| Сторінки (1/42): | « | 1 | » |
Листопад застібає твоє пальто,
пере'вязує твої рани,
цілує у лоба і проводжає далі.
А ти, вийшовши за ворота, знов втрачаєш своє тепло
і сили не маєш ні бігти, ні йти, ні крутити педалі,
як останній маленький блік на згасаючому екрані.
Ніби його й не було.
І тікаєш в своє кіно, летиш по зустрічній смузі,
тато більше не сварить, мама коси вже не плете,
любиш усіх непотрібних "начебтодрузів",
бо добре й те.
В кожного своє життя, а в тебе своя ілюзія,
масляні фарби і двоє котів,
та немає кому жалітися:
"Невже він не міг написати кілька рядків,
чи хоча б перестати снитися?"
Міг би, та не хотів.
І холодною пам'яттю крадеться з усіх кутів,
і стікає сльозами по твоїй гарячій шиї.
Хочеш собі назавжди оте "колись"
Якщо спогади не зникають- то збережи їх,
тільки в очі їм не дивись.
І Листопад тебе привітає, заварить доброго чаю,
пролізе тобі під шкіру і там оживе.
Коли найдорожчого не вистачає -
придумай собі нове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=456366
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2013
у меня как обычно - кофе и Голуаз,
красивый вид из окна, но все та же плохая погода.
Представляешь? Прошло уже больше года
с тех пор как ты меня спас.
Уже вторая осень подряд цвета твоих волос
лечит и греет теплыми одеялами
смотрит с укором глазами усталыми
и провевает меня насквозь.
У тебя как обычно, наверно, горячий чай,
теплый свитер с длинными рукавами,
если ты вспомнишь что было когда-то с нами-
умоляю тебя, скучай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=450043
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.09.2013
когда ждешь как благословения этого марта,
а он не меняет твое душевное /минус двадцать/
твоя бледная шея обмотана синим шарфом
спасает меня от пьянства,
заполняет мое пространство,
разрешает тебя желать,
но запрещает в тебя влюбляться
и мечтать возвращаться в твою кровать.
когда в голове столько слов, что их никак не собрать в стихи
остаеться глупо шутить или хотя б пытаться,
наслаждаться твоим дыханьем
и как будто бы ненарочно касаясь твоей руки
на прощанье
молча умолять тебя остаться.
когда меня убиваешь,
но каждый раз повторяешь "живи"
я смеясь опускаю глаза /да куда уж живее/
когда твое безразличие растекаеться по крови
остаеться одна беда-
из-за твоей перемотаной шеи
я как всегда
не успею
признаться
тебе
в любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=405926
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 04.03.2013
Мой милый кудрявый Джа в огромной дырявой куртке
поселился в моей душе и заполнил пространство дымом.
Нежно тушит о мой висок свои маленькие окурки
и рассказывает о том, как приятно и в то же время невыносимо
быть все время внутри меня, а снаружи не появляться,
быть стандартным набором фраз в социальных сетях.
Мне предназначено бить с другими, тебе все с теми же убиваться.
Старые связи не оживают, как старые украшения не блестят.
Мой милый кудрявый Джа, мне печальней всего потому,
что мы в одном городе ни разу так и не встретились.
Ты все так же ночами утопаешь в своем дыму,
а я сочиняю стихи интервалом в четыре месяца.
Мой милый кудрявый Джа, уходи из моего мира,
мне тесно с тобой да и дышать уже нечем.
Тебя слишком много в моей шикарной большой квартире,
а для тебя слишком мало моей беззаботной вечности.
Прощай, мой укуренный Бог. Или хотя бы до встречи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371937
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 19.10.2012
бледный Карлсон хлебчет водку сидя на самом крае.
его бросил Малыш, ведь нашел себе крышу получше.
да он бы его вернул, сказал как сильно скучает,
но пропеллер давно заржавел и взлететь ему не получится.
он стал грубым, циничным и даже немного пошлым.
Карлсон звесил ноги, поет песни Машины Времени,
только старый совсем щенок напоминает ему о прошлом,
как и в банке на полке испорченное варенье.
Карлсон еле дышит, догорают его моторы,
он мало ест и принимает много таблеток.
теперь он вправду самый больной, но даже старые добрые воры
не заходят его проведать или хоть угостить сигареткой.
