Кузьма Гриб

Сторінки (1/1):  « 1»

я слухаю тишу

я  слухаю  тишу,  дивлюсь  крізь  замерзлу  шибу,
"прохухавши"  пляму,  безформне  вікно  в  вікні,  
я  слухаю  тишу  якогось  іншого  штибу,
ніж  чув  в  попередні,  вже  й  Богом  забуті  дні

а  кава  застигла,  утративши  цноту,  в  чашці  -
холодні  помиї,  солодко-гірка  вода,
за  вікнами  -  сніг,  ти  сказала  б:  "Немов  у  казці..."
та  стихла  у  літі  твоя  надлегка  хода

а  нам  би  кохатись,  плодити  дівчат  та  хлопців,
а  нам  би  любитись,  вкладаючи  щастя  в  сміх...
згубилось,  зосталось  на  місяця  темнім  боці
і  навіть  не  блимне  в  пухнастий  холодний  сніг

я  слухаю  тишу  і  чую  відлуння  кроків,
вчувається  шепіт  твоїх  ледь  пришерхлих  губ,
минула  доба  чи,  насправді,  багато  років?
я  слухаю  тишу  -  прадавню  баладу  згуб


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021