Дмитро Коробейніков

Сторінки (1/10):  « 1»

Рушаючи в темінь

Рушаючи  в  темінь  поволі  шляхом,
З  яким  свою  долю  зв'язав,
На  мить  обернешся  і  лишиться  сном
Все  те,  у  що  віру  тримав.

І  щезне  кудись  не  досягнута  ціль,
Раптово  примарою  стане,
Лишаючи  в  серці  лише  тільки  цвіль
Від  всіх  попередніх  досягнень.

Рушаючи  в  темінь  не  йди  навмання,
Рушай  лише  бачачи  світло.
Щоб  давня  мета  набувала  життя,
Будь  певен,  що  очі  відкрито.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=851391
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.10.2019


У схронах пам'яті моєї

Рідна  земле,  рідний  край,
Час  казати  "Прощавай".
Я  би  ще  тебе  зустрів,
Може  в  світі  своїх  снів.

Золоті  твої  лани...
Я  би  знов  пірнув  туди  -
Неймовірне  відчуття,
Наче  мати  обійма.

Пронеслась,  неначе  птах,
Думка,  що  лишає  страх:
Оцінити  це  я  зміг,
Лише  рушив  за  поріг.

Рідний  дім,  тебе  не  знав,
Про  красу  твою  не  дбав.
Та  клянусь,  у  схронах  снів
Буде  жити  світ  степів.

На  човні  моїх  видінь
У  блакитну  далечінь
Попливу  між  жовтих  хвиль
Без  вагань  та  без  зусиль.

В  схронах  пам'яті  завжди
Будеш,  земле,  жити  ти,
Але  прийде,  вірю,  час  -
Доля  воз'єднає  нас.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=845433
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2019


Замріяні очі

Замріяні  очі,
Дитячі,  співочі
Тебе  зустрічають  щодня.

І  ти  розумієш,
Що  з  ними  й  ти  мрієш,
Пірнаючи  в  вихор  життя.

В  безодню  дитинства
Ти  вмить  ненавмисно
Впадеш  і  залишишся  там.

І  все  пригадаєш,
Як  жалю  не  знаєш,
Радіючи  помилкам.

Не  знаючи  втоми
Як  стешкой  знайомой
Рушаешь,  щоб  сонце  зустріть,

Бо  віриш,  без  цього
Не  буде  нічого,
Цю  річ  неодмінно  зробить.

Немає  вагання,
Лише  намагання
Здійснити  дурницю  якусь.

І  все  це  ти  бачиш
У  очах  дитячих,
І  сумно  від  того  чомусь.

Були  й  в  тебе  очі,
Дитячі,  співочі,
Та  ділось  кудись,  не  знайти

Той  час,  коли  згинув
Той  світ,  що  покинув,
Омріяний,  світлий,  живий.

Лише  тільки  сльози:
Ти  більше  невзмозі
Робити  дурниці  в  житті.

Повинен  ти  дбати,
Щоб  сміх  немовляти
Не  згас  у  своїй  простоті.

Той  сміх  як  віконце
До  мрій,  де  ти  сонце
Так  щиро  щоранку  вітав.

І  навіть  не  дивно,
Чому  сміх  чарівний
Все  те  тобі  враз  нагадав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844664
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.08.2019


Всё же живу

Напоенный  горечью  прожитых  лет,
Отбросить  их  прочь...  словно  сон,  словно  бред.
Подобно  озлобленной  детской  мечте
На  миг  повзрослеть  или  вдруг  постареть.

Да,  старцем  быть  может  мне  лучше  прослыть,
Но  мудрость  в  мышлении  жадно  таить
И  делать  лишь  то,  в  чём  мне  видится  толк,
И  болью  объятый  завыть  словно  волк.

Назад  оглянуться,  сверкнув  всем  слезой...
И  враз,  вытирая  обличье  рукой,
Взглянуть  смело  вдаль  уходящей  тропе  -
Лицо  высыхает  в  лучистой  заре.

О,  там,  где-то  там  есть  рассвет  моих  грёз.
Да  не  ошибиться!..  Пусть  ангел  унёс
На  крыльях  с  собой  мою  прежнюю  цель,
Я  всё  же  живу  и  мечтаю  досель.

Мечтаю  о  том,  что  хотел  б  обрести
И  что  мне  действительно  надо  идти.
Но  не  доходя  до  конца  моих  лет,
Причины  понять  моих  горестных  бед.

Тогда  не  скорбеть,  а  влюбиться  в  судьбу,
Простить...  не  искать  в  бедах  чью-то  вину,
С  улыбкой  в  лице  оглянуться  назад,
Восторженно  чувствуя  жизни  закат.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844389
рубрика: Поезія, Философская лирика
дата поступления 07.08.2019


Життя - це я

Знову  темрява,  повсюди
Чи  то  сніг,  чи  дощь...  нудьга.
Ходять  хаотично  люди,
Мов  в  незримих  ланзюгах.

