ihor_fediv

Сторінки (1/91):  « 1»

Знайти себе

Далекий  силует  по  обрію  надії
Йде  швидко,  не  дає  себе  піймати,
За  горизонт  ховає  нездійсненні  мрії,
Бажання  у  житті  щось  поміняти.
А  я  за  ним,  усі  ламаю  перепони,
Утрачене  даремно  доганяю,
Руйную  власні,  побудовані  кордони,
Минулий  день  у  всесвіті  шукаю.
Здається,  забуваю  за  важливі  речі.
Аморфний  образ  спокій  заберає.
Буденна  суєта  в  життєвій  колотнечі
Наблизитись  до  нього  заважає.
Кого  ховає  силует,  я  хочу  знати.
І  порівнявшись  на  крутій  дорозі,
Слова  від  подиву  стараюсь  підібрати,
Та  вимовити,  власне,  їх  не  в  змозі.
Бо  те,  за  чим  ішов,  було  завжди  зі  мною  -
У  себе,  як  у  дзеркало,  вдивляюсь,
І  навіть  можу  доторкнутися  рукою
Бо  сам  від  себе  більше  не  ховаюсь.
Комусь  себе  одразу  віднайти  вдається,
А  хтось  роками  у  світах  блукає,
Але  душа  обов’язково  озоветься
Тому,  хто  наполегливо  шукає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831743
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.04.2019


Неподільне

Блакитні  небеса  не  поділити
І  серце  не  розіб’єш  на  частини,
Малим  шматком  ціле  не  замінити,
Воно  одне  єдине  у  людини.
Не  розтягнути  мову,  рідну  хату,
Проміння  сонячне  не  розділити.
Усе  готове  сонце  зігрівати,
Дорогу  у  майбутнє  освітити.
А  може  не  потрібно  це  ділити?
Разом  пліч-о-пліч  щастя  будувати,
Любов  до  ближніх  над  усе  цінити
І  ненависть  у  серці  подолати.
Ламати  мури,  що  з  брехні  постали,
Які  ділили  душі  по  живому,
Шляхи  шукати,  щоби  об’єднали
І  привели  до  батьківського  дому.
Згадати,  що  у  нас  одне  коріння.
Нам  берегти  його  заповідали,
Крізь  вир  подій,  минулі  покоління,
Які  за  волю  голови  поклали.
Саме  у  єдності  -  велика  сила.
Ілюзіям  не  довго  панувати.
Земля,  яка  на  світ  нас  народила
Не  може  свого  тіла  розірвати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831735
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 05.04.2019


На виставці

Звичайне  полотно.  У  ньому  -  таїна.
Химерна  лінія  пластичністю  вражає.
З  хаоса  почуттів  народжена  вона
І  їхню  широту  у  людстві  відкриває.
Де  тут  початок,  де  завершення  буття?
Шукаєм  відповідь  на  вічні  запитання,
Бо  лінія  на  полотні  –  ціле  життя,
В  якому  щастя,  біль,  розлука  і  кохання.
Вона  веде  у  вир  небачених  світів,
За  обріями  долі  істину  шукає,
Дорогу  обере  із  тисячі  шляхів
І  у  душі  таємні  двері  відкриває.
Занурює  у  незбагненну  глибину,
У  лабіринті  загадковому  існує,
Замінює  майбутнім  сиву  давнину,
Від  марнотратства  і  байдужості  лікує.
Химерна  лінія  на  полотні  митця
Відтворює  найпотаємніші  бажання  –
Зайняти  гідне  місце  в  задумі  Творця
І  готуватися  душі  до  покаяння.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830607
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 26.03.2019


Чужа думка

Слідкуємо  за  думкою  про  нас,
Зв’язали  рухи  правила  суспільства,
І  озираємося  усяк  час,
Не  бережемо  душі  від  насильства.
Вагомо,що  говорять  «на  верху»,
Але  важливіше,  що  поряд  кажуть.
Нас  розглядають  наче  у  лупу,
Усі  проколи  радісно  покажуть.
Попереду  чужі  смаки  стають,
І  нова  мода  істини  ламає,
Поволі  власну  думку  украдуть,
Ціну  мистецтва  цінник  заміняє.
Нав’язано  тлумачення  подій,
Як  треба  «правильно»  на  них  дивитись.
Відсутнє  місце  у  житті  для  мрій,
Якими  забажали  поділитись.
І  час  по-трохи  змінює  усе  -
Чужі  поради  рідними  здаються,
Спокійна  течія  вперед  несе,
Порожні  тези  в  пам'ять  відкладуться.
І  «правильні»  шукаємо  слова,
Політкоректно  бесіда  лунає,
Бо  не  своя  на  плечах  голова,
Але  люстерко  нас  відображає.
У  кожного  в  житті  є  два  шляхи:
Як  всі  за  течією  тихо  плисти,
І  ніби  навіть  досягти  мети,
Вершину  кимось  звільнену  посісти,
Або  оберігати  своє  я,
Думки  сторонні  серцем  фільтрувати,
Не  зазіхати  на  чуже  життя,
А  своїми  руками  будувати.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830227
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.03.2019


Повернення

Заквітують  країну  весняні  розмаї,
Єднає  веселка  простори  землі,
І  віддзеркалення  неба  у  водограї,
Покаже  усім,  що  летять  журавлі.  
Подолали  у  світі  далекі  дороги,
До  отчого  дому  вони  завели,
І  птахами  сідають  на  рідні  пороги
Із  мандрівок  нелегких  доньки,  сини.
Повернулися,  щоби  себе  відшукати
У  вирі  безмежно  далеких  світів,
І  у  слові  батьківському  мудрість  черпати,
Відновлення  сили  минулих  років.  
Повернули  до  дому,  щоб  серце  зігріти,
Дарувати  душі  старі  почуття,
Як  уміли  раніше  дрібниці  радіти,
І  сміливо  іти  у  нове  життя.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830223
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 24.03.2019


Підкорення вершин

Неперевершене  і  незбагненне  -
У  подоланні  бажаних  вершин.
Позаду  залишаємо  буденне,
У  масі  ретушованих  світлин.
Ламаємо  закони  існування,
На  крилах  потаємних  почуттів
І  летимо  сміливо  у  пізнання,
У  пошук  світла  серед  сірих  днів.
Літаємо,  аби  жили  бажання,
Народжені  на  протязі  життя.
Даємо  творчості  нове  звучання
І  нищимо  кайдани  небуття...
Упевнено  іди  до  перемоги,
І  перепони  у  житті  ламай,
Які  важкі  би  не  були  дороги,
Покірно  крила  волі  не  складай.
Гони  зневіру  геть  у  своїх  силах,
Дорогу  на  колінах  не  долай
І  можеш  любуватись  на  вершинах,
Який  величний  зверху  небокрай.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830064
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.03.2019


У далечінь

У  далечінь  ідуть  картини,  почуття,
Проектор  долі  слайдами  моргає,
На  білому  екрані  пройдене  життя,
Минуле  у  день  нинішній  пускає.
І  я  гортаю  цей  набір  старих  світлин,
У  пам’яті  забуте  виринає,
Химерний  силует  омріяних  вершин,
Які  уже  хтось  інший  подолає.
А  я  попробую  себе  на  них  найти.
Душа  аналізує  пережите,
Воно  дарує  сили  уперед  іти,
І  пробувати  мрії  підкорити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830063
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.03.2019


Краса поряд


Ти  помічав  народження  краси
У  справах  і  дрібницях  повсякденних?
Блиск  діамантів  у  сльозах  роси,
Гармонію  у  клопотах  буденних?
Як  творить  колір  чай  у  кип’ятку,
Насичуючи  воду  поступово,
Міняються  фортеці  із  піску
Під  зливою,  що  почалась  раптово,
Як  сонце  сходить,  дерево  шумить,
І  місяць  на  нічному  небі  сяє..?
Краса  може  тривати  одну  мить,
Але  у  серці  пам’ять  залишає.
Чи  помічав  як  твориться  вона?
Ніби  митець  палітру  обирає,
Експресію  яскравого  мазка
На  полотні  природа  залишає.
І  гармонійно  з'єднює  усе,
Народжує  і  колір,  і  звучання,
За  обрії  їх  радо  понесе,
І  збудиться  дитяче  побажання  -
У  дуже  звичних  і  простих  речах
Уміти  гарне  завше  помічати,
Аби  життя  міняти  на  очах,  
Красою  увесь  світ  урятувати.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829952
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.03.2019


Весняний настрій


Ідеться  легко,  і  нема  тяжіння,
На  повні  груди  світ  вдихаєш,
А  чистоту  небесного  склепіння
На  атомному  рівні  відчуваєш.
Рахуєш  потепління  у  погоди,
Як  плату  за  холодну  зиму.
І  подумки  благаєш  у  природи,
Крихку  оберігати  зміну.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829951
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 22.03.2019


Порепана душа

Порепана  душа,  як  верх  старого  черевика,
У  тріщинах  запилених  –  дороги  за  життя.
Усьому,  що  оточує,  вона  завжди  відкрита,
Народжує  у  всесвіті  великі  почуття.
І  хто  шляхи  підкорює,  повинен  пам'ятати,
Сьогодні  тобі  зручно  йти,  а  завтра  -  мозолі,
Та  черевики  ношені  можливо  поміняти,
Душа  на  вік  дарується  у  нашому  житті.
Усе,  що  є  довкола,  у  ній  відображається,
Готова  зігрівати  нас  у  хвилях  теплоти,
Але  тривоги,  болі  рубцями  залишаються,
І  тільки  для  байдужості  тут  місця  не  знайти.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829246
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 16.03.2019


Заплакала весна


Холодно.  Душа  моя  болить,
Скрипкою  заплакала  весна,
Зафіксуємо  у  мозку  мить,
Як  у  дім  постукала  війна.
Ми  гадали,  що  вона  далеко,
Є  бідою  прожитих  століть,
На  сторінках  книг,  старому  фото,
А  вона  за  вікнмами  стоїть.
У  моменті  порвано  життя,
Розмежовано  –  на  до  і  після,
Поділили  вічні  почуття,
І  затихла  розпочата  пісня.  
Ми  війну  у  гості  не  просили,
Але  винні,  що  вона  прийшла.
Не  уміли  берегти  важливе,
Залишили  душі  без  тепла.
Нас  сусідська  заздрість  поділила,
Всім  подарувала  ярлики.
В  мозку  метастази  утворила,
Отруїла  душі  на  віки.
Весна  сльози  свої  не  ховала,
Але  тихо  підказала  нам,
Щоби  за  вікном  війна  не  стала,
Менше  довіряйте  ярликам.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829244
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 16.03.2019


Складові існування

Життя  простих  людей  утворює  історію,
Формуючи  багатогранний  світ,
Спіралями  буття  займає  територію
І  залишає  неповторний  слід.
Банальні  оповіді,  писані  буденністю,
Складає  із  пазлів  дуже  дрібних,
Наповнює  своє  існування  безмежністю,
Бачить  велике  у  частках  малих.
Але  картина  всесвіту  повною  не  буде,
І  вади  є  у  задумі  Творця,
Як  нехтують  і  якось  забувають  люди
Історії  звичайного  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829087
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 15.03.2019


Для чого жити?

