Єва Рубентем

Сторінки (1/6):  « 1»

Я хочу!. .

Я  хочу  лиш  -  бути  сильнішим!
Я  хочу  тебе  захистити!  
Кричати  -  до  болю  -  гучніше.  
Свій  жаль  до  останку  спалити.

Я  хочу  захапати  вітер:
Нарешті  злетіти  у  вирій.
Повіки  торкнутися  літом.  
З  тобою  назавжди  -  щасливим.

Зривати  поламані  квіти,  
Дарити  цілунками  зорі;
Сховавши  кохання  між  літер,  
Купатись  у  морі  прозорім.

Я  хочу!..  Я  знаю!..  Я  можу!..  
Я  хочу  -  та  бачу:  немає
У  мене  цих  сил.  Тож  ворожу:
Цю  битву  я  -  знову  -  програю.  


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848004
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.09.2019


Нехай.

Нехай  твоє  життя  почнеться  знову
Червона  крейда  -  з  нового  листа.
Нехай  зірветься  бажана  розмова,  
І  зіткнуться  під  сонцем  небеса.

Нехай  зорями  вкриється  крайнебо;
Ти  не  самотній,  хоч  і  знаєш  -  як.  
Нехай  простягну  руку  лиш  до  тебе.  
Мій  подих  стиха  пробуєш  на  смак.

Нехай  байдужість  -  маска.  І  свідомо
Ти  ставиш  вище  наш  спокійний  лад.  
Нехай  -  мені,  собі,  йому  -  нікому
Не  виявиш  емоцій  водоспад.

Нехай  ми  поряд  вже  сімнадцять  років.  
Мов  дзеркало  -  дивлюсь  твої  вуста.
Нехай,  щоб  тнутись  в  шию  -  вісім  кроків.  
Нехай.  Нехай...  Та  в  роті  гіркота.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=848003
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 12.09.2019


Дотик.

Червоні  нитки  -  у  попіл,  
І  мрії  -  із  димом,  з  вітром.  
Обійми,  людські  турботи  
Ти  з  болем  кидай  під  вікна.  

Метелик  -  він  білий  дуже.  
Та  спробуй  забрати  крила,  
І  світ,  до  всього  байдужий,  
Напне  їх  чужим  вітрилом.  

Я  хочу  співати  -  плачу,  
Бо  голос  забрали  квіти:
Червоні,  назавжди  згаслі;
Пелюсток  не  зміг  зігріти.  

Живеш  у  дурнім  спектаклі.  
У  тебе  тремтять  долоні.  
На  щоках  застиглі  краплі.  
То  сльози.  Вони  солоні.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847866
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


У вирій.

Ти  хочеш  у  вирій?  Зі  мною  -  у  вирій?
В  провулки  вминаючи  п'яти.  
Дивись,  маю  крила!  Такі  собі  крила,  
Що  хочуть  -  не  вміють  літати.  

Ти  хочеш  у  вирій?  Це  справді  так  складно?
Тримати  долонями  квіти.  
Дивись,  в  мене  крила!  Та  крила  -  це  марно,  
Якщо  не  зумієш  злетіти.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847865
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 11.09.2019


Видих. Вдих.

Заходить  сон.  Минають  ночі
моє  зіржавіле  вікно.  
Хоч  і  не  бачу  -  маю  очі;
на  дворі  коники  регочуть.  
Стискає  в  кайдани  нутро.  

А  я  не  хочу.  Знов  -  не  хочу;
Стрибати  променем  з  книжок.  
Навкруги  спів.  Вони  шепочуть.  
Шкрябтяться,  ластяться,  клекочуть,  
не  відпускатимуть  думок.

Вони  зі  мною.  Завжди  разом:
вкрадають  мрії  в  голові,  
мої  вконтролюють  образи,  
підданим  віддають  накази,  
малюють  тіні  на  стіні.

А  я  не  можу.  Більш  -  не  можу;
як  серце  в  ребра  грюкотить.
Бідняк  вкладає  на  рогожу,  
Зачитується  в  правду  Божу.  
Що  більша  кара  -  гірша  мить.

Стискаю  меч.  Знімаю  прапор.  
Останній  ранок.  Голос  стих.  
Ми  прориваємось  за  ґрати.  
Нараз  заграти,  заспівати.  
Та  я...  не  бачу.  Видих.  Вдих.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847758
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.09.2019


Усіх вражають діючі вулкани…

Усіх  вражають  діючі  вулкани.
Країни,  сповнені  хвилястим  пилом  гір.  
Високі  мрії,  втоплені  в  туманах,
І  душі,  скарані  примхливістю  сатир.  

Кричать  міста  і  блимають  очима.  
Жовтогарячі  ріки  розлились.  
Жахливим  мороком  зібгавшись  за  дверима,  
Злітають  смаглі  краплі  снігом  в  вись.

Гниють  у  розпачі  поламані  дерева,  
Вулкани  жеруть  душі  і  тіла.  
Таким  святково-зніженим  Вертепом  
Вершиться  кара,  чорна,  як  смола.  

Роки  ідуть.  Вулкани  засинають.  
Але  я  знаю:  десь,  в  підґрунті  слів  
Є  душі,  хлібом  сховані  під  плаєм,  
А  землю  топчуть  ноги  їх  синів.  

Вулкани  стежать:  "Правда  є  у  людях?  
Чи  є  у  них  і  мудрість,  і  любов?"  
Ці  скелі  наші  вчинки  вправно  судять,  
Із  часом  прокидаючись  ізнов.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=847757
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 10.09.2019