| Сторінки (1/25): | « | 1 | » |
Вставай Наташа!
вставай Наташа, солнца луч
уже окрасил темень неба
не мучь котяху ты, не мучь
мясцо давай - ненужно хлеба
ненужно сонно гладить холку
или швыряться сонно тапкой
давай, влезай на с кормом полку
и шевели там шустро лапкой
пока я кушаю - сапожки
одень, а так же пуховик
уж заждались меня все кошки
зело прекрасен ихний лик
идём гулять с тобой Натаха
присядь - устали твои ножки
и пусть поёт тебе здесь птаха...
а мне споют все мои кошки
19.03.23
P.S.
В кабмин уж подан документ
давать мясцо котам - не булку
водить всех кошек на прогулку
и ждать счастливый тот момент
и сердца стук необычайный
когда совсем, совсем случайно
кот встретит кошечку и вмиг...
а что там дальше? - Новый стих!
21.03.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981724
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.04.2023
[b]«Коли замерзли вже руки»,[/b]
або
[b]«Віртуоз музикант»[/b]
Коли замерзлі вже руки
Коли злипаються очі
Немає більшої муки
Ніж грати ще до пів ночі
Немає більшої муки
Навколо повно багнюки
Але життя штука люта
Щоб жити – треба валюта
Щоб вмерти – треба «капуста»
Коли ж в кишені все пусто
Кларнет і кашкет іде в хід
Чекає підземний прохід
Підземний тобі перехід
Хоч сніг, хоч мороз – кригохід
Ти граєш заїжджений хіт
Пацан, чи старенький ти дід
Не важить – малий чи вже дід
І звідки ведеш родовід
Для публіки ВСЕ – це ТАЛАНТ
Коли віртуоз музикант
© Микола Карпець (М.К.)
*04.05.15* ID: № 578763
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2023
[b]«И запах кофе до утра…»[/b]
И запах кофе до утра
В твоей квартире, зимней ночью
И слов не нужно – многоточья...
А за окном поют ветра
А за окном поют ветра
Кружится снег над зимним парком
И нам нисколечко не жалко
Тот вечер, что ушел вчера...
И будет снова новый вечер
Мы встретим новую зарю
И губы снова страстно шепчут:
"Ах как же я тебя люблю!"
© Микола Карпець (М.К.)
*13.04.15* ID: №574079
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981269
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.04.2023
[b]«Ще не вмерла Україна!»[/b]
Ще не вмерла Україна!
Бо чекає мама сина
А кохана, дні і ночі,
Крає душу, серце. Очі,
Наповняються сльозами,
І зв’язок із небесами
Із проханням ЗАХИСТИТИ
буде день і ніч молити
Ну а донька, татка зранку,
Виглядає все на ганку
Бо, повідав їй татусь:
"Ти чекай! Я повернусь!"
А солдат, десь там, в окопі,
Захищає їх життя
Щоб не вмерла Україна,
Щоб жило його дитя!
© Микола Карпець (М.К.)
*22.02.2015*ID: №561480
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023
[b]«Уезжаю куда-то, не знаю куда»[/b]
(за рік війни з московії виїхало більше мільйона громадян)
Уезжаю куда-то, не знаю куда
И не знаю зачем, и не знаю когда
Мой билет в никуда, поезд мой в никуда
Но я всё-таки еду! Один, как всегда
.....................В.Цой.........................
Покидаю застывший, потерянный мир
Без оконных проёмов пустых здесь квартир
И пустующих душ и бездушных сердец
Клевета для них мать, а обман их отец
Ложью всё затянуло как битым стеклом
Выбирать между б’ольшим и меньшим, но злом
Выбирают навоз все на свой огород
Урожая же нет, только вонь целый год
Урожая всё нет, только вянут кусты
В безысходности тают о счастье мечты
И я вижу здесь выход лишь только один
Уезжать, пока нет еще в космах седин
© Микола Карпець (М.К.)
*25.05.15* ID: №583475
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981074
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.04.2023
«Чому?»
(написано до річниці убивства Нємцова)
Чому буває так в житті?
Слова не ті, думки не ті
Подруги й друзі – лиш як фон
В полон вас взяв жахливий сон
Ідеш по вулиці – одна
Навколо пусто – як у полі
Снують тіла, без душ – як голі
Яких не втримала труна
І ти один серед мерців
Які чекають швидше ночі
Щоб промінь сонця спати сів
Не заглядав в пустії очі
Щоб ти не бачила тіла
Без душ, без серця, без обличчя
Як ку-клукс-клан в середньовіччя
Бездушність в людях розцвіла
Розквітла і буяє цвітом
Доносом, зрадою, навітом
Фашизмом, манєчка в очах
І розум в зародку зачах
І ти одна серед юрби
Вже не людей, а просто зомбі
Які в своїй безсилій злобі
Подібні стаду і худобі
Вже і не люди – а раби
© Микола Карпець (М.К.)