скоро никто не вспомнит, на картинке его не узнает
и крыши Стокгольма станут заметно тише.
Карлсон хлебчет водку сидя на самом крае,
Астрид давно мертва и о нем больше никто не пишет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295627
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.11.2011
крізь запотілі вікна вечірньої електрички
Львів здається сонним і тихим.
він поступово стає однією з шкідливих звичок,
в нього багато входів та немає жодного виходу.
Спочатку він нас ламає, потім шматками склеює
і ми вростаєм корінням у теплі спальні райони.
Поступово зливаємось з площами і алеями,
викидаєм своїх Богів, бо Місто стає іконою.
Полтва тече по венах, ратуша дзвонить в грудях
і ранішній запах кави в'їдається в підсвідомість.
це місто розтопить нас, а потім різко застудить,
залишаючи у своїй солодкій, пустій невагомості.
воно одягає нас в теплі пальта, гріє наші долоні,
а ми безвідмовно вдячні і невимовно щирі
стоптуємо підошви, переповнюємо вагони
і повертаємось в клітку, яку воно нам створило.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295414
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 23.11.2011
у нас низкие потолки, но очень высокие чувства
и зачем-то в эту квартиру хочется возвращаться.
город нас топит в себе и от этого не увернуться,
мы вовсе не Боги, хоть стараемся ими казаться.
мы залитые алкоголем, желудки набиты фаст-фудом,
но все же считаем себя глубокой гордой богемой.
верим как дети в чудо, но пишем по-взрослому грубо,
давно не было теплых слов в наших черствых нудных поэмах.
пусть друзья думают, что у нас все легко и гладко,
пусть редко звонят, да нам и не надо впрочем-то,
ведь мы каждый вечер с новой модной укладкой
в дорогих кабаках запиваем свое одиночество.
завтра выпросим у родителей денег и снова впадем в депрессию.
я напишу на рояле очередную грустную песню.
ты ее похвалиш и это вполне естественно,
у тебя ведь такое же в жопе играет детство.
и мы заберемся на крышу, несмотря на крики соседей,
ты расскажешь как тебе грустно и как ты снова устала,
я заварю нам чая и укутавшись теплим пледом
скажу "завтра все будет иначе. и не такое бывало."
мы вспомним о прошлом, как было просто и весело
и ты мне поверишь, ведь мы уже в этом городе.
все будет иначе, не завтра - так лет через десять.
мы все равно это знаем. и это чертовски здорово...!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295410
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 23.11.2011
в том вечернем трамвайчике было жарко и тесно,
она немного подвыпившая, а он такой интересный
в нужное время в удачном месте
"спасибо, любимый Боже
за то, что мы вместе.
я прошу каждый раз о том же,
ведь ты как всегда поможешь..?"
и мимолетные касания кожей
проходят горячей дрожью
по избитому хрупкому телу.
"спасибо, любимый Боже,
я этого так хотела...
наконец тебе есть хоть какое-то дело
к моим синякам и сожженной печени.
я не прошу ведь о вечности,
подари мне всего-то вечер."
он шептал ей на ухо что-то совсем неразборчивое,
а она покалечена и испорчена
чувствовала, как крылья спину пронзают болью
и волки внутри подыхая от страха воют.
"спасибо, любимый Боже, за этот минутный покой."
прикасаясь к щеке когда-то такой родной
она напевала любимый джаз
пьяным и нежным голосом,
он целовал ее волосы,
такой-себе совмесный экстаз.
"а ты как всегда напилась-
говорил он со скрытой жалостью-
в твоих глазах столько усталости,
милая, заигралась ты,
а эта игра не для нас."
и вышел на следующей остановке.
"Боже, ты слишком ловко
меня закружил
и я не заметила, что не взлетаю, а падаю.
Спасибо, любимый Боже, за то, что даешь мне сил
и ни капли меня не жалуешь."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254918
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2011
в этих домах очень высокие потолки
и очень приземленные люди.
первый весенний дождь режет мои виски
и если сейчас я не почувствую твоей руки
то хуже и так не будет.
как-то привычно в последнее время
посвящать тебе песни и мало спать.
ты в другом городе, будто с другого племени,
можешь не верить мне
но для тебя всегда будет место в моей кровати.
