Varvara Gryniv

Сторінки (1/15):  « 1»

Почни з себе

Порожні  слова  і  пусті  обіцянки:
"Ось  скоро  точно  почну
Вставати  о  шостій  і  бігати  зранку!"
Та  іншу  таку  ж  маячню.

Себе  обманути  діло  не  хитре,
Але  ж  сенсу  у  цьому  нема,
Хочеш  щоб  все  змінилося  вкотре?
Тоді  легкого  шляху  шукаєш  дарма.

Щоб  не  допускати  помилок,
Закарбуй  в  пам'яті  ти  навік:
Не  змінить  нічого  не  понеділок,
І  навіть  не  Новий  Рік.  

Не  змінить  нічого!  Це  аксіома!
Не  слухай  плітки  і  ТБ,
Для  успіху  схема  давно  відома:
Міняти  потрібно  себе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859215
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.12.2019


Я танцюю

Ти  кажеш  -  все  наше  життя  рутина,
Ти  кажеш,  я  вибрати  долю  не  вільна,
А  у  мене  весь  час  у  думках  плутанина,
А  я  танцюю  мов  божевільна.

Ти  кажеш,  що  успіх  -  це  випадково,
Людина  щаслива  коли  працює,
А  я  лише  вірю  у  добре  слово,
І  від  душі,  попри  все,  танцюю.

Ти  вже  не  мрієш,  не  віриш  в  диво,
Ти  звик  все  завжди  контролювати,
А  я  хочу  прожити  життя  красиво,
І  продовжую  танцювати!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859214
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.12.2019


Сон

Я  сьогодні  бачила  сон,
Дивний,  ніби  чарівна  казка,
В  нім  ангели  співали  в  унісон,
На  ворогів  чекала  там  поразка.

В  тім  сні  уже  закінчилась  війна,
АТОвці  всі  зцілилися  від  ран,
Доведена  всіх  злодіїв  вина,
Покарані  всі  хто  стріляв  в  Майдан.

Там  Україна  ніби  ожила,
Засуджено  нарешті  шахраїв,
На  сході  лад  давно  вже  навела,
Тепер  він  український  без  боїв.

Росія  нам  тепер  не  брат,
І  дочекались  мирної  пори,  
Над  Кримом  гордо  майорять
Жовто-блакитні  прапори.

Сон  наснився  мені  сьогодні,
Я  прокинулась  дуже  щаслива...
Нажаль,  це  тільки  солодкі  мрії,
Але  хочеться  вірити  в  диво!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858707
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 21.12.2019


Затишний вечір

В  таку  погоду  треба  лишатися  вдома,
Наварити  собі  дуже  смачне  какао,
Піддатись  спокусі,  бо  це  все  осіння  втома,
Та  без  неї  і  жити  було  б  не  цікаво.

Такі  вечори  треба  проводити  разом!
Взяти  картатий  плед,  спекти  гарбузяний  пиріг,
І  говорити,  говорити  про  все  і  одразу!
В  такі  вечори  відвертими  бути  не  гріх...  

В  такі  вечори  варто  побути  вдома.
Обійняти  сім'ю  і  відчути  себе  щасливою,
Хай  за  вікнами  пустка  осіння  і  не  відома,
Навіть  така  погода  може  стати  красивою.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858536
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.12.2019


Про час

Скільки  днів  проминуло  даремно?
Скільки  слів  пролетіло  повз  нас?
Місто  спить  і  на  вулицях  темно,
Містом  тихо  блукає  час...  

Кожна  мить  чудова  й  неповторна,
Кожен  крок  важливий  і  складний.
Час  звучить  мов  чарівна  валторна,
Він  минає...  Він  дуже  швидкий...  

Час  зупинись!  Не  поспішай  летіти!
Я  хочу  все  відчути  навкруги!
Я  хочу  бачити,  я  хочу  говорити,
Я  знати  хочу  що  мені  ще  до  снаги!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858535
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.12.2019


Нащадок Цезаря

Він  каву  п'є  і  за  кермом  пильнує,
Він  віртуоз  на  будь  якій  дорозі.
На  поворотах  решту  ще  й  рахує,
І  жоден  смертний  повторити  це  не  в  змозі.

Він  здатен,  не  впустивши  телефону,
Під  час  розмови  обминати  всі  попутки,  
Ну  і  шансончик  слухати  для  фону,
Нащадок  Цезаря  -  водій  маршрутки.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858172
рубрика: Вірші, Сатира
дата поступления 16.12.2019


Гендерний колапс

Все  змінилось  із  давніх  віків,
Наводжу  приклад  вам  для  наочності:
Нині  світ  немужніх  чоловіків,
Та  жінок  без  жіночності.

