| Сторінки (2/141): | « | 1 2 | » |
(пародія)
[i]Мені іще не п’ятдесят,
Та залишилось зовсім трішки,
Щоб півстоліття святкувать
Й роки свої тримать за віжки.
Мені іще не п’ятдесят,
Роки чаклують наді мною,
Можливо, хочуть щось сказать…
Та перед чарами не встою.
Мені іще не п’ятдесят,
Життєва чаша ще не повна,
Нектар у неї ще збирать,
Хоча вона тільки умовна.
Мені іще не п’ятдесят,
Ще й ниву треба досівати,
Багато чого ще пізнать,
Не час усі жнива збирати.
Клавдія Дмитрів, поезія «Мені іще
не п’ятдесят»
[/i]
Весна. Тепло́. В селі – сівба.
Моя відправила у поле.
Мені би сіяти, та ба –
Я ніг не чую, й руки кволі.
Мольфара справа, не інак!
Нутром відчув – усе це чари,
Бо ж не могло, щоби отак
Від бурякового нектару.
Коня покірного, та й то
Не в силі втримати за віжки.
Не п’ятдесят, а цілих сто
Від чарів хлюпну у келі́шок.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024
(гумореска)
Вдома, спершись на воротях,
Як на Львів-арені,
Дід Павло і баба Мотря
Правлять теревені.
Про свиней, про піст великий,
Про гріхи невтішні,
Про діряві черевики,
Ще позаторішні.
Про пенсійні авантюри
І прогноз погоди,
Бо ж за місяць вже стартують
Як-не-як городи.
Та на першім плані нині,
Чи хтось би й повірив,
Ні, не пенсія й не свині,
А коронавірус.
«Як гадаєш ти, небого,
А до нас в подвір’я
Добиратись буде довго
Той коронавірус?»
«Не хвилюйся, – каже, – діду,
Трубопровід з газом
Не дійшов до нас, не дійде
І оця зараза».
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2024
(пародія)
[i]Мені так мало у добі добра.
Мені тепла твого замало.
Без тебе довго я була,
Тепер нас двоє раптом стало.
І вже мені всього замало –
Твого кохання і обіймів…
Без тебе наче й не літала,
А ти став крилами моїми.
Людмила Пуляєва, поезія «Мені так мало
у добі добра»[/i]
Ти є, ти поруч чи тебе нема?
Не відчуваю, чуєш? Мало, мало!
Бо відчуття таке, немов сама,
Хоча, здається, вдвох таки лягали.
Та де ж твоє тепло, коханий мій?
Он дрижаки хапають спину й вище.
Шукаю всюди, по усім рядні –
Нема вогню, саме лиш попелище.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
(гумореска)
Забагнули батько й син
У суботу зрання
Вдвох у лісі провести
Тихе полювання.
Електричкою аби
Подолати відстань.
Ну а там, а там гриби
Зачекались, звісно.
Ліс без пафосу зустрів –
Гості вже набридли.
Ходять, никають довкіл,
А грибів не видно.
Що за напасть? Що за гріх?
Що це за умора?
Віднайти би хоч на сміх
В крапку мухомора.
І тут раптом – ти диви! –
Щось рябіє. Що то?
Ну, звичайно, не гриби –
Чорно-білий котик.
Хтось вертається у Львів
З білими грибами.
Ну а ці везуть домів
Кошеня для мами.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024
(гумореска)
З Новим роком засівати
Завітав директор.
Заглядав у всі кімнати,
В кожен відділ й сектор.
І нас також ощасливив
Він своїм візитом:
Шквал вітань палких, бурхливих
Випалив транзитом.
Гроші витяг із кишені
З мішком гонорово:
І, набравши повну жменю,
Сипонув раптово.
Полетіли від порогу
Гроші українські,
Задзвеніли об підлогу,
Мов копита кінські.
П’ятак – вправо, п’ятак – вліво.
А ось я, Надійка,
Заробила із «посі́ву»
Металеву двійку.
Була би я ненароком,
Як Зварич*, суддею,
Віншувати з Новим роком
Подала б ідею:
Щоб не бути жебраками
Знов у кризу люту,
Сіять слід не копійками,
А нести валюту.
*Зварич – славнозвісний львівський суддя Ігор Зварич, якому «засіяли» новий кабінет 100 тисячами доларів
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
(пародія)
[i]А ти придумай нашу зустріч…
Хай буде дощ і мокрий Львів…
А вечір зоряну присутність
Окреслить містикою див…
І попливе в повітрі вогкім
П’янкий знайомий аромат…
Ти будеш пити каву чорну,
А я – гарячий шоколад…
І в парк нічний несміло ступим,
В твоїй руці – моя рука…
Придумай, серце, нашу зустріч…
Бо я придумаю сама…
Віра Олеш, поезія «А ти придумай
нашу зустріч»[/i]
Придумай щось. Невже так важко?
Придумай каву, шоколад,
Чи в філіжанці, чи у чашці.
І я, і я щоб там була.
Ще б непогано щось міцніше –
Таке, щоб в чарку чи в бокал.
Придумай, please, мене потішиш,
А я віддячусь. Я така.
Вважаєш, думати не варто?
Тоді програв одне очко.
Бо я на видумки багата,
Як вип’ю кави з коньячком.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024
(гумореска)
Склалась в діда Іваська́
Унікальна вдача –
Не така і не сяка,
Ніби й не ледача.
Вже й ґаздує, як усі,
І добра повнісько.
Та своє – як в оці сіль,
І як мед – сусідське.
Хоч-не-хоч, а зазира
До чужого двору,
Оком міряє сарай,
Зирить на комору.
До сусідки Гандзі дід
Внадився до хати.
Як-не-як – таки сусід –
Мусить виручати.
По макітру на Різдво,
Кошик на Великдень,
Позичає Івасько –
І кінця не видно.
Тож надумала завчас
Гандзя тямовита
Надоїду-прохача
Врешті-решт провчити.
Як прийшов дід акурат
Позичати цукор,
Гандзя, бестія стара,
Впхнула сіль у руки.
Розібрав її цілком
Сміх несамовитий –
Буде нині Івасько
Чай солоний пити.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
(пародія)
[i]А ти – квітуча, мов весна,
В червоний плед закутана…
…В торочках з шовку, без весла
Спливла у вірш небачена…
Анатолій Любецький, поезія “Прийду я,
мила” [/i]
Щось я, кохана, охолов,
Бо вже з самого вечора
Натомість пристрасних промов
Складаю ледве речення.
Чомусь мовчиш, пірнувши в плед
З шовковими торочками,
А я все лізу, мов на мед,
З новими заморочками.
У пледі ти, як у човні,
Дрімаєш, заколисана.
Лише веслом не дай мені
По вже не юній лисині.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2024
(пародія)
[i]Демонструє екстрамодний стиль
В середмісті, прямо край дороги,
Ясенок, що паростки пустив
Із коріння ясена старого.
Батько-пень давно своє віджив,
Та йому судилося безсмертя.
Тож недавно, на буття межі,
Ясен молодий піднявся вперто.
Галина Запорожченко, поезія «Ясенок»[/i]
Ось на днях повчала я синка:
«Батьку-пню ти – до одного місця.
Посадив для тебе ясенка,
Бо на дуба так і не спромігся.
Що посієм, кажуть, те й пожнем.
Тож колись для власного синочка,
Щоб не бути, як наш батько, пнем,
Посади могутнього дубочка».
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
[i]За давньою українською традицією, коли в дитини випадав молочний зуб, вона мала викинути його на горище, приказуючи: «Мишко, мишко! На тобі зуб простий, дай мені новий – золотий!». Завдяки цьому постійні зуби мали вирости міцними.[/i]
(гумореска)
Перебравсь маленький Костик
З рідними а Одесу.