заходи когда хочешь, у тебя еще есть ключи,
я выхожу из дома только за хлебом и сигаретами.
если бы ты мог слышать мои плачи,
нашел бы время что б меня полечить,
но у тебя совсем другие планы на это лето.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254914
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.04.2011
Боже, верни мне зиму!
меня тошнит от этой мокрой и гнилой весны.
холодным дождем разрывает сознание слишком невыносимо
и если кто-то когда-то будет любить так сильно,
то это точно уже будем не мы.
Пьяная страсть вперемешку с дымом,
а мы отчаянно верили, что это любовь вечная.
Я никогда ни о чем ведь тебя не просила,
Боже, верни мне зиму
хотя бы на один вечер...
Я бы призналась ему, о чем не успела,
любила бы по-детскому искренне, безо всяких фальшивых интриг,
отдала бы намного больше, чем просто тело.
Жаль, зима слишком быстро перегорела.
Боже, верни мне ее на миг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253520
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 13.04.2011
в моей кухне какая-то девочка упивается моим чаем.
по ком-то скучает,
играет ночами
на старом рояле
и пишет песни про лето.
курит много моих сигарет,
рисует билеты
и море на стенах.
уже несколько лет
нелепо моргает глазами зелеными,
драмы читает на подоконнике
и машет прохожим сквозь стекла квартиры,
подруг ведь осталось всего четыре-
три серые и одна с морем недорисованным.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250621
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 30.03.2011
нічого ніби й не помінялося за останні два роки,
хіба що ти трішки виросла і навчилась менше мовчати.
тепер правда не просинаєшся від його обережних кроків
в коридорі і не заслоняєш вікна в кімнаті
перед тим, як лягаєш спати у велике холодне ліжко
і спокійної ночі бажаєш тільки улюбленій сірій кішці
"у когось немає і цього"-думаєш, але зовсім на трішки
всередині щось обривається і ти знов залишаєшся стояти на місці.
вечорами сидіти в прокурених барах, пити дешеве пиво
жалітися першим зустрічним на себе, склянка за склянкою.
а потім всю ніч намагатися знову навчитися вірити в диво
на задньому сидінні чиєїсь брудної машини до самого ранку.
грати в мовчанку з найкращими друзями-стінами,
зневажати себе, як всі інші, за усі ці безглузді вчинки.
і боятись нарешті заглянути в очі хоч би найменшим змінам
у забитій маршрутці пропускаючи незнайомі зупинки.
нічого ніби й не помінялося, тільки ти тепер пишеш сумне
і холодні тоненькі пальці втратили ніжність до клавіш.
коли дуже чогось хотіти- воно збувається, коли щось ненавидіти- воно мине,
а все втрачене дороге повертається знову до тебе, коли засинаєш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250483
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2011
рассыпается небо на пиксели холодными каплями по плечам.
я искала в тебе спасителя, а нашла себе палача.
этот город ищет сочувствия, фонарями моргая из темноты.
я ищу в нем хоть что-то немного лучшее, чем ты.
звезды, будто окурки умирают в лужах, каблуки больно ранят асфальт.
я ищу вовсе не то, что мне нужно, мне просто нужно что-то искать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247499
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2011
ночи наполнены смыслом, любовью и страстью.
пока за окном темно, тебе никогда не будет больно.
все окна, сердца и мысли открыты настежь,
а утром тебя даже никто не вспомнит.
холодный завтрак, горький дым сигарет,
пустой балкон и ни слова о прошлой ночи.
жаль, с моего этажа нельзя далеко улететь,
а ты не представляешь, как мне хочеться.
побыть хотя бы миг над городом
и болью заплакать тебе на ресницы.
утро всегда полно боли и холода,
утром умирает все, что снится.
ты опять обещаешь "вечером снова приду",
но дожить без тебя до вечера - это самое трудное.
и если однажды я все таки буду в аду,
там наверное будет вечное утро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247497
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.03.2011
останніми зимовими подихами світ пробачає нам нашу байдужість.
на твоїх гарячих долонях видніються ніжні тоненькі мазки.
зранку ти залишаєш мені свої сни під подушкою
а на місцях твоїх поцілунків завжди народжуються казки.
у квартирі на диво сонячно, затишно, все тепле, рідне і жовте
і крізь жалюзі до нас прокрадається сонячними променями щастя.
