Маг Грінчук

Сторінки (8/701):  « 1 2 3 4 5 6 7 8 »

Що з тобою!?

Випадковий  зустрічний  погляд
І,  кивок!  ...Жива  слизька  посмішка,
Мов  із  рота  отрути  подих...
Подив  "зміїних"  очей  -  не  почесть.

Ти  що  поріднився  з  ізгоєм!?
Кепкування  це  лиш  над  собою.
Де  твої  друзі?  Що  з  тобою!?
Свідчить  -  не  дружиш  із  головою!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024


Де вогник живої душі…

Як  худобу  ведуть  люд  у  неволю...  На  бойню.
Молоді  їх  літа,  неначе,  зорі  погаслі.
Серце  в  крові  задихається,  працює  з  болем...
Плаче  за  тими,  хто  впав,  вже  не  відчують  щастя.

На  війні  горьовій,  яку  породила  раша,
Наші  втрати  важкі:  народ,  Вітчизна  страждає...
Неньчин  світ,  де  вогник  живої  душі  у  ранах
Не  скорився,  горить...  Шлях  до  правди  заростає!

Прагне  люд  на  цій  планеті  бою  із  собою...
Тож,  істото,  хоч  глянь  у  літописні  сувої!
Всесвіт,  мов  криниця  із  застійною  "водою"...
Не  навчила  істина  історії  в  двобої!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011270
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024


Фінансовий інструмент

Чи  існує  державна  система  чистих  стандартів,
Чесна  оцінка  всіх  культурних  цінностей  мистецтва!?
Все  продажне,  як  і  словесний  "туман"  легендарних.
Тут  розмежували  ворожнечу  і  клич  та  втечу...

Механізм  атестації  -  фінансовий  інструмент
За  публічність,  їхню  кваліфікацію  за  "класом"...
Актуальність  проблем  -  зв'язки  і  гроші,  як  аргумент
Всіх  організацій  владних  при  "заграві"  гривастій...

Люд  забув  мову  батьків,  мамині  цілунки  й  співи.
...Риму  кульгаву,  підстьобну  читає,  костур  дає.
Вибухає,  вибухає  війна  -  "слави"  склепіння.
Над  безладдям  гірким  наша  Батьківщина  ридає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2024


Як було раніш…

Летить  повільно,  пильнує  чорний  ворон...
Мою  щоку  тінь  торкнувши  обпалила.
Дивись,  які  у  нього  крила...  Дар  волі.
Він  мешканець  верховного  царства  сили.

Летить  птах  під  синявою  широкою
І  втомлено  голову  донизу  пригнув...
Вдивись  -  дивиться  його  жадібне  око
Та  хижо  нависає  дзьоб,  де  б  він  не  був.

Летить  цей  сивий,  старий  із  минулого...
Із  спалених  темно-густих  давніх  лісів,
Здаля  із  згорілого...  Не  призабулось,
Хоч  відтоді  проминуло  стільки  років.

...Над  гулкою  й  переможною  славою,
Над  сіттю  всіх  ландшафів  живих,  давніх  рік,
Над  моєю  незборимою  державою.
Здаля  із  попелу  й  диму  в  прийдешний  вік.

...Зв'язки  земного  і  небесного  тісні.
Тут  віддзеркалені  дні  і  віки  життя
І  результат  програм  зла,  як  було  раніш...
Ворожнеча  людська  ,  зрада  і  небуття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1010343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2024


Лоскоче хвора клітина…

Суспільства  роздирають  глибокі  протиріччя.
Людей  -  простачків  ловлять  на  соціальний  гачок
Для  вигідних  передбачень...  Стає  це  за  звичку.
Цей  світоглядний  хаос  гучний  -  не  перший  урок...

Де  носії  моральності  дискридитовані,
Там  тиранія  егоїстичних  "реплікаторів"...
Виживають  в  країнах  найбільш  "пристосовані":
Злочинці  глобалістів,  владні  -  провокатори...

Порушені  бастіони  життя  та  істини.
Став  етики  смисл  -  навіяти  нам  ілюзії,
Які  тиснуть  на  мозок  для  підлого  "іспиту"...
Ось  звідкіля  всі  суперечки  і  вбивства  люду!

...Зажерливість,  злоба,  заздрість  -  винахідники  зла
І  головна  причина  у  всьому,  лиш  -  людина!
Її  психика,  розум,  всі  почуття  без  тепла,
Бо  мозок  істоти  лоскоче  хвора  клітина  !

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2024


Бо єднає дух і тіло…

Мова  -  це  вітер  і  хвилі,  суть  глибини...  І  краса.
Гомін  полів  і  лісів,  рік  і  гір  наших  предків  землі.
Це  мережа  між  сходом  і  заходом  сонця,  гроза...
Велетенська  сила,  яка  діє  поруч  і  віддалік.

Це  багатство  гаптоване  сяйвом  синього  неба.
Зіткане  калиною,  вишневим  цвітом  і  колоссям...
Кожна  ниточка  -  плескіт  Дніпра,  Дунаю  сонети,
Зрілість  людська  і  пізнання  висот  "багатоголосся"...

Тут  є  праця  моралі  й  інтелект  наших  пращурів!
Всі  слова  створені  з  тучі  і  грому,  з  води  і  роси...
Чуєш?  -  Ніжна,  тендітна...  Дужче  зброї,  як  правило,
Бо  єднає  дух  і  тіло  в  сучасні  воєнні  часи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009543
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2024


Вчитись треба жити.

Діє  в  історії  життя  -  диктатура  партії...
Це  не  благанний  "закон",  що  для  "порятунку"  людства.
Влада  й  держава.  як  апарат  примусу  армії...
Змінюють  властивості  духу.  ...Люди  стають  злющі!

"Зносить"  волю,  активність,  розум,  свідомість  людини.
І  собі  спорудили  ідола,  боввана  свого...
Люд  стає  навколішки,  ниць  припадає  -  гне  спину.
 ...Моляться  "молі",  роблять  тату  її  на  тілі  свому.

У  народу,  яка  забрала  світлі  думки  й  віру...
І  майструє  з  себе  бога,  втілює  уявлення
Про  обмежених  в  існуванні  і  потрібності  війн!
Щоб  майдани  обезлюднили,  як  і  свідки  явищ...

Кожній  владі  потрібна  маніпуляція  людьми,
Це  пояснює  вже  чимало  історичних  фактів...
Не  викликають  вони  і  сумніву  в  сучасну  мить.
...Вчитись  треба  жити  без  агресії  і  без  атак!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2024


Як повинно…

Демократія,  мораль  та  право  і  ресурси  людства...
Ідеали  ці  виявляються  ілюзією,
Де  авторитет  існуючого  уряду  "скупають"...
А  народні  маси  сліпо  правду  в  світі  шукають,

Де  розбещені  і  зіпсовані  пани  на  посадах.
Люде,  чи  розраховувать  нам  на  краще  від  влади,
Де  закони  не  діють  до  всіх  на  Землі  однаково.
...Відображення  розуму  поряд  темне,  злякане.

Бо  безкарність  багатих  і  всіх  владних,  ще  не  зникає.
Податкового  режиму  порушення  лякають...
Знов  корупція  і  та  ж  брехня,  і  групова  злочинність.
Тож  "взиваю"  покарання  -  страту,  як  це  повинно...

Пенсія  вчительки  -  п'ять...  А  у  суддів  -  дев'яносто  п'ять!
Що  вони  знають  за  зраду,  хабар,  замішану  знать?!
Безкорисне  служіння  беремо  з  давна  до  уваги...
Нелюди  ,  сучасні  форми  правління  Нас  вбивають!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024


Богу молюсь!

Буває  горе,як  космата  ведмедиця...
Навалиться  і  рве,  муче!  ...Ненавидиш  світ.
Відвалиться  воно  і  мабуть...  Обмежився!
І  мабуть  дихати  можно,  і  зникає  звір.

Вже  чуєш,  як  серце  вистукує  і  б'ється...
І  чуєш  барабанний  дріб  від  переляку.
Зозуля  рахує  чиїсь  роки...  Вдається!
Я  буду  жити!  Долі  своїй  шлю  подяку.

Як  не  було.    Це  дрібничка,  якийсь  недогляд...
Який  тягне  таке,  що  не  дай  боже  комусь.
Не  знаю...  Але  все  це  приємлю,  як  долю.
Чутливий  сон,  може  дія  зла...  Богу  молюсь!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009171
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2024


Сон

Що  таке  часи  і  хвилини  під  час  нашого  сну?
Це  уривок  фази,  декількогодинний  період...
Відпочинок  спокійний,  рівний,  що  дає  глибину
Ритму  діяльності  притаманій  людині  й  звіру...

Сон  швидкий  і  парадоксальний  необхідний  тілу,
Організму  нормальній  істоті  у  цій  блакиті.
Сон  -  це  відновлення  мозкового  тонусу  й  сили.
Розвиток  зору,  зміцнення  пам'яті,  відродитись...

Це  припливи  творчої  активності  наших  клітин,
Спазми  шлункові,  які  виникають  у  години
Відчуття  голоду,  неспокою  та  гірких  сльозин.
Сон  і  неспання  -  це  причина  показників  зміни...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024


Мудрість астролога

Якось  астролог,щось  не  догодив  тирану-царю...
А  вони,як  відомо,  не  люблять  церемонитись  з  ними.
За  "традиціями"  розправитись  рішив  за  Зорю...
Вбити  він  наказав,  не  здолав  своєї  гордині  ницість!

-  Ти  так  добре,  їй-богу,  провіщуєш  долі  людей  -
З  цими  словами  можновладець  звернувся  до  астролога,
Вже  готуючись  катові  подати  знак  смутком  очей...
 -  Тож,  скажи,  скільки  залишилось  жити  тобі  згідно  долі!  -

І  відчувши,  щось  недобре  та  зле  відповів  звездар:
 -  Ваша  величність,  зірки  показали  і  загибель  мою,
А  загину  за  три  дні  до  вашої  смерті,  мій  цар!  -
...  Виявилось  цілком  досить  цього,  щоб  приручити  "змію".

