?
З ким, скажи,вона намотує сьогодні
заключне коло солодких мук?
У неї на серці-трембіти і ключики нотні,
А в тебе у мріях,як завжди, дудук.
З ЇЇ Карпат до твого Арарату
занадто далеко йти,
Пророцтво здійснилось. Її гранати
закидали твої блок-пости!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525717
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.09.2014
Твої серпневі спекоти,
Мої грудневі льоди,
Мої дефолти й цейтноти,
Твої паперові мости.
Твої серпневі спекоти,
Мої грудневі сніги.
Я досі не знаю хто ти,
Чиї над тобою боги.
Твої серпневі спекоти,
Мої грудневі льоди.
Твої маяки і висоти
Шепочуть, що варто йти!
Твої маяки і частоти
Вказують мені шлях
В безодні рутини-роботи,
В диму цигаркових затяг.
Ти мій останній вертолітний борт,
Спасіння,сенс,надія й порятунок.
Мені не треба жодних нагород,
Хіба один жаданий поцілунок!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=525032
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 22.09.2014
Щоранку харкати кров*ю спогадів,
Дивитись в дзеркало потріскане від люті,
Ловити у віршах сріблястих коропів,
Безуспішно намагаючись забути.
Зарубцювати сонцем старі шрами,
Сліди від дитячих травм.
Я залишив тебе на сторінках Корану,
Бо ти для мене майже храм!
Я загубив тебе у Рамаяні,
У Камасутрі і решті індійських епосів,
Перев*язав тобою давні рани
І далі я пішов у царство еросу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524847
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.09.2014
Методично і вперто я множу олжу,
Бо голова ,як осіннє яблуко:
рано чи пізно впаде з плечей,як із дерева,
Набрякнувши терпким соком віршів,споминів і колисанок.
Та я уже бачу жадану межу
Істеричних симфоній і стерео,
За якою почнеться новітній світанок!
Я вже бачу ці нотні тіні,
Із яскравих та свіжих барв,
Що врятують нас в трясовині
Епохи дорослих забав!
Крізь шепоти ніжні жагучих коханок,
Крізь запах нафт і громадянських воєн,
Дроти колючі брехонь-обіцянок
Надходить радість і як зажди-з боєм!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524412
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2014
Я не бачив на тобі жодної з твоїх вишиванок,
Світанкових розкішних мережив.
І в серце врізаються, мовби рубанок,
Спогадів отруйних сірі вежі!
Спогади гіркі,немов китайські стіни,
Ілюзорна світла й тіней гра.
Мої нерви- струни мандоліни.
Ти-моя намолена гора!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2014
Твоя плоть, як дикий виноград,
Погляд твій-мов парашутні стропи,
В яких заплутався мій симфонічний сад
І моїх віршів змучені синкопи.
Я –темна тінь,залізний дроворуб.
Рубаю людям серце,нерви, крила…
І тільки теплий дотик твоїх губ
Розтопить лід натрудженого тіла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=524012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2014
Я не змирився з власними думками,
Із болями і хворими ногами.
Хребтами –твердими хрящами -
Я втомлено впираюсь у стіну.
Я сам собі нагадую осінь сумну,
Насправді я лиш буферна зона
На кордонах дівочих примх.
Я просто один із фантомів
і дивних Господніх призм,
Крізь які він дивиться на світ,
Витираючи закам*янілі сльози.
Я –детонатор, дим і динаміт.
Я -тепле світло від її волосся.
Я лише тіні спогадів тієї,
Котру я більш за все колись любив,
Котра все ж не стала моєю
У царстві кривих перспектив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523766
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 16.09.2014
1.Навіть дурень знає,що найтемніша ніч перед світанком.
2. — Всі ми однаково діти божі, — відповідала гостро на Стрибові дорікання жінка. — Бо все у світі взаємопов’язано — і рух Сонця, і смерть людини, і народження смертної людини, і народження безсмертного. І наш змішаний світ, один з безлічі!
3. Бо навіть наш світ — один з порогів між двома вимірами. Не вершина. Ми — лишень воротарі. Брамники, якщо тобі так більше до вподоби!
4.«Те, чого не купиш за всі скарби світу, то совість. Те, чого не об’їдеш найшвидшим та найпрудкішим конем, то мудра думка. Те, без чого не проживеш правдиво у світі людей, то честь. Те, що маєш найцінніше і що завжди при тобі, — твоя душа, не розгуби її, вона — і тендітна квітка, і міцний дуб. Та без сонця й води квітка не буятиме, а без сили землі дуб змарніє».
5. Горпина щоранку молилася двічі, двічі складала руки, складала їх по-різному — молилася до неба і молилася до землі. Жінка стояла навколішки на маленькому маленькому горбику за городом. Вона майже кожного дня зустрічала тут сонце. Навіть у дощову погоду, в сніговії, коли небо було повністю закутане хмарами, знала — коли воно сходило, відчувала це. То наче всередині тебе щось вмикалося і зачинало гріти. Жінка простягнула дві руки до неба задерла догори голову і зашепотіла слова прадавньої молитви, може, не все мовлене вона розуміла, але ті слова звучали так сильно й мудро, що несила було сумніватися в них. Сонце зійшло. Горпина вклонилася йому. Тоді молитися йшла до хати, до Христа, до образів, до Матері Марії. Хрестилася на образ Матінки Божої, складала перед собою побожно й покірно долоні, опускала долі голову і змовляла церковні молитви, і лиш тоді йшла до роботи. Так її навчила мама, а ту — її мама…
6.Відтоді займенник «я» став для Мальви рідним. Зараз вона собі пояснює оте колишнє «ми» так. Одна я — та, що міркує, живе внутрішнім своїм світом, друга я — це та, що озвучує для світу те, що наміркувала перша, однак з певними поправками, тобто з поправками під людей. От і виходить — «ми». Заскладно, тож нехай залишаються «я» та «я».