ми створили свій світ під улюбленою зеленою ковдрою
і тримай мене міцно, бо ми так високо, що страшно впасти.
Поза часом і простором, поза глуздом і заборонами
ми з тобою тонули в зеленому небі і так зустрічали весну.
ціла вічність так просто стала для мене твоїми долонями,
залишилося тільки ніколи не вибратись з цього сну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247324
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.03.2011
по вечерам поднимают в небо
первые весенние сквозняки.
ты наверно хочеш летать, а мне бы
только слышать твои звонки.
утром открытые окна, музика,
легкие мысли и малиновый чай.
я совсем не хочу быть обузою
и одна пытаюсь прогнать печаль.
на балконе так легко дышится,
глядя вниз, на тех, кто спешит.
можеш привидится мне, или послышатся,
хоть бы как-то помочь мне жить.
неделю назад ты посвящал мне стихи
и наливал дорогого вина полный бокал.
а тепер мне бы лишь слышать твои звонки
и знать, что ты тоже скучал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244676
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.03.2011
на твоей узкой улице сегодня немного печально,
я вовсе не удивляюсь твоему молчанию.
мы давно не отрывались дико, громко не кричали,
не преодолевали больших расстояний,
на большую высоту не взлетали.
ни ярких воспоминаний,
ни синяков, ни эмоций,
не гуляли по снегу босыми
за пол зимы и полторы осени,
не били посуду, не крушили стены,
ни побитых колен, ни вдохновения,
не убегали от всех в неизвестном нам направлении,
не искали приключений, не производили впечатления.
вместе не убивались, не напивались,
даже не пытались
жить хоть чуточку по-настоящему,
не обращали на себя внимание проходящих,
будто немощные или спящие.
как-то бессмысленно,
даже немного мрачно.
в тебе не было моей истины.
удовлетворяясь мыслями
стали завистливы,
зависли мы
в четырех стенах,
болью по венам
на самом дне самой грустной поэмы.
давай молиться о переменах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243347
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 25.02.2011
меня никто не учил отвечать за свои поступки,
поэтому я могу только молча за них покаяться.
с бутылкой вина и любимой музыкой проходят уже третьи сутки,
мне никто не звонит и я вовсе на это не жалуюсь.
разрываю пространство в клочья, убиваю нервные клетки.
объясните мне кто-то причины моей агрессии.
зима за зимой. сигаретка за сигареткой,
моя растрепанная мораль совсем ничего не весит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243141
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.02.2011
я опять ухожу от проблем, вместо того, что бы их решать.
этим утром я по тебе могу только курить и скучать.
ностальгические припадки пробивают болью висок,
остается искать отгадки и нырять в потолок.
мне сейчас даже не холодно под миллиметрами талого снега,
прячась от взглядов города в мое самодельное небо.
мне бы немного силы, веры в счастье и чудеса
и чтобы сигарет хватило еще хотя бы на два часа.
пока это все, о чем сейчас можно мечтать,
этим утром я по тебе могу только курить и скучать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242942
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2011
в горле бешеным холодом режет заснеженный вечер.
обними пожалуйста крепче
мои замерзшие сутулые плечи.
может быть, станет легче
от мысли, что мы не вечны,
ведь время совсем не лечит.
поговори со мной, собирая скомканные вещи,
я послушаю в последний раз твои умные речи.
этого хватит, потушим свечи
и умрем до следующей нашей встречи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242939
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 23.02.2011
Дыши...
Наполняй себя гнилым миром полностью,
убивай своим тихим голосом
останки моей души.
Только тише,
это утро нам дано свыше,
оно пахнет несбывшимся, слышишь?
убегает от нас крышами,
видишь?
Дыши...
Сегодня уже ничего не случится,
утро отбилось на наших лицах
и в наше небо, вслед за птицами.
Пиши
на моем потолке воспоминания зимние,
выводи на моей щеке горячие соленые линии.
Мы же с тобою сильные,
так что дыши...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241848
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 18.02.2011
налей мне полный бокал вечности,
мы быстрее полечимся
случайными встречами от своей безсердечности.
лишними фразами, заезженными анонсами,
дорогами скользкими
да скорее, наверно, сопьемся мы
по дешевым барам нашей столицы.
