Маг Грінчук

Сторінки (8/703):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Такі не мають право… (Трактат)

Так  більшість  видів  тварин  здатні  до  комунікацій,
Однак  лише  людина  опанувала  кращі  багатства
І  символічну  складність  мови  -  культурного  скарба
Та  форму  розумного  поводження  в  світі  благодаті.

Сьогоднішнє  життя  знайде  вже  кінцевий  результат...
Ми  розпізнаємо  зрадників  і  провокаторів  всюди!
І  наша  мова  не  носить  спекулятивний  мандат...
Вона,  мов  квітка  ніжна,  чудова...  Не  соромтися  люди!

Хоч  загадки  її  мають  принципове  значення
І  кидають  виклик  іншим.  Це  результат  еволюції,
Бо  мова  більшою  мірою  є  інстинкт  нації...
Той  божевільний,  хто  не  хоче  знати.  Неук-недолюдок.

Такі  не  мають  право  і  назватись  українцем.
Такі  не  бажають  бачити  свою  державу  вільною
Та  не  залежною,  а  слово  -  пишною  нивою.
Не  віддамо  країну  й  мову  в  притулок  дикого  світу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023


Рух в повітрі

В  природі  відстань  видно  до  мети...
Тож  розпочався  дивний  рух  в  повітрі.
Не  сором  йому  все  до  нас  нести.
Так  тополиний  пух  мандрує  світом...

Та  скільки  таємниць  стало  в  ньому...
Чому  з'являється  білим  і  ніжним?
Чому  цей  клубок  про  муки  спомин?
Хто  зна,  може  це  у  русі  самі  сни...

Сни  тих,  хто  впав,  не  вернувся  з  бою,
Летять  до  рідної  хати  з  неволі,
Із  облоги  вирвались  юрбою.
...З  полону  прагнуть  додому,  відколи!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023


За життя яскраве…

Кому  правда  рідна,  війна  там  не  потрібна.
Тому  наша  пам'ять,  мабуть,  вічна  ноша!
Дива  творить  в  тіні  і  в  світлі,  у  звуків    грім...
Зволожена  таїна  слізьми,  як  вікно.

Її  несли  до  нас...  Далі  -  нести  всім  і  нам!
Як  гірко  згадувать,  хоч  думка  не  одна...
Пройдем    ще  не  мало  шліфовок  тримаючись.
Війна  впише  полеглих  синів  імена.

Не  згасне  материнська  не  байдужа  сльоза.
Роками  треба  вже  мірять  наші  втрати.
Людей  час  погнав  на  ці  ворожі  кулі  за...
Бійці  виживають  за  життя  яскраве...

Вдовіють,  сиротіють,  себе  не  жаліють.
Війна...  Тут  смерть  чатує  ніжність  людини.
Тут  продане  і  зраджене  священне  тіло
В  рішучу  мить  світу,  в  суджену  годину...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023


Ворог буде розбитий!

Угорі  під  небом  тонко  видзвонюють  жайворонки.
...Мелодійні  і  співзвучні,  лиш  ледве  вловимі  звуки
Тануть  в  просторі  й  знову  народжуються  в  небокраї.
Душу  бентежать  і  кличуть  за  собою  від  людських  мук.
                                                     

Невидимки  в  небі  та  радість  змужніло  людям  несуть.
Знаю:  розквітне  краса  і  зникне  наша  сумовитість.
Доля  щиру  дружбу  нам  дала,  об'єднала,  кличе  в  путь...
Воїне!  В  добрий  час,  в  добру  путь!  Ворог  буде  розбитий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2023


Ладні загнати…

Приємлю  розмовляти,  де  шанують  честь  і  працю,
Не  гомонять  про  гроші  і,-  де  є  люди  не  скажені...
Десь  краще  вийти  з  хати,  ніж  принижено  з  палацу,
Де  набивають    добром  чужим  "кроти"  свої  кишені.

Які  країну  розділили,  ще  і  верховодять...
Мов  кулю  в  більярді,  ладні  загнати  так  люд  в  небуття.
Керують  -  хвостом  метлять,  ніби  каламутять  воду...
Остання  справа  в  них  -  не  дати  правді  хід  у  майбуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023


Дружній дотик

Знов  я  прийшов,  зелена  ниво,  тобі  поклониться
І  простягаю  руки  до  пагонів  щедрих  твоїх.
Дивлюсь  -  не  надивлюсь,  втішаюсь  -  не  натішусь  нині.
Зринає  думка  чиста,  мов  сльоза...  Пережив  лихо.

З  яким  трудом  хліба  розштовхують  степи  країни.
Від  них  віє  невимірною  силою  природи,
Здоровою  і  трудовою  працею  людини.
Спасти  людей  від  голоду,  чи  дружній  дотик  плодить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=983623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2023


Дивують всіх…

Тернистий  шлях  людина  вибрала  в  свому  житті,
Де  самовпевненість.  зухвальство  й  пиха  верх  беруть.
Поглянь  на  людство,  яке  воно...  Всім  стало  тісно.
Мізерність  видно,  як  ту  блискучу  отруту  -  ртуть.

Багато  розумників  стало  схожих  на  папуг,
Які  навчились  лиш  брехати  красою  мови.
Науку  покуштуючи  трохи  -  зникає  слух...
Що  не  підступися.  Він  на  горі  -  "майстер"  слова.

Для  кого  пишете  "генії"  глибинних  думок.
Гучні  вірші  проникають  в  розум,  в  серце  без  звань...
По  суті,  де  ввічливість,  делікатність  для  ока!
Бо  творчість  не  тільки  палітра  емоцій  і  знань...

Іде  з  віку  в  вік  у  поезії  заздрість,  неспокій.
Де  щирість,  мудрість  світу?  Збережіть  хоч  це  в  серцях!
У  путь  тисячоліть  несіть  мир  яскравих  думок
І  стиглу  твердість  правди  на  крикливих  рубежах.

Асоціація  письменників  і  Спілка  теж...
Дивують  всіх!  Там  зв'язки  і  гроші  досі  діють.
Коли  прості...  Голоси  збирають  і  крихти  з  веж...
Як  душить  гнів!  Несправедливість,  війна  -  це  дійсність.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2023


НЕ тушить сльоза.

Багряний  священний  вогонь  струїться  крилато,
Де  шелест  палахтіння  його,  мов  подих  життя.
У  ньому  трепет  серця  батька,  сина  і  брата.
Безсмертя  торкається  висі.  В  димку́  висота...

Стою,  як  на  острові  слави  і  гніву  ревно.
В  розпеченому  горінні  шукаю  відповідь:
Невже,  ця  планета  мала́,  щоб  звеліти  древо
Зрубати,  коли  до  зірок  так  тягнуться  віти...

А  горе  невпинне  людське  застигло  в  мовчанні.
Багровий  вогонь  в  Україні  не  тушить  сльоза.
Святе  вічне  полум'я  не  погасиш  печаллю.
Його  підпалила  страшна  ця  велика  гроза...

Світ  рятують  воїни  наші,  щоб  світився  для  нас.
В  красі  своїй  скромній,  щоб  він  горів  нам  світанно.
Далеко  -  шал  страшного  бою.  Йде,  гримить  війна!
У  сяйві  ратних  подвигів  слава,  хоч  незнана...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2023


Правда тут… (трактат)

Початок  дев'яностих  -  внесок  в  наше  сьогодення...
Першопричини  злочинів  -  хаос,  розпад  суспільства.
Не  жарт  -  переділ,  захоплення  підприємств  день  у  день.
Шлях  шахраїв  проліг  скрізь  кров...  Ми  стали  під  прицілом.

Тому  оборонні  об'єкти  держави  знищені!
Будова  приватизована.  Тут  влада  згрішила.
Неначе  вкрали  всю  економіку  принижено.
Заводи  і  норми  життя  без  надії  згубили...

Так  посадові  "пани"  вкрали  в  народу  мрію  вір.
Керують  сьогодні  "шановні"  їхні  внуки,  сини.
Стезя  злочинів  -    умовна  категорія  міри.
Всі  дії  поза  закону,  судді  не  бачать  вини.

В  погонах  кришують  зло  і  це  склалось  історично.
Це  соціальні  проблеми  і  кримінальні  справи...
Антигромадська  поведінка  злочинність  відкрила.
Вітчизни  біль  озвався  у  народі  зеленаво...

Всіх  крадіїв  зв'язує  середовище,  спадковість.
Безпосередній  зв'язок  -  генетична  приреченість,
Де  виховання,  психопатичні  риси  мутять  кров...
Не  варто  знімати  з  комплексу  причин  суперечок...

Добро  -  дружнє  плече,  мирні  дії,  душевне  тепло,
Коли  чужі  стають  рідними,  близькими  в  час  скрути.
Тут  досконалість  людини  в  здатності  нести  не  зло,
Людську  порядність,  щирість  і  чесність,  дружній  потиск  рук.

Між  сильних,  великих  країн,  між  гордовитих  держав
Історія  -  великий  третейський  суддя,  світило...
Фінал  соціально-політичних  систем  показав  -
Немає  ще  ідеального  людського  суспільства.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2023


Дорогами гріхів… (трактат)

Довголіття,  чи  це  реальність?  В  міфи  про  безсмертних  богів
Втілили  люди  світлу  мрію  свою  про  вічне  життя.
Смерть  не  суперечить  людині,  йдучи  дорогами  гріхів.
І  вона  явище  історичне,  як  і  наші  літа...

Тож  людина  -  істота  біологічна  і  соціальна,
І  вона  є  прямим  нащадком  вищих  тварин  на  Землі.
Для  яких  строк  життя  -  скільки  треба,  кого  доля  обрала
...Після  себе  ще  залишити  потомство  для  поколінь.

Виникнення  суспільства  вже  вийшло  із-під  влади  природи.
В  результаті  природнього  відбору  зріс  наш  організм...
Навіть  здоров'я  його  склалось  за  весь  час  розвитку  роду.
Розумієш,  смерть  сьогодні  -  історичний  анахронізм.

Весь  граничний  вік  залежить  від  владних...  Та  від  нас  самих.
Від  народу,  коли  знає  він  всю  причину  старіння...
Смерть  -  тривалості  життя  межа,  яка  залежить  від  миру.
...Механізм  війн  виникає  в  процесі  горе-правління.

День  останній  істоти  вже  обгрунтований  і  звісно  ким.
Він  сьогодні,  мабуть,  має  не  тимчасову  розмірність.
Знищення  життєво  важливих  процесів  у  нас  не  екстрим.
В  розпаді  психологічний  стереотип.  Гине  і  звір...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=982092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2023


І здається комусь…

Серце  людини  мріяло,  втішалось,  любило  цей  світ.
Не  один  пращур  своє  тіло  з  кістками  втратив  за  правду...
З  кров'ю  доля  йому  встромила  чорний  хрест  під  блакиттю.
І  здається  комусь,  надзвичайного  не  сталось...  Не  ридав.

