| Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
На чужому горі щастя не збудуєш,
Кажуть з здавна люди, а роблять своє.
Бо чужого тужу ніхто не почує
Заберуть останнє затопчуть що є.
Заберуть останнє й ніхто не спитає,
Як після такого на цім світі жить.
В потоптану душу ніхто не загляне,
І зламане серце вже не оживить.
Щоб бути багатим треба вміть хитрити,
Совісною працей багатств не заробить.
Краще бідне людство в зять і обдурити,
Нехай виживають якщо хочуть жить
Пашуть в полі зрання за кусок хлібини,
Бо вдома ждуть діти треба їх кормить.
А багаті мають дачі і машини,
Їм плювать на інших та чи Бог простить.
Чи простить що в когось помирають діти,
Бо немає коштів за що полічить.
А інші мудрують чи Ялта чи Кіпри,
Де на ті мільйони краще відпочить.
Але щоб не сталось треба далі жити,
І бути щасливим бо життя одне
Головне щоб совість нам не загубити,
Бо без неї серце навік зогниєЇ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235655
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.01.2011
Куди ми котимось? Що з нами сталось?
Ми загубили якості людські,
Для один одного чужими стали...
І наші душі вже давно пусті.
Ми загубили те, що легко втратить -
Це нашу совість, наше каяття,
А може, всім пора сказати: "Хватить!",
Бо ми даремно проживем життя.
Ви ж подивіться, що сталося з нами:
Ми потопаєм в підлості й брехні,
Ми кожен день буденні ролі граєм...
Нема вже щирості в нашій душі!
Нема нічого, тільки злість і заздрість,
І наші помисли нечисті і брудні,
Нас охопила ненависть і жадність,
ми стали непохитні і черстві...
У кожного в думках:"Де взяти гроші?",
Всім захотілось жить, як королі,
Десь украдем, а десь нам хтось поможе-
Бог з ним, що богатієм на брехні...
Нічого страшного, що на тім світі буде-
Вже стало все одно, чи Бог простить,
Живем для себе, а біднії люди -
Хай виживають, якщо хочуть жить...
Куди ми котимось? Що сталось з нами?
Чого дітей своїх ми зможемо навчить?
Люди, отямтесь, ви ж нелюди стали!
По іншому не пізно ще пожить...
Не думайте, про гроші і багатство,
І будьте щирі в радості й біді,
Впустить у свої душі Боже Царство,
і хай щастить Вам в Вашому житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195854
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2010
Мовчати бо зайві слова,
нема кому душу відкрити.
Ти бути як всі не змогла,
за все в житті треба платити.
Мовчати коли не живеш,
і серце від болю не б’ється.
Хоч тяжко але далі йдеш,
і щось неодмінно стається.
Мовчати і грати лиш роль,
вдягнувши маску і жити.
Навіщо потрібна любов,
яка тебе може згубити.
Навіщо друзів шукати,
які тебе зрадять завжди.
Як важко образи прощати,
зостануться в серці сліди.
Мовчати й тримати в собі,
все те що так хочеш сказати.
Так важко боротись одній,
тобі треба сильною стати.
Такою як вічна стіна,
яку неможливо зломити.
Хоч доля нещадна й важка,
життя треба гідно прожити.
́
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195739
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2010