| Сторінки (1/86): | « | 1 | » |
Можна?- я говоритиму тишею,
Тихим подихом, ніжним поглядом.
Ненаписаними віршами,
Світла променем, вітру дотиком...
Можна?- я говоритиму тінями,
В спеку - легкою прохолодою.
На могильну плиту інеєм
Упаду, в зимову негоду я.
Навесні забриню росами,
І розталих струмків дзвонами.
В пам'ять стукатиму грозами,
І пульсуючими скронями...
Можна?- стану небес вищою!
У печалях твоїх - правдою!
На снігах - стиглою вишнею...
На війні - підлою зрадою...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
У її роздертій душі
Відкрита кровить рана.
Вперто пише вона вірші
Доки сил стане...
І ночами злими, холодними
Попри туги вічність
Віршуванням своїм німим
Проганяє відчай.
У своїх розбитих думках
Крізь печалі неспокій,
Збирає рими по закутках
Підкажіть,- допоки?!
Вітер долі рве на шматки
Хмари крутить і свище,
Прокладає війна стежки
Кладовищем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Моя рідненька Бабуся Оля народилася в літку 33 року, коли більшість українців вже були виморені, або знищені голодом.
Це була зовсім нерадісна подія, і перше, що почула мала дитина прийшовши в цей світ, було ридання прабабки Ярини, яка кричала до Бога: "Що це? За що, Господи?!!!"
Прабабка була глибоко віруючою людиною, жила по совісті та за Божим Словом. Чекала на пришестя Господнє, і діток привчала мати в серці страх Божий. Прабабка Ярина знала, що дітей на землю Господь посилає, тому не дозволяла собі нарікати на Божу волю, а заридала вона до Неба, як побачила дитину, і ридала так голосно, що прибігла сусідка, яка і сама злякалась, бо дитя не мало ні ручок, ні ніжок, такий собі вродився шматок тіла...
Сусідка швидше себе опанувала, і почала прабабку втішати, мовляв "Не плач Ярино, Господь милостивий..." Так примовляючи вона зігріла води, поклала у коритце новонароджене, та почала тепленькою водою приливати. І приливала доти, доки з тільця не зійшла набряклість... " Вітаю, каже, дівчинка у вас)"
Виявляється що через голодання матері дитинка в утробі попухла...
От така незвичайна та болісна історія народження, яка житиме в моєму серці, хоча Бабусі Олі уже немає... Сподіваюсь на зустріч з нею у Небі, біля ніг нашого Небесного Батька...
В Дні пам'яті жертв Голодомору, захотілось поділитися цією історією з вами...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999453
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023
В мене стрічка фейсбучна майже суцільний некролог
Поховання, прощання, ридання смиренні і тихі.
Друзі кажуть, що треба триматись, і мудрий психолог,
Друзі радять не брати до серця чуже лихо.
Друзі кажуть, що треба швиденько життя жити,
Бо не знаєш, можливо сьогодні твоя черга.
Тільки боляче так, що з вовками б вночі вити,
Серце кров'ю стіка, і бажає собі смерті.
В мене стрічка фейсбучна майже суцільний некролог...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981828
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023
Була вона юною, мов Весна,
Всміхалась своїм мріям.
А він дивувався, бо як? - не знав,
Кохати її сміє.
Він ніби стоячи на краю
Тонув у очах-озерцях,
І шепотів: "Я тебе люблю"
Але не губами, а серцем...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Після зустрічі наших бійців із Донецького аеропорту, додому їхали мовчки...Я ніби зазирнула у інший світ, де повсякденність - пекло.
Я уявила, як одного дня ти народився, любий брате, як раділи твої батьки. Ти ріс, ходив тими ж вулицями що і я, підставляв своє обличчя вітру, щиро усміхався. Ти любив людей, свою країну, життя. Аж доки не прийшла війна... Прийшла раптово, нагло, безбожно, -поступово руйнуючи все навкруги...
Ти довго плакав, бо не хотів брати зброю, бо не хотів вбивати.
"Нехай це буде хтось інший, нехай це буду не я!" Але яка врешті-решт різниця - ХТО.
І ти пішов. Безстрашно, безсумнівно, - бо знав, що все здолаєш - ТИ ДУЖЕ СИЛЬНИЙ, СИЛЬНІШИЙ ЗА ІНШИХ, а ми слабкі, і ми - зламаємось. Пішов далеко, - в інший світ, в інший час, в іншу реальність, щоб захистити слабких своїми плечима.
А ми залишились вдома, живемо із почуттям провини, живемо сормлячись своєї слабкості.
Збираємо пожертви, аби якось допомогти тобі, сильному, стати ще сильнішим, аби притишити біль у власному серці, аби якось виказати свою велику подяку, за твою, брате, СИЛУ, ШЛЯХЕТНІСТЬ, ТА САМОПОЖЕРТВУ.
МОЛИМОСЬ ЗА ТЕБЕ!
Рідний, ми у тебе в боргу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Солодкий запах лавандової води...
А знаєш? - так боляче, коли тобі кажуть: "йди".
І дуже важко всміхатись і говорить,
Бо знаєш? - серце живе, і воно болить.
Це так, як наче на двох на нас - два крила,
А я ніколи ще зайвою не була...
Тому обрала чужою стати через роки,
Бо знаєш? - це дуже боляче, бути тобі ніким.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
Коли закінчиться війна,
Я обійму тебе за плечі,
Прощу усі сварки і втечі
Так, наче то моя вина.
Коли закінчиться війна,
Коли настане перемога,
За всі страждання і тривоги
Небрат отримає сповна!
"Смерть ворогам!" - Така ціна.
Криваві ріки не пробачу!
Я обійму і ти поплачеш...
Коли закінчиться війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942520
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Він тисячу слів знав , і речей .
Він в серце її ввігнав сто мечей .
І душу її довірливу , і слабку ,
Безжально ламав , тримав в кулаку .
І був він хлодно-стриманий , мов палач .
Ну що ж?- моя люба дівчинко , плач ...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Забутися на хвилину ,
Завмерти в його обіймах ,
Заплющити міцно очі ,
Зависнути над землею .
Єдину свою людину
Добуту в жорстоких війнах ,
У мріях палких , дівочих
Назвати , хоч раз , своєю.
Забутися на хвилину ,
Украдений поцілунок
Сховати в куточку серця .
