Любов Люта

Сторінки (2/190):  « 1 2 »

Хто, як не ми…

В  Дніпрі  сирени,  перші  вибухи  лунають
Біля  вокзалу  купа  кинутих  авто…
З  усіх  боків  прокляті  орки  наступають
Вона  стоїть  та  дивиться  в  вікно…
Чекає,  що  він  знову  повернеться,
Що  знову  довга  черга  не  дойде…
Від  болю  та  ненависті  стискає  серце…
«Все  скоро  скінчиться  і  ворог  не  пройде»
Новини  вимкнути  немає  сили...
Цілодобово  крутить  "Марафон"...
«Він  піде  на  війну,  він  там  загине!»
Вона  із  рук  не  випускає  телефон…
Вікно,  новини,  телефон  і  знов  по  колу
«Він  за  життя  комахи  не  образив»…
«Він  кілька  років,  як  закінчив  школу!»
«Із  універа  і  на  фронт  одразу!?»
«Він  не  уб’є,  він  не  військовий,  він  не  зможе»…
«А,  як  повернеться  -  порву  його  на  шмаття!»
«Світ  дивиться  на  нас  і  ти,  великий  боже!!!»
«Хоча  …  ти  сина  їм  віддав  ще  й  на  розп’яття»…
«Чому,  як  всі,  ми  не  звалили  з  України!?»
«Чому  із  сорока  мільйонів  саме  ти?»
«А  як  же  про  родину  наші  мрії!?»
«А  як  же  наші  кроки  до  мети!?»
«Хоча…про  що  я,  світ  не  тільки  наш  зруйнован»…
«Пробачте  мені  люди,  я  жива…»
«Я  б  глотки  видрала  усім  пропагандонам»
«Як  би  могла…як  би  могла…як  би  могла…»
Від  відчаю  і  болю  сил  немає…
Нарешті  знов  коханий  повернувся…
Вона  на  його  плечах  засинає…
Він  на  прощання  ще  разочок  обернувся…

«Він  сильний,  мужній,  він  розумний  і  кмітливий!»
«Він  неодмінно  вернеться!  Я  це  напевно  знаю.»
Хто,  як  не  ми!  Хто,  як  не  наш  народ  сміливий!
Він  неодмінно  вернеться!  Вона  ж  його  чекає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024


ОСТАННЄ СЛОВО ТАРГАНА

Завжди  голодні  таргани
Забігли  в  хованку  та  й  і  прилипли
Тож,  як  не  смикались  вони,
А  лютой  смерті  не  уникли…
Так  помираючи  вони
Вели  розмови  між  собою:
«Жили  -  ховались,  як  могли»...
«Чого  ми  по  життю    ізгої!?»
«Ця  хата,  кухня,  їжа,  ну,  хіба  не  нам  належить!?»
«Ми  таргани  -  політика  нас  не  обходить  й  не  бентежить»
«Нас  бог  зробив  такими  -  значить  ми  істоти  гідні!"
"Так,  так...  Вода,  тепло  і  їжа  нам  потрібні»…
«Але  іде  на  нас  постійне  полювання»…
«За  це  безжальний  світ  отримать  має  покарання!»
«Хто,  як  не  ми,  каратимо  нахаб  заможних  мусим!?»
«Тож  маєм  право  їсти  все!»  «Що  не  зїмо  -  гівном  затрусим!»
«А,  по  великому  рахунку,  ми  рятуєм  світ!»
«А  саме  як?  Хто  в  курсі?»    «В  чом  конфлікт?»
«Ти  що  не  наш?»  «  Ти,  довбень,  звідки?»
«Нам  заздрять,  бо  ми  створення  планети  свідки»
«Ти  що  несеш!?  Від  нас  пішло  життя  і  все  навколо»
«Ой,  як  цікаво!»  «Звідки  знаєш?»  «  Жив  у  школі»
«Цей  світ  належить  нам  і  з  нами  наш  Тарганий  Бог!!!»
«Хіба,  що  ще  друзякам  сарані  і  може  купкі  блох»
«Як  далі  б  не  було,  а  я  яєць  у  попередніх  хатах,  як  змогла  відклала»
«Я  теж!»  «  Ой,    скільки  не  роби,  а  все  одно  замало!»
«Ти  бачила  у  них  на  нас  отрути  скільки!?»
«Ми  самі,  як  отрута,  то  ж  сиди  й  не  скигли!»
«Таке  воно  життя,  навколо  їжі  повно..."
«А  ми  прикуті  і  голодні!!!"  
«  Прикро  -    невимовно!!!»
«А  може  наші,    врешті,  нас  врятують!»
«Братки,  допоможіть!»
«  Тут  дуже  смачно  всіх  годують!»
«О,  ще  один  ло  __шок  попався!»
«Красава,  я  хоч  трошки  посміявся»
«Навіщо  так  зі  мною,  ви,  уроди!?»
«Не  скигли,  ти  такий  як  ми!»  «Одной  породи...»
«Я,  ще  хвилинку  і,  мабуть,  помру…  
Та  на  останок  може  щось  збагну…»
«А  ну,  заглохніть,  я  хочу  послухать»  «Я  не  чую!»
«І  вправду,  дайте  тишу».  «Не  цікаво».  «Я  нервую!»

«Хто  скаже,  як  так  сталось,  що  попався  САМЕ  Я!?»…

Таким  було  останнє  слово  таргана.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024


РЕАЛЬНІСТЬ ФОРМУЄ ВОЛЯ!

Реальність  формує  воля  -
Це  знає  кожен  воїн.
Хто  на  дивані  і  «більше  не  може»
Збагни  хоча  б  це,  якщо  зможеш:
Реальність  формує  воля  -
І  на  кону  твоя  доля!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008915
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024


ПАПА - фіндиректор Римський?

Папа  Римський  -  це  ганьба  (як  для  віручої  людини)
Не  соромлячись  відверто  так  підігравать  скотині
Скот  -  пробачте,  цей  папаша  кращий  друг  свинособак
Від  людей  він  вимагає  підійняти  «білий  флаг»...

В  нього  щось  із  головою  або  щось  з  сумлінням!?
Так  лизати  дупу  чорту  та  його  створінням!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024


ПРО ЗЛО

Я  розкажу  жахливу  казку,  де  Зло  завжди  перемагає  
Воно  маскується,  мутує,  але  нікуди  не  зникає
Воно  живе,  воно  росте  і  розповсюджується  світом
Воно  вмонтовується  так,  щоб  бути  зовсім  непомітним
Від  нього  тхне,  але  воно  завжди  на  чорне  каже  біле
Воно  завжди  з  баблом  на  стилі
Воно  -  брехливе  Зло  сцикло  -  вкладає  всім,  що  правда  в  силі
І  каже  що  Добро  -    ВОНО  …

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024


ЗАГИНУЛА ЗІРОЧКА…

Загинула  Жіночка  гарна,  чарівна…
Мамина  Квіточка,  тата  Царівна…
Кохана  Дружина,  як  жити  без  неї!?
Немає  Матусі  -  Доброї  Феї…
Улюблена    Подружка  більше  ніколи
Не  подарує  нам  спогадів  з  школи…
Сусідка,  яка  взалюбки  пригощала…
Загинула  Лікарка,  що  рятувала…

Загинула  Дівчинка…
Зірочка  згасла...
Що  ще  вам  потрібно!?  
Що  ще  вам  не  ясно!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024


"КЛОУН - ДИВАК"

     ІС  -  ч.2  

Цікава  фігура  цей  «Клоун  -  дивак»…
«Сталеві  шари»  або  «Жорсткий  чувак»,
Ще  «Дух  України»,  «Впливова  Людина»,  
Така,  що  нізащо  не  здасть  Україну…

А  ще  назван  був  він  «Людиною  року»
І  «Найвпливовішим»,  той  що  покроку
Іде  до  мети  та  об’єднує  світ…
«Людина  із  серцем»,    «Людина  магніт»…

Тож  хто  він  такий?  За  освітою  -  юрист,
Він  менеджер,  комік  та  просто  артист,
Син,  батько  та  «мрія  жінок»  чоловік,
Колега  і  друг,  сценарист,  керівник…

Людина  яскрава  та  непересічна,
Багатогранна  й  харизматична,
Людина,  що  мріє  та  вміє  творити,
Людина,  що  вміє  любити  й  дружити…

Людина  надійна,  рішуча,  смілива,
Людина,  яка  надає  іншим  крила,
Він  добра  та  мирна  людина,  проте
Своє  захищатиме,    треба  -  уб’є…

І  лідер  природжений  і  переможець,
(Не  перемагати  він  просто  не  може).
Тримати  удар  він  навчився  давно  -
З  часів,  як  вступив  в  «КаВееНа»  лайно...

Тож  звідки  він  взявся,  чому  саме  він?
У  Розі  Кривому  стояв  його  дім
В  союзі  советськім  хлопчак  народився
Як  всі  по  советській  програмі  учився,

Але  він  історію  знав  не  зі  школи
Родинна  історія  зіткана  з  болю
Голодомор,  Голокост  та  Війна
Безжально  по  долях  близьких  проповзла…

А  потім  був  розпад  гіганта  союза
Весь  час  хлопчик  грав  і  у  школі,  і  в  вузі
Яскрава,  нестримна  натура  артиста
Перемогла  перспективи  юриста

Талант,  працьовитість  його  привели
До    слави,  визнання,  а  ще  прирекли
До  щирої  любові  звичайних  людей,
А  в  нього  ще  було  багато  ідей…

Усе  до  чого  ця  людина  торкалась
На  першому  місці  завжди  опинялось,
А  запит  на  правду  з  дитинства  живе
Тож  публіка  хоче  і  він  їй  дає

Жага  до  нового  і  хист  до  навчання,
Завжди  бути  кращим  нестримне  бажання,
Ретельно  готуясь  всі  ризики  зважив
Він  йде  до  мети  натискаючи  важиль.

Такий  він  рецепт  його  успіху  й  слави...
Він  вірив  у  розвиток  власной  держави
Він  бачив  країну  квітучу  заможну
І  мріяв,  що  сенси  і  глузд    переможуть…

А  поки  що  гумором  бив  по  щурах
Новенькі  проекти  носив  у    думках
І  мріяв,  і  вірив,  І  діяв,  проте
Він  бачив,  що  це  нічого  не  дає…

Останні  краплини  й  терпець  увірвався
І  ось  він  у  бійку  нерівну  в’язався
Таке  понеслося…що  світ  і  не  бачив
Йому  перемогу  ніхто  не  пробачив…

Той  хто  дивувався,  що  він  переміг,
Той  хто  дивувався,  коли  він  не  втік  -
Не  тямить  нічого  в  людської  природі,
Бо  це  виховання  й  окрема  порода

Це  не  про  випадки,  не  про  удачу  -
Це  про  покликання,  цілі,  задачи…
Це  про  сучасну  еліту  країни
Людину  майбутнього  -  шанс  України!


Не  вірить  москва,  як  то  кажуть,  сльозам,
А  Київ  не  вірить  давно  москалям
Що  що,  а  от  слоьзи  вони  лити  вміють
Раніше  проходило,  більше  не  діє…

Світ  нібито  вірив  чи    вигляд  робив…
Вгадайте  хто  лавочку  цю  зачинив))?
Нарив  було  вискрито  і  більше  ніхто
Не  буде  цукеркой  вважати  лайно!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024


ІСТОРІЯ СУЧАСНА (частина 3)

     ІС  -  ч.3          "ліричний  відступ"

А  що  ж  є  насправді,  що  бачимо  всі?
З  підвалів  нахабно  полізли  щури
А  там  де  вони  -  всім  відомо,  що  буде  -
Розруха,  лайно,  бруд  та  безлад  усюди.

Хоча…чи  доречно  таке  порівняння?
В  тваринному  світі  мета  -  виживання
Вбивають  щоб  їсти,  пильнують  кордони,
Виконують  чітко  природи  закони  …

Людина  доволі  складна  й  примітивна
З  численних  істот  сама  хижа  та  дивна
Складається  з  вад,  але  має  чесноти
(Є  люди-скарби,  а  є  люди  банкноти)

У  кожній  людини  є  здібності  власні
Хто  зараз  грабує  почав  з  вміння  красти,
Хто  ріс  у  любові,  той  вміє  любити,
Хто  мріяти  здатен,  той  може  створити  …

А  є  вид  окремий  -    істоти  звичайні
Прості  примітивні    (макітри  із  стайні)  
І  саме  з  такої  бездарної  маси
З’явилась  істота    дикунської  раси

Насправді  людина  ніколи  у  світі
Не  припиняла  одна  одну  бити
І  війни  ніколи  не  припинялись
І  з  часом  в  гібридні  трансформувались…

Війна  в  Україні  -  це  бійка  світів,
Тож    більш  не  існує  полутонів,
Бо  є  дикуни,  що  живуть  в  повсякденні
Не  дуже  освічені  й  дуже  нужденні.

Там  «шапка  з  фольги»,  «рептілоїдів  змова»,
Невігластво,  сірість  та  тупість  казкова.
Ці  люди  -  минулого  тягнуть  назад
(Занепад  їм  кореш,  а  безлад  їх  брат).

А  є  інший  вид,  той  кому  завдяки
Є  літери,  ліки  і  є  літаки…  
Сучасна  людина  -  із  цифрою  на  ти
(Смартфон,  як  продовження  власної  руки…)

Це  різні  ментальності,  різні  світи
Одні  вміють  мріяти  й  йти  до  мети,
Високоосвічені,  технологічні,
А  інші  інертні  та  дуже  токсичні…

Людина  майбутнього  -  вільна  людина
Людина  минулого  -  свійська  тварина
(У  вирі  війни  та  сучасних  подій
Рабів  цих  женуть,  як  тварин  на  забій…)

В  країнах  розвинутих,  цивілізаційних
Відсоток  дебілів  доволі  стабільний
Вони  скрізь,  нажаль,  але  їх  завжди  мало
Тому  ці  країни  жили  й  розквітали.

В  країнах  відсталих  усе  навпаки  -
Там  купка  царьків  інші  всі  кріпаки,
Царьок  головний  -  представник  купи  гнію
Тож  саме  там  вся  бидломаса  і  зріє…

Людина,  як  вид,  між  собой  ідентична
Хіба,  що  відмінності  в  плані  фізичном
З  народження  мозок  всім  дан  і  це  факт,
(Але  цьому  факту  диктатор  не  рад…)

І  йде  в  оркостанах  від'ємний  відбір
Притомних  людей  (як  не  знищать  -  в  Сибір)
Саджають,  мордують,  катують,  вбивають,
А  хто  розумніші,  як  можуть  -  втікають…

Тож  звідки  таланти  та  звідки  культура?
Всі  твори  давила,  душила  цензура.
Культура,  що  юзають  всі  мудодзвони,
Насправді  створилася  вся  за  кордоном.

Що  маємо  в  підсумку,  що  відбувається?
Світ  навпіл  на  наших  очах    розділяється
Ми  бачимо  вільних,    сміливих  людей
Та  тих,  хто  вважає:    життя  -  привілей…

Релігія,  мова,  чи  то  території,
Національності  й  інші  історії…
Це  привід  для  війн.  Більш  нічого  насправді
Для  чого  це  юзають  ті  що  при  владі?

Ну,  звісно,  щоб  там  залишитись,  але
Хто  й  як  їм  можливість  таку  надає!?
Чому  світ  надав  мавпі  дикій  гранату!?
І  ядерним  вибухом  змогу  шугати!?

Як  світ  дикунів,  що  не  здатен  творити
Всім  цим  користується  й  може  чинити
Шантаж  і  розправу,  відверте  знущання
І  вірить  в  безкарність,  а  не  в  покарання!!!?

Як  світ  дикунів,  що  ніщо  не  створив
Нахабно,  потворно  несе  наратив
«Навіщо  цей  світ,  якщо  нас  там  не  має»
При  тому,  що  світ  це  лайно  не  чіпає!!?
 
А  він  навпаки,  їм  надав  технологій
Качати  ж  той  газ  або  нафту  дав  змогу
(Нехай  ті  копалини,  що  у  землі
Лопатой  копають,  як  ті  дикуни!!!)

Всі  їх  академіки  ниці  нездари  -
Хто  владі  не  лиже  той  зразу  на  нари.
На  рОбота  фєдю  лише  подивіться…
А  вкладені  гроші,  що  вам  і  не  сниться!

Тож  чим  так  пишаються  -  нафтою  та  газом,
«Культурою  та  спортом»  ще  Київським  князем(!)
До  чого  не  мають  відношення  зовсім
(Їм  до  еСеСеСеР,  як  до  тих  хмарочосів!!!)