не целуй пожалуйста больше моих ресниц,
иначе я могу поверить, что ты настоящий
и жалеть всех проходящих,
ведь у них нет тебя
и они никогда не узнают о счастье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240232
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 10.02.2011
в городе очень сонно, босиком по холодным крышам.
шепчи мне, пожалуйста, тише -
нас может кто-то услышать.
небо сегодня удивительно низко, но мы с тобою гараздо выше,
намного ближе и этим небом, кажется, дышим.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239713
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 08.02.2011
мы с тобой любим друг друга лишь по суботам
в чужой квартире холодным и серым утром.
у обоих свои отношения, свои не важные но все же заботы
и мне с этим смириться немного трудно.
но иногда даже нравится жить только раз в неделю,
тогда есть для чего просыпаться по нудным будням.
а сейчас пять утра, за окном все усыпано белым
и мои холодние пальцы вновь запутались в твоих кудрях.
мы с тобой сейчас, кажется, посреди океана
и я нырну за тобой до дна, только ты позови.
что еще может быть нужно двум растманам,
кроме дури и маленькой капли любви...?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239567
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2011
сегодня не было зимы, но все ровно как-то не весело,
я пытаюсь тебя понять и это немного бесит.
третья чашка кофе, вино ведь мне пить не с кем,
тебя не слышно несколько дней, по причинам, наверно, веским.
ты хотя бы спроси меня, почему не ночую дома,
вчера вечером была в вегасе, утром сегодня в коме,
две недели подряд уничтожала свое тело,
не заметила, как зима неожиданно пролетела.
позвони и все расскажи, совсем не обязательно правду.
сегодня не было зимы, но это как-то не радует.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239468
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 07.02.2011
в феврале очень сложно дышать, если только не дымом,
убегая от ветра, обходя незамерзшие лужи.
неизвесные мне города отражаются тенью в витринах
я расстроенна, слишком пьяна и немного простужена.
в твоем доме, наверное, вновь сквозняки прогоняют мысли,
приготовь мне горячего чая, я буду минут через десять.
вот опять мы по разным мирам на пол жизни зависли
и ежедневные встречи почти ничего не весят.
я конечно тебе благодарна, что помог пережить эту зиму,
но хорошых слов, как известно, я знаю совсем не много.
я считаю часы с того дня как мы стали невыносимы,
потолки и кровати, сигареты и даже дороги.
извини, что сегодня так поздно, проблемы с попутками,
как обычно, сегодня пила в совершенно чужом мне городе
снова люблю наркоманов, дружу с проституками
и не чувствую пальцев рук от дикого холода.
сигареты закончились и я уже почти засыпаю.
ладно, ведь скоро утро, завтра зайду, не скучай.
знаешь, эта новая жизнь меня вовсе не впечатляет.
и, пожалуй, я выйду в окно. ах да, и спасибо за чай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239290
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2011
Сходити з розуму найпростіше в твоїх обіймах
холодного вечора під пропаленим покривалом..
розтягнути би ці відчуття не на вічно, а хоч на постійно,
та з тобою напевно і вічності буде замало.
Коли в кватирку легенько дмухають перші подихи цьої весни
і у твоїх долонях хочеться просто втопитися,
коли цілуєш мої очі, щоб снились солодкі сни,
а потім сам цілу ніч мені будеш снитися.
Коли на столику тихо тліють недокурені цигарки
і в кімнаті напрочуд ніжно пахне дешевим димом,
коли тільки твій голос розриває мене на шматки
і я зовсім не хочу тепер відпускати цю зиму.
Коли з колонок в сусідній кімнаті ледве чути французький джаз
і ми боїмося відкрити очі і усвідомити, що вже ранок,
Коли ми взагалі третій день вже не віримо в час
І не памятаємо правил, обов'язків і обіцянок.
Коли інших людей не хочеться навіть знати
І ми не переймаємось чужими нудними прогнозами,
Тобі залишається просто мене обійняти,
А мені тільки тихо й повільно сходити з розуму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238222
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.02.2011
Я б написала сім томів книги про твої губи,
якби хоч раз до них вдалось доторкнутися.
Давно не бачу різниці між «було», «є» і «буде»
і не вірю, що ти можеш не збутися.