І попри страшенну втому ,
Єдину свою людину ,
Вхопити , мов порятунок ,
Втопити в очах - озерцях ,
І щоб , замість крапки - кОму .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941526
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2022
Кожна людина прагне відчуття свята. Для мене особисто, воно необхідне, як повітря. Я можна сказати, святковий наркоман)))))
Чарівність і нереальність зимових свят мені привила мама. Пам'ятаю, як ранком навшпиньках заходжу в кімнату, де під ялинкою купа подарунків, від бородатого Дідика з великою торбою)))))
Моїм молодшим братику і сестричці , пощастило менше, їх дитинство припало на важкі 90ті. Але ми, старші діти, старалися ,як уміли, аби святкові радощі були доступні і їм)))))
Пам,ятаю, хтось подарував нам великого, хутряного песика, трохи ним погравшись, ми сховали його, від очей подалі))))) І той самий Дідик, з тією самою великою, але майже порожньою, торбою, два роки поспіль, доставляв песика для брата Женьки)))))
Оленка була старшою, і з нею такий номер вже не проходив.
Натомість Женька безтурботно тішився песиком десь дня зо три, а потім благополучно про нього забувши, не помічав, що той драпанув десь, у своїх собачих справах, щоб через рік повернутись знову, акурат під ту ж ялинку, із тієї ж торби))))))
Через роки, мої власні діти, теж чекали під ялинкою дива. І диво завжди траплялось!!! Та ще й не аби яке, а найчарівніше, найкраще, справжнісіньке)))) І не залежало те диво від стану мого здоров'я, або від наших матеріальних статків.))))
Вже бувши школярами, вони ревно захищали перед однокласниками право на існування того дива. Кожен мав свої власні докази і міркування.))))
Для Пашутіка , доказом справжньості дива було те, що подарунки були зашкварно дорогими:"мої батьки не мають грошей на такі дорогі подарунки" , впевнено доводив він однокласникам))))
А скурпульозно дослідивший цю тему Тимофій , був впевнений, що якби Діда Мороза не існувавло, то : "по світу бігали б купа безробітних ельфів"))))))
Я раділа своїй винахідливості, і успіху цього підприємства.
І тільки зовсім недавно, коли ми переглядаючи фото, пригадували історії з дитинства, я дізналась про одне з найбільших розчарувань у житті мого сина))))
Ще змалку, наш Павлусик мав собі таку забавку, ховатися у різних шафках))))) Сховавшись, міг сидіти там довго і тихо, доки ми збившись з ніг його шукали.
Того дня торбинка Діда Мороза поповнилась скарбами, і я мала потребу з кимось цю радість розділити))))))
Повиганявши дітей з кімнати, щільно зачинивши двері, я зручно вмостилась в кріселко, і набрала номер сестри. Напівпошепки розповіла їй у подробицях про те, що і для кого куплене, і скільки коштує, і яке воно все чудове)))))
Того року, я зустрічала Новий рік у лікарні, готуючись до операції. Дітей ми відправили до бабусі, щоб не псувати їм свято, туди ж Дід Мороз доставив їм чарівні подарунки)))))
А ми з чоловіком тримали триденний піст, і просили, щоб Господь втрутився, і явив нам Своє диво.
І диво трапилось, і лікарка дивувалась, що знімки геть інші, і ніякої операції вже не треба.
Я і діти повернулись додому, всі раділи, і були щасливі.
І ТІЛЬКИ ОДИН МАЛЕНЬКИЙ ХЛОПЧИК ДІЗНАВСЯ, ЩО ДІДА МОРОЗА НЕМАЄ. ЩО ПОДАРУНКИ ВСЕ Ж КУПУЮТЬ МАМА З ТАТОМ.
ВІН ДІЗНАВСЯ ПРО ЦЕ, БО СИДІВ У ШАФЦІ, ПОРЯД З КРІСЕЛКОМ, З ЯКОГО Я ТЕЛЕФОНУВАЛА СЕСТРІ, ЩОБ РОЗПОВІСТИ ПРО ЧУДЕСНУ ТОРБУ.
ВІН НІ З КИМ НЕ ПОДІЛИВСЯ ТІЄЮ ТАЄМНИЦЕЮ. І ТІЛЬКИ, КОЛИ СТАВ ГЕТЬ ДОРОСЛИМ, РОЗПОВІВ МЕНІ ПРО ЖАХ, ЯКИЙ ВІДЧУВ ТОДІ, КОЛИ ЗРОЗУМІВ, ЩО ДІД МОРОЗ - ВИГАДКА)))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2021
Вона прийшла в найстрашніший період мого життя. Коли від брехні та підлості перехоплювало подих, коли хотілося просто вмерти, а молитва була тільки: "Боже, Ти все знаєш..."
Вона прийшла, та прямісінько з Неба, акурат на Різдво)))) І ім,я отримала відповідне - Христинка.))) Така втіха, про яку і не мріялось💖 !!!
Давним-давно, я вигадала собі, що бути тітонькою, особливе задоволення))) В цього статуса купа привілей і плюсів))) Найголовніше, тобі не треба виховувати племінників, то батьківська робота , ти можеш їх просто любити, і панькати)))) Тож, коли народилась наша дівчинка, особливе місце в моєму серці для неї було вже готове))))Вона сміливо його посіла, і залишила за собою назавжди)))
Я насолодилася нею зповна, більше ніж власними дітьми, бо не заважали біль, і хвороба... Ще у пологовому, годинами гойдала її на руках, вдивляючись в миле личко. Вона зцілювала моє зранене серце, і я реально відчувала, як рубці на ньому заживляються...
Час спливав, наша ляля закохувала в себе кожного, хто був поряд. Приходила в гості, і з порогу роздавала завдання для Сашки , Ольки , і для всіх присутніх))), і кожному в нашому домі, було за щастя потурати її бажанням💖😇
Як зразкова тітонька, я виконувала всі настанови стосовно харчування, прогулянок, тощо, головної Христинкиної власниці.))) Обідній сон був в них важливим пунктом, і хоч не просто вкласти маленьку активну дівчинку спати, ми завжди сумлінно виконували це завдання.
Того дня , як завжди, трохи почитали перед сном, і щоб налаштувати дитину на потрібну хвилю я вдала що вже заснула.))))
