| Сторінки (1/26): | « | 1 | » |
Замальовка неба сіро-синя.
А асфальт - крапчасто - сіро- чорний.
А в життя чорнясто-білій скрині -
Серця кольорів безодня.
Буревій без вибору кида
Інколи у вирву безнадії.
З неба - дистильована вода
Душу струмом грому розговіє.
Боровик схиляється уночі
В рукобійми пізньої суниці,
Спорами вулканними тріпоче.
Мов рубіни щічки у дівиці.
Силу волі ранок підкує.
Кроками - у сповіді таємність.
Є завши, лише що лише є
Суті в цьому суто невід'ємність.
Дощ - невіглас ніч прогнав,
І згадавши, що є невагомість,
Хмари з сонцем повінчав,
З щастям - горе, зі нечестям - совість.
Вщерть життя сплюндроване думками.
Туки-тук без світла серце.
Сонця в небі чорна пляма.
Червня кілоГерци - в серпня Герци.
Ніжні nostalgie-тумани
Скоро плистимуть в світанки.
Розтривожать давні рани.
Так, бувають... Сонячні й криваві... Ранки.
Веселково- райдужна підкова
Посміхнулась семикольорово.
Щось зітліє, щось воскресне знову.
Правда в цьому є стовідсоткова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2023
А знаєш як чудово
Із Світанком із Вечором
Із Днем зі Ніччю
Без Ком і Крапок
Так як Діти
У Подоляночку
Хо-ро-во-ди-ти
З Дощем із Вітром
Сонцем Снігом
Із Місяцем і Зорями
Єством
Усім
Життю радіти
Як Діти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Забракло подиху зненацька,
У скронях - кулеметом кров,
Пилить зірками Шлях Чумацький,
В думок пустелі знов шукаю
Надію, Віру і Любов.
Вкотре з безсонням в голові,
В руці з валізою невдач,
З лимонним місяцем вгорі,
Торую запівніч дорогу
В світанок, темряви палач.
Рип-рип сніжок під черевиком,
Все йде без змін із року в рік,
Співає вітер „Гоп зі смиком“,
А недопалок цигарчаний
Летить, як завш, не на смітник.
Життя...І що тепер поробиш.
Усе не те і все не так.
Іржею злато не скоробиш,
Як не крути і не верти,
З заліза в злато - теж ніяк.
За рогом зник самотній слід.
Мій слід серед сліпої ночі...
Здоров'я без війни, без бід,
Дай Боже праведний усім.
Це те, чого найбільше хочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2022
Вечерней позднею порою,
Когда весь город спит,
Вслучай я дверь тебе открою
И попрошу стихов в кредит.
Перо и белый снежный лист
Давно чернила позабыли...
Как строфы с рифмою дружили,
Поэзии танцуя твист...
С Цевницей заведу беседу,
Перо с чернилами споив.
Весёлым керосинным следом,
Дрожа, засеменит курсив.
Зависнем в звёздных пасторалях,
Бреднём по Млечному Пути.
Черкнём небрежно по скрижалях -
УЙДЁМ. ВЕРНЁМСЯ, ЧТОБ ПРИЙТИ.
Вина словесного напьёмся,
И как ни странно, не хмелея,
Под утро невхоть разойдёмся
С подругой верною моею.
"Ну всё, до скорого, бывай!" -
Мне скажет Муза на прощанье.
"ОК, давай, не забывай.
За ночь спасибо, до свиданья."
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=928929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2021
Мне врач сказал : " Он противопоказан ".
Душа сказала : " Лекарь это твой ".
Я, словно миром, им помазан.
Мне с ливнем - счастье и покой.
Смеются пусть, что я босой,
Пляшу по лужам с пьяной ночью.
Со мною ливень, ангел мой,
Он мирозданья непорочье.
Уходят дни, уходят ночи,
Друзья мои уходят в вечность,
А ливень тот же, между прочим,
Начало в нём и бесконечность.
Небесны хляби развезлив,
Отправив свет в тартарары,
Мрак блиставицей просверлив,
Вскрыв параллельные миры,
Мой ливень, выдохшись, уснёт.
Растает в чашке неба хмурь.
И в асанкхейный раз раскрасит
Светило облака в лазурь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921734
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.08.2021
Он реке, бегущей вдаль,
Подарил вечерний гром.
Песни пел лугам, дубравам,
А в ночи ласкал теплом
Спящие цветы и травы.
Он хрустальных роз букет
На окне нарисовал.