7. Смертні люди. Досі не зрозумів, як до них ставитися. Про любов не може бути мови, а повага? Смертний завжди самостійно робить вибір, як, зрештою, і безсмертні. Багато чим схожі, однак… Спокуси, зради, бажання стати ліпшими, вирізнитися серед над нею, і все це тепер, зараз, відразу — перетворювало смертних на заручників легковірних, бо обставини сприяють, топлять.
Одні віддають перевагу широкій, вимощеній якісною бруківкою трасі, платячи, звичайно, за це певну ціну. Інші, навпаки, не шукають легких доріг, бредуть бездоріжжям, на якому легко зашпортатись, впасти, зламати собі шию, життя, однак душа безсмертна в смертному тілі залишається неушкодженою, нерозхлюпаною. Чи багато серед смертних таких, які про це думають? Ні! Однак зустрічаються.
8. — Магурко, ти мене не боїшся?
-Ні. Бо я тебе знаю.
— Знаєш? — Так, і я чекала. Сварог накреслив над тобою Чароврат. Я чекала на тебе
віки знала,що ти повернешся.
— Повернуся, звідки? Ти граєшся словами, мов вогнем, жінко. Дивися, не підпали себе.Чи на всі твої запитання, голубко, існують відповіді?
— Не на всі. Та зараз я знаю те, що кажу. Ти — мій!
— Я твій? Хто в силі за мене вирішувати, чий я?
— Жінка, Стрибе. Завжди вибирає і вирішує жінка. Я тебе вибрала, і немає на то ради.
— А коли вирішує не вона?
— Тоді це не та жінка, яка тобі судилася.
9. Вона обернулася до нього, посміхнулася, наче читала його думки. Він же не міг прочитати жодної її, може тому, що був надто зайнятий власними.
10.Друг — той, хто в тобі, з тобою, біля тебе, хай не фізично, а от духом поруч завжди.
11. Щоб свічка горіла, треба воску і кожного разу нове світило, без якого не буде вогню. І все це в руках Творця, що вміє те світило запалити.
12. «Думка, Мальво, нематеріалізована дія, слова — матеріалізований посил,тому дуже обережно млід поводитися з ними.»
13. Як назвеш,те й отримаєш.
14. «У довгому волоссі сила духу»-говорив один з неписаних законів Яроворота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523645
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 15.09.2014
Я хотів би засинати в тебе на колінах,
Задивлятися в твої зіниці,
Як діти задивляються в небо,
Ловити кожну рисочку твого лиця
досліджувати його і вивчати
як військові вивчають
стратегічні карти противника,
з тією лише різницею,
що я не хочу з тобою боротися
я прагну тобі повністю здатися:
місто за містом,
блок-пост за блок-постом,
аж до мегаполісу серця!
Я хотів би лежати у тебе на грудях
гойдатися в такт твоєму диханню,
посміхатися тобі в снах
щось гарячково шепотіти
засинаючи на теплому животі
Твоя посмішка мій маяк,мій оберіг
мій джіпіес навігатор
у куряві заходжених доріг!
ти моя панацея від болю
від брехливих і ницих чуток
я хотів заховатись з тобою
Під обкладинки спільних книжок.
Я хотів мандрувати з тобою
срібних пилом твоїх шляхів,
щоби ми надихали любов*ю
тепле небо південних морів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2014
Я люблю коли ти проростаєш в кімнатах
Квітами гарячих передсердь
І змучених нервів моїх канати
лікуєш ти і відступає смерть
Теплими подихами ущерть
любов*ю переповнюєш легені
Грудну клітку і стомлений мозок мій
Ти-мій найкращий психотренінг
ілюзія досяжності всіх мрій!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2014
Комаха тихо бродить віршами Іздрика
Напевно вона теж поетоман
Життя людське-всього лиш дивна фізика
Солодкий квантовий обман
Ти пам*ятаєш,я читав тобі вірші
Про нафту,що рухається під землею?
Напевно це було таки найгіршим
Що я міг зробити тоді з твоєю
Скороспілою ніжністю і посиленою увагою
Які ти мені віддала ненадовго
Я був для тебе пустою розвагою
Дівочою примхою безуму твого!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521972
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 07.09.2014
Я рухаюсь подібно маятнику чи маяку
В холодній життєвій пітьмі
Шукаю душею опору тривку
Скупу противагу байдужій зимі
Я п*яний матрос на палубі світу
Збираю у собі осінні квіти
Я курю свій ядучий тютюн,
Лише зрідка поглядаю в небо,
Не шукаю затишних лагун,
Бо спокою мені не треба!
Бо спокій-то початок ліні,
Мені ж властива радість бою,
І не страшать ні бурі,ані хвилі,
Бо життя моє світле з тобою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521786
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 06.09.2014
Дівчина в кульчиках стояла в тролейбусі спиною до пасажирів
і я всю дорогу терпляче чекав, поки вона обернеться,
В надїї на те,що обличчя в неї не менш розкішне,аніж її волосся,
Але мене чекало розчарування,і я навіть не подумав про те,
Що вона(можливо)опечалилась набагато більше,
Побачивши,як тихо згасають зорі у орбітах моїх очей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521556
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 05.09.2014
Любити правду понад все,
Любити правду-крити матом
Плювати лицемірам у лице,
Нікому не дати себе розіп*яти!