- Олька, ти спиш? - запитує ))))
Стримуюсь щоб не всміхатись, навмисне суплюся, щоб пристращати.))))
- Олька, ти лий?, ти лий?- продовжує допитуватись))))
Що таке "лий", розмірковую))) Досвідчена тітонька, терпить крах, не взмозі зрозуміти янголятко))))
- Ти лий? , питається втретє)))
Мовчу і суплюсь сильніше))))
-Не будь лий, будь доблий, -завершує))))))
Тут я просто сміюсь в голос))))
НЕ БУДЬ ЗЛИЙ, БУДЬ ДОБРИЙ,-розумію)))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931580
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2021
В цій історії мова піде про маленького хлопчика Женьку.
Хоча, якщо бути чесною, він ніколи не був маленьким хлопчиком. Справжній мужичок, з почуттям власної гідності, зі свободою приймати самостійні рішення))) Саме тому ми збивались з ніг розшукуючи його, коли він раптово зникав серед білого дня. Не раз, завдяки йому, мене як старшу сестру огортала паніка, раптом з ним трапиться щось непоправне!))) Але він завжди знаходився, і завжди цілий і неушкоджений. Просто їздив у справах. Або на город, до трьохколісного велосипедика примотавши якимось дивом, сапу. Або ж просто вигулював (чи то волочив за собою прив'язаного мотузкою за шию) улюбленого хутряного песика Ліжбона. Той багатостраждальний Ліжбон пережив за своє коротке життя досить багато, і мав вигляд не милої хутряної собачки, а старезного, облізлого, побитого життям бездомного пса))))
Але яким незалежним, та свободолюбивим ти б не був, обов'язково настане день, в який хтось посягне на твої права і свободи. )))) І наявність старших сестер збільшує вірогідність того дня наставання))))
Якось мама поїхала кудись у справах, і лишила Женьку зі мною. Не пам'ятаю, в чому там була річ, чи то мама спізнилась вчасно повернутись, чи то я забула її попередити, що маю бути на передекзаменаційній консультації, але ось вже мені час збиратися, а мами все немає)))
З моєю відповідальністю, очевидно, що версія з пропуском - не розглядалася. Тож після декількох марних спроб знайти вихід, я розумію, що доведеться брати Женьку з собою.
Вдягнувшись сама, я гарячково перевертаю догори дригом поличку з братовими речами))))) з жахом розуміючи, що у ній жодної чистої речі! Бо ж якщо ти свободний і незалежний хлопчак, ти не мусиш питати у мами дозвіл на перевдягання. І якщо в тебе на днях, був раптовий приступ охайності і ти переодягнувся 5 - 6 разів поспіль, цілком природно, що чистих речей вже не лишилось.)))
Натомість в маленької сестрички Оленки ,на поличці все зразково чисте, і ідеально розкладене)))))
Ідея приходить миттєво)))) Хвилина, і я надягаю на натруджені, репані, мужицькі ноги брата, Оленкині мереживні шкарпетки, зав'язую на ньому пасок її святкової сукні, чіпляю на волосся кокетливий бантик)))) Все!!!! Сестричка готова!))))))
Згадую про басистий голосок притаманний брату...Останній штрих,- максимально наближаю своє обличчя до нього, і чітко та виразно роблю навіювання: "зараз ми підемо в мою школу, не вздумай там нічого казати! Чуєш?- ні слова!!!))))))"
На консультацію ми не спізнились, мої однокласниці віддали всю належну увагу новоспеченій сестричці. На всі запитання Женька вовтузиться, пихтить, зиркає на мене, але дотримується інструкцій, - ні звука.))))
"Вона ще не розмовляє"- пояснюю))))
КОЛИ У ТЕБЕ Є СТАРША СЕСТРА З НЕУЄМНОЮ ФАНТАЗІЄЮ, ПРИГОДИ ТА ВЕСЕЛОЩІ ТОБІ ГАРАНТОВАНІ))))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2021
Я малюю вірші, як художники пишуть картини.
Скрупульозно виважую склад, і збираю до купи.
Філігранно, (буває не дуже) відточую рими.
Я малюю вірші, сподіваючись - хтось їх полюбить.
Я складаю вірші, як письменники пишуть романи.
Де там правда, де вигадка - не розібратись нікому.
То конкретика, то навпаки напускаю туману,
І закінчити б вже, але ні - вимальовую кому.
Я складаю вірші не для тебе. Погожої днини
Відпускаю в політ, мов пташок із залізної клітки.
Не тримаю й для себе - нехай розлітаються світом.
Я малюю вірші, як художники пишуть картини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=920957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2021
Коли моє серце скує нестерпимою мукою,
І душу, раптово, накриє пронизливий щем,
Тоді я у сни і в думки твої тихо постукаю,
І ти, як колись, захистиш мене сильним плечем.
Коли небеса над тобою чорнітимуть хмарою,
І зливи, холодні, безжально, вмиватимуть світ,
Мій вогник веселий знайдеш, і прилинеш примарою
Так, ніби й не було розлуки у тисячу літ.
А поки,- ховай почуття свої болем загострені,
Історії наші сховай у сторінках книжок.
Колись, ти зустрінеш мене у безмежному просторі...
Колись, я тебе відшукаю в сузір`ї зірок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2021
Ти думав, що ти зі мною лиш на хвилину,
А потім зникнеш, ніби нічого не сталось.
І ти пішов, але забув половину
Душі. В мені вона назавжди зосталась.
А ти пішов... Зимою шукав спеку,
Не міг знайти під сонцем собі місця;
Ти був з чужими так довго і так далеко,
Я ж вперто тебе тримала, тримала міцно.
Ти думав, що ти зі мною лиш на хвилину?!
Серйозно, думав, що зможеш мене забути?!
Лишив мені малесеньку половину,
Хоча, якби й по вінця налив себе - мало буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2020
Я ще жива, бо серце ще болить,
Бо падаючи - піднімаюсь знову.
Душа із тілом ще веде розмову,-
Все зазиває у небес блакить...
Так хороше про вічне говорить!
Я ще жива, долаю рубежі,
Іду вперед, ще вірю, ще надіюсь...
Іще у сонячнім промінні гріюсь,
Хоча, й далекі зорі - не чужі.
Я ще жива. Я ще пишу вірші...)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844419
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2019
Поховано дні близкості,-
Я Вам не скажу :"Ти"
Греміли громи-блискавки,
Коли палали мости!
