Катерина Олешко

Сторінки (1/10):  « 1»

***

не  любіть  мене,  не  любіть,
ненавидіти  теж  не  треба
спущені  руки  -  не  мій  уділ,
то  вже  краще  стремлять  до  неба.
не  чекайте  що  я  прийду,  тобіж
часто  гукайте  в  гості
посміхаюсь  я  не  тому,
бо  на  всіх  не  вистачає  злості.
не  чіпай  мене,  не  чіпай
роль  скульптури  мені  доступна
між  рядків  не  дивись,  сприймай
покидаючи  -  дверима  гупай!
не  любіть  мене,  не  любіть
не  легенями  -  грудьми  вдихайте
не  фіксуйте  печальну  мить
про  хороше  -  не  забувайте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=458410
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.11.2013


Мир,  который  не  знает  жалости
Каждый  в  нем  за  себя,  не  больше.
Мир,  который  не  знает  жалости
Мир,  который  не  знает  грусти...  

Скорость,  блеск  и  успех  потрясающий
И  конечно  же,  ты  в  нем  круче!
Каждый  так  о  себе  считает
И  собою  гордиться  очень.
Вечеринки,  светские  рауты...
"Посмотрите!  Какой  я  блистателен!"
Молча  крик  в  атмосфере  заряженной
Только  крик,  никаких  показателей.

Мир  за  деньги.
Они  ведь  главное.
"Вот  бы  продаться,
но  лишь  подороже".
В  омут  кануть
Наконец-то  избавиться  
От  чешуи  души,
и  больше...

Как  же,  ну  как  же,  сумели  деньги
Испортить,  увядить  живые  души?
Простые  бумажки  и  с  чьи-то  портретом
Адски  обидно,  невозможно  прискорбно...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=266592
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 23.06.2011


Ненависть

У  пустий  тунель  кричати,
не  згорати  у  вогні,
то  літати,  то  вбивати
так  хотілося  мені...
Я  ненавиджу  мовчання  
і  упертість  у  людей,
принцип  страуса:
ховатись,  утікати  від  проблем.
Ти  -  ганчірка,  слабкодухий,
замикаєшся  в  собі,
вмієш  інших  ображати  -  
твої  руки  у  багні...
Корчиш  з  себе  розумаку.
З  тебе  втіха  лиш  одна
ось  закінчиться  навчання
і  тебе,  ура  -  нема!!!
Будеш  інших  діставати
хочеш,  їж  ті  цигарки...
Незрівнянна  була  радість  -  
не  дістатися  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247570
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 16.03.2011


Правда

Мовчиш.  Кричиш.  І  тонеш  у  пітьмі.
Ідеш.  Не  ждеш.  У  вирі  щось  шукаєш.
Тобі  здається  -  зараз  полечу?
Своїх  бажань  хоч  крихту  правди  маєш?
Вже  розгубивсь,  не  маєш  більш  надій?
Лежиш.  Не  спиш.  Встаєш  -  не  пам'ятаєш?
Тобі  здається  ти  такий  один?
Один.  Бо  про  життя  зовсім  іще  не  знаєш...
Гадаєш  знов  хтось  винен  щось  тобі?
А  сам  даєш  чи  тільки  забираєш?
Ніколи  ще  не  думав  ти  про  це?
Тож  саме  час.  Почни  і  не  прогавиш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213141
рубрика: Поезія,
дата поступления 27.09.2010


Індивідуальність

Не  хочу  бути  схожою  на  всіх
"Одна  із  тих",  яку  ніхто  не  знає...
І  одягнувши  чорний  оберіг,
Іти  постежці  в  невідомі  мандри.
Не  заперечно,  це  стереотип,
Та  всеж,    я  вірю  в  індивідуальність.
У  кожного  є  невідомий  світ
Ні  трішечки  не  схожий  на  реальність.
Ось  бачите,  ми  пишемо  вірші,
Хіба  це  страшно  розкриватись  людям?
Своєї  долі  вірні  шукачі
І  більше  шансів  в  нас  уже  не  буде...
Вважаєте,  що  знаєте  себе
І  вірите  у  збіги  ситуацій?
Мені  здається  це  все  "се  ля  ві",
Куди  тепер?  Назад.  У  непізнанність.
́

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209513
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.09.2010


