KaramElka

Сторінки (1/12):  « 1»

Bury your dreams (пісня)

verse  1
If  I  only  have  a  time  to  say
You  are  those  one  who’ve  taught  me  to  fly.
I  am  leaving,  you  can  do  the  same
Or  I’ll  stay  till  your  life  sheds  in  night.

bridge
My  love,  I  can’t  any  else.
I  see  you  are  losing  your  sense.

сhorus
Bury  all  your  dreams,
Forget  about  love.
Don’t  you  see  it  seems
Like  you  are  dying  now.

verse  2
In  your  eyes  I  see  a  quite  pain,
My  love’s  killing,  dear,  it’s  my  sin.
We  left  all  hopes  in  this  dying  day.
Now  I  feel  the  deathly  cold  on  skin.

bridge
My  love,  I’m  forever  with  you.
Die  with  smile,  we’re  feeling  some  new.

chorus
Bury  all  your  dreams,
Forget  about  love.
Don’t  you  see  it  seems
Like  you  are  dieing  now.

chorus
Bury  all  your  dreams,
Remind  about  love.
Don’t  you  see  it  seems
Like  we  are  dying  now.
Bury  your  dreams…
We  are  dying…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=225121
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.11.2010


Присвячено комусь…

Я  цієї  осені  згадала  тебе  випадково:  
Я  сиділа  на  лавці,  а  вітер  для  мене  співав.  
Ти  ввірвався  в  життя  несподівано  й  трохи  святково,  
І  так  впевнено,  ніби  на  тебе  там  хтось  вже  чекав.  
Я  згадала  тебе,  а  це  значить  мені  досі  мріється,  
Осінь  десь  вдалині  відгукнулась  на  моє  "Привіт!"  
Я  все  та  ж,  що  колись,  я  і  досі  себе  різко  змінюю,  
І  надіюся  досі,  що  зміниться  разом  і  світ.  
Ти,  напевно,  такий  ж,  твої  очі  засмучено  світяться,  
Ми,  напевно,  одні  пам'ятаємо  інше  життя.  
Я  згадала  тебе,  це  ж  про  тебе  мені  досі  мріється,  
І  наспівує  вітер  на  вухо  мрій  моїх  дитя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2010


Кривавий світанок

Кривавий  світанок  узявся  нам  стукати  в  вікна,  
І  чиєсь  "люблю"  потонуло  в  червоних  сльозах.    
А  спогаду  болю  у  твоєму  серці  не  стихнуть  
І  морфій  не  згоїть  всі  рани  на  наших  серцях.  
Кривавий  світанок  наш  спокій  узяв  до  полону,  
Із  тіней  червоних  виходять  холодні  слова.  
Колись  ти  казав,  що  ти  будеш  зі  мною  до  скону,  
Тепер  залишаєш,  а  я  ж  іще  досі  жива...  

                                                                                                                                             12.11.2010  



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2010


Різні

Вогонь.  Вода.  Які  ми  протилежні.
Та  я  ж  тебе  кохаю  все  одно.
Ти  -  мій  наркотик,  ти  -  моя  залежність.
А  душу  втихомирює  вино.
Вогонь  і  лід.  Дві  крайнощі  одразу.
Та  в  серці  ще  живі  всі  почуття.
Любов  і  смерть.  І  ми  були  не  разом.
Нарешті  довогождане  забуття.
Дим  і  туман:  подібні,  але  різні.
І  ми  з  тобою  отакі  були.
Опам'таємся,  та  стане  зовсім  пізно.
Ці  почуття  мене  пережили...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010


Спогад

Мені  залишився  тільки  спогад,
Мені  залишився  тільки  біль.
А  в  моїм  серці  єдиний  здогад
І  світлих  спогадів  заметіль.
Я  говоритиму:  "Все  минулось",
Я  говоритиму:  "Все  ОК".
До  мого  серця  ходи  замкнулись,  
А  в  тебе  ключ  від  усіх  дверей.
Я  говоритиму:  "Я  в  порядку",
Щоб  тільки  ти  не  дізнавсь  того,
Що  я  залишила  біль  на  згадку
Про  все  щасливе,  що  в  нас  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2010


Казки

Казки  закінчились.  Реальність  в  серце  б’є  
Ножем  своїм  з  гартованої  сталі.  
І  холод,  й  жар,  і  слово  це  твоє  
Її  кидає  в  світ  страшних  реалій.  
Казки  пройшли.  Почалося  життя.  
Таке  болюче  прагнення  померти.  
Лиш  крок  –  і  біль.  Якби  ж  було  знаття,  
Що  треба  йти  на  ці  нещирі  жертви.  
Казки  –  минуле,  але  чи  її?  
Реальність  знов  затягує  у  прірву.  
Якби  ж  забулись  всі  слова  твої,  
Та  їх  із  пам'яті  хіба  зі  серцем  вирвать.  