В коханні нема вічності!
Нас хвилями крив гнів!
Розбитий кришталь ніжності
Так жалісливо дзвенів!..
Занадто булО гордості,
Й відсутності каяття...
А нам би тоді мудрості
Простить, і любить життя.
Ми б всесвіт могли рухати!
Підкорювати світи!
І тишу, нічну, слухати...
І спогади берегти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=791939
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.05.2018
Через тисячу довгих днів,
Серед сотень чужих людей,
Ми зустрінемось навесні,
У звичайний, якийсь, день.
В світі створеному з протиріч,
Переплутано все,- але ж...
Ми зустрінемось віч-на-віч,
Ти шукай мене, і знайдеш.
І воскресне любов в мені!
І душа заспіва пісень!
У звичайний, якийсь, день,
Ми зустрінемось, навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=776242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2018
Квітнуть маків червоні хвилі
На моїй землі,
Відлітають у вічний вирій
Душі-журавлі...
Ген, за обрій, за небокраї,
В сизу да-ле-чінь...
Відлітають, бо точно мають
ТисячІ причин...
Відлетіли...Не долюбили...
Свічка на столі...
Розквітають червоні хвилі
На моїй землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=775184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.02.2018
Весно красна! Сади білі!
А в душі холодна зима,-
Бо погинули наші милі
На війні, котрої нема.
Їм життя не шкода! Треба?-
Найдорожче, що є віддай!
І тримали для нас небо,
І летіли за небокрай...
Ой ти весно! Весна красна!
- Чом ти, Нене, така сумна?
- Бо погинули наші ясні
На війні, котрої нема...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=735577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2017
Знов прийшла щебетуха Весна,-
Щедро посмішками чарує,
Візерунками дні фарбує,
Кличе в небо,-літати в снах...
Знов, задумливо-мила Весна
Наповняє мене собою,
Радість в серце влива рікою...
О, красо моя, неземна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=733623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2017
А ночами довгими-довгими дзвонять дзвони,
Телефонні,чи смс ( як напишуть)...
А ночами довгими-довгими, у долонях,
Грієш каву, вдивляючись в чорну тишу...
А ночами довгими-довгими палять гради,
Хаотично блимають громовиці!
А ночами довгими-довгими, мужній брате,
Поспішаю Богу за вас молитись...
Він ночами довгими-довгими (я в це вірю)
Збереже, і смерть прожене... Я знаю,
Що ночами довгими-довгими ангел білий
Осяйним крилом тебе огортає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2015
А у душі - руїни…
А навкруги - протести.
Влади зухвалі тексти,-
Ніби народ наївний!
А навкруги – розруха
Нагла, тупа, безбожна…
Далі так жить неможна!
Не закривайте вуха!
Захистом України
З болем в серцях, до зброї
Стали її Герої…
А навкруги – руїни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613606
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 15.10.2015
Усе, як завжди. Знову ллють дощі
Сьогодні, а назавтра - сонце сяє,
Я посміхаюсь, і пишу вірші,
Усе,як завжди, лиш тебе немає...
Усе, як завжди. День іде за днем,
Час,-вправний лікар - рани заживляє.
Колись, цей біль ущухне, і мине,
Та що із того?- як тебе немає...
Вітри летять в незвідані світи,
Хто знає, може десь, за небокраєм,
Мене кохаєш і чекаєш ти,
А я - чекаю ТУТ...Тебе немає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=611642
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 06.10.2015
Овечек белых, ветер бравый
По небу гонит, череду…
И я, не мудрствуя лукаво,
Овечкой по земле иду.
Не сожалея о минувшем,
Боль претерпев, смиряю плоть.
И робко жду, когда же душу
Мою, помилует Господь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311883
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.02.2012
Як добре з тобою поруч йти,
Обрать навмання дорогу…
Як хороше жити, дихати,
І дякувати Богу…
І то не печаль, що дні йдуть,-
В душі бережу весни.
А прийде мій час – закінчу путь
У впевненості – ВОСКРЕСНУ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=311879
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.02.2012
Золотую листву сад
Загрустив, растерял быстро,
Уходя, уходи, нет смысла
Ни жалеть, ни смотреть назад…
Уходя, уходить спеши.
Мне игрушки в больших коробках
(Словно прожитых дней стопки) –
Утешение для души.
Старый дом наш еще жив,-
Стены дышат, скрипят ступени…
Притаились в углах тени,
Будто прошлого миражи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306967
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 16.01.2012
Осінь, здіймаючи легку куряву, танцює свій повільний танок…То тут, то там, ненароком, торкнеться рукою листя дерев, і воно жовтіє…Невпинно і невблаганно золотиться буйна, колись, зелень,- Осінь танцює…Ще трохи і, здається, Кочубеївка запалає!
Стежка до школи в*ється грайливою стрічкою, щоранку маленькі ніжки, веселим підстрибом спішать нею за знаннями. Старші школярі йдуть повільніше,про щось мріючи…
Старенька, згорблена жінка мружачись вдивляється в далечінь. Стежка до школи…Колись, і вона йшла цією стежкою на свій перший урок. Була вона тоді молодою, стрункою, веселою, сміливо дивилась вперед в майбутнє. Галино Петрівно, розкажіть, почитайте, просили діти, оточивши її щільним кільцем, і вона завжди ЧУЛА їхні прохання. Вона уміла ЧУТИ…Розповідала повільно, помірковано,з любов*ю вдивляючись в наївні личка, в допитливі очі.
Вона багато працювала. Виховувала й своїх трьох діток, терпляче вкладала в їх серця те, чим жила сама, навчила любити поезію, літературу,- сама ж бо літератор. І кожен раз, день у день, кликала її стежка до школи.
Минав час, діти росли,вилітали із гніздечок, летіли у великі світи, і ось, власні діти поклали їй на коліна маленьких онуків, щоб вона, вже для них розповідала свої чудові історії.
