| Сторінки (4/302): | « | 1 2 3 4 | » |
Могутній, добрий й чудовий Бог.
Звернись до Нього, й живи з Ним вдвох.
Твої печалі Бог понесе,
Якщо довіриш Йому усе.
Лікує рани, знімає біль;
Для тіла - пластир і еліксир.
Тамує спрагу, дає життя,
Та вводить вірних у небеса!
Збодрися духом, умий лице,
Відверто Богу скажи про все.
Твої печалі, твої плачі
Для Друга з неба не є чужі!
"Він змученому дає силу, а безсилому - міць." (Біблія, Ісаї 40:29)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2021
Не знаходжу потрібних слів,
Щоб потішить в горі родину.
Хай потішить Господь Святий, -
Знає Він, як втрачати Сина.
Разом з вами сумую теж.
Не знайомі, та плакать хочу.
Все ж потіштесь: в небо без меж, -
Каже Бог, - дітей Своїх вводжу!
Принесіть до Отця плачі,
До Господніх впадіть обіймів, -
Понесе з вами болі всі.
Й Він колись розлучався з Сином.
Не сумуйте, утріть сльозу,
Син ваш, друг – у небі співає!
Зачекайте на зустріч ту,
Вірний Бог її обіцяє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021
Євангельська пісня, ти – чудо від Бога,
Ти – радість людині, ти – диво душі.
Ти – втіха й розрада, в тобі є порада
Від Духа Святого, від Бога згори.
Ти серце втішаєш, ти відповідь маєш,
Натхненна від Бога, неначе єлей.
Ти руки єднаєш, ти душі зціляєш,
Навчаєш любити і світло несеш.
В знемозі ти – сила, в печалі – розрада,
У смутку – потіха, ти – радість в журбі.
У тюрми влітаєш – серця оживляєш,
Пробуджуєш совість, сумління людське.
Зневіру руйнуєш, а віру даруєш,
Бажання міняєш, будуєш нове.
Євангельська пісня, євангельська пісня,
Євангельська пісня. – Навіки живе!
До неба я рвуся, там з Богом зіллюся,
І з хором небесним прославлю Творця,
За хрест, за спасіння, за кров, за терпіння,
За милість, за ласку, за пісню нову!
А поки в дорозі – втішаюся в Бозі,
Співаю, як вмію, для Нього пісні.
В них дивная сила! Знайти де мірила?
Не змірять фізично. Ті зміни в душі!
Прямуй по дорозі із піснею в Бозі,
І будеш щасливий, до неба дійдеш.
Співай, як читаєш, живи – як співаєш,
І будеш щасливий, до неба дійдеш!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2021
Ти, Господь, задивляєшся в душу,
Й, як ніхто, розумієш її.
Бачиш сонячні дні там і стужу.
Й пропонуєш їй ліки Свої.
Як ніхто, Ти умієш читати
Серця стан, хоч закриті уста.
Ти умієш надію вселяти,
Оживляти, давати життя!
Знаєш крапки, і коми, й три крапки
У людському короткім житті.
Ти підйоми всі бачиш, й падіння,
Гордість, відчай, смирення душі.
Коли прагне до Тебе людина –
Ти радієш, й сумуєш, як – ні.
О, Господь! - Похилилась билина, -
Не доломиш її до землі.
Хто до Тебе приходить – приймаєш,
І говориш: не вижену геть.
Коли кається хтось – Ти прощаєш,
Й тих рятуєш, хто падав на смерть.
Пригортаєш, обв’язуєш рани,
Піднімаєш, слабкого несеш.
Й обіцяєш: навіки Я з вами.
Скоро, Боже, Ти в славі прийдеш.
Приготуй моє серце, Спаситель.
Як ніхто, Боже, знаєш його.
Вічний, Добрий, спасіння Даритель,
Потребую прощення Твого.
Потребую бальзаму і мазі,
Потребую живої води.
Гріх обмий і очисти від грязі.
Серцем слався й там вічно живи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021
З потоку без води невже нап'юся?
Зі столу без їди насичусь я?
До Господа іду, до Нього рвуся, -
По-справжньому там сититься душа.
У тихих вод Господніх я нап'юся.
Пасовиська зелені. - Там їда!
Як добре, що є Бог! Ним веселюся
Й кажу душі: шукай, душе, Христа!
https://youtu.be/QO-R6dfHM5Q
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2021
Стенает мир: беда, заботы...
Он в суете, в делах, работе,
И нету время на Христа.
Послушай, любит Бог тебя.
Гоним мечтами и деньгами,
Не думая: что будет с нами?
Оставив Бога в стороне.
А Он зовёт, зовёт к себе!
Подумай, друг, года уходят,
И их обратно не находят.
По смерти небо или ад?
Отдай Христу греховный яд!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908318
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.03.2021
Боротьба за релігію. Нащо?
Об'єднаймося Ім'ям Христа!
Від доводів без сенсу чи краще? -
Не стає від них сита душа.
Лиш ненависть, як змій, підповзає,
Й непомітно росте у душі.
А Христос нас любить закликає,
Так, як Він любить, любить усіх.
Ради Бога у нас суперечки!?
Та, напевно, Бог десь в стороні
І сумує, бо блудні овечки,
Не Його величають в житті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2021
Ти сьогодні не виспався, друже,
Та дозволь запитати: чому?
Чи ти працею зморений дуже,
Чи утома прийшла не тому?
Є причина. Що сон проганяло? –
Чи читання Святого Письма?
Що хвилини від сну забирало?
Дав Я ніч для людей не дарма.
Розкажи, чи молився охоче,
Ну, а потім ти відповідь ждав?
Чи співав, проповідував може,
Щоби Бога хтось інший пізнав?
Може був на служінні до ночі,
Чи з убогими хліб свій ламав?
Бачу, бачу утомлені очі.
Ради Мене втомився й не спав?
Може сиротам вправно служив ти,
Може в гості бідняк завітав?
Добровільно науки учивши
Ти пожертвував часом й не спав?
Може чистив чийсь дім до півночі,
Добрим другом для ворога став?
Про знедолених плакали очі
Уночі, і тому не доспав?
Може хліб свій по водах пускавши
Із надією – скоро знайдеш, -
Як про себе, про ближніх подбав ти? –
Тоді знай: нагороду приймеш.
Ну, скажи, що у ніч оцю сталось? –
Ти утомлений, й бачу це Я.
Все таємне колись відкривалось.
Розкажи мені, рідне дитя.
Ти мовчиш. Я тобі співчуваю.
Ти мовчиш. Я б тебе підкріпив.
Я обличчя Своє не ховаю,
Ти ж ховаєш. Що, сину, вчинив?
Покотилась сльоза… Розумію,
Не з любові до Мене не спав.
А одначе тебе Я жалію,
І бажаю, щоб ти оце знав.
Як ніхто, Я тобі співчуваю,
Як ніхто в цілім світі – люблю.
Сили знову твої відновляю,
Й переміни у цінностях жду.
Не марнуй час на фільми, розваги,
Не марнуй на пусті балачки.
Я чекаю розмови, уваги
Цілий день! Ну хоча б уночі.
Ти в єднанні зі Мною скріпишся,
Й по розмові тій – будеш цвісти.
Не сумуй, сину мій, веселися,
Не земним дальш – небесним живи!
«Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі, використовуючи час, - дні-бо лукаві!» (Біблія, Еф. 5:15-16)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907233
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2021
Якщо в «болото» ти впадеш,
І сил піднятись не знайдеш, -
Зверни свій погляд догори:
«Ісусе, Ти допоможи».
І Бог невидимо прийде,
По милості Своїй спасе.
Знай: це заслуга не твоя,
Христом хвалімось, ти і я!
+пісня: https://www.youtube.com/watch?v=WyJNwDLkn3s
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2021
Колись залишиш інтернет,
Закінчиться земна робота.
Все те, що називав «прогрес»,
Не треба буде ні на йоту.
Замовкне телевізор твій,
Магнітофон, комп’ютер, преса.
Бо скаже Бог для часу: «Стій».
Й пізнаєш: зайві вже словеса.
Більш не відкриєш в дім дверей,
Духмяно не запахне кава.
Без жодних лишишся ідей,
І зникне в мить людськая слава.
Не зможеш вулицями йти,
Не буде шансу вже мінятись.
Лиш згадка про сліди свої, -
Дасть поштовх плакать чи сміятись?!
Не зможеш книги більш читать,
Запізно буде щось вивчати.
Прийде хвилина, щоб мовчать,
І звіт за прожите давати.
Напевно, схочеш щось змінить,
Напевно, схочеш помолитись.
Жагуче забажаєш жить,
Щоб лише (!) з Богом примиритись.
Запізно буде!.. Чи не так,
Як жив байдужим до Ісуса?!
Герой живучий, ти – бідняк?
Ні, я судити не беруся.
Та лиш одне прошу – постій,
І зваж свої пріоритети.
До Господа спіши мерщій.
Бог жде тебе і любить! Де ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2021
О, Церкво Христова, здіймай погляд вгору,
Вже скоро Спаситель прийде!
В небесні оселі відкриються двері, -
Своїх до Себе забере.
Страждаєш і плачеш, бо ворога бачиш? –
Молися, й його Бог спасе.
Там місць є багато, де Бог твій. Багато!
Хай кожен у небо ввійде.
О, Церкво Господня, твоя насолода –
Служити і славить Христа.
Допоки свобода – є вільна робота,
Трудися на ниві Христа.
Для духа й зростання є різні діяння,
Оті, що Святий Дух дає.
Будь мудра, Невісто, трудись, ще не пізно,
А Бог багатьох ще спасе.
Опустяться руки – почуй з неба звуки:
Ось-ось твій Спаситель гряде!
Здіймай зір до неба, твоя це потреба,
Хай вірою серце живе.
Бог дав нам Писання, не маймо вагання, -
Все сповниться. Так! Бог прийде!
Ще світ залютує, це кожен відчує,
Хто любить Ісуса і жде.
Та Божа дитино, молися невпинно,
Не лишить тебе Бог ніде.
Радій, веселися, у Бозі кріпися,
Попереду вічність з Ним жде!
«Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Страждання зазнаєте в світі, але будьте відважні: Я світ переміг!» (Івана 16:33)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2021
Привіт!
Шановний читачу, дякую, що завітали на цю сторінку ))
Бажаю поділитися із Вами хорошою новиною: надрукована перша збірка віршів, написаних мною - "Поділюся з тобою любов'ю".
Книга зверне Ваш погляд до Любові - померлої, але воскреслої, святої. Тут Ви прочитаєте про Бога, який приймає без жодних "але", прощає, дарує надію, вселяє віру. А ще книга заохотить особисто заприятелювати з Богом - Спасителем та Другом людини!
Якщо забажаєте придбати книгу для себе чи знайомих - будь ласка, пишіть!
Щиро Лілія Мандзюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2021
«…но, как было во дни Ноя, так будет и в пришествие Сына Человеческого:
ибо, как во дни перед потопом ели, пили, женились и выходили замуж, до того дня, как вошел Ной в ковчег, и не думали, пока не пришел потоп и не истребил всех, - так будет и пришествие Сына Человеческого…» (Библия, Мт.24:37-39)
Шумели трепетно деревья
У предвкушении беды…
Как будто листики сухие
Не видя множество воды.
Летали птицы, пели песни.
Они без них не могут жить.
А если бы умолкли вместе,
То кто-то бы другой стал петь.
Те пели, песнь была с грустинкой,
Но не заметили, увы,
Сердца живущие со льдинкой, -
Везде витающей молвы.
Цветы повысившись молчали,
Последний даря аромат.
Безмолвным шелестом кричали:
Остановись, Бог не есть враг!
Благоговели даже звери,
Не хитились в тот день волки,
Лениво корчились медведи,
И громко пели петухи.
Цыплята сьежившись бежали,
Лиса не вышла из норы.
И кажаны уж не летали.
(Но также жили все дворы…)
Природа не обыкновенно
Вела себя в последний день,
Й остановившись на мгновенье
Не увидал бы человек?!
Летело всё своим черёдом:
Кто на базар, кто в магазин.
Не совещавшись утром с Богом,
Мир суетой был в день гоним.
Одни женились й громко пели,
Другие ели, кто-то спал.
