Юлия Сак

Сторінки (1/13):  « 1»

Я – птица Феникс.

Я  –  птица  Феникс!  Путь  мой  –  возрожденье!
Иду  по  жизни  только  к  свету  и  добру!
Палило  зло  меня,  но  свет  давал  спасенье,
И  воскресала  я  с  восходом  поутру!
И  новый  мир  сиял,  и  новые  планеты!
И  горизонты  открывал  души  полет.
И  узнавала  я  любовь,  аплодисменты
Но  кто  –  то  пресекал  мой  легкий  взлет.
И  снова  жёг  огонь,  стонало  тело!
Устала  я  гореть  живьем  в  огне!
Возможно  я  летаю  неумело,
А  может  этот  мир  привык  к  войне?
Откуда  столько  зла?  Зачем  здесь  пытки?
За,  что  любовь,  добро  казнит  палач?
Неясно,  где  теряются  улыбки
Зачем  из  преисподней  слышен  плач?
Но  Феникс  светом  мир  наш  очищает,
Всегда  гармонизирует  любовь.
И  снова,  снова  крылья  расправляет,
Хотя  проходит  пытки  вновь,  и  вновь.
Земля  умеет  плакать.  Эти  стоны
Пугают  иногда  живых  людей.
Бывает,  злобно  каркают  вороны,
Кружатся  над  добычею  своей.
Но  Феникс  лишь  поет,  и  он  бессмертен!
Он  прорастает  золотом  везде
Весна,  и  легкий,  теплый,  добрый  ветер
Ласкает  наши  жизни  на  земле.
Я  –  Феникс!  Возрождаюсь  я  из  пепла.
Бывает,  в  глубине  земли  горю.
Но  солнца  луч!  Краса  дневного  света
Даруют  жизнь,  шепнув:  «Люблю!  Люблю!»
«Люблю!  Люблю!»  -  несу  я  эстафету!
Любовь  во  всем,  ко  всем  и  ко  всему!
Любовь  –  есть  жизнь!  Любовь  спасет  планету
И  оживит!  Любовь  разрушит  тьму!
(Юлия  Сак).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002130
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.01.2024


Новорічна казка

Казку,  дива?  Що  дарує  це  свято?
В  новорічную  ніч  що  бажає  дитя?
І  на  що  так  чекає  та  вірить  завзято?
Вірить  в  світле  майбутнє,  казкове  життя.
Та  казки  не  приходять,  дива  оминають
І  життя  так  жорстоко  обламує  нас.
Діточки  і  дорослі  багато  не  знають.
Новий  день  відкриває  життя  без  прикрас.
Відкриває  і  б’є  нас  у  душу,  у  серце,
І  серця,  наче  іграшки  скляні  дзвенять,
Скло  від  іграшок  всюди.  Розбилось  люстерце.
Та  птахи  в  небесах  дивовижно  летять.
Новий  рік  це  сузір’я  зірок  у  домівках
Це  тепло  і  турбота  у  наших  серцях.
Це  дарунки  що  сховані  десь  у  ялинках
Формування  любові  у  різних  місцях.
Тільки  свято  завжди  відмічається  взимку,
Серед  холоду,  мороку  радість  живе.
Ніби  свято,  краса,  та  сіяння  крізь  димку
Наче  сон,  дивний  сон.  Сонце  з  ранку  зійде?
Кожний  день,  кожний  час  відкриває  кордони,
Розкриває  для  всіх,  як  добро  так  і  зло.
Та  життя  запускає  любов:  не  закони.
І  годує,  і  живить  святе  джерело.
Новий  рік:  він  для  всіх,  і  для  кожного  різний.
І  приходить  також  він  у  різні  часи.
І  буває  сумним,  та  гірким,  неймовірним.
Тільки  світ,  Божий  світ  -  диво  справжній  краси.
Все  буває  в  житті.  Крах  життя  найстрашніший.
Та  повірити  треба  у  Божі  дива.
І  у  вірі  єднатися,  бути  міцнішим,
Щоб  дитинка  в  душі  панувала  жива!
Що  дитинка  чекає  у  ніч  новорічну?
Зорі,  крила,  зірки  нас  у  казку  ведуть.
Відкриває  завісу  душа  потойбічну
Ті,  хто  люблять  для  щастя  щілину  знайдуть.