Вона рано посивіла, так склалась доля,- поховала сина та чоловіка, серце обливалось кров*ю, тихо плакала…Все було…
І ось, стоїть старенька, майже сліпа, і сумно вдивляється в знайому стежину. Якби, лишень, вона знала, скільки світла принесла в юні серця, скільки вдячності в них, до любої вчительки. За те, що навчила любити слово, розуміти, і використовувати в житті, написане. Але вона не знає…
Іншою стежкою, кожен недільний ранок, повільно іде до церкви. І молиться усім серцем за тих, кого любить, пам*ятає, хто любить, і пам*ятає її. З легким серцем, почута, повертається додому. І вкотре, згадує свою стежку до школи...
Згадаймо своїх вчителів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296560
рубрика: Проза, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2011
З Ніною Захарівною Хараїм, що мешкає в селі Орлове, я познайомилась давно, і знаючи історію її нелегкого дитинства, хочу поділитися нею з Вами, шановні читачі, аби і Ви, могли захопитися цією мудрою терплячою, мужньою жінкою, як захоплююсь нею я.
Народилась Ніна Захарівна 18 квітня 1921 року.
- Я ВСЕ пам*ятаю,- відповіла вона на моє прохання розповісти про голодні тридцять другий та тридцять третій роки,- адже мені було тоді десь дванадцять. Батько наш помер, коли мені лиш два рочки виповнилося, з семи діток живими лишились тільки я, та брат Микита, всі інші померли ще немовлятами. Мама Марія Максимівна, рано овдовівши, ледь зводила кінці з кінцями, тому, коли почалось розкуркулення, нас не чіпали – не було що забирати…На нашому подвір*ї ховали свої припаси сусіди, односельці. Наш двір не перевіряли. Коли ж забирали вони свої припаси, бува розсиплеться щось, лишиться на землі, то ми з братом збираємо, і радієм з того…
Мама дуже тяжко працювала в колгоспі робітницею, щоденно отримувала платню – 100, іноді 200 грам муки, це і був наш раціон на день, на трьох. Якби й ми були розкуркулені, не мали б права й на це.
Добре пам*ятаю, як в мене почали пухнути ноги, пам*ятаю, як плакала надімною мама, не знаючи, чим зарадити. Рятувала нас корівка, худа була. Подарував нам її ще маленькою дядько. Виростили, оберігали, як могли. Щоб підживити якось годувальницю нашу, смикали потроху солому зі стріхи, то вона давала нам молочка пів літра на день.
Пам*ятаю, якийсь час нас підгодовували у школі, то уроки хто слухав, хто ні, а на обід всі чекали. Обідом слугував суп, в кожній тарілці окрім води лежав шматочок картоплі. Після перерви повертаємось в клас, а одне – двоє лишаються надворі мертвими, додому їх не несли,- відразу на кладовище…
Якось, повертаючись зі школи, ми, діти, забрели на поле, де колись росла кукурудза. Після збору врожаю поле неодноразово визбирали, та ми сподівались на диво. Хлопці знайшли носики від качанів, а мені пощастило, відшукала справжній качан. Зраділи усі, домовились ділити зернятка порівну, аж тут несподівано, об*їздний нас наскочив, повідбирав усе! Як ми плакали, просили, не залишив нічого, все забрав у дітей!
Навесні з району підвезли насіння, засіялись, ледь дочекались врожаю! Колгоспники отримали по 5 кг. борошна, кожен хто наївся вволю помер. Ми їли потроху, обережно,- лишились живими.
Пам*ятаю, мама пішла на роботу, а мені наказала приготувати коржі: на воді, без соди, але то було нічого! Та заборонила їсти без неї, щоб я бува не об’їлась. Приготувала. Не з’їла й шматочка, понесла мамі на роботу, мама розділила з жінками, що поряд працювали, а я поки озирнулась туди-сюди, вже нічого не лишилось. Я в сльози,- нічого ж не їла! Мама розгубилась,розхвилювалась, вона ж думала що я поїла вже, а я все плачу! «Доню, біжи додому та спечи собі аж два коржа», каже мама. Пішла швиденько, спекла аж три – собі, мамі й брату, повернуться, думаю,- повечеряють…
З тих пір минуло багато років… З кожним днем лишається все менше людей, які пережили ті страшні часи. Наше покоління, на щастя, не розуміє, що таке голод, наші дітки зростають в достатку, в безпеці і радості, але розповідь Ніни Захарівни нехай спонукає нас більше цінувати хліб, що маємо кожного дня на столі, хай нагадає нашим дітям, що не завжди так було. Нехай ця історія життя закарбується в наших серцях, щоб і ми ПАМ*ЯТАЛИ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296555
рубрика: Проза, Історична лірика
дата поступления 28.11.2011
Незабутньо – фатальною вродою
Бідне серце моє не край,
Краще цю осінню мелодію,
Як колись, для мене, заграй…
Хай думки химерними хмарами
У роки минулі летять!
Пригадай зі мною, що мали б ми,
Але не зуміли сказать.
Цю осінньо – сумну мелодію
Як колись, для мене, заграй…
Незабутньо – фатальною вродою
Бідне серце моє не край.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288380
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
«Ти не плач і мене не клич,
І розлука ця – долі знак
Душ побачення віч-на-віч
Закінчилось,- я вільний птах.
Серцем прагну в нові світи,
Відлітаю, забудь-пробач…»
Тихо плакала: «Не лети!»
Але він відповів: «Не плач.»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288368
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 24.10.2011
Возвратись хотя бы на миг,
Пожалей! -устал жить один.
Средь тобой принесенных книг,
И написанных мной картин…
Недоступна, в чужом раю…
И разлуку не облегчить.
С каждым днем сильнее люблю,-
А должно бы время лечить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=275273
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.08.2011
Я люблю Україну, як матінку рідну, люблю!
Я ім`я її, з ніжністю,трепетно в серці плекаю…
Я за неї молюсь, я до неї в віршах говорю.
Під покровом її,- я печалюсь,радію, кохаю…
Цю любов не розтрачу,- з близькими, лишень, розділю,
Україна єдина! І як би в житті не велося,-
На коліна до НЕЇ голівку свою прихилю,
І ВОНА, теплим вітром, скуйовдить русяве волосся…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274679
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2011
Все було,- і смуток і жарти,
Шоколад, морозиво, квіти…
Я не втомлювалась радіти,
І веселих пісень співати.
Все було ,- і щастя, і горе,
І світанки рожево – сині,
І букети, з листя, осінні,
І сніжинок пухнастих море…
Все було, а потім не стало…
Наче сніг, що тане на сонці.