Упевнено  іде  на  зігнутих  колінах,
Готовий  цілувати  п’яту  точку
Тим,  хто  будує  щастя  на  покірних  спинах.
Його  останню  забере  сорочку.
Боїться  погляд  відірвати  від  землі,
А  власну  пісню  стримує  у  грудях,
І  дякує  недоїдкам  на  чужім  столі,
Ховається  у  натовпі  на  людях.
Звикає,  що  банальна  сірість  владарює
І  підкоряється  примхливій  долі,
Яка  його,  і  так,  постійно  ігнорує,
Обмеживши  у  просторі  і  волі.
Не  помічає  зовсім  втраченого  часу
На  боротьбу  із  власними  думками,
Які  перетворив  на  однорідну  масу,
Наповнену  абсурдними  байками.
Невже  для  цього  він  на  світі  появився,
Лежати  тінню,  жити  у  покорі,
Не  чути  і  не  бачити,  як  світ  змінився,
У  небі  нові  запалали  зорі?
Зусилля  приклади  і  випрями  коліна,
Розправ  сутулі  плечі,  очі  підніми,
Ламай  раба  в  душі,  повір,  що  ти  –  людина,
На  рівних  далі  йди  і  долю  підкори.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829086
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.03.2019


Паралельність

Нічний  потяг,  старенький  вагон,
Мандрую  багато  годин.
Далеко  уже  порожній  перон,
І  думаю,  що  я  один.
Жовта  жарівка,  бруд  у  плафоні
Із  мумій  нещасних  комах.
Прокурений  тамбур  -  запах  вагону,
І  п'яні  тіла  на  лавках.
Світло  у  очі,  ліхтар  за  вікном
За  обрії  відлітає.
А  поряд  розмова  загальним  тлом
Нехотячи  протікає.
Часу  нема,  не  відчувається,
І  простір  химерним  стає.
У  темряви  обрис  міняється,
За  склом  силует  постає.
У  нових  реаліях,  за  вікном
Сидить  подібний  на  мене.
Погане  світло,  протухлий  вагон  -
Загальна  наша  проблема.
Паралельний  світ  сам  поділився,
Мене  багато  у  ньому.
У  кого  я  там  перетворився?
А  може  усе  по  старому?
Паралельний  образ,  друг  мовчазний,
Керунок  мій  обирає.
Шлях  не  далекий,  але  не  близький
Потяг  поволі  долає.
Спільна  дорога,  а  різна  мета.
Ситуація  вражає  -
Станція  у  кінці  буде  одна,
Прибуття  не  співпадає.
Біла  заздрість,  даремні  ридання,
Не  подарує  надії,
Чужі  узяти  собі  надбання
Для  втілення  власної  мрії.
Паралельний  світ.  Непомите  скло
Таїну  оберігає  -
Не  піддається  руйнації  тло
Тим,  хто  чужого  бажає.
Зміни  ідуть,  коли  їх  чекаєш,
А  хочеш  нового  –  твори.
Світ  поміняється,  як  ти  бажаєш.
Свою  реальність  роби.
Нічний  потяг.  Вагон  неновий
До  міркувань  спонукає.
І  може  у  ньому  я  не  один,
Хто  поряд  світи  відкриває?


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829024
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.03.2019


Шанс

Переповнена  чаша  терпіння
Запалила  суспільний  протест,
Щоб  звільнити  усіх  від  свавілля,
Не  чекаючи  помсти  небес.
Розбудили  потужну  стихію,
Щоб  лунали  слова  каяття,
Зародили  у  душах  надію
На  нове  і  щасливе  життя.
Неможливо  щораз  існувати
У  полоні  примарних  ідей,
Перед  долею  спину  згинати
Розчинятись  у  масі  людей.
Забувати  свої  побажання,
Особисту  життєву  мету,
Неможливе  постійне  мовчання,
Коли  бачиш  навколо  біду.
І  стихія,  змітаючи  догми,
Поруйнує  старі  береги,
Допоможе,  без  зайвої  помпи,  
Будувати  нове  на  віки.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829023
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 14.03.2019


Шевченкові

Пророком  був!  Пророком  є!
Пророком  буде  в  Україні!
У  простір  час  його  слова  несе,
Аби  будити  душу  у  людині.
Не  дати  їй  заснути  на  ходу,
І  не  накритись  товстим  шаром  пилу,
А  відчувати  ближнього  біду
І  шанувати  прадідів  могилу.
Пророче  слово  –  чисте  джерело,
Знедоленим  тамує  вічну  спрагу,
Дарує  силу,  ворогам  на  зло,
Несе  у  серце  віру  і  звитягу.
Слова  його  проходять  крізь  віки.
Пророча  думка  допоможе  жити,
Як  течія  бурхливої  ріки
Руйнує  греблі,  щоб  нове  творити.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824634
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 08.02.2019


Дерева розмовляють

Дерева  розмовляють  про  минуле,
Розповідають  про  побачене,  почуте.
Літа  за  обрій  в  далечінь  майнули,
У  бік  зворотній  не  можливо  повернути.
Доріжками  потертого  вінілу,
Річними  кільцями  прожите  нотували,
На  схилі  літ  мелодії  поснулі
У  верховітті  крони  тихо  пролунали.
Тож,  бесіда  не  бесіда,  а  пісня.
В  її  звучанні  сила  мудрого  надбання,
Здобутого  в  минулі  покоління
І  подарованого  нам  для  покаяння.
Дерева  розмовляли  й  розмовляють,
І  поки  будемо  цю  бесіду  сприймати,  
Життєві  кризи  нас  не  подолають,
Бо  сили  можемо  в  їх  мудрості  черпати.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822738
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 25.01.2019


Дорога до правди


Вставай  і  йди!  Прошу  тебе,  вставай!
Усупереч  думкам,  що  сил  немає.
На  втому  й  біль  уваги  не  звертай,
Легких  шляхів  до  правди  не  буває.
Вставай  і  йди  до  світла,  до  мети,
Хто  не  спинивсь  –  тернистий  шлях  здолає.
Повір  у  свої  крила  і  лети,
Коли  є  ціль  ,  тяжіння  не  тримає.
Важливо  мати  напрямок  в  житті,
Але,  обравши  непростий  керунок,
У  ньому  проклади  свої  шляхи,
Не  спокусившись  на  обману  трунок.
Важка  дорога  правди,  але  йди.
Світи  душею  тим,  хто  за  тобою.
Перед  брехнею  зброї  не  склади
І  вийдеш  переможцем  з  цього  бою.                          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=821851
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.01.2019


Відносність часу


Час  затиснули  у  годинниковий  механізм,
Де  стрілка  нараховує  секунди  і  хвилини.
Умовність  цього  виміру,  немов  анахронізм,
Не  завжди  вірно  підсумовує  життя  людини.
Спливає  час.  Йому  назад  немає  вороття.
І  пройдене  оцінюєш  без  зайвої  надії.
Не  співпадає  зроблене  на  протязі  життя
З  тим  часом,  що  затрачено  на  виконання  мрії.                                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820161
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.01.2019


Лінія

 
Лінія  створила  контур  форми,
Окреслила  собою  площину,
Встановивши  правила  і  норми,
Зафіксувала  відліку  межу.
Аркуш  моментально  оживає,
Зникає  білосніжна  чистота.
Лінія  ідеї  зберігає,
Які  на  крилах  муза  принесла.
З’єднює    побачене  й  прожите,
Формує  поступово  цілий  світ,
Щоб  у  нього  двері  відчинити
І  вирватись    в  омріяний  політ.
Створюючи  нові  горизонти,
Автора  із  всесвітом  зв’язала.
З  висоти  мінливого  натхнення
Його  душу  людям  показала.                                                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820130
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 04.01.2019


Перші кроки

Дитина  підвелась  на  ноги  і  пішла,
Ступаючи  невпевнено,  але  щасливо.
Вона  не  розуміє,  що  уже  змогла,
Зробивши  перший  крок,  створити  справжнє  диво.
Підняла  горизонт  для  задумів  і  мрій,
За  кроком  крок,  торуючи  нову  дорогу.
Хитка  хода,    та  сповнена  значних  надій
І  відчуття,  що  вже  здобуто  перемогу.
Отримавши  свободу  від  батьківських  рук,
Вона  за  мить  бажає  світ  складний  пізнати.
Але  життя  таке,  один  невдалий  рух,
Й  дитя  по-новому  повинно  починати.
Ступивши  перший  крок  у  невідомий  світ
І  без  зусиль  долаючи  важкі  дороги,
Можливо  впасти  і  на  час  спинити  хід,
Та  треба  знову  підніматися  на  ноги.                                                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819967
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 03.01.2019


Спогади

 
Учора…Нині…Завтра…Післязавтра…
Рахує  календар  одноманітні  дні.
У  товщі  ночі  догорає  ватра,
І  силуети  пропадають  у  пітьмі.
Життя  сюжети  пройдені  гортає,
В  глибинах  пам’яті  збережені  роками.
І  саме  ці  сьогодні  обирає,
Щоб  не  пішов  у  світ  невірними  шляхами.
Все  в  спогадах  химерно  і  мінливо,
Але  вони,  як  точка  відліку  буття,
Думкам  дають  можливість  неквапливо
Створити  плани  для  майбутнього  життя.                                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819942
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 02.01.2019


