| Сторінки (1/10): | « | 1 | » |
Любовь из нашего прошлого
Оставляет от души крошево.
Витражи в квартире заброшенной
И кусочек стекла крошечный.
В нем наша жизнь непрожитая,
Плавно гаснет и просит укрытия
От желтизны, забытья и от сепии
По прибытию к берегу Леты,
В ней все истории негой окутаны -
Непроверенны и неоконченны.
А встречи, теченьем отмеряны,
Как альфа к омеге,
Сверяны Богом-Отчем.
А впрочем, вода понемногу
Стекает в кюветы,
И строго равняются сметы
Меж единицей и началом новой страницы.
Много света в чертогах, пения птиц по утру
и рассветов
В них мы звучали, кричали, молчали, обретали тьму,
Идя по дороге к нулю.
А найдя богатейшее детское чувство,
Воспоминание нарядное,
Как елочная игрушка,
Измерение облачное
С палитрой для красок буйства,
Нам ужасно хочется верить и
Очень ждать
Ясности,
Невероятной легкости бытия,
Где в касании Леты - он и она,
Промокшие насквозь, рекой забытья.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=898100
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.12.2020
И кто ж признал во мне романтика
Среди пустот размером в материк,
Среди частот не слышных с этажей
Неведомых для большинства людей?
И кто вогнал приливы все из юга,
Красоты книжных слов прошил
Незримо - вечной нитью Демиурга
И в тайный люк сложил без спроса?
Кто имя дал тому материку, броском
Булыжника у плеса, сравнив к нулю,
Что было важно меня и то, что будет?
В простом мотиве с пяти букв.. мотиве-чуде.
И в нём одном сошлись мои миры
Все лампочки включили в сеть на раз-два-три,
Не дожидаяся зари внутри
Взошла Луна земному небу вопреки.
Пройдут года и сменят марты январи...
И навсегда сотрут меня календари!
Сотри сейчас - исчезну без следа,
Лишь фонари внутри горят как и тогда.
Не разгадать незримое мне никогда!
Ведь содержимое во мне - слова-вода...
Слова - беда, моя наивность и печаль всегда.
Мой воздух. Мой причал. Моя среда.
Ведь кто бы ни был там вверху-вдали,
Пока вода касается слюды, волна - земли,
Пока вдыхаем нежность, бриз и запах лип...
Есть, где-то тот, родной для сердца, линии изгиб.
А если так: случайны встречи - не случайны.
Они порой закономерный и могучий случай.
В них тайны, человечьи судьбы и выстрел точен,
В них даже кто-то обеззвучен, обесточен.. .
P. S. : А впрочем, если так... мне ничего совсем не жаль.
4-5 декабря 2020
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897310
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 06.12.2020
Страшенно боюсь осені, потягів, змін,
Трішки думок незапрошених.
Вони вже купують квиток і
Чекають зустрічі посеред мін.
В моїй душі поселились протяги...
Навстіж відкрита тобою фіранка
Впускає дим, а з ним сотні рим.
Я дуже втомилась від себе,
Тієї слабкої, чужої, незнанної досі.
Отак, загубилась у мікрокосмосі,
Посеред хаосу у невагомості…
Кажуть: комусь помагає час...
(обдурити себе, заборонивши тебе?)
Слова витанцьовують вальс...
Надіюсь, більше немає рельс,
У місто розбитих тобою сердець.
Вересень 2019
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Якнайдалі тікаю від спогадів,
Вже не літаю від твоїх поглядів.
Навіть у снах і світлинах, де я в надійних обіймах,
Навіть у хмарах, від нас лишився спалах.
Від граду думок вимиваю образи,
Здолаю досаду убивчої фрази.
І влада очей, кольору темних ночей,
Потоне у морі щоденних речей.
Здужаю. Перечекаю. Нарешті, себе не лякаю.
Може обдерті спомини і зневажаю,
Боже, як я за тебе переживаю!
Отже, кохаю. Досі кохаю...
Здіймаю німі снігопади уяви,
Негоже забутись у круговерті чиєїсь появи.
Негоже попіл на серці лишати,
Бо іншому потім рубці заживляти!
Липень 2019
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2020
Чому слова мовчать й коли потрібні,
Вони окутані туманом непрохідним?
Чому застрягли у гортані? Гірчать сьогодні
П’яно… На дні кілометрової безодні.
Назавтра будуть паперові рими,
З тих слів, які перемовчали зими.
Вони оточать. Закричать. З яких світів,
Меридіанів у пошуках маршрутів?
Невже, десь там у трюмах кораблів,
Які пливуть серед морів,
Крізь п’ятий океан Митців.
І скільки тижнів вже у пошуках портів?