Повзти крізь ненависть і біль,
Іти вперед нести в собі країну,
Крізь хащі диких тернопіль,
У серці берегти свою єдину!
Тримати у собі святу надію,
На перемогу,на бліцкриг.
І сонячну велику мрію,
Сильнішу за байдужість криг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521326
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 04.09.2014
Моє серце -двоспальне ліжко,
Кожен день у ньому хтось новий...
Життя,як джуманджі потішне,
Колискова для наших мрій.
Моє серце -двоспальне ліжко,
Щоранку воно пусте...
бо життя,як бродяча кішка,
Мінливе,водночас просте.
Моє серце -двоспальне ліжко,
Самотнє -ніким не зігріте,
А душа моя -нафтова вишка:
Чорна кров і трохи динаміту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521127
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.09.2014
Як добре,що ти не торкався її тіла,
Її безмежно звабливих вуст,
бо ж їй до тебе немає діла,
Вона замовила тобі сорокауст!
Бо ти для неї тільки випадковість,
І їй вже не болить твоя відсутність...
У кожного свої уявлення про совість,
Вона йде з осені у весняну розкутість
А ти лишайся,там де був:
шукай в потемках власну душу,
Твоя вина,що вчасно не відчув,
Як її флот покинув твою сушу!
І попри все вона буде світлом
твоїх недоспаних ночей,
Солодким ніжним пустоцвітом,
Сонцями в глибині грудей!
*Сорокауст-традиція сорокаденного поминання в православній церкві.Здійснюється як під час богослужінь такі в приватному порядку.
Існує також особливий сорокауст,котрий читається за здоров*я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520813
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.09.2014
Я відчуваю себе рибою,
У тісному безповітряному просторі...
Четвертованим і покинутим
у домі,що повниться гостями!
Я відчуваю себе ніким,
Я відчуваю себе нічим,
Злим і безмежно грішним
Водночас майже святим.
Я лиш проекція чиїхось дивних снів,
Я-окупований берег Криму,
Я флот в якому вже немає кораблів
Невагомий і ніким не зримий!
Я відчуваю себе водолазом,
Мені давно не вистачає кисню,
Так хочеться навіки й відразу,
Завершити цю конкісту!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520502
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 30.08.2014
Дівчинка зі смаком моря
Говорить, що любов - найсильніше з почуттів.
Мовляв, перекриває всяке горе,
Всі біди і сором від смертних гріхів!
Дівчинка із смаком моря
Говорить мені, що я її не люблю.
Вона нагадує Карпатські гори,
Солодку, покірну і теплу ріллю,
На яку хочеться лягти, закрити очі і забути все:
Бо ж земля - то найперший ключ до неба...
Ця дівчинка з давен в собі несе
Промінчик Сонця і плакучі верби!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519833
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 27.08.2014
Я не люблю міста із літерою «Че»,
Вони всі із присмаком революцій…
Їх всі заснував Че Гевара,
Коли блукав десь по Карпатських перевалах
Під час духовних еволюцій!
Під час якоїсь з чергових вилазок,
Чи позапланових вогневих стрільб…
Він дарував нам на диво милостиво,
Хрестик натільний свій.
Але я не люблю міста із літерою «Чи»,
Вони всі із присмаком революцій…
Якщо нема чого сказати промовчи,
Мені не треба твоїх інструкцій:
Я ж бо не Че Гевара,
Не вічний революціонер…
Я просто один з аватарів,
Інформаційно засмічених сфер!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519631
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.08.2014
Город вечерний был залит светом-
Цветом,который люблю...
Город,как серце моей планеты,
Катится к декабрю.
Город вечерний был залит светом,
А на ближнем востоке моей страны,
На жилые кварталы наводят ракеты
В предвестии новой войны!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519440
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.08.2014
Ти часто плакав,переглядаючи її фото,
Знаючи,що вона вже не буде твоєю,
Але в*язням рядків до сьомого поту,
Судилося битись за Галатею!
У світі білбордів,залізобетону,
У світі обману і битого скла...
Ти мусиш бути достойним
Торкнутись її чола.
Ти мусиш лишатися мужнім,
Там,де інші бояться зробити крок:
Щоб могти милуватись пружним
тілом-тендітним,як пелюсток!
Ти мусиш бути терплячим,уважним
ДО всіх її примх і драм,
Завжди спокійним і вічно безстрашним,
і чистим входити в храм:
Її думок і мрій,таємних сподівань,
Її крові і теплої плоті...
Не завдавати їй зайвих страждань,
Не бути одним з ідіотів,
Які можуть без жалю розбити серце,
Вона для тебе вище всяких версій,
Наукових теорій,доктрин і абстракцій:
Вона -точка перетину всіх станцій
Усіх можливих варіантів твого життя,
Вона охоплює собою,
мов виноградною лозою,
Твоє рутиною спаплюжене буття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2014
Вона ще досі живе у моїй голові
І вміло грає на душевних струнах,
Звучить в моїй уяві і крові,
Як вікінги колись звучали в рунах !
Як суфії колись звучали в суннах,
Як муедзини на вершинах мінаретів...
Вона - моя остання внутрішня комуна,
Танцює в такт розбурханій планеті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519062
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 23.08.2014
У водах століть наповнених брудом,
Завжди є хтось,хто може стати чудом,
Для того хто на дні…
У полоні суєтних днів,
Завжди є хтось вище- хто понад дном,
Над рутиною буднів і слів,
Підійімається сонце небесним мостом,
І єднає собою людей і богів!
