Cнежана

Сторінки (1/99):  « 1»

ГУМОР. КОНКУРС КРАСИ

В  лісі  знову  новина,
Всі  чекають  свято.
Перешкода  тут  одна:
Тут  не  треба  так  багато.

Знаю  звикли  ходить  голі,
Не  йдете  ви  ж  на  парад.
Буде  все  елітне  коло,
Серед  них  -    шановний  Цап.

Буде  конкурс  красоти,
Хто  буде  найкращим.
Мужики  купіть  труси,
Старі  -  тут  нінащо.

Труси  треба  по  коліна,
Щоб  ніщо  не  було  видно.
Візьміть   ще  собі  на  зміну.
Він  сказав  це  дуже  сміло.

Ні  хвоста,  чи  ще  чогось,
Нащо  вам  казать  про  це?
Сміх  між  звірів  враз  поповз.
Чи  дійшло  до  вас  оце?

А  для  дам  тут  справа  інша;
Всі  купальники  придбайте.
Краще  взяти  все  ж  побільші.
Все  своє  в  собі  тримайте.

Є  питання?  Чи  все  ясно?
Як  не  ясно  -  повторю.
Красота  -  це  дуже  класно,
Підведете  -  розгоню.

Що  чекає  переможчів?
Можу  впевнено  сказать:
Їх  повісимо  на  дошці,
Їх  всі  будуть  пам"ятать.  

А  всім  іншим  -  меду  ложка.
Мед  як,  знаєте,  люблю.
Мед  лікує  добре  зморшки.
З  вами  трішки  теж  лизну.

Як  почули  оце  звірі,
Утікали  хто  куди!
Стало  пусто  на  подвір"ї,
Десь  пропали  і  сліди!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2024


ГУМОР. ЧУБАТІ ПІВНИКИ НА ГРЯДЦІ


Блукає  Півень  від  знічев"я,
Яку  б  пригоду  тут  знайти?
Хто  посадив  їх  на  подвір"ї,
Моїм  ім"ям  ще  й  нарікли?

Стояли  півники  рядочком,
Були  в  них  різні  кольори.
Почули  це  і  Кури,  й  Квочки,
Його  втішали,  як  могли.

Вони  хоч  різні,  та  чубаті,
Хіба  тобі  вони  рідня?
Ти  -  красень  наш,  такий  завзятий,
Тебе  ми  бачимо  щодня.

Ну,  а  у  тих  -  короткий  вік,
Що  народились  -  пожаліють.
А  ти   для  всіх  нас   Чоловік,
Вони,  як  ти,  любить  не  вміють.

У  тебе  гребінь  он  який!
А  хвіст!  Ну  де  такого  взяти?..
Уважно  слухав  пес  Рябий,
Хотів  нараду  розігнати.

Схватив  він  Півня  за  цей  хвіст:
 --Я  тут  не  буду  жартувати,
Бо  рвати  пір"я  маю  хист,
Думки  ці  маю  спростувати...


                         





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


ГУМОР. ЯКОСЬ ГНАТ ПРИЙШОВ ДОДОМУ

Якось  Гнат  прийшов  додому,
Наморився,  важко.
Присів  швидко  він  до  столу,
І  шукає  пляшку.

Тут  неначе  все  ж  була,
Вчора  недопив.
(Жінка  чула,  не  глуха),
Хто  ж  її  всушив?

Чи  сусід  приходив  в  гості,
На  дурняк  напитись?
Киплять  нерви  вже  від  злості,
Як  їм  зупинитись?

Піду  ще  спитаю  в  жінки,
А  чи  правду  скаже?
Подививсь  -  уткнулась  в  стінку,
Лика  вже  не  в"яже.

А  під  ліжком  пуста  пляшка,
Жодної  краплинки!
Знаю  жінчині  замашки:
Не  п"є  наодинці.

Треба  ж  так  оце  напитись,
Піду   куплю     пляшку,
Треба  ж  їй  все  ж  похмелитись,
Хіба  піти  важко?


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024


ГУМОР. НАЩО ТЕ КОХАННЯ

В  лісі  жив  собі  Вовчисько,
Вигляд  -  непоганий.
Там  зустрів  оце  Лисичку:
Будь  мені  кохана!

Швидкі  ноги,  хвіст  красивий,
Хіба  я  не  пара?
Я  -  сміливий,  не  плаксивий.
Нащо  нам  з  тобою  чвари?

Подивилась  скоса  Лиска,
Очі  солоденькі.
Чи  є  в  лісі  цім  прописка,
Борги  чималенькі?

Чи  ти  зможеш  прописати
Зайчика-Вуханння,
Всю  рідню  і  мого  свата,
Згодна  буду  на  кохання.

Може,  ще  і  бабу  з  дідом
І  моїх  онуків?
Чи  накормиш  їх  обідом?
Чим  прикрасиш  вуха?

Тут  почухав  Вовчик  лоба,
Цікаві  питання.
Ох  і  хитра  ти  особа,
Нащо  те  кохання...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007568
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024


ГУМОР. БРЕХЛИВА СОРОКА

Прилетіла  в  сад  сорока,
Стала  там  брехати  всім:
Вона  бідна,  одинока,
Як  прожити  їй  старій?

Нема  їсти  чого  й пити,
Зруйнував  їй  вітер  дім.
Рада   буде  й  хліба  крихті,
Їй  повірить  хоч  один?

Розпустили  птахи  вуха:
Знову  хоче  обдудить?
Бачать  всі:  не  дуже  схудла,
Хоче  жалість  розбудить.

Усі  думали  й  гадали,
Хтось  із  них  пустив  сльозу.
Раптом  кинув  хтось  їй  сала,
Враз  зловила  на  льоту.

Як  упхала  в  рота  сала,  
Поминай,  як  звали.
Щось    їм    прокричала,
Що  така  -  всі  знали.

Полетіла  стрімголов,
Кільки  раз  лиш  озирнулась.
Обдурила  вона  знов:
Чом  тоді    вона  всміхнулась?

А  казала,  що  безсила,
Розучилась  вже  літать.
Ось  яка  вона  брехлива!
Всіх  зуміла  ошукать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024


Красуня все ж таки весна

Весна  фарбує  біле  личко,
І  приміряє  нове  плаття.
Знайшла  сережки  від  берізки,
Які  ще  з  літа  зберегла.

Вплела  у  коси  різні  стрічки,
Собі  сподобалась  вона.
Ну   ще  треба  оцій  жінці,
Щоб  їй  позадрила  зима?

Прикраси  вибрала  із  сриньки,
Які  їй  будуть  до  лиця?
Бо  прикрашатись  має  звички,
Хіба  у  цім  її  винна?

Дістала  перстень  з  діамантом,
Червоні  взула  черевички...
Чи  не  прикрасилась  так  рано?
Ще  ж  треба  зиму  пережити.

На  себе  глянула  в  люстерко,
Тепер  вона  у  всій  красі.
І  на  душі  так  стало  легко,
Всі  хвилювання  замалі.

Нагріла  чай,  чекать    так  легше,
А  це  все  бачила  зима.
Весна  спішить..Хіба  це  вперше?
Красуня  все  ж  таки  вона!



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024


*******

Зима  прикрасила  дерева,
А  вітер  збив  оцю  красу.
Але  краса  в  серцях  не  вмерла!
Я  примхи  вітру  узнаю.

                         *****
Ідеш,  не  дивишся  під  ноги,
Упав,  піднявся  і  пішов.
Ти  не  вини  у  цім  дороги,
То  пожалій  хоч  підошов.

                           *****
Під  гору  важко  йти,  всі  знають,
Не  хочуть  ноги  вже  нести.
Все  на  мороз  вони  кивають:
Чи  дочекатися  весни?

                           *****

Не  спить  маля,  все  казку  слуха,
А  сон  дитя  давно  чека.
Зморила  й  сон  матусі  ласка,
І  під  вікном  він  теж  дріма.

                         *****

Роки,  роки,  важка  ця  ноша,
Рядком  усілись  на  плечах.
Хіба  ми  купим  їх  за  гроші?
Безцінний  клад  в  наших  серцях!

                               *****
Як  покличуть  тебе  в  гості,
Не  забудь  про  подарунок,
Бо  поставлять  тобі  кості,
Зведуть  так  рахунок.

                               *****
Сидить  Муха  на  столі,
Їсть  блини  смачненькі.
Блини  кращі,  ніж  борщі,
З  медом  так  добренькі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024


Скресає лід повільно, неохоче

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B42w4vZ6eKg[/youtube]

Скресає  лід  повільно,  неохоче,
Це  захотіла  так  зима.
Та  душу  так  весна  уже  лоскоче,
Зими  скінчаються  жнива.

Та  все  бува  до  часу,  до  пори.
Зима,  мабуть,  про  це  забула?
Чому  ж  зимою  чули  ми  громи,
Невже,  зима,  цього  ти  не  збагнула?

Весна  розпустить  паростки  любові,
І  зацвіте  закоханих  розмай.
Поселиться  у  кожнім  ніжнім  слові.
Дорогу  для  весни  скоріш  вступай!

Шумить  розбурхана  вже  річка,
Пливе  у  край  щасливих  мрій.
Навколо  облетіла  така  звістка:
Зима  з  весною  вже  вступила  в  бій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024


ПЕРШІ СПРОБИ ВЕСНИ

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v4xAC2Msi48[/youtube]


Це  перші  спроби  робить  вже  весна,
Підкрався  дощ  холодний,  несміливий.
А  я  її  виглядую  з  вікна,
В  надії  вона   буде  особлива.

Дощ  розбудив  ще  заспані  дерева,
Дрімає  в  безнадії  ще  земля.
Радіє  вже  давно  трава  зелена,
Раніше  всіх   весну  вона  чека.

Їй  ще  не  час,-  подумала  зима.
Однак,  свою  злість  не  приховала.
Ти  так  змарніла,  зимонько,  з  лиця,-
Ласкаво  так  весна  їй  промовляла.

А  я  все  бачила  і  чула  крізь  вікно,
Весна  словами  зиму   приласкала.
Зима  солодко  спала  вже  давно,
Її  слова  приємні  пробачала.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005341
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024


В хвилини суму і печалі

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=By_ofVAMK1w[/youtube]

Гуляє  вітер  в  чистім  полі,
І  намітає  кучугури.
Так  розважається  на  волі,
Непосидюча  він  натура.

Стоїть  засніжена  берізка
У  білім  платті,  молода,
А  поряд  клен,  він  трохи  вищий,
Її  гілками  обійма.

У  безкінечнім  сніжнім   полі,
Удвох  ростуть  уже  роки.
Колись  звела  їх,  мабуть,  доля,
І  так  прожитимуть  віки.

Чи  посадив  їх  хтось  на  пам"ять,
Щоб  не  забуть  щасливі  дні,
Щоб  сум  гіркий  тепер  розвіять,
Думки  розтануть  крижані.

У  час  зимової  негоди,
Летять  думки  в  далеке  поле.
Де  вітер  водить  хороводи...
А  серце  ще  болить  і  коле.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2023


Осінь невгамовна

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Dbn-VkE7ebU[/youtube]

Тче  старанно  повутиння,
Осінь  невгамовна.
Має  це  таке  цвітіння,
І   вважа  -  коштовне.

Цвіт  виблискує  на  сонці,
Срібними  нитками.
Позбирає  ще  росинки,
І  влете  рядками.

