Сторінки (1/3): | « | 1 | » |
щоночі в чужому місті, на фоні пустих квартир,
під звухи зітхань перегрітих старих двигунів машин
можна відчути дихання згорблених ліхтарів,
в яких завжди під прицілом серйозні замріяні ми.
свідки наших скандалів, співучасники наших гріхів,
вони надто багато знають, тому і позбавлені слів.
наші секрети назавжди у їхній сталевій пам’яті.
все на що здатні - моргати у тихий знак солідарності.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2022
У моїй голові завелись паразити,
Яких тепер ні викинути, ні вбити,
З якими треба навчитися жити,
Яких залишається хіба що любити.
Мої паразити - то злі й вередливі діти,
Які бешкетливо втекли з-під мого контролю,
То ж мушу їх бавити так, як нікого в світі,
Й огортати щодня то ненавистю, то любов’ю.
У нервові закінчення міцно вплетені,
Шантажують думки, обривають подих,
Я добре знаю, чим вони так заведені,
Тому мені себе зовсім не шкода.
Цей вид шкідників так і не дослідили,
Не сказали нікому, як їм протистояти.
Згадали лише, що потрібно достатньо сили,
Щоб мовчати про них й не почати бухати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947518
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2022
Улюблена кухня пахне полуничним чаєм.
Спокійно і тепло - а більше нічого не треба.
Серед холодного міста вона є маленьким раєм,
Де стелі сягають майже самого неба.
У її просторі не буває голосно.
Чайник, і навіть той, підтримує колективну тишу.
А у миті коли найбільше болісно,
Хтось прийде сюди, під прицілом весни, щось тихо запише.
З таких кухонь все починається, у них все і закінчується.
У таких місцях стіни інколи розтягаються, час віддихується.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022