Кожна  істота  не  повинна  зайва  бути  на  Землі!
Лихо  руїн,  втрати  наповнені  болем...  Є  все  на  війні.
Люд  життям  наділений  у  світі  ,  погляди  без  ліку...
Пережив,  проріс,  пробився,  вижив...  Що  очі  проясніли?

Україні  потрібна  дорога,  щоб  відкрила  нове...
Щоб  понесла  світу  всьому  правду,  не  відділяя  себе.
Гірко  згадувать  про  те,  що  нам  відомо,  де  зло  живе...
Шлях  у  вічність  тут  одна  -  всім  злодіям  зламаємо  хребет.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2023


Не розучіться люди…

Не  розучіться  люди  вчувати  голос  тишини!
У  неї  свої  закони,  влада  її  особлива...
Збагни  тиші  знайому  премудру  мову  без  вини.
Красу  планети  вона  навчає  берегти,  як  колись.

Вишнева  віть,  біліє  усмішка  ,  а  серце  мріє...
Як  згусток  тепла  вишень  в  пишнім  цвітінні,  ще  молоді.
Весняний  день,  радість  на  душі  ,  сонце  хоче  погріть.
Скажи,  чи  помітив  ти,  як  для  тебе  розквітли  сади?

Неначе  немає  війни,  кольори  -  тайна  рослин...
Тюльпани,  царські  корони,  кульбаби  біля  оселі,
У  їхнім  погляді,  мов  лагідний  струм  Батьківщини.
Оаза  втішає  мене  і  кличе  думи  веселі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2023


Буває…

Ніхто  не  таїться  так,  як  чиста  вода  в  природі.
Лиш  тільки  іноді  може  серце  в  тілі  людини.
Воно  за  грудьми,  як  щирий  друг  і  ворог  без  зброї...
Наповнене  болем,  турботами  й  війною  нині.

Крізь  серце  проходять  всі  теперішні  муки  земні.
Співмірний  час  стукає  в  ньому,  душу  обпалює...
Негасне,  палає,  несе  замість  кисню  в  серце  гнів,
Де  тепла  кров  не  гість,  навіть  і  не  будматеріал...

А  в  неї  світ,  нестримані  сили,  спіткань  буйноцвіт.
Та  серце  шукає  і  користь,  і  зиску...  Лукаве.
Буває  в  славі,  в  ганьбі,  тільки  признатись  не  вільно.
Воно  вміє  кохати,  сваритись  і  здивувати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=981072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2023


Доля рослин не чужа

До  дерев  наші  пращури  відносились  завжди  з  любов'ю.
Навіть  відносились,  як  до  живих  істот,  поважаючи.
Їх  вони  наділяли  людськими  здібностями,  судьбою...
Це  творити  добро  на  планеті.  Доля  рослин  -  не  чужа.

В  давні  роки  з  радістю  на  душі  народився  цей  звичай  -
Прикрашати  духмяну  смереку,  робити  підношення...
Тож  пройтися  удосвіта  біля  неї  стало  за  звичку,
Добрих  духів  її  просили  про  бажане,  "бити"  ноги.

...Чисте  повітря  добре  настояне  не  тільки  зимою.
Просяться  тут  мудрі  слова  на  волю,  не  спиняючи  хід.
Наша  смерека  втілює  безсмертя  та  вічну  молодість.
Стала  вона  символом  довголіття,  мужності  й  гідності.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2023


Батьківська хата

Люба  мала  батьківщина,  колиска  мого  життя,
Рідна  домівка,  моя  сторона  -  батьківська  хата.
Рози  цвітуть  під  вікном  і  пахнуть  любисток,  м'ята.
З  ними  пов'язані  чисті  спогади  і  почуття...

Двері  повсякчас  відкриті  для  чесних,  добрих  людей.
Житло  просте...  Тут  панує  добробут  і  злагода.
Створено  все  руками  батьків  із  любов'ю,  без  зла.
Це  осередок  нашого  роду!  Він  був  і  буде...

Спогади  квітнуть,  як  маки...  Любо  юнь  пригадати.
Лиш  сльоза  від  думок,  мов  крапля  гірка  на  калині.
В  давні  роки  ми  розлетілись  із  рідної  хати.
Досі,  ще  гріє  вона  те  добре,  світле  дитинство...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2023


Дзвенить воскресний дзвін…

Виспівують  дзвони  на  весь  білий  світ  велику  радість:
Христос  Воскрес!  Із  уст  в  уста  летить  щаслива  вість:
Христос  Воскрес!  -  Воістину  воскрес!  ...І  цей  день  найкращий.
Іде  народ  з  усіх  сторін.  Дзвенить  воскресний  дзвін.

Вітає  в  день  Воскресіння    Христа  люд  один  одного.
Святкують  християнське  свято  Паски  -  Великдень.
З'єднав  тепло  свічок,  молитов  у  солдатському  поході.
Шукаєм  крок  до  Перемоги,  Віра  нас  веде.

Хай  голос  церковних  дзвонів  розбудить  байдужі  серця
Та  перетворить  їх  у  храм  чистої  любові,
Який  берегти  людина  повинна  без  обіця́нки.
...Сьогодні  на  виду  суть  карбованого  слова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2023


А що далі? ( трактат)

Усувають  із  нашого  розуму  рефлекс  -  думати.
Позбавляють  тим  самим  здатність  до  проведення  розходжень.
Віднімають  спроможність  поняття  реальності  незгод...
Ось  чому  ми  сліпо  "приймаєм"  норми,  закони  без  струму.

І  вивчаючи  цей  історико  -  філософський  процес
Та  культурні  норми  суспільств...  Бачимо  -  людина    ще  сліпа.
Релігійна  система  витримує  ту  ж  агресію.
Де  розвели  панство,  суперечки,  що  Всевишній  очі  вп'яв...

Тут  порушений  міст  поміж  серцями  і  тривожна  суть.
...На  Землі    Господь  поки  рухається,  як  об'єкт  бажання.
Бог  не  може  виходити  в  світ,  коли  не  йдуть  на  зустріч.
Він  не  може  турбуватись  про  тих,  хто  себе  ображає...

Бо  людина  повільно  і  шляхом  послідовних  кроків
Вже  відходить  від  віри  в  Розум  і  починає  йти  за  тим,
Називають  кого  прихованим  відбитком  пороків,
Той,  який  хоче  хаос,  війни,  колотнечу.  ...На  трон  ввійти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=980009
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2023


Балакучі…

Сорока  цілісінький  білий  день  завжди  стрікоче.
У  неї  свої  замашки.  Плітки  переказує...
Зозуля  все  перераховує  по-жіночому
І  час  підганяє,  помиляється...  Все,  як  в  казці.

Ку-ку...  Знайома  закувала  -  мороз  одігнала.
Грайлива  пташка  -  в  чужі  гнізда  свої  яйця  кладе.
Істоті  відчути  щастя,  мабуть  мета  головна,
Бо  центр  життя  -  у  кожній  бадилинці.  Так  і  в  людей.

Ось  пугач  вночі  всіх  лякає...  Справа  тут  не  одна.
Він  має  круглі,  банькаті  очі  і  це  йому  йде.
В  таких,  як  ці  птахи  схожість  не  з  кожним  із  нас.
Свої  не  бачуть  здобутки,  звуки    втрачають    що  день...

Нікому  пу...  спати  не  дає,  кричить:  Пугу,  пу-гу.
Є  ще  Бугай  Болотяний  не  останній  дивний  птах.
Прийшовши  до  річки  дзьоба  опустить,  мовчки  гулькне...
Гудить,  що  на  іншому  боці  чути,  гуде  собі  в  такт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2023


Втішаюсь…

Ми  наближались  до  лісу  вже,  як  гості...
Його  соковиті  хащі  повнилися
Пташиним  тисячоголосим  гомоном.
Зелений  світ  умитий  дощами  в  пору.

Переливається  ліс  щедрістю  звуків,
Різноманітністю  акордів  і  тонів...
Весні  радується  птаство  так  наяву.
Веде  мене  згадка  в  даль  минулих  років.

Птахи  творять  музику  живої  краси...
Синиці,  зозулі  й  солов'ї  в  просторі.
А  поруч  струмок.  Глянь-набирає  сили.
Втішаюсь  під  голубим  безмежним  морем...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023


Не гість.

Починається  з  першого  материнського  слова
Нероздільність  дитини  з  мовою  своєї  родини.
Все  онукам  нашим  мова  розповість  спрямовано,
Що  перейдено,  прожито...  "Вись"  не  чиста  наша  нині...

Пам'ятай  доросла  людино  цю  просту  істину  -  
Зречення  рідної  мови  -  вільне  духовне  каліцтво.
Пам'ятай  повсякчас  -  наша  мова  в  країні  не  гість!
Стогне    гордовита  держава  із  ранами  на  тілі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2023


Всім таким…

В  Україні  в  сльозах    багато  бачимо  чесних  людей.
А  таких  холуїв,  панів-шкуродерів  -  не  бачили.
Всім  таким  -  кайдани  на  руки  і  за  грати.  Жде  лиш  день...
У  рішучу  мить  людської  незгоди  буття  б'є  набат!

У  пихатих  інша  "культура"  думок,  усіх  почуттів...
Краща  втіха  у  них  -  це  нести  повну  ложку  до  рота.
"Я"  -  активним  стає,  програмує  мозок  "повноліття",
Робить  із  них  тупих  гомункулюсів  без  всякої  проби...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023


Хтось це дозволяє

Ось  стояв  осокір  спокійний,  мов  антична  колона.
Цілий  світ  зеленів  на  безборонній  опорі  живій...
Всі  дерева,  як  камертони,  вітру  підвладні  крони.
Руки  свої  простяг  розбишака  -  руйнівний  буревій.

Гнівається  господар  над  небом,  людьми,  степом,  містом...
Він  жене  сіро-білі  хмари  по  небесній  блакиті.
Всім  дарма  сперечатись  з  ним,  бо  з  нього  не  буде  зиску.
...З  неймовірною  швидкістю  ураган,  зі  свистом  летить.

Люди  на  вулицях  всі  низенько  схиляють  голови,
Жмуряться  і  кліпають  очима  та  біжать  додому.
Виникають  то  зникають  пориви...  Лютує  вволю.
В  буревія  безтямне  щастя,  все  руйнує  без  втоми.

Хиляться  дерева  і  трусяться  кущі,  тріщать  гілки.
Раптом  поруч  затріщала  деревина  і  падає...
Швидко,  з  гулом  опускається  наш  великий  осокір.
Вітер,  як  той  пан,  шипить,  кричить,  безжально  рве,  ламає.

