Ксенія О

Сторінки (2/148):  « 1 2 »

Заховай своє тіло

Заховай  своє  тіло,
І  шнурком  зав'яжи,
Щоб  воно  не  боліло...
Світові  не  кажи.
Не  показуй  нікому,
Не  кажи  про  життя,
Про  жадання  і  втому
Не  кажи  до  пуття.
Заховай  свою  душу,
Не  тривож  своїх  снів.
Світ  же  сльози  осушить
Їх  сліди  -  поготів.
Заховай  свої  мрії
І  тривоги,  і  страх.
Бо  ось-  там,  як  святії,
В  муках  будеш  і  жах.
Заховай  себе  всього.
Хай  кричать  вороги.
Хай  нічого  й  нікого...
Згинуть  всі  до  ноги...
Заховай  своє  тіло...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007129
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024


Я з ними сплю, я часом з ними їм

Я  з  ними  сплю,  я  часом  з  ними  їм,
Я  їх  спалити  хочу  аж  до  смерті.
Я  з  ними  б'юсь.  Розійдуся,  як  грім.
Вони  мій  час  зміряють  врешті.
Я  з  ними  сплю,  дивлюсь  на  них,  молюсь.
Вони  мене  лякають  до  нестями.
Великі  купи  зошитів.  Боюсь,
Що  я  не  зможу  впоратися  з  вами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024


Я живу в чужій оселі…

Я  живу  в  чужій  оселі,  дивлюсь  із  вікна.
Я  дивлюся  -  всі  веселі,  я  чомусь  сумна.
Бо  немає  в  мене  дому,  квітів  теж  нема.
Плачу,  згадую  потому,  бачу,  що  дарма.
Так  немає  в  мене  дому  і  крилець  нема.
Пізно  вже,  добралась  втома,  а  дих  днів  катма.
Вже  даремно  проминули  -  коси  у  імлі.
Ми  такі  щасливі  були,  як  були  малі.
Зараз  спогади,  тривоги,  гіркота  і  страх.
Все  це  бачу  я  у  різних  і  чужих  очах.
Я  живу  в  чужій  оселі,  плачу  і  мовчу  
Не  піднять  мертвих  з  постелі,  хоч  я  їм  кричу  ..
Так  кричу,  благаю...  Пізно...  Час  їхній  пройшов  ..
Я  живу  в  чужій  оселі...  Ось  і  сон  прийшов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004945
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024


Тінь тягнеться….

Тінь  тягнеться  вниз  за  спиною,
Наче  невидима  нить
Тримає  її  із  собою.
Не  може  ніяк  упустить.
Тінь  тягнеться  разом.  Радіє.
Тривожачи  серце  моє.
Про  що  ж  вона  бідная  мріє,
Коли  її  власник  встає?
Вона  помирає  щоденно
І  знов  оживає.  Мовчить.
Таємно,  таємно,  таємно
Уміє  вона  говорить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024


Вони дивилися на сніг…

Вони  дивилися  на  сніг,
Як  білі  клапті  пропадали,
Лиш  доторкнушися  до  ніг,
Вмить  одночасно  зотлівали.
Вони  ж  дивилися  на  сніг,
Вдихали  пахощі  зимові.
Їх  бачив  Бог  і  їх  беріг,
Беріг  від  зайвої  розмови.
Вони  дивилися  вперед,
Не  бачили,  що  там  -  позаду,
Не  чули  вибухів  й  серед
Вогнів  не  бачили  заграву.
Вони  дивилися  на  сніг.
Самотні,  стомлені,  тривожні.
Їм  тільки  віра  -  оберіг
У  серці  є  у  них,  у  кожнім.
Вони  дивилися  на  сніг
Дощем  важким,  болотом  лютим.
Вони  ж  дивилися,  і  сніг
Для  них  був  маревом  забутим.
Вони  ще  бачили  той  сніг.
Він  чистим  був,  він  був  без  крові.
Вони  дивилися,  і  їх
Думки  були,  були  в  любові.
Вони  дивилися  на  сніг...
П.С.  нашим  захисникам...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1002239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2024


Перлини розкидала осінь…

Перлини  розкидала  осінь
Десь  там,  за  самотнім  вікном.
Гарячі  сльозини  на  скельці
Стікають  додолу  разом.
Розбурханим  птахом  несеться
Гарячий  палючий  привіт.
І  знову,  і  знову  розб'ється  
Сніжинкою  новий  завіт.
Заметені  білі  дороги,
Немає  ні  сліду  ноги.
Останні  осінні  тривоги
Тікають,  як  ті  вороги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2023


Ти з іншого світу…

Ти  з  іншого  світу.
Там  мирне  життя,
Там  можна  радіти
Сміятись  щодня.
Ти  з  іншого  світу.
З  вогненних  тривог
Ніхто  не  врятує,
Хіба  тільки  Бог.
Ти  з  іншого  світу.
Там  хочеться  жить.
І  з  сонцем  привіту
Вставати.Щемить.
Ти  з  іншого  світу...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023


Я буду тобі ніччю, а ти ж моїм днем

Я  буду  тобі  ніччю,  а  ти  ж  моїм  днем.
Кудись  ми  по  стежині  мандруючи  підем.
Я  стану  тобі  світлом  і  сяйвом  в  темні  дні.
А  ти  -  яскравим  сонцем  гарячим  ввишині.
Я  буду  дивом  дивним,  чаруючим  теплом...
А  ти?  Ким  же  ти  будеш?  Стежина  за  селом
Тебе  у  даль  поверне,  там  де  нема  мене.
А  може  просто  зверне  й  додому  пожене?
Стежини!  Ох,  бувають,  далекі  і  легкі,
А  часом  завертають  собі  й  такі  стрімкі.
Ведуть  кудись  …  далеко,  і  не  спита  мене
Чи  хочу  я  удалеч,  де  щастячко  жене?
Маленьким  дивним  кроком  прямую  все  вперед.
Для  тебе  буду  ніччю,  а  ти,  як  мій  берет.
Прикриєш  лоб  від  сонця,  дощу,  земних  тривог.
Так  хороше  з  тобою.  Помилуй  мене  Бог!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=999265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2023


По різних сторонах світу…

По  різних  сторонах  світу
Брати  роз'єднались.Тремтить
Єдине  полум'я  з  вітром
Воно  у  простір  летить.  
Брати  одні  на  сім  світі.
І  прагнуть  спокою  в  душі
Допоки  свічці  горіти
Далеко  десь  у  тиші.
По  різних  сторонах  снити.
По  різних,  просто  іти.
По  різних.  Можна  любити,
По-різному  долю  знайти.
Вперед  веде  невідомість,
А  чи  знайде  хтось  мети?
Своєї.  Шлях  в  невагомість
Довіку  браттям  нести.
По  різних  сторонах  світу
Їх  роз'єднала  війна.  
Шалена  й  хижа.  Терпіти
Не  може  це  навіть  вона.
Напевно,  ох  це  напевно
Розлука  є  наша  вина.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995462
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023


Ти ангелом…

Ти  ангелом  піднявся  в  невідомість
Забув  усе  і  добре,  і  старе.
Тепер  рахує  час  людська  свідомість
Лиш  в  спомини  життя  бере.
Ти  був  як  вітер  -  невагомий,
Ти  був,  як  промінь,  як  зоря...
Ти  був.  І  просто  в  невідомий
Світ  ти  летиш  через  моря.
Нехай  простори  обіймають,
Голівку  чешуть  і  шумлять.
І  зорями  для  всіх  сіть,
Ті,  що  не  з  нами  й  тихо  сплять...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995461
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2023


Коли вітер…

Коли  вітер  різтріпає  коси,
Коли  літо  всміхнеться  дощем,
Тоді  прийде  заплакана  осінь.
І  укриє  все  жовтим  плащем.
Зжухнуть  трави  багранцем  покриті,
Сіно  зсохне,  знемога  прийде.
І  всі  ранки  росами  вмиті
Виглядатимуть  в  гості  тебе.
Може  прийдеш  з  світанком  в  тумані?
Прокладеш  шлях  у  пізню  зорю.
Заговориш,  чека  знову  миті,
Там,  де  грітимуть  очі:  "Люблю!"

п.с.  всім,  хто  чекає  коханих,  які  десь  дуже  далеко

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023


Тінь за тінню, і сонце в зеніті

Тінь  за  тінню,  і  сонце  в  зеніті.
І  земля  вже  повільно  встає.
Грає  день,  дружно  бавляться  квіти.
А  життя  забира  все  своє.
Кожну  краплю,  маленьку  до  скону.
Залишаючи  тільки  лиш  мить.
І  ніхто  не  дійме  заборону
Треба  жить  щохвилини,  лиш  жить.
Бо  хвилина  розтане,  розб'ється
І  не  буде  тому  вороття,
Коли  у  грудях  ще  серденько  б'ється
Хай  шумить  і  вирує  життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023


Де залишились почуття?