Продиктовані  модою  вимоги,
Щодо  вигляду,  мови,  манер,
Якщо  жінка,  то  довгі  ноги,
Чоловік  -  значить  мільйонер.

І  ніякого  порозуміння,
Серед  сотень  людей-нахаб,
Всі  змагаються  в  своїх  вміннях,
Словом,  гендерний  стався  колапс.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=858166
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.12.2019


Справжня любов

А  я  й  не  знала,  що  умію  так  любити,
Безмежно,  щосекунди,  щохвилини,
Немов  усе,  що  може  надихати,
Зібралось  у  одній  малій  дитині.

Я  і  не  знала,  що  буває  на  землі
Таке  відверто  щире  почуття,
Неначе  вогник  щастя  у  імлі,  
Єдино  безсумнівний  сенс  життя.

Усі  думки  я  описати  не  посмію,
Вони  ж  не  просто  почуття,  а  справжнє  диво!
Не  знала,  що  любити  так  умію...
Не  знала,  що  любити  ТАК  можливо...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857989
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.12.2019


Будь моїми крилами

Світ  засумував  дощем
І  повернув  раптово  не  туди.
Давай  ти  станеш  моїм  плечем,
Що  підтримає  мене  завжди?

Мені  холод  по  серцю  інієм,
Ніби  там  вже  давно  зима.
Ти,  правда,  будеш  моєю  частиною,
Щоб  не  лишилась  я  більше  сама?

Я  не  злякаюсь  у  шторм  піти
З  розправленими  вітрилами,
Адже  тепер  у  мене  є  ти!
Скажи,  ти  будеш  моїми  крилами?

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857912
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.12.2019


Зимовий ранок

Доброго  ранку,  Зима!
Майже  рік  я  тебе  не  бачила.
Розкажи  мені  як  сама,
Що  минулось,  чого  не  пробачила?

Мила  подружко  моя,  Зима,
За  цей  час  багато  що  сталося.
Ти  не  скажеш  мені  де  була,
Я  не  скажу  тобі  що  не  склалося.

Заходь  в  гості,  люба  Зима!
Сядем  разом  і  поговоримо,
Що  не  скажемо  -  не  біда,
Через  рік  тоді  знову  повторимо.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857548
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Щастя не моє

Вітаю  тебе,  щастя  не  моє,
До  мене  голос  твій  не  долітає,
Спитаю  в  тебе  тихо:  "Хто  ми  є?"
Та  навіть  всесвіт  відповідь  не  знає.

Вітаю,  щастя,  хоч  ти  і  крихке,
Я  не  своє  не  смію  забирати.
Та  ти  десь  є,  чарівне  і  легке,
А  більшого  мені  й  не  треба  знати.

Химерне  щастя,  ніби  невагоме,  
Примарне  щастя,  що  за  мить  мине,
З  тобою  ми  всього  ледь-ледь  знайомі,
Та  я  прошу  -  ти  трішки  втіш  мене.

Не  забувай  про  мене  ще  хоч  одну  мить,
Не  залишай  мене  солодким  післясмаком  
Мені  без  тебе  все  ніяк  не  відболить
П'янка  самотність  з  пряним  ароматом.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857546
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.12.2019


Мова має значення!

За  МОВУ  вбивають,
За  МОВУ  калічать  душі,
Тіла  розпинають,
І  гинуть  так  небайдужі.

МОВА  дана  нам  долею,
Як  талант  і  призначення.
Вона  є  для  нації  волею,
Бо  МОВА  всеж  МАЄ  ЗНАЧЕННЯ!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857351
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.12.2019


Кава з корицею

Це  здавалось  був  звичайний  день.  Такий  як  і  сотні  тисяч  днів  в  її  такому  абсолютно  спокійному,  розміреному  людському  житті.  В  невеликих  містах  більшість  так  живуть,  особливо  якщо  враховувати,  що  мова  іде  про  Житомир.  Розважатись  тут  особливо  ніде,  так  що  вона  вже  давно  звикла  знаходити  втіху  в  ранковій  каві,  роботі,  вечірніх  пробіжках  і  соціальних  мережах.