Чому ти так не любиш Україну? (сепаратистам)


Чому  ти  так  не  любиш  Україну,
Блакить  її  небес  і  золото  ланів?
Чом  спонукаєш  матір  до  загину,
Готовий  радо  нищити  своїх  братів?
Чому  ти  так  не  любиш  Україну?
Адже  Вона  тобі  життя  подарувала.
Чому  готовий  вдарити  їй  в  спину,
Щоби  у  болі  й  муках  помирала?
Чому,  забувши  пам’ять  родоводу,
Не  визнаєш  полеглих  у  важких  боях?
Історію  ж  сусідського  народу
Оспівуєш  у  власних  віршах  і  піснях.
Не  чуєш  і  не  хочеш  зовсім  знати
Основ  життя,  що  поєднали  на  віки
Донецький  степ  і  мовчазні  Карпати
І  дали  сили  разом  у  майбутнє  йти.
Бо  ми  ж  з  тобою  однієї  крові,
Плекаєм  віру  із  одного  джерела.
Чому  ж  не  відчуваєш  ти  любові,
І  в    твому  серці  зараз  пустка  крижана?
І  ця  холодна,  темна  порожнеча
Тримає  твою  душу  у  своїх  руках.
Могильних  сірих  плит  вона  предтеча
 І  ненависті  між  братами  у  віках.
Забувши  про  фундамент  існування,
Історію  величного  народу,
Втрачаєш  ти  шляхи  для  покаяння,
А  з  ними  і  надію  на  свободу.                                                                      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819618
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 31.12.2018


Мудрість вічності

Вся  мудрість  вічності  у  пам’яті  народу,
Словах,  які  пережили  віки.
У  них  історія  і  таємниця  коду,
Що  нації  виводять  у  світи.
Слова  -  це  альфа  і  омега  існування,
І  сила  їх  підводила  з  колін,
У  простір  час  спрямовує  слова  пізнання,
Що  є  дороговказом  поколінь.
Аби  осмислити  збережене  народом,
Черпайте  мудрість  у  його  словах  -
Це  чисте  джерело  дароване  нам  Богом,
Міцний  фундамент  націй  у  віках.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819355
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 29.12.2018


Прості рішення


Це  зручно,  коли  рішення  одне,
Зробити  саме  так,  без  варіантів.
Широкий  битий  шлях  вперед  веде,
Немає  витрат  сили  і  талантів.
Це  вигідно,  що  рішення  просте,
Де  біле  –  біле,  без  відтінків  чорне.
Життя,  мов  течія,  тебе  несе,
І  душу  тихим  спокоєм  огорне.
Чи  добре,  коли  рішення  одне?
Невже  все  вірно  й  вибору  немає?
Напевно,  комусь  вигідно  все  це,
Коли  душа  нюансів  не  сприймає.
Свій  розв’язок  шукаючи  в  житті,
Нові  шляхи  навчися  обирати.
Потрібно  тисячі  доріг  пройти,
Щоб  мати  право  рішення  прийняти.                                                                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818935
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.12.2018


Не забувай


Не  забувай  як  розпускаються  бруньки,
 Як    білу  сукню  одягає  черемшина,
Багатим  урожаєм  тішаться  лани  –
Це  неповторна  і  прекрасна  Україна.
Не  забувай  блакиттю  чисті  небеса,
І  золотом  важким  наповнене  колосся,
Як  в  дзеркало  ріки  вдивляється  верба,
І  вітер  ніжно  їй  розчісує  волосся.
Не  забувай  красу  Карпатських  гір,
Стрункі  смереки,  різнотрав’я  полонини.
Не  здатен  велич  степу  охопити  зір,
І  важко  виміряти  душу  України.
Розстелить  доля  в  чистім  полі  рушники.
Та  де  б  ти  не  пішов,  мандруючи  світами,
Як  до  річок  збігаються  швидкі  струмки,
Не  забувай  шляхи  до  України  –  мами.
З  небес  дарована  прекрасна  ця  земля,
У  битвах  славні  предки  голови  поклали,
Щоби  зійшла  над  Україною  зоря,
І  ми  її  всім  серцем  шанували.                                                                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818603
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 23.12.2018


Для «слуг народу»

Ми  кричали,  а  влада  глухою  була.
Ми  просили,  та  нас  не  почули.
На  очах  виростала  висока  стіна
І  за  нею  про  інших  забули.
Збудували  свій  світ  на  сльозах  і  брехні,
Підмінили  ідеї  й  поняття,
Честь  і  совість  втрачаючи  в  сірій  імлі,
Не  лякались  людського    прокляття.  
Не  боялися  зради  і  плюндрування
Священних  основ  людського  життя,
Змінили  його  на  просте  існування
У  зазначених  рамках  буття.
Обмеживши  простір,  для  всіх  окрім  себе,
На  ланцюг  посадивши  свободу,
Гадали,  що  стали  посланцями  неба,
А  не  слугами  свого  народу.
Не  може  тривати  безмежно  терпіння,
Слово  правди  крізь  камінь  проб’ється,
Відкриються  очі  на  темне  свавілля,
І  покірна  спина  розігнеться.
Розправивши  плечі,  зірвавши  окови,
На  Майдані  постали  у  лави,
Щоби  відродити  забуті  основи,
Славу  і  честь  своєї  держави.                                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818602
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 23.12.2018


Порада

 
Розшматували,  розтягли,
Умилися  людською  кров’ю
Й  до  неба  руки  простягли:
«  Наповни  душі  нам  любов’ю…»
У  вас  був  степ,  безкрайнє  море,
Зелені  луки  і  ліси,
Поля,  лани,  величні  гори  -
Усе  для  вас.  Цінуй…  Живи…
А  ви  для  себе,-    Небо  мовить,-
Шукали  в  цьому  тільки  зиск.
І  вже  земля  зерно  не  родить,
А  від  багатства  тільки  блиск.
Ділили  те,  що  не  ділилось,
Під  себе  не  своє  гребли.
Куди  забрати  захотілось,
Що  збудували  за  віки?
З  собою  на  той  світ  не  візьмеш,
Із  чим  прийдеш,  із  тим  підеш.
Якщо  ж  цю  істину  не  приймеш,
То  шлях  до  світла  не  зайдеш.
Прокиньтесь  люди  на  світанні,
Залиште  зайве  за  бортом,
Очистіть  душі  в  покаянні,
Зігрійте  світ  своїм  теплом.
З’єднайте  те,  що  роз’єднали,
Щоб  спільно  у  майбутнє  йти,
І  в  своїх  душах  відшукати,
Чим  поділитися  б  могли.                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818483
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 22.12.2018


Надії?

 
«Побудувати!  Досягти!  Реформи  в  дію!»,-
Звучали  впевнено  слова.
Засіяли  обранці  в  нас  надію…
Та  урожаю  щось  нема.                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818482
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 22.12.2018


Не знищити


Наруга  над  святинями  в  душі
Над  тим,  що  формувалося  віками,
Що  є  основою  в  похмурі  дні,
І  з  молоком  передалось  від  мами.
Сплюндроване  прозоре  джерело,
Засипане  нечистими  руками,
Щоб  легше  було  затягти  в  ярмо
Солодкими  й  брехливими  словами.
Затерто  пам’ять  гордих  поколінь,
Зруйновано  фундамент  існування  -
Все  світле  загнано  в  глибоку  тінь,
І  втрачено    шляхи  для  покаяння.
На  постаментах  ідоли  нові
Постали  в  бронзі  поряд  із  старими.
У  суєті  проходять  сірі  дні,
Й  не  вирватись  з  липкої  павутини.
Все  це  було.  І  нас  чекало  знов
Навчання  чорне  білим  називати.
Витравлювалась  віра  та  любов,
І  годі  було  істину  шукати.
Та  не  можливо  знищити  усе.
Могильний  камінь  вміє  говорити.
Він  на  скрижалях  слово  пронесе
І  допоможе  правду  відновити.
Крізь  товщу  гір  проб’ється  джерело,
Омиє  очі  чистими  сльозами.
Відродиться  душа  біді  на  зло
Й  зігріється  відвертими  словами.
Нікчеми  з  постаментів  упадуть,
На  згарищах  постануть  нові  храми.
До  істини  дорогу  прокладуть,
До  волі,  що  не  бачили  віками.                                                          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818367
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2018


Порожнеча

Весна  не  може  смутку  подолати
Ні  сонячним  теплом,  ні  зеленню  ланів.
У  грудях  біль  і  хочеться  кричати,
Немає  радості  давно  минулих  днів.
Не  тішить  око  білий  цвіт  калини,
Холодна  пустка  в  серці  і  в  душі  печаль.
З  роси  сльозами  вкриті  полонини,
Не  гоїть  рани  швидкоплинний  час,  нажаль…
Життя  довкола  вабить  суєтою,
Народжує  бурхливий  вир  нові  світи.
Даремно  все,  коли  поряд  з  тобою
Відходять  строєм  в  вічність  бойові  брати.
Не  можна  порожнечу  цю  закрити,
Прихід  весни  не  здатен  смутку  подолати,
Зробивши  все,  щоб  ворога  спинити,
Йдуть  в  небеса  нескорені  солдати.                                                              

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818365
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 21.12.2018


Полеглим


Ми  пам’ятаємо  усіх,
Та  пам'ять  ця  нам  серце  крає.
Ви  оберіг  для  нас,  живих,
Хоча  самі  за  небокраєм.
Не  поступилися  в  бою,
Не  відійшли,  щоби  сховатись.
Перетворившись  на  броню,
Дали  нам  шанс  порятуватись.                                                                      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818304
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 20.12.2018