(Юлія  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023


Різдвяна ніч

Я  пам’ятаю  ту  зірку  і  зорі
І  пам’ятаю  той  місяць  ясний.
Я  пам’ятаю  думки  ті  прозорі
Настрій  щасливий  і  надто  сумний.
Я  пам’ятаю  той  сніг  новорічний,
Сніг,  що  виблискував  нам,  мерехтів.
Я  відчувала  весь  біль  потойбічний
Світ  посміхався,  та  він  не  хотів.
Він  не  хотів,  і  хотів  одночасно
Серце  стискало,  а  зорі  пливли.
Все  відбувалося  дивно,  не  вчасно…
Тільки  тоді  ми  щасливі  були.
Небо  і  зорі,  я  бачила  світло
Я  відчувала  любов  і  красу.
Гірко,  шкода:  все  скінчилося  прикро
Все  перейшло  у  любов  крижану.
Зорі  і  знову  на  небі  сіяють,
Місяць  великий,  Різдвяні  свята!
Радість,  чи  горе  мені  обіцяють
Господи,  дай  нам  щасливе  життя!
Ніченька  дивна!  Господь  –  Бог  любові!
Боже,  як  хочеться  жити,  творить!
Боже,  як  хочеться  жити  в  любові
Щастя  відчути  і  радісну  мить!
Мить  зупинись!  Ти  прекрасна,  чудова!
Світлі  миттєвості  –  зорі  ясні.
Ніченька  тиха  Різдвяна,  казкова.
Божі  дари  неймовірні,  рясні.

(Юлія  Сак)  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023


Заздрість

Заздрість  руйнує  свідомість  і  душу
Тьмарить,  пригнічує  розум  людей.  
-  Спокій  я  ваш  і  тепло  не  порушу!  -
Тільки  б  не  лізла  вам  заздрість  з  очей.  
Заздрість  –  то  гріх,  що  вас  перших  вбиває
Заздрість  катує,  отруює  вас.  
Заздрість  у  інших  таланти  шукає:
Ваш  забирає  талант  повсякчас!  
Дивно,  навіщо  ви  заздрите,  люди?!  
Ви  же  не  знаєте,  як  хто  живе,
Складно,  чи  радісно.  Що  за  осуди?  
Як  та  людина  до  щастя  іде.  
Місця  під  сонцем  для  всіх  вистачає
Також  талант  є  у  кожного  свій.  
Тільки  та  ж  заздрість  і  лінь  заважає,
Перешкоджає  у  здійсненні  мрій!  
Заздрість  –  пустеля,  затемнення  сонця.
Заздрість  –  посуха,  чи  зливи  біди.
Люди,  відкрийте  душевні  віконця
І  відшукайте  до  Бога  сліди!  
Не  витрачайте  життя  на  інтриги
Чи  на  плітки.  Бумеранг  є  в  житті!  
Далі  з’являється  прірва  і  криги
Ви  помираєте  на  самоті.  
Ваші  підступи  до  вас  повернуться
Та  вашу  жабу,  нажаль  не  заткнуть.  
Краще  до  Бога  лицем  обернуться
І  по  –  людськи  попросити!  Збагнуть!
Жаба  зелена  вас  душить  безбожно!  
Чим  більше  заздрість,  тим  більше  вона!  
Заздрість  –  нещастя,  ядуха!  Тотожно!  
Жаба  задушить!  І  буде  труна!  
                                                                       (Юлія  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2023


Вдохновение

Это  жизни  дыхание,  пульс  во  вселенной
Это  счастье  сияния  чаши  целебной.
Это  сердца  удары  в  искусстве  великом
Это  дивные  чары,  рожденные  ликом.  
Это  с  Богом  единство!  Единство  со  светом!
Это  то,  что  сокрыто  от  глаз  силуэтом.
Это  то,  что  рождается  таинством  мира
Это  то,  в  чем  находится  радость  и  сила!  
Это  то,  что  спасает  от  горя,  страданий,
Это  то,  что  не  знает  тяжелых  исканий.
Это  то,  чей  приход  освещает  темницу
И  потом  превращается  в  дивную  птицу!
Вдохновение  дарит  второе  дыханье
Очищает  от  мусора  наше  сознанье!
Эта  встреча,  свиданье  даровано  Богом
И  всегда  отличается  замыслом,  слогом.
Вдохновение  с  гением  ходит  повсюду
Через  гения  дарит  великое  люду.
И  других  вдохновляет  волшебною  краской,  
И  ласкает  сердца  удивительной  лаской.  
Вдохнови!  Вдохновляй,  и  впускай  вдохновенье!  
Это  благость,  возвышенность,  свет,  проведенье!  
Это  то,  что  снимает  оковы  и  маски!  
Помогает  нам  жить!  И  рождаются  сказки!  
                                                                                                               (Юлия  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983035
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.05.2023


Музыка.