Но даже воздух еле-еле
В тот день ненастие вещал.
Один продал, другой прибавил,
Кто-то помыслил: я умён.
На первый ряд кто Бога ставил?
Кто Бога сердцем почитал?
Свои дела, своя работа…
Да, рядом странный старичок.
Вот он один всегда о Боге
Толпе шумящей возвещал.
Какой-то там корабль построил,
С небес не видели воды.
Наверно в голове «заторы», -
В уме твердили их грехи.
Никто всерьёз не принял Ноя,
Предупрежденье обошли…
(Друзья, ведь будет восхищенье!
Готовитесь ли зараз вы?)
И дождались большого горя,
Их погубили их грехи.
Открылось небо. Дождь!? Неужто?
Не может быть! Не может быть!
Й не только птицам, зверям грустно, -
Ведь загрустили все, кто жыл…
Вмиг человек остановился:
Возьми в корабль нас, старичок!
Но Ной не сам там затворился,
Его закрыл в ковчеге Бог.
Семь дней корабль стоял открытым,
А до того не мало лет
Он строился. Ной был известным.
Но верил кто? Кто Бога чтил?
(И в наше время возвещают
Благую весть всем о Христе.
О Боге люди много знают,
Предупрежденье о суде.)
Глухие сердцем, з сердцем чёрствым
Все утонули… Восемь душ
Спаслись. А было же возможно
Спасенье многим!!! Больно уж…
Отвергли Господа, спасенье,
Отвергли милость и любовь,
А возлюбили грех и тленье,
И получили смерть… Ведь Бог
Предупреждал. Й предупреждает!
О, люди, люди, скоро ночь,
Немного времени осталось!
Бог Церковь в небо заберёт,
А грешников на суд оставит.
Желает много чтоб спаслось!
Гора Голгофа – холмик малый,
Там кровь Христос пролил за грех,
Чтоб ты, живя здесь – Бога славил,
Жил для Него, Его любил.
Не зря ведь небо Бог оставил,
Чтоб в сердце ты Его впустил.
Неужто есть ещё сомненья,
В миг вспоминанья о тех днях,
Что будет также восхищенье,
Пришествие Христа, суд, ад?
О, человек, проснись, покайся,
Если до ныне ты в грехах!
Встречать Христа приготовляйся,
А не всегда в своих делах.
В набат звучит: остановитесь,
Покайтесь, грешники земли!
Спасенье есть и дверь открыта,
Ты поспеши в ту дверь войти.
Христос Господь… Гора Голгофа…
Там три креста, распятый Сын.
Куда ведёт твоя дорога?
Спасайся, Господом любим!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903628
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 04.02.2021
“... бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди!” (Біблія, Ісаї 26:9)
Навідання Божі на землю прийшли.
Чи ми вже уроки для себе взяли?
А може продовжуєм далі дрімати,
І Бога й до нині не стали шукати?
Ще може й до нині винуємо владу,
Й від знатних людей чекаєм пораду?
А Божі поради невже застаріли?
Чому вони стали для серця не милі?
Чому Божу Книгу так важко читати,
Коли й берем в руки, то хочемо спати?
Христові поради прості й зрозумілі, —
Бог хоче, щоб люди гріхи залишили.
Навідання Божі на землю прийшли.
Чи вже персональні уроки взяли?
Смирення і послух – ось що Бог чекає,
В навіданнях перших, - «Покайся!» - прохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903411
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Надворі синичка пісеньку співала,
Богові і людям «дякую» казала
За смачні зернятка, за сало і хліб.
Не хворій, синичко, ти і весь твій рід!
Мило і потішно від пісень пташиних.
Ви вже годівничку з татами зробили?
Пошукай коробки, дощечки, пляшки,
І з завзяттям щирим дім птахам створи.
У хатині – тепло, за вікном – морозить,
Хай синичку холод й голод не підкосить.
Руку простягни, дай їй з свого столу,
Бо творить добро – радісно, чудово.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2021
Дивуюсь людям! Мало їх,
Без них би посірів весь світ.
Від бруду чистять, замітають,
Опале листя загрібають,
Чудові квіти доглядають.
Неабияк люди цінні, -
Хто періодом осіннім
Про чистоту доріжок дбають.
Зимою сніг з них відкидають.
Міста із ними розцвітають!
Завзятості дивуюсь теж!
Здається їй немає меж.
Не раз мороз, йде дощ чи спека, -
Вони ж не в офісі у шефа,
А труд звершають просто неба.
Дивуюсь людям! - Піт тече,
Його тихенько обітре
Людина та, й не нарікає,
Творить прекрасне не вгаває.
І так за роком рік минає.
Ще ми спимо – ті вже встали,
Про комфорт для нас подбали.
Й спішать студенти на навчання,
Хтось на роботу чи зібрання
По чистих вулицях від рання.
Йдучи по місту – оглянись,
Й на добре слово не скупись
Для двірника чи квітникарки!
Хай знають: все, що ті зробили,
Достойно люди оцінили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2021
Бог в різні нас веде місця,
І там Свої дає завдання.
Хоч не завжди слухняні ми, -
Від Бога чуємо прохання.
Дай сил, Господь, дай мудрість, дай
Твій поклик тихий зрозуміти:
З свого шматка їм хліб вламай.
В Ім'я Христа спіши служити.
Як ждете, щоб робили вам,
Так мусите і ви чинити.
Усе віддати біднякам?
За що тоді я буду жити?
Схиляюсь низько перед Ним:
"То тут, то там не раз прохають.
Я хочу йти шляхом Твоїм".
Мої ж потреби в небі знають!
"Бо ми - Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували". (Біблія, Еф.2:10)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021
"Отож, учиніть гідний плід покаяння"...(Біблія, Лк.3:8)
Дякую, Боже, за Істину - Слово,
За те, що доступне на рідній мові, -
Не треба словник, ані перекладач,
Лиш Дух Святий Твій, Він є вірний Тлумач.
Дякую, Боже, що Ти народився,
І в серці моєму Ти поселився.
За Церкву подяка - спасенних людей,
Введи їх, Ісус, до небесних осель.
Дякую, Боже, що Ти охристився, -
Щоб приклад лишити - охоче смирився.
"Христитись від Тебе належить мені," -
Слова з уст злетіли в Івана тоді.
Ісус охристився. - Для мене зразок.
Ти, друже, збагнув вже цей Божий урок?
Христитись по вірі в Ісуса Христа, -
Від Бога бажання й для твого життя.
Та перш - покаяння. Покайся й змінись.
Гріховні бажання і вчинки облиш!
Приходь і христися тоді, як Христос.
Спіши, щоби пізно жаліть не прийшлось.
Без віри христили? Христився й відпав? -
Живий ти сьогодні! Бог шанс іще дав, -
Шанс покаяння, Богопізнання.
Повір в Боже Слово без шліфування.
"Хто увірує й охриститься, - буде спасенний, а хто не ввірує - засуджений буде". (Біблія, Мр.16:16)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
Прости, Господь, що не завжди
Цінуєм те, що маєм.
І в прихоті своїй людській,
Великого бажаєм.
Не помічаєм бідняків,
Які не мають дому.
Повз йдем вдовиних тягарів,
Оправдуючи втому.
Ми розучилися шанувать
Батьків своїх і старших.
І любим часто научать.
А вчитись й слухать? - Нащо?
Те, що криве - гладким зовем,
Що праведне - те грішним.
Ми лицемірним, й так живем, -
Не в дружбі із Всевишній.
Ми ображаємось на світ.
Ми ображаєм Бога.
Й по водах не пускаєм хліб, -
Про дім лиш свій турбота.
У душах людських пустота,
Коли нема там Бога.
А Він - є Правда і Життя,
І в небеса Дорога.
Ти подружися з Ним тепер,
Бог жде тебе сьогодні.
Ісус зніме весь гніт гріха.
Ставайте всі Господні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2021
Хто куди спішить від ранку:
Хтось до свого інстаграму,
Хтось у вайбер, хтось в фейсбук.
Чи є в розкладі Ісус?
"Старомодні, застарілі
Ті, хто Бога полюбили", -
Не кажи так, а спинись,
І до Господа звернись.
Буде час - той заридає,
Хто Ісуса відкидає.
На Голгофі Бог страждав,
Щоб ти щастя вічне мав.
День швидесенько проходить.
Хто для Бога час знаходить?
Друже, нині поспішай,
Боже Слово почитай!
"Боже - Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пустельній і вимученій без води… (Псалом 62:2)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
Коли стихає шум людей, -
День проминув й його турботи,
Шукаю погляд тих очей,
Які дивилися з Голгофи.
Не вабить серце метушня,
Спокійні більш люблю розмови.
І до вподоби тишина,
Звучать у ній Слова Христові.
Ласкавий Боже, говори,
Мій дух й душа так прагнуть Тебе.
Своїх доріг мене навчи.
Ти - зміст життя, Ти - скарб, потреба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901077
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021
Можливо думаєш: не знає
Ніхто з людей мої сліди.
Є Дух Святий, Він відкриває!
Своїх хоронить від біди.
Когось ти можеш обманути,
Не вдасться обмануть Христа.
Він кожен крок твій бачить й знає.
Що скажеш ти у день суда?
Неправдомовців бачить небо,
Неправдомовців знає Бог.
Душа, неправда в серці в тебе!?
Ти хочеш в пекло з нею вдвох?
Покайся, і залиш обмани,
Покайся, і залиш брехню!
На хрест поглянь, на Божі рани,
І Правду полюби святу!
Хай Слово Боже світлом стане
Тобі щоденно(!) у житті.
Невже душа твоя не знає,
Що сієш - будеш жати ти!?
"А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, - їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою", а це - друга смерть! (Біблія, Об.21:8)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900001
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
С Новым годом! Желаю вам мира,
Много радости, изобилия!
Будьте счастливы, будьте здоровы!
Но, а главное - будьте Христовы!
Пусть душа ежедневно ликует,
И в общеньи с Христом торжествует!
Я желаю любви вам сердечной,
Восхищайтесь Любовию вечной!
Я желаю друзей не притворных, -
Настоящих вам, искренних, добрых!
Семьям вашим - тепла и уюта:
Дорожите, цените друг друга!
Пусть Господь охраняет дороги,
По которым пойдут ваши ноги!
Пусть сей год будет годом надежды,
Для больных и усталых, всех вместе!
Богатейте богатством нетленным,
Каждый будет пусть благословенным!
Пусть исполнятся ваши желанья!
Не сломят - закалят испытанья!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899908
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 01.01.2021
Чи ти чув про Ісуса й Голгофу,
Про терновий вінок і про хрест?
Дивна звістка! Дозволь, поділюся:
Бог любов! Він за тебе помер.
Ти заслужуєш гніву і кари,
Ти заслужуєш пекла й суда.
По великій Господній любові,
Бог дарує нам вічне життя!
Сина в жертву віддав, на розп'яття, -
Кров лилась за людськії гріхи.
Чи проявиш смирення й завзяття:
Щоб повірить від серця й душі?,
Щоб покаятись й гріх залишити,
Повернутись до Бога лицем?
Забажаєш по-новому жити,
Примирившись із Богом Отцем?
А інакше тебе ждуть проблеми:
Що ти скажеш Христу на суді?
(Не цікаві тобі такі теми!?)
Та спасіння є тільки в Христі!
У Біблії про Ісуса Христа написано так:
"Він "камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!"
І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали". (Дії 4:11-12)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2020
Який є світ довкола мене?
А що таке є кольори?
Яка в душі моїй потреба? -
Хотів би бачити завжди!!!
Колись матуся говорила,
Що сонце жовте, білий сніг.
А потім чув, що... посивіла,
Не мало зазнаючи бід.
Дерева, кажуть, є зелені.
А що таке дерева, кущ?
Так гарно, - чув я, - у оселі.
Працюю розумом чимдуж.
Ще чув чийсь спів. "Оце - пташина".
Про колір синій пригадав.
Як небо, біло-синя птиця? -
З надією я запитав.
Комахи різні, - кажуть люди, -
Є корисні, є шкідники.
Літають? Ходять? Чи є всюди?..
Малі вони чи силачі?..
З весни й до осені рослини
Ростуть й квітують. А це як?
А ще говорять є тварини, -
Я полюбив своїх собак!
