| Сторінки (1/2): | « | 1 | » |
Жалко що ми не взнали зразу,
Що все закінчиться отак
Забравши кохання, надію , віру,
Ненависть в серці Я вселив
Якій не було кінця і краю
Яка росла,нас розділив
І ця любов прийшла не по проханні
І це відчуття в мені породив.
І я до сих пір не вірю,
Що ми зробили цей кінець
І брешу собі що "невелика Тай біда"
Переглядаючи твої фото сотні раз
Напиваюсь оцим гірким відчуттям
Але питання:
"Що ж відбувалося між нами?"
По пріколу чи всерйоз ?
Мрії всі збудуться не плач!
Дивись яку біль ми породили!
Тепер вона мій а можливо і твій палач
І ми його самі Тай породили
Жалко що був лише один план
В якому ми повинні були жити
Тепер я взагалі без слів
Щоб набрати сил , не напитись
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021
Чорнилом вкривають дахи,
І нечутно проникаючи у шви заповнюючи наші ніші.
Ти спиш, безтурботний, рахуєш овечок.
Місто як пірамідка
Кожен чоловічок у ньому наполовину покалічений.
І не варта свічок гра в любить / не любить, в честь
Одні доліковуються, бо вони далекі
В інших девіз: дивуватися нема чому, ділитися нема чим.
Десь дурак крутить радіо,
Звідти голос мера закликає взяти та покарати їх.
Кого конкретно – без поняття, у місті страти
Влада як плутократія міцно переплітаються в обіймах
Чим ближче йдеш тим більше двіж із патрулями чути,
Тим ти гірше спиш, і уві сні біжиш.
Маси мокрих спин, вогкий дим,
Встає гора наростом.
Під нею руда, каміння обвал,
Зверху кварталів грона, банди, наркота,
Жандарми варварськи гвинтять підлітків.
Ти ще малий і не підозрюєш,
Як підозрюваних знімають сотні прихованих тварин.
Я не пасіонарій або лідер, щоб у казематі жити,
Але те, що наближається, називається концтабір.
Згущую фарби, завтра новий бій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2021