Вікторія Павлюк

Хотіла б мати крила

Хотіла  б  мати  крила,літала  би  сміливо,
Високо  над  землею  кружляла  б  досхочу  ,
Та  не  про  мене  казка,  на  жаль  я  тут  не  пташка,
Ніколи  не  зірву  ,  у  вись  до  сонця  не  злечу.

Хотіла  б  мати  тіло  і  плавати  уміло,
Глибоко  у  воді  світ  інший  пізнавати  ,
Та  не  судилось  стати  ,як  риба  в  глиб  пірнати,
А  лиш  ходити  грунтом  ,  і  кроки  залишати.

Хотіла  б  бути  сонцем  ,яскравою  зорею,
Щоб  зустрічати  ранок  ,і  в  ніч  шляхи  давать,
Але  душа  і  тіло  ,мрій  інших  захотіли  ,
І  в  це  життя  віддали,  веліли  тут  бувать  .

Хотіла  б  те  і  те  ,  та  не  для  того  в  світі  ,
І  за  чужими  долями  не  бігти  дано  нам,
Ми  можемо  пірнати  ,ходити  і  сидіти  ,
Злітати  часом  в  небо  ,але  на  літаках.

Не  птахи  ,щоб  на  крилах  ,  не  риби  в  глибах  моря,
Не  звірі  в  дикім  лісі  ,чи  зорі  в  небесах,
Чудово  ,що  багато  таких  нас  різних  в  долі,
Цікаво  жити  кожному  і  всюди  день  у  днях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914799
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2021

Для мене щастя…

Одного  разу  хтось  спитав  мене  про  щастя,
Та  я  у  цім  питанні  не  мудрець,
Сказати  можна,  безліч  відповісти  ,
Сказати  може  з  чіткістю  знавець.
   Це  не  по  плану,і  немає  заготівки  ,
Про  щастя  тверджень  різних  чула  я,
Майно,багатство  в  подорож  путівки,
Чи  повністю  обізнана  Земля.
Не  суперечу.  Всі  слова  такі  знайомі,
Для  мене  просто  це  такі  слова,
Не  те  втішає  щастя  ,що  в  майнові  ,
А  те  ,що  любить  серце  й  голова.
Коли  проживши  день  не  бачив  сльози,
Є  привід  посміятися  за  так,
Як  вдарили  у  душу  сильні  грози  ,
І  ти  ожив,  ідеш  вперед  однак.
Щастя  -  коли  будні  не  самотні  ,
Зайшовши  місяць  не  бентежить  нас,
І  сонця  схід  цікавий  крок  в  майбутнє,
Моментами  заполонився  час.
Як  падавши  сто  раз  калічив  душу,
Та  думи  не  спустошували  сенс  ,
Побачивши  в  пітьмі  великодушність,
Даєш  із  чистим  серцем  іншим  шанс.
Даєш  його  не  боячись    у  руки  ,
Надіючись  ,що  ніжно  збережуть  ,
Коли    взамін  щасливі  дає  звуки,
Бо  віра  там  з  надією  живуть  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=914530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2021

Сьогодні дощ

Сьогодні  дощ,
Стікають  краплі  по  прозорому  віконці,
Грайливий  дощ,
Ховає  він  через  хмаринки  сині  сонце,
Вмиває  коси,
Всіх  дерев  під  мокрим  небом,
Лишає  роси,
Для  землі  ,  якій  так  треба.

Надворі  дощ,
У  кожній  краплі  видно  сльози.
Холодний  дощ,
Разом  покличе  люті  грози.
Він  не  поганий!
Ні!  Це  все  наша  природа,
Вона  так  гарно  ,
Колом  носить  чисті  води.

Надворі  дощ,
Він  створить  райдугу  опісля,
Чарівний  дощ,
Його  мелодія  мов  ніжна  пісня,
Нежданий  гість,
Але  доволі  нам  приємний,
Буває  скрізь,
Хороший  друг  один  наземний.

Сьогодні  дощ,
Це  час  поглянути  угору,
Живильний  дощ,
Довкола  вабить  так  простори,
Він  потече,
З  любов'ю  лишить  нам  струмочки,
Тоді  втече,
Кудись  далеко  за  лісочки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2021

Сон

Я  часто  плутаюсь  -  реальність  це  чи  сон?
Життя  ,  як  сон,  а  сон  немов  реальність,
Сюжет  один  в  тумані  перепон,
А  щастя  часто  схоже  на  несправжність.
Це  ніч,чи  день?  У  небі  місяць,  сонце?
І  дотик  чий  безмежно  здивував?
Здалося  дощик  падав  у  віконце,
А  під  дощем  він  ніжно  обіймав.
Який  це  сон?...  Неперший,..не  останній,
Де  я  із  ним  за  руку  на  зорі,
Хто  він  такий?  -  Знайомий,  чи  незнаний?
Та  в  серці  оселився  назавжди.
 Він  не  пита,-  приходити  сьогодні?
У  сни  приходить  мої  вже  щодень,
І  я  не  в  силах  шепотіти  ""Годі!"",
Бо  він  давно  герой  моїх  пісень.
З'явився  так,  я  не  чекала  навіть,
Його  вуста  і  руки  ,і  любов,
Але  тепер  моїми  снами  править,
Заполонила  влада  навіть  кров.
Не  вперше  бачу  ,  не  востаннє  знаю,
Наразі  ніч  чекає  більше  дня,
Вона  ж  дарує  бажане  -""Кохаю!",
І  від  землі  здіймається  душа.
І  плутаються  знову  сни  й  реальність,
Бо  сон  яскравий  душу  віднайшов,
Мабуть  уперше  щастя  бачить  справжність,
А  той  герой  в  реальність  увійшов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=912787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2021

Не люби чужого

Не  люби  чужого  !  Він  не  зовсім  твій,
Не  дарунок  бога,не  герой  із  мрій.
Теплий  погляд  лише    буде  уночі,
Поцілунки  ніжні  тільки  при  свічі.

Не  люби  чужого!Сто  раз  обійди,
Він  чужинець  серцю,посланець  біди,
Там  не  знайдеш  щастя,щастя  на  нулі,
Радість  тільки  з  рідним  буде  на  землі.

Не  люби,  бо  годі!  Годі  злої  гри,
І  героя  з  карти  повністю  зітри,
Він  попутний  вітер,він  недовгий  грім,
Пролетить  так  швидко,не  напитись  ним.

Не  люби,любов  та  ,-  серце  розіб'є,
Душу  чисту  брудом  зверху  обіллє,
Слів  не  буде,  сльози  створять  океан,
А  холодний  подих  створить  ураган.

Не  люби  сьогодні,краще  все  ж  забудь,
Зламанії  долі  щастя  не  дадуть,
Той  малюнок  в  серці  назавжди  спали,
Попіл  якнайдалі  з  нього  віднеси.

Не  люби  чужого  з  ним  не  буде  снів,
Спільних  щирих  ранків  і  приємних  днів,
З  ним  не  буде  сонця,  світла  і  тепла,
Бо  його  вже  серце  інша  зайняла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2021

Лелеки

Летіли  лелеки  із  теплого  краю,
Летіли  туди,  де  весна  їх  чекає.
Туди,  де  під  сонцем  кружляють  пташки,
І  квітнуть  у  лісі  найперші  квітки.

Летіли-летіли,  дорога  далека,
Та  рідна  земля  наймиліша  лелекам.
Світало-світало...Тоді  вечоріло,
Нелегко  було,  та  дістатись  зуміли.

Кружляли,  вітали  -  у  двір  заглядали,
Щодня  із  соломи  гніздечко  звивали,
Їм  кожен  охочий  поміг  би  збирати,
Та  тільки  ж  вони  так  не  вміють  літати.

Звивали  і  звили  надійну  домівку,
Із  далеку  лише  їх  видно  голівку.
Пізніше  в  гніздечку  їх  стане  багато,
Сім'ю  із  пташиних  доповнять  малята.

Ростимуть-ростимуть  крилаті  малята,
І  згодом  також  научаться  літати,
Лиш  осінь  холодна  шляхи  відкриває,
Далеко  лелекам  до  теплого  краю.

Вони  полетять  -  вся  сім'я,мама  й  тато,
А  всі  до  весни  будуть  вірно  чекати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2021

Сходить сонце

Сходить  сонце  щоранку  і  щодня,
Сходить  місяць,  приходить  весна,
Кожен  схід  нас  веде  у  безодню,
Кожен  ранок  вперед  у  літа.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2021

Краще-гірше кохання

Немає  кращого  від  кохання,
І  це  людство  пізнало  давно,
Наймиліші  у  світі  зізнання,
Є  сюжетом  у  краще  кіно.

Немає  кращого  від  кохання,
Коли  любиш  і  ти,  і  тебе,
Поцілунки,  обійми  із  рання,
Найчистіше  для  нас  і  святе.

Немає  кращого  від  кохання,
Те,  від  чого  у  серці  цвіте,
Коли  душу  благі  сподівання,
Інше  серце  добром  береже.

Немає  кращого  від  кохання,
Нам  твердять  сотні  кращих  книжок,
Але  також,  що  гірше  кохання,
Слухав  кожен  з  недобрих  чуток.

Кажуть,  що  там  кохання,  як  зорі,
І  як  сонце  дарує  тепло,
На  початку  любов  -  тихе  море,
А  вже  потім  отруйне  вино.

Таке  ніжне  і  щире  кохання,
Нам  так  часто  лишає  жало́,
І  минуле  чарівне  бажання,
Носить  в  серці  болюче  тавро.

І  це  гірше,  нещире  кохання,
Майже  кожен  на  світі  пізнав,
А  вже  потім  те  саме  "кохання",
Довго-довго  для  серця  шукав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=910127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2021

Щастя

У  цьому  світі  -є  слово  з  п'яти  літер,
Коротке,та  ж  який  тримає  зміст,
Хоч  він  здається  просто  пустий  вітер,
Думки,як  береги,об'єднує  лиш  міст.
Ніхто  не  знає  ні  формули,  ні  знаків,
Адреси  і  доведених  доречних  теорем,
Воно  не  носить  нагород,  але  показує  відзнаки,
Які  ми  залюбки  усі  з  собою  заберем.
Цікаве  ж  слово...Не  золото  та  цінне,
Солодке  має  ніжний  аромат,
В  житті  людей  --єдине  й  незамінне,
Душа  співає,розквітає  сад.
Це  слово  стан,емоції,  натхнення,
Ми  на  землі,  а  за  спиною  ростуть  крила,
Мов  час  стає,  панує  сьогодення,
Керує  ним  і  нами  оця  надземна  сила.
Таке  старе,та  молоді  потрібне,
Тоді,  тепер  і  потім...Повсякчас,
Немов  повітря,  щодень  необхідно,
Немов  вода  цілющая  для  нас.
 Всього  лише  п'ять  літер,  але  море,
Написано  про  нього  стало  слів,
Розкинув  світу  вітер  на  простори,
Та  скільки  бачень  на  шляху  відкрив.
Мільярди  душ  придумали  цитати,
Для  когось  Щастя  бути  верх  людей,  
Для  когось  просто  віддано  кохати  ,
І  чимало  мати  у  рідні  дверей.
Щасливим  стати  буває  досить  легко,
Щасливим  бути,  завжди,не  кожен  вдався,
Не  кожен  знає  до  нього  чисту  стежку,
Мабуть  постійно  щастя  не  для  нас.
Та  як  би  довго,чи  мало  не  тривало,
Ціна  йому  найбільша  за  усе,
Без  щастя  це  життя  не  так  цікаво,
Без  нього  не  обійдеться  живе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909665
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2021

Весняні чари

Я  зажмурюсь  від  сонця,що  у  віконце,
Рано-ранесенько  промінь  вкида,
Підіймуся  скоренько,відкрию  легенько,
А  там  за  вікном  вже  гуляє  весна.

Там  розтали  льодинки  і  білі  сніжинки,
І  білочка  грається  поміж  гіллям,
А  в  гнізді  пташенята,малі  солов'ята,
Крилаті  малята  чекають  на  мам.

Подивлюся  на  право,метелик  ласкаво,
Розмахує  крильцями  поміж  квіток,
А  із  ліва  коточок,забився  в  куточок,
Спить  собі  біля  ясних  пелюсток.

Там  сонце  іскриться,а  чиста  водиця,
У  собі  втопає  його  силует,
Навіть  небо  безкрає,і  хмари  вмиває,
Малює  прозорий  небесний  портрет.

Перші  квіти  у  лісі,неначе  намистом,
І  садом  ,і  лугом  кругом  зацвіли,
Яскраві,тендітні,часом  непомітні,
Свої  аромати  довкола  сплели.

Завелися  і  бждоли  літати  по  колу,
На  вишні  полонений  вже  дивоцвіт,
Солодкий  збирають,пилок--добре  знають,
Що  працею  тільки  прокладений  світ.  

Розгулялась  весна,кожним  кроком  одна,
За  собою  лишаючи  тільки  яскраве,
Така  ніжна  пора,  сонцезвісна  струна,
Тішать  серце  її  теплі  чари.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908997
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2021

Загублені

Ми  загублені  у  світі,
Серед  тисячі  людей,
Не  знайти  у  ньому  місця,
І  відчинених  дверей.

Загубилися  в  дорозі,
Як  шукали  щастя  край,
У  шаленому  гіпнозі,
І  адресу  не  питай

Загубилися  в  коханні,
Там  любов  нас  підвела,
А  прийшло  святе  пізнання,
Долю  в  пастку  завела.

Загубилися  мов  пазли  ,
Закотились  по  кутках,
Де  на  нас  чекали  пастки,
І  щасливим  мріям  крах.

Загубилися    в  омані,
Світ  змінився  назавжди,
Очі  замкнуті  в  тумані,
Від  чужих  чекай  біди.

Так  змінився  світ  довкола,
Тай  змінились  в  ньому  ми,
Головне  щоби  у  долі,
Ми  не  згублені  були.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2021

Я не устану

Я  не  устану  ждать  тебя,  пуская  взгляд  в  дождливое  окошко,
Я  научусь  любить  тебя  всегда,как  первый-первый  раз,
Пускай  заветные  мечты  сойдут  за  палубу  совсем-совсем    немножко,
И  дождь  избавит  нас  от  нелюбимых  сердцу  глаз.

Я  не  устану  ждать  того,  кто  душу  собрал  из  кусочков,
И  не  предал,  не  устал  от  однобразий  красоты,
Кто  терпеливо  чуства  вносил  из  надёжный  лепесточков,
И  не  разбрасывал  по  ветру  однотонность  суеты.

Я  не  забуду  тёплый  образ,  среди  душ  холодных  в  мире,
То  единственное  сердце,  что  по  мне  рисует  бит,
Что  зимней  ночью  на  распашку  отворя  обьятья  шире,
Несмотря  на  тех,  кто  дома,  предал  раз,  спокойно  спит.

Я  не  забуду  зимний  вечер,  когда  с  тобою  растворяясь,
Кружилось  наше  счастье,  вдоль  снежинок  над  избой,
Тот  первый  миг,та  лучша  втреча,  до  безумия  терялись,
Ты  пьян  был  мной  ,а  я  потеряна  без  лишних  слов  тобой.

 Я  не    пускаю  наши  чувства,пусть  встилаеться  дорога,
И  по  сердцу  алым  цветом  расспускается    любовь,
Она  ждала  меня  так  долго  у  знакомого  порога,
А  сейчас  пленнила  душу,  озарила  мою  кровь.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908289
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 17.03.2021

А ведь дороже нет любви…

А  ведь  дороже  нет  любви,
Я  знаю  точно  в  этом  свете,
Лишь  человек  один  к  примете,
С  закатом  солнца  и  к  рассвету,
Плывёт  по  венам  да  крови.

А  ведь  прекрасней  мислей  нету,
В  которых  мы  отчайно  тонем,
Окутаны  любовным  морем,
Забыто  прожитое  горе,
И  новые  идут  куплеты.

А  ведь  ценнее  нет  награды,
Любовь  не  стоит  тех  бумаг,
Которые  плывут,  как  грады,
Даря  для  чувств  одни  преграды.
И  расстворясь  на  руках.

А  ведь  чудесней  нету  солнца,
Что  излучает  тень  души,
К  нему  невольно  ты  дотронься,
Потом  уж  пленник  точно  ты,
Такой  отчайной  красоты.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907164
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 07.03.2021

Аромати весни

Я  прокинуся  вранці,  погляну  в  віконце,
А  там  земля  знову  одягнена  в  сонце,
Весна  запашна  вже  до  нас  завітала,
І  співом  пташиним  усе  оспівала  

Із  гілки  на  гілку  зеленим  вкриває,
Степами,  лісами  нестримно  гуляє,
Дарує  барвисті,  тендітні  квітки,
Тюльпани  розкішні,  стрункі  нагідки  

Ромашки  у  лузі  почали  зростати,
Аби  весни  пору  довкола  втішати  ,
Над  ними  метелики  колом  кружляють,
І  квіточку  кожну  собою  вкрашають.