Тче  вночі,  щоб  рано  вранці,
Бачили  роботу.
Подарує   ці  гостинці,
Знайте  про  турботу!

Обережно,  ще  й  з  любов"ю,
До  смаку  -  деревам.
(Хай  не  щедрі  похвальбою).
Ця  прекраса  й  вербам.

Заморилася  небога,
Трохи  придрімала...
Все  ж  чомусь  в  душі  тривога:
Так  зробила  мало.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994927
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2023


Наймиліший тільки рідний край

Проспівав    ти    пісню    журавлину,
Полетів    на    крилах    тих    пісень.
Рідний    край    назавжди    ти    покинув,
Той    мотив    залишив    нам    лишень.
Як    тобі    у    тім    далекім    краї,
Чи    згадаєш    землю    ти    свою?
А    чи    серце    сум    розлуки    крає?
Пам»ятаєм    пісню    ми    твою.
Ти    для    нас,    немов    отой    журавлик,
Що    шукає    долю    десь    свою.
Може,    просто    схожий    на    метелик
Той,    що    спалить    крила    на    вогню.
І    назад    немає    вже    дороги,
Терном    поросли    усі    стежки.
Хай    не    згасне    в    серці    твоїм    вогник,
Згадки    хай        летять,    як    ластІвки.
Посхилялись    віти    край    дороги,
Не    забудь    оте,    що    обіцяв.
Хай    летять    до    отчого    порогу:
Наймиліший    тільки    рідний    край!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994447
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023


Врятуй мене від дум осінніх

Врятуй  мене  від  дум  осінніх,
Від  цих  недоспаних  ночей,
Потоку  сліз,  нерозуміння
Цих  непростих  твоїх  речей.
Не  погаси  промінчик  світла,
Цей  не  зруйнуй  дороговказ.
Ковток  осіннього  повітря,
Нехай  врятує  й  на  цей  раз.
Врятуй  від  вітру  в  непогоду,
Коли  дощі  січуть  в  лице,
І  зупини  свою  погорду,
Поки  не  знищили  ми  все.
Одним  лиш  поглядом,  чи  словом,
Поки  не  пізно,  ще  є  час.
І  хай  засяє  зірка  знову...
Допоки  ми  є...  врятуй  нас!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023


Міняє час і смак, і колір

Міняє  час  і  смак,  і  колір,
Стає  коротшим  і  життя.
Ти  віддаляєшся  поволі,
Тихіше  вже  серцебиття.
Але  душа  іще  бажає,
Тебе  почути  хоч  ще  раз.
А  пам"ять  інколи  згадає,
Уривки  теплих  твоїх  фраз.
І  стане  затишно  і  тепло,
Минуле  десь  замиготить.
Коли  надворі  раптом  смеркне,
На  крилах  радості  летить.
Так  впасти  хочеться  в  обійми,
Почути  голос  знову  твій.
І  в  тиші  цій  німій  знов  зміни:
Повірю  в  те,  що  ти  лиш  мій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023


Колись, можливо

Колись,  можливо,  цьому  я  й  повірю,
Та  тільки  повагаюсь  й  промовчу.
І  думати  навчусь  тепер  повільно:
Пробачить,  не  пробачить  втікачу.

Давно  пішов  ти,  зачинивши  двері,
Що  скрипнули,  неначе  по  душі.
Це  ще  одна  з  знайомих  мені  серій,
Що  крутиться  в  життєвій  метушні.

Той  ранок  в  непогоді  народився,
Із  злістю  вітер  рвав  мої  думки.
Ти  так  спішив,  та  у  дорозі  збився,
Тому  ішов  не  місяці  -  роки.

З  тих  пір  пройшло  дощів  уже  немало,
І  обміліла  річка  не  одна...
Ти  добре  знав,  як  я  тебе  чекала,
Та  замала  цьому  була  ціна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2023


Тиха, тендітна і сонячна

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LBTYPaNaLh0[/youtube]

Тиха,  тендітна  і  сонячна,
Стукає  осінь  в  двори.
Поки  для  нас  ще  незвична...
Мріють  про  щось  вечори. 

Хоч   молода  та  приваблива,
Важко   зрівняти  із  літом.
Входиш  спокійно,  неква́пливо,
Поки  ти  з  нами  привітна.

Любо  втішаєш  нас  сонечком,
І  вітерцем  прохолодним.
Раді  такому  початку,
Зміниш  ти  літечко  зморене.

Літо!  Присядь  на  лавчину,
Ти  вже  не  те,  що  було.
Бабине  літо  -  хвилинне,
В  душах  уже  відцвіло.

Ти  полетиш  десь  далеко,
В  теплий,  чужий  тобі  край.
Поряд    летять  ось  лелеки...
Край  свій  ,  прошу,  пам"ятай!.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023


Щаслива мить



Щаслива  мить..Як  зупинити?
Як  можна  втримать,  не  втрачать?
Вона  втіче  й  не  озирнеться,
Ти  будеш  довго  пам"ятать.
Не  жди!  не  скоро  повернеться,
Вже  інших  буде  вибирать.
Таке  життя:  то  вниз,  то  вгору,
В  житті  дано  усе  узнать.
Бо  сум  і  радість  завжди  поруч,
А  нам  це  треба  поєднать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992284
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023


Сум

Ви  відчували  гіркий  присмак,
Коли  найкращий  кинув  друг?
Тоді  життя  ставало  прісним,
Збивав  із  ніг  тоді  недуг.

І  розпач  вселиться  незвана,
Затьмарить  радість  у  житті.
Чим  заживити  таку  рану,
Отак  і  жить  у  пустоті?

Це  пережить  не  так-то  легко,
Здолать  зневіру  у  душі.
Все  це  забути  дуже  важко,
Як  сталось:  ми  тепер  чужі?

Погано  час  лікує  рани,
Чи  зможем  ми  забуть  усе?
Болять  зашерхлі  трохи  шрами.
Чи  забуття  колись  спасе?

В  надії  -пізно,  а  чи  рано,
Колись  усе  оце  пройде.
Душа  ошукана,  стражданна,
Своє  ще  щастя  віднайде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992254
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023


Клубками котиться туман


Клубками  котиться  туман,
Вплітає  в  літо  сиві  коси.
Я  все  ж  не  вірю,  це  -  обман,
Це  налякали  літо   грози.

Від  чого  ж  літо  посивіло,
Невже  пора  йти  спочивать?
Так  красуватись  ще  хотіло,
 Ще  молодим  себе  вбачать.

Давно  вже  скошені  покоси,
Чомусь  гнітить  так  тиша  ця.
Все  це  їй  радість  не  приносить.
Чомусь  змарніла  ти  з  лиця?

Закон  життя  не  переробиш,
Й  тобі  прийде  колись  кінець.
Красу  свою  колись  й  ти  згубиш,
Піде  колись  все  нанівець.

Дощами  змиється  рясними,
Що  милувало  колись  всіх.
Та  літо   знов  колись  цвістиме...
Радіти  будуть,  та  не  всі.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2023


́Десь за гори втікло літо



Десь  за  гори  втікло  літо,
Не  здогнать  і  не  спіймать.
В  душу    літо  перелито,
Буду  взимку   смакувать.

В  час  зимовий  вечорами,
І  в  холодні  сніжні  дні,
Надпиватиму  ковтками,
Думки  зникнуть   всі  сумні.

Ще  приправлю  краплі  медом,
Щоб  смачнішим  був  цей  чай.
Стане  літо  значно  щедрим...
Моя  душе,  не  зітхай!

За  вікном  зима  лютує,
Як  її  перехитрить?
Десь  весну  вона  вже  чує,
Може,  свій  секрет  відкрить?

Подивилась  -  вдосталь  крапель,
До  весни  б  тільки  дожить.
Поряд  є  душі  Хранитель,
Може  віру  цю  вселить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023


Хода повільніша у літа



Хода  повільніша  у  літа,
Щедрот  вже  повні  "закрома".
Та  осінь  лагодить  копита
Коню  ...    Вже  скоро  завіта.

Все  обдивляється  уважно,
Надійним  буде  її  кінь?
Але  чому  їй  все  ж  тривожно?
Нехай  не  буде  потрясінь!

А  як  її  зустрінуть  люди,
З  чого  б  це  їй  усе  ж  почать?
Щоб  не  була  для  них  приблуда,
За  це  ще  зможуть  проклинать.

Вона  у  цьому  обережна,
Прийде  в  призначений  їй  строк.
В  цей  рік  не  буде  легковажна:
Колись  отримала  урок.

Спочатку  буде  тиха,  ніжна,
Щоб  всім  сподобалась  вона.
І  скажуть  люди:  Дивовижна!
Цвістиме  гарно,  як  весна.

А  потім  все  так,  як  годиться:
Плаксива,  гола  і  сумна.
Собою  буде  все  ж  гордиться,
Бо  не  її    у  тім    вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.08.2023


Опустіли скошені поля


Опустіли  скошені  поля,
Прилягла  спочити  літня  тиша.
Спочиває  стомлена  земля,
Відпочити  зараз  -  наймиліше.

Дихає  по-іншому    рілля,
Час  від  часу  все  ж  чомусь  зітхає.
Її  вітер  часто  звеселя,
Лиш  один  він  смуток  помічає.

А  край  степу  -  дуб,  як  охоронець,
Скільки  бачив  за  своє  життя.
Поселився  він,  немов  вигнанець,
А  за  що,  не  знає  до  пуття.

Випікало   сонце  ніжні  віти,
А  думки  зростили  сивину.
Коли  зміг  ти,  дубе,  постаріти?
Все  шукав  у  всьому  він  вину.

Одинокий,  сам,  неначе  палець,
Діти  і  родина  -  самота.
А  тепер  він  поля  охоронець...
Ось  така  його   життя  мета...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2023


Туман котився яром, долиною

Туман  котився  яром,  долиною,
А  вітер  намагавсь  його  спіймать.
Обурився  туман  такою  новиною.
За  що  така  увага?-  став  гадать.

Тут  вітер  кинув  все  на  допомогу:
Колючий  терен,  кропиву  і  будяки.
Він  мав  би  святкувати  перемогу,
Та  вітер  розігнали  вітряки.
--------------------------------------
Хто  наперед  святкує  перемогу,
Удача  не  завжди  на  їхнім  боці,
Вона  підставить   вміє  вправно ногу.
Такий  хвалько  залишиться  у  шоці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2023


Котилося щастячко

Котилося  щастячко  
                                           з  високої  гори,
До  людей  заглядало,  
                                           стукало  в  двори.
Де  ж  тут  можна  зупинить,  
                                           щоб  перепочить?
Та  була  така  ця  думка,  
                                           на  одну  лиш  мить.
Десь  його  давно  чекають,
                                           мріють  довгий  час,
Той,  у  кого  вогник  
                                             щастя  вже  давно  погас.
Підсобить  йому  там  треба,  
                                             вогник  засвітить,
Від  думок  цих  безнадійних  
                                             треба  захистить.
День  повільно  догорає,  
                                             вечір  йде  навстріч,
Зупинитись  де,  не  знає,  
                                             та  не  в  тому  річ.
Утомилось  уже  щастя,  
                                             невже  люди  всі  щасливі?
Посміхнулось  тоді  щастя,  
                                             чому  ж  лиця  в  них  тужливі?
Призадумалось  небога,  
                                             шанс  ще  є  -  і  знов  в  дорогу


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2023


Прилетів горобчик ( дітям)

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xemIeAniZOg[/youtube]


Прилетів  горобчик,  
                                     сів  проти  вікна.
В  сорочці  сіренькій.
                                       Це  -  не  новина.
Про  що  цвіріньчиш,  
                                         мій  маленький  друже.
На  порозі  уже  вечір,
                                           їсти  хочеш  дуже?
Подивився  пильно  в  очі,  
                                           мене  розглядає
Чи  "худенький"  піджачок,  
                                             а  вже  холодає?
Причепурив  малі  крильця,  
                                               подививсь  навколо.
Осінь  пізня  завітала,  
                                                 навкруги  все  голо.
Розвіває  вітер  пір"я.  
                                               Де  ж  тобі  зігрітись?
Підвело  тебе  здоров"я?  
                                                 Є  де  зупинитись?
Він  не  може  щось  сказати,  
                                                 та  я  зрозуміла,
Сказала  йому  добре  слово,
                                                   знайти  я  зуміла.
Жменьку  кинула  зерна,
                                                   Поїж,  мій  маленький!
Швидко  прийде  вже  весна,
                                                   Чекай,  мій  гарненький.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982577
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2023


Пригода в Курячім гаремі… ( гумор)

Зібрав  з  гарему  Півень  всіх  Курей,
Всіх  обдививсь   від  голови  до  п"яток.
Тут  всі  чекали  жаданих  вістей:
Хто  зможе  з  них  подарувать  Курчаток?