Краса життя

Цінуй  красу  життя  у  різнотрав’ї  літа,
В  осіннім  золоті  і  в  білизні  зими.
Веселка  весняна,  дощем  травневим  вмита,
Любов’ю  з’єднує  далекі  береги.
Цінуй  красу  життя,  не  дай  душі  заснути,
Не  оберни  її  на  пустку  крижану.  
Наповнюй  світ  добром,  щоб  крила  розвернути,
Серед  безмежних  мрій  знайти  свою  одну.
Цінуй  красу  життя  у  величі  й  дрібницях,
Зумій  побачити  в  краплині  світ  цілий.
І  в  розкошах  маєтків,  і  в  простих  світлицях
Назавжди  пам’ятай  на  скільки  він  крихкий.
Цінуй  красу  життя  у  радості  й  печалі.
В  буденній  суєті  не  загуби  себе.
Життя  навколо  нас  -  як  сторони  медалі.
Краса  ж  врятує  світ  і  щастя  принесе.                                                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818303
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2018


Світло

 
Нам  влада  обіцяє  світло  у  кінці  тунелю.
І  ми  відверто  віримо,  що  буде  саме  так.
Бо,  покидаючи  назавше  цю  земну  оселю,
Є  шанс  побачити  його…  Розповісти  –  ніяк.                                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818203
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 19.12.2018


Важливе

 
Не  губіть  у  житті  віру  в  правду  й  добро,
В  щиру  дружбу  і  серце  відкрите.
Не  забудьте  зерно,  що  в  душі  проросло
І  слізьми  материнськими  вмите.
Зберігайте    надію,  що  щастя  прийде,
В  справедливість,  що  зло  подолає.
В  промінь  світла,    який  в  темноті  проведе.
В  почуття,  що  воно  відкриває.
Пам’ятайте  про  славу  минулих  віків,
Про  героїв    сміливих  й  звитяжних  -
Вони  вірна  основа  сьогоднішніх  днів
Й  перемог  у  майбутньому  славних.
А  якщо  ми  до  цього  зусиль  докладем,
Запрацюємо  в  ритмі  єдинім,
Шлях  до  величі  й  світла  собі  прокладем
Й  заживемо  у  світі  щасливім.                                                                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818202
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.12.2018


Незмінне

 
«Минає  все»,-
Казали  стародавні  мудреці.
І  це  мине…
Просіється  піском  в  твоїй  руці.
Минає  все…
Втрачаються  контрасти  відчуттів.
Спливає  час…
Лиш  пам'ять  –  надбання  минулих  днів.
Минає  все…
Ритм  чорно  білих  плям.  Ідуть  роки.
Незмінне  є!                                                                            
Кохання,  що  проходить  крізь  віки.                                                              

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818052
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 18.12.2018


Майдан


Не  чіпайте  брудними  руками  Майдан.
Не  зроніть  лихих  слів  про  звитяжних  людей,
Не  злякались  вони  закривавлених  ран,
Світлом  віри  розрізали  морок  ночей.
Не  можливе  у  сутінках  чесне  життя,
Де  убивство  -  не  злочин,  крадіжка  –  не  гріх,
І  у  влади  відсутні  слова  каяття,
А  свобода  дарується,  та  не  для  всіх.
Шикувались  у  лави  старі  і  малі,
Барабани  пробили  героїки  час,
І  під  зливою  куль,  на  замерзлій  землі,
Полягли  ті,  хто  прикладом  стане  для  нас.
Піднімалися  в  небо  немов  журавлі,
З  дерев’яних  щитів  їх  дорога  у  рай.
Оберегами  долі  своєї  землі,
Вони  стануть  рядами  в  ранковий  розмай
Дарували  нам  шанс,  щось  змінити  в  житті,
Бо  звільнили  серця  від  облудних  кайдан,
Запалили  вогонь  у  холодній  душі…
Не  чіпайте  брудними  руками  Майдан.                                                        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818051
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 18.12.2018


Правда

 
Багато  правди  не  буває,
Бо  істина  одна  завжди.
Сенс  існування  відкриває
Й  рятує  світ  від  марноти.
Багато  правди  не  буває,
Та  доза  в  кожного  своя.
Один  сміливо  всю  сприймає,
Хтось  спожива  мов  немовля.
Та  треба  добре  розрізняти
Напій  життя  у  вирі  слів,
І  в  серці  істину  плекати,
Щоб  мозок  твій  не  збайдужів.
Не  збайдужів  до  горя  й  болю,
Не  відвернувся  від  біди
І  підкорив  примхливу  долю,
А  не  схилився  від  журби.
Багато  правди  не  буває,
Вона  одна  на  все  життя.
Хто  чорне  білим  називає,
Створив  ілюзію  буття.              

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817843
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2018


Літа

 
Не  нарікай  на  швидкоплинність  літ,
Бо  час  спинити  не  у  твоїй  волі.
Тож  залиши  по  собі  гідний  слід,
Усупереч  вже  визначеній  долі.
Не  переймайся,  що  не  встигнеш  все
Бажане  й  заплановане  здійснити.
З  собою  час  крізь  простір  пронесе
Лиш  те,  без  чого  неможливо  жити.
Не  розпорошуй  сили  на  пусте
І  не  марнуй  наснаги  на  нікчемне.
Зерно  у  порожнечі  не  зросте,
А  час,  що  втрачено,  ніхто  не  верне.
Відважно  стій  під  вітрами  стихій,
Багатством  дармовим  не  спокушайся.
Воно  «fata  Мorgana»  наших  мрій,
Подалі  від  таких  надбань  тримайся.  
Роби  сміливі  кроки  по  життю
З  відкритим  серцем  до  чужого  горя.
Байдужість  в  собі  знищуй  на  корню,
І  зміниться  вже  визначена  доля.
Не  нарікай  на  швидкоплинність  літ,
Вони,  як  нового  життя  предтеча.
Слідкуй  за  тим,  чи  все  зробити  зміг
Для  того,  щоб  не  згинуть  в  порожнечі.          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817840
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 17.12.2018


Вибір

 
І  знову  у  нас  вибору  немає  -
Знайомі  лиця  і  слова  відомі.
І  кожен  з  них  хороше  обіцяє,
Та  здійснювати  не  завжди  готові.
І  знову  у  нас  вибору  немає…
Між  гіршим  і  поганим  обираєм.
Мов  медом  нас  з  екранів  заливає,
І  ми  потрохи    до  брехні  звикаєм.
І  знову  у  нас  вибору  немає!
Але  надію  в  серці  не  убити.
Можливо  хтось  традицію  зламає
Й  захоче  щось  з  обіцянок  зробити.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817579
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 15.12.2018


Шлях до мрії

Йти  уперед…  Постійно  йти    вперед...
Нас  спонукають  мрії  і  бажання.
І  їх  легкий,  непевний  силует
Реалізується  в  якесь  надбання.
У  когось  мрії  мов  дороговказ,
Чи  як  вантаж,  що  зібрано  віками,
Акумулюють  в  собі  простір,час
й  ведуть  у  світ  тернистими  шляхами.
І  цей  вантаж  кишеню  не  порве,
Не  дасть  твоїй  душі  спокійно  спати.
Дарує  сили,  в  гору  поведе
Й  вершину  допоможе  подолати.
Та  якщо  мрії  -  лиш  порожній  звук
Й  не  заставляють  шлях  в  житті  шукати,
Коли  не  хочеш  забруднити  рук,
З  таким  надбанням  легко  крокувати.
Звичайно  ж  з  ними  дуже  зручно  йти,
Якщо  бажання  й  мрії  пустотілі,
Можливо  швидко  досягти  мети,
Але  лиш  на  словах,  а  не  на  ділі.                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817578
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 15.12.2018


Шанс

 
Переповнена  чаша  терпіння
Перелилась  в  суспільний  протест,
Щоб  звільнити  народ  від  свавілля,
Не  чекаючи  помсти  з  небес.
Розбудили  потужну  стихію,
Віру  в  слово  і  каяття,
Зародили  у  душах  надію
На  нове,  не  злиденне,  життя.
Бо  не  можна  весь  час  існувати
У  полоні  примарних  ідей,
Перед  долею  спину  згинати
Розчинятися  в  масі  людей.
Забувати  про  власні  бажання,
Особисту  життєву  мету,
Не  можливе  постійне  мовчання,
Якщо  бачиш  навколо  біду.
І  стихія  змітаючи  догми,
Зруйнувавши  старі  береги,
Дає  шанс  нам,  без  зайвої  помпи,  
Збудувати  нове  на  віки.                                                            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817502
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 14.12.2018


33- тій

Цей  біль  і  зараз  не  дає  заснути
І  тінню  нашу  землю  накриває.
Хіба  можливо  про  таке  забути,
Коли  невинні  із  небес  волають?
Невинні  з  неба  просять  пам’ятати,
В  яких  жорстоких  муках  помирали,
Молили  Бога  швидше  їх  забрати,
Останню  крихту  дітям  віддавали.
Останню  крихту,  пригоршню  полови.
«Мамусю,  їсти…»  -  мозок  розривало.
Посохлим  листям  затихали  діти,
І  ангелами  в  небо  відлітали.
І  ангелами  крізь  часи  зневіри  
Охороняли  пам’ять  про  страждання,
Про  покоління,  що  не  народились
І  не  пізнали,  що  таке  кохання.
І  не  пізнали,  не  змогли  відчути
Кохання,  що  народжує  життя
Не  засівали  ниви  їхні  руки,
Не  розквітали  в  серці  почуття.
Ще  ненароджені  й  жорстоко  вбиті  -
Навіки  зламаний  брутально  цвіт.
Невинні    душі  сумом  оповиті-
Наш  оберіг  в  житті  на  сотні  літ.                                                                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817463
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 14.12.2018


Вибори

Йти?  Чи  не  йти?  Це  не  питання.
На  вибори?  Звичайно  йти.
Нам  обіцяли  покаяння,
Без  ницості  та  марноти.
Нам  обіцяли  щастя  міру,
Добробут  зараз,  в  кожен  дім!
Ми  ж  голосуємо  на  віру,
Й  не  чуєм  як  гуркоче  грім.
Не  чуєм  як  з  небес  волають
Ті,  що  в  курганах  полягли.
Їх  голоси  не  заважають
На  ринок  душі  віднести.
На  ринок.  І  продать  за  дарма,
А  чи  віддати  й  просто  так.
І  згодом  проклинати  карму,
Що  у  житті  все  знов  не  так.
Бо  щастя  поряд  десь  проходить
Чи  може  хтось  його  забрав?
Одна  лиш  відповідь  підходить:
«  Ти  ж  сам  за  це  голосував.»
Обрав  між  гіршим  та  поганим
Й  розчарувався  у  житті.
І  в  котре  розумієш,  пане,
Що  наступив  на  ті  ж  граблі.                        