І  ні  впину  йому,  ні  перепону  нема,-  гасає...
Світом  сила  верховодить,  яка  його  позначила.
Незвичайне  робиться  в  природі.  Хтось  це  дозволяє.
Тільки  крила  не  складає  птаство,  а  людей  метушня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=979318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2023


Розривають, як звірі

Неймовірно  важкі  часи  в  нашій  країні  сьогодні.
Тут  міста,  села  зруйновані,  драматизм  деяких  боїв.
Тут  солдатські  ходжені  стежки,  горем  обгороджені,
Знищення  життя  людей,  їхніх  домівок,  родинний  гнів.

Україну  неможливо  впізнати  вже  на  планеті.
Вибрала  нечиста  сила  красу,  і  війна  не  згасає.
...Для  держави  внутрішний  ворог  гірше  кулі  й  багнета.
Політична  й  духовна  руйнація  -  це  недремна  гроза.

Ділять  країну,  ділять  владу,  наші  труди  і  віру.
Тут  катастрофічні  втрати,  руїни  і  поразки  хапуг.
Тут  злочинці-пани  державу  розривають,  як  звірі,
А  народу  розбрат  несуть  і  втілюють  духовні  пута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2023


А ти хто тут такий?

Вельможний...  Заглянь  до  скарбниці  народної  мудрості
І  сторінки  книг  погортай,  кращі  збірки  прислів'їв
Та  приказок.  Може  зникне  у  твоїх  думках  каламуть,
Зростуть  благородні,  правильні  дії.  Не  відхились...

Відкриється  патріотизм  в  державних  випробуваннях.
...Чому  не  живеш  тим,  чим  живе  сьогодні  країна?
Чому  твої  діти  не  тут,  за  межами,  не  з  народом?
Розгул  безбожний  ведуть,  залишивши  Батьківщину...

Будують  собі  золоте  склепіння  без  сліз  гіркоти.
І  бідній  хаті,  людині  не  хочуть  поклонитись
Та  помовчати  в  тиші,  помолитись,  сказати:  "Прости".
Тож  не  потрібні  Землі  такі  люди,  ще  з  давнини.

"Товчи  ти  правду  в  калюжу,  а  вона  все  чиста  буде́!"
Народ  проходить  шлях  бойовий...  А  ти  хто  тут  такий?
Чинуша  продажний?  Нелюд  і  зрадник,  як  той  іудей?
Шкідлива  ти  гусінь,  неук,  шахрай,  крадій  -  непростий!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978597
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023


Як Весна

Мабуть,  Ви  всі  чули  пісню  соловейка!?
В  нашому  краю  є  така  маленька  пташка,
Голосно,  яка  співає  і  для  людей,
Поклоняється  сонцю,  теплу  до  нестями.

Хто  не  бачив  його,  повір  моїм  вустам:
Це  неабиякий  птах,  він  любить  затьохкать...
І  щодня  нас  усіх  сердечно  вітає.
...Підкрадись  до  нього  та  роздивись  без  тривог.

Він  такий  непоказний,  тож  темно-сірий.
Дзвінко  співає,  дуже  гарно,  незрівнянно.
Радість  у  кожне  серце  майстерно  сіє...
Спів  його  -  найчутливіша  струна,  як  Весна.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2023


Нема опори живої…

І  що  за  люди  живуть  в  цей  час  на  Землі!
Забаргнені  їхні  душі,  мілкі,  жорстокі...
Хвилюється  планета,  злякалась,  як  слід.
Багато  каламуті,  тут  -  війни,  неспокій.

Людей  не  навчила  життєва  наука.
Палає  світ  і  безжально  топче  ниви  кат.
Злочинцям  ніде,  нічим  не  змити  руки...
Перемогти  повинен  люд,  а  не  згасати!

Височіє  владне,  мужнє  слово  "треба"...
Вимогливе  до  нас,  воно  ж  народ  єднає.
Єднає  з  тими,  хто  живе  не  для  себе.
...Які  не  зрадять,  як  та  рада  і  владна  "знать".

Притихла  віра,  обезлюдніла  Лавра.
Хтось  змінює  світ...  Нема  опори  живої.
Щось  примовкає  підвладний  "державний"  глас.
Веде  чужий  іконостас  знову  в  неволю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2023


Не спинити цвітіння

Зацвіли  проліски  в  лісі,  засиніли  фіалки.
Засвітилась  після  сну  природа,  ладнаючи  путь...
А  дерева  голі  і  сонцем  облиті  без  фальші.
Дивлячись  довго  на  них  уловлюєм  їхній  смуток.

Де-не-де  вкраплений  у  похмурий  хаос  світанку.
Тут  повітря  якесь  безпристрастно  стримане,  п'янке
І  духмяне  від  шалу  пахощів  квітів    веснянки...
Не  спинити  цвітіння  вбране  в  роси  мрійне,юнке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023


Поривання давніх літ

Прогнила  стріха  нависає  у  простенькій  хаті.
Низенькі  скособочені  двері  перед  очима.
Надсліпуваті  віконечка...  Їх  з  нічим  не  зрівнять.
Селянський  стіл,  сонечко  цілується  з  лучиною.

А  мимо  ветхого  паркана  невідома  стежка.
Там  на  кілках  старого  тину  є  старі  череп'я.
Даремно  п'яти  не  збивай,  доріжка  не  має  меж.
Сьогодні  бронзовий  поет  кличе  всіх  своїх  вперед...

А  поряд  нього  лежить  великий  камінь  -  мрій  граніт...
На  місці  цей  сивий  моноліт  -  постаті  могили.
Холодний  він,  священний,  як  поривання  давніх  літ.
Надійне  за  свій  народ  і  за  Україну  милу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023


Всьому-фінал…

Людський  рід,  мов  велике  плодове  дерево,
Яке  дає  плоди,  які  мають  своє  життя.
І  кожен  плід  з  кожним  роком  живе  сердешним...
Нескінчений  цикл  народження,  де  ріст  на  страстях.

Ніхто  не  зайвий  в  природі,  кожен  у  користь...
Незбагненне  вершиться,  що  суджене  людині.
Усе  скороминуле,  як  глибоке  горе.
Всьому  -  фінал...У  підгрунтя  ляже  -  не  єдиний.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023


Трусить планету…

Скільки  є  значень  у  термінах:  справедливість,  культура?
Об'єктивні  стандарти,  норми,  цінності  -  безпорадні...
Люди,  політичні  партії,  країни,  їх  уряди
Не  дійшли  до  згоди,  вкрилися  злобою  війни  обрав.

Підкорились  диктату  окремих  індивідуумів
В  згадках  яких  свої  пріоритети,  потреби,  смаки...
Круторогі  пізнали  спокуси  і  стали,  як  звірі.
Інших  почали  вони  розпинати,  пішли  навпрошки...

Бо  складається  в  таких  ще  одна  помилкова  думка:
Люди  займають  багато  місця  на  планеті  -  Земля.
Запустили  вірус,  замислили  війну-криваву  біду.
Трусить  планету  вона,  хоч  всі  знають  прийшла  звідкіля.

Соціальні  сили  у  суспільствах,  які  мають  "плями"
Завжди  грішать  проти  істини  в  світі,  кажуть  неправду.
Тут  панує  зло  в  царині  судочинства,  удач  ,  слави.
Тут  на  запах  влади  лізе  і  всякий  блазень  чорних  справ.

Тут  шахрайство,  корупція  є  звичною  практикою...
Тут  хабар  -  для  хапуг,  ухиляється  гад  від  податків.
Світу  підкуп  несе  обстріл  ворожнечі  людської  й  зрад.
...Під  заставу  злочинцям  легко  "вийти  сухим  із  води".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023


Наша мова

Доля  дарувала  Україні  передзвін  голосний.
Хлібом  із  сіллю  зустрічала,  співучість  мові  дала.
...Ставим  кличне  слово  на  своєму  в  природі  з  давнини.
Наша  мова  полум'яна  і  вже  має  вічну  славу.

Зречення  від  неї  веде  до  каліцтва  духовності.
...Тільки  слабодухі,  божевільні  в  розраді  понині.
Нищення  слова  -  це  не  повага  до  нашої  мови.
Рівноцінна  злочину  проти  своєї  Батьківщини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023


Запахло весною

До  нас  прилетіла  весна  на  зрілих  крилах  сміливих.
Давно  ми  чекали  на  неї,  не  відпочили  ноги.
Ходили,  виглядали  на  луки,  до  лісу  безкрилі...
Здається,  ми  трохи  передчасно  подались  в  дорогу.

Відтане  скоро  земля...  Видно  -  оживе  і  травичка.
Потягне  до  сонця  свої  вушка  зелені  з  полону,
Які  прислухаються,  коли  зацвіте  кожна  вишня,
Що  схилить  білу  гілку,  мов  голуб'я  миру  в  долоні.

Запахло  весною.  Чують  її  аромат  синички...
Вони  вже  співають  гімни  красі    теплу  і  любові.
Десь  тиждень  мине  та  другий  прийде,  як  невмирущі  дні.
Розливом  барв  ми  будем  милуватись  у  кожнім  слові.

Я  чую  шелест  наших  прожитих  і  прийдешніх  думок
І  прислухаюсь  до  їхніх  благань.  До  вподоби  пошук...
Із  часом  не  лукавлять,  хвилина  несе  життя  ковток.
Тривожать  звуки  змовні,  які  закликають  не  впору...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023


Повертає планида

Чую  з  вишин  голубого  неба    журавлиний  поклик.
Це  зраділо  сурмлять  чорногузи  у  веселі  сурми.
Лине  щасливий  перегук  все  ближче,  наче  вже  в  полі...
Кажуть:  весну  приносять  лелеки.  минаючи  бурі.

Бусли  цибаті  походжують  нашими  болотами,
Бо  немає  нічого  милішого  за  рідну  землю.
Тут  ніде  вони  не  будуть  зайвими  і  голодними.
Не  чужа  країна  блукальцям...  Дружбі  краю  не  кладем.

Хоч  сіріють  ще  в  низовинах  плями  брудного  снігу,
Сковує  дзвінковим  льодком  дрібні  калюжі  приморо́зь.
В  згадках  птахів  оживає  життя  те,  що  було  раніш.
...Повертає  планида  їх  у  свої  дитячі  кроки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023


Пульсують…

Купає  і  обіймає  краса    мої  сині  очі.
Назустріч  віє  лагідне  шовковисте  повітря.
Земля  випромінює  благодатну  снагу  охоче,
Яка  допомогає  рослинам  рости,  нам  жити...

Війнула  в  груди  мені  весна,  щось  таке  тепле,  сильне
Із  своїх  тонких,  привітних  і  пам'ятних  запахів.
...Пульсують  мрії  в  душі.  Знову  зелень  і  ниви  та  синь.
Все  миле  оку  для  оновлення  цілющих  крапель...