Де  залишились  почуття?
Куди  побігли  вікувати?
Напевно,  їх  не  наздогнати.
Куди  поділись  почуття?
Кислина  тільки  появилась
І  якась  щира  гіркота.
Сміється  тихо  самота.
О  де  ж  ти,  де,  любове,  ділась?
Запахло  димом  восени.
А  ще  ж  і  літо  не  кінчилось!
Всміхнулося  і  повертілось.
Ще  хоч  у  душу  ти  зирни!
Де  ж  залишились  почуття?
Куди  побігли  вікувати?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=985959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2023


Цигарка, дим, вина…

Цигарка,  дим,  вина,
Далека  перемога.
Далеко  ще  вона?
Далеко,  ради  Бога!
Земля  роздерта.  Сніг
Й  краплини  на  морозі.
Розтерті.  Оберіг.
І  спогади  в  тривозі.
Мама  погладить,  знов  
десь  соловей  співає
І  сон  вічний  зборов.
Душа  вже  відлітає.
І  бачить  слід  в  крові,
І  бачить  порожнечу  
В  очах.  Вже  неживі
Не  думають  про  втечу.
Закрилися  вони,
А  ще  хвилину  були
І  бачили  в  імлі,
І  вуха  ще  почули...
Почули  постріл,  грім,
І  "Слава  Україні!"
Лиш  відповідь  в  німім
І  замкнутім  створінні.
З  звіриним  він  лицем
І  без  почуттів,  без  духа.
Він  стане  пред  отцем.
Буде  по  самі  вуха
Горіти  і  пектись
У  самій  круговерті.
І  не  знайде  спокою  весь
Він  до  самої  смерті...
Цигарка,  дим,  вина...
Далеко  перемога????
О  скоро,  так,  вона
Нас  приведе  до  Бога!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=978572
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2023


Знов нічні світлячки . .

Знов  нічні  світлячки  
засвітились  над  містом.
Десь  любов  поселилась,
Десь-то  ходить  журба.
Засіяли  віконця,
Покриті  намистом.
Тут  зима  надворі.
І  у  серці  -  зима.
Темно,  тільки  ліхтар  при  дорозі.
Темно  всюди  і  просвіту  нема.
Хоч  би  місяць  прийшов.
Розійтися  б  тривозі.
День  щоб  новий
Світлом  з  неба  зійшов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023


Ти ж спиш…

"Ти  спиш?"-  Питаю  тебе  стиха,
Чи  ще  заснути  не  зумів?
Не  відчувало  серце  лиха,
Не  відчувало  поготів.
Ти  слухаєш  мене  напевне,
Напевне  з  піснею  летиш
У  сни.  Я  шлю  тобі  лише  приємне
Моїми  снами.  Ти  мовчиш!
Ми  знов  далеко,  а  чи  близько?
Рука  дістане.  Ні!  Молю!
Прокинулась.  Щокою  слизько...
Сльоза.  На  вранішню  оту  зорю...
Подивлюся.  Побачу  може
Твоє  обличчя  й  не  віддам
Нікому  я.  Хто  ж  допоможе
 Перемогти  ось  цей  бедлам?
"Ти  спиш  уже?"  -  О  так  напевно!
Ти  бачиш  різні,  дивні  сни.
"Розкажеш?"  -  Пита  дух  таємно
Чи  знов  чекатимем  весни?
Ти  спиш!  Я  знаю  твої  очі,
Обличчя,  посмішку.  Вуста
Твої  гарячі  щось  шепочуть...
А  я  ж  рахую  в  ніч  до  ста.
Ти  ж  спиш...  Уже...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023


Потрібна тиша, щоб почути…

Потрібна  тиша,  щоб  почути...
І  пів  життя,  щоб  зрозуміть...
Ох  це  довіку  не  збагнути.
Тим,  хто  не  вмів  усіх  любить.
Потрібна  тиша,  повна  тиша.
Потрібні  сила  й  боротьба,
Потрібно  ще  повітря  лише,
Щоб  не  скінчилася  доба.
Потрібно  ще  хоч  пів  хвилини,
Потрібно  крапельку  душі.
Що  ще  потрібно  для  дитини?
Спати  без  ворога  в  тиші.
Спати  і  бачить  сновидіння
Барвисті,  дивні,  золоті.
І  лиш  потрібно  нам  уміння,
Підтримати  їх  у  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023


Не запрошу до свого танцю

Не  запрошу  до  свого  танцю,
Не  дам  творитися  імлі.
Я  як  той  спогад  рано-вранці,
Повію  по  твоїй  землі.
Я  не  розкажу  про  тривоги,
Про  снів  ранкових  дивний  круг
Я  не...  Та  що  тобі  мої  дороги?
Вони  як  замкнутий  ланцюг.
В  них  ні  початку,  нема  краю,
Нема  нічого,  тільки  десь,
Якась  частина  завмирає
І  пробіга  тремтіння  вскісь.
Не  запрошу  до  свого  танцю.
Я  дотанцюю  мить  сама.
Що  треба  тому  обірванцю-
Людині?  Жила  і  нема.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023


Мені хотілося вогню…

Мені  хотілося  вогню,  
Шаленства,  зливи.  Порожнечі  
Забрали  доленьку  мою,
Що  полетіла  в  шлях  лелечий.
Сміятися,  радіти  знов
Хотілося  б.  Та  ворог  мучить...
Він  топче  поле  і  плете
Нитки  лихі  у  час  дрімучий...
Як  після  того  розцвісти?
Як  линути  з  вітрами  знову?
Куди  летіти  чи  брести?
Куди?  Розноситься  
Вкраїнська  мова.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022


Чи день, чи два, нема нічого…

Чи  день,  чи  два,  нема  нічого
Ні  хати,  ні  вікна  нема,  
Ні  будки,  пса,  ні  дорогого....
Надійде  скоро  вже  зима.
Листки  пожовклі  опадають.
І  плаче  осінь,  і  земля
Розбита  вщент.  Вітри  шугають
Самотньо  світом  навмання.
А  я  остання  половина
Тривожно  дивлюся  навкруг,
Неначе  та  мала  дитина,
Шукаю  прихистку  від  смуг
Чорнечо-білих.  Сиротина!!!!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2022


Екскурсія Львовом, яка ніколи не відбудеться

Ти  ніяк  не  поїдеш  до  Львова,
Не  розкажеш,  як  гарно  було.
Не  кричатимеш  з  радощів  знову,
Так  далеко  все  це  загуло.
Ти  ніколи  не  скажеш  :"Матусю!".
Не  злякаєш,  де  ж  вона,  де?
Янгол  божий  тобі  посміхнувся.
Він  тебе  в  інший  світ  поведе.
Ти  не  будеш  ходити  до  школи,
Не  гулятимеш  зранку  в  дворі.
Не  всміхнешся  нікому,  ніколи,
Й  полетиш  до  святої  зорі.
Ти  ніяк  не  поїдеш  до  Львова...
Шкода  так,  що  минуло  усе...
"Прощавай  і  бувай  же  здорова!
Мамо!"-  вітер  голос  до  тебе  несе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2022


Вже півні зранку заспівали.

Вже  півні  зранку  заспівали.
Чомусь  прокинулась.  ,,Молись."-
У  думці  голоси  лунали,-
"Це  все  закінчиться  колись."
Колись  настане  невагомість,
Прийдуть  до  нас  нові  світи,
А  зараз  просто  інша  повість.
Як  далі  з  долею  брести?
Світає.  Голуб  в  ніч  воркує.
Роса  спадає.  Час  не  спить.
І  не  вкладається  в  свідомість,
Що  в  нас  війна  вогнем  горить...
Лиш  півні  сумно  заспівали...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022


Хіба буває чорно-білою весна?

Хіба  буває  чорно-білою  весна?
Хіба  буває  чорно-біле  літо?
Нехай  тече  із  вірою  вона
У  край  пронизаний  барвистим  квітом.
Хіба  буває  так,  що  спинить  вік,
Хіба  роса  не  впаде  раннім-ранком?
Хіба  буває  так,  що  чоловік
Не  скаже  ще:  "Побудь  отут,  панянко.
Побудь  і  своїм  листям  огорни.
Усіх  сховай  від  ворогів  нікчемних,
А  впаду  я,  ти  рястом  загорни.
І  заховай  мене  у  надрах  потаємних."
   П.с  Після  промови  В.  Зеленського  08.05.22.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2022


Скрипко, грай…

Скрипко,  грай,  душе,  тримайся.
Хай  повстане  сила  навіки.
Музико,  ти  не  здавайся,
Хай  розквітнуть  маками  шляхи.
Пахощами,  сонечком  умивайся,
Сріблом  стань.  Брени,  брени!
Музико,  ти  не  здавайся,
Крилами  своїми  огорни.
Ти  лети,  далеко,  нездоланно.
Віримо,  що  ти  врятуєш  світ.
Ворогам,  що  нищать  безталанно
Білий-білий  піднебесний  цвіт.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947242
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022


Розстріляний Шевченко засмутився…

Розстріляний  Шевченко  засмутився
І  голову  донизу  похилив.
Напевно,  ти,  Тарасе,  зажурився.
Дощ  Бородянки  твої  сльози  змив.

Зникли  царі,  а  спадок  ще  існує.
Шаленість  в  нас  запекла  і  страшна.
Нас  ставлять  на  коліна,  а  ми  чуєм...
І  кричимо,  що  кінчиться  війна!