Почала  піклуватись  вона  про  здоров'я  його,
Як  про  власне  своє!  Ясніє  німбом  щасливим    небосхил.
...Є  перо,  папір  і  ще  -  трохи  сил  і  в  серці  вогонь.
Мудрість  астролога  увічнює  розум  і  велич  могил...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024


…Без болю!

Мозок  -  це  наша  "країна"  думок  і  свідомості.
На  якій  дуже  багато  загадкових  білих  плям...
Мозок  -  "  мапа"речовини  клітин  невідомності.
...Він  безмежний  у  своїй  складності  озвучених  гам!

Неозорий,  дивовижний  у  зоряному  світі.
Криє  який  у  собі,  унікальні  всі  здібності...
Це  є  орган  знання  й  можливостей  мати  свій  "вітер",
Де  взаємини  між  людьми  в  основі  його  дії.

Мозок  -  це  драма  всесвіту,  де  сила  його  -  порох...
Всі  процеси  відбуваються  в  ньому.  ...Зов  до  бою!
Це  історія  запеклої  боротьби  поглядів,
Де    -  "розумію",  "думаю"і  "згадую"  без  болю!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024


Є частиною родини…

Кожна  людина  є  частиною  родини,
Соціальної  групи,  нації,  держави,
Врешті  -  світового  співтовариства  нині.
Ми,  якщо  бажаємо  жити  величаво...

Маємо  досягти  згоди,  миру  на  Землі,
Розрізняти  всезагальні  етичні  норми...
І  осмислити  смерть    тих,  хто  за  країну  ліг!
Щоб  не  випливла  десь  там  думка  одинока...

Будівельні  блоки  життя  -  наші  процеси!
Хоч  вони  внутрішньо  завжди  суперечливі.
Пізнавання,  гармонія  -  "щедрість"  не  чесна.
...Всіх  імперій  чинодралів  карати  треба!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008148
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024


…Від відомої точки.

Мова  -  не    філософський  бар'єр  і  не  країни  маштаб...
Ми  не  носим  спекулятивний  характер  теорій.
Еволюція  мови  не  синтезована,  не  пуста...
Мова  кожна  -  камінь  спотикання  життя"  мозолів".

Це  етап  людського  суспільства,  кожній,  навіть  держави.
Це  найбільший  імпульс  є  розуміння  Батьківщини,
Повний  рецепт  буття  народу  -  це  інстинг  виживання!
Мова  -  вершина  процесу  еволюції  людини.

Вся  передісторія  її  тут  надійна,  як  світло...
І  царина  досліджень  є  від  відомої  точки.
Члени  спільноти  вже  проходять  мутації  у  світі...
Зраджують  Україну,  не  дивлячись  людям  в  очі!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024


Єднайтесь народи!

Україно!  Світ  оглядає  тебе  з  "ніг  до  голови".
...Багатьох  кличем  до  себе.  Добро  відчуваєм  здаля.
Та  хтось  хоче  і  руки  погріть,  як  ці  -  злочинці  москви...
Знає  Земля,  хто  шкіриться  драконом  до  нас  звеселя.

Зло  використовує  здібності  свої  максимально...
Та  використовує  можливості  всі  й  чужий  розум.
Максімум  бере  від  усіх  обставин  -  гуртує  хмари...
Скільки  продажних  урядів  ждуть  подарунків  на"  Возі".

Поки  наш  мозок  не  став,  ще  трухою  під  натиском  "  хвиль".
Будьте  Люди  стійкі  й  непохитні,  як  зірка  Героя!
Щоб,  як  порох  крізь  пальці  не  розсіялась  смерть  свідусіль.
Будьте  люди  Людьми!  Усі  за  мир  єднайтесь  народи!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024


Лиш вчасно прийди!

Страшно  далеко  хтось  неоново  курить  на  небі...
Хмари  купчасті  подібні  до    "димних",  великих  гір,
Вкритих  снігом,  але  лиш  так  виглядає  при  дневі...
Скрізь  видно  ці  гребені  білі  і  вершини  ушир.

Та  чим  далі,  тим  менш  чітко  бачим  риси  картини...
Синювата  імла  окутала  сталисту  даль  дна.
Вкрила  вона  похмурим  сірим  туманом  годину...
Хмари,  якими  б  не  були,  це  одна  речовина.

Всім  потрібні  для  росту  й  життя  ці  краплини  води.
Хмари  кличуть  пагони,  щоб  жили  всі  повноліття.
...Зачаровуйся,  дихай!  Дощику,  лиш  вчасно  прийди!
І  повік  не  стерти,  не  спалити  буття  у  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


Мир в родині

Мова  -  це  сигнал  і  носій  інформації...
Хвиля  центру  кори  головного  мозгу,
Що  впливає  потужно  на  окупацію...
Мудрий  тут  зрадою  пишатись  не  може!

...Гине  люд,  руїни  в  крові  з  кожним  днем  війни.
У  нещасті  білий  світ.  ...Ждун  живе,  як  кріт.
Відцурався  "патріот"...  -  Це  не  вірні  сини!
А  на  плечі  Героїв  обвалився  звід...

Без  знання  мови  ми  не  будемо  свідомі,
Бо  сприймає  вона  тут  потужну  дію
І  справляє  інформацію  непритомну...
Про  яку  мріємо  вічно  -  мир  в  родині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024


Ллється…

Із  використання  довільних  звуків,  спрямованих  слів
Уявляти  речі,  ідеї,  навіть,  їх  розуміти...
Виражати  за  допомогою  синтаксису  рядків
У  логічні  зв'язки  думки,  щоб  голосно  їх  "погріти"....

Здатність  така  є  у  людини,  та  ще  -  в  ранньому  віці.
Будь-яка  мова  засвоюється  дитиною  легко...
Розуміє  вона  всі  логічні  зв'язки  заповітні...
По  Землі  собівартість  українського  слова  ллється!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024


Нерозумна година

Часова  дистанція  не  змінює  розум  людини.
Тягне  її  в  минуле,  де  війни  -  кінцевий  результат...
Гору  бере  бездушна,  якась  нерозумна  година.
Обростає  ненавистю,  жадобою,  щоб  вкрасти  шмат...

Злість  і  вся  недовіра  поїдає  самого  себе.
Всі  досягнення  мозку,  відкриття  людства,  мабуть,  зникнуть...
Знову  на  поминки  буде  ходити  небо  голубе.
Будуть  сіятись  дні,  роки  через  сито  наших  синів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024


Як факт…

Чому  сьогодні  моральність  не  діє,  відсутня...
Співтовариство,  людська  доброта...  Зникає  кодекс.
Де  чесність,  щось  людяне?  Як  факт  -  зло  скрізь  і  всюди.
Де  колективний  розум  -  цей  хвастливий  "полководець"?

Не  усвідомлює  люд,  що  робиться  на  Землі.
Ніхто  тут  не  повинен  жити  за  рахунок  інших...
І  мова  йде  не  тільки  про  ситий  капіталізм,
Де  демократія  хибна  росте  чорним  пагінням.

Приписування  правил  і  здійснення  заборон...
А  здійснює  їх  хто?  Не  лиш  недозріле  суспільство.
Універсальний  мозок  в  людей,  без  захисту  схрон...
Війна...  Парує  кров  по  землі,  життя  під  прицілом.

Під  сумнівом,  без  довір'я  владних  справ  людина!
...Не  ждіть  від  народу  поклонів,  більш  не  повториться.
Людський  розум  має  бути  простим  і  єдиним.
І  головним  суддею  всього,  що  у  нас  твориться...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024


Справа

Страшна  "програма"  проклала  кровавий  шлях  у  природі,
І  ворог  Землю  пустує,  порушує  закон  Бога...
Він  знищує  та  розтискує  життя  всього  живого.
А  хтось  байдужий  до  цього  пливе  кригою  в  народі...

Вбиває  своїми  законами  подвійної  дії...
Вони  не  здорового  глузду  і  по  собі  -  огидні
І  аморальні,  неприпустимі,  бо  несуть  погибель...
Впадають  слова  крізь  сльози  -  так  течуть  цілющі  мрії.

Для  нас  рідна  земля,  мов  під  власною  шкірою  кістка.
Дивися  -  в  серці  простих  людей,  як  в  криниці  чиста  вись...
Сирітська,  материнська  сльоза  не  згаса!  ...Зло  -  вгомонись!
Життя  загрузло  в  неправді  -  справа  "ілюзіоністів"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005879
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024


Під загрозою…

На  планеті  все  більше  стає  хвороб,  загроз  для  людства.
Профілактика  і  попередження  війн  тут  відсутні.
Глобалістам,  їхнім  блазням  потрібні  землі  безлюдні.
Міжнародний  інструмент  ООН  не  діє...  Має  пута.

Де  дотримання  прав  людини?  Справа  зависла  здавна...
Сфера  міжнародного  миру,  безпеки  порушена.
Де  суттєвий  внесок  держав...  Тож  комусь  потрібна  війна!
Люди!  Допоможіть  собі...  Ми  разом  гори  зрушимо.

Третя  світова,  це  що  лиш  українців  передчуття?
Глобалісти  і  ду́рні  на  Землі    її  поробили?!
Під  загрозою  цивілізація  вся,  мир  і  життя...
Стався  в  світі  парадокс,  бо  хворими  усіх  зробили.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005278
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024


Тебе вони ждуть…

Вини  твоєї  тобі  вже  не  збутися,  хоч  молився...
Одного  разу  прийде  у  двері  твої,  "щирий"  мольфар.
Із  тих,  хто  пророчить    все  майбутнє  по  рисах  обличчя...
Тож  корені  зла  в  тобі  дуже  глибокі.  Зовсім  -  кошмар!

Ростки  відплати  чую  ось-ось  проростуть  у  суспільстві
І  поведуть  тебе  на  судилище,  яке  не  снилось...
Заслухають  там  звинувачення  про  твоє  свавілля.
А  натворив  ти  беззаконня  багато  в  кожній  днині...

Тож  за  твоїми  наказами  вбивають  мирних  людей
І  рушать  все:  хати,  майно  і  могили...  Слали  нам  смерть.
Вже  не  уникнути  біди  тобі  злодію-шкуродер!
Хоч  поклоняєшся  духам  і  приносиш  жертви  тепер...