Остання  надія  -  то  їх  пропаганда  .
Тут  дійсно  працює  потужна  команда
Та  вся  дичина  ,  що  несеться  з  боліт
Вплив  має  та  діє  на  саме    їх  вид  (!)

Проте,  пам'ятаєте  (?)  -    вид  їх  усюди  !!!
Бо  вигляд  вони  мають,  як  усі  люди
(Їх  можна  впізнати  по  тезам  та  діям
Бо  там  де  вони  -  там  жахливі  події…)

Ці  ниці  істоти  не  здатні  творити,
Але,  як  ніхто,  люблять  «круто  пожити»,
Як  та  сарана  -    їх  мета  -  споживання,  
А    сенс  їх  буття  -  саме  їх  існування.

Які  є  питання  до  диких  істот?!!!
Хто  винен  у  цьому,  хто  тут  ідіот!?
Той  хто  "вчиняє"  чи  той  хто  "дає"!?
І  «Битий  не  битого  досі  везе»!!!

...ДАЛІ  БУДЕ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024


ІСТОРІЯ СУЧАСНА (частина 2)


   ІС  -  ч.2  "початок"
...
Отож  сучить  ніжками  криком  кричить
Народ  треба  знищити,  голову  вбить
По  плану  пішло  щось  одразу  не  так
Бо  правив  країною  «КЛОУН  -  ДИВАК»

За    планом  він  мав  би  одразу  втікати
І  «пазлам  вмонтованим»  не  заважати,
А  він  світ  підбурив  і  хвилю  здійняв
Весь  світлий  народ  йому  аплодував!!!

Хоча  він  спочатку  звертавсь  до  гарантів
(В  сучасному  світі  мільйон  варіантів)
Звертавсь  до  сусідів  і  стукав  в  ООН…
Але    вчергове  був  порушен  кордон!

До  речі  про  це  його  попереджали
Настирливо  прихисток  пропонували.
«Надайте  нам  зброю»  натомість  сказав
І  карлику  злобному  плани  зламав.

Окрему  людину  можливо  купити,
А  що  цим  нездарам  з  народом  робити!?
Світ  вільних  людей  і  сучасних  рабів,
Як  царство  небесне  і  церкви  попів…

«Надайте  нам  зброю»  здійнялося  гасло
І  зброя  пішла.  Недостатньо  …невчасно,
Але  від  «немає»  і  «це  неможливо»
До  «Байрактарів»  та  «Джавелінів»

А  потім  «Хаймарси»  потрошку,  помалу
Від  «  Крим  не  чіпайте»  до  мосту  підпалу
Від  «Мирного  плану»  до  «План  перемоги»
Від  «Їх  так  багато»  до  «хлопці,  ви  Боги»…

Здавалось,  що  врешті  всім  все  зрозуміло
І  має  це  людство  зібрати  всі  сили,
Зібрати  всю  волю    у  міцний  кулак
Та  врізати  в  свинособачий  п’ятак!!!

Щоб  всі  посіпаки  нарешті  збагнули
Систему  безпеки  ніхто  не  зруйнує
Світ  вільний  потужний  і  більше  ніколи
Не  буде  історія  бігти  по  колу…

...ДАЛІ  БУДЕ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2024


Загадка (ЗАГАДКИ ПРО. . )

Біполярка  у  людини,  судячи  з  того,  що  каже
Дуже  любить  батьківщину,  навіть  визначився…майже
Дуже  гарний  та  розумний,  все  він  вміє  все  він  знає
Тільки  ось  у  чом  прблемки  -  втік  з  країні  й  не  літає

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024


ІСТОРІЯ СУЧАСНА (частина 1)

     ІС  -  ч.1  "прелюдія"

Тож  що  відбувалось  в  останнє  сторіччя
Історія  людства  сумна  й  войовнича
Людина  істота  жахлива,  проте
Є  в  ній  іскра  божа,  тож  поки  живе…

Остання  жахлива  війна  світова
Це  людство  до  тями  так-сяк    привела.
Створили    всі  разом  вони  орган  спільний,
Щоб  мир  став  нарешті  у  світі  стабільний.

Прекрасна  ідея,  чудова  мета,
Проте  у  тій  орган  залізла  русня…
Нахабно,  до  речі,  як  завжди  робила,
Нащадком    «совєтів»  себе    ухвалила.

При  розпаді  монстра  «советский  союз»
Шукала  росія  новенький  аншлюз.
В  Рад  Безі  ООН  та  створив  еСеНГе,
Та  в    Раді  Європи,  та  ОБееСЄ…

Та  навіть  хотіла  вступити  у  НАТО,
Та  тиснула  руки  Америці  клятій
Тож  так  прикидалась  да  так  плазувала,
Що  вуха  та  очі  брехнею  засцяла.

Не  всі  їй  повірили  треба  сказати,
Бо  де-які  знають  де  мачуха  й  мати.
Країни,  що  вчасно  втекли  від  ярма,
Так  бігли,  що  деякі  стерли  гальма.

І  ті  хто  подбав  про  свій  захист  одразу
По  власних  кордонах  не  дали  їй  лазить,
А  ті  хто  не  встигли,  то  й  годі  казати…
Коли  їй  кордони  були  на  заваді?

Під  тезою:  «захист  сестер  та  братів»
Світ  вигляд  робив,  що  не  бачив  катів,
Бо  дуже  привабливі  їхні  ресурси
Тож  бачили  в  діях  агресора  плюси.

Не  бачили  в  діях  нічого  страшного
Ну  крадуть,  буває…  «старо  і  не  ново»
Нехай  розбираються  якось  без  нас
І  хто  там,    і  скільки  «домбілі  бамбас»

До  речі,  формально  вони  щось  робили
Стурбованість,  санкції  (!)  навіть  вводили
І  думка  про  те,  що  ми  дали  їм  все
Навряд  чи  росія  шось  дике    утне...

Приспала  їх  пильність.  Ні,  навіть  не  так…
Полізти  з  війною(!)    хіба  є  дурак?!
В  той  час,  коли  світ  творить  справжні  дива
Та  мріє  на  Марсі  створити  життя…!!?

Тож  поки  мосфільм  бандюків  прославляв
В  цей  час  Голівуд  цілий  світ  рятував
Від  лиха  стихійного,  хижих  прибульців,
Від  епідемій  та  хворих  безумців…

Ну,  ось  вам  і  рівень  двох  різних  світів
«Минуле  -  мосфільм»  й  «голлівудських  понтів»
Насправді  сучасність  проста  й  пересічна  
Під  носом  зростав  ідіот  фієричний.

Хапав  помаленьку  шматки  по  сусідам  
Казав,  що  рятує,  а  сам  тільки  гидив
З  ігнору,  безкарності  і  пропаганди
Зростала  упевненість  в  величі  банди

Тож  гримати    зброєю  в  фільмах  одно,
Відосики  величі  й  інше  лайно,
А  справити  враження  і  захопити
Тож  тут  не  достатньо  лише  захотіти…

Але  світ  мовчав  і  в  царька  дах  поїхав
На  свиту  свою  він,  нарешті,  наїхав
Тож  тупнув  підборами,  «годі  терпіти»
Та  видав  наказ  за  три  дні  захопити

Країну,  що  спати  йому  не  давала
Країну,  яка  йому  біль  завдавала...
Тож  стільки  принижень  та  стільки  страждань
Не  стримував  збоченець  більше  жадань!

Полізли  одразу  по  напрямках  всіх,
Але  за  три  дні  запал  наступу  стих
В  цей  час  світ  стурбовано  тільки  чекав,
Бо  вирок  країні  завчасно  надав

І  знову  історія  круте  спіраль
Яку  з  цього  винести  можна  мораль?
Лише  тільки  справжня  історія  світу
Підкаже,  що  треба  насправді  робити,

А  поки  панує  брехня  й  пропаганди
Завжди  шанси  будуть  повернення  банди  
І  буде  історія  бігти  по  колу
І  спалахи  війн  будуть  знову  і  знову…

ДАЛІ  БУДЕ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2024


Загадка (ЗАГАДКИ ПРО. . . )

Світ  плює  йому  у  харю,  відверто  насміхається,
А  воно  їбло  циглиной  і  не  озивається.
Зовні  схожий  на  коняку,  но  не  плутайте  з  собчак
Бреше  дуже  професійно,  краще  вуличних  собак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024


Загадка (ЗАГАДКИ ПРО. . . )


Зовні  схожий  на  макаку.  У  валізу  любе  срати.
Дуже  любе  діточок  красти  і  в  живіт  лобзати.
Ненажера  і  нездара,  моль  та  бункерне  сцикло,
Але  всі  його  впізнають,  якщо  скажете:  "ху_йло".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002790
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024


ІСТОРІЯ ЗЛИДНІВ


Були  собі  злидні,  по  світу  тинялись  
Як  ось  на  болотах  до  купи  зібрались
Тож  дики,  голодні,  як  хижі  шакали
Нічого  від  цього  життя  не  чекали.

Жили  тільки  з  того,  що  вкрАдуть  в  сусіда
З  набігів  та  вбивств  в  вічних  пошуках  їдла
Так  рухалась  ця  сарана  довгий  час
Хапаючи  землі  й  скарби  кожен  раз...

Тож  з  часом  на  мапі  з’явилась  країна
Велика  за  розміром,  але  руїна
Холодна,  голодна  та  дика  й  глуха
Досягнення  нуль,  а  велика  пиха...

Не  бачу  я  сенсу  щось  далі  писати
Навіщо  даремно  папір  марнувати
З  часів  давнини    не  змінилось  ніщо
Принаймні  для  тих,  хто  живе  там  будь-що

Так,  звісно,  світ  з  часом,  звичайно,  змінився
Умовно  на  два  табори  розділився
На  світ  демократів,  де  вільний  народ
Главу  обирає  у  межах  свобод.

І  світ  диктатури,  де  межі  свободи
Вирішує  той,  хто  ту  владу  захопить
Вгадайте,  як  зараз  живуть  дикуни?
Як  вільний  народ  чи  сучасні  раби?

...ДАЛІ  БУДЕ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2024


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Століттями  в  світі    складалась    картина
Тепер  ця  картина  -  це  є  Україна  -
(То  Русь  історична  з  продавніх  давен),
Тож  пазл  за  пазлом  і  вийшов  шедевр.

На  ласий  шматок  зазіхань  було  безліч
Чи  може  збагнути  усю  його  велич
Заможний  шахрай  чи  злодюга  крадій?
Історія  зрад  та  буремних  подій...

Ідея    поцупити  гарну  картину  
Та  мати  у  власності  вільну  країну
Прям  зносила  дах  ненажерам  сусідам,
А  особливо  імперським  завидам…

Тож  втілена  була  мерзенна  афера,
Кровава,  безжальна  та  дуже  дієва  
Змішати  всі  пазли:  щось  вкрасти,  щось  вбити,
А  щось  вмонтувати,  а  щось  підробити.

Змішати  всі  пазли  та  в  голови  вкласти,
Що  їм  не  цікаво,  нема  що  там  красти!
Бо  це  не  шедевр,  а  звичайна  мазня...
Так  стала  слов`янами  дика  орда...

Що  потім  з  шедевром  вони  не  робили…
Але  ідентичність  картини  не  вбили
Ті  змішані,  вирвані,  зламані  пазли
Відроджувалися,  як  Фенікс  із  казки.

Тож  як  не  кроїли  шедевр  в  намаганнях
Спотворити,  звести  до  невпізнавання
Запевнити  всіх,  що  не  крали  його,
Що  ніби  завжди  саме  так  і  було,

Як  все  що,  в  нездар  та  злодюжок  буває  -
Раніше,  пізніше,  а  правда  спливає
(До  рук  крадіїв  липне  тільки  лайно),
Тож  скинуто  було  «союзне»  ярмо...

І  врешті  шедевр  було  визнано  світом
Та,  що  там  Європа,  самим  московитом!
Чергова  поразка  злодюг  і  нездар,
Чи  це  їх  зупинить!?  Читайте  «Кобзар»…

Образу  ковтнули  чи  вигляд  зробили
Ідею  із  пазлами  не  полишили,
По  світу  розкидали  дику  русню
Додали  ще  підкуп,  шантаж  і  брехню…


Нічого  нового  на  думку  не  спало
Косплеїть,  натомість,  навчилися  вдало
Змішали  фашистів  з  нацистами  в  купу
І  вийшли  рашисти  (ще  більш  недолугі)

Тож  гітлер  та  сталін  їх  брат  мусоліні
У  трунах  щодня,  як  курчатка  на  грилі  -
Майор  кдб,  звичайнісінька  "моль"!!!
Вся  велич  тиранів  "помножена  в  ноль"!!!

(Пробачте  мені  за  мій  відступ  ліричний
Але  персонаж    ідіот  феєричний)
І  можна  було  би  з  цього  посміятись,
Якби  світ  не  дав  йому  з  себе  знущатись…

Отож  увімкнули  вони  вентилятор
Та  нумо  лайно  по  світах  розганяти
(Ця  практика  вдала  ніяк  не  нова
Брехати  нахабно  -  це  ще  із  Петра)...

...ДАЛІ  БУДЕ

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2024


Мила, ніжна…

...Мила,  ніжна  і  тендітна,
Чемна,  нібито  привітна…
Не  збагнешь,  отак  одразу,
Що  падлюка  та  зараза…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2023


Якщо ніхто крім тебе…

Тож  чи  варто  переходить  на  українську  мову,  якщо  повне  несприйняття  родинного  кола,  відверте  співробітників,  навіть  сусідів...?
     Якщо  ти  живеш  у  обласному  російськомовному  великому  і  дуже  специфічному  місті,  починаючи  від  трамваїв,  що  у  п’ятихвилинну  зливу  або  зупиняються  на  невизначений  термін,  або    дуже  повільно  пливуть.  У  місті  де,  при  великій  кількості  світлофорів,  перетинаючи  дорогу  на  пішохідному  переході  ,  ти  не  маєш  упевненості  у  тому,  що  тебе  не  зіб'є  "літак".  В  тому  самому  місті  де,  в  самий  розпал  війни,  хлопці  мера  трощать  ринок,  щоб  був  нібито  «кращій  прохід  для  танків»  у  зв'язку  з  війною  (!!???)  ...та  ще  дуже  чого  дивного  і  незрозумілого  (але  тільки  на  перший  погляд).  Це  так…  «ліричний»  відступ  про  наболіле.  Тож  чи  варто!?
       Зануримось  трішки  у  недалеку  історію.  Давайте  подивимось  на  дії  комуняк?  Чому  вони,  коли  люди  голодували,  перше,  що  робили,  це  зносили  пам’ятники,    пам’ятки,  церкви,  храми  та  знищували  будь-яку  культурну  ідентичність  чергової  захопленої  республіки  та  знищували  їх  ,  насамперед,  рідну  мову.  Знищували  жорстоко,  особливо  непокірних  вбивали,  саджали,  катували.  Голодомор  в  Україні  -  яскравий  приклад.  Ти,  хто  досі  вважає,  що  голодували  усі,  мають  розуміти  різницю  між  нестача  їжі,  відсутність  їжі  та  вилучання  їжі  з  домівок    людей  у  насильницький  спосіб.  Навіть  при  самих  неврожайних  роках  Україна  здатна  не  тільки  сама  їсти,  а  ще  й  годувати  інших,  але  я  не  про  це.  Я  про  те,  що  багато  хто  недооцінює  цей  чинник.
       Наступний  момент  -  це  популярність  та  поширення  мови.  Як  ви  вважаєте,  чому  ви  розмовляєте,  або  розмовляли  російською,  чому  іноземець,  який  їхав  в  Україну  надавав  перевагу  вивченню  здебільше  російській  мові?  Просто  подумайте  та  надайте  цю  відповідь  самому  собі.  
«Скільки  мов  ти  знаєш  -  стільки  разів  ти  людина»  Ґете.    Доречі,  вас  не  дивують  упораті,  які  кажуть,  що  не  вивчають  мову  принципово,  тільки  є  питання  -  в  чому  принци  та  принцип  кого  -  недолугого!?
Один  з  аргументів  тих,  хто  казав  мені  «гаварі  па  руZZкі»  це,  чомусь,  суржик.  Дивно…  якщо  людина  грамотно  розмовляла  на  російській  мові,  чи  щось  зміниться  у  її  свідомості  у    зв’язку  з  вивчанням  іншої  мови?  Як  це  може  вплинути?  Може  людина  робити  помилки  у  процесі  навчання?  Звісно  так,  але  де  тут  зв’язок?  І  такий  собі  «дружній»  хейт  типу:  «як  ріже  вухо»,  «тобі  це  не  личить»,  «нащо  це  тобі»,  «це  для  молоді,  а  ти  вже  стара»,  «ти  так  довго  думаєш»,  «нащо    перекладати  в  голові,  щоб  потім  це  сказати,  якщо  ми  і  так  тебе  зрозуміємо»,  «не  напружуйся  так»…
Я  завжди  вважала,  що  я  вільно  володію  українською,  поки  не  почала  розмовляти.  Це  для  тих  хто  каже,  що  я  «і  так  знаю».  Мова  потребує  постійної  практики  та  вдосконалення,  тож  це,  я  вважаю,  також  аргумент.  
А  знаєте,  я  не    намагаюсь  когось  переконати.  Якщо  не  вистачає  розуміння,  що  саме  відбувається  та  чому,  я  не  бачу  в  цьому  сенсу.  Я  це  пишу,  швидше,  у  підтримку  тих,  хто  хоче,  але  поки  що  не  наважується  чи  думає,  що  йому  щось  заважає.  Тож  не  останок  лише  одна,  на  мій  погляд,  дуже  проста  і  яскрава  історія.  
З  того  часу,  як  я  повністю  перейшла  на  українську  мову,  всі  мої  друзі  намагаються  розмовляти  зі  мною  українською,  отже,  йдемо  ми  з  подругою,  (яка,  доречи,    володіє  4  мовами)  по  місту  і  раптом  вона  зустріла  своїх  старих  друзів,  яких    давно  не  бачила  і,  звісно  з  ними  перейшла  автоматично  на  російську.  Коли  вона  мене  познайомила    з  ними  я,  звісно,  привіталась  українською  і  знаєте,  о,  диво,  вони  почали  спілкуватися  зі  мною  на  українській,  після  чого  ми  з  нею  зробили  певні  висновки,  що  до  того,  чи  варто  переходить,  чи  може  й  надалі  розмовляти  на  мові  до  якої  «звикли».
 А  ви  зробили  для  себе  висновки?  Чи  перейшли  і  як,  чи  було  вам  важко  і  що  саме?  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001959
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023


Треба пожаліти льошу арестовича… (КОЛОМИЙКИ про. .