Розтала  давно  попід  тином  водиця  ,
Там  ніжно  в  траві  сонця  промінь  іскриться,
Після  теплого  дощику  ніжиться  сад,
У  маленьку  фіранку  летить  аромат  .

Забилось  щасливо  у  грудях  серденько,
Як  ніжки  ступили  на  ганок  легенько,
Лиш  трішечки  очі  зажмурю  від  сонця,
Бо  весну  вже  бачу  не  через  віконце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2021

А там на Сході України

А  там  на  Сході  України  славні  воїни  стоять,
Герої  нашу  Батьківщину  не  планують  віддавать,
Зростають  маки  серед  поля  їм  судилось  там  рости,
А  мати  жде  додому  сина  ,теж  судилося  прийти  .

А  там  на  Сході  України  пізнається  сенс  життя,
Ступають  ноги  на  руїни,  знають  буде  вороття.
Разом  беруться  всі  за  руки,  дружба  сили  додає,
Разом  не  страшно  гради,  муки,  в  серці  віра  ще  живе.

А  там  на  Сході  України  пісня  ллється  з  поміж  струн,
Нехай  потой  бік  щохвилини  і  реве  стрільби  двигун,
Душа  співає  мужня  звінко  про  любов,що  вдома  є,
Згадає  серце  про  кохання  і  тепліше  їм  стає.

А  там  на  Сході  України  наші  воїни  стоять,
Вони  єдину  Батьківщину  присяглися  захищать,
Їм  сили  дасть  стояти  міцно  ,ті  хто  вірно-вірно  жде,
І  з  сонцем  житиме  надія,  що  ніколи  не  помре.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2021

Я любить тебя всегда так буду

Я  любить  тебя  всегда  так  буду!
Навечно  ты  со  мною  или  нет,
Твои  глаза  уж  знаю  не  забуду,
Они  мне  откривают  свой  рассвет.

Я  так  дышать  отчаянно  и  буду!
Сколь  жизни  нашептали  мне  года,
Пускай  оно  меня  когда-то  сгубит,
Но  та  любовь,как  воздух  мне  чиста.

Я  так  любить  и  верить  всегда  буду!
И  каждий  день  намеренно  мечтать,
Не  знают  сколько  видержу  я  люди,
Но  я  уж  непременно  буду  ждать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.02.2021

Саме в нашій країні, саме наша війна

Саме  в  нашій  країні  ,у  нашому  серці,
На  нашій  рідненькій  землі,
Стали  в  ряд  страшні  кати,  аби  відібрати,
Й  наше  сонце  стелити  собі.
Ми  не  знаємо  часу  ні  місця,  ні  дати,
Коли  нас  покине  війна,
Доки  лише  чекати  ,життя  рахувати,
Яких  відібрала  вона.
Ця  жорстока  війна,  кровожадібні  вбивці,
Украли  частинку  душі,
А  ми  тільки  співаємо  і  забуваєм,
Читаємо  про  них  вірші.
Саме  наша  країна  в  жорстоких  руїнах,
Вмивається  ріками  сліз,
А  на  сході  стріляє,  вогнями  палає,
В  диму  задихається  ліс.
Ми  всі  ходимо  тихо,  не  відаєм  лихо,
У  той  час,  як  ворог  вбива,
Лиш  здається  далеко,  що  дуже  далеко,
І  нас  не  дістане  вона.
Ця  війна  як  урок,  може  іспит  людини,
Перевірка  новітніх  століть,
Чи  у  нашому  серці,  тепер  і  щоднини,
Порядність  і  вірність  стоіть.
Ми  змінилися  геть  ,а  майбутнє  де  люди?
І  в  спадок  ми  ,що  залишим?
Лише  вигоди  знання,  самотнії  рання,
Де  всі  за  майном  так  біжим.
Саме  наша  краіна  втомилась  стояти,
Поглядати  на  теє  життя,
Кожен  сам  на  одинці  втомився  мовчати,
Й  жалітися  пусто  в  буття.
Саме  наша  країна,  славна́  Україна  ,
Благає  новітній  народ,
Ви  підтримайте  сина,  який  на  колінах,
Рятує  усіх  від  турбот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021

Давайте ми згадаємо Шевченка!

Давайте  ми  згадаємо  Шевченка!
Слова  могутні,  віщі  з  ""  Кобзаря",
Рядки  його  описуючі  неньку,
Країну  де  заквітчана  земля.

Давайте  ми  згадаємо  як  тяжко!
Жилось  поету  у  сирітства  літ.
Він  став  на  ноги  зі  слабкої  пташки,
Поклавши  душу  на  широкий  світ.

Давайте  ми  здадаєм  патріота!
Який  країну  вірно  шанував,
Долавши  доленоснії  широти,
Своє  життя  поезії  віддав.

Страждав  ,боровся  за  роки  свободи,
Ніколи  не  здавався  у  пітьмі,
У  чужині  не  забував  Дніпрові  води,
І  Батьківщину  відував  у  сні.

Давайте  ми  згадаємо  про  "  Думи"!
Про  рідний  український  заповіт,
Слова  які  на  душу  кладуть  суми,
Й  тим  часом  так  міцнішає  і  слід.

Давайте  ми  згадаємо!  І  пам'ять,
Нехай  тримає  генія  в  серцях,
Таку  любов  ,якої  научав  нас,
Зігріє  тай  нас  у  майбутніх  днях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906098
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2021

Дим

Скажіть  мені  чому  навіяв  дим?
Вночі  так  понад  тілом  шепотів,
Солодкий  нарікав  ,що  добре  з  ним,
Здурманити  мою  душу  хотів.

Скажіть  чому  цей  дим  заполонив?
Розхристав  тіло  мовою  кохання,
Шалений  присмак  звабити  зумів,
А  я  від  нього  потопала  зрання.

Скажіть  ,чому  цей  дим  мене  схопив?
Як  довго  я  від  нього  утікала,
Його  цілунок  в  серце  крок  зробив,
І  знову  запах  диму  покохала.

Скажіть  чому  він    сни  мої  укрив?
Своїми  ароматними  думками,
Та  ніби  вперше  голову  кружив,
Тепер  у  ній  мелодії  із  днями  .

Який  цей  дим..  Солодкий  полонив,
З  собою  відсилаючи  цілунки,
Він  інший  дотик  чути  боронив,
На  тілі  залишаючи  малюнки.

Скажіть  мені  чому  навіяв  дим?
Цей  дим  який  не  хочу  відпускати,
Він  про  кохання  щиро  шепотів,
І  я  його  навчилася  вдихати.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021

Думки мої просніться

Думки  мої  просніться!
Безмежністю  сповіться,
На  радість  посміхніться,
І  дихайте  пером.
Думки  мої  беріться!
До  купи  тай  зійдіться,
Я  знаю  те,  що  сниться,
Запишеться  пером.

Думки  мої  схопіться!
Зі  злом  лихим  боріться,
Наразі  Вам  не  спиться,
Щасливим  досі  сном.
Думки  мої  годиться!
На  ранок  сонцем  вмиться,
А  те,що  забариться,
Нехай  полине  дном.

Думки  мої  творіться!
У  собі  не  таїться,
Із  ладу  ви  не  рвіться,
Тримайте  думам  честь.
Думки  мої  не  зліться!
Добром  Ви  примиріться,
А  ті  кому  згодиться  ,
Тікайте  ранком  геть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904954
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2021

Яка тоненька нитка між світами

Яка  тоненька  нитка,  кордон  поміж  світами,
Що  кожен  день  нас  кличе  в  захід  свій,
Як  часто  смерть  гуляє  в  жорстокі  ігри  з  нами,
Але  ти  на  ногах  все  ж  міцно  стій.

Як  часто  ми  прощаєм,  прощаємось  із  днями,
Як  часто  сняться  сни,  де  нас  нема,
Шукають  небеса  нас,  стираючи  руками,
Крейдою,  всі  про  життя  слова.

Як  часто  ми  страждаєм,  тікаємо  від  прірви,
Так  страшно  крок  ступати  у  пітьму,
Ми  знаємо,  що  далі  нам  нитку  цю  обірве,
Жмття.  Та  все  ж  завдячуєм  йому.

Як  часто  гаснуть  зорі  ще  не  пізнавши  сяйва,
І  погасає  погляд  вже  юних,  молодих,
Як  часто  бачить  місяць  людей  глибокі  рани,
І  вогник  на  свічі,  який  так  рано  стих.

Як  часто  ми  тьмяніємо,  в  очах  останній  відблиск,
Здається  і  для  нас  вже  сонце  не  зійде,
Та  янголи  приходять,  дарують  знову  той  блиск,
Який  і  нашу  душу  і  серце  береже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2021

Я намалюю

Я  рано  вранці  намалюю  чорні  брови,
І  по  росяній  ступатиму  землі,
Нехай  стрічають  мене  стежки  калинові,
І  розтануть  зорі  у  своїй  імлі.

Я  рано  вранці  сяду  у  садку  під  небом,
Намалюю  цей  на  аркуші  пейзаж,
Нехай  зеленими  стають  зів'ялі  стебла,
І  прекрасні  квіти  вквітнуть  у  колаж.

Я  малюватиму  усе,  що  вабить  серце,
Ніжні  хмарки  і  ромашок  пелюстки,
Нехай  прикрасить  аркуш  лісове  озерце
Де  за  ним  стелились  вербові  гілки.

Я  намалюю  трішки  кращим  все  довкола,
Теплий  вечір,  що  зібрав  всіх  за  столом,
Нехай  луна  щаслива  пісня  колискова,
І  наповнює  серця  людські  добром.

Я  намалюю  промінь  сонечка  в  блакиті,
Щоби  він  зігрів  наземні  душі  всім,
Нехай  любов'ю  і  добром  вони  налиті,
Та  знаю  сонце  лиш  на  аркуші  моїм.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2021

Кохання не старіє

Я  знаю,  що  колись  прекрасні  очі,
Наза́вжди  втратять  свій  весняний  блиск,
А  теплі  літні,  зоресяйні  ночі,
Вже  змінять  погляд  на  чарівний  диск.

Нехай  волосся  змінить  колір,  запах,
І  руки  стануть,  як  сухий  пісок,
Ростане  врода  і  глибокий  запал,
Та  й  серце  вже  не  б'ється  на  всі  сто.

Я  знаю,  що  не  ніжне  більше  тіло,
І  личко  не  весняне,  молоде,
Та  знай,  що  я  любові  так  хотіла,
І  зараз    також  хочу  я  одне.

Нехай  мої  вуста  не  так  цілують,
Та  погляд,  ти  у  нього  придивись!
Ще  досих  пір  у  собі  він  милує,
Кохання.  Від  якого  душу  ввись.

Я  знаю,  що  змінилось  все  довкола,
Старими  стали  так  зненацька  ми,
Такими  сивими  геть  поставали  чола,
Але  серденько  не  взяло  зими.

Такі  інакші  йдемо  ми  за  руки,
Та  в  грудях  одинакові  серця,
Пройшли  крізь  радість,  доленосні  луки,
У  серці  пишеться  історія  уся.

Нехай  старі    і  некрасиві,  і  змарнілі,
Та  все  ж  кохати  вмієм  досі  ми,
Любов  таку  роки  убити  незуміли,
Хоча  усе  забрали  в  нас  вони.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021

Життя одне

Життя  воно  таке  багатогранне,
То  теплий  вечір,  то  холодна  ніч,
Сто  років  уперед  та  незбаганне,
І  час  проходить  з  долею  о-пліч.

Життя  таке  на  ранок  миють  сьози,
Та  мить  кудись  і  усмішка  в  очах,
В  душі,  як  небі  прокерують  грози,
І  тиха  нічка  порпається  в  снах.

Життя  таке,  як  музика  звучиста,
Один  співає,  інший  перестав,
Щодень  проходить  кольором  намиста,
Буває  білий  геть  кудись  урвав.

Життя  воно  таке  -  сьогодні  ,завтра,
А  післязавтра  ти  уже  ніхто,
Комусь  журлива,  болісна  утрата,
Та  деякі  забули  зовсім  то.

Життя  воно  таке  багатогранне,
Багатий  сенс,  та  хтось  і  не  пізнав,
Нехай  нудне,  пусте  не  бездоганне,
Але  ж  одне,  Бог  іншого  не  дав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=904111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2021

Мій янголе

Мій  янголе!  Я  знаю,  ти  зі  мною,
Що  поруч  йдеш  багато  вірних  літ,
Коли  моя  нога  ступа  пітьмою,
Як  очі  заполонені  сльозою,
Не  кидаєш  мій  доленосний  слід.

Мій  янголе!  Я  знаю,  ти  зі  мною,
І  тільки  додаєш  мені  тепла,
Коли  мені  душа  боліла  зрання,
Коли  мене  підводило  кохання,
Лиш  віра  твоя  сенс  не  відняла.

Мій  янголе!  Я  знаю,  ти  страждаєш,
За  ті  невмілі  кроки  у  життя,
Коли  шукаєш  те,  чого  не  маєш,
Коли  пізнаєш  те  ,чого  не  знаєш,
Так  плачеш  ,  та  немає  вороття.

Мій  янголе!  Я  знаю,  ти  зі  мною,
Ти  тінню  із  добра  мене  обвів,
Тепер  моя  душа  не  стала  злою,
Вона  іде  сміливо  за  тобою,
Щаслива,що  колись  її  зустрів.

Мій  янголе!  Я  знаю  ти  зі  мною,
І  щиро  тобі  дякую  за  це!
За  те,  що  не  ведеш  мене  пітьмою,
Що  шлях  тепер  освітлений  імлою,
І  серце  усміхається  моє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2021

Не ""люби"", коли не любиш…

Не  тримай  їі  долоню,  як  не  любиш,
З  ніжним  серцем  просто  не  гуляй,
Вона  ж  не  знає,  що  лише  голубиш,
Тож  марні  сподівання  не  давай.

Не  цілуй  вуста,  коли  не  хочеш,
Приємний  дотик  в  душу  не  неси,
Не  даруй  дівчині  темні  ночі,
Вони  ж  не  варті  чистої  краси.

Не  дивися  в  чисті-чисті  очі,
Той  погляд  має  тисячі  орбіт,
А  ти  лише  зруйнуєш  сни  дівочі,
Навзаєм  давши  болю  кілька  літ.

Не  гуляй  за  руку  з  нею  парком,
І  квіток  чарівних  не  даруй,
Це  для  неї  стане  гарним  знаком,
Тож  в  уяві  радість  не  малюй.

Не  люби  її  ти  без  кохання,
Навіщо  цей  пустий  усим  театр,
Любов  лиш  варта  чесного  зізнання,
Любов  цінніша  від  усих  карат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902878
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2021

Не та весна, не та любов

Не  та  весна  в  моїй  душі  співала,
Не  з  тих  дерев  насипала  квіток,
Я  вперше  так  кохання  забажала,
Вночі  думки  сплітались  у  вінок.

Не  та  весна,  але  я  ще  не  знала,
Не  знала,  що  кінчається  любов,
Лише  так  до  безтями  покохала  ,
А  він  пустив  коріння  саме  в  кров.

Не  ті  слова  мені  крутили  серце,
Слова  пусті  оберігали  сон,
Я  думала,  що  легко  долю  нести,
Та  доля  -  пастка,а  любов  -  полон.

Не  те  кохання  в  душу  мені  впало,
Та  знаю  це  не  стерти  із  життя,
Такий  глибокий  біль  у  тіло  вжалив,
І  навскрізь  мов  обпечене  буття.

Не  та  любов,  не  ті  пролиті  сльози,
Не  та  щаслива  пісня  ллється  струн,
Не  та  весна  у  серці  дала  лози,
Лише  понасипала  в  душу  сум.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021

Місяць

Лісами,степами  лине  за  нами,
До  кожного  стукає  в  ніч,
Глибокими  снами  пливе  небесами,
Вдихаючись  сотнями  віч.

Пливе  над  рікою,  дивує  собою,
Донизу  спускає  зорю,
Кружляючи  млою,  гуляє  пітьмою,
Безодню  освітлює  всю.

Ніжними  хмарами,  тішиться  чарами,
Що  з  тіней  його  все  ідуть,
Світлими  да́рами,  щирими  парами,
Що  їх  знову  парком  ведуть.

Бавиться  з  нами,  летить  над  вітрами,
У  вікна  усім  загляда,
Дивуючи  з  рами,  у  кожного  драми,
Є  радість  і  також  біда.

Полине  над  лугом,  всезоряним  другом,
Де  кожен,  щоб  бачив  луну,
Милуючись  ясним,  одвічніїм  кругом,
Що  спокій  дарує  для  сну.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021

В серці зима

Зима  за  вікном,  сніг  сліди  замітає,
Та  гірше,  коли  у  душі,
Сонце  не  припікає,  не  зігріває,
А  холод  за  норму  межі.

Зима  за  вікном,ти  долоню  до  нього,
Та  крига  ця  не  відтає,
Упавши  в  полон,  вже  не  відає  того,
Що  добре  в  погано  стає.

Зима  за  вікном,  ой  гуляє  вітрами,
Та  гірша  зима  у  очах,
Що  долею,  снами,  керує  над  нами,
Віщує  хорошому  крах.