Розстріляний  Шевченку,  не  журися.
Змарніє  світ,  лиш  зорі  угорі
Світитимуть.  Ти  ж,  Боже,  не  барися
Ми  станемо  з  тобою  на  порі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022


Я не питатиму…

Я  не  питатиму...
Для  тебе  я  сміялася  колись,
Для  тебе  серце  ніжно  трепетало.
До  тебе  бігла.  Просто  озирнись.
Моїх  очей  тепло  журба  сховала.
Я  не  питатиму,  чому  пішов,
Не  доганятиму  у  травах  знову.
Я  не  питатиму,  чи  ти  нову  знайшов,
Шалено  гарну,  вічно  чорноброву.
Я  не  питатиму,  чому  пішов,
Не  гратиму  на  струнах  долі,
Мене  ти  просто  тихо  обійшов.
Шука  нової  кращої  неволі.
Я  не  питатиму.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022


Щоб світ оглух від сліз…

Щоб  світ  оглух  від  сліз,
Щоб  світ  тебе  побачив.
Щоб  не  кричав  і  навіть  не  просив,
Щоб  він  нікому  цього  не  пробачив.
Щоб  світ  горів  від  подиху,  горів.
Щоб  темрява,  яка  закрила  очі
Втекла  у  безвість.  Ну  а  ти  світи,
Моя  країно,  буде  незалежність.
Це  знає  світ,  це  знаєм  я  і  ти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022


На сході ллють дощі моїх тривог…

На  сході  ллють  дощі  моїх  тривог.
На  сході  сонце  сходить  з-поза  ранку.
Люби  країну,  нас  не  лишить  Бог.
Люби,  щоб  ворог  знав  красу-панянку.
На  сході  затишку  давно  нема.
На  сході  плаче  день  і  плачуть  очі.
І  ворогів  розвелося  катма
Куди  ж  ховатися  в  зрадливі  ночі?
Куди  тікати,  коли  світ  гуде?
Куди  тікати?  Вже  скресає  крига.
Ми  знаємо,  що  Бог  нас  поведе,
Для  нас  відкрилася  наступна  книга.
На  сході  ллють  дощі  моїх  тривог.
На  сході  ясне  сонце  завмирає.
Не  покидай  нас,  Всемогутній  Бог,
На  тебе  Україна  уповає!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944630
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2022


І знову сирена…

І  знову  сирена,
і  знову  тікати  кудись!
Куди  ж  ти  скажено,  
ракето,  летиш?  Повернись!
Не  треба  до  мене  летіти,  
До  мого  німого  житла!
Про  що  ще  у  Бога  просити?
Щоб  наша  країна  жила.
Щоб  спокій  зайшов  у  домівки,  
З  війни  повернувся  солдат.
Дорого,  стелися  барвінком,  
Тим  хто  не  прийде  назад.
Щоб  мама  сумну  заспівала,
Щоб  хліб  замісила  і  знов
Синів-голубів  зустрічала,  
Дивилась,  як  прийде  любов.
Щоб  хлопці  заграли  футбола,  
Дівчатка  взялись  за  ляльки.
Сміялись  і  була  здорова  
Сім'я  вся,  її  малюки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022


Ключі від будинку, якого немає…

Ключі  від  будинку,  якого  немає
Лишились  десь  там  на  кілочку.
Собака  у  буді  собі  спочиває,
Зібгав  господині  сорочку.
Він  плаче,  сумує  німими  очима.
Додому  ніхто  вже  не  прийде...
Не  скрипне  ніщо  за  старими  дверима,
Зоря  над  цим  домом  не  зійде.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022


Коли ж ти будеш, мамо, вільна

Коли  ж  ти  будеш,  мамо,  вільна,
Нап'єшся  ранньої  роси?
Коли,  здавалось  безнадійна,
Війна  закінчиться?  Спаси!
Устань,  устань  на  рівні  ноги,
Зіпрись  на  поле  і  ліси.
Зітри  ти  пріч  усі  тривоги,
Налийся  щастям  від  краси.
Вже  сонце  в  небі,  вже  світанок!
Зібрались  вороги  у  ніч.
От  вам  шаленим,  наостанок!
Зникніть  зі  світу  з  його  віч!
Зникніть,  ніколи  не  повстаньте,
Втечіть,  де  думки  не  течуть.
Замкніть  вуста  свої  востаннє.
Вам  на  землі  уже  не  буть!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022


Світ не буде таким яким був

Світ  не  буде  таким  яким  був.
Як  на  нього  ще  можна  дивиться?
Розламався,  розбився,  загув.
Богу  тільки  святому  молиться.
Щоб  не  кинув  маленьких  дітей,
Не  покинув  ні  матері-жінки,
Ні  синів-вояків  всіх  мастей.
Не  сади  нам  дорогу  барвінком.
Світ  не  буде  таким  як  колись.
Він  змінився  до  крайньої  межі.
Світ  -  всміхнись,  обіймись,  помолись.
Загаси  всі  серцеві  пожежі...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022


Я їм, я сплю, я маю хату

Я  їм,  я  сплю,  я  маю  хату.
Комусь  нема  куди  тікати.
Комусь  нема  де  прихилиться...
Комусь  ...Народе  мій...Де  діться!?  
Як  вибратись  з  полону.  Межі  
Страшні  пекельні  і  ведмежі.
Комусь  нема  куди  схилиться,
Бо  дах  тепер  зірвавсь,  іскриться.
Над  головою  сіре  небо
Не  треба  так,  повір,  не  треба.
Цього  нам  бачити.  Спочатку
Молімося,  бо  на  остатку
Брати  колишні,  бандерлоги
Покинули  свої  берлоги
І  вкрили  небо  літаками.
Тікати  нам?  То  їм!  Катами,
Вони  постали.  Від  природи
Напевно  не  було  породи...
Вони,  як  нехристі  рогаті
Пішли  собі  у  наші  хати.
Комусь  нема  куди  тікати...
Комусь  не  доведеться  спати...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941616
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2022


Місяць

Куди  від  нього  сховаєшся?
Чомусь  не  втекти  ніяк.
Друзям  його  посміхаєшся,
Може  шмигнемо?  як?
Він  і  тривожний,  звіданий,
Небом  своїм  давно.
Зорям  лиш  сестрам  відає.
З  ними  лиш  п'є  вино.
І  молоко  небачене  
В  царстві  своїм  розлива.
Так  ніби  світ  по  крапельці
Хоче  ділить  на  два.
Із  високості  дивиться,  
стримується  і  мовчить.
Так  ніби  долі  кидає
Оту  свою  світлу  нить.
Зв'язує  світ,  єднаючи,
Грається  з  ним  ось  так.
Ніби  хлопчина  граючи.
М'яч  подає  -  мастак.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=935246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2021


Монітор

Монітор
По  різних  сторонах  сьогодні.
Ти  там  далеко,  а  я  тут.
Можливо  ці  стосунки  модні,
Нас  від  розлуки  відведуть.
Далеко  дивишся,  я  ж  близько.
Ти  там  на  відстані  руки.
Сльоза  тече,  долоням  слизько.
Кохання  це,  чи  навпаки?

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=931197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2021


Я віддала би світу любов…

Я  віддала  би  світу  любов,
Я  віддала  б  її  по  частині.
Щоб  побачити  щастя  і  знов
Подолати  його,  і  однині
Бути  знову,  як  учора,  колись,
Заплітати  ранкові  світанки...
О,  любове,  прошу,  озирнись!
Не  ховайся  від  мене,  панянко!
Близько  була,  ковзнула  крилом,
Відірвалась  і  вдаль  полетіла.
Що  хотіти,  ми  вже  були  разом,
Доля  нас  по  світах  розділила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=925970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2021


Чи ти мене бачиш?

Чи  ти  мене  бачиш?
Я  вже  не  літаю.
Я  тільки  по  краю
Шукаю  сліди.
Чи  може  за  раєм,
Он  там,  неба  краєм
Зітруться  дороги
В  сипучі  піски.
Я  вже  не  літаю
Втомилась.  Кохаю?
Далеко  не  бачу.
Вчорашні  роки.
Було  то  незвідано,
Дико,  шалено.
Неначе  то  вчора,
Тепер  навпаки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021


Ще не вмерли, українці, ні сила, ні воля

Ще  не  вмерли,  українці,  ні  сила,  ні  воля.
Так  ми  браттям  говорили,  що  десь  є  і  доля.
Що  десь  є.  Куди  не    гляну  і  сліду  немає.
Бачить  Бог  у  кого  скрути.  Ворогів  карає.
Бачить,  знає,  спочиває,  часом  приголубить.
Він  усіх  на  світі  білім  ніжно-  щемно  любить.
Кого  любить,  тих  чекає,  що  буде  послуха...
Але  люд  по-свому  робить,  має  свого  духа...
Ще  не  вмерли  України,  ні  слава,  ні  воля,
Ще  нам,  браття  молодії,  усміхнеться  доля!