                                                                                                                                                        For  NesS

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2010


Ангел ночі

Чорні  крила  блистять  за  спиною,
Серце  -  камінь,  холодне  й  тверде.
Ангел  ночі,  що  мріє  тобою
І  кохає  одного  тебе.
Ти  тихенько  і  ніжно  пробрався
В  моє  серце,  вогонь  запалив.
Ангел  смерті  в  життя  закохався
І  відчув  все  тепло  літніх  злив.
І  нестерпна  вже  твоя  відсутність,
Серце-камінь  розбив  пізній  грім.
Вже  не  можу  я  жити  майбутнім.
Ангел  болю...Цигарковий  дим...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195366
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010


Болиш (пісенька)

А  все  життя  –  лиш  порвана  струна,  
І  новий  день  так  важко  пережити.  
Ти  знов  один,  і  знов  вона  одна.  
Якби  ще  можна  було  не  любити.  
   
Якби  вона  дивилася  не  так,  
Якби  у  серці  щось  не  ворушилось.  
А  ти  не  зрозумів,  що  це  був  знак  
І  що  вона  тебе  не  розлюбила.  
   
Ти  ж  мав  бути  їй,  ніби  ворог,  
Та  залишився  ангелом  лиш.  
Ти  болиш  не  прощальним  «вчора»,  
Ти  холодним  «колись»  болиш.  
   
Цей  біль  вогнем  терзає  не  її,  
Тебе  ж  гризуть  лиш  докори  сумління.  
Її  труна  і  спогади  твої,  
Все  добре  буде  тільки  в  сновидіннях.  
   
Ти  ж  мав  бути  їй,  ніби  ворог,  
Та  залишився  ангелом  лиш.  
Ти  болиш  не  прощальним  «вчора»,  
Ти  холодним  «колись»  болиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195364
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010


Ангел моєї самотності

Присвячено  М.  А.
Я  сама-самісінька  в  цілому  світі,  тут  немає  нікого,  кому  я  потрібна.  Я  абсолютно  самотня  любина  з  серцем,  що  горить  від  небачених  почуттів.  Чому  небачених?  Та  не  тому,  що  таких  ще  не  було,  а  тому,  що  почуття  не  може  побачити  ніхто,  хіба  відчути,  зрозуміти,  сприйняти.  А  моїх  ніхто  не  сприймає.  Кому  я  потрібна  зі  своїми  почуттями,  з  цією  ніжністю  в  серці?    Я  засинаю  і  бачу  твої  очі,  просинаюсь  з  думкою  про  тебе.  Я  бачу  тебе  навіть  там,  де  тебе  взагалі  бути  не  може.  З  цими  почуттями  в  мене  вде  дах  їде.  Але  ж  я  не  можу  не  любити  тебе.  Ти  ніби  Ангел,  мій  найсвятіший  образ  з  поглядом  темних  очей  і  стриманою  усмішкою.  Ти  –  Ангел  моєї  самотності,  в  мене  немає  нікого,  окрім  тебе.  Та  й  ти  не  мій.  Я  з  тобою,  але  без  тебе.  Мій  Ангеле,  я  так  люблю  твої  очі,  твою  теплу  усмішку.  Здається,  я  зараз  згорю  від  того,  що  переповнює  мене.  Було  б  добре  комусь  розповісти,  але  ж  нема  кому.  Я  нікому  не  довіряю,  та  й  навіть  якби  довіряла,  в  мене  немає  нікого,  хто  б  мене  вислухав...  Залишається  лише  ручка  і  папір.  Я  абсолютно  самотня  в  несправедливому  і  жорстокому  світі.  Я  одна  така  закохана  і  щира  серед  циніків  і  егоїстів.  В  мене  є  лише  ти  –  Ангел  моєї  самотності  з  глибокими  темними  очима.  Я  все  одно  любитиму  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195179
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010


Нас двоє

Нас  двоє  тут:  я  і  моя  самотність,
Німі  лова  у  чотирьох  стіах.
Так  холодно...  Малюю  по  складах
Єдине  слово  «ні»  на  стані  нотнім.
Нас  двоє  тут.  І  тиша  оп’яніла.
Сріблясте  світло  на  моїм  вікні.
Холодне  й  тихе  моє  вперте  «ні».
Пише  «люблю»  в  повітрі  я  несміло.
Нас  двоє  тут.  І  сльози  по  щоках.
І  моє  «ні...  не  йди»  самотньо-тихе.
Без  тебе  жити  я  уже  не  звикну.
Я  знов  сама  в  цих  чотирьох  стінах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195175
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 11.06.2010