О  музыке.  
Орган  великих  звуков  и  эмоций!  
Орган  Вселенной  в  музыке  журчит!  
Бескрайность  чувств,  но  правильность  пропорций.    
Послание  от  Бога  так  звучит!  
Великое  вселенское  дыханье
Заходит  в  души  звуками  добра,
И  наполняет  смыслом  мирозданье:
Вдыхает  силу,  святость  Божества.
Оркестр  Вселенной,  жизни  нашей  звуки.
Бывает,  жизнь  неправильно  звучит:
Она  приумножает  наши  муки  
И  музыка  не  льется!  Боль  кричит.  
И  прорезают  горестные  крики
Вселенную,  планету,  светлый  дом.
И  ноты  перекрашивают  блики,
Разлаживают  Божий  камертон.  
Стрельба  и  взрывы,  ругань  и  проклятья
За  этим  ревом  Бог  не  слышен  нам.  
В  итоге  убиваются  зачатья
И  режет  слух  бездушный  шум  и  гам.  
Великие,  бессмертные  творенья
Сегодня  под  прицелом  звуков  зла.  
Звучат,  увы,  не  сладостные  пенья
Звучат,  увы  не  те  колокола.
Божественные  звуки  –  голос  Бога
Поет  ли  в  нашем  сердце  Божий  звук.
О,  музыка!  Духовная  дорога.
В  дороге  этой  слышен  сердца  стук.  
Стучит  сердечко  жизни  продлевая
Лишь  сердце  самый  лучший  метроном.
Лишь  музыка  желанья  воспевая
Очистить  может  душу,  путь  и  дом.  
Великие  и  сладостные  звуки
Гармония  всех  звуков,  волшебства.  
И  в  жизни  сочинившиеся  фуги
Напишутся  для  жизни  торжества.  
                                                                 (Юлия  Сак).

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973056
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.02.2023


З НОВИМ РОКОМ!

Хай  зірка  сіяє  і  світло  заграє
В  очах,  як  промінчики  сонця!  
Життя  хай  кохає,  тепло  обіймає
Заходить  у  різні  віконця.  
Любов  у  оселі,  і  дітки  веселі.  
Гармонія,  мир  у    родині!  
Освята  в  купелі,  життя  не  в  пустелі:  
Наснага  у  рідній  країні!  
Господь  допоможе,  любов  переможе!  
Хай  Янгол  завжди  буде  з  нами!  
Все  чорне  знеможе,  а  щастя  хай  зможе
Зігріти  своїми  руками!  
Зі  святом  вітаю,  добра  всім  бажаю
Здоров’я  і  років  багато!  
Води,  урожаю  у  рідному  краю,
І  кожного  дня  в  серці  свято!  
                                           (Юлія  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2022


Белый снег

Белый  снег  –  сверкает,  радует  глаза
Светлый  миг.  Искрится  дивная  краса.
Белый  цвет  –  великий  символ  чистоты,
Будто  нет  на  свете  зла,  смертей,  войны.
Белый  снег,  не  унеси  с  собой  тепло
Белый  день  –  с  тобой  спокойно  и  светло.
Наша  жизнь  в  руках  Господних  день  и  ночь.
Мрак  войны!  Уйди  из  жизни  нашей  прочь!
Светлый  день.  Сияет  солнце  средь  зимы.
Солнца  луч  -  надеждой  красишь  ты  мечты.
Каждый  миг  неповторим  в  любых  цветах.
Бог  любви  не  допусти  конец  и  мрак!
Светлый  путь  ты  подари  сердцам  любви,
Ночью,  днем  любовью  души  освети!
Лишь  любовь  нам  дарит  солнце,  свет  в  пути!
Белый  свет!  И  счастье,  благость  впереди!
                                                                                     (Юлия  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969790
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 31.12.2022


Потрібно бути не правильним, а справжнім.