Є осінь, є зима, є літо,
Весна і термін такий "час".
Так тепло літом, мов нагріто,
Без дров усіх Бог гріє нас.
Буває падають водинки,
"Це, - мама каже,- іде дощ".
Ах, правда, зве той дощ - краплинки.
Я помиливсь словами. Що ж?
Невже мовчати? Як там в світі?!
І взагалі, що значить "світ"?
У мене очі є закриті.
Я серцем бачу людський слід.
Хоч кольорів і форм не знаю,
Й не бачив ширини доріг,
Та доторкнувшись - уявляю.
О, якби бачити я міг!
Не бачать очі, чує серце.
Кому потрібні ці слова?
Хай серце серця доторкнеться.
Хвали за все свого Творця!
Я вірю, нове тіло... й очі(!)
Для мене дасть мій Бог Господь,
Бо в місці тім немає ночі -
Де Він у небі. Жду, приходь!!!
Там темряви уже не буде,
Й суцільних чорних кольорів.
І кожен свій недуг забуде,
Хто на землі для Бога жив.
Я жду, я жду Тебе, Месіє!
Прийти Ти маєш, вірю я.
З Тобою зустріч - моя мрія.
Усе змінила б зустріч та!!!
Чекаю, Боже, виглядаю,
Надію маю: не пройдеш.
Ще милостиню виглядаю.
А Ти... Щось більше Ти даєш!
Знайшов для себе вільне місце, -
Хоча і соромно просить.
В біді, будь ласка, не залиште.
Незрячому так тяжко жить.
Вслухаюся у шепіт вітру,
І шелестіння чую трав.
"Дзень-дзень", - монетку непомітно
Мені на радість хтось подав.
Звичайні звуки. Дні минають.
В душі новин приємних ждав.
... Що це? До мене долітають
Мелодії. Хто б їх співав? -
"Ісус із Назарету". Справді?
Ісус?! Я чув, що Він зціляв.
Кричати міцно мушу, варто.
Не гаючись Христа гукав.
Помилуй, зжалься наді мною,
Сину Давидів, не пройди!
Зігрій мене самим Собою,
Скажи одне, скажи: "Прозри".
І Він сказав!!! Відкрились очі.
Я бачу, бачу! Божий Син,
Як я тепер тобі віддячу?
Ти - мій Господь й Спаситель мій!
Ісус, я бачу! Слава Богу!
І це не сон, це наяву.
Людей я бачу і дорогу!
Я за Тобою, Христе, йду.
Мені сказав Спаситель: "Віра,
Тебе спасла віра твоя".
І я прозрів, бо Божа сила
Вздоровила, а не моя.
Й ти віруй, друже, Бог почує.
Ісус почув мій щирий крик.
Почує й твій і порятує!
Не слухай натовп - тягне вбік.
"Мовчи", - мені всі докоряли,
А я кричав все більш і більш.
Невже про Господа не знали?
Я знав, й тому кричав сильніш:
Помилуй, змилуйсь, син Давидів!
Учителю, нехай прозрю.
Він захотів мене зцілити.
І ти проси: "Господь, прошу..."
Не в натовпі людей надія,
А в Всемогутньому Царю.
Здійснилася сердечна мрія.
Скажи Христу і ти свою!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Не легко мне смеятся й шутить
Видя: пьяница улицей бродит.
Ведь Бог может Его возродить! -
С Рождеством эта весть к нам приходит.
Не легко ликовать видя мир
Мало ищущим Бога й спасенье.
Полюбился герой свой - кумир.
И так в сердце кому поклоненье?
О гостях все заботы твои.
Богу нужно ли это застолье?
Бог тихонечко смотрит вдали.
И, увы, не везде Его вспомнят.
Это - свято семьи, - говорят.
Свет потушат, зажгутся гирлянды.
С Богом день провести все хотят?
Иисус, не пройди моей хаты!
Пусть й не будет шикарнейшим стол,
Извени за простые ремонты.
Но, прошу, Иисус, чтоб зашол
И настроил на сердце акорды.
Заходи, дорогой Иисус!
Каждый день Тебя жду с нетерпеньем.
Тем общеньем с Тобой наслажусь,
Вторя ангельским гимнам и пенью!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899471
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.12.2020
"Як живеш ти, друже? Як у тебе справи?
Ми давно з тобою вже не розмовляли.
Кожен день в роботі, у земних ділах
Ти, а Я чекаю в день й по вечорах.
Ти ж готуєш їсти, іноді прасуєш,
А Мій стук у серце твоє - ігноруєш.
Знай, Я терпеливий, Я до нині жду,
І не як людина, більш тебе люблю.
Бачу твої рухи: як встаєш й сідаєш,
Знаю, скільки часу в день ти розмовляєш.
Жаль, не говорили ми уже давно.
Ти мовчиш, й до Мене тобі всеодно.
Я ж не залишаю, шанс тобі даючи,
Може поговориш, хоча би ідучи?
Ти проблем не маєш, кажеш: все окей.
І твоя надія на себе й людей.
Я тобі не рідний поки що, Я знаю,
На твою ж погибель плану теж не маю.
Без Мене загинеш, щастя у Мені, -
Любов спонукає це писать в листі.
Ранок в тебе? Вечір? Любий, прокидайся!
Словом життєдайним даром наповняйся!
Слово на початку було, Слово - Я,
Тобі подарую вічнеє життя.
Я твій Бог й Спаситель. Чи у це ти віриш?
Маю ще надію, Біблію відкриєш.
Буду говорити і ти щось скажи.
Я помер за тебе. Друже, не мовчи!“
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Дивлюсь в твої чудові очі,
У них вишукую Христа
З надією - сестру зустріла.
Та чую: атеїстка я.
Як можна в людях помилитись.
О, Серцезнавче - мій Господь,
Спішу до Тебе помолитись
За атеїстів. Ад, вогонь?
Відкрий їх очі, Боже добрий,
Нехай побачать свій полон.
Я знаю, Ти на гнів не скорий.
Помилуй їх, свята Любов!
...За кого ти себе вважаєш?
Точніше, хто тобі Ісус?
Його по розповідях знаєш?
Чи особисто: Бог твій й Друг?
Він є! Бог є, не сумнівайся!
Твій кожен подих - дар Христа.
На розум свій не покладайся.
Прийми, як Господа, Творця.
"Безумний говорить у серці своїм: Нема Бога!.. (Біблія, Пс.14:1)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020
Як себе пізнаєш, як Святе Письмо
Залежалось в шафі? Лиш одне Воно
Про тебе розкаже, твій сердечний стан,
І про замір Божий: так би Бог бажав.
Біблія все знає: як й для чого жить.
Мудрий той й щасливий, хто туди спішить.
Як себе пізнаєш: добрий ти чи злий?
Твій і мій Спаситель - праведний, святий.
Як себе пізнаєш? Може хтось збрехав
Кажучи, що ти вже пречудовим став?
Як себе пізнаєш? - Біблію читай,
Своє серце Богу щиро довіряй.
Божий план чудовий, думки на добро.
"Познайомсь зі Мною!" - стукає давно.
Кожен день удома Біблія лежить.
Поспіши сьогодні Дзеркало відкрить!
"Вхід у слова Твої світло дає, недосвідчених мудрими робить". (Біблія, Пс.129:130)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2020
Колыбель, ребёнок… Наклонилась мать.
Ей уже давно пора бы отдыхать.
Жертвуя собой песенки поёт,
Ждёт неторопливо, когда той уснёт.
А малыш играет. "На-на-на, на-на", -
Так и не видала мать у ночь ту сна.
Велика любовь. Широка душа.
Озарённа силой. В любви сила та.
Но, другие мамы, - к счастью мало их, -
Побросали деток - крошечек своих.
Их сердца глухие, не живёт в них Бог.
Он бы очень радо матерям помог!
Больно, всё же это - правда, а не миф.
Ждут малютки-детки, кто б их полюбил.
Взгляд сирот печальный. Какие сердца?
Очень бы хотели маму и отца!
Что сказать и надо ль? Как же им помочь?
Дорогой читатель, тебе это вмочь?
Не уловка й тяжесть, и не злой капкан,
Может в твоё сердце Бог уже стучал?
Может, Он желает, чтобы ты помог
Малышу-сиротке средь земных дорог.
Без отца и мамы… Может ты отец
Будешь для сиротки? А потом венец,
Как награда в небе, как дар от Христа.
Вместе с тем ребёнком войдёшь в небеса.
Я не знаю сердца твоего. Молись!
Если Бог зовёт к чему-то - отзовись!
"и кто примет одно такое дитя во Имя Моё, тот Меня принимает;" (Библия, Мт.18:5)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898286
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 15.12.2020
Заздрість пронизує душі!?
Заздрить не хочу й не мушу.
І як про заздрість читаю,
Що це таке?, - розважаю.
Краще вдоволеним бути,
Щоб гнилизною не "тхнути".
Заздрості людям не видно,
Руйнує все ж непомітно.
Як гнилизна притаїться,
Хочеш із нею мириться?
Про гниль у кістках чи знаєш,
Як заздрість в серці плекаєш?
Щирим Господь допоможе,
Бо і Він заздрить не може.
А як потреб безліч буде, -
Бог у біді не забуде.
Завидки, заздрість існують...
Хай вони нас не руйнують!
Не нарікаймо, любімо,
Вдоволеними живімо.
Благословляймо людину,
Зичмо їй добрую днину!
Радіймо з тим, хто радіє! -
Хай заздрість в серці не діє.
"Лагідне серце - життя то для тіла, а заздрість - гнилизна костей". (Біблія, Пр.14:30)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2020
Прокидайся, наш малюк,
Лісовий вже встав борсук!
"Добрий день!" - тобі бажає,
"Будь слухняний!" - закликає.
Личенько своє вмивай,
І до школи поспішай.
Хай щасливим день цей буде!
Бог з тобою, синку, всюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2020
О жертва Сина! Боже наш,
За що так міцно любиш нас?
Я слів не маю… Хрест й Голгофа, -
За гріх карав Бог Сина Свого.
Немов ягня мовчав Христос,
Гріха ж у Ньому не знайшлось.
Мої гріхи, мої провини, -
За них Отець карає… Сина.
Любов мовчала. - В тих ділах
Ісус до неба відкрив шлях.
Що маєм, Господи, робити?
І розумію що - маліти.
"Він має рости, я ж маліти". (Біблія, Ів.3:30)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897767
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020
О, Любов, Ти міняєш серця, -
Загрубілі, черстві, зкам'янілі.
Там, де смерть - Ти приносиш життя,
І не люблячих вчиш, щоб любили.
Ти вирощуєш крила в людей -
Крила віри, завзяття, надії.
Ти є автором добрих ідей,
Воскрешаєш закопані мрії.
Прокладаєш там шлях, де нема.
Дощ даєш, де літає пилюка,
Й розсівається сірая мла.
У Тебе милосердна наука.
Ти даруєш усмішки в серця,
Їх малюєш з сердець на обличчя.
Є надія з Тобою й в мерця.
Ти та сама з століття в століття.
Ти є вічна, прекрасна, свята.
Добровільно пішла на Голгофу,
Щоб звільнити від влади гріха,
І у небо відкрити дорогу.
О, Любов, алілуя Тобі,
Алілуя Тобі, Сину Божий.
Що без Тебе робили би ми?
Познайомся із Нею, прохожий!
"...Бог є любов". (Біблія, 1 Ів.4:8)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
Як спокуса іде,
Звідки поміч прийде? -
На коліна схиляйся.
В дверях серця є гріх,
Ти б його переміг. -
До Ісуса звертайся.
І біда менш страшна,
Якщо знаєш Христа. -
Ти за Нього тримайся.
Не розрадив твій друг,
Відчуваєш недуг. -
Богу все ж довіряйся.
Покотилась сльоза,
Плаче серце й душа. -
В руки Бога віддайся.
Плани зрушились в прах,
Розумієш - їм крах. -
Про Господні цікався.
Божа воля така:
Досконала, блага. -
Нею ти утішайся.
Не сумуй же, душа,
Щиро прагни Христа. -
Як дитя підкоряйся.
Дивний з Богом союз:
Ти - дитина, й Татусь. -
Лиш Христом утішайся.