Я не втримала щастя в долоньці…
Мабуть, надто сильно кохала…
1997р. (по - дитячому безпосередній :-))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274657
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2011
У зачинені двері - не стукаю,
Злісних натяків - не розумію.
Не вважаю розлуку - мукою,
Я навчилася жити...Я вмію.
Зустрічаючи погляд, впевнено,-
Твердо тисну тобі руку.
Відстороненими темами
Розбавляю сердець стукіт...
Нереально-складний задум мій
(Усміхатися, говорити...)
Перевиконано. Зрозумій:
"Я без тебе УМІЮ жити!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274155
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.08.2011
Я більше не ллю сльози,
І те, що було - не жаль…
І знову дзвенять роси,
Блищить у траві кришталь…
Весна загоює рани
Дбайливо, в моїй душі.
І знову,- цвітуть каштани,
І знову,- пишу вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258795
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.05.2011
За собою зруйнуй мости,
Всі шляхи і стежки сплутай…
Неможливо від Долі втекти –
Ти не зможеш мене забути!
Наспіваю себе дощем,
До кімнати влечу вітром,
Буду дружнім тобі плечем ,-
Бо для мене ти став Світом…
Я з`явлюсь тобі уві сні…
Чи радієш ти, чи сумуєш,
Бути в серці моєму, в мені,
Ти приречений, чуєш?!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235599
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.01.2011
По-осеннему небо хмурится,
Мы расстались: чего? зачем?..
Я иду по пустынной улице,
И мороженое ем!
Так случилось…На что тревожиться
С кем ты будешь, и я – с кем?
Не задумываясь, как сложится –
Я мороженое ем.
Нерешительный аист топчется
С колыбелькою,- воз проблем…
Мне порадоваться так хочется!-
Я мороженое ем…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233277
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.01.2011
Ой ти доленько, доле…Недоспівана пісня
Задзвеніла струною,обірвалась раптово…
Нерозірване коло! Як,- не знаю, та після
Вір, що буду з тобою,-ось моє тобі слово!
ЩО тобі мої жарти?! ЩО мені пересуди?!
Я за крок до могили,-недосяжна для люду.
Вибачатись не варто-пробачати не буду!-
Ще зустрінемось, милий.Ще побачимось,любий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=230943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2010
Він так багато їй сказав,
Він знав чимало слів!-
Він в землю чоботом втоптав
Троянди почуттів.
У долю,зрадницю хитку,
Чи можна вірить знов?!
І на підлозі, у кутку,
Заплакала Любов...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=224434
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.11.2010
Ты меня пожалей. Погрусти
Вдохновленный осенней природой…
Как подарок Небес,- через годы
Эта встреча в конце пути…
Ты со мной погрусти. Пожалей,
Что так мало нам счастья досталось,
Что стоит на пороге старость,
Что меня не назвал СВОЕЙ…
Ты со мной погрусти, пожалей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=222371
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 15.11.2010
А знаєш?- було б непогано
Раптово тебе зустріти.
Щоб постать мою неждано
У натовпі запримітив…
А знаєш?- було б чудово
Зустрітися ненароком.
Сказати привітне слово,
Неспішним пройтись кроком…
Хоча, чи варто ятрити
Загоєну вже рану?..
Минуле не воскресити…
А знаєш?- було б непогано.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=221115
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 09.11.2010
Прогоняя весельем усталость
Улыбалась мечтам поутру…
Но нежданная Путница – Старость
Постучалась в мой дом (не к добру).
На скамейку присев, у порога,
Лист кленовый стряхнула с плеча.
Угостилась печеньем, с дороги.
Похлебала малиновый чай…
Улыбнулась беззубой улыбкой,
Подмигнула, пророча беду…
Хрипло –(тембром расстроенной скрипки)
Проскрипела: «Попозже зайду»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=219947
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2010
Подолати свою злість;
Всім простити і відійти;
Діаманти твоїх сліз
В серці, глибоко, зберегти;
Відігнати тупий біль
Нерозсудливо – жартома;
Утікати за сотні миль;
Де живої душі нема;
Спромогтися забути все;
Не поринути в каяття;
Зрозуміти життя сенс;
Розпочати нове життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215904
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.10.2010
Так бессмысленно ждать звонков,
Которые не прозвенят!
Говорить море стихов,
Где может сказать взгляд...
Так бессмысленно письма слать
Тем, кто с легкостью позабыл!
В дверь дрожащей рукой стучать,
Если кто-то ее закрыл…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215897
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.10.2010
Я кохати тебе хочу,
Я забути тебе мушу.
І осінньо-нудні ночі
Спопелили мою душу…
У безодні очей любих
Не тону, бо вони – крига,-
Неминуча моя згуба,
Невідкрита мені книга.
Відбуяли своє клени,
І за вітром летить листя…
Ти – кохання моє шалене,
Ти – таємна моя пристрасть...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2010
Ты напрасно винишь судьбу,
Сам разбил, все, что было свято!-
Прочь из сердца тебя гребу
Нашей самой большой лопатой!!!
;-) ;-) ;-)
Те, что уходят,-счастье находят.
Что остаются - нервно смеются,
Смотрят печально в прошлые годы,-
И вспоминают тех,что уходят...
;-) ;-) ;-)
Стою одна у пожара,-
Огнем полыхает рассвет...
Когда-то, тобой дышала,-
Теперь, тебя рядом нет.
:-( :-( :-(
Не проси меня стать взрослой,
Я не маленькая, я мщу...
Ты вернулся, но слишком поздно,-
Я забыла.Я не прощу.
:-)) ;-)) :-))
Шоколадом рану залить хотел,
И смотрел в глаза...
Но я знала верность, -не твой удел,
Я была - ГРОЗА!..
;-) ;-) ;-)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212073
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.09.2010
А душа летіла, летіла…
А душа летіла у небо…
Ти прости мені ,- не хотіла
Закохати тебе в себе.
Що сміялась, що не мовчала,
Заважала себе забути.
Ти прости, що так «надто мало»
Нам з тобою лишилось бути…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=209006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2010
Не пишіть мені більше листів!-
Пізно.
Щезли Ви, я молилась без слів–
Слізно…
І минуле не поверну
Знову,-
Я поринула у війну
Слова!
Тільки серце моє поверніть!
Киньте!
І забудьте, і не зовіть,-
Згиньте!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2010
На землю мертвою листвою
Ложится мой прощальный стих.
