Катерина Мотуз

Сторінки (1/18):  « 1»

Щастя, що тебе чекають…

Це  щастя,  коли  хтось  чекає  вдома,
Ти  посміхаєшся,  хоч  й  на  обличчі  втома,
Радієш  -  тобі  є  куди  спішити
І  є  заради  кого,  просто  жити...

Сім'я  -  твоє  багатство  й  перемога,
Дитя  -  це  подарунок  Бога,
А  чоловік  -  твоя,  в  житті,  підтримка,
Порадник,  друг  та  пристрасті  іскринка...

Тепло  родинне  -  це  твоя  заслуга,
Затишний  дім  -  і  ти  в  нім  не  прислуга,
Тебе,  в  сім'ї,  всі  люблять  й  поважають,
Ти  маєш  щастя,  бо  тебе  чекають...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2020


Люблю життя…

Скажу  відверто  -  я  люблю,
Люблю  життя,  яким  живу,
Я  насолоджуюсь  щодня
Й  ціную  кожну  мить  життя...

Люблю  руками,  щось  робити,
Не  можу,  просто  так  сидіти,
Як  маю  час  -  пишу  вірші,
На  різні  теми  -  для  душі...

І  дачу,  дуже  я  люблю,
Хоч  і  чимало  там  роблю,
Але  на  втому,  не  зважаю,
Душею  я  відпочиваю...

А  ще,  люблю  свою  сім'ю,
Заради  них,  усе  зроблю,
Батьків,  люблю  і  поважаю,
Я  їм,  найкращого  бажаю...

Усе,  що  маю  -  я  люблю,
І  місто,  у  якім  живу
Й  село,  куди  я  приїжджаю,
Красу,  я  будь  де,  помічаю,
Бо  я  навчилася,  так  жити,
Щоб  кожен  день,  життя  любити...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


Хотілося б так жити…

Хотілося  би  нам  так  жити,
Щоб  без  хвороб  змогли  ходити,
Щоб  не  крутило,  не  боліло,
Життя  ішло,  а  не  летіло,
Щоб  у  родині  і  в  сім'ї,
Були  живі  й  здорові  всі...
Батьків,  щоб  діти  поважали,
Частіше  в  гості  приїжджали,
Щоб  доля,  діток  берегла,
Біда  й  хвороба  -  обійшла,
Як  квіти,  щоб  вони  цвіли
Й  до  старості,  всі  дожили...
А  нам  потрібно,  стільки  жити,
Аби  дітей  не  пережити,
І  тягарем,  важким  не  стати
Та  смерті,  потім  не  чекати,
Ходити  на  своїх  ногах,
І  з  головою  на  плечах.
Достойно  вік  свій  проживати
Й  здоров'я,  в  Господа,  прохати,
Собі  і  всій  своїй  сім'ї,
Батькам,  близьким,  також  рідні,
Щоб  доля,  щастя  дарувала
Й  добро,  у  дім  лиш  посилала,
Щоб  мир,  завжди  був  у  родині,
Й  війни  не  було  в  Україні...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=879220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2020


День Києва…

День  міста,  сьогодні  столиця  святкує,
Красою  приваблює,  навіть  чарує.
Каштани  і  липи,  тополі  і  клени,
У  Києві  вулиці  й  схили  -  зелені...
Приємно  тут  жити  і  просто  гуляти,
Багато  цікавого  можна  пізнати...
Парки  й  музеї,  ворота  і  брами,
Площі,  гаї,  стадіони  й  фонтани...
Столиця  до  себе  манить  туристів,
Бо  має  місця,  дуже  гарні  й  барвисті.
Точно  знайдеться,  для  діток,  розвага
Й  дорослим,  екскурсія  буде  цікава...
Хрещатик,  Майдан,  Арка  Дружби  народів,
Поділ,  Бесарабка,  Алея  Героїв,
Ботсад,  де  бузок  кожну  весну  квітує,
А  ще,  парк  Кіото,  красою  милує.
Сюди  необхідно  усім  завітати,
У  Києві  є  чим  гостей  здивувати...
Дніпро  наш  могутній  і  схили  квітучі,
Храми,  собори  й  дзвіниці  блискучі,
Вони  зачаровують  своєю  красою,
Тут  гарно  й  затишно,  літом  й  зимою,
І  хочеться  знову  в  столицю  вертатись,
Щоб  ще  раз  пройтися  і  помилуватись,
Бо  Київ  -  найкраще  місто  у  світі
І  люди  у  ньому,  чемні  й  привітні...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2020


