Василь Бурлака

Сторінки (1/4):  « 1»

Не питай

Не  питай  чи  я  тебе  кохаю
Не  питай  чи  я  тебе  люблю
Відповідь  на  це  ти  знаєш
Я  ж  із  цим  уже  давно  живу

Вогонь  чуттів  палає  безпощадно
Пече,  болить,  вночі  не  можу  спать
Кричу,  волаю  до  небес  я  безпорадно
Прокляття  це  чи  Божа  благодать?

В  твоїх  обіймах  біль  увесь  зникає
Ти  промінь  світла,  що  веде  у  тьмі
Готовий  знову  пережити  все  це,  каюсь
Щоб  мить  побуть  з  тобой  на  однині

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839351
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


Зимовий сон

[i]Тій,  що  зробила  цей  сон  дійсністю.[/i]

Медовий  трунок  твого  поцілунку
Сп’янив  мене  тієї  ночі
Я  обімлів,  пізнав,  що  хочу
Немає  від  кохання  порятунку…

Сніг  навкруги  і  холод  пробирає
Лиш  серденько  у  грудях  калатає
Тріпоче,  б’ється,  рветься  із  грудей
А  погляд  лиш  прикутий  до  очей…

Тремтиш  маленька  –  тебе  я  пригортаю
Цілую  ніжно,  міцно  обіймаю
Руки  твої  в  моїх  долонях
Кохання  жар  не  дасть  тобі  схолонуть

…Проміння  сонця  зазира  несміло
Я  уві  сні…  Не  хочу  прокидатись!
Ти  біля  мене  –  моя  ти  мила!
Не  хочу  до  буденності  вертатись…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=839344
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.06.2019


JS

Чому  так  серденько  болить?
Чому  так  рани  кровоточать?
Чому  без  тебе  нема  сил?
Чому  до  тебе  я  так  хочу?

Давно  в  полоні  чар  твоїх
Ходжу  без  тебе  мов  з  похмілля
Поряд  з  тобою  я  живий
Бо  лише  ти  даєш  надію…

Серпанок  буднів  застилає  очі
Втрачаю  я  орієнтири
Одне  лиш  знаю:  з  тобою  бути  хочу
Щодня…
Щоранку…
І  щоночі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835897
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.05.2019


Без тебе мені сумно нині

Без  тебе  мені  сумно  нині,
Без  тебе  час  повільно  плине.
Я  зрозумів  чого  хотів,  але  вже  пізно…
Чи  буду  цілувать  тебе  я  ніжно?

О,  Боже  мій?  Що  сталося  між  нами?
Я  ж  від  палючого  кохання  не  спав  ночами,
Я  ж  марив  нею,  думав  про  її,
До  неї,  милої,    звертали  всі  думки  мої.

Кохання  жар  обпалив  розум  вміло,
В  сувору  правду  ми  повірити  не  захотіли.
Але  той  день  настав…  Він  мав  настати.
Кохання  наше  почало  згасати.

В  той  день  ми  стали  людьми  чужими,
Адже  любов  свою  утримать  не  зуміли.
Стежки  наші  пішли  у  різні  боки,
Розбите  серце  прирекло  на  муки.

Час  лічить  все…  Він  гоїть  рани.
Забудеться  кохання,  ті  поцілунки  і  переживання.
А  поки  серденько  болить,  ще  рана  кровоточить.
Її  нема…  Що  вже  поробиш?  І  я  один  цієї  ночі…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=192359
рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата поступления 28.05.2010