Господь любить тебе,
Попереду піде. -
Ти дозволь, не впирайся.
Милість Бог тим дає,
Хто ту просить і жде. -
Вір, надійсь, не печалься!
"Бо Я знаю ті думки, які думаю про вас, - говорить Господь, - думки спокою, а не на зло, щоб дати вам будучність та надію". (Біблія, Єр.29:11)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897217
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2020
Хто любить виглядати акуратно?
Напевно всі, й це зайве запитання.
Про гігієну дбати - це нормально.
І в кожного в душі таке бажання.
Тіла в нас чисті, ми перемо одяг,
Порою й порошиночку здуваєм.
Іде життя, роки ідуть-проходять.
Про чистоту душі не забуваєм?
Чудовий вигляд замилує око.
Чудове серце - потішає душу.
А добре би дивитися глибоко, -
Чи гарну з-зовні їсть хтось згнилу грушу?
Ісус Христос вдивляється на серце,
З гріхів обмити кров'ю пропонує.
Нехай душа до Господа звернеться,
А Він її очистить, відшліфує.
Бо Бог цінує не земні стандарти.
Не можуть людські Божі відмінити.
Ми вправі звісно, можем обирати:
Які все ж з них більш будем цінувати.
Від нас Господь бажає бачить віру,
Й просту дитячу щирую довіру.
Христос не буде чистити насилу.
Прохання жде. Йдім на молитву щиру.
"...Бо Бог бачить не те, що бачить людина, чоловік бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце". (Біблія, 1 Сам.16:7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020
Я не хочу щоб бачили мене,
Як за мною не видно Христа.
Який сенс возвеличувать себе
І до Бога прийти без плода?
В тишині прихиляю коліна:
Дух Святий, розкажи про Христа.
Не мене нехай славлять, а Сина,
Віднайшовши в Нім вічне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
Я не хочу щоб бачили мене,
Як за мною не видно Христа.
Який сенс возвеличувать себе
І до Бога прийти без плода?
В тишині прихиляю коліна:
Дух Святий, розкажи про Христа.
Не мене нехай славлять, а Сина,
Віднайшовши в Нім вічне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020
"Горе безпечним…" Коли б це збагнули,
У каятті би потребу відчули.
А так безтурботно ходять, сміються.
Бог шанс дає: може все ж схаменуться?
Та люди не хочуть, сліпі і глухі.
Не з вадами вуха, це вади не ті,
Не вади очей - похворіли серця.
Щоб їх лікувати ідуть до Творця.
Та де є охочі, бажаючі де?
Господь полікує! "Прийдіть!", - всіх зове.
Гріхи полюбились. Безпечність, комфорт…
Сьогодні Бог стукає, стукає знов.
"Горе безпечним…
День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!
Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.
Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.
Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте". (Біблія, Амоса 6:1; 3-6)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2020
Ще і ще розкажіть про Христа,
І про завдані Господу рани!
В Нім спасіння моє, повнота.
Ці історії серцю бажанні.
"І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали". (Біблія, Дії 4:12)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020
Вульгарні слова…Батько ваш сам диявол.
О, скільки ви в ад потягнули людей.
Від вас часто діти посварені з батьком,
І в матері сльози течуть із очей.
Безбожні слова. Ви отрута зміїна,
Ви здатні поранити людські серця.
Так страшно, як вас вже говорить й дитина,
Навчившись від матері чи від отця.
Вульгарні слова - "матюки" звуть в народі,
Ви людям на горе, ви - плач і печаль.
Живете ви в серці, не тільки у роті.
На очі несете й на душу вуаль.
О бідна людина, носій слів безбожних,
Тобі порятунок є в Бозі Христі.
Від слів ядовитих, пекучих і чорних,
Знайдеш ти свободу в голгофській крові.
Слова сатанинські затянуть до пекла.
Збагни, чоловіче, там біль і пітьма.
Туди прямувати не мусиш, не треба.
Залиш їх й покайся. Є милість в Христа!
"Кажу ж вам, що за кожне слово пусте, яке скажуть люди, дадуть вони відповідь судного дня.
Бо зі слів своїх будеш виправданий, і зі слів своїх будеш засуджений". (Біблія, Мт.12:36-37)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2020
Не зрозумів і брат величину утрат, -
Молись, і Бог печаль твою розвіє.
Почує крик душі Він у нічній тиші.
Повір, Бог як ніхто тебе жаліє.
Здоров'я підвело, хоч все так гладко йшло, -
До Бога йди, Він лікувати вміє.
Потішить серце й дух насправді Святий Дух.
В покірних, довіряючих Він діє.
О, друже, ти не сам! Забув? - Ти Божий храм.
Нехай любов Христа тебе зігріє.
Є друзі у Христа. О звеселись, душа, -
Бог рятувати з бід Своїх уміє.
Чи ранок, чи обід, чи вечір і захід, -
Бог жде! Хай серце все Йому відкриє.
Господь без зайвих фраз потішить душу враз!
Хвала Тобі, хвала Тобі, Месіє!
"Цей убогий взивав, - і Господь його вислухав, і від усіх його бід його визволив". (Псалом 33:7)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
"Повірить і охриститься". - "Охриститься… й повірить", -
Невже ж то повеління Боже хтось відмінить?
Але чомусь людина змінила навпаки.
І сліпо постанову шанують крізь роки.
Господа бажання багато ігнорують.
А можливо Слів Його взагалі не чують?
"Охриститься… й повірить", - перечитай чи так;
Бо наше щастя-доля в Євангельських рядках!
"Хто увірує й охриститься, - буде спасенний, а хто не ввірує - засуджений буде". (Марка 16:16)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020
Не буду додавать прикрасу.
Чи це був сон чи наяву,
Не відповім тепер відразу.
Історію пишу просту.
Послухайте мого героя,
Щось може є подібне в вас.
В його змінилась дивно доля,
Як неземний знайшов Алмаз:
"Мені набридло в світі жити.
Душа боліла, все єство.
Давно уже почав я тліти.
Хто зрозумів би оте, хто?
Я їжу мав: хліб і до хліба,
Добру дружину, гарний дім.
Але душа тим не зігріта,
Я й сам не знав чого хотів.
Свій бізнес, праця, дві машини,
Басейн розкішний у дворі.
Хто в душу заглядав людини,
В її сумні й веселі дні?
Я дуже часто посміхався,
Бажав не видатись сумним.
З підлеглими завжди вітався,
І жартами їх веселив.
(Душа моя, моя рідненька,
Чим я тобі не догодив?
Ти не спокійна і сумненька.
О, чим тебе б я підкріпив!?
Чому тобі не мила їжа,
Противні клуби - там ж пісні!?
Чому в мені сумна, не свіжа?)
І там за днем минали дні.
Я не шукав щоб щось змінити,
Здавалось, все в мене було.
Однак, так сумно стало жити,
Й одне питання лиш: чому?
І втома ця не покидала,
Вдивлявсь уважно у людей.
Душа незримо щось шукала,
Хоч жодних я не мав ідей.
...Пригадую, то був вівторок,
На авто їхав - рівно три.
Десь їхав прямо, десь провулок.
Я не чекав змін у собі.
Достатком біль свій тамувавши.
Ну, не сумуй, - казав собі.
Про вічність духа ще не знавши,
Шукав сенс тільки в цім житті.
Так от, милуючись шляхами,
Собі на подив я співав.
Аж ось побачив між стовпами
Білборд. Що-що я прочитав?!
"Прийдіть до Мене всі, - (До кого?!)
Й Я заспокою вас!" - Невже?
Той подих вічного, святого
Назавжди поміняв мене!!!
З тих пір вже Біблію читаю,
Те Слово я у Ній знайшов.
Родину - Церкву Божу маю.
Не гаючись до Бога йшов.
Він заспокоїв мою душу,
Свій дивний мир для мене дав.
Я розказати й тобі мушу:
Син Божий за твій гріх вмирав.
Він Той, для Кого варто жити.
Він Той, у Кому сенс життя.
Бог научив мене любити,
Тепер я славлю лиш Христа.
Небесна радість гріє душу,
Я без причин більш не сумний.
Ісус й в тобі розвіє стужу.
Сьогодні день спасіння твій!"
Ісус Христос сказав: "Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!" (Біблія)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020
З різних куточків лунає
Радісна пісня хвали.
Ім'я Господнє єднає, -
Співають дочки й сини.
Пісня летить над землею,
В нових родилась серцях.
Бога звеличують нею.
Пісня немає кінця!
Зливайся з гуртом спасенних,
Повір в Ісуса Христа.
І будеш серед блаженних,
Бог скаже: "Рідне дитя!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2020
Летіла птиця над осіннім полем.
"Курли-курли", - співала пісню та.
Якби була могутнім я соколем,
Змогла б летіти в небі, як вона.
Та тішусь тим, що створена ходити,
За ноги щиро дякую Творцю.
Все ж можу теж невидимо летіти, -
В простори неба молитовно йду.
Спаситель віру Словом підкріпляє,
І благодать щоденно подає.
Я буду з Богом, котрий мене знає.
Цей доступ до Отця Ісус дає.
Я не самотня птиця, нас мільйони, -
Спасенних через віру у Христа.
І жодні не відлучать перепони
Від Того, Хто за нас прийняв хреста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
"Добрий день!“, - і у душі світліє,
"Добрий день!“, - і у душі тепло.
Все так просто. Наче ліки діє! -
Безкоштовно сіється добро.
...Вітерець пробуджує дерева.
Літній день. Йдуть пастись корови.
Будній день - святкова атмосфера:
З "добрим днем" до праці йдуть в селі.
"Добрий день!“, - вітаються дорослі,
"Добрий день!“, - вигукують малі
З-поза ранку, ще на травах роси.
"Цвінь-цвірінь", - підспівують пташки.
"Добрий день!“, - прості, два теплі слова,
Сіймо, люди, ближнім на добро
Від душі, щоби жилось чудово
В кожному дарованому дні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020
Кого? Мене? Слабку і дуже грішну,
Помітив, Боже, й забажав спасти!?
Гріхи мої… Чи їх зробив хтось більше?
Ти ж полюбив і їх усі простив.
Я більш і більш дивуюся з роками
Твому терпінню, Боже, й доброті.
Бо, знаю, відрікалася ділами,
А Ти сказав: "Прощаю гріх. Живи!"
Як кармазин вони, як багряниця, -
Одне за одним зрадливі діла.
"Я хочу помогти тобі змінитись.
Не ти це зробиш, а зроблю це Я".
Вже з новим серцем від Христа мандрую,
І певність маю: більше не своя.
Господній поклик: "Йди за Мною", - чую.
У цих словах надія, сенс, життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Ми часом підлаштовуємсь під інших,
Залежимо від висновків людей:
Нехай побачать, що і я не гірший.
Й байдуже,що безбожний ряд ідей.
Ми аплодуєм тим, хто нам підлестив,
І з натовпом вигукує: розпни!
А істину й не прагнемо донести.
Як прагнемо - лякаємось "мовчи".
Ворожість ми навчились маскувати,
І братовбивство в серці, сміх в устах.
Як Богу на все це реагувати?
Невже не бачим, що живем в гріхах?
Любов до грошей й заздрість в нас - старання,
А бідність завжди списуєм на лінь.
Розмиті межі, цінності, бажання,
І тягне нас земля, не вабить височінь.
У свою душу подивись, читачу.
Чи ти Господня донька, Божий син?
Прийшов Спаситель на Планету нашу,
Змінити серце може Він один.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
Прокотилась хвороба по світу.
Пандемії ніхто не чекав.
Затривожена, втомлена, хвора
Вся планета. Хто думав і знав?
У лікарнях недоспані ночі,
На заводах простоєні дні.
В багатьох є заплакані очі
І питання "чому?" - місяці.
"З ревним плачем, постом і моління
Повертайся до Мене, земля".
Чи співзвучні із Богом хотіння,
Чи й до нині у серці пиха?
Бог не ворог. Ти ним можеш бути
Не комусь,а перш власній душі.
У гріхах все ж не мусиш тонути.
Ім'я Бога - рятунок землі.
"Ходіть, і вернімось до Господа, бо Він пошматував - і нас вилікує, ударив - і нас перев'яже!" (Осії 6:1)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2020
Бог підійме других,
Якщо ти заснеш.