Зима  за  вікном,мокрі  двері  від  снігу,
Та  й  мокрі  у  рідних  серця,
Кохані  для  них  не  розтоплюють  кригу,
Що  тіло  поглинула  вся.

Зима  за  вікном,  тут  востаннє  ночує,
Вже  завтра  за  нею  весна,
І  тільки  до  тих  зим,що  душу  не  чують,
Ніколи  не  зайде  вона.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2021

Любові час

Мені  досить  хвилини,аби  погляд  ніжний  ,
В  серденько  кохання  послав,
Любов  розтопила  у  ньому  слід    грізний,
Цілунком  солодким  розтав.

Мені  досить  лиш  миті  закохатися  в  тебе,
І  кохати  уже  до  кінця,
Мені  сили  любові  твоєї  так  треба,
Бо  вона  заряджає  серця.

Мені  досить  секунди  напитись  тобою,
Промовить  навічно  ім'я,
Та  замало  є  часу,  що  зве  за  собою,
Просто  замало  життя.

Так  мало,  ці  миті  летять  і  летять,
А  я  хочу  більше  любити,
Роки  уперед  лише  нам  шелестять,
Із  вітром  проносяться  миті.

Я  знаю  коротке  життя,  швидкоплинне,
І  постійно  крокує  в  майбутнє,
Та  з  тобою  за  руку  піду,  хоч  і  лине,
Щоб  згадати  колись  незабутнє.

Руки  за  руки  -  душа  за  душею,
Нехай  почуття  буде  сильним,як  час,
Ми  разом  завжди,навіть  там  над  землею,
Любов  крізь  роки  зігріватиме  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2021

Старенька кішка

Жила  в  одній  сім'ї  старенька  кішка,
Служила  вірно  цілих  дев'ять  літ,
Ловила  спритно  в  домі  усіх  мишок,
Яких  не  бравсь  ловити  жоден  кіт.

Жила  собі  у  люблячій  родині,
Яка  для  неї  сенс  цього  життя,
Розумною  була  вона  до  нині,
І  зараз,  і  тоді  малим  дитям.

Красуня  кішка  біла  і  пухнаста,
Не  знала  лиха,  бід,  холодних  днів,
Любила  тільки  в  ліжко  тепле  впасти  ,
Погледіти  в  солодких  кілька  снів.

Жила  так  довго  кішка  у  родині,
А  за  вікном  проходив  їй  незнаний  лік,
Уже  з'явився  часом  біль  у  спині,
І  спритність  ту  відняв  десятий  рік.

Погляне  у  люстерко  на  веранді,
Змарніла  шерсть  і  блиск  очей  погас,
Не  віриться  чомусь,  що  це  насправді,
Що  добігає  вже  дорогоцінний  час.

Але  вона  не  дивиться  на  старість,
Свої  останні  сили  віддає,
З'явилася  одна,  єдина  радість,
Проживши  день  у  тепле  ліжко  йде.

Та  вже  у  ньому  не  чекають  кицю,
Не  звуть  її,  на  руки  не  беруть,
На  кухні  ставлять  у  кутку  водицю,
А  тепле  молочко  більш  не  дають.

Пройшла  так  осінь,  геть  старою  стала,
Засмучена  ,худюча  і  брудна,
А  та  любов  ,яку  раніше  мала,
Забула  ,їі  знищили  до  дна.

Голодна  кішка  дивиться  в  віконце,
Де  білим  покривається  земля,
Не  так  вже  зігріває  взимку  сонце,
Лиш  трішки  усміхається  здаля.

Кружляє  сніг  ,а  кішка  лапки  із  порогу,
Пішла  ,він  замітає  їй  сліди,
Пішла  просити  в  інших  допомогу,
Щоб  не  ступити  крок  більше  сюди.

Блукала  довго-довго  киця  двором,
Свої  згасивши  сили  до  нуля,
Але  стару,  змарнілу  кішку,хвору,
Навіки  тут  покинула  земля.

Померла  кішка,  лиш  тепло  згортає,
Вгорі  ,у  небесах  вже  рідний  дім,
І  тільки  тіло  киці  поливають,
Сльозами  ті,  хто  зберегти  не  вмів  .

Та  гляне  кішка  лиш  згори  на  фото,
Де  повернути  хочуть  вже  їі,
Але  любити  знайте  треба  доти,
Доки  ми  із  Вами,  доки  ще  живі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021

Давай посидим

Давай  ми  з  тобою  тихенько-тихенько,
Посидим,  просто  так,  Помовчим.
Ти  обійми  мене,  ніби  маленьку,
І  думаю  тихо,  що  так  добре  з  ним.

Давай  посидим  у  обіймах  коханий,
Обійми  загоять  усе,  що  болить,
Ти  знаєш  мій  біль  і  усі  мої  рани,
І  твої  слова  полікують  все  вмить.

Давай  посидим,  приголуб  як  завжди,
Торкнися  руками  волосся,
Мене  погляд  твій  береже  від  біди,
Тихо  навіть,  у  безголоссі.

Давай  посидим  ми  ,а  ти  мені  скадеш,-
Ти  тільки  моя,  я  тебе  так  кохаю!
Любов  не  пізнану  до  ранку  покажеш,
Яку  лише  раз  у  житті  відчуваю.

Давай  посидим,  мені  так  необхідно,
Так  хочеться  знову  і  знов,
Мою  душу  закохану  кожному  видно,
Бо  їй  сонце  дарує  любов.

Давай  посидим  цілу  ніч,  аж  до  ранку,
Не  спати,  я  хочу  дивитись,
Провести  зорю,дочекатись  світанку,
І  тобою  на  повну  напитись.

Давай  посидим  ,нехай  ,що  далі  буде,
Та  сьогодні  так  хочу  до  тебе,
Можливо  нас  завтра  земля  геть  забуде,
А  може  покличе  у  небо.

Давай  посидим,  подаруй  мені  вечір,
Подаруй  мені  миті  до  ранку,
Для  мене  такі  цінні  ці  речі,
Бути  з  тобою  ще  на  світанку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902037
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2021

Так хочу иногда

Так  хочу  иногда,
В  тишине  раствориться,
Чтобы  серца  звезда,
Стала  ночью  искриться.

Так  хочу  иногда,
Позабыть  в  одиночке,
Закрывая  глаза,
Искать  новые  строчки.

Так  хочу  иногда,
Записать  на  дыханье,
Когда  полна  луна,
Когда  пусто  сознанье.

Так  хочу  иногда,
Тенью  стать  над  мирами,
Где-то  мысли  тогда,
Улетели  б  с  ветрами.

Так  хочу  иногда,
Обезточить  страданья,
Но  мешает  судьба,
Отыскать  безсознанье.

Так  хочу  иногда,
Стереть  давные  грани,
Но  не  хочет  судьба,
Нас  сажать  в  други  сани.

Так  хочу  иногда,
Измениться  в  желанье,
Да  лишь  ночью  звезда,
Одно  дарит  сиянье.

Так  хочу  иногда  ,
Тишиной  насладиться,
А  потом  как  всегда,
В  жизни  сани  садиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901701
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 18.01.2021

Как тонка эта нить между мирами

Как  тонка  эта  нить,  грань  между  мирами,
Что  каждый  день  зовёт  нас  в  свои  закаты,
Как  часто  смерть  играет  в  злые  игры  с  нами,
А  жизнь  так  драгоценна,  ценнее  всех  каратов.

Как  часто  мы  прощаем,  прощаемся  из  днями.
Как  часто  видим  сны,  в  которых  жизни  нет,
Нас  ищут  небеса,  стирая  мел  руками,
Но  ангелы  спасают,  даря  ещё  рассвет  .

Как  часто  мы  страдаем,  боимся  тьму  и  пропасть,
Так  страшно  делать  шаг  у  неизвесну  путь  ,
Мы  жизнь  не  замечаем,  но  это  большой  опыт,
Потом  в  неё  мы  просим,  дать  дней  ещё  чуть-чуть.

Как  часто  гаснут  звёзды,  не  побывав  в  сияние,
Гаснут-гаснут  мысли  и  чувства  молодых.
Как  часто  слышит  месяц  болезненны  рыдания  ,
И  тонкий-тонкий  шопот  залит  в  слезах  родных.

Как  часто  мы  тускнеет,  в  глазах  потухший  отблиск  ,
И  кажется,  что  солнце  для  нас  вже  не  взойдёт,
Но  ангелы  приходят  и  дарят  снова  тот  блиск  ,
Который  наше  сердце  отчайно  бережет  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900895
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 10.01.2021

Моє життя в простих речах

Ти  про  мене  не  знайдеш  в  газетах,
Не  побачиш  в  крутому  кіно  ,
Не  почуєш  мій  голос  в  куплетах,
Не  знайдеш  у  рекламі  Reno.

Не  впізнаєш  мене  по  рекламі,
На  обложці  журнала  нема,
Не  акторка  любовної  драми  ,
У  житті  своя  драма  одна  .

Я  не  гість  на  червоних  доріжках,
Лімузин  не  катає  в  хутрі  ,
Лабутен  не  прикрашує  ніжку  ,
Не  стоїть  охоронець  в  дворі.

Не  глядач  на  показах  моделей  ,
На  Мальдіви  не  ступить  нога  ,
Не  зустрінуть  другі  паралелі  ,
Не  блищить  в  діамантах  рука  .

Не  знайдеш  ти  мене  в  дорогих  бутіках,
А  за  книжкою  ввечері  з  чаєм  ,
Ти  знайдеш  у  душі  моїй  сонце  і  снах  ,
Там  чарівність  і  щирість  сіяє  .

Не  знайдеш  ти  мене  на  екранах  ТБ,
Чи  у  клубі  нічному  з  жагою,
Шукай  мене  там,  де  є  серце  твоє,
Бо  я  в  ньому  уся  з  головою  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2021

Холодне почуття

А  у  нього  руки  холодні...А  у  неї  серце  із  криги...
Їй  кохання  його  у  пригоді,  а  вона  непрочитана  книга.
Він  до  неї  з  трояндами  ніжно,  і  цілує  долоню  при  всих  ,
А  дівчи́на  лиш  до  дивиться  грізно,  каже  ніби  то  знову  не  встиг.

А  у  нього  холодні  вуста,  бо  до  неї  ішов  на  морозі,
Але  в  неї  холодна  душа,  що  зігрітися  більше  не  в  змозі.
Він  розхристаний  йде  по  нічному  шосе,  на  холодну  чекати  зупинку,
Хоч  в  думках  відбувається  зовсім  не  те,геть  замріявся  десь  на  хвилинку.

Йде,  тримаючи  сльози  в  очах,не  пускає  краплинки  додолу,
Адже  сильні  не  плачуть,  слабкість  не  бачить,  чоловічу  сльозинку  і  втому.
Йде-  тримає  ведмедика  Теді  в  руках  і  смачнючі  цукерки  в  кишені  ,
Та  у  інших  обіймах  його  леді  щас,  в  ароматі  втопає  женьшеню.

Від  іде  по  холодній,  зимовій  траві,  і  ледь  крок  по  стежині  ступає,
Розбиваючи  руки  об  камінь  свої,  кров  тихенько  по  пальцях  стікає.
Тут  лиш  чути  дерева,  їм  дощ  омиває,  тріпоче  засохші  листки,
Та  йому  все  не  треба,  волосся  під  небом  змокає,  куди  б  не  іти.


Його  руки  змокають,  холодні  тримають  ведмедика  міцно  за  край,
Він  його  прикладе  до  душі,  обійме,  що  підказує  все  забувай.
Та  він  не  забуде  ті  очі  й  ті  ночі,  де  коханій  вуста  цілував,
Тільки  погляд  холодний  і  серце  холодне  для  нього  усе  зруйнував.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021

Почалося

Як  запалало  над  землею  диво-сонце,
Як  посипалися  небом  зіроньки,
І  утворилося  життя,  скрізь  незнайомці,
І  у  кожного  питання,  хто  ж  вони?

Як  довкола  почалися  звуки  людства,
Їх  священне  дихання  і  стук,
Ця  невідомість,  що  призводить  до  безумства,
І  ці  дотики  невмілих  перших  рук.

Як  з'явилися  на  цій  планеті  люди,
І  довкола  вмить  запахло  так  живим,
Сказало  сонце  я  щасливим  буду,
Зігрію  всіх  я  променем  своїм.

І  зародилося  на  цій  Землі  пізнання,
Перші  кроки,  перші  миті,  перший  сніг  ,
А  потім  зародилося  кохання,
Йому  вклонялось  людство  аж  до  ніг.

І  зародилося  усе  живе,  що  й  нині,
Для  кожного  дарує  дні  буття,
Бо  спільне  у  прадавньої  години,
Із  нами  залишається  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021

Білесенький сніжок

А  білесенький  сніжок  вже  замів  доріжки,
Стука  морозець  в  вікно,  щипає  носик  трішки,
Заходились  дітки  вмить  вдягати  рукавички,
Теплі-теплі  шарфики,  щоб  не  замерзло  личко.

А  білесенький  сніжок  сипле  із  хмаринок,
На  порозі  сірий  котик  розгляда  сніжинок,
Очки  в  небо  підіймає,  жмуриться  швиденько,
Нема  ні  краю,  ні  кінця  квіточкам  біленьким.

А  білесенький  сніжок  замітав  будинки  ,
Падали  ці  квіточки  й  песику  на  спинку  ,
Песик  бігає  по  колу,  від  сніжку  тікає,
Та  йому  сьогодні  зась,  нікого  не  минає  .

А  білесенький  сніжок  застелив  стежинки,
Лиш  сліди  легенько  видно  і  дрібні  крижинки  ,
Сніг-сніжок  лапатий  по  землі  кружляє  ,
На  долоньки  лагідні  водичкою  впадає  .

Сніг-сніжок  на  свято  вирішив  гуляти  ,
У  вікно  хатинку  кожну  привітати  ,
Він  знову,  знову,  знову  під  місяцем  літає,
Своєю  білосніжністю  виблискує  сіяє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2020

Щедрівка 2

Добрий  вечір  в  вашу  хату,
Я  вітань  несу  багато,
Словом  щирим  привітати  ,
Свято  людям  віщувати.

Щедрий  вечір  добрі  люди,
Хай  щасливим  побут  буде,
Радості  ще  більш  прибуде,
Друг  ніколи  не  забуде.

Добрий  вечір,  Вам  віншую,
Хай  мороз  в  шибки  малює,
Мир,  здоров'я  принесе  ,
Буде  добре  завжди  все.

Щедрий  вечір,  заспіваю  ,
Жоден  дім  не  оминаю,
Все  добро,  що  зараз  маю,
Всім  несу,  ділюся  з  краєм.

Щедрий  вечір,  хай  це  свято,
Щедрівками  несе  тепло  ,
Хай  буде  горе  Вас  минати,
Й  добро  перемагати  зло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020

Щедрівка-щедрівка

Щедрівка-щедрівка  -  темная  нічка,
Щедрівка-щедрівка  проходить  селом  ,
Щедрівка-щедрівка  мальоване  личко,
Несе  в  кожну  хатку  любов  із  теплом.

Щедрівка-щедрівка  сніжком  замітає,
Щедрівка-щедрівка  дівчаток  сліди,
Щедрівка-щедрівка  із  вітром  гуляє,
Доноситься  пісенька  через  дахи.

Щедрівка-щедрівка  -  прозора  водиця,
Щедрівка-щедрівка,  сіяє  зоря  ,
Щедрівка-щедрівка,  хай  радість  іскриться,
Й  добром  наливається  наша  земля.

Щедрівка-щедрівка,  хай  щастя  панує,
Щедрівка-щедрівка  і  сонце  живе,
Щедрівка-щедрівка,  хай  серце  милує,
Дарує  добро  Вам  і  не  омине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2020

Очі

Як  багато  можуть  очі  розказати,
Як  багато  в  них  заховано  чудес,
Очі  можуть  чарувати,закохати  ,
Підняти  здатні  навіть  до  небес.

Як  багато  у  очах  таїнства  й  честі,
Як  багато  є  підступності  і  зла  ,
Як  багато  лиха  в  собі  можуть  нести,
Та  чимало  поміщається  й  добра  .

Як  багато  у  очах  проходить  років,
Як  багато  глибини  і  мудрих  літ,
Починається  усе  з  маленьких  кроків,
І  життя  кружляє  в  вихорі  орбіт.

Очі  знають  все,  сміються,часом  плачуть  ,
Щирі  не  знайдеш  там  ти  брехні,
Їх  шлях  проходить  крізь  терни́  й  невдачі,
І  часто  сонце  в  їхній  стороні  .

Очі,  лише  очі  здатні  дивувати,
Кинути  в  безодню,  прірву  глибини,
Погляд  може  серце  палко  цілувати,
Приходити  ,тривожити  людям    чисті  сни.