А на чистому небі чиїхось сподівань,
Що осяяне світлом кришталевих бажань
Ти ніколи не почуєш «Ні»…
Навіть уві сні…
Бо з тобою поруч янгол кожну мить –
Зігріває путь твій.
І крилом огорне, захистить
Від бруду і пилу століть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518858
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.08.2014
У мене щодо тебе абсцеси-ексцеси,
І невблаганна вперта дистонія...
У мене в голові -кафкіанські процеси,
А в тебе Нарнія-єдина мрія!
У тебе -казки Атлантиди,
У мене-троянський пожар...
У тебе-небесна планида,
У мене суцільний кошмар!
*Планида- доля,призначення,жереб.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518634
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 21.08.2014
Про що ти скажеш своїй Рибі,
Коли вперше відчуєш тепло її рук?
Скажеш,добре,що у неї немає німбу,
Бо інакше навряд чи б почула твій стук
у свої запечатані двері.
Як сонце ніжить тишу скверів,
Так ти голубиш їй волосся,
Говориш безтямно закоханий досі,
Як літо буває залюблене в осінь,
У зорі очей і в уста,в ноги босі.
Про що ти зможеш розказати Рибі,
Про зелень лісів чи пустелі Магрібу?
Скажи,про що ти повідаєш їй:
Нестерпно далекій,безмежно близькій?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518404
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.08.2014
Якщо колись карпатські перевали
затопить водою із Мертвого моря,
Ми будем з тобою у небі Вальгалли,
Збирати гарячі зорі!
Якщо затопить всі міста,
Центральні магістралі й переправи,
Ми одного на двох хреста
Будем тягнути до райської брами!
Ти подаватимеш мені автоматні ріжки,
Гранати й рушничні набої,
Доки я прикриватиму берег ріки
І спину твою собою!
Ти говоритимеш:«Іди,
Якби не було тривожно й важко!»
А я тобі казатиму :«Лети,
Нікого не бійся,моя ніжна пташко!»
Тебе з небес нізащо не зіб*ють,
Допоки я поруч,допоки з тобою,
Моя шалена і солодка ртуть,
Ми вийдемо живими з цього бою!
Богдан Тригуб
*Вальгалла- у германо-скандинавській міфології, в місті Асгард житло бога Одіна, де за його вибором спочивають звитяжні воїни після їх смерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518236
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 19.08.2014
Галичанки солодкі,як мед,
І спокійні,як шепіт трав…
Небезпечні,мов кулемет,
Коли повстануть на захист прав!
Галичанки солодкі,як світ,
Як трепет листя і дотик губ,
Галичанки холодні мов лід,
І міцні,як медичний джгут!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517995
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 18.08.2014
Надто пізно ставати украй потрібними
Повернувшись в холодні душі.
Прагли стати морями,мостами рідними...
Та запізно:вбиває мерзлючість!
Та запізно:повсюди лиш грубість,
І відсутня Господня милість…
Культ сили- взаємна байдужість,
У кишеню захований стилос!
Надто важко помножити власну щирість
Упиваючись медом брехонь.
Ми не прагнем відвертості,в моді-стислість.
А любов-лиш на рівні стегон...
Архікласним розкрученим брендом,
Алкоголем розпеченим в кров…
Ми кохання зробили трендом,
Зруйнувавши фундамент основ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517778
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.08.2014
У цьому світі,де всі колючі,
Де завжди повно людей-пружин…
Я всього лише мідний ключик,
Однієї з бетонних стін!
Ця стіна-це ти,твоя байдужість,
Полиново-м*ятна висота…
Образами намножена похмурість,
Я для тебе вічна пустота!
Ти мене не помічаєш вперто,
Ти мене відносиш до сліпих…
І між нами незворушно мертво
Тіні недомовлених моїх…
Слів,котрі не встиг тобі сказати,
Тепер вже не доводиться чекати
На прихід колись омріяного дива,
Воно приходить тільки з рецидивом
Старих понівечених драм…
У кожному із нас Шива,
І старий непокірний Саддам!
У цьому світі,де всі болючі,
Де завжди повно людей-пружин…
Де всі безжалісні і кусючі,
Я всього лише пластилін!
*Шива -у давньоіндійській міфології бог творіння і руйнації.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517699
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.08.2014
Будь мені ліжком -травою прим*ятою,
Будь мені сонцем,рибою,м*ятою!
Стань мені водами,хвилями синіми…
Ніжними нотами-крилами сильними.
Будь мені небом,будь мені хлібом,
Будь мені світлом і будь мені криком…
Зорями будь і пташиними зграями,
Голосом сонця-піснями наскальними:
На стінах будинків і шкурах печер,
Ім*я твоє в серці так сильно пече!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517169
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2014
Життя як рельси,ти як поїзд,зносиш все на своєму шляху.
Я-мов стіна,а ти як лози,занурені тілом в ріку.
Ти нагадуєш мені отаву,отаву чи осоку,
Ти нагадуєш воду талу-глибоку і часом мілку.
Життя,як небо,ти як грози,вповзаєш струмом в висот пітьму,
Освітлюєш хмари...я ж-молодик,підвішений на стрілу.
Ти нагадуєш мені Інару,чи Вурунсему,
Шматком сонця віщуєш грядущу війну.
Звуками пальців знімаєш вину,знімаєш вину і даруєш любов.
Даруєш співзвуччя зі світом,весну і розганяєш кров.
Ти нагадуєш мені арфу...Вурунсему-ти мій собор.
О,Інаро,звільнімо варту і з'єднаймось в єдиний шов!