Стоять  усі  красиві,  як  одна,
Лише  одній  було  все  нецікаво.
Бо  Півню  пара  -  так  думала  вона.
І  на  Курей  дивилася  лукаво.

Вона  струнка,  красиві  довгі  ноги,
Хіба  йому  є  кращий  варіант?
У  виборі  чекала  перемоги,
Похвастатись  знайшла  оцей   момент.

На  неї  кинув  Півень  скоса  око,
І  порівняв  із  іншими  Курьми.
Вона  для  нього  трохи  зависока,
Та  ноги  не  розгледів  у  пітьмі.

Вони  були  криві  і  нігті  довгі,
Він  досягне  лиш  до  її  плечей.
У  виборі  цей  Півень  дуже  строгий,
І  довгих  не  любив  плести  речей.

Та  Курям  не  сподобався  цей  вибір,
І  влаштували  сварку,  крик,  і  гвалт.
В  цей  час  Бровко  із  будки  вибіг,
Побачили  зубів  його  оскал.

Схватив  "найкращу"Курицю    за  хвіст.
В  зубах  тріщало  сіре  пір"я.
В  цій  гуморесці  є  такй    ось  зміст:
Себе  не  вихваляй,  не    будуть  тобі  вірить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2023


Знайомий подих, ніжні руки

І  знов  захмарилося  небо,
Важкі  хмарки  несуть  дощі.
А  я  ось  думаю  про  тебе,
Неспокій  в  мене  на  душі.

Від  мене  зараз  ти  далеко,
Як  мала  б  крила  -  полетіла.
Але  зробити  це  нелегко,
На  жаль,  не  пташка  легкокрила.

Все  ж  відчуваю  тебе  поруч,
Твоє  торкання  до  душі.
В  нічній  тиші  я  чую  шерех.
Приходиш  часто  в  час  дощів.

Знайомий  подих,  ніжні  руки,
За  все  я  вдячна  тобі,  дощ.
Неначе  вже  нема  розлуки,
Ти  знову  поруч,  це    вдалось.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023


Новий міст

Повітря  свіжого  ковток,
Я  п"ю  тепер  на  повні  груди.
І  ніби  зроблений  той  крок,
Який  давно  вже  був  забутий.

Знов  ремонтуєм  старий  міст,
Який  колись  ми  зруйнували.
Ламати  мали  тоді    хист,
Бо  що  було  -  не  цінували.

Цей  новий  міст  зітре  помИлки,
Відродить  кращі  почуття.
В  майбутнє  повернемо  стрілки,
Тепер  почнем  нове  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982180
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2023


Стоїть зажурена черешня

В  цвіту  стоїть  зажурена  черешня,
Повільно  облітає  білий  цвіт.
Такою  була  доля  і  вчорашня,
Такою  теж  була   немало  літ.

Та  цього  року  бачить  вона  зміни:
Не  всі  гілки  у  цвіті,  як  тоді.
Так  боляче  приймає  ці  новини,
Бо  менше  принесе  тепер  плодів.

І  вітер  прилітає  не  так   часто,
Присяде  на  хвилинку  відпочить.
Та  іноді  бува  приліт  невчасний,
Бо  хоче  вона  тиші  -  і  мовчить.

Погладить  вітер  гілочки  медові,
Зітхне   від  несподіванки  умить.
Та  вітру  завжди  вдячна  за  розмови,
При  зустрічі  і  серце  не  щемить.

Осінні  мрії  все  ж  не  покидають,
Тривожать  ці  неприспані  думки.
Повільно   пелюстки  із  віт  злітають...
А деревце  гортає  сторінки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023


Жовті сонечка малі ( дітям )

Сонце  вийшло  на  поляну,
Дітки  теж  з  ним  погулять.
Стало  раптом  тут  духмяно,
Діток  треба  доглядать.

Та  вони  такі  слухняні,
Всі  без  дозволу  ні  кроку.
Всі  гуляють  на  поляні,
Уродило  їх  -  нівроку.

Прилітають  бджоли  в  гості,
Раз  побачили  й  джмелів.
Для  гулянки   тут  є  простір,
Раді  сонечка  малі.

А  коли  приходить  вечір,
Їм  прийде  пора  поспать.
Очки  стуляться  в  малечі,
Їх  не  треба  спать  гукать.

А  на  ранок  знову  з  сонцем,
Вийдуть  знову  погулять.
Сонце  буде  охоронцем,
Жовті  квітки  доглядать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2023


Припнутий човен біля річки

Припнутий  човен  біля  річки,
Чекає  з  осені  когось.
Схилились  поряд  дві  вербички:
Він  в  хвилюванні,  чи  здалось?

Як  заспокоїть,  вселить  віру,
Не  так  погано,  як  здається.
Берізки  мали  душу  щиру,
Хай  швидко  сум  це  проминеться.

Почула  річка  цю  розмову:
Не  варто,  друзі,  сумувать.
Візьміть  чекання  за  основу,
Тут  треба  трохи  почекать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2023


А ти давно чекаєш ці слова

Несказані  слова  ховаєш  у  душі,
А  їх  давно  чекають  вже  на  волі.
Можливо,  хтось  чекає  їх  вночі,
І  це  чекання  рівне  навіть  болю.

Весняна  ніч  холодна  й  непривітна,
А  ти  так  хочеш  теплих,  ніжних  слів.
Лиш  вітер  стугонить  у  мої  вікна,
Невже,  за  тебе  щось  сказать  хотів?

Слова  не  сплять,  вже  пагінці  пускають,
Ось-ось  вишневим  цвітом  зацвітуть.
А  ти  мовчиш,  хіба  ти  це  не  знаєш,
Що  пелюстки  ці  скоро  опадуть.

А  вітер  схопить  пелюстки  рожеві,
І  понесе  в  незвідані  краї.
І  буде  шлях  такий  у  них  кінцевий,
Не  допоможуть  їм  твої    жалі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023


Серце повільно тебе забуває

Серце  повільно  тебе  забуває,
Шрами  пройдуть,  заживуть  на  душі.
Я  вже  назавжди  тебе  відпускаю,
Сльози  не  ллються,  хіба  що  скупі.

Нове  життя  без  докорів  і  зради,
Важко  іти  по  дорозі  новій.
Інше  кохання   вже  матитме  назву
Ту,  що  не  спалить  любові  мостів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2023


Не можна красти, красти - гріх ( гумореска )

Повісив  хтось  кусочок  сала,
Синичкам  буде  на  обід.
Ворона  бачила  це  й  вкрала,
Забула  те,  що  красти  гріх.

Недовго  думала  -  гадала,
Яким  смачним   ще  поживитись?
Тут  зграйка  пташок  пролітала,
Ми  навчимо  тебе,    як  жити.

І  полетіло  чорне  пір"я,
Цей  крик  і  гвалт  усі  почули.
Враз  шкереберть  усе  подвір"я,
Їй  нагадали,  що  забула.

Із  крилець  пір"я  позривали,
Як  буде  вже  тепер  літати?
Уже  не  йшла,  а  шкандибала.
Це  за  чуже  тобі  розплата!

Легко  вкрасти,  та  важко  відповідати

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966601
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022


Міцний горішок

Міцний  гороішок  -  добре  знаєм.
В  думках,  що  він  король  в  саду.
Підхід  до  нього  не  всі  знаєм,
Ворона  впевнена  -  знайду.

Не  буду  пробувать  на  зуби,
Отак  я  зерня  не  дістану.
Занадто  він  все  ж  життєлюбний,
Чому,  як  цукор  він  не  тане?

Одна  за  одною  плетуться
Думки:  чи  вихід  є,  тоді  який?
Та  всі  на  місці   тут  товчуться,
ВІн  хоч  маленький,  та  твердий.

За  цим  все  білка  споглядала,
На  носі  скоро  вже  зима.
Горішки  у  дупло  складала,
Життя  ішло  не  задарма.

Один  горішок  розкусила,
Упало  зерня  у  траву.
Ворону  в  гості  запросила.
А  та  собі:  Так  й  проживу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2022


Чому буває так

Я  озираюся  назад,
Ну  що  змогла  в  житті  зробити?
З  тобою  мріяла  літать,
Узнать  щасливі  оці  миті.

Та  якось  так  не  довелося,
Бо  я  боюся  висоти.
Мабуть,  тому  і  не  збулося,
Узнала    тільки  самоти.

Хотіла  взнать,  чи  є  те  щастя,
Чи  всім  в  житті  воно  дано?
Мабуть,  його  узнать  не  вдасться,
Про  нього  мріяла  ж  давно.

Куди  дівається  кохання,
Чому  приносить  біль,  розлуку?
А  замість  нього  -  лиш  мовчання,
Його  не  втримаєш  за  руку.

Чому  в  погожий  день  осінній,
Раптово  вишня  розцвіла?
Чому  зникають  вночі  тіні,
А  замість  сонця  -  вранці  мла?

Життя  ховає  всі  секрети,
Попробуй  їх  ти  розгадать.
В  житті  бувають  часто  злети,
Усе  узнаєш,  треба  ждать.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022


Горіх повільно скинув листя

Горіх  повільно  скинув  листя,
Укрилась  ковдрою  земля,
І  обідніло  все  обійстя,
Останній  лист  ще  кружеля.

Він  не  спішить,  останній  танець,
Що  буде  довго  пам"ятать.
Дарунок  осені  -  багрянець,
Що  до  лиця,  йому  під  стать.

Спаде  краса  ця  дуже  швидко,
Лежати  буде  до  зими.
А  зараз  простір,  усе  видко,
Собою  вкрасить  килими.

Гірке  життя,  та  не  здається,
Він  буде  красень  серед  всіх.
А,  може,  так  йому  здається,
Та  десь  почув   тихенький  сміх.

Горіх  один  на  деревині,
Не  дума  падать  ні  за  що.
Бо  він  щось  має  в  серцевині,
Він  серед  листя  не  будь  -  що.