Інші будуть слуги,
Та що ти пожнеш?
Це велика втрата
Занедбати дар
Той, що Бог Спаситель
Тобі дарував.
Підніми до неба
Очі й серця зір.
Запитай серйозно:
Боже, що б хотів?
Чим мені займатись,
Як і чим служить,
Щоб для Тебе славу
Збільшити, зростить?
І Господь покаже,
Лиш уважним будь.
А почувши Слово, -
Його не забудь.
Мало лиш почути,
До діла берись.
Друже, брате, сестро,
Діять не барись.
Бог знайде охочих.
Та чому б не ти?
Пану над панами
З радістю служи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Десь в душі з нас кожен розуміє,
Що насправді нам потрібен Бог.
І душа без Господа хворіє,
Бо найкраще, знає - з Ним удвох.
Бесіди із друзями до ночі.
Скільки часу провели з Христом?
В небі, а не в пеклі бути хочем.
Перевірмо теми всіх розмов.
Погляд на життя й на різні речі
У серця нам Бог чи світ поклав?
Місце порятунку, місце втечі -
Ім'я Бога - башта. Пам'ятай!
"Господнє Ім'я - сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний“. (Притчі 18:10)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020
Як виглядає Любов?
Горда піднесена пані,
Поміж багатих в пошані? -
Чи бідняки їй теж знані?
Як виглядає Любов?
В шатах коштовних й камінні?
Цінує власні хотіння? -
Може зове до спасіння?
Як виглядає Любов?
Сита завжди і весела,
Цікавить комфорт в оселі? -
Молиться за фарисея?
Як виглядає Любов?
Болі ніколи не знає,
Тішить себе й зігріває? -
А може дому не має?
Як виглядала Любов,
Та, що пішла на Голгофу? -
Без зайвих тлумачень й розмов,
Бо справжня жертовна любов.
"... Бог є любов."(1 Івана 4:8)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Вміти б розрізнити: щирість чи лукавство?
Хоч усі бажають у Небесне Царство, ―
Але Царство Боже чи живе у нас?
Лицемірство в серці ― це хиткий каркас.
І ота бацила нищить людські душі:
Вони кам“яніють і стають байдужі.
Тільки Боже Слово, як отой рентген,
Виявить насправді грішний елемент.
Нині перевірмо ми свої серця,
Хай не буде в когось підступного лиця.
Що для себе хочеш, те й комусь бажай,
Мірками Ісуса з ближнім поступай.
Лицемірство нищить найперш його творця,
Щоб ворога любити сил проси в Христа.
Того, хто інакше думає, ніж ти, ―
Заповідь Господня: і його люби.
Не лукав, не треба, як «любить втомився»,
Напевно й не любив, лише притворився.
Поки що Бог просить: й ворога люби!
Чи від лицемірства справді вільний ти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2020
Маленька країна на карті,
Там сестри мої і брати.
У муках, голодні.., - не жарти, -
Бо вибрали Божі шляхи.
Їх Зірка й маяк Бог Спаситель,
Не ваблять вже світські зірки.
Ті знають, що Бог Відкупитель
Прийде взять в оселі Свої.
У тюрмах побиті і спраглі,
Від Господа помочі ждуть.
Відважні в судовому залі.
Хоч вирок смертельний приймуть!?.
Своїм ворогам відпускають
Із серця провини усі.
Любов'ю обличчя їх сяють,
Кати ж зачерствілі і злі.
Маленька країна на карті.
Там сестри мої і брати.
Залишені діти без мами...
Все страшно збагнути мені.
Христос за Собою покликав,
Дав щастя хвалити Його.
Правитель ж жорстокий позбавив
Свободи, бо прагне свого.
Якщо твоє серце пізнало
Прощення і ласку Христа,
Скажи, щоб молилось, прохало
Сил з вірою йти до кінця.
За Церкву гониму по світі,
За сестер моїх і братів
Молюся, щоб Богом зігріті
Жили, так як Він нам звелів.
Брати, прихиліте коліна,
Молитву у небо пошліть
За Церкву, що світом гонима.
Ви можете, їх піддержіть!
"Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі". (Біблія, Євр.13:3)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2020
«Посему, что вы сказали в темноте, то услышится во свете; и что говорили на ухо внутри дома, то будет провозглашено на кровлях». (Луки 12:3)
Откроются однажды тайны,
Всё сказанное по углах, ―
Слова Господни не случайны,
Нас отрезвляют на путях.
Бог ждёт сейчас повиновенья,
И отвращенья от греха.
Проявим гордость иль смиренье?
Не нужно, знаешь, хвастовства.
Прими прощенье. Победитель
Войдёт на пир Царя царей!
Ещё сегодня ждёт Спаситель.
Иди к Нему, иди скорей!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Чи добре те, що бачить Бог мотиви
І знає потаємні всі думки? —
Чудово, якби з того ми раділи
Не іноді, а в кожнім-кожнім дні.
Коли наш погляд звернений до Бога
І судимо самі свої серця, —
До неба нам відкриються ворота
По вірі у Спасителя Христа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890625
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Продолжайте искать Иисуса в молитве,
Сердцем слушайте Слово, что Он вам подаст.
Не легко будет, знайте, в невидимой битве,
Но молится должны, вы должны устоять!
Уповайте на Бога всем сердцем й душою.
Продолжайте молится, не стоит бросать.
И однажды взойдёт Он над вами Звездою,
Вас наполнит Собой, прольёт благодать.
Продолжайте молится упорно и стойко,
Продолжайте молится, идите вперёд.
На коленях стоять тяжело, трудно, больно.
Продолжайте, пожалуйста. Стоит искать!
Вам нужны не земные - небесные реки,
Они смогут Собою ваш дух напитать.
Бог Живой, и Он будет таким же вовеки.
Вы найдёте Его, продолжайте искать!
"Иисус сказал ей в ответ: всякий, пьющий воду сию, возжаждет опять,
а кто будет пить воду, которую Я дам ему, тот не будет жаждать вовек; но вода, которую Я дам ему, сделается в нём источником воды, текущей в жизнь вечную." (Евангелие от Иоанна 4:13-14)
https://www.youtube.com/watch?v=Ge0x8LN4sHw - песня
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890162
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 29.09.2020
Ти Той, для Кого варто жити,
Ти ради мене жив і вмер.
З Тобою хочеться любити
Навіки, завжди і тепер.
Тьмяніють золото і скарби:
Я стану золотом твоїм! (Йова 22:25)
І у душі яскраві фарби
Бог в Сині дарував Своїм.
Йому лиш хочеться співати,
Люблю з Ісусом говорить.
Бог найцінніше зміг віддати, -
Мій гріх на Сина положить.
Страждав безмовно й добровільно
За тисячі моїх гріхів.
Хвалитиму Тебе постійно,
Достойний слави Бог богів!
https://www.youtube.com/watch?v=bURds-QbGp8
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Йони 3:4-10
"Тому-то тепер промовляє Господь: Верніться до Мене всім серцем своїм, і постом святим, і плачем та риданням!" (Біблія, Йоїла 2:12-13)
Не приємне і "м'ясо" й "сало"...
Всемогутній помилуй Бог,
Як багато гріхів в нас стало,
Проти Тебе був кожен крок.
Ми згрішили. Малі й великі.
Всі згрішили - дочки, сини.
Ми бажаємо гріх лишити,
Нам прости і наш край спаси.
Ще до нині вино любили,
А тепер не хочем й води.
Ми згрішили, о так згрішили!..
Наше серце, Господь, зміни.
Не карай, як Содом й Гомору,
Хоч не кращі нічим за них, —
Всюди звуки ридання й стону,
Й щиросердне: "Прости, прости!"
Дав Ніневії шанс змінитись
Милосердний, терплячий Бог!
...Чи не час і нам зупинитись
В мандруваннях світських доріг?
Вивіряючий "серце й нирки"
Бачить душу мою, твою.
Що для Бога даєш? Огризки?
Хоче Він тебе мати всю!!!
Не знайома мені людино,
Слово Боже візьми до рук.
Суд Господній прийде незмінно.
"Навернись", — просить Божий Дух.
Вибір: послух чи ні — за нами.
Полюбились літеплість й гріх.
Розбрат й морок поміж братами.
Час змінити на плач свій сміх!
"Хто Бог інший, як Ти, що прощає провину провину і пробачує прогріх останку спадку Свого, Свого гніву не держить назавжди, бо кохається в милості?" (Михея 7:18)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
“Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев’ятидесяти й дев’яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її?
А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє” (Біблія, Луки 15:4-5)
Пастир овечки загублені знає,
Їх по любові завзято шукає.
“Вернися, довкола ворожі поля,
Приманливо сяють лиш тільки здаля”.
Іде поміж гори, поля та ліси:
“Від вовка, овечко, до Мене спіши!”
Невже було мало овечці трави?
Вона спокусилась величчям лози.
Поруч немає ні Пастиря й друзів,
Згадує дні на зеленому лузі.
Сумління тривожне і серце болить,
Не знає в печалі що можна змінить.
Аж чує хтось кличе. “Невже це мій Пан?
О, Пастирю добрий, мене Ти шукав?!
Тепер знову приймеш в отару Свою?
Я б дуже хотіла! Прости, я прошу.
Невже?! Я не чую слова карання!”
На руки узяв вівцю без вагання.
За мить — у родині, великій сім’ї,
Радіє, бо Пастир простив їй гріхи.
Заблудлі овечки, Той Пастир — Христос!
На що спокусившись блукати прийшлось?
Є Божа кошара, а є сатани.
“Заблудла овечко, де ти?! Де є ти?”
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Ти зараз думаєш: о Боже,
Як мені жити й що робить?
Серце задумливо-тривожне:
По волі б Бога поступить.
Ти любиш Біблію читати,
Й молитися завжди спішиш.
Не міг Господь не промовляти.
Чому невір’ям ще грішиш?
Він вже казав як маєш діять,
І знаєш, що треба змінить.
О, досить, перестань вже мріять,
Стань вірою по Слову жить!
Довірся голосу надії,
І підкорись святим Словам.
Знай, не затоплять човен хвилі,
Як ним Христос керує сам.
Пора прокинутись, час встати!
“Не сильний я...” Сила в Христа!
Бажає Він тебе підняти,
Щоб славилось Ім’я Отця.
Згадай слова, що чуло серце,
Як на колінах ти стояв.
“Впаде святий, та підійметься”, —
Це в Біблії мабуть читав.
Згадай: чим серце запалилось,
Від слів яких горів вогонь?
Сильніше, пам’ятаєш, билось,
Як їв з Ісусових долонь?!
Сьогодні пригадай ті миті,
Як розумів: це каже Бог.
“Прощати, каятись, любити..!”?
Ти знаєш! Там були ви вдвох.
“Було тобі виявлено, о людино, що добре, і чого пожадає від тебе Господь, — нічого, а тільки чинити правосуддя, і милосердя любити, і з твоїм Богом ходити сумирно”. (Біблія, Михея 6:8)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020
Даруй моїм віршам…
Додай в мої вІрші світла,
І з неба яскравих фарб.
Спасителю славний, дивний,
Обточуй в мені талант.
Даруй моїм віршам радість,
Хай з них виростає спів.
Картаючи неуважність, —
Віру вселити б зумів.
Даруй у вірші любові
Та щирого співчуття.
Нехай оживляють долі,
І вказують на Христа.
Подай через вірш надію:
Є добре жити з Христом!
І мрії втілюй у дію
Для тих, хто впав під хрестом.
Хай кожного дня й години
До Тебе душа летить,
Й від Бога узявши сили
Когось заохотить жить.
Скажи через вірш про Себе,
Голгофську святу любов,
А ще про чудове небо,
Щоб в нове читач ввійшов.
Вклади у вірші надію,
Ісусе, вклади любов.
Народжуй у людях віру,
Щоб кожен Тебе знайшов!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020
Господь, дай в Тебе раствориться,
С Тобою в единое слиться.
Собой пропитай мои клетки,
Не дай отломится мне — ветке.
Душа моя жаждет одного, —
Общения с Богом простого.
Так хочется знать, что Ты рядом,
Хранишь меня пристальным взглядом.
В окошко смотря — улыбаться,
И Словом святым наслаждаться.