Треба  пожаліти  льошу  арестовича
Зводять  з  розуму  його  лаври  прокоповича
Знає  точно  -  може    краще,    прям  зі  шкіри  лізе
Хоче  замість  пукіна  срати  у  валізи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2023


Соловей співав, що пукін помера від раку (КОЛОМИЙКИ про…)

Соловей  співав,  що  пукін  помера  від  раку
Да  так  довго,  що  набрид  та  послан  був  у  сраку
Рейтінг  впав  -  тож  нова  фішка  -  пукін  в  холодильниках
Та  хіба  це  новина  -  на  раші  труп  в  очильниках!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2023


ЛИШЕ ОДНЕ ПИТАННЯ…

На  що  ж  так  жаліються,  мешканці  пекла?
Їх  не  бентежить  киплячий  казан,
Лише  одно,  бідолашним,  нестерпно
Думка  про  те,  як  живеться  хохлам.
Думка,  що  хтось  не  існує  -  живе
Їх  на  шматки  розриває
Заздрісне,  збочене,  жлобне,  гниле
Помсти  та  крові  жадає.
Не  пощастило  з  сусідом  той  що?
Треба  нарешті  збагнути  -
Вибити  просто  з  рашистів  лайно,
Всіх  за  паркан  і  забути  -
Не  вийде  нажаль,  бо  було  вже  не  раз,
Ще  скільки  життів  треба  скласти,
Щоб  зрозуміти,  що  хворі  на  сказ
Не  мають  уяви  про  щастя!?
Все  на  що  здатні  -  лише  заражати
Ширити  пошесть  по  світу
Кого  в  ізоляцію  та  лікувати,
Не  виліковних  -  спалити!!!
Чую  хтось  пікає,  що  не  гуманно
Знаєм  і  цю  ми  породу
Базікалам  ляпати  це  притаманно
Про  клімат  та  дику  природу,
Про  бідних  китів  та    потепління,
Перенаселення,  пізнє  старіння…
Дивно,  що  війни  чомусь  не  бентежать!?
Нам  дивуватись!    Саме  їм  і  належить
Гасло  «борімося  нумо  за  мир»
(Схоже,  що  Марс  -  не  Ісус  їх  кумир)
«Мир»  «боротьба»  -  протилежні  поняття
Тільки  для  них  це  чарівне  знаряддя
Знають,  що  лохі  задарма  ковтнуть,
А  хитодупі    лохам    продадуть
Їм  аби  бити  або  вбивати
Для  них  норма  красти  і  ,звісно,  брехати.
Сенс  існування  і  сенси  життя  -
Це  різні  за  значенням  два  поняття
Не  зрозумілі  для  їх  розуміння
Хоча  я  про  що!?  Тож  ці  хтиві  створіння
Не  те  що  тупі  -  вони  просто  нездатні
Щоб  не  робили  завжди  пасуть  задніх…
В  мене  лише  є  одне  запитання:
Коли  світ  збагне,  що  лише  покарання
Змусить  усіх  недоумків  -  жлобів
Всіх  лайнометів  та  хитрих  щурів
Зникнути  раз  і  назавжди  або
Писок  стулити  і  сісти  на  дно
З  тим  розумінням,  що  більше  ніколи
Історія  бігти  не  буде  по  колу!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2023


МАМО, кажуть, що війна буде нескінченна…2

Мамо,  кажуть,  що  війна  буде  нескінченна
Їх  насправді,  як  комах  кількість  навіжена.
А  ще  кажуть,  що  вони,  як  стерв’ятники  терплячі
Невибагливі,    отож,    їм  смачне  їдло  свиняче
Хлів,  що  дім…  та,  навіть,  кращий  (бачили  ми  їх  будинки,
Якщо  можна  так  назвати),    я  не  про  мАскви  картинки…
Кажуть,  що  вони  завжди  всіх  перемагають
Кажуть,  що  вони  своїх  ніколи  не  кидають
А  ще  кажуть  з  ними  Бог...    Що  за  маячня!?
Правда,  кажуть,  притаманна  дуже  їм  брехня…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023


Якщо вий почули в СМІ…


Якщо  вий  почули  в  СМІ,  що  болотом  тхне,
Якщо  дядько  в  вишиванці  маячню  верзе,
Посипає  попелом  сивочолу  гриву
І  вдає  діяльність  нарочито  хворобливу,  
Розганяють  зраду,  сіють  віють  паніку...
Кожен  має  знати  рухів  цих  механіку  -        
Чим  гучніше  горлопани  лозунги  волають
Зрозуміліше  стає,  саме  що  втрачають!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999422
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023


Ласунчики лайна


З’явились  не  люди…  Сміття,  біомаса
Якийсь  дивний  вид  …  дикунів  недораса  
Немає  в  них  розуму  тільки  чуття,
Тож  може  тому    це  смердюче  сміття
Знецінює  мир,  світ  хитає,  руйнує  
Бо  досі  людиной    жадоба  керує?
Я  не  про    злих  олігархів  жлобів
І  не  про  жирних  підступних  попів
Не  про  політиків  і  не  про  змови
Я  про  нещасних,  що  люблять  розмови
Про    спогади,  як  було  дешево,  смачно
Звісно  «конечно  не  фсьо  однозначно»
По  «девять  копєєк»  було  ескімо
«Індійське  кіно»  та  все  інше  лайно,
Що  жили  колись  у  примарному  світі
Були,  як  усі,    інкубаторні  діти
Такий  собі  радісний  милий  концтабір,
Куди  вони  досі  так  мріють  потрапить…
Тож  може  проблема  не  в  тих  хто  керує,
А  в  тих  хто  і  досі  у  мріях  мандрує?
Не  хоче  і  досі  ніяк  прокидатись
Бо  за  брехнею  зручніше  ховатись…
Це  дурість,  чи  може  якась  інфантильність,
Як  стадо  мичати  про  віру  в  стабільність
І  жити  при  цьому  в  багнюкі  й  лайні
І  вірити  в  те,  що  ви  всі  не  раби,
А  просто  чекати  чарівного  дядька
(Такий  собі  щедрий  та  милий  багатько)
Прийде  й  покарає  поганих  людей
І  кожному  дасть  по  вагону  грошей…
Це  лінощі,  тупість  чи  все  і  одразу!?
Ні,    правда  не  може  ЛЮДИНУ  образить.
А  може  це  просто  від’ємний  відбір,
Бо  кращих  на  розстріл,  середніх  в  сибір.
І  саме  з  часів  тої  самої  влади
Якої  так  ширять  дешеві  принади…
Пустила  пухлина  свої  метостази
Поширює  світом  рашиську  заразу
І  лізе  ця  пліснява  з  різних  боків
Шукає  корисних  й  недуже  лохів
Отож  не  гидує  насправді  ні  чим
Не  хочеш  -  примусим,  не  вмієш  -  навчим
А  замість  історії  -  буде  вам  казка,
Бо  навчені  добре,  що  правда  -  підказка,
Як  в  чергове  не  вступити  в  лайно
Тож  дуже  ретельно  ховають  його
Та  загортають  у  гарні  обгортки
Ну  тхне,  але  кажуть,  що  дуже  солодке...

Тож  де  ваші  очі!?    На  дупі  хіба!!!
Або  ви  звичайний  ласунчик  лайна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2023


Сильні світу -

Сильні  світу,  ви  не  сильні
Це  не  думка,  просто  факт
Знов  на  сцені  божевільні
Здійснюють  статевий  акт
Хворі  збоченці  у  ражі
У  стрічках  й  мереживах
На  шаленому  куражі
З  владой  необмеженой
Знахабніло  під  прицілом  на  очах  у  публіки
Ніби  так  і  має  бути  -  створюють  республіки

Всі  нібито    схвильовані
Всі  нібито    стурбовані

Сильні  світу,  як  так  сталось!?
(Це  питання  риторичне)
Жертва  винна,  що  пручалась,
Гвалтування  стало  звичним…
Вистава  зрежисована
Кошти  розподілені
Реакція  спланована
Реноме  відбілено…
З  ніг  на  голову,  тож  ніби  логіки  немає
Кажуть  жанр  такий  -  абсурд  -  публіка  зітхає

Дуже  всі  схвильовані
Дуже  всі    стурбовані

Сильні  світу,  ви  не  сильні
Ваша  сила  то  є  міф
Ваші  дії  дуже  дивні
Сильний  точно  б  так  не  зміг…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2023


Дратувати жіночку…

 …    Дратувати  жіночку  дуже  небезпечно
                               Сперечатись  з  всесвітом  безглуздо  й  не  доречно…

Якщо    зла  та  з  недосипу  твоя  жінка  мила
Погарчала,  пошипіла  і  щось  наговорила
(Жінка  гнівна,  як  зміївна  -  гарна  та  отруйна
Тож  не  треба  зачіпати,  коли  вона  буйна)
Не  карбуй  в  своєму  серці  всяку  маячню
Обійми...  скажи  тихенько  "я  тебе  люблю".
А  коли  вона  з  тобою  лагідна,  шовкова
Закарбуй  в  своєму  серці  кожне  її  слово,
Бо  не  варто  витрачати  свій  безцінний  час
На  болото  з  негараздів  та  липких  образ.
Добре  слово  від  дружини  дію  оберегу  має
Звісно,  гарний  чоловік  про  це  дуже  добре  знає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2023


Хто всрався?

Пухнуть  вуха  у  свекрухи
Голова  весь  день  болить
І  дзижчать  нестерпно  мухи
Хто  ж  за  цим  усим  стоїть!?
Звісно,  що  невістка  клята!
Що  з  того,  що  тут  немає!?
Її  сукня    коло  хати
На  городі  гав  лякає.

Саме  так  і  на  болотах
Нібито  круті  й  багаті
Шарять  по  чужих  городах
Замість,  щоб  свої  копати
Гинуть  орки  у  окопах
Йдуть  на  страту,  як  закланці,
«Но  не  фсьо  так  однозначно»
Винні  хто!?  Американці!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2023


СЛОВА… (переклад)

                                                                                 Присвячується…

Слова…  сентиментальна  маячня...
Казала  б  я  «люблю»  й  не  годувала!?
А  я  задравши  ноги  не  лежала
І  буде  вам  ковбаска  і  ікра

Мені  освідчуватись  у  любові  ні  до  чого
Тим  більш,  що  ніколи!  Як  загнана  лисиця!
Залиште  в  спокої  мене,  заради  бога!
Падлюка,  знов  по  поведінці  одиниця!?

Попестить  по  макітрі  кожен  може
Я  дуже  зайнята.  Не  їм  не  сплю.
Гарцюю  як  коняка,  отже…
Невдовзі  вас  на  море  повезу!

Слова  не  гріють.  Незабаром  вже  зима.
Купити  треба  чоботи  та  шуби
Тож  саме  цим  забита  в    мене  голова,
Я  маю  цілувати  замість  гріти  ваші  дупи!?

Кому  оті  вірші?  Іще  одне  ледащо!!!
І  що  з  того,  що    вчителька  хвалила?
Оті  писульки,  швидше,  для  пропащих!
Ти  б  краще  посуд  зайвий  раз  помила!

Чого  я  маю  ляпати  щось  ротом!?
Зробила  діло  мовчки  та  й  пішла
Образа,  лайка  -  не  шмагання  дротом
Диви,  яке  тендітне,  геть  пішла!!!

Тож  не  чіпайте!  Як  же  всі  та  все  дістало!
До  ночі  зранку,  як  шалена  білка!
І  хоч  би  хто  сказав:  «Ти  хоч  відпочивала,
Невтомна  і  турботлива  лебідка»…



**************************

СЛОВА...

                             
                               Посвящается…
Слова…
К  чему  сентиментальный  бред!?
Ну,  говорила  б  я  «люблю»  и  не  кормила?
А  я  мешок  на  плечи  навалила
И  будет  вам  и  завтрак  и  обед.

Мне  ни  к  чему  в  любви  вам  объясняться.
Мне  некогда!  Пашу  как  вол!
Вам  надо  кушать,  одеваться.
Вот  дрянь,  опять  по  поведенью  кол!

По  голове  погладить  может  каждый.
Я  страшно  занята.  Не  ем  не  сплю.
Пашу  как  лошадь  и  однажды
Я    вас  на  море  повезу.

Слова  не  греют.  На  носу  зима.
Куплю  вам  шубку,  сапоги…
Так    надрываюсь  только  я  одна!
Не  капайте  «любовью»    на  мозги!

Стишки  ее  учитель  похвалила!
Еще  один  в  семье  явился  обормот.
А  ты  б  посуду  лишний  раз  помыла
Или  на  даче  полила  бы  огород!

Любить  не  словом,  нужно  делом.
Слова  есть  звуки,  ерунда.
Ну  оскорбила.  Может  не  хотела.
Ты  обижаться  вздумала,  коза!?

Не  трогайте  меня!  Так  все  и  всё  достало!
Кручусь  с  утра  до  ночи  «белкой  в  колесе»
И  хоть  бы  кто  сказал  мне:  «Бедная,  ты  так  устала...»
Так  мало,  в  сущности,  всего-то  надо  мне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2023


Не надо много мужества…

 …Не  много  надо  мужества
Не  так  уж  много  доблести,
Чтоб  жить  себе  спокойно
Без  чести  и  без  совести.
В  стране,  где  ложь  святая,
А  правду  кличут  кривдою
За  чистый  лист  сажают
И  верят,  что  завидуют…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995668
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 08.10.2023


РОДОВЕ ПРОКЛЯТТЯ

                                                                         ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ...

«...  Тож...не  доїла  я  та  не  доспала
Ні  дня  ні  ночі...  тільки  "га"  та  "га"...
Сама  на  з'їла,  а  тобі  все  пельку  пхала
Де  вдячність,  де  визнання,  де  любов  твоя!?

Таке  скажене,  з  колом  в  глотку  і  не  влізеш
А  ж  тебе  носила  на  руках!!!
Про  що  ти  знов,  дурне,  сидиш  та  мрієш!?
Ходити  треба  по  землі  та  на  ногах!!!

Не  виправдала  жодної  надії
Щоб  не  зробила,  як  на  зло,  -  ну  не  на  мій  все  смак!!
Життя  тебе  не  вчить,  (тут  я  щось  пропустила...)
Не  зрозуміло,  як  тобі  вдається  саме  так!?

БатькА  породи,  ну...  хіба,  що  гарна...
Жалкую,  що  малой  тебе    не  задавила
Бо  ти  нічого  в  цьом  житті  не  варта!!!
Таке,  як  нібито  не  я  тебе  родила!!!

З  освітою,  не  п'єш,  не  наркоманка,
Але  хіба  то  є  щось  надзвичайне!?
Дитині  мачуха,  не  мамка
Але  воно  таке  дурне,  як  ти…хіба  ,  що  гарне...