*Інара-богиня війни,Вурунсему-богиня сонця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516883
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 13.08.2014
9.
Прокидатися під її теплим тілом,коханим тілом,нереальний кайф….
Прокидатися від муркотіння на вухо,від теплого дихання і вологих поцілунків,від шепоту якихось тільки їй відомих абракадабр,схожих на давні шаманські молитви.
-Це на санскриті?-спросоння буркнув я.
-На хінді-дзвінко засміялась вона.-Снідати будеш?
-Щось крім тебе навряд чи.-підлизався я.
-Ти сам напросився.Вам танці поцілунки,чи щось серйозніше?-запалилась вона.
-Мені будь ласка яєчню з беконом.-недбало кинув я.
-Ідіот.- образилась Сніжка ,сповзла з ліжка і пішла в ванну,а я тим часом вирішив додивитися сни.
Вдруге прокинувся від того що хтось методично і впевнено поливав мене водою.
Розплющив очі і побачив мою солодку з абсолютно жахливим,огидним,старезним, дореволюційним чайником в руках,який власне і був винуватцем моєї несподіваної мокроти.
-Це бабусин-безтурботно пояснила.-Типу сімейна реліквія.
-Це все міняє-не розгубився я.-З реліквій мене ще не поливали.-Але тобі їх явно було замало і ти вирішила зробити з Тьоми сімейну рептилію.
-Ага.-усміхнулась вона.-Тепер у тебе підмочена репутація.
-По моєму не підмочена,а потопаюча.-зауважив.
-Як «Титанік»?-запитала.
-За відчуттями більш схоже на «Льодовиковий період».-сказав.
-Знаєш а ти схожий на головного героя звідти.
-.Такий же тупий і зубастий?
-Такий же втрачений і розгублений.
-І на тому спасибі.А ти нагадуєш одаліску.-не залишився в боргу я.
-Чому одаліску?-образилась вона.
-Шалена,гаряча пристрасна…І тіло таке ж розкішне.
А.-проясніла вона-Це мені подобається.Я буду Твоєю Хуррем.
-Краще жабкою.
-Чому?-спохмурніла вона.
-Мокротиння любиш .-відповів я.Доречі мокрою ти мені ще не танцювала.Ляж біля мене .-попросив.
-І не буду.-відповіла.-Не заслужив.Проте поруч лягла.
-Дякую-сказав.-Ти схожа на перший сніг така ж чиста і незаймана.
-Не юродствуй-попросила.
-Взагалі то я про постіль –бовкнув я.
Вона мовчала.Я також.Зрозумів що ляпнув,як водиться щось не те,але як викрутитись,що сказати не знав.На відміну від неї.
-Поцілуй мене.-попросила.
Я підкорився.
Деякий час потому ви мовчали.Вона нервово кусала губи і марно намагалась приховати сльози.
-Прости.-врешті зважився я. Дурницю сказав.-Ну ,блазень і жарти мої такі ж. Вибач будь ласка.
-Добре.-погодилась вона.Але лише з однієї причини.
-З якої?-обережно запитав.
-Бо ти Мій блазень-відповіла.І тільки мій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516738
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.08.2014
Земля гіркувата і тепла,
Земля полиново-гірка…
У кожного власне пекло,
У кожного власна гра…
У кожного власна карма,
І сотні прожитих війн…
У кожного власна драма,
На душу прийнятих вин!
Вину замішали з вином,
Але скажи мені,мій Боже?
За що повсюди вічним сном,
Люди голови свої ложать?
Через те,що комусь там «зверху»,
Захотілося побавитись в війну…
Пропустити людство через тертку,
Протягти бідні душі по дну:
По безодні пекельних мук,
Материнських гарячих сліз…
Хто запустив цей рух,
Який «безголовий» артист?
Вийняв серце із грудей мого народу,
Щоб подивитися чи зможе він без серця.
Проспівав над мертвим тілом коду,
Під супровід війни інерцій!
Але народ- немов дев*ятожил:
Він з кожною бідою лиш міцнішає…
В мого народу безліч сил,
Єдиний жаль:він вперто не мудрішає!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516713
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.08.2014
Слова у тебе дефіцитні,
як золото на золотих копальнях.
Скупі,аж надто вже лімітні,
А моє серце молот-наковальня!
А моє серце як варязький меч,
Душа моя -залізні обладунки…
Я-карстові печери твоїх втеч,
І свіжих шрамів дивні візерунки!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2014
Якби ти знала,як мені тебе не вистачає,
Якби ти тільки знала,справді як…
Оскоми снів в горнятку з теплим чаєм,
У світі чомусь завжди все не так!
Якби ти знала,як мені тебе не вистачає,
Я –неба вицвілого синь…
До краю завжди ближче,ніж до Раю,
І попіл всіх моїх хотінь:
На жаль залишився десь там:
На склі твоїх потрісканих зіниць,
Де був зруйнований наш храм,
Вогнем пекучим спільних криць!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516278
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 08.08.2014
7.
Їй снились фіорди,йому аравійські пустелі.Їй полум*я,йому лід…Все в цьому світі взаємопов*язане,навіть сни,тим паче сни двох,котрим рано чи пізно таки судилось стати одним цілим.Навіть у пуселі є джерела…І навіть найміцніші льоди колись тануть під сонцем.
….Проккинувся від раптового телефонного дзвінка.На автоматі взяв трубку буркнув щось на зразок «Слухаю!»
У відповідь почув:
-Тьом,привіт…це Сніжанка,мені твій номер Грег дав.(«Дай йому Боже здоров*я».-подумав )
-Слухай,ти сьогодні не зайнятий ми могли зустрітись ближче до вечора?