Та  де  не  взявся  сильний  вітер,
Горішок  раптом  мій  упав,
Взялась  десь  білка  дуже  спритна,
Горішок  добре  кінець  знав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022


Припав до скла осінній лист

Припав  до  скла  осінній  лист,
А,  може,  лист  оцей  від  тебе?
Поштар  осінній  -  падолист,
Щоб  нагадать  мені  про  тебе.

А  лист  чекав.  Взяла  у  руки,
Так  зацікавив  його  зміст.
Такі  знайомі  мені  букви,
Отак  писати  мав  ти  хист.

Внесла  у  теплу  я  кімнату,
Щось  нерозбірливі  слова,
Та  слів  було  там  небагато,
Лише  сльоза  одна  гірка.

Невже,  то  дощ  пошуткував,
Щось  незрозуміло  написав?
Про  щось,  можливо,  жалкував,
Писав,  а  потім  знов  стирав.

Та  не  було  звортньої  адреси,
Мою  він  відповідь  не  ждав.
Малі  у  нього  були  шанси,
Коли  писав,  про  це  він  знав.

А,  може,  лист  хотів  зігрітись,
Мене  схотів  так  обмануть.
Не  знав,  де  від  дощу  подітись,
Моє  вікно  не  зміг  він  обминуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022


Зацвів садок молочним цвітом

Туман  клубками  котиться  по  степу,
Спішить  допоки  сонце  не  зійшло.
А  вітер  за  ним  гониться  галопом,
А  недалеко  видно  вже  село.

Рядками  шикувалися  хатинки,
Садки,  що  поряд,  відцвіли  давно.
І  тут  туман  затримавсь  на  хвилинку:
Я  все  зроблю,  щоб  знову  все  цвіло!

Спішить,  на  небо  поглядає  скоса,
Чи  встигне  все  задумане  зробить?
Думки    в  життя  так  втілити  не  просто,
Лише  свою  цю  мрію  не  зганьбить.

І  ось  садок  зацвів  молочним  цвітом,
Стоїть,  немов  облитий  молоком.
Зробив  усе,  вже  можна  й  порадіти,
Та  жаль  і  сум  торкнулися  тайком.

Із-за  гори  десь  виглянуло  сонце,
Прийшла  пора   покинути  красу.
І  десь  звучить  далеко  сумне  скерцо,
Туман  перетворився  у  росу.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022


Когось чекає дика квітка

Розрісся  терен  край  воріт,
Хтось  посадив  давним  -  давно.
Весною  квітне  дивоцвіт,
Все  поглядає  на  вікно.

У  хаті  поряд  пустка  сіра,
Ганяє  вітер  по  кутках.
Якась  сховалась  там  зажура,
1  наганяє  чомусь  страх.

Когось  чекає  дика  квітка,
Зростила  гострі  колючки.
Як  тільки  скрипне  стара  хвіртка,
Кидає  погляд  свій  туди.

Міленькі  ягідки  синенькі
Ховають  гострі  колючки.
На  смак  вони  не  солоденькі,
Чомусь  вони  такі  терпкі.

Зрадливе  хтось  тут  взнав  кохання.
І  без  надії  всі  роки.
І   принесло  комусь  страждання,
А  терен  цей  пустив  ростки.

І  хто  не  йде  -  усіх  зачепить,
Не  дасть  зірвати  ягідки.
І  колючками  швидко  схопить,
Від  болю  лишаться  сліди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022


ПРИПНУТИЙ ЧОВНИК БІЛЯ РІЧКИ

Припнутий  човен  біля  річки,
Це  хто  зробити  так  посмів?
Так  співчувала  йому  нічка,
Від  слів  таких  мій  човник  млів.

Коли  лягала  нічка  спати,
Самотнім  човник  теж  не  був,
В  хвильок  думки  -  заколихати,
Свою  біду,  щоб  він  забув.

Повільно  човник  засинає,
Такі  чудові  сняться  сни.
І  весь  десь  сум  його  зникає,
Ходи  ж  не  чує  він  зими.

Коли  ж  прокинувся  він  вранці,
Побачив  біле  полотно.
Подумав  враз  -  немає  шансів,
Та  це  недовго  все  було.

І  знову  сонце,  все  розтало,
Вода  лишилась  лиш  в  човні.
А  хвилі  все  його  благали:
Поспи...не  довго  до  весни...
                 
                       Поспи...
                                     

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022


Ситцеве весілля ( 1 рік )

ВІТАННЯ  СЕРГІЮ  І  ОКСАНЦІ

В  день  щасливий  і  погожий,
Коли  літо  в  середині.
Я  прошу  у,  Тебе  Боже,
Щастя  дай  оцій  родині.
Перший  рік-  свято  любові,
Називаєм  його  ситцевим.
Хай  всі  дні  будуть  чудові,
І  завжди  яскравими.
До  мети  ідіть  за  руку,
Допоможе  хай  наснага.
Все  ж  Любов,  як  запорука,
Поряд,  звісно,  і  повага.
Хай  роки  не  взнають  втоми,
Кожен  день,  неначе  перший.
Не  лякають  перепони,
Їх  швиденько  подолайте.
Посміхніться,  коли  важко.
Всі  негоди  уникайте.
Життя  ваше  -  буде  казка,
Жити  так  зумійте.
І  даруйте  завжди  ласку,
Радійте  і  мрійте.
Хай  збуваються  всі  мрії,
Ворогам  на  зло.
Бережіть  свої  надії,
Щоб  у  всьому  вам  везло.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=953537
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2022


Скрипка на столі лежить, сумує

Скрипка  на  столі  лежить,  сумує,
Вже  давно  немає  скрипаля.
Цю печаль  ніяк  не  угамує,
Все  його  виглядує  здаля.

Ще  звучить  забута  та  мелодія,
Що  колись  господар  вигравав.
Це  була  життя  його  прилюдія,
Зміст  якої  він  один  лиш  знав.

Скрипка  його  слухалась,  старалась,
Музика   лилась  все  ж  невпопад.
Але  скрипка  все  ще  сподівалась,
Сум  його  -   душевний  перепад.

І  затихла  тиша  у  мовчанні,
Хвилювала  музика  сумна.
І  лежить  ця  скрипка  у  мовчанні,
Все  чекає  свого  скрипаля.

Прилетів  незвідки  раптом  вітер,
Ненароком  зачепив  струну.
І  полився  власний  його  витвір,
Всі  забули  музику  сумну.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=952597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2022


Сліпий дощ - це тільки на хвилинку

Літній  ранок  починався  з  сонця,
Розкидав  проміння  золоті.
Ранок  позбирав  їх  у  долоньці,
Врятуватись,  щоб  від  холодів.

Ще  гостріше  пахне  матіола,
Після  сну  нічного  розцвіла.
Сновидіння  всі  переборола,
Бо  повірить  їм  так  й  не  змогла.

Дощ  приснився  теплий,  літній,
І  вона  напилась  досхочу.
А  квітки  її  такі  тендітні,
Були  вдячні  так  цьому  дощу.

Подивились  вгору  -  сонце  світить,
Жодного  натяку  і  дощу.
Так  хотіли  хмарку  хоч  уздріти,
Та  свою  я  мрію  не  впущу.

Мріяла  тендітна  мила  квітка:
Мрію  зрадить,  це  не  допущу.

Раптом  краплі  ринули  із  неба,
Пара  піднялася  із  землі.
Може,  так  воно  було  і  треба,
Все  збулося,  що  було  у  сні.

Сліпий  дощ  -  це  тільки  на  хвилинку,
Краплі  п"є  пожадно  всі  земля.
Залишились  квітам  лиш  краплинки,
Без  дощу,  яке  це  в  них  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2022


Посміхніться, коли важко

За  горами  за  лісами,
Десь  в  якійсь  країні,
Що  обласкана  вітрами,
Радість  десь  поділась.

Як  її  знайти,  здобути,
На  всіх  поділити?
І  щоб  нікого  не  забути,
Радість  -  це  для  втіхи.

Складова  життя  частинка,
Як  без  неї  жити?
Нас  трима,  як  соломинка,
Сум  може  спинити..

Десь  на  краєчку  сердечка,
Радість примостіть.
І  топчіть  до  неї  стежку,
Якщо  щось  болить.

Посміхніться  в  час  зажури,
Нащо  гірко  плакать?
Зупиніть  душі  тортури,
Усміх  може  втримать.

Смійтесь  долі  цій  на  зло,
Хай  не  сподівається,
Що  в  житті  не  повезло,
Сум  весь  забувається.

Посміхніться,  коли  важко,
Знай,  лиха  година!
На  лиці  ти  тільки  маска,
Радість  тебе  скине.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2022


До блиску вимите вікно

До  блиску  вимите  вікно,
Очима  дивиться  на  світ.
Промінчик  глянув  через  скло
І  посміхнувсь:  Тобі  привіт!

Вікно  у  відповідь:  Вітаю!
Який  хороший  день!
Тебе  теплом  я  обіймаю,
Підстав   щоки  лишень.

Шовкова  штора  колихнулись,
Почувши  ці  слова.
Вона  чомусь  в  цей  час  боялась,
Що  він   про  неї  забува..

Звідки  з"явився  тут  метелик,
Нежданний  цей  приліт?
Шмигнув  скоріше  він  на  столик,
На  квіточку  приліг.

Вона  в  цей  час  в  воді  купала,
Рожеві  пелюстки.
Що  прилетить,  то  точно  знала,
Про  це   сказали  їй  зірки.

Недовго  радість  ця  тривала,
Зникав  повільно  промінь.
Його  десь  хмарка  заховала,
Лишивсь  про  промінь  спомин.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2022


У тебе вірю я, Солдат

Родився  новий  день  із  ночі,
Сумні  думки  ідуть  на  спад.
Я  вибираю  лиш  пророчі:
У  тебе  вірю  я,  Солдат!

В  бою  так  важко,  я  це  знаю,
Та  перебориш  ти  усе.
Тобі  (  ти  знай  ),  я  довіряю,
Твоя  відвага  всіх  спасе!

Хранить  тебе  хай  оберіг-
Молитва  Матері  твоєї.
У  цім  бою,  щоб  переміг,
Накращий  син  -  землі  своєї.

Сміливо  йди,  ти  -  лицар  бою.
Як  Прометей,  людей  врятуй.
І  сотні  тисяч  за  собою,
На  бій  важкий  цей  налаштуй.

І  хай  узнають  всі  кати,
Тебе  нічим  не  залякають.
І  це  зумієш  тільки  ти,
Цих  душегубців  подолаєш.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2022


Сідає сонце мляво в море

Сідає  сонце  мляво  в  море,
І  шле  прощальні  промінці.
А  землю  вкрив  вечірній  морок,
Дорогу  звів  на  манівці.

Та  вечір  цю  дорогу  знає:
По  байраках  та  по  ярках.
Кущі  тернові  не  минає,
Не  знає  він,  що  є  то  страх.

Ну  ось  і  все,  прибивсь  до  хати,
Де  з  нетерпінням  його  ждуть.
Спішать  дітей  заколихати,
Час  для  спочинку  віднайдуть.

Запросять  вечір  до  розмови,
Присяде  він  на  край  вікна.
Ця  хата  сповена  любові,
У  їх  серцях  завжди  весна.

У  хаті  затишно  і  тихо,
Світильник  блима  на  столі.
Вечір  прислухається,  ледь  диха,
І  сам  розніжився  в  теплі.