Моя  Україна,  люба  земля  рідної  сторони.
Мій  перший  рух,  вічний  слід  і  незвичайний  краєвид.
Сіяй  на  весь  високий  білий  світ  в  космічній  глибині.
Неси  нам  силу  й  надію  серед  гордих  "пірамід"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2023


На полі історії знань

Мова  народу  є  основа  культури  нації,
Це  найбільший  наш  скарб  і  на  полі  історії  знань.
Відбирати  його  в  людині,  в  народу  -  це  злочин,
Значить  -  забрати  минуле  і  сучасне  в  злотові...

Це  позбавити  суспільство  в  творчому  існуванні,
Права  користуватися  рідним  словом  в  коханні.
Чуєш.  країно!  Чуєш,  хороша...  Цькують  холуї...
Серед  нелюдів  є  вбивці  в  ликах  вовка  і  змії.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974200
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023


Проста необхідність

Людина  мусить  триматися  ближче  до  природи,
А  не  забруднювати  її  і  не  знищувати...
І  жити  простіше,  щоб  бути  душею  народу.
Не  штурмувати,  а  лиш  гартувати  свій  організм.

Людина  вільна  -  це  продукт  свідомості  простору,
Який  може  ще  стати  господарем  свого  життя,
Своєї  долі,  коли  буде  власна  точка  зору...
І  це,  лиш  тільки.  проста  необхідність  свого  буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023


У розпачі слова і плач

Війна...  Ми  направлені  болем.  Ворог  до  нас  увірвавсь.
У  розпачі  слова  і  плач.  Горює  мати  і  вдова...
Людське  житття  зовсім  не  проста  річ  і  не  зовсім  -  товар,
Який  можна  знищувати  і  ним  маніпулювати...

Поорана  наша  вся  земля  ворожею  зброєю,
Политая  кров'ю  і  засіяна  тілами  дітей...
У  кожному  народі    горде  серце  і  щедра  врода,
Але  не  може  бути  виправданим  це  вбивство  людей!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023


Не дивно

Буває  горе,  наче  та  космата  ведмедиця.
Накинеться,  рве,  шматує  -  світ  ненавидиш  увесь.
Відвалить  -  і  нічого,  ще  далі  можна  дихати,
Ще  далі  -  жити,  діяти...  Як  не  було!  Не  дивно?

Буває  дрібничка  чи  помилка,  якийсь  недогляд...
Чи  необхідність,  чи,  мабуть,  зрада,  чи  така  доля?
Так,  дріб'ячок,  який  і  тягне  за  собою  таке,
Що  не  дай  Бог  нікому...  Те  злочинне,  зле  і  тяжке.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023


Колихається світ

Війна...  Рубежі...Умови  боротьби  сьогодні  складні.
Тривожні  чесні  шляхи  Батьківщини  до  Перемоги.
Не  чутна  солдатська  тінь  там,  де  небезпечні  дороги.
Припали  бійці  до  сирої  землі,  а  навкруг  -  вогні...

Противник  веде  невтомне  спостереження  в  двобої.
Колаборанти  гадюкою  жалять  в  серце  без  втоми.
...Схололи  долоні,  стерня  під  нами,  тут  все  -  знайоме.
І  хочеш,  чи  не  хочеш...  Наші  воїни  є  герої!

Бо  наші  бійці  оркам  завдають  відчутні  удари.
Нічні  рейди,  сміливі  операції  гори  зрушать.
...  Розвідувальні,  штурмові  і  винищувальні  групи.
Тут  люди  високої  відваги  і  завжди  на  варті.

Країна  знає:  зробимо  зачин  для  завтрашнього  дня.
Розумні  люди  на  Землі  мир  приймають,  як  належне.
Загиблим  поклонившись,  дивись  на  радість  обережно,
Коли  колихається  світ...  Чи  він  не  тверезий?  Хто  зна!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023


Нерозлучна з народом.

Сьогодні  Україна  в  диму,  засіяна  горем.
Ця  сонячна  середина  між  Заходом  і  Сходом,
Поміж  Північчю  і  між  заплаканим  Чорним  морем
Не  раз  була  палима...  І  нерозлучна  з  народом.

Країна  -  це  не  тільки  наш  любий  серцю  краєвид.
Не  тільки  звично  зацвяхований  життєвий  уклад.
Ми  любимо  її  не  тільки  за  щедрість  надр,  квітів.
Куди  б  не  йшли  ми  з  нею,  вірю,  не  підемо  навгад.

Тут  сила  народного  духу  за  справедливість  зове,
Нікому  не  прощають  кривду.  Правда  понад  усе.
Тож  знищемо  зла  носіїв.  Хай  Україна  -  живе!
Аби  невинні  люди  спокійно  жили  ,  мали  сенс...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972958
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023


Це не плід уяв.

Всесвітній  уряд  не  може  забезпечити  мир,
Безпеку  і  добробут  та  свободу  -  ввись  і  вшир...
Суспільство  саме  у  своїй  боротьбі  проти  зла
Безсильне  стримати,  обмежити  й  ослабити...
Стає  очевидним,  яку  несе  шкоду  воно.
Вже  досить  дивитись  крізь  темне  скло  серед  ночі...
Підірване  управління  у  декількох  держав,
Які  стали  кату  товкачем  ...  Це  не  плід  уяв.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2023


Мандрує волога…

Скотився  туман,  далечінь  закрив  безмежну.
Безсовісний,  сивий  вбивця  на  планеті.
В  годину  цю  обманну  будьте  обережні.
Донині  є  багато  спіткань  без  прикмет...

Він  шле  катастрофи  і  збиває  з  дороги.
Він  тихо  маскує  стежки,  навіть,  краде.
Він  втомлює  очі  і  вкриває  природу...
Окутує  кроки  та  вбиває  людей.

У  цьому  йому  не  вільно  признатись  собі...
Ціну  знає  схований,  пелени  обман.
Усе  легенько  й  вміло  він  бере  в  обійми.
...Мандрує  волога,  лиш  на  ім'я  -  туман!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972611
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023


Завжди в доході

Розправляє  спину  ворог  холодний,  безликий...
Хто  -  кого?  Тремтять...  Живе  й  чесне  тисне  годину!
Царство  тьми  стукає  в  вікно  простої  людини.
Тільки  життя  не  здасиш  до  архіву,  це  не  лист...

Розгубили  себе...  Ми  не  ті,  що  були    раніш.
Серце  стогне:"  Нелюди  весь  світ  у  війну  втягли!"
Розум  шепоче:"  Ці  вбивці  на  святе  посягли,
Продали  майбутнє...  Вкрали  щастя,  роки  і  дні!"

Світової  допомоги  потік  не  доходить...
Совісті  повеліти:  вгомонись...  Хтось  не  може.
Чистої  висі  законам  придбати  -  "не  гоже".
Бо  колаборанти  в  управі,  завжди  в  доході.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023


Овіяний, гнівом народ!

Вмираюче  слово  чути...  Повір,  народе!
Тут  жаль  недитяча,  тут  війна  .  Біль  тут  не  свій.
Тут  знищують  людей  із-за  природних  пород.
Всі  злочини  неостиглі  збудоражили  світ...

Все  продане,  зраджене  -  погане  й  хороше.
Став  графік  по  світлу  ні  на  користь  людині...
Час  шахраїв  не  погас.  Тисне  кожен  їх  крок.
Не  втримати  сліз  гіркоти.  Крадуть  невпинно...

Закон  зачинився,    відділив  чинуш  від  нас.
Овіяний  гнівом  народ!  Розкрадають    край.
Презирством  знищуй  крадіїв!  ...Міра  не  одна.
Спрямованість  не  забувай!  Недругів  карай!  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023


Лиш шкодиш, тлієш.

Схвильована  скрипка  озвалась,  віолончель  творила...
Єднатись  закликає  планета,  берегти  світило.
Розгублена  Земля,  неначе  подих  жіночих  плечей.
Вона,  ніби  дитина,  забилась  від  тривожних  ночей...

Нема  на  світі  найгіршого  видива,  ніж  людина.
У  космосі  -  це  підступна  і  небезпечна  "крижина".
Забракло  працьовитості  і  правдивості  під  небом.
Тверезості  й  мужності  в  самооцінці  їй  -  потреба!

Вважає  істота  себе  повік  жертвою  обставин,
Ще  гірше  ,  як  невизначеним  генієм.  Скоріше  так,
Бо  сутність  людська  така  -  не  рада  навіть  хмарній  днині.
Ідуть  дощі  -  печаль,  настала  осінь  -  лихо.  Хто  ж  вони!?

Безсонна  течія...  Кипить  тут  заздрість,  злоба  і  змова.
Не  чують  і  не  бачать  люди  свій  гріх  у  цьому  знову.
Горять  і  гаснуть,  як  свічі,  душі  їхні,  світ  калічать...
Палає  світ,  землю  топче  кат,  а  ти  ...  Лиш  шкодиш,  тлієш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023


Ми наповнені вірою…

Важко,  важко  йти...  І  поглядом  вимірювать  дороги.
Світе  ясний,  світе  тужний!  Люди  наші  -  не  байдужі!
Звідкиля  ж  і  черпаємо  справжню  силу  для  перемог.
Ми  наповнені  вірою  і  збагачені  дружбою...

Тут  цілковите  довір'я  добра  і  воля  симпатій...
Тут  будуються  і  глибокі  відносини  між  людьми.
В  борні  запеклій  не  треба  сьогодні  світу  мовчати...
Скільки  туги  і  мук,  і  скільки  помирають  щомиті!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023


…Родинне

Перед  лицем  щоденних  небезпек  в  країні
Війна  серця  гуртує  чесних,  простих  людей.
Об'єднує  нас  в  одне  почуття  родинне
Єдиної  дружньої  сім'ї  світлих  ідей...

Яке  залишиться  найдорожчим  спогадом.
Прихід  Перемоги  відкладати  не  можна,
Бо  прожитий  час  не  повернеться  до  тривог.
Реальність  не  далека,  як  і  допомога...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971707
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023


Цвіти ясноголово…

Вимагати  поваги  до  себе  -  це  цілком  природно.
Мати  власну  точку  зору  для  нас  -  проста  необхідність.
Працювати  на  свою  Батьківщину  і  на  свій  народ.
...Все  повинно  бути  звернено  найперше  сюди,  як  слід!

Знаємо  ми  потенціальні  можливості  країни.
Бачимо  перед  собою  все...  Бачимо  рівень  її.
Треба  трудитись,  ще  більш  на  благо  Держави,  не  інших...
Ні  на  владних,  егоїстичних  панів  отчої  землі!