Невдячне,  як  і  ти  та  вовкувате,
А  я  ж  її  ростила  та  кормила!
Казала  я  що  ти  лайно,  як  мати?
Онуку  майже  я  тобі  родила!!!

Боржниці  ви  невдячні,  безсоромні
Не  слухаєте  матір,  хай  вам  грець!!!
Немає  ні  поваги  ні  любові,
Чи  прийде  хоч  колись  цьому  кінець!?»...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023


МОЯ

...Ми  все  відбудуєм,  загояться  рани
Знов  тиша  та  спокій  вітатиме  ранок
Звільниться  країна  від  мотлоху  раші,
Бо  є  неподільна  на  ваших  та  наших
Багатостраждальна  та  кров'ю  залита
Розкрадена,  змучена,  але  не  вбита!!!
Шляхетна,  нескорена,  сильна  та  вільна
Могутня  красуня,  соборна,  стабільна
Заможна,  квітуча,  щаслива...  МОЯ!
І  цього  ніколи  не  змінить  русня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023


Донька маму запитала…

Донька  маму  запитала:  «  Що  це  відбувається?
Чутно  вибухи,  сирени,  світло  не  вмикається…
У  сусідки  тітки  Маші  заплакані  очі
Твоя  посмішка  сумна,  граєш  неохоче…
Не  дурна  і  не  маленька,  розумію,  що  війна,
Але  як  це  може  бути!?  Що  в  них  розуму  нема?!...
Ну  чому  на  нас  напали?  Хіба  ми  їх  зачіпали?..."

"Розумієш,  донечка,  ясне  моє  сонечко,
У  сусідів  страшне  горе,  вони  дуже,  дуже,  дуже  хворі…"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023


Пусть всё не то…

Пусть  всё  не  то  и  всё  не  так
И  пусть  до  пропасти  один  не  осторожный  шаг.
Терзает  страх  невольно...
А  я  собой  довольна.

Залиться  бы  отчаяния  слезами.
Послать  всё  к  черту  и  напиться.
Моей  надежде  отказали.
Как  на  себя  не  злиться?!

В  кармане  свист.  В  ушах  шипение  окружения.
Терзает  слух  невольно...
Злость  -  двигатель,  а  значит  ,  я  в  движении.
И  я  собой  довольна.


©  Copyright:  Любовь  Люта,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112032208948  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994463
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.09.2023


Не страшно…


Давно  не  страшно...
Нет,  не  страшно  все  менять!
Прекрасно  что-то  новое...
Прекрасно  обновление!!!
Сидеть  на  жопе  ровно  -
Онемеет  от  сиденья!!!

Не  страшно  умереть...
Что  смерть!?  Смерть  -  переход...
Что  тоже  хорошо...движение!
Движение  -  это  жизнь!
Тут,  как  бы,  тоже,  все  понятно  -  обновление!!!

ЖИТЬ  СТРАШНО  ...  -
С  этим  ничего  не  сделать!!!
Терять  и  не  теряться...
Остается  верить,
Что  не  напрасно  всё  ...
И  ты  и  этот  мир...
Ну  всё!!!  И  полетела  мысль  в  эфир!!!


©  Copyright:  Любовь  Люта,  2019
Свидетельство  о  публикации  №119110900459  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993842
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2023


НІКОЛИ НЕ КОДУЙТЕСЯ

     Саме  так!
     Проза  -  це  не  моє,  але  намагатимусь  як  можна  стисло.
     Як  ви  ставитеся  до  наркоманів?  Як  суспільство  -  відомо,  проте,  не  впевнена,  що  ваше  ставлення  до  цього  явища  відрізняється  від  загальноприйнятого.  Я  з  тієї  самої  більшості.  Хочу  зауважити,  що  моє  ставлення  не  змінилося,  коли  я  раптом  дізналася,  що  я  наркоман,  та  ще  й  зі  стажем…  
       А  почалося  це  усвідомлення  з  моменту,  коли  один  настирливий  юнак,  буквально  вклав  мені  в  руки  файл  з  передрукованим  текстом  ...  це  був  Алан  Кар  «Легкий  спосіб  кинути  палити»  (вбийте  цю  назву  в  інтернет  і  ви  знайдете  і  відео  та  аудіо  книги,  і  багато  ще  чого…).  Чому  я  цьому  факту  приділила  так  багато  уваги?  Тому  що  це  найскладніша  частина  процесу  «РОЗКОДУВАННЯ»…  так,  саме  про  це  моя  історія.
     Стисло  про  себе:  "я  не  шукаю  легких  шляхів",  це  не  мій  вибір))  -  це  факт,  тому  книгу  я  не  дочитала.  Прочитавши  буквально  початок  статті,  а  саме  ту  частину,  де  автор  доволі  зрозуміло  наводить  причини  з  яких  ми  куримо  і  чому  не  варто  це  робити,  (а  їх  безліч  і  кожен  може  для  себе  знайти  свої)  я  зробила  висновки  і  вирішила,  що  треба  щось  з  цим  робити,  а  саме...  ухвалити  рішення  кинути.  Саме  так.  Спершу  зрозуміти.  Потім  ухвалити  рішення.  І…  діяти.
     Як  справжня  залежна  людина  я  довго  «збиралася»  і  мій  мозок  вигадував  багато  різних  історій,  щоб  нічого  не  робити.  Прийде  той  самий  день,  година  Х  …  і  я  кину,  а  точніше  звільнюсь.  Так  я  «налаштовувалася»  поки  одна,  знаюча  мене  людина,  сказала  мені:  «Тобі  ж  нічого  не  можна  забороняти»  і  я  вирішила  просто  почати  з  малого,  поступово  відкладала  цигарку  на  потім  і  дуже  швидко  вийшла  на  3шт.  ввечері  ...  треба  сказати  спосіб  так  собі  ...  дуже  швидко  я  зрозуміла,  що  від  пачки  в  день  я  йшла  два  місяці,  а  повернулася  за  мить,  але  історія  не  про  це.  Забіжу  вперед  і  скажу,  що  я  все-таки  кинула,  чому  дуже  задоволена.
     Я  зрозуміла  головне.  Мій  мозок  закодовано  на  куріння.  І  справді,  ну  як  це  лайно  може  подобатися,  кажу  я  вже  зараз.  Наскільки  реально  людину  при  пам'яті  (!)  змусити  вкласти  в  руки  гіркий  сморід,  що  димить,  і  втягувати  це  через  рот  у  легені,  вкласти  в  голову,  що  це  смачно,  та  ще  й  змусити  платити  чималі  гроші  регулярно  (!)  іноді  відмовляючи  собі  в  чомусь  кориснішому  або  навіть  потрібному!?  Ще  б  пак!  ціна  питання  прибутковість  корпорацій,  які  невпинно  працюють  над  цим  питанням,  вкладаючи  шалені  гроші  в  (тепер  уже  тільки)  приховану  рекламу,  тим  самим  заробляючи  на  нашому  здоров'ї  незрівнянно  шалені  доходи,  тим  самим  роблячи  з  нас  лохів,  до  речі,  це  ще  один  був  для  мене  потужний  аргумент.
     У  міру  того,  як  я  «налаштовувала»  себе  на  відмову  від  звички  мене  не  залишала  думка:  «як  це  сталося».  Людині  для  існування  потрібно  а  ні  мало,  а  ні  багато  -  повітря,  вода,  світло,  тепло,  їжа,  але  як  трапилося  так,  що  нас  змусили  вживати  дуже  багато  нам  не  те,  що  не  потрібних  речей,  а  й  неприємних  нашому  єству,  як  ми  дозволили  себе  закодувати  на  марне  СПОЖИВаННЯ!?  Добре,  нехай  марне…  але  ж  воно  вбиває  нас,  отруює  нас,  не  приносить  нічого  крім  ілюзій  і  руйнувань  організму,  життя,  цілих  доль,  речовини.  Як  їм  вдалося  переконати,  що  процес  розкодування  це  кодування  і  навпаки!?  Як  їм  вдалося  переконати  таку  кількість,  здавалося  б,  дорослих  розумних  людей?
     Без  чарки  життя  не  стає  сірим,  скоріше  навпаки.  Виключіть  на  якийсь  термін  алкоголь  з  вашого  життя  і  проведіть  час  у  барі  з  друзями  і  ви  очманієте  від  тупості  цього  заходу.  Я  знаю  цей  вагомий))  аргумент  "задоволення",  "розслабитися".  Природа  подбала  про  нас  якнайкраще,  ніж  ми  про  це  думаємо  або  знаємо.
     Нічого  немає  простіше  заливати  алкоголь  до  рота  чи  тягнути  цигарку  «смакувати»  так  би  мовити.  Культура  пиття…  тепер  мені  смішно  від  цих  наративів,  які  нам  закладають  у  голову  починаючи  від  героїв  наших  улюблених  фільмів  і  закінчуючи  моделлю  поведінки  близьких  людей.  Діти  копіюють  нашу  модель  поведінки  і  у  залежних  батьків  з'являються  на  світ  вже  приречені  діти,  які    навіть  не  мають  шансів.  Хто  може  бути  авторитетнішим  за  батька  чи  матір  для  істоти,  що  залежить  від  вас!?  Найстрашніша  модель  поведінки  -  це  «кодування  із  шифруванням».  Уявіть,  що  приховуючи  свою  залежність,  ви  навчаєте  дитину  тому,  що  можна  все,  але  потай,  головне,  щоб  ніхто  не  знав.  Навчаєте,  по  суті,  брехати.  Такий  собі  вивчений  стан  прихованої  ворожості.  "Хіба  ми  цьому  тебе  вчили?"  суворо  запитують  батьки  свого  сина,  не  усвідомлюючи,  що  саме  цьому  і  саме  ви…  якщо  ваші  дітки  «творять  чудеса»  запитайте  тільки  у  себе  «чому  це  сталося»…
     Чи  змогла  я  вас  переконати…  це  питання,  але  те,  що  я  мала  цим  поділитися  -    не  викликає  в  мене  жодних  сумнівів.  Способи  розкодування  обирайте  самі  будь-які,  тим  більш,  варіантів  багато,  а  краще  не  потрапляйте  в  пастку  «банди  кодувальників».





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989708
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023


Как страшно и прекрасно…

Как  страшно    и  прекрасно  жить...
И  если  здесь  сейчас  мы  отстояли  право  быть  -
Живем  на  полную!
Но,  так  бывает,  если  нестерпимо  больно,
Спасает  мысль  о  том,  что  мы  здесь  ненадолго...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980300
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.04.2023


ЗАГАДКИ ПРО…

                                         ***
Криве,  страшне  та  облізле,  щоб  не  нарядило.  
Брижче  жовччу  та  гівном  щоб  смачне  не  з'їла.  
Відгадайте  загадку,  це  не  дуже  складно  .  
Із  досягнень:  їсть  бобрів,  це  на  все,  що  здатна.


                                         ***
Світ  плює  йому  у  харю,  відверто  насміхається,
А  воно  ї_бло  циглиной  і  не  озивається.
Зовні  схожий  на  коняку,  но  не  плутайте  з  собчак
Бреше  дуже  професійно,  краще  вуличних  собак.


                                       ***
Зовні  схожий  на  макаку.  У  валізу  любе  срати.
Дуже  любе  діточок  красти  і  в  живіт  лобзати.
Ненажера  і  нездара,  моль  та  бункерне  сцикло,
Але  всі  його  впізнають,  якщо  скажете:  "ху_йло".


                                       ***
Біполярка  у  людини,  судячи  з  того,  що  каже.
Дуже  любить  батьківщину,  навіть  визначився…  майже
Дуже  гарний  та  розумний,  все  він  вміє,  все  він  знає...
Тільки  ось  у  чом  прблемки  -  втік  з  країні  й  не  літає.

                                       ***

...ДАЛІ  БУДЕ...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974943
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023


МАМО, що робити? 1

                           присвячується  Олександрі


Мамо,  матінко,  матуся,
Що  мені  робити!?
Залишити  чоловіка?
Як  з  цим  потім  жити!?
Лячно,  мамо,  за  дитину...
Мабуть,  їхать  треба...
Як  покинути  країну!?
Я  дивлюсь  на  небо...
Невже,  матінко,  немає  правди  в  цьому  світі?
Чому  досі  на  планеті  жінки  плачуть  й  діти!?
Чому  досі  хтось  вважає,  що  здобули  право  -
Жовччу  бризкати  по  світу    наліво,  направо
Тож,  нажаль,  не  тільки  жовч  -  безкарність  наздогнала
Ця  бездумна  сіра  маса  крові  зажадала!!!
Чому  досі  хтось  вмирає  за  гідність  та  волю,
А  хтось  гріє  свої  лапи  на  крові  та  болю!?
Як  так  сталось,  що  на  чорне,  чомусь,  кажуть  білє?
Уявляєш,  що  є  дурні,  які  у  це  вірять!!!
Що  робити  з  цим,  матуся!!!
Як  мені  жити!?
Рятуватися  тікати  та    серце  залишити!?
Лячно,  матінко,  до  болю,
До  сказу,  до  люті...
Добре,  що  мої  зі  мною,
А  ще  в  нас  добрі  люди...
А  ще  те,  що  ми  всі  разом  це  зло  переможем
Все  здолаєм,  неодмінно,  впевнена,  що  зможем!!!
І  ніщо  нас  не  зупинить,  я  це  точно  знаю!
Вже  недовго  залишилось.  Вдома  почекаю!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023


ПЕРЕМОВИ

Що  в  ваших  думках,  люди  добрі,  коли  ви
Рашистів  закликали  жити  у  мирі!?
До  тих,  хто  постійно  "@лдою"  трясе,
Бо  ядерна  зброя,  то  все,  що  в  них  є.
До  тих,  хто  не  знає,  що  є  каяття
До  тих,  хто  знецінює  інше  життя!!!...
Немає  ненависті...лише  огида
Які  почуття  до  блохи  або  гниди!?
До  мух  чи  клопів,  сарани,  комарів,
Що  лізуть  на  тіло  країни  щосил!?
Як  ставитись  можна  до  дій  паразитів?
Чи  треба  чекати,  чи  щось  потерпіти?
Чи  треба  якісь  перемовини  вести?
Благати,  просити,  зазвати  до  честі?
Нікому  на  думку  таке  не  спаде
Вести  перемовини  з  тим,  хто  сосе!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968775
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


ЛИСТ


169  день  війна
То  чи  звикла  я?  -  Напевно  звикла...
Вий  сирен,    уламки  снів  хіба...
Лячно?  -  Ні,  скоріш  за  все,  набридло...

А  дивитися  новин  неможна
На  частини  рве  дитячий  погляд
Місто,  дім,  родина  кожна...
Назавжди  карбує  страшний  спогад...

Лють  гамується  потроху...
Наші  дикунів  деруть  безжально
Ніби  в  сюрі  вже  півроку,
Тільки  звикнути  до  цього  не  реально...

Не  вщухає  біль,  хіба  що  приховаешь...
Тільки  привід  -  зразу  лізе,  як  скажена
Ні,  близькі  живі,  здорові,  тільки  знаєш
Більш  чужих  немає...    така  тема...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=957622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2022


Уявляєте, на раші хтось цигарки палить… (КОЛОМИЙКИ про…)

Уявляєте,  на  раші  хтось  цигарки  палить
Все  димить,  палає...  вибухає  навіть
В  думі,  (дивні),  кажуть  про  якусь  бавовну
"Мі  еще  не  начинали",  -  каже  дядя  вова.

