Олег Поборець

Сторінки (1/13):  « 1»

Не грайте із війною!

Війна  —  війною  пахне,
Війна  нею  тхне.
Вона  не  знає  тебе,
Але  бере  за  сумне.

В  неї  нема  святого  -
просякнута  пітьмою.
Вона  грається  із  тобою  —  не  озирайся.
Вона  прив'язує  кровавими  ниточками  —  не  озирайся.

Війна  —  війною  є.
Вона  нічого  не  дає  —  забирає.
Приносить  стільки  гніву  і  болю,
Але  ти  не  грайся  із  війною!

05.04.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2022


В чотири ранку

Все  встало  від  гурту  того,
Піднялися  з  оков  ночі.
А,  що  наші  очі  ?
Вони  не  змикалися,  отче,
Вони  чекали  на  участь  таку,
Вони  стали  кам'яними  
Взірцями  нашими.

Небо,  небо,  любе  небо,
Що  тої  сволоти  хочуть  від  тебе?
Зорі,  зорі,  сумні  зорі,
Що  той  ірод  хоче  в  морі?  
Він  прийшов  не  вершити  добро  —
стискати  серце  доброго,
несамовитого  народу.

Море,  море,  морська  царице,
Дай  їм  скуштувати  себе.
Посейдон  —  батько  морський,
Ну  же,  великою  рукою,
Мов  скелястою  ногою,
Завдай  їм  силу-силенну.

Страшно?
-  Ні.  Поки  можу  я  собою  жити,
Поки  можу  я  любити,
Страх  не  зможе  стати  мною.

15.03.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022


Відбиток на землі

Багато  ніг  сьогодні  на  нашій  землі.
всі  вони  не  потрібні  тут,  ні.
Так,  що  ви  забули  ?
Невже  шукаєте  рідні  гули  ?
Невже  людяності  крик  не  осяяв  вам  душу?

Всі  вони  чужі,  темні  люди,
вони  не  знають  ні  горя,  ні  скрути.
Вони  зроблені  із  подоби  нашої.
Вони,  вони,  хто  вони?

Не  знаю.  Можу  сказати  лише  одне:"
Те  є  звірі,  се  є  нелюди,  але  все  одно  люди.
Ті  можуть  любити,
Сі  можуть  вірити,  гадати.
Серце  знає  все  —  Воно  не  дурне"

Відбиток  зостанеться,  він  буде.
І  наш  народ  не  забуде,  не  зможе  забути.
Тієї  ложки  дьогтю    в  діжці  меду.
Але  не  ви  в  ній  діжка,  а  ми  -
народ  чистої  долини.
01.03.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022


Безсловесно

Знову  пишу  я  ці  слова,
Ех,  що  зроблю  я  ними.
Нічого.  І  що?
Не  можу    мовчати  
хочу  просто  віщати,
хочу  просто  знати,  вірити,  чекати.

Можливо  мої  слова  гнилі,
можливо  вони  нікому  не  потрібні,
але  все  одно  пишу,  пишу  безплідно.

Сподіваюсь  на  краще,
українці,  не  їжте  тієї  "каші",
не  дайте  їм  сили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022


Неприступна Мара

Невпинно  серце  моє  б’ється  –  тобі  все  одно.
А  якщо  розіб’ється  на  твоє  панно?
Зможеш  ти  стримати  тих  огризків  адамант  ?
Чи  будеш  топити  мене,  як  адвокат?

Ні.  Ти  завжди  ніби  не  з  тієї  ноги.
Сієш  хаос  словами.
Перебираєш  нами.
Завдаєш  болю  моєму  «я».

І,  що  ?  Це  все?
Невже  ти  думаєш  зупинить  мене  ?
Ні.  Знову  помиляєшся  ти.
Не  зможуть  зупинити  навіть  війська,
того  бентежного  «я».

Ти  –  непримирима  душа.
Ти  –  звірина  така  :
дивна,  гримуча,  своя.
І  знаєш,  до  мурашок  мила.
В  тебе  дрібоче  вульгарна  сила,
але  в  душі  ти  мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943459
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022


Себто питання для Вас

Пристрасно  квіти  летіли  віками,
Ох,  яка  пані,  яка  пані.
Вересками  лісових  гущ,
Тонкими  язиками  вогняний  плющ
Припікав  моє  життя.
Ось  знову,  ось  -  слухай!
Почуй  той  запах  лебединого  співу.
Це  все  для  тебе,  так.

Знаєш,  я  часто  сам  собою  хочу
Просто  поговорити  -  
Носом  землю  рити.
Знаєш,  я  часто  питаю  Господа  :"
Чому  я  досі  сумую?
І  за  чим  самота  верхи  будує  ?
Та  коли  я  віднайду  теє  
Віще  небо  серед  бурі,
Теє  морське  повітря  серед  диму,
Теє  прощення  серед  істини  ?".

А  можливо  ці  питання  для  тебе.
Ти  не  знаєш  мене,
Але  я  знаю  тебе.
Ти  -  верховина  людського  люду,
Ти  -  любовна  амністія,
Ти  -  середина  моя.