Так  от,  сьогодні  був  звичайний  такий  собі  день,  але  чомусь  особливо  хотілось  кави  з  корицею.  Це  доволі  дивне  бажання  виникло  буквально  зразу  коли  вона  прокинулась,  і  хто  б  міг  подумати,  що  воно  змінить  її  життя.  Так,  звучить  звісно  дивно.  Невже  якась  невеличка  філіжанка  кави  може  вплинути  на  ціле  життя  людини?  Можливо  сама  по  собі  кава  і  не  може,  але  тут  вся  справа  в  кориці!  Її  запах  завжди  додавав  впевненості  в  собі,  змушував  думати  і  діяти.  Але  до  "вирішальної"  кави  ми  ще  повернемось,  а  поки  почнемо  з  початку.

Прокинулась  вона  рано  від  СМСки  доволі  відвертого  характеру  (про  захоплення  соціальними  мережами  ми  вже  згадували  раніше)  від  чергового  прихильника,  котрий  все  частіше  останнім  часом  розказував  про  її  гарні  очі,  фігуру,  волосся...  Не  можу  сказати,  що  вона  в  це  вірила,  але  чути  компліменти  завжди  приємно.  Продовживши  листування  десь  хвилин  з  15,  вона  остаточно  прокинулась,  і  ось  тоді  і  виникло  бажання  скуштувати  кави  з  ароматом  кориці.  Але  ж  то  було  б  не  правильно  -  одразу  піддатися  непереборній  спокусі.  

Саме  тому  вона  спочатку  вирушила  в  душ.  Ще  з  перших  секунд,  коли  тепла  вода  торкнулась  її  тіла,  обіймаючи  сотнею  крапель,  виникло  дивне,  ледь  помітне  відчуття,  що  сьогодні  все  буде  по  іншому.  Але  воно  було  на  стільки  легким  і  непримітним,  що  спершу  навіть  і  не  привертало  до  себе  уваги.

А  ось  вже  після  душу  вона  чмокнула  в  морду  кота  і,  нарешті,  заварила  собі  каву.  Насипала  туди  кориці  та  налила  трішки  вершків  (попередньо  поділившись  ними  з  уже  раніше  згаданим  котом).  З  першим  ковтком  пробуджені  раніше  дивні  відчуття  стали  яскравішими,  а  допиваючи  останню  каву  вона  вже  чітко  усвідомлювала  -  так  далі  тривати  не  може.  Змінити  хотілось  практично  все  починаючи  від  зачіски,  закінчуючи  людьми,  з  котрими  вона  щодня  спілкувалась.  В  цей  момент  їй  здалось,  що  якщо  вона  зараз  же  не  почне  щось  змінювати,  то  весь  жорстокий  світ  безжально  впаде  на  її  плечі  і  просто  зламає,  розчавить  як  комашку.  Стало  навіть  трохи  страшно,  але  вперше  за  багато  років  в  очах  загорівся  ледь  помітний  вогник  азарту,  що  завжди  в  її  житті  передував  значним  змінам.  Гра  за  нове  життя  почалась...

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857348
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 08.12.2019


Я - твоя!

Як  загублена  Атлантида,
Як  жадання,  забуте  в  літах,
Я  –  твоя  Персеїда,
Що  для  тебе  являється  в  снах.

Поцілую  тебе  відкрито,
Ніжно-ніжно,  ховаючи  страх…
Я  –  твоя  Афродіта,
Що  кохання  несе  на  вустах.

Не  боюсь  пересуди  людської,
Я  –  смілива  твоя  Жанна  Д’арк,
Серед  стріл  війни  вікової
Вірне  серце  в  любові  вуглях.

Навколо  до  біса  багато  людей
Ніби  нам  пишуть  життя  сценарій,
І  в  жорстокому  світі  страстей
Я  –  твоя  Мата  Харі!

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857220
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 07.12.2019


Про втіху і трішки про море…

А  я  колись  знайду  в  тобі  море!
А  я  колись  знайду  в  тобі  втіху!
Я,  мабуть,  забуду  з  тобою  горе,
Я,  мабуть,  не  знатиму  з  тобою  лиха!

А  мене  дивуватиме  захід  сонця,
Ти  будеш  мріяти  коли  падають  зорі,
Ми  будемо  слухати  гуркіт  хвиль  у  віконце,
Ми  будемо  жити  на  самому  березі  моря.

Ми  будемо  жити  з  тобою  навіки  разом,
І  довго-довго,  як  пишуть  в  бульварній  книзі.
Ми  будемо  тішитись  один  одним  і  трішки  джазом,
А  вечорами  сміятись  над  спільними  фото  в  Ризі.

А  знаєш,  я  знайшла  в  тобі  море!
А  знаєш,  я  знайшла  в  тобі  втіху!
Ти  моє  щастя,  ти  моє  горе…
«Я  так  люблю  тебе»  –  прошепочу  тихо…

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=857218
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2019