І бабусю зве у гості
На нову адресу.
Вмить примчала баба Люба.
Бачить, що хлопчина,
Хоч підріс, та геть беззубий,
Кисне без упину.
«А де зубки, внучку? Вирвав
Й кинув на горище?
Чи просив, як я учила,
Ти нові у мишки?»
Схлипнув Костик безнадійно:
«Без зубів залишусь.
Тут мене не розуміють
Ці російські миші».
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
(пародія)
[i]зупинка «сирець» чи де там
картата вервечка пальт
і звук із яким монета
вдаряється об асфальт
ходитиму довго колом
лічитиму кожен крок
аж поки собачий холод
пройме мене до кісток
немає кого чекати
зникає з-під ніг маршрут
смеркається – сніг лапатий
ще трохи і буде тут
Наталя Пасічник, поезія «Зупинка «сирець»
[/i]
Чекаю маршрутку марно.
Водій, як лихий бабай,
В салон не впуска задарма –
Банкноти йому давай.
Стою на зупинці вперто:
Годину, чи дві, чи три.
Рахую дрібні монети –
Та ну їх під три чорти!
І хрясь об асфальт дрібноту,
Та лижі – мерщій до ніг.
Таки повезло – зі сходу
Надходив лапатий сніг.
© Надія Бойко
Малюнок Ольги Пшеничняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
(пародія)
[i]Це ті провулок, місто, тік?
Хтось, певне, двері переплутав
Чи заготовив квітку-руту,
Війнув щоб запах у мій бік?
Та я повівся – і зайшов
Туди, де хтось сміявся дзвінко…
А там… О Боже мій, там – жінка,
Яку шукаю… чи знайшов!
Микола Стасюк, поезія «Запах кави»[/i]
Іду собі. За кроком – крок.
Якраз проходжу мимо току,
І враз – овва! – вловило око
Красиві обриси жінок.
Пшеницю віють чи ячмінь.
Заучить, як гімн, «Червона рута».
Блаженство – бачене й почуте!
Тепер мені – гаплик, амінь!
Котрусь засватаю таки!
Але котру? Ото покута!
Та я укотре переплутав:
На тім току – … чоловіки…
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
(пародія)
[i] Закохаю тебе повільно,
Вже немає куди поспішати.
Як птахам, нам у мріях вільно,
Вітер волі порушив ґрати…
Закохаю, неначе Мавка,
Напою ворожбитським настоєм.
У коханні висока ставка,
Воно іноді поряд з розбоєм…
Надія Семена, поезія «Закохаю»[/i]
Я поклала на тебе око,
І не проти палкого роману.
Але планка твоя висока –
Не дістану таки, не дістану.
Напоїти б тебе... Що ж далі?
Небезпечні відьмацькі настої.
За «сеанси» такі невдалі –
І за ґрати – «подати рукою».
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
(пародія)
[i]Така краса, така висока тиша,
І гладь ріки – мов дзеркало душі,
Душі моєї, що десь тут принишкла,
Сховавшись недалеко в комиші.
У комиші, чи в очерет, чи в дебрі,
Де спокій тихим коником бринить…
Галина Запорожченко, поезія «Така
краса», збірка «Крізь роки-літа»[/i]
Просила зранку: рибу йди ловити.
Казала: в Бузі водиться осетр*.
Але душа несмілого Микити
Злякалась і сховалась в очерет.
Не буде юшки. Можна й не чекати.
Ніч засвітила в небі каганці,
Захрип цвіркун у дебрях біля хати,
А риболов – і досі на ріці.
* – осетер
© Надія Бойко
Малюнок Ольги Пшеничняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
(пародія)
[i] Так хочеться бути чесним –
Ми з тобою просто розбіглися.
Ти мене олівцем закреслила,
А я тебе видаляв по-різному.
З голови виганяв характером,
І віскаре́м намагався вимити.
Та де б це взяти такого хакера,
Щоб із пам'яті тебе витерти...
Андрій Штомпель, поезія «Так хочеться
бути чесним…»[/i]
Ти була вже не раз заметена
І десяток раз мита шваброю,
Захаращена вщент газетами,
Бо здавалася геть незграбною.
Заливав я тебе чарчиною
Регулярно між гейм-етапами.
Диваком був, тож ти прости мені,
Що вся дряпана-передряпана.
Мовби Жанна, цинічно палена,
Та, як Фенікс, щораз відроджена.
Захопився IT-забавами.
Вибач, Клаво*, за ниці злочини!
*Клава – клавіатура
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
(пародія)
[i] Чи ревнуєш до стовпа?
Чи до ліжка в хаті?
Чом не віриш ти словам?
Я хотів би знати.
Микола Чевелюк, поезія «Ой натхнення
ти моє!», збірка «Мрії – благородні лебеді»[/i]
Вчора сів до столу скраю,
Ще не встиг поїсти,
Як ти вже приревнувала
До м’якого крісла.
А сьогодні знову зранку
Ревнощі терзали –
До вікна чи до фіранки,
Я, їй-бо, не знаю.
І до ложки, й до виделки,
І до мишки з компом.
Вже й просив-молив, та де там –
Ревнощі, апломби.
А тепер он по кутах ще
Підозріло зириш –
Моˊ ревнуєш до них також,
Все ж таки – чотири.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
Поспішає на уроки
І сорока білобока.
Прихопила зошит в сумку,
Олівець, лінійку, ґумку.
В школу ходить недаремно,
Пам’ятає й про щоденник.
Там – заслужені оцінки
І зразкова поведінка.
На уроках не скрекоче,
А навчається охоче.
Буде з неї математик –
Вміє добре віднімати:
В сойки циркуль, в грака ручку –
Віднімає все блискуче.
Додавати ще навчиться
Білобока мудра птиця.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
(пародія)
[i]Мені сьогодні дурно. Знаєш?
Вогняно б’ють життя мечі,
Слова кохання підбираєш,
А ти чомусь в чужім плащі...
Мені сьогодні п’яно. Знаєш?
Дрімаєш на моїм плечі.
Скажи, що ти мене кохаєш,-
Я запалю нам дві свічі.
Богдан Бовшик[/i]
Ото вже той похід у гості!
Як кажуть, смійся хоч чи плач!
Собі отак «на згадку» просто
Ти припасла хазяйський плащ.
І хто, скажи, тепер з нас п’яний?
Кому горять свічки в очах?
Прийдеться знов тебе, кохана,
Тягти додому на плечах.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
(пародія)
[i] Яка чудова візитівка дня –
Серпнева щедрість – кошиків окраса!..
Галина Запорожченко, поезія «Яка чудова
візитівка дня», збірка «Крізь роки-літа»
[/i]
Ох, і рясні в саду чужім грушки!
І манять, манять все, не тільки очі.
Полізу сам, бо, бач, немає з ким,
Нарву плодів за пазуху і в кошик.
Через паркан ледь тихо переліз,
Як гульк – назустріч, невідомо звідки,
Суб’єкт у формі. І мені під ніс –
Чи документ, чи просто візитівку.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
(гумореска)
У Федорка свійська птиця
По гостинці* лазить.
А тут, звідки не візьмися,
Наднесло КамАЗа.
Качка – прямо під колеса,
Справа делікатна.
І Бог зна, чи вже воскресне,
Бо не встигла й крякнуть.
Тут Федорчиха в хустину
Слізьми ревно плаче:
– Що ж ти робиш, вражий сину?
Віддавай-но качку!