Дышать, вдохновясь небесами,
«Оттуда приду Я за вами!»
Кто я, Иисус, пред Тобою?
Своих согрешений не скрою.
Я жажду, Господь, очищенья.
Яви ко мне, Боже, терпенье.
Порою покаявшись — каюсь...
Любовью Твоей восхищаюсь!
Откуда у сердце есть льдина?
Прости, Боже мой, ради Сына.
Я жажду, Господь, очищенья,
И кровью Твоей убиленья.
Грехи все Тебе открываю.
Ты Верный, Спаситель, я знаю!
«А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Самого Себе!” (Біблія, 2 Тим.2:13)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888559
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.09.2020
Одного заможного християнина запитали: “Пане, чому Ви не купуєте для себе вишуканого одягу? Чому носите постійно одні і ті ж скромні речі?” Чоловік відповів: “Краще ганчір’ям буду стелити дорогу перед Ісусом до сердець жебраків, ніж будуватиму перед Ним стіну із коштовностей”.
Не гордись, коли одягу безліч
Є на свято у тебе й будень.
Бо у світі десь ходять в подертім,
На яскравий не мають грошей.
Не гордись, що у тебе п’ять курток,
А крім них є ще шуба й пальто.
Десь в одну двох вдягають синульок,
Щоб тепліше в морози було.
Не гордись, що сорочок пів шафи,
Хтось постійно в футболці одній.
Не мої це заслуги й не ваші.
Ми щасливі в країні своїй!
Не гордись, як парфуми вживаєш.
Не гордись, як фарбуєш взуття.
Ти багатий, якщо все це маєш,
А десь в світі голодне дитя.
Не гордись, як ідеш до салону,
Щоб за тілом доглянули там,
Бо десь люди зазнали полону,
Й тихо служать своїм ворогам.
Не гордись, як в тебе є машина,
Й в супермаркет скупитись ідеш.
В іншім місці, що зветься пустиня,
Ти, напевно, комфорт не знайдеш.
Не гордися багатством удома,
Не гордися ти ним й на дворі,
Бо є люди у котрих утома
Від роботи... й лиш хліб на столі.
Не гордись за ошатні перини,
Не гордись за чудові коври.
В когось ліжко — це дві деревини,
І доводиться спать на землі.
Не гордись що води є доволі,
Не гордись що є ванна і душ.
А десь люди від прагнення кволі,
Й воду п’ють найчастіше з калюж.
Не гордись, що є різні ковбаси,
Й свіже м’ясо на будь-який смак,
Бо десь люди вмирають з прокази,
Навіть мертве з’їдає жебрак.
Не гордись: в мене діти охайні,
Завжди ситі вони і в теплі.
В нашім світі десь є не бажані,
Їх залишили рідні батьки.
Не гордися, нічим не гордися,
За усе щиро Бога хвали!
Дякуй Богу, співай! Й зупинися,
Якщо гордим насправді був ти.
"За все дякуйте: така бо воля Божа щодо вас у Христі Ісусі" (Біблія, 1 Сол. 5:18).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2020
Слова, слова... Їх безліч є на світі!
Для свого вжитку кожен день берем,
Й формуємо картину невеличку
Найперш про себе: хто ми й чим живем.
Одним бувають ті не зрозумілі.
З їх допомогою знаходимо братів.
Комусь вони яскраво засвітили,
А інший більш їх чути б не хотів.
Слова пекучі роблять ворогами.
Хороші — тих міняють на святих.
Одні, мов ліки, з нами йдуть роками,
А інші — здатні ранити живих.
Смачні, як мед, але чи справді з медом?!
І сумнів є: чи дійсно для добра?
В когось ласкаві у житті є кредом,
А в когось із ненависті і зла.
Слова — як ртуть, а інші — як парфуми.
Хтось радісний від них, а хтось — сумний.
По-різному бринять сердечні струни:
Хтось вишукано каже, хтось простий.
Слова, як джерело у чистім полі,
Почуєш інші — мов загруз в багні.
Слова будують і руйнують долі:
Як пісня, чи як грім у тишині.
В одних ті — щирі, в інших є лукаві,
Одні обіймуть, інші відіпхнуть.
Хтось ними погрузився в власній славі,
А інші — славу Богові несуть.
... Слова, слова... Як їхню суть пізнати,
Правдивий сенс, котрий вони несуть?
Чи щирість є? Обман? Так і назвати,
Розгледівши, що хочуть обмануть.
Слова, слова... Котрі із них узяти?
Прекрасних безліч є на світі слів!
Давайте їх з любов’ю дарувати,
Щоб сонячних було побільше днів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2020
“Які дорогі мені стали думки Твої, Боже...” (Псалом 138:17)
Ти ніколи не радиш погано!
Божі наміри добрі й високі.
Я шукаю ввечері й рано
Ті уроки — чисті й глибокі.
Невже камінь даси замість хліба?
Чи змію, як проситиму риби?
Хочу бути Тобою зігріта,
Добрий Боже. Чекаю в молитві.
Не прошу подивись на заслуги,
Прагну милості, Господи Боже.
Йде життя і буяє навкруги.
Хто насправді Твої вірні слуги?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2020
Заплакані очі, стривожене серце.
Ісусе, мій Друже, мене підкріпи!
Хай жодна образа в мені не знайдеться,
Покрити любов’ю усе поможи.
Зневажливе слово поранило душу,
І погляд принизливий болю завдав.
Любити у відповідь хочу, я мушу,
Як Ти, мій Господь, що невинно страждав.
А ще обманули і “плащ” мій забрали,
“Сорочку” віддати? О, Боже, дай сил!
Я згідна, Ісусе, лише б їм пізнати,
Що чинять не добре. І Ти би простив!
Навчи мене, Боже, щоб мудро чинити,
Хоч зверхність й корисливість бачу в житті.
Дивлюсь на Христа, Він умів всіх любити, —
Без сумніву, приклад достойний мені.
Коли мені важко і серце ридає,
До Того іду, Хто безвинно страждав.
Як бути приниженим й зраненим знає.
Любив аж до смерті! Що зміг, те віддав.
У прикладі Божім натхнення і сила.
Без сумніву знаю, що треба прощать.
Любов Твоя, Боже, мене підкорила.
Я вірю ти хочеш і будеш спасать.
Ховаю від інших солону сльозину.
Потішена Богом спішу потішать!
Щаслива, бо маю у небі родину,
Не буде ніхто там уже ображать.
За тих, хто образив — від серця молюся.
Їм, мабуть, бракує в житті теплоти.
Хай серця черствого любов’ю торкнуся.
Прости їм, Ісусе, прости їм, прости.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2020
“Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами”. (Дії 3:19)
Ісус гряде! Земле, збудися,
І навернися до Христа.
Від одурманення проснися,
Фальшивого спокою, зла.
Чи це не ти вбиваєш діток,
Що ще й не бачили цей світ?
Цінуєш гроші, заробіток,
А душу вповиваєш в гріх.
Не ти пияцтво пропагуєш,
Про це реклама не твоя?
Покайсь! А ні, то ще відчуєш,
Що значить жити без Христа.
Слова видумуєш лукаві.
Не ти ненавидиш братів?
Йдеш гордо та шукаєш слави,
Грабуєш і своїх, й чужих.
О, земле, чи не ми згрішили
Проти Творця усіх світів?
Невже не бачим — завинили
Проти Царя усіх царів?!
О, Україно, чи й не наші
Розпусні преса і книжки?
“Не чисті очі, руки ваші...”
Прости нам, Господи, прости!
Дай нам завчасно схаменутись,
І визнати свої гріхи.
Цілком до Тебе потягнутись,
А Ти серця наші зміни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887984
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Діти, любите цукерки?
Шоколадні, карамельки?
Різнокольорові є!
Мабуть, знаєте про те.
Та щоб зубки не боліли,
А були здорові й цілі,
Полюбіть від бджіл медок
З гарних польових квіток.
“Жу-жу-жу”, — летіла бджілка —
Малесенька добродійка.
Працювала цілий день,
Наспівуючи пісень.
“Дякую”, — сказали люди,
Й смакували медом всюди.
Принесли до себе в дім,
Щоб на користь був усім.
І цукерки, і мед маєш.
Дякувать не забуваєш?
“Дякую!”, — кажи за все,
Й Бог благословить тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887914
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2020
Як тобі одиноко, друже,
І порожнім здається дім.
Є Ісус! Йому не байдуже,
Що насправді в серці твоїм.
Ти потрібен Христу, ти цінний!
Не даремно тебе створив.
Вір, характер Христа незмінний,
Простить все, чим ти нагрішив.
З Ним не є душі одиноко,
Розуміє її без слів,
Бо Він бачить наскрізь, глибоко.
Хоче, прагне, щоб в щасті жив!
Ти довір Христу свою долю,
У молитві Його шукай.
Щоб пізнати Господню волю,
На коліна раз-в-раз ставай.
А Він прийде на тиху зустріч,
І відкриє тобі свій план.
Вже готова для тебе поміч.
Друже, ти не один, не сам!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2020
“Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю його, й об’явлюсь йому Сам”. (Івана 14:21)
“Хто не любить Мене, той не береже Моїх слів...” (Івана 14:24)
Не міняйте Біблію на вірші,
Хоч би як там гарно не звучали.
Книга Божа Вам поможе в світі.
О, якби її Ви забажали!
Не міняйте Біблію на пісню,
Нехай нова з серця залунає, —
Особиста, власна, найщиріша,
Що за все Ісуса прославляє.
Не міняйте Біблію на книги,
У молитві Бога пізнавайте.
Там правдиве джерело утіхи!
Прихилитися туди подбайте.
Не міняйте Біблію на прозу,
Й на чиїсь над Словом міркування.
Хоче Бог у серце прямо сіять,
Щоб на Нього клали уповання.
Християнські музика, програми, —
Це дається теж на збудування.
Хоче Бог, щоб Слово цінували,
І Його найперше там шукали.
Я дивлюсь в минуле й розумію,
Що шукала від людей тлумачень...
А тепер пізнала і радію:
Особистих хоче Бог побачень!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887738
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2020
Цінуй тих друзів, які поруч є,
Котрі не лиш в фейсбуці й інстаграмі.
Хто в тяжкий час підставити плече,
І без прохання, йдуть охоче самі.
Цінуй тих друзів, що в однім житлі
Можливість дана спілкуватись разом.
Щоб не лишались ми на самоті,
Родинами благословенні Богом.
Цінуй отих, з ким за одним столом
Спокійно можеш випить чашку чаю.
Найперше з ними поділись добром,
А завинили — усміхнись: прощаю!
Цінуйте тих, хто пише вам листи,
Той молиться таємно на колінах.
Щоб ви могли для Господа цвісти,
А не в гріховних борсатись руїнах.
Цінуйте тих, кого вам дав Господь!
У їх потребах серцем будьте чуйні.
Не додавайте вчинками тривог,
Й слова не сійте гострі та отруйні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Помоліться за діток, моліться, батьки,
Хай щасливі ростуть ваші доньки й сини.
Чи далеко живуть, а чи поруч вони,
Подаруйте увагу й свої молитви.
Й дорослому сину потрібна порада,
Найкращою буде Небесного Тата.
І донька нехай би лиш мудро чинила,
Моліться, щоб Бога всім серцем любила.
Я тішуся щиро: маю маму і тата.
За дочку й синів в них молитва завзята.
Хай й ваші молитви встеляють дорогу,
Щоб діти навчались ввірятися Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Все буде добре! — кажуть люди,
А Бог говорить, що не так.
Про біди чутимеш усюди,
І дивуватимешся: як?
Святе Письмо передбачає
Хвороби, голод, війни... — смерть.
Завчасно нас застерігає,
Що прийде горя круговерть.
“Втомився я. Куди ще більше?”, -
То тут постогнують, то там.
Та подивись, гріхів все більше.
Не час покаятися нам?
Поможе хто? Проти Святого
Земля повстала, племена.
Багато хто приймуть лжебога,
Й поклоняться. Він — сатана.
Чому Святий Господь не треба?
Забули дбати про серця...
Він милосердний жде ще тебе,
Бо цінна і одна душа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887488
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2020
Стільки й стільки побуду з Христом,
І квапливо наводжу будильник.