-в МЕНЕ є вибір?-запитав я про всяк випадок.
-Риторичне запитання,звісно нема.-відповіла вона.
-Угу-сказав.Коли і де?
- Десь на 19.00 у мене .-промуркотіла.
Ок,домовились тоді.До зустрічі. «У що ти вляпався,Тьом?-спитав я себе.
8.
У зазначений час я був на місці.
Вона відчинила мені двері .Заходь.- сказала.-Почувайся як вдома.Чай будеш?
-Ага.-кивнув я.
-Зелений?-спитала.
-Чорний,як моє життя-буркнув у відповідь.
Буде тобі чорний.-усміхнулась.-Сідай.
Увесь час поки закипав чайник,ми сиділи мовчки.При цьому вона майже незмигно дивилась на мене мов на музейний експонат,чи якийсь дивовижний раритет.
(Я інтутивно відчував,що не варто порушувати тишу.Ніби то я присутній на якомусь таїнстві сакральному обряді.Ніби далі станеться щось важливе.Щось важливе для нас обох.)
Коли тишу порушив пронизливий свист і ми врешті розпочали довгоочікувану церемонію вона спитала:
-Про що думаєш?
-Про те що давно мене ніхто не вивчав,як мавпу в ззоопарку.Так напевно індіанці дивились на моряків Колумба.-бовкнув я.
-Вибач,усміхнувшись сказала вона.-Я не хотіла тебе образити.просто намагалась тебе зчитати.
-Що,що зробити?-не зрозумів я.
-Зчитати чи ти мені підходиш-відповіла.
-Емм…-безпорадно замукав я.
-Ідем зі мною -сказала і потягнула мене за собою в кімнату.
В кімнаті було напівтемно-жодного світла окрім свічок.
Не підглядай.-сказала вона мені стягнула із себе светрик натомість одягнувши короткий топ з максимально відкритим животом.
-Ну як?-запитала.
-Кайф-сомнабулічно промугикав я.
-А тут не вгадав,кайф ще й не починався,заперечила Сніжка взяла телефон і включила якусь абсолютно химерну психодилічну арабську чи може перську мелодію з класично шаленим ритмом,який дивним чином відсікає усі сторонні думки і зосереджує на собі.
І все і нічого немає,нічого не існує і не існувало,окрім хвиль музики і хвиль її розкішного смаглявого тіла....звуки її перепоповнювали,ноти осідали в ній розчинялися і знов виходили з неї назовні ,проникаючи мені в серце,бентежачи душу ритмами її тіла чи то музичними тактами,оскільки розділити її і музику було неможливо.Вони були одним цілим-єдиним суцільним монолітом.Вона сочилась рікою,проникала у кожну шпарину моєї запаленої і зболеної свідомості,тривожачи її припливами та відпливами.Вона постійно міняла темп з швидкого на повільний і навпаки,періодично то віддаляючись від мене то наближаючись майже впритул.Море хвилюється раз….Море хвилюється два… ЇЇ плавні витончені рухи то ніжно заколисували то знову будили закличною відвертістю.
Вона була схожа на повноводу ріку яка знесла усі дамби і греблі і тепер змітала все на своєму шляху.
-Ну як ?-спитала вона ,вона вже лежачи на ліжку,поряд зі мною…коли чергова пісня-нарешті завершилась.
-Вогонь-розгублено кавкнув я.Її явно тішила моя втраченість.
- А вогонь?-лукаво повторила вона.-А так ?-вона,раптово нахилилась до мене, і,стягнувши із мене майку почала цілувати.Спочатку губи,потім шию,плечі,потім знов губи,живіт,легенько покусуючи і так по колу.Після цього вона вляглася на мені і,притиснувшись всім тілом,почала робити хвильки животом,немов продовжуючи свій шалений танок,не припиняючи при цьому мене цілувати.
-ти шалена.-прошепотів я …
-А в тебе були сумніви?-так само пошепки відповіла…
-Ну були думки.-спробував я сповзти на дипломатію.
-Не думай, люби-промуркотіла.
-Люби чи роби?-запитав…
-і це також.-сміючись відповіла Сніжка.
Я просунув руки під її топ і почав гарячково гладити її спину.
Нарешті знайшов заповідну защіпку її ліфчика,розтебнув,якось встигаючи при цьому відповідати при цьому на її вимогливі і водночас ніжні поцілунки.
Дівчина дедалі більше розпалювалась,не перестаючи ніжити мене хвильками і поцілунками.
-Прям енерджайзер якийсь .-подумав я вголос.
-"Дюрасел" працює до десяти разів довше-захихотіла вона.
-Нєа,до десяти разів я навряд чи зможу-розсудливо зауважив я.
-Дурень,ти дурень-усміхнулась вона і майже нечутно додала:Я хочу…
-Ні,заперечив я, хотіти не шкідливо,а по –друге я не можу.
-Не можеш що?-стривожилась вона.
-Не можу не думати.-відповів
-Тьом,що не так спитала вона і не думаючи при тому з мене злізати.
-Та нічого,зовнім нічого,окрім того що я лежу під майже голою дівчиною,яка мене зовсім не знає,але пори те,дуже хоче…А от поза тим все розкішно….от тільки…я зробив драматичну паузу і прошепотів їй на вухо: «Спина в тебе шорстка дуже»
-Та пішов ти-вдавано образилась вона.-Ненавиджу тебе.
Гуд –сказав я пориваючись підвестись.Але відразу ж був покладений на попереднє місце її турботливими проте достатньо сильними руками.