А водій – під ніс їй дулю,
Витяг сигарету:
– Нє рєві, отстань, бабуля!
Чєпуха вот ето!
Баба зважила почуте –
І бігом до хати,
Щоби часом не забути
Все переказати.
– Світ такого ще не бачив,
От, Федорку, чудо!
По-москальськи наша качка
"Чєпухою" буде.
*гостинець – великий битий шлях, шосе
© Надія Бойко
Малюнок Ольги Пшеничняк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
(гумореска)
Споряджає баба Галя
Внука в Крим*, на море.
У дорожню торбу пхає
Перці, помідори.
Пиріжки рум’янощокі
Загорта в серветку.
Розкладає по лоточках
Зрази та котлетки.
Все для внука, все для Гриця
(не буть же худому!),
Щоб від’ївсь, щоб підкріпився –
І вертав додому.
Вже й проводить до перону,
Слізно тисне руку.
Внук рушає до вагона,
Баба – за онуком.
Навздогін йому говорить,
Деручись по сходах:
«Як приїдеш на те море –
Щоб не ліз у воду».
* Крим – наш, український, був і буде.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
(гумореска)
В школі справи у Марійки –
Так собі, не конче –
Десь четвірка, більшість – трійки*,
Вчитись неохоча.
Подалась зі школи зразу
Торгувать в крамницю.
Хто питає, тому каже:
В інституті вчиться.
Та зустріла раз в трамваї
Вчителя шкільного.
Привітались. Той питає:
- Як там? Що нового?
Розказала, що вступила
Цьогоріч до вишу,
Що наука – справді сила,
Полюбила книжку.
- На якому факультеті
Вчишся ти, Марусю?
- Я не вчусь на факультеті,
В інституті вчуся.
* - оцінки у 80-х роках минулого століття
в навчальних закладах за 5-бальною шкалою.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008439
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
(пародія)
[i]Південно-західна залізниця.
Третя ночі, година рання.
На два вагони одна провідниця
Забезпечує пересування.
Сергій Жадан, поезія «Південно-західна
залізниця»[/i]
Вже за північ. Чомусь не спиться.
Хилитає старим вагоном.
Справжній шабаш, не залізниця.
Звідтам – шарварок. Звідси – гомін.
Третя ночі. На небі – повня.
В самий раз – на мітлі літати.
Сон утік, бо комусь вагони
Забагнулось пересувати.
І уже починаю злитись.
Залізницею я востаннє.
Ще б нічого, так провідниця
Запряглася в пересування.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
(гумореска)
У художника Антона –
Виставка полотен.
Запросив він до салону
Юрія в суботу.
Презентація з фуршетом,
Блоком фотосесій
Затягнулася конкретно,
Аж під самий вечір.
«Як пройшло мистецьке свято?» –
В Юри запитали.
«Ой, було всього багато:
І коньяк, і кава.
У Тетяни – синячисько
На пікантнім місці.
Замість персів у Орисі –
Палянички прісні.
Ну а в Лілі… Та – у тілі,
Пазуха – що треба.
Як ішла – земля двигтіла
І хиталось небо».
«Зрозуміло. А картини?
Опиши хоч усно».
«Та картини – то рутина.
Інша справа – бюсти».
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
(пародія)
[i] Я лише м’якотіла людина,
Змалювала тобі квіточки,
Є ще ягідки, гірші полину,
Реп’яшки, будячки, колючки.
Євгенія Бучківська, поезія «Ти прости мені
напади болю», збірка «По той бік дощів»[/i]
Посадила картоплю під боком,
Весь город – від межі до межі.
Хоч полю, та у серці неспокій,
Що ось-ось заведуться вужі.
Ще до ягідок ой як далеко,
А мені, м’якотілій, тепер
І у дощ, і у градусну спеку
По городі робити шпацер.
Повитиця стріля квіточками,
Колючками стрічає осот.
Я скажу вам (та так – поміж нами):
Ну на біса мені той город?!
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008241
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
(пародія)
[i]Руді десантники, хоробрі гарбузи,
розсілися, немов вони – тузи,
з усіх городів – у подвір’я і двори
за тихої осінньої пори.
І щирять пики – радісні, руді
(засмага їхня – сонечком налита!)
З’їдять їх люди – стануть молоді,
щасливі будуть до нового літа!
Любов Долик, поезія «Гарбузи»
[/i]
От лихо й годі, й трясця не бере,
Зніми вже врешті-решт отой берет.
Ти в ньому ні валет, ні навіть туз,
Надінь он краще свій рудий картуз.
В десанті, кажеш, був? Еге ж, еге ж.
Нема тепер, то вже і не впадеш.
Колись літав, а зараз на вози
Давай вантаж з городу гарбузи.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
(пародія)
[i]Не одну я до сьогодні знадив.
Мав жінок – як в Африці король…
Не покинув жодну і не зрадив –
Не годжусь я на зрадливця роль.
А за те, що всі пішли від мене,
Не болить хай інших голова.
Я обпікся й дую на студене,
І ховаюсь за тверді слова.
Василь Щеглюк, поезія «Не одну я до сьогодні
знадив», збірка «Діамантове кільце»
[/i]
Що ж воно це коїться, ой нене?
Чи зурочив хто мою любов?
Не збагну ніяк, чому від мене
Геть жінки тікають стрімголов.
Я ж бо їм, отим придворним дамам,
І сю-сю на вуха, й ля-ля-ля.
Та чомусь, зізнаюсь, так, між нами,
Не годжусь на титул короля.
Ой ви, музи звабні, ой ви, кралі,
Не бабій я. Що ви? І не ждіть.
Від краси я вашої зм’якаю…
Слава Богу, хоч слова тверді.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
(пародія)
[i] Мені б на острів в Тихім океані,
Мені б туди, де клопотів нема,
Де буду я єдина і кохана,
Де не знайде мене зима….
…Мені б втекти від всього світу,
(Сковорода не зміг цього зробити),
Де сонце лагідно так світить,
Де ми з тобою – наче діти.
Людмила Пуляєва, поезія «Мені б на острів в Тихім
океані», збірка «На дні мого ковша»
[/i]
Все, зав’язала з клопотами. Досить!
Зове у гості Тихий океан.
Чкурнем в суботу на безлюдний острів
На місяць чи хоча б на тижнів два.
Та ба! Філософ Тихий – що й казати!
Кокос, банани – ось і вся їда!
Тропічні будні! Ну а як же ж свято?
Цікаво, чи чкурне й СКОВОРОДА?
© Надія Бойко
Малюнок Євгена Крана
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
(пародія)
[i]У нас в гостях стихійне лихо:
Стоїть і курить на балконі.
І небо падає вниз снігом
За бутербродовим законом…
Лана Перлулайнен, поезія «У нас в гостях
стихійне лихо…», збірка «Посмішки ходять пішки»[/i]
Не гаю часу ні хвилини,
Рецепти, приписи мусолю.
Готую стейки зі свинини,
Роблю канапки з ковбасою.
Спиртне? Е, ні! На цей раз – сухо.
Але про це – мовчанка, тихо.
У гості проситься свекруха,
А це вже – знак – стихійне лихо.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
(пародія)
[i]Був би це красі твоїй притулок –
Сам собі цю правду я скажу –
Мріяв я, аби ти одягнула,
Наче східна жінка, паранджу.
Як іранський шейх, я був би, наче –
Охорона, дім, все є в раю!
Щоби хтиві погляди собачі
Вродоньку не шарпали твою.
Тільки в Україні – інший звичай –
Деспотів не люблять тут віки,
Й не приховують своє обличчя
Діви найпрекрасніші й жінки.