Не  бабовна,  а  "хлопкі",  що  перейшли  в  "овації"
То  і  є  кінець  початка  "пу  спецоперації")))

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2022


кто-то курит… (КОЛОМИЙКИ 2)

Кто-то  курит  нехороший  в  месте  неположенном
Странно,  что  за  это  им  хлопают  в  ладоши  все
Кто  бы  мог  подумать?!  На  российской  федерации
Начались  хлопкИ,  а  точней  овАции!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=956401
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.08.2022


НИКОГДА НЕ КОДИРУЙТЕСЬ


     Именно  так!
     Проза  -  это  не  мое,  но  постараюсь  коротенькО)).
     Как  вы  относитесь  к  наркоманам?  Как  общество  -  известно,  но,  не  уверена,  что  ваше  отношение  к  этому  явлению  отличается  от  общепринятого.  Я  из  того  самого  большинства.  Хочу  заметить,  что  мое  отношение  не  изменилось,  когда  я  вдруг  узнала,  что  я  наркоман,  да  еще  и  со  стажем…
     А  началОсь  это  осознание  с  момента,  когда  один  настырный  молодой  человек,  буквально  вложил  мне  в  руки  файл  с  перепечатанным  текстом…это  был  Алан  Кар  «Легкий  способ  бросить  курить»  (вбейте  это  название  в  интернет  и  вы  найдете  и  видео  и  аудио  книги  и  много  еще  чего…).  Почему  я  этому  факту  уделила  так  много  внимания?  Потому,  что  это  самая  сложная  часть  процесса  «РАЗКОДИРОВКИ»…  да  именно  об  этом  моя  история.
     КоротенькО  о  себе:  «я  не  ищу  легких  путей»,  это  не  мой  выбор))  -  это  факт,  поэтому  книгу  я  не  дочитала.  Прочитав  буквально  начало  статьи,  а  именно,  ту  часть,  где  автор  доходчиво  приводит  причины  по  которым  мы  курим  и  почему  не  стоит  это  делать,  (а  их  множество  и  каждый  может  для  себя  найти  свои)  я  сделала  выводы  и  решила,  что  надо  что-то  с  этим  делать…принять  решение  бросить.  Да,  именно.  Сначала  осознать.  Потом  принять  решение.  И…  действовать.
     Как  настоящий  зависимый  человек  я  долго  «собиралась»  и  мой  мозг  придумывал  много  разных  историй,  чтобы  ничего  не  делать.  Придет  тот  самый  день,  час  Х  …и  я  брошу,  а  точнее  освобожусь.  Так  я  «настраивалась»  пока  один,  знающий  меня  человек,  сказал  мне:  «тебе  же  ничего  нельзя  запрещать»  и  я  решила  просто  начать  с  малого,  постепенно  я  откладывала  сигаретку  на  потом  и  очень  быстро  вышла  на  3шт.  вечерком…  надо  сказать  метод  так  себе…очень  быстро  я  поняла,  что  от  пачки  в  день  я  уходила  2  месяца,  а  вернулась  за  один  момент,  но  история  не  об  этом.  Забегу  вперед  и  скажу,  что  я  все-таки  бросила,  чему  несказанно  рада.
     Я  поняла  главное.  Мой  мозг  закодирован  на  курение.  И  правда,  ну  как  это  дерьмо  может  нравиться,  говорю  я  уже  сейчас.  Насколько  реально  человека  при  памяти  (!)  заставить  вложить  в  руки  дымящуюся  горькую  вонь  и  втягивать  это  через  рот  в  легкие,  внушить,  что  это  вкусно,  да  еще  заставить  платить  немалые  деньги  регулярно(!)  иногда  отказывая  себе  в  чем-то  более  полезном  или  даже  нужном!?  Шутка  ли!?  цена  вопроса  доходность  корпораций,  которые  неустанно  работают  над  этим  вопросом,  вкладывая  бешеные  деньги  в  (теперь  уже  только)  скрытую  рекламу,  тем  самым  зарабатывая  на  нашем  здоровье  несоизмеримо  сумасшедшие  доходы,  тем  самым  делая  из  нас  лохов,  кстати,  это  еще  один  был  для  меня  мощный  аргумент.  
     По  мере  того  как  я  «настраивала»  себя  на  отказ  от  привычки  меня  не  покидала  мысль:  «как  это  случилось».  Человеку  для  существования  нужно  не  мало  ни  много  -  воздух,  вода,  свет,  тепло,  еда,  но  как  случилось  так,  что  нас  заставили  употреблять  очень  много  нам  не  то,  что  не  нужных  вещей,  но  и  противных  нашему  естеству,  как  мы  позволили  себя  закодировать  на  бесполезное  ПОТРЕбЛЯСТВО!?  Ладно  бесполезное…  убивающее  нас,  отравляющее  нас,  не  приносящее  ничего  кроме  иллюзий  и  разрушений  организма,  жизни,  целых  судеб,  вещества.  Как  им  удалось  внушить,  что  процесс  разкодировки  это  кодирование  и  наоборот!?  Как  им  удалось  убедить  такое  количество,  казалось  бы,  взрослых  разумных  людей!?
     Без  рюмки  жизнь  не  становиться  серой,  скорее  наоборот.  Исключите  на  время  алкоголь  из  вашей  жизни  и  проведите  время  в  баре  с  друзьями  и  вы  охренеете  от  тупости  этого  мероприятия.  Я  знаю  этот  веский))  аргумент  «удовольствие»,  «расслабиться».  Природа  позаботилась  о  нас  как  нельзя  лучше,  чем  мы  об  этом  думаем  или  знаем.  
     Ничего  нет  проще  заливать  алкоголь  в  рот  или  тянуть  сигаретку  «гурманить»  так  сказать.  Культура  пития…  теперь  мне  смешно  от  этих  наративов,  которые  нам  закладывают  в  башку  начиная  от  героев  наших  любимых  фильмов  и  заканчивая  моделью  поведения  близких  нам  людей.  Дети  копируют  нашу  модель  и  у  зависимых  родителей  появляются  на  свет  уже  обреченные  дети…  у  них  даже  нет  шансов.  Кто  может  быть  авторитетней  отца  или  матери  для  зависящего  от  вас  существа!?  Самая  страшная  модель  поведения  -  это  «кодировка  с  зашифровкой».  Представте,  что  скрывая  свою  зависимость,  вы  учите  ребенка  тому,  что  можно  всё,  но  тайком,  главное  чтобы  никто  не  знал.  Учите,  по-сути,  врать.  Такое  себе  выученное  состояние  скрытой  враждебности.  «Разве  мы  этому  тебя  учили?»  строго  спрашивают  родители  своего  отпрыска,  не  отдавая  себе  отчет,  что  именно  этому…  если  ваши  детки  «творят  чудеса»  спросите  у  себя  почему  это  произошло…
     Смогла  ли  я  вас  убедить…  это  вопрос,  но  то  что  я  должна  была  этим  поделиться  -  это  не  вызывает  у  меня  никаких  сомнений.  Способы  разкодировки  выбирайте  сами  любые,  благо,  вариантов  много,  а  лучше  не  попадайтесь  в  ловушку  «банды  кодировщиков».

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955518
рубрика: Проза, Лирика любви
дата поступления 06.08.2022


КТО РАЗВЯЗАЛ - БЕССЛАВНО ЛЯЖЕТ!

Во  что  вы,  твари,  превратили  мою  землю!!!
Я  покаяния  от  вас  не  жду
Вы  не  умеете  просить    прощенья
Вам  не  желаю  здохнуть,  вы  давно  в  аду!!!
Вы  так  давно  живёте  в  злобе,
Что  это  стало  для  вас  нормой
Вы  -  повелители  трущобы
Вы  -  сыновья  рабов  покорных...
Вы  в  страхе  так  давно  живёте,
Что  ложь  уже  течет  по  вашим  венам
И  так  давно  бесстыдно  врёте,
Что  сами  вечно  на  измене...
Вас  не  боятся,  просто  презирают
По  принципу:  "не  тронь  -  вонять  не  будет"
На  вас  давно  никто  не  нападает  -
Мир  с  дикарями  не  воюет!!!
Кто  виноват,  что  вы  ущербны!?
Что  можно  сделать  с  завистью  и  злобой!?
Кто  виноват,  что  ваши  скрепы
Пронизаны  звериною  утробой!?
Вас  по  дешёвке  все  имели
Подигрывали  где-то  благосклонно
И  ваше  эго  терпеливо  грели,
Чтобы  сожрать  бесцеремонно
"Не  повезло  с  соседом",-  кто-то  скажет,
Но  так  случилось,  что  на  всех  одна  планета
"Кто  развязал  -  бесславно  ляжет"  -
Гласит  народная  примета!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2022
Свидетельство  о  публикации  №122050106059  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946613
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.05.2022


МОСКАЛI ПІШЛИ НЕ ТI…

На  рф  да  на  москві
Москалі  пішли  не  ті
Модні  та  гламурні  
(Не  якісь  там  дурні)
Воювати  із  сусідом  -
Хіба  тільки    за  обідом
В  бесідах  чи  в  соц  мережах
Тільки  в  брендових  одежах
На  ліжках  та  на  диванах
З  віскарем  да  під  кал'яни,
Бо  вони  не  бідні
(Парубки  завидні)
До  Европи  як  додому,
У  Америці  знайомі...
В  океанах  миються
Та  на  пляжах  гріються
З  глибинок  "понаєхавші"
(Невиводні,  як  ті  вші)
За  гроші  та  за  славу
Здатні  на  підставу.
Жадібні  та  жалюгідні,
Хоч  з  грошима,  але  злидні.
(Звісно,  там  живуть  і  люди),
Але  в  масі  ,  то  паскуди!
Хто  ж  тоді  живе  за  МКАДом
За  гламурним  за  фасадом!?
Ті  хто  здатні  убивати,
А  точніше  помирати...
За  труси  та  унітази
(Не  за  славу  чи  алмази),
А  за  килим,  телефон,
Телевізор  чи  айфон!
Дикуни  скажені,
Зомбі  навіжені,
Бо  тупі,  голодні,  злі,
Бо  живуть  як  у  хліві,
Бо  брехня  там  замість  правди,
Показухи  та  паради,
Бо  ніщо  нема  святого,
Бо  забули  всі  про  Бога,
Бо  керує  ними  банда,
Бо  їх  бог,  то  пропаганда,
Бо  знецінене  життя,
Бо  не  знали  каяття!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945825
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022


Нiколи…

Ніколи  я  так  не  страждала...
Ніколи  ще  так  не  молилась...
І  люттю  так  ще  не  палала...
І  кожен  день  слізьми  не  милась!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022


Что такое "русский дух"…

Что  такое  "русский  дух"  всем  теперь  понятно  стало  -
Где  оно  жило,  пило,  там  оно  и  с..рало!!!
Ну,  не  даром,  даже  в  сказках,  бабка  старая  в  лахмотьях
В  домик  даже  не  входя(!)  чует  вонь  отродья...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945171
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 16.04.2022


ПОПРОШУ ВАС…

Я  прошу  вас,  закройте  глаза  на  минуту
И  представьте  ваш  дом,  рядом  школу...
По  знакомому  с  детства  маршруту
Вы  идете  купить...  кока  колу.

Солнце  светит,    трава  зеленеет
И  весна...  всё  вокруг  оживает...
Вы  идете  и  вам  душу  греет,
Что  любимая    ждет,  и  скучает...

Или  так...вы  с  утра  на  пробежку
Встали  утром  и  выпили  чая,
А  потом  завтрак  в  милой  кафешке
Планы  на  день  себе  составляя.

На  работу,  с  работы  и  с  кайфом.
Всё  знакомо  и  всё  так  привычно.
Вечер  радостей  тихих  и  драйва.
Удивительных  встреч  и  обычных...

Все  родное:  дома,  магазины,
Парки,  скверы,  дороги,  деревья
И  художники  пишут  картины...
Атмосфера  любви,  вдохновения...

Или  так...нарисуйте  вы  сами
Все  что  дорого,  мило,  привычно,
Все  родное  любимое  вами...
Для  кого-то  лишь  только  добыча...!!!

Всё  разрушено  в  миг  и  убито...
Горе  в  вашей  душе  поселилось
Всё  разтоптано  беса  копытом
Это  явь  и  тебе  не  приснилось!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2022
Свидетельство  о  публикации  №122041308111

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944933
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.04.2022


"МОЖЕМ ПОВТОРИТЬ"

Бруд,  брехня,  погрози,  підлість...  "недостатньо"  кажуть!
І  війна  без  попереджень  теж  ніщо  не  важить!?
Ну,  нарешті,  світ  побачив  після  Бучі  в  одну  мить,
Що  насправді  значить  слоган  ваше:"можем  повторить"...

Пити,  срати,  грабувати,  бити,  убивати,
Знищувати  все  навколо,  навіть  діток    гвалтувати
Над  беззахисним  знущатись,  воювати  з  мирним  людом,  
Бо  з  військовими  не  вміють,  бо  з  народження  ублюдки!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022


Когда вы захотите правду знать…

Когда  вы  правду  захотите  знать
Хотя...я  в  этом  сомневаюсь  очень
Вы  перестанете  спокойно  спать
Не  будет  вам  ни  дня  ни  ночи!

Когда  вам  перестанут  врать
Хотя...я  в  этом  сильно  сомневаюсь  
Вы  попытаетесь  все  оправдать
Совсем  ни  капли  не  стесняясь...

Как  можно  вас  в  реальность  погрузить?
Хотя...зачем  вам  это,  вы  бы  захлебнулись!
Смогли  бы  вы  самим  себе  простить!?
Вы  в  собственной  крови  бы  утонули!

Как  можно  вам  хоть  что-то  объяснить?
Истории  не  знаете  и  логика  вам  чужда
Вам  нашу  кровь  с  себя  уже  не  смыть...
Кому  я!?...  Вам  это  не  нужно.

Народ  без  чести,  совести,  свободы
Вас  оскотинили  "элитные"скоты
Вы  все  моральные  уроды
На  изоляцию  и  страх  обречены!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944071
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.04.2022


КОЛОМИЙКИ 2

                                                     ***
Русским  всем  по  барабану  где  им  жить,  точнее  срать...
Где  найдут  берёзку,  там  и  родина,  и  мать.
Ну,  а  если  нет  берёзки,  подойдёт  осина  -
Лишь  бы  на  готовое,  чужое  и  красивое!

                                                     ***
У  народа  русского  очень  много  силы!
Мы  умеем  ждать,  терпеть,  нет,  мы  не  терпилы!
Не  воюет  мудрый  пу,  а  создаёт  условия,
Чтобы  мы  из  нищеты  да  в  высшее  сословие!

Нам  не  надо  строить,  он  придумал  круче
Вот  захватим  Киев  и  переедем  в  Бучу
Переедем  в  Мариуполь  там,  уже  почти,  как  дома
Что  для  вас  руины,  для  нас  это  хоромы!!                                                        

                                                       ***

На  Москве,  о  чудо,  звёзды  стали  прозревать.
Корни  украинские  стало  модно  вспоминать.
Ну,  не  удивительно,  8  лет  идёт  война!
После  жёстких  санкций  все  решили,  что  пора!

                                                         ***
Клятая  Америка,  клятая  Европа!
Отвернулась  от  РФ  и  оголилась  ...опа!
Странно,  но  на  этот  раз  не  только  у  народа.
Власть  имущие(!)  теперь  остались  без  комфорта.                                                        ***

                                                           ***
"Как  же  так,  уроды,  вы  же  толерантные!
Ну,  теперь  мы  и  на  вас  нашлем  войска  дисантные!!!"
"А  ещё  у  нас  для  вас    ядерная  кнопка  есть.
Нам  по  телеку  сказали:  "мир  принадлежит  нам  весь"!!!
   
                                                           ***
Называют  нас  ордой,  дикарями,  почему-то
Нагибать  весь  мир  войной,  мы  считаем  очень  круто
Слабаки  придумали  всяки  технологии
Чтобы  вы  понять  могли  в  нашей  психологии!?

                                                             ***

"Не  понять  умом  Россию"  -
Мы  гордимся  этим  сильно.
Ну  "не  мытая"  и  что?
Из  земли  качать  га...о  думаете  так  легко!

                                                             ***
В  Украину  да  на  танках  едем  смело  воевать
А  что  нам?  Засыпем  "Градом"  и  полезем  воровать
Ну,  а  если  будет  страшно,  сразу  в  плен  сдадимся
Вы  же  толерантные,  мы  вас  не  боимся...

                                                             ***
Если  что  -  мы  на  учениях,  мы  не  виноваты
Если  что  -  у  нас  в  бошке  не  мозги,  а  вата
Если  что,  то  путин,  с...ка  нам  брехал  и  заставлял
"Мне  пи...деть  не  привыкать,  я  большой  оригинал!"

                                                             ***
Украина  нам  должна  и  мы  едим  за  своим,
А  насиловать  и  грабить  мы  не  очень  то  хотим
Города  жечь,  убивать...сами  виноватые!
Вы  ж  не  люди,  нам  сказали,  вы  ж  нацисты  клятые!

                                                             ***
Мы  отважные  солдаты  и  Хохлов  мы  не  боимся,
Если  будет  ссыкотно,  сразу  в  плен  сдадимся
Или  с  бабками  домой  или  тут  останемся
Мы  в  плюсах  в  любых  раскладах,  мы  не  обижаемся))

                                                                 ***

"Мы  полезли  в  Украину  -  младший  брат  взбесился!
Он  решил,  что  навсегда  от  нас  освободился!
С  поводка  короткого  рыпается,  сволочь!
Мы  с  "Кинжалом"  на  "Арматах"  едем  им  на  помощь".