Пишу дрожащею рукою
Свое последнее: «Прости…»
Я не твоей была женою
И солнцем не в твоей судьбе.
Пишу дрожащею рукою
Письмо последнее - ТЕБЕ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208520
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2010
Как много недомолвок и обид…
Мы разошлись, в призреньи стиснув губы.
Твой взгляд, уничтожающий и грубый,
Теперь – то мне о многом говорит…
Как много недомолвок, очень жаль,
Что ты не обвинил меня впрямую,
Я б оправдалась. Все еще ревную,
Но из упрямства прочь гоню печаль.
Как много недомолвок,- очень жаль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208517
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.08.2010
А душа до Бога летить-
В небі спокій!..
Білий кінь вже поряд стоїть
Ясноокий.
О, забуду і біль,і страх
Там.Я знаю.
І тебе в чудових світах
Не згадаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207131
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2010
Навіть веселі жарти
Не приховають страх!-
Так сумно, що ти не вартий
Мене, у його очах...
І серце гризе сором,
Не знаю тебе,ні!
Вечір. О, жах!-скоро
З`явишся у ві сні...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2010
Моє заклеєне вікно
Відчинить гомін!
Зима минеться, все одно,-
Лишивши спомин.
І я вітатиму ключі
Пташок, і зорі.
І я пірнатиму, вночі,
У сни прозорі.
І на квітках,немов кришталь,
Краплинки-роси...
О, як здолати цю печаль?!-
Надворі - ОСІНЬ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2010
Стояв Він біля вікна
Стрункий і широкоплечий.
А за вікном Вона
Ступала у теплий вечір...
Ішла неначе Весна
Якось таємно, тихо...
Стояв Він біля вікна...
Стояв.І майже не дихав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010
І погляд останній,
І тихі слова:"Так треба..."
Це драма прощання,
І очі в сльозах до неба.
І долі дарунок -
Безкрайня, пуста дорога...
Останній цілунок...
І більше нема нічого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2010
Ви клавіш торкались вміло-
Лилися звуки...
І сльози в очах бриніли,
Тремтіли руки...
Ви всесвіт мені відкрили,
Зачарували...
За обрій думки летіли,
Коли Ви грали...
І душі на мить злилися,
Розкрили крила!
І осінь пожовклим листям
Зашепотіла...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204500
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.08.2010
Я бегу, а в лицо ветер,
И слегка моросит дождь...
До чего ж этот мир светел!-
Если ты меня в нем ждешь!
И угрюмый старик-прохожий
Улыбнувшись, меня поймет:
До чего ж этот мир хороший,
Если кто-то тебя ждет!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204497
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.08.2010
Ложь твоя, как пожара
Пламя, издалека...
Надо же,смог ударить!
И не дрожит рука?!
Нежность, любовь забыты!
Ну же,руби с плеча!-
Я не ищу защиты
От твоего меча!
Я не прошу пощады,-
Смело гляжу в лицо!
Не раз-де-ля-ю взгляды
Трусов и подлецов!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204304
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.08.2010
Я бути поряд з Вами хочу,
Не потривожу Ваші сни...
В холодний день, в темряву ночі
Візьміть з собою...О,візьми!
Є в світі і прямі дороги,
Моя - плететься мов змія...
Травою ляжу Вам під ноги,
Бо поруч з Вами йду не я...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2010
Скрыться в толпе воющей
Мимо идешь спеша?
Друг мой, давно нестоящий
Ломаного гроша!
Даже нуждаясь в помощи
Не позову! Нет!
Друг, обо мне непомнящий,
Помнящий, не обо мне!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203964
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.08.2010
Я не можу більше співати,
Став мій голос, чомусь, тихим...
О, якби я могла знати,
Що ти будеш моїм лихом!..
Та не знала, лиш Бог знає,
Хто кохає, і хто згубить.
Може,завтра і не впізнає
Той, хто щиро тепер любить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2010
Не звеселити промінням
Моїх днів і ночей...
Я стала холодним камінням,-
Не відведу очей.
Я стала таємно-тиха,
Мов уві сні живу.
Не знаю,оце лихо
Наснилось, чи наяву?..
Я стала твердим залізом-
Не чую ніжні слова.
І довго блукаю лісом
Зраджена.Нежива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2010
И суждено ж родиться
Нам на одной Земле!..
Я не хочу мириться
С карточкой на столе.
Что тебе километры?
Любишь?-тогда приди!
И не развеют ветры,
Не разольют дожди!
Я не хочу мириться
С карточкой на столе,
Коль суждено родиться
Нам на одной Земле!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=202758
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.07.2010
Я не забуду очі
Тендітної, кволої дівчини,
Що не боялась ночі...
Схудлі, маленькі руки
Стискаючи простирадла
Тремтіли від болю й муки.
Білі, мов стіни, губи
Тихо щось шепотіли,
Щось схоже на "мій любий"...
Я,-ледве стримував відчай
Дивлячись на вродливе,
До болю рідне обличчя!
Десь,ніби з того світу,
Крик малої дитини,
І за вікном вітер...
Смерть заплющила очі
Моєї єдиної дівчини,
Яка не боялась ночі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2010
За кохання собі мщу,-
І пишу до тебе вірші.
Дайте крила моїй душі!-
Я думками в небо лечу!
Відголоском давніх подій
Шепочу ледь чутно:"Прости..."
О, душе моя, не лети!
О, любове моя, не мрій!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=200923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2010
Місяць сяйвом лягає
У відкрите вікно...
Я тебе не чекаю
І не кличу, давно.
Я забула про ніжність
І тепло твоїх рук,-
Бо в коханні є вічність
Тільки в зраді розлук.
І фата, мов шалена
Заметіль, закружля.
Я чужа наречена,-
Не твоя,не твоя!..
І виспівують дзвони:
"Він її не зберіг!"
І троянда червона
Впала мертва на сніг...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
ХТО МЕНІ ПОВІРИТЬ,ТОЙ ПРОХАЄ:"ВЕСНО".
Б.Стасюк
Мої нехитрі секрети
Послухай і зрозумій,
А відстані кілометри
Не перешкода,ні.
Бо є таємниця,чесно,
Ти знаєш чого жду?-
Лиш прошепочи:"Весно"
І я почую, прийду.