Виховуйте дітей…

Виховуйте  у  дітях  доброту
І  людяність,  ще  змалку  прививайте,
А  чесність,  чемність  й  внутрішню  красу,
Ви  з  генами  своїми  передайте...

Навчайте  діток,  ближнього  любить
І  за  потреби,  йти  на  допомогу,
Тоді  в  суспільстві,  буде  легше  жить,
І  ввечері,  не  страшно  вийти  з  дому...

Увагу,  власним  дітям  приділіть,
Знаходьте  час,  щоб  з  ними  говорити,
Своє  життя,  достойно  проживіть,
Бо  дітям,  треба  прикладом  служити...

Ви  кожну  річ,  дитині  поясніть,
Відповідайте  на  усі  питання,
Не  ухиляйтеся  й  ніколи  не  брешіть,
Знайдіть  слова  потрібні  і  бажання...

Своїх  дітей,  виховуйте  завжди,
Пояснюйте,  розказуйте,  вкладайте,
Й  вони  всі  виростуть,  достойними  людьми,
Батьки,  ви  не  хвилюйтеся,  чекайте...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020


Має значення…

Мені  не  байдуже,  що  робиться  довкола
І  є  різниця,  де  і  як  живу
Та  має  значення  для  мене,  рідна  мова,
Бо  українською,  з  дитинства  говорю...

Мені  не  байдуже,  що  коїться  на  сході,
Та  боляче,  за  втрачені  життя
І  має  значення  для  мене  стопудове,
Щоб  Україна,  в  цій  війні,  перемогла...

Мені  не  байдуже,  де  будуть  жити  діти,
На  незалежній  чи  підкореній  землі,
Тому  щодня,  я  буду  Господа  просити,
Щоби  загарбники  залишили  її...

І  є  різниця,  яким  буде  прапор
Та  має  значення,  де  буде  майоріть,
Ми  маємо  в  Криму  відпочивати,
Та  справедливість,  щодо  нього,  відновить...

Мені  не  байдуже,  до  близького  й  чужого,
Не  байдуже,  до  міста  і  села,
Я  поважаю,  і  старого,  і  малого,
Бо  у  добрі  та  злагоді  росла...

Для  мене  має  значення,  як  жити,
І  є  різниця,  правда  чи  брехня,
Я  вірю,  що  країна  підніметься,
І  люди  гинули  на  сході,  не  дарма...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2020


Садіть дерева…

Садіть  дерева  та  кущі
І  сійте,  люди,  гарні  квіти,
Їм  треба  довго  ще  рости,
Щоб  милувались,  потім  діти.
Садок  вишневий,  посадіть
І  яблунь  кілька,  біля  тину
Й  черешню  гарну,  ви  знайдіть,
Щоб  радувала,  всю  родину...
Ви,  не  лінуйтеся  -  садіть
І  у  садибі,  і  навколо
Й  берізок,  кленів  і  осик,
Щоб  свій  лісок  був,  коло  дому.
Нехай  вони  собі  ростуть
І  кожну  весну,  зацвітають,
Про  тих,  хто  їх  колись  садив,
В  дітей,  онуки  розпитують...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Хліб - усьому голова…