Очі,  тільки  очі  найбільше  ворожіння,
Темна-темна  нічка  і  ясні-ясні  дні,
Очі  знають  більше,  в  них  будь  яке  видіння,
Джерело  емоцій  в  очах  на  цій  землі  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2020

Так плаче матінка Земля

Так  плаче  матінка  Земля,
Чому  мою  згубили  душу?
Зелений  ліс,стрункі  пол
Оплакувати  гірко  мушу  .
Так  плаче  матінка  Земля,
Чому  занедбана  сестриця?
Природа  дзвінко  промовля,
Що  не  прозора  вже  водиця.
Нема  чистенького  куточка,
Немає  давніх  пралісів,
Немає  впавшого  листочка,
Що  б  киснем  тільки  майорів.
Так  плаче  донечка  весна,
Що  забруднили  її  віти,
Давно  вже  спокою  не  зна,
Бо  з  грунту  не  такого  квіти.
Так  плаче  літо,  плаче  осінь,
Горять  дерева,дим  до  хмар,
Планета  допомоги  просить,
Такий  на  серденьку  тягар  .
Так  плаче  матінка  Земля,
Та  жоден  з  нас  її  не  чує  ,
Лиш  дивиться  вона  здаля,
Як  людство  їй  кінець  віщує.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2020

Плаче схід

Плаче  ненька  Батьківщина,
Сльози  не  всихають,
Вороги  все  топчуть  квіти,
Душу  розривають.
Вкрили  східні  землі  трави,
Трави  ж  не  зелені,
У  крові  стежки  стікали,
Похилились  клени.
Небо  засмутилось  синє,
Громом  відганявши,
Плакало,  що  діти  гинуть,
Тіло  ввись  віддавши.
Плакало  ,що  зими  й  літо,
Акорди  сумні  грають  ,
Матері  несуть  лиш  квіти,
У  труну  ховають.
Плаче  дівчина  солдата,
Відпускати  тяжко,
Забирають  душі  кати,
І  гріха  не  страшно  .
Плаче  сонце,адже  тіні  ,
Очі  закривають,
Колисковії  дитині,
Болісно  співають.
Плаче  зіронька,  хоч  сяє  ,
Не  спокійно  в  небі,
В  сни  малятам  завітає,
Вогонь  навколо  себе.
Плаче  місяць,бачить  горе  ,
Кулі  ,стражі  звисока,
Танки  охопили  море,
І  снаряд  несе  ріка.
Плачуть  хмари,мусять  грізно,
Прокладати  бісів  ряд,
Знизу  ліс  гуде  і  слізно  ,
Проклинає  вбивчий  град.
Плаче  календар,що  годі  ,
Рахувати  дні  війни,
Щасливих  днів  нема  відтоді  ,
Як  ступили  крок  сюди  .
Плаче  схід  ,шумлять  гранати,
Колір  втратило  життя,
А  скільки  їх  іще  віддати,
Скільки  молитов  буття.
Як  страшно  тим  ,хто  рано  гине,
Як  важко  тим  ,хто  біля  трун,
Лиш  віра  є  в  святу  годину,
Й  надії  пісня  семи  струн.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898544
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2020

XXI століття

Хорошою  людиною  так  бути  в  світі  тяжко,
Крокує  вдаль  століття,а  зло  вперед-вперед  ,
Злітає  вгору  чесність,як  та  журлива  пташка  ,
Що  завжди  хоче  правди,але  зі  злом  дует.
Хорошим  людям  нині  зривають  білі  крила,
Їм  розум  затуманюють  соблазни  та  майно,
Здається  ніби  чорна  хустинка  очі  вкрила  ,
І  тільки  зло  кружляє  у  світові  в  руно.
Чому  так  люд  страждає  від  злих  окопів  горя?
Чому  ми  стали  жити  для  себе  одного?
Заплакана  планета  спостерігає  в  море,
Та  сліз  не  вистачає  для  смутку  усього.

Чому  ялинки  плачуть  узимку,серце  рветься,
Зрізають  довгі  коси  дівчатам  молодим  ,
Тваринок  ніжних  лихо  ніколи  не  минеться,
Їх  сльози  ллються  тихо,в  очах  жорстокий  грім.
Так  сильно  світ  змінився,  так  важко  в  ньому  жити,
Єдині  добрі  душі  тут  спокій  не  знайдуть,
За  мир  ,за  щастя  ,щирість  лишається  молити,  
За  це  вони  і  долю  і  тіло  віддадуть.
Минаються  століття,роки  вперед  рахують,
Життєві  струни  грають  мелодії  сумні  ,
Життя  хороше,чисте  лиш  в  пам'яті  малюють,
А  добра  справедливість  лишається  в-ві  сні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2020

Потяг життя

Їде  потяг  під  назвою  "Життя  "
Їде  швидко  а  ми  лиш  пасажири,
Здається  довга-предовга  колія  ,
В  один  кінець  квиток  ми  всі  купили.

Їде,  стукає  під  ритм  нашого  серця,
Поїдаючи  дороги  і  поля,
Всім  бажаючим  відкриває  дверці,
Для  тих  ,хто  позоветься  як  рідня.

Та  різні  по  дорозі  пасажири,
Є  ті  ,хто  з  нами  в  дружбі  до  кінця,
І  ті  ,хто  хоче  долю  нашу  з  виром  ,
Кинути  в  зловіщі  озерця.

Їде  потяг  навесні,  їде  взимку  ,
По  колу  проминає  місяць,рік,
Не  зупиняє  ніколи  й  на  хвилинку,
З  цього  шляху  ніхто  іще  не  втік  .

Їде  потяг  -  стукочуть  коліщата,
І  весело  ,і  сумно  на  шляху,
Згадає  кожен,що  вчора  ще  малята,
А  сьогодні  у  майбутнього  страху  .

Ні  не  страшно  жити  а  страшно  невідоме,
Куди  цей  потяг  кожного  звезе?
Нам  по  чужих  дорогах  трапляються  все  коми,
Лиш  крапка  закінчить  вкінці  живе  .

Цей  потяг  знає  все-  дороги,нашу  долю  ,
А  ми  завжди  наслідуєм  по  нім,
Земля  доки  під  нами  ,у  нас  є  своя  воля,
І  потім  невідомість  рідний  дім.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2020

Якщо це любов

Якщо  це  не  сон  -  то  чудова  реальність,
Якщо  не  кіно  -  то  цікавий  сюжет,
Мабуть  не  буває,але  ж  таки  справжність,
Немов  лотерейний  щасливий  білет.

Якщо  це  не  казка  -  то  справжні  герої,
Якщо  це  роман  -  то  хороший  кінець,
Упали  в  історію  гарну  ми  двоє,
Нам  доріжку  у  квітах  стелив  олівець.

Якщо  це  не  пісня  -  то  приспів  як  море,
Бездонне  ,не  бачимо  край  вдалині,
Якщо  не  дурман,омине  кожне  горе  ,
Що  він  уночі  обіцяв  це  мені.

Якщо  це  не  гра  -  то  є  два  переможці,
Отримали  ми  в  подарунок  життя,
По  тілові  доля,як  крейда  по  дошці,
Малює  красиві  мінори  буття.

Якщо  не  картина    -  то  гарне  творіння,  
Де  наше  життя  служить  як  полотно,
Там  барви  стелилися  -  диво  цвітінням
Мов  душі  п'янились  солодким  вином.

Якщо  це  не  гра  -  то  яке  тоді  слово,
Що  ніжно  здурманює  серце  і  кров,
Це  просто  далекі  дороги  довкола,
Шляхи  ,що  так  щиро  зовуться  -  Любов  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2020

Я прийду до тебе весною

Я  прийду  до  тебе  весною,
Поцілую,  долоню  візьму,
Поведу  тебе  за  собою,
Знай  моя  ти,знай  не  йому.

Я  прийду  до  тебе  весною,
Хай  розтануть  крижинки  зими,
Щоб  торкнутись  волосся  рукою,
Щоб  побачити  вранішні  сни.

Я  прийду  до  тебе  весною,
Нехай  квіти  розвіють  печаль,
Знаю  сльози  лилися  рікою,
А  тепер  їх  лишатись  не  жаль.

Я  прийду  до  тебе  крізь  ночі,
У  сіянні  вогню  ліхтарів  ,
Щоб  поглянути  в  ріднії  очі,
І  в  душі  сонний  голос  бринів.

Я  прийду  до  тебе  кохана,
Помилуюся,  ти  засинай,
Моє  серце  тобі  лиш  віддано́,
Лиш  для  тебе  квіточко,знай!

Я  прийду  до  тебе  і  поруч,
Як  далеко  теж  тінню  прийду,
Ти  дивися  в  віконце  ліворуч,
Я  по  зорях  дорогу  знайду.

Я  прийду  до  тебе  насправді,
Як  не  можу  ,то  в  думці  чекай,
Твоє  тіло  і  серденько  раді,
Ти  про  мене  їм  пісню  співай.

Заспівай  ,як  тебе  я  кохаю,
Лиш  тобі  в  росі  ранній  вінок,
З  найніжніших  ромашок  сплітаю,
І  питаю  любов  в  пелюсток.

Я  прийду  до  тебе  весною,
Принесу  ці  букети  квіток,
Знов  торкнутися  хочу  рукою,
І  вдихнути  кохання  ковток.

Я  прийду  до  тебе  весною,
Я  приходжу  до  тебе  мій  рай,
Ти  моя,лиш  для  мене,зі  мною,
А  тільки  кохана  чекай  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2020

На двох

Теплий  дощик  з  неба  лив  по  золотім  світанку  ,
Я  не  бачилась  з  коханим  до  самого  ранку,
Ганок  вкрило  сонце  цей  день  навіяв  краще,
Вранці  рано  коси  розплела  на  щастя.
Світлі  лучі  в  небі  мов  злото  засіяли,
І  райдуга  в  блакиті  проміння  розливала,
Мені  в  долоню  впала  остання  ніжна  крапля,
Я  біля  його  постаті  на  мить  чомусь  заклякла.
Моє  серце  стучало,стукало  до  бою  ,
Сьогодні  віддаю  йому  я  душу  й  долю  .
І  хмари  розійшлися,  долоню  твою  взяла,
По  доріжці  щастя  заквітчаній  ступала,
Ми  йдемо  у  майбутнє  тримаючись  за  руки,
На  двох  тепер  одне  життя,на  двох  і  спільні  муки,
Разом  тепер  всі  радощі  й  печалі  ,
Розподіл  нам  створили  вперед  шляхи  і  далі  .
На  двох  одне  життя  каблучки  віщували,
На  двох  одна  любов,  без  тями  покохали,
Не  стерти  це  кохання,не  вирізати  з  тіла,
Воно  далеко  в  серці,  на  дні  крові  осіло  .
На  двох  всі  пори  року,  буденність  та  свята,
Й  звичайний  день  під  ковдрою  із  носиком  кота,,
Зимовим  вітром  вкрита,засніжена  хатина,
А  влітку  кущик  мальви  розквітне  біля  тину.
На  двох  одні  дороги,  дощі  і  заметілі,
Сьогодні  у  майбутнє  фата  волосся  вкрила,
Сторінка  чиста  вдаль  папір  перегортає  ,
І  завтра  день  новий  на  нас  уже  чекає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2020

Дощ

А  я  стою  весняним  ранком  на  порозі,
І  в  руках  тримаю  крапельки  дощу,
Вода  біжить  а  я  чомусь  іти  не  взмозі,
Не  ховаючись  волосся  полощу  .

Мої  думки  прозорі  краплі  поглинали,
Краплі  схожі  на  дрібні  неба  сльозинки  ,
Вода  тихо  по  плечах  моїх  стікала  ,
І  кількість  добавляли  їх  хмаринки  .

Чому  ж  так  плаче  небо,    над  нами  звисока?
Чом  зонтик  у  руках  і  люди  по  будинках?
А  я  іду  хлюпочу,  змокає  все  рука  ,
Та  вглядаюсь  у  малюнки  на  краплинках.

У  них  я  бачу  квіти,  які  розквітнуть  після,
І  синє-синє  небо  і  свіжий  аромат,
Як  пташечки  завівши  свою  весняну  пісню,
Прикрашають  гілля,  оспівавши  сад  .

Вода  хай  із  хмаринок  ллється,землю  миє  ,
Я  увись  голівку  і  до  них  сміюся,
Парасолька  ніжно  когось  сховає,вкриє  ,
А  я  іду  сміливо,дощу  я  не  боюся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020

Паперовий літачок

Давай  запустимо  ми  в  небо  паперовий  літачок,
Нехай  летить  -кружля    під  хмарами  до  рання,
Намалюємо  на  ньому  серце  й  трішки  зірочок,
Щоб  до  кожного  доле́тіло  кохання.

Відпустимо  легенько  і  вітерець  підхопить,
Угору  ,вниз  він  робить  оберти  грайливо,
Гострий  носик  знайде  де  одинокий  ходить,
Змусить  все  забути,з  ним  грайтеся  сміливо.

Літав  ,літав  по  небу  літак  цей  паперовий,
Любив  людей  збирати  погратися  із  ним,
Він  розміром  маленький  але  такий  чудовий,
До  вподоби  бачитися  із  оцим  малим  .

Літав,  літав  під  сонцем  підморгував  хмаркам,
Усміхавшись  місяцю  й  красуням  зіронькам,
Злітати  так  високо  він  геть  зовсім  не  боявся,
Коли  злітали  велетні  нікуди  не  ховався.

Літав  ,літав  а  потім  йому  набридли  крила,
І  розум  інша  думка  літак  чомусь  укрила,
Він  тихо  покружляв,спустив  на  землю  ніжки,
Відпочити  хочеться  і  малому  трішки.

Він  колихав  шалено  підкоривши    милі  ,
А  тепер  нехай  його  колишуть  хвилі,
Він  попливе  корабликом  по  швидкій  водиці,
І  поглядати  в  небо  як  сонечко  іскриться..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020

Поезія (2)

Для  мене  поезія  -  чисті  слова,
Які  линуть  так  щиро  душею,
Коли  пише  серце  а  не  голова  ,
І  ти  не  підвладний  над  нею.

Поезія  -  пісня  красива  ,що  гра  ,
І  потік  її  ніжний  рікою,
Для  неї  усяка  хороша  пора,
Це  натхнення  не  змити  водою.

Поезія  -  це  не  прості  римування,
Це  казка  ,це  драма  чи  гарне  кіно,
Не  просто  добавка  слів  чи  віднімання,
А  тихий,дзвінкий  ,  мелодійний  мінор.

Слова  -  це  безсмертні  рядки  на  папері,
В  речення  ті,що  взяла  голова,
Поезія  всім  відкриваючи  двері,
У  шлях  відкриття  і  завзяття  вела.

Поезія-  сходи  високі  до  неба,
Цікаві  шляхи  і  дороги  у  даль,
Слова,  як  і  ліки  часом  людям  треба,
Незламні  і  сильні,як  камінь  чи  сталь.

Поезія  -  це  для  душі  починання,
Й  сонцем  зігріті  римові  лучі  ,
Поезія  часто  створилася  зрання,
І  самотність  ховала  в  словах  уночі.

Поезія  -  давнє  минуле  й  майбутнє,
Від  сходу  до  заходу  робить  сліди  ,
Нехай  і  коротке  але  незабутнє,
Що  повертається  в  серце  завжди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020

Ну от і зима

Ну  от  і  зима,  знову  білим  вкриває,
Вже  сонце  не  гріє  так  нас  звисока,
Тендітні  сніжинки  по  небу  кружляють,
І  льодом  блискучим  сіяє  ріка.

Над  деревами  в  лісі  чаклує  художник,
І  колір  новий  розмалює  гілки,
Ялинка  вже  скоро  прикрасить  дім  кожний,
Угорі  ніби    в  небі  палають  зірки  .

Зима  ювелір  непоганий  для  саду,
З  інію  всім  зробить  срібні  намиста,
Їх  вітер  розвіє  ,ці  перли  до  ладу,
Вкриваючи  трави,вкриваючи  листя.

Зайчик  вдягнеться  у  шубку  новеньку,
З  кольором  снігу  зіллється  на  мить,
Побіжить  Дід  Мороза  шукати  скоренько,
Якщо  той  забувся,якщо  досі  спить.

Але  Дід  Мороз  не  забуде  про  зиму,
Він  дарунки  готує  для  діток  малих,
Читає  листи  їх  а  потім  полине  ,
Щоби  кожну  хатину  навідати  встиг.

Дід  Мороз  завітає  у  кожну  домівку,
Подивитись  ялинки  красуні  в  огні,
Покладе  подарунки  під  неї  й  листівку,
В  шкарпетку  усім,і  тобі,  і  мені.

Час  року  нового  настав  для  нас  люди  ,
Нехай  посмішка  з'явиться  трішки  у  всіх,
Хай  щастя  у  дім  завіта  й  не  забуде  ,
Хай  радість  приносить  і  цей  білий  сніг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896370
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.11.2020

Я бачу сон

Я  бачу  сон,а  потім  ця  картинка  в  очі,
Переді  мною  так  реально  оживає,
Що  не  день  я  впізнаю  його  по  ночі,
Бо  ніч  події  ці  передбачає.

Я  бачу  сон,у  ньому  добре  так  буває,
Гуляти  по  загублених  стежках,
І  з  тими  ,хто  пішов  танок  кружляю,
За  руку  з  тим,хто  лиш  тепер  в  думках.