Не смійся,я не жартую.
Так добре, що друзі ми!
З повагою вірш дарую
Неначе квітку...Візьми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2010
Раптом в'януть яскраві квіти,
І мені їх так жаль,так жаль!..
Я не можу осінь терпіти,
І її мовчазну печаль!
Відлітають пташки, з сумом
Залишаючи свій край.
Ти раніше, мабуть,не думав,
Що і я скажу:"Прощавай!"
Не співаю сумну пісню
Позираючи у вікно.
Рятувати любов пізно,
А мені,чомусь,все одно.
Ти не клич мене,і не згадуй,-
Я мовчатиму,я не мщу,
І не плакатиму.Та зраду
Не прощу тобі, не прощу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2010
Білу пташку почуттів
Він залив безжально брудом...
Так йому звеліли люди,
Так він сам того хотів...
В білу пташку почуттів
Він, жорстокий,камінь кинув.
Птах здригнувся.Птах загинув.
Камнем в прірву полетів.
Біла пташка почуттів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199403
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2010
Я писала тобі вірші,-
Ти не знав...
А були вони - крик душі,
Шелест трав.
А були вони - шум дібров,
І гаїв,..
Тільки ти, зберегти любов
Не зумів.
Ти таємних думок моїх
Не пізнав,
А були вони - шум гаїв,
Шелест трав...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2010
Посміхнись назустріч сонцю!-
Хай в душі розквітнуть весни...
Із відкритого віконця
Подивись на світ чудесний!
Заспівай мені про літо,
Про ранкові роси-зорі,
Запашні хмаринки-квіти,
Про щасливі наші долі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198698
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 01.07.2010
Это был самый лучший миг,
Если хочешь.
О тебе мне приснился стих
Этой ночью.
О тебе мне приснился сон
Светлый - светлый,-
Будто был ты в меня влюблен
БЕЗОТВЕТНО...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198417
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.06.2010
На могильній плиті написано:
"Повертайся, я все прощу.
Я без тебе, як листя висохну,
І чорнітиму від дощу.
Я сама по землі блукатиму,
І від виснаження впаду.
Я до смерті тебе шукатиму!
Я шукатиму - і знайду..."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=198338
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2010
Вона була Весною-
Зачарувала місто
Смарагдовим намистом,
І сукні білизною...
Вона була Весною,
Вона була щаслива...
Вона чекала дива,
І зустрічі зі мною)))
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
А життєві води
Стрімко так спливають...
Хтось когось знаходить,
Хтось когось втрачає.
У безсмертя душі
Падають зірками.
Радо, і не дуже,
Миттю,чи з роками...
Я тебе чекаю,-
Шепочу молитву.
А життя минає
Швидко,надто швидко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=197108
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2010
То-ли время,то-ли иней
Локон мой посеребрил...
Я себя считала сильной,-
Мне на все хватало сил!
Радостно встречала утро
И бродила по росе,-
Я себя считала мудрой-
Я прощать умела ВСЕМ...
Я себя считала вольной-
От твоей любви ушла.
Губы закусив до боли
Письма пламенные жгла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196899
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.06.2010
Вітер смуток розвіє,
Сонце сльози осушить,
Я тебе зрозумію,-
Ми - споріднені душі...
Будуть сни кольорові,
Золоті зорепади,
Задушевна розмова
Подарує розраду.
Посміхнімося мрії,
Перешкоди - байдужі!
Я тебе розумію,-
Ми - споріднені душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=196898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2010
А очі твої дивились
Кудись у простір,крізь мене...
Сиділи ми і журились
Про буйне літо, зелене.
Сиділи ми і мовчали
У сквері панічно-білім,-
Зимою весни чекали,
Втомившись від заметілей.
І ти так сумно дивився...
І губи мої тремтіли...
Чого ти тоді журився?
Чого ми тоді хотіли?..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2010
Будто вижу его сейчас,
Через море прожитых дней,
Огонек, что вспыхнув погас
У закрытых моих дверей...
Будто вижу в глазах боль,
Неприкрытый ничем страх,-
Я сыпнула в лицо соль,
Когда нес меня на руках.
Чрез разлуку в сотню ночей
До сих пор себя не простив,-
Я пишу,среди свечей,
Мною прожитый детектив.
Не подав дрожащей руки
Я не знала, что у смертей
Есть привычка,-тушить огоньки
У закрытых чьих-то дверей...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195767
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.06.2010
В душі співали солов'ї
Коли любов прийшла...
На всі запрошення мої
Ти:"Ні",-відповіла.
Я "Так" побачив у ві сні,-
"Так"-падали зірки...
А ти сказала тихо:"Ні",-
Сказала навпаки.
Любов,мов квітка розцвіла,
І принесла пісні,
Для нас обох по два крила!..
А ти сказала:"Ні".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=195437
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 13.06.2010
Через десятки довгих літ,
Коли зіткнулись два світи,-
Слова дзвеніли, наче лід:
"Забудь все, що було, прости."
Померле серце не болить,
Не потривожить каяття.
Вони зустрілися на мить,-
Щоб розлучитись на життя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194227
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 07.06.2010
А жизнь так любит быть жестокою,
Забавы ради разлучать.
Души отчаянье глубокое
В словах-стихах не передать!
И трепеща листвой осиновой
Я плакала, навзрыд, в капель,-
О том, что не вернуть любимого,
Что любишь не меня теперь...
Душа изъедена обидою,
Молчанья на губах печать.
Года летят, а я завидую,-
Тем, кто умеет не молчать...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=194224
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 07.06.2010
А квіти цвітуть,а квіти буяють,-
Як хороше жить навесні!
Сказав ти: "забудь",-і я забуваю,
І більше не снишся мені.
Сказав:"не приходь", і я так далеко,-
За тисячі далей-світів.
Сказав, і пішов...І в небі лелека
Крилами залопотів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192878
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 31.05.2010
Он смеялся без причины,
И лукаво щурил глаз.-
Повстречала я мужчину
Так похожего на Вас!
Он умел хранить секреты,
Узнавать мои шаги,
Рисовал мои портреты,
Для меня писал стихи...
Но грустила я все чаще,
Лишь качал он головой.
И лечу я к Вам горящей,
Увядающей листвой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192872
рубрика: Поезія, Стихи, которые не вошли в рубрику
дата поступления 31.05.2010