19.03.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022


Відьма

Зілля  кипить,  немов  піч,
Я  дивлюся  на  тебе  -  ніч.
І  не  розумію  -  бігти?  
Чи  може  плакати  ?
Чи  може  залізти  в  те  кадило,  щоб  життя  не  було  мило.
Чи  може  шукати  від  тебе  вакцину?
Чи  може  пустити  слину?
Від  твоїх  очей.

Назавжди  зупиню  таке  кохання!  
Викину  тебе  із  голови.
А  навіщо,  щоб  далі  шукати  таку  як  ти?
Ні.  Я  краще  залишусь  з  тобою  навіки.
І  у  потайному  лісі  пустоти  
я  буду  тебе  шукати  вічно.
Навіть  якщо  розірвуться  всі  вулкани,
 найду  тебе  по  відблиску  карми.

Так...  Напевно  ти  мене  приворожила,  
адже  не  можу  я  без  твого  кадила.
Та  вари  уже  !  Поки  не  зварюся.  
Люби  мене!  Поки  не  влюблюся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022


Неб

Вільним  кроком  ідуть  вони,
Замасковують  сліди  
своїми    словами.
Ідуть  -  покотилась  голова.
Ідуть  -    страшно  стало,  так?
Ідуть  -  шмагають  в  кроваву  путь.
Проте  бояться  вони  куль,
Бо  не  хочуть  стертися  в  нуль.

Так,  що  теє  за  місце,
Куди  тримають  путь?
Неб  -  шлях  де  їх  не  розірвуть.
Неб  -  місце  де  їх  зрозуміють.
Неб  -  колискова  для  дітей  бродячих.

Тато  прийме  всіх  :
Знедолених  волоцюг  тих.
Візьме  ту  колискову,
І  буде  дарувати  знову  
Се  прощення  людям.

09.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022


Не питайте чому…

Не  питайте  чому  
Зараз  серце  стискається  знову.
Не  питайте  чому  воно  орудує  мною.
Ні,  не  питайте.

Україна,  ненько,  наша  земле  !
Зараз  скільки  країн  знає  про  тебе,
Жаль,  що  не  знають  душі  -
Горять  огні,  горять  огні.

Не  питайте  чому  сльоза  прокотилась,
Вона  летить  за  тисячі  Зір  наших  -
Солдатів,  ненько,  солдатів.
За  тих  хто  спить  грязюкою  укритий,
За  тих  хто  життя  не  медом  укриває,
А  кулями,  люди,  кулями!
За  тих  хто  готовий  розірвати  -
Землю  свою  захищати.

Вічна  пам'ять  вам  Титани.
Ваші  імена  пройдуть  віками  -
Весь  світ  буде  думати  вами.

24.03.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2022


Диявольські будні

Невпинно  кров  тече,
пульсує,  болить,  плаче.
І  рікою  повною  млою  показує  на  плече,
де  сидить  той  чортик  вульгарний  :
"  Ні,  хлопче,  ти  сильно  банальний,  
дай  йому  той  коктейль  аморальний.
Ну,  що  ти  стоїш  ?

Ну  же,  відплати  йому  злісно  -  бий!
Не  тримай  того  удава  в  голові  -  бий!
Не  піддавайся  спокусі  -  бий!
Але  знай,  потиху  собі  яму  рий.
А,  що  подумав  ти  ?
Ніяка  злість  не  зможе  стати  добротою.
Змія  стискатиме  тебе  без  омани,
але  не  зможе  все  пройти  без  травми.
Пам'ятай  чоловіче  :  не  ти  зробиш  людині  зле,  а  вона  тобі!"
09.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022


Зоря Сатани

Звичайні  будні  
змінилися  на  судні.
Тріщить  небо  від  утирків  ночі
та,  що  ж  вони  хочуть?

Летять.  Знову  лоскочуть  небо.
Летять.  Розірвали  чоло.
Летять.Поцілували  ПВО  .
Да,  що  потрібно  вам  тут  ?
Забирайтесь  в  оковах  пут!
Ранкова  зоря  чекає  на  вас
Ніхто  не  зможе  дати  пас.
03.03.22

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022


Знову Україна не спить

Знову  Україна  не  спить,

Не  бачить  снів  отих.

А  може  сон  цей  зараз?

А  може  ми  та  не  просинались?



Ні.Якби  боляче  не  було

Ми  просинаємось  від  гула.

Ми  боремося  із  собою,

так  не  закриємося  тією  пітьмою  !

Станемо  по  боки  кордону  -

Відіб'ємо  своя  людське  "я".

26.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022


Весняний аромат печалі

Дні  летять  і  ночі  :  вереск  дівочий,
Ти  забуваєш  про  почуття,
Ідеш  навмання.
Руйнуєш  все  на  своєму  шляху
Навіть  любощі  оті.
І  не  виходить  зібрати  її  до  кучі,
склеїти  ароматом  свіжих  сліз.
І  не  кинути  у  віз,
щоб  просто  забути.


Несу  нісенітницю  -  просто  забуть  !
Хочу  я  знову  заверещати  -  просто  забуть!
Забуть.  Не  потрібно  воно,  прийде  час
і  ти  знову  побачиш  те  панно.

13.02.2022

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022