Вже  печі  палають  вогнем,  в  котлах  кипить,  скиглить  масло,
А  поруч  істоти,  бісовські  голови  в  них  на  плечах...
В  одних  руках  мотузки,  в  інших  -  вили.  Все  без  обману.
Тебе  вони  ждуть  і  всіх  ,  хто  створив  в  Україні  цей  жах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024


Це наші діти…

Три  господарки-жінки  беруть  воду  з  криниці.
Слова  ковтають  шматок  за  шматком  і  не  ждали...
До  кожної  підійшли  сини.  ...Співають  птиці.
Один  поцілував  свою  матір,  побіг  далі...

А  другий  спитав:  "Матусю,  Ви  не  втомилися?".
Охоче  став  свого  товариша  доганяти.
...Хлопчисько,  як  вітрисько,  мабуть  завихрилося.
Лиш  третій  мовчки  відра  взяв  і  поніс  до  хати.

А  очі  жінок  далеч  п'ють...  Згадали  мудреця.
Його  і  спитали  мами:  "Чий  син  тут  найкращий?".
-  Побачив  я  сина  одного...  -  почули  ченця.
Ця  притча  дає  не  тільки  словесну  пораду.

Сьогодні  намучені  душі  у  різних  батьків.
Дихання  їхнє  чути,  немов  шепіт  криниці.
Із  часом  доноситься  стогін,  зростає  в  них  гнів.
В  серцях  несказанний  біль...  І  вологі  зіниці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024


Вигнанці…

У  народів  світу  існує  таке  повір'я...
Той,  хто  вже  забуває  звичаї  своїх  батьків
Богом,  людьми  карається.  Не  має  довір'я...
Він  блукає  в  пітьмі,  щоб  його  ніхто  не  зустрів.

В  нашого  народу  є  також  люд  гірш  собаки...
Від  батьків,  які  не  дотримуються  звичаїв
Родяться  діти,  на  гріх-досаду  -  вовкулаки...
Люди    ворожі,  із  людського  роду  -  вигнанці.

Завжди  незадоволені,  вже  фактів  список  зріс.
В  день  Святого  Юрія  виють  вовками,  страх  ширять...
Бігають  разом  з  іншими  звірами  по  лісі.
Мають  лише  пасок  на  своїх  кудлатих  шиях.

В  день  зимового  Миколи  знову  стають  людьми...
У  людській  постаті  вони  не  ходять  до  церкви
І  з  людьми  не  вітаються...  Безбожні  не  на  мить.
Очі  червоні  зі  смутком,  а  душі  підшерхлі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2024


Благословляється у реальність.

І  до  якого  суспільства  скоро  прийдемо  ми  -  грішні...
Якщо  життя  одних  людей  на  цій  багатій  планеті
Приноситься  на  "вівтар"  щастя  й  задоволення  інших.
Чому  тут  ставлення  таке...  Це  що  всі  кращі  злети!

А  в  серці  заморозки,  темна  і  захолола  душа.
Тривожні:  природа,  земля,  дороги  в  майбутні  "поля"...
Увірує  люд!  ...Хоч  кожна  влада  нова,  наче  чужа.
Дійде,  чи  живе  слово  до  них:  "Не  мине  всіх  доля  зла!".

Істото!  Ти  лише  хвиля  на  планеті  інтелекту.
Жорстокість  твоя  придбала  права,  порядки,  несталість.
Кровопролиття  не  обмежуються  менталітетом.
Війна...  Тут  і  чорне  горе  формується  в  результаті.

Дискусії,  теорії  і  критерії  відбору...
На  простір  країна  благословляється  у  реальність.
Чия  спроба  бачити  виживання  люду  в  цю  пору!
Закони,  тож  ні  є  фактом  розумної  діяльності...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2024


…Яких вершин досягла!. Трактат

Серед  загального  замішання  і  хаосу  в  світі,
Серед  зрадництва,  боягузтва,  наживи  і  відчаю...
Встав  на  захист  люд  благословенної  землі  й  блакиті.
Встав  не  просто,  мужньо,  хоч  героїв  багато  втрачає.

Бачимо  ми  суспільне  обличчя  кожне  по-справжньому.
Поіменно,  конкретно  не  лише  владної  людини
На  планеті,  яка  криє  в  собі  небезпеку  щораз.
Нелюди  такі  стають  джерелом  нещастя  понині...

Вибухи  війн,  "осмислений"  геноцид,  етнічні  чистки  -
Це  здобутки  соціального,  економічного  "раю".
Вік  жорстокий  закував  крила  волі  в  кайдани,  стиснув...
І  над  безладдю  гіркою  владарює  горе  й  втрати...

Де  проста  універсальна  константа  справедливості!?
Навіть  вона  перетворена  на  інструмент  мук  і  зла.
Звідки  всі  віруси  і  нова  нищівна  зброя,  злидні...
Ось  хвороба  лібералізму,  яких  вершин  досягла!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2024


Недоцільно…

Суспільство  поділено  на  соціальні  групи
У  рамках  сучасної  жорстокої  системи,
Причинно-наслідкових  зв'язків,  хижацьких  рухів,
Які  визначають  глибинно-злочинні  схеми...

Недоцільно  заперечувати  світу  цей  факт.
Всі  війни,  це  не  ілюзії,  а  зла  результат,
І  дії  наповнені  смислом  -  іти  на  "контакт"...
Хто  виніс  вердикт  Україні,  який  супостат!?

Усім  нам  добре  відомо,  хто  знецінює  люд.
І  скільки  ж  ненависті  в  них  до  роду  людського!
Це  звинувачення  до  продажних  кривавих  паскуд,
Яким  мало  смертей,  мало  багатства  земного...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2024


Стався добре, як до себе!

Люди  живуть  і  старіють  по-різному:
Одним  роки  дають  лише  хворість,  нездужання,
А  інші  в  похилому  віці  -  залізні...
Бо  зберігають  здоров'я,  розвивають  душу.

У  них  не  спиняється  творча  активність.
Багато  залежить  від  того,  що  є  у  пробі...
Профілактичні  заходи  є  позитив.
Тож  організм  починає  старіти  в  утробі...

Істото!  Стався  добре,  не  шукай  біду
І  до  людей.  Стався  добре,  як  до  себе.
Все  показне  лише  залежить  від  тебе  в  роду.
Всі  добрі,  врівноважені  стосунки  під  небом...

Напевно,  впливають  і  щоденні  сварки,
Тривалі  чвари,  жовчна  заздрість  -  всі  пориви  зла.
...Нагадують  про  них  зморшки,  старість,  "марка".
Хоч  і  на  сонці  є  звичайно  родимі  плями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2024


Час початку…

Дріт,  необережність  і  сталося  несщастя...
Струм  вдарив  дівчину.  Смерть  була  миттєвою.
Вже  минуло  чверть  години.  Не  дише  Настя.
Та  лікарня  спогадом  пече  всіх  життєво.

Скільки  чути  слів  хороших  без  затихання.
У  той  день  ішла  боротьба  за  людське  життя.
Дівчині  підримують  штучне  дихання.
...Не  допустять  її  в  сад  вічного  небуття!

Ось  оголюють  "ділянку"...  Працює  хірург.
Він  бере  до  рук  нерухоме,  тихе  серце,
Робить  масаж:  стиснення,  розширення...  Вдруге  -
Стиснення,  розширення...  Все  робить  не  вперше.

Так  минає  хвилина...  Смерть  не  відступає.
...Пройшло  більш  години  -  лікарі  не  здаються
Серце  через  декілька  хвилин  оживає...
Факт  торкнувся  життя.  Знанню  всі  віддаються.

Cor  -  скорочуватись  ритмічно,  чомусь  не  стало.
М'яз  серцевий  починає  стріпуватися...
Небезпечно,  коли  його  так  "калатає".
Лікар  -  хірург  "  від  Бога".  Йде  час  рятування...

Електричний  дефібрілятор  -  ось  допомога.
І  померла  дівчина  вже  робить  перший  вдих...
З  органами  зв'язок  відновлений,  їй-богу!
Молоде  тіло  живе!  Радіє  людина...

Світло  і  любов  палять  ширми  в  невідомість.
На  Землі  танцюють  вічний  вальс  життя  і  смерть.
Час  початку  -  безсмертя  роду  є  свідомість...
Головне  -  відчути  щастя  всіх  живих  без  жертв!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2024


І майбутнє наше в неї!

Для  серця  найдорожчою  зорею  є  Батьківщина.
Відчуте,  пережите  все...  І  майбутнє  наше  в  неї!
Людський  рід  міг  би  непогано  існувати  в  родині...
Це  безперечно  краще  ніж  війна,  руїни  ,  траншеї.

Нам  гарно  говорять  чинуші  про  співчуття,  прихильність
Та  при  нагоді  пробують,  щось  "хороше"  учинити.
І  разом  з  цим,  де  тільки  можна  брешуть  нам  вже  всесильно...
Обдурюють,  крадуть,  добре  почуваються  у  світі!

Так  зраджують  права  людини  у  більшості  випадків...
Для  бідних  закон  один,  для  упирів-багатих  -  інший.
Де  правда,  там  і  щастя!  Не  повинно  бути  винятків!
-  Прості,  немов  насущий  хліб,  слова  -  крові  голосіння!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1003209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2024


Гострота - не злицемірить!

Чую  і  бачу,  хто  куди  клонить,  та  чим  дихає.
Бачу  "ждунів"  по  віршах,  які  зачинившись  від  нас
День  у  день  шукають  у  минуле  квітки  і  сліди.
...Роблять  вклад  у  культуру  чужу,  чим  і  зраджують  враз.

Слово  їх  вороже,  що  онукам  нашим  розповість?  -
Знову  нацизм,  ллється  свинець  ,  "руський  мир"  рятує  світ...
Не  потрібна  нам  війна!  Рос...  -  не  очікуваний  "гість"  -
Голос  України  мовить  мовою  цілих  століть.

Мова  українська  має  чудодійну  властивість.
Мелодійні  добрі  слова  западають  у  пам'ять.
Кожне  покоління  збагачувало  це  світило.
...На  виду  воно.  Не  впаде  німота  нашим  вустам.

