| Сторінки (1/34): | « | 1 | » |
🩷❤️🩷❤️🩷❤️🩷❤️🩷❤️🩷
В обіймах ночі чарівниці
Окутана коханням
Поринула у царство мрії
Лишивши всі страждання.
Забувши про хвороби
Про біди та поневіряння
Я відчула своє щастя
І радість спілкування.
А ще пізнання того,
Що є з ким розділити
Ту не легку дорогу,
Що по життю веде.
Тож з радістю на серці
І, що не на одинці
В обійми ночі чарівниці
З коханим поринаю...
* * * * * * * * *
Я вдячна Богу
Й долі щиро вдячна,
Що по життю
Тепер не йду одна.
Валентина Сойко (Онищук)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995700
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
🙏🙏🙏💙💛🙏🙏🙏💙💛
Що сі стало Україно?
Чом похмура ти стоїш?
Де дітей ти погубила,
Що в любові так ростила?
Друзі, що горланили
Про безцінну допомогу
Десь щезають, як туман
Й не поспішають на підмогу.
А Московія з болота
Та немита, руська голота
Все жадає більше крові
З українського народу.
Україно, моя рідненька,
Не сумуй та не ридай
Є у тебе діти, що життя
Віддадуть за рідний край.
І Московії тій клятій
Брудні руки відітнуть,
Щоб навік запам'ятала -
Рід незламний, Український!
Валентина Сойко (Онищук)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
🍂🍁🍂🍁🍂🍁🍂🍁🍂🍁🍂
Ну, ось і осінь
в край наш завітала
з холодними дощами,
грозами прийшла.
Пожовклі облітають
з дерев листя
розкішний плед
майструючи землі.
Ліса, поля, сади,
міста та села
оділа осінь чарівниця
в розкішні шати золоті.
Осінь. Вона прекрасна,
красою зачаровує своєю.
Немов зі сторінок
казкаря зійшла.
Наш край зачарувала,
бабиним літом
та кольорами світу
усе розфарбувала.
Валентина Сойко (Онищук)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
І знову безжалісна орда
Одним ударом, ракетою одною
Змусила село ридати,
Що зветься Грозою.
В жалобі знову Україна -
Загинула мала дитина.
Загинуло пів сотні люду
Від расєйського катюги.
Ні, не пробачимо катюзі
Отримає він по заслузі
За все горе, за всі сльози,
Що приніс він зі своїх боліт.
І за село те невелике
Під Харковом з назвою Гроза,
Де смерть приніс
Страшний ракетний удар.
І за загиблих всіх людей,
І за зруйновані життя
Не буде вам вже каяття,
Горіти в пеклі вам руzня.
Валентина Сойко (Онищук)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Я заблукала в цьому світі
Серед війни, розрухи, болю.
Я, мабуть, втратила себе
І зруйнувала свою долю.
Немає від кого поради чекати
І всюди у мене самі лише втрати.
Я плачу ночами від зради,
А хочеться просто кохати.
Я в полі на коліна впала
Та в неба помочі благала.
Небо мовчить, бо я завинила
І моя молитва туди не долетіла?
Не бачу нічого в майбутнім
І в сьогоденні лиш сумнів.
І щастя так близенько, поруч,
А відчай рве душу мов коршун.
Кохання всміхається в вічі,
А серце боїться і плаче.
Немає поради лиш осуд
А серце болить і пробачити просить.
Я заблукала в цьому світі
Ніхто мені не допоможе...
І лиш кохання душу гріє
Та мого серця рани гоїть.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
🌜✨🌛🌜✨🌛🌜✨🌛
Загубилася стежина
Десь у небокраї.
Закохалася дівчина
Спокою не знає.
На зорі, як сонце встане
Біжить виглядає
Чи не їде її милий,
Чи не поспішає.
Вітер верби колише.
Соловей співає.
А милого, коханого
Чомусь та й не має.
Десь далеко чути гуркіт.
Дим над полем підійнявся.
Чи ж не милий це з гармат
Свою землю захищає?
Серце біль той відчуває,
Що коханого терзає...
Ось вже й сонечко сідає,
А дівчина все чекає...
Зорі в небі загорілись
Очі дівчини стомились...