-Не йди,лишись не пущу,ніч на дворі! –благально попросила вона.
- Плювати.-подумав.-все одно не знаю,де моя футболка.
Вона так і заснула на мені,муркочучи собі під ніс якусь дивовижну пісню.Арабську чи може перську.Один фіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516134
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 07.08.2014
Ти схожа на ремарківських жінок,
Тих,які курять і п*ють кальвадос…
Ти тікаєш від людських чуток,
То в Париж то часом в Лос-Аламос!
Ти тікаєш,бо шукаєш спокою,
А життя між тим лише жорстокий бій…
Скорботна дівчинка з душею високою,
Ти обіймаєш морський прибій!
Викидаєш у нього останній набій,
Який лишала колись для себе…
Бо сміливим достатньо мрій,
Бо сміливим скоряється небо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516082
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.08.2014
Із мене сочаться слова,
Немов підліткові гормони…
А з тебе квіти,сонця і трава,
Небесні,дивні напівтони!
Ти,немов Господня флейта,
Ти-голос віщого Творця…
Не жалію для себе меду,
Я у водах твого лиця!
Раптовим імпульсом спонтанності,
Ти виведеш мене за острови обмежень…
За межі сумнівів у власній вартості,
І камери суспільних спостережень,-
Мене не зафіксують,обійдуть:
Вони шукають привід,а не суть…
Вони шукають помилок цикуту,
Щоб готувати вироки для суду!
Із мене сочаться слова,
Немов підліткові гормони…
Я з тебе черпаю дива,
Не зважаючи на жодні заборони!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2014
Фінка,фінік,Фінковська,
Ніжне серце у чужих пісках...
Від бронхіальних рефлексій так просто,
Шукати порятунку в снах!
Фенікс,фінік,Фінковська,
Мужнє серце-сумне й самотнє...
Ти ніколи не йшла до Каносси,
Не уникала подій незворотніх!
Ти ніколи не боялась болю:
Боролася за кожен видих-вдих...
Я бачив цвітіння магнолій,
В глибинах зіниць твоїх!
Ти ніколи не страшилась болю,
Чіплялася за кожен видих-вдих.
Ти просто хотіла на волю:
Подалі від рук моїх!
*Піти в Канносу- вираз вживається на означення
ганьби,приниження,вимушеного,лицемірного,покаяння.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515645
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 05.08.2014
Якби ти була акварельними фарбами,
Я не жалів би відтінків небес…
Розписав би п*ятистопними ямбами,
Поцілунками кожен твій перст!
Якби ти була акварельними фарбами,
Малював би полотна в стилі юного Рембранта….
Милувався б твоїми принадами,
Знаючи що жити справді варто!
Не зважаючи на всі можливі втрати,
Не зважаючи на смути й перепони…
Я попри все б дійшов до зіккурату,
Оминувши ложе Персефони!
*Зіккурат-храм у давньому Вавилоні.
**Персефона-у античній міфології богиня родючості і царства мертвих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515421
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 04.08.2014
Ти називала мене Богдашиком,
Говорила,у мене дорослі і мудрі очі…
Наче зі мною почуваєшся безстрашною,
Навіть у темні беззоряні ночі!
Обіймала,як улюблену іграшку,
Понад усе боялась загубити….
А я,беззастережно тобі вірячи,
Наївно дозволяв себе любити!
А потім ти відкликала океани,
Мовляв усе поспішно і даремно…
Пора пускати в хід стоп-крани,
Бо зі мною безнадійно темно!
Я зрештою лишився зовсім сам,
Беззахисний, безпомічний ,убитий…
Єдиний спогад від вчорашніх драм:
Листи пекучі втраченого літа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515193
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 03.08.2014
«Наше шосте стає шорстким і кричить уранці,
Бо жахіття нічне обертається на міжсезонне…
Гріє сонцем торішнім здригається в лихоманці,
Воно зайве і зимне,зіщулене і забобонне.»
Юлія Фінковська
Я зайвий зіщулений і забобонний,
Зайняв я лінію оборони….
Попри інстинкти -природні закони,
Я вперто боровся з життям,
В той час як ти змагалася з болем.
Моя нездійснена книго буття,
Замішана з Диким Полем!
Настояна запахом трав,
Легенями вільного вітру…
Не маючи на тебе жодних прав,
Я все ж посмів тобі боліти!
В тобі усі мої цитати,
Секретні шифри і паролі...
Географічні координати,
І не отримані бандеролі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515053
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.08.2014
В тобі живуть арабські письмена,
І напівсонна розпатлана ніч…
В тобі живе невтолена весна,
І сотні тисяч чужих облич!
Ти мов крихке,ламке горня,
Вогонь брехні,обману і хули…
Ти-упокорене ягня,
Сумний сезон осінніх злив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514799
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 01.08.2014
Ти більш не танцюватимеш на теплому піску,
Не даруватимеш мені на пам*ять зорі,
І не пірнатимеш в моїх казок ріку,
В озера снів-надщирі і прозорі!
Ти більш не шаленітимеш в зміїному танку,
Не вабитимеш кульчиками в вухах...
Я більше не знайду собі таку,
Що стала б рідною по тілу і по духу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514601
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 31.07.2014
Ти прекрасна,як світ восени,
Як передгір*я Карпат без туристів…
Немов перші дитячі сни,
Невимушені і чисті!
Ти примхлива течія Дунаю,
Часу розмірений тихий плин…
Гаряча ти, мов зорі Парагваю,
І незворушна,як каміння стін!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2014
Лови,кохана,лист останній з неба,
Я вже не повернусь та і навряд чи треба…
Коли уже нічим не допоможеш,
Коли чужинці бродять по Вітчизні….