Тут  нездоланна  творчість  народу,  його  героїзм.
Тут  гігантські  думки  свободи  і  поклик  до  миру,
Єдність  тримає  ряди...  Не  до  вподоби    егоїзм.
...Мудрість  мови  глибока,  гострота  -  не  злицемірить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.01.2024


"Тільки родина, як зірка єдина. Твій порятунок, надійний причал"

"Письмо"  -  це  поле    графічних  знаків  із  правилами...
Які  роблять  його  вимовним  і  звуковим,  гарним.
Цей  ланцюжок  слів  не  кожного  може  і  вразити,
Але  читачу  ясно,  що  задумане  не  марне.

Все  необхідно  використовувать  із  розумом,
Як  поняття  знака  і,  що  за  ним  позначається,
Збагнути  значення  цих  чорних  слів  "війна"  і  "зброя"
Та  подолати  невдачі  і  відчай.  ...Не  маяться.

Поети!  І  де  почуття  взаємної  поваги?
При  спілкуванні  нас  мова  повинна  зближувати...
А  Ви  що  робите?  ...Приниження  без  порад,  чвари.
Де  ж  єдність,  звичайна  людська  доброта!  ...Зло  щасливе.

Нас    знищують,  обкрадають  і  використовують...
Сумні  цифри,  незвичні,  страшні  та  це  правда  життя.
Що  ж  Ви  за  люди?  Що  в  час  війни,  ще  не  згуртовані.
Нас  ділять  на  "колоди",  пиляють  на  "тирсу"  для  биття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2024


Совість не пробудилась (трактат)


Питання  таке  завжди  залишається  цікавим:
"Як  здобути  на  Землі  кращу  якість  життя?!"
І  відповідь:"  Форму  правління  змінити  лукаву".
За  фактами  людського  досвіду  є  пуття...

Коли  демократія  стане  міцно  тямковита,
Щоб  у  суспільстві  були  всі  люди  щасливі!
...В  єдиному  моральному  напрямку  треба  жити  -
І  спільною  волею  всіх,  -  знищити  злидні.

Державні  закони  всі  повинен  приймати  народ,
Як  і  однаково  діють  на  всіх  без  вагань!
Ось  це  реальне  втілення  рівності  і  свободи.
...Людина  -  розбещена  під  "аплодування".

Де  почуття  обов'язку  у  верхів?  Зіпсовано!
Вже  надивились  -  "дитя",  як  пташка  забилась...
У  неї  там...  Замки,  повний  комфорт  ізольований.
А  тут  -  "чиясь"  війна...  Совість  не  пробудилась.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2024


Блазень нищить мову.

Чому  підлабузництво  хвилює  всіх  знову,
Втрачає  значення  слово,  росте  безчестя?!
Де  виразність,  музика?  ...Блазень  нищить  мову.
Пильнуй,  люде!  Бережися  від  зла  нашестя...

Сліпе  сприйняття  написаного  читачем  -
До  автора  доброзичлива  позиція.
Але  це  спотворення  є  продажним  різцем.
Тут  зло  проти  правди  і  краси  "композицій"...

Письменник,  поет  одночасно  все  і  ніщо!
Писати,  не  намагаючись,  щось  сказати...
Без  смислу  створення  твору  пером.  Абищо.
Незграбний,  безглуздий  текст  чи  треба  обрати!

Де  і  немає  найніжнішої  рисочки...
Нема  логічної  послідовності  явищ.
Розумні  люди  такий  текст  не  підримують,
Не  люблять  і  брехливих  коментарів  звалищ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2024


Змеле дробарка всіх…

Проситься  людиною...  Стає  нелюддю  на  службі.
Плутає  язиком,  швидко  руками  загрібає...
Депутатська  посада  доходна,  міри  не  знає.
Горем  людським  обгороджена!  ...Має  захист  і  слуг.

Наче  достатньо  всього  та  однак  це  їм  замало.
Збільшують  собі  зарплати  і  ладні  нас  загнати...
Впевнені  не  знайдеться  управи,  вдасться  тікати...
Думають,  все    зійде  безнаказано,  обіграли!

Час  війни...  Матері  пошепки  набирають  голос.
Не  уникне  кари  вбивця,  ні  зрадник,  ні  утікач...
Чуєш  внутрішний  ворог  -  службовець,  війни  наглядач.
Змеле  дробарка  всіх,  за  майбутнє  скалічених  доль.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2024


Це очевидне

Людська  природа  зазнала  спотворень,  мабуть,  здавна.
Сьогодні  істота  вже  стала  настільки  порочна...
Сказати  правду  чи  збрехати!?  Нас  шукає  вина.
Якщо  не  покаємось,  то  смерть  усіх  привороже.

Сприятні  умови  -  людина  тендітна,  ранима,
А  в  інших  випадках,  слід  визнати,  це  щось  огидне...
Питання  війни  й  миру  головними  є  донині
Та  не  по  добрій  волі  -  поневолі...  Очевидне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2023


Освячена кров'ю…

Людина  не  подолала  засмаглий  свій  егоїзм.
Звичайно,  себе  утягнула  в  злочинний  світ.
Історія  відкриває,  як  і  хто  славить  Вітчизну...
Від  злого  початку  зло  залишає  свій  слід.

Всі  владні  люди  не  тримаються  в  рамках  закону.
Порушені  норми  і  немає  контролю...
Безкарними  залишаються  провини  під  сонцем.
...  Проява  темних  сторін  людської  природи.

Недобра  люду  натура  гору  бере  на  Землі.
Зростає  злочинність  на  верхах  і  в  погонах.
І  втрати  розлилися,  як  моря  великі  й  малі.
...Ця  "куля"  освячена  кров'ю  безборонно!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001874
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2023


Що робиться?

Рік  чотирнадцятий  -  "цар"  ворушить  колишнє...
І  сутінь  сіла  на  мозок  людський  нечутно.
"  Хазяїн"  чорних  справ  білий  хліб  пересолив...
Конфлікти,  брехня  в  мережі,  ідей  -  каламуть.

І  майже  вдалось  розчахнути  ворогу  нас.
...Як  розгорталась  картина  ми  знаємо  всі.
Війна  гучна...  Роки  лихоліття  -  з'єднали...
Народ  загарбникам  відсіч  дає  звідусіль.

А  скільки  злочинів!  Та  скільки  гине  людей.
Живі  стали  свідками  безсмертної  слави,
Лиш  слави  -  простих  людей.  ...Честь  і  совість  веде.
А  хтось  не  там,  де  потрібний!  Нема  управи.

Всі  бачать:  у  багатих  тіла  розпухають,
А  гроші  з  розуму  зводять  майже  до  зради.
Що  робиться?Замисляться,  чи  всі  пихаті?
Дивлюсь  і  дивуюсь:  їх  ніхто  не  карає,

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2023


Не наша дорога…

Війна-біда  різного  "  штибу"  конфлікту.
...Тут  не  згасити    всі  фальшиві  новини.
Заглянь  у  дзеркало  літописних  століть:
Усі    завзяття,  наче  зрадна  година.

Вся  інформація  -  життя  реакція,
Яка  несе  горе  й  зло  чи  перемогу.
Знаменна  точка  зору,  а  не  подяка...
Потік  іносказань  -  не  наша  дорога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2023


Розійшовся свинець…

 Струсонули  терористичні  держави  небо,
 Роздираючи  його  на  шматки  споживача...
 Обвалилися...  По  світу  розійшовся  свинець.
 Трусить  лихоманка  наживи  Всесвіт  у  цей  час.

 Спалені  круговиди  відкривають  нам  рани
 З  вечорами  тривожними,  з  думками  темними,
 З  іншим  русим  небом  у  холодному  тумані.
 Ми  цей  путь  у  куряві  земній  не  всі  пройдемо.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001174
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2023


Що за диво є правда

Розкажу  Вам,  що  за  диво  є  правда
І  чому  вона  є  проти  зла  лікарем...
Обпікає  душу,  не  спадає  з  лиць
Та  роздмухує  брехню,  немов  заграву.

Своєчасне  чесне  слово  лякає...
Совість  журиться,  стає  обережною.
Люд  простий  жахається,  наче  ката.
Хитрі,  лиш  приймають  життя  все  безмежне...

Миру  і  війни  проблеми  зростають.
Що  в  твоєму  серці,  це  в  тобі  самому.
...Винні  владні  і  пастухи  всіх  "отар"!
Правильні  думки  "топчать"  і  роблять  змову.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2023


Хто ж ти тепер…

"В  добрий  час  і  в  добру  путь  милий"  -  казала,
Проводжала  жінка  чоловіка  й  сина
В  даль,  на  роботу  -    сліпнули  очі  в  сльозах.
Це  було  колись  і  влада  винна  була.

Всіх  благаю  -  зупиніть  війну  й  інше  зло...
Перше  місце  жінка  займала  в  суспільстві.
Під  її  крилом  завжди  спокійно  було.
В  серці  її  затишок,  добро  горіло.

Хто  ж  тепер  ти  сучасна  російська  жінка!?
Кожна,  яка  вже  байдуже  прагне  війни.
За  брехню,  за  гроші,  за  смерть...  Живе  нині.
...Нелюди,  слуги  сатани  -  їхні  сини.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023


Ще не навчились…

Бруд  житейський  усіх  тиранів  виповз  на  поверхню.
Зло  -  хазяїв,  "праця"  -  крадіїв,  злочин  -  шкуродерів...
Вже  усього  довелось  на  Землі  нам  надивитись.
Не  навчились...  Тож  скільки  істотам  прийдеться  вчитись!?

У  серцях  живе  жадоба,  нездолана  крадіжка.
Правда  гине  в  похмурих  очах  і  на  -  чистих  ліжках.
Де  злочинність,  корупція,  підкуп  безмірно  течуть.
Люди  сумні  і  злі  ,  лиш  сльози    на  обличчі  печуть.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2023


Душевні прояви…

Доброта  і  милосердя  -  багатоликі
І  потреба  у  них  на  планеті  повсякчас.
Навіть  тоді,  коли  немає  біди  й  лиха.
Навіть  там,  де  гори  спокійні,  здатні  мовчать.

Твердь  земна  не  хитається  ще  під  ногами,
Лід  не  скував    душу  кожної  людини...
Є  душевні  прояви  й  думки  зі  слідами,
Навіть  щось  ще  більше  -  любов  до  Батьківщини.