І зчавлю погорду я оцюю,
У суспільстві інша правда є.
Інші хай з тобою потанцюють
І цілують личенько твоє.
Ярослав Чорногуз, поезія «Мрії і звичаї»[/i]
Хтось купляє дамам серця шуби,
Що там шуби – норкові манто!
Я ж тобі купив, моя ти люба,
Паранджу. Бо як не я, то хто?
Заховаєм вроду – та подалі,
Хтивець наш – він, як настирний джміль.
Ніжки взуєм в брендові сандалі –
Чобітки не йдуть до паранджі.
Як тобі там, зіронько? Не кепсько?
Паранджа – розшита, золота!
Не подумай, люба, я – не деспот.
Ще станцюєш танець живота.
І нехай весь світ позаздрить навіть –
Я і світу дулю піднесу!
Хай же знають, хай же, вражі, знають,
Як поети бережуть красу!
© Надія Бойко
Малюнок Віталія Грінченка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Чужого ми ніколи не хотіли.
В нас є своє. Навіщо нам чиєсь?
В борні за волю клали душу й тіло,
Бо знали – де свобода, там і честь.
Казали ''Ні!'' червоному терору,
Хоч те бунтарство – надто дороге:
І соловки були, й голодомори…
А хтось ще віру йняв про спільний ген.
Нема нічого, й не було ніколи!
В нас крали все: від пісні до земель.
І навіть правда очі їм не коле,
Ворожий вітер знов зі сходу дме.
Ордою йдуть, в крові по лікті руки.
Та в нас немає сумнівів, о ні:
Хто рід наш губить, той сконає в муках,
Хто землю нашу хоче, ляже в ній!
@ Надія Бойко
04.02.2024
Картина Юрія Цуканова «Переможниця»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
Спливають дні
На чужині,
Чимдалі – то сумніші.
Нерідний дім
Не гріє, ні,
Бо рідний – найтепліший.
Коб не вона,
Лиха війна,
Що в кут глухий загнала,
Чи хтось би з вас
Достоту знав,
Яка бува навала.
Московський смерч,
Що сіє смерть,
Ввірвався серед ночі.
Лишали все:
І те, і се,
Тікали світ за очі.
Зігріли вас,
І про запас
Дали надії крихту.
Хоч без образ,
Та все ж не раз,
Душа кричала криком.
Нерідне, знай, –
Таки не рай,
Так зроду повелося.
Хоч плач-ридай,
А рідний край
Не відпускає й досі.
© Надія Бойко
18.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023
В смуту вгорнулась осінь.
Спалах. Тривога. SOS.
Котяться ще і ще
Сльози рясним дощем.
Тужить простоволоса,
Лине за обрій хтось.
Скільки пролито сліз,
Ойкнуть горбки землі.
Мається ''листоноша''
Меланхолійна в дощ.
Стелить листи до ніг,
Як і сама, сумні.
© Надія Бойко
03.10.2022
Ілюстрація - картина Анни-Марі Зільберман "Золоті сльози"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997895
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Львівських вулиць натхнення всотую,
Поринаю у їхній світ,
Під осінньою позолотою,
Під вагою статечних літ.
Не змовкають, про щось шепочуться
Клена лист і шляхетний Львів,
І, здається, стають молодшими
Цей провулок й старенький двір.
Ох і зóлота, стільки зóлота –
Золотої пори хода!
Хоч і тілом давно не молодо,
Та душа чомусь молода!
© Надія Бойко
05.11.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2023
Залежа́лись яблучка у траві.
Не смакують яблучка дітворі.
Зацукри́в, припу́дрив їх перший сніг.
Чи такий тріумф його, чи наш гріх?
У траві покинуті й на гіллі –
І великі яблучка, і малі,
Заніміли з докором: як же ж так?
Призабувся, згірк уже їхній смак?
Гіркота дісталася і мені,
Не від змерзлих яблучок пізніх, ні,
Від сердець засніжених, льодяних,
Що не бачать радості більше в них.
© Надія Бойко
28.11.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Наш Угоднику Святий,
Миколаю,
Ти послання і листи
Всі читаєш.
Знаєш тисячі бажань,
Кожну мрію,
Хто на що в думках чекав,
Що леліяв.
Цьогоріч усе не так.
Правда, Отче?
Ні планшета, ні пульта
Вже не хочем.
Ти – Святий, і ти – десь там,
Біля Бога.
Попроси у нього нам
Перемоги!
Всім родинам поверни
Сина й тата.
Принеси, благаєм, мир
В нашу хату!
© Надія Бойко
16.12.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Обважнів сад земний, достиг.
В ньому солодко, в ньому й гірко.
Райське яблуко надкуси,
Не остання у світі жінко.
Ти – не Єва. І гріх – не твій,
Куштували плоди й до тебе.
Полинами весь світ прогірк,
Догори, до самого неба.
Райських яблук, як бач, – без меж,
Відірви і вкуси миттєво.
Що відчула? Терпке? Еге ж.
Це не рай, як і ти – не Єва.
© Надія Бойко
07.08.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=955920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2022
І Схід – гарячий,
І тут горить…
Мадонна плаче,
Дитя не спить.
Новітній Ірод,
Бал на смертях,
Знов під прицілом
Мале дитя.
Пішла світами
Ген – за рубіж,
На серці – рана,
Як в серце – ніж.
Хитка підкова,
Іржавий цвях.
І колискова –
В чужих краях.
Ой люлі, люлі,
Мале дитя,
Рятуй від кулі
Своє життя…
© Надія Бойко
29.07.2022
На світлині - «Київська Мадонна» Марини Соломенникової
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=954830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2022
З неба – грім, йому не спиться.
Хмари – у клубок.
Блискавиці – гострі спиці,
Сам гострив Сварог*.
Невгамовна колісниця
Не стиха, гуде.
Блискавиць холодну крицю
Видно, як удень.
Блисне-згасне, знов іскриться
І вгорі, й внизу.
В’яжуть спиці-блискавиці
В літню ніч грозу.
*Сварог – слов'янський бог-коваль.
© Надія Бойко
05.07.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2022
В бурхливій теплій повені
Спливає нічка зоряна –
Замаєна, заквітчана,
Як у віночку дівчина.
Мелісою і м’ятою,
Лепехою прим’ятою…
Як зроду-віку велено –
І молодо, і зелено.
Вже липою і берестом
Зелений ранок стелиться.
Як мавка, молодію я
З клечальною неділею.
© Надія Бойко
11.06.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
Букети зрізаних півоній,
Пора останнього дзвінка…
І привітання сину й доні –
Сьогодні – день випускника.
І особливий присмак свята
У ці лихі, буремні дні.
І юнаки в строю, й дівчата.
І поруч школа – другий дім.
І вчителі – до болю рідні,
І як тепер у світ без них?
І парти, більше не потрібні,
І карта – вірний путівник.
І щемне крейдою на дошці,
Як вирок: «Школо, прощавай!»
Оцінки гідні – у свідоцтві,
І в голові – чимало знань.
Й мольба за кожного до Бога
Тут, в серці рідного села,
Щоб слалась рівною дорога,
В який би бік не повела.
Щоб оминали кулі, гради,
Ворожі танки на шляху.
Щоби повік ніхто не зрадив
Вітчизну-неньку дорогу.
Щоби зневіра – десь на денці,
І розум щоб не ледащів,
Щоб перемога – завше в серці,
І мир щоб завше – у душі!
© Надія Бойко
09.06.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2022
Мій виши́ваний краю
Калиною й рутою,
І весняним розмаєм,
Споконвік незабутими,
Що бабусина скриня
Зберегла, не понищила.