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=923375
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2021


Ну що ж, останнє літо…

Ну  що  ж,  останнє  літо
І  квіти,  і  політ.
Як  можна  не  радіти
Й  дивитися  в  зеніт.
Останнє  повне  раю,
Зеленої  краси.
Останнє:  "Я  кохаю!"
Ти  вітер  віднеси.
Це  літо  повне  смутку
Й  небачених  химер.
Глянеш  і  світ  по  жмутку
Свою  красу  роздер.
Умить  перетворилось
Із  пахощів  на  смрад
Життя  чиєсь  скотилось,
Сплило,  як  водоспад.
Покошено  вже  жито...
Ой  сонце,  не  світи,
Так  як  могло  ти  літом.
Лети  в  чужі  світи.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021


Чорнюща смерть

 
Чорнюща  смерть  гуляє  за  плечима.
Сама  така  повітряна,  легка.
Вона  чекає  в  кого  є  причина
Піддатись  їй,  мов  крапелька  вогка.
Вона  підступна  часом  і  сердита.
Чому  втікаєш,  наче  вітер  злий?
Чому?  Яким  дощем  прибита
Твоя  душа,  що  плаче:"Ще  постій!"
Спинись,  не  йди!  О  як  втекти  від  тебе?
Дорога  в  небо  точно  заведе?
Коли  б  то  знать!?Труситися  за  себе
Вже  пізно.  Час  у  путь  веде..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=922449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2021


Поламана, надщерблена, розбита

Поламана,  надщерблена,  розбита.
Таку  вже  не  зібрати,  не  з  руки.
Одна  така,  від  доторку  прибита,
Розім'ята,  мов  згорнуті  листки.
Сама  така,  неначе  з  того  світу.
Чогось,  комусь  доводити.  Мовчи.
От  так  би  знов  квітками  дивоцвіту
Засипати  весь  всесвіт.  І  кричи.
Судомно  так.  Здіймайся  понад  хмари.
І  тільки  звуком  серце  звеселяй.
Пливуть  вони,  мов  білії  отари,
Що  закрива  собою  вхід  у  рай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021


Ти звешся зранку росою

Ти  звешся  зранку  росою,
Кидаєш  на  землю  сльози.
Ти  просто  побудь  собою
І  розпусти  свої  білі  коси.

О  трішки!  Всміхнись!  Імлою
На  землю  впади  лукаву.
Немов  не  була  з  журбою.
І  не  шукала  славу.

Пішла.  Світ  лишився.Тихо.
Пішла.  О  лиха  година!
Чомусь  розбудила  лихо.
Посуху  в  гірку  хвилину.

Ти  звешся  зранку  росою
Надвечір  сльозою  будеш...
Тебе  понесу  з  собою,
Ти  вічність  свою  розбудиш.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=911994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2021


"І це мине", - кажу собі щодня….

"І  це  мине",-  кажу  собі  щодня....
І  завтра  буде  кращим  новий  день.
І  це  пройде.  Співатиме  рідня
Веселих  і  сумних  собі  пісень.
Ще  ночі  смутку  згадкою  біжать,
Ще  десь  душа  крадеться  манівцями.
А  як  там  рідні,  ті,  що  вічно  сплять,
Що  тут  вже  не  зустрінуться  із  нами?
То  як  же  бути?  Серденько  не  спить,
Самотньо  блимає  собі  спідлоба.
Чому  за  мріями  воно  летить?
О  деж  ти  є?  В  яких  світах?...  Жалоба.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=909343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2021


Жінка

Жінка  буває  різною:
Сумною  і  трішки  грішною,
Буває  дивною,  небезпечною,
Коханою,  незаперечною.
Святою  і  неймовірною,
Веселою  і  незамінною.
Буває  так,  що  не  стриматись,
Про  світ  з  нею  можна  довідатись
Все  можна...
Жінка  як  квіточка...
Крилата,  пухнаста  віточка...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2021


Я стільки раз чекала…

Я  стільки  раз  чекала,  все  намарно.
Я  все  тебе  любила  до  снаги.
Ти  забирав  мене  з  повітря.  І  бездарно
Ламав  ти  крила,  наче  вороги.
Ти  все  дивився  поглядом  багряним,
Ти  відривав  проміння  від  руки.
Ти  так  і  не  дізнавсь,  що  був  останнім,
Який  торкнувся  серця  і  руки...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021


Божа воля

Поламані,  обскубанії  крила
Летіли  в  землю,  падали  в  піке.
Рясніли  і  була  в  них  колись  сила.
Тепер,  тепер  не  попадуть  в  м'яке.
Тверда  земля  чекає  під  ногами.
Розверзла  груди  камені  наверх
Підняла.  Буде  бити  батогами,
Шмагатиме  усіх,  кого  вже  Бог  поверг.
Упав  униз.  Заплямлений.  Побитий.
Та  ще  живий.  Чому  і  по  яке
Суворе  діло  у  пісок  зарите
Сюди  він  вибравсь,  горенько  таке.
Яким  він  марив  спогадом  далеким?
Чому  летів  собі  за  обрій  сам  на  сам?
Чому  хотів  побачить,  як  лелеки
Курличуть  в  небі,  вторять  голосам,
Які  він  чув,  що  помочі  благали,
Просили  миру,  спокою.  В  імлі
Нараз  вони  усі  чомусь  пропали.
Так  ніби  не  було  їх  на  землі.
Уся  цікавість  навіть  небо  губить.
Не  треба  за  це  Господа  хулить.
Покару  янгол  той  отримав  у  ту  ж  мить.
Що  Бог  сказав,  то  треба  так  чинить.
А  люди  всі  лукаві,  боязливі,
Підступні,  підлі,  варті  лиш  жалю.
Шукали  світла,  були  не  сміливі
Покинуті  вже  Богом  у  раю.
Він  покарав  їх.  Це  зробив  одразу
І  янголам  усім  заборонив
Не  помагати  їм  відштовхувать  проказу.
Щоб  світ  потому  квітами  зацвів.
Та  янгол  з  жалю  полетів  на  землю
Підвів  себе  і  мешканців  в  раю.
Не  знав  він,  що  Той,  що  понад  нею
Має  надію  на  грішників  свою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2021


У кожного в житті свої сходинки…

У  кожного  в  житті  свої  сходинки.
Удачі  відведуть  нас  від  біди.
Щорічно  прикрашатимем  ялинки
І  будем  прямувати  все  туди.
А  там,  а  там  веселе  сяє  сонце.
Цвіте  земля  і  в  небі  голубім
До  нас  все  заглядає  у  віконце,
Запитує:  
-  У  гості  полетім?
У  край  незнаний,  де  човни  літають,
Де  сріблом  міниться  уся  трава.
Там,  де  нема  ні  смутку,  ні  одчаю,
Де  лиш  любов  відлунює  жива.
Де  хвоєю  наповнені  тумани,
Де  янголи  співають  із  гори,
Де  з  вітрами  шугають  океани,
Пісні  співають  сонні  явори.
У  кожного  в  житті  свої  сходинки,
І  ними  намагаємся  іти....

П.с.  Цю  фразу  мені  сказала  Людина,  яка  є  прикута  до  інвалідного  візка.  Людина,  яка  щодня  бореться  за  життя.  Людина,  яка  5  років  воює  із  жахливою  хворобою  і  не  здається.  Я  бажаю  їй  здійснити  свою  мрію  і  піти  на  своїх  двох  отими  сходами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896758
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2020


Я буду поруч, довкола…

Я  буду  поруч,  довкола,  
як  місяць  біля  зорей.
Я  буду  десь,  може  коло,
Тремтіти  в  сяйві  ночей.
Тоді  я  буду,  де  слизько
Стежки  піском  засипать.
Я  буду  в  полі,  в  тумані,
Я  буду  в  ранньому  дні,
Я  буду  в  росах.  Останні
Такі  всяк  час  чарівні.
Я  буду  поруч  щоднини,
Хоч  не  побачиш  мене.
Я  буду  тут  і  віднині,
Хай  спогад  вдаль  віджене
Усе  погане,  шалене,
Усе  нелюбе  й  сумне.
Ти  просто  згадуй  про  мене,
Най  щастя  буде  одне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2020


Краплі на склі…

Краплі  на  склі  розтікаються,
гримає  в  шибочку  дощ.
Гості  усі  розбігаються....
Душу  мою  не  тривож.
...
В  душу  мою  ти  промінчиком
Хоч  же  на  мить  зазирни.
Може,  мізинчика  кінчиком
Печаль  мою  відгорни...
Може,  туманами  синіми
Ти  повернеш  у  весну?
І  з  думками  нетлінними
Тихо  й  спокійно  засну.
Що  буду  бачити  в  мареві?
Рідних,  далеких,  чужих.
Всіх,  як  в  далекому  зареві,
Чомусь  то  трошки  сумних.
А  чи  привітних,  зневірених...
В  думку  блукає  вогонь.
І  голосам  я  незвіданим
Кричу  вві  сні:  "Охолонь!..."
Думо  моя,  ти  занедбана
Спати  мені  не  даєш.
Нібито  долею  зібгана,
Ти  в  край  сну  не  ведеш.
Чом  же  тривожусь?  Не  відаю.
Не  підібрати  слова,
Може,  я  їх  просто  кидаю,
Щоб  поділить  світ  на  два.
Так.  Половинки  самотнії-  
Спутники  довгих  ночей,
Світу  такі  вже  не  модніі  -
Ручка  й  папір  без  свічей.
Краплі  на  склі  розтікаються,
гримає  в  шибочку  дощ.
Гості  усі  розбігаються....
Душу  мою  не  тривож.
...
В  душу  мою  ти  промінчиком
Хоч  на  мить  зазирни.
Може,  мізинчика  кінчиком
Печаль  відгорни...
Може,  туманами  синіми
Ти  повернеш  у  весну?
І  з  думками  нетлінними
Я  спокійно  засну.
Що  буду  бачити  в  мареві?
Рідних,  далеких,  чужих.
Всіх,  як  в  далекому  зареві,
Чомусь  трошки  сумних.
А  чи  привітних,  зневірених...
В  думку  блукає  вогонь.
І  голосам  я  незвіданим
Кричу  вві  сні:  "Охолонь!..."
Думо  моя,  ти  занедбана
Спати  мені  не  даєш.
Нібито  долею  зібгана,
Ти  в  край  сну  не  ведеш.
Чом  же  тривожусь?  Не  відаю.
Не  підібрати  слова,
Може,  я  їх  просто  кидаю,
Щоб  поділить  світ  на  два.
Так.  Половинки  самотнії-  
Спутники  довгих  ночей,
Світу  такі  вже  не  модніі  -
Ручка  й  папір  без  свічей.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2020