Дивимся  на  світ  лиш  своїми,  не  чужими  очима...                                                                                                              Тих  продажних  політиків  та  "найвищих  володарів".
Їм  незгода  завжди  на  "лапу".  Розкрадають  Вітчизну.
Рідний  край,  не  знай  війн,  пожеж  і  хмар...  Цвіти  ясноголово.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023


Героям Слава! Батьківщино, живи!

З  долею  притаманні  кращі  якості  воїнам  нашим,
Всім  захисникам  України  -  людям  козацького  роду.
Це  хоробрість  і  сила,  людяність,  любов  і  благородство.
Світлі  заморозки  в  їхніх  серцях,  їх  кожний  подих  -  весна.

Їм  би  жити  і  жити  та  виховувати  в  мирі  дітей,
Не  лягати  в  землю  -  в  траншеях-вужах  на  дорогах  війни
За  планету,  за  правду,  за  волю,  за  зрілі  наші  лани.
Батьківщино,  живи!  Хай  щастя  наше  із  тобою  росте!

Треба  дізнатись,  чому  героїв  вже  дні  на  порох  стерлись!?
Тож  послухаємо,  що  відбувається  і  кажуть  вони...
Спільна  дума  й  найчутливіша  струна  від  цієї  війни.
Втишся,  незримий...  Не  бачиш,  сяє  в  небі  сонце  золоте.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023


Процес…

Слова:  іменник  "реальність"  і  прикметник  "реальний",
Прислівник  "реально".  Вони  мають  різний  зміст,
Критерії  правди,  відсутність  ілюзій,  глобальність...
Осмислення  тут  залишається  незмінним.

Засвоєння  норм  нашої  мови  -  тривалий  процес.
Знайомі  буденні  слова,  різні  звороти,
Пов'язані  з  потребами  життя,  мислення,  честі.
Невтомно  тут  думка  шукає  форму  і  роль...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023


Що там далі…

В  цьому  житті  хтось  цінує  розкіш,  титули  людини.
Інші  -  правду,  розум,  відвагу  і  мужність  у  зеницях.
Горем  серце  вражене,  білий  світ  не  радує  нині...
Не  згаса  сирітська  і  материнська  сльоза  в  родині.

Що  там  далі!?  Хмариться  знов...  Ми  і  війна  на  сто  доріг.
Знаємо  про  всі  пороки,  розпусту  світської  знаті.
Добре  усвідомили  "пани",  як  треба  панувати.
Множились...  Хоч  не  дасть  рятунку  їм  ні  замок,  ні  барліг...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023


Кожен з нас…

Наче  риба  в  глибині,  так  не  помітно  пливуть  роки...
Не  зловити  їх  неводом,  не  знищити  на  вітрах,
Не  догнати  кіньми  ворожими,  не  взяти  на  штики
І  не  прийдуть  вони  самі  до  нас  на  своїх  правах,

Як  далекі  родичі  в  гості...  Не  топчені  дороги.
Кожен  із  нас  має  в  серці  заряд,  силу  любові,
Силу  ніжності,  що  ведуть  до  мети  і  перемоги,
Що  наповнені  болем,  лихом  руїн  з  безмовністю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2023


Куди не глянь…

Куди  не  глянь  -  самі  вожді  і  вони  -  всезнаючі.
Чому  ж  Земля  горем  обгороджена,  іде  війна!?
Родючий  "ґрунт"  підвладний  їм  від  Альфи  до  Омеги...
З  рахунку  не  скидає  нас  з  інтелектуальних  меж.

Модель  країни  творча  Богова  приманює  всіх...
І  захід,  і  північ,  і  південь,  навіть  зухвалий  схід.
В  Нас  вигідне  є  геополітичне  положення
І  зручне  географічне,  що  здавна  вже  відбулось...

Всі  розміри,  господарський  комплекс  і  потенціал
Нас  ставить  у  ряд  європейських  держав  і  вічних  слав.
Природні  багатства  зраджені  своїми  синами.
А  кровна  єдність  вже  продана  сьогодні  і  з  нами!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2023


Будь славен…

В  природі...  По-своєму  осмислюєм  форми  життя.
Взаємозв'язки  людини  -  звіриний  світ  і  війни.
...Навколишнє  середовище,  де  зникає  буття.
Знання...  Тут  велич  питань  у  людей  різного  віку.

Уроки  історії  -  це  не  ранок  нового  дня.
Загарбники  чіпляються  за  кожний  шматок  землі.
...  Ми  скривджені  просим  захисту  світову  ситу  знать.
Будь  славен,  Українець  повік,  бо  ти  за  правду  ліг!

І  свій  обов'язок  ти  виконав...  Кого  зміг  -  знищив!
Суспільство  світу,  хіба  ти  уподібнено  ракеті?...
Лиш  вистоїть  у  космосі  Земля!  Дзвени  ж  бо  днино!
Живе  вона  в  піснях,  яка  і  райським  щастям  зветься.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2023


Картина - знана

Слуго  народу!  Велику  справу  тобі  доручили,
Зроби  все  можливе  і  неможливе,  щоб  виконати.
Країну  тобі  довірили,  а  не  збруднити  чисте...
Не  шкодити    чужому  щастю,  не  шукати    "вимоги".

Бо  право  рішення  тобі  надали.  Будь  справедливим!
На  цій  посаді,  лиш  одна  дорога  -  дорога  честі
І  гідності,  обв'язків  ,  совісті,  без  усякого  лиха.
Тож  вибір  тут  один  -  брати  не  собі,  а  лиш  на  себе.

Бо  серце  депутата  повинно  випромінювати
Назустріч  людям  світло  розуму,  душевну  наснагу.
"Слуга!"  живе  для  блага  інших,  а  не  так.  як  трутень-джміль.
Що  степ,  що  небо  -  видиво  одне...  Ця  картина  --знана.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2023


Не зрозуміло…

Жорстокий  вік,  кривавий  шлях...  Боязно  Землі  безсилій.
Не  зрозуміло  людям,як  відноситись  треба  до  тиш...
До  тиші  природи  і  до  тихої  хвилинки  краси.
Це  зовнішна  тишина,  але  ще  є  і  друга  -  інша...

Душевна,  внутрішня,  та,  яка  виникає...  Колише,
Коли  думаєш,  мрієш  і  занурюєшся  у  себе.
Не  всі  ми  здібні  організовувати  таку  тишу.
Для  цього  треба  навчитися  слухати  кожне  серце.

І  чути  все...  Відчувати  судьбу  загальну  і  чужу.
Чи  залишилось  у  людях  живе,  чисте,  світле,  горде?
...Дорожня  свита.  Смерть  стала  звичною,  скорила  межу.
Людська  ворожнеча  розмежувала  космос,  погоду...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023


За Україною - перемога!

Убивство  людини  -  це  образа  в  сторону  Бога.
"Хто  проливає  кров,  кров  того  теж  буде  пролита".
Війна,  окультизм,  сатанізм...  На  планеті  тривога!
Учинкки  москалів  беззаконні.  Бога  зреклися...

В  руках  у  них  -  діла  насильства,  на  устах  -  неправда.
Шляхи  мирні  їм  невідомі,  тут    істина  зникла.
На  їхніх  стежках  нема  правосуддя,  там  лиш  зрада,
Насильство  і  смерть...  І  поєднались  ночі  та  днини.

Тут  чується  тайна  велика  господарів  вищих,
Бо  зверху  давить  "невміркована"  сила  тих  -  хворих...
Потвора  двоглава  пронизує  душі  невинних.
Чому?  Ховається  відповідь  в  межі  волі  орків.

...Обвинувачення  сфабриковані  і  безсилі
Заради  вбивств  людей  і  знищення  народу  свого!
Спотворили  владні  рашисти  конфлікт  у  месію.
Однак  спіткнулись...  За  Україною  -  перемога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2023


Подібність всіх століть.

Кожна  істота  має  свою  душу  єдину.
У  якій  свій  чутливий  світ  -  зоровий,  космічний.
Головне  -  тут  споважнів  цей    розум  у  людини.
В  загалі  мабуть  немає  сірих  непомітних...

Щось  бере  усіх  за  серце,-мов  судомить  м'язи
Ці  душевні  прояви,  переживання,  думки...
Тож  добро  і  любов  спасе  Україну  -  матір!
Знаємо  мабуть  багато,  тому  гине  блакить...

На  такому  трепетному,  щемному  почутті
Відчуваєм  все...  Виховується  особистість.
...Батьківщина!  Чи  її  люди  потрібні  в  бутті.
Перемога  стане  нашою  судьбою.  ...Звісно!

Дивна  річ,  що  саме  так  народжується  мудрість,
Щирість,  ніжність  -  усе  те  на  чому  цей  світ  стоїть.
Досить  нам  війни,  доб'ємо  ката  -  згинуть  муки.
Більш  не  можем  бідувати.  ...Подібність  всіх  століть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969869
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2023


Відчуй біль

Тягарем  стала  задуха,  всі  гомонять  лиш  про  гроші...
Ця  війна,  як  смуток  вдовинних  сердець,  а  комусь  -  мати.
Бо  шукають  вигоди  і  зиску  зі  свого  народу.
Світе!  Відчуй  біль  на  планеті  цього  хворого  ката...

Свій  обов'язок  згидили  люди  в  ролі  депутата.
Їх  зарплати  тож  вищі  ніж  у  воїна-захисника.
Скільки  років  діяльність  чинуш  неефективна  ,  пуста
Та  руйнує  віру  в  добро.  ...Обкрадає  владна  рука.

Сила  зла  суперечить  любові  й  повазі  до  Бога!
Тож  піднімемо  на  поверхню  і  цей  факт  небезпечний...
Тут  цілком  зрозуміла  війна,  навіть  -  створіння  болю
І  відчуждення  людини  від  віри  в  Рай  ,  як  і  в  Пекло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969613
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2022


Не буде їм місця…

Людина...  Чи  вона  досконала,  випробувана,  хто  зна!?
Ми  ж  бачим,  що  вона  жорстока  та  невіруюча...
Людська  природа  сьогодні  вже  обтяжена  пороком  зла.
Її  сутність  -  жадоба,  заздрість,  війна,  злослів'я  віть.

Спасіння  -  це  дар!  Його  не  одержить  істота  за  зраду!
...Це  ставлення  людства  до  болю,  страждання  і  смерті.
Колаборантам  зрозуміла,  чи  ні,  ця,  мабуть,  загадка!?
Не  буде  їм  місця  ніде  в  материнському  серці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2022


Людей фінал не тут…

Історія  людського  роду...  Істини  не  відкриті.
Все  людство  планети  від  ворожнечі  зайшло  в  глухий  кут.
...Наявність  протиріч,  конфліктів,  війн,  їхніх  буйних  вітрів.
Істоти  торкнулись  нитів  життя.  ...Людей  фінал  не  тут!