Має  свою  душу  кожна  істота  жива
І  у  чистій  душі  свій  дивний,  чутливий  світ.
...Трепетне  і  щемне  почуття,  як  не  ховай!
Це  усе  те,  на  чому  стоїть  життя  повік...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023


Щось не звичайне.

Все  тягнеться  в  світі  до  життя  лиш  поволі.
І  всьому  торжествує  тут  промінь  терпіння.
Перемога  гряде  одвічного  живого...
Хоч  не  всі  пізнали  почому  сіль,  людський  піт.

І  не  всі  роблять  зачин  для  завтрашнього  дня.
На  планеті  ще  є  що  славити,  звичайно.
Дивно,  не  цінують  труд,  бо  люд,  як  та  свиня...
Цю  біду  пустили  в  хату...  Щось  незвичайне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2023


Справжнє свято…

Зима...  Хвала  засніженій  дорозі,
Яка  виблискує  під  трійкою  ,  під  нами...
Біжить,  зупинитись  ми  вже  не  в  змозі
По  сніжних  нерозгаданих  слідах,  полями.

...Занурена  у  мрії  всяка  Земля,
А  трійка  коней  міцно  впряжена  сьогодні.
Прийшла  зима  -  віжки  туже  звідсіля.
Привиділось  уві  сні  -  радієм  погоді.

..Не  жарт  -  не  обійти  своє  зимівля
І  снігом  випавшим  нам  прийдеться  дихати,
І  стужу  гріти  будем  лиш  кров'ю  ми!
Під  сонцем  справжнє  свято  -  народу  діяти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2023


Не розв'язана справа…

Коли  кожна  людина  живе  в  світі  з  Богом,
Примирення  легке  людини  з  людиною.
Якщо  Господь  з  висоти  не  чує  любові,
То  віра  вже  душу  істоти  покинула!

Із  недругом  ро́змир  -  не  розв'язана  справа.
Собі  ти  не  в  силі  відмовити  -  вижити...
Пізнав  спокуси  світу,  продав  і  державу.
Любити  Батьківщину  ти  відроду  не  звик.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000105
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2023


В звичці…

В  небезпеці  планета  -  ходять  по  ній  убивці.
Тож  трагедія  Другої  Світової  в  звичці...
Печальні  уроки  не  передались  людині.
Бракує  надійність  владних  істот  і  по  нині!

Отямся  народ!  Спинися  і  владна  істота!
Свою  роль  усвідом  у  суспільстві.  Ти  є  квота
В  житті  Батьківщини,  кожного  громадянина...
Щаслива  будь  -  час  тебе  обрав  здолати  ницість.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2023


…. Повторили.

Війна...Смерть,  злість  і  смуток  посіяні  в  народі.
Як  павутина  влади,  зростає  вже  незгода.
Це  результат  обману,  що  суджено  людині...
Істота,  глянь  у  глибочинь  земної  години,

Де  зрада  і  меч  та  підкуп,  знай,  своє  творили...
Сьогодні  владних  "щурів"  ручиськи  повторили.
Хитнувся  мир  і  на  планеті  -  кров'ю  підтекло.
Імлою  на  декілько  років  світ  заволокло.

Не  треба  звісток  ждати,  собі  судьбу  благати.
З  безсонням,  під  прицілом  з  "панами"  розмовляти.
Кроти    мовчазно  ,  нахабно  здирають  шкіру  з  нас.
Війну    нав'язали.  ...  Їм  треба  знищити  маси.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2023


… Не останній.

Більшість  людей  відчувають,  що  за  них  забули...
Економічна  скрута  відчутна  і  на  собі.
Ця  війна,  чи  у  всіх  сферах  напруга  в  боротьбі?
Час  погнав  крізь  хуртовини  на  ворожі  кулі.

Стримати  агресора  може  сильна  держава.
Вибір  гарантує  безпеку,  повернемо  мир.
Хай  оселя  мирна  з  попелу  постане,  зникне  "тир".
Громадяни!  Робіть  внесок  для  Вітчизни  слави!

Кожний  подих  наділений  життям  -  не  останній.
Треба  спільного  протистояння  на  планеті!
Як  не  думай,  не  крути  -  краса  буття  це  єдність!
Щоб  навіки  чорне  горе  зникло  без  вертання.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023


Досить…

Довірлива  людина  в  обіцянках  купалась,
Але  мрії  мінливі  у  солдатській  печалі...
Осіннє  дихання  вляглося    на  скроні  мої.
І  хтось,  ніби  той  камінь  кинув  у  серце  мені.

Нас  всіх  у  державі  зносять  на  будматеріал.
Довірливость  тут  розбилась  у  скорботі  їхній.
...І  двері  закрились  на  небі,  не  дав  інтервал.
Нам  досить  склепу  сирого  і  дивитись  на  них!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2023


Умова…

Людина  третього  тисячоліття...
Та  хто  ж  ти  сьогодні  без  дружби,  любові!?
Дивись  -  на  бумазі  твій  розум  лежить,
А  особистість  стала  світилом  крові.

Нема  ціни  материнського  слова.
Істота  не  може  знайти  місця  в  житті,
Себе  реалізувати  -  умова...
Хвороба  та  війна  чи  майданом  пройти!

Стримить  на  нашій  землі,  ще  один  хрест,
Але  прямо  у  серці  людини  стримить...
Краплиною  смутку  став  кожний  протест
За  строге  щастя  жити,  призначену  мить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998893
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2023


Згідно легенди…

Стоїть  наречена  одна  у  білому  вбранні,
Яка  квітуча  весною  ,та  гарна    понині.
...Невже  згідно  легенди  виросла  на  подвір'ї
З  великої  дівочої  любові  і  віри!?

Гудуть  вітри  про  символ  дівочості  рослини...
Червоними  коралами  вкрилася  калина.
...Повір'я:  з  неї  зробити  сопілку  без  крові,
То  з'явиться  в  родині  син  -  продовжувач  роду!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2023


Не погасить рани

У  смертного,  останнього  рубежу
Стоїш  навіки.  Гранітні  долоні...
Душа  лиш  там  -    на  небі,  без  міражу,
Хоч  кров'ю  освячений  вічний  твій  сон.

Стоїш...  І  в  руках  остання  граната.
...Багрове  полум'я  струїться  без  слів.
Тут  серце  батька  і  сина  і  брата.
Їх  сила  дихання,  вже  мають  свій  спів...

І  горе  людське  достигло  в  мовчанні.
Не  тушить  сльоза  багрове  полум'я.
Притулок  їхній  не  погасить  рани,
Де  хвиля  правди  цікава  поволі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998418
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2023


У кого серце чуле

Людино!  Себе  ти  загубила  між  снами.
Єдиний,  хто  тебе  врятує  -  лиш  ти  сама.
...Лиш  тільки  цілюща,  у  кого  серце  чуле.
Хто  збереже  в  історії  усе  минуле,
Хто  вміє  шанувати  правдиво  сучасне.
Така  людина  звершить  ,мабуть,  все  прекрасне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998186
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2023


…Не має суті.

Владні  люди  потрапили  під  вплив  великих  грошей.
Накопичення  багатства  стало  їхнім  сенсом  життя.
Задля  цього  вибрали  шлях  набивати  кишені...
Наживаються  на  посадах.  ...Закон  розтоптали.

...Грабежі,  хабарі,  високі  премії,  зарплати.
Маючи  можливість  залишитися  "невидимими",
Піддалися  спокусі!  Купатись  в  розкоші  стали.
Загубивши  моральні  норми,  десь  вишукують  виграш...

Забезпечення  миру,  безпеки  і  добробуту...
Звідкіля  їм  взятися,  де  відповідальність  відсутня.
Зрада,  злочини  "панського  роду"  -  в  справі  нагород.
За  сьогоднішним  станом  совість  і  честь  не  має  суті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=998093
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2023


Вальс

Різні  обличчя,  вік  і  водночас  -  щось  спільне  в  усіх.
Вальс  об'єднав...  Це  найтонше  торкання  до  серця.
Музика  витончена,  легка  і  рухи  -  на  втіху.
Доказ  тому,  хто  поруч  з  тобою,  хто  знає  все...

Музика  тут  вражає  поетичністю,  ніжністю.
Все,  ніби  казка,  ніби  наснилось...  Жива  любов.
Люди  вальс  танцюють  повсюди  не  за  вірністю  ніг.
Радість,  натхнення...  У  глядачів  багато  розмов.

Люди  завжди  шепочуть:"Вони  мабуть  закохані".
Вальс  -  спів  вітру,  мелодія  душ,  зачарування...
Це  і  ніжна  квітка  ,  жива  вода  з  чужим  докором,
Поцілунок  зворушливий,  легкий  -  сподівання...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2023


Чиї долі тьмаві…

Далека  даль  щось  без  краю  і  межі.
Гарячі  ночі  без  сну  і  кохання.
Мені  мало  твоїх  безсонних  стежин...
Мені  в  житті  не  потрібні  ці  рани.

Дороги  високі  й  круті  в  родині  -
Іти,  підніматись  і  там  -    мужніти,
Пожертвував    життя    все  до  хвилини,
До  краплі...  Забули  себе  у  світі!

Мені  мало  смерті.  Безсмертя  віддай!
...Могили  загиблих  зрівняли  трави.
Несуться  тіні  пролітаючих  зграй...
Один  Бог  знає,  чиї  долі  тьмаві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2023


Славен будь воїн повік!

Куля  для  воїна  ворогом  відлита.
Владні  точать  ніж  -  Україна  велика!
Свій  обов'язок  кожен  герой  виконав.
Серце  з  грудей  орли  кігтями  вирвали.
І  гарячу  кров  звірі  з  тіла  випили!
З  часом  і  у  ворона  помутнішав  зір...
Став  розгублений,  хижий  обережний  звір!
Звився  орел  і  каменем  упав  до  ніг...
Славен  будь  воїн  повік,  хто  за  правду  ліг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997323
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2023


Рік єдиного серцебиття…

Щоб  змогли  всі  люди  спокійно  перебувати
В  мирі  і  в  радості,  зупинимо  зло  на  Землі!
Знищемо  носіїв...  Не  дамо  себе  вбивати!
Чую  я  рік  єдиного  серцебиття    без  слів...