"Хліб  -  усьому  голова",-
Всім  відомі  ці  слова,
Ще  в  дитинстві  вчать  батьки:
Хліб,  потрібно  берегти
Його  треба  шанувати
Й  кожну  скибку  -  цінувати,
Крихти,  з  столу  позбирати,
Й  пташечок  нагодувати.
Щоб  нічого  не  пропало,
Й  хліба  всім,  щоб  вистачало
І  не  був  він  в  дефіциті
Й  були  люди,  завжди  ситі.
Та,  щоб  голоду  не  знали
Й  на  землі,  щоб  працювали,
Щоб  пшениця  -  колосилась
Й  паляниця,  щоб  не  снилась,
А  лежала  на  столі,
Й  пахло  хлібом  на  Землі...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2020


Пара голубів…

Голуб  і  голубка,  мило  воркували,
Про  любов,  тихенько,  бесіду  вели,
Від  "  розмови"  щирої,  серце  завмирало,
Так  приємно  бачити,  парочку  таку...

Нам,  кохання  їхнє,  прикладом  слугує,
Людям,  треба  вчитися,  вірності  в  птахів,
Голуб  про  голубку,  завжди  гарно  дбає,
Він  заради  неї,  всю  Землю  б  облетів...

Пара  білих  птахів,  голови  схилила
Й  цілувалась  солодко,  під  деревом,  в  садку,
Їхньому  побаченню,  ніщо  не  заважало,
Поряд  воркували,  вже  не  одну  весну...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020


Знов ідуть дощі…

Дощить...і  сонечка  немає,
Похмуро  й  прохолодно  на  дворі,
Погода,  і  на  настрій,  наш  впливає,
Не  радісно,  бо  знов  ідуть  дощі...
Вже  котрий  день,  весна  не  зігріває,
То  холодно,  то  трохи  моросить,
Когось  дощами  рясно  заливає,
У  когось  -  град,  а  в  декого  -  сніжить...
А  нам  так  хочеться:  весни,  тепла  і  сонця,
Щоб  цілий  день,  співали  солов'ї,
І  на  негоду,  щоби  не  зважали
Й  затишно  було  жити  на  землі.
Щоби  весна,  була  така,  як  треба,
Тепленька,  без  морозу  і  снігів,
Щоб  сонечко  світило  з  неба
І  дощ,  щоб  кожен  день  не  лив...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=877264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2020


Аромат весни…

Озирніться,  люди,  навкруги  весна,
І  від  ароматів,  зараз  не  до  сна,
Все  уже  квітує,  вишні  і  бузок
Та  чутно  у  лісі,  зозулі  голосок,
Соловейко  також,  дзвінко  заспівав,
Настрій  своїм  співом,  людям  підіймав,
Бджоли  загуділи  дружно  у  саду,
Вони  теж  чекали,  як  і  ми  весну.
Всі  зраділи  сонцю  й  теплому  дощу,
А  іще  барвінку  й  зеленому  плющу.
Все  весною  гарне,  дерева  і  кущі,
Навіть  симпатичні,  злітаються  хрущі...
Весна  всіх  закохала,  в  свою  красиву  суть,
Тепер  її  щороку,  усі  довкола  ждуть.
Чекають  з  нетерпінням,  закінчення  зими,
Щоби  вдихнути  знову,  цей  аромат  весни...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


Вишиванка…

Вишиванку  гарну,  одягни  ще  вранці,
Ту,  що  вишивала  мамина  рука,
Ту,  що  дуже  мила  й  світиться  на  сонці,
Ту,  яка  для  серця,  дуже  дорога...
Вишиванку  кожен  має  одягнути
Й  засвітити  вогник  щастя  у  душі,
Бо  у  вишиванці,  хрестиком  розшитій
Сховані  традиції  й  гени  наші  всі...
Вишиванка  наша  -  символ  України,
Наша  незалежність,  сила  і  душа,
Ми  й  без  вишиванки  -  нація  найкраща,
А  у  вишиванках  -  подвійна  в  нас  краса...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2020


Так хочеться, щоб нам це просто наснилось…

Так  хочеться,  просто  прокинутись  вранці
Й  почути  в  новинах:"  Війни  -  вже  нема,
Усі  хлопці  вдома,  живі  і  здорові,
І  наша  країна,  все  ж  перемогла..."