Вдохновеньем упоенный,
Листьям в парке клятву дал
К ним на бал прийти осенний.
Прошлое в душе разбудит
Летний дождь своей слезою.
Что во времени сгорело,
Вновь сей ночью пред тобою,
Ангелом с небес слетело.
А когда рассвет коснётся
Неба светлыми руками,
День зажжёт свои огни,
Дождь тебя обнимет снами.
И уйдёт в края и дни,
Где один лишь правит миром,
Он один лишь - Летний Дождь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915047
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.05.2021
Крики чаек за кормой,
Вяло стонущий прибой,
Всё давным-давно знакомо,
Старый брошенный причал
Стал тебе навеки домом.
Под нетленных звёзд салютом,
Иногда ночным приютом
Станешь пьяному гульвесе.
Больше к ржавому эсминцу
Никому нет интереса.
Сколько ж лет тебе, бедняга?
Скольким молодым салагам
Дал ты право стать матросом?
Где тебя носили волны?
Нем корабль на все вопросы...
Лишь пробоины в борту
Тайну приоткроют ту,
Что был ранен ты не раз,
Что не раз ты ощущал
Взор жестоких смертных глаз.
Если б люди понимали,
Им бы чайки прокричали,
Как со стапелей громадных,
Он сошёл в морскую гладь,
Гордый, резвый и нарядный.
Если б люди понимали,
Им бы волны рассказали,
Что бывал он в дальних странах,
Зной терпел и мёрз во льдах,
И на "ты" был с океаном.
Если б люди понимали,
Им бы ветры прошептали,
Как суровый капитан
Стёр непрошенные слёзы
В тот последний ураган.
И пускай не знают люди,
Не горюнься, полно, будет.
Знают волны, знают чайки,
Знает ветер и прибой,
Твои подвиги былые.
Ты для них - навек герой!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913381
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.05.2021
Ну что же, здравствуй и прощай...
Мгновенен был земной мой рай.
Один лишь вечер, в жизни раз,
Я понял, что прелестней нет
Сиянья милых твоих глаз.
Душа сгорала от огня,
Без боя полонив меня,
Красою неземной, незнанной,
Ты в танце лебедем кружила,
Я был повергнут силой странной.
Забыты все страданья, боли,
Я, словно ветер в чистом поле,
Хмельной от счастия свободы,
Слова какие-то шептал,
Давно ушедшие из моды.
Туда, в минувшие века,
Несла с собой любви река.
На небе хоровод светил
Не мог остаться безучастным,
И в бесконечность нас манил.
Но полночь вдруг украла сказку,
И ты ушла, оставив ласку,
И нежность, и свои черты
В моей израненной душе.
Судьба, о как жестока ты.
Я знаю, время всё залечит,
Дождливый день иль вьюжный вечер,
Иль сон негаданный, нежданный
Лишь смогут вновь вернуть ко мне
Твой образ милый, несказанный.
Ну что же, здравствуй и прощай...
Мгновенен был земной мой рай.
Один лишь вечер, в жизни раз,
Я понял, что прелестней нет
Сиянья милых твоих глаз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905589
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 21.02.2021
Наутро белых ниток проседь
Золотой ковёр прошила,
Снова вдаль уходит осень,
Знать зима не зря спешила.
Паутиной серебристой
Трепет листьев снег унял.
Дождь,на попятную потвистив,
Бездушным льдом под вечер стал.
Город наш белым весь бел,
В холодном призрачном дыму,
Снежинок щедрый дар надел,
Как будто Алладин чалму.
Гуляй во всю, зимы дозор!
Резвись, гони же осень прочь!
Пусть снежных закрома комор
Напоят вдоволь эту ночь!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903347
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.02.2021
Небо разродилось снегопадом,
Вся округа в призрачном дыму,
Снежным околдованный парадом,
Я, наверное, сегодня не усну.
Мне не путь с убийцею-зимою.
Ей - по-камикадзевски:"Банзай!".
Вперемешку с громом и грозою,
Я приемлю безудержный май.
Осенью усопшие цветы,
Воскресают по весне из тленья,
По весне мне повстречалась ты,
Да и по весне - мой день рожденья.
В белой дымке двор наш засыпает,
Я, прильнув к ослепшему окну,
Сквозь снега, что город засыпают,
Вижу майский ливень и весну...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901330
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.01.2021
Дощ прийшов надвечір в наше місто,
Срібних крапель плачуче намисто
Засліпило дзеркало вікна,
Громом шиє дивні візерунки
Нитка блискавки на небі чарівна.