Помолилась Богу тихо,
Витерла сльозу з очей.
Завтра знову буде день.
Вранці знову виглядати
Він вернеться...Серце ж плаче...
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2023
✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨✨
Мене питають чи я щаслива.
Так щаслива!- відповідаю.
Запитують, а де ж те щастя
Ти на візку і ради не даєш собі.
Так, на візку але я живу!
Я можу дихати і сонце бачити .
Радіти можу, сміятись можу,
Любити можу і також плакати.
Буває так, що ті хто ходить
Життя свойого не цінує.
Не бачить того, що навколо.
Не бачить щастя свого.
Лише чомусь все нарікає,
Що в житті чогось не вистачає.
А я щаслива, бо все маю
І ні на що не нарікаю.
Живу, всміхаюсь, радію та кохаю!
Я не ходжу та щастя маю!
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾🌾
Українка! Так, я Українка!
І я пишаюсь цим.
Моя є мова солов'їна
І вільна я в краю своїм!
Я - українка і люблю свій край
Де поле хлібом колоситься.
Де небо чисте, голубе
І пісня лине до небес.
Я - українка і моя країна
Це невимовно гарна Україна!
Де озера є голубоокі
І сонях біля тину тішить око.
Де люди щирі та веселі.
Де хлібом пахнуть землі.
Там живе сильний та вільний
Народ козацький, український!
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023
🙏🇺🇦🙏💙💛🙏🇺🇦🙏
Так плаче душа
В грудях щемить.
Серце болить,
Що це та як?
Темно на дворі...
Зарево в небі...
Ракети летять...
Ворог лютує...
Запалю свічку
На коліна стану:
Боже захисти,
Збережи країну.
Подивися Отче
Навколо люди гинуть.
Діти плачуть,
Батьків не бачать.
Молода мати
Над могилкою стоїть.
Її дитятко ворог
Нещадно убив.
Господи зглянься
Не дай гинуть людям!
Почуй молитви,
Ворога спини.
Захисти наших
Воїнів в окопах,
Що стоять хоробро,
Боронять наш край.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968417
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Душа болить та серце плаче.
Вже скроні вкрила сивина.
Серце до домівки гучно кличе.
Від переживань болить душа.
Не прийняла чужа країна
Хоча й спасали від гармат
Та тут у них своя родина
Чужий для них наш брат.
Хоча за прихисток ми вдячні.
За те що прийняли у свій дім,
Що хлібом з нами поділились
І все ж ми почуваємось чужі.
Нема кому за нас вступитись.
Наш байдужий усім біль.
Ми від війни усі втомились
І просимо Бога про мир.
Ми не невдячні, і ми не горді
Ми живі люди на чужині.
Ми не прийшли чогось просити
Нас лиш сховали від війни.
Бо ми не в силі самі подбати
Щоби від вибухів ховатись,
Чи щоб у сховище піти
Ми просто не в силі самі.
Ми вдячні усім за турботу.
Будемо Бога молити
Ваш край благословити
Та Україні благать перемогу.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
💙💛💙💛💙💛💙💛💙💛
У вогні моя рідна земля.
Нищить ворог Україну
І не йметься йому ніяк,
Що стоїмо ми непохитно.
Б'є градами, ракетами.
Продовжує бомбити,
Мирні міста та села
Безжалісно палити.
І чого ж ти супостате
Від України неньки хочеш?
Нащо землю нашу нищиш,
Людей ґвалтуєш і катуєш?
Українська земля вільна
І люд вільний тут живе.
Від московії твоєї кате
Їй нічого не потрібно.
Не здолати нашу волю
Тим смердючим москалям.
Поженем, як псів поганих
До боліт московських.
Згинуть там кати прокляті,
Не бачити їм землі наші.
А ми неньку підіймемо,
Волю свою збережемо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Барвистими серпанками, що ранку
Зустрічає мене новий день.
Зроблю кави собі філіжанку
Під музику вкраїнських пісень.
Чи то повалила мене втома.
Чи то не ті вже мої молоді літа?
Раніше про прогулянки я говорила
Тепер, краще б вдома сиділа.
Щоб на каву друзі заглянули
Якось у вечір недільний до мене.
Про новини з ними погомоніти,
Що де сталось та коли, обговорити.