Була  короткою  розмова,
Рука  торкнулася  руки.
Ховає  сутінь  світанкова,
Усе   почуте  і  думки.

Схолонув  чай  ще  недопитий,
Повільно  вечір  догора.
Вечірній  час  ось  так  прожитий,
Краплинку  щастя  добавля.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951355
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2022


Чому у сни приходиш, осінь

Чому  у  сни  приходиш,  осінь,
Нащо  тривожиш  мої  сни?
Я  не  забула  тебе  зовсім,
Свої  відвідини  спини.

Мені  нагадуєш,  що  скоро,
Це  літо  спіле  відійде,
Навколо  буде  все  прозоре,
А  лист  пожовкне  і  впаде?

Та  я  це  знаю  й  розумію,
Що  осінь  нас  не  обмине.
Краси  напитися  волію,
То  ж  не  турбуй,  прошу,   мене.

Ось  зараз  квітне  матіола,
Вдихаю  пахощі  п"янкі.
Ти  не  відчуєш  це ніколи,
Бо  маєш  подихи  свої.

Над  літом  маєш  переваги,
Цвістиме  м"ята  все  ж  гостріш.
Надасть  душі  моїй  тривоги,
Можливо,  стану  я  мудріш.

Цвістиме  листя  кольорами,
Я  не  побачу  влітку  це.
Почую  кроки  я  дворами,
Це  значить  -  осінь  вже  іде.

Повільно  йде  красива  пані,
Здобутки  літа  віднайти.
А  в  голові  свої  є  плани,
Лиш  вірний  шлях  для  них  знайти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=951215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2022


З Днем народження, Сину

Пролітають  роки  непомітно,
Ти  уже  дорослим  став,  наш  син.
Хай  роки  у  тебе  будуть  світлі,
А  життя   щасливим  буде  плин.
Негаразди,  щоб  не  взнав  в  дорозі,
Щоб  удачі  поруч  завжди  йшли.
Що  задумав,  все  зробить  був  в  змозі.
І  потихо  до  мети  іди.
ВІрні  друзів  в  тебе  є,  я  знаю,
Вірю,  що  тебе  не  підведуть.
Вір  в  добро,  надію,  віру,  щастя,
І  тримай  у  серці,  я  бажаю.
Хай  тебе  здоров"я  не  підводить,
Будь  здоровим  і,  як  дуб  міцним!
А  удача  завжди  поряд  ходить.
Ти  один,  найкращий  у  нас  син!
Хай  тебе  береже  Бог  завжди  і  у  всьому!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2022


Ти біжи за мною, вітер

Рано  встану,  як  завжди,
Поки  сонце  спить.
Ранок,  ти  мене  зажди,
Я  спішу,  ще  мить.

Пробіжу  я  по  росі,
Босими  ногами,
Помилуюся  красі,
Звичними  шляхами.

Ти  біжи  за  мною,  вітер,
Чи  мене  догонеш?
Задивуються  всі  квіти,
Як  у  очі  глянеш.

Удихну  повітря  свіже,
Пахощі  медові.
Чи  тобі  все  це  байдуже?
Ти  -  скупий  в  розмові.

Сходить  сонце  ось  повільно,
Промінь  посилає.
На  землі  воно  всесильне,
Кожен  з  нас  це  знає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2022


НЕВЖЕ, НА ЗУСТРІЧ ЗАПІЗНИЛАСЬ

Була  ця  зустріч  тільки  раз.
Вокзал  і  квіти,  поцілунок.
Так  швидко  там  збігав  цей  час,
А  зустріч  -  долі  подарунок.

Були  розмови  ні  про  що,
Потрібних  слів  не  було  зовсім.
Нащо  зустрілися?  Нащо?
Це  літо  схоже  так  на  осінь.

Про  все  хотілося  спитать,
І  роздивитись  його  очі.
Про  почуття  свої  сказать,
Про  які  думала  щоночі.

А  ти  чомусь  був  мовчазний,
Ні  пари  з  вуст  і  навіть  слова.
Чи  все  сказать  був  неспроможний?
Все  не  в"язалася  розмова.

Чому  ж  в  листах  ти  був  інакшим,
Ти  так  на  зустріч  цю  чекав.
Запропонував  зустрітись  першим,
Своїм  бажанням  так  торкав.

Чому  це  раптом  все  змінилось,
Підкаже  хтось  оце  мені?
Невже,  на  зустріч  запізнилась,
І  все  згоріло  в  метешні.

І  знов  вокзал,  сумні  обличчя,
Хотілось  плакать,  чи    кричать.
Тебе  я  більше  не  покличу.
Що  було  далі  -  промовчать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2022


Попросився вечір в хату ( дітям)

В  хату  вечір  попросився,
Мріяв  все  про  піч.
Все  уважно  роздивився,
Сплять  усі,  хоч  ще  не  ніч.

Сплять  батьки  і  діти,
Немовля  в  колисці.
Хоч  би  трохи  посидіти,
У  тепленькім  місці.

Був  зимовий  день  важким,
Жалівся  небога.
І  пішов  кроком  швидким,
Вечір  -  був  підмога.

Швидко  він  шмигнув  на  піч,
Поминай,  як  звали.
Десь  і  ніч  іде  навстріч,
Хуги  завивали.

Провалився  зразу  в  сон,
Хай  літо  присниться.
Пам"ятає  той  сезон,
Хай  швидше  здійсниться.

Тут  на  піч  заліз  і  кіт,
Чи  йому  це  сниться?
А  надворі  вже  обід,
Добре  в  теплі  спиться.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022


ПОХИЛИВСЯ СПІЛИЙ КОЛОС

Похилився  спілий  колос,
Впало  в  землю  зерня.
Десь  смутний  почувся  голос,
Хтось  співав  про  терен.

Кущ  терновий  вже  розрісся.
Жаль,  цвіту  немає.
Колючки  під  кожним  листям,
Всім  їх  підставляє.

Не  журися,  дівчинонька,
Не  псуй  свою  вроду.
Хоч  твій  милий  далеченько,
Не  зрадить  він  зроду.

Так  співала,  вишивала
Милому  сорочку.
У  вікно  все  поглядала,
Шила  рівно  строчку.

Вибирала  різні  нитки,
Більше  ж  все  ж  червоні.
Сльози  були  тому  свідки,
Не  вшивала  чорні.

Він  повернеться,  я  знаю
Рано,  а  чи  пізно.
Довго  я  його  чекаю,
Чи  почує  пісню?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949593
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022


І знову новий день, турботи

Спадають  сутінки  повільно,
І  десь  крадеться  літня  ніч.
І  так  проходить  все  незмінно,
А  там  і  день  іде  навстріч.

Смакують  порухи  душі,
Їх  кожен  крок,  і  новий  подих.
Вони  недовгі,  замалі,
Та  викликають  чомусь  подив.

Душі  не  треба  тут  стабільність,
Вона  до  змін  в  природі  звикла.
І  бачить  в  цьому  нескінченність,
Її  талант  в  цім  завеликий.

Спочине  стомлена  душа,
А  ніч  добавить  їй  ще  сили.
І  в  новий  день  вже  поспіша,
Як  запалають  небосхили.

І  знову  день  новий,  турботи,
На  що  надіється  душа?
Хай  буде  тільки  без  скорботи,
В  щасливий  день  спіши!  Рушай!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022


ПЕРЕКРЁСТКИ ЛЮБВИ

Бывают  в  жизни  перекрёстки
Там,  где  решается  судьба.
Возможно,  только  лишь  наброски,
Что  позже  станут  навсегда.

Что  привело  двоих  -  не  знаем,
Надежду  снова  обрести?
Пожалуй,  здесь  и  потеряют,
Любви  последние  штрихи.

И  вот  стоят  они  в  раздумьях,
Холодный  ветер  бъёт  в  лицо.
Смешались  мысли на  распутьях,
Решить  всё  было  нелегко.

Ну  кто  подскажет,  кто  сумеет,
Костёр  любви  былой  разжечь?
Пускай  сердца  их  разогреет,
Научит  их  любовь  беречь...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940770
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022


БЫВАЕТ, ЧТО ЛЮБОВЬ УХОДИТ

Бывает,  что  любовь  уходит,
Но  ты  не  хочешь  отпускать.
И  умоляет  сердце,  просит,
Оно  не  хочет  забывать.

Ты  не  спеши,  остановись,
Любовь  жива,  ещё  с  тобой.
Быть,сможешь  ты  договориться.
Ты  прикоснися  к  ней  рукой.

Вот  шаг  один  -  уже  за  дверью,
А  это  значит  -  навсегда.
Я  всё  же  этому  не  верю,
И  не  поверю  никогда.

Но  на  прощанье  пару  слов:
Другому    верной  оставайся.
Ты  береги  себя,  любовь!
Счастливой  будь,  ты  постарайся.

Пусть  повезёт  тебе,  ЛЮБОВЬ!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=932178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2021


ВИРТУАЛЬНАЯ ЛЮБОВЬ

Не  знаешь  ты,  любовь,  границ,
Придёшь  за  тридевять  земель.
Чтоб  сердце  болью  напоить,
Узнать  все  горечи  потерь.

Узнать,   не  видеть  никогда,
Читать  лишь  письма  из  конверта.
И  с  нетерпеньем  ждать  звонка,
Твоя  улыбка   из  портрета.

Ах,  виртуальная  любовь!
Сколько  сердец  ты  отравила.
Но  с  ней  ты  рядом  вновь  и  вновь,
Зачем  же  в  сердце  ты  впустила?

Забыть  нельзя,  любить  так  сложно,
Что  делать,  сердце,  подскажи?
Но  жить  так  дальше  невозможно,
В  замен  любви,  лишь  миражи.

Что  может  в  жизни  быть  больнее,
Ну  как  любовь  эту  забыть?
Быть  может  время  всё  развеет,
И  в  сердце  дверь  тогда  закрыть.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=924051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2021


ЗЛІТАЄ ЛИСТ З КАЛЕНДАРЯ

Злітає  лист  з  календаря,
Все  ближче  й  ближче  рання  осінь.
Роботу  видно  косаря:
Лежить  трава  давно  в  покосі.

Якась  журба  у  голім  полі,
Все  притаїлось,  чогось  жде.
Лиш  вітерець  дихне  поволі,
Коли  у  поле  забреде.

Не  колоситься  вже  пшениця,
Мачок  давно  упав,  відцвів.
Духмяно  пахне  паляниця,
Прилинув  запах  із  дворів.

І  ніби  все  отак  і  треба,
Але  все  ж  журиться  душа.
І  все  поглядує  на  небо:
Нема  дощу  -  це  не  втіша.

Тече  кудись  маленька  річка,
Про  щось  шепоче  очерет.
Між  ними  йде  ця  суперечка:
Чи  літній  впав  імунітет?

Чому  ж  по  літу  ходить  осінь,
А  літо  це  їй  пробачає?
А  чи  втомилося  вже  зовсім?
Мовчить,  хоч  та  їй  докучає...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922514
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.08.2021


ЛИШЕ ОДИН ДЗВІНОК

Лише  один  нічний  дзвінок,
Але  надії  мало,
Торкнувся  тіла  холодок,
Даремно  все  ж  чекала.
Але  його  я  не  діждусь,
Даремно  будувати  схеми.
Вже  пустоти  не  доторкнусь,
Закрию  цю  болючу  тему.
Забути  і  назавжди    відпустить,
Ніхто  ще  з  в  і  д  т  и  не  вернувся.
Самотня  зірка  в  небі  миготить,
Можливо,  це  мені  ти  посміхнувся.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=919313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2021


Вогник кохання

Ледь  тліло  багаття  на  березі  річки,
Вітрець  -  пустунець  йому  сили  додав.
Багаття  горіло  до  самої  нічки,
Неначе  у  гості  когось  все  чекав.