Головне  бути  щирим  і  справжнім  у  всьому!  
Головне  жити  серцем,  і  бути  добром.  
Всі  закони  і  рамки  безсилі  для  цього
А  буває,  що  навіть  і  роблять  погром.  
Бог  єдиний  всесильний,  і  віра  єдина!  
Всі  релігії  –  рамки,  ніщо  не  несуть…
Вірить  справжнє  духовна  і  щира  людина
А  все  інше,  справжнісінький,  розбрат  і  муть.
Також  нації,  нарід  змішалися  сильно.
Всі  ми,  просто  -  людина,  хороша,  чи  зла.  
І  щоб  жити  в  гармонії,  радісно,  вірно
Треба,  щоби  любов  в  наші  душі  зайшла!    
Сварки  з  приводу  мови  ніяк  не  потрібні!  
Може  кожною  мовою  зло  говорить.
Тільки  добрі  діла  Богу  будуть  подібні.
А  любов  як  завгодно  дано  відтворить!  
Всі  закони  в  мистецтві,  нажаль,  заважають.  
Часто  супер  технічні  -  бездарні  творці.  
Так  під  впливом  законів  таланти  вмирають
А  великі  творіння  у  Божій  руці!  
Жодний  геній  не  вміє  робити  все  вірно!  
Геніальність  –  це  дар  від  Творця  для  землі.  
І  закони,  нажаль,  здатні  вбити  спокійно
Те  що  Бог  залишити  дає  на  віки!      
                                                                           (Юлія  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022


Туга по літу.

Ще  ніколи  з  таким  сумом  літо  я  не  проводжала.
Ще  ніколи  не  страждала  так  безвільно  я.  
Я  ридала,  сумувала,  хмара  сонце  закривала.
Як  жила  я,  розквітала…  де  зоря  моя?  
Скільки  горя,  скільки  болю.  Загубила  свою  волю.  
Я  не  вільна,  я  безсила…  це  біда  прийшла…  
Радість  моря,  жорсткість  долі.  Тільки  всюди  море  болю
Сонце,  радість  –  не  реальність.  Не  туди  зайшла.  
Літо,  світло,  хліб  і  жито!  Скільки  ж  радощі  убито  
Де  ти  щастя?  Може  вдасться?  Літо,  радість  –  є!  
Не  розквітло.  Сумовито.  Скло  пошкоджено,  розбито
Тепле  сонце.  Де  віконце?  Ворог  світ  псує.  
Холод  лине,  серце  гине.  Промінь  в  серці.  Берегине!
Протяг  всюди.  Морок  лютий  горе  нам  несе.    
Нас  поглине,  чи  покине?  Зло  прийшло  і  зло  загине!  
Все  пройде!  Любов  лишиться!  Переможе  все!  
                                                                                                                   (Юлія  Сак)  
11  жовтня  2022  р.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022


Я всего лишь человек.

Мне  говорят:  «Ты  сталь!  Ты  сильная!  Ты  можешь!
Ты  можешь  все!  Ты  ж  супер  человек!»
Я  супер!  Это  –  да!  Но  горе  гложет,
Душа  болит  и  любит,  как  у  всех!
Мне  говорят:  «Ты  любишь  лишь  искусство!»
Неужто?  Правда?!  Я  так  не  скажу!!!
Моей  душой  ведь  тоже  правят  чувства,
Что  я  любовью,  как  и  все  зову!!!
Мне  говорил  ты:  «Юля  не  сдавайся!
Будь  сильной!  Воля,  где  твоя?!»
Где  воля?!  Все  со  мной!  Не  заблуждайся!!!
Что  б  ты  сказал,  когда  б  пожил,  как  я?!
Мне  говорят  «Ты  можешь!  Ты  не  можешь!
Как  можно  так?!  А  так  совсем  нельзя!!!»
Когда  любимый  душу  потревожит,
Тогда  не  сможешь.  Сможешь!  Только  зря!!!
Все  рассуждают!  Учат!  Обсуждают!
Иль  хвалят  сильно,  видящей  зовут!
А  тот,  кто  дорог,  клин  в  меня  вонзает,
И  эту  боль  другие  не  поймут!!!
Не  надо,  люди!  Слышите?  Услышьте!
Не  будьте  зрителем  по  -  жизни!  Я  живу!
Играю  я  на  сцене!  Вы  поймите!
А  в  жизни  я  дышу  и  не  дышу!!!
Мне  больно!  Очень  больно!!!  Я  теряюсь!
Не  вижу  я  дороги!  Дождь,  да  снег!
На  сцене  я  могу!  Там  возрождаюсь!
Но  в  жизни,  как  и  вы,  я  -  человек!!!
                                                                                 (Юлия  Сак)

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960046
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.09.2022


Молитва під час війни.