Кольорове щастя

Чорно-біла  музика,  
                 Чорно-білий  спокій.  
Чорно-біла  тиша  в  цім  сплетінні  слів.  
Та  ж  завжди  не  буде  так.  
                 Чиїсь  тихі  кроки.  
Чорно-білий  простір  кольорових  снів.  
Кольорове  марево,  
                 Кольорова  мрія.  
В  цім  житті  не  треба  доганяти  час.  
З  сильними  ударами  
                 Тріснула  надія.  
Кольорове  щастя.  Жаль,  що  не  для  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194748
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2010


«Я завжди кохала тебе»

Він  сидів  поряд  з  нею  на  лікарняному  ліжку  і  час  від  часу  стискав  її  холодну  руку.  Вона  дивилася  на  нього  своїм  дивним,  надзвичайно  добрим  поглядом.  Вогонь  в  її  очах  згасав  повільно  і  безповоротно.  Вона  марніла  і  блідла  на  очах.  Мовчанка  зависла  між  громіздкими  казенними  стінами.  Їм  подобалось  слухати  тишу.  Її  повіки  повільно  вкривали  очі  і  шовкові  вії  знаходили  спочинок  га  обличчі.  А  він  весь  цей  час  сидів  біля  неї  і  тримав  за  худеньку  руку.  Він  пам’ятав,  якою  вона  була  колись:  життєрадісною  сонячною  дівчинкою  з  концентрованою  блакиттю  в  очах.  Вона  відкрила  очі  і  важко  зітхнула.  Він  стрепенувся.
- Щось  потрібно?  Я  можу...
- Нічого,  -  тихо  перебила  вона  і  він  замовк.  –  все  нормально.
Знову  мовчанка.  Сірі  лікарняні  стіни  стискали  їх  і  обмежували  їхню  волю.  Тут  не  було  місця  для  їхніх  крил.
- А  пам’таєш,  -  перебив  він  мовчанку,  -  той  День  святого  Валентина?  Я  підійшов  до
тебе.  Це  був  мій  останній  шанс.  Ти  на  рік  старша  від  мене,  але  це  не  заважало  мені  закохатися  в  тебе.  І  я  так  хотів,  щоб  ти  нарешті  про  це  дізналась.  –Він  видихнув  і  глянув  на  неї.  Вона  уважно  слухала  його.  –  Я  підійшов  і  тихо  сказав  тобі:  «Я  кохаю  тебе».  А  ти  повернула  свою  кучеряву  голову  і  подивилася  на  мене  своїми  очима.  Мені  здалося  в  ту  мить,  що  в  школі  було  холодніше,  ніж  в  Антарктиді.  А  ти  тихо  і  різко  відповіла  мені:  «А  я  тебе  –  ні!»  -  Він  зупинився,  наче  не  знаючи,  чи  продовжувати.
Вона  слабо  стиснула  його  руку  і  поглянула  в  його  очі.
- Говори.  Не  мовчи,  будь-ласка,  -  її  голос  був  тихим  і  надломленим.
- Мені  здалося,  що  життя  закінчилось.  Та  й  навіщо  я  так  наївно  сподівався  на  те,  що
ти  закохаєшся  в  хлопця  на  рік  молодшого  від  себе.  Але  я  понадіявся  і  тому  сам  звинувачував  себе  в  тому,  що  сталося.  Жити  не  хотілося,  та  я  вирішив,  що  повинний  триматися  в  цьому  житті,  зробити  це  заради  моїх  рідних.  А  потім  ,через  два  місяці,  не  побачив  тебе  в  школі.  День,  другий,  тиждень.  Я  дізнався,  що  ти  тут  і  приїхав  одразу.
Вона  опустила  очі.  Мовчала.  На  серці  було  важко.  Дихання  рівне.  Він  почув  її  тихий  шепіт.
- Я  хочу,  щоб  ти  знав.  Тоді  я  вже  знала,  що  хвора,  що  помру.
- Ти  не  помреш,  я  не  допущу  цього.
- Не  перибивай,  будь-ласка.  –  Вона  глянула  на  нього  і  продовжила.  –  Я  вже  знала
всю  правду  і  тому  сказала,  що  не  люблю  тебе.  Але  насправді,  -  її  серце  забилося  швидше,  -  насправді  я  кохаю  тебе.  Я  завжди  кохала  тебе,  просто  не  хотіла  давати  тобі  марної  надії.
-          Але  зараз  я  поряд,  ми  разом  і  все  буде  добре.
Лікарняні  стіни  ве  більше  тиснули  на  неї.  Вона  зблідла.  Очі  світилися  нвимовною,  великою  добротою.
- Пробач  мені.
- Я  вже  пробачив  тобі  за  все.
- Це  добре,  -  прошепотіла  вона.  –  Я  кохаю  тебе.
- Я  тебе  теж  кохаю.
Її  очі  закрилися.
- Не  помирай,  будь-ласка,  не  йди.
Її  серце  зупинилося...
Він  вперше  в  житті  плакав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194747
рубрика: Проза, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 09.06.2010