Труднощі

Буває  так,  що  хочеться  кричати,
Буває  так,  що  хочеться  ревти.
А  інколи,  і  просто,  помовчати
Щоб  легко  було  знов  вперед  іти.
Й,  напевно,  так  ніхто  не  зрозуміє
Чому  найбільше  віршів  про  сумне.
Що  криється  за  словом  "безнадія",
Чи  варто  брать  чуже,  як  є  своє?
Багато  ще  питань  нерозгаданних
Без  відповідей  цікавіш.  А  як?
Ми  маєм  сенсу  у  житті  шукати,
Бо  кожен  з  нас  живе  не  просто  так...
Й  хоч  часто  ми  йдемо  крізь  чорні  смуги
Давайте,  хоч  одягнем  білий  фрак?
Повторювала,  і  казати  буду
"Бо  кожен  з  нас  живе  не  просто  так"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198484
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.06.2010


Глупо…

Удаляеш  из  списка  друзей?
Ну  и  ладно.
Мне  совсем  не  нужна
С  тобой  переписка.
Не  допью  я  сегодня  
Фужер  с  шоколадом,
Не  прочту  я  сегодня
"Засыпай,  моя  Киска".
Унижаться  не  стану,
Хотя  это  не  глупо.
Я  проснусь  и  забуду
Твои  письма  и  имя.
Лучше  вновь  подожду
Своё  новое  чудо,
А  тебя    я  сотру,
Занеся  в  чёрный  список.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195941
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.06.2010


Осінь

На  душі  моїй  осінь,
На  очах  -  грони  сліз,
А  надворі  вже  тепло
Й  веселяться  всі  скрізь.
Вже  весна  наступила
Та  зима  не  спуска
Ще  морозом  і  снігом
Вона  людей  ляка.
А  хтось  мріє  про  літо
Тепле  сонце  і  пляж,
Про  гуляння  до  ранку,
Про  кохання  в  ночах...
І  так  дивно  дивитись
На  всі  мрії  оці,
Коли  в  тебе  вже  осінь
І  сльоза  на  щоці.

-------------------------
квітень  2010р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195939
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.06.2010


Вірші

Вірші.  Рядків  милозвучність.
Вірші.  Чи  проза  життя?
Вірші.  Думок  важких  подих.
Вірші.  Як  крок  в  майбуття.
Вірші.  Буває  і  краще.
Вірші.  Та  в  кожного  свій.
Вірші.  Заявка  на  щастя.
Вірші.  Розплата  за  біль.
О  ні.  Танок  це  метафор.
О  ні.  Прекрасне  життя.
О  ні.  Думки  не  літають.
О  ні.  Міраж  –  забуття.
О  ні.  Завжди  я  щось  краще.
О  ні.  Надія  жива.  
О  ні.  Писать  -    це  вже  щастя.
О  ні.  У  віршах  душа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195702
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2010


Це не той…

Це  не  той  кого  я  покохала,  
Це  не  той  кого  я  віднайшла.
Кажуть  так:  час  людину  міняє,  
Правду  кажуть,  страждає  душа.
Не  скажу,  що  він  був  ідеалом,
Ідеальних  людей  не  бува,
Я  це  знаю,  і  кожен  там  само
Та,  на  жаль,  це  Кохання  не  зна.
Може  в  чомусь  він  і  помилявся,  
Може  щось  він  робив  і  не  так,
Не  старався,  усяке  траплялось
Я  дивилась,  чекала  на  знак.
Як  не  дивно,  нічого  не  сталось,
Хоча  все-таки  щось  і  було.
Зустрічався  хтось  з  ким  й  розлучався,
Все  мінялось  й  по  колу  знов  йшло.
Та,  напевно,  була  я  слабкою
Не  змогла  я  його  вберегти,
Окунувся  у  дірку  він  чорну
Зайти  можна,  а  вийти  –  вже  ні.
Й  не  минуло  багато  так  часу,  
Може  рік,  ну  а  може  і  два
Та  тепер  це  вже  інша  людина,  
Не  особа,  пуста  це  душа.
Життя  ціль  –  алкоголь  і  гуляння,
План  в  майбутнє  –  достатньо  й  на  день
Може  він  загубив  своє  щастя?
Та  чому  я  мов  винна  за  це?
Досить.  Геть,    пропадіть  дурні  думи!
Все.  Кінець.  Треба  далі  іти!
Чи  багато  такого  ще  буде?
Певно  так.  Та  зі  мною  вже  ні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2010