П'ю дешеве вино в незнайомій пустій квартирі,
дивлюсь як вечір з містом цілується,
от побачиш, наступної осені, в моєму власному вирію
ми гулятимемо львівськими вулицями.
Будем пити разом нашу улюблену каву (однакову),
гуляти дахами і слухати ніжний шум нашого міста.
І ввечері поза твоїми/моїми проблемами/справами,
на вузькому диванчику нам ніколи не буде тісно.
Ти будеш малювати осінь на цілу стіну над ліжком,
я фотографуватиму тебе за роботою і тихо тобі всміхатимусь,
а потім ми разом заснемо і зовсім на трішки,
навіть в своїх (однакових) снах побачимось.
Залишилось лише почекати,коли нарешті наступить осінь
і нічого з усього задуманого не забути.
Я б написала сім томів книги про твої очі,
якби хоч раз вдалося в них втонути.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235824
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011
В моїй кімнаті забагато зайвих стільців
і надто мало вільного простору.
Ти б залишився, якби захотів
і якби я не сприймала все так гостро.
Просто
все, як завжди, непомітно руйнується
і ми вчасно цього не встигли побачити.
В чотирьох стінах мрії ніколи не збудуться,
ще мить помовчимо і станемо назавжди втраченими.
Значити
для тебе щось хотілось би та не обов"язково,
в твоїх ілюзіях і так місця не залишилось.
Не думала, що саме такою буде наша остання розмова.
Гримни сильніше дверима і залиши мене з моєю коханою тишею.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235808
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011
Я сьогодні фотографувала небо,
Уявляючи твої очі
Кілька променів сонця - треба?..
Кілька подихів вітру – хочеш?..
Я вглядалася в нього довго
Так хотілось спитати як ти…
Та там зовсім нічого нового,
Крім жалю, літаків і правди.
Кілька хмар і холодна синява
Вічуваю, що змерзли руки.
Ніби все, що було в мені, вийняла
Ця ненависна дика розлука.
Скільки часу пройшло, а все байдуже.
Ні дзвінків, ні питань, ні користі.
Я слідів твоїх тут не знайду вже,
Ти давно не в моїй невагомості.
Я сьогодні фотографувала небо.
Жаль, до нього ближче, ніж до тебе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229394
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 17.12.2010
вже третій тиждень все марно робиться
не проходить, не спиться і не римується.
розум з відчаєм тихо й натхненно бореться
а я у холодному кріслі, як завжди, сутулюся.
вибираю, кому ще зробити сьогодні боляче
напевно, пора і мені вже навчитись плакати
мокрий сніг залітає в вікно, мою осінь хоронячи
і вечір, як завжди, годує своїми знаками.
повибивати б всі вікна в своїй і навпроти квартирах,
розбудити б сусідів хорошим і рідним роком,
хоч би якось радіти... та це вже не в моїх силах.
залишаюсь одна з цим незвичним, ненависним спокоєм...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229191
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010
ти живеш під кришкою мого піаніно
десь там у верхньому регістрі.
не вистачає простору, в голову давлять стіни,
тобі там напевно так само тісно.
але сиди краще там, ніж у мому серці
твоя присутність - моє натхнення
і через мить вона обірветься
через моє секундне затемнення.
я сьогодні заграю тобі про зиму,
про сніг, про страх, про все наболіле,
як сумуватиму за твоїми очима.
ось біла і чорна, чорна і біла...
і в кожній ноті ціла історія,
в кожному такті - те, що втрачено
ми знов одне одного випробовуєм
і знов одне для одного щось значимо.
сьогодні я тобі до ранку гратиму,
поки з моїх нот зникнуть твої тіні.
ти в моєму безмежному світі. за гратами.
ти живеш під кришкою мого піаніно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=229108
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.12.2010
цей місяць мене до дна вип'є, до фільтра викурить
і не виправдати його, і не звикнути.
очі витре і губи висушить
треба стриматись, здатись, стихнути.
рвати простір, димом плавити,
алкоголем, гучними криками,
обриваючі чужі правила
бути вільними, вічними, дикими.
А всі плачуть і тяжко дихають,
всі пливуть по своїх течіях.