*28.09.15* ID: № 609986
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023
[b]«Только не молчи»[/b]
Солнышко на небе, звёздочка в ночи
Что-то расскажи мне, только не молчи
Что-то о погоде, о своих делах
О подружке Ольке, мужиках козлах
Что-то о диете, фитнесе и СПА
Как длинна бывает к худобе тропа
Новости от Альки, Вики и Лауры
Кто и с кем сегодня крутит шуры-муры
Как вредят здоровью жирные харчи...
Солнышко весеннее, только не молчи
Ведь когда молчишь ты хитро щуря глаз
Не пройдут расходы, нынче, мимо нас
© Микола Карпець (М.К.)
*07.10.19* ID:850733
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980923
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.04.2023
«[b]Я на руках тебе несу…»[/b]
Я на руках тебе несу…
Не суть – куди, коли і в скільки
Частинки цілого ми тільки
Дві половинки, і в грозу
І в ясний день, у спеку, в холод
Я відчуваю спраги голод
І п’ю тебе, як день росу...
Я на руках тебе несу…
© Микола Карпець (М.К.)
*19.11.2018* ID: №814461
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023
Побачив картинку – навіяло))...
[b]«Девки, нам уже за 40, а кому-то – 60»[/b]
Девки, нам уже за 40, а кому-то – 60
Но нас тянет как и раньше посетить эдемский сад
Воплотить мечту в желанье, а желание и в быль
И вести по горной трассе мотоцикл/автомобиль
И плевать – не ходят ноги и спина уже крючком
В том саду грешить с Адамом, буду с лучшим мужичком
Ну а если он уж старый и ослаб любовный цикл
Вместо старого Адама оседлаю мотоцикл
Прицеплю к нему коляску, посажу туда подруг
И пускай кусает локти престарелый мой супруг
И помчимся мы как в детстве в турпоход и на пикник
А с хозяйством дома будет мой дряхлеющий старик
А когда вернусь под вечер, вся уставшая – ползком
Ты напоишь меня свежим еще теплым молочком
И заботливо на плечи теплую набросишь шаль
И бурчать под нос ты будешь:
«надо б выпороть, да жаль»)
© Микола Карпець (М.К.)
*21.02.16* ID: № 645764
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980681
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 19.04.2023
[b]Закривавило в садку[/b]
Розквітли вишні у садку – всі в білім сяйві
Але здалося там комусь що квіти зайві
Але позаздрили красі сніги лапаті
І поховали білий цвіт у снігопаді
а потім їх скували ще
морози злії
і зверху мокрий сніг з дощем
і буревії
І закривавило в садку – на біле білим
І став красивий білий цвіт як скам’янілим
І притаїлась в пелюстках, душа, ледь чути
Зима підсипала весні в вино отрути
© Микола Карпець (М.К.)
*23.04.17* ID: №730167
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023
[b]«Не моя ты, родная моя»[/b]
Ты такая на свете одна
Не любовница и не жена
Не подруга, а крылья мечты
И на сердце лишь ты, только ты
Ты такая как солнце, луна
Очень разная – только одна
Очень яркая с неба звезда
Когда рядом, не рядом когда
Когда вижу – схожу я с ума
Переполнена счастья сума
Переполненный чувствами я...
Не моя ты, родная моя
© Микола Карпець (М.К.)
*05.04.17* ID: № 727387
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980531
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.04.2023
[b]Внутри, а не извне[/b]
нацизм он внутри, а не где-то извне
в кремле упыри, что виновны в войне
а правда простая, как дважды четыре –
нацизм он изгой в современнейшем мире
фашизм он изгой – нет ему в мире места
мир ныне другой – из другого он теста
чем был обезумевший прошлый наш век
ведь в век двадцать первый шагнул человек
ведь в век двадцать первый – все мысли о Марсе...
и только фашисты в своей биомассе
мечтают не строить, а рушить соседей...
с рождённых шакалом не выйдет медведей
17.04.23
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.04.2023
«Літній вечір(пісня)»
можна пробувати наспівувати під мелодію
А.Г.Новікова «Смуглянка»
Якось влітку вже під вечір коли сонечко на схилі
Обійнявши ніжно плечі прошепчу своїй я милій
Мов пішли сьогодні в поле там вражаюча краса
Не впаде на тіло голе і вечірня ще роса
Приспів
Літній вечір – заворожуюче милий
Літній вечір – губи шепчуть рідна/милий
Літній вечір – в Україні це краса
Літній вечір – і не впала ще роса...