Затихло  усе  у  тривозі  й  чеканні,
Та  дуже  повільно   проходив  цей  час.
Здалося,  навколо  усе  в  хвилюванні:
Боялися  всі,  щоб  вогник  не  згас.

Зморився  і  вітер,  дрімає  тихенько,
Заснути  йому  не  дозволять  думки.
Та  часто  зітхання  зривалось  легеньке,
Бо  скоро  вже  й  ранок  -  на  відстань  руки.

І  зорі  стомилися;  довго  чекати?
І  місяць  в  тривозі  доріжку  проклав.
Та  він  не  хотів  її  ще  відпускати,
Щоб  люба  не  змерзла  -  багаття  розклав.

Всі  бачили:  квіти  і  трави  розкішні,
Що  дівчину  милу  цей  хлопець  кохав.
Та  душі  закоханих  ніжні  і  грішні.
Іх  вогник  кохання  горів,  не  стухав.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=913621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2021


А я була тобі загадка


Я  залишусь  тобі  на  згадку,
Про  найкрасивіші  наші  дні.
Хоч  я  була  тобі  загадка,
Та  дні  були  оті  -  пісні.

Таких  ніколи  не  зустрінеш,
І  щастя  з  ними  не  прийде.
Колись  в  минуле  зазирнеш,
Та  час  ту  мить  враз  украде.

Такого  часто  не  буває,
Не  багатьом  воно  дано.
Це  щастя  в  вирій  не  літає,
І  не  омана,  й  не  кіно.

Коли  до  нього  доторкнешся,
Щасливим  можеш  і  ти  стать,
А  коли  втратив  -  озирнешся,
Як  зірку  з  неба  -  не  дістать.

Вона  від  тебе  так  далеко,
Тобі  цю  відстань  не  здолать.
В  холодну  ніч,  чи,  може,  в  спеку,
Не  треба!  Можеш  заблукать...




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903827
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021


Крижані слова

Від  слів  твоїх  літала  колись  в  небі,
І  думала,  що  буде  так  завжди.
А  слів  багато  все  ж  то  і  не  треба,
Якщо  усі  слова  твої  з  води.

Вода  під  час  морозу  замерзає,
Кому  потрібні  крижані  слова?
Душа  все  відчуває  й  добре  знає:
Від  них  не  дочекаєшся  тепла.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2021


Зірветься заметіль нерозуміння

Насипав  сніг  деревам  по  коліна,
Кущам  шапки  пухнасті  повдягав,
Природа  полюбляє  часті  зміни,
І  ми  з  тобою.  Ти  це  помічав?

Усе  у  нас  з  тобою  тихо  й  ясно,
Нема  питань,  одна  лиш  благодать.
Та  раптом  переміни  так  невчасно,
Та  що  від  них  тепер  нам  вже  чекать?

Зірветься  заметіль  нерозуміння,
Хто  винуватий  тут,  хіба  узнаєш?
Все  зупинити  треба  тут  уміння,
І  поки  буря  вчухне,  все  чекаєш.

Обоє  подивилися  в  вікно,
Неначе  сніг  надворі  вже  стихає.
Закохані,  обнявшись,  сплять  давно,
Що  буде  потім,  хто  це  знає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2021


Усе пройшло

Усе  пройшло,  неначе  й  не  було,
Лиш  тільки  народилось  і  пропало.
А,  може,  не  шляхом  отим  ішло,
Чи  просто  йти  не  зовсім-то  бажалось.

Потихо  замітає  зима  слід,
Не  так  уже  болить  душа  -  минуло.
Повільно  тане  цей  зимовий  лід,
А  ти,  душе,    чому  це  так  зітхнула?

Нащо  шукать  заметені  сліди,
Яка  від  цього  тепер  буде  користь?
Не  варто  йти  тепер  у  нікуди,
Забути  все  -  тут  допоможе  мудрість.

Пройде  зима,  весна,  пройдуть  роки,
В  природі  все  пройде  по  колу.
Не  оживуть  лиш  зламані  ростки,
І  не  поставить   час  тепер  і  кому.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2021


Не пече, не гріє й не болить

Не  пече,  не  гріє  й  не  болить,
Все  пройшло,  як  сніг  отой  торішній.
Іноді  лиш  серце  защемить,
Та  нічого  не  буває  вічно.

Понеслась  вода  у  швидку  річку,
Сніг  й  вода,  тепер  як  розрізнить?
Те,  що  було  в  серці  на  краєчку,
Там  тепер  лиш  спогад  студенить.

Чи  зима  тепер  все  так  лаштує,
Чи  уже  зневірилась  душа?
Це  вона  тепер  усе  спростує,
Може,  цим  тепер  отак  втіша.

Замела,  завіяла   цю  рану,
Не  болить,  покрила  морозцем.
Все  зробила  це  вона  старанно,
Бо  робить  не  вміє  похапцем.

Кинула  троянди  білі,  ніжні,
І  на  них  посипала  сніжок.
І  зробила  крок  цей  обережно.
Це    на  згадку  був  її  мазок.






адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2020


Тебе не жду уже давно

Я    буду  згадувать  ті  дні,
Які  нам  доля  наділила.
Вони  тепер  неначе  в  млі,
Нащо  вона  оце  зробила?

Тепер  лиш  пустка  повіває,
Ніщо  неначе  й  не  було.
І  вітер  всі  слова  змітає,
І  снігом  білим  замело.

Їх  відновить  не  намагаюсь,
Нехай  іде  все  в  забуття.
Це  так  робити  я  стараюсь,
Та  відчуваю  вороття.

У  довгі  дні  зимові  й  ночі,
Я    не  знаходжу  тих  причин.
Чому  ж  все  плачуть  мої  очі?
Вже  нічиїх  нема  провин.

Та  час  зітре  все  без  останку,
І  пам"ять  зможе  відпочить.
Душі  ледь   тліючу  жаринку,
Назавжди  зможу  погасить.

Тут  допоможе  чай  із  медом,
Тебе  не  жду  уже  давно.
Бо  ти    живеш  уже  на  небі,
Тепер  обоє  мовчимо.

Все  ж  ти  приходиш  серед  ночі,
З  докором  дивишся  в  лице.
Невже  сказати  щось  ти  хочеш?
Ти  хоч  одне  скажи  слівце.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2020


Це осінь шанс один дала

І  знову  світ  став  кольоровим,
Це  осінь  шанс  один  дала.
В  весну  ввела  вона  раптово,
А  як  же  гарно  зацвіла!

Замилувала,  все  зробила,
Щоб  ми  повірили  в  весну.
Всі  наші  мрії  підхопила,
Весна  прокинулась  зі  сну.

За  нами  мовчки  споглядала,
Який  тут  крок  іще  зробить?
Та  раптом   тут  один  згадала,
І  це  зробила  лиш  за  мить.

Змогла  ще  кинуть  промінь  сонця,
Прогнати  хмари, як  на  те.
Хай  мало  буде,  як  в  долонці,
Чарівність    цвіту  придає.

Зморилась,  треба  б  відпочити,
Так  догождала,  як  уміла.
Та  казку  треба  цю  скінчити.
Невже,  вона  оцим  грішила,
Весною  так  людей  дурила?



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2020


Мій котик ( для дітей)

Скрутився  котик  у  клубочок,
Замерз  у  лапки,  хвостик,  ніс.
Слабкий  у  нього  кожушочок,
А  листопад  мороз  приніс.

Скупе  опалення  у  хаті,
Животик  трошки  він  нагрів.
Як  в  холоднечі  йому  спати?
Мурликать  зовсім  не  хотів.

Чи  треба  лапки  розім"яти,
Попити  трошки  молочка?
Та  звідки  було  йому  знати,
Що   холод  -  справа   нелегка.

Та  він  знайде  у  цьому  вихід:
Укриє  лапкою  він  ніс,
Так  буде  тепло.  Спить  він  тихо.
Знайшов   так  швидко  компроміс.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-452p_9ESbM[/youtube]

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WBkTfppknkI[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2020


Старість

Старість    -  це   не  дефект,  а  розкіш,  яка  не  всім  дана.
Андре  Моруа

Тремтить  на  гілці  лист  осиний,
Ось-ось  на  землю  упаде.
А  з-поміж  гілля  небо  синє,
Йому  ж  нове  життя  гряде.

Як  упаде,  що  буде  потім,
Яке  тоді  чекать  життя?
Весь  час  не  буде  ж  в  позолоті,
Якесь  сумне  передчуття.

Тихенько  вітер  колихає,
Розвіять  хоче  всі  думки.
Та  лиш  один  він  добре  знає,
Листає  листя  сторінки.

Невже  прийшла  до  нього  старість,
Гірка,  нікчемна  пустота?
Відчув  у  тілі  якусь  слабкість.
Ще  сила  є,  але  не  та.

Ще  сили  досить  приземлитись,
В  пухнастій  ковдрі  ще  поспать.
Не  буде  з  ким  там  поділитись,
Чому  так  хочеться  ридать.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020


Пожовкне листя і впаде

Із  ранку  в  настрої  вже  вітер,
Його  так  осінь  надиха..
Скидає  з  квітів  ніжний   бісер,
У  цьому  гру  свою  вбача.

Зриває  лист,  хіба  не  жаль?
В  останнім  танці  з  ним  кружляє.
Це  не  одна  його  деталь,
Що  смуток  в  душу  добавляє.

В  надії,  що  оцінить  осінь,
Бо  вітер  з  нею  заодно.
І  це  найкращий  в  нього  спосіб,
Знайшов  у  цім  якесь  зерно.

Та  це  зерно  не  проростає,
Хоч  безкінечні  йдуть  дощі.
Та  як  віддячить  осінь  знає,
І  зробить  це  без  метушні.

Намочить  крила  спозаранку,
Примусить  довго  його  спать,
Роз*ятрить  в  серці  його  ранку,
Він  буде  знать,  як  заважать.

Вона  без  нього  усе  зможе,
Для  неї  справа  -  це  пустяк.
А  поки  що  й  вона  приляже,
Саме  все  зробиться,  однак.

Пожовкне  листя  і  впаде,
Хіба  для  цього  сила  треба?
І  сам  собою  дощ  піде,
Трудитись,  тут  нема  потреби.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020


Ти пам*ятаєш обіцянку

Ти  пам"ятаєш  обіцянку:
Як  лист  останній  упаде,
Тебе  чекала,  щоб  на  ганку,
В  цей  час  до  мене  ти  прийдеш?

Чекати ввечері,  чи  вранці,
Ти  не  сказав  в  який  же  час.
Можливо,  в  цьому  мало  шансів,
Все  ж  збережу  думок  нюанс.

Повільно  осінь  входить  в  місто,
І  вітер  десь  так  міцно  спить.
Так  неохоче  пада  листя,
І  час  повільно  так  біжить.

І  сумно,  гірко,  все  ж  чекаю,
Терпіння   треба,  ось  і  все.
Та  ти  прийдеш,  я  точно  знаю,
Той  час  тоді  обох  спасе.

