| Сторінки (1/9): | « | 1 | » |
Ти зрозумієш все, десь років через десять
Відкривши ті листи, що я писав тобі – тоді
Вони були не часті, але несли в собі надію
Що почуттів порив – зруйнує мури всі
Ти сильна у знаннях як цілі досягати
Як хитрістю , маніпулюючи своє забрать
Та я вже звик в житті без бою вигравати
І до дрібниць все бачу, твоїх кроків - так на п’ять
Природа і життя нам дали свою силу
Тому один для одного – ми як відкритий лист
Ні це не душ спорідненість, це пояснити- непосилю
Разом ті сподівання й пристрасть тягнуть нас у низ
Я так шукаю простоту, а ти ідеш до ідеалу
В житті я вірю в рівновагу, а ти постійно на краю
У мене дисонанс , коли я за тобою - не встигаю
Я думаю за те , чи справді отаке життя люблю
У нас - у кожного ще залишається –та пекуча біль
Від тих яскравих сподівань і не реальних мрій
Те що у нашій пам’яті залишилось уже не вмре
Але тепер на перехресті кожен в свою сторону зверне..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=930957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2021
Горів вогонь, яскравий , ще поки незгасимий
Він зачаровував всіх тих, хто споглядав
До нього так хотілось в темнім лісі пригорнутись
Усім деревам , що навколо вітер колихав
Те полум’я - мов би відчувши пильний погляд
Подумало як швидкоплинний час його життя
Як взяти те що заслуговую по праву
У дерев’яних друзів , що густо простягалися в даля
Я хочу бути там– єдиним цілим
Лиш щоб вони були – такі ж яскраві як і я
Своїм теплом , любові іскрами зігрію
Лиш зараз визначусь у кого найгустіше тут гілля
Спалив вогонь у мить - ту першу жертву
Віддало дерево за теплоту - своє життя
Вогонь собі сказав , ну що ж– не пощастило
Не вірний вибір був- йду дальше я
І так спалив вже половину лісу
Накрасувавшись до схочу - як міг
Хоч трохи стидно, за оці пустелі
За всю красу що мертва падала до ніг
Що ж то за напасть в голові моїй гарячій
Де ж віднайти то вічне що горить
Ні я не спинюсь бо помру без лісу
Я спалю все і сам пропаду в ту останню мить
Скажу я Вам - немає винних,злих чи дуже добрих
Мораль в тій «казці» не така й проста..
Добре є те що вибір робим- по своїй подобі
Погано те - що в нас вона не завжди від добра.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2021
Один ковток не спитого вина
Котрого краплі розтікаються по стінці
Він нагадає час біля вікна,
Емоції , колись у молодому віці
Слова лягають у рядки
Легке похмілля чітко робить справу
Я пригадаю найкоротшу мить
Солодко – кислий смак вина з того бокалу
Воно смакує там - де тишина,
Де затишно і тепло як у дома
Де співрозмовник у твоїх очах
Читає все не видаючи ані слова
Просекко добре до смаку - тому хто любить його пити
Весь світ так легко сомельє зумів у пляшку помістити
Історію того вина - собі залишимо на згадку
А дивний вечір ще хоч раз хотіли б - знову повторити
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2021
Ми думаєм куди піти
В котру дорогу повертати,
І часто вибравши - оту
Себе картаєм , а чому..?