Не впаде, не потривожить тільки запах квітів й трав
Літо тепле там ворожить для любовних все є страв
Літо тепле там чаклує різноквіття диво-край
Закружляє, замилує чарівний земний цей Рай
Приспів
Там ромашки білокрилі глянеш – ген, аж там, де обрій
Білим поле все укрили, мов солдатики хоробрі
А волошки поміж ними – гнуться шийки лебедині
Із стрічками голубими добавляють в біле сині
Приспів
Взявши тебе я за руку поведу у світ казок
Десь із гаю, що тут поруч, солов’їний голосок
І на серці так чудово, і підспівує душа
Будем пити насолоду ми з півмісяця ковша
Приспів
Літній вечір – заворожуюче милий
Літній вечір – губи шепчуть рідна/милий
Літній вечір – в Україні це краса
Літній вечір – і не впала ще роса...
© Микола Карпець (М.К.)
*20.05.17* ID: №734284
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2023
[b]«Родное окошко»[/b]
Представлю дом, свое окошко
На самом лучшем этаже
С окна выглядывает кошка
Чуть постаревшая уже
Пушистый ком на солнце греет
Свои красивые бока
А за окном пичуга реет
И проплывают облака
И где-то там смеется мама
Совсем девчонка – молода
Из смеха детского и гама
Соткались в жизнь её года
На вечер свет из тысяч окон
Как небо звездное в ночи
Свою звезду, родной свой кокон
Я отыщу и без свечи
За сотни тысяч километров
Нас греет окон тех тепло
И мамы профиль незаметный
Что еле виден сквозь стекло
© Микола Карпець (М.К.)
*10.12.20* ID:897775
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980412
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2023
[b]«Христос Воскрес!»[/b]
Зі святом Пасхи, любі Друзі!
Лунає в церкві і окрузі
Лунає в місті і селі
По українській всій землі!
З Великоднем! Христос Воскрес!
Час віри в Бога – не чудес
Час для задуми, каяття
Переосмислення життя
Ну а сьогодні – у нас свято
Явив Бог милість із небес
Ісус Христос в цей день воскрес
Хоч і було його розп’ято
Не пожалів життя свого...
Давайте ж славити його!
© Микола Карпець (М.К.)
*01.05.16* ID: № 663249
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023
[b]«Мрія з присмаком кориці»[/b]
А в мене мрія з присмаком кориці
Із шоколаду, стиглої суниці,
Із кави чашечки, де пінка на поверхні
І щоб два ґудзики, відсутні, ті, що верхні
І щоб крім нас – нікого більше вдома
І на заваді не стояла втома
І не крутилась кицька під ногами
І зрозуміло, не було щоб мами…))
І якщо можна – ще із меду трунку
Смачнючого п’янкого поцілунку
І на останок, щоб вже справжнє свято,
Хай дуже пізно повернеться тато))
© Микола Карпець (М.К.)
*12.04.17* ID: № 728534
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2023
[b]«Звёзды читают стихи»[/b]
Звёзды читают стихи
Если не веришь – послушай!
В каждого был такой случай
С звёздных далёких стихий
Звёзды диктуют стихи
Я не пытаясь осмыслить
Просто рифмую их мысли
Или с тех мыслей верхи
Вечер. Балкон. Сигарета
Небо прогнулось от звёзд
Падает с неба комета
Виден лишь тающий хвост
Мчится стремительной ланью –
Взгляд не могу оторвать
Сбыться любому желанью –
Лишь поспеши загадать
Я же всего лишь любуюсь –
Что ни звезда, то сапфир
Выбери с неба любую –
Будет твой маленький мир
Я же лишь слушаю строчки –
Телепатически связь
И всё стараюсь построчно
Вывести мыслей их вязь
© Микола Карпець (М.К.)
*30.09.19* ID:849904
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980236
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.04.2023
[b]«На пероні»[/b]
Ти закривала томно очі,
я поцілунками вкрив плечі
Тебе – прошепчеш – дуже хочу
Нам заважали люди, речі
А ми стояли на пероні
Вдаль плив потік чумного люду
Я цілував твої долоні
І шепотів – ще все в нас буде…
Іще якихось п’ять хвилин
І загуркочуть вдаль колеса
А ми на кінчику тут леза
З людських, байдужих, сірих спин
© Микола Карпець (М.К.)
*22.05.17* ID: №734583
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2023
[b]«Я на руках тебя несу…»[/b]
Я на руках тебя несу…
Не суть – куда, когда, во сколько
Мы части целого – осколки
Как нить не может без иголки
Мы любим так, как любят волки
Я пью тебя, как день росу
Я на руках тебя несу…
© Микола Карпець (М.К.)