Вглядаюся,  мислю  -  Чому  над  нами  дихає  війна?
Що  не  горбик,  то  могила,  а  колір  квітів,  мов  від  ран.
Хоч  батальйони,  роти  полягли,  людина  не  одна...
Наш  дух  не  вбити  лиху,  народ  в  людському  поєднанні.

Орієнтири  до  ідеалів  змінили  культуру
І  політичні,  суспільні  відносини  серед  держав,
Нову  хвилю  людської  цивілізації  в  потужню,
Привабливість  розуму  у  світі  почуттів  вічних  слав.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2022


Найперший пласт

Міфи  -  найперший  пласт  культурного  існування,
Джерело  релігії  і  науки  та  мистецтва,
Фантастичне  уявлення  про  наш    світ,  ще  ранній...
Це  перекази  про  богів,  духів  і  героїв  теж.

Святовид  -  Бог  війни  і  сонця  та  перемоги.
Завжди  він  зображається  лиш    чотириголовим...
Символ  його  -  ріг,  сідло,  меч  і  вільна  дорога.
Їздить  завжди  на  білому  коні    вночі  поволі...

З  силою  нечистою  змагається  раз  у  раз,
А  у  день  він  невидимий,  мабуть,  казковий  дивак.
Він  живе,  тріпоче,  у  сяйві  подвигів  окрас.
Сто  віків  його  серце  тріпоче,  хоч    це  і    не  факт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022


Це реальні умови

Лихо  із  слов'янської  міфології  живе  в  цю  пору.
...Люта  одинока  баба,  вона  саме  втілення  зла.
Тож  рятуйтесь  від  неї,  її  зріст  злоби  вище  за  гору,
Хоч  живе  в  сирому  склепі  і  розум  в  неї  не  заслаб.

Всі  зовуть  її  -  війна,  але  вона  не  приходить  сама.
...З  покликом  емоцій,  намірів,  учинків  і  пороків.
Зі  смертями,  з  горем,  з  руїнами  насувається  чума.
І  вона  йде,  забирає  синів,  дочок  скільки  років!

Іноді  спить  на  ліжку  із  неполічених  людських  кісток.
Це  реальні  умови  сьогодні  життя  у  суспільстві.
Між  добром  і  злом  боротьба  ведеться  постійно  готова...
Тінь  відбилась  її,  ступаючи  вагомо,  повільно.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022


Там чад пекельний

Гора  Чистилище,  хто  зна  має  розмах  дужий.
Замислений  тут  загробний  світ,  вогнені  жили...
Тут  все:  Рай  земний  та  пекло  і  дев'ять  його  кіл,
Де  ніби  там  очищаються  померлих  душі.

Всіх  недбайливих,  загиблих  не  своєю  смертю,
Злочинців  і  тих  -  не  примирених  із  церквою.
Картина  страждань  сурова,  скрізь  все  в  круговерті.
Тут  кожне  коло,  мов  округа  на  десятки  верст.

Літають  грішників  душі  в  потужнім  потоці
Пихатих,  заздрісних,  гнівних,  ледачих  і  скупих,
Обжерливих,  нелюдів  і  зрадників  будь-яких.
Там  чад  пекельний,  туман  смердючий,  чути  стогін.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968768
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022


Красень

Радість  для  ока,  коли  бачиш    крилатість  лелеки.
Диво  в  польоті.  Сяє  окраса.  Гарна  ця  птаха.
Скільки  в  ній  грації,  тієї  гордості  ,  величі.
Скільки  вражень  і  все  це  -  зворушливо  до  нестями.

Дружба  велика  існує  здавна  лелек  із  людьми.
Вірять  вони,  що  не  буде  від  них  кривди  і  зради.
Селиться  лелечина  пара  з  кожним  роком,  щомиттю.
Підпускає  до  себе  людину  чорнокрилий  красень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022


Є до миру дорога.

Кажучи  про  себе  "я"  і  про  все  світське  людство,
Бачимо  в  людській  натурі  земне  лежить  усе...
Роздуми  ,  знання,  злочини  і  війни...  Де  мудрість?!
І  шукаючи  істину,  розум  кудись  несе...

До  кровопролиття  й  вбивства.  А  вони  для  чого?
Зважим  злочини  на  цих  вітрах,  кожну  тривогу...
Мрії  знайшли  в  собі  яд.  А  користь  вся  для  кого!?
Тож  спинися,  людино!  ...Є  до  миру  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022


Мова живе, не старіє

Мова  живе,  не  старіє,  де  слова  роблять  справжні  дива.
Це  багата  скарбниця,  схов  історії  людського  життя.
Ми  навчаємося  змалку  користуватися  дарами,
Навчаємось  розуму  та  чужих  думок...  Ростуть  почуття.

Пізнаємо  один  одного,  хвилюємось  і  мислимо.
З  кожним  поколінням  ми  розвиваємось  далі  ще  більше.
Шириться  мова  -  зростає,  гордо  піднімається  увись
Та  звучить  щасливо,  вільно,  співучо-чарівно  і  зріло.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022


Не забути

Мати  співає  над  колискою,  загойдує  сина
І  звичайно,  огортає  її  радість  за  родинну  віть.
Дивиться  з  любов'ю  вона  на  свою  рідну  дитину.
Та  лежить  так  тихенько  і  посміхається  довірливо.

Сонячна  година  спішить,  біжить  зрілими  шляхами.
В  сина  крила  швидко  підросли.  Не  дрімають  і  події.
...Кожна  хата  пізнала  війну,  як  її  чорні  плями.
Ці  слова  про  утрачене  щастя,  родину  і  надії.

Мати  -  це  символ  рідного  дому,  землі  для  всіх  синів!
...Декілько  днів  назад  її  гнітили  сльози  і  тривога,
В  серці  давило  передчуття  біди...  Кричала  вві  сні.
Чула  прихід  великого  життєвого  лиха,  дорогу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968256
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022


До сну зове. .

До  сну  зове  труна  хазяїв  російського  престолу.
Прокляли  всі  держави  їх  за  синьогубий  сказ,  війну.
Ніхто  не  дасть  рятунку  їм...  Свідчать  всі,  як  присуд  долі,
Хто  інших  позбавляє  волі,  все  ще  живе  минулим.

У  час  важкий  живемо  ми  у  кровавому  двобої.
Багато  горя  і  біди  на  планеті  є  довкола,
Бо  нелюди,  звірі  поряд  живуть  у  людській  подобі.
Вони  вбивці,  грабіжники,  навіть  продажні  поволі.

Їх  кара  дістане  під  козацьким  капелюхом  небес.
Не  жити  оркам  на  волі,  тож  нікого  Суд  не  мине.
До  нас  прийде  весела  весна,  яка  і  мир  принесе.
Засяє  перемога  -  щастя  в  кожнім  серці  спалахне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968144
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.12.2022


Неминуще значення

Вся  спроба  примусити  людину  до  "русского  мира",
Дотримуватись  його  під  тиском  сили  означає:
Вже  заперечення  самого    миру  перед  очима...
Спустошлива  війна  спровокована.  ...Хворим  почата.

Рашистська  ідеологія  -  придушення  народів.
Мораль  -  підпорядкована  завжди  інтересам  влади.
Національні  відмінності  -  продукт  розуму  роду.
Образливе  й  не  стерпне  сьогодні  полюбляють  гади.

Росія  встане  перед  судом  всесвітнього  Розуму
За  зло,  катування  людей,  за  всі  злочини  й  неправду.
Рашистів  жде  плід  наслідків  в  економічній  облозі.
Вони  мають  неминуще  значення  своїх  безліч  назв...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022


Совісті втіха

Людину,  в  якої  мертвіє  серце,  душа
Захоплює  жорстокість  і  зло  бере  в  полон.
Вона  іде  -  Землі  не  чує,  поспішає...
Де  цокає  горя  годинник    однотонно,

А  черствість  мозок  людей  покриває  шаром,
Який  забуває  про  лихо  й  далі  краде...
Суспільства  гроші  жує  ця  личинка-шашель.
Вітчизни  біль  ні  озветься  у  неї  ніде!

Нормальна  ж  людина  нам  нагадує  птаху,
Якій  потрібен  простір,  повітря  і  вітер...
На  повні  груди  летить  крізь  здобуте  життя,
Де  правда  проситься  в  серце  -  совісті  втіха.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967836
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022


Не мають критерій моралі…

Інтереси  людства  світу  бентежні  і  понині.
Гідність,  свобода  і  честь  кожної  особистості,
Ідеали  і  цінності,  світлі  норми  людини...
У  розхристану  ніч  все  вибрала  сила  нечиста.

Всі  продукти  людської  діяльності  та  міркувань
Вже  не  знають  практичного  здорового  глузду
І  не  мають  критерій  моралі.  Сипнув  хтось  туман...
Війни,  конфлікти,  лукавість  і  зради  вразили  слух.

Досвід  людський  торкнувся  болю  реально  в  природі,
Де  хворіє  людина  до  власних  потреб  і  проблем.
Правила  і  закони  не  дають  дійти  до  згоди
І  врегулюванню  кофліктів,  інтересів,  дилем...

Люди  сповнені  пихи,  заздрощів,  скупі  й  лукаві,
Більше  егоїстичні  за  своєю  натурою.
Гроші  здурманюють  розум  і  кров,  знищують  правду...
І  жадоба  вселяється  в  душу,  в  мозок,  як  отрута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2022


Танець любові…

Мочаркуватий  зелений  луг...  Чути  крик  "курли".
Де-не  -де  тут  зблискують  сріблисті  цятки  води.
Наче  хтось  розгубив  у  траві  перлинки  в  ряди.
Шовкове  небо  над  ними.  Розполоханий  клич...

Два  лелеки  повільно  ведуть  танець  любові...
Журавель  граціозно  викоблучує  шию,
Переступає  з  ноги  на  ногу,  топчеться  вшир.
Він  ворушить  крилом  тепло,    привітно  без  мови...

Наче  обнімає  свою  дружину  кохану.
Серце  його  здатне  на  більшу  радість  на  світі,
Як  не  думай,  не  крути  в  піднесеній  блакиті.
Марять  вони...  Що  за  краса  на  лугу  світання?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967063
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022


Вуха нашорошились…

Звук  сирени  -  сповіщання  повітряної  тривоги.
Вуха  нашорошились...  Шум  неприємно  вразив  слух.
У  душі  неприхований  страх...  Заплітаються  ноги.
Очі  дивляться  в  неба  океан.  Притишуєм  рух...

Це  очікування  "чорних"  шахедів,  крилатих  ракет.
Як  надійно  захистити  людей  від  небезпеки?!
І  вселити  в  стужавіллі  серця  спокій,  щоб  йшли  вперед...
Наш  народ  сильний  і  відважний.  Він  солдат  упертий!