Я  бачу  сни  ,які  щодня  мені  пророчать,
Про  щастя  і  оберігають  долю,
Білі  янголи  віддати  в  зло  не  хочуть,
Не  відпускаючи  мене  у  темне  поле  .

Я  бачу  сни,в  яких  можу  злітати  ,
Літати  ,відчуваючи  тепло,
Долоні  тих,хто  в  небеса  пішов  тримати  ,
Дороги  їх  ще  вітром  не  змело.

Я  бачу  сон,а  прокидаюсь  не  такою,
Неначе  вже  і  ранок,і  ніби  досі  сплю,
Та  сонечко  із  неба  тече  мені  рікою,
І  сни  тепер  минуле,я  ранок  оживлю.

Я  бачу  сон,в  якому  наперед  майбутнє,
Наступний  день  і  план  -    Що?  Як  робити  ?
Та    в  ньому  є  і  речі  ті  забутні,
Він  не  підкаже  коли  й  кого  любити.

Я  бачу  сон,що  моє  серце  зберігає,
Дарує  ніжність  і  натхнення  для  думок,
Пригод  й  казок  в  яких  я  знов  літаю,
У  відоме  й  невідоме  роблю  крок  .

Я  бачу  сон  у  ньому  речі  неймовірні,
Несправжні  і  справжнісіньке  життя,
Я  бачу  сон  і  перед  ним  цілком  покірна,
Перед  ним  моя  мелодія  биття.

Я  бачу  сни,у  них  і  радість,біль  та  сльози,
Та  це  наповнює  душу  словом  "жити",
Коли  ще  сниться  веселка,злива  й  грози,
Ми  здатні  встати,  здатні  говорити...
Ми  бачим  сни  ....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2020

Не зря живу

И  всё  же  я  не  зря  живу,
И  всё  же  я  не  зря  дышу,
Мне  жизнь  дана  под  звёздами  сиянья,
Я  просто  в  снах  и  наяву,
Наполнять  её  спешу,
Исполнять  бегу  заветные  желанья.

И  всё  же  я  не  люблю,
И  всё  же  я  не  зря  хочу,
С  тобою  быть  до  звёзды  сгорания,
Я  просто  знаю  свою  суть  ,
Я  просто  сквозь  мечты  лечу  ,
Без  суеты  чтобы  смотреть  воспоминания.

И  всё  же  я  не  зря  спешу  ,
И  всё  же  я  не  зря  пишу  ,
О  смысле  жизни  и  её  сознании  ,
Я  просто  вижу  её  сны  ,
Они  с  небес  мне  так  даны,
Чтобы  давать  ясные  предсказания.

И  всё  же  я  не  зря  живу,
И  всё  же  я  не  зря  дышу,
Я  жизнь  ценю  и  все  её  создания,
Я  просто  всё  вперёд  бегу,
Я  знаю  больше  ведь  могу,
И  вижу  смысл  во  всех  его  изданиях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896094
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.11.2020

За туманами вічне кохання

Повен  місяць,зорі  світять  над  землею,
А  під  зорею  чуть  дівочий  тихий  плач,
Погану  гру  і  роль  зіграло  життя  з  нею,
А  білий  колір  повернув  на  бік  невдач.
Заплаче  тихо,щоб  ніхто  її  не  бачив,
Ніхто  не  чув  і  про  кохання  не  питав  ,
Сльози  щирі  лиш  стікають  по  незрячій,
По  душі  кривавій,що  серденько  рвав  .
Плаче  серце,дівчині  завмирають,
Думки  уже  повідлітали  в  тьму,
Їй  зорі  тільки  тихо  співчувають,
Вона  долоні  не  віддає  тому.
Не  віддає  дівчина  руки  у  кохання,
Не  рідний  буде  про  любов  мовчать  ,
Чужі  обійми  у  холоднім  ліжку  зрання,
А  рани  гострі  голки  діставать.

Зоря  побачить  дівчини  юне  лихо,
Та  ні  слова  доброго  по  ній  ,
До  ранку  в  небі,ну  а  потім  стихне,
Зійде  сонце,пустивши  промінь  свій  .
І  день  і  ніч  уже  не  ті  думки  гуляють,
Завітні  мрії  перетворюючи  в  біль  ,
Згасла  казка  в  якій  удвох  кохають,
Далеко  звідси  через  сотні  миль  .
Закриє  очі  і  їй  пам'ять  нагадає,
Знайомство  й  перше  слово  про  любов,
Як  вуста  його  до  вуст  ніжно  торкають  ,
Б'ється  серце  щасливо  в  грудях  знов.
В  думках  лиш  мрії  про  вічнеє  кохання,
Де  покрила  сукня  біла  тіло  їй,
З  коханим  в  танці  закружляли  до  світання,
Та  це  лиш  світ  -це  світ  чудових  мрій.

Реальність  не  така  -  це  справжня  доля,
А  доля  часто  мрії  полишає  ,
Коли  чужі  думки  й  розум  довкола  ,
І  з  іншим  все  життя  переплітає.
Дівчина  довго  плакала  щоночі,
Сумна  бо  серце  не  віддають  йому  ,
Не  коханий  дивитиметься  в  очі,
Вона  не  винна  й  у  голові  -  Чому  ?
Хлопчина  теж  не  може,  душа  його  болить  ,
Для  іншого  коханої  волосся,
Без  милої  дівчини  не  хоче  серце  жить  ,
Воно  ридає  тихо  в  безголоссі.
Пішов  хлопчина  юний,  прощається  з  землею,
Як  жити  без  любові  то  марне  це  життя,
Він  мріяв  про  кохання  щасливе  разом  з  нею,
Але  назад  тепер  немає  вороття.

Дізналася  дівчина  -  коханого  немає  ,
У  тілі  запалав  страшний  вогонь,
Та  вже  вона  не  плаче  ,бо  так  майбутнє  знає  ,
Хоча  душа  кричить  їй  -  Охолонь  !
І  знову  світить  місяць,котиться  по  колу,
Не  плаче  серце  юне  ,сліз  нема  ,
Пройшлась  вона  востаннє  тут  довкола  ,
А  далі  все  поглинула  пітьма...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020

Сузір'я

Мені  Сузір'я  нашептало  про  кохання,
Коли  не  спалося  дивилась  у  вікно,
Я  дивилася  на  зорі  до  світання,
Де  рік  минав  а  на  столі  вино.

Я  рік  новий  уперше  так  зустріла,
Сон  не  втримав  та  і  вечір  не  давав,
Вийшли  зорі,коли  в  небі  потемніло,
І  місяць  над  землею  запалав.

Сховалось  сонце,в  серці  залишивши,
Свої  сліди  завжди  лиша  в  мені,
Тепер  нам  місяць  очі  засліпивши,
Котиться  по  небу,дає  проміння  тьмі  .

Я  дивилася  у  небо  довго-  довго  ,
Складала  із  зірок  свою  любов,
Шукала  й  не  знаходила  нічого,
А  потім  виглядала  знову  й  знов.

Я  дивилася  у  небо  і  не  знала  ,
Що  в  рік  новий  на  мене  щось  чекає,
Любов  мене  також  тоді  шукала  ,
Не  знавши  де  її  я  виглядаю  .

Та  рік  новий  бажання  добре  чує,
В  дарунок  дає  кожному  своє,
Я  глянула  у  шибку  -  він  малює  ,
І  серце  завмирає  вмить  моє.

Я  подивилася  у  небо  як  ніколи,
А  зорі  поставали  вже  у  ряд,
Зробивши  форму  серця  так  довкола,
І  широко  вмить  освітили  сад.

Мені  Сузір'я  нашептало  про  кохання,
Велике  серце  втіливши  у  кров,
Я  малювала  у  долоні  його  зрання,
Мабуть  уперше  я  повірила  в  любов..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2020

Любов

Я  хочу  щоб  любов  для  кого  стала  прикладом,
Нехай  через  дороги  ,та  на  усе  життя,
Кохання  стане  справжнім,а  не  красивим  викладом,
І  не  просто  словом,  а  сенсом  для  буття.

Я  хочу  щоб  повірили  в  любов  юні  дівчата,
Їх  серце  розтопилося  від  криги  та  зими,
Слово  про  кохання  ж  не  тільки  про  втрачати,
Але  колись  інакше  думали  вони.

Я  хочу  щоб  навчилися  бачити  хороше  ,
Навчилися  любити  і  чоловіки,
Почуття  приходило  до  них  так  ,не  за  гроші  ,
Й  не  на  одну  нічку,а  на  одні  віки.

Я  хочу  щоб  кохання  -  це  приклад  про  єдине  ,
Коли  в  руках  троянда  а  не  цілий  букет,
Щоб  жінки  тендітні  мали  сильну  спину,
Поруч  із  собою  ,з  любов'ю  уперед.

Я  хочу  щоб  любов  уміла  розквітати,
А  не  тьмяніла  тільки  з  роками  до  кінця,
Щоби  людське  серце  щасливо  промовляти,
Могло  кохання  і,  не  боялось  вітерця.

Я  хочу  щоб  любов  уміли  цінувати,
Вона  ставала  світлом  яскравим  для  людей,
Щоб  два  рідних  серця  не  стали  відпускати,
І  не  стали  звати  чужих  душі  гостей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2020

Холодні душі

Не  насіюй  у  холодну  душу  квітів,
Бо  серед  снігу  знай  вони  не  проростуть,
Якщо  у  ній  давно  стемніло  літо,
То  у  пітьмі  ніколи  знов  не  зацвітуть.
Не  шукайте  у  душі  холодній  сонце,
Над  ним  вгорі  повисли  чорні  хмари,
Не  світитиме  яскраво  у  віконце,
Навік  сховало  спокій  той  і  чари.
Не  співай  ти  для  душі  щасливу  пісню,
Для  неї  кожне  слово  -  гострий  ніж,
Міняти    щось  здається  досить  пізно,
Й  вона  говорить  -  Не  чіпай  !  Облиш  !
Не  показуй  душі  світлу  веселку  ,
В  її  очах  уже  давно  живе  туман.
Вона  не  бачить  себе  навіть  у  люстерко  ,
Не  бачить  більш  образ  своїх  і  ран  .
Не  шукай  у  них  собі  благословення,
Там  ненависть  і  заздрість  лиш  живе,
Ніяких  за,нізащо  откровенню,
Душа  і  не  злітає  ,і  радість  не  бере.
Не  навіюй  у  холодну  душу  весни,
Свої  згасивши  сили  до  нуля,
Вона  хоче  тільки  зими  вітром  нести,
Снігами  вкрита  для  неї  лиш  земля.
Не  показуй  холодним  душам  добре,
Бо  їхнє  добре  дощ  уже  залив,
А  твоє  серце  зло  полонить  вкотре,
Для  інших  все  хороше  загубив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2020

Життя я втримала в руках

Як  згадаю  я  страшні  свої  часи,
Коли  небо  моє  вкрили  чорні  хмари,
Ніби  увімкнулась  тьма  з  минулої  краси  ,
Не  було  сили  ,  пропали  щастя  чари.

Чому  здається  в  такі  роки  незрілі  ?
Приходять  в  серце  дорослі  рани  й  біль  ,
Чому  коли  попереду  життя,любов  ,весілля  ?
То  засипа  криваву  душу,роз'їдає  сіль.

Скажіть  чому  дитинство  так  швидко  перестало?
Знаю  не  чудовим,  але  ж  таки  було.
Дороги  у  майбутнє  роки  мені  повідкривали,
І  не  стало  сенсу,мов  у  пташки  зламане  крило  .

Чому  коли  ти  мрієш  підійматися  у  вись?
На  стежині  виростають  умить  терни,
Тернистий  шлях,що  каже  Богу  помолись,
Та  не  допомагає,тож  запитання  де  ми?

Повернутись  у  минуле  страшно  до  безтями,
Бо  там  є  смужка  чорна,що  сум  лиш  нагадає,
Де  на  руках  були  насправді  красні  рани  ,
І  кров  текла,у  голові  своє  життя  перемикая.

Згадати  страшно  ,та  тішить  мене  думка,
Що  не  зламалася  у  ті  часи  до  дна,
Не  стерли  мене  біди,як  стирає  букви  гумка,
Хоч  ні  руки,  здається  в  світі  лиш  одна.

Згадати  можна  але  важко  це  і  слізно,
Моя  душа  тремтить  ще  досі  в  снах,
Чомусь  життя  повелось  зі  мною  грізно  ,
Та  все  ж  його  я  втримала  в  руках...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020

Нехай мрії збуваються

Нехай  сонце  всміхається,
Радість  вмикається,
Промінчик  вітається,
Радісно  всім.

Нехай  щастя  зливається,
Нам  відкривається,
На  зло  не  міняється,
Й  буде  таким.

Нехай  серце  вслухається,
В  думках  зігрівається,
Любов  не  минається,
Нас  береже.

Нехай  мрії  збуваються,
Не  забуваються,
Душі  не  відриваються,
Тих  ,хто  живе  .

Нехай  сонце  палає,
Усіх  зігріває,
Сліди  теплі  лишає,
Від  злої  зими.

Нехай  щастя  панує,
В  долоні  малює,
Ніжність  дарує,
Для  неї  всі  ми.

Нехай  серце  гуляє,
Ритм  не  припиняє  ,
Любов  яку  має  ,
Не  віддає  .

Нехай  мрії  засяють,
Погане  здолають,
Долю  не  покарають,
Що  одна  ,яка  є  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020

Пробач

Пробач  ,що  я  не  вміла  ще  любити,
Що  відпускала  руки  на  зорі  ,
Пробач  ,що  легко  вміла  все  розбити  ,
Не  знала  я  ,що  боляче  тобі.

Пробач  за  одинокі  сумні  миті  ,
Я  не  винна  ,та  серце  не  тобі,
Моє  проміння  іншому  сповите,
Ти  мріяв  але  мрії  вже  не  ті  .

Пробач  ,що  нагадала  про  кохання,
Яке  ти  довго  болем  забував  ,
Пробач  ,що  не  для  тебе  мої  рання  ,
Просто  мої  руки  інший  вкрав  .

Пробач,  що  ти  хотів  красиву  казку,
А  я  перетворила  на  кіно  ,
Не  чутливе  без  і  ніжності  і  ласки,
Та  це  життя  ,таке  у  нас  воно  .

Пробач,що  іншого  в  думках  цілую  ,
Душа  уже  зробила  вибір  свій  ,
Пробач  ,що  дні  і  ночі  з  ним  милую  ,
У  серці  відтепер  єдиний  мій.

Пробач  ,що  не  для  тебе  моє  сонце,
І  слухаю  про  нього  всі  пісні,
Пробач  ,що  злива  вдарила  в  віконце,
Нагадуючи  про  слова  сумні  .

Пробач  ,що  слово  разом  не  для  нас,
Бо  з  ним  мої  роки  переплелися,
Пробач  ,що  віддала  йому  я  час  ,
В  одну  ріку  дві  течії  злелися.

Пробач  ,  я  теж  не  винна  ,що  кохаю  ,
Душа  і  тіло  вибрало  своє  ,
Без  нього  свого  сенсу  я  не  знаю,
Без  нього  моє  сонце  не  встає  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2020

Не задмухуй свічку

Не  задмухуй  свічку  ,  що  ще  горить  як  сонце,
Вона  хоче  так  сіяти  і  дихати  вогнем,
Не  пускай  злих  думів  у  своє  віконце,
Доки  ми  живі  злим  сумом  не  заснем.
Вогонь  наші  хвилини  ,горить  як  серця  стуки,
А  наші  дні  вода  біжить  в  один  кінець,
Марніють  із  роками  ,  старіють  наші  руки,
У  інший  світ  малює  вихід  чорний  олівець.
Сіяє  хай  вогонь,  горить  свіча  ,палає,
А  душі  наші  з  нею  сіяють  всім  на  зло,
Цінніше  за  буття  у  світі  більш  немає,
Тож  нехай  тепер  а  не  колись  було.
Не  думай  про  минуле  ,  сум  серцю  не  навій,
Воно  сторінка  давня  ,яку  не  відкривають,
Вперед  шукати  нове,  про  майбутнє  знову  мрій  ,
І  очі  цікавіші  речення  по  них  шукають.
Подивись  угору  як  сонечко  палає,
Не  дивиться  на  дощ,  грозу  чи  навіть  сніг  ,
А  в  нас  через  дрібничку  серце  завмирає,
Тремтить  душа  щоразу  від  голови  до  ніг.
Оглянись  довкола  які  прекрасні  миті,
Дороги  і  пейзажі  ,  завзяття  й  відчуття  ,
Кожен  закуток  чарівністю  розлитий,
А  ця  чарівність  наше  є  життя.
Не  дивись  із  дому  ,  коли  засвітить  сонце,
А  покружляй  у  танці  під  краплями  дощу,
Мерщій  забрати  руки  з  холодного  віконця  ,
Послухай  звуки  різні  ,послухай  пісню  цю.
Не  сумуй  через  невдачу  ,плач  та  падай  і  вставай,
Дороги  ще  для  нас  усіх  відкриті  ,
Що  чорне  змінить  біле  завжди  пам'ятай,
Це  формула  життя  нам  із  нею  жити  .
Не  задмухуй  свічку  ,  ще  рано,  зовсім  рано  ,
Жити  ,треба  жити  ,ці  миті  створені  для  нас,
Стануть  неважливими  такими  давні  рани  ,
Думки  були  згубливі  покаже  кожному  нам  час.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020

Не тускней

Не  тускней  рядом  в  сторонке,
А  будь  его  звездою,
Не  упади  сквозь  перепонки,
Пойдёт  он  за  тобою.
Сияй  как  солнышко  во  тьме,
Не  прятайся  за  тучи,
Полюбит  всё  до  дна  в  тебе,
Ты  себя  не  мучай.
Не  полюбит  ,  слёз  рекою,
А  девчонка  зря,
Он  не  стал  перед  тобою,
Словом  не  любя.
Вытри  глазки,йди  навстречу,
Вперёд  к  своей  мечте,
Пройдёшь  его  ,мол  не  замечу,
Мысли  уж  не  те.
Сияй  ,сверкай  не  потухай,
Прошлое  оставив,
От  жизни  радость  не  скрывай,
Пока  она  ведь  с  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893366
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.10.2020

Я напишу …

Я  для  тебе  напишу  роман,
А  чи  просто  красивую  казку,
Де  кінець  не  пророчить  обман,
Там  присутні  довіра  і  ласка.