Як  не  впасти  у  неволю
І  поволі  як  усі
Перейняти  крихту  долі,
Що  веде  у  путьму  снів.

Як  вигучуючи  "досить!"
Йти  своїм  шляхом,  забув,
Що  ти  теж  з  собою  носишь
Ті  жахи,  що  проклянув.

День  в  душі  і  сонце  світить,
Наче  б  так  було  завжди,
І  ніщо  це  вже  не  змінить,
Ні  недоля,  ні  дощі.

Зовні  темрява,  но  досить,
Досить  жити  як  усі:
Мрія  значиміть  приносить,
Мусить  жить  у  всій  красі.

Люди  мешкаюсь  без  цілі,
Але  я...  я  же  живий,
Бачу  ціль  і  в  своїм  тілі
Той  же  молодецький  бій.

Бій  за  прагнення  свободи
Повсякденного  буття.
Хай  буденні  дні,  негоди
Не  зломають  моє  Я.

Треба  буди  не  лише  там...
У  глибинному  житті,
Житя  -  я,  а  зовня  -  решта,
Решта  снів  у  забутті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844184
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2019


Там десь в глибині

Там  десь  у  душі,  у  самій  глибині
Вогонь  мерехтить  ледь  живий.
І  сяє,  палає  там  сам  по  собі,
Неначе  не  мій,  а  чужий.

І  серцем  я  чую,  що  він  промовляє
"Роздмухуй  мене  та  хутчіш!
Побачиш,  як  полум'я  все  подолає,
Осяє  дорогу  вночі.

У  полум'ї  мрій  хай  згорять  перешкоди,
Всміхнешся  ти  щиро  їм  вслід.
Лише  досягнувши  зі  мною  угоди
Покориться  вмить  цілий  світ.

Там  десь  в  глибині  я  поволі  палаю,
Чекаю  -  настане  мій  час.
Постійно  чекаю,  постійно  благаю,
Дозволь  все  змінити  для  нас."

Там  десь  у  душі  чую  це  я  "прокляття"
І  мрію,  що  може  колись
Роздмухати  зможу  таке  я  багаття,
Щоб  мрії  мої  всі  збулись.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=844182
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.08.2019


То було колись

То  було  колись,  Вкраїнi
Час  прийшов  лише  гадать,
Чи  були  тодi  ми  вiльнi
I  чи  вiльним  нам  вмирать.

То  було,  а  зараз  мряка
I  навала  взiдусiль,
Сподiваясь,  що  подяка
Буде  з  вуст  живих  мерцiв.

Та  не  буде,  бо  не  ляже
Той,  хто  баче  край  небес.
Хай  помре,  хто  мовить  "наше",
Хто  в  крові  втопив  свій  хрест.

Чують  браття,  ми  -  навiки,
Ми  -  не  воїни,  ми  -  дiти
Тих,  хто  вiчнiсть  создає,
І  у  нас  життя  своє.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843969
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 04.08.2019


Скінчилося чи може розпочалось

Скінчилося  чи  може  розпочалось
Нове  життя,  та  не  у  цьому  річ.
Коли  ти  прагнеш,  щоб  щось  дивне  сталось,
Ти  будеш  з  думкою  цією  пліч-о-пліч.

Ти  будеш  думати  лише,  що  буде  далі,
І  ні  хвилини  не  жаліти  те,
Що  лишиться  лиш  в  спогадах  надалі.
Майбутня  річ  -  понад  усе.

Можливо  ти  знайдеш  лише  сумління
Від  нездійсненних  мрій,  можливих  втрат,
Та  серця  невгомовного  веління
Сильніше  за  всіляких  вад.

І  ти  знайдеш...  що  небудь  неодмінно,
Знайдеш  ніщо,  та  не  у  цьому  річ.
Важливо,  у  кінці  шляху  щоб  безсумлінно
Нову  мету  зустрів  ти  віч-на-віч.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843949
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.08.2019


У дорозі

Сонце  палає,
Нудьгу  надихає,
Що  стане  в  душі  тягарем.

Втомилися  ніжки,
Та  лишилось  трішки
До  цілі,  куди  ми  ідем.

Щоб  знов  розпочати
Весь  день  працювати,
Забувши  що  десь  там  вгорі

Шар  дивний  палає,
Нудьгу  розганяє,
Дарує  блаженство  душі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843918
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 03.08.2019


Поглянь в мої очі

Поглянь  в  мої  очі
(це  все,  чого  хочу),
Окрім  нескінченних  думок

Побачиш  благання
Мого  намагання
Знайти  заповітний  куток,

Де  спокій  царує
І  вічність  дарує
Душі  бунтівній,  як  моя.

Я  там  би  нарешті
Зібрав  усі  рештки
Свого  ледь  живого  буття.

Поглянь  і  здивуйся,
Я  інший,  хвилюйся
Лише  відтепер  через  те,

Що  страхом  завівшись
Боялась  раніше
Хоч  трохи  пізнати  все  це.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=843915
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.08.2019