Чому пішов , а не лишився
Чого зробив, а не спинився
Для чого не сказав слова
Які б змінили все життя
Ми любим мучити себе
Казати, що було б інакше
І зараз думаєм в ту мить
Якби з нуля, переписати
Це все минуле, відпусти
Воно дало нам цінний досвід
Прожитий шлях який пройшли
Вже не дано змінить ніколи
Єдина правда у житті
Яку потрібно пам’ятати
Що вибір був найкращий твій
Бо з цінностей він був узятий
Який чудовий поряд світ,
І рішення твоє - варто уваги
Найкраще в ньому – це є ти
І твою цінність - не забрати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021
На п’єдесталі ти сьогодні примостився
Узявши в руки емоції близьких людей
Нещадно ними - без жалю розпорядився
Подіставав серця із їх грудей
Нещасні ті хто так любили блиск
Хто глянувши у очі – бачив схожість
Змінилась похвала на частий втик
Знецінення прийшло взамін любові
Лиш той вберігся , хто книжки читав
Бо Фрейд старий колись розповідав
Дивіться глибше вибираючи людину
Хто, як і з ким - дитинство проживав
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Ваш старт відбувся як у всіх
Бо доля рівні шанси дала
Себе питай , де результат
Котрого довго так чикали
Наш шлях – це вперта боротьба
Везіння лише дрібна частка
Під камінь не тече вода
А лінь це є - життєва пастка
Стояли б поряд із людьми
У котрих, дійсно є та сила
У кого, кров бурлить завжди
А не моча тече у жилах
Ви пропустили це життя
Бо лиш чикали, а не брали
Хоч були кращими за всіх
Але у підсумку програли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Стікають краплі тихо за вікном
Течуть у низ від місця де упали
І так життя проходить наче сон
Залишивши лиш слід , щоб пам’ятали
Вони безслідно тут не пропадуть
Пройшовши по вікні впадуть на землю
З’єднавшись разом – дорогу прокладуть
Поміж любу - важку життєву греблю
Їх шлях лежить крізь гори і поля
Побачать там все що душі завгодно
І лиш одне жалкуємо , що сил нема
Спинити течію, щоб глянути навколо
Ця крапля – це наше життя,
Повільне на вікні, й таке стрімке у річці
Цінуймо час , що доля нам дала
Лишивши пам’ять на шляху у вічність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020
День ти почнеш як завжди з позитиву
І з філіжанки кави до смаку
Шукатимеш своє нове вітрило
З котрим сьогодні підеш по шляху
Помиєш очі, сполоснеш обличчя
Візьмеш помаду під бойовий окрас
Заскочиш в джинси і глянувши на стрілку
Поймеш що ти спізнилась в котрий раз
Твої думки вселяють тільки розпач
А рішення – так важко від знайти
Знов таргани святкують перемогу
Відправивши метеликів - під три чорти
Це егоїзм? - Ні це є рівень і оцінка
Це власний захист незворушних стін?
Ні все простіше - це низька самооцінка
Яка вселяє страх на самоті
Які ви дивні , різні і мінливі
Та меркантильність розриває до душі
Ще вчора говорила – ми єдині
А зараз – не підходиш ти мені
А хто ж хотів серцями обніматись
Любов на віки, тільки ти і я
Інтим до ранку , тілом возз’єднатись
Іти у світ, щоб доля нас вела?
Твої думки і судження умовні
Ти бачиш те , що дозволяю я тобі
Бо жоден чоловік на білім світі
Ще не збагнув , що в жінки на умі
Так ми залежні від чужої думки
Ми потребуємо уваги й визнання
І конкуруючи поміж собою
Стаємо тими - ким ми є щодня
До нас прийде лиш той , що в змозі покорити
Своєю вдачею, харизмою й теплом
І той що в силах вчасно підсобити,
Плече підставить, а не обіллє багном
Любов пройде , серця по загасають,
А жити хочеться не гірше як усі
І все що так потрібно - поряд із тобою
Це Захист, Піклування й Вірність у сім’ї
Хай фемінізм згорає аж до тліну
Бо заподіяв горя всім в голові
Хай буде той - хто зветься головою
І той хто «тихо» править у сім’ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Ти лялька, особа безіменна
Ти ангелятко в колисочці, що спить
Ти найгучніше щастя у оселі
Яке нарешті стало і кудись біжить
Ти йдеш в життя тримаючись за руку
Ти просиш батька й матір про тепло
Любов ,увага, радість і достаток
Усе тобі - з тих перших днів дано
А дальше школа, дисципліна і порядок
У спілці класу зі схожими тобі дітьми
Формуєш поведінку вчишся жити
Щоб стати краще , рух навпередки
Твої емоції, краса і щирість
Закладенні з дитинства у душі
Дають можливість вибирати друзів
Котрі згодяться дальше у житті
А дальше почуття ; перша симпатія
І пристрасть , все те чого не знала до тепер
Замінять біль , розчарування й спогад
Які залишеш в пам’яті своїй.
Одного дня , коли шукатимеш
Ти правди і рішення як щастя відзнайти
відкриєш ти альбом Батьків весільний
Там де початок їхньої сім’ї
А в тім альбомі невеличка карта
Знайомий почерк, найрідніших у житті
Твоїх батьків із настановою у вічність
Як відзнайти те що потрібно на віки
Там пише матір про любов і ніжність
Про чистоту душі і щирість фраз
А батько написав , що всі ми різні,
але любов живе у кожнім з нас
Життя це відрізок з початку і до краю
Не має щастя в жодному із цих кінців
Бо те блаженство є життєвим шляхом,
Лиш тих хто віддає любов і теплоту душі
Будь чесною з собою,
умій відстояти своє
Умій підтримувать собою
моральний дух сім’ї
бо вміння в тебе є
ні ти не шия, ти набагато вище
ти тил де сили можна відновлять
ти зробиш місце затишку й любові
в сім’ї - де мир і спокій будуть царювать
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020