Доволі шуму в звуках тиші
Й колише вітер душу у вірші,
Коли слова шепочуть карими очима,
Незрима постать блима за дверима.
січень 2020
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
Перечеркнуть. Отпустить. Забыть.
Девочка, вход для тебя закрыт!
Хоть жжет твою душу и рыдаешь навзрыд,
Тот испепеляя, лишь добавит угля!
Позвонишь? Объяснишь? Нет, ты ещё спишь...
Хорошо, давай почитай Ремарка
И станет ярко, жарко....
С апреля, октября, с Нового года,
Лишь бы кислорода хватило до восхода.
Сердце простило, но как допустило...
Что снова и снова:
"А всё-таки, может, после Нового года?"
2019
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894416
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.11.2020
Якщо ми зустрінемось через роки,
Через хмари, потоки води і вітри.
Струни обірвуться у скрипаля.
Нота сі долетить до луни.
Світи перетнуться
І рушать гірські хребти.
Якщо ми зустрінемось через роки...
Обіймемось знову? Розчинимось знову?
Пригорнеш мене? Як раніше зумієш?
А посмієш в очі мої зазирнуть?
Підшкірно, наскрізно
Як вмієш....?
Якщо ми зустрінемось через роки...
Не випускай моєї руки.
Присядь і послухай мене.
Після твого весілля, мого божевілля...
Розказати як в мене виросли крила?
Як він вийняв із серця вістря?..
Якщо ми зустрінемось через роки...
Повітря забракне і стане затісно:
Минуле торкнеться душі...
Поділися зі мною, мій друже...
Перед тим, як шляхи розійдуться…
Як птахи зірвуться увись.
Поділися зі мною... Як її звуть?
Ти з нею щасливий? У цьому ж суть...
Якщо ми зустрінемось через роки,
Життєві пороги, з-рідкі райдуги і перемоги,
Земля не розверзнеться, знаю...
Але знову у скронях загупає кров.
І знову щось болісно стисне у грудях.
Якщо ми зустрінемось через роки...
Не буде світил яскравіших, ніж ти.
Тільки, жаль, що світи не замкнулись
І ми не збулись.
Чи я не змогла торкнутись душі…
Тільки, жаль, є печаль довжиною в життя.
Якщо ми зустрінемось через роки
У міській метушні чи затишній кав'ярні...
Ангели притуляться так відчайдушно,
А ми стрепенемось на мить,
Стане душно і страшно...
Пригорни мене міцно і йди...
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2020
В останні жовтневі дні…
Догорають кленові листи?!
Ні! Насправді, згорають мости і
Спогади тліють в огні.
І повсюди холодні вітри
Жбурляють в карамелево-ніжні сни -
Титри моїй весні.
Вітри - то біженці з вічної мерзлоти,
Як натрусять в легені перші сніги
І я вкладаю в кишені нові вірші.
Найгірші - гонимі на аркуш вночі.
От, кажуть: щасливі не пишуть. Не пишуть...
А ми? Ми, одержимі хореєм і ямбом,
Народжені з геном пера.
Ми - мічені браком тепла.
Ми – по ГОСТу зразок нуля.
Неулюбленці долі - любителі рими,
Наодинці пройдем кілометри зими.
Якнайдалі. На грані. Чимдуж.
Ми - чужинці у світі споріднених душ.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Відпусти мене. Не тримай.
Кричи. Гримай дверима. І йди.
Нехай інше шепочу очима,
Та вночі більше не набирай.
Відпусти мене до темноти.
Безнадійно твою назавжди
До хрипоти і до глухоти.
І прости за всі мої таргани.
Відпусти мене і себе не вини.
Я не дам тобі теплоти.
Я - безіменний солдат війни.
Я не прИйду до тебе у сни.
Відпусти мене. Відпусти!
Без образ і пафосних фраз.
І востаннє в цю мить обійми.
Я востаннє піду до пітьми.
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020
И вот как мне тебя забыть?
Как, не дробя души просто жить?
В этом городе, в целом мире,
Где все перекрёстки, становятся шире...
От мысли, что завтра ровно в четыре
Солнце заглянет в пустую квартиру,
Мои мечты ускользают пунктиром
В поисках лучшего ориентира.
Я была в ней нулём и была единицей,
Самой счастливой и местами ревнивой,
А теперь там скрипят половицы.
И, Боже... кажется, мне это снится!,
Пока в полумгле моё сердце пылится.
Но, правда окажется очень проста:
Через год, а может и два,
К шести тридцати нового дня,
Я пойму, что жива. Я здесь и сейчас.
Да и мир без тебя не исчез.
Он полон разных чудес!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892978
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.10.2020