Триматимеш за руку так болюче

Триматимеш  за  руку  так  болюче.
За  серце  може  ніжно  потримай,
Бо  так  болить,  тріпочеться  жагуче.
Так  хоче  у  казковий  дивний  край.
Там  де  немає  болю,  ані  смутку,
Де  ріками  тече  палке  вино,
Де  спів  такий,  що  б'ється  серце  хутко
І  пророста  за  мить  мале  зерно.
Так  хочеться  у  той  край  подивитись,
Заглянути,  хоча  б  в  щілину.  Ні...
Так  хочеться  там  просто  оселитись
І  чути  вітру  голоси  шумні.
За  межі,  десь  за  межі,  ох  за  межі...
І  відірватись  од  світу,  від  мережі....
П.с.  Відчула  обмеженість  у  спілкування,  можливість  тільки  чути  голоси  рідних,  які  хворіють  на  корону  (  а  най  би  їй).  Хвилююся  за  всіх,  хто  зараз  теж  відірваний  від  світу...  реального.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892929
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2020


Чи треба плакати мені, чому й навіщо?

Чи  треба  плакати  мені,  чому  й  навіщо?
Світ  відігнати  й  уві  сні  побути  трішки.
Побути  десь.  На  самоті  моя  свідомість
Запахне  тут  -  на  висоті.  І  невагомість
Мене  дістане.  Сльози  геть  впадуть  донизу.
Дощем  чи  снігом  повні  вщерть  палкого  хмизу.
Палаючого.  Сльози  геть  летіть  незнані.
Туди,  де  місце  вам  ...  Леліть,  летіть  останні..
Чи  треба  плакати  мені  я  точно  знаю.
Й  думками  цими  увесь  час  себе  втішаю...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020


Ти зазирни у мої сни

Ти  зазирни  у  мої  сни,
Про  більше  не  питай.
Душа  воскресла  восени
І  понеслась  у  рай.
Там  все  безжурне,  неземне
Вібруюче,  хмільне,
Таке  нестримне  й  кам'яне
Водночас.  Час  нирне...
Та  раптом  марево...  Туман
Викручує  думки...
Це  що...  ілюзія,  обман?
Сон  кінчився  таки!
І  винесло,  мов  з-під  землі...
Кругом  усе  своє...
І  ліжко,  тапки,  як  і  імлі....
Вже  ранок  настає...

П.С.  Велике  враження  справив  на  мене  твір  Макса  Кідрука  "Зазирни  у  мої  сни".  Всім  охочим  раджу  прочитати.  Занурення  у  світ  фантазії,  потойбіччя.  Мандрівка  вулицями  Рівного.  Америка.  Сни.  Вам  це  буде  забезпечено.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887097
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020


Намалюй мені казку…

Намалюй  мені  казку.
Буде  тепло  вночі
Не  забудь  на  зав'язку
Зав'язати  ключі.
Всі  щоб  сни  заховались
Від  сторонніх  очей
І  у  світлі  сховались
Зорі  ясних  ночей.
Щоб  заплутана  днина
Розв'язала  клубок,
Щоб  далека  година
Вибила  ще  разок.
Щоб  далеке  зробилось
Близьким  й  трохи  простим,
Щоб  усе  простелилось
І  щоб  стало  легким.
Намалюй  мені  казку
Буде  тепло  вві  сні
Не  побачу  поразку
Битви  тут  чарівні.
Переможні,  незнані
Загадкові  й  сумні
І  такі  всі  в  омані
І  у  снах  неземні.
Я  побачила  казку....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020


О мій королю любий, остання сурма кличе…

О  мій  королю  любий,  остання  сурма  кличе...
Вперед  летім  до  бою,  вже  чайочка  кигиче.
У  січі,  в  круговерті  нездолані  роки,
Усі  сліди  затерті  дощами  і  віки....
О  мій  королю  любий,  прославлене  ім'я
Нащадок  не  забуде  -  це  ж  доленька  твоя.
Хвалебні  пісні  слави  тебе  наздоженуть.
Шалені  та  лукаві  всі  вороги  помруть.
Так  довго  жити  буде  ця  пам'ять  у  віках,
А  нам  лише  добути  й  шукати  власний  шлях.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2020


Закриті двері не перед Тобою. Закриті двері - сповнені тривог. Закриті двері. "Я туду

Закриті  двері  не  перед  Тобою.                    
Закриті  двері  -  сповнені  тривог.          
Закриті  двері.  "Я  буду  з  тобою",-  
Так  нам  говорить  всемогутній  Бог.    
Ох  як  Ти  нам  сьогодні  тут  потрібен!  
Як  серце  трепетно  тепер  чека!                
І  ніби  сяйвом  до  небес  подібен,  
Яке  рікою  у  домівки  протіка.          
Закриті  двері  не  перед  Тобою.  
Тривога  дивним  чином  відліта.    
Чи  будеш  говорити  Ти  зі  мною?  
Хоча  я  як  піщинка  проліта.                    
Чи  будеш?  Та  я  знаю  точно,  будеш.                                                                                                        
Послухаєш  і  трохи  помовчиш.  
Мене  Ти  ніжністю  своєю  приголубиш.                                                                                      
А  потім  далі  із  любов'ю  полетиш.      
Я  не  одна,  тут  нас  таких  багато.                  
Усім  потрібно  щось  тай  запитать.            
А  як  там  рідні  мамочка  і  тато?                      
Як  сестри  і  брати?  Які  листи  писать?                                                                                                    
Про  рідних,  про  коханих,  про  домівку?                                                                                                  
Про  місто  чи  село,  про  незбагненність  мрій?                                                    
Про  все  живе,  що  сповнене  довіку      
Твоїм  буттям  і  для  нових  надій.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=872870
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.04.2020


Я хочу бачити…

Я  хочу  бачити  тебе  щодня,
З  тобою  плакати  і  сумувати,
Радіти...  так...  дрібницям.  Навмання
Піймати  мить  і  знов  її  шукати.
Тебе  побачу  -  хороше  умить.
Всі  біди,  напасті  давно  минули.
Ну  що  іще  у  Господа  просить,
Щоб  довгі  дні  з  тобою  разом  були...
П.с.  хочу  подякувати  соєму  чоловікові...  Терпить  мене  уже  10  літ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=871153
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.04.2020


Тривога і відчай щодня

Тривога  і  відчай  щодня
Діймаються  до  мого  серця.
А  чи  брести  то  навмання,
А  чи  ж  побачити  озерце…
Там  поруч  проходять  стежки,
Схилилися  верби  на  кручі,
Співають  і  плачуть  пташки,
І  тішаться  верби  рипучі.
Там  сонце  у  гіллях  сплелось,
Все  грається  ними,  нежданно  –
Хмаринка…і  все  розбрелось.
Зробилося  трішки  туманно.
Лиш  вітер  і  хлюпіт  води
Нагадує  про  справжнє  диво.
А  ну  б  зазирнути  туди!
Як  гарно  все  там  і  красиво!
Як  дівчинка,  в  нірку  кроля,  
Скрадається  знов  справжнє  сонце.
Воно  цілий  день  іздаля
До  нас  заглядає  в  віконце.
Як  вигляне  –  весело  вмить,
То  знову  у  хмарах  поникне.
Як  хороше  знову  світить
Так,  що  тривога  вся  зникне.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869574
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.03.2020


Книжка

А  чи  потрібно  це  мені…
Та  навіть  не  питай.
Одна  потягне  мене  вниз,
А  інша  десь  у  рай…
Одна  з  цікавістю  в  очах
Загляне  в  серце  й  знов
Читай  мене,  гортай  мене…
І  сон  вже  відійшов.
Він  зазирає  у  вікно,
Дивується  й  мовчить.
Бо  книга  з  вітром  заодно
Листками  шелестить.
Як  дивно  бачити  в  ній  світ,  
Який  давно  минув.
Й  шукати  відповідь-завіт
В  ній,  що  туди  пірнув.
Там  правда  вицвіла,  стара
Застеріга  любов,
Що  надійшла  уже  пора
Шукати  її  знов…

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=864106
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 08.02.2020


Ранок

Ранок.  Каркають  ворони.
Ніч  ще  світом  ходить.
Пробирається  світанок
У  гості  забродить.
Сірий,  сивий,  ніби  з  медом.
Хочеться  поїсти.
Дивні  хмари,  попелясті.
Можна  на  них  сісти.
Трон  з-за  хмари  проступає.
"Благослови,  Боже,
День  новий  і  дай  нам  сили
Цей  прожити  тоже.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=862111
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.01.2020


Останній день старого цього року…

Останній  день  старого  цього  року
Не  хочеться  раптово  відпускать,
Бо  той  новий,  незвіданий  нівроку
Про  нього  навіть  в  казці  не  сказать.
Так  той  пустун  підступиться  пізненько,
Зав'яже  всіх  за  гарненьким  столом,
Замиле  очі  і  піде  рідненьким
Із  нами  разом  з  навісним  чолом.
Про  що  подумає  малий  хлопчисько?
Про  що  не  буде  навіть  говорить?
Він  знає,  що  десь  є  щастя  близько,
Але  його  теж  треба  ізловить.
Він  чи  впіймає,  чи  його  загубить?
Про  це  не  будемо.  А  далі  рік  піде
І  все  старе  до  чарочки  пригубить,
І  день  новий  в  світанок  відведе...
П.с  вітаю  з  Новим  роком