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817412
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 13.12.2018


Політ митця

Він  серед  нас,  а  думка  десь  далеко.
Душа  в  безмежнім  просторі  летить,
Руйнуючи  встановлені  кордони,
Із  всесвітом  про  вічне  гомонить.
За  межами  реальності  існує,
Та  творить  в  повсякденному  житті.
Емоції  у  колір  трансформує,
У  форми  на  порожнім  полотні.
Не  б’є  поклін  існуючій  епосі
І  нехтує  законами  буття,
Плин  часу  зупинивши  на  роботі,
Нам  подарує  нові  відчуття.                                                                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817411
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 13.12.2018


Керунок

 
В  метаморфозах  вже  існуючих  світів
Стараємось  знайти  свій  порятунок,
Серед  мільйонів  кимось  пройдених  шляхів
Шукаємо  незвіданий  керунок.
Живемо  вірою,  що  щастя  віднайдем
На  власній,  ще  непізнаній,  дорозі.
Готові  падати  та  з  неї  не  зійдем
І  визнати,  що  схибили,  не  в  змозі.
Бува  по  колу  вперто  йдемо  до  мети,
Втішаємось  здобуткам  на  папері.
І  досить  часто,  щоби  мрії  досягти,
Ламаєм  стіни,  а  не  входим  в  двері.                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817304
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 12.12.2018


Руйнування фантазії


Зруйнували  ілюзію,  мрію  мою.
Звели  навпроти  новий  будинок.
З  відчуттям,  що  мене  обікрали  стою
І  не  бачу  з  Парижу  картинок.
Не  видно  вежі,  що  вікно  відкривала,
Хоч  у  мріях,  в  Європу  стареньку.
Моменти  втіхи  чиясь  воля  забрала,
Замінивши  на  стіну  новеньку.
Хоч  далі  люблю  я  пісні  Джо  Дассена,
І  в  бокалі  каберне  чи  мерло,
Та  поряд  протікає  Бистриця  не  Сена,
Й  без  вежі  –  це  не  французьке  кіно.
Не  терпить  крихка  ілюзія  втручання
Брудних,  хоча  і  грошовитих,  рук.
І  нові  квартири,  хороше  надбання,
Без  мого  комфорту  порожній  звук.
За  чужий  рахунок  щастя  будуючи,
Можна  й  не  помітити,  як  воно
Стає  ілюзією,  презентуючи
Порожні  кадри  нового  кіно.                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817183
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 11.12.2018


Дощ

 
Розмиті  контури…  Контрастів  ще  немає,
Щезає  сірий  пил  під  струменем  води.
З  небес  потоки  ллють  і  душу  очищає
Від  збайдужіння,  плісняви  та  суєти.
А  дощ  все  йде  та  йде.  На  ринвах  вітер  грає.
Мелодія  й  вода  у  вирі  двох  світів.
З  під  бруду  небуття  вже  світло  проступає,
Вселяють  віру  в  шанс  нюанси  почуттів.
Й  очищена  душа  спокою  більш  не  знає.
Контрасти  кольорів  народжують  думки.
Тож  сильний  йде  вперед  й  дорогу  обирає,
Слабкий  існує  далі  у  мушлі  марноти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817113
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 11.12.2018


Материнське слово

Лови  слова  у  морі  різних  звуків.
Лови  слова,  що  у  дитинстві  чув  від  мами,
Бери  їх  обережно  в  чисті  руки,
Нанизуй  на  думки  красивими  рядами.
Сплети  думки  в  ґердани  з  материнських  слів,
Не  для  показу,  продажу,  гучної  слави,
А  щоби  рідну  мову  зберегти  зумів,
Мандруючи  в  світах  тернистими  шляхами.
Слова  у  щасті  і  в  лиху  годину
Вплітаються  в  життя  мов  гроно  калинове.
Настільки  ж  в  собі  збережеш  людину,
Наскільки  володієш  материнським  словом.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817052
рубрика: Вірші, Патріотичні вірші
дата поступления 10.12.2018


Аркуш


Аркуш  на  столі  перед  тобою
Вже  готовий  до  ідей  митця,
Зваблює  цнотливо  білизною,
Щоб  відкрити  нового  творця.
З  радістю  готовий  підкоритись,
Втратити  свій  досконалий  світ,
Тільки  щоб  в  роботі  розчинитись,
З  мріями  відправитись  в  політ.
Біль  і  зрада,  радість  і  кохання
Розкривають  простори  буття.
Аркуш,  як  основа  покаяння
Вміщує  в  собі  ціле  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816919
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 09.12.2018


Правила

Розписали  життя  на  формули,
Алгоритмами  вивчених  дій.
Користуємось  тільки  догмами
В  задоволенні  власних  надій.
Живемо  в  рамках  правил  безпечних,
Тільки  в  межах  лояльних  ідей.
І  не  ставим  питань  недоречних,
Розчиняючись  в  масі  людей.
В  контурі  рамки  хороше  жити,
Все  відміряли  нам  на  «добро»,
Кого  треба  кохати  й  любити,
А  кого  опускати  на  дно.
Та  якщо    догми  долю  ламають,
І  будують  паркан  від  людей,  
Метастазами  в  мозок  вростають,
Вирви  душу  з  облудних  ідей.
Розірви  пута  правил  нікчемних,
Піднімись  над  потоком  брехні,
І  не  бійсь  силуетів  химерних,
Коли  сонце  шукаєш  в  пітьмі.
Піднімайся  крізь  хмари  до  світла,
Розгорни  горизонт  для  людей,
Щоб  душа  у  промінні  розквітла,
Скинь  пов’язку  з  закритих  очей.
Коли  віриш  ,  що  простір  безмежний,  
Прокладаючи  шлях  навмання,
Поруйнуєш  закони  химерні
Вивільняючи  з  рамок  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816767
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 08.12.2018


Учителям

Осіння  пора  у  багрянець  дерева  вбирає,
До  школи  юрбою  весела  біжить  дітвора.
У  класі  учитель  свій  перший  урок  починає,
Торує  дорогу  в  безмежну  країну  Добра.
Що  скаже  він  учням  ?  Як  слово  його  відгукнеться?
Чи  зможе  відкритись  для  нього  дитяча  душа?
А  голос  тремтить,  і  пташкою  серденько  б’ється,
Підказує  розум  потрібні  і  мудрі  слова.
Учитель,  учитель,  учитель,
Відкрий  учням  серце  своє.
Учитель,  учитель,  учитель,
Насіння  добра  хай  у  душах  дітей  проросте.
Проходять  уроки,  міняються  класи  і  діти,
І  дзвоник  останній  на  очі  сльозу  наверта.
У  вирій  далекий  збирається  юнь  відлетіти.
Чи  стане  в  нагоді  їм  вічна  наука  Добра?
Стелись  рушником  у  майбутнє  далека  дорога,
Що  кожен  для  себе,  як  напрям,  в  житті  обира.
І  радісні  миті,  коли  до  шкільного  порога  
У  будні  чи  свята  до  вчителя  хтось  завіта.
Учитель,  учитель,  учитель,
Відкрив  дітям  серце  своє.
Учитель,  учитель,  учитель,
Для  кожного  учня  у  ньому  є  місце  своє.
А  роки  летять,  як  розпряжені  коні  по  полю,
І  їх  наздогнати,  назад  повернути  дарма.
Вже  учні  твої  до  школи  онуків  приводять,
Питають  :  «Де  вчитель?».  У  відповідь  чують:  «Нема…».
Учитель…Учитель…Учитель…
Віддав  учням  серце  своє,
Учитель,  учитель,  учитель,
Хай    пам’ять  про  тебе  у  справах  дітей…  оживе.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816654
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 07.12.2018


Площина

 
Цнотлива,  білосніжна  площина
Приваблює  усіх  нас  чистотою.
І  вже  художник  пензель  підніма,
Щоб  ближче  познайомитись  з  тобою.
Він,  начебто  ,  невпевнено  веде
Розмову  із  коханою  своєю
І  пензлем,  ледь  торкаючись,  кладе
Невинний  обрис,  створений  душею.
Все  швидше  й  швидше  збільшується  ритм.
Ні  чистоти,  ні  цноти  вже  немає.
Останній  рух,  акцент  і  штрих…
Немов  в  оргазмі  пензель  завмирає…
Цнотлива,  білосніжна  площина
Злилась  з  митцем  в  єдиному  бажанні.
Лежить  на  ній  художника  душа
Й  відтворює  життя  у  покаянні.
Народження  ідей  на  полотні  –
Фіксація  переживання  й  болю,
Нюансами  буття  на  білім  тлі
Рятує  душу  і  формує  долю.          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816653
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2018


Творчість і Байдужість

У  Творчості  Байдужість  запитала:
«Навіщо  щось  робити  у  житті?
Того,  що  вже  здобуто  тобі  мало?
Чому  б  не  спочивати  в  марноті?»
На  ці  слова  їй  Творчість  відповіла:
«А  Сонце  спочиває  хоч  колись?
Без  світла  та  тепла  і  ти  б  не  жила…
Прийде  кінець,  і  світ  би  зупинивсь.»
Як  без  тепла  небесного  світила
Загине  філософія  буття.
Без  творчості  загубить  людство  крила,
І  втратить  всякий  сенс  його  життя.
Буває  ,  що  і  Творчість  спочиває,
Це  називають  кризою  Митця.
Але  проходить  час,  і  все  минає,
Й  людина  трансформується  в  ТВОРЦЯ.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816483
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2018