Запалити камін і під тріск полін
Задрімати у кріслі під пледом.
Щоб лагідно кіт муркотів на колінах
І грав, щоб тихесенько вальс.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Мамо мені важко, ти бачиш?
Мамо я плачу, ти чуєш?
Немає тебе поруч, мені страшно
Ніхто не обійме мене.
Чому так жорстоке життя?
Чому без матері дитина
Сирота, нікому не потрібна
По світу блукає сама?
І важко, і плаче - не втішать
Чужі усі люди землі.
Чого ж всі жорстокі такі
І жалю немає до сироти?
Зломлена доля, немає просвіту
І лише до Бога в молитві
Несе всю печаль, усі болі
І просить щасливої долі.
Мамо, пробач, що я нарікаю
Така вже ото моя доля
Зостанусь у світі сама я
Бо рідненька, тебе нема поряд.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
🐦🌼🐦🌼🐦🌼🐦🌼🐦🌼🐦🌼🐦
Чуєш, зозуля закувала?
Весна на дворі вже настала.
О,як хотілося б мені
Побачити той цвіт весни.
Почути спів лісних пташок,
Зібрати запашний букет квіток.
Пробігти золотистим полем
Зірвати хлібний колосок.
Та це все марно,лише мрії
Вже не побачити мені
Ні цвіту вишень навесні,
Ні сонячного літечка.
Ні пухнастих білих мух,
Що розкидає так зима.
Ні золотої осені
Що перед нею наступає.
Запеленала,все закрила
Страшна хвороба у мені,
До ліжка тіло пригвоздила,
Сказала:" Це на усі дні!"
04.2006.
Онищук Валентина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
✨✨✨✨✨
Ніченька місячна
зорями ясними
Душу мою обняла.
Хочеться радості,
хочеться плакати-
Я у цю нічку одна.
Тиша навколо нічна...
Лише гавкіт лунає
Та спів птахів нічних долітає...
За ніченьку з зорями,
за світло від місяця.
За тишу на дворі
І тишу в душі
дякую Боже Тобі.
Знаю,що дивишся
зорями ясними
Ти із небес у цей світ .
Бачиш,як плачу я
і як сміюся
Та біль розділяєш мою.
Тихо торкаєшся
променем лагідним
Місяця ясного
Ран на моїй душі.
Вітерець з ніжністю
Пісню навіює про Небеса св'яті...
О,Господи милий
Боже Предвічний
Дякую я Тобі
За ясниї ночі такі.
Бо відчуваю я
Що не одная є,
Що поруч зі мною Ти.
В сяйві зірочок,
В сяйві місяця
Та у моїй душі.
Онищук Валентина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Відкрий обійми свої Земле
І дай впустить краплиночки води
Кричало грізно Небо до Землі
Б'ючи блискавицями й громами.
І відкривала стомлена Земля
Свої обійми назустріч Небу.
Тоді лили з Небес шалениї дощі
Й вода цілюща напувала Землю.
Оживали ліса,поля,сади й гаї
Головки підіймали квіти польові.
Земля від спраги й втоми оживала
Та Небо з вдячністю радісно вітала.
Повсюди чути дзвінкий спів пташок
Жене на пашу маленький пастушок
Стежками по полях росою вкритих
Своїх овець отару невеличку .
Ген ластівочка сонечко у Небі вітає
Й у цій красі весняній душа моя співає.
Немов би веселка кольорова
Природа барвами яскравими іграє.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹🌹
Ти колихала мене в колисці
Та співала пісень колискових.
Ти купала мене в водиці
В пахучих квітках липових.
Коли пішла до школи я
Ти зустрічала мене леле моя.
По вечорах казки мені читала
І горя я тоді з тобою не знала.
Тепер журюсь я мамо за тобою
Бо нема тебе рідная зі мною.
Сльози з очей моїх течуть
Бо твій голос,мамо,вже не чуть.
Затих твій мамо чомусь спів,
Скажи,хто в могилу тебе звів?
Чому у молоді твої,мамо,літа
Ти в домовині,землею вкрита?
Дивлюсь тепер я у перед
Де видніє чорний хрест.
Коли питають чому ридаю
"Бо мама там".- відповідаю.