́День  сорока  святих  сьогодні  -  свято!  
І  в  день  цей  світлий,  темний,  кожен  день
Звертаюся  до  Бога  я  завзято
Щоб  грім  гармат  перетворив  на  звук  пісень!  
Господь,  благослови  мою  родину!
Матусю  рідну,  чоловіка,  друзів  всіх.  
У  цю  тяжку  для  нас  усіх  годину
Дай  нам  побачити  любов,  щасливий  сміх!  
Господь,  благослови  мою  квартиру,
Наш  Київ  рідний,  наш  прекрасний  край!  
Людей  врятуй  від  пекла,  злого  виру
Благослови  священний  небокрай!
Господь,  рятуй  від  смерті  Україну,
Всіх  українців,  села  і  міста.  
Не  дай  перетворити  на  руїну
Наш  дивний  край.  Благаємо  Христа!    
Закрий,  Маріє,  небо.  Дай  спасіння!  
Накрий  своїм  покровом  нас  від  куль.  
Господь,  даруй  в  любові  всім  прозріння
Перетвори  всі  напади  на  нуль.  
Благослови  живе  все,  що  в  любові
Продовжує  свій  рід  на  цій  землі.  
І  немовлят.  Щоб  всі  були  здорові
І  щоб  не  знали  зморшок  на  чолі!  
Веди  бійців,  що  землю  захищають,
Свою  сім»ю,  родину,  Божий  дім
Вони  весь  рід  сьогодні  причащають.
Рятуй  життя,  Господь,  героям  всім!
Почуй  молитви  наші,  наші  сльози.
Доволі!  Досить  зла!  Життя  одне!  
Постійно  смерть  кидає  нам  загрози
Коли  ж,  нарешті,  горе  це  мине?  
Минає  все,  мине  і  це  нещастя
Але,  молю,  Господь!  Людей  врятуй!  
Осяй  країну  дивним  світом  щастя
Своїм  благословенням  все  влаштуй!    
22  березня  2022  р.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022


Гений.

Это  взлет  и  падения,  сила  всесильная!
Это  слабость  и  горе,  любовь  непосильная!
Это  сверх  концентрация,  сверх  отключение.
Часто  тормоз,  прострация,  боль,  озарение!
Это  горе  и  радости  в  сверх  напряжении!
Каждый  час  и  минута  в  секундном  движении.
Возгорается  воздух,  дыханье  срывается,
Жизнь  уходит  из  тела  и  вновь  зарождается!
Это  слезы  горячие,  капают  холодом!
И  ожоги  как  раны.  Нашествие  оводов!
И  желание  вырваться  с  тела  несчастного,
Вырывается  криком,  твореньем  прекрасного!
Это  чудо  творения,  миг  разрушения,
Все  подвластно  талантищу.  Порабощение.
Напряжение  воли,  всех  чувств,  восприятия,
Воспаление  горя,  себя  не  понятия!
Это  сгусток,  сплетение  нервов  в  утробе
Пребывание  в  жизни.  Сознание  в  Боге!
Жизнь  и  смерть  воедино  сливаются  в  теле,
Звуки  ада  и  рая  звучат  в  менестреле.
Вдохновение  рвется,  и  рвет  все  границы.
То  полет,  но  бывает  он  в  стенах  больницы.
Иль  в  темнице  лучи  озаряют  наш  разум,
Иль  поток  ослепляет  подобный  экстазу.
Нет  предела,  конца  и  начала,  нет  рамок!
Рамки  жизни  пугают  и  рушат  наш  замок!
Крик  из  магмы  души  вырывается  стоном
И  звенит  во  вселенной  Божественным  звоном!
Гениальность  –  энергия  нашей  вселенной.
Измерения,  вспышки  для  жизни  нетленной.
Только  гений  всю  жизнь  тлеет  в  горе  сознаний
Разрушения,  боль  для  венца  созиданий!
Юлия  Сак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955911
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2022