Коли повсюдно панахиди божі,
І не встигають відправляти тризни!
Прости,кохана,я не повернусь,
Та й навряд чи повертатись треба,
Якщо мою Вітчизну топче Русь,
І розриває навпіл синє небо
Заквітчане волошками і житом,
Криваве в України буде мито…
За один єдиний національний гріх:
За гріх духовної свободи…
Як жаль,що в душах зайд чужих,
Рабство не виходить з моди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514227
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 29.07.2014
У тебе не тільки розкішні плечі,
У тебе справді шикарні ноги...
Я знаю,тобі крім мене такі речі,
Говорить кожен не сліпий і не безногий!
Але тим не менше:
у тебе шикарні плечі,
У тебе розкішні ноги...
У плині життєвих течій,
Кожен мій вірш убогий,-
так чи інакше присвячений тобі,
Твоїм дивовижним устам...
Я відстояв тебе у боротьбі,
За що я дякую всім богам!
У тебе справді чудові плечі,
І дивовижні розкішні ноги...
я знаю,тобі часто такі речі,
Говорить кожен,для кого не чужі земні тривоги!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513998
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 28.07.2014
Люблю тебе!
На зло небесним і земним синклітам...
Люблю тебе,
Моє жовто-блакитне літо!
Люблю тебе!
Єдине виправдання всіх моїх гріхів!
Люблю тебе,
Повелителько всіх котів!
Люблю тебе!
Завжди ніжну,завжди муркотливу,
Люблю тебе!
Мою до неможливості звабливу...
*Синкліт — у Стародавній Греції — збори вищих посадовців.У переносному значенні збори еліти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2014
Ти -найкраща з моїх медитацій,
Тремтливе світло теплої свічі...
У вирі ілюзій життєвих абстракцій,
Ти гостре лезо істини ножів!
Ти горнє світло далеких світів,
В моєму грішному і темному житті...
Я бачу сигнальні вогні кораблів,
І ніжусь хвилею об палуби бортів!
Ти кров*ю ввійшла у плоть моїх днів,
Вином гарячим у холодне серце...
Покликом гір і шепотом морів,
І життя моє сповнилось сенсу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513636
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.07.2014
Я дивлюсь на Всесвіт крізь тебе,
Крізь очей твоїх зоряне небо,
Крізь візерунки вишиванок,
І орнаменти на зап*ястках,
Ти мій солодкий вологий світанок,
Ти моє найбільше щастя!
Твоє тіло- пустельні бархани,
Погляд твій мов небесні вогні,
Твоя посмішка зцілює рани,
І тамує печаль в океані на дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513548
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 25.07.2014
Таких розкішних жінок,як ти,
творять тільки з найкращої глини,
Бо з ребра такого грішника,як я
навряд чи можна зліпити щось цінне!
Дешевий і брудний мідяк,
Ніким не знаної і дикої країни...
де все чомусь завжди не так,
де все чомусь завжди в руїні!
Де за грошІ ти нічого не купиш,
Й нічого не продасиш...
У мене за плечима втрати-муки,
І врешті закінчений виш!
У мене у грудях лиш вірші,
Гарячі вуглинки небес...
Без них я був би ще гіршим,
Забутий господарем пес!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511113
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.07.2014
Пустельники шукають тишу,
Бо тиша рівноцінна Богу...
У тиші якось завжди ліпше,
Мовчать у ній земні тривоги!
Немає в ній пустих ідей,
Буденних,постійних"якщо"...
Немає дволиких людей,
Які тебе тягнуть на дно!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510946
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.07.2014
Піснями Бабкіна та «Океанів»
Намагатись зализати рани,
Накопичені за двадцять років сліз…
Кожен з нас по своєму артист
Кожен із нас митець,
Кожен із нас поет,
Мільйони розбитих сердець,
В шаленому русі планет!
Кожен із нас монах,
Одвічний богошукач…
Кожен із нас стіна,
Із посмішок і невдач…
Кожен із нас святість,
Постійний щоденний гріх…
Кожен із нас радість,
І щирий дитячий сміх!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510665
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2014
Я дуже хочу бути з тобою,
йти по міннному полю твоїх мовчанок....
Важко почувати себе ізгоєм,
В тобі є щось від махновських тачанок!
від кулеметних і шквальних вогнів,
За один єдиний наш спільний світанок,
віддав би я сотні минулих життів!
Але вибір завжди за тобою,
За тобою,моя маківко солодка,
Твоє ім*я кипить в мені рікою,
Без тебе я всього лише обгортка!
Під якою нічого насправді немає,
Занадто близько стою від краю,
І наперед вже знаю що програю,
у поєдинку наших егоїзмів,
у боротьбі незрілих ще любовей,
Я потону у морі із мелізмів,
Наспіваних тобою колискових!
У таких герцях не буває крові,
Але завжди достатньо щирих сліз,
Я прошу тебе моя кайфова,
Стань мені моїм Кара Деніз!
Подаруй мені трошки спокОю,
Тепла і ніжності перед боєм,
Стань для мене Чорним морем,
Хочеш радістю,хочеш горем,
Але будь зі мною,просто будь,
Бо без тебе буття лише ртуть...
Бо без тебе буття лише фaрс,
чи хтось колись врятує нас
від химери зблолених ілюзій?
Я без тебе завжди у напрузі,
Моя маленька,сміхотлива Сьюзі!
*Кара Деніз-у перекладі з турецької "Чорне море"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509823
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 07.07.2014