Вишивається нині
Вогнем, попелищами.
За твоїми плечима –
Маріуполь обвуглений.
На тобі – сорочина,
Помережана кулями.
Хай повік не згорає
І не стане покутою
Вишиття із розмаєм,
Калиною й рутою.
© Надія Бойко
18.05.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2022
Виття сирени, чийсь надривний плач...
Снаряда вибух, чийсь нестримний розпач...
Війна, війна, небого! Що поробиш?
В когось у венах стільки люті й зла,
Що й не збагнеш - людина се чи звір...
Страшніше звіра і страшніш содому,
Це сила тьми і пекла - два в одному -
Люцифер, демон, нелюд, бузувір...
Яким би він не був колись, яким -
За нашу кров, за кожну вбиту душу,
За Краматорськ, Чернігів, Харків, Бучу
Ми проклянем його на всі віки!
16.04.22
© Надія Бойко
Ілюстрація Юрія Журавля
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
То наскоками, то нальотами
Йшла орда в український край.
Ні піхотники, ні пілотники
Знать не знали, де Чорний Бай.
Та над нами є сила Божа ще,
Ось вона їх і повела –
Влаштувала «гостям» побоїще
На терені цього села.
Як в бермудському у трикутнику,
Заблукали тут москалі.
Хай це буде для них покутою
На херсонській святій землі!
Водинадцяте – в Чорнобаївці!
А бодай би ти вже осліп!
В Чорнобаївці й закопаєм всіх,
Не відмолить вас навіть піп!
27.03.2022
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2022
«Сундук» кремлівської Пандори
(Інакше вже й не скажеш, ні!)
В собі таїв не крам, а горе –
Горить моя земля в огні!
Ввірвавшись нагло в нашу хату,
Мов та свиня, що рве мішок,
Гей ти, червоний, грізний кате,
Народ вбиваєш мій за що?
Немає слів, та вдосталь віри,
Що судді завтра розіпнуть!
Осатанілий «русскій міре»,
Вгамуй свою нестримну лють!
Назад – в «крємльовскіє» палати,
Допоки місяць не зайшов!
Тобі Вкраїну не здолати –
У ній тече козацька кров!
© Надія Бойко
11.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2022
Тарасе, батьку, знов реве Дніпро,
Від люті стогне він, від непокори!
Несе між круч своїх ворожу кров,
Несе її, розлиту, в Чорне море!
Не спить народ! Як ти велів – повстав!
Поглянь-но, чуєш, наш Кобзарю віщий, –
Укотре нелюд, вічний супостат,
Пройшовсь по нашім ріднім, найціннішім!
Не кожен, хто сусіда, – то наш брат,
Ми ще покажем, хто господар в хаті!
У нас є сили, в нас є славна рать,
Ще не пора так рано помирати!
Поляже тут наш ворог! Ну і що ж?
Нам не дано кайданами гриміти,
Бо живемо і боремось також
Ми за твоїм, Тарасе, заповітом!
© Надія Бойко
09.03.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2022
А було колись, було –
І Різдво, і сніг в коліно!
Веселилося село,
І в оселях пахло сіном!
З першим сяєвом зорі
Ніс вертеп у світ новини:
Десь, на Сході, в цій порі
Діва в яслах родить Сина.
А було, було колись –
Гості звані і незвані.
Угиналися столи
Від смаколиків різдвяних.
І дзвеніла коляда
Від Різдва аж до Йордану,
І святилася вода,
І, на диво, лід не танув.
Тістом хрестики вгорі
Малював на дверях тато.
Й хліб давав нам, дітворі,
Щоб худібку частувати.
Йшло від ста́єнки тепло,
Як від Божої яскині…
Ех, було колись, було
Те, чого немає нині!
© Надія Бойко, збірка «Слово на два голоси»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=936072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2022
Чи ця зима, забрьохана, в калошах,
Чи сивий сум колись ясних небес,
Чи чорновіття, згорблене від ноші,
Бентежать так настирливо тебе?
І випадковим не збагнути свідкам,
Що там, в душі, і в чому їх вина.
Хтось у тобі побачить промінь світла,
А хтось, можливо, скаже, що смішна.
Нехай смішніша і від ста китайців,
Та не зважай! Бо ти - це просто ти!
Побудь-но радше трішки папараці,
Святковий Львів спіймавши в об'єктив.
© Надія Бойко
14.12.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=933994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2021
Не такий, говориш, хліб?
Смак не той, ґатунок та֜кож?
А тоді межи ріллі
Мерзле зе֜рня хтось побачив.
Кволі пальчики худі
Хліб збирали із землиці.
А тепер – не як тоді –
На прилавках, на полицях...
...На столі хліб, під столом,
Хліб і в урні, й під ногами...
Хай не буде, як було! –
Знов голосить наша пам’ять...
26.11.2021
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021
Дні сумні, і ще сумніші ночі...
І уже звикаєш, хоч-не-хоч.
Крапля, кажуть, навіть камінь точить,
Затягнувся цей осінній дощ.
Сірий бе́змір з поглядом сталевим
Поглинає просвіт ще і ще...
Аж до нитки змокли львівські леви –
Непорушні стражі під дощем.
Не вщуха́, трясе небесним ситом...
Будь що буде, змокну, ну і що ж.
Щастя жити, просто щастя – жити
І щороку бачити цей дощ.
© Надія Бойко
вересень, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2021
Перев’яло, переквітло...
Що упало – те й стекло...
Не було, здається, літа,
Пе́клом смажило й пекло́.
І гриміла, гуркотіла
Колісниця вогняна.
І земне здригалось тіло,
Як натягнута струна.
Задощило через вінця,
Чимчикує осінь вбрід.
Де й пропав він, де й подівся
Спеки вихололий слід.
© Надія Бойко
31.08.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2021
Є в малої Лесеньки
Парасолька,
Та така рябесенька,
Як квасолька.
У горошок, крапочку
Кольорову.
Буде дощик капати
На обнову.
Пострибає втішена
По калюжах,
Бо водичку дівчинка
Любить дуже.
А як вийде сонечко
Й посміхнеться,
Парасолька згорнеться,
Стихне Леся.
© Надія Бойко
травень 2021 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=921132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2021
Здавалось, був – немов граніт,
Бо не лякався й грому.
Шумів той ясен край воріт
Малому і старому.
Кремезний стовбур купу літ
Вшир роздававсь і вгору.
І діда, й прадіда моїх
Забуде ще не скоро.
А я, тоді мале дівча,
Одне про ясен знала:
Удень від сонця захища,
Вночі – шумить зухвало.
Але й без нього теж – ніяк.
Ще б пак, цей ясен – дідів!
Ми з ним – давно одна сім’я,
Ми з ним – направду рідні…
…Порозліталися літа,
Батьки – вже за межею.
Сім'я також давно не та,
Й не бути їй тією.
Відбув своє і ясен наш –
Новий господар зрізав.
Мінлива справді путь земна –
То рано ще, то пізно...
Лишень у спогадах ті дні,
Коли були всі разом –
Діди, батьки і ми, малі,
А біля брами – ясен.
© Надія Бойко
03.06.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2021
Вийшла раз сороконіжка
Прогулятись в парку пішки.
Та похід був невеличким,
Бо згубились черевички.
Тож в неділю на базарі
Прикупила двадцять пар їх.
Щоби крам той не забути,
Заходи́лась зразу взути.
У неділю їх взувала,
В понеділок шнурувала,
Закінчи́ла у вівторок,
Бо одна, а ніг – аж сорок.
березень, 2021 р.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Поспішає на уроки
І сорока білобока.
Прихопила зошит в сумку,
Олівець, лінійку, ґумку.