Дні  минулі  -  не  забути,  майбутнє  -  відчути!
Злу  не  знати  спокійних  ночей  за  наші  муки.
Далі  я  знаю  не  все,  хоч  очі  і  далеч  п'ють.
...Все  переплелось  теперішнє  й  колишнє  в  тугу.

Що  нас  жде  в  зимовому  тумані  -  пильнує  страх.
Біле  тіло  він  до  кісток  протер  від  поглядів.
Тане  дим,  підозріло  висне  над  проваллям  шлях.
Літо  бабине  стоїть,  зневаживши  неспокій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=997232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2023


Війна усвідомлена…

Всі  відносини  і  любов  у  житті  вагомі,
Сенсом  наповнені.  Замислитись  треба  над  цим!
...Відповідь  у  людському  серці  усвідомлена.
Бо  на  світ  дивитись  тяжко  чесними  очима.

...  Тут  ми  бачимо  відносини  всі  між  собою,
Де  практично  невинним  ще  й  близьким  чиниться  зло.
Люди  недоброзичливі  тягнуться  до  зброї.
Їхній  розгул  руйнівний    знищує  Боже  слово!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996889
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023


Звикли незабутні…

                                       "  Вибираючи  богів  для  поклоніння,
                                           Ми  вибираємо  джерело  сили
                                             Для  своєї  душі".
                                                                                             Карфаген  214  р.до  н.е.

Журналісти  пишуть  "правду"  з  тієї  руки,
Із  якої  бажають  добре  "поїсти"...
Не  потрібно  лукавити  і  брать  на  штики!
З  ваших  трудів  мало,  що  вийде  без  звісток.

Ви  впряглись,  не  жаліючи  люд,  у  плуг  війни.
Всюди  порались  швидкоруч...  Шлях  у  судьбу?
І  для  фактів  шкідливих  зорали  полини...
Величатись,  пишатись  -  ждуть  незабутні!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996430
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023


Не кінець

Земна  твердь  і  хлопець  на  протезі,
Як  пам'ять  про  жахливу  війну,
Як  думка  про  військове  залізо.
Людина  сива    любить  весну!

Вона  відкрила  героя  в  собі.
...Нездоланність.  Зірка  на  небі
Відкрито  людям  світить  із  глибин.
Її  світ  -    початок,  не  кінець!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996427
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2023


Холод

Земному  сонцю  нас  не  обігріть.
Зайшло  і  світить...  Це  все  і  тільки.
Та  осінь  надламала  скорбну  віть  -
Йде  дощ,  вітер  гне  калини  гілку.

І  двері  навстіж  протягом  відкрив,
Завіски  набито  вздулись  у  такт...
Як  постріл,  холод  гострий  і  без  крил
Проник  у  оторопівшу  хату.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023


Знешкодим і спрута!

Рашисти  порушили  нашу  мирну  рань,
Набравши  злоби  десь,  хитнули  орки  світ...
Віками  створене  руйнується  не  раз.
В  думках  не  зрада,  війна  -  мрія  давніх  літ.

Сп'яніли  владні  від  тиш,  удач  і  слави.
Земля  скривавіла,  мов  плаха  -  царський  сказ.
Тож  повернути  хоче  хтось  державний  глас.
Розгул  безбожний  -  шукають  орки  блазнів...

Вже  світ  не  впізнати,  став,  як  ракетний  "тир".
Ріка  життя  дише  з  дитинства    війною.
Її  нема  кінця  ,  схрестилися  хрести...
Прислухайся:  струна  сумує    мінорна.

Стає  і  пульс  високим  у  тілі  Землі.
Згорають  хати,  дерева  від  справ  війни.
Асфальт  роздувся,  мов  нарив  -  снарядів  слід.
Скляне  багрово-сіре  повітря  з  весни...

Сувора  й  тяжка  доля  мого  народу,
Але  вийдемо  ми,  я  вірю,  з  давніх  пут
І  вистоїм  у  суворій  борні  гордо.
Ця  справа  жива,  тож  знешкодим  і  спрута!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996096
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023


Будемо жити!

.
Навколо  втомлена  і  спалена  священна  земля.
Реалії  утримання  позиції,  межі...
Тут  прикладів  героїзму  воїнів,  як  і  не  глянь...
Ми  звільнемо  Україну  і  будемо  жити!

Рашисти  втопталися  із  руками  в  крові  до  нас.
Відчують  вони  на  собі  пекло  не  даремно!
Дробарка  війни  меле  життя  усіх  одночасно
І  незалежно,  чи  поглядів  маєш  мережу...

Хто  руки  простягнув  на  невинних  -  злочин  відкритий
І  будуть  покарані!  Знешкодим  їх  джерело!
І  хочеш,  чи  не  хочеш  -  злочинцям  далі  не  жити.
Їх  пальчиком  іконним  не  злякати  за  все  зло!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995900
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023


Квітка життя

Барвінок  -  загадкова  квітка  столунна...
Існує  безліч  легенд  та  повір'їв.
Його  легкий,  теплий  квіт  -  чиєсь  відлуння,
Бо  ніжність  є  витонченість    синеви.

Не  розлучай  людина  її  з  росою,
Короткого  віку  її  не  давай.
Благословенна  і  чарівна  під  сонцем,
Хрещата  і  прямо  задивлена  в  рай...

У  квітки  сила  жива  -  кохання  вбрання.
Рослина  здержує  хмар,  вітру  вантаж.
Своє  владне  -  люблю,  де  час  підганяє...
З  небес  синь  рум'янець  несе  і  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023


Над проваллям…

Це  квапливе,  скупе  й  коштовно-складне
Незалежне,  шумливе  людське  життя.
Над  проваллям  висне  світле  майбуття.
Мудрості  забракло  всім  на  планеті.

Роздуми  тут  потрібні  лиш  серйозні...
Чи  залишити    рішення  "на  потім"?
Відкладем  до  довгої  скрині...  До  згод!
Піддамося  течії  рабства,  погроз...

Не  достукатись  у  всі  темні  душі,
В  серці  яких  не  дух,-  густе  хиже  зло...
Чи  байдужість  духовного  полону!?
Нащо  Земля  годує  таких  дурнів!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2023


Не дамо Україні зникнути!

Наче  зовсім  недавно  прокотився  гул...
Ми  були  між  минулим  і  майбутнім,
Захищали  інтереси  минулого
І  любили  пряме  слово  почути...

Ми  орієнтовані  на  демократію,
Де  основою  нашого  суспільства
Стане  людина  з  її  правами  без  втрат?!
Хоч  не  зможемо  стулити  щільно  крил!

Треба  йти  в  майбутнє  шляхом  очищення,
Піраміду  корупції  знищити!
Досить  війни  "дивацької",  загоїм  свищ...
Світ!  Не  дамо  Україні  зникнути!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023


Осінь

Господаркою  чистоплотною
Осінь  повсюди  землю  прибрала  -
І  ліси,  і  поля  та  болота.
Добре  вітрами  усе  підмела.

І  родник  припороскала  злегка
Чистою  життєвою  водою
І  росою  струмка  вмила  скали,
Де  не  має  зорові  кордону.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023


Наче гадина повзе…

Кров'ю  своєю  змити  повинні
Зрадники-олігархи,  які  винні...
-У"  розвазі"  під  назвою  Війна!
...Ось  чому  стала  у  полоні    Весна!

Під  прицілом  люди  і  хатини!
Світ  під  ним  вмирає,  гине,  мабуть,  все!
Чую,  як  до  кожної  кровини
Ворог,  голод,  наче  гадина  повзе...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2023


Безсмертя гарант

Самоткана  тиша  в  країні
Тягнеться  до  пшеничної  зорі.
Спить  летюча  миш...  Ми  -  не  винні.
Не  повинні  і  жити  у  норі.

У  квітів  купола  розкрились,
Хоч  згоріла  ніч  вся  дотла,  горять...
День  такий  народжують  вітри,
Роду  нашого  безсмертя  гарант.

Без  вітрів  нас  не  розпізнати,
Пам'ять  людська  завжди  бродить  з  ранку.
Все  минуле  хочеться  знати...
Правда  не  промайне,  як  Майдан...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994789
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023


Грім пролунав

...Дихали  трави  мирним  літом.
Води  земні  світились  теплом.
Раптом  над  озером  і  лісом
Грім  пролунав  -  зник  птахів  гомін.

Незабаром  грім  розпластався  -
Напружено,  густо,  вороже.
-  Ти  чому  сюди  увірвався?
Не  порушуй  тишу  і  вроду...

В  мить  дерева  розтривожились
В  тон    набіглої  злої  хвилі.
Збуджено  всі  нашорошились,
Захитались  та  зашуміли...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994478
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023


Не все так просто…

Факти  у  світі  свідчать,  що  не  все  так  просто...
Розмаїття  життя  брудне  в  кожнім  народі.
Люди  не  всі  знають  ціну  потові  й  крові.
...Це  тріумф  не  демократичного  підходу!

Бідні  -  об'єкт  свідомого  регулювання
З  боку  інших  -  тих,  хто  заніс  себе  у  божки.
Створення  хаосу  -  їх  задумка  зарання,
Як  сценарій  життя  і  смертей  -  горе-років.

Все  узгоджено  і  без  свідомості  людства!
Аргумент  цей  на  сьогодні  незаперечний,
Хоч  в  очах  публіки  не  помітна  правди  лють...
Мозок  і  тіло  людей  мертвими  безпечні!

Ось  чому  ніхто  не  здатний  зберегти  тебе,
Звикли  тут  більшість  люду  мовчати,  чекати.
Хтось  збайдужив  до  горя,  Бога  небесного.
Чути  від  них:  "Щось  нема  за  чим  жалкувати".

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023


Кому потрібна…

Істото!  Не  убий,  не  руйнуй,  не  будь  рвачем,
Не  будь  лжесвідком,  не  будь  гнобителем,
Не  обмовляй  язиком,  сльоза  і  так  пече.
...Людина  себе  скасовує  швидко!

Тому  ми  обминаєм  моральні  закони...
Зникає  і  культурна  традиція.
Освіта  на  фальші,  знання  за  гроші  і  тон.
Кому  ж  потрібна  така  "  ідилія"?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023


І зрозуміє…

Не  знаючи  війни  і  бурі  рвійної,
Побоюючись  на  шляху  порушити  строк,
У  теміні  ,  у  землі  на  дотик  світла
З  поривом  паросток  іде...  Йде  крок  за  кроком.