Ти далеко, там, за небокраєм,
Як мені тебе не вистачає,
Крає груди невгамовний біль,
В розпалі давно червнева спека,
А у моїм серці - заметіль.
В моїм серці - люта хуртовина,
Не вщухає ані на хвилину,
Не дає покою ні на мить,
Тугу розливаючи по тілу,
Жалібною піснею бринить.
Мила, люба, лагідна, єдина,
Не моя і не твоя провина,
В тім, що жить не можу я без тебе,
Що завіяв душу сніговій.
Відчуваю лиш одну потребу -
Дочекатись, коли крига в серці скресне,
Коли погляд твій в очах моїх воскресне,
Коли ти вгамуєш в грудях біль,
Коли проженеш п'янким цілунком,
В далечінь червневу заметіль.
Ну що, допоки я на поетичному бездоріжжі, та й у січні немає хурделиці, буду діставати свій старенький арсенал і стріляти зброєю із зшитка. Був 2007-й... Майбутня жінка поїхала до Трускавця відпочивати. В "поникшей тишине квартирной тьмы" мені було зимно, у серці мела віхола, хоча надворі буяв червневий розмай. Так народилась "Червнева заметіль"...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900379
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Земля за ніч поборошніла,
І місто, попелясто-біле,
Сніг-первісток з народженням вітає.
Та не прийнявши хрещення земне,
Під сонця гострими ножами,
Спливаючи струмками, сніг вмирає...
Прощальні помахи крильми,
І птахи білої зими,
Злякавшись сонячної днини,
Здійнялись у останій вирій,
Ще покружляли наостанок,
І скресли в лічені хвилини.
А ввечері, отари хмар,
Пригнавши, вітерець-вівчар,
В туману дзеркало криве
Поглянувши, узрів як осінь,
У сутінках над містом розплітає
Волосся сиве, дощове.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Не досказав о многом,
В безвестии туманном,
Ушёл средь ночи к Богу
Негаданно-нежданно.
Ранимая душа,
Печальный, грустный взгляд,
Любил и жил спеша,
И как-то невпопад.
Ты кукольно красив
И полон обаянья,
Ботинок вороной отлив,
Костюм - как для венчанья.
Страдания и нежность,
Сгоревшая любовь,
Изящная небрежность -
В сияньи твоих слов.
С бандитами на равных
Ты лихо "жарил" спирт,
И шлюх и женщин славных
Не избегал твой флирт.
Пиит манер скандальных
С уставшею улыбкой,
В твоих стихах прощальных
Сквозило смертью шибко.
В уснувшем "Англетере",
Навеки молодым,
Исчез из жизни серой,
Как с белых яблонь дым.
Не досказав о многом,
В безвестии туманном,
Ушёл средь ночи к Богу
Негаданно-нежданно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896741
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.11.2020
Двір тоне в мороці туману,
Згасають вікон вже зіниці,
Вже котру ніч мені не спиться,
Вкотре - із вечора в світанок.
Бувай, домівко, побіжу
У Всесвіт ночі безбережний.
Зізнаюсь - я ночезалежний,
На "голці" темряви "сиджу".
Проблем кайдани - геть з душі!
На небі срібно блідне квітка,
Змією вдаль - дороги нитка,
Метеоритами - вірші.
Злякавшись обладунків ночі,
Стих вітер суєти суєт,
Шепочусь з "я" я тет-а-тет,
Спинити час до болю хочу.
Та ранок, звічний маніяк,
Вбив ніч, без права на надію.
Світанок променям радіє.
Я - в унісон з ним. Бачу як
У злато осінь фарбить місто.
Для пензля скільки є сюжетів!
А стрічок римних - для поетів!
А нот - у шерхотінні листя...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
Пломіння жовтого з гарячим -
У лісі ватрить осінь.
Усе у золоті неначе,
Окрім ошатних сосен.
ТОВ "Птахомовна Стоголосість"
Збанкрутувало до весни.
Лишилась чорнокрила пошесть,
Що справжньому не зна ціни.
Ліс, осінь опліч та життя.
Та в риму. Якось так зненацька.
Думок тактильні відчуття.
Слів, звуків, образів багацько.
Лірично - філософську сповідь
Закреслив лагідний серпанок.
А ліс пірнув у срібну сновидь,
Щоб в пломінь випірнуть на ранок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Розрізав тишу серед ночі,
Плеснув окропом по душі
Твій несподіваний дзвінок.
Скажи мені, чого ти хочеш?