А  ще,  дуже  треба,  щоб  фраза  звучала,
Що  вірус,  у  світі,  вдалося  здолать,
І  в  нашій  країні,  офіційно  сказали,
Що  вже  карантин,  можна  точно  знімать...

Що  більше  немає  загрози  для  людства,
І  нових  випадків  хвороби,  нема,
Всі  хворі  -  одужають  і  будуть  здорові
Й  для  них,  це  не  буде  остання  весна...

Так  хочеться  жити,  як  було  раніше,
До  вірусу,  виборів,  зрад  і  війни,
До  того,  як  голови  свої  поклали,
В  гібридній  війні,  України  сини...

Так  хочеться,  щоб  нам  це  просто  наснилось,
Щоб  більше  ніколи,  не  було  війни,
І  віруси  в  світі,  щоб  не  лютували
Й  при  владі  сиділи,  розумні  "  пани"...

Щоб  люди  навчились  життя  цінувати,
Здоров'я  своє  від  хвороб  берегли,
І,  щоб  не  траплялось,  в  житті  чи  у  світі,
Щоб  всі  залишалися,  завжди  людьми...
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Про війну…

Гіркі  сльози,  очі  наповняють,
Бо  війна  бере  людські  життя,
Душу,  наче  на  куски  рубають,
Бо  не  б'ються  молоді  серця...
Воїнами  мужніми  ставали,
Не  лише  чоловіки,  а  вже  й  жінки,
Українську  землю  захищали
І  роки,  в  окопах  провели...
Вони  втратили  там  спокій  і  здоров'я,
Втратили  своїх  товаришів,
За  свободу,  там  вони  стояли,
За  жінок,  дітей  і  матерів...
Їм  потрібно,  низько  поклонитись,
"Дякую"  сказати,  від  душі,
Бо  вони  всі  роблять  гідну  справу,
Й  не  здають,  позиції  свої...
Шкода,  що  війна  бере  найкращих,
Шкода,  що  вона  до  нас  прийшла,
Але  певно,  дуже  комусь  треба
Й  дуже  вона  вигідна  була..
Хтось  на  ній,  дітей  своїх  втрачає,
Хтось  здоров'я,  спокій  і  життя,
А  хтось,  гроші,  не  маленькі  заробляє
І  плював  він,  на  чужі  життя...

Соромно,  що  є  такі  байдужі
Й  безсердечні  і  такі  черстві,
Що  готові,  все  робить  для  того,
Щоб  набити,  грішми  кишені...
Пам'ятайте,  щоб  ви  не  робили,
Українську  землю,  складно  буде  взять,
Бо  за  неї,  щогодини,  щохвилини,
Будуть  відчайдушно  воювать.
Зрозумійте,  що  ми  незалежні,
Не  лише  на  карті,  а  і  у  душі,
Так  що,  забирайте  свою  зброю
Й  вимітайтесь,  з  нашої  землі!
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2020


Україно моя…

Україно  моя,  чому  ти  зажурилась?
Чому  плачуть  довкола,  жінки  й  матері?
Чому  голови  низько  свої  похилили,
Молоді  й  сивочолі  країни  сини?

Україно  моя,  ти  моя  Батьківщина,
Чому  маєш  ти  долю,  настільки  складну?
Чому  завжди  хотіли  тепер  розіп'яти
Й  підкорити  собі,  твою  землю  святу?

Україно  моя,  ти  триматися  мусиш,
Бо  доволі  багато,  вже  пережила,
Бо  чимало  людей,  віддали  Богу  душу,
Щоб  ти,  моя  земле,  незалежна  була...

Не  здавайся  ніколи,  моя  Україно,
Не  ставай  на  коліна  -  ти  гордо  живи,
Доки  є  в  Україні  іще  патріоти,
Захищатимуть  тебе,  від  бід  і  війни...

Україно  моя,  не  сумуй  й  не  журися,
Незалежною  ти,  маєш  бути  завжди,
А  за  твою  свободу,  ми  будем  молитись
І  любити  тебе,  будем  також  завжди..
Катерина  Мотуз

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2020


Згорьована мати…

Схилилася  мати,  над  могилою  сина,
Забрала  його,  та  гібридна  війна...
Він  так  щиро  вірив  у  перемогу,
Та  куля  ворожа,  обірвала  життя...

