| Сторінки (1/4): | « | 1 | » |
Він хотів до неї достукатись ,
Та любила вона тишину,
І як тут нею не захоплюватись ,
Не любити недоступну таку,
Намагався з нею домовитись ,
Обіцяв вічну любов .
А вона вперто відмовилась ,
І обрала самотність знов,
Я не знаю , що з нею сталося ,
І чому їй легко самій ,
Та тому що ти відмовився ,
В той момент коли потрібен був їй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871587
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 11.04.2020
Ти пророк свого народу,
Правду гірку ти писав,
Якби ти знав, що нашому народу
Начхати на твої слова.
.
Байдуже йому на Бога,
Продажним і гріховним став,
Обрав собі дурня по приколу,
Дурень Україну майже вже продав.
.
Плаче мати, що чекає сина,
Молить Бога, плачучи,
Щоб вернулася жива дитина,
А не їхала в труні...
.
Мати Божа також плаче,
Відчуває їхню біль,
Знає, яка велика втрата,
Коли мертвий лежить твій син.
.
Вона з Богом споглядає,
Прикриває воїнів,
Бог в раю синів чекає,
Славних і хоробрих героїв...
.
А вони вже біля Бога,
Він їх ніжно обійма,
Ви не думайте, що вони забули,
Їх і там турбує ця війна.
.
Вони моляться і захищають,
Молитвами своїх братів,
Поки ненаситні в кишені ховають
Гроші українських дочок і синів.
.
Напихають і побільше,
Вже пуста стає казна,
А на Сході України,
Точиться пекельна боротьба.
.
А той клоун всім голосить :
"Надо перестать стрелять",
Аж всередині всю трусить,
Там наші солдати, як мішень стоять?
.
Вони, клятий жиде, мають,
Стати на коліна там?
Ви прокиньтеся, одурені,
Він вже майже нас Росії здав.
.
Ой, Тарасе, жаль тебе немає,
Ти б тим дурням показав,
Що не ворог нас вбиває,
А народ себе калічить сам....
.
Гірко плаче Україна,
Бо втрачає рідний цвіт,
Нам потрібна земля рідна,
Не потрібен увесь світ.
.
Нам потрібна міцна віра,
Нам потрібен в житті Бог,
Я не прагну діалогу,
Мені більше до вподоби монолог.
.
Можете казати, що дурна я,
Що я порохобот.
Але не потрібна мені ваша Росія,
Я іду за свій народ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871457
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 10.04.2020
Завдяки вам, солдати.
Я впевнена, що мир буде,
Ви не лишаєте окопи,
Й не кажете, хай москаль іде.
.
Ви стоїте до смерті вперто,
І не даєте ворогу пройти,
На свою рідну і багату землю,
Яку пообіцяли берегти.
.
У вас також є дім, робота,
Й сім'я і діти, як у всіх,
Але ви мужні патріоти,
Бо захищаєте усіх...
.
Вам дякую, я щиро й від душі,
Таких як ви є одиниці,
Які готові до кінця іти,
Одне лиш прошу, живими поверніться !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871455
рубрика: Поезія, Воєнна лірика
дата поступления 10.04.2020
Фантазія в людей багата,
Ці анекдоти про вірус смішні,
З одного боку не велика втрата,
Сидіти вдома й не виходити кудись...
Але для тих, хто в лікарні помирає,
Та інших, що чекають чи помруть...
Для них сміху взагалі немає,
У них лише молитву з уст тихенько чуть...
Ці люди моляться до Бога.
І просять, Боже, поможи,
Прости за вчинки, що порушили твої закони,
Помилуй, Господи, прости і сохрани .
І Бог це чує, Він прекрасно бачить,
І знає помисли усіх...
І Він це зробить, грішникам пробачить,
І вилікує як паралізованого в Капернаумі, їх.
Але хто добре пам'ятає,
Він душу спочатку лікував...
Відпустивши гріхи, тілу сил піднятися надав.
І паралізований з чистою душею встав.
Отож, час нам лікуватися настав, але почати треба всім з душі,
Бо хто до Бога наближається, тому ніякі віруси й хвороби не страшні...
І вірити, не вірити це ваша особиста справа,
Ви можете сказати, що це лише слова,
Але ніколи не одужає людина...
Якщо забруднена образами і злом душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871403
рубрика: Поезія, Інша поезія натхнення
дата поступления 09.04.2020