В школу ходить недаремно,
Пам’ятає й про щоденник.
В нім – заслужені оцінки
І зразкова поведінка.
На уроках не скрекоче,
А навчається охоче.
Буде з неї математик –
Вміє добре віднімати:
‘
В сойки циркуль, в грака ручку,
Віднімає все блискуче.
Додавати ще навчиться
Білобока мудра птиця.
вересень, 2020 р.
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=915079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2021
Полюбляєш, слічна* пані,
Мигдалеві марципани**?
Тож скажу: наш пляцок*** – ліпший,
Ніж отой, з чужих горішків.
Ось хоча би з румбарбаром**** –
Із городу чи з базару –
Тим кисленьким, соковитим,
Теплим дощиком умитим.
Ти поріж його дрібненько,
Як колись навчала ненька.
Він, без сумніву, замінить
Всі заморські легуміни*****.
Як даси ваніль, корицю,
Підцукруєш, як годиться,
У крихке загорнеш тісто,
То не пляцок вийде – пісня!
Як ґаздиня добра, мудра,
Не забудь цукрову пудру –
Пляцок зверху притрусити
І до столу запросити.
_________
*слічна – гарна
**марципан – випічка з мигдалем
*** пляцок – пиріг солодкий
****румбамбар – ревінь
***** легуміни – ласощі
21.05.2021
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914475
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2021
Як потрібен знов і знов
Хліб насущний,
Так і мамина любов
Невмируща.
Бо віками берегли,
І понині,
То не руки – два крила
Берегині.
То не погляд – то глибінь
Неосяжна –
Затамує світу біль
І не скаже.
На чолі – дрібні сліди,
Борозенки.
За межу ти ще не йди,
Люба ненько.
© Надія Бойко
09.05.2021
Картина Олега Шупляка "Під покровом"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2021
Довкіл нуртує, з нами і без нас…
Така краса, що просто божеволієш!
Це все весна, це все п'янка весна!
І знов цвіте, як і торік, магнолія.
Спиню ходу, дам спокій суєті,
Здмухну з плеча всі думи розтривожені.
Не за моїми мірками і ті.
Ну що вони супроти дива Божого?
Крізь поляроїд гляну догори –
У сяйві – лик Всевишнього Воскреслого.
Ти не змовкай, мій світе, говори,
А я всміхнуся небу разом з веснами.
© Надія Бойко
07.05.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2021
Капризує весна – не до сміху.
То дощем причастить, а то й снігом,
То схлипне, як вдова на прощання,
То закрутить із вітром кохання.
То годує усіх дрижаками,
То за мить обігріє руками.
Вже й не дивна її поведінка,
Бо весна – всього-на-всього – жінка!
© Надія Бойко
Квітень, 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2021
До біса ту́гу
І тугу́
На нерв пов’язку!
Зігну неду́гу
У дугу́
Й удвоє маску!
Уту́плюсь в да́лі
Чи в Далі́ –
Те й те – прекрасне!
Крутну педалі
По землі,
Допоки час є.
Не буде о́бра-
зів гріхам,
Зжену обра́зи!
Чи не до Бога
Добіга́
Молитви фраза?
© Надія Бойко
листопад, 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
«Купіть, панунцю*, відддаю недорого.
Свої – із грядки, в лісі я не рву»…
Торбина біля ніг припала порохом –
Стара, як світ, порепана по шву.
Й «крамарка» теж – що той весляр без чо́вена**.
Літа вже гнуть небогу до землі.
І первоцвіти в кулачку спрацьованім
Блакить очей нагадують її.
Заглянеш в них – послухаєшся совісті.
Вже й неважливо, скільки і почім.
Нема ціни ні тим рукам, ні проліскам –
Безцінне те, що родом із душі.
______
*панунцю – ввічлива форма звертання до жінки;
**човена – човна (авт.).
© Надія Бойко
21.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
Коли нам добре і коли нам зле,
Коли зневіра злодієм крадеться,
Нехай замре велике і мале –
Згадаймо Лесю!
Як далі жить: боротися чи ні,
Терпіти днесь гнобителів нашестя,
Чи гартувати міць свою в огні,
Підкаже Леся.
І дух незламний знову поведе
Вперед, бо слово – й криця, і фортеця!
За слово життєствердне і тверде
Вклонімось Лесі!
© Надія Бойко
25.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021
Тут – замет, і там – замет,
Замело по вуха.
Без упину дме і дме
Люта завірюха.
Розгулялася зима,
Носа всім втирає.
І, здається, вже нема
Їй кінця, ні краю!
Вчора – плач, сьогодні – гнів,
Злиться білочуба.
І бурульки льодяні –
Що ті гострі зуби.
І на той бік, і на цей –
Перепало й Львову.
Де ж узяти панацей
Від причуд зимових?
© Надія Бойко
18.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905788
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Для мене ти, о рідна мово,
Не просто річ, не просто слово!
Ти – ген від прадіда, від діда,
І серця стук, і вічний ідол!
Мої ти радощі й жалі,
Моє життя на цій землі!
Ти – і у прозі, і у ві́рші,
І у зізна́ннях найпалкіших!
Ти – клекіт рідного лелеки,
Котрий летить у край далекий,
Щоб повернутись знов туди,
Де вік пануєш, мово, ти!
Тобі завдячую сьогодні
Своїм корінням благородним –
Тим волелюбним, не лакузьким,
Котре – з Русі, але не «руське»,
В котрім ніхто із нас не звик
Тебе міняти на язик!
20.02.2021
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
Чорний котик Колобок,
Лапки й груди – білі.
Ось один лише стрибок –
Й він уже «при ділі».
То ганяє за м'ячем,
Наче Марадона,
То Андрійку на плече
Вискочить з розгону.
То подряпає кути,
То розіб'є глечик…
Розбишака хоч куди!
А якось під вечір
Учинив переполох –
Квіти перекинув.
Має котик Колобок
У собі пружину.
25.01.2021
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
«Сію, сію» лине всюди –
Рік Новий святкують люди.
На Святого Василя
Засівати буду й я.
Сію жито і пшеницю
Не лише на паляницю,
Хай любов’ю проростає –
Та все ширше, та все далі.
Сію нині віру в краще,
Кожній хаті – миру й щастя!
А оскільки я – Надія,
То її я теж засію.
Не згасає хай ніколи,
А зорить на кращу долю
У душі, у серці кожнім!
Поможи нам в цьому, Боже!
© Надія Бойко, «Сію, сію»
14.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2021
Шкварчить цибуля, варяться гриби,
Узвар густий пахтить на цілу хату.
На куховарство мало і доби,
Бо ще ґаздині є що готувати.
Уже пісні підходять голубці,
І пампушки вдалися теж нівроку.
Кутя і борщ, і вушка, й карасі…
Свята Вечеря – днесь, як і щороку!
04.01.2021
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2021
Ностальгійно запахло хвоєю.
Запалали гірлянд вогні.
Переходять, летять в історію
Й цьогорічні останні дні.
Що готує новий – не відаєм,
Але віриться – все гаразд.
Хай із миром іде – не з війнами,
Хай любов’ю потішить нас.
Подарує надію кожному
На щасливі, безхмарні дні.
Хай добро не маліє – множиться,
А всім бідам скажімо: ні!
Вже пора – вибива дванадцяту.
Наливаймо мерщій вина!
З Новоріччям, вкраїнська націє!
Будьмо, друзі! За нас – до дна!
грудень, 2018 р., збірка "Маруся"
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020
Мело снігами.
Була зима.
Сім літ – без мами.
Нема... Нема…
Останній вогник
Згорів, погас…
І не лікує
Від болю час.