Найгостріша  проблема  людства  -  проблема  війни  й  миру!
Ще  ніколи  не  нависала  така  небезпека...
І  біжить  людина,  чи  повзе  -  шукає  захист  й  віру.
...Лампа  гасова  горить  -  не  жаданий  друг,  не  перший...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022


До правди буденний хід…

Любити  Вітчизну  -  це  значить  не  тільки  нею  пишатись
І  розправляти  крила...  Це  піднести  вище  велич  її,
Невтомно  всім  працювати  на  благо  Батьківщини  без  втрат,
Народ  захищати,  країну-мати  піднімати  з  руїн!

Любов  до  Вітчизни!  Чи  вимогливі  є  тут  ці  почуття?
...З  глибин  імена  вписала  полеглих  синів  кров'ю  війна.
Відповідальність  -    не  тільки  не  шкодувати  свого  життя
І  берегти  чистоту  ідеалів...  Подвиг  -  наша  рідня!

Тут  височіє  владне,  вимогливе  й  мужнє  слово  "треба",
Яке  єднати  повинно  всіх,  хто  живе  в  нашій  державі.
Все  обігріє  сьогоднішню  пам'ять  людську  в  царстві  небес.
Закурять  дими  під  горою  і  слава  прийде  по  праву...

Патріотизм  -  почуття  особливе  самовідданості...
Тому  нерозривно  пов'язані  із  ним  такі  поняття:
Обов'язок,  справедливість,  совість,  до  правди  буденний  хід.
Пильнує  це,-  демократизація  суспільного  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022


Хто каламутить твій розум?

Людино!  Ти  що  найрозумніша  істота  природи!?
Чому  ж  нищиш  своє  право  на  щастя  жити  на  планеті?.
...Яке  тобі  дано  лиш  раз  у  плоті  людського  роду,
Голублене  ласкою  материнського  серця,  небом.

Чому  війни  ти  коїш,  нищиш  свинцем,  металом...
Вогнем  спопеляєш  Землю,  заливаєш  кров'ю  людською?
Хто  каламутить  твій  розум,  що  на  світі  зло  зростає,
Калічуть,  вбивають  людей,  не  щадять  ніщо  і  нікого?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022


Неповторність дню

День  гусне...  Сиплються  сумно  останні  листи  на  землю.
Спадають  помалу  ,  легко  сідають  один  на  один...
Лягають  мокрими,  але  не  вчасно  за  календарем.
...Надходить  пора  найчутливіша  в  недобру  годину.

Осінню,  збуджену,  нескорену  і  скрізь  заплакану...
Тут  скільки  фарб,  скільки  руху  -  найширшої  сили  вогню.
Ідуть  дощі,  блукає  вітер,  люди  шукають  ласку.
І  гріти  світ  не  спроможне  проміння.  ...Неповторність  дню.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966501
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.11.2022


Колючий урок

Суспільство  ніде  не  може  вважатись  демократичним,
Якщо  в  ньому  не  дотримуються  справедливості
І  люди  байдужі  та  безжальні  чи  бездумні  кроти
Дріма  зосереджені  на  самих  собі...    Несміливі.

Там  починається  клімат  моральний  із  зарплат  чинуш
І  гоняться  за  багатством,  є  комерційний  егоїзм...
Тут  норми  без  рівноваги,  де  шахраї  збирають  куш
І  форми  економіки  досі  не  красять  Вітчизну!

...Круг  стратегічних  об'єктів  знищив  наш  родовий  вогонь.
Вина  олігархів  прихована  для  нас,  як  зла  клубок!?
Із  бідами  зіткнувся  народ,  кожному    хочеться  трон...
Тупі,  як  живучий  будяк,  несуть  знов  колючий  урок.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022


Ми повинні перетворити…

Ми  повинні  перетворити  все,  що  є  сьогодні
Лиш  на  те,  що  і  повинно  бути  -  на  справедливість.
...Багатьом  людям  спасти  життя,  будем  жити  в  згоді!
Дії  сприйняла  вже  найбільшість  населення  Землі,

Щоб  не  згасли  наші  долі  і  метеори  віри...
Кожен  народ  повинен  стати  Верховним  Суддею
За  умови  буття  і  благополуччя  та  миру!
Добре  почуватися  ,  де  цінують  чесних  людей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022


Русло твоє не зміліє ніколи

Мов  субстанція  мисляча,  ти  маєш  завжди  свій  голос.
Батько  історії  Геродот  називав    Борисфеном.
Тюрки,  печеніги,  половці  Ізомом  кличуть  уволю...
В  Скандінавських  сагах  -  "вода  вандів"  вже  не  має  імен.

Наші  предки  слов'яни  іменували  Славутичем.
Козаки  називали  тебе  своїм  добрим  вже  братом.
Україні  несе  він  славу,  що  хочеться  почути...
Взимку,  влітку  -  благодать,  нам  любо  дати  пригадати.

Всіх  вражає  Дніпро  своєю  вельможною  величчю
В  різний  свій  вік  і  за  настроєм  він  буває  нечутним.
Це  велика  і  билинна  ріка  -  поета  версія.
З  півночі  на  південь  тече,  із  минулого  в  майбутнє...

Ллється,  біжить  крізь  долі  і  душі  козацького  роду,
Крізь  пісні  і  мову...  Ти  є  символ  єднання  людського.
Русло  твоє  не  зміліє  ніколи,  як  любов,  добро.
Гріє  народу  дороги  Дніпро  і  жде  Перемогу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965875
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2022


Бродить ця думка і сьогодні

Твори  Сковороди  -  добірливо  точні,  мають  чисті  слова,
Пахнуть  димами  та  вітрами,  хоч  скупані  в  ранній  росі.
Рідний  край  западає  в  серця  красою  природи  і  мови.
Закликає  до  гуманності  філософ-мандрівник  усіх...

Він  учив  так,  як  жив  сам,  цей  володар  найкращих  рис  -  педагог,
Совістна  людина,  талановитий  письменник  і  байкар.
Заповіді  його  -  добро,  справедливість,  людяність,  віра  в  Бога.
Прагнув  відшукати  формулу  щастя  і  знищити  ката...

"Подивися,  як  живеш,  друга  у  собі  знайдеш".  Пізнай  себе
І  паразитичні  елементи  суспільства,  його  трутнів...
Високо  ставив  він  розум  людини  під  рухом  наших  небес.
Бродить  ця  думка  і  сьогодні,  розірвати  кличе  пута.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022


Опануй словесне багатсто

Люд!  Опануй  словесне  багатство  нашої  мови.
Обсяг  запасу  слів  залежить  від  тебе  самого
Та  від  роду  занять,  освіченості  і  любові.
Зачин  зроби  для  завтрашнього  дня  та  без  чужого...

В  українській  мові  є  все!  Тут  густа  неба  блакить...
Жовтий  килим  поля,  шум  гаїв,  солов'їна  пісня,
Кручі  зелені  і  синь.  Наш  простір,  де  погляд  не  кинь.
Сад  вишневий,  хата,  криниця,  клекіт  лелек  на  стрісі.

Тут  багата  матеріальна,  духовна  культура,
Відображення  боротьби  розуму  й  добра  зі  злом.
Це  широкий  світ,  краса  мелодій  скрипки,  бандури...
Це  безкрайній  океан  прозорості  сили  слова.

В  рідній  мові  є  світлі  прояви  основи  життя,
Глибина  нездоланності  у  пошуках  істини.
...Слово  -  добірна  перлина  пізнання  і  почуття,
Іноді  тужливе,  як  горлиця  та  гостріше  за  спис.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965258
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2022


У застійному навозі

Душа  людини  в  росії  здавна  поневолюється
Під  пливом  зла  піддається  голодної  ерозії.
...Мораль  ,  інтелект  у  покорі,  як  огірки  в  розсолі.
Юрба  непокірлива  живе  в  застійному  навозі.

Вона  не  усвідомлює  існування  горя,  війни.
Неначе  ненаділена  мисленням...  Скований  розум.
Істота  невідчуває  саму  себе,    все  як  нині...
Скорилась  цій  долі,  де  крізь  над  нею  ярмо  корони.

Активний  початок  морального  зла  -  мовчання,  вражда.
Це  засіб  для  досягнення  цілей  горстки  владних  істот...
Тут  постає  питання  про  законність,  що  творить  орда?
І  легітимність  судження  хворих  людей  ,  їхніх  турбот.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2022


Віл працьовитий

Благаючи,  тяжко  працював  віл  на  своєї  землі.
Недоїдав,  часто  із  плуга  у  віз  перепрягався.
Недосипав,  тягнув  та  тягнув  із  останніх  сил,  до  сліз.
Як  раб  працював...  Чернозем  на  нього  хмуро  поглядав.

Ось  здибався  з  волом  олень  благородний  і  спитав:
-  Заради  чого  жили  надриваєш,  себе  калічиш?
-  Та  як  заради  чого?  Для  дітей  стараюсь  ,не  спроста...
В  ім'я  їхнього  майбутнього  світлого.  щасливого.

-  А  я  своїх  вчу  самостійно  собі  харч  добувати,
І  щоб  здоровими  зростали  та  добро  у  світ  несли,
Щоб  трутнями  не  були  мої  мужні  оленята.

...Не  можна  гратися  в  життя,  бо  в  нього  треба  влитися!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022


Я йшов додому. .

Я  йшов  додому,  і    з  кожним  кроком  ставало  легше.
Печаль  світлішала,  наче  війна  закінчилася.
Скупа  радість  ледь-ледь  гріла  душу,  мов  теплий  легіт.
Сам  місяць  у  небі  пояснішав  на  свою  широчінь...

Безмежні  потоки  блідного  світла  вкрили  місто.
Воно    тихе,  особливе,  замислине  і  живе...
Вродливе  осінньою  вродою,  як  тоді  колись.
Повітря  пахло  димком,  духом  землі,  як  край  увесь.

Зруйновані  споруди  говорили  про  час  війни.
...Зазнали  горя  і  тисне  страх...  Сутінки.  Безлюдно.
Людино!  Чуєш  болі  світу  -  менше  маєш  вини.
Не  думай,  що  правда  загине,  бо  воля  колюча.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2022


Кривавий , мов плаха

Однак  велич  рашистів  -  кремль  кривавий,  мов  плаха.
Але  "володарю"  замало  крові  і  могил.
Він  дихає  війною  ,  хоч  імперію  жде  крах.
Тут  царський  трон  загнив,  не  додає  вже  дурням  сил.

Нема  потреби  заглиблюватись  в  історію
Про  біль  і  страждання  та  джерела  зла  на  Землі.
...Мільйони  убитих  солдатів  і  мирних  істот.
Відповідальність  несуть  влада  і  нелюди  злі,

Які  зводять  будівлю  волі  й    долі  людської...
І  на  невідомщених  сльозинках  свідків-дітей.
Бринить  струна,  одна-одна  -  ворожа    довкола.
У  згадках  брак  правдивих  слів  до  кожного  з  людей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022


Не буде правити лихо!