8.04.2006р.
Онищук Валентина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2022
Вийшла в поле, споглядаю, сонце сідає.
Теплий вітерець за плечі обіймає.
Десь далеко чути кумасю в болоті,
Кажуть розбирається в погоді.
Тихий вечір. На душі моїй спокій.
Немов казка оповила землю.
І вирує в серці моїм безліч мрій.
І співать чомусь охота та не смію.
Я боюсь порушить цю казкову мить.
Боюся злякать пташку загадкову.
Ту, пташку, що мрією звуть,
А з нею ще й ту, що спогади приносить.
Тихо в полі. Лишень хліби вітер гойдає.
Спить село, сни казкові споглядає.
А душа моя летить десь за небокрай
Не зупиняється й на мить, волю їй дай.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
🪷🪷🪷🪷🪷🪷🪷🪷🪷🪷🪷
Бачила в житті не раз,
Як втішає дитя мати:
Бере ніжно на руки маля
Та починає колисати.
Чула, як співа пісень
У садочку в тінь присівши.
І сміється вже з дитям
Личко цілуючи миле.
А коли дитя підросте,
Читає казки вечорами
Про сварливу бабу
І царевича Івана.
Про чудо жар-птицю
Та усяку небилицю.
Милий для дитини
Голос материнський.
Слухає уважно,не перебиває
У казкових мріях витає.
Пригорнувшись до грудей
Тихо-мирно засинає.
Бачить сни маля казкові
Де нема страждань та болю.
Сни яскраво-кольорові
Маминої сповнені любові.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022
А час летить такий невпинний...
Вже в вирій птахи відліта
І так невпинно летять наші літа
Їх теж ні повернуть ні зупинити.
Та іноді в осінній нашій тій порі
Приходить незабутнє щастя
І золотом осінньої краси
Дарує незабутню мить кохання.
І забуваєш, що вже в літах
Летиш, як в небі до сонця птах
На зустріч тому кого кохаєш
Кого що миті ти так чекаєш.
І молодість вертається на мить
Коли твоя є половинка поруч
І вже час не так швидко летить
І серденько від щастя тремтить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Я не хочу бути сильною
І водночас одинокою.
Я всього лиш слабка жінка
І хочу бути коханою.
Не потрібно мені багатства.
Не потрібні мені діаманти.
Я хочу лиш трішки щастя.
Я хочу навчитись кохати.
Мені не потрібні кошти
Що лежать у великих банках,
Я хочу прогулянок парком
Під руку зі своїм коханим.
Я не хочу бути сильною.
Я хочу плакати з радості.
Я всього лиш слабка жінка
Чиє серце можна вразити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2022
Горами, долами,лісами та нивами
Йшла Україна синів,дочок кликала.
По усьому світу ходила, збирала
Та дітей своїх вона слізно благала.
Прийдіть сини- доньки на поміч мені
Бо прийшли злі кати із московії
Нищать мене, б'ють,катують
Заступіться рідненькі за свою неньку.
Піднялись сини, доньки зі всього світу
Прийшли неньку від нечисті боронити.
Гнали її полями, гнали її болотами
Вигнали лихо зі своє неньки України.
Захистили землю та родину свою
Не дали забрати вимучену волю.
Зацвіла калина, піднялася Україна
Заспівали люди перемоги пісню.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022
⛪⛪⛪⛪⛪⛪⛪⛪
Зірки на небі загорілись
І нічка землю обійняла.
В молитві мати перед Богом
З сльозами на коліна впала;
"Молю Тебе я Авва Отче
Почуй мою молитву
За нашу неньку Україну
І за мою малу дитину.
Ти Батько сиріт Боже наш,
Заступися ж в лихий час.
Захисти малую сиротину
У тяжку в житті годину.
Яви й на нашій Україні
Свою велику, Боже, милість.
Не дай від ворога їй гинуть
Допоможи піднятись та розквітнуть.
Тобі лиш довіряю Авва Отче
Свою малу дитину та неньку Україну
І дякую Тобі мій любий Боже,
Що слухаєш молитви матерів.
Молилася до Бога мати у сльозах,
А мале дитя стояло у дверях.
І залягли у серденько дитини
Палкі молитви материнські.