Я  прислухаюся  до  звуків,
І  кожен  шелест  -  це  твій  крок,
Який  скорочує  розлуку,
Повітря  свіжого  ковток.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020


Твоїм сльозам не вірю, осінь

Красива  осінь,  хоч  й  в  сльозах,
За  ким  ти  ллєш  гіркі  ці  сльози?
Неначе  страх  в  твоїх  очах,
Чи  налякали  страшні  грози?

Гірка,  дивлюся,  в  тебе  доля,
Все  руйнуванню  придаєш.
Себе  караєш  за  сваволлю,
А  потім  сльози  довго  ллєш?

Усе,  що  літо  будувало,
Ти  швидко  нищиш  без  жалю.
Це  руйнування  смакувала,
Втішала  нас:  слізьми  заллю.

З  дерев  зриваєш  лист  черлений,
Зробила  голим  нащо  сад?
Твої  всі  вчинки  незбагненні,
Не  повернути  все  назад.

Не  вірю,  осінь,  в  твої  сльози,
Бо  плачеш  ти  все  ж  не  дарма,
І  не  лякають  тебе  грози,
Ти  плачеш,  бо  іде  зима.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2020


Яка журба глибока

Колись  отут  було  село,
Тепер  ганяє  вітер.
Села  не  стало,  замело,
Неначе  час  все  витер.

Одна  хатинка  край  села,
Ще  ледве-  ледве  диха.
Вона  тепло  все  віддала,
Тепер  зітхає  стиха.

Стоїть  без  вікон,  без  дверей,
Лиш  пустка  поселилась.
Від  кого  їй  чекать  вістей?
Чомусь  вже  похилилась.

Зітха  тому,  що  все  пройшло
Тому,  що  одинока.
Для  кого  все  це  розцвіло?
Яка  журба  глибока!

Було  тут  ластівки  гніздо,
Десь  ділись  ластів"ята.
Чи  поселились,  де  тепло,
Нащо  їм  пуста  хата?

Та  треба  ж  якось  вік  дожить,
Цей  сум  не  допоможе.
Але  ж  болить!  А  як  болить!
Терпіння  дай  їй,  боже...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020


Сміливі сонця вчинки

Ударив  перший  морозець,
Скував  маленьку  річку.
Цим  осінь  звів  він  нанівець,
Проклав  зимі  він  стежку.

Зима  і  осінь  у  двобої,
Зимі  не  треба  уступать.
Не  показать  себе  слабкою,
У  шию  треба  зиму  гнать.

Ярило  все  це  спостеріг,
І  кинув  стріли  сонця.
Осінній  був  він  оберіг,
У  ролі  охоронця.

І  потекла  стрімка  вода,
Не  знаючи  зупинки.
Зими  не  стало  і  сліда,
Сміливі  сонця  вчинки.








адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020


Такі думки беруть в полон

Оте,  що  очі  недобачать,
То  серце  враз  усе  відчує.
Воно  не  зможе  вам  збрехать,
Нюанси  всі  ураз  врахує.

І  скаже  все,  як  воно  є,
Воно  не  може  помилитись,
Хоч  правда  болю  завдає,
Нащо  на  правду  тоді  злитись?

Та  не  вгасає  все  ж  надія,
І  ти  прискорюєш  свій  крок.
В  душі  ще  теплиться  та  мрія,
Іще  живий  тепла  ковток.

А,  може,  все  це  помилково,
Хіба  в  цім  писаний  закон?
Та  все  обдумуємо  знову,
І  ці  думки  беруть  в  полон.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020


Пустоцвіт

Коли  надворі  ясно,  сонце  світить,
Вражає  дивоцвіту  так   краса.
Так  хочеться  в  красу  оцю  повірить,
Коли  на  ньому  ще  жива  роса.

Притягують  до  себе  пелюстки,
Не  можеш  відірвати  ніжний  погляд.
І  дивишся  на  відстані  руки,
От  тільки  б  ця  краса  лишилась  поряд.

Милуєшся,  дивуєшся  і  віриш,
Бо  ця  краса  затьмарила    весь  світ.
Але  буває  так  -  себе  ти  дуриш,
Бо  то  був  так,  звичайний  пустоцвіт.

Це  сонце  придавало  інший  колір,
Скривало  всі  недоліки  його.
І  ти   душі  відчуєш  гіркий  докір,
Що  цвіту  того  зовсім  й  не  було.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2020


Книга життя

Я  книгу  життя  свою  вкотре  гортаю,
Давно  в  ній  пожовкли  окремі  листки.
Тебе  я  повільно  усе  ж  забуваю,
Ніколи  уже  не  повернешся  ти.

Твій  образ  я  бачу  неначе  в  тумані,
У  серці  без  тебе  одна  пустота.
Я  й  досі  чекаю,  живу  у  обмані,
І  плачуть   зі  мною  цей  сум  й  самота.

Дивлюсь  у  вікно  я  постійно  і   жду,
Що   очі  побачу  твої  я,  коханий.
Оцими  думками  я  все  ще  живу.
Та  образ  повільно  твій  тане  і  тане.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020


Журавлина пісня

Проспівав  ти  пісню  журавлину,
Полетів  на  крилах  тих  пісень.
Рідний  край  назавжди  ти  покинув,
Той  мотив  залишив  нам  лишень.
Як  тобі  у  тім  далекім  краї,
Чи  згадаєш  землю  ти  свою?
А    чи  серце  сум  розлуки      крає?
Пам»ятаєм  пісню  ми  твою.
Ти  для  нас    немов  отой  журавлик,
Що  шукає  долю  десь  свою.
Може,  просто  схожий  на  метелик
Той,  що  спалить  крила  на  вогню.
І  назад  немає  вже  дороги,
Терном  поросли  усі  стежки.
Хай  не  згасне  в  серці  твоїм  вогник,
Згадки  хай    летять,  як  ластІвки.
Посхилялись  віти  край  дороги,
Не  забудь  оте,  що  обіцяв.
Хай  летять  до  отчого  порогу:
Наймиліший  тільки    рідний  край.











адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889122
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2020


Ще прийдуть бажані ці часи

Десь  звучить  осінній  ніжний  вальс,
Душу  ця  мелодія  торкає.
Літо  проводжати  прийшов  час,
Осінь  чемно  літу  натякає.
Літо  озирнулось  –  вже  пора,
Час  прийшов,  що  треба  відпочити.
Закінчилась  з  осінню  вже  гра,
Треба  осінь  все  -  таки  впустити.
Вальс  осінній  був  такий  сумний,
Як  же  тут  утримать  свої  сльози?
Ні!  Він  не  осінній  –  золотий,
Сльози  усе  ж  втримати  не  в  змозі.
Закружляв  у  танці  жовтий  лист,
Та  й  для  нього  це  гірка  година,
Бо  життя  утратило  весь  зміст.
Міркувало  літо  так  хвилину.
Ледве  чути,  вальс  уже  далеко,
Бездоріжжя,  гори  і  ліси.
Треба  йти,  поки  іще  не  смеркло,
Ще  прийдуть  бажані  ці  часи.

[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=qovdf2-qfMU[/youtube]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020


І летять думки, неначе зливи

Місяць,  ніби  вперше  бачить  зірку,
Ту,  що  яскравіша  від  усіх.
Та  чомусь  на  серці  стало  гірко,
Бо  вона  не  для  його  утіх.
Довго-  довго  дивиться,  гадає,
І  не  зводить  ласкавих  очей.
Чи  й  вона  на  нього  споглядає,
Скільки  днів  й  недоспаних  ночей?
Як  дістати  те,  що  неможливо,
Як  відчуть    далеке  те  тепло?
І  летять  думки,  неначе  зливи,
Це  бажання  в  серці  проросло.
А  думки  в  неспокої  згорають,
Як  знайти  тут  вихід  для  душі?
В  море  стрічку  срібну  він  кидає.
Що  іще  придумать  в  метушні?
Цю  проблему  вирішив  враз  ранок,
Зникла  зірка,  як  і  не  було.
Місяць  милувався  на  останок,
Все,  про  що  гадалося,  пройшло.









адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2020


Ще літо зовсім не згоріло

Пече  ще  сонце  у  зеніті,
Все  хоче  осінь  обдурить.
І  ми  живем  ще,  ніби  в  літі,
Не  зможе  осінь  засмутить.
Хай  не  цвіте  вже  матіола,
Та  пахне  м»ята  у  саду.
Я  кину  погляд  свій  навколо
І  чую  осінь:  Я  вже  йду!
Пройде  мурашками  по  тілу,
В  ранковій  тиші  серед  мли.
Та  ні!  Ще  літо  не  згоріло,
Надії  все  ж  іще  жили.
Червоні  кетяги  калини,
Чекають  радо  цю  пору.
Лиш  ключ  далекий  журавлиний,
Поставить  літу  вже  табу.
Це  літо  й  осінь  -  все  в  одному,
Одне  люблю,  другу  вже  жду.
Від  цього  я  не  знаю  втоми,
Бо  я  у  них,  в  обох  живу  живу.




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2020


Ти іще повернешся, я знаю

Я  пишу,  ця  тема  не  зникає,
Ти  для  мене  є  іще  живий.
До  сих  пір  тебе  я  ще  чекаю,
Ти  тоді  був  зовсім  молодий.

Бачиш,  листя  із  дерев  злітає,
Моросить  міленький  тихий  дощ?
Чомусь  рана  ще  не  заживає
Не  чекай,-  шепоче  мені  хтось.

Ти  іще  повернешся,  я  знаю,
Із  дощем  постукаєш  в  вікно.
Я  тебе   по  стукіту  впізнаю,
Дощ  і  ти  тепер  ви  -   все  одно.

У  дротах  чомусь  заплакав  вітер,
Витри  сльози,  що  наводять  жаль,
Роздивилась  -  стукають  то  віти.
Спала  із  думок  моїх  вуаль..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=888584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2020


Когда обиды все уходят

Когда  обиды  все  уходят,
Не  ощущаешь  горьких  бед,
Они  нас  к  мыслям  тех  приводят,
Что   их  и  не  было,  и  нет.

И  жить  тогда  легко  и  просто,
Душа  становится  чиста.
И  то,  что  было,-  просто  горстка,
Теперь  всё  с  нового  листка.

Тогда  и  небо   всё  ж  светлее,
И  дождь  не  плачет  за  окном.
Ведь  мы  становимся  мудрее:
Давно  забыли  о  былом.

И  мы  смеёмся  без  причины,
Теперь  и  слёзы  не  к  лицу.
И  все  расправятся  морщины,
В  свою  поверим  мы  мечту.

И  будут  рядом,  кто  обидел,
Ведь  ты  когдато  их  простил.
Что  будут  рядом,  ты  предвидел,
Твой  гнев  на  них  давно  остыл.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020


Відпливають тихо літні дні

Відпливають  тихо  літні  дні,
У   далекий,  невідомий  край.
Стало  чомусь  сумно  так  мені.
Ми  тебе  чекатимем,  ти  знай.

Не  сумуй,  душе  моя  вразлива, 
Осінь  хіба  можна  відмінить? 
У  природі  теж  вона  важлива,
Знаємо,  та  все  ж  душа  болить

Як   птахів  почуєш  клекіт   в  полі, 
Не  пускай  гірку  свою  сльозу, 
Тим  вони  щасливі,  що  на  волі,
Все  життя  у  них  тепер  в  льоту.