Я  для  тебе  напишу  пісень  ,
Чи  красивих  слів  про  кохання,
Щоби  ранок  і  кожен  день,
Не  навіяв  любові  згорання.

Я  для  тебе  напишу  історій  ,
Душевних,про  нас  і  життя,
Де  з  тобою  удвох  ми  надворі,
Усе  добре  та  без  вороття.

Я  для  тебе  напишу  картину,
Невмілу  ,таку  яку  хочу,
До  тебе  душа  завжди  моя  лине  ,
Намалюю  яскраві  я  ночі.

Я  для  тебе  напишу  куплети,
Словами  окрилю  кудись  в  небеса,
Поримую  чудові  сонети  ,
Рядки  такі  ж  як  і  твоя  краса.

Я  для  тебе  напишу  книжок  ,
Хай  в  любові  втопає  сторінка,
До  мене  веде  тебе  кожна  з  стежок  ,
А  ти  йди  коханий  лиш  стрімко.

Я  для  тебе  напишу  короткі  слова,
Й  речення  довгі  без  кінця  і  без  краю,
Душа  так  щасливо  розмови  вела,
Бо  натхнення  дарує  -  "Кохаю  !"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020

Обрала я ніч

Обрала  нічну  найкращу  я  пору,
Для  того,щоб  сильно  любити  її,
Коли  світить  місяць  за  ним  поруч  зорі,
Для  того  щоб  спокій  знайти  в  тишині.

Обрала  імлу  я  і  темряви  звуки,
Щоб  коханого  ніжні  вуста  цілувать,
Тільки  шелест  дерев  і  його  серця  стуки,
У  тихому  стані  про  все  забувать.

Обрала  нічну  я  для  себе  доріжку,
Здається  так  дивно  бо  день  голова,
Мені  до  вподоби  гуляти  тут  пішки,
Де  природа  ,імла  і  туманна  трава.

Обрала  я  нічку,  щоб  душа  гуляла,
Сіяла  ,блищала  над  сонна  краса,
Тіло  натхнення  моє  не  лишало,
І  десь  його  в  небі  високо  несла.

Обрала  пітьму,  щоби  очі  вогнями,
Від  місяця  блиск  відбивавши  назад,
Це  полум'я  завжди  було  між  нами,
Від  наших  думок  розквітав  кожен  сад.

Обрала  я  ніч  задля  полум'я  свічок,
А  на  стіні  чіткий  наш  силует,
Сотні  весняних  і  осені  нічок,
Малюють  у  пам'яті  просто  портрет.

Обрала  я  ніч,щоби  крізь  зорепади,
Кохання  своє  не  губити  й  на  мить  ,
Не  бачити  лиха  й  забути  про  зради  ,
Пітьма  поглинає  усе,що  болить  .

Обрала  я  ніч,щоби  разом  долоні  ,
Й  нашого  щастя  ніхто  не  пізнав  ,
Темрява  мій  світ,а  я  у  полоні  ,
І  поруч  зі  мною  той,хто  покохав  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020

Попіл Чорнобиля

Ще  попіл  Чорнобиля  стукає  в  наші  серця,
Бо  рани  глибокі  залишили  шрами  на  нім  ,
До  плачу  і  суму  тривожна  історія    ця,
Назавжди  лиш  у  спогадах  буде  для  них  рідний  дім.

Ще  стіни  будинків  тримають  на  собі  злі  тіні,
Картина  страшна,  що  живе  крок  за  кроком  згубила,
Радіації  лихо  приходить  у  сни  ще  до  нині.
Над  Чорнобилем  небо  вкриває  все  чорні  вітрила  .

Ще  плачуть  холодним  дощем  небеса,
За  тими  ,хто  згинув  у  ніч  на  зорі,
Змита  чарівна  природи  краса,
За  мить  усе  зникло  у  за  життя  грі.

Ще  довго  болітиме  рідних  душа,
Хоча  кажуть  так,що  час  нас  лікує,
Але  таке  лихо  все  ж  не  полиша  ,
Сльози  на  серці  червоним  малює  .

Ще  довго  ходитиме  слід  по  землі,
І  в  душу  населенню  смуток  вселяти,
Рани  хоч  гояться  та  все  ж  у  вогні  ,
А  дим  від  них  довго  ще  буде  палати  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2020

Ти приносиш мені квіти

Ти  даруєш  мені  червоні  троянди,
Тримаєш  за  руку  й  шепочеш  любов,
По  стежині  пелюсток  мене  серце  знайде,
Знаю  колір  кохання,колір  як  кров.

Ти  даруєш  мені  білі  троянди,
Кажеш  ,що  ніжні  як  моя  душа,
Ніжність  і  сила  найкраща  команда,
Якщо  на  дорозі  один  не  лиша.

Ти  приносиш  мені  ромашок  від    поля  ,
І  волошок  як  небо  блакитне,
Така  ж  як  і  в  них  моя  юна  доля,
Всередині  ще  більше  все  квітне.

Ти  даруєш  мені  рожеві  тюльпани,
Навесні  серед  співу  пташок,
Вони  все  лікують,  замилюють  рани  ,
Душа  так  бажала  квіток.

Ти  приносиш  мені  дорогі  і  звичайні,
Та  у  квітів  ціни  ж  знай  нема,
Кожні  у  собі  тримають  ті  тайни,
І  красу  що  творила  сама  .

Ти  приносиш  квіток  мені  повні  обійми,
Та  для  мене  ціннішим  є  знай,
Милуватись  у  полі  ними  живими,
Ти  кохай  але  їх  не  зривай...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020

Озирнуся назад

Озирнуся  назад  і  згадаю  ті  миті,
Коли  вперше  зустріла  його  одного,
Для  мене  мов  сонце  сяйнуло  з  привітом,
І  торкнулося  променем  тіла  мого  .

Ніби  хмари  на  дві  сторони  розійшлися,
І  у  голову  вдарив  любові  той  грім  ,
Дві  різні  стихії  до  купи  сплелися  ,
А  ім'я  карбувалося  в  серці  моїм.

Неначе  сади  у  душі  розквітали  ,
Й  по  тілу  гуляла  шалена  весна  ,
Про  кохання  пташки  ніжно  нам  щебетали  ,
А  ми  випивали  його  все  до  дна  .

Одинуся  назад  і  згадаю  всі  речі,
Кожну  дрібниць  запи́шу  у  ритм  ,
Із  серця  немає  дороги  і  втечі  ,
Шлях  назавжди  назад  з  нього  закрит.

Наче  квітами  вкрили  поля  і  піснями  ,
Поля  для  кохання  -  відкрита  душа  ,
Любов  така  сильна  у  нас  між  рядками,
Й  розум  тепер  мене  знов  полиша  .

Неначе  нас  двох  повкривали  тумани,
І  так  високо́  десь  серця  в  небесах,
Віддавши  свої  тіла  у  дурмани  ,
Загубилися  ми  у  реальності  й  снах.

Озирнуся  назад,я  так  хочу  спинити  ,
Час  перших  слів  і  цілунків  п'янких  ,
Так  хочеться  нам  до  нестями  любити  ,
Доки  нашого  світла  ще  промінь  не  стих.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2020

Под звуки любви

Под  звуки  дождя  я  влюбилась  в  тебя,
В  мелькании  танца  снежинок  зимы,
Я  так  постоянно  хотела  огня,
Но  только  смотрела  в  прекрасные  сны.

Под  звуки  любви  все  растаяли  льдинки,
И  вода  принесла  его  сердца  ключи,
Весна  открывала  с  цветами  картинки,
И  нам  согревали  их  солнца  лучи  .

Под  звуки  нашего  сердцебиения,
Разошлись  все  туманы  ,забирая  печаль,
Глаза  поднялись  ,растворясь  в  настроении,
Им  с  грустью  прощаться  и  вовсе  не  жаль  .

Под  звуки  дыханья  с  тобой  растворялись,
И  не  отпуская  держались  вдвоём,
Мы  от  любви  всё  как  будто  менялись,
Нам  эти  минуты  казались  лишь  сном.

Под  звуки  дрожащей  руки,что  касаясь,
Я  слышала  ноты  души  про  любовь,
Она  далеко,высоко  поднималась,
Напевая  мелодию  нашу  всё  вновь.

Под  звуки  метелей  ,  листья  и  ветра,
Наши  чувства  я  слышу  больше  всего,
Расстояние  их  как  планета  к  планете,
Но  только  пешком  ведь  идти  до  него.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891703
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 14.10.2020

Движения

Мы  все  постоянно  в  каком  то
Движении,
Бежим  и  спешим  не  смотря  на,
Мгновения,
В  разные  стороны  в  другом,
Направлении  ,
Вся  жизнь  пролетает  в  каких  то
Затмениях.
Постоянно  вперёд  как  рекою,
Течение  ,
Частые  ,  быстрые,
Соприкосновения,
Без  оглядки  назад  и  без  ,
Изменения,
С  дурманом  в  глазах,не  его,
Измерения.
Постоянно  вперёд,новые  ,
Приключения,
Новые  лица,  полно  ,
Увлечения,
Взгляд  всегда  вверх  в  поисках,
Возвышения,
Как  будто  вулкана  внутри,
Извержение.
Постоянно  вск  в  мыслях,им  нету  
С  ужения  ,
Огни  ,свет  в  глазах,дым  но  нету,
Затления,
Дела  и  дела  ,интерес  ,
Углубление,
Желанья  ,мечты,их,
Осуществление.
От  рассвета  до  заката  миг,
Головокружения,
В  мире  миллионы,  миллиарды,
Пресечения,
Бег  ,езда  ,мелькают  лишь,
Воспоминания,
Теряем  ,мы  теряем  своё,
Подсознание.
Вперёд  лишь  вперёд  путь  не  ,
Остановляя  ,
Небо  над  нами  в  нежных  красках,
Мелькая  .
Люди  хотят,только  даль  ,
Выглядая  ,
Но  дальше,что  там  даже  не  ,
Понимая  .
Вперёд  и  вперёд  ,но  и  ,
Остановиться,
Мигом  прекрасным  душе,
Насладиться.
Потом  будет  поздно  только  фото  в,
Альбоме  ,
И  стены  чужие  словно  в  собственном,
Доме.
Вперёд  всё  идти,но  путь  ,
Остановляя,
Дела  иногда  на  желанья,
Меняя  ,
Потом  чрез  года  улыбнувсь,
Вспоминая  ,
Что  была  жизнь,сказочная  такая...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891389
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 11.10.2020

Засіяв на небі місяченько

Засіяв  на  небі  місяченько,
Завмирає  уночі  серденько,
Погляд  в  зорепаді,мріяла  про  щастя,
Малюючи  кохання  на  зап'ясті.
Засіяв  на  небі  з  зіроньками,
Укривши  дівчиноньку  всю  думками,
Знаю  їй  цю  ніч  вже  не  заснути,
Серцю  пісню  про  кохання  не  минути.
Засіяв  на  небі,так  цікаво  ,
Споглядати  вгору  все  ласкаво,
Здається,що  ніхто  не  спить  в  ці  миті,
Вікна  променями  місяця  облиті.
Засіяв  і  ніжно  котиться  по  колу,
Думає  душа,співає  колискову,
Вона  десь  над  землею  високо  злітає,
Торкнутися  рукою  шар  вгорі  бажає  .
Засіяв  з  хмаринками  до  ранку,
Дівчина  вже  чекає  до  світанку,
За  ніч  глибоку  очі  не  зімкнула,
В  думках  любовних  геть  про  все  забула.
Світить  цілу  нічку,чергу  сонечка  чекає,
Хто  вже  спить,тому  він  сни  чудові  посилає.
Якщо  кому  не  спиться,  дивує  ,душа  мліє  ,
Здається  чарувати  так  ніхто  не  вміє.
Дівчина  хоч  у  ліжку,та  повіки  не  стискає,
Тихенько  пісню  ніжну  со́бі  наспіває  ,
Дивиться  все  в  небо,кохання  кличе  своє,
У  зошиті  в  клітинку  людей  малює  двоє.
Лиш  двоє  він,вона  ,на  небі  зорі  ,
У  обіймах  розчиняються  надворі,
В  думках  дівчина  десь  далеко,  не  удома  ,
Тривожать  вони  серце  ,там  хлопчина  юний  в  ньому.
Коханий  через  кілометри,  вона  сльози  витирає  ,
А  втома  сумну  душу  засинати  все  благає,
Буває  мить  зімкне  дівчина  оченята,
Щоб  не  питали      про  кохання  мама  й  тато.
Тоді  приходить  сон  знову  любовний,
Прокинеться  вона  одна  і  місяць  повний,
Він  ще  раз  про  коханого  дівчині  нагадає,
Для  неї  він  єдиний,для  неї  іншого  немає.
Так  буде  час  минати,  скорочувати  миті,
І  сіяти  небо  сяйвом  місяця  розлите,
Дівчина  знає  ,що  й  коханий  поглядає  ,
На  небо,  зорі  й  зустрічі  чекає...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020

Мені минуло вісімнадцять

Мені  минуло  вісімнадцять,
Комусь  лишень,  для  когось  вже,
Багато  доля  дала  статись  ,
Та  янгол  знає  й  береже  .

Мені  минуло  вісімнадцять,
"Життя  "  чимало  я  пройшла,
Стояти  міцно,  незламатись,
Хоч  смужка  щастя  замала  .

Мені  минуло  вісімнадцять,
Душа  все  створює  загарт,
Скільки  горя  вона  бачить  ,
Таке  життя,не  слово,жарт  .

Минуло  роки  вже  дитячі,
Та  всередині  ще  є,
Думки  для  кожного  не  зрячі,
Мені  це  сили  додає.

Дитинство  відійшло  у  вічність,
Рукою  тільки  помахало,
Дало  для  мене  силу  й  міцність,
Не  падати  щоб  там  не  стало.

Роки  минули,не  багато  ,
Але  я  бачила  всього  ,
Скільки  можна  пригадати  ,
Історія  із  життя  свого.

Мені  минуло  вісімнадцять,
Хвороби  сильні  поглинали,
До  безвиході  сумна  ця,
Річ.  Та  в  відчай  не  впадала  .

Мені  минуло  вісімнадцять,
Якщо  є  доля  далі  йтиму,
Вперед  шукати  тільки  щастя  ,
Життя  своє  в  руках  нестиму.

Нехай  минають  і  минають,
Хай  серце  з  радістю  стучить,
Для  мене  цінні  дні  я  знаю,
Моя  найбільша  мрія  -  Жить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020

Я посвящаю тебе жизнь

Я  свою    посвящаю  тебе  жизнь,
Любимый  будь  со  мною  рядом,
Крепко  за  руку  мою  держись,
Согрей  родным  меня  ты  взглядом.

Я  посвящаю  тебе  свои  дни,
Пока  живу,дышу  только  тобою,
Мы  окутаны  силой  любви,
Слёзы  от  чувств  льются  рекою.

Я  посвящаю  глаза  навсегда,
Чтобы  смотрел  каждое  утро,
Растворяйся,утопай,  не  беда  ,
В  нас  целая  жизнь  ,время  ,минуты  .

Я  посвящаю  все  строчки  любви,
Пишу  их  тебе,пока  солнце  мне  светит  ,
Ты  главное  помни,ты  их  не  сотри,
Пусть  наши  слова  друг  друга  всё  лечат.

Я  посвящаю  тебе  горе  и  радость,
Слёзы,улыбку  ,рассветы  закаты,
Випиваю  до  дна,ты  моя  слабость,
Забывая  всё  в  свете,  забывая  все  даты.