Цей місяць мене до дна вип'є, до фільтра викурить
і викине на сміття завтра ввечері.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
Вибач, та з мене напевно досить
за хвилину почнеться осінь
вже ніхто її не зігріє і ніхто мене не попросить
залишитися його мрією
міліметрами небо міряю
моє зелене небо яке в осені пожовтіє
а про мене ніхто не згадує, не турбується і не мріє
я вже вкотре падаю і знов вкотре вірю
в зеркалі очі кольору страху і розпачу
димом останньої сигарети насолоджуюсь вдосхочу
осінь малює на стінах твої портрети
ти ж зі мною хотів у неї.. то ж де ти?
заходь. в мене завжди відчинено, ласкаво просимо....
та нам на двох не вистачить одної осені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208712
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2010
Малюю холодними пальцями ніч на своїх плечах.
Зовсім не легше. Цей місяць суцільна втеча
Від світу і від самої себе.
А мені тільки й треба
Відчувати твої теплі руки на свому волоссі.
те, про що мріяла
не збулося.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2010
Привіт. Я думала ти вже не повернешся.
Заходь, сідай, почувайся як вдома.
Чуєш...? Щось тихо по стінах шкребеться...
Не звертай уваги, то втома.
Вона жила тут, поки тебе не було,
Тепер от збирає речі.
Напевно твій голос хрипкий почула.
Ну добре, вмощуйся мені на плечі,
Обійми за шию руками холодними
І шепочи на вухо як добре нам буде разом.
Пожирай мої мрії очима сліпими й голодними.
Я полюблю тебе, повір. Та не відразу.
Ну? як проведемо цей місяць?
Давай смуток на чай запросимо.?
Чи потанцюємо? Нам вистачить місця
По розбитому склі ногами босими.
Будеш каву? Кров? Чи душею нап'єшся?
Погриземо стіни? Лікті? Пластмасу?
Пообіцяй, що не підеш. Або зразу вернешся.
Давай краще заснемо. В нас і так ціла вічність часу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2010
Він не любить коли я мовчу.
Я ж люблю з Ним лише мовчати,
Вивчати Його цитати,
Рахувати краплі дощу.
Він дарує мені троянди,
Люблю дивитись як вони в’януть.
Він ненавидить мене п’яну
І виливає моє вино
А. Все одно. Я і так повернуся на дно.
Мені туди періодично треба.
Здалеку набагато яскравіше небо
І там хоча б є про що мріяти
І у щось трохи світліше вірити.
Він часто заходить перевірити
Чи я така як була і в двері стукає.
Той стукіт знається мукою,
Хоч я ніколи й не відчиняю.
В Нього ж є ключі від квартири.
Мій світ ділиться на чотири.
Він питає чого я хочу,
Я знову ховаю очі,
Щоб не сказати і не заревіти.
«ти дорожча за все на світі»
Ми як трьохрічні діти
Пропускаєм проблеми і далі мучимось
Хтось сьогодні присниться, та не Він чомусь.
А завтра розбудять вже не його дзвінки,
Я вкотре порву минуле на шматки,
Щоб тільки не навпаки.
Щоб минуле мене не порвало.
«Цікаво, як Він там..? Мені Його так мало…»
Але це вже звичка, не думати, що буде.
Я забула і весь світ забуде.
Зайві пробачення, сварки, сльози, зайві питання.
Піду хоч обійму його востаннє….
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Хочу зранку відчути запах пролісків,
а не твоїх дешевих сигарет.
Одноманітність занадто болісна -
зелені штори-кава-інтернет,
навіть музика не розслабляє,
лише додає нотки розпачу,
який вже став рідним, який не минає.
Насолоджуюсь ним досхочу.
Хочу зранку почути звуки струн,
а не твого прокуреного голосу.
Знов по тілу болючий струм -
одноманітність занадто болісна.
Хочу зранку випити вишневого соку,
а не твоєї гіркої кави.
Твої поцілунки тепер б"ють током,
твоя любов тепер нудна вистава.
Хочу зранку хоч трохи ніжності,
яку ми так давно втратили.
Хочу просто миті, а не вічності,
хочу вільно, а не за гратами.
Хочу стати твоїм сигаретним димом,
ніжно плавити твої мізки,
роз"їдати тебе зсередини,
відчувати тебе хоча б трішки.
Хочу стати німою тишею
і померти від твого голосу
ранок знову під ковдру мишею.