Розмови

 
Ми  дуже  добре  вмієм  говорити
І  знаєм  відповідь  на  всі  питання.
Кого  карати,  а  кого  любити  ?
Та  щастя  не  приносить  це  надбання.
Ми  дуже  добре  вмієм  говорити,
Про  все  відразу  й  ні  про  що  конкретно.
Коли  ж  нам  пропонують  щось  зробити,
Ми  утішаємось,  бо  це  дотепно.
В  словах  завжди  була  велика  сила,
Народи  піднімала  на  повстання.
Але,  коли  ці  звуки  пустотілі,
То  мріями  залишаться  бажання.                                    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816482
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 06.12.2018


Фантазія

 
Сиджу  на  балконі,  дивлюсь  у  вікно
І  в  Парижі  себе  уявляю.
Бачу  вдалечині  високу  вежу,
Кілометри  у  мріях  долаю.
Вежа  не  Ейфеля  –  телевізійна,
І  в  склянці  не  божоле,  а  мерло,
Все  ж  ситуація  презентаційна,
Ніби  сюжет  із  старого  кіно.
З  платівки  лунає  голос  Дассена.
О,  цей  прекрасний  французький  шансон!
Старе  бістро  на  набережній  Сени,
І  я  підспівую  Джо  в  унісон.
Добре,  що  вміємо  ми  уявляти,
Здатність,  справді,  дарована  з  неба.
І  можна  щодня  в  Парижі  бувати,
Бо  для  мандрівки  грошей  не  треба.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816367
рубрика: Вірші, Іронічні вірші
дата поступления 05.12.2018


Закони

Написані  закони  на  піску,
Розміщені  красивими  рядками.
Існують  лиш  до  першого  дощу,
Бо  створені  нечистими  руками.
Дощу  краплини  ляжуть  поміж  слів,
Розмиють  вже  встановлені  кордони.
І  покарають  тих,  хто  не  зумів
Підлаштуватись    під  нові  закони.
Складніше  висікти  на  камені  слова  -
Скрижалі,  щоби  у  віках  стояли,
Закон,  де  істина  завжди  одна,
Й  нащадки  наші  їх  би  шанували.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816366
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 05.12.2018


Закономірність

Якщо  ти  не  живеш,  тобі  й  не  помирати  –
Хороша  теза  з  філософії  буття.
Якщо  існуєш,  щоби  їсти  й  спати,
То  ти  й  не  знаєш,  що  таке  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816233
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018


Порівняння

 
Слів  небагато,  коли  ти  маленький,
Але  найрідніші  тебе  розуміють.
Слова  у  дитинстві  дуже  об’ємні,
А  тепер...  Все  дрібніють  й  дрібніють.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816232
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 04.12.2018


Ніч

Для  когось  ніч  -  це  просто  порятунок
Від  поспіху  прийдешнього  життя.
А  хтось    читає,  п’є  кохання  трунок,
Мандрує  по  спіралям  забуття.
Ніч  -  таємниця,  нерозгадана  країна,
Де  силуети  створюють  світи.
Вона  дана  як  істина  єдина,
Що  душу  вбереже  від  суєти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816175
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 03.12.2018


Для ЧИЖ

Вона  складає  зі  слів  конструкцію,
Кодує  потаємні  знання,
Оголошує  світу  обструкцію
І  шукає  шляхи  навмання.
Їй  самотньою  не  хочеться  бути
Серед  океану  порожніх  слів.
Старається  серцем  правду  почути,
Грає  на  струнах  людських  почуттів.
Коли  ж  конструкції  трансформуються,
Вростають  у  мозок  інших  людей,
Ті,  відповідно,  дуже  дивуються
Багатству  і  силі  власних  ідей.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816174
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 03.12.2018


Мости.

Поламані  у  суперечці  списи,
І  спалені  у  ній  мости.
Не  хоче  серце  зрозуміти,
Чому  без  правди  далі  йти.
Не  хоче  й  не  сприйма  на  віру
Цитати  із  банальних  слів.
Що  виділяють  щастя  міру
Для  тих,  що  залишилось  днів.
У  рамках,  зроблених  для  інших,
Шукає  простору  життя.
У  морі  фальші  й  спин  покірних
Формує  своє  майбуття.
У  лоні  істина  завмерла,
Не  народилась  в  битві  слів.
Вона  аморфна  і  химерна
Немов  сюжет  з  колишніх  снів.
Не  дали  правді  народитись.
Без  неї  легше  далі  йти
Й  порожнім  поглядом  дивитись
На  кимось  зведені  мости.            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816092
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2018


Пісня

Із  серця  лине  сум  про  очі  волошкові,
Калинові  уста  і  плавний  вигін  брів.
Із  серця  лине  сум,  карбований  у  слові,
Віднесений  у  світ  на  крилах  почуттів.
Слова  віднесені  у  гори  й  полонини,
Звучать  в  гаях,  в  безмежній  широті  степів.
Із  серця  лине  сум  -  це  серце  України.
Її  душа  -  це  пісня,  а  життя  -  це  спів.
Із  серця  лине  сум,  мов  скрипка  тихо  грає
Серед  турбот  і  свят,  старих  й  нових  світів.
Ніколи  вража  сила  народ  не  подолає,
Додолу  не  зігне,  якщо  лунає  спів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=816090
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 02.12.2018


Почуття

Знов  почуття  говорять:  «Так  не  можна  жити!»,
І  серцю  важко  битись  в  такт  з  брехнею.
Та  розум  вже  готовий  примиритись,
Схилитись  перед  долею  своєю.
Не  сперечатися,  в  покорі  добувати
Своє  життя  у  підлості  і  зраді.
З  юрбою  на  заклання  крокувати,
Шикуючись  у  стрій  мов  на  параді.
Чергова  посмішка,  рожеві  окуляри  -
Аксесуари  нинішньої  днини.
Обмінюється  щастя  на  доляри.
І  віра  гасне  у  душі  людини.
В  часи,  коли  нікчемність  впевнено  керує,
Бо  шлях  до  світла  втрачено  в  тумані,
Людьми  байдужість  повна  опанує,
Будуючи  майбутнє  на  обмані.
Не  завжди  розуму  потрібно  довіряти
В  житті,  що  бруд  і  гнилість  покриває.
Навчіться  полум’я  в  серцях  плекати.
Дорогу  із  пітьми  воно  осяє.
До  світла,  до  мети,  крізь  блискавки  і  грози
На  крилах  почуттів  душа  вперед  летить.
Змиваючи  брехню  з  небес  поринуть  сльози,
Ритм  багатьох  сердець  без  фальші  зазвучить.  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815846
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 01.12.2018


Мелодія.

Мелодія  як  символ  існування
Всього  ,  що  створено  на  цій  Землі,
Як  відповідь  на  вічні  запитання:  
«Що  нам  робити?  І  куди  нам  йти?».
Мільярд  сердець  в  єдиному  пориві
Ритм  задають  народженню  життя.
Відчутно  цю  мелодію  й  у  зливі,
Що  очищає  простори  буття.
Звучить  вона  у  веселкових  барвах,
У  шумі  рік,  у  гомоні  лісів,
Луною  відбивається  у  хмарах,
У  чистій  білизні  гірських  снігів.
Мелодія  у  джерелі  прозорім,
В  блакиті  неба,  в  подиху  вітрів.
Вплітаються  у  неї  світлом  зорі
І  таїна  із  глибини  морів.
Мелодія  написана  не  нами,
Але  й  для  нас,  для  нашої  душі.
Ми  тільки  кілька  нот  в  її  октаві,
Що  в  котре  балансують  на  межі.
Ми  захопилися  своїм  звучанням
І  нехтуєм  бажаннями  Творця.
Порушивши  закон  співіснування,
Таке  життя  підводим  до  кінця.
Якщо  ж  згадають  люди  про  єднання,
Омиють  душі  сльози  каяття,
Мелодія  ,  як  символ  існування,
Дарує  шанс  нам  на  нове  життя.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815845
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 01.12.2018


Традиційно

 
Вони  голосували  просто  так,
Не  переймаючись  …  За  що  казали…
Продали  свою  душу  за  п’ятак,
А  потім  радо  на  коліна  впали.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815746
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 30.11.2018


Казка (2)

Розкажіть  малюкові  казку.  
У  країну  мрій  поведіть.  
Де  небес  сягають  дерева,
І  прекрасний  замок  стоїть.
Там  жар  -  птиця  на  руку  сяде,
Чарівним  огорне  крилом.
Невідомо  звідки  постане
Чаклунка  з  старим  помелом.
Розкажіть  малюкові  казку.
Любов  до  життя  покажіть,
Як  кохання  руйнує  кригу,
Вірне  серце  у  грудях  горить.
Добро  через  терни  і  бурі
До  мети  уперто  іде.
І  герой  боротьбу  сміливо
За  прекрасну  кохану  веде.
Розкажіть  малюкові  казку,
Підберіть  потрібні  слова,
Цінував  щоб  добро  і  ласку,
І  в  душі  панувала  весна.                                                                                          

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815745
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 30.11.2018


Слова

Слова,  слова…  Одні  слова.
Всі  істини  розбиті  на  цитати.
Йде  обертом  від  обіцянок  голова,
Та  ми  продовжуємо  їх  ковтати.
Слова  лунають  вдень  і  уночі,
В  «майбутнє»  тягнуть  людство  за  собою.
Показують  медові  калачі,
Викручуючи  дулі  за  спиною.
Обіцянки  з  липких  солодких  слів
За  безцінь  людські  душі  забирають,
Поволі  обертають  на  рабів
І  в  стійло,  як  худобу  ,  заганяють.
Бетонним  муром,  складеним  з  цих  слів,
Відгородились  від  свого  народу,
Хто  на  словах  людей  до  щастя  вів
Й  гарантував  усім  винагороду.
А  ми  у  котре  все  це  проковтнем,
Самі  ж  повірили,  самі  ж  купились.
На  плечах  у  майбутнє  понесем
Тих  ,  хто  над  нами  нині  поглумились.
Чому  ж  не  спонукаємо  до  справ,
До  звершень,  що  в  словах  отих  звучали?
Чому  прощаєм  тих,  хто  розтоптав
Надію  й  віру  в  слово  ,  що  давали?
Відгородіться  від  потоку  слів,
Від  фальші,  бруду,  смороду,  обману.
Побачте  всю  нікчемність  тих  світів,
Що  зліплені  із  сірого  туману.
Згадайте,  люди,  слово  ким  було?
Хто  Альфа  і  Омега  існування?
Не  тільки  на  словах  творіть  добро,
Безмежна  кількість  справ  для  покаяння.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815603
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 29.11.2018


Кохання


Серед  тисячі  слів  знайти  б  лиш  одно,
Щоби  дзвоном  в  душі  відізвалось,
Підняло  з  колін  і  вперед  повело,
Та  назавжди  у  серці  зосталось.
Слово,  що  різних  людей  об’єднає,
В  єдине  ціле  позводить  долі.
Горе  і  смуток  у  серці  здолає,
Та  перепише  зіграні    ролі.
У  цім  слові  -  сила  минулих  віків,
Сьогодення  –  краса  і  бажання,
Неосяжні  мрії  нових  поколінь,
В  найпрекраснішім  слові  -    кохання.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815602
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2018


Не вірю

Не  вірю  я  в  слова  вельможі.
Не  відчуваю  благородність  дій.
Його  слова  на  блювотиння  схожі
Із  тим  же  запахом  й  набором  кольорів.    