Пройдуть роки. Мов вітерець пролинуть
Та діти маминої молитви не забудуть.
За родину, за Україну будуть молитися
Відкривши Господу з надією свої серця.
Сивиною скроні мами вкрились.
Мати разом з сином та донькою
До Небесного Отця молились,
Дякувала мати за дітей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959637
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Я журюсь за тобою рідна земле моя
За піснями Волині,за полями,лісами
На чужині далеко в молитвах за тебе
Що ночі до Бога прошу,щоб зберіг.
Мені важко то чути,що гинуть люди.
Що нищить землю мою ворог.
Що плачуть всюди ,що земля стогне
Від болю й крові дітей своїх.
А я далеко... Лише молюся за Україну.
Де рідні стіни,де чекають друзі
Лину серцем в молитвах своїх-
"Спаси їх Боже,збережи країну!"
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022
Вересневий ранок чудовий
Ще сонця промінчик теплий.
Ще птахи щебечуть дзвінко
Дзвін церкви лунає гучно.
Так радісно осінь прийшла
І сумно водночас також.
В країні моїй йде війна
Там друзі, там люди гинуть.
Раз по раз десь в далині
Чути сирен завивання страшні.
Гірко стає мені на душі
Там гинуть люди на війні.
Дзвін церковний вже не милий
І сонце сховалось за хмари.
Пташки перестали співати
І чомусь захотілося плакати.
Та я впевнена ми переможемо
Ту силу вражу, московською.
Ми будем радіти ще осені
І дзвонам гучним над церквою.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2022
Спи дитино,засинай
Баю,баю,бай.
Розповім тобі я казку
Про чудовий край.
Де сади прекрасні,
Де трави шовкові.
Де співає соловейко
Свою пісеньку чудову.
Розповім тобі дитя
Про чудо-хмаринок.
Про веселку кольорову.
Про лісних тваринок .
Спи моє малятко,
Нічка вже надворі.
Сяє зірочок багато
На небі зимовім.
Чуєш,виє завірюха,
Холодом усіх лякає?
Вранці снігом укриє
Усі ліси, гаї й поля.
Спи малеча та небійся
Не страшна для нас зима.
Хай у снах тобі насниться
Квітуча, теплая весна.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Дивлюсь на Голгофу.
На руки та ноги пробиті.
На голову в терновому вінку
Та уста,що шепчуть молитву св'яту.
На струмочки пречистої крові
Та підняті в вись до небес
Очі сповнені любові до тих
Хто прибив Його на хрест.
О,Ісусе,Сину Бога
Ти вселив любов до серця мого.
Ти дарував спокій і мир душі.
Хвалу приношу Тобі в тиші.
О,Ісусе,Сину Бога
За що мене Ти полюбив?
Мене звільнив Ти від гріха,
Сам муки страшниї терпів.
Свої минулиї роки,
Гріховнеє життя я мимоволі
Мій любий Спасе пригадала,
Яких же мук Тобі я завдавала!
Сльоза в очах моїх постала
О,Боже мій!Своїм гріхом
Тебе,Спасителю,я розпинала
І біль Тобі я завдавала.
І ось мені Ти все простив,
Життя вічне подарив.
В Крові Своїй мене омив.
З Отцем Небесним примирив.
О,Ісусе,Сину Бога
Вказав Ти на життя дорогу.
Голгофской жертвою мені
Ти розпахнув Небесні двері.
О,Ісусе,Спасе мій
Дай незабути подвиг Твій
І за Твою любов до нас
Співать хвалу Тобі увесь час.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959324
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022
Як би я хотіла стати на коліна
І сказати:"Господи,спасибі
Ти мене не кинув."
Але на коліна стати поки я не можу
Тому,прости Боже,як є хвалу приношу:
За те,що стежку Ти показав в життя,
Не кинув,вів мене до каяття.
За те,що у тяжку годину заговорив до мене:
"Я тут,з тобой дитя,не бійся."
Я Біблію взяла - сльоза з очей скотилась.
О Господи,прости,що я в житті з дороги збилась.
Що відвернулася,забулася про Тебе.
Шукала щастя у гріховнім світі.
А ти мене не кинув і у важку хвилину
Прошепотів тихенько:"Я тут,дитино!