"Допустили  мы  ошибки  в  вашем  воспитании,
А  теперь  готовьтесь,  с...ки  едем  с  наказаниями"
Ни  цветов,  ни  радости,  ни  сладких  калачей....
Отхватили  "старшие"  от  "младших"  пи...дюлей!

                                                                   ***

Кто-то  курит  нехороший  в  месте  неположенном
Странно,  что  за  это  им  хлопают  в  ладоши  все
Кто  бы  мог  подумать?!  На  российской  федерации
Начались  хлопкИ,  а  точней  овАции!!!

                                                                   ***
...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943281
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.03.2022


с 24 февраля

В  Днепре  орут  сирены...
Страну  бомбят  нещадно...
Я  стала  милосердной...
Я  стала  кровожадной...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942982
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 22.03.2022


Мить істини…

...Тож  біль    така,  що  сил  нема...і  сльози  не  рятують
Рідненька,  ти  вже  не  сама,  хай  як  вони  лютують.
З  тобою  світ...весь  білий  світ,  хоч  лізе  чорна  хмара
Сам  Бог  на  захисті  стоїть.  Мить  істини  настала!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022


РУССКИЕ ЗА МИР

"Мы  за  мир,  мы  за  добро"-
Русские  скандируют
И  за  Путина  решения
Стоя  аплодируют.

Не  война  и  не  разруха,
(А  спецоперация)
Украина  наглая  
Чинит  провокации.

С  кулаками  за  добро,  
(Ничего  же  нового)
Русские  спасатели  
За  мир  на  всё  готовые.

За  себя  им  волноваться,
(Как-то  не  прилично)
Наводить  порядок  дома
Как-то  не  привычно.

Сильная,  богатая  
(И  амбициозная)
Потому  и  щедрая,
Потому  и  грозная

Потому  имеет  права
(На  законных  основаниях)
Справедливость  на  земле  -
Это  главное  задание!

Ради  этого  готовы
Города  с  землей  ровнять
(Страстно  и  безжалостно)
Убивать,  уничтожать...

Протестующих  с  Болотной
Своих  собственных  солдат
(Ради  цели  благородной)
Можно  новых  нарожать...






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942191
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.03.2022


Брехня…

БРЕХНЯ  ТА  ГРОШІ  -  ОСЬ  ЩО  НАСПРАВДІ  ЗАВАЖАЄ  КРИТИЧНОМУ  МИСЛЕННЮ  ЛЮДЕЙ,  ЯКІ  ПОТІМ  СКАЖУТЬ:  "А  МЫ  НЕ  ЗНАЛИ"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022


КОЛОМИЙКИ ПРО РАШИСТІВ

                                             ***
Не  жаліючи  себе  з  ранку  і  до  ночі  
Прокремлівська  пропаганда  КОЛОМИЙКИ  моче
З  ніг  на  голову  старанно  все  перевертають
Дурять  світ,  але  насправді  себе  самі    мають

                                               ***
Недолугі  генерали  
Пишуть  мильні  серіали.
То  що  українцю  смішно  -
Росіянину  невтішно,
А  подекуди  пекельно,
А  частіше,  що  смертельно.
Що  для  них  летально  -
Для  нас  це  є  нормально.
Що  для  нас  природнього  -
Для  раші  незворотньо!


                                               ***
Росіяни  всіх  лякали  "Можем  повторить"
Українці  їм  казали  "Ми  хотим  про  вас  забыть"
Здогадатись  світ  не  міг,  що  ви  на  увазі  мали
На  замовлення  РФ  дивимося  серіали:

"Недолугі  та  смішні"    то  в  Чорнобиль  лізуть
Рижий  ліс  копають  дурні,  імпотенти  лисі
То  запаяні,  як  зомбі  лізуть  в  Чорнобаївку
Там  їм  наші  кожен  раз  роблять  роз'..баєвку!

                                                     ***


Денацифікацію  хворий  Путін  об'явив,
Тільки  дефекацію  росіянам  спричинив

Обісрались  "любі  друзі"
                                                           Обісралась  армія
Бо  на  перемовини  їде  Арахамія

Хто  це,  що  це  та  навiщо  нічого  не  знають,  
Чудернацькі  прізвища,  навiть,  їх    лякають...


                                                       ***
Совкодрочери,  нарешті,  будьте  задоволені  ,
Відтепер,  по  всій  РФ,  для  вас  умови    створені.
Черги,  бідність  та  паради...все  як  ви  жадали
Вам  кримчани  все  розкажуть,  якщо  ви  не  знали.

Тож  бажаючі  усі  з  пострадянських  просторів
Мають  змогу  прямо  зараз  бігти  на  звук  пострілів.
Їх    братки  давно  на  танках  в  засідках  чекають
Бомбами  й  ракетами  щиро  пригощають.

                                                   ***

Не  були  багаті,  тож    не  починаємо,
А  на  томість  більшу  площу  раші  маємо.
Наша  велич  в  наших  надрах  й  "мудрості  правителей"
Ми  не  вори,  ми  земель  збирачі  й  хранителі...

                                                 ***
В  СМІ  каналах  росіянє
Київ  нам  подарували
Тож  дарма,  що  захопити  сил  не  вистачає
Що  казати,  щедрі,  с..ки!...навіть  слів  немає!!!

                                                   ***
Уявляєте,  на  раші  хтось  цигарки  палить
Все  димить,  палає...  вибухає  навіть
В  думі,  (дивні),  кажуть  про  якусь  бавовну
"Мі  еще  не  начинали"  каже  дядя  вова

Не  бабовна,  а  "хлопкі",  що  перейшли  в  "овації"
То  і  є  кінець  початка  "пу  спецоперації"

                                                   ***
Соловей  співав,  що  пукін  помера  від  раку
Да  так  довго,  що  набрид  та  послан  був  у  сраку
Рейтінг  впав  -  тож  нова  фішка  -  пукін  в  холодильниках
Та  хіба  це  новина  -  на  раші  труп  в  очильниках!?

                                                   ***
Треба  пожаліти  льошу  арестовича
Зводять  з  розуму  його  лаври  прокоповича
Знає  точно  -  може    краще,    прям  зі  шкіри  лізе
Хоче  замість  пукіна  срати  у  валізи.



                                                   ***

...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2022


УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!

Навіть  сумнівів  не  має
Україна  переможе,
Но,  нажаль,  крім  нас  самих
Нам  ніхто  не  допоможе!!!

Двадцять  років  годували
Хижого  шакала
Тільки  гадки  ви  не  мали
Як  же  це  так  сталось!?

Ну,  навiщо  дратувать!?
Тож  дитинка  грається
А  воно  надумало,
Що  весь  свiт  лякається

Їло  м'ясо,  пило  кров
Власної  країни
Вас  же,  звісно,  пожаліє,
Бо  ви  не  русини

І,  коли  воно  шматки
Рвало  по  сусідам  -
Думали  це  все  мине...
Стане  сироїдом....

Або  веганом,  або
Їсти  перестане
Буде  пити  молоко
Та  телятком  стане...

Ось  і  сталось  те  що  маєм  -
Старого  шакала,
Що  наїлось,  напилось
Та  й  засумувало  ...

Тож  тепер  шугає  світ,
Ось  така  розвага...
Сцить  всім  в  очі,  як  завжди
Мріє  про  повагу

Бо  налякані  зайці
У  Европі  ситій
Дуже  бісять  молодців,
Що  при  держкориті

А  ще  бісять  голодранців,
Що  годують  пропагандой
Про  брендерівців-повстанців
НАТО  та  американськi  банди...

Тож  від  суму  та  безкарно
Лагідну  "красавіцу"
Вже  полізло  гвалтувати
"Нравітся  не  нравітся"

Тільки  старе  шакальйо
Трохи  не  здогнало,
Україна  то  не  кицька,
Що  шматочок  вкрала

Не  збагне  воно  сліпе
Старе  та  облізле,
Що  не  кицька  то,  а  тигр
Та  й  до  пащі  лізе...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022


Хотят ли русские войны?

«Хотят  ли  русские  войны»
В  советской  школе  дети  в  хоре  пели
И  верили!  За  мир  боролись  как  умели
Но  правды  знать  мы  не  могли…
Хотят  ли  русские  войны?  

"Хотят  ли  русские  войны"
Когда  с  Афгана  танки  выводили
Мы  верили,  хотя  уже  сомненья  были
Всей  правды  знать  мы  не  могли
Хотят  ли  русские  войны?  

«Хотят  ли  русские  войны»
СССР  распался,  но  союз  остался
Хоть  с  первых  дней  за  Крым  велись  бои
Мы  верить  в  это  не  могли,
Что  русские  хотят  войны!!!

"Хотят  ли  русские  войны",
Когда  соседи,  как-то  все  и  сразу
С  ума  сошли,  ну,  прямо,  до  маразма!
И  стали  сами  на  себя  вдруг  нападать
Кто  вам  поверит,  русские,  опять!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941461
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.03.2022


РУССКИЙ ВОЕННЫЙ КОРАБЛЬ…

АВТОР  Александра  Смелянская.  
(Исполнитель  песни  и  монтажер  Александр  Сычёк)

Страна  должна  знать  имена  своих  героев!

РУССКИЙ  ВОЕННЫЙ  КОРАБЛЬ,  ИДИ  НА  ..УЙ!!

Кто-то,  конечно,  хороший,  но  он  не  готов
Сесть  в  автозак,  а  кому  и  Голгофа  -  не  плаха.
Разница  в  принципах,  в  принципе,  только  пять  слов:
РУССКИЙ  ВОЕННЫЙ  КОРАБЛЬ,  ИДИ  НА  ..УЙ!!!

Голос  из  трубки  спокоен,  прерывист  и  глух:
"Мама,  я  в  шапке,  взяла  документы,  нет  страха".
Дочка  сегодня  заснула  в  метро  на  полу...
РУССКИЙ  ВОЕННЫЙ  КОРАБЛЬ,  ИДИ  НА  ..УЙ!!!

Если  действительно  хочешь  для  нашей  земли
Что-то  хорошее  -  вон  огород  перепахан.
Зерна  в  карман  положи,  чтоб  они  проросли.
РУССКИЙ  ВОЕННЫЙ  КОРАБЛЬ,  ИДИ  НА  ..УЙ!!!

Здесь  возле  арты  чечен,  белорус  и  казах
Тут  верят  в  Будду  и  Ктулху,  Христа  и  Аллаха.
Новые  фрески  распишем  на  новых  церквях...
РУССКИЙ  ВОЕННЫЙ  КОРАБЛЬ,  ИДИ  НА  ..УЙ!!

Этой  империи  нужен  и  Киев,  и  Крым
Может  быть  я  никогда  не  дождусь  ее  краха.
Но,  будь  уверен,  мой  правнук  при  встрече  с  твоим
СКАЖЕТ:ТЫ  РУССКИЙ?  ОКЕЙ.  ИДИ  НА  ..УЙ.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941346
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.02.2022


ГОВОРИШЬ КОВАРНАЯ И…

Говоришь:  "Коварная"
                       И  обмануть  пытаешься.
"Так  ты  ещё  и  сильная?!"
                       И  поломать  стараешься.
"Какая  ты  жестокая!"
                       Убить  мечтается.
Ах,  какое  горе!
                       Ничего  не  получается!

Коварная,
                 сильная,
                               даже  жестокая...
А  я  хочу  равного.
                       Я  не  хочу  убогого.        


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031804305  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936200
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.01.2022


РАЗ И НА ВСЮ ЖИЗНЬ

                             
Прекрасно!  Раз  и  на  всю  жизнь.
На  всю?
И  только  раз?
Так  быть  должно.
А  кто  сказал?!
Неважно.
Хорошо.
Любовь  большая  –  под  венец,
Ан  не  любовь  и  вот  …  конец.
А  меж  вся  жизнь  до  гробовой  доски.
В  любви  –  отлично,
Ну,  а  если  в  муках?
Любовь,  конечно  трудная  наука…
Но  без  нее
Не  помереть  бы  от  тоски.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112070105430  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934716
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2021


МОЯ ЛЮБОВЬ…ПОХОЖА НА МЕНЯ

                     ПОСВЯЩАЕТСЯ...
 
Хорош  собой.  Не  так.
Красив  как  бог.
Улыбка  милая.  Картинка  мальчик.
Увидел  –  победил.  Хотел  и  мог.
Не  в  этом  дело.
Это  просто  что-то  значит.

Веселый  нрав.  Святая  простота.
Сама  природа  –  мальчик.
Наивная  и  добрая  душа.
А  это  дорогого  стоит,  много  значит.

Как  можно  знать  такого  мальчика
И  не  любить?!
Моя  любовь  так  на  него  похожа.
Его,  конечно,  рядом  может  и  не  быть.
Но  чувств  моих  не  быть  не  может.

PS.
Мой  эгоизм  со  мной  и  я  сама,
Но  нет  ни  капли  сожаления.
Моя  любовь,  еще,  похожа  на  меня.
За  это  я  прошу  прощенья.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112060706688

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=934715
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 23.12.2021


Я НАПРОРОЧУ ТЕБЕ ДОМ…

                         посвящается  Александре...

Я  напророчу  тебе  дом
С  красивым  плодородным  садом
Ты  будешь  в  нем  безмерно  рада
Тебе  уютно  будет  в  нем
Я  напророчу  тебе  дом

Я  напророчу  тебе  дом
С  большими  окнами,  где  много  света
В  нем  будет  вечная  весна  и  чудо-лето
Всегда  душа  родная  будет  в  нем
Я  напророчу  тебе  дом

Я  напророчу  тебе  дом
С  заливистым,  как  у  тебя,  ребячьим  смехом
Босыми  ножками  он  будет  разноситься  звонким  эхом
Жить  радость,  счастье  будет  в  нем
Я  напророчу  тебе  дом

Я  напророчу  тебе  дом
Где  круглый  стол  большой  и  пахнет  пирогами
И  вкусным  супчиком  твоим  и  яблоками,  розами,  духами…
Тепло  и  атмосферно  будет  в  нем
Я  напророчу  тебе  дом

Я  напророчу  тебе  дом
Где  будут  будни  праздниками,  праздники  –  большими  торжествами
И  елки,  мандарины  и  сюрпризы,  подарки,  тосты,  встречи  с  добрыми  друзьями…
Вам  никогда  не  будет  скучно  в  нем
Я  напророчу  тебе  дом

Я  напророчу  тебе  дом…
Не  сложно  мне  тебе  пророчить
Все  будет  так  как  ты  захочешь!!!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121121307138  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933796
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2021


ПОСТУПКАМ ГНУСНЫМ ОПРАВДАНИЯ…

Поступкам  гнусным  оправдания  НЕТ!
Понять  причины,  безусловно  можно
И  объяснить  совсем  не  сложно...
А  смысл?..  Да...    вопрос...  И  вот  ответ:
Поступкам  гнусным  оправдания  НЕТ!!!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2018
Свидетельство  о  публикации  №118061808973  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933691
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2021


ВЫ БЬЕТЕ…

...Вы  бьете,  что  ж  -  бейте!
Для  вас  я  мишень
От  злости,  бесцельно
(Убийство  -  не  цель)
Цель  ранить  больнее
И  дружно  сказать:
"Теперь  мы  сильнее!"
Но  как  угадать!?
Где  место  больное?
Для  вас  я  мазоль
И  все  ваши  потуги  -
Есть  ваша  боль...


     август  2016


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2017
Свидетельство  о  публикации  №117121300059  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933689
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 12.12.2021


КТО-ТО БУХАЕТ…

Кто-то  бухает...
Кто-то  колется...
Кто-то  пишет  стихи...
Кто-то  молится...


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2021
Свидетельство  о  публикации  №121062900130  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933598
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2021


ПРОСТИТЬ

 Простить,  когда  по  -  сути  нечего  прощать.
 Забыть,  когда  по  -  сути  все  тебе  приснилось.
 Оставить  все  на  Божью  милость?                              
 Не  зная  просто  не  гадать...
 Вопрос:  куда  девать  свою  брезгливость?!
 Ответ:  два  пальца
                               вырвать
                               и...  бежать!

                               23.08.2016г.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2016
Свидетельство  о  публикации  №116090603135  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933596
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.12.2021


ДВИЖЕНИЕ - ЖИЗНЬ

Свернув  с  моста
Я  снова  еду  по  прямой.
Мне  надоела  эта  пустота.
Мне  надоел  покой.

Все  не  значительно:
Ухабы,  пыль  дорог.
От  этого  не  деться.
Похоже,  я  ищу  предлог.
Я  выпрыгнуть  хочу  -
Закрыта  дверца.

Я  еду.  Отказали  тормоза.
А  впрочем,  были  ли  они?
Я  еду  и  блестят  мои  глаза.
Плевать  на  светофоры  и  ГАИ.