Межи рядками –
Слова ячать.
Сім літ – без мами.
Горить свіча…
3.01.2020
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Не малюється білим по чорному,
Не метуть дезертири-сніги.
І рілля – темна ту́га розорана,
І не скуті в льода́х береги…
Не морозно, не сніжно, не білено…
Аритмія в природі. Абсурд.
Сторінки́ календарні – відірвані,
А зими все ніяк не несуть.
22.01.2020
© Надія Бойко
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=bI22C0YlZmw[/youtube]
Ще недавно тут блукала осінь,
Та в природи розклад, кажуть, свій.
Сніг до нас не забарився. Ось він:
Зустрічай, приймай його, радій.
Вже мете, хурделить. Що там холод?
Ти поглянь лишень, яка краса:
Морозець, іскриться все довкола,
Торжествують навіть небеса.
Мов зірниці, сиплються сніжинки:
Всі – на щастя, жодна – на біду.
А тепло́ бува, повір, і взимку,
Я іду до тебе, я іду…
грудень, 2018 р.
© Надія Бойко, збірка «Маруся»
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Сіра груднева днина…
Хилить чимдуж на сон.
Шилася кожушина –
Вийшов демісезон*.
Глипає сонце скоса.
Більше нема, ніж є.
Грудень похнюпив носа –
Кожному, знай, своє.
Сіється вбога сірість…
Снігу, як бач, катма́.
Чорні воро́ни всілись –
Біла не йде зима.
*демісезон – верхній весняно-осінній одяг
грудень, 2019 р.
© Надія Бойко, збірка "Маруся"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899055
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Оскома літ. Ранету присмак.
Спустілий двір. Зчорнілий сад.
Тьмяніє осені харизма.
Це падолист. Це листопад…
Усе – за правом. Все – в законі.
А десь – ні духом, ані сном –
Зелений лист на підвіконні –
На злобу дня, що за вікном.
листопад, 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2020
Заховавсь малий грибочок
Під листочок, за пеньочок.
Причаївся тишком-нишком,
Як у нірці хитра мишка.
Не знайти його нізащо,
Звідти – дебрі й звідси – хащі.
Сонце – й те заходить скоса,
Не висовує гриб носа.
Грибники із козубками
Розгрібають хмиз руками,
Заглядають під листочки,
Все вишукують грибочки.
То правіше, то лівіше,
А грибочок – ще хитріший –
За пеньком сидить тихенько,
Бо ж назвався він опеньком.
жовтень, 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
І у вогонь вона, й у воду –
Жагуча, кажуть, недарма.
Та дні спливають, гасне врода –
Нічого вічного нема.
Зажуру вщерть заллє дощами,
Бо свій – до свого, по своє.
Зітхне востаннє на прощання,
Оцінить, зважить все, як є.
І так похапливо, так швидко
Розріже пломінь, як ножем,
І скине з пліч останню свитку,
Деінде латану уже.
листопад, 2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
Жовто-червоне,
Жовто-зелене,
Тепле, як спомин,
Листя у клена…
Дрібно тріпоче,
Лине додолу
Пізній листочок,
Зірваний в холод.
Осінь над гаєм
Мчиться, мов кіньми.
Тремко вдихаю
Запах осінній.
листопад 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Довкіл – червоно, жовто, біло,
Ще пізньоцвіт в садах цвіте.
П'янкі осінні заметілі,
Пора осінніх хризантем.
Й мені куйовдить пізній вітер
Волосся довге і густе,
Бо я – його жовтнева квітка,
Одна з осінніх хризантем.
листопад, 2019 р.
Художник – José Mongrell Torrent
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020
Я́кось нині прийшлося до слова –
Та й забутись хіба би могло? –
Наше з мамою свято Покрови
І поїздки святкові в село.
Біля брами – каштан, як на чатах,
І осінній його перестук,
І матусині очі-блавати,
І тепло перетруджених рук.
Обіймали мене із дороги –
Був, на диво, цілющий їх лік,
Пахли хлібом, землею і Богом.
І, здавалось, так буде повік.
Вже не видно у хвірточці мами,
Там давно не чекають мене.
Лиш болить дотепер біля брами
Той каштан, як оголений нерв.
вересень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2020
Стоять собі дві липи, дві сестри,
Одна буяє, друга – геть безлиста.
Однаково шмагають їх вітри,
І осінь в душу загляда імлисто.
Хоч різні в них життєві вітражі,
Та сонце ген – одне на видноколі.
Стоять, водночас рідні і чужі,
Дві липи, дві сестри, дві різні долі…
жовтень 2014 р., збірка "Шлях додому"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
А осінь – сумна
і, як жінка, плаксива…
Чия в тім вина,
що забракло їй сили?
Що пломінь зачах,
що похнюпила носа,
Що біль ув очах,
сивина у волоссі?
Ніхто не спита,
не розрадить, не втішить.
В душі – гіркота,
від поли́ну гіркіша.
І вибух істе́рик,
і шквали емоцій…
Одвічний сюжет –
нерозгадана осінь…
жовтень 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Її щоденний відчуваєш дотик,
Заполонила музика весь світ.
Рядки покласти на музичні ноти
Плекає мрію не один піїт.
О музико! Ти – вічна, ти – безсмертна!
Прекрасне дарувати – твій девіз!
Ти вмієш, якщо треба, сльози втерти,
А як захочеш – доведеш до сліз.
жовтень 2015 р., збірка "Шлях додому"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020
Маліє літо, гасне день…
Холодні ночі б’ють на сполох:
Вже осінь, осінь світом йде,
Ступає повагом, спроквола.
І дощ невтішний зарядив,
Собою міряє просто́ри.
- Кому куди, мені – сюди, –
У ритм невпинно тараторить.
Тужливо квилить в небесах
Пташиний ключ – осінні штри́хи.
Сутулий бусол сам на сам
Шукає вихід…
серпень 2018 р., збірка "Маруся"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
Летять у даль, як напролом,
Стрімкі хвилини, щастям гріті.
І вже спливло, як не було,
Таке примхливе львівське літо.
Натомість – осінь. Листя жар.
Легка кленова позолота.
І дощ пів дня – як із відра,
Умить вичерпує всі квоти.
Туманів шлейф, каштанів стук,
Рудим припудрена бруківка…
Вже осінь там, вже осінь тут,
В довіру входить осінь львівська.
вересень 2018 р., збірка "Маруся"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890177
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020
Та ніяка ти не руда –
Золота, осяйна, червлена.
Та й із виду ще молода,
Хоч далеко вже не зелена.
Зріла мудрість – не по літах.
І розсудку – не позичати.
А душа – перелітний птах,
Полохлива, як у зайчати.
Не тремти, як в осики лист.
Не ридай, не взивай до неба.
Поговорим про вік колись,
А сьогодні про це не треба.
жовтень 2018 р., збірка "Маруся"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
Осінній день... Осінній щем...
Осінній парк… І ми з тобою,
Удвох промоклі під дощем,
Бредем за сірою юрбою.
Не інтриганка осінь, ні.
Не скаже й слова, і не змушуй,
Хоч заглядає день при дні
У наші очі, в наші душі.
Ти, я і осінь… Триптих ми.
Хай дощ нещадно ллє, періщить,
Тріпоче лист – яскравий штрих,
І почуття лягають в̀́ршем.
жовтень 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
Картина Олександра Болотова
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
З весни у літо, з літа – в осінь.
А там, а там… О Боже мій,
Там ллється блюз дзвінкоголосий,
Тобі дарований одній.
Там жовтий лист кружляє парком,
Шука΄ знайомий силует.