Я  посвящаю  тебе  дни  и  ночи,
Вместе  в  объятьях  под  солнцем,луной  ,
Без  тебя  я  и  мысли  засыпать  ведь  не  хочем  ,
Мне  нужен  лишь  ты,мне  не  нужен  иной.

Я  посвящаю  тебе  своё  сердце,
Ты  тоже  его  береги,не  разбей  ,
В  жизнь  для  тебя  открывается  дверца,
Ты  от  теперь  герой  в  сказке  моей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890766
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 05.10.2020

Янголами стати

Людина  потуха  як  свічка,
Її  ніхто  вже  не  почує,
Не  заплаче  в  темну  нічку,
В  друзів  більш  не  заночує.

Як  часто  зірка  погасає,
Що  вчора  ясно  ще  сіяла,
Було  життя,уже  немає,
Здається,-так  його  замало.

Ще  вчора  плакала,сміялась  ,
Багато  справ  ,уся  в  бігу-
Сьогодні  з  сонцем  попрощалась,
Холодне  серце  як  в  снігу  .

Горіла  свічка,билось  в  грудях,
Імпульси  пускавши  в  кров,
Наразі  рідні  у  заблуддях,
Їм  хочеться  обняти  знов.

Так  хочеться  сказати  слово,
Посиді́ти  перед  сном,
Розповісти  історій  нових,
За  столом  удвох  з  вином.

Погано  так  дивитися  на  фото,
І  думати,що  так  більше  не  буде,
Життя  для  нас  лиш  гра  із  кров'ю  й  потом  ,
Сьогодні  тут  ,а  завтра  вже  не  люди  .

Шлях  земний  це  наче  книга,сповідь  ,
Сторіно́к  чимало  і  кінець,
Народження,  перші  кроки,молодь  ,
А  потім  кожен  сам  собі  творець.

Ми  можемо  змінити  собі  волю,
Ми  можемо  змінити  так  багато,
Та  є  незмінна  тільки  наша  доля  ,
Кінець  нам  пише  -"Янголами  стати!"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020

Я знаю, я вірю , я люблю

Я  люблю  дивитись  уночі  на  фото,
Я  люблю  радіти  щастю  із  тобою,
Моя  душа  складає  про  кохання  ноти,
Серце  пише  казку,де  героїв  двоє.

Я  знаю  ти  даруєш  мені  зорі,
Від  них  сіяють  блиском  мої  очі,
Рука  за  руку,  розтає  в  просто́рі,
Відпускати  зовсім  я  її  не  хочу.

Я  вірю  ми  з  тобою  не  на  мить,
Надія  так  шепоче,  що  назавжди,
Любові  справжній    віти  не  зломить,
Таку  сприймати  хоче  тіло  правду.

Я  можу  стерти  із  думок  слова  всі,
Але  одна  не  зможу  ,  залишу  ,
Нехай  пройде  весь  проміжок  у  часі,
"  Кохання"  там  навіки  запишу.

Я  слухала  багато  кажуть  люди,
Де  любов  ця?  Вже  її  нема!
Я  вірю  ,вона  є  і  не  забуду,
Забуте  почуття  то  темна  тьма.

Я  знаю  почуття    дарує  крила,
Не  слухайте,я  тихо  прошепчу  -  
В  мені  багато  сонця  народило,
Коли  йому  промовила  -  Люблю  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020

Життя - це найцінніше

Життя  -  це  найцінніше,неповторне  і  єдине  ,
Хто  б  ,що  нам  на  світі  не  казав,
Народжується  кожна    щоб  шлях  пройти  людина,
Та  багато  є  і  тих,хто  не  здолав.
Як  жаль  того,хто  ці́ну  життю  втратив,
Віддавшись  назавжди  у  небеса,
Такі  думки  жорстоко  в  серці  мати  ,
Життя  -  це  ж  сонце  ,світло  і  краса.
Я  знаю  є  невдачі  і  страждання,
Але  не  вихід  свічкою  згоріти,
Душа  болить  ,коли  кінець  бажанню  ,
Й  людина  хоче  в  небо  відлетіти.
Причини  різні  та  все  ж  не  для  цього  ,
Аби  стікати  кров'ю,шрами  ,біль  ,
А  потім  сумно  дихають  пороги,
Рідним  душу  роз'їдає  щось  мов  сіль.
Такі  думки  і  вчинки  просто  лихо  ,
І  щастя  ,коли  вчасно  зрозумів,
Мине  час  а  ти  згадаєш  тихо,
Ту  помилку,яку  ледь  не  зробив.
Життя  -  це  над  прекрасне,дарунок  без  ціни,
І  рано  зась  його  собі  губити,
Це  зрозуміти  може  той,хто  у  безвиході  стіни,
Зміг  путь  земний  ще  більше  полюбити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020

Не давайте мені парасольку

Коли  чисті  краплинки  впадуть  хором  з  неба  ,
Не  давайте  мені  парасольку,не  треба  ,
Хай  теплий  умиє  моє  дощик  волосся,
А  я  слухаю  тихо  його  в  безголоссі.
Я  не  хочу  за  ним  лиш  дивитись  в  віконце,
І  чекати  ,коли  землю  висушить  сонце.
По  вулиці  свіжій  залюбки  прогуляюсь,
З  хмарою  сивою  теж  привітаюсь.
Підніму  очі  вгору,небо  сипле  краплини  ,
Вкриває  в  прозорі  все  вмить  намистини.
Метелик  сховає  під  квіточку  крила,
А  квіточка  дощику  сильно  зраділа.

Не  давайте  мені  парасольку,не  хочу,
Нехай  піді  мною  вода  похлюпоче.
Я  простягну  догори  свої  руки,
Послухати  ніжних  крапельок  стуки.
Я  давно  люблю  дощ,слухати  шуми  ,
На  серці  спокійно,нема  зовсім  суму.
Вночі  під  його  звуки  легко  заснути,
В  цей  про  погане  зовсім  забути.
Небо  не  плаче  ,воно  лиш  умиває,
Тих  ,хто  водиці  так  сильно  бажає  .
У  лісі  грибочок  маленький  щоб  зріс,
І  зеленів  ,оживав  знову  ліс.
Не  треба  гнобити  погану  погоду,
Це  ж  наша  чарівна,глибока  природа  .
Нехай  пада  дощ  з  неба,хай  пада  сніг,
Він  є  для  нас,він  для  нас  всіх  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2020

Час

Я  знаю,що  кожен  хотів  би  спинити  ,
Цей  час  ,що  біжить  і  біжить  уперед,
Щасливі  секунди  ще  раз  повторити,
Та  кажуть  не  їсти  солодкий  нам  мед.
Час  така  сила  людьми  нездоланна,
І  не  підкорена  зроду  ніким,
Чиста  така  і  ще  недоторканна,
І  наше  життя  пливе  поруч  із  ним.
Я  знаю,що  кожен  хотів  би  любити  ,
І  тіло  щоб  довше  було  молоде.
Та  часу  так  обмаль  здається  для  "жити",
Нас  постійно  кудись  в  невідомість  веде.
Час  -  йому  не  важливі  всі  справи  ,
Ні  плану  у  нього,ні  правил  для  гри,
Він  не  обирає  ліво  чи  право,
І  не  чекає  якоїсь  пори.
Такий  дивний,  чарівний  і  часом  жорстокий,
Керує  час  нашим  життям,
Сльози  і  радість  з  ним  ходять  під  боком,
Та  не  треба  йому  каяття.
Час  -  він  один  ,він  наш  повелитель,
Що  не  каже  а  робить  діла,
Таємного  й  тихого  він  сокровитель,
Куди  б  доріжка  нас  не  вела  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020

Берізка

Плаче  берізка  самотня  у  полі,
Воно  ж  залишилася  зовсім  одна,
Зрубали  дерева,стоять  луги  голі,
Сліз  вже  немає,  постікали  до  дна  .
Як  згадає  колись  біля  неї  багато,
Струнких  і  розлогих  дівчаток  росте,
Боялась  вона  одинокою  стати,
А  тепер  тільки  листя  опавше  й  сухе.
Згадає  навесні  пташки  прилітали,
Їх  колихали  зеленії  віти,
Як  пісню  свою  ніжно  гіллю  співали,
І  по  них  росли  диво  квіти.
Плаче  берізка,  навіщо  ж  ви  люди,
Залишили  мене  помирати?
Ви  не  одні  ,у  вас  друзі  повсюди,
А  я  вічно  тут  мушу  стояти.
Журилась  берізка  та  ніхто  ж  і  не  чує  ,
Її  тихий,  безсилий  вже  плач  ,
Немає  надії  ,  що  хтось  порятує,
Скаже  -  Берізко!  Мила  пробач  !
Стояла  одна  вона  літо  і  осінь,
Вже  птахи  у  вирій  злітали  ,
Ніхто  й    не  прийшов  до  берізоньки  досі,
Її  врода  чарівна  зів'яла.
Тут  настала  зима  сніг  замітає,
Похилила  берізка  вже  віти,
Сумно  так  їй,що  нікого  немає,
Серденько  лиш  мусить  боліти.
Настала  весна,все  оживає  ,
Зеленим  вкриваються  трави,
І  ось  над  берізкою  щось  пролітає,
Такий  голос  співучий,  ласкавий.
Над  головою  летіла  пташинка,
Й  кинула  щось  до  землі,
Бачить  берізка  а  то  насінинка,
Лежить  біля  неї  в  траві.
Проходили  дні,зросла  теж  берізка  ,
І  тепер  дві  красуні  стоять,
Втерши  свої  очі  у  слізках,
В  полі  собі  майорять.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020

Чому нас так змінили гроші?

Як  часто  гроші  зраджують  кохання,
Як  часто  продається  людська  честь,
Немає  вірності  ,немає  цінування,
Щирість  рідко  ,  якщо  вона  ще  єсть  .

Чому  так  сталось?  Нас  осліпила  слава,
Ми  забуваємо  ким  були  насправді,
Слово  "жити"для  нас  не  так    цікаво,
І  безсилою  у  світі  стала  правда.

Чому  жорстокими  зробили  нас  нажитки?
"Людей"  багато  та  людей  нема,
Ненависть  всіх  заплутує  мов  нитки,
А  серце  заморожує  зима.

Чому  нас  так  змінили  гроші,  статки  ?
Гордість  і  цей  погляд  звисока,
А  потім  ми  шукаєм  рідну  хатку,
Де  б  добра́  була  іще  рука  .

Чому  ми  так  заплуталися  жити?
Шукали  у  достатках  тільки  щастя,
А  з  часом  усе  хочеться  змінити,
Зла  повідпускати  всі  зап'ястя.

Чому  проживши  вік  ми  нещасливі?
Бо  не  з  тими  в  ліжку  засинали,
Думки  тоді  самотні  і  журливі,
Просто  ми  так  щиро  кохали  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020

Осінні листочки

Жовтий  листочок  упав  на  долівку,
Дерева  тягнули  до  сонця  голівку,
Хором  так  дружно  на  землю  злітали,
Неначе  у  танці  разом  закружляли.

Їх  вітер  до  неба  ввись  підіймав,
А  потім  стелив  кольорову  доріжку,
Кожен  листочок  по  осені  знав,
Що  треба  лягати  в  ряд  по  обніжку.

Червоний  листочок  знатний  красою,
Любить  вмиватися  вранці  росою,
Личко  до  неба  своє  простягає,
Червоного  кольору  більше  бажає.

Зелений  листочок  не  квапиться  досі,
До  нього  останньою  стукає  осінь,
Він  хоче  на  гілці  ще  погойдатись,
І  з  пташечками  так  мило  вітатись.

Листочки  по  черзі  донизу  злітають,
Кругом  дерева  вальси  разом  заплітають,
Воно  їм  на  зиму  колискові  співає,
А  потім  в  глибокий  сон  залягає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890102
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2020

Знаєш

До  мене  приходять  іноді  в  снах,
Щасливі  минулого  миті  ,
Де  безсоння  кружляло  знаєш  в  думках,
Ім'я  його  сонцем  сповите.
Знаєш!  Я  думала  справді  -  це  сон  ,
Та  вуста  шепотіли  -  реальність,
Наші  сльози  і  радість  бачив  перон,
Хоч  для  нього  то  звична  банальність.
До  мене  приходять  у  сни  його  руки,
Які  бережуть  мене  вдень  від  біди  ,
Вони  мої  янголи,стерті  всі  муки  ,
Але  він  уже  зник  назавжди.
Знаєш!  Любити  мабуть  ми  не  вміли  ,
Юні  ще  зовсім  були,
А  може  ми  просто  не  захотіли  ,
Й  ті  дні  наші  вітром  змели.
Знаєш!  Я  іноді  згадую  казку,
Що  зустріла  його  не  шкодую,
Нехай  залишиться  в  серці  та  ласка  ,
Не  зітру  я  історію  цюю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020

В руках розтануло кохання

В  руках  розтануло  кохання,
Посипалось  дрібним  піском,
У  нього  не  було  бажання,
Усе  скінчилось  ніби  сном.

Із  серця  вирвали  частину,
Любові  ,що  в  мені  жила,
Тут    неумісні  поєдинки,
Нас  розлука  розплела.

Мені  здавалося  коханням,
Те,  що  в  нього  в  думці  гра,
Сум  душі  з  тихим  зізнанням,
Мені  розповіла  пора.

Уперше  я  так  полюбила,
Та  це  не  стерти  вже  навік,
Та  мрії  свої  погубила,
Стікали  сльози  із  повік.

Ми  не  могли  змінити  долю,
Камінь  в  серці  проростаі,
Тепер  в  душі  печаль  та  воля,
Я  кохала,він  лиш  грав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020

Моя душа так небо полюбляє

Моя  душа  так  небо  полюбляє,
І  літачки,  що  поглинають  височінь,
Я  часто  вгору  очі  піднімаю,
Воно  частинка  кращих  сновидінь.

Мені  подобаються  сонячні  проміння,
І  повен  місяць  так  зачарував  ,
Як  опускається  тінь  моя  в  каміння,
А  дощик  її  швидко  розмивав.

Моє  серденько  полюбляє  ночі,
За  зорями  дивитись  у  вікно,
Разом  з  думками  не  стискаю  очі,
Захоплююсь  все  небом  перед  сном.

Моя  душа  так  полюбляє  вечір,
Крутити  ностальгію  по  думках,
Вони  вже  прагнуть  витіснення  й  втечі  ,
Нехай  летять  і  попіл  несе  птах.

Мені  подобається  мріяти  й  кохати,
Любов  тримати  ніжно  у  руках,
Як  завжди  в  небо  чисте  поглядати,
Воно  для  мене  вічність  у  роках.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020

Ти

Ти  тривожиш  кожен  мій  сон,
Бо  люблю  тебе  знаєш  ще  більше,
Я  потрапила  в  ласки  полон  ,
І  тепер  любий  найщасливіша.

Ти  чаруєш  мене,  я  впадаю  в  безодню,
Тону  і  не  знаю  кінця.  Так  чудово.
Ще  мріяла  вчора  про  диво  господнє,
А  сьогодні  кохання  для  мене  не  слово.

Ти  запалюєш  ,дариш  вогонь  і  тумани,
Не  хочеться  з  нього  виходити  нам,
Ми  впали  кудись  в  невідомість,  дурмани  ,
І  навічно  б  лишися  вдвох  лише  там.

Ти  кохаєш  .  Я  знаю  кохаєш  .  Кохаю  ,
Я  теж  до  безвідчаю,втрати  думок,
Без  твоєї  любові  життя  вже  не  знаю,
Нехай  уперед  лише  нас  веде  крок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020

Країна Україна

Країна  Україна  -  прекрасна  і  чарівна,
Квіточка  на  півночі  Землі,
Я  поклоняюсь  небу  з  ніжністю  дивлюся,
Немов  би  розчиняюся  в  імлі.

Я  поклоняюсь  всьому,щаслива  тут  зростати,
Що  мовою  співучою  навчили  розмовляти,
Я  Україну  змалку  сильно  полюбила,
На  ній  душа  злітає,ніби  має  крила.

Країна  моя  ненька  ,на  цій  землі  вродилась,
Народжена  із  сонцем  та  водами  Дніпра,
Що  з  часом  серце  моє  не  змінилось,
Постійно  є  там  місце  для  добра.

Зростаю  я  на  рідній  Батьківщині,
На  ній  мені  так  легко  на  душі,
Слід  веде  додому  по  стежині,
Думки  складають  про  красу  вірші.

Яка  ж  вона  чарівна  від  заходу  й  до  сходу,
І  з  півночі  до  півдня  у  квітках,
Неначе  та  дівчина,що  має  ніжну  вроду,
А  коли  розіслала  по  лісах.

Поля  вкривають  колоски  пшениці,
І  маки  серед  них  теж  розцвіли,
Тонесенькі  струмочки  стікають  до  водиці,
До  річечки  шлях  собі  провели.

Країна  Україна  оспівана  усюди,
Змальований  на  полотні  пейзаж,
Вона  для  нас  найкраща,знають  усі  люди,
Прикрашений  кожнісінький  метраж.

Заквітчана  ромашками,картина  серцю  мила,
Серед  птахів  ,що  кружляють  навесні,
Калина  свої  грона  широко  розложила,
На  ній  вони  виспівують  пісні.