Не  повинні  змиритися  ми!  Наш  рід  -  небезсильний.
Повселюдно  треба  санкціонувати...  Брехні  годі!
Обнародуємо  злочинність  посадових  осіб,
Завдали  які  збиткі  державі  і  рани  народу.

Бо  досягнення  добробуту  і  справедливості  -
Головний  мотив  демократії  ...Це  велика  мета.
Не  спалити,  не  стерти  нас!  Не  буде  правити  лихо!
Проросте  наше  щастя  і  хай  воно  мудро  зростає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022


Дзеркало нації обелісків…

Космічного  простору  не  вистачає  мурахам.
У  всі  кінці  темряви  біжить  світ  -  лічить  математик.
З  війною  йдуть  вони  з  ланцюгами  кривавим  шля́хом...
І  славлять  себе  знищуя  дітей,  матерів  і  факти  .            

Чому  ж  білий  світ  лиш  побачив  злочинців  невпинних...
Вглядаються,  що  творять  вони  на  українській  землі.
Тут  тінь  минулого  нечутна  в  природі  навшпиньки.
Людей  поведінка  -  дзеркало  нації  обелісків...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962838
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022


Це згадка житття…

Світ  подвигу  не  вичерпаний,  як  час  прощання.
В  якому  пов'язане  все  не  тільки  словами
І  путами  слави  так  і  святим  пориванням,
Це  згадка  життя,  де  не  байдужа  совість  ,  пам'ять.


Минуле  і  сучасне,  сучасне  і  майбутнє...
Пролита  кров  за  мир,  за  волю,  за  перемогу
Горяча,  неспокійна  і  жива...  Притулка  путь,
Відсутня  тінь  під  ногами  в  розлуці  з  дорогой...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022


Підемо далі

Коли  над  Україною  розвидниться  і  буде  світать?!
Щоб  дихалось  всім  вільно  та  йшлося  по  нашій  землі  легко,
Щоб  вірилось,  думалось  і  добре  жилось  не  тільки  знаті.
Всім  хочеться  світла  і  зросту,  як  пагонам  зеленим.

Наділеним  правом  тягнутись  у  вись  має  кожен  з  людей.
У  кожного  своя  мета  і  лиш  для  всіх  одна  -  Вітчизна.
Чумацький  Шлях...  Ненаситна  орда  без  жалю  вбиває  дітей.
Тривожусь  я  не  за  себе  -  за  всіх,  бо  сонце  мій  учитель!



                                                     
   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2022


Хиже позирання

Знов  хиже  позирання  на  інші  мирні  держави...
Від  загребущих  рук  всі  війни  і  всі  муки  земні.
Тому  не  згаса  сирітська  сльоза,  Земля  у  вогні.
Світ  горем  вже  обгороджений  по  вині  різних  справ...

Той,  хто  загрожує  ядерною  війною  людству
Нехай  своїми  очима  спочатку  побачить  жахи,
Всі  наслідки  сліпучого  спалаху,  купу  праху...
Японія:  Херосіма...  Темриться  змертвінням  всюди.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2022


Наш народ…

Помста  одного  чудового  дня  торкнеться  і  людства.
Відчуваєте  протест  Землі  і  голос  -  крик  природи!?
Бо  вона  проти  смерті,  жорстокості...  Теж  -  за  людяність.
Хочеться  дізнатись  усім,  хто  ж  цим  світом  верховодить?

Наш  народ  -  це  славна  сила  сміливих  борців  за  волю.
Він  живе  в  Україні  і  дихає  її  повітрям,
Перетворює,  змінює  її  обличчя  і  долю
Та  вшановує  героїв,  їхні  обеліски  світлі...

Вічна  пам'ять  лякає  та  водночас  заспокоює,
Наче  вона  зі  звучного  слову  із  плесу  мелодій.
Час  світання  в  обжитій  природі  такий  загадковий...
Багатьох  серед  нас  вже  не  стало.  А  скільки  в  полоні?!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960754
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2022


Відправим орків у пекло!

Сьогодні  ми,  спираючись  один  одному  на  плече,
Йдемо  у  бій,  як  рідні  незрадливі  сестри  і  брати
За  землю,  за  правду,  за  волю,  за  життя  з  чужим  мечем.
Відправим  орків  у  пекло,  тільки  треба  їм  "помогти"...

Ми  вистоїмо  в  цій  борні  суровій,  здобудемо  мир!
Земля,  скроплена  кров'ю  мертвих,  ворожих  тіл,  мов  плаха.
Пощади  не  дамо  всім  вбивцям  наших  дітей  ні  на  мить.
І  слава  зброї  армії  російської  піде  прахом!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=960266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.09.2022


Людям на користь

Історія  рушника  дуже  цікава  і  давня.
Легенда  чи  правда,  незвичайна  казка  про  мандри!?
А  щоб  дізнатись  давайте  відчалимо  подалі...
Найглибша  думка  від  пращурів  взялася  не  одна!

Рушник  від  слів:  "Руш",  "Вирушай".  І  хочеш  чи  не  хочеш...
Це  був  спочатку  відрізок  полотна,  людям  -  користь,
Який  мати  давала  членам  родини  урочо...
Із  низьким  материнським  скитом  на  шлях  без  докору.

...Хлібину  замотувала  у  рушник  на  дорогу
Аби  голоду  та  напасті  не  знали  й  мовила:
"На  руш,  благославляю!  Збережіть  родовий  вогонь".
Він    традіційно  так  став  оберігом  -  щитом  скромним.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2022


Символика і правди голос

Природне  єднання  ми  несем  крізь  життя.
В  нас  доля  з  тобою,  Україно,  одна...
З  тобою  плачем,  радієм,  йдем  в  майбуття.
Наш  Герб...  В  чому  суть  найдавнішого  знаку?

Ми,  українці,  наша  нація  давня.
Духовна  культура  наш  цілющий  бальзам.
Державна  символіка  завжди  у  славі,
Яка  не  туже  за  своїми  літами.  

"Тризуб"  -  таємниця,  зашифрованість  слів.
У  згадці  живуть    Володимир  і  Воля!
Чудовий  із  небуття  був  предків  порив.
...Тут  спільна  думка  -  символ  і  правди  голос.

Зображення  птаха,  лука  і  якоря,
Утворення  Богом  природних  стихій:
Повітря  і  води  та  Землі  як-не-як.
А  може,  це  єдність  Богів...  Зрозумій?

Милує  око  жовто-блакитний  прапор,
Де  Володимирський  тризуб,  знов  прояснів.
Звучить  гімн...  В  ньому  людське  довір'я,  правда.
Прості,  оці  слова  кличуть  нас  до  борні.

Сьогодні  золотий  непокірний  тризуб
Є  елемент  нашого  герба  країни.
Розквітла  зоря...  Історія  не  забута.
Народ  -  віковічні  сини  Батьківщини!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2022


Мудрість людства…

Хороша  книга  -  мудрість  людства,  яка  мчить  у  політ.
Вона  була,  навіть  залишається  джерелом  знань.
Це  сила  невичерпана  про  таємницю  світу.
Це  чорні  і  жовті  квадрати,  блакитна  цілина...

Крилаті  слова...  Тут  долають  безмежні  віддалі
Простору  і  часу,  даючи  нам,  людям,  істину,
Могутність  давніх  держав  і  сучасного  вірусу.
Висока  культура,  ти  відчинила  двері  бісу!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=959292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2022


Це є месія!

Зло  властиве  до  людського  життя,  його  природи.
Призвело  до  не  злічених  злочинів,  страшних  страждань...
Це  дефект  чи  порочність  суспільства  нашого  роду?!
Що  ж  істота  до  самоаналізу  ще  не  здатна.

Впевнена  вона  сьогодні  більш  у  своїй  правоті.
Мабуть,  це  месіанський  чад  кожного  є  століття.
Це  війна  проти  ворогів  праведності  і  тільки,
Щоб  розчистити  ділянку  для  раю  ненаситних...

Владні  люди  знову  виявляють  своє  свавілля,
Їх  людська  природа  перетворила  на  огидне...
На  марксизм,  нацизм,  рашизм,  що  розлилися  у  світі.
Сіють  ворожнечу,  війни...  Собі  несуть  і  гибель!

Тож  війна  -  форма  самовдоволення  товсточолих.
Вірю,  розіб'єм  ми  орду  ненаситну  російську.
Більш  не  пустим  біду  в  Україну,  це  горе  чорне.
Мабуть,  українського  народу  це  є  месія!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.09.2022


Спільна крапка!

Слова  про  мир  забуті!  Забуте  їх  значення.
Палили  всіх  вітри!  Горе  ми  теж  зазнали...
Хто  пам'ятає,  той,  мабуть,  збереже  минуле.
Та  тільки  не  вільно  признатись  собі...  Нумо!

Повинні  всі  шанувати  під  небом  сучасне.
Ми  -  люди!  Вивершим  майбутнє  у  прекрасне!
Для  тисячів  знаків  окликів  є    спільна  крапка!
Від  поклику  кожна  війна,  не  тепла  шапка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958539
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2022


Теорія.

Скромна  батьківська  хата,  мов  берег  дитинства.
Для  інтелігентної  людини    вона  є  всім:
Храмом  і  рідним  краєм...  Мала  Батьківщина.
Зовом  дитинства  кличе  завжди  сердце  в  отчий  дім...

Теплий  і  лагідний  він  -  затишок  родинний.
Починається  з  нього  наша  широчінь  світу.
...Жити  навчаємось,  цінити  все  до  дрібниць.
Пізнаємо  почому  хліб  і  сіль,  почому  піт.

Це  кар'єра,  гроші  і  соціальний  успіх.
Це  початок,  сім'я  й  Батьківщини  теорія.
Це  багато  шліфовок  і"  братська  "  усмішка!
Хочеш  чи  не  хочеш,  завжди  шануєм  користь.  

Це  правдиве  життя,  наші  тривоги.  любов...
І  яскравий  земний  сповиток  -  найкрайщий  куток!
Світе  злаковий,  картопляний  на  основі.
Нам  не  жити  без  рідного  краю.Це  не  шматок...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2022


Де та осінь?

Де  та  наша  колишня  темна  мрячлива  осінь?
...Із  лип,  каштанів,  акацій  сиплеться  пожовклий  лист.
Спадає  помалу,  сідає  один  на  одний  на  просі,
Мов  золотий  і  тяжкий,  не  тривкий  і  мокрий  від  сліз.

Та  скільки  того  золота,  сумного,  останнього...
Але  стоїть  над  Землею  це  золоте  сяйво.
У  мене  біля  ніг,  у  траві  забилось,  як  пташка.
Та  потім  знялась,  зметнулась  у  небо,  знов  сяючи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=958025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2022