І кожен закуток, і шпарка
З тобою звично «тет-а-тет».
Усе там рідне аж до болю,
Давним-давно ти там своя.
Еге ж, немарно ми з тобою
Ув осінь вибрали вояж.
вересень 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020
Зустрілись двоє – я і осінь пізня –
На перехресті пройдених доріг.
Звучав мій вірш, її лунала пісня.
І щедрість літ стелилася до ніг.
Мінор осінній, із відтінком охри –
Сумного листу музика жива.
Стояла я в ошатній сукні "бохо",
А пізня осінь танцювала вальс.
20.10.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2020
Вже чорнобривцями день догора.
Промінь навскі́с зачепився у глоді.
Мало-помалу осіння пора
Тихо, навшпиньки, крадеться, як злодій.
Гронами стиглих рясних горобин
Бавиться вітер, розхристаний фраєр.
Дзиґар новітню годину пробив –
Душу і серце по ньому звіряю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2020
Змінилась гама, іншим стало тло,
І пензля штрих підсинює крайнебо.
Злетіло літо, мовби й не було,
В холоднім плесі гублять вроду верби.
Уже не чути гомону ніде.
Вже по Петру давно і по Івану.
Крадеться осінь, ні ж бо – владно йде
І тягне шлейфи вранішніх туманів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
Ця літня ніч в своїм дозорі
Не залишається в боргу –
То золоті підносить зорі,
То срібну місяця дугу.
Майстерно, начебто на спицях,
Плете-мережить сон за сном.
– Чому, скажи, тобі не спиться? –
Питає нічка за вікном.
Бере безсоння за собою.
Жене настирні думи пріч*.
Вкриває ніжною габою
Й мене дбайливо літня ніч.
_____
*пріч - геть
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
Є стя́ги десь великі та малі,
Барвисті і не дуже, та для мене
З-поміж усіх полотнищ на землі
Немає більш священного знамена!
З ним йшли і йдуть із ворогом у бій,
Із ним співають рідне «Ще не вмерла…».
Цей стяг у ду́ші вріс мені й тобі,
Він майорить сьогодні й на Говерлі.
Блакить святу небесну бачу в нім
І стиглість жита про́сторінь безмежну!
Сьогодні, як мій предок в тій війні,
В пошані вклякну й я перед знаменом.
23.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886709
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Хоч по Іллі, хтось каже, й по теплі,
Та припікає зверху час од часу.
Сьогодні гріє-віє Маковій,
А там – день-два – і Яблучного Спаса.
У дзбані – мед, в макітрі – тертий мак,
До них – із печі свіжа паляниця…
Який то смак, який блаженний смак –
Такий гурманам, мабуть, і не сниться!
Було колись! Було… й не загуло,
Бо рідних не порушую традицій!
І, як тоді, в дитинстві, за столом
Смакую знов на Спаса паляницю.
14.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Як ся маєш, гей, приблудна кішко?
На, поїж, рідненька! На, поїж!
Світу – не до тебе, в нього – інше:
Гра в престоли, сутички, бої…
А тобі – всього цього не треба.
Не захланна ти. Така ж, як я.
Нам би їжу, дім і клаптик неба,
Й сонце, що для всіх вгорі сія.
Де ж твої дитятка-кошенятка?
Не змогла, небого, вберегти?
В людства – влада, в людства – гроші, статки.
Ну а ви – всього лише коти.
Їж, я бачу – ти давно голодна.
Я – така ж наївна, як і ти.
Хоч і милість, може, старомодна,
Не зречусь ніколи доброти.
03.08.2020
На оптовому ринку «Шувар», що у Львові
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=A-eF0gXZ4NI[/youtube]
О славна жінко, ти – творець краси!
В тобі – і дух землі, і велич краю.
Тобі так личить стрій оцей (носи!):
І вишиванка, й хустка, і коралі.
Ти – Берегиня роду! Бережеш
Те найцінніше, що у нас віками.
В тобі тепла́ і мудрості – без меж.
Ти – наречена! Ти – дружина й мама!
Твоя любов до рідного стократ
Тобі верне́ться вдячністю нащадків.
О славна жінко, ти – творець добра,
А це і є найкращим в світі спадком!
2018 р.
© Надія Бойко, збірка "Маруся", уривок з однойменної поеми
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Похмурий ранок квітами розцвів,
І то пусте, що лиш на підвіконні,
Що за вікном дощі спиває Львів,
Що хмари – стадо буйних сивих коней.
Цвіте мій світ маленький, та однак
Такий високий – аж під сіре небо.
Розквітлий ранок, кажуть, добрий знак,
Нехай цвіте – добрішого й не треба.
30.05.2020 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=SL_cumHpPEc[/youtube]
Вона невпинно задивлялась вдаль.
Годинник восьму відбивав навпроти.
А залізнична диво-магістраль
Несла назустріч довгожданий потяг.
І там десь він вертаˊ з тяжких боїв,
Її єдиний, любий серцю, воїн.
І він живий. Так, він живий, вцілів,
Хоч без ноги, її в бою – надвоє.
Ще тільки мить – і досить тих розлук.
Одна лиш мить – і потяг на пероні.
Он під коліс і серця перестук
Замерехтіли номери вагонів.
Спинився потяг, зупинився час.
Вона його впізнала на сходи́нці.
Між галасливих велелюдних мас
Вони були, здавалось, наодинці.
Упала сумка, їй услід – рюкзак.
Не треба слів, промовлять все обійми.
І стане вмить як добрий віщий знак
Те їхнє «Ні!» смертям, розлукам, війнам.
26.03.2015 р., збірка "Шлях додому"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2020
Що з того, що ми молимось,
Якщо гріх – за гріхом?
Ми торгуємо совістю,
Ми плюєм на закон.
Подивовані Юдою
(Бач, відступник який!),
Продаєм, словоблудимо –
І в кулак срібняки.
Між брудною білизною
Можем ритись щораз.
Знов шельмуємо ближнього,
Завдаємо обра́з.
Нам не треба смиренності.
Нам любов – тягарем.
Ми від власної немочі
Вздовж по лезу ідем.
жовтень 2018 р., збірка "Маруся"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
Українська вишиванка –
Для Галинки, для Іванка,
Для Ганнусі, і не тільки.
Є ще гарна й для Надійки.
Розквіта на ній ромашка,
Мак буяє, сіла пташка.
І пшеничні колосочки
Попросились на сорочку.
Ще й волошками розквітла,
Увібрала стільки світла
На біленькому серпанку
Українська вишиванка.
серпень 2016 р., збірка "Нерозгадана осінь"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2020
Ряхтіння свіч… Майдан зорить у небо,
Небесна Сотня – з болем на Майдан…
І нам, я знаю, соромно за себе –
Біда не спить, обсіла знов біда.
Не оцінили те, що здобувалось.
Чи здобулось не те, що у ціні.
Нас так багато, нас таки замало,
Не той літопис пишуть сірі дні.
Ніхто не винен нам, самі ми винні,
Що хтось придбати гідності не встиг.
Не на кону, мабуть, свобода нині.
Не на коні Святий Архистратиг.
21.11.2019 р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
У Львові – дощ, класичний дощ,
Парад строкатих парасольок.
Свинцеві хмари від і до
Небесне міряють роздолля.
Снують львів’яни тут і там,
Хтось – мимохідь, а хтось – у справах.
Дощ відбиває чітко такт,
Піднявши ноти на октаву.
Тихцем постукує або
Пройдеться гучно тротуаром.
У Львові – дощ, класичний дощ,
Неначе пісня під гітару.
червень 2018 р., збірка "Маруся"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020