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815488
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 28.11.2018


Обов’язок

Він  сам  один,  а  друзі  вже  далеко.
Поривом  вітру  їх  зірвало  вниз.
Прощальним  танцем    весело  та  легко
Виконують  в  повітрі  чийсь  каприз.
Летять  немов  метелики  барвисті,
Втішають  око  блиском  золотим.
Під  ноги  ляжуть  з  шелестом  привітним,
Накривши  землю  килимом  густим.
Вони  вчинили,  як  робили  предки,
Мандруючи  спіралями  буття,
Закутали  коріння  від  морозів,
Теплом  своїм  даруючи  життя.
Та  він  вважав,  що  треба  щось  змінити,
Що  гілка  йому  ближча  ніж  земля.
«Навіщо  стадом  вниз  усім  летіти
Та  вмерти  тихо  за  чуже  життя?»
Тож  впевнений,  що  діє  героїчно
І  зверху  йому  видно  краще  все,
Він  почувавсь  так  впевнено  й  велично,
Усім  внизу  показуючи  це.
Ні  вітер  й  злива,  навіть  снігопади
Його  не  відірвали  від  гілля.
Повірив  він,  що  зруйнувати  зможе
Віками  установлене  буття.
Прийшла  весна,  збудила  все  довкола.
Пробилося  крізь  сон  нове  життя.
В  зелені  шати  одягає  знову
Розлоге  дерево  своє  гілля.
Що  ж  наш  герой  ?  Покручений  ,  засохлий  
В  буянні  весняному  десь  пропав.
І  якось  непомітно  після  зливи
Додолу  тихо  плямою  упав.
Знайти  свій  шлях  -  це  справді  героїчно,
Але  обов’язок  виконуй  до  кінця.
Бува  пожертву  інших    непомітно,
Однак  вона  продовжує  життя.                            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815487
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 28.11.2018


Не ображай митця

Не  ображай  Митця  ні  дією,  ні  словом,
Його  роботи  подолали  простір,  час.
У  вічній  суперечці  сатани  із  Богом
Шляхи  гармонії  показує  для  нас.
І  велич  всесвіту  заховує  у  пляму,
Звучання  кольорів  в  експресію  мазка.
Розігрує  на  полотні  життєву  драму,
У  висоту  небес  несе  його  душа.
І  розгадати  цей  політ  не  кожен  може,
Розкрити  таїну  у  задумі  творця,
Бо  світ  на  полотні  на  наш  не  дуже  схожий.
Ні  дією,  ні  словом  не  ображай  Митця.                                            

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815373
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 27.11.2018


До зірок

Кому  потрібні  зорі  з  неба?
І  скільки  необхідно  їх  ?
А  якщо  нагальна  потреба,
Чи  вистачить  раптом  на  всіх  ?
Ось  зливою  скинуті  з  неба,
Сміливо  по  них  ступаєш
І  більшого  щастя  не  треба,
Тих,  що  вгорі,  не  сприймаєш.
Комусь    цього  буде  замало,
Дивиться  в  небо  щоночі
Шукає  єдину,  жадану,
Що  світлом  засліплює  очі.
А  хтось  до  них  шлях  прокладає,
Висоти  долає  мов  птах,
Крізь  терни  світи  відкриває,
І  зорі  тримає  в  руках.                                                                                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815372
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 27.11.2018


Омана

 
Слова  омани,  лагідні  і  ніжні,
Чарують  мозок,  логіку  речей,
Отрутою  паралізують  душі,
Закриють  світло  мороком  ночей.
Все  чорне  в  біле.  Біле  все  у  чорне.
Слова  облуди  змінюють  за  мить
І  чим  сильніше  нас  до  цього  горне,
Тим  глибше  у  душі  воно  сидить.
Зніміть    пов’язку  та  очистіть  очі,
Змивайте  з  уст  п’янкий  солодкий  мід,
Не  вірте  в  спокій  оксамиту  ночі,
Свої  серця  не  оберніть  на  лід.
Як  промінь  сонця  розганяє  морок,
Як  джерело,  що  б’є  крізь  товщу  гір,
Слова  надії,  правди  і  любові
Змивають  бруд,  як  швидкоплинний  вир.
Умійте  слухати  і  вчіться  розуміти,
Читайте  між  рядків  у  морі  слів,
Бо  за  брехнею  ніде  правди  діти,
Не  вічні  замки  із  рожевих  снів.                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815278
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 26.11.2018


Таємниця мистецтва

Зверніть  увагу,  як  митець  працює,
Як  зосереджено  вдивляється  в  модель,
Уловлює  нюанси,  медетує,
Заводить  глядача  у  світ  своїх  ідей.
Спочатку  дуже  важко  зрозуміти,
Як  з  хаотичних  крапок,  ліній,  плям,  штрихів
Йому  вдається  дійсність  відтворити,
Безмежний  простір  неіснуючих  світів.
Поєднуючи  грані  світла  й  тіні,
В  бурхливому  житті  він  істину  шукає.
І  колір,  що  родився  на  палітрі,
На  полотні  під  пензлем  оживає.
Ось  пляма  розтікається  сміливо,
Немов  би  кольори  ведуть  життя  своє,
Рука  ж    творця  поволі  то  квапливо
Аморфним  формам  обрис  надає.
Цей  контур  –  віддзеркалення  епохи,
Душі  митця,  його  бажань  і  мрій.
На  полотні,  рожденний  із  хаосу,
Постане  образ  сповнений  надій.
Глибоке  сховане  за  простотою,
За  прозою  буття  –  поезія  віків,
Безмежжя  думки  вкрите  таїною,
Оголена  душа  в  нюансах  кольорів.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815277
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 26.11.2018


Казка (1)

Прочитайте  малюкові  казку,
Поведіть  у  країну  мрій,
Де  зло  не  сховаєш  під  маску,
У  погоні    за  вітром  надій.
Там  зустрінеться  з  птахом  чарівним
І  у  мандрах    за  синім  пером,
Дійсність  зробиться  сном    неймовірним
У  двобої    між  злом  і  добром.  
Хай  пізнає  і  правду  ,  і  кривду,
На  роздоріжжі  вибере  шлях  -
За  багатством  шалену  гонитву,
Чи  у  битвах  пропалений  стяг.  
Хитрість  в  словах  душею  відчує,
Серцем  побачить  світло  мети,
Мудрістю  інших  не  погордує,
Друзів  надійних  зможе  знайти.
Є  надія  ,  як  стане  дорослим,
Залишивши  позаду  літа,
У  душі  пануватиме  світло,
А  на  серці  любов  й  доброта.                                

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815136
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2018


Владні бажання

Вони  б  і  раді  всім  закрити  очі,
З  сліпими  робиш  ,  все  що  забажаєш,
Не  видно  ж  сонця  під  покровом  ночі,
Якщо  не  бачиш,  то  й  не  вимагаєш.      

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815135
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 25.11.2018


Зламали

   
Вони  порадили:”  Зроби  це  так!  “
Ти  виконав,  тобі  ж  сказали.
А  в  мозку  мов  сидить  якийсь  черв’як
І  все  гризе:”  Тебе  зламали…  “

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815066
рубрика: Вірші, Громадянська лірика
дата поступления 24.11.2018


Пережите

 
Не  можна  написати  про  страждання,
Якщо  душа  від  горя  не  болить.
Не  оцінити  велич  існування,
Коли  не  пережив  падіння  мить.
Не  змалювати  гіркоти  розлуки,
Якщо  не  проводжав  і  не  чекав.
Піднявши  до  небес  тремтячі  руки,
На  дні  бокалу  щастя  не  шукав.
Слів  не  знайти,  які  би  розказали
Чому  стискає  груди  серця  біль.
Кохання,  так  звеличене  піснями,
Затьмарить  розум,  як  солодкий  хміль.
Всіх  граней  існування  не  пізнати.
Усіх  шляхів  самому  не  пройти.
Не  можна  всі  вершини  подолати.
І  не  спіткнувшись,  досягти  мети.
Але  коли  ти  дивишся  і  бачиш,
Вслухаєшся  і  чуєш  вітру  спів,
Якщо  байдужість  в  серці  не  пробачиш
І  відчуваєш  пульсування  слів,
Коли  мовчання  гірше  за  тортури,
А  чисте  слово    л’ється    джерелом  -
Не  продавайсь  за  вигоди  й  купюри,
Удосконалюй  світ  своїм  пером.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815065
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 24.11.2018


Мрії

Солодкі  ,  красиві  ,  казкові  -
Епітетів  ряд  нескінченний,
Коли  ми  говорим  про  мрії,
Забувши  про  сірість  буденну.
Вони  наче  «fata  Мorgana»,
Як    марива    абрис  прозорий,
Блакитні  ,  далекі  ,  жадані
За  обрій  ведуть  неозорий.
Розкидані  в  просторі  й  часі
У  серце  неспокій  вкладають,
Пригодами  й  мандрами  манять,
Шляхи  до  зірок  прокладають.
Підносять  до  сонця  на  небі,
В  глибини  морські  опускають,
Будують  повітряні  замки,
Бажанням  творити  палають.
робіть  все  для  втілення  мрії,
Зусилля  не  будуть  даремні,
Візьмете  фортуну  в  обійми,
Руйнуючи  замки  химерні.
І  навіть  якщо  не  вдається
Здійснить  заповітної  мрії,
Дорога  до  неї  вже  буде
Платнею  за  ваші  надії.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814922
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2018