В отруті прози вже вірші.
Між нами - спалений місток.
"А пам’ятаєш?..." - "Пам'ятаю..."
"А знаєш..." - "Звісно,знаю я..."
Ох, ці вже, пам’ять та свідомість.
Луна в свідомості - "кохаю",
Принтує пам’ять - "я твоя",
Далебі навпаки усе натомість.
Себе ні краплі не картаю,
Що ти ще "save", ще не "delete",
Мені не шкода гігабайтів.
Я мертвий "ноут" закриваю,
Гайну думками в травня цвіт,
У світ живих весняних сайтів.
Нам днів, ночей було замало,
Та й Всесвіт розміром малив,
Наш вимір - ти, та я, та травень.
Під зливою пісень співали,
Озоном вранішнім будив
Нас ліс, столітній сивий славень.
Та враз розлуки чорна дірка
Весну поглинула й тебе.
А може - це примара-сон?
Ні. Спопеліла наша зірка,
Вдягнулось небо голубе
В чорнече зграїще ворон.
І ось... Дзвінок посеред ночі
Б’є блюзом Кінга по душі.
Про щось снивода-дощ шепоче...
Та розвіва безхатько-вітер,
Для тебе, недописані вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Эх, морозцем по нервам ужарь,
Старикашка седой Январь!
Завуаль на душе печаль,
Ледяной серебрянкой, Февраль.
Разметаю колоду карт,
На твой снег дотлевающий, Март.
Погадай мне на счастье, капель.
Здравствуй, юный дружище Апрель.
48 назад, невзначай,
Ты когда-то родил меня, Май.
От жары, вечно плачущих нюнь,
Сохрани и спаси мя, Июнь.
Мне от смерчей и гроз пилюль,
Знаю, выпишет доктор Июль.
Жалко, Августа с нами нет...
Канул он в Сентября рассвет.
И Сентябрь, и Октябрь, и Ноябрь,
И озябший гульвеса Декабрь,
Вместо шумной хмельной вечеринки,
9 дней ныне скорбных справляют.
По ушедшему брату - поминки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888711
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.09.2020
Сьогодні зраджую я душу...
Чи навпаки - мене душа?...
Блукаючи в думках, пишу вірша.
До сповіді я йти сьогодні мушу.
Не знаю сповідатись перед ким...
Четвертий келих терпкого вина...
Стоїть в очах підсліпуватий дим,
Наразі із душею йде війна.
В душі - то спека, то холодньо,
Вже день за обрієм закляк,
Немов поринув я в безодню,
Назад з безодні - вже ніяк.
Геть, фізики законів, писанину!
То гасять, то розпалюють вогонь,
В душі моїй, дощу краплини
Із неба переповнених долонь.
На ранок нишком ніч зітліє,
Та на листка засніженому полі
Покладе "Parker" крапку мимоволі.
Я все відразу зрозумію...
Промінчик вмиє підвіконня,
Торкнеться образів святих,
Я стану тихо біля них,
Про ніч забувши і безсоння.
В гріхах незлічених розкаюсь,
"Спаси мя, Господи, й сокрий",
З душею тіло возз'єднаю,
Поклавши хрест на них святий.
Небо позавчора було зоряним напрочуд, жодної хмаринки. Деякі зірки не могли втриматись на небі, зривались і падали. " Motorola" вправно працювала на прийом. Причому вудила сигнали не тільки місцеві, але й і з Космосу, чи то пак - з Паралельних Світів... АКМ, подовжений багнетом, слугував підсилювальною антеною. Сигнали ретранслювались на флешку у голові. Який там "Parker", нині час цифрових технологій. Так народився цей вірш...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Шалений дощ блукає містом,
Шалений вітер горне листя,
Та у імлу нічну пірнуло
Зненацька павутиння сірих вулиць.
Приспів:
Цю містику ночі
Відчути я хочу,
Пізнати безмежність її.
Цей сум листопаду
До серця покладу,
Забувши про все взагалі...
Та як забути твої очі,
Той гуркіт грому серед ночі,
Розмай травневий вирував,
Він в розпал зливи нас вінчав.
Приспів:
Вже літо далеко,
Віднесли лелеки
У вирій тужливе "прощай".
І як же збагнути,
Що вже не вернути
Ніколи травневий розмай.
Цю містику ночі
Відчути я хочу,
Пізнати безмежність її.
Цей сум листопаду
До серця покладу,
Забувши про все взагалі...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888064
рубрика: Пісня, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2020
Безверхстная и не имела дна,
Умна, нежна, безмерственно счастлива.