*23.12.2017* ID: №767693
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980106
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2023
[b]«Весна настала!?»[/b]
Весна настала уже нині
Та піт лиш котиться по спині
Не сонце гріє – від лопати
А сніг все валить, ще й лапатий
І зігріваюсь я надворі
Об лід як риба б’юся в морі
Із криги, снігу переметів
Не до віршів, не до сонетів –
Лише народний лексикон.
За териконом терикон
Я пробиваюсь до воріт
Коли на вулицю і кіт
Боїться висунуть свій писок
І довгий, з файних кішок, список
Він вже відклав на кращий час
Така весна сьогодні в нас))
© Микола Карпець (М.К.)
*01.03.18* ID: №779701
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2023
[b]«Мне вернули его с похоронкой»[/b]
В доме всё на местах
Как должно оно быть
Чистота здесь везде и порядок
И улыбка уста
Чуть коснулась – не скрыть
Значит гость долгожданный уж рядом
На столе ждёт десерт
«Сладкий стол» и вино
Примостилось смущенно в сторонке
И твой старый кисет
Только мне всё равно
Мне вернули его с похоронкой
Ну а ты позвонил
Сообщил, что живой
И рыдала сжимая я трубку
Прокричал: «извини, –
в трубке мин слышен вой, –
угодили мы здесь в мясорубку!»
Виноградная гроздь
Значит будет здесь гость
Значит будут цветы и улыбки
Что хотелось - сбылось
И растаяла злость
На судьбу, на себя, на ошибки
© Микола Карпець (М.К.)
*14.12.15* ID: №628549
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980041
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.04.2023
[b]«Закохана весна»[/b]
Був вечір, довгий і чудовий
Кохання – то його ім’я
Хоч ТИ солодкий і медовий
А тану – тану – тану Я
Лиш доторкнуться твої губи
Відчую смак – пливе земля
І мої губи – шепчуть – любий…
А він… своїми затуля…
І слів немає – є лиш стогін
Двох душ, об’єднаних в одну
І квітнуть, квітнуть поцілунки
У цю закохану весну…
© Микола Карпець (М.К.)
*24.03.17* ID: № 725339
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023
[b]«Спой мне месяц безмолвием света»[/b]
Спой мне месяц безмолвием света
Над чернеющим, проклятым городом
Автомата лишь выстрелы где-то...
В полудрёме, спиной до лафета
Не уснуть мне уже до рассвета
На поляне залИтою золотом
На поляне залитою светом
Нереальность возводит в квадрат
Черно-желтым окутано цветом
И ищу не найдя я ответов
Штабелями валяться в кюветах
За что Путин отправил солдат?
© Микола Карпець (М.К.)
*27.05.15* ID: №583866
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979920
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.04.2023
[b]«Твоя усмішка»[/b]
Твою посмішку я заберу із собою
В рамку пам’яті вставлю собі на душі
І якщо залишуся живим після бою
Я для тебе писатиму ніжні вірші
Де немає війни, не стріляють гармати
Не лунає команда – до бою! Вперед!
Де розквітнув садок біля нашої хати
І де бджоли збирають з акації мед
І до мене біжить босоноге дівчатко
Залишились сандалики в купці піску
І єдине лиш слово із вуст її – ТАТКО!
Поцілунками вкриє небриту щоку
І зачув голоси станеш ти на порозі
І сльозинки в очах, руки звисли без сил
І здається, що зрушити з місця не в змозі
Але мить і летиш вже до мене й без крил
І впіймаю тебе, мою пташку, в обійми
Обійму, й до грудей, вас рідненьких, обох…
Тож нехай на землі всі закінчаться війни
Ну а ти помолись захистив щоб нас Бог…
© Микола Карпець (М.К.)
*29.03.17* ID: № 726162
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023
[youtube]https://youtu.be/cgeI1OOyQs4[/youtube]
Всім загиблим Синам України за її Свободу присвячується.
Слава Україні! Героям Слава!
[b]«Як помру тоді згадайте»[/b]
або
[b]«Я пішов "в ніколи"» [/b]
Як помру тоді згадайте
Незлим, тихим словом
Нехай радується поле, ліси і діброви
Нехай квітами заквітне
Волошкове поле
Я не кинув рідну землю
Я пішов «в ніколи»
Вже ніколи не побачу рідну Україну
Яку люблять усі люди як свою дитину
Де керманичі вкраїнські – усі патріоти
А не зграя олігархів – не люди – істоти
Вже ніколи не побачу долини і гори
Де живуть вкраїнські люди без лиха і горя
Де від щастя у всіх діток світяться аж очі
Де збуваються всі мрії, юнацькі й дівочі
Вже ніколи не почую мою рідну мову
На якій всі 100% говорять тут знову
Поважають маму й тата і сивого діда
І забули хто такії злодії й бандити
................................................
© Микола Карпець (М.К.)
*24.09.15* ID: № 609082
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979819
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2023