Движенье  –  жизнь.
Я  не  желаю  остановок!
Открыты  дверцы,  в  норме  тормоза.
Пока  вторит  мотор  ударам  сердца.
Я  буду  ехать!
                         Еду  –  значит  это  Я!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042406072  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932904
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2021


В МОМЕНТЫ РАЗОЧАРОВАНИЯ…

                           
Что  верность,  что  любовь,  что  дружба  –
Простые  человеческие  чувства.
Мне  раньше  было  все  предельно  ясно:
С  любовью  трудно,  даже  больно,  но  прекрасно.
А  если  веришь  –  верь  уж  до  конца
И  сам  будь  верен,  как  себе:  во  всем,  всегда.
А  что  до  дружбы  –  это  тоже  просто.
Без  фальши,  зависти,  надолго  и  серьезно.
И  чувства  эти  постоянно  рядом
За  доброту  и  чистоту  души  награда.
Но  чем  иду  дорогой  жизни  дальше
Тем  больше  начинаю  понимать,
Что  держимся  мы  все  на  лжи  и  фальши
И  что  найти  куда  сложней,  чем  потерять.
И  стала  замечать,  что  ускользает
Та  самая  серебряная  нить,
Которой  я  когда-то  вышивала
На  ткани  жизни…И  мне  хочется  завыть.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112041904686  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932901
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.12.2021


НЕ СКУЧАЙ!

Меня,
Доведенную  до  крайности
Встречают  по  жизни  случайности:
-  Это  еще  не  край!
Ты  скучала?
Теперь  не  скучай!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042309095  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932491
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2021


МОЙ ЛИФТ

                       
Когда  надежда,  в  раз  очередной
Отчаянью  дорогу  уступила.
И  безнадежность,  как  в  набат
В  мои  виски  безжалостно  забила.
Я  села  в  лифт  холодный  и  пустой,
Борясь  со  страхом  и  сама  с  собой
И  время  на  часах  остановила.
Лифт  выл  и  мчался,  что  есть  силы
Прямой  безудержной  стрелой.
Кусая  губы  я  глаза  закрыла.
Стараясь  выдавить  застывшую  слезу…
Ком  в  горле.  Я  едва  дышу.
Стоп  кран.  И  я  глаза  открыла.
Крутая  лестница  опять  передо  мной.
Я  новой  болью  ощутила
Подъема  вкус  с  соленой  ледяной  слезой
И  вот  уже  на  шаткие  перила
Я  опираюсь  вновь  уверенной  рукой.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112041807760  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932490
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2021


Я В МЕРТВОЙ ЗОНЕ ОКАЗАЛАСЬ…

Я  В  МЕРТВОЙ  ЗОНЕ  ОКАЗАЛАСЬ
ПОВИСЛА  В  ВОЗДУХЕ  И  ВОТ  -  ВИШУ.
ВОПРОС:  КАКОГО  Я  ТАК  ОТОРВАЛАСЬ?
ПРОБЛЕМА:  Я  НЕ  ЗНАЮ  ЧТО  ХОЧУ.
ПРОБЛЕМА  ВЕЧНАЯ  МОЯ,
ВОПРОС  ВПОЛНЕ  ПОНЯТЕН.
ОТВЕТА,  КАК  ВСЕГДА,  НЕ  НАХОЖУ.
В  СОЗНАНИИ  МОЕМ  ТАК  МНОГО  БЕЛЫХ  ПЯТЕН,
ЧТО  ЕСЛИ  БЫЛ  БЫ  УМ,  СКАЗАЛА  Б:
                             "ВСЁ!  С  УМА  СХОЖУ!"


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112032208193  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932292
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2021


УСТАЛОСТЬ

УСТАЛОСТЬ  НЕ  ЛИЦО  ЛЕГЛА  ПЕЧАТЬЮ.
АПАТИЯ,  НЕРВОЗНОСТЬ,  ЗЛОСТЬ  И  ЛЕНЬ.
КУДА  ТЫ  ПОДЕВАЛОСЬ  МОЕ  СЧАСТЬЕ?
Я  ТАК  УСТАЛА  ВИДЕТЬ  ТВОЮ  ТЕНЬ.
УСТАЛА  ОТ  СВОИХ  ПРОСТЫХ  ЖЕЛАНИЙ.
УСТАЛА  ОТ  "ХОЧУ"  И  "  НЕ  МОГУ".
ОТ  ПРИЗРАЧНЫХ  НЕСБЫТОЧНЫХ  МЕЧТАНИЙ.
И  СКОРО  ОСТРОВ  НА  КОТОРОМ  Я  ЖИВУ
ЗАЛЬЕТ  ВОДОЙ  И  Я  ПОЙДУ  КО  ДНУ.
БОРОТЬСЯ  СМЫСЛА  НЕТ,  А  ВПРОЧЕМ
Я  МОЖЕТ  ТОЛЬКО  ЭТОГО  И  ЖДУ...

МНЕ  СТРАШНО  ОТ  ТОГО,  ЧТО  Я  ПИШУ.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031608914

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932291
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.11.2021


НАДЕЖДА, ГДЕ ТЫ!?

НАДЕЖДА,  ГДЕ  ТЫ?  Я  ТЕБЯ  ЗОВУ.
ОДНА  ТЫ  ТОЛЬКО  И  ОСТАЛАСЬ.
ТОБОЙ  ЖИВУ,  ТОБОЙ  ДЫШУ,
А  ЖАЛЬ,  ТЕМ  БОЛЕЕ,  ЧТО  ЖИЗНЬ  ТАКАЯ  МАЛОСТЬ.

ДА,  ЖАЛЬ...  НЕУМОЛИМО  ВРЕМЯ  МЧИТСЯ,
А  Я  ВСЕ  СОБИРАЮСЬ  ЖИТЬ,
ЛИСТАЮ  МОНОТОННЫХ  ДНЕЙ  СТРАНИЦЫ
ПЫТАЯСЬ,  НУ  ХОТЬ  ЧТО-ТО  ИЗМЕНИТЬ.

КОПАЮСЬ  В  ПРОШЛОМ,  КАК  В  ОПАВШИХ  ЛИСТЬЯХ.
ЗАЧЕМ?  МНЕ  ЭТО  ТРУДНО  ОБЪЯСНИТЬ.
В  НИХ  ПРОЖИТЫЙ  КУСОЧЕК  МОЕЙ  ЖИЗНИ,
КОТОРЫЙ  НЕ  ВЕРНУТЬ,  НЕ  ИЗМЕНИТЬ...

Я  ЖИТЬ  ХОЧУ,  А  НЕ  ПЕРЕЖИВАТЬ.
И  РАДОВАТЬСЯ  СОЛНЦУ  И  ДОЖДЮ.
С  УМА  СХОДИТЬ,
В  КОНЦЕ  КОНЦОВ,  СТРАДАТЬ,
НО  ТОЛЬКО  ПОТОМУ,  ЧТО  Я  ЛЮБЛЮ!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031608757  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932107
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2021


Я ВЕРЮ…


Я  верю  –  такова  моя  природа.
Я  на  людей  смотрю  со  знаком  плюс.
Во-первых:  с  кем  попало  -  не  общаюсь,
А  во-вторых:  животных  травоядных  не  боюсь.
Обманешь  –  плюс
Еще  один  козел  большого  огорода,
А  я  с  козлами  как-то  не  вожусь.

Должна  ж  я  знать:
Общаться  или  попрощаться?
Своей  наивности  ни  капли  не  стыжусь.
Наивная),  доверчивая)  –  пусть!
                               3.04.02.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112043005231  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932106
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.11.2021


"СИЛЬНЫМ" МИРА СЕГО

"СИЛЬНЫМ"  МИРА  СЕГО...

Не  трогайте  меня
Своими  грязными  и  липкими  руками.
От  вас  воняет  за  версту.
То  властью  душите,
То  подкупить  пытаетесь  деньгами.
Всем  вам  мое  презрительное  ФУ!

С  иголочки  одеты
И  залиты  дорогим  одеколоном
Вы  «типа»  уважаете  себя.
С  понятиями  чести  даже  не  знакомы.
Я  улыбаюсь  с  вашего  надменного  лица!

Как  грязь
В  дождливую  погоду  к  каблучкам
Вы  липните.  Какого  черта?!
Вам  доставляет  удовольствие  строптивых  дам
Записывать  в  «победные  отчеты».

Вы  не  любви  хотите,
Даже  и  не  тела.
Реванш  за  то  чего  в  вас  нет.
Я  не  позволю,  даже  если  б  и  сумела.
Мое  богатство:  честь  –  для  вас  запрет.

Соблазн  большой,  что  говорить,
Без  денег  никуда!
Но  деньги  для  меня  свобода.
Позволить  добровольно  посадить  на  цепь  себя?
Где  смысл?  Господа!  Какого  черта?!

Такими  не  становятся  однажды.
Такими  появляются  на  свет.
Нельзя  войти  в  одну  и  туже  реку  дважды.
Не  я  сказала,  но,  пожалуй,  в  этом  весь  секрет.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112051405434  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932015
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2021


ОЧЕРЕДНАЯ ЖЕРТВА…

                               Посвящается…

«Очередная  жертва»  -  говоришь.
Ну  что  сказать?  От  части  прав.
Ты  говоришь:  -  «Моя».  Не  убедишь.
Я  не  причастна  к  сцене:  «Кролик  и  удав».

Ты  прав,  со  мной  не  избежать  «кролячей»  участи,
Несчастным  жертвам
Жертвам  собственной  же  глупости
Своей  же  наглости,  своей  же  алчности…
В  конце  концов,  элементарной  не  порядочности.

Бумажкой  лакмусовой  жертвы  мнимой  цвет  –
Феноломфталеином  мой  ответ.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112050208838  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932014
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 25.11.2021


ТУМАН…

ТУМАН...  ВОКРУГ  МЕНЯ  ОДИН  ТУМАН.
СКВОЗЬ  ПЕЛЕНУ  ЕГО  ИДУ  Я  НАУГАД.
А  ПОД  НОГАМИ  СТЕЛЕТСЯ  КОВРОМ  ЛОЖЬ  И  ОБМАН.
ВОТ  УПАДУ  В  НЕГО  И  МНЕ  НИКТО  НЕ  БУДЕТ  ВИНОВАТ...


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031608571  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931575
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2021


ЗАЧЕМ ПИШУ…

Зачем  пишу?  Я  стала  задавать  себе  вопрос.
Я  точно  знаю  –  это  никому  не  нужно.
Я  для  себя  пишу,  а  не  на  спрос.
Я  отдыхаю,  размышляю,  я  кричу,
Я  задыхаюсь,  да,  мне  душно,
Но  главное  –  мне  никогда  не  скучно.
Сквозь  слезы  смех,  шутя  всерьез.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112041900921  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931574
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.11.2021


Я заболела…

 
Я  заболела,  потерялась  –
Тяжко  сознавать.
Я  вижу  море,  скалы.
Я  перестала  чувствовать.
Я  стала  ощущать.
Я  просто  набираю  баллы.

Душа  во  власти  черепной  коробки.
Я  не  выпендриваюсь  –  это  факт!
Хочу  эмоций  –  нажимаю  кнопки.
На  старт.
               Внимание.
                               Есть  контакт!

Контроль  эмоций  контролируемых  чувств.
Искусственно  и  так  искусно.
Искусственен  мой  поцелуй  из  искушенных  уст…
Я  б  посмеялась,  если  не  было    так  грустно.

Я  так  скучаю  по  тебе
Моя  наивная  мечтательная  тень.
Скучаю  –  значит,  ты  еще  во  мне,
Но,  что  мне  до  тебя  теперь?..


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112070307009  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930921
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021


ПРИСНИСЬ, НО НЕ БОЛЕЕ…

               ПОСВЯЩАЕТСЯ...

Я  лягу  спать,
Закрою  глазки.
Подумаю  немного  о  тебе,
А  ты  приди,  мой  принц  из  сказки.
Ляг  спать  и  прилети  ко  мне  во  сне.

Который  год  ты  мне  не  снишься?
Да,  да,  с  тех  самых  пор,  как  мы  расстались.
Не  хочешь  или  просто  злишься?
Мы  не  нашлись  и  сразу  потерялись.

Труда  большого  не  составит
Тебя  увидеть  наяву,
Но  я  боюсь,  что  сон  растает.
Мой  сон,  я  так  тебя  люблю.

                             


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112071900759  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930920
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.11.2021


УЙТИ В СЕБЯ…

 Я  никогда  не  думала,
                               Что  напишу  тебе  такое  посвященье.
                               В  том  нет  твоей  вины  –
                               Виновным  нет  прощенья.

Уйти  в  себя  и  больше  не  вернуться,
Как  это  страшно!
Кто  об  этом  знает?
Уснуть  и  больше  не  проснуться.
Бывает  так?  Ужасно!  Но  бывает.

Вся  жизнь  борьба  с  самим  собой.
Пока  хватает  сил  –  ты  победитель.
Но  стоит  раз  не  выдержать  незримый  бой,
Ум  –  созидатель  твой  –  мощнейший  разрушитель.

Причем,  чем  выше  уровень  сознанья,
Чем  больше  твой  бесценный  плюс,
Тем  безвозвратней  и  стремительней
                               процесс  самосъеданья,
Тем  больше  минус  –  смертоносный  груз.

Уйти  в  себя  и  больше  не  вернуться,
Как  это  страшно!
Кто  об  этом  знает?
Забыться,  а  потом  очнуться.
Бывает  так?
Конечно  же,  бывает.

И  я  кричу  об  этом  горе,  чтобы  знали.
Чтоб  поняли    или  хотя  бы  попытались.
Чтобы  глаза  не  закрывали.
Или,  хотя  бы,  сами  не  попались.  

PS.
Я  так  тебя  люблю.
Прости  мне,  что  не  понимала.
Я  буду  рядом,  даже  если  и  уйду.
И  я  хочу,  чтоб  ты  об  этом  знала.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042508321  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930812
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2021


ТАК КАКОВА ОНА?

ВЫ  СПРОСИТЕ:  "ТАК  КАКОВА  ОНА?"
ШТРИХИ  К  ПОРТРЕТУ  НЕ  УВЕРЕННО  ИЛЬ  СМЕЛО...
СКАЖУ  ОДНО:  "ВСЕГО  НЕ  В  МЕРУ
ПОРОКОВ  НЕ  ВИДАТЬ
ТАК...
РАЗВЕ  ЧТО  СО  СТОРОНЫ"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930811
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.11.2021


Пойми, ты есть…

                             
Пойми,  ты  есть.
Мы  встретились  с  тобою  не  напрасно.
Ты  там.  Я  здесь.
Роман  длинною  в  вечность
Разве  не  прекрасно?...


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112041909875  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929649
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2021


ВСЁ ТАК…

Я  не  мечтаю  ни  о  чем.
Мне  не  мечтается!
И  не  люблю  я  никого.
Всё  так!  Влюбляются.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042501234  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=929648
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.11.2021


ДУХ ПРОТИВОРЕЧИЯ…

Дух  противоречия  –
Мой  бесценный  друг.
Да,  полоса,  но  встречная.
Одна  звезда    из  половинок  двух.
                 
Самокопанье,  а  хотите  самоедство
Смешно,  но  это  так
От  скуки  незатейливое  средство.
Да  с  целью  бег,  но  наугад.

Судья  и  подсудимый  на  одной  скамье.
Сам  адвокат,  сам  прокурор.
Попытка  подойти  к  себе  извне…
Тут  объективность  главную  играет  роль.

Роль  адвоката  нам  всегда  родней.
Мы  вечно  ищем  оправданья.
Еще  бы!  Нам  спокойствие  важней.
Так  поиск  переходит  в  самобичеванье.

Заносит…  Да.  Бывает.
Неважно.
Важно  просто  это  понимать.
«Перестановка  мест  слагаемых  суммы  не  меняет»
Жизнь  –  поиск.  Я  иду  искать.  


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042100087  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928819
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2021


СОБРАТЬСЯ С СИЛАМИ…

                             
Собраться  с  силами,  собраться  с  мыслями.
Как  это  трудно!  Прям  какое-то  мученье!
Сложить  на  полку  все,  что  жить  мешает.
Под  грифом:  «До  полнейшего  исчезновения».


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042109895

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928817
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.10.2021


МНЕ ПЛОХО…

МНЕ  ПЛОХО,  ОДИНОКО  И  ТОСКЛИВО.
ТАК  ПУСТО  И  ТЕМНО.
Я  ДЕРЕВЦЕ  ПОНИКШЕЕ  УНЫЛО.
Я  ПТИЦА,  БЬЮЩАЯСЯ  О  СТЕКЛО.
МНЕ  СТРАШНО...
ТОЛЬКО  ВАМ  ТО  ЧТО?