Не знаю, хоть убейте, кто Она,
Но знаю, что безумственно красива.
Кто может быть с подобными чертами?
Уверен - именно Она.
Но как сложить мне оригами
С осколков вдребезги разбившегося сна?
Весь день я мучился в терзаньях,
Больной повесясь головой.
С напитком "Hennessy" одно лишь устаканье,
И ливень к вечеру, вернули мне покой.
Давно за полдень жизнь перешагнула,
Но флэшка в голове осколки сна
Хранит. Немало лет минуло
С тех пор. Я верю - только лишь Она...
Она мне сон тот даровала,
Возможность с призраком дружить.
А жизни как и на бывало,
И остаётся просто жить...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887298
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.08.2020
Жовтого відтінки в різнобарв'ї літа -
Перші вісники осінньої пори.
Вповні ще і трави, вповні ще і квіти,
Вдень ще вдосталь смалить ізгори.
Заопівніч небо розродилось
Гіпнотичним лагідним дощем,
І немов би серце враз спинилось,
І ввірвавсь до мого серця щем.
Не художник я і не віршар,
Щоб покласть на полотні, або між стрічок,
Те, як серпень з вереснем, взашквар,
Святкували зустріч запівніччю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
На небі жайвір пише кола,
Зерна вже стигляться голівки,
Як зазвичай, прямую полем
До батьківської рідної домівки.
На хвильку стану серед жита,
До тебе подумки полину.
Кохана! Як чудово жити,
П'ючи кохання без упину!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885216
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2020
Твои прекрасные глаза,
Твоя улыбка и дыханье,
Мне вечер зимний рассказал,
Что нет милей очарованья.
Ни с чем на свете не сравнить
Тепло объятий, ласку рук,
Всю ночь готов тебя я пить,
Мой милый добрый нежный друг.
А на рассвете - просто жажда,
Какую знают лишь в пустыне,
Зажглась она в душе однажды
И не смогла остыть доныне.
Теперь молить я буду Бога,
Чтоб жажда мучила меня,
Чтобы любви твоей дорогой,
Я вечно шёл день ото дня.
Чтоб вечно, ангел мой, я пил
Твою улыбку и дыханье,
Тепло объятий, ласку рук
И милых глаз очарованье.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884263
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2020
Дремает озеро лесное,
В низинах стелется туман,
Природой мне дарован и судьбою
Души целебный талисман.
Возможность подарил Всевышний
С природой ночи проводить,
Пускай в любви я третий лишний,
Не смог в любви я первым быть.
Мне боль уймёт, залечит раны,
Целитель, древний лес седой,
Он не предаст, он не обманет,
Он не жестокий и не злой.
Лишь автомат плечо теснит,
Жестокий мир напоминая,
Вокруг всё тихо-тихо спит,
Меж елей ветер лишь гуляет.
Я мысленно свечу поставил
В небесном храме надо мной,
Пусть там сияет, не сгорая,
Любви и счастия звездой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884240
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 28.07.2020
Вже не так, як раніше, тріпоче душа,
В сподіваннях, надіях і мріях,
Вже не так, як раніше, тону у віршах,
Цілувать більше Музу не вмію...
За вікном вивальсовує колами сніг,
Сніг незайманий, перший та чистий,
Припиняючи свій карколомливий біг,
На принишклому жовтому листі.
Сніг на листі, це - просто...
Якась неймовірність!
Це - зимово-осінній містичний танок!
Це - розлука і зустріч,
Це - зрада і вірність,
Це - останній в житті...
І в житті - перший крок.
Відчуваю - вже знову тріпоче душа,
Перший сніг в ній народжує мрії,
Відчуваю - тонутиму знову в віршах,
Й цілуватися з Музою - знову зумію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2020
Догорел пожар заката,
Стелет ночь тумана плед,
Дня истлевшего остаток
Красит горизонта след.
Что-то тихо шепчут травы
О счастливом, но былом...
Стоит, безмолвствуя, дубрава,
Окутавшись глубоким сном.
На лугу, как изваянья,
Копны сена в лунном свете,
И лишь филина стенанья
По округе носит ветер.
Ароматов пьяных зелье
Кружит голову хмельную,
Дальше б горькое похмелье,
Ближе удаль бы былую.
Пусть ещё не скоро осень,
И гоню печаль я прочь,
Но, воле супротив, подносит
Мне чашу грусти эта ночь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883144
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.07.2020