Будуть  ще  осінні  дні  погожі,
Ти  зумій  оце  лиш  зрозуміть.
Хай  вони  на  літні  все  ж  не  схожі,
Можуть  місце  в  серці  заслужить.

У  куточку  серця  знайдем  місце,
Подаруй  ще  крапельку  тепла.
Все  хороше,  що  у  неї,  вмістим,
Тільки  б  вона  радість  принесла.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020


Стареет лето

Стареет  лето...Дремлет  втихомолку,   
Раскинув  мысли  о  прошедших  днях.    
Иль  было  в  днях  вчерашних  много  толку,
Быть  может  виновата,  у  грехах?

И  пусть  немного  время  всё  ж  осталось,  
Так  хочет  подвести  всему  итог,                        
І  словом  не  напомнит  на  усталость,         
Но  всё  же  как   старалась  -  видел  бог.

А  если  вдруг  взгруснётся  -  не  заплачет  ,   
Табу  поставит  проливным  слезам,
А  грусть  свою,  как  можно  дальше  спрячет,
И  не  поддастся  в  день  такой  страстям.

А  осень  наступает   ей  на  пятки,
Упрямая  злодейка  так  хитра.
Но  лето  поиграет  ещё  в  прятки,
И  пусть  с  них  посмеётся  детвора.





адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2020


Плаче осінь

Сталося  негадано,  неждано,
Риску  підвело  саме  життя.
Почуття  закреслило  недбало,
Ще  недолюбили  допуття.

Ось  і  все..Поставлена  вже  крапка,
Хоч  кричи,  хоч  плач,  то  все  одно.
Залишилась  тільки  тепла  згадка,
На  столі  недопите   вино.

Це  з  тобою  мріяли  допити,
Станцювати  вальс  іще  хоч  раз.
Вже  давно  зів"яли  твої  квіти,
Що  тепер  уже  не  для  прикрас.

Назавжди  пішов  ти  неохоче,
Я  тобі  дивилась  довго  вслід,
Плаче  осінь  і  мені  шепоче,
Що  життя  -  занадто  крихкий  лід.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020


Ось і все

Той  дзвінок  від  тебе  був  останнім,
Не  зумів  сказати  пару  слів.
Все  пройшло,  неначе  у  тумані,
Ти  любив  по-своєму,  як  вмів.

Ти  мовчав,  а  я  усе  чекала,
Так  хотіла  все  сказать  тобі.
Та  тебе  я  дуже  добре  знала,
Що  чекати  довго  ще  мені.

Десь  іще  надія  в  душі  тліла,
Може,  щось  ще  зміниться  в  тобі.
Біля  серця  я  її  пригріла,
Відкидала  порухи  слабі.

А  роки,  неначе  білі  птиці,
День  за  днем  проходили  врозтіч,
І  нащо  тепер  оце  журиться?
Та  сьогодні  вже  не  в  тому  річ.

Все  пройшло,  неначе  стороною,
Як  осінні  грозові  дощі,
Серце  ще  сумує  за  тобою,
І  думки  не  в  спокої  вночі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2020


Ну хто повірить

Ну  хто  повірить,  як  болить,
Це  треба  біль  оцей  відчути.
Тоді  лиш  можна  поділить,
Як  в  такім  стані  перебути,

Та  ні,  не  треба,  все  пройде,
Як  минулорічний  сніг  зими.
Нехай  усіх  це  промине,
Нема  чужої  тут  вини.

А  замість  ночі  прийде  день,
Дощі  все  змиють  і  не  раз.
Тоді  залишаться  лишень,
Давно  забутих   кілька  фраз.

Усе  проходить  й  це  мине,
Нащо  це  згадувать  минуле?
Тепер  лиш  холодом  війне,
Але  ніхто  це  не  відчує...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882594
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020


Коли обман, як на долоні

Коли  обман,  як  на  долоні,
Тоді  не  знаєш,  що  робить.
Як  зупинить  сльозу   солону,
Як  далі  можна  з  оцим  жить?

Навчитись  жити  із  обманом,
Відкинуть  просто  ці  думки?
Та  прийде  час,  загоїть  рани,
Закриє   він  ці  сторінки.

А  сонце  вийде  -  зітре  сльози,
Від  сліз  омита  вже  душа.
І  зникнуть  в  час  такий  образи,
Які  не  варті  і  гроша.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020


І знову холод, тільки літній

І  знову  холод,  тільки  літній,
Дощі  холодні,  як  тоді.
І  барабанять  в  такт  мінорний,
Безперестанку  день  при  дні.

і   крапля  краплю  здоганяє,
Струмком  стікають  по  вікні.
В  такий  ось  час  тебе  згадаю:
Чи  був  ти  в  мене,  а  чи  ні?

І  затягнули  сірі  хмари,
Плаксиве  небо  полотном.
Пливуть  спокійно,  як  отари,
Думки  мої   ідуть  на  злом.

Вони  тендітні,  несміливі,
Приймають  рішення  не  те.
Частенько  навіть  і  брехливі,
Душа  ж  чомусь  на  це  клює.

Дурить  мене  немає  сенсу,
Колись  спливе  ця  маячня.
І  вже  тобі  не  буде  шансу,
Бо  буду  я  уже  не  та.



адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=878610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2020


А дощі усе минали

Пронеслася  хмара  сіра,
Всі  чекали  дощ.
Обдурити  нас  зуміла,
Нам  отак  здалось.

Покрутилась,  повернулась  -
Дощ,  як  із  відра.
І,  здалося,  посміхнулась,
Така  в  неї  гра.

Вона  знала,  що  чекали,
Виглядали  всі,
А  дощі  усе  минали,
Всі  були  сумні.

Пронеслась  шаленна  буря,
Випав  раптом  сніг.
Обважніло  тонке  гілля...
Десь  почувся  сміх.

Сніг  і  дощ,  як  два  в  одному,
Це  -  весняна  гра.
Оці  витівки  знайомі,
Звикнути  пора....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2020


Полинний мед

Бджолиний  мед,  він  не  завжди  солодкий,
Гірчить  полином  часто  на  вустах.
Тоді,  коли  в  любові  час  короткий,
Полин  у  буйнім  розквіті  в   серцях.

Солодкий  мед  збирають  бджоли  з  квітів,
Він  має  особливий,  тонкий  смак.
Не  тільки  є  замінником  він  ліків,
Любов  -  солодкий  мед,  одна  з   ознак.

Він  п"ється  з  задоволенням  повільно,
І  ллється  по  вустах  немов  нектар.
Напій  богів,  збирай  його  сумлінно,
І  принеси  коханій  його  в  дар.

Якщо  любов  -  помилка  випадкова,
Душі  тут  показав  ти  слабину,
Ніякий  мед  не  буде  за  основу,
Не  додавай    лиш  зраді  полину.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=874316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2020


Земля вдыхает запах пряный

Ковром  пушистым,  самотканным, 
Укрыла  осень  всё  вокруг.
Земля  вдыхает  запах  пряный,
Который  лечит  от  недуг.

Она  чуть  дремлет  у  тревоге,
Не  спит  пока  что  крепким  сном.
Зима  ведь  скоро  на  пороге,
Укроет  снежным  полотном.

Ко  сну  слипаются  ресницы,
Но  как  прогнать  осенний  сон?
Не  слышно  пенья,  где  же  птицы?
В  тумане  скрылся  небосклон.

Ох!  Невесёлая  картина,
Ну  что  поделаешь  -  закон?
Не  нужно  здесь  искать  причины,
Всё   здесь  изменит  крепкий  сон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853812
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 06.11.2019


В тишине задуманных аллей

В  тишине  задуманных  аллей, 
Помечтать  ничто  не  помешает. 
Среди  стройных,  голых  тополей,
Всё  вокруг  мгновенно  исчезает.

Я  лечу  в  прошедшие  года,
Вновь   я  рядом  с  ними,  как  когда  -  то.
Только  вот  волнение  слегка:
Опоздала,  просто  поздновато.

Всё  давно  исчезло,  где  искать?
Задержаться  там  хоть  на  минутку.
Прошлое  так  хочется  обнять,
Я  в  плену  волненья  не  на  шутку.

Но  коснулся  плеч  вдруг  ветерок,
Возвратилась,  бросила  улыбку,
И  прошел  по  телу  холодок,
Он  закрыл  у  прошлое  калитку.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853738
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 05.11.2019


Что загрустила, моя осень?

Неспешно  осень  пролетела, 
Прощальным  машет  нам  крылом.
Что  -  то  сказать  тебе  хотела,
Но  оставляла  на  потом.

Быть  может,   просто  я  забыла,
Или  не  те  нашла  слова?
Наверно,  вовсе  не  любила,
Об  этом  спорила  молва.

Неужто  лучше  меня  знают,
Им  видно  всё  из далека?
Они  за  всех  и  всё  решают,
Не  тратя  сил,  чуток,  слегка.

Что  загрустила,  моя  осень?
Не  плачь  холодным  ты  дождём.
Мне  тоже  грустно  очень-очень,
Но  как  похожи  мы  вдвоём.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853598
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 03.11.2019


Утренний рассвет

Люблю  рассвет  осенний,  нежный:  
Разбудит  сонный  ветерок
И  поцелует  цветы  нежно,  
Ночной  прогонит  холодок,

Откроет  вновь  цветам  дыханье, 
Когда  надежды  уже  нет.
Продлит  ещё  очарованье,
Наполнит  красками  рассвет.

Насытит  день  мечтой  несмелой,
И  ждешь  ты  чуда  и  добра.
И  чтобы  всё  переболело,
Что  так  болело  лишь  вчера.
 
Пусть  краски  утреннего  света,
Уймут   ненастье  и  печаль.
Напомнят  нам  цветенье  лета,
Что  убежало  быстро  вдаль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853204
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019


Тебе уютно спать в листве

О,осень!  Ты  полна  загадок,
Как  ты  божественно  красива!
Тебя  ласкаю  нежным  взглядом,
Но  ты  устала,  молчалива.

Недолго   грела   ты  теплом,
Свой  облик  быстро  потеряла.
Так  грустно:  серость  за  окном.
Ты  капли  радости  украла.

Ты  спишь  ещё  не  крепким  сном,
Неужто  есть  ещё  надежда?
Хотя  мне  верится  с  трудом:
Не  будет  всё,  как  было  прежде.

Тебе  уютно  спать  в  листве,
Укрылась  теплым  одеялом.
И  греться  в  лиственном  костре,
Листом  ты   красным  зажигала.

Немного  жаль.  Твоё  цветенье,
Ещё  не  быстро  повторится,
Но  я  в  плену  от  наслажденья,
Что  будут  долго  ещё  сниться.


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853020
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.10.2019


Всё остановит неизбежность

Когда  прильну  к  твоей  груди,
Я  понимаю  -  это  счастье.
Но  как  всё  это  обойти,
Моё  осеннее  ненастье.
Краду  тебя  я  у  другой,
Частицы  сердца  отрываю.
Но  что  поделать  мне  с  собой.
Тебя  держу,  не  проганяю..
Давно  мы  оба  не  одни,
Но  почему  же  так  случилось,
Мою  ты  душу  так  пленил,
Легко  тебе  я  покорилась.
Приходишь  изредка  ко  мне,
Тебя  я  жду  как    будто  вечность.
Но  мысль  приходит  в  тишине:
Всё  остановит  неизбежность.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852492
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 24.10.2019