Дорогою  тісною,  незнайомою
Крізь  сито  перетлілого  листка.  ...Ось  межа.
Живець  йде  крізь  шар  з  ораної  соломи,
Вагу  важкого  пласту,  розгортуючи  жар.

Ще  трохи  -  проб'є  заслон  останній.  Вийде...
Туди,  де  шлях  нестриманим  вітрам  відкритий,
Де  у  ранкову  пору  побачить  вихід...
І  зрозуміє,  що  у  ньому  світ  теж  горить!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023


Вперед…

Здатність  до  співчуття  вже  зникає  в  людині...
Владні  сьогодні  не  в  стані  відчути  себе,
Уявити  на  місці  інших  в  цю  годину.
Не  спроможні  оцінювати,  творять  безлад...

Промовляють  думи  всякі  ситі  холуї,
Що  не  відірвати  від  пишнот  ,  позолоти.
...Із  палат  відправити  в  бойові  людські  рої.
Зброю  в  руки  і  ...  Вперед  чинодралів  роти!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2023


У правди вродливі слова…

Брехливість  знов  набуває  хронічної  форми.
Людські  відносини  зазнають  звучного  краху.
Обман  паразитує...  Неприхований  ворог.
Тож  соціальна  безпека  не  знає  добрих  справ...

Де  інформація  дискредитує  всі  втрати.
Сімейна  й  ділова  сфери  життя  не  стабільні,
Посилюють  зрадницьку  ненадійність  безкраю.
А  совість  -  мовчить.  ...Приборкана  злом  зрозуміло.

Хтось  думає,  це  ознака  розуму,  зрілості!
Приймає  шлях  такий  для  досягнення  успіху.
Не  розуміє:  істину  зло  не  пересилить...
У  правди  вродливі  слова  і  чиста  усмішка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023


Дай же сил…

Зранку  замовкають  пташині  трелі.
Схід  стає  лінивим,  бешкетує  скрізь.
Дні  коротші  клопітні  та  ще  не  дремні.
Ось  закіньчується  не  стандартний  рік.

Я  в  життя  закоханий  і  в  нашу  землю,
Рвусь  до  неба  і  до  сонця,  до  дощів.
Світе  вічний!  Хіба  спалах  мій  даремний?
Дай  же  сил  рости  і  жити  без  горе-днів.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993013
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.09.2023


Хоч пан ти вельможний

Усім  сказати  нелюдям  стало  просто:
-Моя  країно!  Щиро  я  тебе  кохаю
Безкрило  і  пишно,  і  ,  навіть  без  проби...
Але  любов  треба  доказати  без  "раю".

Усім  серцем  і  м'язами  та  нервами
І  працею  в  непокірному  вогні  життя,  
Ні  зі  скляними  зіницями  неука,
Хоч  з  поглядом  відкритим  сліпого  майбуття.

Буває,  що  треба  кров  свою  давати,
Стояти  донором  Батьківщині  навічно.
Лиш  після  цього  ти  зможеш  всім  сказати:
-Тебе  я  люблю,  люблю,  Україно!  Я  -  твій...

Тоді  це  не  стане  мовою  пустою,
Хоч  пан  ти  вельможний,  гроші  не  приворожать...
І  дбати  про  себе  забудеш  рукою...
Нехай  тебе  славлять,  ти  пишатись  не  зможеш!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023


Всіх війна не озолоче

Що  вабить  цих  ворогів  у  нашій  стороні  -
Краса  життя,  може,  червоно-чорні  вишні?
І  хто  вони  такі  ці  орки?  ...Бідні  й  дурні,
Що  добривом  всміхаються  в  землі  -  колишні...

Відмовив  розум  і  не  проясніли  очі.
Вглядаюся  і  мислю:  вони  -  чиїсь  раби.
...Не  вийде  вдало  -  всіх  війна  не  озолоче.
Вслухаюся  :    в  підгрунтя  тих,  хто  її  зробив!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2023


Закохані…

Дорога  по  полю  плутає.
Про  щось  так  хоче  забути...
І  наче  не  там  пролягає,-
Потрібна  в  пам'яті  бути.

Ліворуч,  праворуч  -  знайомий  -
Стволистий,  тінистий  стоїть...
Безмовно  підвласний  земному
Закоханий  сонях  у  світ.

Хвилюється  поле  без  краю...
Натруджене  сонце  блистить.
...Його  зустрічаємо  радо,
Як  лагідне  й  гоже  світило.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2023


Усе під силу

Культура  в  часи  війни...  В  серці  знову  рани.
Розмова  з  людьми  різних  статків  і  поглядів
Та  соціальних  статусів,  різних  вподобань...
Втрачаємо  ми  себе  від  "  переполоху".

Палає  Україна,  і  землю  топче  кат,
І  стогне  наша  ненька  з  таврами  на  тілі.
А  зрадники  й  хапуги  не  знають  грат  і  втрат.
Добро  в  собі  лукаво  затулили  тінню.

Жахає  поведінка  світ...  Там  думка  своя.
У  пам'ять  я  вбираю  все  сьогодні  пильно.
Дивуюсь  -  чиновники  роблять  собі  "ім'я".
У  груди  б'ють  себе...  І  нам  брешуть  невпинно.

Де  здатність  допомогти  людям,  країні,
Готовність  щось  для  свого  народу  робити!
...  Згадались  пророчі  слова.  -  Вони  покинуть.
Їх  кличе  "Віз".  Панам  дороги  всі  відкриті.

Патріотизм  -  поняття  дієве,  активне.
Це  включеність  в  ситуацію,  взаємодія...
Це  здатність  сприймати  в  бутті  правду  і  кривду.
Любити  щиро  країну,  дати  надію...

Для  себе  не  вимірюй  скарби  і  державу.
Люби  її  реальну...  Тож  віддайся  ділу.
Твоя  співучасть  і  підримка  дасть  їй  славу.
Нас  жде  перемога,  якій  усе  під  силу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2023


І прогриміла відповідь…

Фінал...  Вийшов  на  широку  долину
І  кинув  свій  погляд  у  синю  вись.
-  Куди  подіти  мені  цю  гординю?!
І  прогриміла  відповідь  -  Змирись!

Поникла  думка,  зникли  поривання.
Пориви  серця  знову  уляглись,
Але  тяжке,  тяжке  угамування...
Тут  прогриміла  відповідь  -  Молись!

Молитва  дає  просвітлення  вчасно,
Як  свіжість  та  ранкова  на  Дніпрі.
 -  Але  схилить  коліна  чи  впасти...
 -  Таке  не  можу  я!  -  Тоді  -  Помри  .

Ось  усмішка  обличчя  освітила
І  світло  щастя  блиснуло  в  очах.
Тут  смерть  без  суперечки  відступила.
Замовк  і  голос  владний  в  небесах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023


Історія у брудному вигляді

...Неоголошена  чужинцями  чи  своїми?
Історія  у  брудному  вигляді,  як  війна.
Людина  людині  принесла  горе  в  мирний  дім.
Дивись,  яка  страшна  стала  наша  земля...  Сумна.

Залізним  валом  проходить  війна  в  Україні.
Дивись  навгад,  ще  вчора  усюди  райський  був  сад.
У  нашому  пристаніщі  чути  стогін  нині.
Не  ждіть  якогось  чуда  люди,  хто  не  хоче  в  ад.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023


Планету заливає кров одна…

Далекий  глухо  обізвався  дзвін.
Дзвенить,  неначе  із  того  світу.
Скликає  для  чого,  кого  -  живих!
Чи,  може,  журиться  над  чим-то  він7

Геть  обпікає  душу  знову  нам.
Неспокій  знано  говорить  його...
-  Планету  заливає  кров  одна.
...Війна,  розруха,  тривоги  голос

Без  тих,  хто  віддалив  себе  від  нас.
У  час  війни  з  розмахом  грабує.
Боргів  в  країні  безліч    -  зради  знак.
В  запасі  все...  Втечуть  коли-небудь!

Таким  світ  потрібний  для  наживи.
-Я  говорити  мушу  без  кінця.
Для  них  ми  засіб  напружених  жил.
Релігіозність  смерті  -  без  лиця.

Одурених  час  устиг  оплести.
Безодня  давить  на  розум  людський,
Тож  продали  люди  гадки  святі,
Забули    про  наших  предків  кістки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990671
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023


Із добрим словом

Закінчується  наше  життя  не  тоді,
Коли  -  як  стужею  думки  охолонуть.
Хто  зна,  коли  судилось  нам...  Не  май  надій.
Шляхи  до  перемоги  із  добрим  словом!

Холодна  криця  прийде,  ляже  в  інший  час.
Наступить  інша  хвилина  ввібрати  суть...
Прийде  і  віддалиться  в  даль  серце  від  нас
З  безмовністю.  ...Безсильна  даремна  смута.

Тож  серце  відчує  тугу,  смертельну  тьму
І  вгомониться,    затремтіти  забуде.
Та  тяжко  в  завмиранні  не  буде  йому,
Бо  зустрічі  ні  з  ким  теж  більше  не  буде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023


І, мабуть, здогадались ви

У  Всесвіті  немає  бога  вище    Бога.
Життя  істот,  наче  призначене  суворо,
Хоч  поглядом  вимірюють  собі  дороги,
Приречені  на  смерть  і  страх,  але  не  в  пору...

Всевишній  чути  глас  та  голос  свій  не  мати.
Правдиве  хочу  я  слово  мовити  однак.
Виміряний  наш  час  і  довірливий  ,  як  смак.
І,  мабуть,  здогадались  ви,  хто  господар  наш...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990020
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023


Прости…

Мимоволі  я  помітив,  в  темінь  задививсь.
В  двері  стукнув,  хоч  моє  серце  не  сміливе.
Чую  кроки  -  шурхіт  пробився  із  темноти.
Ось  звучить,  як  дихання  ніжно  -  Синок,  це  ти?
-  Мамо!  Так,  це  я.  Вона  квапливо,  тривожно
Довго,  наче  незрячою  рукою  водить...
Із  зворотнього  боку  дверей  і  по  волі  -
Нишпорить,  шарить  ключ.  Швидко,  щасливо  мовить...
За  не  часті  додому  дзвінки  дорікає
Та  говорить  й  говорить  все...  Не  замовкає.
Я  від  слів  жалісних  не  стримав  сліз  гіркоти.
Поклонився  їй  і  обнявши  сказав:  "Прости"...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.07.2023


Стала зброєю

Квітнення  -  в'янення...  Люд  не  стає  мудріше.
Розумом  своїм,  хоч  перевершуєм  тварин.
Наше  серце  наповнене  болем,  ще  мріє
І  палає,  горить,  ще  терпить  муки  війни.

