| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Тихий сон хвилює ниви,
Ми – в очікуванні зливи
Впала крапля на долоню
Ми йдемо – і вітер в скронях
Мокрі губи і волосся
Вмилося дощем колосся
Хоч уже й зімліли ноги
Ми йдемо – поки дорога
Ми мандруєм цілим світом
Ми натхненні вічним літом
Знаєш, як шумить в дощах
Ніжна й стомлена душа
Як вплітається в волосся
Запах стиглого колосся
Степ од вітру майорить
Ми йдемо – поки блакить
Дощ омив наші дороги
Ми плекаєм віру в Бога
Манить, мріє далечінь
Ми йдемо – я й моя тінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022
Вологим сизим полотном
Напнуть шатро тумани сиві,
І хмари диким табуном,
І шепче небо – бути зливі.
Дощем все змиє, що було,
І після – інші будуть люди,
Та тих долонь терпке тепло
Я вже ніколи не забуду.
І навіть як пройдуть віки
І відшумлять столітні клени
Твоїх долонь терпке тепло
Пашітиме лише для мене.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022