Одноманітність занадто болісна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203306
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2010
Божевіллям мій простір заповнений...
У квартирі ще пахне ромашками...
Голий світ за вікном спотворений
Поглядами чужими й двозначними.
Всі емоції з серця вигнані
Твоїм мистецтвом робити боляче...
З середини знов чую скиглення -
То душа, понад прірвою стоячи,
Заспокоює свою агресію,
Видаляє чужі нотації...
Я, втікаючи від депресії
Граю з совістю в асоціації.
Мимоволі свою залежність
Я у сотні разів збільшую,
Знову згадую про обережність,
Щоб не стати від тебе гіршою.
Цвіль на серці чорного кольору,
В мої пальці струни впиваються
Як не мертвою, то хоч хворою
В невідомості залишаюся.
Почуття вижирають розум мій,
Скільки треба, стільки й витримую
Вхід у рай вже такий близький,
Але знов перед носом дверима гримають.
За межами моєї реальності,
Десь над ніжними білими хмарами,
Потерпаючи від безпорадності,
Розмовляю з тупими примарами.
Ворожнеча між завтра і вчора,
Конфіскація щастя і вічності...
Цілі втрачені, знову я хвора,
Прислухаюсь до думки більшості.
Рию яму банальній трагічності,
Серед снігу, та все ще тепло.
Забуваючи наслідки звичності,
Відкриваю очі на вході у пекло...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
В чорній рамочці бачу гори високі й зелені
Своє серце ховаю у сумку, щоб ти не знайшов
Сигарети ті самі дешеві в подертій кишені
Я чекаю на поїзд і їду від тебе знов.
Мене можна давно записати у безнадійні
Я не бачу себе, я лиш привид своєї душі
У вагоні навколо не люди, а тільки тіні
Тихо пальцем на склі я виводжу банальні вірші.
Ніжний біль огорнув мене повністю й давить віски
Усміхаюсь насилу свому відображенню в дзеркальці
Говори все що хочеш, я й так вже не вірю в казки
І давно показала на двері своїй незалежності
Я забутий заручник своєї тупої реальності
Загубила гармонію з зовнішнім наглим світом
Не лишилось нічого цікавого у неформальності
У відкрите вікно розмовляю з холодним вітром
Обєктивність думок там де й моє дурне щиросердя
Я вже їх у собі не зустріну напевно ніколи
І тепер більш за все я напевно боюся безсмертя
Тільки хочу назад повернутись до тебе у вчора.
Ностальгія мені все нові покарання видумує
Фокусуюсь на всіх тих гірких і коротких хвилинах
Виключаю свій мозок, тепер вже і зовсім не думаю
І тверезість свою десь далеко й надовго закину.
Тимчасовість вбиває, я знов в пустоті залишаюся
І твоя паралельнісь мої вени ріже таємно.
Закриваю повіки, до тебе назад повертаюся
Повертаюсь у вчора, та знову напевно даремно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2010
Ти бачиш це небо…?
Оранжева осінь…
Сімнадцята осінь
без тебе…
Та може й не треба…
Не віриш…? Пробачу…
І знову ті хмари…
Оранжеві хмари
Побачу…
Та вже не заплачу…
А небо глибоке…
Там можна втопитись…
У небі втопитись
Високо…
Чому ж так жорстоко…?
І знову сумую…
Не вірю у мрію…
Оранжеву мрію
Цілую…
Нікого не чую
Й нікому не вірю…
Остання частина…
А час утікає…
Хвилина…
Хвилина…
Хвилина…
І осінь…
Буває…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010
Минула осінь знов повіяла теплом.
Прикрила хмарами
Іще один болючий перелом.
Не пара ми.
Під чарами
Останнього дощу стікає туш
Тікає дах
Пуста квартира. І холодний душ.
За що ти так?
Он твій літак.
Він небо нам розсік на два шматки
На дві пустелі
Ми будемо дивитись навпаки
На різні стелі
Голі стелі.
Ми будемо прокручувати час
Назад у осінь
Трощити все, що створено для нас
Благаю, досить.
Небо просить
Гарячими палкими іскрами
По щоках б"є
З чужого пластиліну зліплені
Ми є
Моє
Холодне тіло вкрите краплями
Цього дощу
Іди.
Всерівно я тебе не відпущу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2010