Помолюся, потішусь Письмом,
Бо воно у житті є світильник.
Час відлічений, кількість хвилинок,
Все по плану — таємна кімната.
Дім, робота, молитва, спочинок, -
Я старалась усе врахувати...
В ранок цей рівно сорок — Ісусу,
Щиро Бога хотіла почути.
“Я від всього в цей час віддалюся.
Хочу, Боже, у ніг Твоїх бути”.
Сорок рівно... І страшно зробилось.
Та не добре невже планувати?!
В моїм серці у мить прояснилось:
В сорок три Бог бажав би щось дати.
“Кожен вірш в Твоїм Слові від Тебе,
Буду щиро Христа там шукати”.
“Ти зважаєш найперше на себе,
А якщо буду Я планувати?”
Грішна. Каюсь. Себе обкрадала,
Не завжди дочекавшись на більше.
Час детально завжди розділяла.
А Ісус щось ще мав на пізніше.
Виключаю будильник. Знов каюсь.
Ти навідай мене, Святий Духу.
Я смиренно Тобі покоряюсь,
Потурбуйся про все, добрий Друже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
Які в тебе стосунки із Христом?
Тут не про те чи хрестик є на шиї.
Із ким ти дружиш — з Богом чи з гріхом?
Діла твої про що би сповістили?
Які в тебе стосунки із Христом?
Чи ти колись уже прийшов до Нього?
“Так-так, мене хрестили малюком”.
Не розумієш. Чи ти знаєш Бога?
“Перед іконами щодня молюсь,
І “Отче наш” за їжею читаю.
А знаєш що? Багато ще пощусь,
І згідно правил в церкві поступаю”.
Не те питаю. Чи Христа пізнав?
Чи знаєш Господа ти особисто?
“Доповню ще. Ще я колядував,
І першим дім увесь вітав врочисто”.
Не те, не те!.. Чи знаєш ти Христа?
“Послухай, вдома шопку майстрували”.
Спинися, стань! Загробне є життя!
У небі будуть, хто Христа прийняли.
“Я п’ю за майбуття. Усе окей!”
О ні, о ні!.. Мій друже, схаменися.
“Ти — вчителька єретичних ідей.
Ану, давай, від злого відхрестися”.
О, грішнику, покайся в добрий час.
Йди від обрядів до Живого Бога.
Голгофа, хрест... Ісус там вмер за нас.
І Він Єдиний (!) в небеса Дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
“Прийдіть до Мене усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!” (Мт.11:28)
Я бачила нещасних худих й повних,
Сумуючими бачила здорових...
Багатих — розчарованих, красивих —
Не люблячих себе і боязливих...
Я бачила поважних оп’янілих,
Утомлених душею, занепалих.
Слова я чула, що несли надію,
Пізніш з тих уст... і повторить не смію.
Я бачила просящих куска хліба,
І тих, хто помагали й... зневажали.
Я хитрих зустрічала і лінивих.
Чимало працьовитих, трохи щирих.
Я бачила співаючих від щастя,
А також від безумства були співи...
Я чула сміх і голосисту мову, —
Відверту потім і сумну промову...
Теж чула, як казали: все чудово,
А потайки в рукав втирали сльози...
Я бачила, як лестили у вічі,
А поза очі люди були інші...
Я бачила: в залежностях томились,
І томлячись зі звичками боролись.
А інших зустрічала, що гордились, -
У похотях тілесних, ще й хвалились...
Я зустрічала сироту без тата,
І сироту, хоч є здорова мама...
... Речей не зрозумілих є багато,
Вникати в них — не мало гіркувато.
Ісус Христос — правдива всім розрада!!!
Для кожного там знайдеться порада!
Усім не зможу помогти, не зможеш...
Робімо, друже, я і ти, що можем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020
“Нехай не знайдеться між тобою такий, хто переводить свого сина чи дочку свою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, і хто ворожить по птахах, і хто чарівник, і хто чорнокнижник, і хто викликає духа помершого та духа віщого, і хто питає померлих. Бо гидота для Господа кожен, хто чинить таке...”(Повт.Зак.18:10-12)
Як короткозора людина буває:
У житті дочаснім вперед заглядає.
Хоче зрозуміти що її чекає,
У майбутні дні безбожно заглядає.
На жаль, життя вічне зовсім не цікавить,
І Господнє Слово нітрохи не вабить.
Ворожки й гадалки тій дають поради.
Та від тих сеансів добра не чекати.
Якщо зневажаєм ми Господнє Слово,
Не чекаймо, ні, не буде все казково.
Знахарі й гадалки — не Господні слуги,
Якби не хвалили люди за “заслуги”.
Вони йдуть до пекла...О, невже й ти з ними?!
Зрозумій нарешті, що здружився з злими.
Будеш нарікати і страждати будеш,
Якщо Боже Слово так і не полюбиш.
Бо Воно святе і ворожбитство судить.
“Грішнику, покайся!”, - ще Спаситель будить.
У зухвальстві нині, читачу, покайся,
Оправдатись, прошу, ти не намагайся.
Вибір за тобою. Покаятись чи ні?
Як й гадалки, хочеш служити сатані?
Та Христос Спаситель хоче й їх простити!!!
У Своєму Слові кличе гріх лишити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2020
Коли у серці пісня затихає
Я погляд на Голгофу підіймаю.
І знов з душі мелодія лунає!
“Співай!”, - Спаситель мій благословляє.
Коли згрішаю і сумління судить,
То хрест звіщає, що Спаситель любить.
Христа шукаю, прагну покаяння.
Читаю в Слові: в Бозі оправдання.
І знов співаю, знов душа радіє!
Перед Христом схиляючись малію.
О, друже, поспіши й ти на Голгофу,
Там прощення знайдеш і допомогу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2020
“Не хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправство, хто плете з своїм ближнім про мир, - але зло в їхнім серці!” (Біблія, Пс.27:3)
Не людина — гроші, не вона — гостинці,
(Признаєшся тихо собі наодинці.)
Не людина треба, а її робота.
Бо кому ж є зайва ближнього турбота?
Не людина треба і її присутність,
Не вона реальна й її справжня сутність.
В уяві малюєш: як то так зробити,
Щоб собі на користь друга обдурити?
Не людина треба і її реальність,
Бо у серці маєш ти лише захланність.
Чаювання миле, а в серці — лукавство.
Час таки покаже дійсність і зухвальство.
Приємні розмови, а потім — гіркота,
І слова приємні, пізніше лиш злоба.
Мирна і спокійна розмова тривала,
Про чудову маску людина подбала.
Та не так насправді, згодом розумієш,
Будучи тверезим все ж таки прозрієш.
...Не людина треба, а від неї користь.
І не судить зовсім егоїстів совість.
Вибирайте друзів ретельно, уважно,
Щоби не було вам боляче і страшно.
Лицемірство справді у світі існує.
Бережись, хай тебе воно не руйнує!
Цінуймо людей не за їх заслуги,
Й не лише бажаймо ми від них послуги.
Бо душа людини прагнуча любові,
Теплоти і ласки. Не роби їй болі!
Перевірмо себе: як я поступаю?
Чи користолюбства я часом не маю?
Пам’ятаймо, люди, буде Бог судити,
Як не навчимось по-справжньому любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2020
“І будуть ходити від моря до моря, і з півночі до сходу блукатимуть, щоб знайти слово Господа, - та не знайдуть його!” (Біблія, Амоса 8:12)
Словом Божим наповняюсь й шлю Його в простори.
Бо у тім не сумніваюсь, що зрушаться й гори,
Тільки Слово Боже вічне повік не минеться.
Але скоро, дуже скоро з землі забереться.
І шукатимуть Його від моря до моря...
(Хай нікого не спіткає та жахлива доля!)
Не знайдуть, - так Слово каже, - не віднайдуть люди...
О як тяжко-тяжко буде, плач і стогін всюди.
Ті, що нині розкошують у свавільстві злому,
Віднайти порад захочуть у Слові святому.
Не знайдуть, бо заберуться Господні поради,
Ті, що зараз ще доступні для кожної хати.
Про своє майбутнє, люди, нині потурбуймось,
І до зустрічі із Богом сьогодні готуймось.
У повітрі із Христом зустрінуться спасенні!
...Інші лишаться на горе — горді, не смиренні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
«Минули жнива, покінчилося літо, а ми не спасенні»...(Біблія, Єр.8:20)
Відлітає літо, минули жнива...
Чи спасенна, друже, вже твоя душа?
За життя свій вибір потрібно зробити,
Бо за гробом пізно буде щось змінити.
Молитви спізнілі і свічки ніщо!..
Щоб знайти Ісуса нам життя дано!!!
Не поможуть друзі і твоя родина,
Якщо особисто ти відкинув Сина.
Зосередьмо серце на Словах святих,
Щоб не бути поруч не спасенних, злих.
Відлітає літо, кінчаються жнива...
О шукаймо, люди, Господа Христа!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2020
Глаза, не прячьтесь от Христа!
И не стесняйтесь Иисуса.
Он — путь единый в небеса.
Отбрось скорей из сердца труса.
Глаза, не прячьтесь от Христа!
Вы всей душой к Нему прильните.
Он рассказал Вам не спроста
О Боге. Да, друзья, поймите!
Глаза, не прячьтесь от Христа!
Прищурившись взыщите взглядом.
В себе вздыхаешь? - То душа
Желает быть из Богом рядом.
Глаза, не прячьтесь от Христа!
Пока Господь даёт спасенье.
Ведь сердцу нужна теплота,
Любовь, покой, Его прощенье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2020
“І зробить вона, щоб усім — малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам — було дано знамено на їхню правицю або на їхні чола, щоб ніхто не міг ані купити, ані продати, якщо він не має знамена ймення звірини, або числа ймення його...
Тут мудрість! Хто має розум, нехай порахує число звірини, бо воно число людське. А число її — шістсот шістдесят шість. (Біблія, книга Об’явлення 13:16-18)
Здається просто так, не складно, —
Три цифри лиш, і всі три — шість.
Попереджає Бог завчасно:
Від цього, друже, бережись!
Запам’ятай!!! Хай Бог поможе
Ісусу вірність зберегти.
Хай буде Він за все дорожчим.
Довірся Богу, віруй, жди.
Син Божий помирав за тебе,
Він на Голгофі кров пролив.
А зараз кличе всіх до Себе.
Майбутнє в Біблії звістив!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
(Єр. 15:6)
Ти не утомлюєшся, Боже,
Хто ж написати це зумів,
Що втомлений Ти у дорозі
Біля криниці враз присів?
Іван писав, що Ти втомився, (Ів.4:6)
А я читала — повний сил. (Іс.40:28)
Чи справді, Господи, втомився?
Чому забракло в Тебе сил?
Нікого поруч. Ти й криниця.
Про що там, Боже, розважав?
В ній зберігалася водиця,
А Ти її живую мав.
Дай зрозуміти правду, Боже,
Творець небес, Творець землі.
Так, Я втомивсь... Втомився, Боже?
Що хочеш цим сказать мені?
Втомився милувать, прощати,
На гріх дивитися втомивсь.
Втомивсь невір’я зустрічати.
Не як людина Я втомивсь!
Втомився. Милість відкидають,
А самоправедність беруть.
Моєї волі не приймають,
На власний лад щастя кують.
Втомився, мружу від вас очі, (Іс.1:15)
Вінець творіння на землі.
Ваші діла, як вчинки ночі,
Все ж бачать очі пресвяті.
Розбій ненавиджу — грабують, (Іс.61:8)
Розвід огидний — в нім живуть. (Мал.2:16)
Невже ж то справді не пізнають
Мою любов, і в ад підуть?
...Сидів утомлений Учитель.
Перечитай подію ту.
Та суть уся Його — Спаситель!
Не лишив місію Свою!!! (Іс.45:22)
Якщо тебе ще совість судить,
Як вже й не судить — пробудись.
Поглянь — Він втомлений та любить!
Покаятись спіши, спіши.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
“Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене!” (Біблія, Мт.15:8)
“Ці люди...” Господи, які?
Та я читаю лиш “оці”.
Мене шанують лиш устами,
А Я хотів би, щоб серцями.
І стало страшно й сумно враз.
О, християни, це до нас!