Не  плаче  вже  мати,  сидить  похилившись,
Не  плаче,  бо  більше  не  має  вже  сліз,
Лиш  погляд,  від  болю,  її  притупився,
Бо  сина  її,  забрав  чийсь  каприз...

Війна  так  підступно  й  зухвало  вбиває,
Бере  так  бездумно,  людськії  життя,
Вона  взагалі,  ні  на  що,  не  зважає,
Й  вкладає  в  могилу,  молоді  ще  тіла...

Лишаються  вдовами,  жінки  молоденькі,
Не  маючи  батька  -  сирітки  ростуть,
Без  діток  лишаються,  тата  і  неньки,
І  з  болем,  пекучим,  у  серці  живуть...

Схилилася  мати,  над  могилою  сина,
Таких  матерів,  вже  не  дві  і  не  три,
Їх  тисячі,  що  поховали  дитину,
Яка,  у  труні,  повернулась  з  війни...

За  спокій  і  мир,  вони  гідно  стояли,
Щоб  ми,  в  незалежній  країні  жили,
Героями  їх  у  землю  поклали,
Та  в  пам'яті  треба,  щоб  вічно  жили...

І  хоче  єдине,  згорьована  мати,
Щоб  смерть  її  сина,  не  марна  була,
Щоб  нашу  країну,  змогли  відстояти,
Щоб  тільки  усе  це,  було  не  дарма...
Катерина  Мотуз.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=876152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2020


Я люблю тебе…

Я  люблю  тебе  так,  як  любити  не  варто,
Як  вдається  любити  лиш  раз  у  житті...
Я  люблю  тебе  так,  що  аж  часом  здається,
Що  не  зможу  я  жить  більше  на  самоті...
Я  люблю  тебе  так,  що  аж  серце  стискає,
І  йде  обертом  часом  від  дум  голова,
Я  люблю  тебе  так,  що  душа  аж  співає,
І  повір,  що  усе  це  не  просто  слова...

Я  любов'ю  своєю  обох  нас  зігрію,
Її  вистачить  нам  на  чимало  років,
Тільки  дуже  прошу...,ні  я  навіть  благаю
Не  паплюж  ти  ніколи  моїх  почуттів...
Не  знайдеш  у  житті  ти  такої  любові,
За  якою  бездумно  і  сліпо  підеш,
А  якщо  мене  втратиш,  то  більше  ніколи,
Ти  достойної  пари  собі  не  знайдеш...
(Катерина  Мотуз)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2020


Жіночий настрій

Коли  жінка  щаслива  -  ясні  в  неї  очі,
Коли  жінка  кохана  -  як  кішка  муркоче,
Коли  жінка  закохана  -  зігріває,  як  сонце,
Коли  жінка  всміхається  -  це  промінчик  в  віконце...

Коли  жінка  сумує  -  псується  погода,
Коли  жінка  лютує  -  то  буде  негода,
Коли  жінка  засмучена  -  вітер  завиє,
Коли  жінка  заплаче  -  дощ  землю  умиє...

Коли  жінка  радіє  -  пташки  заспівають,
Коли  жінка  жартує  -  хмаринки  зникають,
Коли  жінка  у  настрої  -  трава  зеленіє,
Коли  жінка  сміється  -  то  небо  ясніє...

Коли  жінка  стурбована  -  хмарно  довкола,
Коли  невдоволена  -  сумно  всім  дома,
Коли  жінка  ображена  -  сонце  згасає,
Коли,  геть,  розчарована  -  ніч  наступає...

У  жіночому  настрої  різне  буває,
Він,  як  зорі  на  небі  -  то  є,  то  зникає...
Часом  складно  буває  жінок  зрозуміти,
Але  попри  усе,  жінку  треба  любити...
(Катерина  Мотуз)

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867063
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.03.2020