Чому мене не приймеш?"
І ось своє серденько я для Тебе відчиняю -
Живи у нім мій Спасе,я Тебе благаю.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
Матінко,матусю чом мене лишила?
Я незнаю тебе й татка незнаю.
Чом мене ненько ось-так невзлюбила?
Беззахистну,маленьку сироту родила.
І живу я в світі одна мов білинка
Дякую що Бог вказав на вузьку стежинку.
Я ж не знала мамцю твоєї любові
І мов жайвір літала у життєвім полі.
В злому світі нене ти мене вродила
Та на людську ласку сироту лишила.
В світі я шукала теплоти,любові
Та не дав Бог згинуть,взяв у руки добрі.
Ти мене не вчила,як треба любити
І я лише вміла життям Бога гнівити.
А Він мені відкрився,як Батько сиріт
І тепер не лишає,а є завжди поряд.
І хоч мене нене ти у світі лишила
Я за тебе Отця-Бога буду молити.
Щоб тебе Він матусю простив,як і мене
Та дав тебе рідна у небі зустріти.
Хоч у світі мене сиротою звуть
Та я знаю - в небі жде мене Ісус.
Вірю,що молитви всі чує Господь
І обов'язково на них відповідь дасть.
Хочу щоб ти знала люба матусю,
Що тебе люблю я дуже,дуже
І хоч ви із татком мене полишили
Хочу щоб у небі ви зі мною жили .
Онищук Валентина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959052
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2022
І безтурботну,і безпечну
Тебе зустріла у дворі.
Ворона сіла на траві,
Попивши з глечтка води.
Ходить поважною ходою
Та не турбується нічим.
І так милується собою
Не помічаючи чужих.
Не відчуваючи загрози
Мене близенько підпустила
По-своєму щось каркнувши
Дзьобом пір'я розпушила.
Красуня-їй кажу тихенько,
Стою ж зовсім близенько.
Ворона то піде до глека
То знов шукає щось в траві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Думи, мої думи
Де мені вас діти?
Гірко мені з вами
У цім світі жити.
Лізите ви в душу
Гіркими сльозами.
Важко мені з вами,
Серденько болить.
Стану на коліна;
Поможи Владико!
Збутись отіх думок,
Що душу ятрять.
Поможи позбутись
Бо серце зболілось
Я не в силі більше
Думи ці терпіти.
Знаю,що у світі
Я чужею лишусь
І нема спокою
Від думок гіркіх.
І літають думи
Грізною журбою
Господи помилуй,
Боже,поможи.
Валентина Онищук
2006р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2022
Переглядаю та читаю
Новини в моїй країні
І перше,що спада на думку:
Рідненькі,повертайтеся живими.
Бережи Господь і хлопців,
І дівчат з передової,
Що відважно там боронять
Україну від напасті ворожої.
Що день та ніч життя ціною
Наш сон оберігають.
В майбуття дають надію
І мирне небо над головою.
Я вдячна вам воїни-козаки
За вашу відвагу, відданість
Українському народу,
За вас рідненькі молюся Богу;
Збережи їх від куль
Москальських,ворожих
Від гармат та "градів"-
Бережи їх милосердний Боже.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Дощами проливними осінь йде до нас
І золотом вбирає вже стрункі берізки.
В полях лишень стерня де іноді
Видніються поодинокиї волошки.
Люблю дощі та й осінь теж люблю
Хоча й сумна та сіра це пора року.
Та як погляну на сади й ліси
То зачарована стою її красою.
А вранці, коли спаде туман у далині
В долині просто казку споглядаю.
Неперевершені природи кольори
Та щебіт ще не відлетівших птахів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022
Незалежна,сильна,вільна
Моя ненька Україна
Знову кров'ю в боях
Свою волю захищаєш.
Сини й доньки піднялися
Щоб тебе боронити,
Щоб ворога, рідненька,
На нашу землю не пустити.
Не дамо катам московськім
Забрать нашу волю.
Не дамо наших земель,
Повернем назад- Крим.
Донбас ,Луганськ повернем
Ми сильні, козацького роду
Вистоїм та переможем
Ту нечисть ворожу.
Валентина Онищук
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2022