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=859862
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.12.2019


Підлота

Дивне  відчеття  кермує,
Кров  нуртує  в  жилах.
Це  ж  будильник!  Будить,  блудить...
Най  би  щось  зробила...
Він  горланить  на  все  горло,
Ще  й  пісні  виводить,
Наче  його  щось  заперло...
Ту  саму  заводить.
Скільки  злості,  скільки  гніву
На  тебе  цибатий.
Скільки  можна  без  відриву
Отак  верещати?
А  лежить  він  на  комоді
І  тріщить  безбожно,
Ще  й  вібрує,  ось  і  в  моді
Жити  так  тривожно.
День  у  день  у  телефоні,
Ще  й  ранок  достоту...
Розізлюсь  й  як  в  марафоні
Викину  підлоту...
Щоб  так  нерви  всі  виймало,
Щоб  кров  ворушило...
І  життя...,  та  то  чимало,
Щоб  за  ним  спішило

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=853229
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2019


Паперові кораблі…

Паперові  кораблі  ще  пливуть  по  світу,
Паперові  кораблі  десь-то  вас  подіти?
Світ  похмурий  і  лихий  всіх  униз  кидає.
Їх  маленьких  і  крихких  з  вітром  посилає.
То  куди  ж  їх  занесе  навісна  фортуна?
Чи  дарунок  принесе,  чи  жбурне  до  руна.
Загуде  все,  закипить,  знавісніє,  стихне...
Заморозить  все  умить  чи  зі  сміху  пирхне...
Місяць  сяйвом  золотить  порвані  вітрила,
Плаче  тихо  і  тремтить,  ніби  ніжна  мила.
Вже  усе  -  кінець  кінцем  закінчилась  доля,
Ось  у  всіх  у  нас  така  від  небес  неволя.
Як  корабличок  легкий  ми  пливем  по  світу
І  чекаєм  від  небес  ласки  і  привіту...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=852690
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 26.10.2019


Я люблю твою посмішку…

Я  люблю  твою  посмішку...
Мені  тепло  у  сні.
Все  воно  і  у  надлишку
Почуття  десь  на  дні.
Я  люблю  як  ти  дивишся...
Погляд  хмарних  очей
У  тобі.  Не  натішитись
Біля  твоїх  плечей.
Я  люблю  як  ти  дихаєш...
Безтурботно  чи  ні?
Може  з  горя  посхлипуєш?
Ех,  здалось  то  мені...
Я  люблю  твої  обриси...
Тінь  і  постать  твою.
Я  люблю,  навіть  компаси
Вкажуть  шлях  на  зорю...
Так  на  тебе  незвіданий,
Так  не  вивчений  весь.
Догола  як  розібраний
Й  ніби  вбраний  увесь.
Ти  у  серпанку,  в  мареві,
У  тривожних  ночах...
Ти  у  всесвіті,  в  зареві,
В  полум'яних  речах...
У  хмаринці,  у  бігові
Молодого  коня.
Ти  летиш,  мов  по  снігові,
День  новий  доганя.
Я  люблю  в  світ  дивитися...
Там  де  ти,  там  і  я,
Будем  разом,  хоч  снитися
І  стрічатись  щодня.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=850751
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.10.2019


Поклонитися би світу…

Поклонитися  би  світу...
Та  він  не  почує,
Не  покличе,  без  привіту
Десь  вдалеч  мандрує.
Світ  виходить  як  сам  схоче...
Чорний,  білий,  сірий.
Й  за  воротами  скрегоче
Хтось  страшний,  умілий...
Десь-то  там  гуляє  милий
Бродячий  хлопчисько...
Закладе  руки  за  спину,
Поклониться  низько...
Схаменеться,  посміхнеться.
Може  й  приголубить...
А  потім  летить,  шалений,
якусь  іншу  любить...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=842859
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.07.2019


Ми вороги у спокої до скону…

Ми  вороги  у  спокої  до  скону.
Ось  плаче  гірко  бідний  Прометей,
Його  думкам  не  буде  оборону
Й  не  заспіва  засмучений  Орфей.
Так  шкода  всіх,  ну  і  себе,  напевно,
Спокою  требай  спомини  душі,
А  так  хотілось  полетіть  до  неба
З-за  хмарами  з  Дедалом  у  тиші.
А,  може,  взяти  від  суворої  Феміди
Все  поділити  на  добро  і  зло.
Проте  не  вийде  з  мене  й  Артеміди
Я  як  Арахна,  що  тче  своє  тло.
Роки,  роки,  а  сняться  мені  міфи...
Все  ожива  у  голові  моїй.
На  це  не  піднімаються  тарифи...
Я  тільки  музу  прошу:  "  Гей,  постій!"

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.06.2019


Я довго так тебе шукав…

Я  довго  так  тебе  шукав,  тебе  шукав.
Розбили  темні  вікна  свої  грані.
Тебе  я  в  цьому  світі  обіймав
Так,  ніби  вперше  у  житті  й  востаннє.
Тебе  одну,  даруючи  весну,
Тебе  нестиму  понад  все  на  світі...
Щасливу,  ніжну,  трішки  осяйну,
Омріяну  в  життєвій    своїй  миті...
Тебе,  надіє  і  любове,  ти
Так  ніжно  нині  в  серці  проростаєш,
Що  скоро  станеш  пагоном.  Цвісти
Квітками  в  днях  моїх.  Ти  про  це  знаєш.
Кохання  нині  трохи  навісне,
Таке  жадане  і  таке  палюче.
Аж  страшно  втрати  його,  проте,
Воно  моє,  справдешнє  й  неминуче.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=838669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2019


Я не можу тебе відпустити…

Я  не  можу  тебе  відпустити,
Бо  у  серці  ти  завжди  десь  є.
Заховєшся,  будеш  блудити...
Ти  єдине  щастя  моє.
Ти  все  тут,  тобі  слів  не  казати,
Ти  почуєш  мене,  помовчиш...
Просто  легше  тебе  відчувати,
Коли  поряд  і  просто  сидиш...
Так  було.  Зараз  зимно,  сердито.
Серце  рветься  на  цілі  шматки.
Я  все  тут.  Як  же  далі  прожити?
Коли  скінчаться  мої  рядки?
Почекай  мене,  скоро  приїду.
там  на  кухні  в  куточку  разом
Поговоримо  аж  до  обіду.
І  поділимо  хліб  за  столом...
Дітям,  внукам  і  всенькій  родині...
Ми  далеко  чомусь  забрели.
Будем  згадувать  добре  й  однині
Пам'ять  в  серці  своїм  зберегли.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=836418
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 25.05.2019


Ти покинув мене…

Ти  покинув,  мене  покинув,
Розвернувсь  та  й  собі  пішов.
Тільки  чув,  що  я  тут  загину,
Як  пракляв  ти  мою  любов.
Ти  покинув,  чому,  навіщо,
Не  спитаю  тебе.  Мовчиш?
Вітер  сильний  собі  засвище  -
Слів  не  чути:  вгорі  сидиш.
Смуток  знову  зайде  у  серце,
Як  згадаю  тебе  часом.
Білих  слізок  мале  озерце
Зароста  чомусь  ковилом

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=835285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2019


Ти не бачиш мене…

Ти  не  бачиш  мене,
Я  не  бачу  тебе...
І  шукаю  у  натовпі
Погляд  твій...
Я  шукаю  тебе,
я  гукаю  тебе...
І  кричу:"  Не  біжи,
Постій!..."
В  поспіху,  в  манівцях,
Я  шукаю  твій  шлях...
Я  блукаю  кругом...
І  в  зірках.
Я  твоя,  ти  ж  не  мій,
Зоре  ясна  моя,
Запались,  зазорій...
Ти  і  далі  не  мій.
Я  не  знаю  і  знов
Все  кричу  про  любов.
Чом  жорстока  така?
Ти  ж  німий.́
Ти  літаєш,  мов  птах,
Тільки  там  в  небесах.
Ти  такий  як  і  я.
Більш  нічий.
Ну,  а  тут  на  землі
Чи  лічи  не  лічи
Роки,  дні  чи  віки,
Світе  тихий,  зотлій...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=832119
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2019


Жінка

Ти  невидимим  шнуром  привита,
Ти  сто  років  можеш  прожити.
Ти  невміла  і  вправна  всечасно,
Ти  ясніша  за  мисль  світлу  ясну.
Ти  без  тіні  не  можеш  прожити,
Бо  ти  знаєш  -  вона  твої  діти...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=831212
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.03.2019


Мій день народження…

Мій  день  народження.  Вітаю
Всіх  тих  людей,  хто  мене  знає,
Всіх  тих,  хто  мене  палко  любить
і  всіх,  хто  серце  не  загубить.
всіх,  хто  лікує  десь  самотність,
Всіх,  хто  відчува  невідворотність,
Всіх,  хто  чекає  з  неба  чуда,
Всіх.  І  хай  так  у  світі  буде.
Вітаю  я  себе  і  щиро
Бажаю  людям  щастя-миру,
Бажаю  спокою,  свободи,
Бажаю...  Зникнуть  всі  незгоди.
Вітаю  всіх.  О  як  приємно,
Коли  це  є  отак  взаємно.  