На  короткий  чи  довгий  строк  діє  рішення.
Дике,  егоїстичне,  зле,  наче  нас  нема...
Продане  і  зраджене  наше  життя,  як  річ.
Хтось  рукостисканням  наснажений  чує  смак...

Драматично  все  доволі.  ...Ось  другий  етап.
Думаю,  що  він  почався  із  владних  вини.
А  були  відкриті  й  щирі...  Світу  не  тайна,
Що  культура  стала  зброєю  в  роки  сумні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023


І ми - не зайві

Спроба  добути  всю  біологічну  інформацію...
Ту,  яка  знаходиться  лиш  у  генетичному  коді.
Корчиться  від  болю  природа...  Замок  коду  зламали.
Це  є  безглуздість  інтелекту  владного,  голодного...

І  події  минулого  повторюються  і  не  раз...
Тож  руйнується  природа  зі  швидкими  плесками  змін.
Треба  людям  із  добром  поріднитися,  знов  погаслим...
В  невідомість  понесе  нас  жадоба  і  лихо  руїн.

...Твориться  воно  без  свідомості,  що  має  статися.
Богом  ні  одній  людині  не  бути  під  жовтим  сяйвом.
Бо  зруйнується  древо  життя.  Про  людей  треба  дбати...
Треба  дітей,  майбуття  врятувати.  І  ми  -  не  зайві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988662
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2023


Ким же накреслені…

Жіночі  й  чоловічі  початки  створені  небом.
Як  темні,  так  і  світлі  притаманні  людям,  звірам.
Всі  різко  різноманітні,  лише  коріння  одне...
Там  зло  -  тут  добро  і  там  страх  -  тут  без  страху  з  вірністю.

О,  скільки  горя,  причин  та  переплітань  у  всьому!
Що  не  можливо  їх  усіх  перелічити  зразу.
То  ж  ким  же  накреслені  долі  людей?  Знати  -  не  двом...
Душа  заходиться  плачем  за  життя  людей,  правду.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2023


Молодий мій подив…

Тут  немає  нічого  найкраще  сну.
Надихання  в  ньому  і  дивний  спокій,
Безтурботність  душі.  Люблю  тишину.
Спиш,  зброя  в  руці,  молодий  мій  подив...

Ніч  тривожна,  смутна,  гуляють  тіні...
Сон  дарить  мені  теплий  спомин  сполна.
Він  про  тебе  несе  привіт  скрізь  тишу.
...Розтяглась  розлука,  тяжка  зі  снами.

Де  з  тобою  я  радію  і  плачу...
Сон,  мов  втіха  є  притулок  чудовий.
Він  для  мене,  як  друг,  лиш  не  звичайний,
Бо  незнано  прокладає  шлях  додому...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2023


Джерела існування

Реальність  і  погляди  змінили  гармонію,
Яка  пов'язана  зі  свідомістю  людини...
Де  внутрішня  узгодженість,  точність,  домовленість?
Де  збалансований  механізм  для  всіх  єдиний?

Наш  світ  -  випадковість,  необхідність,  спланованість!
Матеріальний  факт  -  вся  Земля  є  нашим  домом,
Це  доказ  нашого  буття...  Мир  -  кому  основа?
Хай  крила  в  житті  не  зітре    знемога-утома.

Присутність  наша  в  цьому  світі  передбачена.
Історія  країни  легендарною  стала.
Тож  самовизначення  мить  не  жадана  хіба!
Матеріали,  структури,  процеси    для  життя...

"Раціональність"  людини  -  феномен  цього  світу.
Хоч  і  він  сам  -  практика  величного  розуму.
"Мислителі"  наших  часів  дійшли  до  висновку:
Джерела  існування  -  влада,  сила  і  гроші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987090
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2023


Хто ж тут архітектор?

Життєва  катастрофа...  В  інших  -  пристосування.
Політика  й  бізнес  розсадина  корупції.
Грабіж,  шахрайство...  Тож  кожен  щось  хоче  урвати.
Убивства,  підлість  і  обман,  мов  насіння  в  грунті.

Агресія,  жорстокість  -  придушення  свободи.
Війна  і  геноцид  -  це  що  фінал  життя  в  людей?
По-справжньому  не  всі  збагнули,  що  дали  згоду...
І  душу  зрушили  собі.  Знати  доведеться.

Будівля  долі  людської...  Хто  ж  тут  архітектор?
Що  не  турбується  про  справедливість  на  Землі.
Над  усім  бринить  розгул  безбожий  зброї-стерви,
Страждання  невідомщені  тих,  хто  невинно  ліг.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2023


Планове зло

Штовхнула  жадібність  на  дії  безчестя,
Чужі  ниви,  ріллю  присвоїли  без  прав,
Навіяв  чорних  ідей  для  ворожнечі
Із  царства  тьми,  де  на  всіх  одна  голова...

Де  б  кат  не  був  і  до  чого  не  тягнувся
Вже  всюди  марення  зустрічають  його
І  погляд  розплати  палить  нить  рятівну.
Розгублений  тиран  шукає  угоди...

Він  зневажав  всі  творіння  словесності
І  мудрість  не  мав,  захворів  його  розум.
Війна  звідкіля...  Чому  не  завершена?!
Театр  дій  бойових  -  чиновників  розтік.

Війна  чинить  не  лиш  руйнування,  шкоду...
А  знищує  людей,  як  бур'яни  коса.
...Відповідальна  раша  не  випадково!
Всі  злодіяння  тут  робить  найвищий  сан...

Їх  злочини  не  вміщаються  в  країні...
Вітчизна  має  відкрилені  простори.
Прокльони  кату  впиваються  і  нині
Потрібно  світло  всім  у  вікно  прозоре.

Глобалізація  -  проекти  цифрові.
Утилізація  слав'ян  -  один  із  них.
Утверджує  час  миті,  хвилини  живих.
Війна,  мов  м'ясорубка  -  не  для  наших  втіх.

Істото  Землі!  Чому  ти  блазень  та  раб?
Тож  путін  заслаб,  чи  може  вже  і  нема...
Війна-планове  зло,  смерті  подруга  стара.
Тут  никне  все,  але  проектам  замало...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=986515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2023


У природних капканах…

Сокира  лісоруба  в  самих  грудей...  Що  за  почесті?
Столітня  мітка  на  стволі  -  зарубка  на  все  життя.
Що  бачив  дідуган  крислатий,  в  якого  дупла  очі?!
Але  ніяка  темінь  не  погасить  земне  буття.

Одною  рукою  -  і  сто  поколінь  усі  наповал...
Коли  б  це  так  і  було?  Де  б  жили  птахи  і  звіри?
Чи  спав  лісник,  а  може  знав  про  це,  лише  сподівався.
Колодою  впасти  не  хоче  ніхто!  І  це  звісно.

Картина...  Неначе  в  життя  казок  двері  відчинила.
У  царстві  лісовому  в  дуплі  білченя,  як  в  полоні.
...Пухнастий  устав,  полюбив  пастки  краси  небосхилу.
У  ньому  вогонь  молодий  і  що  йому  погоня?!

Стрибав  так  наш  руденький  розбишака,  що  гнулись  гілля.
А  на  опорі  живій  схоже  шепче  зелений  світ...
Дерева  не  гніваються,  хоч  ця  малеча  частий  гість.
..Повчає  віть,  як  добре  всім  розквітнути  улітку.

І  дуб  без  пухнастих  сумував  би  під  небом  у  тиші.
Його  осінньо-хворий  лист  у  природних  капканах
Не  льнув  до  землі,  і  став  би  трухою  свого  дитинства.
Тоді  опеньок  гриб  не  ріс  би  у  ніг  цього  пана.

Ніщо  у  світі  не  кінчається,  як  молодість  року..
Живе  ось  так  дідуган  стороковий  у  родині.
Кидає  златі  листки,  мов  монети  в  кошик,
Що  б  жадібність  пізнати  в  людей  у  літню  годину.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2023


Такі не мають право… (Трактат)

Так  більшість  видів  тварин  здатні  до  комунікацій,
Однак  лише  людина  опанувала  кращі  багатства
І  символічну  складність  мови  -  культурного  скарба
Та  форму  розумного  поводження  в  світі  благодаті.

Сьогоднішнє  життя  знайде  вже  кінцевий  результат...
Ми  розпізнаємо  зрадників  і  провокаторів  всюди!
І  наша  мова  не  носить  спекулятивний  мандат...
Вона,  мов  квітка  ніжна,  чудова...  Не  соромтися  люди!

Хоч  загадки  її  мають  принципове  значення
І  кидають  виклик  іншим.  Це  результат  еволюції,
Бо  мова  більшою  мірою  є  інстинкт  нації...
Той  божевільний,  хто  не  хоче  знати.  Неук-недолюдок.

Такі  не  мають  право  і  назватись  українцем.
Такі  не  бажають  бачити  свою  державу  вільною
Та  не  залежною,  а  слово  -  пишною  нивою.
Не  віддамо  країну  й  мову  в  притулок  дикого  світу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023


Рух в повітрі

В  природі  відстань  видно  до  мети...
Тож  розпочався  дивний  рух  в  повітрі.
Не  сором  йому  все  до  нас  нести.
Так  тополиний  пух  мандрує  світом...

Та  скільки  таємниць  стало  в  ньому...
Чому  з'являється  білим  і  ніжним?
Чому  цей  клубок  про  муки  спомин?
Хто  зна,  може  це  у  русі  самі  сни...

Сни  тих,  хто  впав,  не  вернувся  з  бою,
Летять  до  рідної  хати  з  неволі,
Із  облоги  вирвались  юрбою.
...З  полону  прагнуть  додому,  відколи!?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=984948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2023