Прогрес

 
Ми  розробляємо  таблиці  і  схеми,
Вирішуємо  наукові  дилеми,
Формуємо  чітку  класифікацію
Розкладаєм  по  поличках  інформацію,
Придумуємо  назви,їх  тлумачимо,
А  при  цьому,наче  сліпі,не  бачимо.
Зупинись  .  Озирнись.  Подивись  і  побач,
Небесних  потоків  божественний  плач.
Ми  розмовляємо  чужими  словами,
Загублена  в  часі  колискова  мами,
Суттєво  мутує  термінологія,
Виграє  креативу  технологія,
Інноваційні  схеми  апробуємо,
Навколо  себе  нічого  не  чуємо.
Зупинись  .  Послухай.  Влови  і  почуй,
Симфонію  вітру  всім  серцем  цінуй.
Ми  замішуємо  складні  молекули,
Стовбурні  клітини  ,  забувши  етику.
ГеМеО  замінює  нам    натуральність,
Доводимо  світу  свою  геніальність,
А  душу  мов  орігамі  складаємо,
Тепло    материнських  рук  забуваємо.
Зупинись.  Доторкнись.  Притулись  та  відчуй,
Свою  душу  в  обіймах  природи  врятуй.


адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814921
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2018


Життєве поле

 
«Життя  прожить  -  не  поле  перейти»
Усім  слова  давно  відомі.
Та  час  спливає,  і    шукаєм  ми
У  думці  цій  акценти  нові.
У  кожного  свій  напрямок  і  шлях,
По  силам  обраний  керунок,
Піднесений  любов’ю  наче  птах,
Бажань  п’янких  солодкий  трунок.
Ідеш  по  полю,  мов  по  цілині,
Виконуєш  важку  роботу,
А  на  руках  -  криваві  мозолі,
А  на  чолі  -  краплини  поту.
Та  поле  це  усе  ж  дає  плоди,
Не  заростає  бур’янами    .
Вперед  по  ньому  ти  сміливо  йди
Ще  невідомими  стежками.
Тільки  на  місці,край  поля,не  стій,
З  повітря  будуючи  замки.
Реальність  зруйнує  стіни  із  мрій
Залишиш  по  собі  уламки.                                                                      
2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814877
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2018


Миттєвості

 
Набирає  обертів  життя.
Швидкоплинно  змінюється  світ.
Митями  відходить  в  небуття,
Листопадом  вже  минулих  літ.
Бажаєш  гідно  вік  прожити,
Той  час,  що  небо  тобі  відвело,
Кохатись,  боротись  ,  творити,
Шукати  сенс,  як  спраглий  джерело.
Курантів  бій  роки  рахує.
Прогрес  іде  вперед,  і  ти  за  ним.
І  віриш  в  те,  що  не  змарнує
Бажання  й  мрії  цей  життєвий  плин.
Зупинись…Навколо  озирнись.
Поглядом  влови  метаморфози.
На  красу  природи  подивись,
Як  течуть  з  висот  небесні  сльози.
Не  цурайсь  миттєвостей  життя.
Вироста  велике  із  малого.
У  дрібницях  щирі  почуття,
Вічна  запорука  щастя  твого.                                              
2011

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814876
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2018


Пасьянс

Розкладає  життя  пасьянс,
Колоду  ретельно  тасує,
Шукає  у  картах  нюанс,
Для  когось  майбутнє  планує.
Масть  на  карті,  як  вірний  знак  -
Нині  кине,  завтра  підійме,
Гарантує,  що  буде  так,
І  фортуна  візьме  в  обійми.
Як  повіриш  правилам  гри,
Почнеш  щастя  в  знаках  шукати,
Поспішаючи  до  мети,
Підказок  від  долі  чекати.
Може  краще  самому  йти,
Не  боятись  крутих  підйомів,
Вітру  в  дірявих  кишенях,
«Джек  -  поту»  шалених  мільйонів.
На  лаврах  не  спочивати
І  бідам  чинити  супротив,
Всесвіт  самим  будувати,
Солоним  вмиваючись  потом.
І  карта  ляже,  як  скаже
Життя  білу  смугу  малює,
Крізь  терни  дорогу  покаже,
Щасливе  майбутнє  спланує.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814660
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 21.11.2018


Колір ( Гривінському В. Я. )

Колір  підкоряється  сміливим,
Лягає  на  цнотливо  біле  тло.
Думки,  бажання,  настрій  невловимий
Кладе  мазком  митець  на  полотно.
Народжується  нове  ,  невідоме,
Як  синтез  суперечливих  ідей.
Кипить  душа  і  серце  б’ється  дзвоном.
Ти  сам  один,хоча  серед  людей.
Замішуючи  колір  на  палітрі,
Нюанс  знайдеш,  як  істину  в  вині,
Контрастів  гру  на  стику  тіні  й  світла,
Ти  і  герой,  і  жертва  в  цій  війні.
У  лінію  вплітаєш  ритм  і  звуки,
Мелодії  омріяних  світів,
Життя,  любов,  кохання,  біль  розлуки
Стають  симфонією  кольорів.
Бурхливий  вир  думок  не  зна  спокою,
А  пензель  то  зліта,  то  завмира.
Мізерне  відпаде  само  -  собою
На  полотні  лежить,  як  НЮ  ,  душа.
І  добре,  що  процес  цей  не  спинити,
Бо  сірості  не  місце  у  житті,
Шукайте  колір  і  вперед  творити,
Залиште  слід  на  білім  полотні.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814659
рубрика: Вірші, Присвячення
дата поступления 21.11.2018


Зміни

Змін  у  житті  не  чекали,
Боялись  зізнатись  собі,
Що  звичкою  сіре  стало,
Контрасти  пропали  в  імлі.
Буденні,  розмірені  кроки.
Все  в  межах  лояльних  ідей.
Намулу  брудні  потьоки
Стікали  у  душах  людей.
Там  кволість  з’їдала  м’язи,
І  нудьга  по  венах  текла,
Покора  враз  метастази  
Запустила  скрізь,  де  могла.
Тож  світло  плекайте  в  серці,
Яке  не  здолала  пітьма,
Радійте  потужній  зливі,
Що  сірі  змиває  слова.
І  сонце  розірве  хмари,
Рознесе  їх  вітром  надій.
Небо  блакиттю  постане,
Заграє  веселкою  мрій.
Тіштесь  бажанням  безмежним,
Що  заставляють  вас  жити.
Формула  щастя  людського  -
ЛЮБИТИ  ,  КОХАТИ  ,  ТВОРИТИ.                                  

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814540
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2018


Кава

 
Ось  філіжанка  кави  на  столі,
Маленьке  диво  з  таїною  долі.
Із  нею  затишно  на  самоті
Та  добре  гомоніти  в  дружнім  колі.
Цей  чорний  всесвіт  знає  і  мовчить,
Про  щось  важливе  у  житті  людини.
І  час  уже  стомився  та  не  мчить
Розмінювати  миті  і  хвилини.
Коли  спитаєш:  «Що  за  таїна?
Як  шлях  пройти  нам  по  життєвім  полю?».
У  відповідь:  «Допий  мене  до  дна.
З  ковтком  останнім  ти  побачиш  долю.»

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814539
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 20.11.2018


Вісімнадцять

 
Уже  вісімнадцятий.
Сонце  сідає,
Під  серцем  щось  тягне  й  болить.
Уже  вісімнадцятий.
День  догорає,
І  голос  зрадливо  тремтить.
Уже  вісімнадцятий.
Сум  огортає.
А  часу  не  можна  спинить?
Невже  вісімнадцятий?
Потяг  рушає…
Нехай  у  житті  вам  щастить.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814484
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 19.11.2018


Свіча

 
Горить  свіча,  повільно  тане  віск,
І  полум’я  метеликом  злітає.
Уже  з  дерев  осінній  пада  лист,
І  пам’ять  про  минуле  оживає.
Горить  свіча,  неначе  сльози  льє
За  тим,  кого  немає  більше  з  нами.
Нехай  вогонь  з  собою  забере
Печаль,  що  нас  охоплює  ночами.
Свіча  горить  і  легше  на  душі.
Осіннє  сонце  тихо  випливає.
Минуле  залишилося  в  пітьмі.
Майбутнє  новий  день  розпочинає.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814483
рубрика: Вірші, Філософська лірика
дата поступления 19.11.2018


Думки

 
Думки  в  слова,
Слова  в  рядки
Орнаментом  лягають  на  папері.
Бринить  струна,
Блищить  сльоза,
Оспівуючи  очі  невеселі.
Ти  чуєш  дзвін,
Говорить  він,
Кого  немає  поряд  із  тобою.
Зникає  тінь,
Як  часу  плин,
Два  береги  об’єднані  любов’ю.
Проміння  блиск,
І  щастя  крик,
У  мому  тексті  змінено  акценти.
Папір  в  смітник,
Орнамент  зник,
Життям  реалізовані  рецепти.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814314
рубрика: Вірші, Лірика
дата поступления 18.11.2018


Самотність

Ти  не  дивись  на  мене  крізь  кільце  диму.
Однаково  між  нами  нічого  не  вийде.
Бо  бачиш  перед  собою  тверезу  людину,
Яка  у  болоті  спокою  гине.
Сіра  речовина  стає  як  бетон.
Тобі  словами  її  не  пройняти.
І  навіть  срібний  дзвінкий  камертон
Не  може  стіни  зламати.
Кільце  диму  поволі  пливе.
Кава  чорним  оком  морга.
Вечір  з  неба  сонце  краде
 І  постіль  на  двох  накрива.
Не  турбуйся.  Не  треба.  Я  вже  один.
Вона  до  другого  підсіла.
Малює  петлю  цигарковий  дим,
І    серце  самотність  закрила.

адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814312
рубрика: Вірші, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2018