Господній біль й Його турбота,
Щоб витягнути “цих” з болота.
Себе звіряю — як же я?
Чи не шанують лиш уста?
Господь, я Тебе вибираю,
Буть серед “цих” я не бажаю.
Бо хочу зватися Твоя,
Тебе хай славить вся душа.
Господь, допоможи так жити,
Щоб серцем всім Тебе святити.
Бо дуже страшні є Слова:
Уста за Мною, не серця.
Та милість є, Бог ще прощає!!!
Й лукаве серце Він міняє.
Сьогодні перевір себе:
З ким справді серце твоє є?
Прийдімо щирими до Бога,
У Нього є нам допомога!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
До вас, батьки, моє послання,
До тих, в кого є діточки.
Прийміть, як дар, не як повчання!
Бо безліч в світі є біди...
Сумні історії від того,
Що не навчають діток жить.
Самі є осторонь Святого,
І не навчилися любить.
Про що ти, хто з батьків не любить? -
Хотіла б вірити у це,
Але реально світ цей губить
Дітей, уловлюючи в зле.
Безпечність батьківська вражає.
Гостинці, іграшки — у дім,
Та тато й мама не спитає:
Синочку, як цей день провів?
Душа, емоції дитини,
На жаль, пішли на задній план.
А у маленької людини
Питань болючих океан.
Ви скажете: ти фантазуєш,
І щось “плетеш” в своїх віршах.
О, ні, батьки, біду бо чую
Читаючи рядки в “сітях”!
Там ваші чада дорогії
Дають свободу всім думкам.
О, як страшні дитячі дії,
І скільки болі в їх словах!..
Хтось жить не хоче, хтось учитись...
О, годі, досить це писать!
Ви мусите, батьки, спинитись,
Щоб найрідніших врятувать!!!
Комусь із них усе набридло...
А те дитя — малий росток.
Лише початок, хай би квітло,
Немов пахучий той садок!
Та дитинча все нарікає,
З чужими горе розділя.
У незнайомців щось питає,
Глибоко душу розкрива.
Батьки, батьки, о зрозумійте,
Що дітям треба теплота!
Віддати час для них зумійте,
Нехай зігріються серця.
Ви не спішіться на роботу,
І по роботі десь не йдіть.
Синочку, донечці турботу
Віддайте, щедро уділіть.
Не гроші ваші дітям треба.
Хоч, зрозуміло, як без них?
В дітей є більшая потреба.
Ви до грудей їх притуліть!
Й так посидіть годину, другу.
Не серед друзів за столом.
Ви не спішіться за попругу,
Сягніть сумління їх теплом.
Забудьте на дітей кричати.
Так, їх виховувати слід!
Але з терпінням поучати,
Не лайкою, як той бандит.
У інтернеті коментують,
(Так-так рідненькі діточки!..),
Що матері й батьки не чують,
Бо завжди в них діла свої.
Не хочу я когось винити,
Але до болю сумно так,
Не вміючи батьки любити
Вирощують собі будяк...
...Я вірю, читачі, ви інші!
Й писав сумне не ваш малюк.
Я хочу вірить: ви — мудріші.
Й вам діти скажуть: ти — мій друг!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
Мій Коханий — любов моя перша,
Я щаслива разом з Тобою.
Ожила біля Тебе, воскресла
До життя, мов квіти весною.
Ти мене одягнув в дивні шати,
Ароматні квіти даруєш.
Мій Чудовий дорожчий, ніж мати.
Так щаслива, що Ти існуєш!
Познайомилась з Ним у шістнадцять.
Поглянув мені прямо в душу!
Зрозуміла: таких же не тратять.
“Так,” сказати бажаю, мушу.
Не постійно удома лишалась...
Він все знав, але вірний завжди!
І коли у гріхах признавалась, —
Біла сукня... “Тримай і носи!”
Його вірність все серце проймає,
А любов знов будує мости!!!
Хто кохання такого не має, —
Забажай, Його знайдеш і ти!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
“Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої”. (1 Івана 1:9)
Я буду вірити Тобі,
Що Ти простив мені, Ісусе.
Любити й вірити завжди,
Господь, нехай же не спіткнуся.
Я буду вірити в Тебе,
Що Ти, Христос, мій Відкупитель.
Хай Дух Святий в мені живе.
Я буду вірити, Спаситель.
Я хочу вірити, Христос!
Прошу, даруй незламну віру,
Щоб не зламало її щось.
Хай вірю й йдучи у могилу.
Я буду вірити, Христос!
Спасителю, Ти сенс усього.
Давай життя пройдемо вдвох.
Прослав в мені Себе святого.
Я хочу вірити, Христос!
Я буду вірити, Месіє.
Щоби невірства не знайшлось,
Допоможи, хай милість діє.
Я вірю, Господи, що Ти,
Не так кохаєш, як людина.
Простив, простив! Усе простив!!!
Я ж, Боже, дуже завинила.
Твоя любов й пролита кров, -
Господь, який же Скарб я маю!
І прощена радію знов,
Почувши ніжне: Я приймаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884924
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
“Чи не знаєте ви, що ви — Божий храм, і Дух Божий у вас пробува́є?” (біблія, 1кор.3:16)
Потаємна кімната — комора чи льох.
Рідко гості є там, але бачить все Бог.
Господині дбайливі й там лад тримають,
А як чесно — непотріб часом складають.
У кладовці зустрінеш відро зі сміттям,
Що ще вчора потрібно було знищить нам.
Місце те найпізніше ми прибираєм.
Ніхто ж не зайде, — так собі розважаєм.
Друзі вже на порозі, щось не встигаєш,
За хвилинку туди зайве повідправляєш.
І надія жевріє, що бажаний гість,
Не проявить, проникнуть туди, вміння й хист.
Якщо поспіх буває і безлад на мить.
То рука працьовита прибрати спішить.
Й знову чисто, приємно — радіє душа,
І проходить світліше щоденне життя!
Щось подібне й з душею, якщо у ній хлам.
Бог говорить: не знаєш, що тіло мій храм?
Та біда уся в тому, коли ми гріхи
Культивуєм в собі і несем крізь роки.
Тоді ми храм не Божий, якщо вчинки злі.
А коли не Христа, тоді від сатани.
Зрозуміймо: зустрінем погибель свою,
Якщо так і залишимось в власнім гріху...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
О, Господи, любов Твоя предвічна
І милості також нема границь.
Мій Пастирю, душа я знаю вічна.
Ти спас її з посеред тисяч лиць.
Вона була засмучена, тривожна,
У пошуках правдивого буття.
Промовив Ти: тепер не переможна,
Я — твій Спаситель, Я — твоє Життя.
О, алілуя, Господи, осанна!
Знайшов мене поміж мільйонів лиць.
Коли жила я у ворожім стані,
Й в ярмі упала... Ти схилився ниць!
О, Господи, о Господи, навіщо
Така брудна пречистому Царю? —
Спасаю всіх утомлених покищо,
Бо Я — Любов, любов’ю Я живу.
Він радість дав, Він дав душі надію!
Прощення, мир, гармонію Свою.
Поклав у серце чисту, світлу мрію.
На зустріч з Ним надією живу.
Мене брудну прийняв і тебе прийме,
Простить, очистить, дасть нове ім’я.
Дозволь Христу, Він у життя ввійде,
Спасе, пригорне душу і твою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
“Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі,” (Луки 3:5)
Якщо ти гора — тобі треба низ,
Якщо долина — потягнися ввись.
А криві дороги — випростуй, зрівняй.
Хто ти є сьогодні? Друже, пошукай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
Сонечко за день, певно, притомилось.
А можливо й ні, бо вже б не світило?!
Та таке ж жовтаве “сідає” за хмари,
Не на відпочинок — працювати далі.
Від його не “чути” жодних нарікань,
І у темний колір нема зміни “вбрань”.
Знов і знов яскраве, знову й знов сіяє! -
Так свою “усмішку” людям посилає.
Чи оце не приклад людям від Творця,
Щоби ми від злості берегли серця?!
Хоч, не раз втомившись, йдем відпочивати,
Друзі, не спішімо й тоді нарікати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884294
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2020
"Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами семця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!“ (Еклезіяста 11:9)
Тішся, юначе, в роках молодих,
Витівки різні шукай і чини.
За покликом серця свого прямуй,
І за видінням очей помандруй.
Пісню веселу співай вдень й вночі,
У пречудові роки молоді.
Все як ти хочеш, можеш робити.
(Чи не робити? - Ні, не робити!!!)
Всі ці уроки ти знайдеш в Письмі,
Їх Сам Спаситель залишив тобі.
Знай, що на суд Бог впровадить тебе:
За все це, за все це. Друже, невже..!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Ідіть, люди, в інтернет,
Й на землі простори.
Напишіть, скажіть куплет
Щирості й любові.
Нехай пісня про Христа
З ваших уст лунає.
І людину в небеса
Завжди закликає.
Не себе хваліть, а Бога,
Його добру волю.
Тоді Він благословить,
Й дасть щасливу долю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2020
Слова
В моїх віршах переплелись
Любов до Бога й до людини.
Без Бога я б не спромоглась
Посіять доброї зернини.
В Христа любові любим ми.
Вчимось любити безкорисно,
Бо Він навчає: ти люби,
Як навіть хтось вчиняє злісно.
З Христом в нас лагідні слова,
З Христом усмішка йде від серця.
І творяться такі слова,
Немов жива вода з джерельця.
З Христом ти ворога простиш,
З Христом не будеш ображатись.
Тривожну душу підкріпиш,
На Бога будеш покладатись.
Посій зернятка за життя:
Любові, мудрості, надії!
Зробить це можеш ти і я.
Не відкидай за обрій дії.
Нехай слова твої й мої
Не ранять, а лікують душі!
Не культивуй слова гнилі,
Бо з ними й сам замерзнеш, друже!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2020
“Діточки мої, - це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, - Ісуса Христа, Праведного”. (1 Ів. 2:1)
Піднімаю до Господа руки,
Покладаюсь на вічні Слова.
Ради мене терпів, Боже, муки,
Щоби мала я вічне життя.
Уступилась, згрішила й томлюся,
До Христа моє серце летить.
Чую голос Його: “Заступлюся”,
Й знов з уст вдячна пісня бринить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Бог не під силу не дає роботи,
Й таланти дав для кожного такі:
Щоб зберегти й примножити щедроти
Творця, змогла людина на землі.
Бог не під силу не дає завдання!
В дорученому ділі дає сил,
Щоби Його звершилося бажання.
Слухняному стає Бог Поводир.
Довірсь Йому і ти не пожалієш,
З Христом ти зможеш Боже досягать.
Подумай: за чиїм ти планом дієш?
За Божим? - Буде Бог благословлять!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Відломилась гілочка й впала,
Й неохоче згодилась: кінець...
А я стільки зробити бажала,
Щоб прославився мною Творець!..
Я до сонця тягнулась жагуче,
Дощик листя моє орошав.
Як упала? - Не знаю, не зчулась,
Вітер лютий маленьку зламав.
На хвилинку від гурту відбилась,
А тепер вже жалію, лежу
На землі... Нащо в простір “дивилась”,
Залишивши своїх?! Що ж? - Згнию...
О, як боляче гілочці стало,
Скільки щирих не видимих сліз.
Деревце ж поруч віття підняло,
Від гіллячки болючий лиш слід.
Але тут садівник поспішився,
Запримітив гіллячку в траві:
“Нащо гинути?” Змилосердився,
До грудей притуливши собі.
“О, маленька, ти цінний росточок,
Скільки часу й ресурсів в тобі!
З тебе буде новенький садочок,
Ти продовжиш життя в деревці!”
“Мій господар! Ти добра людина,
Ти — єдина надія мені!
Хоч хто я? Вже й не ціла “рослина”...
Порятуй, й я віддячу тобі!”
А господар, у руки поклавши,
Підстругав і очистив її.
У підщепу уміло поклавши,
Гоїв розчином рани усі.
“Будеш деревом новим, гіллячко,
Плодовитим, корисним в саду!”
Де ж уроки, слухач і слухачко,
Що для себе найперш я візьму?”
Діти Божі прищеплені Богом,
А Господь — їх Спаситель, Лоза.
Приклад гілки хай стане уроком,
Що в прищепленні — милість Христа!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2020