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=830738
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 27.03.2019


Небом блакитним багата земля…

Небом  блакитним  багата  земля  -
Це  Україна  рідненька  моя.
Тут  полонини,  гори  й  ліси,
Тут  все  росте  для  земної  краси.
Тут  народилась  і  виросла  я,
Тут  солов'я  лине  пісня  своя.
Тут  і  волошки  ростуть  в  пшеницях,  
Тут  ти  літаєш  вільний,  як  птах.
Тут  треба  жити,  радіти,  творить,
Тут  можна  Бога  за  тебе  молить.
Бідна  країно  ти  мила  моя,
Чом  все  марніють  веселі  поля,
Чом  пісня  смутком  якимсь  віддає,
Чом  все  тривожить  серце  моє?
Хочеться  миру  й  добра.  не  війни,
Щоб  не  страждали  дочки  й  сини,
Щоб  матері  дочекались  живих
Воїнів  наших  з  полів  вогняних,
Щоб  вже  нарешті  буяли  квітки
Й  були  щасливі  старенькі  батьки.
Щоб  у  достатку  жили  і  добро
Людям  усім  на  цім  світі  було.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829715
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.03.2019


Кроки бредуть…

Кроки  бредуть  коридором  пустим,
Думки  собі  хором  кричать  :"Полетим!"
Далеко  десь  за  обрій,  там  де  немає  нас.
"Там  трохи  легшежити",-  виспівують  всякчас.
Думки  у  порожнечу  самотню  і  німу.
О  хоч  часток  малечу  я  трішки  обійму.
Вони  такі  маленькі,  химерні,  гамірні,
Що  я  за  них  до  смерті  горітиму  в  огні.
Мої  такі  ласкаві,  пекельні,  мовчазні.
Ви  дивні  і  у  славі,  і  у  душі  одні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=829713
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.03.2019


Кохання може все…

Кохання  може  все  і  все  здолає.
Віки  пройдуть,  а  воно  завжди  є...
Вчора  і  завтра  скоро  наступає
І  кожен  раз  береться  за  своє.
І  кожен  раз  приходить  непомітно,
Торкнеться  ніжно  серця  і  разом
Із  вітром  полетить  собі  й  привітно
Легенько  впаде  над  моїм  чолом.
Легенько  впаде.  Осінь  наступає,
Тече  по  пальцях  почуття  струмок...
Ох  як  це  гірко,  що  весни  немає!
А  може  ще  прибуде  на  часок?
А  може  ще  загляне  у  віконце,
Всміхнеться  тихо  з  проблиском  зорі...
Ох  як  тепленько  світить  раннє  сонце...
Коханнячко  вже  стало  на  порі

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826967
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 26.02.2019


Слова, слова…. .

Слова,  слова,  а  де  ж  поділось  діло?
Слова,  слова  нас  злотом  омива.
Чомусь  усе,  в  душі  моїй  скипіло,
Як  чую  їх  -  тривоженька  жива.
Чого  чекати?  Спокою  не  буде.
Чого  чекати?  Просвітку  кінець.
"Ох  що  ж  то  буде,-  скажем  добрі  люди,-
Ой  може  вже  прийде  новий  отець!"
Ох  може  він  народи  поєднає?
Настане  мир  спокійний  на  землі...
А  може  він  закони  поміняє?
І  будуть  дні  щасливі  немалі.
Та  де  ж  таке  можливе  в  цій  країні!
Кричи  чи  вий,  нічого  не  доб'єш.
Хіба  себе  ти,  мов  ягня  у  скрині,
Вовку  на  стіл,  а  потім  кров  доп'єш.
А  він  кривавий  мордочку  оближе,
Тихенько  ляже,  мов  так  має  буть.
Його  серденько  б'ється  хиже-хиже
І  починає  знов  зворотню  путь.
Слова,  слова,  а  де  ж  поділось  діло?
Слова,  слова  і  спокою  кінець...
Слова,  слова,  все  в  світі  помарніло
Настав  і  нам  заслужений  ралець...


адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826966
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 26.02.2019


Люби…

Люби  мене,  тебе  я  тоже  буду,
Люби,  коли  холодні  дмуть  вітри,
Люби  всім  серцем,  цього  не  забуду.
Люби  і  сльози  геть  свої  зітри
Люби,  люби  шалено  до  нестями,
Себе  ти  до  останку  віддавай,
А  що  там  далі  буде  з  нами?
Цього  ти  навіть  в  долі  не  питай.
Люби  натхненно,  справжньо,  незабутньо,
Люби,  хай  поночі  й  зірок  катма.
Люби  і  буде  десь  там  ще  майбутнє,
Якого  навіть  у  небес  нема...
Люби.  люби  шалено  до  нестями,
Себе  ти  до  останку  віддавай,
А  що  там  далі  буде  з  нами?
Цього  ти  навіть  в  долі  не  питай.
Люби,  хай  болі  вдаль  усі  відходять,
Люби  когось,  а  далі  буде  край.
Люби  навіть  чужинців,  що  забродять
Навколо  й  лиш  мене  не  забувай...
Люби.  люби  шалено  до  нестями,
Себе  ти  до  останку  віддавай,
А  що  там  далі  буде  з  нами?
Цього  ти  навіть  в  долі  не  питай.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826008
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019


Петрарка

Ти  у  віках  живеш,
Мая  чарівна  леді.
Тебе  не  омине  блаженная  душа,
Ти,  мов  любов  ясна,
Тебе  я  знов  угледів.
Чарівна  ти,  твій  утіша.
Блакитний  погляд  твій
І  щоки  сніжно-білі
Наповнюють  мені  по  вінця  береги.
О  ти  любов  моя!
Уже  дерева,  іній
Заніс  мене  і  світ  весь  навкруги

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823123
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.01.2019


Сомотність тихо штурхає за плечі…

Самотність  тихо  штурхає  за  плечі,
Ступає,  ніби  друзі  ми  давно
За  мною  поруч.  У  ліси  далечі
Мене  веде  як  у  німе  кіно.
Вона  подруга  нині.  Чи  на  час?
Веде  з  собою  і  сліди  пустинні
Тільки  нагадують  про  тебе  і  про  нас
Це  ми,  самотносте,  у  цьому  винні.
Ідеш  -  немає  сліду,  бо  пісок
І  вітер  виніс  сльози  твої  ріки.
А  хочеться  лише  води  ковток
І  не  солоної,  а  прісної  -  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818259
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2018


Чи довго ти сидітимеш на троні…

Чи  довго  ти  сидітимеш  на  троні?
Сьогодні.  Завтра.  І  на  цілий  світ
Чи  бути  тут  на  голові  короні?
Чи  недалекий  доленьки  привіт?...
Така  вона  зрадлива  і  химерна,
Сьогодні  добра  -  завтра  утіка.
Чи  в  неї  є  дорога  потаємна,
Чи  так  якась  гарненька  і  легка?...
Чи  довго  ти  сидітимеш  на  троні?.....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818257
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 20.12.2018


Дощ плаче де тебе нема…

Дощ  плаче  де  тебе  нема,
Накрапує  на  голову  дрібненько.
Ще  так  далеко  сніжная  зима,
А  хочеться  ялиночку  гарненьку.
Без  тебе  навіть  сніг  не  проліта,
Не  хоче  він  сідати  на  долоні.
Без  тебе  віхола  світ  заміта,
А  зараз  просто  рік  сліди  солоні.
Ох  мокро  все,  дороги  розвело...
До  тебе  не  дістатися  й  півсвіту.
А  дощ  іде  і  каже  всім  назло,
Що  буде  лити  навіть  без  отвіту...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817429
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2018


Ногами не торкаючись землі…

Ногами  не  торкаючись
Землі  лечу  в  повітрі.
Отак  би  дні  і  ночі.
І  сни  мої  несуть
Мене  туди,  
А  світ  шепоче...
То  казка,  диво...
Ні,  це  все  мана,
Якась  така  цікава  і  химерна.
І  все  біжить  і  хмари  омина...
Аж  дух  заперло.
Дивлюсь  униз  -  
Верхівки  у  імлі,
Летять  в  тумані
Сосни  і  ялини.
Які  здаються  люди  тут  малі.
А  що  ще  треба  тут  мені  єдиній?
Побачить  сонце.
Може  з-поза  хмар
Воно  всіхнеться  посмішкою  друга.
А  може  так  єхидно
Засміє  -  удар
Нижче  колін...
І  тут  моя  недуга.
Не  можу  я  так  просто  тут  летіть.
Вітер  в  обличчя  і  мені  приємно.
Як  треба  так  на  світі  жить,
Щоб  моє  серце  від  краси  завмерло?
З-за  хмари  визирнули  ноги,
Потім  я.
Усі  були  комашками  малими.
Отак  ми  всі  згадаємо  ім'я,
Яке  потріне  просто  так  однині.
О  Боже,  як  тут  гарно!
Я  лечу  і  думаю  про  Тебе,
Твоє  діло...
Більше  ніколи  так  не  полечу,
Бо  вище  хмар  все
Сонце  запалило.
Земля,  земля,  ти  
Тягнеш  нас  униз.
Ми  твої  діти
З  плоті,  твої  крові.
і  десь  у  хмарах,
То  не  нам  зоріть,
Бо  не  діждалися  хвилини  тої.
Як  станемо  у  небо  заглядать,
Не  бачимо  нікого  і  нічого.
а  просто  треба  тохи  пам'ятать,
Що  ми  одні  такі  сини  у  Бога....




адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814859
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 22.11.2018


Шекспір

Чи  був,  чи  не  було  на  світі
Існує  думка  не  одна.
Зі  сцени  бачив  все  у  світлі
Софітів  Глобуса.  Вся  таїна.
Шекспір

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814276
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 18.11.2018


Данте

 
Втікав  з  Флоренції,
Був  там  вигнанцем
Не  бачив  рідних  він  дітей.
Блукав,  як  бідний  Одіссей.
Данте
[img]

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814275
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 18.11.2018


Пушкін

Що  це  за  тридцять  сім  в  поета?
Ще  жити  треба  і  творить
Не  лине  музика  з  кларнета
Поезія  ж  ще  хоче  жить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813738
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 13.11.2018


Гете

Самотнім  був  і  величавим
Писав  й  на  смертному  одрі.
В  Німеччині  він  жив.  «Прославим!»  -
Кричав  сам  Бог  йому  вгорі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813737
рубрика: Поезія, Портретна поезія
дата поступления 13.11.2018


Тремтіння. Вечір. Дивні тіні…

Тремтіння.  Вечір.  Дивні  тіні.
Стоять  сторожі  у  промінні
Предивнім  місячнім,  як  в  сні
Я  бачу  чи  це  снить  мені?
Вони  розсіюються  зранку
І  проступають  у  альтанку
Ранкові  теплі  промінці.
Вони  зігріють  мою  душу
І  страх  у  собі  я  задушу.
Побачу  все  нове,  химерне.
Тож  ранок  тінь  у  світ  оберне
Із  розпачу,  хаосу,  суму,
Він  відірве  мене  із  глуму
Шалених  і  нічних  жахіть.
Захочеться  у  світ  летіть
І  бачити  нові  тумани.
Та  серце  зрить  не  перестане
І  буде  бачить  лиш  добро.
Хай  так  -  це  ж  щастя  завело...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813584
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 12.11.2018


Учні

Учні
Шумні,  шалені,  невгамовні
Раби  надуманих  ідей.
Вони  і  гарні,  і  невтомні,
Їм  не  підвладний  Одіссей.
Вони  гарячі  у  бажаннях,
У  сварках  завжди  голосні.
Шаліють  наче  на  змаганнях
Так  ніби  у  житті  вогні.
Байдужі  часто  до  науки,
До  дурощів  як  запалив.
Пекельні  з  ними  часом  муки
І  Прометей  би  не  згасив.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812983
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.11.2018


Дивно, омана…

Я  в  любові  як  в  еміграції
Відпусти  мене  в  рідний  край
Ліна  Костенко
Дивно,  омана,  давно  суєта...
Піднялась,  востану.  Одна  пустота...
Є  в  світі  світанки,  є  в  світі  роки...
Себе  до  останку  зіллю  залюбки
Тобі  на  долоні,  на  скроні,  на  все...
Нехай  твій  у  грудях  вогонь  понесе
Мене  до  краплини  у  сніжні  краї,
Де  вітер  спокійний  і  мрії  мої....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018


Одинокосте…

Одинокосте,  моя  одинокосте,
Дивний  спалах  твоїх  очей.
Ти  як  справжня  в  житті,  високосте,
Володарка  моїх  ночей...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812703
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 05.11.2018


Світанок

Світанок
Світанок  настає...
Чудовий  у  нас  ранок.
Далеко  до  весни,
Та  радує  серпанок

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812063
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 31.10.2018


Гаджети

Гаджети  
Ох  це  таємне  в  них  життя...
В  машин  немає  почуття.
Так  гаджети  весь  світ  тримають
Нас  на  машини  обертають.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812061
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.10.2018


Любов

Любов
Так  гарно  бачити  любов.
Вона  одна  у  цілім  світі.
Лиш  хочеться,  щоб  не  зборов
І  не  украв  цей  злодій  миті
           Мою  любов

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018


Я хочу мати руку друга…

"Таємнича  історія  Біллі  Мілігана"  Даніеля  Кіза  справила  величезне  враження.  Роздвоєння,  розтроєння  особистості.  Злочин  однієї  особистості  падає  на  всіх.  психологізм  зашкалює.  Роздуми  снують  у  голові  однієї  людини,  яка  не  може  зрозуміти  -    хто  ж  вона.
Я  хочу  мати  руку  друга,
Тримать  її  щодня.
Може  пройде  моя  недуга
Й  не  буде  навмання.
Спочатку  так  як  безкінечність,
А  потім  промінці.
У  стелі  видно  їх  безпечність.
За  ними  назирці.
Іду  я  не  спиняю  ходу,
Тримаю  рівно  путь,
Щоб  не  було  мені  відходу,
Щоб  цього  не  забуть.
То  світло  дивне  -  це  софіти
Освітлюють  мене,
То  дивляться  на  мене  діти.
Ця  чаша  не  мине.
Як  страшно  падати  у  безвість,
Й  не  знати  ліку  дням,
Як  тяжко  чути  слово  "совість".
Бракує  почуттям.
Роздвоєно,  розмито,  злито
В  затоку  забуття,
До  пазухи  камінь  прибито,
Що  тягне  в  небуття.
таке  страшне,  таке  пекуче...
Бракує  часом  слів,
Але  воно  таке  жагуче,
Що  десь  весь  світ  згорів.
Я  сам  кудись  забрів.
Куди?  Весь  світ  здурів...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811929
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 30.10.2018


Зрада

Зрада
Ця  потаємна  чорна  зрада
Й  не  буде  серцю  в  ній  відради.
Вона  усіх  униз  кидає,
Із  нею  совість  помирає.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811502
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2018


Почуття

Почуття
Я  не  сховаю  почуття.
Тебе  я  бачу  півжиття,
З  тобою  сонце.  радість,  свято.
З  тобою  буду  вік  стояти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2018


Поклик душі

Поклик  душі
Любов,  спинися  на  хвилину,
Ти  не  неси  себе  у  даль.
Бо  тут  без  тебе  я  загину,
А  там  що?  Може  і  печаль.
Любов,  чому  ти  так  жартуєш?
Скажено  серце  тріпотить.
Ти  так  усіх  людей  рятуєш?
А  потім  щось  в  груді  щемить...
Любов,  чому  ти  навіжена?
Спинись,  постій,  не  дожену!
Ох,  ти  ж  уся  в  колір  зелена,
Моя  ти  доле.  Не  збагну...
Любов,  що  ти  таке  зробила?
Чому  не  можеш  говорить?
Чи  може  мову  загубила,
Чи  слів  нема,  то  й  не  болить?
Любов,  пекельні  твої  муки...
Чому  летиш  і  не  стоїш?
Згорни  ти  крила  від  розлуки,
Бо  феніксом  в  імлі  згориш.
Любов,  тоді  хоч  будь  щаслива.
Там  у  нутрі  свого  єства,
Бо  я  не  знаю,  де  ти,  мила?
Але  ти  є,  ти  ще  жива...
         Моя  любов...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018


Бабуне…

Бабуне
Ти  навіваєш  на  серце  тугу,
Моя  бідна,  старенька  бабуне.
Воно  згорне  тебе  у  дугу,
Білим  димом  тебе  огорне.
Морок  темний  залишить  нас,
Буде  тішитись  тільки  скрипка.
Як  летить  цей  останній  час
І  танцює  грайливо  лебідка.
Все  тобі  і  для  тебе  -  повір.
Так  весь  тобі  клониться  низько.
Не  якийсь  там  лукавий  той  звір...
Він  зігнувася  до  тебе  -  хлопчисько.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810806
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.10.2018


І ніч мине….

І  ніч  мине,  і  день  настане,
І  все  на  новий  круг  піде.
Дощ  лити  з  неба  перестане
І  щастя  в  гості  увійде.
Воно  зустріне  тебе  ніжно,
Обійме,  як  мале  дитя.
І  вітряно  буде,  і  сніжно,
І  ще  не  буде  забуття.
Ще  сон  на  вії  не  нагряне,
Ще  казка  в  вухах  гомонить...
Усе  довкруг  таке  багряне,
А  ніч  уже  своє  вершить.
і  ніч  мине,  і  день  настане...
І  сон  реальністю  повстане....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810217
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2018


Ти купаєшся в фіалковому морі……

Ти  купаєшся  в  фіалковому  морі
І  погрітися  виходиш  по  дощі.
Ти  стріпнеш  легенькі  краплі  й  голі
Ноги  занесуть  тебе  у  зарості-кущі.
Там  гіллячки  ніжно  залоскочуть,
Замотають  волосинки  і  в  тиші,
Ти  почуєш  як  птахи  собі  стрекочуть
Свою  пісню  в  перевернутій  душі.
Сумно  так.  Краплини  поміж  пальців
І  собі  стікають  і  летять,
У  якомусь  неймовірнім  танці
Між  собою  тихо  гомонять

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810216
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.10.2018


Навіщо писати про кохання?

Навіщо  писати  про  кохання?
Воно  не  перше  й  не  останнє,
Воно  як  ронок  із  грозою,
Воно  як  сонце  із  весною.
Воно  нестримане,  жагуче,
Воно  пекуче  і  болюче,
Воно  неначе  теплий  вітер,
Воно  понад  усе  на  світі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810053
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2018