Країна  моя  мати,до  неї  я  горнуся,
Бо  зігріває  душу  рідний  край,
Хоч  далеко  буду,сюди  завжди  вернуся,
Рідненька  Україно  ти  це  знай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2020

На встречу любви

На  встречу  любви  полечу  сквозь  дожди,
Мечтая  как  мы  будем  вместе  опять,
Я  себе  говорила  -  Ты  просто  жди!
И  ярче  звёзд  в  небе  будем  сиять  .

На  встречу  с  тобой  словно  в  крыльях  лечу,
Ты  когда  то  меня  научил  так  летать  ,
В  объятьях  твоих  раствориться  хочу,
И  больше  на  долго  тебя  не  терять  .

На  встречу  лечу  я  со  скоростью  света,
В  голове  сейчас  нежные  фразы,
Мелькают  картинки  этого  лета,
Но  осень  блестает  как  стразы.

На  встречу  любви  лечу  вспоминая,
Как  были  когда  то  вдвоём,
К  тебе  так  хочу,по  тебе  так  скучаю  ,
И  реальность  кажется  сном.

К  тебе  я  лечу,  увидимся  скоро,
Ты  тоже  об  этом  мечтай,
Засветит  нам  солнце  ,  откроются  шторы,
Я  близко  любимый,встречай  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889585
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.09.2020

Твоя любов

Твоя  любов  подарувала  мені  крила,
Твоя  любов  насіяла  в  душі  квіток,
Здійняла  в  серці  порвані  вітрила,
А  голову  вдягнула  у  вінок.

Твоя  любов  подарувала  ніжну  пісню,
Яку  раніше  голос  шепотів,
Вдягнула  з  фарб  живописних  намисто  ,
Життя  таким  чудовим  ти  зробив.

Твоя  любов  подарувала  сонця  лучик,
Нагріла  тіло  ласкою  й  теплом,
Розігнала  темні  сині  кручі,
Холодний  дощ  забравши  тихим  сном.

Твоя  любов  зробила  речі  неможливі,
Ніби  ноги  відірвались  від  землі,
З  тобою  усі  миті  над  щасливі,
Все  ,що  потрібно  мені  я  знайшла  в  тобі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2020

Ми такі як є

Любіть  себе  якими  є,не  шукайте  ідеали,
Кожен  з  нас  -  це  особистості,різна  та  цікава.
Подумайте  як  добре,не  треба  сумувати,
Всі  комплекси  розвіяти,думки  ті  подолати  .

Не  треба  гнатись  за  -  фігурами  стрункими,
Ідеали  в  голові,ми  бігаєм  за  ними,
Нас  створено  природою,ми  її  частина,
Так  неповторна  кожна  на  землі  людина.

Такі  ми  народились,природу  не  змінити,
ДНК  задумало  нас  таких  створити.
Різні  ,зовсім  різні  мов  квіточки  у  полі,
Живемо  і  чекаємо  майбуття  у  долі.

Не  треба  гнатись  й  жити  постійно  в  чужих  тінях,
Шукайте  свою  справу,не  стійте  на  колінях  .
У  кожного  таланти  просто  ти  не  знаєш,
Закопуєш  у  собі  і  не  відкриваєш  .

Людина  то  велика  сила,  гарно  створено  проект,
Що  життя  в  собі  відкрила  із  частинок  цей  ефект,
Ми  створені  щоб  жити,любити  і  творити,
І  місце  своє  в  світі  сонячним  зробити.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020

Любов повинна бути справжня

Любов  і  гроші  поряд  ходять,
Але  ж  це  зовсім  не  любов,
Справжнє  щастя  віднаходить,
Серце  й  закипає  кров,
Коли  є  іскорка  в  очах,
Коли  одна  людина  в  снах,
Душа  підноситься  до  неба,
Кохання  іншого  й  не  треба.
Любов  наразі  неважливе,
Можна  купити  і  віддати,
Від  інших  мрій  душа  щаслива  ,
Навіщо  ж  думають  кохати?
Але  я  остаточно  знаю,
Кохання  зовсім  не  товар,
Гроші  є  завтра  немає,
А  любов  то  божий  дар.
Я  люблю  і  не  зважаю  ,
Не  знаючи,що  завтра  там,
Та  знаю  кращого  немає,
Такого  і  бажаю  вам.
Нехай  людські  серця  ще  більше,
Вбирають  рідкісну  любов,
Хай  стануть  трішки  щасливіші,
Запалять  душу  щастям  знов.
Для  щастя  ж  зовсім  треба  мало,
Сенс  життя  у  цьому  є,
Коли  кохані  і  кохали,
Серце  слухати  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020

Вже осінь

Розпочиналась  осінь  ,ми  так  її  чекали,
Мабуть  уперше  я  цю  пору  полюбила,
Дні  весняні  й  літні  частіше  рахували,
Мріяли  ,коли  вже  жовтень  здійме  крила.

Минали  літні  барви  і  теплі  вечори,
Та  вперше  у  душі  не  було  цьому  смутку  ,
Захоплено  до  неба  дивились  догори,
Підіймалось  сонечко  й  засіяло  хутко.

Минуто  ніжне  літо,  посипалося  листя,
І  календарик  шепче  останні  дні  розлуки,
На  ньому  намалюю  коло  золотисте,
Осінь.  Наше  щастя.  Знову  разом  руки  .

Осінь.  Жовтень.  Знову  відмічаю,
Уже  червоним  кольором  клітинку,
Ще  трішки,зовсім  трішки  ,серце  завмирає,
До  зустрічі  лишилися  хвилинки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889367
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020

Ти моя , моє…

Ти  моє  найкраще  слово  -  слово  про  кохання,
Ти  моя  найкраща  пісня  -  пісня  почуттів,
Ті  початкові  миті,любовні  починання,
Я  збережу  у  собі  в  своєму  житті.

Ти  моя  найкраща  зірка,що  душу  окриляє,
І  світить  залишаючи  мов  поцілунок  слід,
Ти  сонечко,що  ніжно  тіло  зігріває  ,
Квіточка  кохання  та  й  солодкий  плід.

Ти  моя  найкраща  книга,яку  хочу  прочитати,
А  на  сторінці  кожній  ще  більші  почуття,
Ім'я  яке  постійно  буду  промовляти,
Воно  мені  дарує  радість  у  життя.

Ти  моя  найкраща  звістка  ,хвилююча  й  щаслива,
Той  сон,який  приходить  до  мене  кожну  ніч,
Чарівна  ,мила  казка  до  відчаю  зваблива,
У  ній  ми  завжди  разом  ,  постійно  пліч-о-пліч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889286
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020

Довелося і вдалося

Нам  довелося  руки  відпускати,
Кажуть  час  розлуки  лине  скоро,
Якщо  навік  судилося  кохати,
Відстань  не  вважається  за  горе  .

Нам  довелося  щастя  зупинити,
Коли  його  хотілося  ще  більше,
Настала  мить  нам  паузу  зробити,
Але  думки  постійно  -  Ну  скоріше!

Нам  довелося  серце  вгамувати,
Хоча  йому  хотілось  ще  любові,
Воно  ж  тепер  як  буде  сумувати,
Сльозинки  відпускати  лиш  до  крові  .

Нам  довелося  те  пройти  ,що  значить  ,
У  відстані  кохання  не  забути,
Воно  ж  як  та  кришталь  крихка  неначе,
Розбитись  може  легко  і  не  бути  .

Нам  час  пройти  далекий  довелося,
Та  ми  зробили  вірно  вперед  крок,
Ішли  крізь  терни  та  усе  вдалося,
Тепер  це  пам'ять  і  життя  урок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020

Намалюй мені дитинство

Намалюй  мені  дитинство,  намалюй,
Я  на  трішки  озирнусь  в  часи  чудові,
В  пам'яті  всі  свої  фото  оживлю,
І  почую  на  ніч  ніжні  колискові.

Намалюй  мені  дитинства  милі  роки,
Я  собі  цікаву  забавку  знайду,
Час  ,коли  де  невагомі  ніжні  кроки,
По  стежинці  тій  знайомій  дай  пройду.

Намалюй  мені  мій  рідний-рідний  дім  ,
І  в  саду  ту  вишню,що  так  розквітала,
Де  теплотою    обіймало  мене  в  нім  ,
І  мама  до  серденька  пригортала.

Намалюй  мені  перший  дзвоник  школи,
Куди  маленькою  на  поріг  ступила,
Ромашки,що  вкривали  кожне  поле,
Я  і  раніше  їх  до  відчаю  любила.

Намалюй  мені  дитинства  хоч  хвилинку  ,
Пори  чудової  дай  іще  дитині,
Намалюй  мені  ту  рідную  зупинку,
І  не  хочеться  вертатися  у  нині...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020

Ця ніч

Ця  ніч  довгожданна,яку  так  чекали,
Ми  вірно  постійно  в  словах  про  любов,
Інших  думок  просто  в  серці  не  знали,
А  щас  в  наших  жилах  закипається  кров.

Ми  так  чекали.  Ця  довга  розлука,
Розривала  і  розум  і  глузд  кожен  день,
Той  ,хто  не  знав,Що  пройшли?Які  муки  ?
Не  зрозуміє  таких  він  пісень.

Ми  так  чекали    віддано  й  чесно,
Зрозуміє  лиш  той,  хто  чекав  ,
Неможливо  забути  любові  ті  весни,
Забути  лиш  зможе  хто  не  кохав.

Любов  справжня  варта  того,щоб  чекати  ,
Це  знаю  я  точно  навік,
Без  свого  серденька  щастя  не  мати,
Не  стулити  спокійно  повік.

Ми  це  пройшли  гордо  і  вірно  ,
На  все  життя  пам'ять  для  нас,
Кохати  ,чекати  кохання  покірно,
Не  зламно  пройти  розлуки  весь  час...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020

Любов відоме й невідоме

Є  інструкція  до  книжки,
Що,де  ,як  читати  ,
Та  немає  знання  лише  ,
Як  правильно  кохати.
Є  дороги,мапи  ,шлях  ,
Тут  все  зрозуміло,
Та  з  любов'ю  все  не  так,
Кожен  не  умілий.
Кохання-  не  прочите  слово,
В  словниках  його  нема,
Тут  інакше  щораз  знову  ,
Ідентичності  пітьма.
Любов  -  це  казка  чи  роман,
Та  не  такий  як  пишуть,
Може  пісня  мо  дурман  ,
А  кінець  то  тиша.
Любов  -  то  радість  і  хвороба  ,
Ліків  тут  немає  ,
Коли  в  душі  і  серці  зноба  ,
Лікує  лиш  -"Кохаю!"
Кохання  -  це  вода  глибока,
Поверхню  тільки  видно  ,
А  до  дна  дістати  доки,
Важко  й  необхідно.
Любов  неначе  пори  року,
У  серці  весни  й  зими,
Сум  і  радість  все  за  руку,
Нероздільно  з  ними  .
Кохання  -  птах  високо  в  небі,
Бо  так  душа  злітає,
А  часом  ті  зів'ялі  стебла,
Коли  забуває.
Любов  історія  незнана,
Та  постійно  різна,
Любов  то  є  закрита  брама,
Сильна  і  залізна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020

Напишемо про щастя

Ми  завжди  пишем  речення  про  болі,
На  папері  наша  ненависть  і  сльози,
Та  попри  все  я  хочу  дякувати  долі,
Вона  ж  дає  і  щастя  в  квітах  лози.

Життя  -  то  чорно-біле  полотно  ,
На  кожному  малюється  картина,
Добро  завжди  чергується  на  зло,
Така  дорога  в  кожної  людини.

Звісно  боляче  буває,сил  немає,
Але  ж  який  цікавий  після  смак,
Коли  нам  смужка  біла  світло  відкриває,
То  хочеться  злітати  наче  птах.

Ми  завжди  пишемо  думки  свої  про  лихо,
Так  легко  віддаєм  свої  ненастя,
А  давайте  напишемо  серденьку  на  втіху,
Давайте  напишемо  про  щастя..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2020

Я дякую за те…

Я  дякую  за  те,що  сонце  світить,
І  місяць  наспіває  колискову,
За  те,що  я  живу  у  цьому  світі,
Життя  -  це  просто  неймовірне  слово.
Я  дякую  за  весни  й  тепле  літо,
Що  сипле  у  траву  все  квіточки,
Бачу  як  дерева  в  осінь  вдіто,
А  на  них  співають  пісні  пташечки.
Я  дякую  ,що  просто  бачу  небо,
Легенькі  хмари  й  ясні  зірочки,
Як  дощик  теплий  крапає  на  стебла  ,
І  золотом  укриті  колоски.
Я  дякую  ,що  можу  чути  звуки,
Мелодію  води  і  шелест  листя,
Що  чую  без  упину  серця  стуки,
У  ньому  для  добра  багато  місця.
Я  дякую  ,що  моє  серце  ніжне  ,
З  народженням  вселилась  доброта,
Що  безліч  горя  і  удари  слізні  ,
Не  змогли  відняти  доброту  літа  .
Я  дякую,що  юна  та  пізнала  ,
Багато  болю  в  своєму  житті,
Міцніше  лиш  крізь  сльози  піднімала  ,
Руки  ,які  опускали  дні.
Я  дякую  за  те  ,що  сонце  сходить,
І  знову  розквіта  мені  весна  ,
За  те  ,що  знову  щастя  в  дім  приходить,
Й  ще  більше  налива  в  мені  тепла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2020

Залиш

Залиш  мені  трішки  тепла  свого  на  ніч,
Пригорни  до  серденька  на  мить,
Без  тебе  погано  ,без  тебе  це  значить,
Що  просто  душа  так  болить.

Залиш  мені  сонця  свого  у  долоні,
Хай  зігріє  мене  уночі,
Я  знову  в  самотності  тої  полоні  ,
А    самотність-  це  гострі  мечі.

Залиши  мені  слів  про  коханнячко  чисте,
Так  бракує  таких,що  лікує,
Одягни  у  них  ніжно  ,мов  перлів  намисто,
Тільки  тихо,ніхто  хай  не  чує.

Залиш  мені  щастя,давно  так  чекала,
Надію  поклала  на  час,
Вона  ж  з  нами  завжди  не  покидала,
Постійно  хвилюючи  нас...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020

Історія мого кота

Весняним  ранком  сонячної  миті  ,
З'явилося  на  світ  маленьке  диво,
Крихітне  і  очки  ще  закриті,
І  плач  його  до  болю  жалісливий.

Тим  ранком  його  серце  битись  стало,
Я  взяла  цю  крихітку  на  ручки,
Ніжність  мою  душу  накривала,
Від  рідного  такого  голосочку.

Кошенятко  було  як  промінчик  сонця,
Руденький  і  пухнастий  щастя  м'ячик,
Відкривши  очки  глянув  у  віконце,
Спитав  тихенько  в  неба  шось  неначе.

Від  тоді  моя  радість  все  зі  мною,
Гуляти  ,спати  носиком  уткнувшись,
Під  одіялком  вкрите  тіло  з  головою,
Муркоче  котик  в  відповідь  заснувши.

По  колу  йде  весна  а  потім  літо  ,
А  котик  біля  мене  підростає  ,
На  втіху  і  дорослим  та  й  і  дітям,
Від  нього  серце  моє  завмирає.

Виріс  котик  та  все  ж  біля  мене,
Дивиться  так  жалібно  у  очі,
Ніби  другом  став  рудий  для  мене,
Я  іншого  ніколи  і  не  хочу.

І  так  завжди  проходять  дні  і  ночі,
І  котик  біля  мене  завжди  є,
Буває  просто  погуляти  хоче,
Та  потім  до  мене  знову    йде  .

Спить  котик  лапкою  на  руку,
І  так  муркоче  нам  на  втіху,
Хто  ж  знав  ,що  це  останні  стуки,
Хто  ж  знав,що  завтра  буде  лихо  .

Прийшов  руденький  мій  коточок,
Востаннє  змарнілий  і  худий,
Мов  осені  впавший  до  землі  листочок  ,
Став  зів'ялий  котик  мій.

Прийшов  до  мене  сів  як  завжди,
Але  не  знала  тоді  я,
Що  він  піде  тепер  назавжди  ,
Не  знала  просто  цього  я.

А  він  пішов  далеко  по  стежині,
Яка  його  до  нас  завжди  вела,
Мов  зупинилися  навіки  вже  хвилини,
Чому  ж  його  доріжка  замала?

Не  знаю  я  як  жити  без  рудого,
Як  без  нього  завтра  я  проснуся  ,
Пішов  навік  забрав  життя  частинку  мого  ,
Пішов  і  вже  не  повернувся.

Пішов  та  він  назавжди  у  мені,
Не  стерти  ті  світлини  із  життя,
Залишив  на  згадку  фото  усі  свої,
Щоб  поглянути  на  рідного  кота.

Я  звикла  та  все  ж  іноді  сумую,
Від  згадок  серце  просто  завмирає,
Тоді  світлину  котика  цілую,
І  у  віконце  слізно  поглядаю  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020