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031609368  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928472
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2021


КАК ХОЧЕТСЯ…

КАК  ХОЧЕТСЯ  ВОТ  ТАК  ВОТ  ВЗЯТЬ  И  РАЗРЫДАТЬСЯ
И  ЧТОБ  НА  ДОЛГО  И  ВЗАХЛЕБ.
МНЕ  ПРАВДА  ХОЧЕТСЯ.  Я  НЕ  БОЮСЬ  СЕБЕ  СМЕШНОЙ  КАЗАТЬСЯ
УСТРОИВ  МОЙ  ВСЕМИРНЫЙ  МОЙ  ПОТОП.

КАК  ХОЧЕТСЯ  ВЗОБРАТЬСЯ  НА  СКАЛУ
ВОТ  ТАК:  НЕ  ДУМАЯ
                               ОБ  КАМНИ
                               В  КРОВЬ
И  КРИКОМ  ЗАКРИЧАТЬ,  КАКИМ  ДАВНО  МОЛЧУ.
И  ОЩУТИТЬ  ПРИЯТНУЮ  УСТАЛОСТЬ  И  ПРОСТУЮ  БОЛЬ.

ВНУТРИ  СТОИТ  КАКОЙ  ТО  БЛОКИРАТОР.
КАК  ХОЧЕТСЯ  ЕГО  ВОТ  ТАК  ВОТ  ВЗЯТЬ  И  ОТКЛЮЧИТЬ.
САМОУБИЙЦА  ИЛИ  ГЛАДИАТОР?
КТО  ТАМ  ВНУТРИ  МЕНЯ  СИДИТ?


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031805249  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928471
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 20.10.2021


СИДИШЬ ПРИ ТУСКЛОМ СВЕТЕ …

СИДИШЬ  ПРИ  ТУСКЛОМ  СВЕТЕ  -
                               КАЖЕТСЯ  ТЕМНО,
А  ТЫ  ЗАКРОЙ  ГЛАЗА.
ПОТОМ  ОТКРОЙ  И  ТЫ  УВИДИШЬ,  ЧТО
БЫВАЕТ  И  ТЕМНЕЕ  ТЕМНОТА.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031608993  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927273
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2021


РОДИТЕЛЯМ

Я,  как  то  яблоко,  из  дерева  упала
Быть  может  рано,  только  знаю  что
Я  плодом  быть  его  не  перестала
Пусть  терпкое  и  кислое  оно.
Сознательно,  а  может  по  судьбе,
Не  знаю,  как  так  получилось
От  тени  кроны  вашей  я  катилась,
Но,  верьте,  не  уйти  хотелось  мне,
А  стать  поближе,  где-то  вдалеке,
Коль  рядом  близкой  стать  мне  не  случилось.
Мы  все  горим  в  непонимании  огне
И  потушить  его  не  в  нашей  власти,
Но  яркий  свет  горит  в  окне...
Кто  знает,  может  в  этом  наше  счастье?
Быть  может  замок  мой  и  на  песке,
Но  знаю,  чтобы  не  случилось  -
Пока  вы  есть,  то  я  не  заблудилась.
Я  в  вас,  а  вы  всегда  во  мне.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031609729  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927272
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.10.2021


СОН

                             
Пустынный  двор.
Дома  немые  и  слепые.
Ночь  темно-синяя.
Дымит  погаснувший  костер.
Какого  черта!  Что  я  тут  забыла?
Хотя…при  чем  тут  бедный  черт.

Неоновый  дым
Тонкой  струйкой
Медленно  плывет.
Какая-то  неведомая  сила
Меня  за  ним  безудержно  несет.
Нет.  Все-таки  я  что-то  тут  забыла.

Стоять!  Где  я?
Который  час?  Что  за  сезон?
Я  ничего  не  чувствую
И  ничего  не  понимаю.
Что  за  дурацкая  привычка  лезть  в  свой  сон?!
Как  от  нее  избавиться?  Не  знаю.

Далекий  свет…
Что  он  так  тщательно  скрывает?
Стоп  кадр.  Крупный  план.
Мгновенье  и  откроется  секрет.
Шанс  отыскать  потерю  дан.
А  нужен  ли  он  мне?  И,  да  и  нет…

Нагое  деревце  застыло.
Какое-то  величие  в  нем,  сила,  красота.
И  оторваться  невозможно
И  смотреть  не  выносимо.
В  нем  боль,  тоска  и  я  сама

Я  точно  знаю  –  это  не  зима
А  на  ветвях  как-будто  иней…
Луна!  Как  сразу  я  не  поняла?
Она  добавила  в  палитру  ночи  краски  синей.
Она  манила  и  она  ждала…

Я  пленница  луны?
Так  должно  мне  все  понимать?
Что?  Никуда  не  деться?
Ночь  вытеснила  розовые  сны.
Застыла  в  жилах  кровь.
Устало  биться  сердце…

Нет!  Это  знак  –
Довольно  памяти  блуждать.
Обрывки  прошлого  –  закрытая  страница.
Довольно  подсознанию  листать
Места,  в  которых,  знаю  точно,
Ничего  уж  не  случится.
Я  так  решила.  Мне  решать.
Прощай  луна!
Ты  мне  не  будешь  больше  сниться!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112041808665  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927172
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2021


МЫ НЕ СОЙДЕМСЯ…

 ПОСВЯЩАЕТСЯ...

МЫ  НЕ  СОЙДЕМСЯ.
ТАК  СЛОЖИЛИСЬ  ЗВЕЗДЫ.
ХОТЯ,  ОТ  ЧАСТИ,  ВЕРИТЕ,  Я  РАДА.
ЧУТЬ  ПЕРЦА.
ЧУТЬ  ДЕРЬМА.
ЧУТЬ  ЯДА.
ПРИВЫКЛА.
И  ДА  БУДЕТ  ТАК!
ЖИВИТЕ.
БОЛЬШЕ  НИЧЕГО  НЕ  НАДО.
БЛАГОСЛОВЕНЕН  НАШ  БАРДАК!
ЖИВИТЕ.
И  ДА  БУДЕТ  ТАК:
ЧУТЬ  ПЕРЦА.
ЧУТЬ  ДЕРЬМА.
ЧУТЬ  ЯДА.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112032209185  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=927171
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2021


МНЕ ХОРОШО Я НЕ ПИШУ…

МНЕ  ХОРОШО  -  Я  НЕ  ПИШУ.
Я  НАСЛАЖДАЮСЬ.
МЕНЯ  ЛОМАЮТ  -  Я  МОЛЧУ.
МЕНЯ  ЛОМАЕТ  -  Я  СОПРОТИВЛЯЮСЬ.
МОЙ  СВЕТ,  Я  ЗА  ТЕБЯ  ПЛАЧУ.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112032208614  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926976
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2021


ЗАКРЫТЬ ГЛАЗА…

                             ПОСВЯЩАЕТСЯ...

ЗАКРЫТЬ  ГЛАЗА.
НАРИСОВАТЬ  КАРТИНКУ.
ИНСТИНКТ  СРАБОТАЕТ,
КОНЕЧНО,  ЕЖЕЛИ  ПРИРОДОЙ  НЕ  ОБИЖЕН.
А  ЧТО  ПОТОМ?  ЧТО  ДАЛЬШЕ  БУДЕТ?
ДУША  -  ЖЕЛАЕТ,  РАЗУМ  -  ДВИЖЕТ.

РАЗОК,  ДРУГОЙ
ЧЕТВЕРТЫЙ,  ПЯТЫЙ
БОЛОТО  ЗАСОСЕТ,
КОНЕЧНО,  ЕЖЕЛИ  ЕЩЕ  НЕ  ЗАСОСАЛО.
БОЛЬ  СТИХНЕТ,  ОТОЙДЕТ,
ЧТО  ЭТО  ЗНАЧИТ?  -
ДУША  ТРУДИТЬСЯ  ПЕРЕСТАЛА.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112032208510  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926973
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 03.10.2021


С ДВУХ КОЛОКОЛЕН…

         ПОСВЯЩАЕТСЯ...

С  двух  колоколен  раздается  звон.
У  каждой  он  по-своему  понятен.
Но  почему  же  перезвон
Так  режет  слух,  так  не  приятен.

Они  звонят  наперебой
Друг  друга  слышать  не  желая.
Поэтому  их  звон  пустой.
Любовь  слепа?
       Любовь  нема?
                     НО  точно  не  глухая!!!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031806035

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926879
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2021


Я ВИНОВАТА…

ПОСВЯЩАЕТСЯ...

Я  НЕ  ХОРОШАЯ  И  НЕ  ПЛОХАЯ  -  ПРОСТО  Я  ТАКАЯ.
Я  ВИНОВАТА.  В  ЧЕМ  МОЯ  ВИНА?
В  НЕСОВЕРШЕННЫЙ  МИР,  ПРИЧЕМ,
ПРЕКРАСНО  ЭТО  ПОНИМАЯ
ВЗЯЛА  И  РОДИЛА  ТЕБЯ.

НИ  БОЛИ  НЕ  БОЯЛАСЬ  НИ  ПРОБЛЕМ.
ТЫ  ЕСТЬ  -  МНЕ  БОЛЬШЕ  НИЧЕГО  НЕ  НАДО.
Я  НЕ  ХОТЕЛА.  ВИНОВАТА.
НО  ВОПРОСА  НЕ  БЫЛО:  ЗАЧЕМ.
ТЫ  ЕСТЬ  И  Я  БЕЗМЕРНО  РАДА.

ТЫ  НЕ  ПРОСИЛА,  А  Я  РОДИЛА  ТЕБЯ.
Я  ВИНОВАТА.  В  ЧЕМ  Я  ВИНОВАТА?
МОИ  ОШИБКИ,  НО  ПЛАЧУ  ЗА  НИХ  НЕ  Я  ОДНА
И  СЛЕЗЫ  МНЕ  ТВОИ  ЗА  НИХ  РАСПЛАТА.

Я  НЕ  БОЯЛАСЬ  СМЕРТИ.  А  ТЕПЕРЬ  ДОЛЖНА.
ПОКА  ТЕБЕ  НУЖНА  -  БОЯТЬСЯ  НАДО.
Я  ВИНОВАТА.  В  ЧЕМ  МОЯ  ВИНА?
НЕ  ВЫНОШУ  ДОЛГОВ  И  НЕНАВИЖУ  СТРАХА.

Я  ЗНАЮ  ВСЕ  НЕ  ТАК,  НУ  ЧТО  ПОДЕЛАТЬ.
Я  ВИНОВАТА.  В  ЧЕМ  МОЯ  ВИНА?
МНЕ  НИЧЕГО  УЖЕ  НЕ  ПЕРЕДЕЛАТЬ.
НО  Я,  ВСЕ  ТАК  ЖЕ,  ВЕРЮ  В  ЖИЗНЬ,А  ГЛАВНОЕ,  В  СЕБЯ.

СУДЬБЫ  ПОДАРОК  МОЙ
                             Я  ТАК  ЛЮБЛЮ  ТЕБЯ!!!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112031805448  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926878
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 02.10.2021


ОДНАЖДЫ…

                             
Однажды,  да,  однажды  пьяный  паренек
Не  то  чтоб  шел,  но  и  не  полз.
В  не  лучший,  скажем,  в  жизни  вечерок
Домой  бошку  потерянную  нес.

Устал.  Присел  на  лавке  в  сквере.
Шумели  листья.  Где-то  саксофон  играл.
«Не  жизнь,  а  полные  потери».
Вслух  размышляя,  паренек  пробормотал.

Короче.  Было  ему  плохо.
Не  то,  что  перепил,  а  по  судьбе.
Собачка  услыхала  вздохи
И  подошла,  не  так,  чтобы  к  нему,
А  так,  сама  себе.

«Привет,  подруга»-  паренек  сказал.
Она  поближе  подошла.
Он  за  ошейник  ее  взял.
«Я  друга,  ты  хозяина  нашла».

Такая,  вот,  история,  друзья.
Но  это  не  конец,  а  лишь  начало.
Собачка  не  стандартная  была
И  не  был  нужен  ей  хозяин.

Всё  поначалу  было  хорошо.
Подруга  умная  попалась.
Не  требовала,  как-то,  ничего.
На  ласку  и  внимание  откликалась.

К  тому  же  в  дрессировке  не  нуждалась.
Жила  без  привязи  и  поводка.
Но  каждый  раз  обратно  возвращалась.
Надежной,  преданной  была.

Он  с  ней  проблемами  делился.
Ел,  спал,  не  спал,  мечтал,  гулял.
Он  так  с  Собачкой  подружился,
Что  без  неё  себя  уже  не  представлял.

Наш  паренек  находкою  гордился.
И  всё  бы  ничего,  да  только  вот
Однажды,  да,  однажды  усомнился:
«А  вдруг  она  возьмет  и  пропадет»?

Еще  бы!  Он  собачку  полюбил!
И,  чтобы  ничего  не  изменилось,
На  всякий  случай,  ее  на  цепь  посадил.
А  та  взяла,  да  и  взбесилась.

Собака  по-собачьи  понимает.
У  нас  слова  –  у  них  чутье.
Предательству  и  преданности  цену  знают.
Как  объяснить,  что  он  не  предал,  а  любил  её?!

Он  очень  сожалеет,  только,  что  ж  теперь?
Назад  подругу  не  вернешь.
Собака,  как  ты  не  крути,  а  все  же  зверь.
Её  слезами  и  речами  не  возьмешь.

А  вот  теперь  конец  истории  друзья.
Конец  такой:  он  взял  и  всё  испортил.
С  Собакой  этой  «по-людски»  нельзя…
А  вот  с  козой  –  с  козой  напротив.

Что  можно  посоветовать  ему?
Наверно…  завести  козу.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042006888  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926700
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2021


…НУ ЧТО ПОДЕЛАТЬ?!

...НУ  ЧТО  ПОДЕЛАТЬ?!
ВСЕ  ХОТЯТ  МНЕ  МЕСТО  УКАЗАТЬ.
СНАЧАЛА  УКАЗАТЬ.  ПОТОМ  ПОСТАВИТЬ.
НО,  ДЛЯ  НАЧАЛА,  МНЕ  ХОТЕЛОСЬ  БЫ  УЗНАТЬ:
ОТКУДА  ЭТО  ПРАВО  ПРАВИТЬ?

ДО  СЕЙ  ПОРЫ,  ПОКА,  НИКТО  НЕ  ДОКАЗАЛ,
ЧТО  ХОТЬ  НА  ЧТО-НИБУДЬ  СПОСОБЕН
                               ХОТЬ  НЕМНОГО...
СПОСОБЕН  ВОЗВЕСТИ  НА  ПЬЕДЕСТАЛ
И...  ЛЕЗУТ  НА  "ДОСКУ  ПОЧЕТА".


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112012906441  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926696
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2021


Когда из зеркала глядят глаза…

Когда  из  зеркала  глядят  уставшие  глаза.
Кто  это?
Ну,  наверно,  я.

Глаза  зеленые  –  зеленая  тоска.
Кто  это?
Может  это  я?

Когда  в  них  холод,  тишина?
Кто  это?
Нет,  не  может  быть,  чтоб  это  я  была.

Когда  блестит  застывшая  слеза?
Нет,  это  кто-то,  но  не  я.

Когда  решимостью  горят  глаза?
Кто  это?
Очень  может  быть,  что  это  я.

Когда  в  них  блеск  и  жизни  полнота?
Кто  это?
Ну,  наверно,  я.

Когда  в  них  свет  и  глубина?
Кто  это?
Нет,  ни  кто-то,  это  я.

Когда  лукаво  улыбаются  глаза?
Пожалуй,  это  точно  я.

Когда  «загадочная  простота»?
Мои  глаза,  а  в  них,  бесспорно,  я  сама.

Когда  бесцветные  и  пустота?
Не  видела  ни  разу  и,  надеюсь,
                               не  увижу  никогда!

Когда  любовь,  когда  весна?
Хотелось  бы,  чтоб  это  я  была.

Смиренности  и  кротости  луна?
Не  может  быть  такого  никогда!


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112042805914  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926625
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2021


Нет, он меня не предавал

Нет,  он  меня  не  предавал.
Я  знала  всё  -  он  ничего  не  знал.
А  не  гналась,  а  он  не  догонял.
Я  не  гадала  –  он  не  угадал.
Я  попрощалась  –  он  же  не  прощал.
Я  дождалась,  а  он  не  ожидал.


©  Copyright:  Любовь  Лютаева,  2012
Свидетельство  о  публикации  №112101110820  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=926622
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2021