Ада Кляйн

Сторінки (1/2):  « 1»

Пітьма


Лише  пітьма  -  вона  єдина.  
Вона  одна  неначе  диво.  
У  ній  одній  є  порятунок,  
Вона  -  як  наче  подарунок.
У  ній  одній  і  пісня  й  слово,  
Втрачають  сенс  не  випадково  
Усе  втрачає  свою  форму,  
І  зайві  робляться  всі  норми.
Пітьма  дарує  пустоту,  
Я  в  ній  знаходжу  самоту,  
І  в  самоті  чекаю  днину,  
й  вигадую  свої  билини.  
В  пітьмі  я  бачу  своє  сонце,  
що  грає  променем  в  долонці.  
Вона  одна  дарує  волю,  
І  зданта  поміняти  долю.  
В  пітьмі  я  відчуваю  радість,  
Вона  приховує  всю  млявість.  
Я  в  ній  одна,  мені  спокійно,  
Не  так  як  завжди  буревійно.  
Вона  мій  друг  і  мій  коханий,  
Завжди  для  мене  гість  бажаний.  
Вона  мені  життя  замінить,  
Ясніше  сонця  опромінить.  
У  ній  тепер  моє  життя,  
Й  повір  -  не  буде  каяття.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022


Тиша

Сьогодні,  о  п'ятій  ранку,
Я  зустріла  барви  світаноку.  
Я  зустріла  їх  всіх  у  тиші,  
Зустріла  тихо,  неначе  та  миша.

Давно  скінчились  всі  слова,  
І  та  розмова  світова.  
Не  пишуться  уже  й  вірші,  
І  якось  пусто  на  душі.  

Лежу  однісінька  у  тиші.
Листів  давно  ніхто  не  пише,
А  я  їх  навіть  й  не  чекаю,  
Бо  їх  читаючи,  зникаю.  

Я  розчиняюся  в  повітрі,
Неначе  фарба  на  палітрі.
Змінюю  колір  і  втікаю,  
Я  сенес  буття  давно    шукаю.  

Лежу  у  тиші  в  самотині,
Дивлюсь  на  небо  синє  синє.
Якесь  усе  не  зрозуміле,  
Навколо  стало  темно  -  сіро.  

Зникли  кудись  всі  відчуття:
І  сум,  і  жаль,  і  каяття.  
Їх  заховала  в  собі  тиша.  
Вона  ж  -  безодня  та  найглибша.  

У  ній  потоне  перший  ліпший,  
І  з  кожним  днем  все  більше  й  більше,
Вона  ховає  у  собі.  
У  ній  стаємо  всі  німі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2022